Організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві

В системі попередження пожежі передбачені наступні заходи:

контроль та профілактика ізоляції;

наявність плавких запобіжників в приладах;

Таблиця 4.4 - Перелік первісних засобів пожежегасіння, обов'язкових у відділі кадрів

захист від блискавки будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-ІІа, враховуючи кількість грозових годин за рік -20 годин, встановлюється ІІІ категорія захисту від блискавки [59];

вибір ступеня захисту оболонок комп'ютеру згідно з класом пожежонебезпечної зони приміщення П-ІІ [56] не нижче ІР-44 для електропристріїв та ІР-23 для світильників.

Системою пожежного захисту передбачені наступні заходи:

система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;

приміщення оснащено вуглець кислотними вогнегасниками - ВВК-2;

для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають наступні розміри:

- ширина не менш 1,5м;

- висота не менш 2,0м;

- ширина коридору 1,8м.

Робоче приміщення повинно мати два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинно перевищувати 100м.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій та плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковим є наявність плану евакуації.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" був прийнятий 25 червня 1991 року.

Обсяг і якість споживаної в технологічному процесі води та склад стічних вод, що відводяться у відкриті водойми, залежить від технології виробництва, виду продукції, що випускається, рівня технічного оснащення підприємства. Очищення стічних вод від механічних домішок здійснюється методами: проціджування, відстоювання, фільтрування, від оліємістких домішок - відставанням, флотацією, фільтруванням, обробкою спеціальними реагентами.

Очищення стічних вод ведеться у дві стадії: стічні води очищають у локальних очисних спорудженнях від домішок, найбільш характерних для даного типу технологічного процесу, і далі здійснюється доочищення загального стоку підприємства.

Промислові відходи діляться на тверді й рідкі. Основними напрямками ліквідації й переробки твердих відходів є вивіз і поховання на полігонах, спалювання, складування і зберігання на території промислового підприємства до нової технологічної переробки. На АТВТ "УМР Донбасводбуд" ліквідація побутових відходів здійснюється комунальними службами шляхом вивезення їх на договірній основі.

5. Цивільна оборона

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Враховуючи необхідність проведення державних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій, у лютому 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про цивільну оборону України", а в березні 1999р. Постановою Верховної Ради України до цього Закону внесено доповнення. Згідно із Законом кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та має право на надання гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організації незалежно від форм власності й підпорядкування. Як гарант цього права держава створила систему цивільної оборони.

Проблема застосування зброї масового ураження в воєнний час або звичайних засобів ураження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших.

В даному розділі розглянута тема "Ліквідація наслідків ядерного вибуху у надзвичайних ситуаціях воєнного часу".

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Територія, на якій під впливом вражаючих факторів ядерного вибуху виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, радіоактивне забруднення місцевості й ураження людей і тварин, називається осередком ядерного ураження.

Осередок ядерного ураження характеризується: кількістю уражених; розмірами площі ураження; зонами зараження з різними рівнями радіації; зонами пожеж, затоплень, руйнувань і пошкоджень будівель та споруд; частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд.

Поразка людей та тварин із осередку може бути від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного забруднення, а також від дії вторинних факторів ураження.

Ударна хвиля - це область різкого стискування середовища, яке у вигляді сферичного шару розповсюджується в усі сторони від місця вибуху з швидкістю, яка перевищує швидкість звуку. Хвиля утворюється за рахунок величезної енергії, яка виділяється у зоні реакції, де виключно висока температура, а тиск досягає мільярдів атмосфер.

Ударна хвиля може нанести незахищеним людям і тваринам значні травми, контузії або навіть може призвести до їх загибелі. Безпосередня поразка ударною хвилею виникає внаслідок дії надлишкового тиску та швидкісного напору повітря. Непряму поразку люди і тварини можуть отримати внаслідок ударів уламками зруйнованих будівель або уламків скла, каміння та інших предметів що летять із великою швидкістю.

Світлове випромінювання - сукупність видимого світла та близьких до нього по спектру ультрафіолетових та інфрачервоних променів. Джерело світлового випромінювання - область вибуху, що світиться і яка складається з нагрітих до високої температури речовин ядерного боєприпасу, повітря та ґрунту. Температура цієї області протягом певного часу порівняно з температурою сонця (8000 - 10000 оС).

