Банківський нагляд

Також слід зазначити, що НБУ, створено ряд системних заходів з метою зменшення негативного впливу фінансової кризи на діяльність банків, що значною мірою пов'язано з погіршенням фінансового стану позичальників, девальвацією курсу гривні та іншими об'єктивними причинами.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалася на сучасному етапі розвитку фінансового ринку в Україні, можна зробити висновок, що на сьогодні кількість банківських установ, що зазнає фінансових труднощів зростає, також збільшується кількість установ, в яких введено тимчасові адміністрації, а у гіршому випадку процес ліквідації. Розпочався процес рекапіталізації банків, передбачений у домовленостях із МВФ.

Згідно з вимогами Меморандуму про фінансово-економічну політику, підписаного МВФ, НБУ відповідно до постанови Правління НБУ від 19 лютого 2009 року N80, Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ від 21.11.2008 N640 було здійснено діагностичне обстеження банківського сектору та додаткову капіталізацію за його результатами.

Також, у складі аудиторської перевірки річної фінансової звітності за 2009 рік, відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 23.12.2009 №763 було здійснено тестування банків з урахуванням стрес - компонентів та за результатами аудиту будуть розроблені відповідні плани заходів та програми капіталізації відповідно до яких банкам, які потребують додаткової капіталізації за результатами аудиту (до 01.07.2010), а також стрес - тестування (до 01.01.2011) необхідно буде збільшити капітал до рівня нормативних вимог. Головним інструментом, який використовує НБУ є рефінансування банків. Заходи, які вживалися НБУ для стабілізації ситуації, сприяли послабленню напруги на грошово-кредитному ринку, що проявилося у поступовому сповільненні тенденції до відпливу депозитів із банківської системи, у тому числі коштів населення, збільшенні її ліквідності і стабілізації ситуації на міжбанківському кредитному ринку.

Також, рівень капіталізації українських банків був збільшений через механізм вливання коштів міжнародних банків у свої дочірні банки.

НБУ, використовуючи нормативні та коригуючи методи регулювання банківської діяльності, намагається адекватно реагувати на дестабілізаційні процеси, пов'язані з кризовими явищами. Серед вжитих ним заходів з настанням кризи - запровадження мораторію на дострокове вилучення депозитів, оперативне регулювання валютних операцій банків, використання інституту тимчасової адміністрації тощо.

Відповідно до нормативно - правових актів НБУ, створених з метою нейтралізації впливу фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, банкам надано рекомендації щодо здійснення реструктуризації заборгованості, змінено вимоги стосовно розрахунку регулятивного капіталу, умов виконання окремих економічних нормативів, розширено можливості отримання стабілізаційних та стимулюючих кредитів, а також кредитів для підтримки ліквідності банків, тощо.

Загалом можна виділити такі регуляторні заходи НБУ, спрямовані на забезпечення стабільності банківської системи:

ь встановлено підвищені коефіцієнти резервування під кредитні операції банків;

ь застосовано жорсткіші критерії визначення кредитоспроможності позичальників;

ь банки зобов'язано надавати споживачу інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту;

ь змінено норматив адекватності регулятивного капіталу (РК) - при розрахунку нормативу Н2 (співвідношення ліквідних активів і суми зобов'язань) береться до уваги валютний ризик та ризик довгострокової ліквідності;

ь збільшено розмір мінімального регулятивного капіталу до 120 млн.грн.);

ь збільшено вимоги до регулятивного капіталу при отриманні банківської ліцензії та письмових дозволів НБУ;

ь запроваджено новий норматив Н3 - співвідношення регулятивного капіталу і сукупних активів (не менше 9%);

ь підготовлено методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках;

ь запроваджено методичні рекомендації щодо планування в банках України заходів на випадок виникнення непередбачуваних обставин;

ь здійснено діагностичне обстеження банківського сектору, за результатами якого встановлено вимоги щодо додаткової капіталізації банківської системи;

ь спрощено процедуру реєстрації статутного капіталу;

ь пом'якшено вимоги щодо розрахунку регулятивного капіталу;

ь змінено умови рефінансування банків у межах застосування пруденційних інструментів;

ь посилено вимоги до формування банками обов'язкових резервів;

ь обмежено кредитування в іноземній валюті;

ь вжито заходів щодо підтримки ліквідності банків, капіталізованих за участю держави;

ь урегульовано питання щодо реструктуризації заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб;

ь змінено порядок урахування коштів, залучених на умовах субординованого боргу. До 1 січня 2012 року встановлено граничну суму коштів, залучених на умовах субординованого боргу, які включаються до регулятивного капіталу банку, в обсязі не більше 100 відсотків основного капіталу банку. Кошти, залучені у цей період на умовах субординованого боргу, включаються до капіталу банку в повному обсязі, без урахування обмежень, встановлених для додаткового капіталу. До 1 січня 2012 року субординований борг включається до капіталу банку без щорічного зменшення на 20 відсотків від його первинної вартості. Таким чином, для забезпечення ефективності банківського регулювання перед банківським наглядом мають бути поставлені чіткі цілі та завдання, які повинні ґрунтуватися на адекватній правовій інфраструктурі, підкріпленій законодавством і чіткими правилами регулювання діяльності банків.

