Внутрішнє переміщення матеріальних цінностей із складу на склад оформляється спеціальними накладними внутрішнього переміщення. Матеріально-відповідальні особи, що здають матеріали, виписують накладні в двох примірниках: один по структурному підрозділі для списання матеріальних цінностей, інший - на склад для їхнього оприбуткування. Накладну на внутрішнє переміщення підписують: сторона, що передає - начальник служби, комірник центрального складу і сторона, що приймає - комірник служби. Забезпеченням матеріалами основного і допоміжного виробництв займається відділ матеріально-технічного постачання. Питаннями по постачанню запасних частин займається служба рухомого складу. (Документи по запасним частинам підписують: заступник керівника управління загальних питань й головний бухгалтер).

В міру надходження прибуткових документів складається реєстр приймання в двох примірниках, і один з них примірник передається в бухгалтерію разом із первинними документами.

На складі комірник кожному виду матеріалів присвоює номенклатурний номер, який проставляється у всіх первинних документах, що відбивають рух цього виду матеріалів.

Складське урахування ведуть у книгах і картках складського обліку. У регістрах складського обліку відбиваються дані по кожному первинному документі Самі первинні документи здаються в бухгалтерію для подальшого обліку збереження. Інформація про неї залишається на складах і інших місцях збереження тільки в регістрах складського обліку.

Після кожної реєстрації даних того або іншого первинного документа підраховується залишок.

Звіряння даних складського й аналітичного обліків здійснюється шляхом періодичної оцінки по цінах кількісних залишків і даних складського обліку на визначену дату в зіставленні отриманої загальної суми із сумою залишку по цінах із вартісного аналітичного обліку. Такий метод організації обліку називається оперативно-бухгалтерським або сальдовим.

Роздивимося на прикладі відбиток у бухгалтерському обліку, відповідно до ПБО №9 операцій по придбанню виробничих запасів за кошти.

Підприємство закупило матеріали для виробництва на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ - 200 грн.), паливо для легкового автомобіля на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ - 400 грн.). Витрати по транспортуванні матеріалів склали 240 грн. (у тому числі ПДВ - 40 грн.).

Відіб'ємо дані операції відповідно до нового Плану рахунків. Припустимо, що оплата витрат зроблена раніш оприбуткування.

Таблиця 3.2 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1	2	3	4
1. Зроблено оплату матеріалів.	371 "Розрахунки по виданих авансах"	311 "Поточний рахунок в національній валюті"	1200
2. Відбито податковий кредит по ПДВ за матеріалами	641 "Розрахунки по податках"	644 "Податковий кредит"	200
3. Оприбутковано матеріали	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	1000
4. Списана сума раніше нарахованого податко-вого кредиту по ПДВ	644 " Податковий кредит"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	200
5, Відбито залік заборгованостей	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	371 "Розрахунки по виданих авансах"	1200
6. Оплачено паливо для легкового автомобіля	371 "Розрахунки по виданих авансах"	311 "Поточний рахунок в національній валюті"	2400
7. Оприбутковано паливо для легкового автомобіля	203 "Паливо"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	2400
8. Відбито залік заборгованостей	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	371 "Розрахунки по виданих авансах"	2400
9. Оплачено витрати по транспортуванню матеріалів	371 "Розрахунки по виданих авансах"	311 "Поточний рахунок в національ-ній валюті"	240
10 Відбито податковий кредит по ПДВ по таких витратах	641 "Розрахунки по податках"	644 "Податковий кредит"	40
11. Витрати по транс-портуванню матеріалів включені в початкову вартість матеріалів	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	200
12. Списана сума раніше нарахованого подат-кового кредиту по ПДВ	644 "Податковий кредит"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	40
13. Відбито залік заборгованостей	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	371 "Розрахунки по виданих авансах"	240

Роздивимося, коли оплата даних витрат провадиться після їхнього оприбуткування.

Таблиця 3.3 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1	2	3	4
1. Оприбутковано матеріали	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	1000
2. Відбито податковий кредит по ПДВ по оприбуткованих матеріалах	641 "Розрахунки по податках"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	200
3. Оплачено раніше отримані матеріали	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточний рахунок в націо-нальній валюті"	1200
4. Оприбутковано паливо для легкового автомобіля	203 "Паливо"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	2400
5. Оплачено раніше отримане паливо	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточний рахунок в націо-нальній валюті"	2400
6. Сума витрат по транспортуванню матеріалів включені в початкову вартість матеріалів	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	200
7. Відбито податковий кредит по ПДВ по транспортних витратах	641 "Податковий кредит"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	40
8. Оплачено послуги з транспортуванню	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточний рахунок в націо-нальній валюті"	240

Крім придбання за кошти, достатньо поширеної виглядає ситуація, коли виробничі запаси одержують по бартеру.

