Формування депозитної політики комерційних банків

Протягом лютого депозитні ставки практично не зміняться. З березня банки, швидше за все, відновлять боротьбу за вкладника і цілком можливо, що на першому етапі підуть на деяке підвищення ставок за допомогою виводу на ринок нових продуктів. За різними оцінками, на початку весни середній розмір ставок за вкладами фізосіб може вирости на 0,2-0,5% річних. Вплинуть на депозитні розцінки і президентські вибори. Якщо вони пройдуть спокійно, то ставки продовжать плавне падіння на 0,5-1% на місяць до квітня-травня. У разі збереження політичну нестабільність можливий зворотний процес: прибутковість внесків, що підігрівається додатковими ризиками, почне зростати

Зміна депоставок протягом року буде прямо залежати від потреб фінустанов у тих або інших ресурсах. Побоюючись стрибків курсу, вкладники продовжать робити ставку на валютні депозити. Банки ж будуть кредитувати в гривні, що може спричинити за собою зміни у ставках: зростання доходностей гривневих депозитів і зниження валютних.

Не прогнозують фінансисти істотного збільшення термінів вкладень: передбачається, що населення в основному буде розміщувати гроші не більше ніж на три місяці (а після їх закінчення продовжувати договір з банком). При цьому вони розраховують на зростання обсягів внесків: згідно з оптимістичними оцінками, середній щомісячний приріст депозитів фізосіб у фінустановах цього року складе не менше 2-2,5%.

Українці поки не довіряють банкам кошти на великі терміни. Поки ситуація на ринку залишається невизначеною, найбільшим попитом користуються короткострокові депозити на один-три місяці, а також ощадні рахунки з можливістю вільного зняття і поповнення. У 2009 році банкіри не стали придумувати осінні акції для вкладників. Вони просто підвищили депозитні ставки і розробили масштабні програми лояльності для постійних клієнтів. Після літнього повального зниження депозитних ставок, у вересні банкіри знову почали підвищувати дохідність вкладів. В основному зростання ставок торкнувся термінових депозитів у національній валюті. Частина населення, налякана черговим падінням курсу гривні, потягнулася за вкладами. Щоб переконати громадян залишити кошти, деякі банки піднімають ставки. А от ставки по валютних вкладах тимчасово припинили рости. З початку року дохідність доларових депозитів не змінилася. Вони як і раніше приносять своїм власникам 10-13% річних. Депозити в євро тим часом подешевшали на кілька процентних пунктів. Якщо в першій половині року вклади в євро приймалися під 13-14%, то наприкінці літа ставки знизилися до 8-12% річних. Надалі ставки будуть залежати лише від ситуації в економіці. Якщо восени у фінансовій системі не буде потрясінь, ставки, швидше за все, будуть знижуватися. Найбільше подешевшають короткі, до одного місяця, депозити у всіх валютах, так як це був антикризовий продукт, і в міру загасання кризи він може втратити актуальність. Подорожчати вклади можуть тільки у випадку різкої девальвації, настання чергової хвилі кризи або в рамках рекламних акцій.

Ще одним інструментом, покликаним привернути увагу потенційних вкладників, стали пільгові курси купівлі валюти для подальшого розміщення на депозит. Цю послугу пропонує відразу кілька банків. Під час збільшення попиту на американську валюту і зростання комерційного курсу, її пропонували придбати за курсом на 40 - 50 копійок нижче від ринкового, але при цьому потрібно було відкрити депозит строком до 12 місяців. Втім, неофіційно фінансисти визнають, що такий хід дозволив залучити незначна кількість клієнтів. Більшість з них воліли короткострокові вкладення. Також слід зазначити, що перед тим як спокуситися "пільговим" курсом, необхідно порівняти ставку та умови вкладу, на який банк вимагає зарахувати куплені у нього долари або євро. Зокрема, увагу слід звернути на умови дострокового розірвання. Зараз з'явилося відразу кілька банків, які забирають 10% від суми депозиту при достроковому його розірвання Може виявитися, що умови депозиту не дуже-то вигідні, тому набагато прибутковіше буде купити валюту за ринковим курсом і покласти її на депозит з більш високим відсотком або менш жорсткими санкціями за дострокове розірвання.

Проміжні підсумки і туманні перспективи Влітку поточного року в Україні спостерігався серйозний переділ на ринку депозитів - банки змагалися, хто залучить більше вилучених населенням у період паніки вкладів. За результатами II кварталу можна констатувати, що населення активно повертало раніше вилучені заощадження в банки з іноземним капіталом, а також у держбанки і стоїть відособлено Приват-Банк. Однак уже в липні-серпні приріст депозитів істотно зменшився, що тим не менш не вплинуло на їх розподіл. Держбанки і іноземні фінустанови зараз поза конкуренцією, і цілком можливо, що криза назавжди залишить пальму першості за ними. Так, за підсумками літніх місяців на 5-6 найбільших іноземних банків довелося близько половини всіх залучених від населення коштів. Введення тимчасових адміністрацій в деяких українських банках знизило довіру населення до вітчизняних фінустанов. При 40%-ої частки іноземного капіталу в банківській системі України ні один банк з іноземним капіталом не став жертвою тимчасової адміністрації. При цьому адміністрації працюють вже в 17 вітчизняних банках. Збігом цей факт не пояснити. А тому довірою буде користуватися досить вузьке коло банків, і до кінця року левова частка депозитів фізосіб сконцентрується в банках з іноземним капіталом і державних фінустановах.

