Митний аудит та його аналітичне забезпечення

Дана особливість надає можливість посадовим особам Київської міської митниці, що проводять документальну невиі?зну перевірку, всебічно дослідити предмет перевірки, так само як і опрацювати усі потенціи?ні ризики, що можуть виникнути при і?і? проведенні, вже на етапі підготовки.

На підготовчому етапі документальноі? невиі?зноі? перевірки посадовими особами Київської міської митниці проводяться наступні заходи:

- опрацьовуються нормативно-правові акти. У разі потреби, можуть проводитися консультаціі? з працівниками інших структурних підрозділів Київськоїміськоїмитниці, органами ДФС, представниками інших державних органів, експертних установ та ін.;

- збирається доказова база. Доказами при проведенні документальноі? невиі?зноі? перевірки можуть бути як письмова інформація від інших державних органів, експертних установ, так і витяги з офіціи?них Інтернет-сторінок підприємств, які містять інформацію, що має відношення до предмету такоі? перевірки;

- здіи?снюється підготовка попередніх висновків. Самостіи?но або з залученням відповідних спеціалістів вивчається питання правильності класифікаціі? товарів згідно з УКТ ЗЕД, визначення краі?ни і?х походження, в тому числі проводяться попередні розрахунки суми заниження податкового зобов'язання підприємства.

На етапі проведення документальних невиі?зних перевірок посадові особи Київської міської митниці, що проводять дану перевірку, прии?мають остаточні рішення, чи вчинялися посадовими особами підприємства порушення митного законодавства. У разі встановлення фактів порушення митного законодавства посадовими особами підприємства - проводяться розрахунки суми заниження податкового зобов'язання підприємства.

Важливим моментом на даному етапі є дослідження заяв, інформаціі? та документів, які можуть бути надані підприємством до початку документальноі? невиі?зноі? перевірки, на предмет і?х впливу на результати перевірки, зокрема, в частині спростування фактів порушення митного законодавства.

Оформлення результатів документальноі? невиі?зноі? перевірки Київською міською митницею в залежності від наявності порушень митного законодавства в діях посадових осіб підприємства здіи?снюється у формі акта або довідки. Кількість додатків до акта (довідки) залежить від складності документальноі? невиі?зноі? перевірки та може змінюватися (інформаціи?ні додатки, фототаблиці, розрахунок податкового зобов'язання, та ін.)

Завершении? акт (довідка) за результатами документальноі? невиі?зноі? перевірки складається органами Київської міської митниці в двох примірниках, які підписуються та реєструються посадовими особами Київської міської митниці, після чого направляються підприємству для ознаи?омлення та підписання. Обов'язково акт (довідка) має містити інформацію щодо процедури оскарження результатів документальноі? невиі?зноі? перевірки.

З урахуванням діи? керівництва підприємства, що перевірялося, (відмова від отримання акту (довідки) перевірки, відмова від підписання акту (довідки) перевірки) на даному етапі посадовими особами Київської міської митниці складаються відповідні акти, які також надаються підприємству.

Після повернення підприємством до Київської міської митниці примірника акта документальноі? невиі?зноі? перевірки керівником Київської міської митниці прии?мається рішення щодо направлення підприємству податкових повідомлень-рішень. У разі наявності заперечень підприємства на акт документальноі? невиі?зноі? перевірки дане рішення прии?мається з урахуванням результатів і?х розгляду.

З урахуванням результатів документальноі? невиі?зноі? перевірки та позиціі? щодо них підприємства вони можуть бути узгодженими, або ж оскарженими як в адміністративному, так і в судовому порядку. Як наслідок, податкові повідомлення-рішення, складені за результатами документальноі? невиі?зноі? перевірки, можуть бути сплачені підприємством добровільно або за результатами примусового стягнення, або ж взагалі скасовані.

Після завершення усіх процедур, пов'язаних з документальною невиі?зною перевіркою, керівник робочоі? групи надає керівнику Київської міської митниці ґрунтовну інформацію щодо і?і? результатів та обставин проведення, після чого матеріали перевірки формуються в окрему справу и? зберігаються в підрозділі, що здіи?снював митнии? аудит, та відповідно до встановленого порядку в Київській міській мивтниці періодично передаються до архіву на зберігання.

Не зважаючи на відсутність ускладнень в процедурі проведення документальних невиі?зних перевірок, як здається на першии? погляд, дании? тип перевірок має своі? особливості, недотримання яких може стати визначальним фактором при прии?нятті рішення під час проведення процедури оскарження результатів такоі? перевірки. Наи?важливішим при проведенні документальноі? невиі?зноі? перевірки Київською міськоюмитницею є дотримання вимог: процедури повідомлення підприємства про дату початку та місце проведення перевірки (ч. 4 ст. 351 МКУ); строків давності (ст. 102 ПКУ);? тривалість проведення перевірки (ч. 6 ст. 351 МКУ);? строків складання акта (довідки) про результати перевірки (ч. 2 ст. 354 МКУ);? процедури розгляду заперечень акта (довідки) про результати перевірки (ч. 8 та 9 ст. 354 МКУ);? процедури прии?няття податкового повідомлення-рішення (ч. 12 ст. 354 МКУ).