Роздивимося бартер подібними виробничими запасами. Подібними активами (відповідно до ПБО 15) є активи, що подібні по своєму призначенню і мають однакову справедливу вартість. При обміні подібними запасами не признається прибуток, а, стало бути, не визначається фінансовий результат.

Таблиця 3.4 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	По дебеті рахунків	По кредиті рахунків	Сума, грн.	Податковий облік
				ВД, грн.	ВВ, грн
1	2	3	4	5	6
- у підприємства А
1. Відбито виникне-ння дебіторської за-боргованості і кре-диторської заборго-ваності при відван-таженні матеріалів підприємству Б	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	201 "Сировина і матеріали"	500	550
2. Відбито виникнення податкових зобов'язань по ПДВ	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	641 "Розрахунки по податках"	110
3. Оприбутковано матеріали	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахун-ки з вітчизня-ними постача-льниками"	500		550
4. Відбито виникнення податкового кредиту по пдв	644 "Податковий кредит"	631 "Розрахун-ки з вітчизня-ними постача-льниками"	110
5. Відбито залік взаємних заборгованостей	631 "Розрахун-ки з вітчизняни-ми постачальни-ками"	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	610
- у підприємства Б
1. Відбито виникне-ння кредиторської заборгованості при одержанні матеріа-лів від підприємст-ва А	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	300	550
2. Нараховано суму податкового кредиту по ПДВ	644 "Податковий кредит"	631 "Розрахун-ки з вітчизня-ними постача-льниками"	110
3. Відбито виникнення податкових зобов'язань по ПДВ	643 "Податкове зобов'язання"	641 "Розрахунки по податках"	110
4. Відвантажено матеріали підприємству А	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	201 "Сировина і матеріали"	300		550
5. Списана сума раніше нарахованих податкових зобов'язань	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	643 "Податкове зобов'язання"	110
6. Відбито виникне-ння податкового кредиту	641 "Розрахунки по податках"	644 "Податковий кредит"	110
7. Відбито залік взаємних вимог	631 "Розрахун-ки з вітчизняни-ми постачальни-ками"	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	110

За умовами даного приклада справедливі вартості обмінюванних запасів вище їхньої балансової вартості. У противному випадку отримані запаси необхідно було б оприбуткувати по справедливій вартості, а різницю списати на витрати звітного періоду.

- у підприємства А:
2. Списана на витрати різниця між справедливою і балансовою вартістю	949 "Інші витрати операційної діяльності	201 "Сировина і матеріали"	300
- у підприємства Б:
5. Списана на витрати різниця між справедливою і балансовою вартістю	949 "Інші витрати операційної діяльності	201 "Сировина і матеріали"	100

Роздивимося відбиток у регістрі бухгалтерського обліку операцій по обміні неподібними активами, тобто активами, що мають різноманітне функціональне призначення або різноманітні справедливі вартості. При цьому сума прибутку по бартерному контракті визначається по справедливій вартості запасів, отриманих або предметів, одержаних підприємством, зменшеної або збільшеної на суму відповідно переданих або отриманих коштів і їхніх еквівалентів.

