Організація обліку грошових коштів на підприємстві

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи повинні заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних чи коштів іншими способами, що забезпечили б належну схоронність цих записів протягом установленого для збереження документів терміну.

Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять чи одержують наявні, забороняється.

Прийом і видача готівки по касових ордерах може здійснюватись тільки в день їхнього складання. Виправлення в прибутковому і видатковому касовому документах забороняється.

Таблиця 2.3. Документи, що служать підставою для оформлення касових операцій на КП "Південукргеологія"

№ п/п	Касовий документ	Господарська операція	Підстава
Прибуткові касові ордера
1	ПКО	Надходження торгового виторгу	-
2	ПКО	Одержання коштів з банку на виплату: заробітної плати, для видачі на господарські нестатки, командировочні витрати, позички працівникам і т. п.	Корінець чека з чекової книжки
3	ПКО	Повернення невикористаних підзвітних сум	Звіт про використання коштів
4	ПКО	Погашення нестач за результатами інвентаризації	Акт інвентаризації і виписка з протоколу зборів комісії
5	ПКО	Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Накладна, акт, рахунок
6	ПКО	Передоплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Договір, рахунок - фактура
7	ПКО	Повернення позички, отриманої раніше працівником	Договір із працівником на надання позички
8	ПКО	Оплата батьків за зміст дітей у дитячих установах, квартплата.	Договір
9	ПКО	Внесок у статутний фонд підприємства наявним	Статут, протокол зборів засновників
10	ПКО	Оприбуткування надлишку коштів за результатами інвентаризації каси	Акт інвентаризації і виписка з протоколу зборів комісії
Видаткові касові ордери
11	ВКО	Видача з каси під звіт на господарські витрати	Розпорядження керівника підприємства
12	ВКО	Видача із каси під звіт на командировочні нестатки	Наказ керівника підприємства
13	ВКО	Здача наявного виторгу в банк: - самостійно - шляхом інкасації	Об'ява на внесок готівки, супровідна відомість
14	ВКО	Оплата праці	Відомість на виплату грошей
15	ВКО	Видача позички працівнику	Договір про надання позички

При одержанні прибуткових касових ордерів чи видаткових документів касир зобов'язаний перевірити: наявність і дійсність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі - дозвільного напису керівника чи особи, ним уповноваженої, правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів, а також наявність перерахованих у документах додатків.

У випадку недотримання хоча б одного з перерахованих вимог касир повертає документи в бухгалтерію для відповідного оформлення.

Прибуткові касові ордери чи видаткові документи відразу ж після одержання чи видачі по них готівки підписуються касиром, а на прикладених до них документах ставиться штамп чи напис "Оплачено" із указівкою дати (число, місяць, рік).

До передачі в касу прибуткові касові ордери чи видаткові документи реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Схему документального оформлення касових операцій подано на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Схема документального оформлення касових операцій

Касові документи після складання касиром звіту і його обробки в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальним особам, на який покладений обов'язок збереження документів, в окремому сейфі чи спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Винос з охоронюваного приміщення касових документів дозволяється тільки в окремих випадках і тільки по письмовому дозволі чи керівника головного бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов'язково повертають.

Касові документи можуть вилучатися у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касою, веде одну касову книгу для обліку операцій з наявними в національній валюті (без обліку кас відособлених підрозділів).

Підприємство веде на кожен вид валюти окрему касову книгу. Аркуші книг повинні бути пронумеровані, прошнуровані. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи.

Відособлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою, проводять при цьому касові операції по видачі (прийому) готівки на будь - які нестатки з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів застосовують при розрахунках зі споживачами в сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг, самостійно здають наявний виторг у касу установи банку (інкасаторам банку), повинні також вести касові книги, видавані й оформлювані підприємством - юридичною особою, у склад якого вони входять.

Виправлення в касовій книзі не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера чи його заступника.

Запису в касовій книзі робляться касиром по операціях одержання чи видачі готівки по кожному прибутковому касовому ордері і видатковому документі в день їхнього надходження чи видачі.

Щодня наприкінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки у касі (наявна готівка в період виплати заробітної плати перераховуються з обліком готівки, виданих по незакритим платіжним (розрахунково - платіжним) відомостям) наступного дня і передає в бухгалтерію як звіт касира другий відривний лист (копію записів у касовій книзі за день) із прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розпис у касовій книзі.

На підприємствах за умови забезпечення належного збереження касових документів касову книгу можна вести також в електронній формі за допомогою комп'ютерних коштів.

Запису в касовій книзі здійснюються шляхом уведення необхідної інформації з первинних касових документів. Запису в касовій книзі повинні здійснюватися до початку наступного робочого дня (тобто з залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги повинні нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера чи уповноважену керівником особу.

При наявності на підприємстві декількох касирів старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну суму готівки під розпис у Книзі обліку прийнятих і виданих касиром готівкових коштів.

Касири наприкінці робочого дня зобов'язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) по прибутковим (видатковим) документах, і здати залишок наявні і касові документи по проведених операціях старшому касиру під розпис у книзі обліку прийнятих і виданих касиром готівкових коштів.

2.3 Внутрішній та зовнішній контроль грошових коштів та грошових потоків за матеріалами Звіту про рух грошових коштів

Відповідно до Статуту підприємства визначено, що уповноважений орган управління - Державна служба геології та надр України, проводить моніторинг фінансової діяльності КП "Південукргеологія", виконання показників фінансових планів, здійснює контроль за ефективністю використання та збереження об'єктів державної власності, забезпечує проведення щорічних аудиторських перевірок підприємства, а у разі зміни керівника - проведення ревізії фінансово-господарської діяльності.

Схема моніторингу фінансової діяльності підприємства зображено на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Схема моніторингу фінансової діяльності підприємства

Відповідно до Статуту Державна служба геології та надр України призначає на посаду та звільняє з посади генерального директора підприємства.