Проведенню документальноі? виі?зноі? перевірки Київською міською митницею передують процедури підготовки, вивчення матеріалів про діяльність підприємства, отриманих від правоохоронних органів; від особи, яка мала правові стосунки з об'єктом контролю; від інших органів державноі? влади, в т.ч. іноземних, а також інформаціі?, отриманоі? від структурних підрозділів Київської міської митиниці, що проводить дану перевірку, а саме інформація про зовнішньоекономічну діяльність, претензіи?но-позовну роботу, застосовані санкціі?, наявність фактів порушення митних правил тощо. За результатами аналізу зовнішньоекономічноі? діяльності та наявних матеріалів посадовою особою підрозділу Київської міської митиниці уповноваженою на проведення документальноі? виі?зноі? перевірки готуються пропозиціі? керівнику Київської міської митниці щодо складу робочоі? групи з проведення перевірки, готується наказ про проведення перевірки, посвідчення на право проведення перевірки та розробляється програма і?і? проведення. Також, на даному етапі проводяться наступні заходи:

- опрацьовуються нормативно-правові акти, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємства, що перевіряється. У разі потреби, можуть проводитися консультаціі? з працівниками інших структурних підрозділів Київської міської митниці, з представниками інших державних органів, експертних установ та ін.;

- збирається доказова база. Доказами при проведенні документальноі? виі?зноі? перевірки можуть бути як письмова інформація від інших державних органів, експертних установ та ін., так само і витяги з офіціи?них Інтернет сторінок підприємств, які містять інформацію, що має відношення до предмету такоі? перевірки;

- здіи?снюється підготовка попередніх висновків. Самостіи?но або з залученням відповідних спеціалістів вивчається питання правильності класифікаціі? товарів згідно з УКТ ЗЕД, визначення краі?ни і?х походження, та ін., а також проводяться попередні розрахунки суми заниження податкового зобов'язання підприємства.

Під час проведення документальноі? виі?зноі? перевірки Київською міською митницею є можливість отримати додаткові документи та інформацію, які не подавалися Київській міській митиниці при оформленні товарів. Нововиявлені факти можуть мати вирішальне значення при прии?нятті рішення щодо фактурноі? вартості товарів, правильності визначення і?х митноі? вартості, і?х класифікаціі? згідно з УКТ ЗЕД, ґрунтовності надання пільг при нарахуванні та сплаті платежів. Більшість необхідноі? для проведення документальноі? виі?зноі? перевірки інформаціі? зберігається в бухгалтеріі? підприємства, зокрема щодо: коштів, сплачених за товари, і?х транспортування, страхування;? коштів, сплачених за інженерні та дослідно-конструкторські роботи, дизаи?н, художнє оформлення, ескізи та креслення, виконані за межами Украі?ни і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензіи?ні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та ін.

Разом з тим, важлива інформація може зберігатися і в інших відділах підприємства, зокрема виробничих підрозділах, а саме щодо: фізико-хімічних властивостеи? товарів, і?х комплектності, призначення; фактичного обсягу використання товарів (особливо важливо стосовно підприємств, які здіи?снюють переробку давальницькоі? сировини на територіі? Украі?ни); обсягів товарів (внутрішніи? контроль зважування, обмірювання та ін.).

З метою уникнення непорозумінь в подальшому Київською міською митиницею на початку документальноі? виі?зноі? перевірки узгоджується з підприємством, що перевіряється, детальнии? порядок надання необхідних документів та ознаи?омитися з усіма технологічними процесами, що здіи?снюються на підприємстві. Також дана процедура дозволяє ознаи?омитися з обліком товарів на підприємстві.

При проведені документальноі? виі?зноі? перевірки Київськоюміською митницею ознаки порушень митного законодавства виявляються під час: опрацювання документів на підприємстві (платіжних документів, додаткових угод); вивчення внутрішньоі? документаціі?; спілкування з працівниками підприємства (особлива увага звертається на працівників, які не мають відношення до зовнішньоекономічноі? діяльності підприємства); огляду складських або виробничих приміщень підприємства та ін.

При цьому контрольні заходи здіи?снені з метою з'ясування питань перевірки мають бути задокументовані та описані в акті (довідці) про результати документальноі? виі?зноі? перевірки.

Інформація, отримана Київської миською митницею під час документальноі? виі?зноі? перевірки, порівнюється з інформацією, що міститься в документах, які подавалися при митному оформленні товарів. Дотримання підприємством, що перевіряється, законодавства з питань митноі? справи, встановлюється шляхом: опрацювання матеріалів, що подавалися при митному оформленні товарів та перевірка правильності і?х оподаткування; дослідження розбіжностеи? між документами, виявленими на підприємстві, та документами, що подавалися при митному оформленні товарів, на предмет повноти нарахування та сплати податків при оформленні товарів.?

Посадовими особами Київської міської митниці під час проведення документальних виі?зних перевірок можуть бути використані нижчезазначені документи: документи, визначені МКУ; податкова інформація; експертні висновки;? судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, краі?ни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, і?х ввезення (пересилання) на митну територію Украі?ни або на територію вільноі? митноі? зони чи вивезення (пересилання) за межі митноі? територіі? Украі?ни або територіі? вільноі? митноі? зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені МКУ або іншими законами Украі?ни.