Світлове випромінювання при безпосередній дії викликає опіки відкритих частин тіла, тимчасове осліплення та опіки сітківки очей. Можливі вторинні опіки, які виникають від полум'я палаючих будівель, споруд рослинності, палаючої або тліючої одежі. Незалежно від причин виникнення, опіки розділяють за важкістю травмування організму.

Проникаюча радіація - це один з вражаючих факторів ядерної зброї, який являє собою гама-випромінювання та потік нейтронів, що випромінюються в навколишнє середовище з зони ядерного вибуху. Крім гама-випромінювання і потоку нейтронів випромінюються ще альфа- та бета-частки, але оскільки вони мають невелику довжину вільного пробігу, їх дію на людей та інші предмети не враховують. Час дії проникаючої радіації не перевищує 10-5 сек. із моменту вибуху.

При дії проникаючої радіації у людей та тварин може виникати променева хвороба. Ступінь ураження залежить від експозиційної дози випромінювання, часу, за який ця доза отримана, площі опромінення тіла, загального стану організму.

Електромагнітний імпульс (ЕМІ) - це магнітні поля, які виникають при взаємодії альфа-випромінювання з атомами і молекулами навколишнього середовища та передають останнім імпульси енергії.

Електромагнітний імпульс безпосередньо на людину не діє. Приймачами ЕМІ є тіла які проводять електричний струм: повітряні та підземні лінії зв'язку, електромережі, трубопроводи та інші металеві конструкції.

Радіоактивне зараження - це забруднення території продуктами ядерного вибуху. Воно виникає внаслідок випадання радіоактивних речовин (РВ) з хмари ядерного вибуху. Основне джерело радіоактивності при ядерних вибухах: продукти ділення речовин, які складають ядерне пальне (200 радіоактивних ізотопів, 36 хімічних елементів): наведена активність, яка виникає при дії проникаючої радіації на деякі хімічні елементи у складі ґрунту (натрій, кремній та інші); деяка частина ядерного пального що не бере участі в реакції ділення.

Вражаючою дією на людей, тварин і рослин продуктів ядерного вибуху на сліді радіоактивної хмари є: випромінювання, яке викликає загальне зовнішнє опромінення; частини, які викликають при зовнішній дії ураження шкіри, а потрапляючи в середину організму - ураження внутрішніх органів; частини, які викликають небезпеку, потрапляючи всередину організму.

При ядерному вибуху радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у вигляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість, утворюючи обширні зони радіоактивного забруднення, які є небезпечними для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в час аварії.

Забезпечення дій формувань при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) включає: розвідку, радіаційний захист, матеріальне, технічне та медичне забезпечення.

Розвідка - основний вид забезпечення дій формувань. Вона організовується та ведеться з метою своєчасного добування даних про обстановку для прийняття рішення і успішного проведення РІНР в осередках ураження.

Якщо стався вибух на радіаційному об'єкті, з викидом радіоактивних отруйних речовин, значними руйнуваннями або після застосування противником зброї масового знищення, розвідка визначає: характер руйнувань; вид зараження;

рівень радіації, тип і концентрацію отруйних речовин, а також види бактеріологічних засобів; стан доріг (маршрутів) та дорожніх споруд; район, місце, час та вид застосованої зброїв разі нападу противника.

Крім цього розвідка визначає: обхідні шляхи зон зараження та перепон;

місця знаходження найбільшого числа уражених; розшукує заваленні захисні споруди і визначає стан людей, що в них знаходяться; встановлює місця пошкоджень на комунально-енергетичних мережах; веде безперервне спостереження за зміною обстановки в місцях (районах) дій сил ЦО.

Розвідка ведеться за маршрутом руху сил. Встановлюється наявність та ступінь зараження маршруту, визначається характер руйнування дороги, мостів і інших споруд. Встановлюються місця і характер пожеж, напрямок їх розповсюдження. При виявленні зараження зону позначають спеціальними знаками.