Проте учасники ринку побоюються, що позитивні тенденції депозитного ринку будуть перекреслені триває девальвацією гривні, а також останніми регуляторними ініціативами Нацбанку. Так, в кінці серпня НБУ заявив про намір ввести заборону на дострокове розірвання термінових вкладів. Після цієї новини (про підготовку мораторію) збільшилася кількість заяв з приводу дострокового повернення депозитів. На думку банкірів, надалі цей крок Нацбанку призведе до того, що вкладники зовсім перестануть відкривати термінові депозити і будуть прагнути розміщувати свої заощадження на ощадних вкладах з режимом вільного поповнення та зняття коштів. Подібна нестабільність ресурсної бази не дозволяє банкірам розміщувати залучені кошти в більш-менш "довгі" кредити і будувати плани на довгограючі залучені таким чином кошти. Хоча НБУ поспішив запевнити, що ніякої заборони на дострокове розірвання депозитів не передбачається, відтік вкладів ця новина спровокувати все ж таки встигла й "осад залишився". Тим більше, ця новина стала не єдиним "позитивом" від НБУ в серпні.

2.3 Оцінка діяльності ОТП-банка у сфері залучення депозитів

Виходячи зі стандартної схеми, можна дати характеристику основних відділів філії ОТП-Банку:

Кредитний відділ - займається видачею фінансового кредиту, відкриття позичкового рахунку, відкриттям кредитних ліній, страхуванням відповідальності позичальника за непогашення кредиту, аналізом кредитоспроможності позичальників, формуванням та веденням кредитних справ, нарахуванням та контролем за сплатою відсотків за виданими кредитами, а також контролює стан заставленого майна та здійснює міжбанківське кредитування.

Валютний відділ - здійснює облік купівлі-продажу валюти та валютних цінностей, ведення справ за експортно-імпортними операціями підприємств-учасників зовнішньоекономічної діяльності, контроль за купівлею валюти, перевезення валютних цінностей по території України, зберігання валютних цінностей в підрозділах банку.

Відділ по роботі з цінними паперами - надає послуги з відкриття і ведення рахунків «депо» для зберігання і обліку прав власності на цінні папери, приймає цінні папери на зберігання, здійснює поставку цінних паперів, перевірку сертифікатів цінних паперів на справжність, перереєстрацію цінних паперів у реєстрах акціонерів, отримання з реєстрів виписок з особових рахунків акціонерів, надає клієнтам інформацію про емітента.

Депозитний відділ - приймає внески від юридичних і фізичних осіб на різні терміни та в різних валютах, нараховує відсотки за вкладами, надає сейфові осередки для тимчасового зберігання цінностей.

Операційний відділ - відкриває і веде рахунки клієнтів, розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб та розрахунки за їх дорученням, як готівки, так і безготівкових.

Каса - здійснює інкасацію, зберігання, прийом і видачу готівки.

Відділ пластикових карт - оформляє пластикові карти, здійснює їх видачу, веде рахунки клієнтів, контролює рахунки клієнтів, обслуговує банкомати, здійснює експрес-перекази в будь-яку точку світу протягом 15 хвилин.

Відділ внутрішньобанківських операцій - займається складанням проміжної і кінцевої звітності на основі даних бухгалтерського обліку, обчисленням і сплатою податків, веде облік господарських коштів, внутрішню бухгалтерію основних фондів, а також облік і переоцінку майна.

Депозитні (вкладні) операції комерційного банку - це операції по залученню засобів юридичних і фізичних осіб у вклади на певний термін або до запитання, а також залишків засобів на розрахункових рахунках клієнтів для використання їх як кредитні ресурси і в інвестиційній діяльності. Вклад (депозит) - це грошові кошти (у готівковій і безготівковій формі, в національній або іноземній валюті), передані в банк їх власником для зберігання на певних умовах.

Депозитні операції - поняття широке, оскільки до них відноситься вся діяльність банка, пов'язана із залученням грошей у вклади. Особливістю цієї групи пасивних операцій є те, що банк має порівняно слабкий контроль над об'ємом таких операцій, оскільки ініціатива в приміщенні засобів у вклади виходить від вкладників. При цьому, як показує практика, вкладника цікавлять не лише виплачені банком відсотки, але і надійність збереження довірених банку засобів.

Організація депозитних операцій повинна здійснюватися при дотриманні ряду принципів:

- здобуття поточного прибутку і створення умов для її здобуття в майбутньому;

- гнучка політика при управлінні депозитними операціями для підтримки оперативної ліквідності банку;

- узгодженість між депозитною політикою і прибутковістю активів;

- розвиток банківських послуг з метою залучення клієнтів.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» дає таке визначення депозиту. Вклад (депозит) - це кошті в готівковій або в безготівковій формі, у валюті Україні або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках в банку на договірних засідках на відзначеній основі зберігання або без зазначення такої основи та підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства Україні та правил договору. Фінансова криза серйозно відбилася і на депозитному ринку різних країн світу. Коли економіка була стабільна, банківські установи пропонували населенню робити накопичувальні вклади і завдяки цьому отримувати непогані відсотки. Депозити, як правило, приймаються як в національних валютах, так і в євро або в американському доларі. На думку економічних аналітиків, найбільш вигідні так звані середньострокові депозити, які працюють в банці в середньому від року до трьох років. Клієнти, поклавши свої засоби на депозит, раділи тому, що тепер їх гроші не марного лежатиме удома в шафі, а приноситимуть хай невеликий, але, все-таки, стабільний дохід. Правда, фінансова криза, м'яко кажучи, змінила правила гри на депозитному ринку.

Хоча банківські установи при зростанні американського долара і, відповідно, девальвації національних валют, збільшують процентну ставку по депозитних вкладах, але при цьому співробітники банків «ставлять палиці в колеса» своїм клієнтам, які хочуть зняти засоби з депозиту. Мотивація банкірів, які гальмують процес видачі коштів з депозитних рахунків очевидна і, як мовиться, лежить на поверхні, - банки вирішують проблеми з ліквідністю.

На рис.2.6. Депозитний портфель банку, який приведений нижче, ми можемо побачити тенденцію депозитного портфеля за даний період, лютий-грудень 2009 року і за січень-лютий 2010 року.

Кредитний портфель Банку зменшився на 286 млн. грн. до 20 755 млн. грн.

Депозитний портфель Банку зменшився на 485 млн. грн. до 5 189 млн. грн.

