Судово-бухгалтерська експертиза

Органи, які мають право залучати експерта-бухгалтера до розв'язання питань, відповідь на які потребує спеціальних для слідчого чи суду знань, відіграють активну роль на усіх стадіях організації та проведення судово-бухгалтерської експертизи: під час її призначення, в процесі проведення та на етапі уцінки її результатів. При цьому експерт-бухгалтер і суб'єкт, який призначив судово-бухгалтерську експертизу, наділені певними правами та мають певні обов'язки, що обумовлено процесуальною формою експертизи.

Так, у процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи, орган, що її призначив .повинен встановити зв'язок та постійний обмін інформацією з експертом, шляхом повідомлення йому нових обставин справи та надання додаткових документів. Особа або орган, які призначили судово-бухгалтерську експертизу, повинні чітко передбачити, які саме слідчі чи судові дії необхідно виконати паралельно з роботою експерта-бухгалтера, а які з них слід провести за участю експерта-бухгалтера (допити обвинуваченого, свідків, облікових працівників тощо) з метою забезпечення ефективності розслідування справи.

У цілому ж, діяльність слідчого або суду в процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи спрямована на досягнення основної мети - отримання об'єктивного, повного та науково обґрунтованого висновку експерта, який складений відповідно до законодавчих вимог і надає інформацію про фактичні обставини справи, з'ясування яких вимагало наявності спеціальних знань.

4.3 Суб'єкти проведення судово-бухгалтерської експертизи: права, обов'язки, компетенція та відповідальність

Судово-бухгалтерська експертиза призначається прокурором, слідчим чи судом за необхідності спеціальних знань з бухгалтерського обліку, аналізу та господарського контролю. Використовувати спеціальні знання у процесі розслідування порушеної справи можна в двох формах:

1) шляхом призначення та проведення експертами судових експертиз (ст. 69 КПК України, ст. 143 ЦПК України та ст. 41 ГПК України);

2) шляхом залучення спеціаліста до проведення слідчих і судових дій, консультування слідчого й суду (ст. 71 КПК України).

Саме від процесуального статусу осіб, які залучаються слідчим або судом залежить їх участь у судовому процесі, їх права та обов'язки, роль й оцінка отриманих ними результатів дослідження.

Допомога спеціаліста використовується в тому випадку, коли питання, яке виникло в ході розслідування, може бути вирішене за допомогою консультування слідчого чи суду, надання їм довідкової інформації або ж огляду окремих об'єктів тощо. Порядок участі спеціаліста у судовому процесі розглянуто далі.

Друга форма використання спеціальних знань, а саме проведення судової експертизи, застосовується тоді, коли для вирішення окремих питань в судовому процесі необхідним є проведення спеціального дослідження та використання копіткої роботи із дослідження матеріалів справи.

Суб'єкти проведення судово-бухгалтерської експертизи

Судово-бухгалтерська експертиза. відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» може проводитися:

1) державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:

> науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

В Україні діють п'ять головних експертних установ: Київський, Харківський, Одеський, Донецький та Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз, які знаходяться у підпорядкуванні Міністерства юстиції України. Харківський інститут має філіали у Дніпропетровську та Автономній Республіці Крим, Київський - у Тернополі, а Одеський - у Миколаєві;

> експертні служби Міністерства внутрішніх справ (МВС) України,

Міністерства оборони (МО) України, Служби безпеки (СБ) України. Міністерство внутрішніх справ України має цілу мережу експертних,л, установ (у Києві та в кожній області). У структурі МВС України діє експертно-криміналістичне управління (ЕКУ), при УМВС України в областях - експертно-криміналістичні відділи (ЕКВ), а в містах та районах - відділення та групи експертів. Головним завданням цих відділів та управлінь є надання допомоги органам дізнання та слідства під час збирання доказів;

громадянами на підприємницьких засадах, які отримали свідоцтво судового експерта;

громадянами за разовими договорами.

У зв'язку з важливістю та значимістю результатів експертизи, судовими експертами можуть бути лише особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До осіб, які бажають стати судовими експертами законодавством висуваються певні вимоги.

Перш за все, не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також особи, які мають судимість. Інші обставини, що забороняють участь особи у ролі судового експерта в процесі розслідування, передбачають відвід експерта, про який йтиметься далі.

Фахівці державних спеціалізованих установ, відомчих служб, фахівці підприємницьких структур та громадяни, що проводять судові експертизи, повинні:

мати вищу освіту;

пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи;

>* знати чинне законодавство та інші нормативні акти, які регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз;

> пройти атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Метою атестації є, насамперед, забезпечення належного професійного рівня працівників і фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Для проходження атестації всі фахівці, які бажають отримати кваліфікацію судового експерта повинні подати письмовий реферат і скласти проекти висновків експерта та усний іспит (пройти співбесіду).

Порядок проведення атестації

Порядок проведення атестації регулюється Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії, затвердженим Міністерством юстиції України.

З метою проведення атестацій для присвоєння кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз створюються експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз.