Таблиця 3.5 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	По дебеті рахунків	По кредиті рахунків	Сума, грн	Податковий облік
				ВД, грн	ВВ, грн
1	2	3	4	5	6
- у підприємства А
1. Відвантажено матеріали підприємству Б	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	710	800
2. Відбито виникнення податкових зобов'язань по пдв	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	641 "Розрахунки по податках"	160
3. Списана облікова (балансова) вартість матеріалів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	201 "Сировина і матеріали"	500
4. Відбито фінансовий результат	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів" 791 "Фінансовий результат основ-ної діяльності"	791 "Фінансовий результат основ-ної діяльності" 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	550 500
5. Оприбутковані ПММ, отримані від підприємства Б	203 "Паливо"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	800		800
6. Відбито виникне-ння податкового кредиту по ПДВ	641 "Розрахунки по податках"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	160
7. Сплачено суму грошової компенсації	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточний рахунок в національній валюті"	250
8. Відбито залік взаємних заборгованостей	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	377 "Розрахунки з різноманітними дебіторами"	710
- у підприємства Б
1. Отримано матеріали від підприємства А	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	550	800
2. Відбито виникне-ння податкових зобов'язань по ПДВ, виходячи з договірної вартості	643 "Податкове зобов'язання"	641 "Розрахунки по податках"	160
3. Нараховано суму податкового кредиту по ПДВ	644 "Податковий кредит"	631"Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	160
4. Відвантажені ПММ підприємству А	377 "Розрахунки з різноманітними дебіторами"	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	960		800
5. Списана сума раніше нарахованих податкових зобов'язань по ПДВ	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	643 "Податкове зобов'язання"	160
6. Відбито виникнення податкового кредиту по ПДВ	641 "Розрахунки по податках"	644 "Податковий кредит"	160
7. Списана облікова вартість відвантаже-них ПММ	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	203 "Паливо"	1000
8. Відбито фінансовий результат	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	791 "Фінансовий результат основної діяльності"	800
9. Отримано суму грошової компенсації	791 "Фінансовий результат основної діяльності" 311 "Поточного рахунки в національній валюті"	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" 377 "Розрахунки з різноманітними дебіторами"	1000
10. Відбито залік заборгованостей	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	377 "Розрахунки з різноманітними дебіторами"	710

Облік витрачання матеріальних цінностей

Відпустка матеріальних цінностей із складу провадиться матеріально-відповідальними особами по належним чином оформленим документам.

Видача матеріалів із складу здійснюється на підставі лімітної-забірної карти, накладних, вимог.

Видача стороннім організаціям оформляється наказами і накладними, товарно-транспортними документами, рахунками-фактурами. Видача матеріальних цінностей на сторону здійснюється безпосередньо представникам покупця на підставі належним чином оформлених доручень на право одержання цінностей і оформлення відповідних операцій. Лімітні-забірні карти виписуються на одну або декілька позицій матеріалів, що ставляться до визначеного виду послуг.

Відпустка матеріалів на виробництво, як правило, повинна здійснюватися на основі попередньо встановлених лімітів. Лімітовані відпустки матеріальних цінностей на виробництво повинні ґрунтуватися на затверджених прогресивних нормах витрати матеріальних цінностей, обсягах виробничих програм виробничих підрозділів з урахуванням перехідних запасів матеріальних цінностей, не витрачених підрозділами на початок і кінець місяця.

При відпустці матеріальних цінностей по лімітних-забірних картах один примірник карти передається споживачу матеріалів, інший залишається на складі. У обох примірниках комірник відзначає дату і кількість відпущених матеріалів і виводить залишок ліміту по кожному номенклатурному номері матеріалів. У випадку виписки лімітної-забірної карти в однім примірнику робітник, що одержує матеріали, у момент одержання розписується в картці складського урахування.

По лімітній-забірній карті ведеться урахування матеріальних цінностей, невикористаних у виробництві. На деяких підприємствах застосовуються квартальні лімітні-забірні карти, у яких використовується відривний місячний талон.

Для оформлення одноразової відпустки матеріальних цінностей оформляється вимога. Вимоги виписуються в двох примірниках, один із яких залишається в одержувача, інший - у комірника. Вимогу підписує начальник, комірник і майстер.

Всяку понадлімітну відпустку матеріальних цінностей на виробництво варто оформляти випискою спеціальної вимоги. До понадлімітної відпустки матеріалів ставиться додаткова відпустка матеріалів при перевиконанні підрозділом виробничих програм, при перевитраті матеріальних цінностей по поважній причині, на відшкодування браку й інше.

При переміщенні матеріальних цінностей усередині підприємства від однієї матеріально-відповідальної особи до іншого відпустка матеріалів оформляється накладною-вимогою, що склад-відправник виписує в двох примірниках. Це дає можливість використовувати її на складі-одержувачу як прибутковий документ, а на складі, що відпустив матеріал - як видатковий документ.

Дуже прогресивним, із погляду трудомісткості урахування, є засіб оформлення відпустки матеріалів безпосередньо в картках складського урахування, у яких передбачена спеціальна графа для коду виробничих витрат. При відпустці матеріалів одержувач розписується в картці. Таким чином, картка складського урахування одночасно стає виправдувальним документом і виключається можливість невчасності в ній записів, а також посилюється контроль за витратою матеріальних цінностей.

