Службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, терміну й мети відрядження (додаток 37).

Термін відрядження визначається керівником підприємства, але не може перевищувати 30 днів.

ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", коли відряджає працівника, видає йому Посвідчення про відрядження, де вказуються ті ж реквізити, що й в наказі та зазначається місце і час вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначень, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи (додаток 38). Всі посвідчення про відрядження реєструються у Журналі реєстрації посвідчень про відрядження (додаток 39). Після повернення з відрядження ця особа має подати Звіт про використання коштів, наданих на відрядження (додаток 40). У Доповідній записці, яка є додатком до Звіту, підзвітна особа обґрунтовує, що саме було здійснено під час відрядження (додаток 41).

За час перебування у відрядженні відшкодовують витрати за:

· найм житлового приміщення за наявності підтверджувальних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях;

· добові витрати (витрати на харчування);

· на проїзд до місця відрядження і назад.

Підзвітні особи - це працівники підприємства, яким видані грошові кошти в підзвіт. Список осіб, які мають право отримувати кошти в касі підприємства в підзвіт, обов'язково затверджується керівником підприємства. Підзвітні суми видають на певний строк і з певною метою. Після використання коштів у бухгалтерію подається Звіт про використання коштів, наданих під звіт (додаток 42) разом з Товарними чеками, що засвідчують цільове використання коштів (додатки 43), а за накладними внутрішньогосподарського призначення куплені товарно-матеріальні цінності передаються на склад.

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо субрахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображають у балансі розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань підприємства.

Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюються на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами". На цьому субрахунку відображається облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Проценти - це плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства(патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів, тощо). Але ДП ЧБЛГ є підприємством з державною формою власності, воно не використовує цінних паперів, які б давали можливість отримувати дивіденди.

Для обліку операцій претензійного порядку призначено рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 374 "Розрахунки за претензіями", який застосовується для всіх видів діяльності. Суми пред'явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку доти, покине будуть погашені.

До ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" поки що не була пред'явлена жодна претензія, і також сомо підприємство не пред'являло претензій своїм контрагентам.

Для обліку розрахунків з працівниками підприємництва по виявлених нестачах, розтратах і крадіжках грошей, товарно-матеріальних цінностей то та майна передбачено на субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".

На цьому субрахунку операції відображають лише в тому випадку, коли винуватця виявлено. Факти крадіжок, нестач, інших матеріальних збитків на підприємстві є рідкістю.

Синтетичний облік по рахунку 372 ведуть в Ж. - О. № 3 (додаток 44), а по рахунках 361, 362, 371, 374, 375, 377 в Ж.О. № 9 (додаток 45).

2.5 Облік розрахунків за зобов'язаннями

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами.

Для обліку розрахунків з кредиторами Планом рахунків передбачені такі рахунки:

60 "Короткострокові позики";

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

64 "Розрахунки за податками й платежами";

65 "Розрахунки за страхуванням";

66 "Розрахунки з оплати праці";

68 "Розрахунки за іншими операціями".

На названих рахунках ведеться облік зобов'язанням, під якими розуміють заборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

До постачальників належать підприємства та організації, які постачають товарно-матеріальні цінності(сировину, матеріали, паливо, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, машини і обладнання), а також надають різні види послуг(постачання електроенергії, газу води тощо); до підрядчиків - організації, що виконують для підприємства будівельні роботи, капітальні і поточні роботи основних засобів, інші роботи такого ж напрямку.

Розрахункові відносини між постачальником і підрядчиком виникають у процесі господарської діяльності підприємств і цим відносинам повинно передувати укладання договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (додаток 46); договорів підряду на виконання різних робіт та надання послуг. Договір(контракт) купівлі-продажу являє собою комерційний документ, в якому міститься письмова угода сторін про поставку товарів. Відповідно до Указу Президента України від 04.10.1994р. № 567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" (зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 01.07.95р. № 505/95) суб'єкти підприємницької діяльності України при укладанні договорів (контрактів) зобов'язані дотримуватися правил ІНКОТЕРМС.

Надходження товарів від постачальника оформляється на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних.

Залежно від особливостей товарів, згідно з умовами договору до рахунку - фактури можуть бути додані документи про якість роботи (свідоцтво про якість, сертифікати, результати лабораторних аналізів тощо).