До складу ЕКК входять керівник інституту або його заступник, керівники структурних підрозділі і найбільш досвідчені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта й стаж наукової та практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Склад ЕКК формується із постійних і змінних членів комісії. Постійними членами комісії є голова, його заступник, секретар комісії та фахівці з процесуальних питань судової експертизи. Постійний склад ЕКК формується і затверджується головою ЦЕКК. До змінного складу комісії, який формується та затверджується головою ЕКК, входять не менше двох фахівців з тих експертних спеціальностей, з яких комісія присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас судового експерта. До складу комісії можуть входити й фахівці інших науково-дослідних інститутів судових експертиз Мін'юсту, а також наукових установ і навчальних закладів інших міністерств і відомств.

Для допуску до проходження атестації фахівцям науково-дослідних експертних установ необхідно подати до ЕКК наступні документи:

подання безпосереднього керівника експерта, який підлягає атестації;

характеристику працівника;

копію диплому про освіту працівника, який бажає здобути кваліфікацію судового експерта;

> витяг з трудової книжки працівника.
ЕКК виконує наступні функції:

розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації та документи, що додаються до нього;

організовує попереднє рецензування поданих рефератів і проектів висновків експертів;

допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;

приймає кваліфікаційний іспит.

За результатами іспиту та розгляду відповідних документів залежно від рівня професійних знань, стажу й досвіду експерта ЕКК приймає одне з таких рішень:

> про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;

про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;

про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;

про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;

про відмову в присвоєнні кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта.

Проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового у експерта спеціалістам підприємницьких структур і громадян покладене на Центральну експертно-кваліфікаційну комісію Міністерства юстиції України (ЦЕКК).

До складу ЦЕКК входять голова, заступник голови, представник Мін'юсту, фахівець з процесуальних питань судової експертизи, керівники науково-дослідних інститутів судових експертиз Мін'юсту та не менше двох фахівців, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи не менше п'яти років з тих експертних спеціальностей, з яких комісія присвоює кваліфікацію судового експерта. Персональний склад ЦЕКК затверджується наказом Міністерства юстиції України. За необхідності до участі в засіданні ЦЕКК можуть запрошуватися фахівці наукових установ і навчальних закладів, інших органів державної влади (за їх згодою). Склад таких фахівців затверджується головою ЦЕКК за поданням відповідального секретаря.

Для присвоєння кваліфікації судового експерта фахівці підприємницьких структур і громадяни повинні:

мати підготовку за спеціальністю, з якої вони мають намір атестуватися як судові експерти;

знати правові основи судової експертизи;

> обов'язково пройти стажування в науково-дослідних інститутах.
Для допуску до атестації для отримання кваліфікації судового експерта, фахівці підприємницьких структур повинні подати:

заяву;

копію диплому про освіту;

витяг з трудової книжки;

довідку про одержану підготовку з відповідного виду судової експертизи або експертної діяльності;

квитанцію про оплату за атестацію.

ЦЕКК виконує наступні функції:

розглядає питання про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур і громадян за їх заявою. Фахівці підприємницьких структур і громадяни, які проходять атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта, вносять за атестацію плату, розмір якої визначається Мін'юстом, виходячи з фактичних затрат на організацію та проведення атестації;

допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;

приймає кваліфікаційний іспит. За його результатами та залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду експерта й розгляду відповідних матеріалів ЦЕКК приймає одне з таких рішень:

про присвоєння кваліфікації судового експерта;

про підтвердження раніше присвоєної кваліфікації судового експерта;

про позбавлення кваліфікації судового експерта;

про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта;

розглядає скарги на рішення ЕКК науково-дослідних інститутів судових експертиз;

вирішує питання про можливість складання повторного кваліфікаційного іспиту ЦЕКК експертом, який подав скаргу, та приймає одне з таких рішень:

про залишення рішення ЕКК НДІСЕ без змін, а скарги без задоволення;

про допущення до повторної атестації ЦЕКК експерта, який подав скаргу;

про скасування рішення ЕКК НДІСЕ та про присвоєння кваліфікації судового експерта;

призначає дисциплінарне провадження та затверджує Положення про порядок призначення дисциплінарного провадження та розгляд дисциплінарних справ;

скликає Дисциплінарні комісії (ДК) для розгляду конкретних справ щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів та затверджує їх склад;

визначає порядок атестації та переатестації судових експертів державних і підприємницьких структур;

визначає порядок і умови підвищення кваліфікації судових експертів;

затверджує програми навчання судових експертів.

На підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцю видається Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта або доповнення до Свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта чи робиться відмітка, в Свідоцтві про продовження терміну його дії. Свідоцтво про присвоєну кваліфікації судового експерта дійсне протягом п'яти років для працівників науково-дослідних інститутів та інших державних експертних структур і три роки - для громадян, які працюють у підприємницьких структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами. Строк дії свідоцтва продовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що робиться відмітка у свідоцтві. Строк дії свідоцтва продовжується на п'ять і три роки відповідно.

