Основи аудиту

§ визначають залишкову вартість основних засобів за обліковими даними на початок і кінець звітного періоду (сальдо рахунка 10 мінус сальдо рахунка 13 Головної книги) і перевіряється відповідність отриманих оцінок даним фінансової звітності.

Перевірка правильності відображення в обліку операцій, пов'язаних із рухом основних засобів

На даному етапі аудиту проводять перевірку правильності відображення в обліку:

операцій, пов'язаних із надходженням, уведенням в експлуатацію і постановкою на облік об'єктів основних засобів;

операцій вибуття основних засобів (реалізація, списання, передача іншим організаціям безоплатно або як внесок до статутного капіталу, обмін на інші матеріальні цінності та ін.).

В останньому випадку аудитору треба здійснити порівняння виписок із банку про прийняті платежі розрахункових документів, актів вибуття (передачі (форми ОЗ-1 і ОЗ-З)), первинних документів з умовами відповідних договорів і здійсненими бухгалтерськими записами.

При перевірці операцій, пов'язаних із придбанням основних засобів, аудитором також перевіряється правильність формування первісної вартості основних засобів При перевірці відображення в обліку обладнання передусім необхідно впевнитися в дотриманні порядку розрахунків із постачальниками і підрядчиками, в правильності заповнення первинних документів, у відповідності фактичного розміру оплати даним наданих документів. Особливу увагу необхідно звернути на порядок нарахування ПДВ за операціями, пов'язаними із придбанням обладнання, яке потребує монтажу. У ході перевірки слід відзначити наявність виділеного окремим рядком ПДВ у всіх первинних облікових документах (рахунках, рахунках-фактурах, накладних, прибутково-касових ордерах та ін.), які підтверджують вартість придбаного обладнання оскільки, якщо сума податку на додану вартість не виділена, то і в розрахункових документах (дорученнях, вимогах та ін.) вирахування її розрахунковим шляхом не здійснюється.

У випадках, коли обладнання, яке потребує монтажу, закуповується підприємством самостійно за договором із постачальником обладнання, податок на додану вартість, сплачений постачальнику, відшкодовується після прийняття обладнання до бухгалтерського обліку (шляхом відображення на рахунку "Обладнання для установки").

Що стосується робіт із монтажу обладнання, то суми податку на додану вартість, пред'явлені підрядними організаціями із монтажних робіт або нараховані на обсяг монтажних робіт при виконанні цих робіт власними силами, відносяться на збільшення балансової вартості обладнання і відшкодуванню (заліку) не підлягають.

Суми податку на додану вартість по витратах із доставки обладнання, оплачених додатково понад узгоджену відпускну ціну обладнання, також відносяться на збільшення балансової вартості цього обладнання.

У разі, якщо обладнання у підрядника, і в ціну внесена вартість будівельно-монтажних робіт, то суми податку на додану вартість, сплачені постачальнику підрядною організацією при придбанні обладнання, підлягають відшкодуванню (заліку) у підрядника в загальновстановленому порядку. При цьому у замовника при введенні об'єкта в експлуатацію суми податку на додану вартість, сплачені підрядній організації з будівельно-монтажних робіт, ураховуючи податок на додану вартість з обладнання, відносяться на збільшення балансової вартості об'єкта.

Перевірка оцінки основних засобів

Одним із найважливіших аспектів аудиторської перевірки основних засобів є перевірка правильності їх оцінки. Основні засоби враховуються в натуральній і вартісній формах. Здійснюючи вартісну оцінку основних засобів, підприємству необхідно виходити з того, що об'єкт основних засобів визнається активом у випадку, якщо існує ймовірність того, що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, і його вартість може бути достовірно визначена. Тому при визначенні вхідного сальдо по статті балансу "Основні засоби станом на 1 січня поточного року" необхідно списувати застарілі основні засоби, а також ті, які не відповідають визначенню активів, із віднесенням їх вартості на зменшення нерозподіленого прибутку. Основні засоби, які будуть визнані непридатними для використання протягом звітного періоду, повинні бути списані на затрати цього періоду за їх залишковою вартістю. Аудитор також повинен упевнитися в тому, що основні засоби, які за даними бухгалтерського обліку повністю зношені, тобто з нульовою вартістю, але можуть у майбутньому принести певну економічну вигоду, переоцінені до їх справедливої вартості й відображені в складі необоротних активів підприємства-клієнта.