Первинні документи по приході і витраті матеріалів періодично (щодня або щотижня), а лімітні-забірні карти по закінченню місяця, матеріально-відповідальні особи здають у бухгалтерію. Решта первинних документів оформляється спеціальним реєстром. Реєстр складається в однім примірнику матеріально-відповідальними особами і разом із первинними документами передається в бухгалтерію.

Можна виділити декілька основних причин, по яких може відбутися списання виробничих запасів із балансу:

- відпустка у виробництво;

- списання в зв'язку з невідповідності критерію активу;

- списання в зв'язку з псуванням, розкраданнями і т.п.;

- реалізація на сторону.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та в іншому вибутті, оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних витрат;

- ціни продаж.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають одинакові призначення та однакові умови використання, застосовується

тільки один із наведених методів.

Наклади, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводитися по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продажів та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Оцінка за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю послуг, які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норми витрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.

Оцінка за цінами продаж заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотку торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Відобразимо операції по відпустці виробничих запасів у виробництво методом ФІФО в регістрах бухгалтерського обліку по новому Плану рахунків.

Таблиця 3.6 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1. Відбито залишок виробничих запасів на початок звітного періоду	201 "Сировина і матеріали"
2. Відбито надходження виробничих запасів протягом звітного періоду	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
3. Відбито суму податкового кредиту по ПДВ	641 "Розрахунки по податках"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
4. Відбито списання виробничих запасів по методу ФІФО	23 "Виробництво"	201 "Сировина і матеріали"
5. Відбито залишок виробничих запасів на кінець звітного періоду	201 "Сировина і матеріали"

Списання виробничих запасів із балансу підприємства може відбуватися в результаті їхньої реалізації. Роздивимося відбиток даної операції в регістрі бухгалтерського обліку по новому Плану рахунків з урахуванням того, що оплата провадиться перед відвантаженням.

Таблиця 3.7 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1. Отримано передоплату за матеріали	311 "Поточного рахунки в національній валюті"	681 "Розрахунки за авансами одержаним"
2. Відбито податкові зобов'язання по ПДВ	643 "Податкове зобов'язання"	641 "Відрахування по податках"
3. Відбито відвантаження матеріалів і прибуток від реалізації	377 "Розрахунки з різними дебіторами"	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"
4. Відбито списання раніше нарахованих податкових зобов'язань	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	643 "Податкове зобов'язання"
5. Списана облікова вартість реалізованих матеріалів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	201 "Сировина і матеріали"
6. Відбито фінансовий результат (збиток)	791 "Фінансовий результат основної діяльності" 712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" 791 "Фінансовий результат основної діяльності"
7. Відбито залік заборгованостей	681 "Розрахунки за авансами одержаним"	377 "Розрахунки з різними дебіторами"

Переоцінка товарно-матеріальних цінностей

Відповідно до "Порядку проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей", затвердженим 15.06.93 р. №69, підприємства усіх форм власності на початок місяця проводять переоцінку товарно-матеріальних цінностей в умовах зміни цін на виробничі запаси і товари. Переоцінці товарно-матеріальних цінностей також підлягають і ті товари, по яких не було прямування.

Підлягають переоцінці що купуються товарно-матеріальні цінності, як-от: сировина, матеріали, конструкції, деталі, напівфабрикати, паливо, запасні частини, МШП, що швидко зношуються і не були в експлуатації.

Переоцінка одержуваних товарно-матеріальних цінностей у зв'язку зі зміною тарифів на товарні перевезення провадиться лише тоді, коли витрати на перевезення оплачуються покупцями.

Товарно-матеріальні цінності власного виробництва переоцінюються в частині витрачених на них покупних матеріалів, електроенергії і теплоенергії, відбитих у статтях прямих витрат.

Переоцінка залишків виробничих запасів може бути зроблена за рішенням керівника підприємства. Для проведення переоцінки виробничих запасів на перше число кожного місяця провадиться інвентаризація їхньої готівки.

Один раз на місяць по цінах, що склалися в розрахунках із постачальниками, по закінченні попереднього місяця провадиться переоцінка товарно-матеріальних цінностей. При переоцінці підприємством за основу береться мінімальна ціна на початок місяця і максимальна ціна, отримана у розрахунках на кінець місяця.