Підприємства зобов'язані забезпечувати збереження митних деклараціи?, документів, передбачених ст. 335 МКУ, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства Украі?ни з питань державноі? митноі? справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, протягом строків, передбачених пп. 44.3 та 44.4 ст. 44 ПКУ, та і?х відновлення у строки і в порядку, визначені п. 44.5 ст. 44, у разі і?х втрати чи передчасного знищення. У разі невиконання цього обов'язку до підприємств застосовуються норми ст. 121 ПКУ.

Тривалість документальноі? виі?зноі? перевірки Київської міської митниці не повинна перевищувати 30 робочих днів. У зазначении? строк не включаються: період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженіи? ним особі письмовоі? вимоги про надання документів та відомостеи?, необхідних для з'ясування питань перевірки, та наданням таких документів і відомостеи?;? час, необхіднии? для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з'ясування питань перевірки, у випадках, передбачених ПКУ; час, необхіднии? для відновлення бухгалтерського обліку у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку або фінансовоі? звітності; час, необхіднии? для складення акта (довідки) про результати перевірки.

Строк проведення документальноі? виі?зноі? перевірки Київської міської митниці може бути продовжении? наказом відповідного органу ДФС, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення документальноі? плановоі? виі?зноі? перевірки є: заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки); зміннии? режим роботи або підсумовании? облік робочого часу підприємства або и?ого господарських об'єктів; випадки, передбачені абзацом третім п. 44.7 ст. 44 ПКУ; випадки, коли в період проведення документальноі? плановоі? виі?зноі? перевірки на письмовии? запит посадовоі? особи Київської міської митниці, уповноваженоі? на проведення перевірки, підприємством, яке перевіряється, не надані документи, необхідні для з'ясування питань такоі? перевірки.

Згідно п. 10 ст. 346 МКУ вищезазначені строки, підстави та порядок проведення документальних виі?зних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства, уповноважених економічних операторів (у тому числі на підприємствах, які звернулися для отримання такого статусу), а також на перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства у разі порушення кримінальноі? справи або у процесі провадження в адміністративніи? справі про порушення митних правил стосовно посадовоі? особи цього підприємства [20].

Документальну виі?зну (планову чи позапланову) перевірку підприємства може бути зупинено наказом відповідного органу Київської міської митинці, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку керівнику підприємства чи уповноваженіи? ним особі, з подальшим поновленням і?і? проведення на невикористании? строк за наявності хоча б однієі? з таких підстав: необхідність відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованоі? потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті посадовоі? особи Київської міської митниці; необхідність проведення митноі? експертизи;? необхідність проведення зустрічноі? звірки; необхідність отримання інформаціі? від інших державних органів Украі?ни або уповноважених органів іноземних держав.

Документальні планові та позапланові виі?зні перевірки Київської міської митниці як правило є більш складними ніж документальні невиі?зні перевірки, а тому дані таких перевірок мають додаткові застереження, а саме: документальна планова виі?зна перевірка одного и? того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців (п. 4 ст. 346 МКУ); право на проведення документальноі? плановоі? перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженіи? ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеноі? перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальноі? плановоі? перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такоі? перевірки (п. 6 ст. 346 МКУ); посадові особи Київської міської митниці мають право приступити до проведення документальноі? (плановоі? чи позаплановоі?) виі?зноі? перевірки підприємства чи зустрічноі? звірки на підприємстві за наявності підстав для і?х проведення, визначених МКУ, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженіи? ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата и?ого видачі, назва Київської міської митниці, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави і?і? проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб Київської міської митниці, які проводитимуть перевірку, а також копіі? наказу Київської міської митниці про проведення перевірки та службових посвідчень посадових осіб Київської міської митниці, які проводитимуть перевірку (п. 1 ст. 349 МКУ); непред'явлення керівнику підприємства або уповноваженіи? ним особі копіі? наказу Київської міської митниці про проведення документальноі? виі?зноі? перевірки, службових посвідчень посадових осіб Київської міської митниці, які проводитимуть перевірку, посвідчення на право проведення перевірки або і?х пред'явлення з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових Київської міської митниці до проведення такоі? перевірки (п. 3 ст. 349 МКУ); під час проведення документальноі? виі?зноі? перевірки посадові особи Київської міської митинці, які проводять перевірку, для отримання документів (і?х копіи?), пояснень, довідок подають керівнику підприємства або уповноваженіи? ним особі письмові запити під особистии? підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням переліку документів (і?х копіи?), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку і?х надання. Такі запити можуть бути подані не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення строку документальноі? виі?зноі? перевірки (у тому числі продовженого) (п. 4 ст. 353 МКУ); процедури повідомлення підприємства про дату початку та місце проведення документальноі? виі?зноі? перевірки (ч. 4 ст. 351 МКУ); строків давності (ст. 102 ПКУ); тривалість проведення документальноі? виі?зноі? перевірки (ч. 6 ст. 351 МКУ); строків складання акта (довідки) про результати документальноі? виі?зноі? перевірки (ч. 2 ст. 354 МКУ); процедури розгляду заперечень на акт (довідку) про результати документальноі? виі?зноі? перевірки (ч. 8 та 9 ст. 354 МКУ); процедури прии?няття податкового повідомлення-рішення (ч. 12 ст. 354 МКУ).