Згідно з П(с)БО 7, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість -- це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Важливим завданням аудитора є перевірка правильності формування первісної вартості основних засобів.

У п. 8 П(с)БО 7 визначено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

§ суми, сплаченої постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

§ суми реєстраційних зборів, державного мита й аналогічних платежів, які здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

§ суми ввізного мита;

§ суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

§ витрат на страхування ризику доставки основних засобів;

§ витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

§ інших витрат, безпосередньо пов'язаних із доведенням основних засобів до стану, в якому вони будуть придатні для використання із запланованою метою.

Аудитору слід звернути увагу на ті основні засоби, які були придбані за рахунок кредиту банку або інших фінансових установ (повністю або частково). У практиці, яка існувала до 1 липня 2000 р., проценти за такими кредитами капіталізувались і вносилися у вартість об'єктів на момент введення їх в експлуатацію. На сьогодні у відповідності з П(с)БО 7 проценти за кредитами на придбання (створення) основних засобів не входять до їх первісної вартості, а відносяться на фінансові витрати звітного періоду.

При безоплатному отриманні основних засобів вони повинні бути оцінені за ринковою (справедливою), а не за залишковою їх вартістю, як це здійснювалося раніше.

Справедлива вартість -- це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Аудитору слід пам'ятати, що відносно основних засобів справедлива вартість визначається у разі:

§ безоплатної передачі основних засобів;

§ якщо основні засоби отримані внаслідок бартерних операцій;

§ якщо основні засоби передані як внесок до статутного капіталу.

Визначення вартості основних засобів, які ремонтувалися, має свої особливості. Аудитору необхідно впевнитися, що вартість поліпшення основних засобів, унаслідок чого здійснюється покращання технічних характеристик, ефективності роботи основних засобів, приєднана до початкової вартості об'єкта, а витрати на ремонт із метою підтримання основних засобів у нормальному робочому стані віднесена на витрати звітного періоду і не капіталізовані.

Бухгалтерський облік витрат на ремонт основних засобів не збігається з їх податковим обліком. Тому аудитору необхідно враховувати вимоги податкового обліку і впевнитися, що підприємство-клієнт при визначенні валових доходів і витрат із метою оподаткування дотримувалося вимог п. 8.7.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У відповідності з цим пунктом збільшення балансової вартості основних засобів передбачене у випадку їх покращання (поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переоснащення), якщо витрати на ці заходи перевищують 10% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.

Аудит надходження обладнання, яке потребує монтажу

При перевірці повноти оприбуткування обладнання, яке потребує монтажу, необхідно:

§ вивчити дані по рахунку 205 і встановити, чи відображається вартість обладнання, яке надійшло, окремо від витрат на будівельно-монтажні роботи;

§ виконати перевірку відповідності операцій. Так, обсяг розвантаження в натуральних одиницях виміру (наприклад, кількість обладнання), зафіксований у нарядах на вантажно-розвантажувальні роботи, повинен відповідати обсягу надходження в організацію (на підставі первинних документів і зведених вартісних даних за дебетом рахунка 205);

§ за даними приймально-здавальних актів перевірити, чи правильно оформлена передача обладнання в монтаж і чи відповідають свідчення, які містяться в документах, бухгалтерським записам (дебет 15 кредит 205) і фактичному його руху. Для цього доцільно провести вибіркове або суцільне (у разі невеликої кількості обладнання) візуальне обстеження;

§ встановити правильність внесення обладнання в обсяг капітальних вкладень, тому що можлива ситуація, коли обладнання передано в монтаж, але монтаж ще не розпочато, в той же час обладнання, яке потребує монтажу, відображається на рахунку 15 за фактичними витратами, пов'язаними з його придбанням.

