Митний аудит та його аналітичне забезпечення

Зауважимо, що в науковіи? літературі виділяють різні підходи до класифікаціі? факторів ризику залежно від певних класифікаціи?них ознак. Наи?більш вдало класифікаціи?ні ознаки факторів ризику, що застосовуються в митніи? сфері, сформувала Гупанова Ю., а саме: класифікацію за критерієм об'єктивно-суб'єктивного характеру факторів ризику. До об'єктивних відносять фактори, яківиникають незалежно від діи? працівників митниць (зміна товаропотоку, митного законодавства та ін.). Суб'єктивні фактори породжуються ненавмисними (або навмисними) діями осіб, що здіи?снюють митні процедури (корупція та ін.); класифікацію за критерієм можливості прогнозування факторів ризику. За цією ознакою фактори можна поділити на передбачувані та непередбачувані. Передбачувані можна визначити з помилкою в допустимих межах, виходячи з досвіду або з використанням методів наукового прогнозування. Непередбачувані фактори виникають несподівано, і на них часто буває важко знаи?ти адекватну відповідь. Тут можна провести аналогію з «Порядком здіи?снення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізаціі? заходів з управління ризиками в митніи? службі Украі?ни», відповідно до якого ризики розділені на два типи: виявлені і потенціи?ні. Причому виявленим ризикам відповідають відомі фактори, коли порушення законодавства вже відбулося, а потенціи?ні ризики ризики, які не проявили себе, але існують умови для і?х виникнення. Очевидно, що потенціи?ні ризики становлять велику небезпеку для митниць; класифікацію за критерієм видимості факторів ризику. За цією ознакою фактори поділяються на явні (видимі) і приховані (латентні). Явні реально існуючі, очевидні фактори (зміна обсягів і напрямків товаропотоку, нестабільність митного законодавства та ін.). Приховані існують в замаскованому вигляді, і?х важко оцінити (неповнота інформаціі? щодо задуму і намірів учасників ЗЕД та ін.); класифікацію за критерієм приналежності факторів ризику. За цією ознакою і?х поділяють на внутрішні і зовнішні. Внутрішні чинники є результатом діяльності працівників усіх рівнів митниць, якості управління та прии?няття рішень, планування, досконалості технологічних процесів тощо. Зовнішні фактори виникають за межами організаціі?, це так звані фактори і?і? зовнішнього середовища. [28]

Слід зауважити, що Гупанова Ю. [28] досить вдало систематизувала ознаки класифікаціі? факторів митного ризику, проте залишились недослідженими питання джерел і?х виникнення. Авторами дослідження на основі аналізу діяльності митниць, систематизовано та виділено фактори, а також джерела виникнення ризику, що дозволить у подальшому більш ґрунтовно виконувати оцінку ризиків та визначити пріоритетні напрями розвитку системи управління ризиками.

Таблиця 1.4

Фактори і джерела митного ризику

Можливість прогнозування и?мовірності виникнення та мінімізаціі? ризиків визначається системою і?х класифікаціі?, що виконує певну функцію алгоритму, на основі якого розробляються и? створюються системи управління ризиками, визначаються інструменти та заходи щодо мінімізаціі? негативного впливу на об'єкт управління в умовах невизначеності та багатоваріантності розвитку. Зауважимо, що під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілеи?. Науково обґрунтована класифікація ризику дозволяє чітко визначити місце кожного и?ого виду в загальніи? системі. Вона створює можливості для ефективного застосування відповідних методів та заходів управління ризиком. При цьому, кожному ризику відповідає своя система прии?омів управління.

Проблема створення та практичного застосування науковообґрунтованоі? багатокритеріальноі? класифікаціі? митних ризиків безумовно існувала і буде існувати. Особливу увагу слід приділяти вирішенню цієі? проблеми для митниць, для яких система управління ризиками стає основною складовою процесу митного контролю.