· За звітний місяць підприємству було надано достатньо багато різноманітних послуг. Деякі з них наводжу нижче:

· підприємство розрахувалося за електроенергією, підставою було отримання Рахунку на оплату за використану електроенергію (додаток 48);

· відбувся ремонт НЖМД і відновлення даних. Оформлено Актом на виконання робіт та надання послуг (додаток 49);

· надані інформаційно-рекламні послуги. Акт на виконання робіт (додаток 50);

· здійснена оплата за водопостачання технічною водою. Рахунок № 104 (додаток 51);

· оплачені послуги по постачанню питною водою. Акт виконаних робіт (додаток 52);

· здійснена заправка картриджів. Акт здачі-приймання виконаних робіт (додаток 53);

· виконане повторне лісовпорядкування урочища "Комсомольські посадки". Акт виконаних робіт (додаток 54);

· та інші.

Всі ці документи реєструються у Довідці до Журнал-ордеру 9/1 (додаток 47).

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядчиками передбачено активно-пасивний рахунок 63"Розрахунки з постачальниками і підрядчиками". Рахунок 63, як відмічалося вище, призначений для відображення розрахунків за придбані ТМЦ, а також всі інші види послуг. Тому по дебету відображаються суми оплати рахунків, а також заліки по заздалегідь виданих в установленому порядку авансах. По кредиту рахунку 63 відображається вартість ТМЦ, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг, у кореспонденції з дебетом рахунків цих цінностей або відповідних витрат. У синтетичному обліку рахунок 63 кредитують на суму розрахункових документів постачальника.

Можлива кореспонденція по рахунку 631 наведена в додатку 47.

У лісогосподарських підприємствах виникають взаємовідносини з бюджетом по оподаткуванні. Порядок розрахунків та сплати в бюджет податкових платежів регулюються Законом України: "Про систему оподаткування" який прийнято Верховною Радою 13 березня 1992 року, "Про державну податкову систему", "Про порядок на додану вартість", "Про акцизний збір" та інше. Слід відмітити, що майже в усі нормативні акти, які стосуються оподаткування і розрахунків з бюджетом постійно вносять зміни і доповнення.

Згідно з системою оподаткування в Україні сплачуються загальнодержавні податки і збори, місцеві податки і збори. ДП "Чугуїво-бабчанське лісове господарство" сплачує такі податки і збори:

· ПДВ;

· Плата за землю;

· Збір за користування радіочастотним ресурсом України;

· та інші.

Говорячи про податки, слід відмітити, що раніше товаровиробники сплачували дуже багато податків і зборів. На кожен податок була своя документація і свої ставки, що дуже ускладнювало облік розрахунків з бюджетом. Зараз їх кількість зменшилася і за прогнозами Уряду України буде й наділі зменшуватися. Так, наприклад, згідно з планами Президента у найближчі роки відбудеться зменшення ставки ПДВ з 20 % до 17 %, а також Податку на прибуток з 25 % до 20 %.

ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" не є сільськогосподарським тому не сплачує такий популярний податок як фіксований сільськогосподарський податок, а також не випускає підакцизної продукції, тому не є платником акцизного збору.

В процесі господарської діяльності дане підприємство сплачує податок на додану вартість. Порядок сплати визначається Законом України "Про податок на додану вартість", який було прийнято Верховною Радою України 3 квітня 1997 року за № 168/97 зі змінами та доповненнями, які були внесені в нього після прийняття. Згідно з цим законом платником ПДВ є товаровиробники, обсяг операцій яких з продажу товарів, робіт, послуг протягом будь - якого періоду з останніх 12 місяців перевищив 300000 грн.

Продаж товарів, робіт і послуг здійснюється за договірними цінами з додатковими нарахуванням ПДВ за ставкою 20 %.

Пунктом 7.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено подання платником податкової декларації по ПДВ до податкової адміністрації (додаток 55). Як додатки до Податкової декларації використовується Розрахунок коригування сум ПДВ (додаток 56), та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 57).

Подання декларацій здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Звітний (податковий) період може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу залежно від обсягу оподаткування операцій з продажу товарів за попередній календарний рік.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

· для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

· для багаторічних насаджень - 0,03.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію (додаток 58) на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію (додаток 59), що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Основними нормативними документами, на підставі яких справляється Збір за використання радіочастотного ресурсу України є Закон України "Про радіочастотний ресурс України", Постанова Кабінету Міністрів України "Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України", Постанова Кабінету Міністрів України "Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України", Наказ Міністерства зв'язку України "Про затвердження розміру диференційованої плати за видачу ліцензій на використання радіочастот".