Висновки до 3 розділу

Підсумовуючи викладене, доходимо таких висновків. Необхідність упровадження стандартів Базеля II й Базеля III є одним зі стратегічних напрямів розвитку банківського нагляду в Україні. Досвід країн ЄС, СІЛА, Росії, Білорусії, Казахстану показує, що перехід до нових стандартів є довготривалим та вимагає значних фінансових, інформаційних і кадрових ресурсів.

Основними позитивними наслідками впровадження зазначених угод мають стати підвищення стабільності, міцності, ефективності, прозорості діяльності національної банківської системи, міжнародного фінансового рейтингу банківської системи, прискорення інтеграції банківської системи у глобальний банківський простір тощо.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Система управління охороною праці в НБУ

Важливою умовою життєдіяльності людей є праця, тобто діяльність, спрямована на створення матеріальних цінностей. Праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сферу ствердження особи. Перша з цих функцій знаходить своє відображення в орієнтуванні працівника на зміст праці, її відповідність його внутрішнім запитам, моральне задоволення роботою.

Сучасний стан службової діяльності фахівців банківської сфери характеризується збільшенням обсягів інформації, її переробки і кількості прийнятих рішень шляхом використання різноманітних технічних засобів. НБУ в технологічному процесі дедалі ширше використовують засоби, які базуються на досягненнях у сфері електронно-обчислювальної техніки.

В процесі виконання службових обов'язків працівниками банківського нагляду виникають такi умови, які вимагають дотримання правил та виконання певних заходів щодо охорони працi.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів: Конституції України, Законів «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.

Конституція України - основний, головний закон держави, який регламентує найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До них належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органів держави.

Конституція закріплює принципи державної політики щодо особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою цінністю в суспільстві. А тому права та свободи людини, їх гарантії є тим, що становить зміст і спрямованість діяльності держави. Саме в конституції закріплено, що держава несе відповідальність за свою діяльність перед людиною.

Кодекс законів про працю (КЗпП) здійснює правове регулювання охорони праці. Норми щодо охорони праці містяться в главі XI «Охорона праці» та статтях «Трудовий договір», «Робочий час», «Час відпочинку», «Праця жінок», «Праця молоді», «Професійні спілки», «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про драїло».

Закон «Про охорону праці» - є одним із найважливіших законодавчих актів. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні.

Окремо питання правового регулювання у галузі охорони праці містяться і в інших законодавчих актах України - законах «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про підприємства в Україні», «Про колективні договори і угоди» та інші.

Питання охорони працi працiвникiв банківського нагляду НБУ це тема окремої наукової працi, на мій погляд доцільно зупинити увагу на питаннях охорони працi працiвникiв банківського нагляду, що використовують у своїй роботі комп'ютерну техніку.

Взаємодія людини зі складними технічними системами збільшує відповідальність працівників за функціонування технічних засобів, значно підвищує ризик, пов'язаний із незнанням правил безпеки праці. Тому вкрай важливо, щоб працівник банківського нагляду НБУ в ході виробничої діяльності належно дбав про збереження власного здоров'я та здоров'я співробітників.

Відомо, що порушення правил і вимог охорони та гігієни праці може призвести до істотного погіршення здоров'я або виникнення професійно зумовлених захворювань. Професії працівників банківської сфери, тісно пов'язані з роботою за комп'ютером. За висновками Національного інституту охорони праці і здоров'я (США), при використанні комп'ютерів найбільшого ризику зазнають органи зору, скелетно-м'язова система, репродуктивна функція у жінок, нервово-психічний стан (з можливим формуванням стресу).

Мета дослідження даної теми полягає у визначенні потенційного ризику чинників виробничого середовища для здоров'я працівників банківського нагляду НБУ, а також у розробці комплексу організаційно-технічних та медико-профілактичних заходів щодо збереження здоров'я та працездатності.