Вся сума дооцінки ставиться на поповнення оборотних коштів із визначеним збільшенням нормативу власних оборотних коштів.

За результатами розрахунку сум дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з ростом цін на виробничі запаси заповнюється така форма.

Дооцінка товарно-матеріальних цінностей відображається в акті, підписаному відповідною комісією підприємства.

Форма документу, в який заносяться суми дооцінки

Назва залишків ТМЦ по видах	Одиниця виміру	Кількість залишків ТМЦ, що підлежать переоцінці	Ціна одиниці або виду залишків ТМЦ	Суми залишків ТМЦ	Суми дооцінки залишків ТМЦ
				На початку місяця	Наприкінці місяця	На початку місяця	Наприкінці місяця

Запропоновані дані розрахунку вносяться в акт переоцінки товарно-матеріальних цінностей, що підписується членами комісії і затверджується керівником підприємства.

Запаси відбиваються в бухгалтерському обліку і звітності по найменшої з двох оцінок: первинної вартості або чистої вартості реалізації.

Запаси відображаються по чистій вартості реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна знизилася, або вони зіпсовані, застаріли або іншим засобом утратили початкову очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на якій первинна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації, і вартість цілком утрачених (зіпсованих або відсутніх) запасів списується на витрати звітного періоду з відбитком зазначеної вартості в забалансовом урахуванні. Після того, як встановлені особи, що повинні відшкодувати втрати, що підлягає відшкодуванню сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і прибутки звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені і є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більш суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Виходячи з перерахованих вище вимог, можна припустити, що проведення дооцінки виробничих запасів не має ніякого змісту - у будь-якому випадку відбиток запасів у фінансовій звітності буде відбуватися по найменшої з двох оцінок: історичної собівартості (початкової вартості) або чистої вартості реалізації. Іншими словами, балансова вартість запасів ніколи не перевищить їхню початкову вартість.

Відобразимо операцію по уцінці в регістрі бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.8 - Журнал господарських операцій

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1. Оприбутковано матеріали	201 "Сировина і матеріали"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	300
2. Відбито податковий кредит по ПДВ	641 "Витрати по податках"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	60
3. Відбито уцінку матеріалів до чистої вартості реалізації	946 "Втрати від знецінювання запасів"	201 "Сировина і матеріали"	100
4. Оплачено рахунки постачальників матеріалів	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточний рахунок в націо-нальній валюті"

Урахування малоцінних і швидкозношуючих предметів

Раніше використовувалося декілька критеріїв віднесення предметів до малоцінних, швидкозношуючих предметів, (МШП), серед яких: термін служби, вартість і наявність його в переліку предметів, віднесених до МШП. До МШП до нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції або товарів і послуг.

Порядок аналітичного урахування (надходження, передавання в експлуатацію, обліку в експлуатації і так далі) із уведенням ПБО не змінився. При веденні такого обліку варто використовувати первинні документи, форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 (форми № м-4, м-8, м-9, м-11, м-12), наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 року № 145 (форми мШ-1, ... мШ-8).

Відповідно до Інструкції з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, до МШП відносять інструменти, господарський інвентар, спеціальну оснастку, спеціальний одяг. Зазначені предмети в бухгалтерському обліку відбиваються на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношуючи предмети".

Важливим питанням, пов'язаним із переходом на новий План рахунків, є узгодженість сальдо старого і нового планів. При перенесенні залишків із старого рахунку 12 "МШП" на новий рахунок 22 "МШП" варто враховувати, що при відсутності (невстановлені підприємством) вартісного критерію віднесення предметів до МШП сальдо рахунку 12 переноситься на рахунок 22 лише в частині оборотних активів. При цьому варто враховувати знос МШП, нарахований до моменту переходу на новий План рахунків, а також той факт, що відповідно до ПБО 9 МШП не підлягають амортизації, а списуються на витрати відразу при передаванні їх в експлуатацію. Тому на рахунку 22 враховуються лише МШП, що знаходяться на складі, тобто сальдо рахунку 12.1 "МШП на складі" (у частині оборотних активів) старого Плану рахунків, а на вартість МБП, що знаходяться в експлуатації (рахунок 12.2 "МШП в експлуатації"), за винятком нарахованого по ним раніше зносу, будуть збільшені витрати звітного періоду і на рахунку 22 "МШП" такі предмети відбиватися не будуть.