3.2 Аналітичне забезпечення та методика документальної пеервірки нарахування і сплати митних платежів, що здійснюється Київською міською митницею

Для забезпечення якісного проведення митного аудиту Київська міська митниця чітко визначає и?ого цілі, завдання, безпомилково обирає об'єкти дослідження, ретельно планує послідовність діи? митних аудиторів, застосувує ефективні методи та прии?оми аудиту, а також збирає необхідну інформацію (докази) для формулювання об'єктивного висновку. Сукупність усіх цих заходів складає основу аналітичного забезпечення митного аудиту Київської міської митниці.

Для розробки методик конкретних напрямів зовнішньоекономічноі? діяльності суб'єктів ЗЕД процес митного аудиту на Київській міській митниці поділяють на два основних етапи, кожнии? з яких передбачає певну послідовність контрольних діи?: підготовчии? та етап реалізаціі?.?На підготовчому етапі митнний аудитор Київської міської митниці: збирає інформацію про суб'єкт ЗЕД з метою визначення та оцінки ризиків (інформація може вже частково міститися в матеріалах преаудиту чи постаудиту, що був проведении? у попередніх періодах), а саме: ідентифікаціи?на характеристика: назва підприємства, код ЄДРПОУ, податковии? номер ДРФО, номер свідоцтва платника ПДВ, юридична адреса, адреси виробничих потужностеи?, складів тощо; вид підприємства (залежно від форм власності): приватне підприємство; підприємство колективноі? власності; комунальне підприємство; державне підприємство; підприємство, засноване на змішаніи? формі власності; іншии? вид підприємства, передбачении? законом (ст. 63 Господарського кодексу Украі?ни) [31]; вид господарського товариства (якщо підприємство є таким): акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство (ст. 80 Господарського кодексу Украі?ни) [31]; організаціи?на структура підприємства. Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторіи? тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Підприємство також має право створювати філіі?, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (ст. 64 Господарського кодексу Украі?ни) [31]. Особливу увагу митні аудитори Київської міської митниці приділяють тим підрозділам чи окремим і?х функціям, що пов'язані з митним аудитом. Якщо у підприємства є складські приміщення, встановлюється і?х пропускна спроможність; зміни в організаціи?но-правовіи? структурі за останніи? час (наприклад, злиття, поділ тощо); інформація про власників, директорів та керівників підприємства; пов'язаність підприємства, и?ого керівників та власників акціи? з третіми особами. Якщо так, то встановлюється, хто є третіми особами (П.І.Б./назва, податковии? номер, адреса тощо) та якии? характер таких зв'язків; дозволи, ліцензіі?, які були надані підприємству; у яких и?ому було відмовлено; які дозволи були анульовані (якщо таке мало місце); розмір статутного капіталу;? товарообіг, прибутки та збитки;? приналежність підприємства до виробника (імпортера) товару чи постачальника (посередника з реалізаціі?) товару; основнии? вид діяльності; організація системи бухгалтерського обліку (спеціально розроблена для підприємства чи стандартна); аналізується наявна інформація про попередні періоди щодо: історіі? дотримання законодавства, включаючи митні та фіскальні питання; можливоі? неплатоспроможності; підозри у шахраи?стві; видів, кількості та результатів проведених раніше контрольних заходів (перевірок). Для цього митними аудиторами Київської міської митинці з'ясовуються такі питання: чи проводився попередніи? аудит даного підприємства (якщо так, то які були и?ого результати); чи існують будь-які підозри щодо порушень чи невідповідностеи? митному законодавству з боку підприємства, власників и?ого акціи?, партнерів чи керівництва (якщо існують, то які і звідки отримана така інформація); чи притягувались раніше до відповідальності керівництво підприємства, власники акціи? чи партнери за порушення митних правил (якщо так, необхідно вивчити більш детальну інформацію); чи здіи?снювалися раніше митнии? аудит даного підприємства чи інші види контролю з боку державних органів (якщо так, то які результати було отримано); досліджується внутрішня організаціи?ня структура підприємства. Для цього перевіряється: чи є на підприємстві окремии? підрозділ чи особа, що відповідає за митні питання, а саме: хто несе відповідальність за окремі напрями, наприклад, тарифну класифікацію, митні процедури, оцінку, роботу з постачальниками тощо; якии? характер обміну інформацією між особою, що складає декларацію та іншими підрозділами підприємства (бухгалтерією, товарознавцями тощо); які передбачено процедури у випадку, якщо відповідальнии? співробітник тимчасово чи тривалии? час відсутніи? на робочому місці; яку передбачено процедуру у випадках виявлення невідповідностеи? (наприклад, щодо кількості поставлених товарів, пошкоджених товарів, повернених товарів, відмінностеи? у ціні, невірних записів в обліку товарних запасів) та хто несе за неі? відповідальність; чи є на підприємстві митнии? брокер. Якщо є, встановлюється особа брокера, аналізується історія и?ого роботи з ДФС, якими повноваженнями він наділении? (є він прямим чи непрямим представником); якии? метод сплати митних платежів використовує підприємство (готівковии?, безготівковии?, фінансову гарантію тощо); чи є на підприємстві система внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту) за господарськими операціями та яка і?і? ефективність; які існують процедури отримання та реєстраціі? товарів в облікових записах підприємства; за якою фактичною адресою зберігаються облікові записи; чи є на підприємстві штатнии? бухгалтер (відділ бухгалтерського обліку) чи підприємство користується послугами зовнішнього бухгалтера; яка система та форма обліку застосовується підприємством: які звітні періоди; чи затверджено на підприємстві робочии? план рахунків; які рахунки використовуються для зовнішньоекономічних операціи?; які регістри синтетичного та аналітичного обліку використовуються; яке програмне забезпечення використовує підприємство; як забезпечується створення резервних копіи? документів, відновлення інформаціі?, а також зберігання протягом визначеного законодавством терміну бухгалтерських та інших документів; аналізується інформація про зовнішньоекономічні операціі? підприємства. У першу чергу визначається з якими видами товарів працює підприємство. Для цього збирається інформація про вид діяльності підприємства, товаропотоки, постачальників, походження товарів, краі?ну відправлення товарів, і?х вартість тощо. На сьогоднішніи? день велика кількість підприємств, що здіи?снюють зовнішньоекономічні операціі?, створили власні веб-саи?ти, які містять багато корисноі? інформаціі? про окремі аспекти і?х діяльності. На цьому етапі перевіряється: кількість та типи митних деклараціи? за період перевірки. Крім того, визначається, які з них є наи?більш важливими з точки зору вартості та кількості товарів; види товарів (тарифну класифікацію). На цьому етапі встановлюється: чи існують ризики, пов'язані з тарифною класифікацією; які коди товарів використовуються наи?частіше; чи були зміни у тарифніи? класифікаціі?, що використовується за останні періоди; чи є на підприємстві окремі фаи?ли чи списки у яких кожнии? номер товару пов'язании? із кодом товару; митну вартість товарів задекларованих за період, що перевіряється; умови оплати за товари (передоплата, оплата після отримання товарів, акредитив тощо); задеклароване походження товарів. Особливу митні аудитори Київської міської митинці звертають на ті краі?ни, походження товарів з яких зазначається у документах наи?частіше, а також ті, з якими підприємство раніше не працювало; інформацію про основних постачальників товарів; які види транспорту наи?частіше використовуються підприємством (морськии?, повітрянии?, автомобільнии? тощо), а також які перевізники беруть участь у діяльності підприємства.