Джерелами аудиторської інформації в даному разі є приймально-здавальні акти, довідки, а також свідчення, які містяться у регістрах обліку в частині монтажних робіт. Крім того, першого числа кожного місяця повинна проводитися інвентаризація обладнання, зданого в монтаж. Отже, ознайомившись з актами інвентаризацій, можна, з одного боку, отримати додаткові дані й проаналізувати їх результати, а з іншого -- перевірити регулярність проведення таких інвентаризацій і зробити висновок про надійність системи внутрішнього контролю, яка діє в організації. У кінці, використовуючи вищеперераховані інформаційні джерела, потрібно підрахувати сумарну вартість обладнання, яка фактично підлягає внесенню до складу капітальних вкладень, і порівняти її з дебетом рахунка 15 за відповідною статтею (з кредиту рахунка 205). За результатами такої перевірки виявляють вартість обладнання, монтаж якого ще не розпочали, але вже внесли в обсяг капітальних вкладень. Дане порушення вважається серйозним, оскільки воно може бути розглянуте як неправомірне намагання завищити капітальні витрати.

У ході контролю правильності відображення в обліку робіт із монтажу обладнання необхідно взяти до уваги спосіб їх виконання, і залежно від цього здійснювати аудиторські процедури, характерні або для підрядного, або для господарського способів ведення будівництва.

Наступним етапом контролю є перевірка правильності визначення інвентарної вартості за готовими до експлуатації, придбаними основними засобами.

У разі придбання у зв'язку з будівництвом обладнання необхідно, по-перше, перевірити розмежування в обліку витрат на його придбання, монтаж і на його встановлення; по-друге, перевірити правильність визначення величини витрат, пов'язаних із надходженням обладнання. Ці витрати включають в себе:

§ вартість обладнання за рахунками постачальників;

§ вартість будівельних робіт, безпосередньо пов'язаних з установкою обладнання;

§ витрати на монтаж;

§ витрати на доставку;

§ заготівельно-складські витрати;

§ частину інших капітальних витрат, які належать до вартості обладнання.

Результати перевірки повноти оприбуткування необоротних активів фіксують у робочому документі.

Аудиторська фірма

Підприємство

Період перевірю

Термін перевірки

Вибіркова перевірка повноти оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів

Виконав

Перевірив

Ознайомився

Аудит списання основних засобів

Аудиторській перевірці також підлягають операції зі списання основних засобів. Основні засоби організацій вибувають унаслідок зносу, стихійного лиха, нестачі, розкрадань, реконструкції і заміни малоефективних об'єктів, а також продажу, безоплатної передачі та ін.

У процесі перевірки аудитор повинен встановити причину списання об'єктів основних засобів, законність і доцільність цих операцій, порядок ліквідації основних засобів, які стали непридатними, повноту оприбуткування запасних частин, лому, інших матеріалів, отриманих від ліквідації об'єктів.

Законність і доцільність операцій із вибуття основних засобів встановлюються перевіркою первинних документів (актів списання, актів приймання-передачі, накладних, рахунків-фактур та ін.), даних аналітичного і синтетичного обліку.

Аудитору необхідно вивчити всі акти на списання будівель, споруд, машин, обладнання та іншого майна організації. При цьому слід звертати увагу на дотримання встановлених форм цих документів, заповнення в них реквізитів, наявність мотивованих висновків комісії, підписи всіх членів комісії і керівника організації, який затверджує ці акти.

Шляхом проведення документальної перевірки по суті необхідно встановити правильність кореспонденції рахунків за операціями, пов'язаними із будь-якими причинами списання основних засобів, та доцільність списання.

Аудит оренди

Далі необхідно перевірити правильність нарахування і віднесення на рахунки бухгалтерського обліку орендної плати за майно. Перевірка здійснюється по операційній і фінансовій оренді основних засобів. Аудитор повинен ретельно перевірити правильність складання договорів на оренду майна, порядок розрахунків і структуру орендних платежів, добре знати схему можливих проводок для відображення операцій із нарахування і перерахування цих платежів.