Типові проводки з використанням нового Плану рахунків для відбитка в бухгалтерському обліку операцій по надходженню і вибуттю малоцінних і швидкозношуючихся предметів.

Таблиця 3.9 - Журнал господарських операцій

Утримання операції	Кореспонденція рахунків	Сума
	Дебет	Кредит
1	2	3	4

Придбання МШП за плату

Відбито заборгованість при одержанні МШП від постачальників	22 "МШП"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	Вартість МШП без ПДВ
Відбито податковий кредит по ПДВ	641 "Розрахунки по податках"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	Сума ПДВ
Здійснено оплату отриманих МШП	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточний рахунок в національній валюті"	Вартість МШП із ПДВ

Одержання МБП у якості внеску в статутний фонд

Збільшено статутний капітал	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"	Сума, зазначена в установчих документах
Отримані МШП	22 "МШП"	46 "Неоплачений капітал"	Ця ж сума

Інші варіанти надходження МШП

Оприбутковані МШП, виявлені в ході інвентаризації	22 "МШП"	719 "Інші прибутки від операційної діяльності"	Вартість аналогічних активів, що значаться на підприємстві

Продовження таблиці 3.9

1	2	3	4
Безоплатно МШП	22 "МШП"	719 "Інші прибутки від операційної діяльності"	Справедлива МШП

Списання МШП

Списані МШП для: - виробництва продукції	23 "Виробництво"	22 "МШП"	По вартості що списуються МШП
- загальногосподар-ських потреб	91 "Загальнови-робничи витрати"	22 "МШП"
- капітального будівництва	15 "Капітальні інвестиції"	22 "МШП"
- забезпечення збуту продукції	93 "Витрати на збут"	22 "МШП"

Реалізація МБП

Відбито прибуток від реалізації	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	Сума реалізації
Списана собівартість реалізованих МШП	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	22 "МШП"	Собівартість МШП
Відбито суму податкових зобов'язань по ПДВ	712 "Прибуток від реалізації інших оборотних активів"	641 "Розрахунки по податках"	Сума ПДВ

Безоплатна передача МШП

Передані МШП	949 "Інші витрати операційної діяльності"	22 "МШП"	Балансова вартість переданих МШП
Відбито податкові зобов'язання по ПДВ	949 "Інші витрати операційної діяльності"	641 "Розрахунки по податках"	Сума ПДВ

Внесок МШП у статутний фонд

Передані МШП	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	22 "МШП"	Балансова вартість
Відбито різницю між балансовою і справедливою вартістю	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	746 "Інші прибутки від звичайної діяльності"	Зазначена різниця
Відбито суму податкових зобов'язань	949 "Інші витрати операційної діяльності"	641 "Розрахунки по податках"	Сума ПДВ

Контроль за наявністю і станом матеріальних цінностей

Відповідно до "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні", підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Проведення інвентаризації обов'язково:

- при передачі майна державного підприємства (заснування) в оренду, при приватизації майна державного підприємства, при перетворенні підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

- перед упорядкуванням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не пізніше 1 жовтня звітного року;

- при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

- при установленні фактів злодійства або зловживання, псування цінностей, а також у випадку розпорядження судово-слідчих органів;

- при пожежі або стихійному лиху;

- у випадку ліквідації підприємства.

Основна ціль інвентаризації - виявлення фактів наявності виробничих запасів у натуральному і вартісному вираженні.

Організація проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей регламентована "Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних-матеріальних цінностей, коштів і документів, розрахунків", затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994 р. №69 і "Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств і організацій, що передаються в оренду", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 р. №158.

Для проведення інвентаризації створюється постійно чинна інвентаризаційна комісія. На підприємстві, де проводиться велика робота з інвентаризації, створюються робітники інвентаризаційні комісії. Початковий склад інвентаризаційних комісій затверджується керівником підприємства.