Генеральний директор КП "Південукргеологія" Фощій М.В. виконує свої обов'язки на посаді за контрактами 28.07.2008 р. № 557-0 та від 30.12.2011 р. № 05. За цим контрактом керівник через сформований апарат здійснює поточне управління КП "Південукргеологія", забезпечує його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження державного майна.

До одних із основних обов'язків генерального директора входить подання до уповноваженого органу управління річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства на наступний рік. Керівник забезпечує виконання затвердженого уповноваженим органом управління щомісячний план витрат для проведення фінансово - економічного аналізу діяльності підприємства; щоквартальне звітування про результати роботи, про хід ліквідації заборгованості з бюджетом, з виплати заробітної плати, простроченої кредиторської та дебіторської заборгованостей.

Рис. 2.5. Контроль за фінансово-господарською діяльністю КП "Південукргеологія"

У 2010 році на підприємстві діяла ревізійна комісія, що здійснювала внутрішній фінансовий контроль фінансово-господарської діяльності підрозділів підприємства, складала відповідні висновки, проводила перевірки річної звітності, розглядала фінансові плани відокремлених підрозділів підприємства, складала висновки за результатами річної фінансової звітності. Але у зв'язку з реорганізацією підприємства та ліквідацією відокремлених структурних підрозділів у 2011 році ревізійна комісія була ліквідована.

Внутрішній фінансовий контроль підприємства здійснюється уповноваженим органом управління у вигляді перевірок обліку об'єктів державної власності та ефективність їх використання та збереження, розгляду та затвердження фінансових планів підприємства та контролювання виконання показників фінансового плану, забезпечення проведення інвентаризації майна, затвердження структурних змін на підприємстві, перевірки та погодження щоденних використань коштів підприємством.

Крім того, за період, що підлягав аудиту, проведено 5 перевірок фахівцями інших установ: Територіальним управлінням Рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізькій областях, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по м. Дніпропетровську, Управлінням пенсійного фонду в Бабушкінському районі міста, Контрольно - ревізійним відділом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Територіальною державною інспекцією праці у Дніпропетровській області.

За результатами контрольних заходів по встановлених фінансових порушеннях зроблені відповідні висновки, однак окремі пропозиції підприємством не розглянуто і по теперішній час. Зокрема, наявність великого обсягу дебіторської заборгованості, безрезультативна претензійно -позовна робота.

Ревізію фінансово-господарської діяльності КП "Південукргеологія" проведено фахівцями Держфінінспекції в Дніпропетровській області (акт від 31.08.2009 р. № 07-24/107), якою встановлено недоотримання фінансових ресурсів на суму 45,93 тис. грн., втрати на суму 155,32 тис. грн., інші порушення, що не призвели до втрат - 65,85 тис. грн. На теперішній час відшкодовано 89,0 тис. грн. порушень.

Також фахівцями Держфінінспекції в Дніпропетровській області проведено перевірку державних закупівель (акт від 06.03.2012 р. № 31-21/08), якою встановлено втрати фінансових ресурсів, що призвели до збитків, на суму 274,36 тис. грн. та тих, що не призвели до збитків - 3 943, 2 тис. гривень.

Перевіркою питання дотримання вимог чинного законодавства при передачі активів в оренду визначено, що станом на 01.07.2013 р. підприємство є балансоутримувачем нежитлових приміщень загальною площею 3 174,88 м ², які відповідно до укладених договорів з 25 орендарями надають в оренду Регіональні відділення Фонду державного майна в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Харківській та Донецькій областях, що відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269 - ХІІ [3].

Розмір орендної плати здійснено відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (далі - Методика 786) [15].

Розрахунки здійснюються на підставі пред'явлених підприємством рахунків з урахуванням щомісячного індексу інфляції шляхом перерахування орендарями 30 % плати на банківський рахунок балансоутримувача і 70 % - до державного бюджету на рахунки, відкриті відділеннями казначейства.

Крім того, орендарями з КП "Південукргеологія" укладено договори на відшкодування експлуатаційних витрат та витрат по утриманню приміщень. Вартість комунальних послуг і експлуатаційних витрат визначається на підставі розрахунків, що додані до договорів.

На КП "Південукргеологія" у 2013 році була проведена аудиторська перевірка за 2009-2013 роки.

Під час аудиту визначено недоліки в повноті застосування орендних ставок, що вплинули на розмір орендної плати та перерахувань, як до бюджету, так і до підприємства. Зазначене виникло внаслідок заниження розміру орендної плати трьом орендарям через не перегляду Регіональними відділеннями Фонду держмайна розміру орендної ставки після внесення змін до Методики 786, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 961 [18]. Зокрема:

– П.П. "Ломбард - Кузьмін - Сирота - Злато" (договір оренди приміщень від 18.06.2009 р. №12/02-3440 - ОД для розміщення ломбарду) визначено орендну ставку 30 %, при тому, що внесені зміни до абз.1 п.3 додатку 2 Методики 786 передбачають ставку 40 %. Розмір донарахувань за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року включно склав 6,75 тис. грн. (без ПДВ);

– ПП Колчанова М.С. (договір оренди приміщень загальною площею 141,2 мІ від 12.06.2009 р. №12/02-3438 - ОД для розміщення складу) визначено орендну ставку 12 %, при тому, що внесені зміни до абз.6 п.11 та абз.1 п.13 додатку 2, Методики 786 передбачають ставку 15 %. Розмір донарахувань за період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року включно склав 1,42 тис грн. (без ПДВ);

– ТОВ "Кратос" (договір оренди приміщень від 01.06.2005 р. №12/02 1560 ОД для розміщення виробництва реклами) визначено орендну ставку 25 %, при тому, що внесені зміни до абз.1 п.4 додатку 2, Методики 786 передбачають ставку 30 %. Розмір донарахувань за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року включно склав 3,47 тис грн. (без ПДВ).