В осередку ураження розвідка визначає рівні радіації, наявність отруйних речовин, місця, де роботи виконуються тільки в захисному одязі. Відшукують захисні споруди, визначають стан людей, що в них знаходяться і можливі способи надання їм допомоги. Виявляють характер і ступень руйнувань будинків та споруд, завалів вулиць і умови використання інженерної техніки. Здійснюють постійний контроль за зміною радіаційної обстановки.

Забезпечення радіаційного захисту організовується та проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених завдань. Основними заходами радіаційного захисту є: організація розвідки; чіткі дії за сигналами оповіщення; максимальне використання захисних властивостей місцевості, інженерне обладнання району розташування формувань; здійснення постійного контролю за зараженістю повітря та місцевості; забезпечення безпеки формувань при діях в зонах завалів, руйнувань, пожеж, зараження, затоплення; ведення профілактичних заходів (застосування радіопроекторів, антидотів); забезпечення засобами індивідуального захисту; проведення санітарної обробки особового складу формувань та спеціальної обробки майна, техніки, приміщень, території та ін.

Начальник ЦО об'єкта організовує та керує проведенням заходів щодо захисту формувань, а командири формувань забезпечують їх виконання. На це спрямовано ряд узгоджених заходів: організовують безперервну розвідку, чіткі дії за сигналами оповіщення, здійснюють інженерне улаштування районів розташування формувань враховуючи захисні властивості місцевості; здійснюють постійний контроль за зараженістю повітря та місцевості, безпекою формувань при діях у зонах формувань, завалів, пожеж, зараження, затоплення, проведенням профілактичних заходів. Важливе значення в системі захисних заходів відведено санітарній обробці особового складу формувань, знезараженню техніки та майна, а також забезпеченню формувань засобами захисту.

Командир формування при організації радіаційного захисту вказує: як організувати і вести розвідку; сигнали оповіщення; обсяг та терміни інженерного улаштування районів розташування; порядок проведення контролю на зараженість; міри безпеки, обсяг робіт, сили та засоби, що необхідні для ліквідації наслідків НС; де і коли проводити спеціальну обробку.

Таким чином, завчасне розроблення та впровадження режимів радіаційного захисту робітників та службовців об'єктів, а також населення зменшить або повністю виключить ураження людей.

Висновки

Об'єктом дослідження виступає ПАТ "Водрембуд", яке виконує спеціальні будівельно-монтажні роботи на підприємствах та об'єктах Донбасу.

В 2013 році підприємство погіршало показники господарської діяльності. Зокрема виробництво зменшилося на 3,1 млн. грн. або на 24,8%. Реалізація зменшилася на 22,5%. В той же час собівартість реалізованої продукції зменшилася на 16%, а адміністративні витрати зросли на 45%. Все означене призвело до того, що підприємство отримало збиток від реалізації послуг за повною собівартістю в сумі 69 тис.грн. Тобто доходи від реалізації не перекривають прямі витрати. Загалом підприємство отримало збиток в сумі 231 тис.грн.

В 2013 році збільшився фонд оплати праці та середня заробітна плата - відповідно на 22,7% та 14,1%. В той же час продуктивність праці зменшилася на 25,4%. Все це свідчить про погіршення показників праці.

Для обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві використовують рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці". За кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу. Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Проаналізувавши використання трудових ресурсів на підприємстві біло виявлено, що трудові ресурси підприємства використовуються не ефективно. Так у середньому одним робітником відпрацьовано на 3 дні менш у попередньому, що призвело до зменшення річного фонду робочого часу.

Зменшення числа робочих днів, відпрацьованих одним робітником за рік та зменшення середньогодинного виробітку призвело до зменшення продуктив-ності праці та обсягу виконаних робіт.

При розрахунках коефіцієнтів руху робочої сили спостерігається тенденція підвищення плинності кадрів за звітний період. Причинами плинності кадрів є:

1) невисока заробітна плата;

2) віддаленість підприємства від основних магістралей міста;

3) виконання БМР за межами міста (відрядження).