Результати інвентаризації виробничих запасів оформляються інвентаризаційним описуванням товарно-матеріальних цінностей: типова інв. форма №3. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей здійснюється шляхом переваження, обмірювання, підрахунку цінностей на місці розміщення. 01.01.2000 року відносилися предмети вартістю до 500 гривень по ціні придбання (відповідно до пункту 15 Вказівок №25), а також предмети, термін служби менше року (відповідно до підпункту 1 пункту 47 Положення №25). 3азначені критерії, також перелік, предметів, що відносять до МШП дозволяли достатньо чітко виділити МШП і розмежувати їх у свою чергу з основними засобами як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Що стосується визначення МШП у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, то в ньому немає переліку предметів, а також відсутній вартісний критерій віднесення предметів до МШП. Відмінною рисою їхнього відображення в звітності стало те, що на відміну від форми балансу, що діяла раніше, (у який відбивалися початкова і залишкова вартості БШП, а також сума нарахованого по ним зносу) у “новий баланс” МШП окремим рядком не ввійшли, а розділені на дві групи - одна їхня частина відноситься до запасів (котрі відповідно відбиваються в складі запасів у другому розділі активу балансу “Оборотні активи”), а друга входить у поняття “малоцінні необоротні матеріальні активи” (який у свою чергу відбиваються в першому розділі активу балансу “Необоротні активи” у складі “Основних засобів”).

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності приведені в ПБО 9. Зупинимося на деяких загальних принципах, що визначають порядок відбитка в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності інформації про запаси взагалі.

Запаси як будь-який інший актив, признаються такими, якщо існує можливість того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їхнім використанням, і їхня вартість може бути вірогідно визначена.

Відповідність першому критерію визначається потенційною можливістю одержання підприємством коштів від використання відповідного активу.

Що ж стосується визначення вартості активу, то цей критерій виконується при наявності інформації про витрати на виробництво або придбання МШП. Для визначення їхньої вартості почнемо з визначення початкової вартості запасів, по котрої придбані (отримані) або зроблені запаси зараховуються на баланс-підприємства.

Відповідно до пункту 9 ПБО 9 початковою вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, що складається з таких фактичних витрат:

- сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю);

- сум, що сплачуються за інформаційні, посередницькі й інші подібні послуги в зв'язку з пошуком і придбанням таких предметів;

- сум увізного мита;

- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням МШП, що не відшкодовуються підприємству;

- витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця використання, включаючи витрати по страхуванню і відсотки за комерційний кредит постачальників;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням МШП і доведенням їх до стана, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносять прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Вартість, по якій МШП вносяться в статутний фонд (тобто їхня початкова вартість), визначена в пункті 11 ПБО 9, відповідно до котрого такою вартістю признається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість. При цьому справедливою вартістю відповідно до Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" рахується сума, по якій може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між інформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Відповідно до пункту 6 ПБО 9 до складу запасів віднесені малоцінні швидкозношуючи предмети, використовувані протягом не більш одного року або Інвентаризаційні описування окремо складаються на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в термін одержувачами, і знаходяться на відповідальному збереженні. На видаткових документах, по яких зроблена відпустка зі складу товарно-матеріальних цінностей під час проведення інвентаризації, робиться відмітки комісією, і ці цінності вносяться в окреме описування.

По завершенні інвентаризації бухгалтерія підприємства на підставі описувань і фактичних облікових даних здійснює звірення по кожному номенклатурному номері з відбитком результатів у порівнювальній відомості. По всіх наявних розбіжностях матеріально-відповідальна особа дає письмове пояснення. На підставі наявних порівнювальних даних і пояснень комісія робить свій висновок про порядок регулювання різниць і відшкодування втрат.

Таблиця 3.10 - Зв'язок між "старими" і новими рахунками бухгалтерського обліку

"Старі" рахунки	Нові рахунки
84	947 "Недостача і утрати від псування цінностей"
80	716 "Відшкодування раніше списаних активів"
72	375 "Розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків"
70	661 "Розрахунки по заробітній платі"