4.2 Аналіз умов праці на робочому місці працівників банківського нагляду НБУ

Чинники впливу виробничого середовища

Професійна діяльність більшості працівників банківського нагляду НБУ здійснюється на комп'ютеризованих робочих місцях і належить до сфери розумової праці, що зумовлює вплив комплексу шкідливих чинників виробничого середовища на їх функціональний стан.

Всі фактори виробничого середовища відповідно до класифікації за ГОСТ 12.0.003-74 підрозділяють на небезпечні та шкідливі фактори.

При роботі на ПЕОМ існує можливість впливу наступних небезпечних виробничих факторів:

ь можливість виникнення пожеж;

ь вплив електричного струму;

ь можливість механічного травмування (падіння, удари і інші);

ь опіки в результаті випадкового контакту з гарячими поверхнями усередині лазерного принтера.

На користувача ПЕОМ впливають різні групи факторів трудового середовища:

ь фактори виробничого середовища;

ь фактори трудового процесу (тяжкість і напруженість праці);

ь внутрішні засоби діяльності (виробничий досвід людини, його функціональний стан);

ь зовнішні засоби діяльності (робоче місце, пульт управління, СОІ, основне і допоміжне устаткування);

ь соціально-психологічні аспекти трудових взаємовідносин.

Шкідливі виробничі фактори поділяють на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні виробничі фактори.

У процесі роботи на користувача ПЕОМ надають дію наступні фізичні виробничі фактори:

ь підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

ь підвищений рівень статичної електрики;

ь підвищені рівні запиленості повітря робочої зони;

ь підвищений вміст позитивних і негативних іонів у повітрі робочої зони;

ь понижена або підвищена вологість повітря робочої зони;

ь знижена або підвищена рухливість повітря робочої зони;

ь підвищений рівень шуму;

ь підвищений або знижений рівень освітленості;

ь нераціональна організація освітлення робочого місця (підвищений рівень прямого і відображеної блесткості, підвищений рівень осліпленості, нерівномірність розподілу яскравості в полі зору, підвищена яскравість світлового зображення, підвищений рівень пульсації світлового потоку).

Інтенсивна робота з комп'ютерною технікою є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень в здоров'ї користувачів персональних комп'ютерів (ПК) є:

ь незадовiльнi енергономiчнi характеристики монітора;

ь неправильна органiзацiя робочого місця,

ь незадовiльнi санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi, які призводять до виникнення низки захворювань: порушень зору; кiстково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов'язаних iз стресовим.

Потенційними ризик-шкідливими чинниками у професійній діяльності працівників банківського нагляду НБУ можуть бути:

ь виробничий мікроклімат;

ь освітлення;

ь електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

ь виробничий шум, вібрація;

ь іонізація повітря;

ь статична електрика;

ь перенапруження зорового аналізатора;

ь статичні, фізичні навантаження та недостатня рухова активність;

ь нервово-емоційне напруження;

ь розумове напруження.

Мікроклімат виробничого приміщення

Відповідно до Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН 3.3.2-007-98) у виробничих приміщеннях та на робочих місцях операторів ПЕОМ мають забезпечуватися оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86). Приміщення для роботи з комп'ютером мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Освітлення робочих місць

Рівень освітлення при роботі за комп'ютером повинен становити не менш як 300-500 лк. Відповідно до Реєстру державних нормативних актів з охорони праці (ДНАОП 0.00-1.31-99), освітлення у приміщеннях з ПЕОМ має бути суміщеним, тобто недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Освітлення має бути рівномірним. Найдоцільніше використовувати люмінесцентні лампи. У разі переважної роботи з документами допускається встановлення додаткових світильників місцевого освітлення. Аби уникнути потрапляння яскравих променів відбитого світла на екран або в очі користувачам комп'ютерів, рекомендують, щоб кольори меблів, апаратури, одягу не були світлих тонів (білого, світло-жовтого, світло-рожевого).

Необхідно пам'ятати, що офіси багатьох банківських установ освітлені вельми яскраво: у приміщеннях збереглося освітлення, розраховане на людей, котрі дивилися на свої робочі столи зверху вниз протягом усього робочого дня.

У наш час більшість працівників дивиться прямо перед собою -- на монітори персональних комп'ютерів, і, таким чином, їм в очі спрямовано дуже багато світла. Тому якщо немає можливості зменшити освітлення, необхідно переставити робочий стіл у менш освітлену частину приміщення.

Випромінювання іонізуючого (рентгенівського), оптичного, радіочастотного діапазонів, джерелами яких є монітори з електронно-променевими трубками (ЕПТ)

- Іонізуюче (рентгенівське) випромінювання виникає всередині колби електронно-променевої трубки з ЕПТ мають як переваги, так і недоліки.