Розрахунково визначено втрати ресурсів підприємством на суму 3,49 тис. грн. та втрати Державного бюджету на суму 10,48 тис. грн., у тому числі ПДВ - 2,33 тис. гривень.

Поряд з такими фактами заниження розміру орендної плати аудиторським дослідженням визначено несвоєчасні розрахунки орендарів. Так, станом на 01.07.2013 р. рахується прострочена дебіторська заборгованість по орендній платі у сумі 34,9 тис. грн., проте підприємство не скористалося правом, визначеним договорами оренди та п. 3 ст. 232 Господарського кодексу [1], щодо нарахування та стягнення з орендарів пені за несвоєчасну сплату орендної плати, які визначено розрахунково під час аудиту у вигляді штрафних санкцій на суму 10,0 тис. грн., отже, загалом підприємством недоотримано коштів внаслідок зазначеного у сумі 44,90 тис. гривень.

Крім того, аудитом виявлено нежитлові приміщення підприємства, які на теперішній час не використовуються, загальною площею 8 548,43 м ². За умови прийняття ефективного управлінського рішення про здачу їх в оренду підприємство мало б щорічно додатковий дохід (розрахунково) у сумі 482,3 тис. грн., що становить 30 % від розрахунково визначеного обсягу нарахованої орендної плати у сумі 1 607,5 тис. грн.

Дослідженням встановлено, що підприємством постійно проводиться робота по пошуку орендарів, але через тривалу та обтяжну процедуру укладення договорів з Регіональними відділеннями Фонду державного майна об'єкти оренди залишаються непривабливими для суб'єктів господарювання.

Під час дослідження також визначено дохід від продажу нерухомого майна, який відображено у складі інших доходів.

Так, у 2010 році КП "Південукргеологія" отримано дохід від продажу державного нерухомого майна, а саме: будівлі фізичної лабораторії загальною площею - 566,1 м ² та будівлі магазину загальною площею - 71,3 м ² за ціною 412,30 гривень. Продаж майна погоджено з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України листом від 24.02.2010 р. № 3606/04/1/10-10.

Відповідно до акту про надання послуг від 12.04.2010 р. за договором від 15.03.2010 р. № 12-81/10 Товарною біржою "Універсальна товарно-сировинна біржа" 12.04.2010 р. проведено аукціон з продажу майна, за результатами якого майно продано за ціною 412,30 тис. грн. (з урах. ПДВ).

Також Міністерством охорони навколишнього природного середовища України листом від 16.12.2008 р. № 17522/25/10-08 надало згоду на відчуження будівлі цементного та матеріального складу, частину прилеглої огорожі зазначених будівель бази, підкранові рейки, які обліковувалися на балансі КП "Південукргеологія".

За результатами аукціону, проведеного Товарною біржею "Універсальна товарно - сировинна біржа", майно продано за ціною 540,51 тис. грн. (з урахуванням ПДВ).

Слід відмітити наявність ще одного виду доходу у його складі, який займає 0,09 % від сукупного обсягу у 2010 році, 0,06 % - 2011 році, 0,13 % - 2012 та 0,39 % у І півріччі 2013 року - це надходження від надання житлово-комунальних послуг.

Отже, підприємство має на балансі 8 житлових будинків, кількість квартиронаймачів становить 96 сімей. Надходження склали у 2010 році 37,0 тис. грн., у 2011 р. - 24,0 тис. грн., у 2012 р. 15,0 тис. грн., за І півріччя 2013 р. - 20,5 тис. гривень.

При цьому, порівнюючи з витратами на утримання цих житлових будинків помітна збитковість житлово-комунальної діяльності підприємства. Зокрема, витрати склали у 2010 році 55,0 тис. грн., у 2011 р. - 221,0 тис. грн., у 2012 р. 6 тис. грн., за І півріччя 2013-24,1 тис. гривень.

Як визначено ст. 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875 - ІV [6], ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги мають бути доведеними до розміру економічного обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Отже, під час аудиту здійснено перерахунок економічного обґрунтованих витрат на житлово-комунальні послуги, за результатами чого розрахунково визначено втрачені кошти підприємством на загальну суму 46,5 тис. грн.



Розділ 3. Аналіз стану та структури грошових потоків на КП "Південукргеологія"

3.1 Теоретико-методичні підходи до аналізу грошових потоків підприємства

Аналіз руху грошових коштів є необхідною умовою ефективного управління грошовими потоками, які забезпечують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства (Дод. Б).

Важливим джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яке введено в практику національного обліку з 01.04.2013 р. та замінило чинні до цього П(С)БО 1-5. Планова інформація стосовно грошових потоків формується безпосередньо на підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог чинного законодавства та відповідних нормативних документів, і міститься у фінансових планах, бізнес - планах, інвестиційних проектах, кошторисах.

Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є бухгалтерський облік. За напрямами використання інформація стосовно руху грошових коштів розподіляється на зовнішню (яка використовується для оцінки та контролю дотримання чинного законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та інших нормативних документів), планову (яка є базою порівняння для аналізу і контролю виконання планових показників), фактографічну (яка характеризує залишки, обороти з надходження і витрачання грошових коштів підприємства і використовується в аналізі, контролі та прогнозуванні).

Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають достатність чистого грошового потоку, ліквідність грошового потоку, ефективність грошового потоку підприємства. Всю сукупність аналітичних процедур за формами здійснення на думку Г.В. Ситник можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Форми аналізу грошових потоків підприємства

Класифікаційні ознаки	Форми аналізу
Спрямованість аналізу	– Аналіз обсягу грошових потоків – Аналіз динаміки грошових потоків – Аналіз структури грошових потоків – Аналіз рівномірності грошових потоків – Аналіз синхронності грошових потоків – Аналіз збалансованості грошових потоків – Аналіз ліквідності грошових потоків – Кількісна оцінка факторів, що визначають стан грошових потоків – Аналіз ефективності грошових потоків
Період проведення	– Ретроспективний аналіз – Поточний аналіз – Перспективний аналіз
Глибина аналітичної процедури	– Експрес - аналіз грошових потоків – Поглиблений аналіз грошових потоків
Інструменти аналізу	– Аналіз грошових потоків з використанням ПЕОМ – Аналіз грошових потоків без використання ПЕОМ
Суб'єкти аналізу	– Внутрішній аналіз грошових потоків – Зовнішній аналіз грошових потоків
Ступінь охоплення об'єкта аналізу	– Суцільний аналіз грошових потоків – Вибірковий аналіз грошових потоків
Зміст програми аналізу	– Комплексний аналіз грошових потоків – Тематичний аналіз грошових потоків

На думку фахівців методологія аналізу грошових потоків знаходиться в стадії свого формування. Найбільш послідовний та аналітично цілісний методичний підхід представлено в роботах українського дослідника професора І.О. Бланка. Згідно з викладеною концепцією, аналіз грошових потоків підприємства доцільно проводити за такими етапами роботи, як:

– вивчення динаміки обсягу формування позитивного грошового потоку;

– оцінка обсягу формування від'ємного грошового потоку;

– дослідження збалансованості грошових потоків;

– вивчення синхронності грошових потоків;

– оцінка ефективності грошових потоків.

Дана методика забезпечує комплексне вивчення характеристик грошових потоків у процесі аналізу, логічність побудови аналітичної процедури, передбачає широкий спектр розрахункових показників, що пропонуються до використання. Л.О. Лігоненко та Г.В. Ситник розвиваючи та доповнюючи існуючі методичні підходи, стверджують, що аналіз грошових потоків передбачає проведення наступних етапів дослідження:

1-й етап. Аналіз обсягу та динаміки грошових потоків, метою проведення якого є визначення загальних обсягів грошових потоків, основних тенденцій та пропорцій їх розвитку.

2-й етап. Аналіз джерел формування грошових коштів, що передбачає вивчення структури позитивного грошового потоку за видами діяльності, ранжирування джерел надходження грошових коштів, визначення місця (вагомості) кожного з них у грошовому забезпеченні функціонування підприємства.

3-й етап. Аналіз напрямів використання грошових коштів, об'єктом якого є вихідний грошовий потік підприємства. Оцінка структури вихідного грошового потоку за видами діяльності та ранжирування окремих напрямів використання дозволяє визначити найбільш "грошомісткі" з них та, відповідно, зосередити увагу на процесі їх формування, можливих резервах скорочення, ефективного розподілу в часі. Так, на підприємстві доцільно проаналізувати вихідний грошовий потік від операційної діяльності за видами виплат, що його формують. Результати такого аналізу надають цінну інформацію для прийняття оперативних рішень та прогнозування перспективного стану вихідного грошового потоку.

4-й етап. Аналіз рівномірності грошових потоків, метою якого є ідентифікація та оцінка основних видів грошових потоків за ступенем регулярності здійснення, виявлення факторів коливань грошових потоків, наявності та причин затримок у надходженні грошових коштів та відкладенні запланованих видатків.

Показники рівномірності грошових потоків, що розраховуються в межах цього етапу аналізу, характеризують рівномірність надходження та витрачання грошових коштів протягом періоду, що дозволяє оцінити їх розподіл в часі. Для аналізу рівня рівномірності грошових потоків застосовують наступні показники:

Середньоквадратичне відхилення надходження грошових коштів:

, (3.1)

де - середній за період обсяг позитивного грошового потоку;

- обсяг позитивного грошового потоку за період.

Даний показник характеризує діапазон коливань позитивного грошового потоку, тобто визначає, наскільки рівномірно надходять грошові кошти протягом періоду, що досліджується. Середньоквадратичне відхилення витрачання грошових коштів , яке характеризує діапазон коливання вихідного грошового потоку:

, (3.2)

де - середній обсяг вихідного грошового потоку;

- обсяг вихідного грошового потоку за період.

Коефіцієнт варіації надходження грошових коштів , що показує ступінь нерівномірності позитивного грошового потоку.

(3.3)

Коефіцієнт варіації вихідного грошового потоку , який визначає ступінь нерівномірності витрачання грошових коштів:

(3.4)

Коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів (KpN), який характеризує ступінь рівномірності надходження грошових коштів:

KpN =100 - Vn, (3.5)

Коефіцієнт рівномірності витрачання грошових коштів (KpV), що вказує на ступінь рівномірності та ритмічності вихідного грошового потоку:

KpV=100-Vv, (3.6)

Ступінь регулярності позитивного грошового потоку (Срн):

, (3.7)

де ПГПр - обсяг регулярного позитивного грошового потоку;

ПГП - обсяг позитивного грошового потоку.

Ступінь регулярності надходження грошових коштів показує частку грошових надходжень, які є регулярними, тобто дозволяє визначити стабільні позитивні потоки та джерела їх надходження. На регулярність позитивного грошового потоку вказує значення показника, що прямує до одиниці. Зростання регулярності є свідченням стабільності операційної діяльності й полегшує процес планування грошових потоків, підтримку належного рівня ліквідності.

Відносна частота негативних відхилень у рівномірності позитивного грошового потоку від операційної діяльності (Кн):

, (3.8)

де Nн - кількість періодів, протягом яких спостерігались негативні відхилення варіативного компоненту позитивного грошового потоку від операційної діяльності;

n - кількість періодів, що досліджувались.

Даний показник характеризує частоту зменшення обсягу позитивного грошового потоку від операційної діяльності протягом періоду, що демонструє ступінь ризику даного виду операційної діяльності щодо можливостей генерування позитивного грошового потоку та дозволяє аналітику виявляти причини негативних коливань в надходженні грошових коштів, розробляти заходи стабілізації позитивного грошового потоку та підвищувати обґрунтованість касових планів. Високе значення показника вказує на високий ступінь ризику падіння позитивного грошового потоку, що потребує створення резервного запасу грошових коштів для забезпечення платоспроможності.