Аудит витрат на ремонти

Наступним етапом контролю є перевірка правильності обліку і віднесення витрат на ремонт основних засобів. При перевірці необхідно встановити: наявність планів і кошторисів ремонту, актів на виконання робіт, актів приймання-передачі виконаних робіт, договорів підряду, актів технічного огляду будинків і споруд, правильність і своєчасність складання відповідних документів; правильність формування витрат за статтями затрат; чи не завищувались норми витрат матеріалів і розцінки з оплати праці на ремонтні роботи.

Доцільність і законність операцій із ремонту встановлюється на основі перевірки первинних документів: нарядів на відрядні роботи, відомостей дефектів на ремонт машин, тракторів і транспортних засобів, лімітно-забірних карт на витрати матеріальних цінностей.

Аудит амортизаційних відрахувань

Характерною особливістю основних засобів є їх тривала участь у виробничому процесі зі збереженням основних особливостей і первісної форми.

Однак з часом основні засоби втрачають свої споживчі й фізичні якості і, зрештою, стають непридатними для використання.

Втрачаючи первісні якості, основні засоби переносять свою вартість на вироблену продукцію (роботи, послуги). Цей процес забезпечується щомісячним (у податковому обліку -- щоквартальним) нарахуванням амортизації, від правильного нарахування якої залежить:

§ правильність відображення зносу і залишкової вартості основних засобів;

§ правильність визначення собівартості продукції (робіт, послуг);

§ формування цін на власну продукцію (роботи, послуги);

§ правильність визначення фінансових результатів;

§ у податковому обліку -- правильність визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Аудитору, враховуючи великий вплив амортизації на показники фінансової і податкової звітності, необхідно уважно вивчити порядок нарахування амортизації у клієнта.

З урахуванням значних відмінностей побудови обліку основних засобів за бухгалтерським і податковим обліком аудитору необхідно впевнитися, що:

податковий і бухгалтерський обліки основних засобів ведуться незалежно один від одного;

§ амортизація нараховується за нормами податкового законодавства для цілей оподаткування;

§ амортизація нараховується за вимогами П(с)БО 7 "Основні засоби" з метою відображення інформації в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності;

§ працівники бухгалтерії озброєні необхідними нормативними документами з бухгалтерського і податкового обліку основних засобів, з урахуванням змін і доповнень до них на момент здійснення господарських операцій;

§ ведення податкового і бухгалтерського обліку в суб'єкта господарювання здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

Перевірка правильності відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів Така перевірка здійснюється на підставі вивчення документів, які містять її результати, і передбачає:

§ перевірку відповідності записів в інвентарних картках результатам здійсненої переоцінки;

§ перевірку правильності бухгалтерських записів, які відображають результати переоцінки основних засобів в обліку;

§ перевірку справедливої вартості об'єктів основних засобів;

§ перевірку правильності встановлення індексу переоцінки;

§ перевірку правильності розрахунку переоціненої вартості основних засобів і зносу.

У зв'язку з тим, що П(с)БО 7 не встановлює процедури переоцінки, не встановлює осіб, котрі повинні її здійснювати, не надає форми документа, в якому повинні відображатися результати переоцінки, ці питання повинні регулюватися наказом про облікову політику підприємства. Тому аудитор повинен спочатку визначити всі питання щодо переоцінки, які знайшли відображення в обліковій політиці клієнта, і перевірити фактичне їх дотримання.

Одним із найскладніших питань переоцінки є обґрунтування справедливої вартості. При його вивченні необхідно встановити: на підставі якої інформації встановлена справедлива вартість об'єктів і ким, чи не було відхилень (заниження або завищення вартості об'єктів).

Перевірка обґрунтування справедливої вартості об'єктів оформлюється в робочому документі за поданим зразком.

Аудиторська фірма

Підприємство

Період перевірю

Термін перевірки

Перевірка обгрунтування справедливої вартості станом на ____

Після підтвердження або спростування інформації щодо справедливої вартості переоцінених об'єктів основних засобів необхідно перевірити розрахунок переоцінки, а саме правильність визначення:

§ індексу переоцінки;

§ первісної вартості;

§ зносу.

Особливу увагу слід приділити перевірці кореспонденції рахунків із переоцінки основних засобів відповідно до вимог П(с)БО 7 "Основні засоби".