Крім того, на підготовчому етапі митними аудиторами Київської міської митниці вивчається історія ведення бізнесу конкретним підприємством, включаючи и?ого досвід у експортно-імпортних операціях, а також аналізується стан справ у галузі, в якіи? працює суб'єкт ЗЕД, включаючи и?ого місце у даніи? галузі, наявність конкурентів, які імпортують чи експортують ідентичні або подібні товари та рівень конкуренціі?.

Якщо за період перевірки відбулись зміни торговоі? моделі підприємства, митні аудитори Київської міської митинці збирають достатню кількість пояснень з метою підтвердження або спростування факту умисноі? спроби ухилення від виконання будь-яких вимог законодавства. В окремих випадках доцільним може бути отримання інформаціі? від інших державних органів.

У кожному конкретному випадку переліки питань, які необхідно дослідити на підготовчому етапі, можуть відрізнятися. Причиною цього, перш за все, може бути недостатність необхідноі? інформаціі?. Тому питання, які не було змоги перевірити на підготовчому етапі, перевіряють на початку етапу реалізаціі? безпосередньо на підприємстві.

Таким чином, використовуючи вищезазначену інформацію митні аудитори Київської міської митниці можуть зробити висновки про рівень ризику та типи ризикових областеи? (наприклад, митні процедури), що продукуються підприємством суб'єктом ЗЕД, а також виявити можливі помилки, які необхідно перевірити глибше та детальніше.

Крім того, на підготовчому етапі митні аудитори Київської міської митниці вивчають чинне законодавство, що має відношення до товарів та митних процедур. Це дозволяє не тільки виявити можливі факти невиконання правил та вимог законодавства, а и? визначити ситуаціі?, у яких суперечності та неузгодженості законодавства може підвищити ризик вчинення актів шахраи?ства та порушень.

Другим етапом митного аудиту на Київській міській митниці є реалізація документальноі? перевірки за напрямами, перелік яких залежить від виду та особливостеи? зовнішньоекономічних операціи? суб'єкта ЗЕД: митнии? аудит митноі? вартості товарів; митнии? аудит правильності визначення краі?ни походження товару; митнии? аудит правильності визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД; митнии? аудит кінцевого використання товарів та правомірності отримання пільг; митнии? аудит функціонування митних складів; митнии? аудит операціи? з переробки на митніи? територіі?; митнии? аудит операціи? з переробки за межами митноі? територіі?; митнии? аудит дотримання режиму тимчасового ввезення товарів; митнии? аудит операціи? з товарами подвіи?ного призначення; митнии? аудит правильності визначення експортного ПДВ. Основу проведення аудиту Київською міською митницею на цьому етапі складають и?ого методи, що являють собою сукупність діи?, прии?омів, спрямованих на визначення достовірності документів та звітності суб'єкта ЗЕД, у яких відображені зовнішньоекономічні операціі?, та відповідності здіи?снюваних ним господарських і фінансових операціи? вимогам законодавства.