Рівень дефіцитності позитивного грошового потоку від операційної діяльності (Рдгпо):

, (3.9)

де ЗНКсер - середньоденний обсяг затримки позитивного грошового потоку від операційної діяльності (середньоденна затримка погашення дебіторської заборгованості);

ПГПсер - середньоденний обсяг позитивного грошового потоку від операційної діяльності.

Рівень дефіцитності позитивного грошового потоку характеризується часткою середньоденного обсягу затриманих грошових надходжень у середньоденному позитивному грошовому потоці та демонструє те, наскільки вчасно і в якому обсязі надходять грошові кошти. Високий рівень показника вказує на високу вірогідність виникнення дефіциту грошових коштів для обслуговування господарської діяльності.

Середній період затримки позитивного грошового потоку

від операційної діяльності (Тдеф):

, (3.10)

де N - період надходження затриманих платежів;

n - кількість днів у періоді, що досліджувався.

Він характеризує середній термін, протягом якого відбувається затримка надходження грошових коштів, виходячи з чого аналітик має можливість прогнозувати ускладнення ліквідного характеру та здійснювати пошук резервів їх уникнення шляхом створення резервного запасу грошових коштів, пошуку зовнішніх джерел залучення грошових ресурсів тощо.

Частота виникнення затримок у надходженні грошових коштів від операційної діяльності (Чзнгк):

, (3.11)

де k - кількість випадків затримки надходження грошових коштів.

Частота виникнення затримок в надходженні грошових коштів характеризує ступінь ризику настання таких затримок, що дозволяє оцінювати можливі збої в розвитку грошових потоків та розробляти заходи щодо уникнення дефіциту грошових коштів.

Частота перевитрачання грошових коштів у процесі операційної діяльності (Кп):

, (3.12)

де Nн - кількість періодів, протягом яких спостерігалось перевитрачання грошових коштів.

Частота перевитрачання грошових коштів характеризує ймовірність виникнення додаткових видатків грошових коштів і ситуацій, коли обсяги витрачання грошових коштів перевищують їх середні обсяги, що дозволяє виявляти причини таких ситуацій та розробляти інструментарій їх регулювання й уникнення ускладнень ліквідного характеру.

5-й етап. Аналіз збалансованості грошових потоків, метою проведення якого є дослідження узгодженості обсягів надходження та витрачання грошових коштів, що визначає ступінь динамічної платоспроможності підприємства, його фінансову рівновагу й можливості забезпечення стійкого економічного зростання. Для дослідження рівня збалансованості грошових потоків застосовують наступні показники.

Балансове рівняння грошових коштів:

ГАп+ПГП= ВГП+ГАк, (3.13)

де ГАп (ГАк) - запас грошових коштів на початок (кінець) періоду;

ПГП - позитивний грошовий потік;

ВГП - від'ємний грошовий потік.

Індикатором незбалансованості окремих видів грошових потоків виступає зменшення запасу грошових коштів на кінець досліджуваного періоду в порівнянні з початком.

Чистий грошовий потік (ЧГП):

ЧГП=ПГП-ВГП, (3.14)

де ПГП - позитивний грошовий потік;

ВГП - від'ємний грошовий потік.

Чистий грошовий потік характеризує грошовий результат діяльності підприємства, обсяг його власних фінансових ресурсів, що перебувають у грошовій формі.

Коефіцієнт "якості" чистого грошового потоку (Кя):

, (3.15)

де ЧП - обсяг чистого прибутку;

Ам - обсяг амортизаційних відрахувань;

ЧГП - обсяг чистого грошового потоку.

Коефіцієнт "якості" чистого грошового потоку надає узагальнюючу характеристику структури джерел формування чистого грошового потоку.

Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням частки чистого прибутку в його формуванні за рахунок зростання обсягів операційної діяльності.

Коефіцієнт достатності грошових потоків від операційної діяльності (КДчгп):

, (3.16)

де ОБ - сума виплат основного боргу по кредитам та позикам;

- сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей в складі обігових активів;

Д - сума дивідендів, що сплачуються.

Даний коефіцієнт характеризує ступінь достатності грошових коштів від операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди.

Значення показника на рівні одиниці свідчить про достатність власних грошових коштів для покриття потреб у них. Щоб уникнути впливу економічних циклів, рекомендується здійснювати розрахунок даного показника за підсумками діяльності підприємства за п'ять років.

Середньоденний дефіцит грошових коштів , який розраховується наступним чином:

, (3.17)

де ДГКi - дефіцит грошових коштів, що виникає в певний день періоду.

Даний показник характеризує обсяг середньоденного дефіциту грошових коштів, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства. Його розрахунок дозволяє оцінити можливу нестачу грошових коштів, виявити її причину та вжити заходів щодо уникнення проблем з ліквідністю.

Рівень дефіцитності грошових коштів (Рдеф):

, (3.18)

де - середньоденний позитивний грошовий потік від операційної діяльності.

Значення цього показника вказує на те, яку частку від середньоденного позитивного грошового потоку від операційної діяльності становить величина середньоденного дефіциту грошових коштів, що дозволяє визначити обсяги додаткових надходжень, які має забезпечити підприємство для покриття такого дефіциту.

Розрахунок рівня дефіцитності грошових коштів є важливим інструментом обґрунтування обсягу резервного запасу грошових коштів.

Середній період дефіцитності грошових коштів (Тдеф) - характеризує, протягом якого періоду підприємство відчуває нестачу грошових коштів і потребує мобілізації додаткових резервів залучення грошових коштів або зменшення витратної частини платіжного календаря:

, (3.19)

де N - період погашення відкладених платежів;

k - кількість випадків відкладення платежів.

Частота виникнення дефіциту грошових коштів (Чдеф), яка характеризує появу ускладнень ліквідного характеру в процесі господарської діяльності підприємства і розраховується як:

, (3.20)

Коефіцієнт достатності грошових потоків (Кдгк) - дає узагальнюючу характеристику збалансованості грошових потоків і розраховується таким чином:

, (3.21)

де ЗГК - запас грошових коштів на момент оцінки;

ВГ_ф - фактичне витрачання грошових коштів за період оцінки;

ВГ_в - відкладене витрачання грошових коштів за період оцінки.

