Облік і аудит виробництва і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт

Підвищення технічного обпадання підприємства новими машинами і механізмами, супроводжується розширенням об'єму робіт, які пов'язані з монтажем і утриманням обладнання в пригодному стані, що викликає збільшення витрат на утримання і експлуатацію обладнання і збільшення питомої ваги цих витрат в собівартості продукції.

До таких витрат відноситься: витрати на утримання і поточний ремонт виробничого обладнання; амортизація основних засобів, інструментів і пристосувань, витрати на виробничі відрядження робітників для виконання монтажних і ремонтних робіт; витрати по внутрішньовиробничому переміщенню вантажів, знос МШП, інші витрати.

Аудитор повинен перевірити правильність ведення синтетичного обліку вище згаданих витрат, який ведеться на активному рахунку 24 "Витрати по утриманню і експлуатацію машин і обладнання". Аналітичний облік ведеться в розрізі структурних підрозділів, статей і витрат.

Аудитор повинен перевірити правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку. По дебету рахунку 24 відображаються затрати у кореспонденції з рахунками 20,12, 70, 69 і т. п. По кредиту рахунку 24 списуються затрати на рахунку 23 "Виробництво" і інші розприділюються між окремими видами продукції, замовленнями і видами послуг.

Непрямі витрати займають значну питому вагу у собівартості продукції. Аудит витрат по обслуговуванню виробництва і управлінню доцільно розпочати з перевірки правильності і обґрунтованості складених на підприємстві кошторисів витрат. В процесі аудиту фактичні комплексні витрати в першу чергу порівнюють із затвердженими кошторисами, як по окремих статтях, так і в цілому. При виявленні фактів необґрунтованого завищення кошторисів витрат їх необхідно скоректувати з фактичними сумами витрат. Аудитору необхідно вивчати причини економії і перевитрат по кожній статті витрат. Досліджуючи фактичні витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню слід враховувати, що нераціональна економія засобів по окремих статтях, якщо вона пов'язана з невиконанням планів і намічених заходів є негативним показником роботи окремих служб підприємства і в кінцевому підсумку наносять збитки на інших дільницях. Аудитор повинен пам'ятати, що бувають випадки, перекручення звітності шляхом регулювання витрат в розрізі окремих статей кошторису. При цьому необґрунтовано зменшують витрати по тих статтях кошторису де допущено перерозхід і відповідно зменшують витрати по тих статтях кошторису по яких є економія засобів. Такі факти можна виявити порівнянням сум вказаних у звітах з розміром витрат по відповідних регістрах аналітичного обліку. При цьому необхідно також перевірити правильність їх віднесення по первинних документах на окремі статті витрат. [38]

В процесі перевірки загальновиробничих і загальногосподарських витрат виясняють обґрунтованість списання товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів по різного роду актах, бухгалтерських довідках і інших документах; правильність віднесення на виробничі витрати вартості недостач, втрат від псування матеріальних цінностей, які слід відшкодувати за рахунок винних осіб.

Загальновиробничими і загальногосподарськими називаються витрати, які пов'язані з управлінням, обслуговуванням і організацією виробництва на підприємстві. В склад загальновиробничих витрат входять витрати а по утриманню цеху, амортизація будівель, споруд і інвентар виробничого призначення, утримання будівель, споруд і інвентарю, поточний ремонт будівель, споруд і інвентарю, випробування, опити і дослідження, витрати по охороні праці, знос МШП, інші витрати.

До загальновиробничих витрат також відносяться невиробничі витрати (втрати від простоїв, втрати від порчі матеріальних цінностей при їх зберіганні в цехах, дільницях, інші невиробничі витрати).

Загальновиробничі витрати обліковуються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", рахунок активний, характеризує стан виробничого процесу. На рахунку 91 обліковуються затрати цехів і інших виробничих одиниць. [25]

Аудитор в ході перевірки перевіряє правильність перенесення витрат з рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" за мінусом повернень і залишок залишків на рахунок 23 "Виробництво" по належності і включають в собівартість продукції, робіт і послуг. Аудитор також перевіряє правильність ведення аналітичного обліку, який ведеться у відомості 12 "Затрати цеху №". Також перевіряться правильність розприділення загальновиробничих витрат на виробничі рахунки (рахунки 20, 23, 28 і т.п.).

Рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" щомісячно закривається і сальдо він не має.

На деяких підприємствах, де використовується однорідна сировина для виготовлення виробів однакової трудомісткості, розподіл загальновиробничих витрат проводяться пропорційно вазі або вартості сировини і основних матеріалів.

В склад витрат на управління включають заробітну плату, відрахування на соціальне страхування управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання легкового автотранспорту, канцелярські, типографічні, поштово-телеграфні і телефонні переговори, інші витрати загальногосподарського призначення. Всі витрати по обслуговуванню і управлінню виробництвом обліковується на рахунку 291 "Загальновиробничі витрати".

Особливо детально аудитор перевіряє статті витрат, пов'язані з управлінням виробництвом:

утримання працівників апарату управління підприємства і його структурних підрозділів;

витрати на утримання службового легкового автотранспорту;

витрати на відрядження;

представницькі витрати;

оплату вартості ліцензій;

обов'язкові аудиторські послуги, тощо.

Непродуктивні витрати ревізор перевіряє суцільним методом. Кожну суму вивчають на основі первинних документів, а в необхідних випадках проводять інвентаризацію або виробничі експерименти. Важливим питанням ревізії є перевірка правильності і економічної обґрунтованості розподілу витрат на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничих і загальногосподарських витрат між виробами, а також між товарною продукцією і незавершеним виробництвом. Аудитор зобов'язаний перевірити:

чи доцільно і економно витрачаються засоби виділені на утримання апарату управління підприємством;

чи немає випадків неекономного витрачання канцтоварів;

чи не допускається невиконання використання коштів на придбання меблів і інвентарю і обладнання для службових приміщень;

чи ведеться контроль зо поштово-телеграфними витратами.

По результатах ревізії розробляють пропозиції направлені на усунення причин, які викликають підвищення собівартості товарної продукції.

Джерелами аудиту є рядки Головної книги по рахунках: 24, 25, 26, відомості №12, 15, журнали-ордери №10, 10\1. [16]

Одним з найважливіших направлень аудиту є вивчення по елементного складу і структури витрат в динаміці за ряд років, що дозволяє аудиторам намітити головні направлення пошуку резервів зниження собівартості продукції. До цих витрат з обліком їх економічного змісту відносяться матеріальні затрати (за мінусом вартості повернених відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби, амортизацію основних фондів; інші заходи.

В елементі "Матеріальні затрати" знаходять відображення вартість придбаних зі сторони сировини і матеріалів, покупні матеріали, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру, природничої сировини, придбаного зі сторони палива, покупної енергії всіх типів. Аудитор вивчає повноту оприбуткування матеріальних цінностей і отримання норм їх витрачання на виробництво продукції. Встановлюється правильність визначення вартості матеріальних ресурсів. Вона формується виходячи з цін їх придбання (без врахування податку на додану вартість), націнок (надбавок), комісійних винагород постачальницьких організацій, вартості послуг товарної біржі, митних зборів, плату за перевезення, зберігання і доставку. [38]

У вартість матеріальних ресурсів включаються також затрати підприємства на придбання тари і упаковки. Аудитору необхідно звернути увагу на обґрунтованість виключення із затрат на матеріальні ресурси вартості повернених відходів і правильність їх оцінки. Важливим елементом, утворюючим собівартість продукції і належним перевірці, являються "витрати на оплату праці". В цьому елементі групуються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі і компенсаційні виплати, а також затрати на оплату праці робітників, які зайняті в основній діяльності, але які не перебувають в штаті підприємства. При цьому аудитор приймає до уваги, що виплати заробітної плати за фактично виконану роботу, вирахування виходячи із відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів у відповідності з прийнятими на підприємстві формами і системами оплати праці, включаються в собівартість в повній сумі, виявленої по відповідним розрахунковим документам.

За роботи, виконані особою, яка не перебуває в штаті організації і яка не зареєстрована в податковому органі в якості платника податку з доходів, оплата по трудовим договорам, договором підряду і іншим договором громадсько-правового характеру, включається в елементі "затрати на оплату праці." [33]

Вивчається компенсаційні виплати (оплата праці у зв'язку з підвищенням цін і індексацією доходів, виплати матерям по догляду за дитиною і т. д.), які повинні включатись у собівартість тільки в межах норми, передбачених законодавством. При перевірці затрат на оплату праці аудитор також враховує, що в них входить: вартість продукції, вартість безкоштовно видаваємих окремим категоріям робітників предметів фірменого одягу, обмундирування); виплати. Які обумовлені районним регулюванням оплати праці (виплати по районним коефіцієнтам і коефіцієнтом за роботу в пустелях, безводних і високогірних місцевостях, надбавки до заробітної плати за неперервний стаж роботи в районах з тяжкими природно-кліматичними умовами). Старанному вивченню належать виплати, які передбачені законодавством про працю, за невідроблений на виробництві (неявочний) час. Значну долю цих затрат поряд з оплатою пільгових годин підлітків, переривів в роботі матерів для годування дитини, оплати часу для виконання державних обов'язків і т. п. складають виплати винагороджень за вислугу років, оплата чергових і додаткових відпусток. Якщо підприємство створювало резерв майбутніх витрат на оплату чергових і додаткових відпусток, на виплату винагороджень за вислугу років, то встановлюється обґрунтованість операцій по рахунку 89 "Резерви майбутніх витрат і платежів".

Слід мати на увазі, що витрати, нараховані в оплату відпусток, повинні включатись у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, яка приходиться на дні відпустки, звітного місяця. Якщо частина відпускного періоду переходить на слідучий місяць виплачену персоналу суму за ці дні слід відображати, як виданий аванс по дебету рахунка 70 з фіксуванням його в склад виробничих затрат тільки в наступному місяці. Требі звернути увагу на можливі факти включення в собівартість витрат, які не входять в неї, а саме, премії, які виплачуються за рахунок коштів спеціального призначення і місцевих поступлень; матеріальної допомоги; оплат додатково наданих по колективному договору (з верх передбачених законодавством) відпусток робітників; надбавок до пенсій; компенсаційних виплат у зв'язку з підвищенням цін, які проводяться з верх розмірів індексації; компенсації подорожчання вартості харчування в їдальнях; оплати проїзду до місця роботи транспортом загального користування; цінових різниць по продукції, які надаються робітникам підприємства; оплати путівок на лікування і відпочинок і інших виплат, не пов'язаних на пряму з оплатою праці. [33]

В тісному зв'язку з даною статтею перевіряються "Відрахування на соціальні потреби". Аудитор встановлює правильність обов'язкових відрахувань від затрат на оплату праці по встановленим законодавством нормам органом державного соціального страхування, пенсійного фонду, державного фонду зайнятості і медичного страхування. Якщо організації заключають договори з комерційними страховими компаніями на добровільне медичне і інші види страхування, то такого роду відрахування роблять за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні організації.

Перевіряючи статтю "Амортизація основних фондів", аудитор встановлює правильність і законність відображення суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів. Вони повинні вираховуватись виходячи з балансової вартості основних фондів і затверджених норм, включаючи і прискорену амортизацію, їх активної частини. Нагадаємо, що невиробничі основні засоби амортизуються за рахунок коштів фонду соціальної сфери або чистого прибутку. Ці ж джерела використовуються для списання зносу МШП невиробничого призначення.

Особливо старанно аудитор вивчає комплексну статтю "Інші витрати". В неї включають: податки, збори, відрахування в соціальні позабюджетні фонди, платежі за гранично допустимі виброси, забруднюючих речовин, платежі по кредитам в межах ставок, оплата робіт по сертифікації продукції, затрати на відрядження по встановленим нормам, підйомні, плата стороннім організаціям за пожежну і сторожову охорону, за навчання і підготовку, а також перепідготовку кадрів, оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, плата за оренду і інші затрати.

Керуючись галузевими методичними рекомендаціями по питанням планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, аудитор встановлює правильність групування витрат по статтям, розприділення їх по видам продукції, між звітними періодами, а також між готовою продукцією і залишками незавершеного виробництва.

Велике значення має встановлення наявності фактичних залишків незавершеного виробництва і їх реальної оцінки, оскільки від цього залежить достовірність показників собівартості товарної продукції, прибутку, відрахування від неї в бюджет, резервного капіталу, фондів накопичення, споживання і соціальної сфери. [15]

У зв'язку з цим аудитор повинен співставити показники балансової статті "Незавершене виробництво" з величиною сальдо і Головній книзі по рахункам 20, 21, 23, 29, 30 і встановити обґрунтування їх оцінки в обліку.

Виявлені порушення доцільно фіксувати у відомості по наступній формі(табл.. 3.1):

Таблиця 3.1

№ п\п	Зміст операції	Документ	Дебет	Кредит	Зауваження
		дата	номер	сума	кореспондуючий рахунок	сума	кореспондуючий рахунок
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Узагальнені дані таких відомостей слід в подальшому використовувати про оформленні аудиторського заключення по результатам перевірки фінансово-господарської діяльності організації.

3.2 Аналіз витрат на будівельно-монтажні і ремонтні роботи

Перевірка обсягів і вартості виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт здійснюється вимірюванням їх у натурі і зіставленням з даними обліку цих робіт у замовника і підрядчика, а також даними проектно-кошторисної документації. До виходу на об'єкт будівництва для заміру робіт у бухгалтерії перевіряється обґрунтованість одержаних, а коштів за виконані роботи. Камеральна (документальна) перевірка полягає у правильності застосування розцінок, поправочних коефіцієнтів, норм накладних витрат; включенні до вартості виконаних робіт витрат, які не відносять до будівельно-монтажних робіт (придбання обладнання, яке не потребує монтажу, виплати за вислугу років та ін.), виконання робіт на непланових об'єктах або тих, що не мають проектно-кошторисної документації. Виявлення завищення обсягів робіт оформляють проміжним актом (довідкою). [20]

Для відбору об'єктів контрольних обмірів використовуються дані аналізу фінансово-господарської діяльності будівельних організацій, де є перевитрати заробітної плати, незадовільне фінансове становище, систематичне невиконання квартальних планів виконання робіт, наявність великих обсягів незавершеного виробництва, необґрунтовано високий рівень рентабельності будівельної організації тощо.

Контрольні обміри - це сукупність методичних прийомів встановлення достовірності фактично виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт. Провадяться контрольні обміри банками, які фінансують капітальні вкладення, а також у разі потреби контролюючими органами і в процесі проведення комплексних ревізій і аудиту діяльності підприємства-забудовника і будівельно-монтажної організації. Організація і методика проведення контрольних обмірів передбачені нормативними документами про порядок проведення контрольних обмірів будівельно-монтажних і ремонтних робіт.

Контрольні обміри здійснюються на місці виконання робіт на об'єктах, які фінансуються банком. При цьому перевіряється правильність обсягів будівельно-монтажних і ремонтних робіт, указаних у документах, які подані підприємством банку, для одержання коштів. Насамперед провадяться обміри меліоративних робіт, сільськогосподарських комплексів та інших важливих об'єктів. На великих будовах контрольні обміри провадяться банком щороку. [26]

Контрольні обміри робіт, які виконуються за кошти приватних інвесторів, провадяться банком за умови фінансування ним будівельних об'єктів. Якщо будівництво здійснюється за рахунок коштів компанії, підприємства, то контрольні обміри виконуються на їх прохання на договірній основі. Аудиторську перевірку на вимогу правоохоронних та інших державних органів установи банків можуть провадити у вигляді контрольних обмірів будівельних кооперативних об'єктів незалежно від джерел їх фінансування та форм власності.

Перед проведенням контрольного обміру контролери складають зведену відомість робіт на підставі документів для наявних в установі банку. Підприємству-забудовнику і підприємству-підрядчику установи банків повідомляють про час: і місце проведення контрольного обміру з проханням виділити своїх представників для участі в обмірі і підписанні акта.

При проведенні контрольних обмірів використовуються також документи проектних організацій, які відносять до об'єктів контрольного обміру. Якщо на підприємствах не ведеться облік робіт, виконаних на підконтрольному об'єкті обміру, документи зіставляють із затвердженою проектно-кошторисною документацією.

Правильність оплати виконаних робіт по конструкціях, обмір яких утруднюється, перевіряють за робочими кресленнями і специфікаціями за умови встановлення конструкцій у проектне положення. Крім того, використовуються наявні і на будові первинні документи (наряди на оплату праці, змінні рапорти), які підтверджують факт виконання робіт.

Обсяги закритих робіт (фундаменти, конструкції підлоги, автомобільні дороги, траншеї із вкладеними в них трубопроводами та ін.) перевіряють на підставі актів на закриті роботи, затверджених підприємством-замовником і генеральним підрядчиком за участю банку. В разі відсутності на будові таких актів обсяг виконаних робіт визначають за робочими кресленнями, а в необхідних випадках установа банку має право вимагати від генерального підрядчика розкриття робіт за його рахунок. [31]

Якщо при контрольних обмірах об'єктів, розрахунки за які провадяться за договірними цінами, встановлені не повністю завершені роботи, то їх включають до акта невиконаних робіт за тією самою вартістю.

При виявленні контрольними обмірами нерівноцінної заміни матеріалів і конструкцій на більш дешеві (наприклад, паркетної підлоги на дощану, обмурування стін кахелем на масляне пофарбування та ін.) у відомість перерахунку, яка додається до акта, включається вартість фактично вкладених матеріалів, деталей і конструкцій, а подорожчання їх вартості відносять до завищення вартості робіт.

Контрольним обміром робіт з монтажу обладнання перевіряють завершення їх. Завершеними ці роботи вважають лише за наявності актів про індивідуальне його випробування вхолосту, а в необхідних випадках - і під навантаженням. В разі відсутності актів на закриті роботи вартість робіт з монтажу обладнання вважають завищенням виконаних робіт.

Контрольний обмір робіт, які виконуються господарським способом і сплачуваних у міру виконання обсягів робіт, здійснюється за аналогією контрольного обміру підрядних робіт. Якщо при контрольному обмірі в розрахункових документах виявлено перевитрату будівельних матеріалів (металу, збірного залізобетону, труб та інших матеріалів і конструкцій), то її відносять до завищення вартості виконаних робіт. Аналогічно відображають виявлений у процесі контролю брак у виробництві.

При виявленні контрольним обміром застосування завищених проти проекту обсягів декоративно-художніх робіт, дорогих обмурувальиих і опоряджувальних матеріалів, зайвих предметів обладнання і внутрішніх прикрас будинків, дорогих і громіздких меблів, освітлювальної апаратури, виробів із бронзи, килимів, плюшевих і оксамитових штор, письмового приладдя, шкіри і цінних порід дерева та інших надлишків різницю вартості відносять до завищення обсягів виконаних робіт.

У випадках виявлення при контрольному обмірі нецільового використання коштів будівництва і ремонту проведені роботи і втрати відносять до позапланового будівництва, а їх вартість утримується банком згідно з окремо складеним висновком із застосуванням санкцій в установленому порядку.

Результати контрольного обміру оформляються актами і відомостями перерахунку вартості робіт за участю замовника і підрядчика. Акт підписується представником банку, замовником і підрядчиком.

У разі неявки для участі в контрольному обмірі вказаних представників або одного з них акт підписується представником банку в односторонньому порядку і висилається сторонам не пізніше від двох робочих днів з дня його складання. В п'ятиденний строк має подаватися банку письмове пояснення до змісту акта контрольного обміру. Керівник установи банку не пізніше ніж через 10 робочих днів після підписання акта контрольного обміру приймає рішення за результатами проведеного контрольного обміру. [22]

За результатом контрольного обміру установа банку в належному порядку приймає санкції стягненням переплати робіт. Якщо при перевірці приватного підприємства встановлено, що завищення обсягів і вартості робіт призвело до надлишкового одержання позички, то установа банку, керуючись умовами кредитного договору, вимагає від підприємства погашення відповідної частини позички і виплати штрафу перерахуванням за платіжним дорученням із свого рахунку в банку або внесенням коштів готівкою. В противному разі кошти стягують у примусовому порядку через суд або арбітраж.

Якщо при проведенні контрольних обмірів виявлено приписки обсягів робіт, завищення вартості виконаних робіт, викривлення державної звітності про виконання планів, незалежно від того, як виплачувались у завищеному розмірі заробітна плата, премії, зайве списання будівельних матеріалів та інші подібні порушення, установа банку передає матеріали до органів прокуратури. Якщо в цих випадках заподіяні матеріальні збитки (переплати заробітної плати, премій, наднормативне списання матеріалів та ін.), то на винних осіб подається позов на відшкодування збитків.

Аналогічно оформляють контрольні обміри будівельно-монтажних і ремонтних робіт і застосовують до них рішення інших контролюючих органів, включаючи також комплексний аудит фінансово-господарської діяльності підприємств. [19]

3.3 Шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт

Процес ведення бухгалтерського, управлінського і фінансового обліку в Філії "Згурівського райДУ" ДП "Київського облдорупр"представляє собою сукупність інформаційних і контрольно-організаційних операцій. До інформаційних відносяться операції збору, реєстрації, передачі, зберігання і обробки даних. Контрольно-організаційні операції, пов'язані з контролем і використанням одержаної в результаті виконання інформаційних операцій, які займають найбільшу питому вагу в діяльності бухгалтерського апарату, що являється відображенням об'єкту бухгалтерського обліку, як функціональної управлінської роботи. [25]

Інформаційні операції звітного процесу поділяються на дві нерозривно пов'язані одну з одною стадії.

Перша, яка називається первинним звітом, включає операції збору, реєстрації і передачі звітних даних.

Друга стадія, яка включає операції зберігання і обробки звітних даних, може бути визначена, як систематизація і узагальнення даних первинного звіту.

Задачі обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт інформаційно пов'язані з суміжними дільницями обліку і підсистемами АСУП. Лише незначна по об'єму вихідна інформація формується на основі первинних документів. [30]

Отже, умовами функціонування АРМ бухгалтера обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт являється формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, яка виникає при рішенні задач по обліку основних засобів, матеріальних цінностей, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, незавершеного виробництва. Вказана інформація повинна бути представлена у виді єдиної бази даних бухгалтерських записів, які формуються у відповідності з вимогами АРМ бухгалтера по обліку витрат на виробництво.

Зв'язок з другими підсистемами АСУП передбачає використання інформації:

-- нормативної бази АСУП в частині нормативів на деталь, виріб;

-- підсистеми "Техніко-економічне планування" в частині планових процентів непрямих розходів до базових статей;

-- підсистеми "Управління якістю" в частині даних про кількість забракованих будівельних робіт;

-- підсистема "Оперативне управління основним виробництвом" в частині одержання даних про залишки незавершеного виробництва на 1-е число кожного місяця.

Задачі АРМБ обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт пов'язані між собою через єдину базу даних бухгалтерських записів в частині використання (передачі) інформації про бухгалтерські записи по синтетичних рахунках обліку витрат, виробництво формуючих автоматично в процесі рішення задач.



Рис. 3.1. Схема інформаційних взаємозв'язків АРМБ по обліку затрат на виробництво

Організація процесу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт представляється у вигляді деякої системи робочих місць, яка відображає їх взаємодію при здійсненні реалізації облікових функцій. В цю схему повинні входити робочі місця робітників, функціональні обов'язки яких в будь-якій мірі пов'язані з веденням бухгалтерського, фінансового і управлінського обліку. До них слід віднести не тільки осіб, які здійснюють документацію, систематизацію і узагальнення інформації, її використання при виконанні функцій бухгалтерського обліку, але технічний персонал, який забезпечує оформлення документів їх архівування, відображення і тому подібне. [40] На робочих місцях бухгалтерських робітників обліку витрат на виробництво весь комплекс робіт пов'язаний з вирішенням бухгалтерського обліку в той час як для другого персоналу функції пов'язані з бухгалтерським обліком, не являються основними і займають лише частину їх часу. Аналіз показав, що організація АРМ для такої категорії персоналу цілеспрямована лише при умовах використання АРМ для виконання його основних функцій. Найбільше раціональним являється ділення АРМ на II категорії.



Рис 3.2. Структурна схема організації АРМБ по обліку витрат на виробництво

витрати будівництво собівартість кошторис

Цільова функція обліку витрат на виробництво, виявлення і усунення недоліків організації виробництва і матеріально-технічного забезпечення, направлена на максимальну економію матеріальних і трудових затрат, підвищення продуктивності праці. [30]

АРМБ обліку витрат на виробництво I категорії призначено для формування і підготовки первинної інформації, яка формується безпосередньо на місцях виникнення інформації. АРМБ вирішує задачі обліку затрат на виробництво, які стосуються підрозділів, дозволяє організувати систематичне своєчасне виявлення відхилень від нормальних умов, а також вести оперативний облік і здійснювати внутрішній аудит .

З допомогою АРМБ II категорії контролюється інформація, яка одержана з інформації I категорії, вирішуються регламентні і запитні задачі по обліку витрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ III категорії призначено для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних витрат на виробництво, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних і грошових засобів, організації внутрішнього аудиту.

Комплекс задач АРМБ обліку витрат на виробництво реалізується з допомогою директив, об'єднаних в меню. Рішення задач побудовано на використанні трьохрівневого меню. [25]

Меню першого рівня утримує директиви, які дозволяють виконувати загрузку комплексу програм, а також виконання директиви функціонального назначення. Структура директив I рівня слідуюча: Первинна інформація, Нормативно-довідкова інформація, Вихідна інформація, Ведення інформаційної бази

При наборі функції "первинна інформація" на II рівні меню відображає перелік вхідної інформації.

Бухгалтерська довідка. На III рівні меню відображає структуру бухгалтерської довідки. Бухгалтерська довідка необхідна для здійснення документального відображення записів які найшли відображення в других системах обліку. На III рівні меню бухгалтер пореквізитно заповнює бухгалтерську довідку.

Довідник планових процентів непрямих розходів необхідний для оцінки незавершеного виробництва, допоміжного виробництва, для визначення долі накладних розходів на виріб, замовлення, вид послуг.

На III меню довідник має слідуючу структуру: стаття затрат розрахункова, стаття затрат базова, структурний підрозділ, процент або кошторисна ставка.

Довідник нормативних витрат на деталь, виріб, замовлення, вид послуг необхідний для визначення нормативних витрат продукції (послуг). Довідник має слідуючу структуру: код виробу (калькуляційна одиниця), структурний підрозділ, стаття затрат, одиниця виміру, кількість, сума.

Довідник допустимості кореспонденції рахунків необхідний для контролю проведених господарських операцій. Він має слідуючі структури: основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції рахунків. [25]

Для здійснення аналізу відхилень від нормальних умов роботи по непрямих розходах складається довідник кошторисних асигнувань на обслуговування виробництва і управління. При наборі даного довідника на III рівні меню відображається структура довідника: структурний підрозділ, основний рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, стаття затрат, лімітування статті, затрати з початку року, затрати по місяцях.

Довідник планової собівартості продукції містить слідуючі дані: код зведеного обліку, (виріб, вид послуг і т.д., назва виробу, вид послуг, стаття затрат, сума).

Даний довідник використовується для аналізу стану фактичних даних, а також для моделювання і прогнозування витрат на виробництво.

Довідник причин відхилень від норм розходу необхідний для ідентифікації причин, а також групування даних для прийняття управлінських рішень. Довідник має слідуючу структуру: код причин відхилень від норм і найменування причин відхилень від норм.

При наборі функції "Ведення інформаційної бази" на II рівні відображаються слідуючі режими роботи: Відновленя інформації Перезапис інформації для архівного зберігання Перезапис інформації в інші АРМБ і інформаційну систему АСУП Збереження бази даних Контроль про наявність інформації.

Для здійснення розходів АРМБ по обліку витрат на виробництво необхідна інформація яка поступає з інших АРМБ і інформаційної системи АСУП. Для цього в АРМБ по обліку витрат на виробництво необхідно передбачити функцію "контроль про наявність інформації", яка дозволяє здійснювати аналіз поступаючої інформації і представити бухгалтеру відомості про недостаючу інформацію або про помилки наявні в інформації.

Інформація представляється у вигляді повідомлення на екрані. Програмним шляхом контролюється кількість записів, переданих з інших АРМ, значимість показників, допустимість кореспонденції рахунків.

Відновлення, зберігання і перезапис інформації здійснюється аналогічно тому, що було описано в інших АРМБ. Технологічний процес рішення задач на АРМБ по обліку витрат на виробництво здійснюються в такій послідовності. [40]

На АРМБ по обліку витрат на виробництво I категорії здійснюються слідуючі роботи:

-- ввод, контроль і друк вихідних даних на місцях їх виникнення;

-- формування нормативно-довідкових даних на АРМБ по обліку витрат на виробництво;

-- розрахунок нормативної собівартості незавершеного виробництва, нормативної собівартості готової продукції (видів послуг, товарів), нормативної собівартості бракованої продукції;

-- формування даних з інших АРМБ, інформаційної системи і про фактичні витрати матеріальних цінностей, заробітної плати і інших прямих затрат;

-- групування затрат по місцях їх виникнення: по рахунках 20, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 44;

-- розподіл затрат по об'єктах обліку;

-- визначення затрат по місцях виникнення затрат;

-- аудит затрат на виробництво по структурних підрозділах.

На АРМБ по обліку затрат на виробництво II категорії виконуються роботи: розподіл витрат по об'єктах обліку, в цілому на кредити:

-- закриття рахунків 20, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 44;

-- формування реєстру аналітичного обліку по рахунках 20, 23, 24, 25, 26, 28, 31, 44;

-- калькуляція собівартості продукції будівельно-монтажних робіт;

-- розрахунок фактичної собівартості готової продукції, робіт і послуг;

-- аудит витрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ по обліку витрат на виробництво III категорії вирішують слідуючі задачі:

-- аналіз відхилень фактичних витрат від поточних норм, правильність віднесення затрат на відповідні вироби, замовлення, види послуг і т. д., виявлення причин і винуватців відхилень;

-- складення звітності на рівні підприємства;

-- моделювання витрат на виробництво;

-- аудит господарської діяльності підприємства;

— контрольні обміри будівельно-монтажних робіт;

-- вироблення і прийняття управлінських рішень по мобілізації внутрішніх резервів. [30]

Після завершення розрахунків здійснюється відображення вихідної інформації. На II рівні в меню відображається перелік вихідної інформації:

Відомість відхилень від норм фактичних затрат;

Відомість аналітичного обліку по рахунках 24, 25, 26

Оборотна відомість по рахунках 20, 23, 44

Відомість визначення фактичної собівартості готової продукції

Відомість аналізу втрат від браку

Моделювання затрат на виробництво.

Для здійснення контролю і аналізу відхилень від норм по фактичному розходу матеріалів, заробітної плати по виробництві по причинах і винуватцях використовуються "відомість відхилень від норм фактичних затрат". В залежності від того яку інформацію необхідно одержати, бухгалтер (аудитор) вказує запит - рахунки 205, 12, 69, 70, а також , за який період необхідно одержати інформацію і в якому розрізі:

-- по підприємству

-- по структурному підрозділу

-- по замовленню (виду послуг)

-- по статті витрат

Після набору визначеного переліку бухгалтер відображає інформацію на екрані або друкуючому пристрої.

Разом по рахунку

Разом по статті

Разом по коду винуватця

Разом по коду причини

Разом по структурному підрозділу

Разом по коду аналітичного обліку (замовленню, виду послуг і т.д.)

Аудитор при здійсненні аудиту витрат на виробництво має можливість проаналізувати по кожній статті відхилення від нормальних умов, виявити причини відхилень і подати пропозиції по удосконаленню використання засобів. Особливо важливо всі відхилення мати в процесі надання будівельних послуг. Дана інформація дає можливість керівникам підприємства впливати на виробничий процес з метою економічного використання матеріальних, трудових і грошових засобів. [25]

Для здійснення детального обліку, контролю і аналізу непрямих витрат бухгалтер або аудитор по мірі необхідності відображає на екрані або друкуючому пристрої "відомість аналітичного обліку". Інформація про непрямі витрати має суттєве значення в умовах функціонування підприємства в нових умовах господарювання. Тому важливо знати по мірі здійснення господарської діяльності стан використаних засобів і намічати шляхи по їх скороченню.

Аудитор або бухгалтер здійснює відображення інформації в залежності від потреб слідуючих розрізах: По рахунку По коду аналітичного обліку По статті розходу По структурному підрозділу По підприємству.

Після набору визначного режиму відображення бухгалтер або аудитор вводить період, за який необхідно одержати дані і виробляє відображення вихідної інформації. [25]

Для здійснення аналізу витрат від браку на підприємствах здійснюється відображення "Відомості аналізу витрат від браку". Дана відомість дає можливість аудитору здійснювати контроль з метою недопущення невиробничих розходів. В залежності від умов контролю (перевірки) бухгалтер або аудитор здійснює відображення інформації в розрізі: основного рахунку, коду аналітичного обліку (коду виробу, замовлення і т.д.), структурного підрозділу, підприємства в цілому. Разом по субрахунку Разом по статті витрат Разом по об'єкту обліку (виробу, замовленню і т.д.) Разом по структурному підрозділу Разом по підприємству

Відомість відображає не тільки інформацію про витрати на забраковані за звітний період будівельні роботи, але і представляє керівництву підприємства інформацію про втрати з початку року по об'єктах обліку.

Бухгалтер вибирає групування одержання інформації і необхідний період, відображає їх в діалоговому режимі.

Групування даних здійснюється в слідуючих розрізах: По об'єкту обліку (замовленню, виробу і т.д.) По статті витрат По структурному підрозділу По підприємству По рахунку По субрахунку По коду аналітичного обліку.

Бухгалтер здійснює облік, аналіз, контроль на основі даних відомості, аналізує наявність незавершеного виробництва, динаміку за необхідний період. Крім того, бухгалтер аналізує відхилення витрат від нормативних дає пропозиції по удосконаленню розходу засобів по статтях і направленнях, тим самим впливаючи на кінцеві фінансові результати. В цілому по підприємству бухгалтер здійснює контроль по статтях затрат з виявленням причин відхилень і факторів, які впливають на їх виникнення.

Бухгалтер здійснює аналіз і контроль за витрачанням засобів, проводить порівняння з плановими показниками як в кількісному, так і в вартісному вираженні.

Аудитор, аналізуючи собівартість, виявляє відхилення, пропонує конкретні заходи по раціональному використанні матеріальних, трудових і грошових засобів. Дана відомість відображає не тільки кінцеві результати, але і проміжні. [41]

Важливим моментом по проведенні аудиту являється здійснення перевірки на правильність віднесення витрат на конкретні об'єкти витрат. Для цього аудитор аналізує кожну статтю і при необхідності відображає в одному із АРМБ необхідну первинну інформацію.

На основі наявних фактичних даних, нормативно-довідкової інформації і бази знань здійснюється розрахунок і відображення оптимального використання ресурсів, а також можливість одержання інформації про відхилення і запропонованих шляхах не допущення перевитрат по окремих статтях витрат.

При цьому автоматизованим шляхом здійснюється вибір оптимального стану виробництва, цілеспрямованість виконання замовлень і видів послуг. Керівнику надається можливість прогнозувати склад витрат, а також одержання максимального прибутку.

Розглянутий метод моделювання обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт філії "Згурівського райДУ" ДП "Київського облдорупр" відкриває нові шляхи не тільки підвищення оперативності і повноти використання облікових даних , але і дозволяє сформулювати ряд нових напрямів використання облікової інформації для аналізу, контролю і аудиту діяльності і управління загалом. [41]

Розділ 4. Система управління охороною праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Планування та контроль стану охорони праці на підприємстві

Забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності в нашій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівнів, всього населення країни. Вирішення цієї проблеми неможливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці. [30]

Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисциплін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці дисципліни мають єдину мету - сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників виробничого середовища, збереженню здоров`я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Наукова організація праці досліджує трудовий процес, на підставі чого розробляє та впроваджує в практику такі його схеми, при яких забезпечується максимальна продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров`я працівників, збільшення періоду їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує знаряддя праці, розробляє та дає рекомендації щодо їх конструювання, виготовлення та експлуатації з метою забезпечення необхідної зручності, збереження сили, працездатності та здоров`я працюючих.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень - всього, що оточує людину на виробництві.

Завершення підготовки фахівців з вищою освітою з питань охорони праці здійснюється при вивченні навчальної нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" та при підготовці розділу "Охорона праці" у кваліфікаційних та дипломних роботах (проектах).

Успішне вирішення задачі попередження нещасних випадків, професійних захворювань та аварій повинно закладатись вже на етапі планування виробництва і забезпечуватись на всіх його стадіях. [30]

В ході виробничого процесу відбувається взаємодія людей з оточуючим їх виробничим середовищем, яке являє собою сукупність фізичних, хімічних, біологічних та інших чинників, що діють на людину під час виконання нею трудових обов`язків. У широкому розумінні виробниче середовище включає в себе комплекс виробничих споруд з усіма їх елементами (напр., стіни, підлога, стеля, східці, вікна тощо), знаряддя праці (машини, механізми, інструмент, прилади та ін.), сировину, напівфабрикати, матеріали, енергоносії, повітряне середовище, а також інших людей і являє собою певне джерело небезпеки.

Для того, щоб гарантувати виконання усіх робіт найбільш безпечним способом, та позбавити працюючих від небажаного ризику травм, пошкодження здоров'я чи майна, охорона праці на філії Згурівського РАЙДУ використовує системний підхід та системний аналіз. Системою, яка вивчається в охороні праці, є система "людина - виробниче середовище". Процес системного аналізу здійснюється відносно виробничого середовища, де люди, технологічні процеси, обладнання/механізми та виробничі приміщення являються складовими частинами, які можуть впливати на безпеку та успішне виконання роботи або поставленої задачі. Кожен з цих елементів може додавати деяку міру ризику на людей або обладнання у процесі виконання роботи. Люди, наприклад, можуть бути небезпечні для себе та оточуючих у промисловому або технологічному середовищі. Неуважність, недостатня професійна підготовка, недоречні жарти, стомленість, стреси, образи та особисті проблеми (одруження, фінансові проблеми тощо) -- все це так звані людські або соціальні чинники, які являються перешкодою оптимальному або бажаному рівню виконання робіт людьми. Так само, деякі види машин та устаткування можуть являти небезпеку, навіть якщо вони працюють так, як треба, без збоїв (наприклад, транспорт, преси, ручний інструмент тощо). Не точно складена або неправильно виконана технологічна інструкція також може спричинити небезпеку під час технологічного процесу. [30]

У процесі системного аналізу необхідно брати до уваги усі ці фактори для того, щоб врахувати різні потенційні небезпеки, які можуть бути пов'язані з тією чи іншою специфічною роботою чи завданням ,процес системного аналізу поєднує поняття людських ресурсів, технологічних процесів, виробничих приміщень та/чи устаткування, які повинні функціонувати всередині специфічного робочого середовища, виконуючи одну або декілька задач.

Концепція системного аналізу вимагає враховувати усі ймовірні небезпеки як складові тієї чи іншої небезпечної ситуації до факту виникнення джерела небезпеки у системі "людина - виробниче середовище". Та наявність джерела небезпеки, як було показано в курсі "Безпека життєдіяльності", ще не означає того, що людині обов'язково повинна бути спричинена якась шкода. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про можливість утворення небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода. Для того, щоб створилась реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова, своєрідний "пусковий механізм", при якому потенційна небезпека переходить в реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада "джерело небезпеки - причина (умова) - небезпечна ситуація".

Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву - небезпечна зона

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення.

Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на наступні основні групи:

організаційні,

технічні,

санітарно-гігієнічні,

психофізіологічні.

4.2 Заходи що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників

Працівники що працюють на філії Згурівського РАЙДУ зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці тому вони безкоштовно забезпечуються:

лікувально-профілактичним харчуванням;

молоком або рівноцінними харчовими продуктами;

газованою солоною водою.

Ця категорія працівників також має право на:

оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;

скорочення тривалості робочого часу;

додаткову оплачувану відпустку;

пільгову пенсію;

оплату праці у підвищеному розмірі, та на інші пільги та компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку. [28]

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою) працівникам пільги і компенсації не передбачені чинним законодавством.

Протягом дії трудового договору роботодавець повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.

Основною задачею охорони праці на підприємствах є поліпшення умов праці і на цій основі зменшення частково або повністю всіх видів пільг і компенсацій, але доти, доки залишаються важкі фізичні роботи, доки залишаються робочі місця, на яких присутні шкідливі виробничі фактори, працюючим на них та їхнім роботодавцям необхідно дотримуватись правил надання всіх передбачених законом пільг та компенсацій, для того, щоб зменшити негативний вплив цих чинників на здоров`я.

Лікувально-профілактичне харчування (ЛПХ) є засобом підвищення опору організму людини впливу шкідливих виробничих факторів, зниження захворюваності і запобігання передчасній втомі. Безкоштовне ЛПХ надається лише тим працівникам, які виконують важку роботу в деяких спеціальних умовах (підземні роботи, металургія), згідно з Переліком виробництв, професій і посад, робота, в яких дає право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв`язку з особливо шкідливими умовами праці, затвердженим Постановою Держкомпраці СРСР і Президією ВЦРПС від 7 січня 1977 р. №4/П-1. Харчування надається працівникам у ті дні, коли вони фактично виконують роботи на виробництвах, передбачених цим Переліком. [28]

Безкоштовне молоко в кількості 0,5 л видається працівникам, які знаходяться в контакті з хімічними речовинами або фізичними виробничими факторами відповідно до Медичних показників для безплатної видачі молока або інших рівноцінних продуктів робітникам і службовцям, безпосередньо зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, затвердженими Міністерством охорони здоров`я СРСР 22.05.1968 р. Безкоштовна видача молока має ціль підвищення опору організму робочого дії токсичних речовин та фізичних факторів, які викликають порушення функції печінки, білкового і мінерального обміну, подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Молоко нормалізує обмінні процеси і функції організму людини і сприяє більш швидкому відновленню нормальної діяльності всіх систем життєзабезпечення людини. Для працюючих, що мають контакт зі свинцем або речовинами, що містять свинець, замість молока видаються продукти, що містять 8-10 г пектину (киселі, мармелад, концентрат пектину з чаєм або фруктові соки).

При роботі в умовах підвищених температур та інфрачервоного випромінювання відбувається сильне потовиділення. З потом із організму працівника виділяється ряд необхідних солей. Для збереження нормального стану організму в таких умовах велике значення має раціональний питний режим. Вживання підсоленої газованої води поряд з іншими санітарно-гігієнічними заходами дозволяє зменшити шкідливу дію високої температури і променистого тепла.

Оплачувані перерви санітарно-гігієнічного призначення надаються тим, хто працює в холодну пору року на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях, вантажникам, розробникам програм та операторам із застосування ЕОМ, операторам комп'ютерного набору та деяким іншим категоріям працівників.

Скорочена тривалість робочого часу за роботу із шкідливими умовами праці надається згідно Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №163. [28]

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів згідно ст. 7 Закону України "Про відпустки" надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1290.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Право на пільгову пенсію регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Цією Постановою затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

...