Під час митного аудиту для забезпечення ефективності контрольного заходу митними аудиторами Київської міської митниці здіи?снюється комбінування різних методів та прии?омів залежно від виду перевірки, і?і? мети, об'єкта та строків. Тому розуміння і?х сутності та призначення є важливою складовою розробки методик проведення митного аудиту конкретних напрямів зовнішньоекономічноі? діяльності підприємств (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Класифікація методів митного аудиту

До фактичних методичних прии?омів митного аудиту Київської міської митниці належать: інвентаризація - перевірка фактичноі? наявності та стану збереження товарно-матеріальних цінностеи?, за допомогою інвентаризаціі? контролюються кількісні и? вартісні показники ввезених підприємством товарів, розрахунки за зовнішньоекономічними операціями, стан заборгованості та і?х відповідність даним бухгалтерського обліку; лабораторнии? аналіз - прии?ом фактичного контролю, якии? дозволяє визначити якісні, фізичні та хімічні характеристики сировини, матеріалів, готовоі? продукціі?; спостереження - прии?ом контролю стану об'єктів, і?х якісних характеристик, використовується аудиторами Київської міської митниці, наприклад, під час контролю дотримання умов зберігання товарно-матеріальних цінностеи? на митних складах або складах підприємства, порядку і?х видачі, реалізаціі? тощо; крім того, за допомогою цього методу оцінюється ступінь оснащеності структурних підрозділів суб'єкта ЗЕД, підраховується устаткування, що дає змогу визначити виробничі потужності та орієнтовно обсяги продукціі?, яка випускається, експортується, а також доходи від і?і? реалізаціі?; огляд товарів проводиться митними аудиторами Київської міської митниці з метою встановлення фактичноі? відповідності товарів і?х опису та кількості, заявленіи? у документах, визначення краі?ни походження, якості тощо; експертиза здіи?снюється фахівцем-експертом, якии? володіє спеціальними знаннями та дозволяє перевірити, наприклад, дотримання вимог технологіі? виробництва, технічних характеристик тощо; опитування дає можливість отримати докази від працівників та управлінського персоналу суб'єкта ЗЕД, а також від контрагентів підприємства та третіх осіб; запит - це надсилання державним органам, дебіторам, кредиторам, банкам, юристам та іншим третім особам, пов'язаним з підприємством суб'єктом ЗЕД офіціи?ного листа з проханням підтвердити чи надати інформацію про виконані операціі?, залишки на рахунках, зобов'язаннях, претензіях та інші дані; контрольнии? запуск сировини і матеріалів у виробництво застосовується для перевірки обсягів виходу готовоі? продукціі?; за допомогою такого методу перевіряється весь технологічнии? процес, починаючи зі зважування сировини и? допоміжних матеріалів, і?х обробки і закінчуючи виходом готовоі? продукціі?, це дає можливість митному аудитору Київської міської митниці перевірити фактичнии? вихід продукціі? та обсяги витрат сировини и? допоміжних матеріалів, порівняти з даними обліку до контрольного запуску, встановити необліковані надлишки матеріальних цінностеи? і пов'язані з цим зловживання; такии? прии?ом особливо актуальнии? під час митного аудиту операціи? з переробки на митніи? територіі? Украі?ни.

Документальні методи контролю Київської міської митниці - це сукупність способів та прии?омів перевірки достовірності інформаціі?, що міститься в документах і формах звітності. І?х сутність полягає у тому, що за змістом господарськоі? операціі?, відображеноі? в документі, встановлюється, чи не суперечить вона чинним законодавчим нормам, правилам, вимогам статутів та інших засновницьких документів; чи дотримується послідовність, повнота и? правильність заповнення реквізитів у документах, наявність відповідних підписів, а також визначається правильність арифметичних розрахунків.

До документальних методів митного аудиту Київської міської митниці відносяться: формальна перевірка, під час якоі? митними аудиторами виявляється: чи всі реквізити документа мають місце і чи правильно вони заповнені; чи наявні всі підписи відповідальних осіб; чи відноситься документ до того звітного періоду, в якому він проведении? за обліковими регістрами; чи є ознаки недоброякісності чи фіктивності документа (виправлення, підчистка, підробка підписів тощо);? логічна перевірка (перевірка по суті), дозволяє з'ясувати, чи мала місце певна господарська операція та чи у зазначеному обсязі. Така перевірка виявляє приписки через завищення обсягу виконаних робіт, завищення цін і розцінок, відображення у первинних документах таких робіт, які ніколи не виконувалися і не могли бути виконані взагалі; арифметична перевірка виявляє помилки при таксуванні (множенні ціни, тарифів, ставок на кількість) або підсумовуванні ряду чисел у процесі складання накопичувальних відомостеи?. Однак така перевірка не зводиться тільки до простих арифметичних діи?, вона поєднується з логічною перевіркою; аналітичні процедури - аналіз обґрунтованості показників бухгалтерського обліку і звітності, і?х впливу на формування результатів діяльності и? розмір податків та платежів. До основних прии?омів аналізу в процесі митного аудиту належать: технікоекономічні розрахунки; порівняння даних; відносні та абсолютні величини; групування даних; статистичні обстеження тощо; зустрічна звірка документів - один з ефективних прии?омів документального контролю достовірності відображення в документах зовнішньоекономічних операціи?. Проводиться шляхом звіряння (зіставлення) даних, відображених у документі, з даними іншого примірника цього самого документа чи із записами в інших взаємопов'язаних документах, які зберігаються як на самому підприємстві, так і в інших підприємствах, установах чи організаціях. При цьому митними аудиторами виявляються істотні відмінності внаслідок виправлених даних у документах, підміни документів або ж відображення абсолютно різних відомостеи? у документах, пов'язаних з оформленням однієі? і тієі? ж операціі?.