Інтерпретація результатів оцінки коефіцієнта достатності грошових коштів представлена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Матриця діагностики збалансованості грошових потоків на основі оцінки коефіцієнта достатності грошових коштів

Значення показника	Характеристика ситуації
Кдгк > 1 при ВГв = 0	Достатньо грошових коштів для виконання всіх необхідних платежів, що дозволяє уникнути дефіциту грошових коштів. Необхідно підтримувати досягнутий рівень збалансованості грошових потоків
Кдгк > 1 при ВГв > 0	Коефіцієнт достатності свідчить про можливість підприємства виконувати необхідні платежі, але при цьому наявне відкладене витрачання грошових коштів. Це може бути свідченням або халатності відповідальної особи за здійснення витрачання грошових коштів, що негативно відображається на іміджі та кредитному рейтингу підприємства, або так званого відкладання витрачання грошових коштів у зв'язку з очікуванням більш пріоритетного витрачання, яке потребує мобілізації певного обсягу грошових коштів і є важливим для підприємства. Прикладом такої ситуації може бути відкладення видатків з погашення кредиторської заборгованості з метою мобілізації коштів на сплату податків, або основної суми боргу банківській установі. Такі явища "очікування" в Україні досить поширені. Подібну ситуацію, на нашу думку, можна вважати ознакою розбалансованості грошових потоків
Кдгк < 1 при ВГв > 0	У підприємства періодично не вистачає грошових коштів для забезпечення необхідних видатків у процесі діяльності. Така ситуація потребує синхронізації потоків, пошуку джерел скорочення витратної частини та збільшення доходної частини бюджету грошових коштів

К_дгк - коефіцієнт достатності грошових коштів;

В_в - обсяги відкладених платежів (обсяг дефіциту грошових коштів).

Ступінь покриття стабільного вихідного грошового потоку від операційної діяльності гарантованим позитивним грошовим потоком від операційної діяльності (Сп):

, (3.22)

де ГППО - гарантований мінімальний грошовий потік від операційної діяльності;

СВПО - стабільний вихідний грошовий потік від операційної діяльності.

Даний показник дозволяє оцінити можливість підприємства забезпечувати збалансованість грошових потоків при несприятливих умовах господарювання, коли надходження грошових коштів мінімальні, що дозволяє зробити висновки про спроможність підприємства зберігати відносно стійке фінансове становище при сприятливій кон'юнктурі ринку.

Довжина фінансового циклу (період обороту грошових коштів) підприємства (ДФЦ):

ДФЦ = Пз + Пдз-Пкз, (3.23)

де Пз - період обороту запасів;

П_дз - період обороту дебіторської заборгованості;

П_кз - період обороту кредиторської заборгованості.

Довжина фінансового циклу характеризує період обороту грошових коштів, що обслуговують операційну діяльність, та загальний період обороту грошових коштів.

6-й етап. Аналіз синхронності грошових потоків, метою якого є оцінка ступеню узгодженості грошових потоків у часі, що значним чином визначає стан фінансової рівноваги підприємства. З цією метою застосовують коефіцієнт кореляції вхідного та вихідного грошових потоків (КК):

, (3.24)

де Р - частота виникнення відхилень позитивного та від'ємного грошових потоків у досліджуваному періоді;

ПГП (ВГП) - позитивний (від'ємний) грошовий потік в одному інтервалі досліджуваного періоду;

- середній обсяг позитивного (від'ємного) грошового потоку в одному інтервалі досліджуваного періоду;

- середньоквадратичне відхилення позитивного (від'ємного) грошового потоку в досліджуваному періоді;

n - загальна кількість інтервалів у досліджуваному періоді.

7-й етап. Аналіз ліквідності грошових потоків, метою якого є дослідження можливостей підприємства по здійсненню необхідних платежів і особливо по погашенню зобов'язань. З цією метою розраховуються наступні показники:

Коефіцієнт перспективної ліквідності грошового потоку (KL), розрахований як:

, (3.25)

де ГАп(к) - обсяг грошових активів на початок (кінець) планового періоду;

ПГП - обсяг планового позитивного грошового потоку;

ВГП - обсяг планового вихідного грошового потоку.

Даний показник розраховується на основі прогнозного бюджету руху грошових коштів, тобто є показником оцінки перспективного стану грошових потоків. Протягом періоду, що досліджується, значення показника повинне максимально наближатися до одиниці.

Якщо даний коефіцієнт значно перевищує одиницю, це свідчить про неефективне управління грошовими потоками з точки зору забезпечення доходності. Значення показника значно менше одиниці свідчить про підвищений ризик втрати ліквідності.

Відносний індекс ліквідності, що розраховується за наступною формулою:

, (3.26)

де ЧГП - обсяг чистого грошового потоку;

- середньоквадратичне відхилення чистого грошового потоку від середньої величини, що очікується.

Даний показник вказує на можливість покриття наявними грошовими коштами можливі флуктуації грошових потоків підприємства. Низьке значення відносного індексу ліквідності відповідає високій вірогідності технічної неплатоспроможності (Дод. Г).

Коефіцієнт ліквідності грошових потоків (КЛ), який характеризує здатність підприємства покривати необхідні витрати грошових коштів позитивним грошовим потоком у звітному періоді:

, (3.27)

де ПГП - позитивний грошовий потік;

ВГП - від'ємний грошовий потік.

Ступінь покриття прострочених зобов'язань чистим грошовим потоком (Сппз):

Сппз=ЧГП/ПЗ*100, (3.28)

де ПЗ - обсяг прострочених зобов'язань.