Таблиця 3.11 - Журнал господарських операцій

Утримання господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
1. Списана облікова вартість недостатніх матеріалів	947 "Недостача і утрати від псування цінностей"	201 "Сировина і матеріали"
2. Відбиті в забалансовом обліку невідшкодовані недостачі	072 "Невідшкодовані недостачі і втрати"	-
3. Відбито виникнення дебіторської заборгованості і прибутку після установлення винної особи на загальну суму відшкодування збитку	375 "Розрахунки по відшкодуванню збитків"	716 "Відшкоду-вання раніше списаних активів"
4. Списана з забалансового обліку сума недостачі	-	072 "Невідшко-довані недостачі і втрати"
5. Відбито утримання суми відшкодування збитку з заробітної плати винної особи.	661 "Розрахунки по заробітній платі"	375 "Розрахунки по відшкодуванню збитків"
6. Відбито суму, що підлягає перерахуванню в бюджет	716 "Відшкодування раніше списаних активів"	641 "Розрахунки по податках"
7. Сплачено суму відшкодування, що підлягає перерахуванню в бюджет	641 "Розрахунки по податках"	311" Поточний рахунок в національній валюті"
8, Відображено закриття рахунків обліку прибутків і витрат	791 "Фінансовий результат основної діяльності" 716 "Відшкодування раніше списаних активів"	947 "Недостача і утрати від псування цінностей" 791 "Фінансовий результат основної діяльності"

3.2 Облік дебіторської заборгованості

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємстві постійно виникає потреба в проведенні розрахунків із своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Роблячи деякі послуги, підприємство, як правило, не одержує гроші в оплату негайно, виникає дебіторська заборгованість.

Дебітори - це юридичні і фізичні особи, що у результаті минулих подій заборгували підприємству визначені суми коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на визначену дату.

Починаючи з 2000-го року всі підприємства (крім бюджетних) дебіторську заборгованість повинні в обліку також розділяти на довгострокову і поточну.

У діяльності підприємств більш поширеної є поточна дебіторська заборгованість. Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу. Для віднесення заборгованості до поточної не обов'язково мати ці два моменти одночасно.

Операційний цикл - це проміжок часу, між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції, товарів або послуг.

Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців із дати балансу. На відміну від поточної дебіторської заборгованості довгострокова дебіторська заборгованість виникає тоді, коли є одночасна наявність двох моментів: щоб вона виникнула не в ході нормального операційного процесу й одночасно її погашення буде після дванадцяти місяців із дати балансу. Не в ході нормального операційного процесу може означати обернене - у ході не нормальної події.

Звичайна діяльність - це яка основна діяльність підприємства, а також операції, її що забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Надзвичайна подія - це подія або операція, що відрізняється від звичайної діяльності підприємства і не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному наступному звітному періоді.

З вищенаведених визначень очевидно, довгострокова дебіторська заборгованість - виникає при надзвичайних подіях (пожежа, повінь, крадіжка і т.п.). Якщо сума довгострокової дебіторської заборгованості по тому самому події зменшиться, то термін сплати іншої заборгованості не зміниться, він залишиться таким же - більш дванадцяти місяців із дати балансу, тобто заборгованість як і раніше буде довгострокової, але в меншій сумі.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги признається активом одночасно з визнанням прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг і оцінюється по початковій вартості.

До поточної дебіторської заборгованості ставиться також і безнадійна дебіторська заборгованість. Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або по який минув термін позовної давнини.

Дебіторська заборгованість признається активом, якщо існує можливість одержання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути вірогідно визначена її сума. Майбутня економічна вигода - це потенціал, що може сприяти надходженню, прямо або побічно, коштів і їхніх еквівалентів на підприємство. Майбутня економічна вигода не може бути отримана від безнадійної дебіторської заборгованості, тому безнадійну дебіторську заборгованість виключають з активів підприємства з одночасним зменшенням розміру резерву сумнівних боргів, тобто спочатку треба визначити розмір резерву сумнівних боргів, а потім на суму безнадійної заборгованості зменшити цей резерв і, таким чином, зменшити розмір поточної дебіторської заборгованості. Нарахування резерву сумнівних боргів провадиться за звітний період, тобто за рік і відбивається в Звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат.

Є така поточна дебіторська заборгованість, що не пов'язана з реалізацією товарів, робіт, послуг. Це заборгованість бюджету, переплата по податках, відсоткам тощо і інша дебіторська заборгованість (наприклад, борги робітників по заробітній платі, підзвітним сумам тощо). Така дебіторська заборгованість також може бути безнадійної й у випадку визнання її такою, списується з балансу підприємства з відбитком витрат у складі інших операційних витрат.

Крім безнадійної дебіторської заборгованості, підприємства можуть мати сумнівну дебіторську заборгованість. Вона відрізняється від безнадійної тем, що в підприємства існує напевність у її погашенні боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за відрахуванням із її резерву сумнівних боргів. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається в результат балансу по чистої реалізаційної вартості.

Розмір р...