Реєстрація атестованих судових експертів

Відомості про фахівців, яким присвоєна кваліфікація судового експерта вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, який ведеться Міністерством юстиції України.

Органи дізнання, попереднього слідства й суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього реєстру. Про фахівців, які пройшли атестацію як судові експерти у Реєстрі зазначаються наступні дані:

1) реєстраційний номер;

2) прізвище, ім'я, по батькові судового експерта;

3) дата включення до Реєстру;

4) вид експертизи, експертна спеціальність;

5) адреса, телефон, факс судового експерта державної, підприємницької структури чи судового експерта-громадянина;

6) назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата й номер її рішення; 7) номер і термін дії свідоцтва;

8) кваліфікаційний клас судового експерта.

Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер, який складається з:

1) літери Д - для судових експертів-державних структур; П - для судових експертів підприємницьких структур; Г - для судових експертів громадян;

порядкового номеру державної реєстрації;

року реєстрації.

Судовий експерт може бути позбавлений кваліфікації:

- внаслідок скоєння злочину або службового проступку, що призвів до втрати довіри до нього;

- через визнання його невідповідності займаній посаді (кваліфікації);

- у випадку засудження судового експерта чи визнання цієї особи недієздатною. Рішення про позбавлення кваліфікації судового експерта приймає ЕКК або ЦЕКК (залежно від того, яка з комісій приймала рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта). Після позбавлення кваліфікації судового експерта свідоцтво про її присвоєння вилучається Центральною експертно-кваліфікаційною комісією.

Кваліфікація судового експерта вважається втраченою після закінчення строку дії свідоцтва, якщо воно не продовжене. Особи, позбавлені кваліфікації судового експерта, й ті, що її втратили, виключаються із Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян.

До введення в дію Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» проведення судово-експертної діяльності обов'язково підлягало ліцензуванню. Однак з прийняттям цього Закону скасовано ліцензування судово-експертної діяльності, що здійснюється експертами на підприємницьких засадах.

Експерт-бухгалтер і вимоги до нього

Експерт-бухгалтер - це висококваліфікований фахівець у галузі бухгалтерського обліку, аналізу та господарського контролю, який пройшов атестацію та отримав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Після призначення судово-бухгалтерської експертизи (винесення постанови слідчого чи ухвали суду про призначення експертизи) фахівець (експерт-бухгалтер) набуває статусу процесуальної особи. Цей факт якісно відрізняє експерта-бухгалтера від ревізора та аудитора.

У зв'язку з цим до експерта-бухгалтера як фахівця висуваються наступні вимоги:

відповідальність кваліфікації. Експерт-бухгалтер повинен бути висококваліфікованим спеціалістом в галузі бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності та господарського контролю. Він повинен мати вищу спеціальну освіту та пройти атестацію з метою отримання_свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. Якщо експерт-бухгалтер недостатньо володіє знаннями в галузі обліку, аналізу та контролю, які є необхідними для складання обґрунтованого висновку за питаннями, що поставлені слідчим або судом, він може бути визнаний некомпетентним. У цьому випадку експерт-бухгалтер має право заявити про самовідвід в проведенні експертизи;

професійна компетентність експерта-бухгалтера. Вона є важливою передумовою якісного проведення дослідження господарських операцій, які стали предметом розслідування правоохоронних органів чи суду. Компетенцією експерта називають ступінь його вмінь і придатності до виконання експертної роботи. Вона визначається набутими знаннями, вміннями, досвідченістю й професійними навичками. Для експертної майстерності важливим є поєднання творчого підходу до роботи, а не простого застосування накопиченого досвіду та ретельного аналізу результатів практичної діяльності.

Якісне та ефективне проведення судово-бухгалтерської експертизи можливе лише за участі компетентного експерта-бухгалтера. Якщо під час проведення експертизи встановлено, що експерт не володіє необхідними знаннями або їх недостатньо для проведення експертизи, то він визнається слідчим або судом некомпетентним і усувається від проведення експертизи.

Оволодіння вміннями та навиками проведення експертного дослідження повинне бути спрямоване на формування майстерності та вдосконалення професійної діяльності. У результаті цього експерт-бухгалтер може досягти високої професійної компетентності, яка проявляється в тому, що авторитет і долі обвинувачених осіб, проти яких порушена справа (за якою одним із джерел доказів або доказом виступає саме висновок експерта-бухгалтера) не залежали від його професійного стажу.

Набуття експертом певного рівня кваліфікації залежить від перебування на посаді, яку він обіймає, набутої освіти та характеру попередньої роботи. Наприклад, коли особа працювала декілька років на_ посаді рядового бухгалтера, тобто, в ролі виконавця, то отримуючи процесуальний статус експерта, вона може виявитися нездатною приймати самостійні рішення. Для експерта важливий не просто загальний стаж роботи, а досвід, який формує систему його поглядів. Це особливо важливо для дотримання принципу незалежності експерта та враховуючи самостійний характер його діяльності.