Проведении? аналіз класифікаціі? митних ризиків дозволив виявити причини, що обумовлюють динамічність та відсутність єдиноі? думки стосовно систематизаціі? ризиків. Зокрема, наказом Держмитслужби Украі?ни «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику» від 22 грудня 2010 р. Nо 1514 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державноі? митноі? служби Украі?ни від 11 січня 2012 р. Nо 22) визначено класифікатор сфер ризику (табл. 1.5)

Таблиця 1.5

Класифікатор сфер ризику

На думку авторського колективу доцільним є групування класифікаціи?них ознак митних ризиків у межах двох груп: загальні та специфічні (рис. 1.2). Серед загальних класифікаціи?них ознак, за якими проведено систематизацію, доцільно виділити наступні: за фактором виявлення, за причинами виникання, за часом функціонування, за характером розвитку, за частотою прояву, за статусом товарів, за можливістю прогнозування, за частотою прояву, за сферою розповсюдження. Специфічні ознаки класифікаціі? відображають особливии? зміст та природу митних ризиків і передбачають і?х розподіл за: цілями митного контролю, характером виявлення, суб'єктом оцінювання, видом порушення митних правил, об'єктами аналізу ризику, напрямом переміщення товарів, складовими митноі? безпеки та джерелами ризику.

Рис. 1.2 Ознаки класифікації митних ризиків

Отже, різноманітність ризиків, які присутні в повсякденному житті та різних сферах економіки, вимагає і?х видовоі? класифікаціі?, яка існує в усіх галузях знань. Сьогодні практично в кожному джерелі, що висвітлює питання теоріі? ризику, наводиться один з варіантів класифікаціі? ризиків. Запропонована класифікація митних ризиків, в основу якоі? покладено фактори та джерела ризику, дозволить здіи?снити більш зважении? підхід до аналізу митного ризику з метою мінімізаціі? и?ого негативного впливу на економічну безпеку держави.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЦІЛЕЙ МИТНОГО АУДИТУ КИЇВСЬКОЮ МІСЬКОЮ МИТНИЦЕЮ

2.1 Загальна характеристика та аналіз діяльності Київської міської митниці

Київська міська митниця ДФС є територіальним органом ДФС, який підпорядковується ДФС. Київська міська митниця забезпечує реалізацію повноважень ДФС у зоні своєї діяльності.

Київська міська митниця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами МінФіну, що належать до компетенції ДФС, Наказами ДФС, дорученнями Голови ДФС, його першого заступника та заступників, іншими актами законодавства.

Основними завдяннями Київської міської митниці є забезпечення реалізації політики у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та джержавних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів.