Отже, як бачимо, використання радіочастотного ресурсу в Україні здійснюється на платній основі. Збір за використання радіочастотного ресурсу України стягується з метою формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного його використання. Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують такі збори і платежі:

· одноразовий платіж за видачу ліцензії на використання радіочастот;

· щомісячний збір за використання радіочастотного ресурсу.

Спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу в Україні та радіоаматори звільняються від сплати передбачених зборів і платежів.

Підставою для ліцензування використання радіочастотного ресурсу України є рішення Держкомзв'язку про виділення радіочастот. Надання ліцензії здійснюється у такій послідовності:

1. Подання заяви, проведення її експертизи та реєстрації;

2. Розгляд заяви на засіданні Міжвідомчої комісії з питань ліцензування використання радіочастот з поданням Держкомзв'язку висновків щодо видачі ліцензії або відмови у її видачі;

3. Повідомлення заявника про видачу ліцензії та розмір плати за її видачу;

4. Видача ліцензії після отримання підтвердження про внесення відповідної плати.

Сплата здійснюється на підставі Податкової декларації (додаток 60)

Для обліку розрахунків з бюджетом Планом рахунків передбачено рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами". Це активно - пасивний рахунок, який має розгорнуте сальдо. По кредиту сальдо відображає заборгованість господарства на користь фінансових органів, а по дебету - заборгованість фінансових органів господарству. Як правило, рахунок 64 має кредитове сальдо. По кредиту рахунку 64 відображають суми нарахованих платежів у бюджет по вищезгаданим податкам і зборам, по дебету - записують сплату заборгованості фінансовим органам по платежам в бюджет.

Рахунок 64 призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Крім податків і зборів, підприємства здійснюють відрахування до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування. Справляння зборів до Пенсійного фонду України регламентується: Законом України "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування" від 26.06.1997р. за № 400/97 зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України; Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного Фонду України", затвердженою Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.10.01р. № 16-6.

Об'єктом оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників, є фактичні витрати на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень та виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тім числі в натуральній формі.

Ставка збору встановлена в розмірі для підприємства 33,2 %, для працівників - 2 % від об'єкта оподаткування.

Нараховані страхові внески страхувальники сплачують шляхом безготівкових розрахунків. Нарахування здійснюється згідно з Розрахунковою відомістю (додаток 61).

Відповідно до основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, які зафіксовані в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.01р. № 2240-ІІІ із наступними змінами і доповненнями.

Закон № 2240-ІІІ передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, частковою компенсацією витрат, пов'язаною із народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. У ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" готується Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (додаток 62).

Ставки збору: для підприємства - 1,4 %, для працівників 0,5 % (заробітна плата менша прожиткового мінімуму) та 1 % (ЗП більша за ПМ).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регламентуються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 11.01.01р. № 2213-ІІІ та "Порядком справляння збору на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 03.11.97р. № 4.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Особа набирає статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків, яка припиняється з дня розірвання трудового договору. На підприємстві складається Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 63).

Ставки: 1,6 % - для підприємства, 0,6 % - для працівників.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.01.99р. № 1105-XIV (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 21.12.2000р. № 2180-ІІІ та від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ) установлено економічний механізм і організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового соціального страхування, з допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя і здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

Страхувальниками є роботодавці, яким вважається керівник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, що використовує найману працю. обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають перш за все особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту). У ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" складається Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України (додаток 64).

Ставки: для підприємства - 0,2 %, з працівників не стягується.

Облік розрахунків за страхуванням ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", за кредитом якого відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 68 "Розрахунки по іншим операціям" у ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" має такі субрахунки:

681 - розрахунки по авансам отриманим;

682 - внутрішні розрахунки;

685/1 - розрахунки по виконавчим листкам;

685/2 - розрахунки з іншими кредиторами;

685/3 - розрахунки з населенням;

682 - здійснюються розрахунки між чотирма лісовими господарствами, що входять до складу лісгоспу;

685/1 - облік аліментів;

685/2 - облік профспілок, телефонного зв'язку, електроенергії, мобільного зв'язку;

685/3 - здійснюються облік розрахунків населенням.

Синтетичний облік по рахунках:

631, 641, ведеться в Журнал-ордері № 9/1 (додаток 65);

68 - Журнал-ордер № 9/2 (додаток 66);

65 - Журнал-ордер № 4 (додаток 124.)

2.6 Облік кредитів та інших позичкових коштів

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000р. за №2121-111 банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимогу боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Взаємовідносини лісогосподарських підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Кредитні взаємовідносини банку і суб'єкта господарської діяльності регулюються кредитним договором, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі після згоди банку на видачу позики позичальнику.

Але до укладання кредитного позичальник, який бажає отримати в банку, що його обслуговує, кредит, з'ясовує в цьому банку (в усних переговорах з відповідними працівниками банку) можливість позитивного вирішення цього питання. Отримавши позитивну відповідь, позичальник звертається в банк офіційно з клопотанням-заявою, де вказує мету отримання кредиту, його суму, строк використання, передбачене забезпечення, економічну характеристику заходів, що кредитуються, і джерела погашення кредиту.

Разом з клопотанням-заявою підприємство подає банку такі документи:

· техніко-економічне обґрунтування кредитованого заходу;

· копії контрактів (договорів) між продавцем і покупцями;

· копії договорів оренди землі, приміщень, обладнання тощо;

· розрахунки очікуваних доходів від здійснення кредитованого заходу, за рахунок яких сплачуватиметься майбутній кредит;

· бухгалтерські й фінансові звіти (форма № 1 "Баланс підприємства", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів", форма № 4 "Звіт про власний капітал") за звітний рік і квартал;

· виписки за рахунками позичальника, відкритими в інших банках;

· висновки аудиторських фірм про фінансовий стан позичальника;

· договір застави, поручництва, гарантії, страхування (один з цих документів або кілька за вимогою банку);

· бізнес-план нового здійснюваного заходу;

· розрахунки надходження і витрачання грошових коштів;

· розрахунок одержання та розподілу прибутку.

У разі потреби банк може вимагати від позичальника інші документи і відомості, які підтверджують економічне становище підприємства, його платоспроможність і забезпечення повернення кредиту.

Оформляючи одержання довгострокового кредиту на фінансування капітальних витрат, позичальник подає в банк документи, необхідні для відкриття кредитування капітальних вкладень, а також контракт на побудову, договори на постачання необхідного виробничого обладнання, документи на відведення земельної ділянки (землекористування), проектно-технічну документацію на заходи, які здійснюватимуться, основні техніко-економічні показники проекту, бізнес-план, розрахунок дохідності та окупності капітальних витрат, що кредитуються, та ін.

Після одержання клопотання-заяви і необхідних документів для надання кредиту, вивчення цих документів банк оцінює економічне становище та ділову репутацію позичальника, його кредитоспроможність, можливість видачі йому кредиту та своєчасність погашення.

Після розрахунку та аналізу відповідних показників (коефіцієнтів), вивчення умов роботи клієнта банк здійснює (виводить) загальну оцінку фінансового стану позичальника шляхом розрахунку інтегрального показника і на рівні колективу приймає рішення про доцільність видачі підприємству кредиту. У разі позитивного вирішення банк укладає з позичальником кредитний договір.

Кредитний договір - це документ, що укладається між банком і позичальником про взаємні зобов'язання щодо видачі, використання і погашення позик.

Після укладення кредитного договору банк відкриває позичальнику позиковий рахунок, на який зараховується передбачена договором сума кредиту.

Видача кредиту позичальнику здійснюється з позичкового рахунка, який відкривається на його ім'я, як правило, у безготівковому порядку шляхом оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги, придбані (виконані) на умовах договорів і контрактів з постачальниками, підрядниками тощо.

В окремих випадках позики, які видаються позичальнику, можуть бути перераховані на його поточний рахунок для використання на цілі, передбачені кредитним договором, із збереженням права контролю банком за цільовим використанням кредиту.

Позичальникам із стабільним фінансовим станом, які мають репутацію акуратних платників, може бути відкрита кредитна лінія, тобто видача позики в разі потреби в попередньо обумовленій сумі і за встановленим лімітом, у межах якого і оплачується група договорів і комерційних контрактів позичальника.

У разі наявності у позичальника прострочених щодо повернення кредитів видача нових позик не допускається.

Забороняється видача кредитів на погашення збитків господарської діяльності позичальника, на формування і збільшення статутного фонду комерційних банків, а також на придбання цінних паперів підприємствами будь-якої форми власності.

Сума боргу і відсотки за ним погашаються в такій послідовності: спочатку сплачуються нараховані відсотки за користування позикою, потім погашається прострочена заборгованість з позики, далі кошти спрямовуються на погашення основної суми кредиту.

Погашення кредиту і відсотків за ним здійснюється платіжним дорученням позичальника з його поточного рахунка, а за умови визнання боргу позичальником - платіжною вимогою банку в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отримані короткострокові позики відображаються по кредиту рахунку 60 "Короткострокові позики". На цьому рахунку ведеться облік розрахунків у національній та іноземній валюті, термін повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, і з позик, термін погашення яких закінчився.

Рахунок 50 "Довгострокові позики" призначений для обліку і узагальнення інформації про заборгованість лісогосподарського підприємства за отриманими у банках кредитами, які не є поточним зобов'язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу) та іншими залученими у інших осіб позиковими коштами, які не є поточним зобов'язанням.

ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" є прибутковим і має достатню кількість власних коштів для використання при розрахунках, тому не користується кредитами.

2.7 Облік виробничих запасів

Необхідною умовою підтримання лісогосподарського виробництва на певному рівні є постійна наявність частини оборотних засобів у матеріальній формі (предмети праці). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинно мати необхідні запаси палива, різнорідне спорядження для лісників, тара, запасні частини, засоби захисту рослин та інших виробничих запасів. При їх використанні збільшуються витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції. Щоб правильно організувати облік, всі виробничі запаси у лісовому господарству поділять на такі класифікаційні групи:

· нафтопродукти - газ, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне паливо, солідол тощо;

· тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;

· тара й тарні матеріали;

· будівельні матеріали;

· матеріали передані в переробку;

· запасні частини і ремонтні матеріали;

· товари у вигляді матеріальних цінностей, придбані(отримані) та утримують підприємством з метою подальшого продажу;

· малоцінні необоротні матеріальні активи;

· малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року.

Усі матеріальні цінності зберігаються у коморах і на складах лісогосподарських підприємств під звітом у матеріально - відповідальних осіб. Для обліку матеріальних цінностей важливе значення має правильна їх оцінка. Усі види продуктів і матеріалів у підприємствах оцінюють за фактичною собівартістю виробництва або вартістю придбання, включаючи витрати на доставку у господарства, оплату процентів за придбання в кредит, митні стягнення. У вартість матеріальних ресурсів включають також витрати на придбання тари і пакувальних матеріалів, одержаних від постачальників матеріальних ресурсів. Продукцію, яка надійшла у господарство в порядку обміну(бартеру), оцінюють за фактичною собівартістю продукцію, випущеної для обміну, з урахуваннях усіх витрат, пов'язаних з обміном.

Для того щоб стабільно здійснювати процес виробництва на підприємстві мають бути оборотні засоби в матеріальній формі.

Залежно від джерел одержання матеріали поділяються на куповані і власного виробництва, ще впливає на організацію їх обліку. Облік запасів повинен забезпечити своєчасне і правильне оформлення документами надходження і вибуття цінностей, контроль за збереженням і раціональним їх використанням; надходження достовірної інформації для прийняття правильних управлінських рішень.

Довіреність на одержання цінностей видається тільки посадовим особам, які працюють на цьому підприємстві і підписується керівником та головним бухгалтером або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Термін дії довіреностей встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більше як на 10 днів (додаток 67). Облік довіреностей ведеться в Журналі реєстрації довіреностей (додаток 68).

Рух цінностей по господарству від одного підрозділу до іншого оформлюється Накладною (внутрішньогосподарського призначення). Накладні виписуються на фактично прийняту-передану кількість цінностей (додаток 69).

При списанні матеріальних цінностей можуть складатися Акти як спеціалізованої (додаток 70) так і довільної форми (додаток 71) із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання). В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

Акти про списання матеріальних цінностей, складені

комісією, затверджуються керівником установи.

По кожному лісництву ведеться Журнал матеріальних операцій (додатки 72; 73), де зазначається від кого надійшли цінності і на які цілі були витрачені, тобто Журнал поділений на дві частини: надходження і вибуття з переліком цінностей на кожну з цих частин.

Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства (додаток 96), з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації. Очолює комісію керівник або його заступник.

Комісія проводить засідання яке оформлюється Протоколом (додаток 97), та складає Графік проведення планової ревізії (додаток 98). Результати інвентаризації записують в Інвентаризаційний опис (додаток 74), який складають за кожним місцезнаходженням об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження. При виявленні об'єктів запасі, які не взяті на облік, або при виявленні недостачі складають належні акти.

Складське господарство у підприємстві організовується, як правило, у центральних складах, коморах бригад та інших структурних підрозділах. У центральних складах зосереджуються основні запаси палива, запасних частин, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Кожне надходження до комори, складу, сховища і кожну видачу продукції або матеріалів обов'язково оформляють на підставі відповідних первинних документів. Приймати до комори або видавати з неї будь - які матеріальні цінності без документів категорично забороняється. Кількісний облік руху виробничих запасів у коморах, на складах та сховищах ведуть у картках або складського обліку. Щомісячно матеріально відповідальні особи складають(у 2 примірниках) Звіт про рух матеріальних цінностей, який разом із первинними документами здають до бухгалтерії господарства. Після перевірки, другий примірник повертається матеріально - відповідальній особі (додаток 75).

У ДП "Чугуїво-Бабанське господарство" замість Карток складського обліку матеріалів використовують Книгу обліку матеріалів (додаток 76), облік в якій ведуть не тільки в кількісному вигляді, як у Звіті, а і у вартісному.

Облік виробничих запасів передбачено вести на рахунку 20 "Виробничі запаси".

Для обліку сировини і матеріалів призначено рахунок 201 "Сировина і матеріали". На ньому відображається наявність та рух сировини і основних матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється або є необхідними компонентами при її виготовленні. Також обліковується на цьому рахунку допоміжні матеріали, які виготовляються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі.

Паливо виділяється в окрему групу матеріалів у зв'язку з його значною роллю в народному господарстві і великою питомою вагою в загальних витратах виробничих запасів на виробництво. Тому на субрахунку 203 "Паливо" обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів - бензин за марками, газ, дизельне паливо, автол, солідол; наявність та рух твердого палива, газу в балонах та інше паливо.

Рахунок 205 "Будівельні матеріали" обліковуються будівельні матеріали за групами, прийнятими в народному господарстві.

Матеріали, передані в переробку обліковуються на субрахунку 206 "Матеріали передані у переробку". Тут відображаються, перш за все, матеріали, передані на переробку на сторону, та, які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів.

Для обліку запасних частин призначено субрахунок 207 "Запасні частини" призначений для обліку наявності і руху придбаних або виготовлених для потреб основного виробництва запасних частин, передбачених для проведення ремонтів, зміни зношених деталей обладнання, транспортних засобів, машин, тракторів, а також автомобільних шин, акумуляторів, у запасі та в обороті.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів відносять предмети, що використовуються протягом не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше 1 року. Керуючись наведеним визначенням, можна вважати, що в лісогосподарських підприємствах до малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться: інструменти, виробничий і господарський інвентар, спеціальний одяг і спеціальне взуття.

Придбані МШП оприбутковуються на склад і видаються з нього за накладними (внутрішньогосподарського призначення) (додаток 69). При видачі спецодягу у виробничі підрозділи оформляється Відомість видачі спецодягу з підписами кожного з працівників, хто отримав спецодяг. Рух МШП оформляється Звітом про рух матеріальних цінностей (додаток 75).

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок активний: за дебетом відображуються надходження запасів на підприємство, їх до оцінку, за кредитом - витрачання на виробництво(експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінку тощо.

Синтетичний облік по рахунках 20, 22, 28, 25 ведуть в Журнал-ордері № 7. Важливо зазначити, що цей Ж. - О. має два примірники, перший, це сам Ж. - О. №7 (додаток 77), в якому відображається дебет рахунків, і Продовження Ж. - О. № 7 (додаток 78), де відображається кредит.

2.8 Облік продукції лісового господарства

Впровадження П(С)БО у вітчизняну облікову систему вимагає забезпечення єдиних методологічних засад обліку на підприємствах різних галузей економіки. Ефективне функціонування підприємств лісової галузі підвищує вимоги до контролю за використанням наявного ресурсного потенціалу та отриманням оперативної інформації про результати виробничої діяльності.

Враховуючи специфіку лісового господарства, у сучасних економічних умовах вимагається створення ефективної системи бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації з врахуванням галузевих особливостей та приведення її у відповідність до вимог часу.

Держлісгоспи є комплексними підприємствами, оскільки разом з лісогосподарською діяльністю здійснюють і промислову (госпрозрахункову) діяльність, займаються побічним користуванням лісу та здійснюють інші роботи. У сукупності всі ці види діяльності формують операційну діяльність, яка повинна бути відображена в обліку та звітності.

Облік продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на ДП "Чугуїво-бабчанське лосове господарсто" ведеться згідно з Інструкцією затвердженою Наказом Держкомлісгоспу України від 19 грудня 2003 року №205 (додаток 79).

Облік лісопродукції є однією з відповідальних функцій адміністративно-технічного персоналу, зайнятого в основному виробництві, та апарату бухгалтерії. Це пов'язано із оперативним обліком виконання плану випуску продукції, нарахуванням заробітної плати робітникам, безперервним рухом деревини, знаходженням її на різних етапах виробництва, різноманітністю складів, забезпеченням збереженості та подальшої реалізації.

Готовою вважають продукцію, яка пройшла всі стадії виробничого процесу (обробки), отримала товарний стан, відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, прийнята відділом технічного контролю, яку здано на склад або замовнику.

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства. Проте, держлісгоспи можуть також надавати послуги чи виконувати роботи для інших підприємств. Таким чином, продукція держлісгоспів складається із готової продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Лісопродукція, яка пройшла всі стадії переробки у складі таких сортиментів, як ділова деревина, деревина для технологічних потреб, товарні стовбури вважається товарною. Випуск товарної продукції за об'ємом та асортиментом - важливий показник роботи держлісгоспів.

Готовність продукції основного виробництва залежить від місця її знаходження та завершення процесу обробки (розкряжування хлистів на кінцевих складах та іноді поділу сортиментів).

Заготовлена деревина знаходиться на різних складах (франко). В обліку лісопродукції розрізняють склади у лісі (франко-ліс), верхні склади (франко-верхній склад) - проміжні і кінцеві склади (франко-нижній склад). Верхні склади розташовані біля магістральних шляхів лісовозних доріг для забезпечення безперебійної роботи лісовозного транспорту.

Так, готовою продукцією лісоексплуатації вважають:

· лісоматеріали, тобто ділова деревина та дрова, відповідно до ДОСТів, які вивезені на кінцеві склади, у тому числі сортименти, отримані від розкряжування хлистів на цих складах, з яких лісоматеріали можуть бути реалізовані, використані у переробку на тому ж підприємстві на інші види продукції, використані на власні господарські потреби;

· деревина власної заготівлі, яку реалізовано з лісу;

· інші види продукції лісоексплуатації.

Випуск готових виробів, призначених для реалізації, є результатом лісогосподарського виробництва. Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво лісогосподарського підприємства поділяєтьсяна: основне, допоміжне і невиробниче господарство.

· До основного виробництва належить:

· штучне лісовідновлення;

· лісорозведення на землях, не придатних для використання у сільському господарстві (яри, балки, піски тощо);

· полезахисне лісорозведення (за договорами);

· створення лісонасінєвої бази (лісонасінних плантацій, ділянок); лісогосподарські заходи з формування високопродуктивних насаджень;

· будівництво доріг лісогосподарського призначення;

· гідролісомеліорація і лісоосушні роботи;

· збір лісових продуктів (жолудів, каштанів, моху тощо), соків (березового, кленового тощо), живиці, природних смол, матеріалів для плетіння та декоративного використання (верби, очерету, бамбуку тощо), насіння дерев, чагарників для лісонадсаджень;

· лісогосподарські заходи, включаючи послуги з охорони і відтворенню диких тварин;

· природне лісовідновлення;

· охорона лісів від пошкоджень, самовільних порубок тощо;

· заходи для боротьби зі шкідниками і хворобами лісу;

· заходи з охорони лісу від пожеж;

· лісозаготівлі на лісосіках головного користування та під час рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства;

· інші виробництва.

Проте, основними джерелами надходження лісопродукції є: рубки головного користування, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки.

Заготовлена деревна сировина (лісопродукція) має такі види: деревний хлист; ділова деревина (сортименти); жердини; деревина дров'яна для технологічних потреб; дрова; хмиз; інші.

Характерною особливістю обліку лісопродукції є те, що він починається з лісництва, де проводиться приймання її матеріально-відповідальними особами безпосередньо на місцях виконання робіт.

Однією з важливих умов організації обліку лісопродукції є своєчасне, якісне і достовірне складання первинної документації з заготівлі, зберігання, реалізації і використанню на власні потреби лісопродукції на всіх стадіях виробництва і місцях зберігання. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У ДП "Чугуїво-бабчанське лісове господарсто" використовують такі форми обліку лісопродукції.

Наряд-акт на виконання робіт (додатки 109; 110), призначення та опис якого, Ви можете знайти в пункті 2.12 "Облік праці та її оплата".

Щоденник приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції (додатки 80; 81), складається у двох примірниках. При бригадному методі роботи записи в щоденнику ведуться на бригадира, а при індивідуальному - на кожного робітника. Перший примірник щоденника видається бригадиру (робітнику), другий залишається в особи, яка прийняла лісопродукцію. Матеріально-відповідальна чи інша особа на підставі щоденників заповнює графу "Обсяг роботи виконано" в двох примірниках Наряд-акт на виконання робіт (додатки 109; 110), який заповнюється після закінчення заготівлі лісопродукції на дільниці, або при настанні строку нарахування заробітної плати.

Акт приймання виконаних робіт (додаток 82) - документ, який фіксує фактичне виконання лісозаготівельних робіт. Складається й підписується представниками сторін підрядного договору (замовника й підрядника) або приймальною комісією.

Специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених (додаток 84), є додатком до Товарно-транспортної накладної (додаток 83), призначений для деталізації в якому зазначається № ТТН до якої додається, вказується сортимент із зазначенням породи дерева, його довжини та діаметром. Вказується кількість штук і об'єм в метрах кубічних.

Щоденник надходження сировини (додаток 85), заповнюється щодня по кожному виконавцю окремо на підставі Щоденників приймання робіт, із зазначення загального підсумку виконаних робіт по кожному із сортиментів.

Журнал виконаних лісогосподарських робіт (додаток 86). В Журналі відображаються роботи по заготівлі підвозці (трелюванню) лісопродукції та розкряжування хлистів. Журнал ведеться на вказаний вид робіт окремо по рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства та рубках головного користування.

Журнал виконаних лісогосподарських робіт є підставою для заповнення Звіту про рух лісопродукції (додаток 87), облік в якому ведеться як в кількісному так і у вартісному виразі по кожному місцезнаходженню та сортименту.

Також на ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" ведеться Відомість руху лісопродукції, посадкового матеріалу та звіт про заготівлю лісового насіння (додаток 88). У Відомості по кожному лісництву відображається надходження та вибуття продукції лісового господарства.

Готова продукція у бухгалтерському обліку та звітності оцінюється за фактичною собівартістю її виготовлення, яка може бути визначена тільки після калькулювання всіх затрат. Порядок формування собівартості лісопродукції повинен відповідати П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати".

Оскільки лісопродукція включається до виробничих запасів підприємства, то інформація про її наявність та рух узагальнюється на рахунку 2 класу 26 "Готова продукція".

Синтетичний облік по рахунку 26 здійснюється в Ж.О. № 6 (додаток 131).

2.9 Облік поточних біологічних активів

До складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі. Сюди ж відносять нетелів та свиноматок, що перевіряються, піддослідних тварин, а в спеціалізованих господарствах по вирощуванню тварин основного стада - ще й корів первісток від моменту розтелення до реалізації, а також сім'ї бджіл.

Лісогосподарські підприємства в цей об'єкт включають і тварин переданих громадянам на вирощування за договорами і прийнятих від населення для реалізації.

Не включають до складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, поголів'я основного стада продуктивної худоби (корови і бугаї молочного і м'ясного напряму; свиноматки без тих, що перевіряються, кнури; вівцематки, барани-плідники та валухи, кози та козли) та робочої худоби (коні, воли тощо).

В процесі вирощування молодняку та відгодівлі худоби, в стаді тварин відбуваються зміни. Збільшується поголів'я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарствах та у громадян. До відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана із основного стада. Тварини ростуть, переходять із однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а відповідно і вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства внаслідок реалізації м'ясокомбінатам, іншим підприємствам та громадянам; частину переводять до основного стада; частину забивають на м'ясо та мають місце випадки падежу тварин, вимушеного забою, нестач, крадіжок тощо. Всі ці процеси повинні знаходити своє відображення в бухгалтерському обліку.

ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" не має галузі тваринництва, оскільки займається лісоводством. Але теоретично облік виглядає так.

Оцінка тварин, визнаних запасами здійснюється відповідно до вимог ПП(С)БО 9 "Запаси".

Так, тварини придбані у інших підприємствах за грошові кошти зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на придбання і доставку тварин.

Тварини вирощені у господарстві оцінюються за собівартістю їх вирощування, що визначається за П (С) БО 16 "Витрати".

Інструкцією № 7 уточнений порядок оцінки приплоду тварин.

Приріст живої маси телят, поросят, ягнят, молодняку птиці оцінюють за плановою собівартістю 1 ц приросту живої маси, а приріст молодняку тварин, яких не зважують (молодняк звірів, лошата, кроленята) - за плановою собівартістю кормо-дня відповідної групи тварин.

Важливе значення в обліку відіграє оцінка тварин протягом року, які переводяться в старші вікові групи або вибувають з господарства. При переведенні молодняку тварин протягом року із однієї вікової групи у іншу їх оцінюють за живою масою та планової її собівартістю.

...