об'єктивності та неупередженості експерта-бухгалтера (незацікавленості в результатах справи). Об'єктивність експерта-бухгалтера передбачає використання ним в процесі дослідження матеріалів справи науково-обґрунтованих методів дослідження та обов'язкове обґрунтування результатів його дослідження документами, що містяться в справі та які підтверджують факт здійснення тієї чи іншої господарської операції. Важливим елементом об'єктивності є неупередженість експерта-бухгалтера.

Ця вимога полягає у формуванні експертом неупередженої думки з приводу встановлення і оцінки обставин справи в точній їх відповідності дійсності. Так, законодавством заборонено суміщення в одній особі експерта та слідчого або судді. Таке поєднання може тягнути за собою упереджене ставлення до обвинуваченого або однієї зі сторін у справі та не дозволить об'єктивно перевірити й оцінити зібрані фактичні дані. Однак практика розслідування та судового розгляду справ свідчать про те, що експертами часто порушується і ця вимога: вони проявляють упереджене ставлення до чогось або когось. Наприклад, в експертній практиці були випадки, коли обвинувачені заявляли клопотання про відвід експерта у зв'язку з неправильною його поведінкою при проведенні дослідження ще до надання експертного висновку та винесення кінцевого рішення за справою судом експерт висловлював впевненість у вині обвинуваченої особи. Разом з тим, відвід експерта на підставі того, що його висновок суперечить або повністю протилежний версії обвинувачення, є грубим порушенням процесуального законодавства.

Незацікавленість в результатах справи полягає у відсутності в експерта матеріального, морального та іншого інтересу за конкретною кримінальною або цивільною справою, що знаходиться на розгляді в суді.

Також до особи експерта висуваються такі професіонально-етичні вимоги як чесність, справедливість оцінок, добросовісність тощо.

Обов'язки та права експерта-бухгалтера

Експерт як учасник процесуальних правовідносин наділений певним процесуальним статусом і, в зв'язку з цим, має певні обов'язки та права.

Відповідно до ст..12 Закону України «Про судову експертизу» і ст.. 70 КПК України експерт-бухгалтер, якому доручено проведення експертизи, зобов'язаний:

- з'явитися за викликом органу, який призначив експертизу;

- провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

- на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо змісту даного ним висновку;

- заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством
підстав, які виключають його участь у справі.

Експерт також зобов'язаний заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Відповідно до ст. 53 ЦПК України, ст. 31 ГПК України та ст. 62 і ст. 75 КПК України експерт підлягає відводу з наступних підстав:

- якщо він особисто прямо чи побічно зацікавлений в результаті справи;

- якщо він є родичем сторін або інших осіб, які беруть участь у справі;

- якщо він перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі;

- якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у їх безсторонності.

Експерт, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо він:

- знаходився у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі;

- проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення

даної цивільної справи;

- виявився некомпетентним.

При наявності цих підстав експерт сам повинен заявити про це судові (самовідвід) або відвід можуть заявити особи, які беруть участь у справі.

Проте участь експерта в попередньому розгляді даної справи як експерта не є підставою для його відводу.

Відвід повинен бути мотивований і заявлений у письмовій формі до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід після цього можна лише у випадках, коли підстава для відводу суд або особа, яка заявляє відвід, стає відомою після початку розгляду справи за суттю. Питання про відвід експерта вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

Питання про самовідвід експерта-бухгалтера може оформлюватися також мотивованою постановою слідчого, особою, яка проводить дізнання, або прокурором.

Виконання цього положення процесуального законодавства забезпечує вибір неупередженого та компетентного експерта-бухгалтера, який, провівши дослідження, надасть об'єктивний висновок.

Слід зауважити також, що експерт-бухгалтер не повинен надавати висновок з питань, які виходять за межі його компетенції. Про свою відмову від проведення дослідження з цієї причини він повідомляє орган або особу, які призначили судово-бухгалтерську експертизу. Таким же чином експерт зобов'язаний діяти, коли він не може дати обґрунтований висновок на підставі наданих йому слідчим чи судом документів, а його клопотання про надання додаткових матеріалів залишено без задоволення.

Експерт-бухгалтер, незалежно від виду судочинства, при проведенні судово-бухгалтерської експертизи користується правами, які надані йому ст. 13 Закону України "Про судову експертизу" і які сприяють виконанню ним процесуальних обов'язків.

Відповідно до чинного законодавства експерт має право:

1. ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи й подавати клопотання про надання додаткових документів;

2. вказувати у висновку судової експертизи на виявлені в процесі її проведення факти, що мають значення для справи та з приводу яких йому не були поставлені питання;

3. з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4. подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5. одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством, зокрема ст. 77 КПК України, його норми деталізують положення Закону України "Про судову експертизу". Наприклад, крім перерахованих вище прав, експерт має право з дозволу особи чи органу, які призначили експертизу, бути присутнім при проводженні допитів та інших слідчих дій і ставити особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи.