(ЕПТ), коли прискорені електрони швидко сповільнюються матеріалом екрана. Енергія цих фотонів обмежена потенціалом розгону і залежить від технічної конструкції конкретного термінала. Дослідження свідчать, що рентгенівське випромінювання не становить небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання нижча від гранично допустимого рівня. Відповідно до «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ-97) гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відеотермінала становить 7.74 . 10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 10 мкбер/год.

- Оптичне випромінювання, яке виникає завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофора на екрані, включає ультрафіолетову (УФ), світлову та інфрачервону (ІЧ) складові.

- УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПЕОМ засвідчив, що у 85% проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-випромінювання не зафіксовано. Коли ж таке випромінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому 0.001 Вт/м2.

- Світлове випромінювання впливає в основному на очі і призводить до їх втоми, запалення рогівки. Однак ці симптоми швидко минають і не призводять до патологічних змін.

- ІЧ-випромінювання -- це хвилі довжиною від 0.76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних об'єктів випромінювання цього діапазону вважаються непроникними. Дослідження показали, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань, які генерують монітори на основі ЕПТ, нижча від значень, передбачених ДСанПіН 3.3.2-007-98. Реальна інтенсивність кожного діапазону, частота, інші параметри залежать від технічної конструкції конкретного відеотермінала, його екранування тощо.

- Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) та електростатичні поля. Джерелом ЕМВ є відео дисплейний термінал. Тому обираючи робоче місце для комп'ютера, необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно більшого ЕМВ, аніж екран. Питання впливу ЕМВ на біологічну систему вивчено недостатньо, але в численних публікаціях стверджується, що радіочастотне випромінювання в умовах тривалої багаторічної дії накопичується в організмі людини, внаслідок чого може впливати не лише на нервово-психічну діяльність людини, а також на інші функціональні системи.

У багатьох наукових працях висловлюється думка, що внаслідок впливу електромагнітних полів, які генерує комп'ютерна техніка, порушується репродуктивна функція у жінок. Численні експерименти, проведені на тваринах, підтвердили, що електромагнітні поля високої інтенсивності можуть змінювати і переривати клітинний розвиток. На підставі цих та інших дослідів науковці вважають, що робота за комп'ютером є шкідливою для вагітних жінок, особливо в перші місяці вагітності.

Згідно з п.6.6 ДСанПіН 3.3.2.-007-98, жінки на період вагітності та годування дитини груддю до виконання робіт за комп'ютером не допускаються.

Виробничий шум і вібрація

Одним зі шкідливих факторів при роботі за комп'ютером та офісною технікою є шум і вібрація.

При роботі за ПЕОМ основним джерелом шуму є всі рухомі складові, насамперед друкувальні пристрої (матричні та струменеві принтери), сканери, дисководи, а також вентилятори, робота яких супроводжується акустичним випромінюванням різних частот, включаючи ультразвук.

Допустима рівномірна інтенсивність шуму на робочих місцях з ПЕОМ має відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.-007-98 і становити: оптимальна -- до 35--45 дБ, гранична -- до 50--60 дБ [25, с.102].

Рівень вібрацій на робочих місцях з відео терміналом і персональним комп'ютером не повинен перевищувати значення, допустимі Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99).

Іонізація повітря

У повітрі зовнішнього природного середовища, як і всередині приміщень, є певна кількість заряджених частинок, котрі називаються іонами. Дослідженнями встановлено, що в закритих приміщеннях, де працюють з комп'ютерами, концентрація через 5 хвилин -- у вісім разів, а через 3 години -- до нуля).

Така зміна балансу іонного складу повітряного середовища призводить до підвищення кількості озону (внаслідок використання лазерних принтерів, ксероксів) і може бути шкідливою для користувачів. Так, за незначного перевищення допустимої концентрації озону подразнюється слизова оболонка носа, очей, горла; надлишок озону впливає також на розумову і фізичну діяльність.

Гранично допустимі рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ПЕОМ повинні відповідати ДНАОП 003-3.06.80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень».

Засоби забезпечення необхідної концентрації іонізації повітря:

ь кондиціювання повітря;

ь іонізування повітря;

ь збільшення вологості приміщень тощо.

Статична електрика

Статична електрика -- накопичення електричного заряду на поверхні обладнання ПЕОМ (як конденсатор) -- може сягати кількох тисяч вольтів (переважно на електронно-променевій трубці відеотермінала, зокрема на екрані). При дотику до такого обладнання може статися електричний «удар».

Для захисту від статичної електрики необхідно:

ь встановити нейтралізатори статичної електрики;

ь підтримувати у приміщенні відносну вологість повітря не нижче 45--50% шляхом зволоження;

ь протирати екран та робоче місце спеціальною антистатичною серветкою або зволоженою тканиною;

ь кілька разів на день мити шкіру обличчя і рук водою.

Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі й з відео терміналами, не повинна перевищувати 20 кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги щодо проведення контролю».

Перенапруження зорового аналізатора

Перенапруження зорового аналізатора виникає при роботі користувача з ПЕОМ за значного зорового навантаження (особливо в процесі зчитування інформації з монітора, коли зображення має дрібні елементи, літери тощо) і може призводити до зорового дискомфорту (так званої «астенопії», котра визначається як будь-які суб'єктивні зорові порушення чи емоційний дискомфорт, що є результатом перенапруження зору).

Основні симптоми астенопії -- відчуття втоми, біль в очах, подразнення та інші. Важливу роль у розвитку астенопії відіграє низька якість зображення інформації на моніторі. Дефектне фокусування і розпливчасті символи посилюють негативний вплив на зір. Дискомфорт найчастіше виникає при надмірній яскравості монітора і паперового документа.

Статичні, фізичні навантаження та недостатня рухова активність

Ці шкідливі чинники проявляються в перенапруженні різних ланок скелетно-м'язової системи, а при неправильній чи незручній робочій позі призводять до тиску на грудну клітку, що ускладнює дихання, а також призводить до порушення кровообігу й застою крові у венах, органах черевної порожнини, тазу і нижніх кінцівках.

Виконання дрібних стереотипних рухів спричиняє кістково-м'язовий дискомфорт, а саме: втому, скутість м'язів, біль у кістках, судоми, оніміння й тремтіння рук.

Напруження при статичній роботі у 5 разів перевищує напруження, викликане динамічною працею. На відновлення енергії після тривалої статичної роботи необхідно в 3-4 рази більше часу, ніж після динамічної.

Перенапруження скелетно-м'язової системи може бути викликане:

ь незручним розташуванням за столом, яке ускладнюється нехтуванням ергономічних вимог до організації робочого місця;

ь однотипними циклічними навантаженнями, викликаними роботою з клавіатурою;

ь обмеженою загальною руховою активністю (гіподинамією).

Нервово-емоційне напруження, розумове перенапруження

Зазначені чинники можуть призвести до розладу центральної нервової системи. Під впливом інформаційного перевантаження в операторів ПЕОМ виникають зміни у співвідношенні процесів збудження та гальмування в корі головного мозку. При цьому функціональна активність центральної нервової системи знижується. Людина відчуває втому, викликану сукупністю тимчасових змін у її фізіологічному та психологічному стані внаслідок напруженої чи тривалої діяльності, що призводять до погіршення кількісних та якісних показників роботи.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), в осіб, які працюють за комп'ютером, частіше, ніж в інших працівників, виникають психічні порушення, які проявляються у вигляді дратівливості і пригніченості, безсоння, втрати апетиту, психосоматичних розладів (серцебиття, біль у грудях, порушення функції нижнього відділу шлунково-кишкового тракту).

Результати проведеного нами дослідження свідчать про суттєву відмінність показників ступеня важливості впливу шкідливих чинників для працівників банківського нагляду.

Для працівників банківського нагляду, робота яких пов'язана з високою напруженістю зорових функцій, одноманітною позою, значним розумовим навантаженням найшкідливішим чинником є перенапруження зорового аналізатора. Це пов'язано з тривалою, 6-8-годинною роботою за монітором комп'ютера, а також недостатнім рівнем освітлення робочих місць у приміщенні.

Розробка заходів з охорони праці

В Україні розроблені й діють нормативно-правові документи, в яких регламентовано вимоги безпеки під час експлуатації ПЕОМ.

На підставі чинних нормативних документів і результатів проведеного дослідження з метою мінімізації негативного впливу шкідливих виробничих факторів у професійній діяльності працівників банківського нагляду НБУ, збереження їхнього здоров'я і працездатності рекомендується провести комплекс організаційно-технічних і медико-профілактичних заходів.

Організаційно-технічні заходи:

ь вибір якісного апаратного забезпечення, насамперед відеотерміналу ПЕОМ (має здійснюватися згідно з вимогами нормативних документів щодо їх виготовлення та експлуатації) у тому числі, наявності сертифіката безпеки якості;

ь розробка та застосування захисних засобів (захисні екрани, нейтралізатори електромагнітних випромінювань, апарати іонізації повітря тощо).

Ергономічна організація робочого місця користувача ПЕОМ:

ь правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні;

ь ергономічне обґрунтування розміщення виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик конкретного працівника;

ь раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

ь урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Дослідження засвідчили, що за умови раціональної організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15--25%.

