Облік у зарубіжних країнах

Три додаткових методи було запропоновано як придатні при деяких обставинах: 1) метод завершеного виробництва, 2) метод приросту і 3) метод відкриттів. МСБО дозволений тільки метод завершеного виробництва. Два інших методи мають концептуальні переваги, але через практичні проблеми, економічні та податкові наслідки ні професійні бухгалтери, ні стягнені галузі не наполягають на їхньому впровадженні.

Метод завершеного виробництва

У деяких випадках дохід визнається при завершенні виробництва, незважаючи на те, що товар не проданий. Приклади таких ситуацій містять у собі дорогоцінні метали чи сільськогосподарські товари з гарантованими цінами. Дохід визнається тоді, коли метали добуті чи сільськогосподарський врожай зібраний, тому що ціни в достатній мірі гарантовані, одиниці товару взаємозамінні й витрати на поширення товару незначні. Коли продаж або одержання коштів передує виробництву і доставці, як у випадку з передплатою на журнали, дохід може бути визнаний тоді, коли він зароблений шляхом виробництва і доставки.

Метод приросту

Приріст -- це збільшення вартості, внаслідок природного росту або процесу дозрівання. Фермери спостерігають приріст при вирощуванні врожаю чи худоби. Ліси й розсадники збільшуються у вартості з ростом дерев і рослин. Деякі вина з часом кращають. Чи є приріст доходом? Чи варто визнавати його як дохід? Періодичне визнання приросту як доходу не прийнято на практиці.

Теоретики розділилися з приводу природи приросту. Деякі заперечують визнання приросту як дохід. Вони стверджують, що хоча немає сумнівів у тому, що активи збільшилися, але технічний процес виробництва продовжується і за ним піде переведення активу у ліквідні активи.

Інші вважають, що з економічної точки зору визнання приросту може бути виправданим, але поточна дисконтована вартість (необхідна для порівняльної оцінки ТМЗ) залежить від таких факторів, як майбутні ціни на ринку і майбутні витрати на забезпечення росту, збирання врожаю і підготовку товару до продажу, щодо яких немає достатньої визначеності.

Дозволено визнання доходу в момент завершення виробництва для деяких сільськогосподарських товарів, що “мають негайний ринок: збуту за встановленими цінами, на які виробник не може вплинути”. Однак в офіційних заявах бухгалтерських організацій нічого не говориться про можливе поширення цього принципу на сільськогосподарські товари, що знаходяться у процесі дозрівання чи виробництва і мають готовий ринок збуту за встановленими цінами.

Метод відкриттів (Міжнародна практика)

Пропозиція Комітету з цінних паперів США щодо обліку визнання резервів (RRA) для виробників нафти і газу пожвавило інтерес до використання методу відкриттів для обліку у видобувних галузях промисловості. Як було згадано вище у відношенні приросту, немає: сумнівів у тім, що активи підприємства можуть значно збільшитися шляхом розробок і відкриттів. Багато хто стверджує, що фінансова звітність компаній видобувної промисловості могла б бути поліпшена, якби відкриті ресурси відображалися як активи, а зміни в запасах: нафти і газу включалися у доходи. Їхні аргументи за метод відкриттів засновані на значущості відкриттів у процесі заробітку і точці зору, що ринкова ціна товару може бути визначена.

У деяких випадках не існує розумної гарантії одержання виторгу від реалізації і визнання доходу, що відстрочується. Звичайно, застосовується один із двох методів відстрочки визнання доходів доти, поки не будуть отримані кошти, а саме: метод продажу на виплат (installment sales method) чи метод відшкодування витрат виробництва (cost recovery method). У деяких ситуаціях кошти надходять до терміну постачання чи передачі власності і враховуються як попередня оплата, тому що операція з продажу є незавершеною. Це називається методом попередньої оплати (deposit method).

Одним з найбільш розповсюджених є метод продажу на виплат. Розглянемо його більш докладно.

Метод продажу на виплат (installment sales method) наголошує на одержанні коштів, а не на продажу. Він визнає прибуток у тім періоді, коли надходять кошти, а не в тім, коли має місце реалізація. Метод обліку на виплат виправдується тим, що під час відсутності розумної основи для оцінки ступеня імовірності збору коштів доход не повинен визнаватися доти, поки кошти не будуть отримані.

Вираз “продаж на виплат”, звичайно, використовується для опису будьякого виду продажів, оплата за які провадиться періодично частковими платежами протягом тривалого періоду часу. Даний метод застосовується в сфері роздрібної торгівлі, де усі види сільськогосподарського і домашнього устаткування, а також меблі продаються на виплат. Іноді він також застосовується у галузі, що робить виробниче устаткування, де монтаж устаткування оплачується протягом тривалого періоду часу. З недавнього часу цей метод став застосовуватися і у галузі освоєння земель.

Відповідно до методу обліку на виплат визнання доходу відстрочується доти, поки не будуть отримані кошти. Як доходи, так і собівартість реалізованої продукції визнаються в тім періоді, коли відбувся продаж, а визнання відповідного валового прибутку відстрочується доти, поки не будуть отримані кошти.