Відповідно до прав, наданих експерту законодавством, експерт-бухгалтер у висновку експертизи може вказувати факти, з приводу яких йому питання не ставилися, але які можуть мати значення для справедливого розв'язання справи. Це пов'язано з тим, що орган, який призначив експертизу, при визначенні кола питань, що виносяться на експертизу не завжди може врахувати можливості судово-бухгалтерської експертизи. Тому експерту надається право викладати у висновку інформацію про факти, з'ясування яких не було передбачено завданням слідчого або суду. Встановлені факти не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта-бухгалтера й повинні мати значення для справи, за якою проводиться експертиза.

Разом з тим, експерт-бухгалтер не вправі проводити наступні дії:

- досліджувати матеріали, які не зазначені в постанові про призначення експертизи та які не є об'єктами розслідування правоохоронних органів;

- самостійно збирати й вилучати нові необхідні для надання висновку матеріали. За недостатності матеріалів для проведення судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер не має права звертатися за ними до підприємств чи окремих громадян - тобто брати на себе функції збору доказів. У таких випадках він звертається до особи або органу, що призначили експертизу, з клопотанням про надання йому необхідних додаткових матеріалів.

Після задоволення клопотання експерта-бухгалтера слідчим виноситься постанова про доповнення переліку переданих на експертизу матеріалів. У разі відхилення клопотання експерт зобов'язаний у письмовій формі повідомити слідчого про неможливість проведення експертизи з усіх або окремих питань;

- проводити ревізію, брати участь в проведенні інвентаризації;

- розглядати у висновку питання юридичної кваліфікації злочинів і їх правової оцінки, наявності наміру, доведення чи не доведення вини обвинуваченого, а також інші питання, які виходять за межі його компетенції;

- самостійно без відома слідчого чи суду вести переговори з обвинуваченим (підсудним, потерпілим, свідком) про обставини справи;

- залучати інших осіб до участі в проведенні дорученої йому експертизи;

- зберігати матеріали кримінальної чи цивільної справи, за якою проводиться судово-бухгалтерська експертиза поза службовим приміщенням.

Відповідальність експерта-бухгалтера

За неналежне виконання своїх обов'язків експерт-бухгалтер несе юридичну відповідальність. Тобто, відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт на основі й у порядку, передбаченому законодавством, може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Перед проведенням судово-бухгалтерської експертизи експерта попереджають про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу (КК) України. Відповідно до ст. 384 експерт за надання завідомо неправдивого висновку під час проводження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою або тимчасовою спеціальною комісією ВРУ або в суді карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинених з корисних мотивів караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років. За відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків суді або під час проведення досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою або тимчасовою спеціальною комісією ВРУ чи дізнання згідно з ст. 385 Кримінального кодексу України експерт карається штрафом від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Як зазначалося, відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт може також бути притягнений до дисциплінарної відповідальності. За порушення вимог цього Закону та інших законодавчих актів країни, що регламентують судово-експертну діяльність, положенням про експортно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів передбачені такі дисциплінарні стягнення:

- попередження;

- зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

- анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

- зниження кваліфікаційного класу судового експерта.

Стягнення на судових експертів накладаються, як правило, за результатами дисциплінарного розслідування.

Адміністративна відповідальність експерта передбачена ст. 185-4 (глава 15) Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій передбачено, що злісне ухилення експерта від явки до органів попереднього слідства або дізнання тягне за собою накладення штрафу від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оплата праці експерта-бухгалтера

Серед прав експерта-бухгалтера, визначених законодавством, передбачено його право на експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

Питання оплати праці та соціального захисту судових експертів регулюється Кодексом законів про працю України та Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і

спеціалістів, яка затверджена постановою КМУ.

Судовим експертам, які не є працівниками підприємств, установ і організацій, виплачується винагорода за явку до суду або виконану роботу.

Якщо виконання експертами процесуальних обов'язків пов'язано з їх перебуванням за межами постійного місця проживання, їм відшкодовуються витрати, пов'язані з переїздом до місця виклику і назад, найм житла та виплачуються добові.

Джерела фінансування оплати праці експертів є різними.

У цивільних справах (ст. 86 ЦПК України) кошти, необхідні для оплати праці експертів наперед вносить сторона, яка подала відповідне клопотання про залучення експерта. Якщо виклик експерта проводиться за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, то необхідна сума коштів вноситься обома сторонами порівну.

Добові ( у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення.

Кошти не вносяться стороною, яка звільнена від оплати судових витрат. У цьому випадку такі виплати проводяться за рахунок Державного бюджету України. Розмір суми, яку наперед має внести сторона, визначається судом орієнтовно. У разі несплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

При вирішенні господарських спорів, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач - це одна зі сторін у цивільному та господарському процесі, особа, на захист прав і інтересів якої порушується цивільна справа, господарський спір у суді нею особисто або іншими особами в передбачених законодавством випадках.

Відповідач у цивільному та господарському судочинстві - це сторона, якій пред'явлено позов.

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи при вирішенні господарського спору, визначаються господарським судом (ст. 48 ГПК України). Судовим експертам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження (ст. 48 ГПК України).