Метою проведення такоі? перевірки митними аудиторами Київськоїміської митниці є встановлення правильності, коректності та повноти інформаціі?, що заявлена у митних деклараціях. Для виконання такого завдання необхідно вивчити реальність кожноі? угоди з конкретним продавцем (покупцем) шляхом перевірки окремих записів та порівняння з відповідними записами, що супроводжують весь процес угоди, такими як листування, розрахунок вартості, переговори, контракт, постачання товарів, оплата та випуск у вільнии? обіг.

Класифікацію джерел інформаціі?, що використовується Київською міською митницею під час митного аудиту наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Класицікація інформації за джерелами під час митного аудиту на Київській міській митниці

Під час митного аудиту митні аудитори Київської міської митниці працюють з максимальною кількістю оригіналів документів, оскільки існує висока и?мовірність, що копіі? та дублікати можуть бути фальсифікованими.

Основні типи викривлень, що виявляються митними аудиторами Київськоїміськоїмитниці у бухгалтерських документах наведено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Типи викревлень у бухгалтерських документах, виявлені митними аудиторами Київської міської митниці

Під час перевірки бухгалтерськоі? та іншоі? документаціі? митні аудитори Київської міської митниці враховують, що ця інформація може бути ненадіи?ною: не всі витрати можуть бути підкріплені інвои?сами, рахунками-фактурами; витрати можуть бути відображені загальною сумою на одному рахунку (наприклад, 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками») без використання субрахунків чи аналітичних рахунків.

Вивчаючи документацію підприємства, митні аудитори Київської міської митинці звертають особливу увагу на зовнішніи? вигляд та дотримання основних правил заповнення документів та записів, а саме: якщо це документи, регістри обліку, книги чи журнали з відривними листками (наприклад, касова книга, головна книга), перевіряють нумерацію сторінок та іншу послідовну нумерацію, великі інтервали між датами на сусідніх сторінках, відсутність номерів можуть свідчити про вилучення чи замінену окремих сторінок чи цілих документів; якщо це документи, пов'язані безпосередньо із здіи?сненими зовнішньоекономічними операціями, перевіряють, чи всі записи за період, що перевіряється, наявні та чи немає пропусків; чи немає у документах виправлень або записів олівцем та іншим кольором; наявність написаних від руки на полях чи вставках приміток, що можуть містити підтвердження невідповідностеи? та помилок; особливості зовнішнього виду сторінки, такі як занадто великі відстані між рядками, колонками тощо, незвичаи?ні згини, заи?ві отвори для підшивання тощо.

Таким чином, послідовність контрольних діи? митнихаудиторів Київськоїміської митниці, сукупність методичних прии?омів, що вони застосовують, та джерел інформаціі?, що досліджують, залежать від конкретного напряму зовнішньоекономічноі? діяльності, що підлягає митному аудиту.

3.4 Визначення стратегічних напрямків розвитку митного аудиту та удосконалення його аналітичного забезпечення

Сучасні типи контролю в рамках митного аудиту фокусуються на суб'єкті ЗЕД та інформаціі? про комерціи?ну діяльність даного треи?дера у всіи? краі?ні. Вони ґрунтуються на управлінських підсистемах відповідних треи?дерів (обліку і звітності; складського обліку; логістики і розподілу; імпорту, експорту, транзиту; виробництва, переробки; внутрішнього контролю і т.д.) для забезпечення повноі? відповідності митним вимогам і процедурам для всіх торгівельних операціи?, а не лише для тих, що були вибрані відповідно до аналізу профілю ризику. Виходячи з цього, необхідною умовою проведення митного аудиту є дослідження системи внутрішнього контролю підприємств суб'єктів ЗЕД, бо саме від налагодженості, ефективності цієі? системи залежить обсяг, зміст, процедури зовнішнього контролю - митного аудиту.

Оскільки потреба контролю суб'єктів ЗЕД виникає як у самих підприємств, так і у держави в особі і?і? органів управління, контроль зовнішньоекономічноі? діяльності поділяється відповідно на внутрішніи? та зовнішніи?.

Метою контролю в інтересах власників є ефективна діяльність підприємства, мінімізація ризиків втрат, раціональне використання ресурсів та отримання прибутку. Перед державними органами, що здіи?снюють зовнішніи? контроль зовнішньоекономічноі? діяльності ставляться цілі захисту інтересів держави: регулювання та захист внутрішнього ринку; захист населення та довкілля; поповнення державного бюджету тощо.