Медико-профілактичні заходи:

ь медичні огляди (попередні та періодичні);

ь раціональне і профілактичне харчування;

ь виконання спеціальних профілактичних та психофізіологічних вправ.

Працівники банківського нагляду НБУ повинні проходити обов'язкові медичні огляди: попередній -- при прийнятті на роботу і періодичний -- протягом трудової діяльності.

Раціональне профілактичне харчування допоможе зоровим аналізаторам та й усьому організму користувача комп'ютера нормально виконувати робочі функції. Їжа має бути калорійно обмеженою, однак якісною і повноцінною. Для професій, не пов'язаних із фізичною працею, загальна енергетична цінність добового харчового раціону повинна становити 13474 кДж.

Для профілактики загальної втоми й особливо втоми очей, важливе значення має раціональна організація режиму праці та відпочинку.

Загальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 8 годин. Під час робіт, які виконуються з великим навантаженням, регламентуються перерви тривалістю 10 - 15 хвилин через кожну годину, а при неінтенсивній і одноманітній роботі - через кожні дві години. Під час перерви доцільно виконати комплекс спеціальних вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження. Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, термін і методику їх проведення вибирають з урахуванням професійних особливостей праці службовців, а також зміни функціонального стану організму протягом робочого дня.

Виробничі приміщення, в яких встановлено ПЕОМ, мають відповідати вимогам нормативних актів ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Згідно з цими нормативними документами робочі місця з ПЕОМ повинні:

ь мати площу на одне робоче місце не менше 6 квадратних метрів;

ь мати об'єм приміщення - не менше 20 куб. м.;

ь мати аптечки першої медичної допомоги;

ь розміщуватися на відстані не менше 1 метра від стін із вікнами;

ь мати відстань між зовнішньою поверхнею одного ПЕОМ та екраном іншого - не менше 2,5 м.;

ь мати прохід між рядами робочих місць - не менше 1 метра;

ь мати систему автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними оповіщувачами та переносними вуглекислотними або порошковими вогнегасниками в розрахунку два вогнегасники на кожні 20 квадратних метрів площі приміщення та з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогненебезпечної речовини;

ь не рідше одного разу на квартал очищувати від пилу агрегати й вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

Виконання всiх згаданих вище нормативів i вимог по охоронi працi дозволяє забезпечувати нормальні умови працi та покращувати показники працездатності у працiвникiв банківського нагляду, що у своїй дiяльностi використовують комп'ютерну техніку

4.3 Пожежна безпека приміщення. Вимоги пожежної безпеки. Утримання приміщень НБУ

В НБУ на видних місцях мають бути встановлені таблички із зазначенням відповідальних осіб за протипожежний стан, плани евакуаційних шляхів та знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

Усі приміщення НБУ повинні своєчасно очищатися від горючого сміття і постійно утримуватися в чистоті.

Працівники служби охорони НБУ повинні мати список посадових осіб установи із зазначенням їх домашнього та мобільного телефонів. Вони зобов'язані знати порядок дій у разі виявлення пожежі, правила користування первинними засобами пожежогасіння та прийоми гасіння.

Навчання та перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки проводиться один раз на три роки у спеціалізованих закладах.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки.

Протипожежний інструктаж поділяють на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами що прибули в установу у відрядження, на практику (навчання). Він проводиться на підставі діючих в установі нормативних документів пов'язаних з питаннями пожежної безпеки.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку роботи працівника. Він проводиться на підставі діючих в установі нормативних документів пов'язаних з питаннями пожежної безпеки.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менш, як один раз на рік. Він проводиться на підставі діючих в установі нормативних документів пов'язаних з питаннями пожежної безпеки.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні у разі введення в дію нових або доопрацьованих нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт, при ліквідації аварії, стихійного лиха.

Проведення усіх протипожежних інструктажів проводиться відповідальними за протипожежний стан особами, які пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки в установах покладається на їх керівників або осіб, що згідно наказів є відповідальними за протипожежний режим в приміщеннях установи.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель та споруд (проти димний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно утримуватися у справному робочому стані.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння. Не допускаються встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та проти димних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення.

Дерев'яні конструкції в установах повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, меблів, стелажів. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись. Після виконання вогнезахисних робіт підрядною організацією за участю замовника має бути складений акт про виконанні роботи. Після закінчення термінів дії обробки (просочення) та у разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей, обробку (просочення) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т. ч. вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів та інших предметів тощо. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів, сухого листя, трави тощо. Не допускається захаращувати їх або закладати віконні прорізи.

Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) установ повинні втримуватись постійно справними, бути пофарбованими.

Сходові марші й площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

Під час організації і проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:

ь при кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, що відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих грат і розташовані не вище другого поверху;

ь приміщення повинні бути забезпеченні потрібною кількістю вогнегасників, справними засобами зв'язку, пожежною автоматикою і сигналізацією;

ь не дозволяється заповнення приміщень людьми понад установлену норму, зменшення ширини проходів між рядами, встановлення в проходах додаткових крісел, стільців тощо, повне відключення світла, застосування феєрверків тощо.

У підвальних приміщеннях не дозволяється зберігати і використовувати легкозаймисті та горючі рідини, балони з газом та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежонебезпечність.

У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень (окрім кас, складів, комор), де перебувають люди, металевих грат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) працівник НБУ, зобов'язаний:

ь негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

ь вжити (за можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

ь повідомити про пожежу працівника служби охорони та керівника НБУ;

ь у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Керівник НБУ, що прибув на місце пожежі, зобов'язаний:

ь перевірити чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення);

ь у разі загрози життю людей негайно організовують їх рятування (евакуацію);

ь видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

ь припинити роботу в установі, крім робіт пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

ь перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, проти димного захисту;

ь організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі;

ь одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

ь забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

Обо'язки та дії працівників служби охорони НБУ у разі виникнення пожежі

Охоронці повинні вміти користуватися всіма первинними засобами пожежогасіння, які є в установі, що охороняється.

На посту працівників служби охорони НБУ повинен бути список посадових осіб, яких слід викликати у будь-який час у разі виникнення пожежі. У списку зазначаються службові та домашні телефони відповідальних посадових осіб.

При виникненні пожежі працівники служби охорони НБУ зобов'язані:

ь повідомити за телефоном Державну пожежну охорону, вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;

ь оповістити працівників та клієнтів НБУ про пожежу;

ь вжити заходів щодо гасіння пожежі з використанням первинних засобів пожежогасіння;

ь вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;

ь організувати рятування людей (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, клієнтів банку;

ь забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками банку, які беруть участь у гасінні пожежі;

ь організувати взаємодію з аварійними службами.

При вимушеній евакуації людей та матеріальних цінностей під час виникнення пожежі чи аварії охоронці повинні розблокувати систему контролю доступу, направляти людей до запасних виходів, за необхідністю допомагати у проведенні евакуації матеріальних цінностей.

При прибутті підрозділів пожежної охорони охоронець повинен найкоротшим шляхом направити їх на місце пожежі, за можливості, надавати консультативну допомогу керівникові гасіння пожежі щодо місцезнаходження того чи іншого обладнання, кнопок вмикання насосів-підвищувачів, запасних виходів, виходів на горище.

У тому випадку, коли сигнал надійшов з приміщення, до якого доступ охоронців заборонений, необхідно діяти згідно з вимогами іншої спеціальної інструкції.

Вимоги щодо оснащення приміщень вогнегасниками та їх експлуатації

Приміщення повинні бути оснащені відповідно до норм сертифікованими в Україні переносними вогнегасниками.

Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення приміщення повинні бути оснащені вогнегасниками.

Під час здавання в експлуатацію збудованих установ а також після реконструкції, розширення, капітального ремонту вони повинні бути оснащені вогнегасниками.

Вогнегасники перед придбанням та розміщенням в установі банку повинні обов'язково пройти первинний огляд особою, відповідальною за протипожежний режим в установі.

Під час проведення первинного огляду встановлюють, що:

ь вогнегасники мають сертифікат відповідності;

ь на кожний вогнегасник у наявності є паспорт;

ь пломби на вогнегасниках не порушені;

ь вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень;

ь стрілки індикаторів тиску закачаних вогнегасників перебувають у межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;

ь на маркуванні кожного вогнегасника і в його паспорті вказано виробник та ПТОВ, які мають право проводити його технічне обслуговування, дату виготовлення (продажу) та дату проведення технічного обслуговування.

На кожному поверсі необхідно встановлювати не менше двох переносних вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше:

ь на 20 м кв. площі підлоги в таких приміщеннях як офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;

ь на 50 м кв. площі підлоги приміщень архівів.

Додатково вищевказані приміщення можуть оснащуватися аерозольними водопінними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини 400 г і більше.

Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних і помітних місцях, а також поблизу місць, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від дії сонячних променів, опалювальних і нагрівальних приладів. Вогнегасники повинні розміщуватись з урахуванням зручності їх обслуговування, огляду, користування, а також досягнення найкращої видимості з різних точок захищуваного простору.

Переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлюють у пожежні шафи пожежних кранів, на пожежні щити чи стенди, підставки чи спеціальні тумби.

Вогнегасники в місцях розміщення не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей.

Відповідальні особи за протипожежний стан у приміщеннях зобов'язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням.

Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування.

Застосування вогнегасників повинно здійснюватися згідно з паспортами підприємств-виробників та вказівками про порядок дій під час застосування вогнегасників, нанесених на їх етикетках.

Забороняється:

ь завдавати удари по вогнегаснику;

ь розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт;

ь кидати вогнегасник у полум'я під час застосування за призначенням та вдаряти ним об землю для приведення його до дії;

ь спрямовувати насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) під час його експлуатації у бік людей;

ь використовувати вогнегасник для потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

Для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників НБУ укладає договір з пунктом технічного обслуговування вогнегасників (ПТОВ) відповідно до вимог чинного законодавства України. ПТОВ повинен мати ліцензію на право здійснення робіт з технічного обслуговування вогнегасників, видану Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, а також документ, що підтверджує відповідність надання послуг з проведення технічного обслуговування вогнегасників установленим законодавством вимогам, виданий акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

На технічне обслуговування з установи дозволяється відправляти без заміни не більше 50% вогнегасників від їх загальної кількості.

Особа, відповідальна за протипожежний стан на об'єкті, повинна оформити журнал обліку вогнегасників на об'єкті, у якому реєструються:

ь тип і обліковий номер кожного вогнегасника, а також місце його розміщення на об'єкті;

ь дати проведення періодичних оглядів вогнегасників та прізвище особи, яка їх проводила;

ь результати періодичних оглядів вогнегасників;

ь дати проведення технічного обслуговування (або діагностування) та прізвище особи (або номер посвідчення), яка їх проводила, а також дати проведення наступного технічного обслуговування.

4.4 Інструкція з техніки безпеки при користуванні персонального комп'ютера (ПК) працівниками банківського нагляду НБУ

Загальні положення.

До самостійної роботи на комп'ютерах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання по професії, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя, періодичні медичні огляди один раз на два роки.

Робочі місця мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін на відстані 1м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

Робочі місця слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрану паралельно напрямку погляду. Для уникнення світлових відблисків екрану, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів, необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах - жалюзі.

Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри. Вони усувають практично всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

При роботі з текстовою інформацією (в режимі введення даних та редагування тексту, читання з екрану) найбільш фізіологічним правильним є зображення чорних знаків на світлому (чорному) фоні.

Монітор повинен бути розташований на робочому місці так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб витримувалася однакова відстань очей від екрана, клавіатури, тексту.

Зручна робоча поза при роботі з комп'ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні. Кут ліктєвого суглоба коливається в межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови 15-20°.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.

Згідно статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:

а) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

б) дотримуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

в) співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю, або людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Вимоги безпеки перед початком роботи

ь увімкнути систему кондиціювання в приміщенні;

ь перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи нахиленим, нижній його край ближче до оператора;

ь перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана;

ь відрегулювати освітленість робочого місця;

ь відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;

ь приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднають системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп'ютері;

ь ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: монітор, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування);

ь відрегулювати яскравість свічення монітора, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не втомлювати очей.

Рекомендується:

ь яскравість свічення екрана - не менше 100Kg/M2;

ь відношення яскравості монітора до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;

ь мінімальний розмір точки свічення не більше 0,4 мм для монохромного монітора і не менше 0,6 мм для кольорового, контрастність зображення знаку - не менше 0,8.

При вивленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.

Вимоги безпеки під час виконання роботи:

ь необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;

ь для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу «миша» належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба;

ь не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;

ь періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп'ютера.

Забороняється:

ь самостійно ремонтувати апаратуру. Ремонт апаратури здійснюється спеціалістами з технічного обслуговування комп'ютера, 1 раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що накопичилися;

ь класти будь-яку предмети на апаратуру комп'ютера;

ь закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання і виходу з ладу.

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

ь закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі;

ь вимкнути принтер та інші периферійні пристрої. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою запобігання попаданню в неї пилу;

ь прибрати робоче місце;

ь ретельно вимити руки теплою водою з милом;

ь вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення;

ь пройти в спеціально обладнаному приміщенні сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Кожен працівник при виявленні несправності в роботі приладу, що може спричинити небезпеку для працівників, повинен доповісти про це своєму безпосередньому керівнику. У тих випадках, коли несправність може бути усунена працівником, він має це зробити, а потім повідомити керівнику. Усунення несправності виконується при дотриманні визначених вимог безпеки.

...