Аудиторська перевірка основних засобів завершується аналізом ефективності їх використання. Ефективність використання основних засобів характеризує показник фондовіддачі (обсяг реалізації продукції на одиницю вартості основних засобів -- усіх та активної частини зокрема). Визначаються коефіцієнти: поновлення, зносу, придатності основних засобів. На підсумковому етапі аудитор повинен узагальнити результати перевірки, зробити висновки та підготувати обґрунтовані пропозиції щодо усунення недоліків і використання виявлених резервів.

Аудит нематеріальних активів

До нематеріальних активів, які використовуються протягом тривалого періоду (понад один рік) у господарській діяльності і які приносять прибуток, належать права, що виникають:

§ з авторських та інших договорів на твори науки, літератури, мистецтва, на програми для ЕОМ, бази даних та ін.;

§ із патентів на винаходи, промислові зразки, селекційні досягнення, зі свідоцтв на корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування і ліцензійних договорів на їх використання;

§ із прав на "ноу-хау" та ін.

Крім того, до нематеріальних активів належить право користування земельними ділянками, природними ресурсами, організаційні витрати, ціна підприємства (різниця між продажною ціною і оціночною вартістю організації).

При перевірці необхідно знати, що характерними особливостями нематеріальних активів є:

§ відсутність матеріально-речової форми;

§ використання протягом тривалого періоду (понад один рік);

§ здатність приносити прибуток для організації;

§ високий ступінь ризику щодо можливих прибутків у майбутньому від їх використання.

Нематеріальні активи відображаються в обліку і звітності в сумі витрат на придбання, виготовлення і витрат на їх доведення до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях.

Аудитор повинен знати, що відносини, пов'язані зі створенням, правовою охороною і використанням нематеріальних активів, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами чинного законодавства.

При проведенні перевірки слід також пам'ятати, що нематеріальні об'єкти можуть бути взяті на облік, якщо вони відповідають такими вимогам:

§ мають товарну форму (схема, проект, зразок, авторське свідоцтво, патент та ін.) і можливість відокремлення від власника, тобто є об'єктом купівлі-продажу;

§ мають законодавче підтвердження, реальну ціну і вартість;

§ приносять прибуток і мають документальне підтвердження придбання (створення)

Нижче подано зразок програми аудиту нематеріальних активів.

Зразок

Аудиторська фірма

Суб'єкт господарювання

Період перевірки

Термін перевірки

Програма аудиту нематеріальних активів

№ з/п	Аудиторські процедури	Термін перевірки	Виконавець	Примітки
1.	Перевірка наявності нематеріальних активів і отримання підтвердження на право власності на всі необоротні матеріальні активи, котрі зберігаються на підприємстві чи у довірених осіб
2.	Перевірка правильності й повноти відображення в обліку нематеріальних активів
3.	Перевірка санкціонування операцій із нематеріальних активів
4.	Порівняння даних первинного обліку, регістрів синтетичного й аналітичного обліку нематеріальних активів із Головною книгою
5.	Перевірка правильності й повноти оприбуткування, обліку та вибуття нематеріальних активів
6.	Перевірка правильності нарахування амортизації, а саме: - термінів корисного використання; - розрахунків сум амортизації; - спадкоємності облікової політики попередніх періодів
7.	Перевірка даних синтетичного й аналітичного обліку, зносу нематеріальних активів за Головною книгою
8.	Визначення правомірності обліку активів у складі нематеріальних
9.	Визначення правомірності віднесення об'єктів, які надійшли у звітному періоді, до нематеріальних активів
10.	Перевірка правильності визначення фактичної собівартості придбання об'єктів
11.	Перевірка правильності відображення в обліку сум сплаченого при придбанні об'єктів ПДВ
12.	Перевірка обґрунтованості встановленого строку корисного використання, правильності нарахування норми погашення
13.	Перевірка дотримання при розрахунку норми погашення вартості окремих активів, терміну їх дії, передбаченого нормативними актами
14.	Визначення правомірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку суми вартості нематеріальних активів, які списуються.