Найпоширеніша причина звільнень за власним бажанням є низька заробітна плата. Була впроваджена система оплати праці, яка мотивує людину працювати якісно, творчо, відповідально, бо саме від її ставлення до своїх обов'язків буде залежати її зарплатня. Чим краще робітник буде працювати, тим більше в нього буде зарплатня.

Тому для покращення ситуації з кадрами на підприємстві було запропоновано впровадження безтарифної системи оплати праці, що підвищить мотивацію працівників і буде сприяти істотному росту продуктивності праці й ефективності роботи в цілому. Як показали проведені розрахунки це дасть змогу підприємству збільшити обсяг наданих послуг на 664,2 тис.грн. за рахунок чого отримає додатковий прибуток в сумі 87,7 тис.грн.

Розробка й впровадження безтарифної оплати праці на ПАТ "Водрембуд" повинні включати:

- видання наказу на підприємстві про підготовку до переходу на нову модель оплати праці;

- визначення середньої погодинної оплати праці для кожного працівника підприємства;

- визначення мінімальної погодинної ставки та розрахунок кваліфікаційних коефіцієнтів для кожного працівника;

- визначення "вилок" співвідношень в оплаті праці різної якості (працівників різних кваліфікаційних груп підприємства);

- розробка макета штатного розкладу;

- проведення атестаційної комісії для встановлення базового коефіцієнта кваліфікаційного рівня для кожного працівника;

- затвердження штатного розкладу;

- видання наказу про перехід на нову модель оплати праці, розробка положення про безтарифну систему заробітної плати, його затвердження;

- розробка навчальної програми для працівників підприємства, проведення "класів" по вивченню концепції безтарифної моделі оплати праці й практичних методик розрахунку заробітної плати;

- аналіз ефективності нової організації оплати праці, розробка якщо необхідно додаткових заходів.

трудовий робочий заробітний оплата

Список джерел інформації

1. Кодекс законів про працю № 3231-VI від 19.04.2011 // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 42. - С. 341.

2. Новосельська І. Роль Міжнародної організації праці в забезпеченні виконання Україною законодавства із захисту трудових відносин / І. Новосельська // Підприємство, господарство і право. - 2010. - № 5. - С. 123-126.

3. Шумская А.Н. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учебное пособие для иностранных студентов / Шумская А.Н. - Х.: Изд. ХНЭУ, 2012. - 268 с.

4. Акіліна О.В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / О. В. Акіліна, Л.М. Ільїч. - К.: Алерта. 2010. - 734 с.

5. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: навч. посіб. - К.: Знання-прес, 2000. - 313 с.

6. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О.А. Гришнова. - К.: Т-во "Знання", 2007. - 559 с.

7. Денисенко М. Державне регулювання ринку праці в Україні / М. Денисенко // Економіка та держава. - 2007. - №1. - С. 8-10.

8. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / за заг. ред. проф. Качана Є.П. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. - 232 с.

9. Гриньова В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / В.М. Гриньова, Г.Ю. Шульга. - Х: ВД "ІНЖЕК", 2007. - 288 с.

10. Пилипенко С.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / С.М. Пилипенко, А.А. Пилипенко, І.П. Отенко. - Х: ВД "ІНЖЕК", 2004. - 223 с.

11. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003. -224 с.

12. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учебное пособие для студентов высш. учебн. завед. / Н.И. Есинова - К.: Кондор, 2006. - 462 с.

13. Дмитриенко Г.А., Шарапова Е.А., Максименко Т.В. Мотивація й оцінка персоналу: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2002. - 248 с.

14. Про оплату праці: Закон України № 3258-VI від 21.04.2011 // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 19. - С. 260.

15. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 12.06.2013 // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 17. - С. 180.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" від 25.10.99 р. №725/4018 // Всё о бухгалтерском учёте. - 2000. - №86(511). - С. 36-38.

17. Бухгалтерський фінансовий облік: підручний для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів За ред проф. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009.

18. Бухгалтерський облік (теорія): навч. посіб; 30-річчю Сумського національного аграрного ун-ту присвячується? М.Г. Михайлов, А.І. Глушаченко, В.П. Гончар та ін.; за заг. ред. М.Г. Михайлова. - К.: ЦУЛ, 2007.

19. Малюга Н.М. Бухгалтерський облік в Україні: теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. - Житомир: ЖДТУ, 2005.

20. Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік в галузях економіки: навч. посіб. - К.: Знання, 2007.

21. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та світі: Монографія. - Житомир: ЖДТУ, 2003. - 564 с.

22. Лишиленко А.В. Бухгалтерский учет: учебник. - К.: ЦУЛ, 2008.

23. Тютюник П.С., Стародубова Г.М., Петренко Л.Ф., Сотникова О.А. Бухгалтерский учет: учеб. пособие. - Х.: ИНЖЕК, 2008.

24. Бутинець Ф.ф., Бондар В.П., Виговська Н.Г., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності "Облік і аудит" За ред проф. Ф.Ф. Бутинця. - 4-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2006.

25. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни Л.Ф. Ларікова, Л.І. Белоусова, І.О. Гавриленко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. Нац. Ін-ту ім. В. Даля, 2004.

26. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни Л.Ф. Ларікова, Л.І. Белоусова, І.О. Гавриленко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. Нац. Ін-ту ім. В. Даля, 2004.

27. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посіб. За редакцією Р.Л. Хом'яка. - 3-те вид., доп. і перероб. - Львів: Національний університет Львівська політехніка "Інтелект-Захід", 2004.

28. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет на производственных и в торговых предприятиях: Учеб. пособие. - К.: А.С.К., 2006.

29. Кавторева Я., Кузнецов В., Бухгалтерский учет: сборник систематизированного законодательства. - Х.: Фактор, 2007.

30. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2007.

31. Пилипенко А.А., Отенко В.І. Організація обліку і контролю. Навчальний посібник. - Харків: Вид. ХДЕУ 2002. - 288 с.

32. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технологій в обліку: Навч. посіб. - К: Знання, 2007.

33. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посібник. -К.: Знання-Прес, 2003. - 224 с.

34. Завгородній А.Г., Корягін М.С., Єлесеєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. 2-ге вид. Львів: "Львівська політехніка", 2004, 2004. - 453с.

35. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. 3-тє вид., доп. і перероб. - Житомир: П.П. "Рута", 2006. - 512 с.

36. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003. - 260 с.

37. Понікаров В.Д., Сєрікова Т.М. Аудит: Навч. посібник. - Харків.: ВД "ІНЖЕК", 2006. - 224 с.

38. Пшенишна А. Ж. Аудит. Навч. посібник. -К.: Центр учбової література, 2008. - 320 с.

39. Рудницький В.С., Гончарук Я.Л. Аудит: Львів: Оріяна-Нова, 2004. - 292 с.

40. Ватуля І.Д., Канцедал Н.А., Пономаренко О.Г. Аудит. Практикум. Навч. посібник. - К.: Центр учбової література, 2007. - 304 с.

41. Сопко В.В. Організація і методика проведення аудиту / Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільїна С.Б., Брадул О.М. Навчально-практивний посібник. - К.: ВД "Професіонал" 2004. - 624 с.

42. Лактіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001.

43. Тарасенко Н.М. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000.

44. Закон України "Про охорону праці" - Київ: 21.11. 1992.

45. ДСанПіН 3.3.2-0.07-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними терміналами ЕОМ. Утв. 10.12.98.

46. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

47. СНиП 2.04.05-92. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат. 1992.

48. СНиП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы пректирования. - М.: Стройиздат. 1980.

49. ОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.84.

50. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - К.: Держнаглядохоронпраці, 1999.

51. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. Введ 01.07.85.

52. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.78.

53. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. М.: Энергоатомиздат, 1987.

54. ГОСТ 14255-69. Аппарататы электрические напряжением до 220В. Оболочки. Степени защиты (СТ СЭВ 778-77). - Введ.01.01.70.

55. ОНТП 24-86. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрыво- и пожароопасности.-М.: Стройиздат., 1987.

56. ДБН В.1.1-7.02. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.

57. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

58. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ.01.07.92.

59. РД 34.21.122-87. Инструкция по проектированию и устройству зданий и сооружений. М.: Энергоиздат. 1989.

Размещено на Allbest.ru