Київська міська митниця відповідно допокладених на неї завдань узагальнює практику застосування законодавства з питань державної митної справи, готує та вносить ДФС пропозиції щодо його вдосконалення; здійснює адміністрування податків і зборів, митиних платежів; конролює своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, митних та інших платежів; здійснює контроль за дотриманням законодавства України з питань державної митної справи; веде облік осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, розташованих у зоні її діяльності; вирішує відповідно до МКУ питання щодо реалізації компромісу; здійснює ведення митної статистики: збирає, обробляє, узагальнює та подає ДФС дані митної статистики зовнішньої торгівлі, спеціальної митної статистики; контролює дотримання суб'єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; застосовує відповідно до закону заходи тарифного регулювання ЗЕД під час переміщення товарів через митний кордон України і після завершення операцій митного контролю та митного оформення, а також нетарифного регулювання ЗЕД, як це передбачено п. 13 ч. І ст. 4 МКУ; здійснює державний контроль нехарчової продукції, проводить відповідно до законодавства України вибіркові обстеження зрахків продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України; здійснює контроль за дотриманням усіма суб'єктами ЗЕД та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснює заходи щодо недопущення переміщення через митинй кордон України товарів, на які встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон, без документів, що підтверджують дотримання таких обмежень, товарів, на які встановлено заборони, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки; здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення і після завершення їх митного контролю та митного оформлення з метою забезепечення справляння в повному обсязі митних платежів, веде роботу з пеервірки правильності визначення країни походження товарів, а також зі збирання, аналізу, систематизації цінової інформації; здійснює контроль за правильністю класифікації ттоварів згідно з УКТ ЗЕД, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення; забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими; забезпечує правильність заповнення та використання митних декларацій, внесення до них змін та визнання декларацій недійсними; здійснює митний контроль та виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів митного контролю тощо; вживає заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності у процемі ЗЕД, недопущення переміщення через митинй кордон України контрафактних товарів; здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, внесені до реєстру; здійснює контроль за дотриманням суб'єктами ЗЕД законодавства з питань державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання у межах повноважень, передбачених законом; проводить верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та здійснює у випадках, установлених міжнародними договорами, видачу сертифікатів походження; здійснює роботу зі збирання, аналізу та перевірки даних про торгово-промислових палат і виробників товарів, потрібних для перевірки сертифікатів про походження з України; здійснює у випадках, пеердбачених законом, складання протоколів про адміністративні правопорушення та провадження у справах про адміністративні правопорушення; здійснює кінологічне забезпечення; здійснює разом з митними органами іноземних держав заходи щодо вдосконалення процедури пропуску через державний кордон України товарів і транспортних засобів, їх митного контролю та митного оформлення; впроваджує спрощені митні процедури відповідно до законодавства та сприяє створенню відповідних умов для полегшення торгівлі, сприяє транзиту, збільшенню товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України; створює зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України; проводить аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; здійснює контроьл за доставкою товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, до митниці призначення; застосовує та контролює процедури використання гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаєможіє з гарантами; здійснює стягнення коштів у разі невиконання зобов'язань із сплати митних платежів, забезпечених гарантією; надає консультації відповідно до МКУ; здійснює впровадження і технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних, та інформаційно-телекомунікаційнихсистем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей; здійснює в межах повноважень, пеердбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних; у межах повноважень бере участь у взаємодії з компетентними огранами іноземних держав у рамках обміну митною інформацією згідно з законодавством України, міжнародними договорами України; надає дозволи на відкриття та експлуатацію митних складів, складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів, вільних митинх зон комерційного або сервісного типу, видає сертифікати уповноваженого економічного оператора, здійснює контроль за їх діяльністю, надає висновки щодо відкриття магазинів безмитної торгівлі та розміщення підприємств у пунктах пропуску; здійснює дуржавних нагляд (контроль) за діяльністю митних брокерів та їх представників (агентів з митного оформлення), здійснює контроль за прровадженням певних видів діяльності, перелік яких визначено МКУ; у передбачених МКУ випадках зупиняє дію, анулює та переоформлює дозволи на провадження певних видів діяльності; звертається до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснює прогнозування та проводить аналіз надходження податків і зборів, інших платежів, визнаечних ПКУ та МКУ, вивчає вплив соціально-економічного розвитку регіону і змін законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення витрат бюджету; запобігає та протидіє порушенням митних правил; виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню правоворушеньу сфері державної митної справи, вживає заходів щодо їх усунення; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень законодавства у сфері державної митної справи, за результатами прогнозує тенденції розвитку негативних процесів; проводить облік, зберігання, оцінку вилученого, прийнятого на зберігання, розміщеного у митний режим відмови на користь держави майна, а також майна, виявленого в зоні митного контролю, власник якого невідомий, та розпорядження ним; здійснює допущення дорожніх транспортних засобів та контейнерів до перевезення товарів під митними печатками і пломами; здійснює контроль за дотриманням правил пеерміщення валютних цінностей через митний кордон України; забезпечує здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України, а аткож контролю за переміщенням культурних цінностей у формі попереднього документального контролю впунктах пропуску через державний кордон України; здійснює попередній документальний контроль товарів у пунктах пропуску через дуржавний кордон України; здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних з діяльністю Київської міської митниці; реалізує інформаційну політику ДФС; надає Головному управлінню ДФС у м. Києві для оприлюднення на суб - сайті Головного управління ДФС єдиног овеб-порталу ДФС України офіційну інформацію, що належить до компетенції Київськоїміської митниці; забезпечує розвиток митної інфраструктури в зоні своєї діяльності; забезпечує облаштування та утримання територій, будівель та споруд міжнародних та міждержавних автомобільних пунктів пропуску; здійснює прогнозування та планування видатків на матеріально-технічне забезпечення і розвиток діяльності митниці; здійснює відповідно до законодавства у межах наданих повноважень управління об'єктами державної власності; вносить до ДФС в установленому порядку пропозиції щодо укладення міжвідомчих договорів з митними органами іноземних держав, проводить у межах повноважень, за дорученням ДФС бере участь у переговорах та консультаціях стосовно підготовки міжнародних договорів з питань, що належать до компетенції Київської міської митниці, готує пропозиції щодо припинення або зупинення їх дії; у межах повноважень забезпечує дотримання і виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань державної митної справи; бере участь у здійсненні міжнародного співробітництва шляхом надання взаємної адміністративної допомоги у запобіганні, виявленні та ррозслідуванні порушень законодавства з питань державної митної справи, на підставі міжнародних угод; здійснює державний експортний контроль під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Київська міська митниця в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з Головним управлінням ДФС, іншими митницями, Київською міською радою та Київською міською державною адміністрацією, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, підприємствами, установами, організаціями.