Рис. 2.6 Депозитний портфель ОТП банку, млн..грн. лютий 2009 рік - лютий 2010 рік

Депозитний портфель Банку на кінець лютого 2010 року склав 5 189 млн. грн., що на 8,5% менше показника попереднього місяця. Усього за звітний місяць мережею продажів було залучено/поповнено депозити на суму 397 млн. грн., що на 30% менше, аніж за попередній період. Структура збільшення залишків на депозитних рахунках за бізнес-лініями наступна: «Роздрібний бізнес» - 75%, «МСБ» - 8%, «Корпоративний бізнес» - 17%. У лютому з рахунків клієнтами було знято депозити на суму 511 млн. грн.

У звітному місяці було залучено на 9% більше депозитів, порівняно із січнем 2010 року: строкові депозити - -7%, депозити до запитання - +32%.

Сектор “Приватні клієнти” (у тому числі приватний банкінг) у зв'язку з кризою теж постраждав и кредитний портфель зменшився на 178 млн. грн. і становить 10 993 млн. грн. Депозитний портфель зменшився на 121 млн. грн. і становить 3 547 млн. грн.

Як ви бачите з цієї статистики клієнти банку починають страховатся і більше почали брати депозитів на вимогу хоча там і менше процентна ставка.

Рис. 2.7 Кількість залучених депозитів ОТП банку, шт. лютий 2009 рік лютий 2010 рік

Таблиця 2.1

Динаміка і структура депозитів з 31.01.2010 по 28.02.2010 рр.

Депозитний портфель бізнес лінії “Приватні клієнти” зменшився на 3% у лютому. Найбільшого зниження серед пасивних продуктів зазнали залишки на строкових депозитах клієнтів, що зменшилися на 149 млн. грн. або 8%.

Продажі депозитних продуктів бізнес лінією “Роздрібний бізнес” збільшилися на 0,8% у лютому, порівняно із попереднім місяцем: строкові депозити - -6%, ощадні вклади - +32%.

Рис. 2.8 Кількість залучених строкових депозитів ОТП банку,шт. лютий 2009 рік - лютий 2010 рік

В секторі “Середнього і малого бізнесу” теж були втрати але менш значні. Кредитний портфель зменшився на 54 млн. грн. і становить 4 561 млн. грн. Депозитний портфель зменшився на 15 млн. грн. і становить 457 млн. грн.

Загалом бізнес-лінією “МСБ” у звітному місяці було продано на 6 депозитів менше, порівняно із січнем. Найбільша кількість строкових депозитів була відкрита Регіональним відділенням в м. Житомир, відділенням Соборне (м. Запоріжжя) та відділенням Калнишевське (м. Кривий Ріг). Кількість проданих депозитних вкладів “Активний зросла у лютому на 28%, при цьому залишки на цих рахунках протягом місяця зросли на 2,8 млн. грн. або +2% до показника попереднього місяця.

В секторі «Корпоративні клієнти» Кредитний портфель зменшився на 53 млн. грн. і становить 5 201 млн. грн.

Депозитний портфель зменшився на 349 млн.грн. і становить 1 185 млн. грн. У лютому депозитний портфель бізнес лінії «Корпоративні клієнти» зменшився на 23%, при цьому залишки на поточних рахунках корпоративних клієнтів зменшилися на 33%, строкових депозитів - -7%, «Активний депозит» - - 6%, Корпоративні картки - -81%. Найбільший приріст продемонстрував депозитний портфель Черкаського регіону (+61,5 млн. грн.).

Рис. 2.9 Кількість залучених депозитів ОТП банку,тис. шт. лютий 2009 рік - лютий 2010 рік. тис. шт.

По кількості залучених депозитів у лютому лідерами були Одеський регіон, Київський, Дніпропетровський.

Рис. 2.10 Кількість залучених депозитів ОТП банку,тис. шт лютий 2009 рік - лютий 2010 рік.

Висновки по розділу 2

1. В ході написання роботи проаналізована поточна ситуація на депозитному ринку країни і регіону, а також вивчена діяльність конкретного суб'єкта банківської системи.

2. За підсумками дослідження, можна сказати про те, що на депозитному ринку як країни в цілому, так і регіону спостерігається стабілізація ситуації із залученням тимчасово вільних засобів громадян у вклади. Оскільки люди почали вже забувати про мараторії на зняття депозитів і в найближчим часом знову понесуть гроші в банк. Що стосується діяльності об'єкту дослідження ОТП Банк, то тут можна відзначити як позитивні, так і негативні тенденції.

3. До позитивних моментів в роботі банку можна віднести клієнтську базу, що постійно розширюється, не дивлячись на малий досвід роботи на українському ринку і не великий рівень довіри серед клієнтів в порівнянні з «зубрами» (Приватбанк). Проте в структурі притягнених засобів необхідно більше приділяти уваги засобам, що залучаються від населення, оскільки саме вклади громадян в даний час є найбільш перспективними пасивами і пріоритетним напрямом банківського зростання.

4. За результатами першого тижня, що пройшов після відміни мораторію НБУ на дострокове зняття банківських вкладів населенням, кількість дострокових розірвань депозитних договорів в OTP Bank не перевищила аналогічні показники, зафіксовані в період його дії, що свідчить про високий рівень довіри клієнтів до нашого фінансового інституту. Всього було здійснено п'ять таких операцій на загальну суму близько 50 тис. грн.

5. Разом з тим, депозитний портфель фізичних осіб у травні виріс на більш ніж 141 млн. грн і досяг 2,4 млрд. грн. В даний час половина всіх вкладів розміщена в доларах США, інші 50% рівномірно розподіляються між євро і національною валютою. Переважна більшість (83%) термінових депозитів оформлено на термін від 30 до 90 днів. У період дії мораторію OTP Bank своєчасно виконував усі свої зобов'язання за депозитними договорами, термін яких закінчився, достроково повертав клієнтам гроші зі строкових вкладів у форс-мажорних обставин (наприклад, в тих випадках, коли вкладник втрачав роботи, що є єдиним джерелом доходу сім'ї, або грошові кошти були потрібні на лікування, весілля, оплату навчання або поховання), не встановлював (і не встановлює) ліміти на видачу готівки. Крім того, банк на першу вимогу клієнта виплачував кошти по ощадних вкладах, режим яких дозволяє знімати або поповнювати внесок у будь-який робочий день.