Витрати компанії визнаються в зв'язку з обліком відповідних доходів за один звітний період. Правилом фінансового обліку є розділення витрат на поточні (зумовлені поточними доходами) і відкладені. Перші йдуть у звіт про прибуток і збитки, другі -- в баланс.

Для одержання поточних витрат рахунку витрат за операційною діяльністю вони класифікуються симетрично рахункам поточних доходів, але додатково специфікуються на рахунки виробничих і накладних витрат. Виробничі прямі витрати (direct operating expenses) включають матеріали і зарплату (у тому числі пільгові виплати і відпускні виробничих робітників і лінійного інженерного персоналу) у промислових компаніях; товари -- в торгових компаніях. Прямі витрати формують вартість продажів (cost of sales, COS) і групуються за видами продукції/товарів для статей вартості продажів у сегментній звітності.

Накладні витрати (overheads) враховуються на рахунках, що відкриваються за статтями з наступним групуванням у звіті про прибуток і збитки на адміністративні, загальні, комерційні витрати за іншою ознакою (загальні і комерційні витрати). У фінансовому обліку розподілу накладних витрат (за групами продукції/товарів і на НЗВ) не потрібно, вони в повній врахованій сумі визнаються витратою в звітному періоді.

До адміністративних витрат (administrative expanses) відносяться: зарплата дирекції і персоналу офісу (salaries of directors and office stuff), оплата понаднормових (overtime premium), місцеві податки (rates), витрати на зв'язок, поштові і передплату (communications, postege, subscriptions), на освітлення й опалення (lighting and heating), страхування (insurance), орендну плату (rent), транспортні витрати (automobile expenses).

До загальних витрат (general expenses) відносяться: зарплата робочих загальногосподарських функцій (wages) і менеджерів (salaries), амортизація основних засобів і НМА (depreciation and amortization) комунальні витрати (utilities), банківське обслуговування (bank charges), витрати на відрядження (traveling), представницькі (entertenance).

Адміністративні й загальні витрати можуть мати спільне найменування адміністративних. Витрати на банківське обслуговування можуть бути представлені окремою статтею фінансових витрат у звіті про прибутки і збитки.

До комерційних витрат (selling/distribution expenses) входять: зарплата менеджерів з продажів і виплати торговим представникам (salaries of sales managers and commissions), витрати на відрядження і представницькі витрати менеджерів з продажів і торгових представників, маркетингові й рекламні витрати (marketing and advertising), транспортні витрати з доставки товарів покупцям (carriage outwards), надані знижки (diskaunts allowed, але можуть списуватися на прибуток), списані безнадійні борги (bad debts written off).

Облік доходів і витрат за іншою діяльністю (gains and losses) здійснюється на рахунках вибуття основних засобів, фінансових операцій з цінними паперами і відсотками, курсових різниць, оренди.

Схема обліку доходів і витрат основної діяльності у фінансовому звіті компаній окремих країн не має кардинальних розходжень. Для її розуміння потрібно знання облікової політики, плану рахунків і облікової процедури.

Вибуття основних засобів до закінчення терміну їхнього корисного життя пов'язано з визначенням фінансових результатів, що включаються в статтю іншого прибутку і збитків від операційної діяльності звітів про прибутки і збитки (у статтю екстраординарного прибутку і збитків, у деяких країнах).

Екстраординарні операції розкриваються в поясненнях до сум, причин, обставин і є самостійною статтею про прибуток і збитки. До них може відноситися закриття/перепродаж одного з підприємств холдингу, реструктуризація з розрахунком відповідного податку на прибуток, продаж земельної ділянки. Такі операції наводяться у звіті статтями доходів, витрат і фінансового результату з екстраординарної діяльності (окремим розділом). Застосовується також варіант розміщення екстраординарного прибутку/збитку після статті на прибуток від звичайної діяльності (Великобританія), що не означає відсутності оподатковування екстраординарної діяльності. У плані рахунків компаній можуть бути передбачені рахунки для обліку таких операцій.

Одним з видів витрат компаній є нарахований податок на прибуток. Розрахунок цього податку проводиться від прибутку, обліченого за правилами фінансового бухгалтерського обліку (accounting profit). Поряд з цим обчислюється податок на прибуток, розрахований за податковими правилами (taxable profit).

Різниця між ними враховується як відкладене зобов'язання за бухгалтерськими правилами (deferred taxation assets -- переплата), і відображається в пасиві балансу, якщо нарахований податок на прибуток за бухгалтерськими правилами більший фактичного (deferred taxation liabilities --доплати). Відкладене оподатковування в балансі представляється у складі довгоі короткострокових статей.

Описаний спосіб обліку оподатковування і його представлення у звітності називається методом економічних зобов'язань з оподаткування, він пов'язаний із принципом нарахування. Традиційний спосіб обліку фактичного оподаткування називається методом юридичних зобов'язань, він пов'язаний з касовим принципом.

Відкладене оподатковування має альтернативні варіанти:

1. Нульове (nil provision/flow through), при якому визнається тільки фактичне оподатковування, а відкладене відсутнє.

2. Повне (full provision/comprehensive allocation), при якому цілком визнається відкладене оподаткування.