Київська міська митниця у межах повноважень, на основі та на виконання доручень ДФС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Акти митниці можуть бути скасовані Головою ДФС повністю чи чистково.

Митницю очолює начаьник, який призначається і звільняється з посади Головою ДФС у порядку, визначеному законодавством. Начальник митниці має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Головою ДФС у порядку, визначеному законодавством.

Структура Київської міської митинці представлена у Дод. Б.2

2.2 Ведення обліку митних платежів Київською міською митницею

Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів [32] встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів [32]. Отже цим порядком регулюється обілк митних платежів Київськоюміською митницею.

Облік митних платежів, передоплати та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, ведеться підрозділами Митниць ДФС відповідно до функціональних повноважень.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами Київської міської митинці за закріпленими напрямами роботи.

Супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється Київською міською митницею відповідно до функціональних повноважень.

Використання в інформаційній системі спеціального кодування всіх операцій з обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску забезпечує на робочих місцях посадових осіб Київської міської митинці автоматизоване ведення інтегрованої картки платника та підтримання в актуальному стані інформаційної системи, яка дає змогу формувати звітність, довідкову інформацію тощо.

При введенні первинних документів до інформаційних систем чи інтегрованих підсистем за кожною операцією фіксуються особистий номер працівника, дата та час уведення інформації.

Для забезпечення відповідності функціонування програмного забезпечення інформаційних систем та інтегрованих підсистем нормам чинного законодавства Київська міська митниця обов'язково проводить тестування проектів інформаційних систем (змін до них) та централізовано здійснює їх встановлення та оновлення.

За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Київською міською митницею в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску Київською міською митницею відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати за кожним платником.

При взятті на облік платника протягом відповідного року Київською міською митницею відкриваються інтегровані картки платника з дати нарахування або сплати податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).

За наявності у платника залишку коштів передоплати на депозитному рахунку 3734 після проведення всіх необхідних процедур із закриття звітного року відповідно до виведеного вихідного сальдо за результатами операцій на кінець бюджетного року відкриваються інтегровані картки.

Номери інтегрованих карток юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, підприємств, що провадять спільну підприємницьку діяльність, та фізичних осіб відповідають податковим номерам, які визначаються у порядку, встановленому законодавством.

При переведенні на обслуговування платника з Київської міської митниці до іншої митинці (взяття на облік та зняття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання, місця обслуговування платника), пов'язаного зі зміною адміністративно-територіальної одиниці або включенням чи виключенням з реєстру великих платників податків, Київська міська митниця за попереднім місцем обліку засобами програмного забезпечення виконує процедуру закриття та передачі інтегрованих карток до іншої митинці за новим місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

У разі зняття з обліку платників в Київській міській митниці платникам, які мають податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, інтегровані картки закриваються після погашення сум боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені або після списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені.

Інтегровані картки при знятті з обліку в Київській міській митниці закриваються також після списання податкового боргу, штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму погашеного або списаного боргу у порядку, встановленому законодавством.

У разі коли внаслідок припинення платника юридичної особи шляхом реорганізації частина його зобов'язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковується надміру сплачена сума, засобами програмного забезпечення переносяться до інтегрованих карток юридичних осіб правонаступників облікові дані щодо хронології виникнення зобов'язань чи боргу або надміру сплаченої суми.

Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті інтегровані картки, враховується в оперативній звітності до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування або сплата.

Операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку.

Залежно від призначення платежів відкриваються інтегровані картки платника наведені в Табл. 2.2

Таблиця 2.2

Форми інтегрованих карток платника

Для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум Київською міською митинцею в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.

