Формування депозитної політики комерційних банків

У зв'язку з вище викладеним не можна не сказати про те, що процес формування депозитної політики тісно взаємопов'язаний з проведенням банком процентної політики, так як депозитний відсоток є ефективним інструментом у сфері залучення ресурсів. За часів державного регулювання граничні норми відсотка встановлювалися в законодавчому порядку відповідно до терміновістю вкладу, а тепер банки можуть самостійно встановлювати конкурентоспроможні процентні ставки, орієнтуючись на облікову ставку НБУ, стан грошового ринку і, виходячи з власної депозитної політики. По окремих видах депозитних рахунків величина доходів визначається строком вкладу, сумою, специфікою функціонування рахунку, обсягом і характером супутніх послуг і залежить від дотримання клієнтом умов вкладу.

Сплата банком відсотків за депозитами - основна частина операційних витрат. Тому банк, з одного боку, не зацікавлений у високому рівні процентної ставки, а з іншого - змушений підтримувати такий рівень процентної ставки по депозитах, що був би привабливий для клієнтів. Намагаючись привернути депозити, особливо великого розміру і на тривалий термін, комерційні банки пропонують клієнтам високі відсоткові ставки, незважаючи на зростання процентних витрат.

Відсоткові ставки за вкладами встановлюють кредитні організації за згодою з клієнтами з урахуванням вимог Цивільного кодексу України [22]. Кредитна організація не має права в односторонньому порядку змінювати процентні ставки по депозитах і терміни дії цих договорів з клієнтами, за винятком випадків, передбачених законом «Про банки і банківську діяльність» або договором з клієнтом [67]. Положенням НБУ про порядок обчислення відсотків встановлено, що дохід за вкладом виплачується вкладникові у грошовій формі у вигляді відсотків, які нараховуються банком на залишок заборгованості з основного боргу на початок операційного дня. При закритті рахунків клієнтів банку відсотки нараховуються до дня фактичного закриття рахунку [54].

При нарахуванні відсотків у розрахунок приймається величина відсоткової ставки, фактична кількість днів, на яке залучаються кошти. Для вкладника, що вибирає банк з метою розміщення коштів, визначаючим (за інших рівних умов) може стати порядок розрахунку та величини відсотка. Справа в тому, що при обчисленні його одні банки виходять з точного кількості днів у році (365 або 366), а інші з наближеного числа (360 днів), що відбивається на величині доходу.

Нарахування відсотків ведеться по одному їх способів:

-- прості відсотки;

-- складні відсотки;

-- з фіксованою процентною ставкою;

-- з плаваючою процентною ставкою.

Застосовується також прогресивно зростаюча процентна ставка в залежності від часу фактичного перебування коштів на вкладі. Такий порядок нарахування доходу стимулює збільшення терміну зберігання коштів і захищає внесок від інфляції.

Процентна політика комерційного банку, пов'язана з комерціалізацією його діяльності, повинна:

-- сприяти отриманню прибутку або створення умов для її отримання в майбутньому;

-- регулювати значення процентних ставок за депозитами і позичковим операціям і встановлювати їх на рівні, що забезпечує рентабельність банківських операцій;

-- забезпечувати взаємозв'язок і узгодженість між депозитними операціями та операціями з видачі позик по термінах і сумах;

-- підтримувати ліквідність балансу;

-- мінімізувати процентний ризик.

На завершення даного питання необхідно відзначити, що процентна політика є невід'ємною частиною формування депозитної політики комерційного банку. Це полягає в дотриманні ряду принципів, на яких має базуватися оптимальна процентна політика банку. Серед них, в першу чергу, слід назвати принцип диференціації відсотка залежно від терміну зберігання та розміру заощаджень, принцип «соціальної» диференціації відсотка за вкладами, принцип забезпечення рентабельності банківської діяльності та принцип збереження та захисту заощаджень вкладників. При формуванні ефективної процентної і депозитної політики банку потрібно поєднання всіх цих принципів.

Висновки по розділу 1

1. Комерційні банки - це специфічні грошово-кредитні установи, які з'явилися в Україні в 1991-1992 р. головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метою діяльності - отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банки повинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, а основним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти.

2. У фінансових банківських рішеннях слід враховувати, що залежно від характеру рахунка, на якому зберігаються кошти клієнтів, можлива диференціація зазначених нижче стимулів (на прикладі найістотніших груп рахунків): - кількість і якість банківських послуг; - ціна послуг у цьому банку та в інших фінансово-кредитних установах; - швидкість проведення операцій; чи клієнт користувався послугами цього банку раніше?

3. Сучасна банківська практика в Україні свідчить, що можлива мотивація клієнтів банку не вичерпується наведеною вище системою і є можливості вдосконалення структури залучених коштів. Виходячи з зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційного банку, спрямованій на мотивацію суб'єктів ринку і збереження коштів у банку, слід застосовувати комплексний підхід.

4. Тобто банк має створювати конкуренто здатні умови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимально можливий перелік послуг для тих суб'єктів ринку, з якими клієнт здійснює операції в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строкових рахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках “до запитання” сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них - фінансової стійкості банку.

5. Підсумовуючи сказане можна виділити важливе завдання комерційного банку - це підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання в умовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерів та клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимоги достатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобів повинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною є розробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сфери найдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певний період, аналіз виконання програм.

6. При оцінці банківських операцій доцільно застосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, які пов'язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсного забезпечення банку. Принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банки можуть вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування.

7. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб. Банківська система власних грошей не має. Їх специфіка у тому, що вона перетворює капітал економіки, юридичних осіб у банківські ресурси, тобто гроші роблять тільки із грошей. Якщо необхідних грошей немає, то ті, що з'являються з нічого, - порожнє, руйнівні гроші - може продукувати лише НБУ, але багатішим від того український народ не стане. Багатство його залежить від успішної роботи економіки.

8. Одже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення і суб'єктів господарювання. Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, має стати головною метою банківської політики.

9. Проведене дослідження дало змогу обґрунтувати сутність та особливості депозитної політики комерційних банків в Україні. Аналіз даних проблем дозволив сформулювати наступні висновки:

10. Банківська система України знаходиться на етапі якісного зростання, що визначається загостренням конкуренції і посиленням вимог до діяльності банківських інститутів, що визначає необхідність розробки ефективної депозитної політики з метою залучення потенційних клієнтів.

11. Відкриття депозитних вкладів на сьогодні є першим етапом співпраці банку і клієнта; встановлення взаємовідносин через відкриття депозитного рахунку дозволяє зацікавити клієнта в отриманні подальших послуг комерційного банку і сформувати механізм різнопланової співпраці “клієнт-банк”, який характеризується високим ступенем довіри, мінімізацією ризику та зацікавленістю сторін в ефективній діяльності кожного із суб'єктів.

12. Низький рівень власного капіталу українських комерційних банків посилює значення залучених через депозитні рахунки коштів при формуванні ресурсної бази банківських інститутів, та визначає необхідність реалізації ефективної депозитної політики в системі банківського менеджменту.

13. Депозитна політика повинна бути взаємопов'язаною із кредитною політикою і забезпечувати реалізацію останньої. Саме такий підхід на сьогодні може забезпечувати ліквідність, фінансову стійкість і одночасно прибутковість комерційного банку.

14. Зростання конкуренції на депозитному ринку за умови одночасного зниження відсоткової ставки визначає необхідність для банківських інститутів запровадження якісно нових депозитних інструментів, використання яких забезпечує клієнтам банку можливість їх реалізації як фінансових активів при здійсненні кредитних операцій. У подальшому це стане передумовою для використання депозитних інструментів на фондовому ринку.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ДЕПОЗИТНИХ ПОСЛУГ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2.1 Аналітичний огляд депозитної бази

На сьогодні в Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банківській сфері, а відповідно, реалізації адекватної політики комерційними банками. Перехід від адміністративно-командних методів управління банківською системою до економічних посилює роль конкуренції та зумовлює необхідність врахування потреб клієнтів грошово-кредитного ринку, розробки і реалізації ефективної депозитної і кредитної політики. Досвід країн з розвиненою ринковою системою підтверджує, що головною функцією комерційних банків є сприяння мобілізації заощаджень суб'єктів господарювання, спрямування їх у напрямку найефективнішого використання, опосередковано збільшуючи загальну масу інвестицій та потенціал економічного зростання. Необхідними умовами для створення ефективної банківської системи в Україні є можливість та практичне здійснення переливу фінансових коштів між суб'єктами господарювання, надання споживачам свободи вибору між різними об'єктами розміщення тимчасово вільних грошових коштів, а також надання рівних прав усім, хто пред'являє попит на кредитні ресурси.

Виклад основного матеріалу. Розвиток банківської системи спричинив загострення конкуренції між комерційними банками за ресурси та ефективні напрямки їх розміщення. Це призвело до поступового зниження прибутковості банківської діяльності. Тепер для успішного функціонування та розширення діяльності банківської установи недостатньо залучати кошти за нижчою ціною, а розміщувати за вищою, для цього необхідно створювати ефективну систему менеджменту банку. Для підтримки своєї конкурентоспроможності банки вимушені пропонувати своїм клієнтам все нові послуги, застосовувати різноманітні фінансові інструменти та розширювати свою діяльність.

У банківській практиці нашої країни для налагодження депозитних послуг у відповідності з вимогами ринкової економіки велике значення має розробка і впровадження системи депозитних рахунків. До головних елементів цієї системи належать: форми депозитних розрахунків, режими здійснення депозитних операцій, порядок розміщення коштів на депозитах; умови їх вилучення, встановлення строків зберігання коштів, регулювання величини процентних виплат. Ринок депозитних вкладів на сьогоднішній день достатньо насичений. Практично кожен банк пропонує клієнтам розміщувати засоби на депозитах. Всі програми, які вимагає ринок, вже на нім присутні. Найближчим часом ніхто нічого кардинально нового не придумує. А ринок сьогодні вимагає лояльних умов і максимальних ставок. Тому якісь нові високотехнологічні продукти, напевно, поки для нашої країни не актуальні. Це такі продукти як комбінація банківських внесків з страховими продуктами та інші, можливо, складніші програми. Наприклад, у нас в країні не дуже активно працює програма довгострокових накопичувальних депозитів строком на 10-20 років. Тобто, на такому рівні, як це відбувається в розвинених європейських країнах. А в останньому - у нас все є, що потрібно споживачеві.

В Україні більше користуються попитом короткострокові депозити - строком до двох років. Безумовно, банки сьогодні можуть, виходячи зі своїх можливостей, запропонувати депозити строком на 10 років. Але, по-перше, процентна ставка по ним буде нижче, ніж та, яка існує по внесках строком на рік. По-друге, населення психологічно ще не готове до таких довгострокових внесків. Депозити серед населення, звичайно, потрібні, адже альтернатив-то немає. Люди розуміють, що інфляція буде у будь-якому випадку - розмістять вони гроші на депозит чи ні. Але, помістивши гроші в банк, можна хоч би нівелювати її вплив. І, принаймні, нічого не втратити. Що стосується альтернативних вкладень, то ними, звичайно, може стати придбання якихось непотрібних речей. Але для людей, які збирають гроші на велику покупку на зразок машини або квартири, купувати сьогодні, скажімо, кухонний комбайн було б недоцільне. Такі люди і розміщують засоби на депозитах.

Зараз депозити - це не засіб заробітку. Це, швидше, засіб зберегти те, що є, з найменшими втратами для себе. Хоча, при високих відсотках заробити також можливо. Згідно останнім дослідженням, більшість інцест фондів показали негативну прибутковість. При цьому, при достроковому розірванні депозиту вкладник, принаймні, отримує назад всі вкладені кошти, нехай навіть часто втрачаючи на відсотках. А в інцест фондах можна навіть потерпіти збитків. У будь-який період всі види депозитів користуються популярністю. Адже там є відмінності - наприклад, по депозитах з можливістю поповнення засобів процентні ставки нижчі. А людина, у якої є певна сума грошей, він не розраховує її витрачати і не чекає, що найближчим часом у нього з'являться додаткові вільні засоби, вкладе цю суму під вищу ставку без права поповнення і зняття. При цьому можна покласти частину коштів на терміновий депозит, а частину - на депозит з можливістю поповнення [3]. Також українські банки використовують автоматичну пролонгацію депозиту - це продовження терміну його дії без додаткової заяви клієнта. Таку пролонгацію здійснюють не всі банки. Пролонгація може мати як позитивні, так і негативні сторони. Вона може бути зручна, коли у людини немає можливості з'явитися в банк і повідомити про свій намір тримати там гроші і надалі. Проте при пролонгації чоловік може отримати процентну ставку нижче, ніж у нього була раніше - якщо йому пролонгують депозит по ставці, яка діє на момент пролонгації. Це може бути невигідно, адже тоді клієнт розірве депозит, як тільки у нього з'явиться така можливість, - і втратить нараховані відсотки. В той же час, якби він не пішов на умови продовження, а забрав свої засоби відразу, він міг би їх вкласти вже вигідніше і не втратити відсотки.

Якщо у людини є гроші на депозиті, і вони їй несподівано знадобилися, тоді можна їх тимчасово отримати у вигляді банківського кредиту. Але треба враховувати, що ставка за кредитом у будь-якому випадку буде вища, ніж ставка по депозиту. Вигідно це може бути в тому випадку, якщо у клієнта є депозит, який розміщений на рік, а до кінця терміну у нього залишається два місяці. Якщо клієнт прийде і розірве цей депозит, він втратить всі накопичені за 10 місяців відсотки. Якщо ж він візьме на два місяці кредит під заставу цього ж депозиту, ефект все одно буде краще, ніж при розірванні депозитного договору. Адже клієнт не втратить велику суму грошей. Звичайно, якщо гроші на депозиті пролежали зовсім мало, то, можливо, вигідніше було б просто його розірвати.

У зв'язку із зростанням інфляції в Україні, вкладники багатьох великих банків вже зараз терплять серйозні збитки через те, що вони пропонують 18-20% річних, а за підсумками року інфляція очікується не менше 14,5%. Вищі ж ставки - в середньому від 25% до 29% річних в гривнах - пропонують тільки дрібні і середні банки. Тому варто звернути на них увагу, адже незалежно від розміру і статусу банку Фонд гарантування внесків у разі банкрутства все одно поверне вкладникам до 50 тис. грн. [5].

Якщо відкривати гривневий депозит у великому банку, то максимум, на який можна розраховувати, - 20% річних. Але такі програми ще потрібно пошукати. Невеликі банки охоче платять вкладникам до 29% річних. По внесках в доларах різниця скромніша - від 0,25 до 0,75 процентних пункту. Максимальні ставки в крупних банках коливаються від 10% до 11,5%, в середніх - від 12% до 15%. Найбільший розкид ставок традиційно зберігається по внесках в євро. Якщо великі банки можуть запропонувати не більше 9% річних по внеску в європейській валюті, то в середньому банку легко можна знайти пропозиції під 11-13%. Особливо відрізняються ставки по популярних нині "гнучких" внесках (з можливістю дострокового зняття і поповнення). Різниця між максимальними ставками в гривнах перевищує 3%, в доларах - дорівнює 2%, а в євро - 1%.

Невеликі банки привабливі ще і лояльністю відносно умов накопичувальних депозитів. По-перше, пропозицій по ним значно більше, чим у великих банків. По-друге, невеликі банки значно менше обмежують клієнта в можливості поповнення, як в часі, так і по максимальній сумі внеску. Найбільш мінімальний перший внесок, що часто зустрічається, рівний 200-500 грн. або $(€)50-100. Мінімальна сума поповнення коливається в межах 100-500 грн. або $(€)20-100. По "вільних" внесках незнижуваний залишок часто коливається в межах 50-5000 грн. або $(€)10-1000 (залежно від переваг банку). До речі, як правило, ця ж сума є і необхідним першим внеском [4]. Відносно технологічності обслуговування депозитів невеликі банки не відстають від великих. Більшість фінансових установ безкоштовно випускають платіжні карти для зарахування відсотків і, за бажанням клієнта, всієї суми внеску (у момент його закриття). Також багато дрібних банків готові оформити на цю ж карту овердрафт у розмірі 70-90% суми внеску. Що неприємно здивувало, так це штрафи, а точніше - ставки, по яких виплачується дохід у разі дострокового розірвання договору. У крупних банків такі ставки можуть опускатися до 1% в гривнах і 0,5% у валюті. Середні ж банки дозволяють собі взагалі встановити нульову ставку у разі дострокового зняття грошей, як, наприклад, "НРБ". Це означає, якщо вкладник, що оформив депозит на рік, достроково зніме гроші через 11 місяців, він отримає 0% річних, і баста. Інші банки перераховують нараховані відсотки по ставці 0,05-0,01% [9]. Украй істотним і цілком очікуваним недоліком невеликих банків, на наш погляд, є погано розвинена мережа пунктів обслуговування. Якими ж повинні бути обіцяні відсотки, щоб вкладник відправився в інший кінець міста відкривати депозит, адже потім доведеться їхати туди ж, щоб його забрати. Тому перед тим, як спокуситися принадними депозитними умовами, варто заглянути на сайт банку: можливо, для оформлення внеску доведеться їхати навіть не в інший кінець міста, а в інше місто. На щастя, в столиці і містах-міліонерах кожен із банків порахував своїм обов'язком відкрити, як мінімум, одну філію [6]. Також слід зауважити, що середні банки ввічливіші з клієнтами, ніж їх великі "побратими". Більшість фахівців спокійно і із знанням справи розповідають про умови внесків і відповідають на всі каверзні запитання. Напевно, в ці банки рідше звертаються клієнти, і тому їх співробітники спокійніше дають розгорнену консультацію по телефону, або ж їх керівництво відповідальніше відноситься до підбору персоналу.

Але факт залишається фактом: відношення до клієнта в банках "середньої руки" цілком гідне. Правда, це стосується тільки дзвінків у відділення і філії, оскільки з "гарячими лініями" (call-центрами) у багатьох учасників рейтингу просто біда. По-перше, сall-центри є максимум у третини банків України. По-друге, спілкування з “гарячими” операторами, приносить мало задоволення і також трохи користі. Як правило, в call-центрі можуть розповісти тільки те, що і так є на сайті, а за рештою інформації радять звертатися безпосередньо у відділення. Зате у всіх банків є офіційні сайти, де можна виявити необхідний мінімум інформації по депозитах. Правда, цілком покладатися на цю інформацію все ж таки не варто, у деяких банків вона сильно застаріла. Також дрібні банки грішать анонсуванням на сайтах неіснуючих послуг, у тому числі і депозитних програм. Загалом, єдиний надійний спосіб отримати достовірну інформацію - дзвонити у відділення, а ще краще - в головний офіс банку.

Отже внески в середніх і дрібних банках можуть бути набагато вигідніше, ніж у великих банках. Проте перш ніж ухвалити рішення і довірити гроші невеликому банку, варто серйозно вивчити його фінансовий стан і умови застосування штрафних санкцій. І те, і інше може неприємно здивувати [2]. Аналізуючи сучасний стан розвитку банківської системи України, зростаючу стабільність банківських інститутів, відзначено загострення конкуренції між комерційними банками, їх боротьбу за потенційних клієнтів. Банківська система України знаходиться на етапі сегментації ринку банківських послуг між окремими банківськими інститутами, яка, в свою чергу, забезпечується відповідною політикою комерційних банків. Здійснений у роботі аналіз теоретичних засад депозитної політики дозволив визначити еволюцію банківської діяльності на ринку заощаджень та систематизувати особливості даних процесів в Україні. Визначено тісний взаємозв'язок між розвитком депозитного ринку та процесами стабілізації грошової одиниці, грошово-кредитного ринку, зростанням грошових доходів населення та соціально-економічним зростання загалом.

Доведено, що важливим чинником зростання обсягів депозитного ринку в Україні є зростання грошових доходів юридичних та фізичних осіб, що за умови відсутності фінансового ринку як альтернативи інвестування визначає депозитні вклади як головне джерело портфеля активів. За цих умов особлива увага звертається на фінансові аспекти діяльності банку. Забезпечення фінансової стабільності комерційного банку в сучасних умовах базується на використанні механізму банківського менеджменту, складовою якого є депозитна політика комерційного банку. Відповідно, ефективність управління та функціонування комерційного банку в значній мірі визначається ефективністю реалізації депозитної політики

2.2 Аналіз депозитних операцій грошового ринку

Якщо дві криві -- попиту і пропозиції -- накласти одну на другу в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку. У ній попит і пропозиція подаються у взаємодії і визначається результат цієї взаємодії: рівень їх урівноваження та норма рівноважної ставки процента, що відповідає цьому рівню.

банківський вклад депозит операція

Рис. 2.1 Графічна модель ринку грошей

Криві попиту (МГ) і пропозиції (М1) перетинаються в точці А, якій адекватні маса грошей в обороті на суму 20,0 млрд. грн та ставка очікуваного доходу (номінального процента) на рівні 8%. Це значить, що економічні суб'єкти в даній ситуації бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 20,0 млрд. грн, а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропозицію. За цієї умови ставка процента (очікуваного доходу) стабілізується на рівні 8%. Цей рівень є рівноважною ставкою процента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, що дорівнює 20,0 млрд. грн, і будуть його тримати на руках, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятною ставкою процента.

Ні за якої іншої ставки процента подібна зрівноваженість попиту і пропозиції неможлива. Припустимо, що якимось чином удалося в цій ситуації встановити ставку процента на рівні 6%, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну буде зниження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання попиту на гроші - точка попиту зміститься по кривій попиту вправо в положення А1 (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні А). Збільшення попиту на гроші виявиться в посиленні вимог економічних суб'єктів до банків надати їм грошові позички. Проте банки не зможуть задовольнити цих вимог, оскільки їхні резерви залишилися незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанківському ринку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання процентної ставки доти, доки вона не досягне попереднього (рівноважного) рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня буде зростати альтернативна вартість грошей і скорочуватися попит на гроші. Як тільки ставка досягне 8%, увесь додатковий попит на гроші зникне і всі показники займуть рівноважне положення: попит і пропозиція - 20,0 млрд. грн., ставка процента - 8%.

Порушену рівновагу ринку можна було «заспокоїти» іншим способом - збільшенням пропозиції грошей до нового рівня попиту. Для цього центральний банк повинен збільшити резерви комерційних банків, купивши у них відповідну масу цінних паперів чи збільшивши рефінансування. За рахунок додаткових резервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівновага відновилась би. Але рівень її був би зовсім іншим - обсяг грошової маси зросте до 25,0 млрд. грн., а ставка процента знизиться до 6%. Проте така рівновага може мати негативні наслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значно зросте платоспроможний попит.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може обумовлюватися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновитися тільки на інших рівнях як процента, так і грошової маси.

Зобов'язання банків України за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб, залишалися основною складовою ресурсної бази банків. їх обсяг на 01.06.2008 р. становив 306.0 млрд. грн., а частка в зобов'язаннях банків - 52.1%.

Із початку 2008 року загальний обсяг зобов'язань банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб, збільшився на 9.4% (на 26.2 млрд. грн.). Населенням було забезпечено 89.4% від загального приросту депозитів за січень - травень. Зростанню коштів на рахунках фізичних осіб сприяло збільшення доходів населення, зокрема, соціальних виплат. Крім того, в зв'язку з подорожчанням ресурсів на міжбанківському ринку банки активізували свою роботу із залучення коштів у клієнтів. Найбільшу частку коштів населення (68.5%), як і раніше, було сконцентровано у банках І групи за розміром активів.

Найбільше з початку року зросли довгострокові кошти фізичних осіб у національній валюті (на 9.9 млрд. грн., або на 18.4%). Відповідно їх частка підвищилася з 19.3 до 20.9% від загального обсягу депозитних зобов'язань банків та була найбільшою серед інших категорій депозитів. Також за цей період спостерігалося значне зростання (на 4.1 млрд. грн., або на 14.1%) на рахунках до запитання фізичних осіб у національній валюті, що було відображенням існуючої соціальної політики. Проте другою за обсягами складовою депозитних зобов'язань банків залишалися довгострокові кошти фізичних осіб в іноземній валюті, частка яких у загальному обсязі депозитів становила 14.5%, а приріст з початку року - 3.9 млрд. грн., або 9.8%.

У травні обсяг депозитів, залучених банками, зменшився на 0.9%, або на 2.6 млрд. грн. Основними складовими такого скорочення було:

- зменшення залишків коштів на депозитних рахунках в іноземній валюті у гривневому еквіваленті у зв'язку зі зміцненням курсу гривні щодо долара США та євро і відповідною вартісною переоцінкою депозитів;

- зменшення залишків коштів на рахунках до запитання та короткострокових депозитів суб'єктів господарювання в національній валюті.

Зокрема, уповільнення темпів кредитування в національній валюті змусило суб'єктів господарювання активніше використовувати власні обігові кошти для фінансування бізнесу. Крім того, перерахування в травні до бюджету податку на прибуток, посилення фінансової дисципліни та продовження урядом політики з акумуляції коштів було додатковим фактором зниження залишків на поточних рахунках суб'єктів господарювання в банках.

Динаміка депозитних зобов'язань банків за видами валют.

За січень - травень 2008 року депозитні кошти в національній валюті зросли на 7.1%, або на 13.4 млрд. грн., проти 14.2%, або 12.8 млрд. грн. в іноземній валюті. Прискорення темпів зростання коштів у іноземній валюті порівняно з минулим роком пояснювалося високими темпами інфляції та існуючими інфляційними очікуваннями. При цьому приріст коштів у національній валюті за 5 місяців поточного року було забезпечено виключно за рахунок фізичних осіб, а в іноземній валюті - на 50.8% за рахунок коштів суб'єктів господарювання. Певним чином на зростання вкладів населення саме у національній валюті вплинуло підвищення процентних ставок за цими депозитами.

Рис. 2.2 Динаміка зобов'язань банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб за видами валют (до початку року)

Депозитні вкладення суб'єктів господарювання за видами економічної діяльності

Основний приріст відбувся за рахунок короткострокових депозитів суб'єктів господарювання в іноземній валюті (з початку року - на 57.5%, або на 2.8 млрд. грн.), що свідчило про їх невпевненість у напрямах розвитку економічного середовища у довгостроковій перспективі. Повільніші темпи зростання короткострокових депозитних зобов'язань банків за коштами фізичних осіб порівняно з довгостроковими підтверджували, що населення, як і раніше, надавало перевагу прибутковішим довгостроковим вкладенням.

Підвищення тарифів у транспорті та зв'язку сприяло зростанню залишків коштів на рахунках організацій цього виду економічної діяльності (з початку року - на 15.1%, або на 1.9 млрд. грн.). Значне зростання цін на сільськогосподарську продукцію (особливо продукцію тваринництва) забезпечило збільшення залишків на рахунках сільськогосподарських підприємств - на 25.5%, або на 1.5 млрд. грн. Сприятлива кон'юнктура зовнішніх ринків металу зумовила зростання надходжень виручки на рахунки підприємств переробної промисловості. Залишки коштів на їх рахунках з початку року зросли на 1.0 млрд. грн. (на 4.7%). Залишки коштів на рахунках суб'єктів господарювання фінансової діяльності збільшилися на 6.9%, або на 1.1 млрд. грн. При цьому основний приріст спостерігався на рахунках інших фінансових посередників та допоміжних фінансових організацій, тоді як залишки коштів на рахунках страхових організацій та інших пенсійних фондів навіть скоротилися. Зокрема, цьому сприяло збільшення обсягів вкладень в інвестиційні фонди, які приваблювали вкладників вищою дохідністю порівняно з банківськими депозитами на фоні значної інфляції. Залишки коштів на рахунках організацій торгівлі протягом січня - травня (через зростання платежів за імпортом) скоротилися на 10.7% (на 2.9 млрд. грн.), будівництва (за рахунок зростання цін на будівельні матеріали та зменшення обсягів реалізації через затишшя на ринку нерухомості) - на 18.6% (на 1.6 млрд. грн.).

Міжбанківський депозитний ринок.

Враховуючи суттєві порівняно з попередніми роками темпи зростання вимог банків за кредитами, наданими в економіку, та антиінфляційну політику Національного банку України, направлену на отримання приросту грошової маси, попит на міжбанківські депозити протягом січня - травня 2008 року був вищим, ніж минулого року. В результаті зобов'язання банків за міжбанківськими депозитами з початку року зросли на 26.3%, або на 3.7 млрд. грн. (у відповідному періоді 2007 року -на 4.5%, або 0.4 млрд. грн.) і на 01.06.2008 р. становили 17.8 млрд. грн. При цьому обсяги міжбанківських депозитів у іноземній валюті з початку року зросли на 95.8% (на 5.2 млрд. грн.), у національній - скоротилися на 17.5%. У першу чергу це було пов'язано зі скороченням коштів на рахунках на вимогу в національній валюті (на 32.5%) та зростанням потреби банків у додаткових коштах для підтримання ліквідності та здійснення кредитних операцій.

Строкові зобов'язання банків за коштами, залученими на міжбанківському ринку, зросли з початку року в 2.3 рази до 4.8 млрд. грн. головним чином за рахунок короткострокових депозитів, що використовувалися для підтримання на належному рівні поточної та короткострокової ліквідності. Динамічніше нарощувалися короткострокові міжбанківські депозити в іноземній валюті. Обсяг довгострокових міжбанківських депозитів збільшився на 46.2%, що певною мірою було наслідком уповільнення темпів зростання довгострокових депозитів суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

Рис. 2.3. Динаміка зобов'язань банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб за строками(до початку року)

Протягом січня - травня зберігалася позитивна тенденція до зростання довгострокових депозитних зобов'язань банків, обсяг яких порівняно з початком року збільшився на 12.3% (на 16.0 млрд. грн.).

Проте частка довгострокових депозитів у загальному обсязі строкових депозитів дещо зменшилася (з 69.5 до 69.3%). У травні порівняно з квітнем темпи зростання довгострокових депозитів знизилися, що пояснювалось обережною позицією вкладників щодо напрямів вкладення коштів в умовах коливань валютного курсу. При розміщенні коштів на строк більше року вкладники надавали перевагу національній валюті.

Рис. 2.4 Динаміка строкових зобов'язань банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб

Темпи зростання короткострокових депозитних зобов'язань банків з початку року були досить високими - 113.3% (збільшення на 7.6 млрд. грн.).

Слід підкреслити, що в травні депозити в іноземній валюті зменшився в гривневому еквіваленті, тоді як у валютах номінації їх обсяг збільшився.

Незначне зростання залишків коштів на рахунках суб'єктів господарювання в іноземній валюті, що спостерігалось у травні, незважаючи на переоцінку, зокрема пояснювалося накопиченням валютної виручки на рахунках експортерів.

Порівняно з початком року відбулися зміни в структурі депозитів суб'єктів господарювання та фізичних осіб в іноземній валюті: зменшилася частка депозитів у доларах США (з 74.6 до 69.6%) та зросла частка депозитів у євро (з 23.2 до 28.0%), на що головним чином вплинуло падіння курсу долара США щодо євро та зміцнення курсу гривні щодо долара США у травні. Залишки коштів на рахунках фізичних осіб у євро з початку року зросли в 4.7 рази більше, ніж на рахунках у доларах США (за виключенням курсових різниць). Хоча платежі за експортно-імпортними операціями суб'єктів господарювання переважно здійснювалися в доларах США, темпи зростання залишків коштів на їх рахунках в євро також збільшилися. Все це свідчило про зменшення довіри вкладників до долара США як засобу збереження заощаджень. Перевага надавалася вкладам у гривні та євро.

Рис. 2.5 Зростання зобов'язань банків за коштами, залученими на депозитні рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб в іноземній валюті в 2008 році(порівняно з попереднім місяцем)

Також за даними НБУ, середньозважені ставки за терміновими гривневими вкладами населення в вересні 2008 виросли на 0,5 п.п., в порівнянні з серпнем, і досягли 16,4% річних. Ставки по валютних внесках в середньому збільшилися на 0,2 п.п. - До 10,0%. Багато хто навіть великі банки пропонують розміщувати гроші в гривні за ставкою від 20% річних. Наприклад, Промінвестбанк робив "Новорічну акцію", в рамках якої фізичним і юридичним особам пропонується обзавестися депозитними сертифікатами на пред'явника на 6-12 місяців під 20% річних. Стільки ж за деякими гривневими вкладами обіцяє платити і "Альфа-Банк (Україна)". У той же час дрібні і навіть середні фінустанови вже обіцяють своїм вкладникам до 27% річних. Такі високі процентні ставки на вітчизняному депозитному ринку можна було зустріти кілька років тому - в 2002-2004 рр.. Показово, що нинішні щедрі пропозиції не стали стимулом для населення більше довіряти банківській системі. Саме у вересні приріст депозитного портфеля населення був рекордно низьким - лише 2,3 млрд. грн. Приріст нижче цього рівня спостерігався тільки в I кварталі 2006 р., тобто майже два з половиною роки тому. А ось у вересні 2007 р. цей показник склав 4,4 млрд. грн.

Примітно, що в 2008 році абсолютний приріст депозитного портфеля поступово зменшується з місяця в місяць. Наприклад, у квітні він становив ще солідних 6,8 млрд грн. Тобто можна говорити про стійку тенденцію до скорочення припливу депозитів населення на тлі стрімкого зростання процентних ставок. Пояснити це явище можна, як мінімум, двома причинами. По-перше, в умовах високої інфляції (25-30%) населення вважає за краще споживати, а не заощаджувати. По-друге, банкрутства великих міжнародних банків внаслідок світової фінансової кризи, а також проблеми у вітчизняному Промінвестбанку явно не сприяють активному припливу вкладів населення в банківську систему. Банкіри констатують ще більш значне скорочення притоку внесків з початку жовтня, навіть в порівнянні з невдалим вереснем. Стрімке знецінення гривні щодо долара в останні місяці 2008 року відбилося на структурі вкладів. У вересні приріст депозитного портфеля на 74% забезпечили вклади в іноземній валюті. Тоді як в останні півтора року депозитна база підкріплювалася заощадженнями переважно у гривні. Більш того, ще за підсумками серпня 2008 р. приріст депозитів фізичних осіб на 81% забезпечувався надходженнями в національній валюті. Банкіри запевняють, що масової конвертації гривневих вкладів у валютні не спостерігається. Якщо ж розглядати досягнення депозитного ринку з початку року в абсолютних величинах, то вони вражають. Так, за даними НБУ, за три квартали 2008 р. обсяг коштів населення в банках збільшився на 40 млрд. грн. (24,2%) - до 205 млрд грн. Для порівняння: за аналогічний період 2007 р. приріст склав 34,3 млрд грн. (+32,1%). З початку року зазнала змін і структура вкладів за термінами. Так, частка депозитів до запитання (кошти на поточних і карткових рахунках) зменшилася на 0,8 п.п. - До 23,2%. На таку ж величину зросла питома вага вкладів строком до одного року. Слід зазначити приріст довгострокових депозитів (більше двох років) - частка таких вкладів збільшилася на 2,2 в.п. - Майже до 10% загального обсягу коштів населення, довірених банкам. Такий тренд пояснюється зростанням популярності "довгих" депозитів. Нагадаємо: щоб мінімізувати розрив між банківськими активами і пасивами за термінами (так звані "гепи"), навесні 2008 р. фінустанови почали активно впроваджувати депозитні програми на три, п'ять, десять і більше років. Як правило, за такими програмами пропонується більш висока ставка, але при цьому вкладник може достроково забрати гроші з мінімальними втратами відсотків.

У поточному році зійшла нанівець тенденція двох останніх років, коли зовнішнє фінансування поступово витісняло депозити населення з ресурсної бази банків. Частка вкладів фізосіб у зобов'язаннях банківської системи з початку 2008 р. не змінилася і зберігається на рівні 30,9%. В умовах, коли банки без іноземного капіталу опинилися практично відрізаними від зовнішніх ринків запозичень, основний акцент банкіри зробили саме на кошти населення. Найактивніше з ТОП-10 кошти населення "пилососи" "Надра Банк" (приріст портфеля депозитів фізосіб - понад 49%), банк "Фінанси та Кредит" (+36%), ПриватБанк (+25,8%) і Укрпромбанк (+ 25,4%). У той же час "дочки" іноземних банківських груп збільшували депозити мінімальними темпами: Укрсоцбанк (+4%), "Райффайзен Банк Аваль" (+8,2%), Укрсиббанк (+15,9%). У результаті відбулися зміни в ТОП-10 лідерів по залученню коштів населення. Зокрема, на рядок вгору піднялися "Надра Банк" і Укрпромбанк, а Укрсоцбанк опустився з 5-го на 7-е місце.

Відзначимо: деякі вітчизняні банки дуже сильно залежать від коштів населення як основного джерела ресурсів. Так, частка депозитів населення в зобов'язаннях Укрпромбанку перевищила 62%, Правекс-Банку - 60,8%, Ощадбанку - 58,7%. В нинішніх умовах залежатиме від ресурсів населення безпечніше, ніж від фондування з зовнішніх ринків. "Примітно, що відповідно до постанови НБУ № 368 від 28.08.01 р. банкам, у пасивах яких питома вага коштів населення перевищує 50%, присвоюється статус ощадних. Для таких фінустанов Нацбанк передбачив підвищені нормативи, що обмежує їх діяльність.

Як вже зазначалося, з початку року середньозважена ставка за строковими вкладами у гривні збільшилася на 2,7 п.п., валютні вклади подорожчали в середньому на 1,2 п.п. Більше банки стали платити і по залишках на поточних рахунках. У національній валюті ставки виросли з 2,9% до 3,7% річних, в іноземній валюті - з 1,5% до 1,9% річних. Більше всього з початку року подорожчали гривневі вклади строком до одного року - на 3,3 п.п. Зростання процентних ставок на фоні збільшення портфеля депозитів сприяв підвищенню доходу населення країни від банківських вкладів. Тільки за вісім місяців на депозитах вкладники заробили 12,2 млрд. грн., Тобто приблизно стільки ж, скільки за весь 2007 р. Більше за всіх на фізосіб витратився ПриватБанк, який виплатив за депозитами майже 1,7 млрд. грн. Найближчий його "переслідувач" - "Райффайзен Банк Аваль" - заплатив близько 800 млн. грн. Взагалі, інтегральна ставка (тобто не залежить від терміновості та валюти) за ресурсами населення в нинішньому році по банківській системі в цілому становить 6,7% річних. При цьому є банки, які сплачують мізерні відсотки громадянам за користування їх грошима. Так, Ощадбанку людські гроші обходяться за середньою ставкою 2,9% річних. Це пояснюється тим, що більше половини (57%) коштів населення банку - це залишки на поточних рахунках зарплатників, пенсіонерів, одержувачів соціальної допомоги та інших бюджетників. За такими рахунками нараховуються мізерні відсотки. Також значно дешевше, ніж на ринку, гроші громадян обходяться таким фінустановам, як "ОТП Банк", "Райффайзен Банк Аваль", Укрсоцбанк. У той же час є банки, які платять за кошти населення підвищені відсотки. Серед них Родовід-Банк, банк "Київ", "Дельта Банк".

Більше третини всіх коштів населення банки акумулюють у столичному регіоні - Києві та Київській області. На другому місці з величезним відривом від лідера знаходиться Дніпропетровська область (9,7%). Примітно, що вартість ресурсів населення для банків значно розрізняється залежно від регіону. Так, у серпні середньозважена процентна ставка за депозитами населення в Одеській та Тернопільській областях становила всього 7,3% річних, тоді як в Полтавській області ресурси коштували 11,4% річних, тобто в 1,5 рази дорожче. За строковими депозитами (строком до одного року) у гривні найбільше платили банки вкладникам Волинської області - 16,7% річних, найменше жителям Одеської області - 13,5% річних. До речі, одеситам менше платили і за більш "довгих" депозитах (терміном на один-два роки) - усього 14,1% річних, тоді як аналогічні внески жителі столичного регіону розміщували під 16,5% річних. За валютними депозитами різниця в ставках набагато нижче - максимум 1,5 п.п.

Аналізуючи позиції банків на депозитному ринку в регіонах, слід зазначити, що самим монополізованим є ринок Дніпропетровської області. Місцевий ПриватБанк контролює близько 70% вкладів до запитання і більше 33% строкових депозитів. У Донецькій області найсильніші позиції за строковими вкладами населення (по крайней мере, до недавнього часу) були у Промінвестбанку - 14%. На другому місці ПриватБанк - 13,3%. У Львівській області лідирує також ПриватБанк (16,3%), друга позиція у місцевого Кредобанку (12,5%). Ринок вкладів населення Одеської області контролюють місцеві фінустанови: банк "Південний" (18,5%) і Імекс банк (10,7%). У Харківській області лідером є ПриватБанк (12,0%). Найбільш конкурентним вважається депозитний ринок Києва. У столиці фаворитами виступають "Райффайзен Банк Аваль" і Укрпромбанк, які контролюють по 6,2% ринку строкових вкладів

Багато країн світу борються з недовірою населення до банківської системи, викликаним фінансовою кризою, шляхом підвищення державних гарантій по банківських вкладах. Наприклад, нещодавно прийнятий у США "план Полсона" передбачає підвищення суми компенсацій у випадку банкрутства банку в 2,5 рази - до $ 250 тис. Уряд Великобританії має намір збільшити гарантії на третину - до $ 88 тис. Навіть Держдума РФ розглядає законопроект про підвищення гарантій майже вдвічі - до $ 27 тис. До того ж деякі країни ЄС заявили про плани ввести держгарантії на депозити фізосіб у розмірі 100%. Аналогічні ініціативи є й у НБУ. "Поки ми не бачимо необхідності приймати таке рішення в терміновому порядку. Однак рекомендували Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) передбачити можливість збільшення розміру компенсацій. Мова йшла про збільшення суми удвічі - до 100 тис.грн.

Українці все більше вкладають у гривню. Обсяг депозитів населення в національній валюті в квітні виріс на 8,18 млрд. грн. І склав 112,61 млрд. грн. Це найбільший приплив вкладів фізосіб у гривні за останні півтора роки і пов'язаний він із зростанням довіри до банківської системи і до національної валюти. Як показують прогнози, депозити населення в національній валюті до кінця 2010 року можуть збільшитися ще на 11,4 млрд. грн. і досягти 124 млрд. грн., що приблизно дорівнює обсягу вкладів в до кризовий період "120-125 млрд. гривень. Тобто темпи зростання депозитів фізосіб у національній валюті, ймовірно, складуть 25,5%. У 2009 році даний показник скоротився на 8,5%.

Обсяг депозитів населення в іноземній валюті в минулому місяці виріс на 371 млн. доларів і досяг 14,92 млрд. доларів. У 2009 році українці придбали готівкової іноземної валюти більше, ніж продали на 8,5 млрд. доларів. За перші чотири місяці поточного року в банківський сектор повернулося у вигляді депозитів населення в іноземній валюті тільки 818,5 млн. доларів. Ймовірно, в банківську систему до кінця 2010 року повернеться ще близько 1,00 млрд. доларів. Таким чином, темпи зростання вкладів в іноземній валюті можуть досягти 12,9%, що дозволить перевищити до кризовий показник у розмірі 15,67 млрд. доларів. У 2009 даний показник виріс на 1%.

Вклади юридичних осіб у національній валюті в квітні знизилися на 645 млн. грн. і склали 77,8 млрд. грн. Після різкого зростання даного показника в березні на 8,5 млрд. грн. така динаміка не є дивною. Стрімкого збільшення обсягу депозитів підприємств у гривні в 2010 році не варто очікувати. Темпи зростання даного показника можуть скласти 9%, що пов'язано з повільним відновленням економіки України та з недостатнім кредитуванням народного господарства.

Збільшення припливу експортної валюти з боку експортерів, а також припливу спекулятивного іноземного капіталу в країну сприяли зростанню обсягу вкладів юридичних осіб в іноземній валюті в квітні на 169 млн. доларів. Ймовірно, до кінця 2010 року депозити підприємств в іноземній валюті збільшаться на 6-7 %

Розжилися ресурсами, в січні банки почали опускати депозитні ставки за вкладами населення. В умовах згортання кредитних програм вони вже не мали потреби в коштах, а тому більше не загравали з рядовими вкладниками, яких протягом всього минулого року балували підвищеними ставками по депозитах. Наразі дохідність зменшилася в середньому по ринку лише на 0,1-0,3% річних, але фінансисти вже заговорили про початок нової тенденції: планомірному зниження розцінок на депозити фізосіб до кінця 2010 р.

Протягом всього 2009 р. банки мали потребу в грошових ресурсах і лише підвищували прибутковість вкладів населення: за рік у середньому по ринку ставки піднялися на 1,2-1,8% (до 21,2-21,5% у гривні і 11, 6-11,8% в доларах). Зниження прибутковості депозитів у січні 2010 переломило стару тенденцію. За місяць середні розцінки на гривневі вклади впали в середньому по банках на 0,2-0,25% (до 19,8-21,2% річних), доларові - на 0,1-0,2% (до 11,4 -11,7%), євро - на 0,2-0,25% (до 9,9-10,25%).

Експерти назвали відразу декілька причин такого зниження. «У першу чергу вона викликана більш ніж достатньою сумою залишків коштів у національній валюті на кореспондентських рахунках фінустанов: тільки з 25 по 28 січня вони зросли з 17,34 млрд до 19,37 млрд. грн. А це в свою чергу спричинило зниження вартості міжбанківських позик. Паралельно з цим фін-установи відновлюють взаємні ліміти на проведення міжбанківських операцій »,

Розцінки на ресурси знизив і Національний банк: ставки по депозитних сертифікатах терміном до семи днів опустилися з 8 до 6%, до 14 - з 9 до 8%, до 29 - з 9,5 до 9% річних. Другою причиною, яка зіграла, на думку фінансистів, на зменшення прибутковості внесків фізосіб, стала підготовка українських фінустанов до кредитного сезону. Ринок поступово дозріває для відновлення кредитування населення. Але для того, щоб воно було не поодиноким, а масовим, необхідно знизити вартість залучення грошових ресурсів, зокрема депозитних.

У перший місяць 2010 р., за словами фінансистів, не спостерігалося істотного приросту обсягів депозитів фізосіб, але не відбувалося і відтоку вкладів. Згідно з останньою статистикою НБУ за результатами роботи у 2009 р. загальний депозитний портфель банківської системи зменшився на 8,3% (до 326 996 000 000 грн.), А портфель фізосіб - на 1,9% (до 211 448 000 000 грн.). У січні громадяни воліли відкривати депозити в іноземних валютах - доларах і євро. «Причому найбільший попит спостерігався на вклади строком від одного тижня до двох місяців», - розповів «ДС» Віталій Пахомов. «Зараз структура депозитного портфеля, наприклад, нашого банку виглядає наступним чином: 42% - це вклади в доларах, 38% - гривневі кошти і 20% - залучення в євро», - доповнив його директор департаменту управління продуктами роздрібного бізнесу VAB Банку Антон Шаперенков. Якщо протягом листопада-грудня наші співвітчизники найчастіше відкривали депозити, які передбачають виплати відсотків щомісяця, то в січні зафіксовано великий попит на вклади з нарахуванням їх в кінці терміну.