Він показує можливість підприємства покривати прострочені зобов'язання без "ушкоджень" для поточної діяльності підприємства. Значення коефіцієнта вище одиниці свідчить про спроможність підприємства сплатити прострочені зобов'язання без відволікання грошових коштів з поточної діяльності, не провокуючи відкладення платежів поточного характеру внаслідок погашення зобов'язань минулих періодів. Значення показника менше одиниці свідчить про "дефіцитність" грошових потоків підприємства, їх низький рівень ліквідності, що призводить до неможливості погашення прострочених зобов'язань без ускладнень в поточному періоді, тобто їх виконання потягне за собою появу нових неплатежів (Дод. В).

Коефіцієнт перспективного виконання зобов'язань (Кпвбз):

, (3.29)

де ПГПо (ПГПі, ПГПф) - плановий позитивний грошовий потік від операційної (інвестиційної, фінансової) діяльності;

ТБЗ - термінові боргові зобов'язання в плановому періоді.

Даний показник є аналогом коефіцієнта загального покриття, але носить динамічний характер, так як оперує не статичними величинами (запасами), а динамічними - потоками. Це дозволяє оцінювати більш об'єктивно прогнозний рівень платоспроможності підприємства. Точність розрахунку даного показника забезпечується якісним складанням плану руху грошових коштів.

8-й етап. Аналіз факторів, що визначають стан грошових потоків. Метою цього етапу є проведення кількісної оцінки основних чинників, що визначають стан грошових потоків підприємства. Для проведення такої оцінки застосовуються методи детермінованого та стохастичного факторного аналізу. Прикладами проведення такого аналізу є:

Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу позитивного та від'ємного грошових потоків, вхідного грошового сальдо на зміну запасів грошових коштів на кінець періоду. Для цього застосовують модель, яка формується виходячи з балансового рівняння грошових коштів:

ЗГАк = ЗГАп + ПГП-ВГП, (3.30)

Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу швидкості обороту запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості на довжину фінансового циклу підприємства. З цією метою застосовують модель розрахунку довжини фінансового циклу.

Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу зміни середнього позитивного грошового потоку та рівня дефіцитності грошових коштів на середній обсяг дефіциту грошових коштів. Для цього застосовується наступна модель:

, (3.31)

де - середній дефіцит грошових коштів,

- середній позитивний грошовий потік,

- рівень дефіцитності грошових коштів підприємства.

9-й етап. Аналіз ефективності управління грошовими потоками є завершальним етапом аналітичної роботи, мета якого - визначити результативність управлінських рішень щодо грошових потоків підприємства та їх вплив на стан фінансової рівноваги і забезпечення сталого економічного зростання. Для аналізу ефективності управління грошовими потоками використовують наступні показники.

Коефіцієнт ефективності грошових потоків:

, (3.32)

де ЧГП - обсяг чистого грошового потоку;

ВГП - обсяг вихідного грошового потоку.

Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку від операційної діяльності:

, (3.33)

де ЧГПод - чистий грошовий потік від операційної діяльності;

Д - сума сплачених дивідендів;

- сума приросту реальних інвестицій;

- сума приросту довгострокових фінансових інвестицій.

Даний коефіцієнт показує частку грошових інвестицій, спрямованих на заміну активів зростання виробництва, і вважається достатнім на рівні 8-10 %.

Викладена послідовність аналізу грошових потоків та система аналітичних показників, що формує зміст кожного з етапів роботи, дозволяє забезпечити комплексне дослідження грошових потоків, надає всебічну та повну інформацію про стан і тенденції розвитку грошових потоків, розкриває причинно - наслідкові зв'язки цих тенденцій, що створює підстави для формування коректних висновків та прийняття ефективних управлінських рішень у сфері управління грошовими потоками.

3.2 Аналіз стану та динаміки грошових коштів та грошових потоків за матеріалами Звіту про рух грошових коштів

Результатом діяльності КП "Південукргеологія" визначено прибуток у сумі 478,0 тис. грн. за 2010 рік, 792,0 тис. грн. за 2011 рік, 454,0 тис. грн. за 2012 рік та збиток у розмірі 584,0 тис. грн. за І півріччя 2013 року, що є свідченням погіршення фінансово-господарського стану підприємства протягом періоду дослідження (Дод. Е).

Оцінкою ефективності управління підприємством, проведеною за сукупністю коефіцієнтів, які характеризують прибутковість активів, майновий стан, платоспроможність, ліквідність та виконання фінансового плану, встановлено наступне:

– коефіцієнт рентабельності активів протягом періоду склав 0,0035;

– 0,0052 та 0,0028 при оптимальному значення більше 0 та "збільшення" показує розмір чистого прибутку на одну гривню активів, охарактеризував ефективність використання активів із затриманням темпів економічного зростання та розвитку підприємства;

– коефіцієнт рентабельності власного капіталу протягом періоду дослідження склав 0,0340; 0,0222 та 0,0126 при оптимальному значенні більше 0 та "збільшення" показує частку чистого прибутку у власному капіталі, та засвідчив про незначну прибуткову діяльність підприємства та низьку його інвестиційну привабливість, також визначено погіршення показника;

– коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу за 2010, 2011 та 2012 роки склав відповідно по роках 0,0031; 0,0 та 0,0008 при оптимальному значенні більше 0 та "збільшення" ( 0,12-0,18), засвідчив про низьку ступінь рентабельності активів підприємства, що не забезпечують прибуток від основної виробничої діяльності підприємства;

– коефіцієнт рентабельності діяльності, який протягом періоду дослідження становив 0,0113; 0,0199 та 0,0139 при оптимальному значенні більше 0 та "збільшення", показує наявність незначних можливостей підприємства до відтворення та розширення виробництва і характеризує низьку прибутковість діяльності підприємства;

– коефіцієнт зносу основних засобів за 2010-2012 роки становив 0,715; 0,750 та 0,767 відповідно по роках, при оптимальному значенні "зменшення", вказує на зношеність активів та низький рівень інвестиційної політики підприємства;