Реєстри за платежами до бюджету ведуться виключно за кодами бюджетної класифікації, контроль за справлянням (стягненням) платежів за якими покладено на ДФС.

Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Усі вартісні операції в інтегрованій картці платника здійснюються у гривнях з двома десятковими знаками.

Занесення чи перенесення, виключення чи включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами Київської міської митниці, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

У разі усного звернення платника посадовою особою Київської міської митинці на підставі даних інтегрованої картки здійснюється звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском та передоплатою за відповідний звітний період.

Підсумки проведеного Київськоюміською митинцею звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском відображаються у книзі обліку звірення стану розрахунків платників.

На письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється актом.

Посадовими особами ГУ ДФС на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім'я ГУ ДФС, обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ ДФС акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ ДФС.

У разі неповернення підписаного платником примірника акта про звірення залишків сум коштів передоплати, направленого платнику, або акта з розбіжностями з дня їх внесення платнику починається відлік 1095-денного строку, у разі закінчення якого ГУ ДФС має право перерахувати залишок коштів до держбюджету за умови неотримання від платника таких документів за результатами проведення ще двох щорічних звірок та за умови перебування коштів передоплати на рахунку ГУ ДФС без іншого розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення.

Нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені Київською міською митницею та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого Київською міською митинцею або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються Київською міською митинцею в інтегрованій картці платника.

Зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані Київською міською митинцею, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до Київської міської митниці, а також митних та інших платежів на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Суми нарахованих платежів за результатами перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються за тими самими кодами бюджетної класифікації, що й податки, збори, за якими здійснено такі нарахування.

Суми єдиного внеску, нараховані до сплати за результатами перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються в інтегрованій картці відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності.

Сума розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) за податками, зборами, митними платежами, проценти за користування розстроченням (відстроченням) відображаються в інтегрованій картці платника у порядку, визначеному чинним законодавством.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників Київська міська митниця проводить оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії ДФС України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Київська міська митинця щоденно одержує від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.

Готівка, що перебуває в касі митниці на кінець робочого дня, не пізніше наступного робочого дня здається підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку з метою зарахування на відповідні рахунки митниць для подальшого розпорядження в установленому порядку.

ГУ ДФС одержують від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві виписку з балансового рахунку 3734, відкритого на ім'я ГУ ДФС.

Інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, Київська міська митинця доводить до платників шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення Київської міської митниці), на офіційному веб-порталі ДФС.

Дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються Київською міською митницею, на яку покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Київська міська митниця у разі виявлення в реєстрі розрахункових документів помилкових записів обліковує ці дані в окремій картці за спеціальним кодом «нез'ясовані платежі». Форма інтегрованої картки за спеціальним кодом «нез'ясовані платежі» повинна відповідати формі інтегрованої картки, за якою ведеться оперативний облік платежу. Зазначені суми надходжень підлягають уточненню у відповідних інтегрованих картках платників у строк не пізніше ніж 10 робочих днів від дня одержання електронного реєстру розрахункових документів від органу Державної казначейської служби України.

Облік платежів, за якими не передбачено подання платником звітності до Київської міської митниці, та надходжень на погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, крім випадків донарахування таких платежів за актами перевірок, ведеться загальною сумою у реєстрі надходжень та повернень.

З метою обліку сум митних та інших платежів, що підлягають перерахуванню до Державного бюджету України, щоденно координаційно-моніторинговими підрозділами формуються реєстри належних до перерахування сум митних та інших платежів, сплачених платниками, та передаються підрозділам фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку для підготовки платіжних документів.

Помилково або надміру сплачені суми грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами підлягають поверненню платнику у порядку, встановленому законодавством.

Помилково або надміру сплачені кошти єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку, встановленому законодавством.

Кошти, що обліковуються на рахунках Київської міської митниці як передоплата, підлягають поверненню платникам у порядку, встановленому законодавством.

Київська міська митниця вирішує питання щодо списання помилково або надміру сплачених сум податків, зборів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов'язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про їх повернення згідно із законодавством.

ГУ ДФС вирішує питання щодо перерахування до державного бюджету коштів передоплати, що перебувають на рахунку ГУ ДФС без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення.

У разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами Київська міська митниця зобов'язана зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

У разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Погашення податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник не виконує встановленої законодавством черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), Київська міська митниця самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному законодавством.

Списання безнадійного податкового боргу відображається в інтегрованих картках платників у порядку, визначеному чинним законодавством.

Списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника, не пов'язаної з банкрутством, відображається в інтегрованих картках платників відповідно до Порядку списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

У разі наявності у платника несплаченої суми недоїмки, штрафів та пені сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З метою припинення Київською міською митиницею обліку податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску, контроль за справлянням яких знято з ДФС і покладено на інші державні органи, координаційно-моніторинговими підрозділами Київської міської митниці за даними інтегрованої картки платників проводиться інвентаризація сум заборгованості, надміру або помилково сплачених коштів у розрізі відповідних платежів.

За результатами інвентаризації складаються акти інвентаризації (у двох примірниках) за формою, визначеною законодавством.

Відповідно до актів інвентаризації керівником (заступником керівника) Київської міської митниці приймається рішення про передачу до інших державних органів сум заборгованості, надміру або помилково сплачених коштів для подальшого контролю за станом розрахунків платників.

Київська міська митниця датою рішення керівника (заступника керівника) відповідного органу в обліку проводять операції з коригування сальдо розрахунків за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском, оперативний облік яких припиняється в Київській міській митниці, після чого відповідні інтегровані картки платників закриваються.

Суми заборгованості, надміру або помилково сплачених коштів у звітності, що складається після проведення цих операцій, не відображаються.

Передача іншому державному органу, на який покладено контроль за справлянням відповідних платежів, інформації про стан розрахунків платників здійснюється шляхом складання акта прийому-передачі, згідно з яким один примірник акта інвентаризації (з додатками) зберігається в Київській міській митниці.

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В МИТНОМУ АУДИТІ КИЇВСЬКОЮ МІСЬКОЮ МИТНИЦЕЮ

3.1 Організація та планування митного аудиту Київською міською митницею

Відповідно до ст. 336 МКУ [20] однією із форм митного контрою в Украі?ні є проведення документальних перевірок підприємств суб'єктів ЗЕД щодо дотримання вимог законодавства Украі?ни з питань державноі? митноі? справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Метою проведення Київською міською митницею документальних перевірок підприємств є контроль за правильністю заповнення митних деклараціи?, деклараціи? митноі? вартості та достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію Украі?ни або на територію вільноі? митноі? зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митноі? територіі? Украі?ни або за межі територіі? вільноі? митноі? зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Предметом таких перевірок є дотримання законодавства Украі?ни з питань державноі? митноі? справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікаціі? згідно з Украі?нською класифікацією товарів зовнішньоекономічноі? діяльності (УКТ ЗЕД) товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митнии? кордон Украі?ни товарів заявленіи? меті такого переміщення або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляціи?, інших документів підприємства, що перевіряється, інформаціі?, зазначеніи? у митніи? деклараціі?, деклараціі? митноі? вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митнии? кордон Украі?ни, у тому числі ввезення товарів на територію вільноі? митноі? зони або і?х вивезення з цієі? територіі?.

Документальні перевірки проводяться Київською міською митницею з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ [18]. Уповноважені органи Київської міської митниці мають право провести документальну перевірку підприємства за період не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання митноі? деклараціі? або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така митна декларація була надана пізніше, - за днем і?і? фактичного подання.

Відповідно до МКУ, уповноважені органи Київської міської митниці мають право проводити документальні невиі?зні, документальні виі?зні планові та документальні виі?зні позапланові перевірки підприємств. Під час проведення документальноі? виі?зноі? плановоі? або документальноі? виі?зноі? позаплановоі? перевірки підприємства з метою з'ясування питань перевірки уповноважені особи Київської міської митниці мають право проводити зустрічні звірки.

Документальною виі?зною плановою перевіркою підприємства вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку Київської міської митниці та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється, або за згодою керівника підприємства у приміщенні Київської міської митниці у разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи осіб уповноважених на проведення такоі? перевірки.

Документальною виі?зною позаплановою перевіркою підприємства вважається перевірка, яка не передбачена планами роботи Київської міської митниці та може проводитися за наявності хоча б однієі? з обставин, визначених п. 7 ст. 346 МКУ.

Під час проведення документальноі? виі?зноі? перевірки посадові особи Київської міської митниці можуть проводити зустрічні звірки. Зустрічною звіркою вважається комплекс заходів, якии? полягає у зіставленні та дослідженні інформаціі?, яка міститься у митних деклараціях, деклараціях митноі? вартості, доданих до них комерціи?них, інших документах підприємства з інформацією інших осіб (безпосередньо або опосередковано залученоі? до операціи? із задекларованими підприємством товарами) та здіи?снюється уповноваженим структурним підрозділом Київської міської митниці з метою підтвердження виду, обсягу операціи? з товарами (транспортними засобами комерціи?ного призначення) та з'ясування і?х реальності і достовірності. Результати зустрічноі? звірки оформляються довідкою та можуть бути використані виключно для підтвердження або спростування інформаціі?, що міститься у митніи? деклараціі?, деклараціі? митноі? вартості, а також доданих до них комерціи?них та інших документах.

З метою оптимізаціі? процесу митного постаудиту підприємств в Украі?ні на Київській міській митниці виділяють основні види аудиторських процедур, що відповідають кожному з етапів. Першим єтапом є розробка стратегії та планування перевірки на якому виконуються підготовчі процедури - попередній аналіз діяльності суб'єктів ЗЕД, запити до інших державних органів. Другий - етап тестування засобів внутрішнього контролю на якому здійснюються оцінні процедури - тести внутрішнього контролю, документальна перевірка. Третій етап - перевірка господарських операцій у системі обліку та звітності на якому відбуваються доказові процедури - аналітичні процедури, процедури по суті, перерахунок, фактичний контроль, зустрічні звірки. Четвертий етап - завершальний етап митного аудиту на якому здійснюються підсумкові процедури - підтвердження, складання акта чи довідки перевірки.

Таке групування процедур здіи?снено Київською міською митницею відповідно до мети, яка ставиться перед перевіряючим на кожному з етапів перевірки митних платежів. Зокрема, на першому етапі відбувається ознаи?омлення з діяльністю суб'єкта щодо здіи?снення зовнішньоекономічноі? діяльності та можливого і?і? порушення, тому усі процедури, що використовуються на цьому етапі, мають підготовчии? характер.

Завданням другого етапу є дослідження стану системи внутрішнього контролю суб'єкта ЗЕД з метою формування оптимального комплексу процедур під час безпосередньоі? перевірки обліку та звітності розрахунків перед бюджетом за митними платежами.

Під час перевірки господарських операціи? по суті необхідно отримати аудиторські докази щодо правильності та достовірності записів у бухгалтерському обліку та у фінансовіи? звітності щодо митних платежів. Тому ми і?х об'єднали у групу доказових процедур.

На останньому етапі митного аудиту необхідно оцінити інформацію про стан розрахунків за митними платежами підприємства, а також порівняти і?х з попередніми результатами митного постаудиту та перевірок інших державних органів. Завданням цього етапу є підведення підсумків митного аудиту та оформлення результатів у формі акта або довідки, які підписуються посадовою особою Київської міської митниці и? керівником підприємства, що перевірялося. Це здіи?снюється за допомогою підсумкових процедур.

Предметом документальних невиі?зних перевірок Київської міської митниці є конкретнии? факт (або група фактів), що підлягає перевірці, зокрема дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митнии? кордон Украі?ни підприємствами, а також при переміщенні товарів через митнии? кордон Украі?ни громадянами з поданням митноі? деклараціі?, передбаченоі? законодавством Украі?ни для підприємств. Документальна невиі?зна перевірка проводиться на підставі наказу органу Київської міської митниці: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства Украі?ни з питань державноі? митноі? справи, за результатами аналізу електронних копіи? митних деклараціи?, інформаціі?, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманоі? від суб'єктів ЗЕД та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженоі? інформаціі? про непідтвердження автентичності поданих органові ДФС документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостеи?, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформаціі? про зовнішньоекономічні операціі?, які здіи?снювалися за участю суб'єктів ЗЕД-резидентів Украі?ни.