3. Часткове (partial provision) застосовується до найбільш підтверджених відкладених податкових платежів.

Для обліку відкладеного оподаткування відкриваються рахунки витрат за податками, відкладеного оподаткування і податків до сплати. Оборот рахунка витрат за податками списується в зменшення балансового прибутку, сальдо рахунка відкладеного оподаткування приводиться в балансі, сальдо рахунка податків до сплати показує заборгованість з податків за звітний період. Переплата податків при складанні балансу переводиться у вигляді попередньої оплати.

Загальна схема обліку відкладеного оподатковування залежить від співвідношення балансового і податкового прибутку.

Приклад. Балансовий прибуток перевищує податковий: балансовий -- 120, податковий -- 100, ставка податку на прибуток -- 30%. Податок від балансового прибутку -- 36, від податкового -- 30. Різниця в оподаткуванні наводиться в пасиві балансу за статтею відкладених податкових зобов'язань (відкладений кредитор).

Д-т Витрати з податку на прибуток	36
(податок від балансового прибутку)
К-т Відкладене оподаткування	6
(різниця в податку)
К-т Податок на прибуток до сплати	30
(податок фактичний)

Приклад. Податковий прибуток перевищує балансовий: балансовий -- 200, податковий -- 250, ставка податку на прибуток -- 30%. Податок від балансового прибутку -- 60, від податкового -- 75. Різниця в оподаткуванні наводиться в активі балансу за статтею відкладених вимог (відкладений дебітор).

Д-т Витрати з податку на прибуток 60

(податок від балансового прибутку)

Д-т Відкладене оподаткування 15

(різниця в податку)

К-т Податок на прибуток до сплати 75

(податок фактичний)

Нараховане оподаткування розподіляється за декількома звітними періодами. Ставка податку може коректуватися в періоді списання різниць. При невизначеності майбутніх ставок списання відкладеного оподаткування провадиться за ставкою на звітну дату (середньою ставкою). Виникаючі різниці в ставках податків списуються за рахунок резерву відкладеного оподаткування/резервів.

Різниці звичайно виникають з амортизації основних засобів, виторгу, пенсійних відрахувань, податковим збиткам, при консолідації звітності компаній з різною валютою.

У цілому облік відкладеного оподатковування розрізняється по країнах:

1. Відсутній унаслідок збігу облікових і податкових правил: Греція, Туреччина.

2. Те ж, але визначається тільки при складанні звітності відповідно до МСБО: Японія, Франція, Швейцарія, Швеція.

3. Те ж, але визначається лише при зміні бази/методу оподаткування: Данія, Бельгія.

4. Постійна облікова практика: Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Іспанія, Португалія, США.

За кордоном основою визначення фінансового результату є використання методу “витрати-випуск”, що рекомендується до використання нормами Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів і Четвертою директивою Європейського економічного Співтовариства (1978 р.).

Основою цього є визначення фінансового результату порівнянням витрат з випуском у фінансовій бухгалтерії, витрати враховуються лише за елементами, що дозволяє визначати в бухгалтерському обліку знову створену вартість і фінансовий результат.

Загальний фінансовий результат встановлюється двома варіантами, що забезпечують збереження особливостей французької й англосаксонської систем бухгалтерського обліку.

У французькому варіанті загальний результат роботи підприємства визначається шляхом підсумовування експлуатаційного, фінансового і надзвичайного результатів.

У англосаксонському варіанті для визначення доходів і витрат використовують таку класифікацію: виробництво, транспорт, постачання, реалізація, фінанси і бухгалтерія, персонал, адміністрування.

Однак при обох варіантах основою розрахунку є поділ в обліку фінансової бухгалтерії витрат за елементами минулої і знову створеної вартості.

Основні положення для запам'ятовування:

2) Відповідно до принципу визнання доходу (revenue recognition principle) він визнається тоді, коли 1) він реалізований чи може бути реалізований і він зароблений.

— Дохід від продажу товарів визнається в момент продажу, під яким звичайно мається на увазі постачання покупцям.

— Дохід від наданих послуг визнається тоді, коли послуги були надані і по них може бути виставлений рахунок.

— Дохід від надання іншим прав на використання активів підприємства у вигляді відсотка, ренти й авторського гонорару визнається з часом чи з використанням активу.

— Дохід від продажу активів, що не є товарно-матеріальними запасами, визнається в момент продажу.



ТЕМА 9. ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Мета завдання:

Засвоїти:

— відмінності фінансового та управлінського обліку;

— методи обліку витрат.

На рубежі XIX -- XX ст. система бухгалтерського обліку розділилася на дві відносно самостійні підсистеми: фінансовий і виробничий, виробничий; облік пізніше розвинувся в управлінський.

У фінансовому обліку формується інформація про: витрати (у цілому) і доходи компанії, стан дебіторської і кредиторської заборгованості, стан фондів (капіталу), фінансові результати, майно і т. п.

В управлінському обліку формується внутрішня інформація підприємства про витрати виробництва. Останні враховуються за видами, статтями витрат, місцями їхнього виникнення, тобто по структурних підрозділах, а також по центрах відповідальності (хто відповідає за ті чи інші витрати).

Найбільш загальна класифікація розходжень між фінансовим і управлінським обліком може бути сформульована таким чином. Вона включає деякі розходження за наступними критеріями (див. таблицю). В управлінській бухгалтерії фінансовий результат визначається за виробами і на цій основі потім за внутрішніми й зовнішніми сегментами діяльності.

Управлінська бухгалтерія використовується для визначення фінансового результату за: виробами, центрами відповідальності, новими технологічними рішеннями, зонами реалізації усередині країни і за її межами, каналами реалізації, категоріями покупців, групами населення й інших позицій, за якими приймаються тактичні й стратегічні рішення. Управлінська бухгалтерія використовується середніми і великими фірмами.

Сегментом діяльності є будь-яка позиція, за якою визначається фінансовий результат зіставлення витрат з випуском. Вони підрозділяються на внутрішні (вироби, центри відповідальності) і зовнішні (нові потреби в продукті, зони і канали реалізації, представництва та ін.).

Основні порівняльні характеристики фінансового й управлінського обліку

Області порівняння	Фінансовий облік	Управлінський облік
Обов'язковість	Потрібна за	За рішенням
ведення обліку	законодавством	адміністрації
Цілі обліку	Складання фінансових	Надання допомоги
	звітів для користувачів	адміністрації в плану-
	поза організацією	ванні, управлінні й
		контролю
Основні	Особи й організації	Різні рівні управління
споживачі	поза підприємством	підприємством
інформації
Види систем	Система подвійного	Будь-яка система,
бухгалтерського	запису	що задовольняє
обліку		інформаційні потреби
		управління
Свобода вибору	Обов'язкова	Основний критерій --
	відповідність до	придатність інформації
	загальноприйнятих
	принципів
	бухгалтерського обліку
Використовувані	Грошова одиниця за	Грошові й натуральні
вимірники	курсом, що діє в	одиниці виміру,
	момент здійснення	обчислені за поточною
	операції	чи майбутньою вартістю
Основний об'єкт	Господарська одиниця	Ступінь деталізації,
аналізу	в цілому	необхідна для цілей
		управління
Періодичність	Регулярна: щомісячна,	Плаваюча, в міру виник-
складання звітності	щоквартальна, щорічна	нення необхідності
Ступінь точності	Вимагає об'єктивності,	Нарівні з перевіреною
інформації	історична за природою	інформацією
		використовуються
		оцінки та прогнози
Часове	Інформація про вже	Аналіз, що здійснився,
співвідношення	здійснені операції	і прогноз майбутнього
інформації	і господарські акти

Наприклад, у Франції фінансовий результат відображається на спеціальному рахунку “Аналітичний фінансовий результат”, підсумок якого, як правило, дорівнює експлуатаційному результату фінансової бухгалтерії. При цьому в управлінській бухгалтерії результат установлюється за статтями калькуляції при використанні повної собівартості чи тільки за перемінними витратами при розрахунку усіченої собівартості. В останньому випадку визначаються дві категорії маржі.

Маржа -- це різниця між ціною виробу і змінними витратами. Маржа першої категорії визначається після вирахування змінних витрат, другої -- після вирахування прямих постійних витрат. Використовується в ціноутворенні для визначення мертвої точки, у якій рівень прибутку дорівнює нулю і нижче якої знаходиться зона збитку, а вище -- зона прибутку.

В управлінському обліку витрат застосовують методи фактичного розрахунку витрат за всіма статтями калькуляції (full costing), ”точно-в-час” (Just in time). В обліку витрат за традиційною методологією визначають повну собівартість зробленої продукції з розподілом накладних витрат за калькуляційними об'єктами (за будь-яким базисом, найчастіше -- прямій зарплаті).

При методі Стандарт кост витрати враховують за стандартними (нормативними) сумами (матеріальні витрати -- без застосування первинних документів) з наступним обліком відхилень на спеціальних “конверсійних” рахунках (conversional accounts) і їхнім списанням за рахунок прибутку. Прибуток, обчислений виходячи зі стандартних витрат, називається маржинальним (marginal profit). Стандарти витрат обчислюють на основі технології виробництва і є її невід'ємною частиною. Зміни норм виникають у надзвичайно рідких випадках, велику аналітичну цінність має витрата понад норми, а економія визнається при відсутності порушень технології.

Схема обліку витрат на виробництво і реалізацію за системою Стандарт кост:

Матеріали Матеріали (конверсійний рахунок)

Фактично 200/200 Норма 180 баланс 20/200

Зарплата		Зарплата (конверсійний рахунок)
Фактично		400/400 Норма 390
		Баланс 10/400
Накладні витрати		Накладні витрати (конверсійний
		рахунок)
Фактично		800/800 Норма 770
		Баланс 30/800
Комерційні витрати		Комерційні витрати (конверсійний
		рахунок)
Фактично		150/150 Норма 145
		Баланс 5/150
Готова продукція
Норма
Матеріали	180	Нормативна собівартість
Зарплата	390	реалізованої продукції 1 000
Накладні витрати	770	Залишок на складі 340/1 340
	1340
Продаж
Нормативна собівартість		Продажна вартість
реалізованої продукції	1 000	реалізованої продукції 1400
Комерційні витрати
по нормі	145
Прибуток маржинальний	255/1 400	1 400

Прибуток і збитки

Збитки: Прибуток маржинальний 20 255

10

30

5/65

Прибуток від реалізації 190/255 255

Система Директ костинг заснована на принципах Стандарт коста з тією відмінністю, що за дебетом рахунків виробничих витрат (основних і конверсійних) враховуються тільки прямі витрати. Накладні витрати без розподілу списуються за рахунок маржинального прибутку, що дорівнює різниці виторгу від продажів і прямих нормативних витрат. Собівартість продукції обмежена прямими витратами (так звана усічена собівартість).

Система “точно-в-час” застосовується в умовах автоматизованого виробництва і є європейською ідеєю, але реалізована в Японії (компанія “Тойота”). Вона поєднує систему Стандарт кост з організацією оперативного обліку витрат за допомогою картотеки заводу, переміщуваних відповідно до графіка їхньої обробки. Закупівлі здійснюють “з коліс”, у точно обговорений з постачальниками час, а випущена продукція без складування відвантажується покупцям, що робить автомобілі компанії дешевшими.

Змінні й постійні витрати визначаються з використанням математичних розрахунків (рівняння лінійного зв'язку). Логічний підхід (віднесення прямих витрат до перемінних, а накладних до постійних, орієнтований поділ накладних витрат на змінні й постійні) не дає надійних результатів.

У підсумку слід відзначити, що управлінський облік застосовується насамперед для контролювання внутрішніх операцій фірми. Питання про застосування внутрішньої підсистеми обліку і контролю вирішує адміністрація фірми. У цій підсистемі створюється інформація про витрати виробництва, що групуються за видами, місцями виникнення, носіями витрат (видами продукції). Управління витратами здійснюється через діяльність людей. Тому в управлінському обліку обов'язково виділяються такі його об'єкти, як центри відповідальності.

Важливим об'єктом управлінського обліку є виявлення результатів, аналізуючи які встановлюється ефективність діяльності внутрішніх підрозділів. Метою управлінського обліку є забезпечення інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробничих цілей. Інформація управлінського обліку не підлягає публікації і складає комерційну таємницю. Адміністрація самостійно встановлює склад і терміни представлення внутрішньої звітності. Управлінський облік спрямований на вибір оптимальних управлінських рішень. Він утворює єдину систему планування, обліку, аналізу, прогнозування витрат і доходів.

Основні положення для запам'ятовування:

— В управлінському обліку формується внутрішня інформація підприємства про витрати виробництва. Останні враховуються за видами, статтями витрат, місцями їхнього виникнення, тобто по структурних підрозділах, а також по центрах відповідальності (хто відповідає за ті чи інші витрати).

— В управлінській бухгалтерії фінансовий результат визначається за виробами і на цій основі потім за внутрішніми й зовнішніми сегментами діяльності.

— В управлінському обліку витрат застосовуються методи фактичного розрахунку витрат за всіма статтями калькуляції (full costing), ”точно-вчас” (Just in time).



РОЗДІЛ 3.

СИТУАЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Загальні підходи до оцінювання самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни “Облік у зарубіжних країнах”

Модуль 1.

Оцінювання виконаного завдання:

Складання робочого плану рахунків фірми -- 5 балів. Прості бухгалтерські проведення (один дебет, один кредит).

Кореспонденція рахунків -- 2 бали (1 -- дебетовий рахунок, 1 -- кредитовий рахунок).

Сума проведення (операції) -- 2 бали (якщо сума передбачена умовою задачі, враховується 1 бал).

Складні бухгалтерські проведення (декілька дебетів і кредитів). Кореспонденція рахунків -- 2 бали (1 -- дебетовий рахунок, 1 -- кредитовий рахунок). Сума проводки (операції) -- 2 бали.

Оцінка робочої таблиці -- 20 балів. Оцінка складання фінансової звітності

Звіт про прибутки та збитки -- правильно складений -- 10 балів; допущені неточності, неохайність, не заповнення реквізитів -- знімається по 1 балу за кожне порушення.

Баланс -- правильно складений -- 10 балів; допущені неточності, неохайність, не заповнення реквізитів -- знімається по 1 балу за кожне порушення.

Звіт про рух грошових коштів -- правильно складений -- 10 балів; допущені неточності, неохайність, не заповнення реквізитів -- знімається по 1 балу за кожне порушення.



Рейтинг для модуля 1

Кількість правильних відповідей	Понад 85	85-70	70-55	Менше 55
Підсумкова оцінка	відмінно	добре	задовільно	незадовільно

Модуль 2.

Оцінювання виконаного завдання:

Прості бухгалтерські проведення (один дебет, один кредит) Кореспонденція рахунків -- 2 бали (1 -- дебетовий рахунок, 1 -- кредитовий рахунок).

Сума проведення (операції) -- 2 бали, (якщо сума передбачена умовою задачі, враховується 1 бал).

Складні бухгалтерські проведення (декілька дебетів і кредитів). Кореспонденція рахунків -- 2 бали (1 -- дебетовий рахунок, 1 -- кре-

дитовий рахунок).

Сума проводки (операції) -- 2 бали.

Рейтинг для модуля 2

Кількість правильних відповідей	Понад 350	350-300	300-200	Менше 200
Підсумкова оцінка	відмінно	добре	задовільно	незадовільно



ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

МОДУЛЬ 1

Ситуація 1. Складання французького бухгалтерського балансу

Методика організації фінансового обліку відповідно до міжнародних стандартів складання звітності складається із:

1. Складання оборотного балансу до інвентаризації.

2. Відображення у фінансовому обліку амортизаційних відрахувань.

3. Відображення у обліку комісійних послуг банку.

4. Відображення у обліку сумнівної заборгованості покупців-банкрутів.

5. Створення резервів по знеціненню рахунків.

6. Відображення у обліку витрат, передбачених заздалегідь.

7. Методика ведення рахунку «Загальна експлуатація».

8. Облік інших поточних прибутків.

9. Методика обліку витрат і випуску за методом В.В.Леонтьєва «витрати-випуск».

10. Встановлення експлуатаційного результату. 11 .Встановлення надзвичайного результату.

12. Встановлення прибутка-нетто.

13. Складання оборотного балансу після інвентаризації.

14. Складання бухгалтерського балансу.

Вихідні дані: за даними рахунки оборотного балансу на 31 грудня 2ХХХ р. є такі обороти за рік

Шифр рахунку	Найменування рахунків, субрахунки	Обороти, франків
		дебет	кредит
1	2	3	4
10	Капітал і резерви		180000
20	Нематеріальна нерухомість	5000
280	Амортизація нематеріальної нерухомості		3000
1	2	3	4
213	Технічне устаткування	28000
2813	Амортизація технічного устаткування		16000
216	Обладнання офісу, інформаційні засоби, рухомість офісу	14600
2816	Амортизація офісного обладнання, інформ. засобів, рухомості офісу		5600
2121	Споруди	18000
2812	Амортизація споруд		9600
30	Запаси сировини	136 000
401	Постачальники товарів і послуг	464000	528 000
411	Покупці	426 600	306 000
412	Векселі до одержання	372 400	384 600
501	Банківські рахунки	446 000	424 000
508	Накопичені проценти	396 000	326 000
481	Рахунки чекання за передплатою	94000	82000
51	Каса	788 000	784 000
60	Покупки	952 000	4800
641	Заробітна плата персоналу	48000
643	Заробітна плата підприємця	24000
644	Відрахування на соціальне страхування	6600
646	Відрахування на інші соціальні потреби	3400
63	Податки, мита і прирівняні до них платежі	28600
61	Послуги із сторони	13600
627	Транспортування товарів і перевезення робітників	24000
672	Витрати, пов'язані зі зміною методів	53600
66	Фінансові витрати	19400
70	Продаж зробленої продукції і товарів	7000	1 306 000
75	Інші поточні прибутки	11400
7188	Інші додаткові прибутки		5600
718	Прибутки від супутньої діяльності		16000
77	Надзвичайні прибутки	4600	3600
	РАЗОМ	4 384 800	4 384 800

Дані річної інвентаризації:

1. Залишок товарів на складі оцінений у 144 000 фр.

2. Річні норми амортизації установлені в таких розмірах:

-- нематеріальна нерухомість.......................................20%

-- технічне устаткування...............................................20%

-- обладнання офісу.......................................................10%

-- споруди.......................................................................20%

3. Проценти в розмірі 600 франків (за весь звітний рік) від Ліонського банку не були облічені, послуги банку по операціях від 27 грудня 200Х р. склали 80 франків і не відбиті у обліку.

4. Покупці, які винні фірмі 12 000 франків, виявилися банкрутами. Збиток по цій дебіторській заборгованості оцінений у 8 000 франків. Необхідно створити оціночний резерв на цю суму.

5. Витрати, передбачені заздалегідь, склали:

— податки, мита і прирівняні до них платежі.............6 000 фр.

-- послуги з боку ............................................................2 000 фр.

6. Витрати до оплати:

— транспортування товарів і перевезення робітників 4 000 фр.

-- з/п підприємця.............................................................3 600 фр.

— витрати, пов'язані зі зміною методів ........................2 200 фр.

Міжнародна система фінансового обліку передбачає проведення таких бухгалтерських записів за відображенням результатів інвентаризації, закриттям рахунків «витрати випуск»,відображенням фінансового результату:

№ п/п	Господарська операція	Сума	Кореспондуючі рахунки
			дебет	кредит
1	Амортизаційні відрахування за 200Х рік: - нематеріальної нерухомості - обладнання - офісу - споруд
№ п/п	Господарська операція	Сума	Кореспондуючі рахунки
			дебет	кредит
2	Відображення в обліку відсотків від Ліонського банку на користь фірми
3	Комерційні послуги Ліонському банку
4	Відображення в обліку сумнівної заборгованості по покупцях -- банкрутах
5	Створення оціночного резерву по розрахунках із сумнівними покупцями
6	Відображення в обліку витрат, передбачених заздалегідь
7	Відображення в обліку витрат до оплати
8	Списання сум з усіх рахунків витрат
9	Списання знижок із продажів, наданих фірмою протягом року
10	Списання сум із рахунків прибутків (випуску) у кредит рахунку 80 «Загальна експлуатація»
11	Відображення в обліку експлуатаційного результату звітного періоду, вираженого на рахунку 80
12	Експлуатаційний результат звітного періоду списується на рахунок 87 «Прибутки і збитки»
13	Списується результат по рахунку 77 «Надзвичайні прибутки і збитки»

Далі складіть самостійно оборотну відомість після інвентаризації і бухгалтерський баланс.

Ситуація 2

Мета. Засвоїти можливі варіанти подання балансу.

Умова: Потрібно підготувати баланс у горизонтальному і вертикальному форматі для компанії SBS за станом на 31 грудня XXX р, використовуючи таку інформацію:

у. од.

-- Капітал на 1 січня XXXI р........................................................ 47600

-- Прибуток за рік до 31 грудня XXXI р.................................. 8000

— Приміщення, що належать на правах безумовної власності, чиста балансова вартість на 31 грудня XXXI р ................................................. 50000

— Механізовані транспортні засоби, чистий балансова

-- вартість на 31 грудня XXXI р ....................................................... 9000

— Присторої і приналежності, чиста балансова вартість на 31 грудня XXXI р ........................................................ 8000

-- Довгострокова позичка......................................................... 25000

-- Банківський овердрафт ................................................. 5500

-- Товари на складі для перепродажу ................................. 6000

— Дебіторська заборгованість 800

— Гроші в касі 100

-- Кредиторська заборгованість...................................... 1800

-- Вилучений прибуток.......................................... 4000

Методичні рекомендації:

Слід враховувати, що при використанні будь-якого формату балансу треба:

— указувати фіксовані активи в порядку тривалості термінів їх служби;

— нематеріальні фіксовані активи показувати перед матеріальними;

— поточні активи наводити в порядку їх ліквідності.

Ситуація 3

Мета: Встановити за допомогою звіту про джерела і використання грошових коштів відповідність між прибутком або збитками і зміною робочого капіталу.



Умова:

Уайт, одноособовий підприємець, мав такі баланси за станом на 31 березня:

	ХХХ6	ХХХ7
	Вартість, у.од.	Амортизація, у.од.	Усього у.од.	Вартість, у.од.	Амортизація, у.од.	Усього у.од.
Фіксовані активи	10000	--	10000	10000	--	10000
Земля в безумовній власності
Приналежності	1000	750	250	1200	870	330
Транспортні засоби	800	400	400	800	600	200
	11800	1150	10650	12000	1470	10530
Поточні активи		11000			15400
Запаси
Дебітори		1000			540
Кошти		9550			3030
		21550			18970
Поточні пасиви		(12000)			(8 000)
Кредитори
Чисті поточні активи			9550			10970
			20200			21500
Капітал До перенесення (на початок періоду)			18000			20200
Плюс прибуток за рік			5400			5800
			23400			26000
Мінус вилучення			(3200)			(4500)
			20200			21500

Потрібно підготувати звіт про джерела і використання грошових коштів за рік, що минув 31 березня ХХХ7 м.

Методичні рекомендації:

Не існує спеціальних вимог до форми подання даного звіту, проте найчастіше використовується наведений нижче спосіб подання інформації:

Джерела засобів	У.од.	У.од.
Прибуток до сплати податків	X
Урахування статей, що не включають рух засобів:	X
Амортизація
(Прибуток)/збитки від продажу фіксованих активів	(X) або X
	X
Загальний розмір фондів, створених у результаті операцій	X
Інші джерела засобів
Засоби, виручені від продажу фіксованих активів	X
Засоби, виручені від продажу інвестицій	X
Випуск нових акцій	X
Одержання нової позички	X
Використання засобів
Покупка фіксованих активів	(X)
Сплата податків	(X)
Виплата дивідендів	(X)
Погашення позички	(X)
		**Хабо(Х)
Збільшення/(зменшення) робочого капіталу	X або (X)
Збільшення/зменшення) запасів	X або (X)
Збільшення/зменшення) дебіторської заборгованості	X або (X)
Збільшення/зменшення кредиторської заборгованості	X або (X)
Рух чистих ліквідних засобів:
Збільшення/зменшення коштів	X або (X)	Х або (Х)
Збільшення/зменшення, короткострокових інвестицій	X або (X)
Величини, позначені **, рівні між собою		**Хабо(X)

Ситуація 4

Мета: Розкрити за допомогою складання прогнозу руху грошових коштів, очікувані джерела грошових надходжень і використання грошей.

Умова:

Директори компанії Flail Ltd одержали таку інформацію про очікуваний рух грошових коштів за рік, що минає 31 грудня ХХХ2 року: а) за гроші буде куплено фіксованих активів на 3 000 у.од.; б) гроші будуть також витрачені на:

— закупівлю товарів у постачальників 18 750 у.од. (на кінець року сума заборгованості складе 4 125 у.од.);

— заробітну плату 11 250 у.од. (на кінець року сума заборгованості складе 600 у.од.);

— процент від позички 1 575 у.од.;

в) оборот складе 36 000 у.од. (дебіторська заборгованість на кінець року складе 450 у.од.);

г) процент від банківського вкладу складе 150 у.од.;

д) буде здійснене подальше погашення позички в розмірі 5 250 у.од.;

е) будуть запропоновані дивіденди на 5 000 у.од. і виплачені остаточні дивіденди за останній рік;

ж) буде сплачений корпоративний податок у розмірі 2 300 у.од. у рахунок XXXI р.

Потрібно підготувати прогноз прямування коштів за рік, що минає 31 грудня ХХХ2р.

Методичні рекомендації:

При складанні прогнозованого звіту про рух грошових коштів класифікувати надходження і платежі з ознаками інвестування, фінансування та операційної діяльності.

Ситуація 5

Мета: Показати з використанням звіту про прибуток і збитки, який був отриманий за звітний період прибуток (або понесені збитки).

Умова:

1 червня ХХХ8 р. Джок Хейс почав займатися бізнесом як продавець морозива, торгуючи з фургона, яким об'їжджав місто.

А) Він орендував фургон за 1000 у.од. на 3 місяці. Витрати на експлуатацію фургона в середньому складають 300 у.од. на місяць.

Б) Він найняв помічника-сумісника за 100 у.од. на місяць.

В) Він позичив 2 000 у.од. у своєму банку; виплата процентів від позички складає 25 у.од. на місяць.

Г) За 3 місяці -- до 31 серпня ХХХ8 р. сума його продажу склала 10 000 у.од.

Д) Він купив морозиво в місцевої фірми Floors Ltd. Вартість покупок за період до 31 серпня ХХХ8 р. склала 6 200 у.од., а до 31 серпня було продано все морозиво зі складу.

Е) Для офісної роботи він використовував власний будинок. Витрати на телефон і пошту за 3 місяці (до 31 серпня) склали 150 у.од.

Підготуйте звіт про реалізацію, прибутки і збитки за період від 1 червня до 31 серпня ХХХ8 р. (у вертикальному і горизонтальному форматі).

Методичні рекомендації:

Як і баланс, звіт про прибуток і збитки можна складати як у горизонтальному, так і у вертикальному форматі. При горизонтальному форматі справа вказується сума продажів і валового прибутку. Чистий прибуток, отриманий у звітному періоді, переноситься у баланс як частини капіталу власника.

Ситуація 6

Мета: Провести переоцінку фіксованих активів (головних засобів)

Умова:

Коли Сем вирішив відкрити підприємство з прокату автомобілів з 1 січня ХХХ4 р., він купив приміщення за 50 000 у.од. Для нарахування амортизації він вирішив, що:

а) вартість земельної ділянки складає 20 000 у.од,(цей актив не піддається амортизації);

б) вартість будівель складає 30 000 у.од.; амортизація зараховується на основі лінійного методу до нуля протягом 30 років.

Через 5 років роботи 1 січня ХХХ9 р. Сам вирішив, що його нерухомість тепер коштує 150000 у.од. і підрозділяється на :

-- землю...........................................................................75 000 у.од.

-- будівлі .........................................................................75 000 у.од.

За його оцінками будівлі можуть ще протриматися протягом 25 років.

Розрахуйте щорічні амортизаційні відрахування для кожного з 30 років служби нерухомості, а також зазначте вартість землі і будівель у балансі підприємства на кінець кожного з цих 30 років.

Методичні рекомендації:

Слід знати, що після переоцінки фіксованих активів амортизація повинна нараховуватися на нову їх вартість.

Ситуація 7

Мета: Порівняти основні методи амортизації головних засобів.

Умова:

Компанія Printers Ltd купує обладнання для фотографування за 11000 у.од. на початок ХХХ0 р. Компанія одержує 8 000 у.од. прибутку щороку до нарахування амортизації. Керуючий збирається використовувати устаткування протягом 5 років, припускаючи, що залишкова вартість його складе 1 000 у.од.

Складіть таблицю, що показує рівень чистого прибутку за кожний рік,

— використовуючи прямолінійний метод нарахування амортизації;

— використовуючи метод залишку , що зменшується , при 35 % на рік.

Методичні вказівки:

Прокоментуйте розмір процентної ставки, використаної при нарахуванні прискореної амортизації у порівнянні з методом прямолінійної амортизації.

Ситуація 8

Мета: Поясніть, як враховуються та оцінюються запаси; як впливають на прибуток методи їх оцінки.

Умова:

Компанія Imports Lts купила 5 200 т. цукру двома партіями: 500 т. по 200 у.од., і решту -- по 180 у.од. за тонну. До 31 березня ринкова ціна на цукор піднялася до 400 у.од. за тонну. До кінця звітного періоду компанія продала 4 500 т. за середньою ціною 230 у.од. за тонну. Запас до початку звітного періоду склав 800 т. і був оцінений по 170 у.од. за тонну.

А) Яка вартість кінцевого запасу цукру до 31 березня? Б) Який прибуток компанії?

В) Поясніть, як вплинуло на показники фірми підняття піни до 400 у.од.?

Методичні рекомендації:

Особливі...