Внутрішніи? контроль на підприємстві є важливим інструментом управління, якии? використовується для забезпечення достатньоі? впевненості в тому, що поставлені перед керівництвом цілі досягаються. На великих підприємствах, зокрема у акціонерних товариствах, контрольні функціі? покладаються на наглядову раду та ревізіи?ну комісію. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здіи?снює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенціі?, визначеноі? статутом та Законом Украі?ни «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 Nо 514-V, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. Ревізіи?на комісія (в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів-власників простих акціи? товариства до 100 осіб - ревізор) обирається загальними зборами для проведення перевірки фінансово-господарськоі? діяльності акціонерного товариства [61].

Внутрішніи? контроль - це система заходів, визначених управлінським персоналом підприємства та здіи?снюваних на підприємстві з метою наи?більш ефективного використання усіма працівниками своі?х обов'язків по забезпеченню та здіи?сненню господарських операціи? [13]. Часто внутрішніи? контроль також поєднують з внутрішнім аудитом, або іноді навіть змішують ці поняття.

Термін «внутрішніи? аудит» відповідно до Міжнародного стандарту аудиту Nо 610 «Використання роботи внутрішніх аудиторів» [44, с. 371] означає оцінювальну діяльність служби, створеноі? суб'єктом господарювання, до функціи? якоі? входять перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності и? функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Внутрішніи? аудит, як правило, включає огляд системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, перевірку фінансовоі? та господарськоі? інформаціі?, економічності та продуктивності діяльності, дотримання законодавства та внутрішньофірмових вимог.

Одним з багатьох напрямів роботи внутрішніх аудиторів є уніфікація та стандартизація. Спеціалісти внутрішнього аудиту повинні виконувати важливу функцію прогнозування проблем та контролю ефективності управлінських рішень керівництва і відповідних посадових осіб в управлінні підприємством [35, с. 54]. Таким чином, поняття «внутрішніи? аудит» є вужчим за «внутрішніи? контроль» і являє собою важливу складову інструментарію останнього.

Потреба у внутрішньому аудиті в Украі?ні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філіи?, дочірніх і підпорядкованих підприємств.

Щодо зовнішнього контролю зовнішньоекономічноі? діяльності, то Законом Украі?ни «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 Nо 959-XII [101] передбачені контрольні функціі? органів державного регулювання зовнішньоекономічноі? діяльності (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Крім цього Законом Nо 959-XII передбачено звітування суб'єктом ЗЕД Міндоходів Украі?ни та Національному банку Украі?ни. Таким чином, і ці органи також здіи?снюють контроль зовнішньоекономічноі? діяльності підприємств.

Поряд з вищевказаними державними органами, що здіи?снюють контроль зовнішньоекономічноі? діяльності, суб'єктами зовнішнього контролю виступають незалежні аудитори та аудиторські фірми, які відповідно до Закону Украі?ни «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 Nо 3125-XII (в редакціі? Закону Nо 140-V від 14.09.2006) [62] здіи?снюють обов'язковии? аудит річноі? фінансовоі? звітності та консолідованоі? фінансовоі? звітності суб'єктів господарювання, звітність яких підлягає офіціи?ному оприлюдненню (крім організаціи?, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету).

Але діяльність незалежних аудиторів не обмежується перевірками, обов'язковість яких визначено законодавством Украі?ни, вони також можуть проводити аудит спеціального призначення (ініціативнии?), надавати консультаціи?ні послуги, здіи?снювати погоджені процедури. У цьому випадку, на нашу думку, віднесення незалежного аудиту до заходів зовнішнього контролю є диску-сіи?ним питанням. З одного боку незалежнии? аудитор залучається ззовні, а з іншого - він залучається за ініціативою керівництва суб'єкта ЗЕД, допомагаючи и?ому у здіи?сненні контролю, а отже є одним з інструментів внутрішнього контролю.

На рис. 3.1 представлені види та суб'єкти контролю зовнішньоекономічноі? діяльності підприємств.

Як внутрішніи?, так і зовнішніи? контроль зовнішньоекономічноі? діяльності на практиці проводиться на трьох етапах та реалізується за допомогою методичних прии?омів.

Білуха М. Т. зазначає, що методичні прии?оми контролю «це специфічні прии?оми, вироблені практикою на основі досягнень економічноі? науки. Формуються ці прии?оми залежно від цільовоі? функціі? науки та і?і? загальнонаукових прии?омів і характеризуються взаємним проникненням в однорідні галузі наук» [4, с. 75].

Бутинець Ф. Ф. визначає прии?ом як складову частину методу. Метод представляє собою сукупність певних способів і прии?омів. Він так відрізняється від прии?ому, як ціле відрізняється від частини. Прии?ом - це момент методу [5, с. 26].

Зарубіжні автори Поукока М. А. і Теи?лор А. Х. під методичними прии?омами розуміють «систему способів попереднього, поточного і наступного вивчення предмету господарського контролю з точки зору дотримання законності, загальнонародноі? доцільності і якості управління» [60, с. 19].

Проаналізувавши наведені визначення різних авторів, для подальшого дослідження будемо вважати поняття «методичні прии?оми» та «прии?оми» тотожними.

Розглянувши запропоновані класифікаціі? методів та методичних прии?омів контролю різних авторів [4, 5, 24], вважаємо доцільним виділити дві групи методологічних прии?омів контролю зовнішньоекономічноі? діяльності: загальнонаукові та спеціальні. У свою чергу спеціальні включають наступні групи: