Фінансовий облік на підприємстві лісового господарства

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображують за кредитом рахунка 93 "Витрати на збут" і дебетом рахунка 79 "Фінансові результати".

Таким чином, зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 "Доходи від реалізації" та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 "Собівартість реалізації" дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збито), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати.

Синтетичний облік реалізації продукції відображається в Ж. - О. № 6 (додаток 131), та Відомості про відгрузку (відпуск) і оплату продукції (додаток 132).

2.15 Облік формування доходів, витрат і результатів діяльності

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Його норми стосуються підприємств, організацій та інших осіб незалежно від форм власності.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умов, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Доходи, витрати та фінансові результати згідно з названим стандартом поділяються за видами діяльності, внаслідок яких вони виникають, а також на прибутки (збитки) від звичайної діяльності та надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності, не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, пожежа тощо).

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу звичайну діяльність (фінансову і інвестиційну). Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

До основної діяльності відносяться операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених витрат від операційної курсової різниці.

Інша діяльність підприємства поділяється на інвестиційну та фінансову. інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій. які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру власного та позикового капіталу підприємства. Залежно від вищевикладеного відповідним чином класифікуються і доходи.

Клас 7 "Доходи і результати діяльності" призначений для узагальнення обліку доходів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій.

Як уже зазначалось, рахунки Класу 7 призначені для складання Звіту про фінансові результати. Тому для кожної статті цього звіту передбачено окремий рахунок, а саме: 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи", 75 "Надзвичайні доходи".

Наприкінці звітного періоду рахунки доходів закриваються списанням їхнього сальдо на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначений для відображення виручки від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, нарахованої або отриманої підприємством у звітному періоді.

Для отримання показника чистого доходу, тобто доходу, який належить підприємству, одночасно за дебетом цього рахунка будуть відображені податки, що підлягають сплаті з доходу (ПДВ, акцизний збір), та частина доходу, яка належить іншим підприємствам (за договорами комісії, спільної діяльності тощо).

Рахунок 71 "Інший операційний дохід" буде використовуватись для відображення всіх інших доходів від основної діяльності (крім доходів від реалізації).

Рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі" призначений для відображення прибутку від інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

Якщо результатом діяльності підприємства, інвестиції в яке обліковуються методом участі в капіталі, є збиток, то свою частку збитку інвестор відображує на рахунку 96 "Втрати від участі в капіталі" в кореспонденції з кредитом рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". Для лісогосподарських підприємств вищезгадані операції нехарактерні.

Рахунок 73 "Інші фінансові доходи" використовується для відображення дивідендів та інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій. На рахунку 74 "Інші доходи" відображуються витрати від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності, а саме: реалізація основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, іноземної валюти та інших активів (крім готової продукції та товарів), операційна оренда і економічні санкції, курсові різниці. Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" призначений для обліку доходів, які виникають внаслідок надзвичайних подій (аварій, стихійного лиха та інших подій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства та не виникають часто або регулярно).

Клас 9 "Витрати діяльності" об'єднує рахунки, які аналогічно рахункам Класу 7 призначені для складання звіту про фінансові результати. Протягом року на рахунках Класу 9 накопичуються відповідні витрати, що дає можливість складати проміжну звітність про фінансові результати.

Окремі рахунки Класу 9 мають таке призначення:

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначений для відображення виробничої собівартості готової продукції (або собівартості придбаних товарів), що була реалізована впродовж звітного періоду.

Рахунок 92 "Адміністративні витрати" призначений для обліку загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства.

На рахунку 93 "Витрати на збут" відображуються витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції: рекламу, доставку продукції споживачам і т. ін.

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" відображуються собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані екологічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі Інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства.

На рахунку 95 "Фінансові витрати" показуються витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

На рахунку 96 "Втрати від участі в капіталі" відображується збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких проводиться методом участі в капіталі.

На рахунку 97 "Інші витрати" відображується собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю.

На рахунку 98 "Податок на прибуток" показується сума податку і прибуток від звичайної діяльності. Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

На рахунку 99 "Надзвичайні витрати" відображуються відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню витрат від стихійного лиха та техногенних аварій.

Рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" не має безпосереднього відношення до складання звіту про фінансові результати і призначений для обліку та розподілу непрямих виробничих витрат. Наприкінці звітного періоду рахунок 91 закривається, а сума розподілених загальновиробничих витрат списується в дебет рахунка 23 "Виробництво".

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій назвала реінвестований прибуток нерозподіленими прибутками (непокритими збитками) і цим самим підтвердила, що нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу, хоча не зареєстрований в засновницьких документах і не персоніфікований.

Наявність нерозподіленого прибутку свідчить, що активи підприємства будуть збільшені за рахунок операцій, за якими одержано прибуток. Кредитове сальдо рахунка "Нерозподілений прибуток" також не означає, що грошові кошти або будь-який інший конкретний вид активів реінвестовано в підприємство. Для узагальнення інформації про формування і використання прибутку підприємства використовують рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків) поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунка відображується збільшення прибутку від всіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:

441 "Прибуток нерозподілений";

442 "Непокриті збитки";

443 "Прибуток, використаний у звітному періоді".

Синтетичний облік по рахунках 7-го, 9-го класі та рахунку 44 ведуть в Ж.О. № 11 (додаток 133).

На основі даних Ж.О. № 11 можна зробити висновок, що підприємство у звітному місяці мало збиток у розмірі 21077,27 грн.



3. Організація аналітичної роботи у ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство"

3.1 Стан планування аналітичної роботи та інформаційного забезпечення

В умовах переходу до ринкових відносин, коли роль і значення економічного аналізу зростає, особливу увагу слід звернути на чітке планування та правильну організацію аналітичної роботи. Організація аналітичної роботи повинна відповідати всім вимогам сучасності, тобто носити науковий характер, ґрунтуватися на досягненнях передового наукового досвіду, забезпечити повне, своєчасне та якісне проведення комплексного аналізу господарської діяльності підприємств.

При організації аналітичної роботи одним із головних питань є повне та всебічне аналітичне дослідження господарських об'єктів при мінімальних витратах на його проведення. На сьогодні підприємство має можливість придбати сучасну електронно-обчислювальну техніку та необхідні пакети програм для вирішення аналітичних завдань, і тим самим забезпечити всі вимоги, які пред'являються до проведення аналітичної роботи та оформлення підсумків аналізу, що в свою чергу буде сприяти підвищенню результативності та ефективності економічного аналізу.

В умовах автоматизації процесів управління здійснення економічного аналізу вимагає раціональної його організації, що передбачає проведення аналізу всіх сторін діяльності підприємства в певній послідовності. При організації аналітичної роботи виділяють такі етапи її проведення:

Розробка програми (плану) комплексного аналізу;

Визначення мети, об'єкта, послідовності і строків виконання аналізу;

Підбір інформації (облікової, контрольної, планової) визначення можливості її обробки на ПЕОМ;

Обробка інформації з метою виявлення та кількісного виміру факторів, які зумовили зміни результативних показників, пошуку резервів поліпшення якості роботи і підвищення ефективності виробництва;

Оформлення результатів аналізу.

Підбір необхідної інформації для аналізу та перевірка її достовірності є одним із важливіших етапів аналітичної роботи. Якщо для аналізу будуть використані невірогідні дані, то, як би добре не були опрацьовані ці дані, матеріали аналітичного дослідження будуть низької якості, оскільки недоліки первинних даних не можна усунути дальшою їх обробкою. Аналіз недостовірних даних не дозволяє зробити правильні висновки та прийняти заходи щодо ліквідації наявних недоліків.

Для проведення аналізу необхідно залучити типову та достовірну інформацію, яка об'єктивно відображає фактичний стан справ. Перед тим як приступити до аналізу необхідно перевірити вірогідність інформації. З цією метою застосовують два способи контролю: лічильний (арифметичний) і логічний.

Лічильний контроль включає, перевірку підсумків і розрахунків в бухгалтерських регістрах, документах звітності, інших носіях інформації, а також порівняння тих показників, які взаємопов'язані і випливають один з одного.

Логічний контроль полягає в порівнянні взаємопов'язаних записів в різних джерелах інформації і виявленні логічної їх сумісності. Прийоми логічного контролю залежать, від особливостей досліджуваного явища, джерела інформації, способу реєстрації аналітичних матеріалів тощо. Найбільш загальними прийомами, логічного контролю є порівняння записів у документі, який є джерелом інформації з аналогічними відомостями в інших документах; порівняння фактичних матеріалів з діючими нормативами, плановими показниками, або фактичними середніми показниками за попередні періоди; порівняння окремих показників, які наводяться в різних формах бухгалтерської, фінансової звітності.

Перед тим як приступити безпосередньо до проведення аналізу виконується ряд попередніх операцій, основними з яких є такі:

1. Приведення даних, що аналізуються до співставного вигляду. Так при аналізі показників динаміки валової продукція, фондовіддачі, продуктивності праці по галузях та в цілому по господарству, валова продукція за всі порівнювані періоди повинна бути оцінена в діючих співставних цінах 2005р. Для порівняння-показників даного господарства з передовим господарством необхідно, щоб останнє знаходилося в однакових природно-кліматичних умовах і мало однаковий виробничий напрям. При визначенні економії або перевитрати коштів як по господарству, так виробничих підрозділах порівняно з планом або базисним періодом, необхідно планові (базисні) витрати перерахувати на фактичний обсяг продукції звітного року. Порівняння даних звітного року з даними попереднього року слід проводити за однаковий календарний період (квартал, місяць, декаду, день);

2. Спрощення аналітичних даних, шляхом об'єднання однорідної інформації в групи, укрупнення одиниць вимірювання, що забезпечує скорочення часу на їх обробку;

3. Обчислення всіх необхідних для аналізу показників - процентів, коефіцієнтів, індексів, ступеня впливу факторів на результативний показник, визначення невикористаних резервів.

Побудова аналітичних таблиць як найбільш зручної форми характеристики суті досліджуваного явища, що полегшує аналіз матеріалу. Таблиці повинні бути наочними і містити в собі не тільки співставні дані, але і вплив факторів, які зумовили зміну аналітичних показників. Читання таблиці значно полегшується, якщо всі значення показників у межах однієї графи округлені з однаковим ступенем точності, наприклад до 0,1; 0,01. Записуючи числа, слід додержувати таких умовних позначень: " - " - значення показника дорівнює нулю; "..." або "н. в." - немає відомостей; " х" показник не може мати значення і не розраховується"; "//" - показник одержаний шляхом розрахунку.;

"0,0" - значення показника менше прийнятої точності (до 0,1). Побудова графіків для більшої наочності висновків аналізу. Залежно від завдань, що розв'язуються за допомогою графічних зображень, в аналітичній роботі найбільшого поширення набули графіки порівняння економічних показників, динаміка досліджуваних явищ, структури і структурних зрушень, контролю за виконанням плану, просторового розміщення і просторового поширення, залежності аналітичних ознак, варіаційних рядів. Я способом побудови графічні зображення поділяють на діаграм (лінійні, стовпчикові, секторні, фігурні) і картограми. Вибір виш графіка для зображення аналітичних даних, залежить від характеру явища, що вивчається, і завдання, яке ставиться при побудові графіка.

Результати економічного дослідження залежать від правильної організації і чіткого планування аналітичної роботи.

У ДП "Чугуїво-Бабчанське господарство" планування аналітичної роботи знаходиться на достатньо високому рівні. На підприємстві розробляється Виробничо-фінансовий план по лісовому і мисливському господарству та охороні навколишнього природного середовища (додаток 141), в якому зазначається вартість запланованих витрат на плановий рік (в нашому випадку 2010), із зазначенням за рахунок коштів якого з фондів (загального, спеціального) чи за рахунок власних коштів відбуватиметься фінансування лісового і мисливського господарства, лісорозведення, збереження природно-заповітного фонду. Так згідно плану у 2010 році підприємство планує використати 4021,9 тис. грн. для робіт по лісовому і мисливському господарству та 69,7 тис. грн.. на лісорозведення.

Для того щоб керівництво мало дані про планові і фактичні обсяги рубок, головний економіст складає таблицю Виконання плану рубок (додаток 134), за допомогою якої можна побачити у відсотковому співвідношенні дані про фактичні і планові обсяги виконаних робіт. Проаналізувавши таблицю, можна сказати, що підприємство потратило більше коштів по вирубці лісу, ніж планувало. Так по освітленню в молодняках перевитрата становила 8 %, тобто 200 грн., а по прочистці - 47 % - 2700 грн. Перевитрата по рубках догляду склала 4 % (3500 грн.), але одночасно з цим підприємство зекономило на інших рубках по формуванню та оздоровленню лісів 136000 грн. Отже, загалом у 2009 році на вирубку лісопродукції та санітарний догляд за насадженнями було потрачено фактично 689800 грн., а планувалося 665400 грн., процент виконання склав 104 %, а перевитрата 24400 грн. Коштів було потрачено більше ніж планувалося, але необхідно звернути увагу на те що планувалося вирубати з площі в 1201 га 25308 м ³ деревини, а фактично вирубано з площі1878 га 29835 м ³, тобто опрацьована площа була перевищена на 56 %, а обсяг (м ³)на 18 %.

Також у ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" ведуть форму 01-ЛГ під назвою План формування і оздоровлення лісів та інші заходи пов'язані та не пов'язані з веденням лісового господарства (додаток 135). В цій формі зазначається перелік різноманітних рубок із зазначенням планових результатів від їх виконання в м ³ та розподілом загального планового обсягу по кварталах планового року. Так на 2010 рік планується вирубати лісу на площі в 1267 га., загальним обсягом 27226 м ³. Найбільші обсяги припадатимуть на 2 і 3 квартал.

Оскільки лісгосп займається лісокультурними роботами, тому використовується форма 02-ЛГ - Довідка про план лісокультурних робіт (додаток 136). Довідка ведеться в кількісному вираженні із зазначенням видів робіт по садінню, висіванню лісу та догляду за ними. Так на 2010 рік планують посадити стандартних саджанців у кількості 112 тис. штук на площі в 12,1 га, посів у розсадниках насіння, переведення лісокультур у вкриті лісовою рослинністю землі та інші роботи.

Форма 03-ЛГ Довідка про план заготівлі деревини від рубок головного користування (додаток 137) свідчить про те що у 2010 році підприємство планує заготовити тільки сосну (хвойна порода дерев) у кількості 247 тис. м ³. Ця форма надає деталізацію лісопродукції. Так, наприклад спочатку відображається лісопродукція з поділом на ділову і дрова, потім ділова ділиться на лісоматеріали круглі і тех.. сировина, наступний поділ лісоматеріалів круглих на пиловочник трьох сортів.

У формі 04-ЛГ (додаток 138) можна ознайомитися з плановим розрахунком надходження коштів від рубок головного користування на 2010 рік. Річна сума доходу від реалізації, як планується, буде складати 54,2 тис. грн. При цьому вона буде отримана в другому кварталі планового року. Планується реалізувати 164 м ³ (середня відпускна ціна 303,7 грн.) та ділової деревини і 83 м ³ дров (53 грн/м ³).

Форма 04-ЛГ у додатку 139 надає розрахунок надходження коштів на фінансування лісового господарства та природоохоронних насаджень від рубок формування і оздоровлення лісів та інших заходів на 2010 рік. В наслідок даного виду рубок лісгосп планує отримати 1607,4 тис. грн., в наслідок реалізації 349 м ³ ділової деревини та дров у кількості 20828 м ³. Також додаткові кошти будуть отримані від реалізації насіння садивного (317,4 тис. грн.) та отримані доходи від мисливського господарства у розмірі 44 тис. грн. На 2011 рік згідно такої ж форми (додаток 140), підприємство отримає 1595,1 тис. грн., при загальному обсязі реалізації 19233 м ³. Реалізація насіння принесе 370 тис. грн., а доходи від мисливського господарства - 50 тис. грн..

Перед тим як приступити до аналізу конкретного об'єкту необхідно скласти робочий план проведення аналізу, де вказується:

· об'єкт аналізу, його мета та завдання;

· питання які необхідно проаналізувати;

· джерела аналітичної інформації;

· конкретні виконавці та строки проведення аналізу.

Якість аналітичної роботи залежить від глибини знань змісту досліджуваного предмета. Тому для його планування та проведення залучають спеціалістів та керівників виробничих підрозділів. Так агроном аналізує розвиток галузі рослинництва та використання земельних ресурсів; зоотехнік - тваринництва; інженер-механік - використання техніки.

Головний бухгалтер постійно аналізує наявність та стан господарських засобів, слідкує за цілеспрямованістю їх використання, здійснює контроль господарських операцій, не допускає невиправданих перевитрат коштів, проводе аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.

Керівник щоденно аналізує результати діяльності свого підприємства, підводить підсумки роботи підрозділів, виявляє недоліки в роботі, приймає заходи по їх ліквідації, вивчає та втілює передовий досвід, виявляє та використовує резерви покращення господарської діяльності.

Організацію аналітичної роботи забезпечує головний економіст підприємства Рехтіна Ольга Миколаївна. Вона координує та направляє аналітичну роботу, розробляє методику аналізу окремих показників, явищ, процесів, надає постійну методологічну допомогу в проведенні аналізу керівникам, спеціалістам, розробляє конкретні заходи по підвищенню ефективності роботи підприємства, контролює їх виконання.

Узагальнення результатів аналізу включає в себе побудову висновків і розробку конкретних заходів по ліквідації виявлених недоліків, використанню внутрігосподарських резервів, втіленню досягнень науки та передової практики, а також здійсненню контролю за їх впровадженням у виробництво. Узагальнення результатів аналізу у ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" оформляється у вигляді річного звіту про виробничу діяльність, де порівнюються виробничі та фінансові показники з їх рівнем у попередньому році, аналізуються причини змін цих показників та рекомендації для подальшої діяльності підприємства.

Розрахунок індексу спеціалізації ДП "Чугуїво-Бабчанського лісового господарства" наведено в додатку 142.

Рівень спеціалізації господарства визначають за часткою вартості товарної продукції головних (головної) галузей у загальній вартості його товарної продукції. Високий рівень спеціалізації мають глибокоспеціалізовані підприємства, які виробляють переважно один вид товарної продукції (птахофабрики, господарства з відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, свиней, овочеві фабрики тощо). При цьому частка товарної продукції головної галузі становить понад 50 % загальної вартості товарної продукції господарства. Чим менша кількість головних і додаткових галузей, тим порівняно вищим є рівень спеціалізації підприємства.

Рівень спеціалізації визначають за коефіцієнтом спеціалізації (К_с).

Значення Кс до 0,20 свідчить про низький рівень спеціалізації господарства; 0,21-0,40 - середній; 0,41-0,60 - високий; 0,61 і більше - для поглибленої спеціалізації господарства.

У лісгоспі коефіцієнт спеціалізації за всі три аналізовані роки перевищував 0,61, тобто це свідчить про те, що підприємство є глибоко спеціалізованим. З 2007 року по 2009 К_с зменшився на 19,4 %, що свідчить про зменшення рівня спеціалізації.

Таблиця 3.1. Виконання плану реалізації і товарності основних видів лісогосподарської продукції у 2009 році

Вид продукції	Заготовлено, м. куб	Реалізовано м. куб	Рівень товарності, %
	план	факт	план	факт	% до плану	план	факт
Ділова	208	524	910	1029	113,1	437,5	196,4
Тех. сировина	-	1194	1100	1230	111,8	-	103,0
дрова	25046	25461	20200	31300	154,9	80,7	122,9
хворост неліквід	-	2656	-	-	-	-	-

У таблиці 3.1 наведені дані про виконання плану реалізації і товарності основних видів лісогосподарської продукції, до яких належать ділова деревина, технічна сировина, дрова, хворост неліквід. Підприємство в основному заготовляє та реалізує дрова. Так у 2009 році планувалося заготовити 25046 м ³, фактично план перевиконано на 1,6 %. Також план перевиконано по діловій деревині на 151,9 % (316 м ³). По технічній деревині то хворосту неліквіду плани не складають.

Щодо реалізації, то за плановий рік по всіх видах продукції плани перевиконано. Так по діловій деревині план перевиконано на 13,1 %, тобто планували реалізувати 910 м ³, а було реалізовано 1029 м ³. Більше ніж на 54 % перевиконано план по реалізації дров (на 12100 м ³).

Рівень товарності показує співвідношення між реалізованою продукцією та заготовленою. Тобто він показує чи повністю відбувається реалізація продукції, чи все ж вона залишається на складах підприємства.

За даними 2009 року рівень товарності мав тільки позитивні значення, тобто показник перевищував 100 %. По діловій деревині він становив 196,4 %, по технічній сировині - 103 %, по дровах - 122,9. Тобто вся виготовлена продукція була реалізована, що дає можливість отримати заплановані доходи в повному обсязі.

Таблиця 3.2. Виконання плану прибутку у 2009 році, тис. грн.

Види діяльності	План	Фактично	Відхилення від плану (+,-)
	прибутки	збитки	прибутки	збитки	прибутки	збитки
Операційна	2010	-	2092	-	82	-
Фінансова	7	-	11	-	4	-
Інвестиційна
Разом	2017	-	2103	-	86	-

Розглядаючи дані таблиці 3.2, стає очевидним, що підприємство отримує прибутки від операційної (основної) діяльності та фінансової. При цьому у відсотковому співвідношенні по плану операційна діяльність повинна була становити 99,7 %, а фінансова 0,7 % від загального підсумку прибутку, але фактично прибутку було отримано на 82 тис. грн.. від операційної діяльності та на 4 тис. грн. від фінансової більше ніж планувалося. Тобто загальна сума прибутку склала 2103 тис. грн., що на 4,2 % більше ніж планувалося.

Підприємство, за три роки які я аналізував було прибутковим. У 2007 році було отримано 43,7 тис. грн.. чистого прибутку, у 2008-52,0 тис. грн., а у 2009-10 тис. грн. Це надає перспективи для розширення.

Таблиця 3.3. Розрахунок наявності власних матеріальних оборотних засобів станом на кінець 2009 року

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відсоток 2009 від
				2007 р.	2008 р.
1 спосіб розрахунку
Власний капітал	2575,4	2539	2424	94,1	95,5
Забезпечення подальших витрат і платежів	73,7	9	2	2,7	22,2
Довгострокові зобов'язання	5,5	6	14	254,5	233,3
Необоротні активи	1816,4	1697	1574	86,7	92,8
Необоротні активи та групи вибуття
Наявність робочого капіталу	838,2	857	866	103,3	101,1
2 спосіб розрахунку
Оборотні активи	1268,4	1206	1138	89,7	94,4
Витрати майбутніх періодів
Поточні зобов'язання	423,1	322	172	40,7	53,4
Доходи майбутніх періодів	7,1	27	100	1408,5	370,4
Наявність робочого капіталу	838,2	857	866	103,3	101,1

Розрахунок наявності власних матеріальних оборотних засобів станом на кінець 2009 року розглядаємо на підставі таблиці 3.3. Існує два методи розрахунку наявності робочого капіталу, результати яких є ідентичними.

За першим методом розрахунок здійснюється шляхом сумування коштів власного капіталу, забезпеченість подальших витрат і платежів та довгострокові зобов'язання за мінусом необоротних активів і необоротних активів і груп вибуття.

За другим - сумування оборотних активів і витрат майбутніх періодів за мінусом поточних зобов'язань та доходів майбутніх періодів.

У 2009 році наявність робочого капіталу перевищила 2007 рік на 3,3 %, а 2008 рік на 1,1 %. Це відбулося за рахунок зменшення власного капіталу за три роки на 5,9 %, зменшення забезпечення подальших витрат і платежів на 87,3 %, збільшення довгострокових зобов'язань на 154,5 %, зменшення необоротних активів на 13,3 %.

Таблиця 3.4. Рівень забезпеченості запасі "нормальними" джерелами утворення на кінець 2009 року

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Зміна (+/-) 2009 порівняно з
				2007 р.	2008 р.
Власні матеріальні оборотні засоби	534,7	513	506	-28,7	-7,0
Короткострокові кредити банку	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	79,1	48	35	-44,1	-13,0
Разом джерел утворення запасі	613,8	561	541	-72,8	-20,0
Запаси	957,8	835	678	-279,8	-157,0
Співвідношення суми запасів з власними матеріальними оборотними засобами +/-	423,1	322	172	-251,1	-150,0
Усіма джерелами їх утворення +/-	344	274	137	-207,0	-137,0
Тип фінансової стійкості підприємства	нормальна стійкість	нормальна стійкість	нормальна стійкість	х	х

Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами - це співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових.

Рівень показника забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами оцінюється насамперед в залежності від стану матеріальних запасів. Якщо їх величина значно перевищує обумовлену потребу, то власні оборотні кошти можуть покривати лише частину матеріальних запасів. Навпаки, при недостатності у підприємства матеріальних запасів для безперебійного здійснення діяльності, показник може бути вище одиниці, але це не буде свідчити про гарний фінансовий стан підприємства.

Проаналізувавши рівень забезпеченості запасів "нормальними" джерелами їх утворення, можна сказати, що різниця між сумами запасів і джерелами їх утворення за всі роки має додатні показник. Це говорить про те що підприємство має в достатній кількості джерел для утворення запасів, але не в 100 %-му розмірі. Якщо порівняти запаси з усіма джерела їх утворення, то з роками як кількість джерел у творення запасів так і кількість самих запасів зменшується. Так у 2009 році порівняно з 2007 різниця між ними склала 207 тис. грн. Це відбулося за рахунок зменшення запасів у вартісному вираженні на 279,8 тис. грн. та зменшення вартості джерел утворення запасів на 72,8 тис. грн.

Загалом підприємство має тип фінансово стійкості - нормальна стійкість. В середньому за три роки частка джерел утворення запасів у самій вартості запасів становила більше 50 % (64,1 % у 2007 році, 67,2 % у 2008, та 79,8 % у 2009 році).

З переходом до ринкових відносин і розширення господарської самостійності виробничих і обслуговуючі., підприємств особливого значення набуває їх своєчасне і достатньо повне забезпечення необхідною інформацією, аналізуючи яку можна приймати ефективні господарські рішення згідно з ситуаціями, які складаються на ринках продовольства і ресурсів.

В ринкових умовах, коли постійно ускладняється господарський процес виникає потреба в створенні інформаційної системи, яка б відповідала всім вимогам сучасності.

В широкому розумінні інформація - це одне з загальних понять науки, що означає відомості про навколишній світ, які одержують в результаті взаємодії з ним. В економічному аналізі під інформацією розуміють сукупність відомостей, які всебічно характеризують діяльність підприємства.

В умовах планово-розподільчої системи управління з її централізованим ціноутворенням, фондовим забезпеченням ресурсами і державною закупівлею продукції робився лише внутрішній аналіз, який ґрунтувався на обробці окремих показників. Перехід до ринкових відносин вимагає системного підходу до аналітичних досліджень, оскільки зв'язки господарства з оточуючим його середовищем не завжди прямі, а багато з них мають побічний характер. В зв'язку з цим виникла потреба в проведені аналізу внутрішнього конкурентного середовища, що зумовлює поділ джерел інформації на внутрішні та зовнішні.

Зовнішня інформація - це законодавча, економічна, соціальна, ділова та інша інформація, яка формується за межами підприємства, а внутрішня - це результати діяльності підприємства, прогнози, завдання діяльності та виробничо-постачальницькі можливості, які визначаються технічним рівнем підприємства.

Зовнішні джерела інформації поділяються на: спеціалізовані (бюлетені агентств з маркетингових досліджень); вторинні (статистичні бюлетені, баланси банків); оригінальні (спостереження споживача, які проводяться власними відділами маркетингу і збуту).

Внутрішні джерела інформації включають: загальногосподарські дані та інформацію, яку одержують від внутрішньогосподарських підрозділів підприємства.

3.2 Організація і методичне забезпечення проведення оперативного аналізу на підприємстві

Розвиток ринкових відносин потребує розробки нових систем і методів управління та організації їх ефективного функціонування. Ринкові умови передбачають не послаблення, а навпаки, посилення наукового управління, що пояснюється зростаючою під впливом науково-технічного прогресу складністю організаційних, економічних та соціальних процесів, які здійснюються в аграрній сфері. Найважливішим показником і головною метою діяльності лісогосподарських товаровиробників у ринковій економіці є прибуток, від розміру якого залежить життєздатність та конкурентоспроможність виробництва, можливість на належному рівні оплачувати працю робітників, виконання договірних та платіжних зобов'язань, подальший соціально-економічний розвиток підприємств.

Для перехідного періоду, який зараз переживають підприємства країни, характерна нестабільність і висока динамічність всіх факторів формування прибутку: обсягів виробництва продукції, кількості і вартості спожитих матеріальних ресурсів, розмірів оплати праці, цін реалізації продукції. Все це зумовлює об'єктивну необхідність постійного і всебічного оперативного аналізу діяльності господарських суб'єктів.

Мета оперативного аналізу - систематичний контроль за дотриманням технологічної дисципліни, оцінка результатів господарської діяльності трудових колективів, зниження ступеня економічного ризику при виробництві певного виду продукції та її конкурентоспроможності, виявлення резервів збільшення виробництва продукції і раціонального використання земельних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, широке впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, удосконалення форм організації та підвищення продуктивності праці, скорочення і ліквідація втрат лісогосподарської продукції, зниження її собівартості, зростання ефективності господарювання. Основними об'єктами оперативного аналізу є виробничі підрозділи лісогосподарських підприємств. При їх формуванні враховують право трудових колективів на самостійне визначення показників виробничої програми, вибір форм оплати праці і матеріального стимулювання, ведення обліку, аналізу та контролю господарської діяльності.

Сучасні внутрішньогосподарські організаційно-виробничі підрозділи в реформованих лісогосподарських підприємств мають значний потенціал конкурентоспроможності і можуть відповідати вимогам ринкової економіки. Для цього вони повинні мати виробничу та економічну самостійність і право на володіння і розпорядження виробленою продукцією та одержаним доходом. Об'єктом оперативного аналізу в лісовому господарстві є окремі операції технологічного процесу, а також готової продукції і пов'язані з нею трудові та матеріально-грошові витрати. Оперативний аналіз постійно здійснюють керівники, спеціалісти і окремі члени трудових колективів при оформленні й обробці первинних документів, а також на основі особистих спостережень за перебігом виробничих процесів і витратами ресурсів. Результати аналізу використовують для прийняття управлінських рішень і оперативного регулювання виробництва з метою формування позитивних тенденцій розвитку технологічних і організаційно-економічних процесів у підрозділі.

Здійснення оперативного аналізу діяльності виробничих підрозділів охоплює ряд взаємопов'язаних етапів, які стосуються побудови господарських відносин всередині підприємства, розробки єдиних внутрішньогосподарських відносин всередині підприємства, розробки єдиних внутрішньогосподарських розрахункових цін на виробничі ресурси, доведення виробничих завдань до підрозділів, організації обліку і контролю витрат та виходу продукції, стимулювання діяльності членів трудового колективу. Проведення оперативного аналізу передбачає послідовне виконання таких етапів: формування мети і завдання аналізу виходячи з вимог господарської діяльності, збирання і обробка необхідної інформації, оцінка результатів аналітичних розробок, формування висновків і практичних пропозицій, обґрунтування системи заходів щодо їх реалізації. Об'єктивна оцінка умов і результатів діяльності потребує використання різноманітних методів і прийомів аналізу: порівняння, групування, індексного, рядів динаміки, ланцюгових підстановок, показників варіації тощо. В процесі прийняття управлінських рішень необхідно поєднувати використання традиційних методів аналізу із сучасними багатомірними методами (кореляційно-регресійний, кластерний, компонентний тощо), які несуть у собі великі можливості для вирішення практичних завдань.

В умовах переходу до економічних методів управління особливі вимоги ставляться до якості аналізу. Переважною функцією оперативного аналізу тепер є визначення причин зміни ефективності господарської діяльності та виявлення резервів її зростання. Особливої актуальності набуває факторний аналіз ефективності виробництва як засіб виявлення причин відхилень фактичних результатів виробничої та комерційної діяльності від планових і нормативних показників. Поліпшення якості і підвищення оперативності економічного аналізу тісно пов'язані із застосуванням сучасних ЕОМ для автоматизованої обробки аналітичної інформації, зокрема із створенням у ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" автоматизованих робочих місць (АРМ) економіста-аналітика. Впровадження останніх дасть змогу запровадити в економічну практику сучасні методи аналізу і прогнозування розвитку соціально-економічних процесів.

Аналіз стану та розвитку лісництва здійснюють за допомогою системи планових, нормативних і фактичних показників.

Оперативний аналіз здійснюють щоденно, щотижня, по результатам роботи за місяць, виробничий цикл, інші часові або технологічні періоди. У кінці кожного місяця підбивають підсумки роботи окремих трудових колективів. При цьому аналізують виконання виробничої програми і використання матеріально-грошових витрат. Джерелами інформації для аналізу є виробниче завдання та виробничий звіт підрозділу.

Оперативний аналіз якості продукції здійснюють на основі бухгалтерських документів по реалізації продукції, що дозволяє встановити відхилення між заліковою і фізичною масою продукції, виявити причини цих відхилень, визначити суму додаткової виручки за рахунок виробництва і реалізації продукції вищої якості.

Одним із найважливіших завдань ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" є економічне і раціональне використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Оперативний аналіз виробничих витрат повинен мати системний характер і забезпечувати працівників виробничих підрозділів інформацією, яка допомагає приймати рішення по усуненню відхилень щодо регламентованих витрат та визначити напрями боротьби з непродуктивними втратами.

Заключним етапом проведення оперативного аналізу є виявлення причин відхилення фактичних результатів роботи від нормативного рівня, кількісна оцінка резервів збільшення виробництва продукції та зниження її собівартості, а також розробка заходів щодо їх практичної реалізації.

Як приклад проведення оперативного аналізу є використання проміжних розрахунків по виконанню планів рубок які мають характер підсумків за місяць та за квартал. Після проведення відхилення від планових показників виявляють причини цих розбіжностей.

Впровадження оперативного аналізу сприяє дотриманню технологічної дисципліни, збільшенню обсягів виробництва і підвищенню конкурентоспроможності продукції, зростанню ефективності господарювання.

3.3 Шляхи удосконалення організації підсумкового та оперативного аналізу

Аналітичною роботою в господарстві повинні займатися всі члени трудового колективу від окремого виконавця до керівника підприємства. Тому важливим організаційним питанням є розподіл обов'язків серед керівників підрозділів, служб та окремими працівниками. Від правильного розподілу обов'язків залежить повнота аналізу та своєчасне і чітке прийняття управлінських рішень.

Для кращої організації і результативності аналітичної роботи на підприємстві мають створюватися громадські бюро економічного аналізу, до складу яких входять керівники технологічних, інженерних і економічних служб та структурних підрозділів, бригадири, працівники обліку, кращі виробничники. Очолює роботу бюро, як правило, керівник підприємства або його вступник з економічних питань. Засідання бюро економічного аналізу має проводитися не рідше одного разу на місяць, а хід кожного засідання оформлятися протоколом.

Бюро економічного аналізу має вирішувати широке коло питань пов'язаних з аналізом господарської і комерційної діяльності підприємства та його виробничих підрозділів за окремі технологічні або календарні періоди і в цілому за рік, виявляти недоліки і займатися пошуком резервів збільшення обсягів виробництві конкурентоспроможної продукції, економії ресурсів праці і коштів, розробкою прогнозів і виробничо-фінансових планів розвитку підприємства.

Результати роботи бюро економічного аналізу мають обговорюватися на зборах або радах трудових колективів і використовуватися для потреб практичної діяльності та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Забезпечення життєдіяльності сільськогосподарський товаровиробників в ринкових умовах потребує чіткої орієнтації законодавчому полі, прогнозах умов виробництва і збуту, кон'юнктурі цін на продукцію і ресурси, досягненнях наукове технічного прогресу і передового досвіду з тим, щоб правильне визначати стратегію розвитку господарства, тактично вірно будувати виробничі, заготівельно-збутові і фінансові взаємовідносини.

Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності процесів господарювання, загрози природних, виробничих заготівельно-збутових, фінансових ризиків потребує врахування ні тільки внутрішнього стану господарства, й зовнішніх факторів, оскільки характер зовнішнього середовища інколи має вирішальні вплив на економічні результати господарювання. Все це потребує поліпшення забезпечення лісогосподарських виробників законодавчою, ринковою, технологічною, прогнозною та науково-технічною інформацією.

Свій внесок в удосконалення інформаційного забезпечення лісогосподарських підприємств повинні внести як держава, так і недержавні структури, які спеціалізуються на інформаційно-консультаційному обслуговуванні села.

Одночасно саме підприємство повинне формувати свої інформаційні системи на основі застосування технічних засобів інформатизації, систематизації видів інформаційних матеріалів і обов'язків по збору і використанню даних про стан фінансово-господарської діяльності і навколишнього середовища, як необхідної складової управління лісогосподарськими формуваннями на науковій основі.



ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

За результатами проходження практики можна зробити висновок, що ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" спеціалізується на вирощування високопродуктивних лісових насаджень, покращення якості складу насаджень і підвищення захисних і рекреаційних функцій лісу. Спеціалізація - це ефективна форма господарювання, яка сприяє підвищенню продуктивності праці та економічній ефективності виробництва. Спеціалізація створила можливості для механізації та автоматизації виробництва, створила умови для використання індустріальних сучасних технологій. Вона дозволила застосування передових форм організації праці і виробництва, дала можливість раціонально і ритмічно використовувати всі виробничі ресурси.

В ДП "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" застосовується Журнал-ордерна форма бухгалтерського обліку. Важливо зазначити, що кожен бухгалтер має персональний комп'ютер, підключення до локальної мережі лісгоспу, та вихід в Інтернет. Саме вихід до Глобального павутиння надає можливість користуватися системою Клієнт-банк, та отримання самих нових фактів про зміни в бухгалтерському обліку. Широке застосування засобів обчислювальної техніки привело до поява нових прийомів і способів організації фінансового обліку. З'явилася можливість складання в автоматичному режимі облікових регістрів (Журнал-Ордерів, Звіті про рух продукції, Журналів реалізації і так далі), що узагальнюють облікову інформацію в обсягах, необхідних для контролю, аналізу, управління й складання фінансової звітності.

В результаті проходження практики я ознайомився з веденням бухгалтерського обліку у виробничих умовах. Ознайомився з документальним оформленням касових операцій та з документами, які використовує господарство для безготівкових розрахунків, правилами їх використання та заповнення. Вивчив порядок здійснення розрахункових операцій, їх документальне оформлення, порядок і строки здійснення розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, розрахунків за заробітною платою. В результаті вивчення організації обліку виробничих запасів і продукції сільськогосподарського призначення, з'ясував яким чином здійснюється їх зберігання, вивчив нормативні документи про порядок оцінки та обліку виробничих запасів та готової продукції.

Обліковий апарат має бути більш тісно пов'язаний зі всіма виробничими одиницями підприємства, із службами та відділами апарату управління й окремими виконавцями. Всіма підрозділами й службами підприємства, згідно установленого графіку документообігу, в бухгалтерію повинні подаватися необхідні для обліку й контролю документи, звітні відомості, а також планові, кошторисні й нормативні дані. В бухгалтерії вони повинні оброблятися й групуватися за певними ознаками, на їхній основі має готуватися інформація про діяльність окремих підрозділів і підприємства в цілому. Практична цінність цієї інформації полягає з тому, що вона дозволяє глибоко аналізувати економічні показники роботи, систематично контролювати господарські процеси, робити на їхній основі обґрунтовані висновки, приймати зважені управлінські рішення і вживати заходи щодо поліпшення роботи підприємства, його виробничих підрозділів.

На підприємстві майже немає недоліків в обліку, оскільки воно є елітним. Як доказ цього з 8 по 14 червня 2010р. керівники та головні спеціалісти державних підприємств Роменський, Охтирський та Шосткінський лісгоспи за участю заступника начальника управління Шпаковича М.М. вивчили досвід державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове дослідне господарство" Харківського управління лісового та мисливського господарства по організації лісогосподарського виробництва в сучасних ринкових умовах.

Директор підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове дослідне господарство" Світайло С.П. приділив велику увагу спеціалістам Сумського управління, розповів про "секрети" свого господарювання, ознайомив з усіма напрямками роботи підприємства.

За час проведений на підприємстві, ми помітили злагоджену роботу бухгалтерії та дружню атмосферу в колективі. Девіз бухгалтерії:

Не зли других, и сам не злись,

Мы гости в этом мире бренном!

И если что не так - смирись,

Будь по умнее - улыбнись,

Холодной думай головой

Ведь в мире все закономерно -

К тебе вернется непременно.

Бухгалтерія разом святкує визначні події, такі як Дні народження, День директора, День бухгалтера, святкують День автомобіліста, мають своє місце відпочинку в лісі, облаштоване та захищене від несприятливих погодних умов.

Розміщаю цю інформацію у висновку, саме тому, що не достатньо просто бути професійним бухгалтером, який асоціюється з особою яка щодня проводить в документах, систематизує дані, розраховує, переписує і тому подібне. Це насправді дуже дружні та позитивні люди, які завжди готові залишити свої справи і кинутися на допомогу студенту, який у розпачі і заплутався в інформації. Це люди які як і всі мають друзів, які вміють весело проводити час, які можуть, інколи і посваритися, але тільки з приводу якихось непорозумінь під час підбиття підсумків по роботі за минулий місяць, які завжди в доброму гуморі, та відповідально ставляться до поставленої роботи - раціонального, правильного та безпомилкового ведення обліку.

У багатьох працівників підприємства є діти, а за словами бухгалтерів, керівник дуже любить підростаюче покоління, саме тому кожного року він виділяє кошти на путівки до табору відпочинку.

Підприємство користується сучасною комп'ютерною технікою, що дає можливість для впровадження автоматизованої форми обліку. На балансі підприємства є програмний продукт "Парус-Підприємство 7.20", який можна використовувати для переходу на нову форму обліку, але ця програма розроблена для сільського господарства. За словами Головного бухгалтера, у найближчий час ця програма буде під лаштована під особливості лісового господарства, тобто форма обліку стане автоматизованою.

У лютому поточного року на базі ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" був проведений семінар "Новітні технології у відводі й оцінюванні лісосік з використанням вимірювальних приладів і програмного забезпечення". На семінарі розглядалися питання використання ГІС для матеріально-грошової оцінки і аналізу розробки лісосік.

Застосування нових технологій і засобів для визначення кількісних і якісних показників лісоресурсного потенціалу дадуть можливість суттєво поліпшити інформаційне забезпечення лісоуправління, розширити сферу використання лісовпорядної інформації та техніко-економічних показників для вирішення комплексних лісогосподарських завдань.

Размещено на Allbest.ru

...