6. Нагадаємо, що за співвідношенням розміру капіталу до депозитного портфеля фізичних осіб OTP Bank посідає перше місце серед двадцяти найбільших фінустанов країни. В даний час даний показник дорівнює 1.379.

7. Таким чином, власний капітал банку перевищує всі вклади фізичних осіб, що дозволяє йому в разі одночасного звернення клієнтів за своїми вкладами оперативно повернути їм усі кошти. ЗАТ «ОТП Банк» - універсальний банк, визнаний лідер фінансового сектору України. Банк надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів, а також представників малого та середнього бізнесу. На українському ринку він має стійку репутацію надійної і стабільної структури, що пропонує споживачам продукти найвищої якості.

8. Згідно даних АУБ, станом на 1 квітня 2009 року OTP Bank є 7-м найбільшим вітчизняним банком за розмірами активів. Нині банк обслуговує понад 300 тисяч клієнтів. Його мережа філій на території України об'єднує 207 точок продаж і 21 представництво.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

3.1 Інструментарій вдосконалення депозитної політики

Однією з проблем, з якою комерційні банки стикаються в даний час, є формування ресурсної бази. Ресурсна база, як мікроекономічний фактор, надає прямий вплив на ліквідність і платоспроможність комерційного банку. Самі масштаби діяльності комерційного банку, а, отже, і розміри доходів, які він отримує, жорстко залежать від розмірів тих ресурсів, які банк набуває на ринку різних ресурсів і, зокрема, депозитних. Звідси виникає конкурентна боротьба між банками за залучення ресурсів. Формування ресурсної бази, що включає в себе не лише залучення нової клієнтури, а й постійна зміна структури джерел залучення ресурсів, є складовою частиною гнучкого управління активами і пасивами комерційного банку. Ефективне управління пасивами передбачає здійснення грамотної депозитної політики. Специфіка цієї області діяльності в тому, що в частині пасивних операцій вибір банку звичайно обмежений певною групою клієнтури, до якої він прив'язаний набагато сильніше, ніж до позичальників. Обмеженість ресурсів, пов'язана з розвитком банківської конкуренції, веде до тісної прив'язки до певних клієнтів. Якщо коло цих клієнтів вузьке, то залежність від них банку дуже висока. Тому, на мій погляд, для зміцнення ресурсної бази банкам потрібна зважена депозитна політика, в основу якої ставляться підтримку необхідного рівня диверсифікації, забезпечення можливості залучення грошових ресурсів з інших джерел і підтримка збалансованості з активами по строках, обсягах і процентних ставках. З метою розширення ресурсного потенціалу ОТР-банку необхідно активізувати свою депозитну політику. У зв'язку з цим одним з пріоритетних напрямків роботи банку має стати поступове нарощування депозитного портфеля шляхом проведення грамотної депозитної політики, спрямованої, зокрема, на розширення переліку внесків, доступних клієнтам, введення нових видів послуг для їх зручності.

Депозитна політика ОТР-банк повинна враховувати потреби всіх соціальних і вікових груп громадян - працюючих і пенсіонерів, молоді та людей середнього віку, а також повинна бути розрахована як на малозабезпечені верстви населення, так і на людей із середнім і високим рівнями доходу. Комплекс заходів, спрямованих на розширення депозитної бази ОТП-банк, включає ряд фінансових і маркетингових інструментів, представлених нижче на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Інструменти депозитної політики

З кожним клієнтом ОТР-банк повинен прагнути до встановлення довгострокових партнерських відносин. З цією метою банк повинен прогнозувати розвиток потреб клієнтів, появу нових напрямів банківського бізнесу, проводити маркетингові дослідження, розробляти і пропонувати повний спектр банківських продуктів і послуг. Так, ОТР-банк к міг би запропонувати новий вид вкладу "Діти - Наше майбутнє» для накопичення грошових коштів на навчання або подарунок дитині. Вклад може вноситься на ім'я неповнолітнього одержувача будь-якою особою-вкладником. Депозит відкривається строком на п'ять - десять років, з нарахуванням 25% річних у гривнях і з можливістю довкладення. Якщо наприкінці терміну сума вкладу і належні відсотки залишаються на наступний термін на цьому ж виді вкладу, то у клієнта буде можливість отримати бонус у розмірі 0,5 % до 2,0 %

Для залучення в число своїх клієнтів молоде покоління ОТР-банк міг би поповнити перелік вкладів новими видами депозитів, орієнтованих на цю групу населення, наприклад, запропонувати вклад "Студентський". Пропонується ввести наступні умови даного внеску:

- мінімальна сума 100 грн;

- термін зберігання вкладу два місяць і один день;

- річний відсоток - 20%;

- вікове обмеження від 15 до 23 років.

Для того щоб забезпечити приплив вкладників на даний вид депозиту, доцільно, на мій погляд, ввести деякі стимули, привабливі для потенційних клієнтів серед молодого населення. Це може бути знижка при купівлі квитка на потяг, при відвідуванні будь-яких магазинів або туристичних фірм, але за умови оплати послуг засобами, що перебувають на цьому вкладі і пролежали не менше одного повного терміну зберігання.

Також з метою вдосконалення депозитної політики ОТР-банк міг би запропонувати ряд вкладів, орієнтованих на клієнтів з високим рівнем доходів. Наприклад, внесок, особливістю якого було б те, що персональні дані клієнта будуть відомі лише одній людині в банку - менеджера по роботі з клієнтами VIP. При цьому відсотки можуть виплачуватися щомісяця, в тому числі і на безкоштовно видану банком пластикову карту. Причому навіть при внесенні грошей у касу особистість клієнта не розкривається. Таким чином, середнього й молодшого персоналу банку не будуть відомі які-небудь дані про клієнта, а ризик розкриття інформації про внесок незначний.

Можна також припустити, що для клієнтів будуть вигідні цільові ОТР-банк вклади, виплата яких буде присвячена до періоду відпусток, дням народжень або інших свят. Їх терміни коротше традиційних, а відсоток вище. Прикладом цільового вкладу можуть стати так звані новорічні та різдвяні вклади, тобто протягом року банк приймає невеликі внески на святкування Нового року та Різдва, а наприкінці року банк видає гроші вкладникам. При цьому бажаючі можуть продовжувати нагромадження грошей до наступного нового року.

ОТР-банк також може запропонувати підключення вкладних продуктів з кредитними та страховими, розробити продукти, спрямовані на задоволення потреб вкладників у житло, великі покупки, оплаті освіти, туризму і відпочинку.

З метою розширення депозитної бази ОТР-банк, на мій погляд, слід звернути увагу на такий інструмент залучення коштів, як ощадний сертифікат, що буде вигідно як для потенційних клієнтів, так і для самого банку. Сертифікати мають істотні переваги перед строковими вкладами, оформленими, простими депозитними договорами. Випуск ощадних сертифікатів для ОТР-банк буде мати кілька вигідних сторін. По-перше, при випуску сертифікатів не проводиться відрахування коштів до фонду обов'язкових резервів, які направляються на кредитування господарюючих суб'єктів. По-друге, завдяки великій кількості можливих фінансових посередників у поширенні і зверненні сертифікатів, розширюється коло потенційних інвесторів. Крім цього, є суттєві вигідні сторони і для власника ощадного сертифіката. Наприклад, власники сертифікатів втрачають меншу частку доходу при оподаткуванні, так як порядок оподаткування доходів за сертифікатами аналогічний оподаткуванню доходу за цінними паперами. Також на вторинному ринку цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням деякого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, у той час як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату доходу, а для банку втрату частини ресурсів.

У рамках даного питання необхідно відзначити й той факт, що з метою зміцнення ресурсної бази ОТР-банк виникає необхідність вжити заходів щодо мінімізації негативного впливу непередбаченого вилучення населенням строкових вкладів на фінансовий стан банку. Для розглянутої кредитної організації захист від дострокового вилучення депозитів буде вигідна з тієї точки зору, що при даному нововведенні банк повною мірою зможе використати депозити населення для розширення середньострокового і довгострокового кредитування, настільки необхідного економіці. А для того, щоб компенсувати населенню неможливість вилучити достроково свій внесок, ОТР-банк необхідно запропонувати для вкладів з обмеженим строком вилучення більш високий відсоток.

Поряд з цим для проведення ефективного управління депозитами ОТР-банк необхідно визначити оптимальний обсяг періоду зберігання строкових вкладів як фізичних, так і юридичних осіб. При цьому банку особливу увагу слід звернути на те, що терміни депозитів повинні бути пов'язані зі строками оборотності кредитів, на видачу яких вони можуть бути направлені.

Для найбільшої зацікавленості клієнтів і притоку внесків ОТР-банк може запропонувати виплату відсотків по розміщених вкладах наперед з метою компенсації інфляційних втрат. У даному випадку вкладник при приміщенні коштів на певний термін відразу ж отримує належну їй дохід. Проте в тому випадку, якщо договір буде розірваний достроково, банк перерахує відсотки по внеску й зайво виплачені суми будуть утримані із суми вкладу.

Для прискорення і полегшення клієнтам отримання необхідної інформації про депозити в ОТР-банк доцільно створити службу телемаркетингу - рекламу банківських вкладів по телефону, яка буде надаватися безкоштовно.

Служба клієнтського сервісу по телефону веде індивідуальну роботу з клієнтами, зацікавленими в отриманні більш детальної інформації, і з клієнтами, яких не задовольняють стандартні умови обслуговування. При цьому не обов'язково бути клієнтом даного банку. Інформація, яку надає даній службою, повинна відображати зміст виду послуг та можливості їх придбання. При бажанні клієнти могли б проконсультуватися безпосередньо у фахівців, що працюють в конкретних підрозділах банку. У цьому випадку на співробітників служби клієнтського сервісу покладається обов'язок з'єднати клієнта з менеджерами банку за телефоном або домовитись про зустріч з ними, якщо в цьому буде необхідність.

У тому випадку, якщо клієнт ускладнюється викласти свої проблеми, фахівці служби телемаркетингу зададуть навідні запитання: якими засобами він володіє, на який термін бажає покласти гроші на депозит, на який прибуток розраховує і т.д. І потім вже порекомендують той внесок, який найбільш підходить під умови клієнта. Якщо клієнт вирішить залишити відомості про себе в базі даних інформаційної системи, то через деякий час йому вишлють поштою не тільки довідкову інформацію про нові банківські продукти і послуги.

Внаслідок цього, телемаркетинг дозволить задовольнити більшість первинних дзвінків і тим самим сприятиме залученню в ОТР-банк нових клієнтів.

Разом з тим банку слід розробляти системні підходи до рекламної політиці, що зробить її ефективним інструментом формування клієнтської бази. Кожне конкурентну перевагу банку, кожен новий продукт, пропонований до продажу, повинні бути відомі і зрозумілі клієнтам, легко порівняти, а також вигідно відрізнятиметься від пропозицій конкурентів.

Таким чином, при розробці депозитної політики ОТР-банк слід керуватися певними критеріями її оптимізації, серед яких можна виділити наступні:

-- взаємозв'язок депозитних, кредитних та інших операцій банку для підтримки його стабільності, надійності та фінансової стійкості;

-- диверсифікація ресурсів банку з метою мінімізації ризику;

-- сегментування депозитного портфеля банків (за клієнтам)

-- диференційований підхід до різних груп клієнтів;

-- конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг.

Такими є деякі можливі шляхи вдосконалення депозитної політики Імпексбанку та підвищення її ролі у забезпеченні його стійкості. На закінчення можна сказати, що кожен банк розробляє свою депозитну політику, визначаючи види депозитів, їхні терміни і відсотки по них, умови проведення депозитних операцій, спираючись при цьому на специфіку своєї діяльності та з огляду на чинник конкуренції з боку інших банків та інфляційні процеси, що протікають в економіці.

3.2 Формування системи гарантування депозитів в комерційних банках

Залучення коштів юридичних і фізичних осіб, операції за депозитними рахунками є одним з основних видів діяльності для банків. У той же час банкрутство банків призводить до втрати вкладниками своїх грошей. Гарантія збереження банківського вкладу в таких випадках може бути забезпечена за допомогою механізму депозитного страхування.

В даний час в банківській сфері чітко відокремлена проблема відсутності системи страхування депозитів в нашій країні, яка вирішується впродовж багатьох років. Такий стан справ пов'язаний, перш за все, з проблемою знаходження джерел коштів для створення страхового фонду, зацікавленістю банків у відрахуванні страхових виплат, наділенням фонду функцією контролю за діяльністю банків.

Рішення про створення системи страхування депозитів вводилися за кордоном, як правило, в найбільш важкі для економіки і банківської системи періоди. Започаткований у свій час процес створення системи страхування депозитних вкладів так і не був доведений до кінця. Після кризи проблема побудови такого механізму страхування як засобу мінімізації втрат суспільства через банкрутств залишається першочерговим і вимагає невідкладного рішення. Думається, що доцільно не чекати критичних подій, а попереджати їх. Крім того, створення системи депозитного страхування значною мірою має сприяти відновленню довіри вкладників до банківської системи.

Після кризи банки в цілому стали помітно краще ставитися до гарантування вкладів, але реальна привабливість гарантій для банків є спірною. Аналіз процентної політики найбільших російських банків показує, що ефект державних гарантій сильно виражений тільки на ринку рублевих вкладів.

Незважаючи на те, що законом передбачена можливість страхування свого депозиту, клієнти банків практично позбавлені цього. Справа в тому, що страхова премія коливається від 5 до 15%, а іноді і вище - залежно від терміну страхування і ліміту відповідальності страховика. Тому значне зменшення доходу за вкладом змушує клієнтів банку обходитися без послуг страхових компаній.

Крім того, нині діючі вітчизняні страхові компанії не беруться страхувати банківські вклади, оскільки, незважаючи на низку криз, у фінансовому плані банківська система у фінансовому плані, як і раніше перевершує страхову.

У той же час за чинним законодавством держава гарантує вклади в Ощадбанку. Проте сам факт непомірною концентрації заощаджень в одному державному банку досить красномовний і служить доказом недовіри до інших комерційних банків, що вкрай шкідливо для банківської системи. При цьому, як відомо, зростання ролі комерційних банків у акумуляції заощаджень населення є свого роду ключем до пожвавлення інвестиційного процесу в економіці. Врешті-решт, розвиток ринкової економіки неможливо без всебічного збільшення ролі банків в економічному житті найширших верств населення. Гарантування вкладів вітчизняних комерційних банків стало б дієвим методом хоча б часткового вирішення даної проблеми. З метою захисту інтересів вкладників практично у всіх розвинених країнах створені системи страхування банківських депозитів. Таке страхування являє собою комплекс заходів, що забезпечують страховий захист вкладів у разі банкрутства комерційного банку. Страховий принцип при цьому виражається головним чином у створенні страхового фонду, встановлення страхових зборів з банків відповідно до актуарними розрахунками, виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Впровадження системи депозитного страхування в нашій країні повинне включати комплекс заходів з вироблення концепції системи, прийняття відповідних законодавчих та нормативних актів, а також організаційного забезпечення прийнятих рішень.

Побудова системи страхування банківських депозитів на наш погляд має базуватися на таких основних положеннях:

1. Створювана в Україні система страхування депозитів має бути законодавчо оформлена. Нормативна база дозволить уникнути невизначеностей при виплаті страхового відшкодування, при цьому в процесі її створення вкрай важливо звернутися до світового досвіду функціонування інститутів гарантування вкладів.

2. Страхування депозитів повинно бути обов'язковим для всіх комерційних банків, незалежно від їх фінансового положення. Це дозволить вирішити основне завдання системи страхування - створення населенню твердих гарантій в надійності розміщення коштів у комерційні банки, а для комерційних банків -рівні стартові умови в конкуренції за залучення вкладів. Обов'язкова форма участі забезпечить розподіл ризику по всій банківський системі. У багатьох зарубіжних країнах усвідомили негативні наслідки банкрутств банків, що не вступили в систему депозитного страхування, для національної банківської системи. Так, створена в США в роки Великої депресії Федеральна корпорація страхування депозитів об'єднує 98% американських банків, в яких знаходиться 99,5% усіх активів. Впевненість переважної більшості американських вкладників у тому, що вони в будь-якому випадку застраховані від втрат своїх вкладів, стала вирішальним фактором стійкості банківської системи США. Обов'язкова форма страхування депозитів, зокрема, застосовується в Канаді, Великобританії, Нідерландах, Японії та інших. Таким чином, є вагомі аргументи на користь застосування принципу примусового участі в системі страхування депозитів. При цьому в подальшому для нашої країни не виключається можливість створення добровільних фондів страхування вкладів, що, безумовно, буде тільки сприяти зміцненню всієї системи гарантування в цілому.

3. Фонд страхування банківських депозитів повинен мати державне управління, тому що в умовах глибокої фінансової кризи саме державі відводиться перша роль у фінансовому оздоровленні економіки. Сукупне управління страховим фондом можливо лише в перспективі, тому питання про страховий фонд як незалежно від держави оргаганізації, на мій погляд, передчасний.

4. Членство до Державного фонду страхування депозитів повинно стати необхідним вимогам отримання ліцензії від НБУ на право залучення коштів фізичних осіб. Діючий в даний час порядок захисту індивідуальних вкладників має ряд серйозних проблем.

5. Об'єктами страхування в першочерговому порядку (через нестачу джерел фінансування) повинні стати депозити фізичних осіб, а в перспективі і депозити юридичних осіб.

6. Настання страхового випадку повинен вважатися факт відкликання в банку ліцензії на здійснення банківських операцій.

7. Визначення ставок страхових платежів має бути диференційованим в залежностi від ступеня ризику конкретного банку. Тому необхідно розробка системи оцінки страхового ризику для проведення диференціації страхових внесків, сплачуваних банками з різним фінансових становищем. У міру необхідності внески по страхуванню депозитів можуть переглядатися в залежності від потреби для компенсації можливих втрат.

Введення на першому етапі побудови страхової системи єдиних ставок для всіх банків з можливістю перегляду їх у часі у випадку підвищених ризикових операцій конкретного банку не є за доцільне, не дивлячись на важкість оцінки страхового ризику при діфференційному підході. У теперішній час, а в найближчому майбутньому навряд чи ситуація кардинально зміниться, спостерігаючи не тільки сильний розлив у фінансовому становищі банків, але і різка нестійкість фінансового становища банків. Тому єдині ставки не дадуть позитивного ефекту і не досягнуть цілей, поставлених системи страхування банківських депозитів. Такий захід на мою думку лише ще раз змусить банки до надання недостовірної та неповної інформації про своє фінансове положення. Проблема недостовірності фінансової звітності, що надається банками, является наріжним каменем для ефективного вирішення будь-якої задачі в рамках фінансового оздоровлення банківської системи і тому її посилення неприпустимо.

Підставою для розрахунку сплачуються до страхового фонду внесків повинна бути сума депозитів банку. Так НБУ пропонує встановити обсяг фонду гарантування банківських вкладів у розмірі 5% від загальної суми страхуються депозитів. У цю суму повинні увійти щоквартальні внески банків у розмірі 0,15% від обсягів депозитів населення, а також, у разі потреби, - внесок держави. Для вкладів громадян в гривні комерційні банки за таких ставках внесків отримають свою частину виграшу. А ось при включенні вкладів у валюті результат помітно змінюється. При незмінності процентної політики за валютними вкладами виграш банків знижується до 0,45% від суми залучених депозитів, що вже не окупається. З урахуванням перекладення банками цих витрат на вкладників реальним результатом може виявитися загальне зниження процентних ставок за вкладами громадян в умовах, коли реальна ставка за вкладами в рублях вже є негативною, що також не сприяє зростанню заощаджень у банках та економіці в цілому.

За ступенем охоплення об'єкта страхування на наш погляд найбільш раціональним став би вибір обмеженої системи депозитного страхування, тобто при банкрутстві банку страховий фонд відшкодовує вклади лише в межах певної суми. Оптимальним може бути варіант, при якому межа, до якої здійснюється виплата відшкодування, встановлювалася пропорційно мінімальним розмірами оплати праці. Відзначимо, що часткова гарантія депозитів виправдана вже тим, що спонукає вкладників більш усвідомлено підходити до вибору банку та, в кінцевому рахунку, компенсує недостатню конкуренцію і недостатньо ефективне управління банківськими ризиками. Нарешті, зайво щедрі гарантії держави в умовах бюджетних проблем здатні викликати недовіру до самої системи страхування вкладів, її фінансової стабільності.

При розгляді запропонованих проектів майбутньої системи гарантування вкладів слід брати до уваги досвід країн, де діють системи страхування вкладів виправдали себе в якості одного із способів підтримки стабільності банківської системи. У той же час повною мірою повинні бути враховані і національні особливості, характерні для російської банківської системи. Безумовно, на перших етапах створення системи депозитного страхування в нашій країні навряд чи вдасться уникнути проблем, у тому числі викликаних недосконалістю нормативної бази. Однак, незважаючи на можливі помилки, труднощі в знаходженні джерел первісного капіталу фонду страхування депозитів і слабку мотивацію для вступу комерційних банків до системи страхування, прийняття основних принципів формування системи захисту депозитів громадян має надати сприятливий вплив на власників грошових коштів - зросте ступінь довіри до національної банківської системі, збільшаться обсяги залучених в банки коштів.

Все ж головним чинником, що визначає вигляд системи захисту депозитів, є економічний рівень розвитку країни: ступінь розвиненості грошово-кредитної системи, частка державного-господарської власності в банківському секторі, а також можливість виникнення банківської кризи, що є важливим стимулом для запровадження більш ефективного механізму захисту депозитів.

За великим рахунком, запровадження загального гарантування вкладів громадян призведе до перерозподілу частини коштів між основними банками країни. При цьому найважливішим чинником перерозподілу коштів між банками, природно, буде відсоткова політика банків. Введення гарантій призведе до зниження процентних ставок по депозитах у комерційних банках, а високими процентні ставки залишаться тільки в найбільш ризикованих і агресивних банках, які потребують додаткових коштах, стимулювання яких ніяк не входить до числа завдань створення подібної системи в Україні.

Однак насправді введення системи гарантування вкладів не настільки привабливо для комерційних банків як для їхніх клієнтів. Гарантії вкладникам важливі, але їх система повинна бути правильно структурована. Таким чином, поширена серед комерційних банків підтримка введення гарантування вкладів у реальності не враховує економічну ефективність подібної підтримки. Поряд з цим слід зазначити, що, враховуючи, що при введенні гарантування вкладів навряд чи відбудеться різке збільшення залишків на рахунках громадян в банках, а потенційне зниження процентних ставок може виявитися менше страхових виплат. Тому для самих банків реальна привабливість таких гарантій зовсім не така велика.

У той же час, якщо в ході законодавчої роботи законопроект про гарантування вкладів громадян в комерційних банках буде поширений тільки на вклади в національній валюті, то така система дійсно буде для них приваблива. Проте навіть якщо гарантії по вкладах громадян опиняться на перевірку не досить привабливими для самих комерційних банків, то залишається інший аспект проблеми, що виходить за рамки роздрібного ринку. А саме: те, що гарантії по вкладах громадян для Ощадбанку безкоштовні, це впливає не тільки на депозитний ринок. У той же час гарантії вкладів в Ощадбанку необхідні, їх відміна реально може призвести до вилучення коштів з цього банку, що негативно позначиться на економіці в цілому. Реальним виходом може бути введення плати за гарантії в Ощадбанку. Отримані кошти не обов'язково повинні йти до бюджету, а можуть бути спрямовані, наприклад, на формування резерву виплат компенсації вкладникам Ощадбанку. У такому контексті сенс гарантії держави і використання страхової премії виявляються і соціально значущими і зменшують навантаження на бюджет. Одночасно був би досягнутий ефект зрівнювання конкурентних переваг Ощадбанку та інших комерційних банків.

Таблиця 3.1 Порівняльний аналіз основоположних компонентів системи депозитного страхування (СДС)

Як вже було сказано вище, введення гарантій за вкладами не зробить значного впливу на обсяг заощаджень у банках. Розширення сфери дії державних гарантій за вкладами Ощадбанку призведе до того що, комерційні банки навряд чи до збільшенню обсягу залучених банками коштів громадян. Ті громадяни, для яких наявність гарантій грає важливу роль, вже мають можливість вибрати Ощадбанк або інший другий банк.

Таким чином, варто відзначити, що для нашої країни в умовах загальної економічної нестабільність, інфляції, величезного бюджетного дефіциту, реорганізація банківської системи і т.д. з усією гостротою постає питання страхування банківської діяльності, забезпечення інтересів клієнтів банків. Сучасні прийоми і методи страхування роботи банків, використання гарантій, поручительств не завжди можуть бути реалізовані в повному обсязі, у зв'язку з чим виникає питання необхідності серйозного вивчення передового зарубіжного досвіду та впровадження його в банківській практиці.

Надійність комерційних банків є одним з вирішальних елементів їх діяльності, а однією з важливих заходів щодо забезпечення надійності є страхування депозитів, що застосовується у всіх країнах з високорозвиненими банківськими системами. Найважливішими функціями організації з страхування депозитів повинні стати не тільки компенсації втрат вкладників, але також регулювання діяльності банків та контроль за операціями, пов'язаними з депозитними вкладами, в межах компетенції, визначеної спільно з Центральним банком країни.

Висновки до розділу 3

1. У даній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному розв'язанні питань впливу механізму депозитної політики на діяльність банків, що дало змогу сформулювати висновки і пропозиції, які відображають вирішення основних завдань роботи.

2. Дослідження особливостей прояву відносин банків із клієнтами з приводу формування банками депозитної ресурсної бази показали не тільки їх активну роль у соціально-економічному розвитку держави, банківської системи та самих вкладників, а й наявність цілої низки проблемних питань, розв'язання яких потребує розроблення нових методологічних підходів до вдосконалення депозитної політики банками України.

3. У результаті дослідження уточнено визначення поняття механізму депозитної політики банку як сукупності форм, інструментів, організаційно-економічних методів управління процесом формування депозитної бази банків, за допомогою яких реалізується депозитна політика, що виходить із загальних напрямів банківської діяльності. Визначено основні складові даного механізму: характер взаємовідносин банків із вкладниками, організація депозитної діяльності в банках, формування банківських депозитних ресурсів, методи управління процесом залучення депозитів, моніторинг і контроль за реалізацією депозитної політики банку, через які банки реалізують власну розроблену депозитну політику. Одним із першочергових завдань економічної науки та практики є необхідність його оновлення та вдосконалення, розроблення загальної концепції та відповідних важелів, що відповідали б сучасним потребам як на рівні окремого банку, так і банківської системи України в цілому, та впровадження належних депозитних продуктів.

4. За результатами огляду літературних джерел і проведених досліджень визначено послідовність розроблення депозитної політики банку: встановлення параметрів депозитної політики банку відповідно до напрямів його діяльності; проведення аналітичної роботи щодо визначення напрямів депозитної діяльності банків та джерел формування депозитних ресурсів; розробка проекту меморандуму депозитної політики банку; оцінка та аналіз розробленого проекту підрозділами, відповідальними за реалізацію депозитної політики; затвердження остаточного варіанта депозитної політики банку; впровадження політики в діяльність банку; контроль за дотриманням параметрів депозитної політики банку; корегування депозитної політики банку.

5. Великим потенційним внутрішнім джерелом інвестиційних ресурсів є кошти фізичних та юридичних осіб, які можна вкласти в активні операції. Виходячи з цього, ґрунтовно розроблена депозитна політика банку дає необхідну інформацію для прийняття рішень щодо здійснення активних операцій і виступає основою успіху формування та реалізації кредитно-інвестиційної стратегії. У ході розроблення оптимальної депозитної політики банку необхідно враховувати такі принципи: максимізація прибутку; забезпечення стійкості ресурсної бази, рівня ліквідності та диверсифікації банківських ресурсів з метою мінімізації ризику; гнучкість асортиментної і цінової політики та пристосування окремих параметрів збуту депозитних продуктів до вимог клієнтів.

6. Фактором, що визначає можливості банку залучати депозитні ресурси у різних регіонах країни та просувати ці послуги до вкладника (кінцевого споживача) є наявність розгалуженої мережі філій. Банківська система України на даний момент характеризується територіальними диспропорціями, що має під собою об'єктивну основу. Це зумовлено перш за все значною різницею в рівнях економічного розвитку, концентрації виробництва і доходів економічних суб'єктів в конкретних регіонах. Тож подальший розвиток фінансово-кредитної системи залежатиме насамперед від діяльності банків столичного регіону та індустріально розвинутих областей, де зосереджено близько 90% активів, капіталу, кредитного портфеля банківської системи України.

7. У дипломі запропоновано методику оцінки конкурентної позиції депозитної політики банку на базі застосування методів SWOT-аналізу, за допомогою якої можна оцінити рівень її конкурентоспроможності щодо інших установ банків. Ця методика має важливе значення, оскільки дає змогу оцінити перспективи розвитку депозитної діяльності банку та розробки ним політики на ринку депозитних операцій і може бути використана вітчизняними банками для оцінки та порівняння конкурентної позиції власної депозитної політики.