Аудитор повинен перевірити правильність оцінки, обліку руху й амортизації вартості нематеріальних активів.

Нематеріальні активи можуть надходити в організацію: від засновників як внески до статутного капіталу (вартість визначається за домовленістю засновників); від постачальників шляхом придбання (купівлі) (вартість визначається виходячи з фактичних витрат); від інших організацій і фізичних осіб шляхом безоплатної передачі (вартість визначається виходячи з ринкових цін) та ін.

Знос (амортизація) нематеріальних активів відноситься на відповідні витрати виробництва (обігу) за нормами, розрахованими організацією самостійно. При цьому норми амортизації встановлюються з таким розрахунком, щоб погасити повну вартість об'єктів нематеріальних активів протягом строку (періоду) їх корисного використання. По нематеріальних активах, щодо яких неможливо визначити строк (період) корисного використання, норми амортизації встановлюються в розрахунку на десять років (але не більше строку діяльності організації).

Строк використання об'єкта нематеріальних активів можна зафіксувати в договорі, акті приймання-передачі чи розпорядчим документом керівника організації. Вибуття нематеріальних активів може виникати в таких випадках:

§ при реалізації (продажу);

§ при внесенні до статутного капіталу інших підприємств;

§ при передачі для спільної діяльності;

§ при списанні у зв'язку з повним зносом і втратою корисних якостей або з причини недоцільності використання.

Тому необхідно перевірити: правильність документування операцій щодо руху нематеріальних активів; правильність розрахунку і віднесення суми амортизації на витрати виробництва (обігу); правильність кореспонденції рахунків за всіма операціями; правильність обліку і нарахування податків, які стосуються нематеріальних активів.

Практика свідчить, що до складу нематеріальних активів іноді помилково вносять вартість різноманітних ліцензій зі строком використання менше одного року.

Тому ретельної перевірки потребує склад нематеріальних активів, для чого складається детальний перелік нематеріальних активів. У списку вказується перелік усіх об'єктів нематеріальних активів, узятих на облік, строк корисного використання кожного об'єкта, об'єкти, за якими нараховується амортизація, первісна вартість, норма і сума фактично нарахованої амортизації об'єктів нематеріальних активів. Ці дані потребують арифметичної перевірки, а склад нематеріальних активів -- інвентаризації. Далі необхідно встановити відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку і балансу.

Аудит інших необоротних матеріальних активів

Згідно з п. 5.2 П(с)БО 7, у складі основних засобів визнаються інші необоротні матеріальні активи. Класифікуються вони за такими групами:

Бібліотечні фонди

Малоцінні необоротні матеріальні активи

Тимчасові (нетитульні) споруди

Природні ресурси

Інвентарна тара

Предмети прокату

Інші необоротні матеріальні активи.

Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів

Як і для основних засобів, для інших необоротних матеріальних активів підприємство самостійно вибирає метод амортизації, але з урахуванням п. 27 П(с)БО 7.

Згідно із зазначеним пунктом амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за двома методами із шести передбачених для основних засобів:

§ прямолінійним (методом прямолінійного списання);

§ виробничим.

При амортизації бібліотечних фондів (субрахунок 111) і малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) підприємство може застосовувати, крім названих двох, ще два методи нарахування амортизації, а саме:

§ у першому місяці використання об'єкта нараховувати 50% його амортизовуваної вартості, а в місяці його вилучення з активів (списання з балансу) у результаті невідповідності критеріям визнання активом -- ще 50%;

§ нараховувати 100% амортизовуваної вартості в першому місяці використання об'єкта.

Питання для самопідготовки

Яка мета аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій?

Які завдання аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій?

Які Ви знаєте нормативні документи, що регулюють відображення основних засобів у податковому і бухгалтерському обліку?

Які відмінності між податковим і бухгалтерським обліком основних засобів?

Назвіть об'єкти аудиторського дослідження при аудиті необоротних активів і капітальних інвестицій.

Які є доказові джерела інформації з аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій?

Які аудиторські процедури необхідно виконати на ознайомчому етапі?

Размещено на Allbest.ru

...