Виплати для оплати послуг експерта-бухгалтера при розслідуванні кримінальної справи проводяться з коштів органів дізнання, досудового слідства чи суду. Такі витрати відповідно до ст. 91 КПК України включаються до складу судових витрат, відшкодування яких згідно зі ст. 93 КПК України покладається на засуджених.

При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати. Якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє в якому розмірі повинні бути стягнені кошти для відшкодування витрат з кожного із них, враховуючи ступінь вини та майновий стан засуджених. Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього відшкодування судових витрат. При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим, суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.

Судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнені, компенсуються за рахунок держави.

Відповідно до Інструкції про порядок відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у впровадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів та спеціалістів сума винагороди за відрив від звичайних занять визначається із врахуванням характеру їх занять у межах від 20 до 30 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за день (п. 3). Згідно з пунктом 5 цієї Інструкції розмір винагороди експерта або спеціаліста, який виконує свої функції не в порядку службового завдання, визначається залежно від його кваліфікації та складності завдання у межах від 3 до 10 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи. У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагороди збільшується на 25 %.

Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу проводяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний її розмір і час, затрачений експертом у зв'язку з явкою за викликом і на виконання поставленого перед ним завдання).

Науково-дослідні установи судової експертизи Мін'юсту проводять судову експертизу з кримінальних та адміністративних справ за рахунок і коштів передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз. Вартість проведених експертиз визначається відповідно до нормативної вартості однієї експерто-години в науково-дослідних установах судової експертизи Мін'юсту.

4.4 Роль та повноваження спеціаліста в судовому процесі

За своїм процесуальним статусом спеціаліст суттєво відрізняється від експерта.

Спеціаліст - це особа, яка досконало володіє знаннями за певним фахом, має високу кваліфікацію в певній галузі знань та яка запрошена слідчим або судом для надання допомоги при проведенні слідчих або судових дій.

Основною метою залучення спеціаліста до участі в слідчих діях при розслідуванні економічних злочинів є розширення можливостей слідчого щодо виявлення, закріплення та залучення доказів до розслідування справи. Спеціаліст, на відміну від експерта, не проводить самостійних досліджень та не надає висновків. Він лише допомагає слідчому у виявленні, закріпленні та залученні доказів, а також надає слідчому допомогу в розслідуванні шляхом консультування, надання порад і рекомендацій, участі в підготовці та проведенні слідчих дій, шляхом обстеження підприємств тощо.

Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій як однієї із форм використання спеціальних знань у судовому процесі передбачено статтею 128-ІКПК України.

До участі в слідчій дії можна залучати спеціаліста, не зацікавленого в результатах справи.

Обов'язки та права спеціаліста

Спеціаліст зобов'язаний: з'являтися на виклик слідчого або суду, брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням і закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст має право: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії, робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст, за наявності відповідних підстав, мас право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Повноваження спеціаліста

Спеціаліст може надати допомогу слідчому чи суду у вирішенні наступних питань:

> які саме первинні документи та облікові регістри містять інформацію про господарські операції, що цікавлять слідчого;

які документи викликають сумніви у їх доброякісності, яка частина документів має значення для справи, що розглядається;

що необхідно з'ясувати з бухгалтерських документів та облікових регістрів слідчому або суду в підозрюваного, обвинуваченого та свідків при їх допиті;

які питання необхідно поставити перед експертом-бухгалтером при призначенні судово-бухгалтерської експертизи;

де можна виявити оригінали бухгалтерських документів, їх екземпляри та копії.

Отже, спеціаліста можна вважати помічником слідчого, який допомагає виконувати роботу, що потребує застосування спеціальних для слідчого знань з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та господарського контролю, звертає його увагу на обставини, пов'язані з виявленням доказів за справою, надає допомогу слідчому при складанні протоколу слідчої дії та відображенні її результатів.

Як правило, в якості спеціалістів залучаються співробітники судово-експертних установ чи відомчих служб, досвідчені ревізори КРУ, інспектори ДПС, приватні особи, працівники наукових і педагогічних колективів, які є фахівцями з бухгалтерського обліку.

Для залучення спеціаліста до участі у провадженні слідчої дії закон не вимагає винесення постанови. Про участь спеціаліста у провадженні слідчої дії обов'язково зазначається у протоколі цієї слідчої дії.

Часто слідчий може використовувати допомогу фахівця у формі усних консультацій при формулюванні запитань до експерта, вивченні бухгалтерських документів й інших матеріалів справи. Така допомога має непроцесуальний характер (тобто спеціаліст не бере участі у проведенні слідчих дій) і не відображається в матеріалах справи. Діяльність таких фахівців не підпадає під дію статті 71 КПКУ "Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій", оскільки спеціаліст не бере участі у процесі розслідування.

Практика свідчить, що у тих випадках, коли спеціаліст залучається до судового процесу, незалежно від того в процесуальній чи непроцесуальній формі використовується його допомога, ефективність роботи слідчого значно зростає. Так, наприклад, беручи участь в огляді бухгалтерських документів, спеціаліст допомагає слідчому, який робить огляд, виявити такі ознаки неякісних документів, на які не завжди може звернути-увагу слідчий, оскільки не володіє спеціальними знаннями з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та господарського контролю, роз'яснює їх походження та значення для справи.

При підготовці до проведення слідчої дії за непроцесуальної форми участі, спеціаліст може надати допомогу в:

1. складанні переліку документів, які підлягають вилученню під час вилучення;

2. визначенні обсягу документів, які підлягають вилученню та місць їх зберігання. Під час проведення вилучення документів спеціаліст може надати допомогу у виявленні необхідних документів, у визначенні їх найменувань, комплектності, обсягу тощо. На заключній стадії проведення слідчої дії спеціаліст допоможе у складанні протоколу вилучення та додатків до нього із зазначенням найменувань та обсягу вилучених документів.

Дані та факти, виявлені та встановлені спеціалістом, а також інші результати його роботи можуть мати доказове значення лише за повної відповідності проведених слідчих дій вимогам КПК України. В інших випадках результати праці спеціаліста можуть мати лише орієнтовне або допоміжне значення.

Отже, процесуальне становище експерта та спеціаліста суттєво відрізняється, хоча кожен з них і залучається у випадку необхідності використання спеціальних знань. Проте знання та навики спеціаліста використовуються лише для надання допомоги слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, надання пояснення щодо спеціальних питань, що виникають при провадженні слідчих дій. Крім того, результати діяльності спеціаліста відображаються в протоколі слідчої дії, а результати експертизи - самостійної діяльності експерта - у висновку, який є самостійним джерелом у справі.

ЛЕКЦІЯ 5. ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА-БУХГАЛТЕРА: ПОНЯТТЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКА

5.1 Висновок експерта-бухгалтера, його структура

Процес дослідження матеріалів справи, наданих експерту-бухгалтеру, спрямований на встановлення фактичних обставин справи для її справедливого вирішення органами слідства або судом. Однак процес дослідження не може обмежуватися лише виявленням окремих фактів - у такому випадку він буде незавершеним. Будь-які дані, отримані в процесі роботи експерта-бухгалтера над справою, потребують систематизації та узагальнення. Лише розглядаючи отримані дані комплексно, системно, з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків можна прийняти об'єктивне рішення. Тому закономірно, що в судово-бухгалтерській експертизі наступним після етапу дослідження є етап узагальнення і оцінки результатів експертного дослідження.

У попередніх темах наголошувалося, що судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо для встановлення фактичних обставин розслідуваної справи необхідні знання з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та господарського контролю. Відповідно до процесуального законодавства експерт-бухгалтер за підсумками дослідження повинен скласти висновок, який може набути сили доказу, оскільки часто містить пояснення суттєвих обставин справи, що розслідується. Відповідно до ст. 83 КПК України документи "...є джерелом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи...". Це обумовлює необхідність викладення в письмовій формі висновку експерта-бухгалтера.

На етапі узагальнення результатів судово-бухгалтерської експертизи завданням експерта-бухгалтера є:

узагальнення даних встановлених у процесі вивчення матеріалів справи;

формулювання чітких відповідей на поставлені судом (слідчим) питання;

викладення у письмовій формі обґрунтованих відповідей з метою надання органу (особі), яким призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Згідно з процесуальними нормами під висновком експерта-бухгалтера в кримінальному та цивільному процесі розуміють письмову мотивовану відповідь особи, яка залучена до участі у справі в якості експерта, на поставлені перед нею питання.

Висновок повинен бути обґрунтованим і сформульованим у результаті різнобічного та повного дослідження матеріалів справи з використанням спеціальних знань експерта. Обов'язковою вимогою, яка висувається до цього документу, є об'єктивність трактування обставин справи, яких стосуються питання слідчого або суду. Це означає, що експерт-бухгалтер повинен формувати свої відповіді на базі об'єктивного та повного дослідження наданих йому матеріалів справи. Крім того, для забезпечення обґрунтованості висновку при складанні цього документу експерт-бухгалтер повинен дотримуватися наступних принципів:

> принципу кваліфікованості, який передбачає, що винесені на експертизу питання потребують високого рівня кваліфікації експерта в певній галузі знань. Якщо для розв'язання справи такі знання не є необхідними, то відповіді на питання не повинні надаватися експертом, оскільки ці відповіді не матимуть доказового (корисного) значення;

Ш принципу визначеності. Відповідно до цього принципу неприпустимими є невизначені, двозначні висновки, які можуть по-різному тлумачитися (наприклад, висновки про "подібність", "аналогічність" об'єктів без зазначення конкретних ознак, висновки про "однорідність", в яких не зазначено конкретний клас або група, до яких повинні бути віднесені об'єкти дослідження експерта-бухгалтера). Тобто, чіткість при викладенні висновків забезпечить правильне їх розуміння та однозначне трактування змісту документа, а будь-які неточності тексту потягнуть за собою додаткові питання як з боку слідчого (судді), так й інших сторін у справі. У зв'язку з цим, правильне та зрозуміле тлумачення у висновку експертизи виявлених у процесі дослідження фактів має вагоме значення для строку розслідування й вирішення справи в цілому;

Ш принципу доступності, який полягає в тому, що допустимими є лише такі висновки експерта-бухгалтера, які не потребують для своєї інтерпретації спеціальних знань. Висновок складається для осіб, які не мають економічної підготовки: органів або осіб, що призначили судово-бухгалтерську експертизу, обвинувачених або представників сторін у цивільному спорі тощо. Тому необхідно уникати вживання зайвих слів, специфічних термінів. Тобто висновок експерта-бухгалтера повинен бути конкретним, зрозумілим і легко сприйматися слідчим, суддею та іншими учасниками процесу розслідування чи судового процесу;

Процесуальна форма судово-бухгалтерської експертизи обумовлює існування вимог до форми та змісту експертного висновку.

Висновок експерта-бухгалтера повинен складатися у письмовій формі.

Основу змісту цього документу складають виявлені у процесі дослідження дані про фактичні обставини певної справи з пояснення їх причин і наслідків. Крім того, у висновку експерта-бухгалтера повинні зазначатися:

· час експертного дослідження (календарний період із зазначенням дат початку та закінчення проведення експертизи);

· місце проведення експертизи (наводиться назва установи та номер кабінету);

· дані про особу експерта (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові, освіти, спеціальності, вченого ступеня і звання, посади експерта за його основним місцем роботи, практичного досвіду);

· дані про осіб, які були присутні при проведенні експертизи (ці дані зазначаються, якщо експерт-бухгалтер працював на запрошення слідчого в присутності останнього або якщо експертиза проводилася під час судового засідання);

· питання, поставлені експерту-бухгалтеру слідчим або судом.

У висновку експерт-бухгалтер повинен навести повний опис матеріалів, наданих йому слідчим і досліджених ним. в описі обов'язково вказується, які примірники документу досліджував експерт: оригінали чи копії (якщо ж копії - то експерт вказує, яким чином підтверджена їх достовірність).

Процесуальними нормами передбачено також обов'язкова наявність у висновку докладного опису проведених експертом досліджень, а також наданих на основі їх результатів відповідей на поставлені перед експертом питання.

Зміст висновку експерта-бухгалтера

Зазначені вище відомості викладаються у висновку експерта-бухгалтера у встановленому інструктивними документами Міністерства юстиції України порядку. Він поширюється на всі види судової експертизи, а тому є обов'язковим і для експерта-бухгалтера.

Відповідно до вимог цього порядку експертний висновок повинен містити три частини: вступну, дослідну та результативну, зміст яких наведено на рис. 5.1.

Висновок експерта надає можливість не тільки ознайомитися з результатами за проведеним дослідженням, але й визначити підстави для їх формулювання, оцінити їх обґрунтованість. Розглянемо детальніше характеристику окремих відомостей кожної з частин.

У вступній частині наводяться загальні відомості про експертизу, її вид, строки та суб'єктів призначення і проведення. Ця частина висновку містить також короткий опис обставин справи, за якою було призначено судово-бухгалтерську експертизу. Ці дані необхідні для розуміння обставин справи користувачами висновку на основі короткого огляду її змісту (за умови обмеженості часу користувачів для ознайомлення з висновком експерта-бухгалтера).

Якщо експерту-бухгалтеру для дослідження надано матеріали справи у декількох томах, то у вступній частині висновку потрібно зазначити кількість томів і аркушів у кожному з них. Іноді в постанові (ухвалі) про призначення судово-бухгалтерської експертизи слідчим або судом визначаються конкретні документи, які підлягають дослідженню експертом-бухгалтером. Тоді в даній частині експертного висновку необхідно здійснити точне посилання на ці документи: вказати номер тому справи й аркушів, на яких вони містяться. Після цього наводиться повний перелік матеріалів справи, наданої експерту для проведення судово-бухгалтерської експертизи: папок з документами, книг, журналів, облікових карток та ін.



Рис. 5.1. Складові висновку експерта та їх зміст

Питання, поставлені на вирішення експерта-бухгалтера слідчим або судом, у вступній частині висновку викладаються у тому порядку, в якому у вони наведені в постанові про призначення експертизи. Якщо поставлено декілька питань, експерт-бухгалтер має право згрупувати їх і викласти в тій послідовності, яка забезпечить найбільш доцільний порядок дослідження та наочність його результатів. Також у вступній частині висновку наводяться питання, додатково поставлені експертом за власною ініціативою в процесі V дослідження. Причому вирішенні експертом-бухгалтером питань, що поставлені ним за власною ініціативою, то вони також наводяться у вступній частині висновку. Проте зазначені питання наводяться після тих питань, які були поставлені перед експертом слідчим або судом. У жодному випадку не допускається самовільна заміна експертом-бухгалтером питань, поставлених перед ним слідчим або судом, іншими питаннями, навіть якщо останні, на думку експерта, є більш доцільними.

...