– коефіцієнт поновлення основних засобів який протягом періоду дослідження становив 0,012; 0,007 та 0,001 при оптимальному значенні "збільшення", вказав на погіршення показника та низький рівень інвестиційної політики підприємства;

– коефіцієнт оборотності активів склав протягом періоду дослідження 0,0308; 0,0262 та 0,204 при оптимальному значенні "збільшення", охарактеризував низьку ефективність використання підприємством наявних ресурсів;

– коефіцієнт фінансової стійкості, що становив 3,096; 9,911 та 4,419 при оптимальному значенні не менше 1 та "збільшення", вказує на рівновагу власних та позикових коштів. Частина власного капіталу у загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить понад 50 %;

– коефіцієнт покриття, який протягом періоду дослідження становив 2,580; 3,221 та 1,956 при оптимальному значенні більше 1 та "збільшення", визначає співвідношення усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних засобів підприємства для погашення своїх боргів протягом року, вказав на те, що підприємство своєчасно ліквідує борги, проте простежується погіршення цього показника у 2012 році;

– коефіцієнт загальної ліквідності який протягом періоду дослідження становив 2,580; 3,221 та 1,95 при оптимальному значенні більше 1 та "збільшення", відобразив достатність одиниць оборотних засобів на одиниці довгострокових та поточних зобов'язань.

– коефіцієнт абсолютної ліквідності, який протягом періоду дослідження становив 0,950; 0,048 та 0,009 при оптимальному значенні показників від 0,2 до 0,35, засвідчив про погіршення за 2011 та 2012 роки показника у порівнянні з 2010 роком та вказав про неможливість покриття поточної заборгованості за рахунок грошових коштів, що є у нього в розпорядженні;

– коефіцієнт заборгованості, склав 0,323; 0,101 та 0,226 при оптимальному значенні від 0,5 до 0,7, вказав про присутність залежності підприємства від залучених коштів;

– коефіцієнт концентрації залученого капіталу, який протягом періоду дослідження визначено у розмірі 0,869; 0,746 та 0,760 при оптимальному значенні менше 1 та "зменшення", засвідчив про достатню частку залученого капіталу у валюті балансу (Дод. З).

Результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності КП "Південукргеологія" відповідно до Методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2006 р. № 170 [22], (Дод. Ж).

За результатами проведеного аналізу показників фінансово-господарської діяльності підприємства відповідно до фінансових коефіцієнтів надано оцінку ефективності управління КП "Південукргеологія", зокрема, за 2010 рік - високого, 2011 р. - середнього та 2012 р. - незадовільного рівня.

Загалом аналізом фінансових показників діяльності КП "Південукргеологія" помітне її погіршення за досліджуваний період. Як зазначено вище, розмір чистого прибутку у 2010 році становив 478,0 тис. грн. при плановому показнику 476,0 тис. грн., та у 2012 р. - 454,0 тис. грн. при плані 792,0 тис. гривень. Плановим показником діяльності за І півріччя 2013 року було визначено 345,0 тис. грн., фактично отримано збитки у сумі 584,0 тис. гривень.

Обсяг доходів за 2010-2012 роки зменшився з 45 138,0 тис. грн. до 36 336,0 тис. грн. на 8 802,0 тис. грн., або на 19,5 відсотки. За півріччя 2013 року доходи склали 6 122,0 тис. грн., при тому, що за цей же період 2012 року обсяг доходів склав 15 066,0 тис. грн., тобто в 2,5 рази більше.

Структуру доходів від реалізації робіт та послуг становлять надходження від геологорозвідувальних робіт за державними замовленнями та на договірних засадах з іншими замовниками; структуру інших операційних доходів становлять надходження від надання оренди активів, реалізації оборотних активів, надання житлово-комунальних послуг.

Детальнішим вивченням структури доходів від основної діяльності визначено, що обсяг геологорозвідувальних робіт зменшився. Якщо у 2010 році їх обсяг за рахунок коштів державного бюджету становив на суму 28 820,5 тис. грн. та на договірних засадах з іншими замовниками - 21 759,5 тис. грн., то у 2012 році державне замовлення склало на суму 16162,0 тис. грн. та договірні роботи - 22 944,6 тис. грн. (Дод. Ж).

Відповідно до мети створення підприємства, на виконання державного замовлення КП "Південукргеологія" проводить геологорозвідувальні роботи з розвитку мінерально-сировинної бази (КПК 2404020) на замовлення Державної служби геології та надр України. Так протягом 2010-2013 років на розрахунковий рахунок КП "Південукргеологія" надійшло цільового фінансування у загальній сумі 64 852,05 тис. гривень.

Стосовно інших операційних доходів слід відмітити у їх складі наявність надходжень від надання житлово-комунальних послуг. Отже, підприємство має на балансі 8 житлових будинків, кількість квартиронаймачів становить 96 сімей. При цьому, зазначений вид діяльності є збитковим: у 2010 році дохід склав 37,0 тис. грн. витрати на утримання житлових будівель - 55,0 тис. грн., у 2011 році дохід склав 24,0 тис. грн., витрати - 221,0 тис. грн., у 2012 році - дохід - 15,0 тис. грн., витрати - 6 тис. грн. Тобто, виникає питання доцільності утримання житлово-комунального господарства підприємством.

Загалом витрати підприємства у 2011 році порівнянням з 2010 роком зменшилися від 44 660,0 тис. грн. до 42 789,0 тис. грн. на 1871,0 тис. грн., або на 4,2 %, та у порівнянні з 2011 на 6 907,0 тис. грн., або на 16,1 %, протягом 2012, тобто до 35 882,0 тис. гривень. Собівартість реалізованої продукції склала за період 2010-2012 роки у сумі 36 448,0 тис. грн., 34 598 тис. грн., 28 089 тис. грн. відповідно по роках. За І півріччя 2013 витрати склали 6 706,0 тис. грн., що на 45,4 % менше І півріччя 2012 року (14 780,0 тис. грн.).

...