Об'єктами внутрішнього обліку є:

а) договори, укладені торговцем при здійсненні ним брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, разові замовлення до договорів на брокерське обслуговування, строкові операції, інші операції з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами та грошовими коштами, а також пов'язані з ними права та зобов'язання;

б) цінні папери та інші фінансові інструменти, які є об'єктами цивільних прав за правочинами, їх рух;

в) грошові кошти, призначені для здійснення правочинів з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, та грошові кошти, отримані внаслідок здійснення правочинів з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, їх рух.

Успіх бізнесу торговців, в першу чергу, залежить від ефективності обслуговування клієнтів, адже велика кількість клієнтів - запорука успіху будь-якого бізнесу. На відміну, наприклад, від банків, для яких цей бізнес не є основним, а лише доповнює та розширює перелік послуг, що банк надає своїм клієнтам, для торговців торгівля цінними паперами є основним видом діяльності. Великий обсяг операцій, які здійснюються як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів клієнтів, вимагає системи контролю та обліку. Навіть витрачаючи значні кошти, при великих обсягах операцій без добре організованої системи забезпечити відповідний контроль за діяльністю компанії, чітке та вчасне оформлення документів наявними підручними засобами не завжди є можливим. Вимагається оптимізація роботи компаній через автоматизацію технологічних процесів, що дозволяє оптимізувати роботу персоналу компанії та зменшити витрати компанії.

Враховуючи, що на ринку існують різні види операцій з цінними паперами, які здійснюють торговці цінними паперами, для їхнього виконання, розрахунків між учасниками, обліку й одержання звітності необхідно створення спеціалізованих підрозділів. За умови їх технологічного і технічного оснащення, у сукупності вони повинні являти собою систему операційного забезпечення первинного обліку операцій з цінними паперами.

Організація системи внутрішнього обліку торговців повинна вирішувати наступні проблеми, які виникають в процесі діяльності торговців. Насамперед, це розробка певної системи обліку укладення угод та контроль їх виконання, що містить у собі визначення переліку необхідних документів (регістрів) і встановлених для компанії правил обліку. Необхідна додаткова робота самої компанії по формуванню плану рахунків і виявленню документів (регістрів), необхідних і достатніх за визначенням самої компанії, які дозволять належним чином виконувати власні зобов'язання. Особливу роль у цій системі повинно бути приділено проблемі включення в загальний документообіг системи не тільки зобов'язання компанії по укладених угодах, але й облік клієнтів і агентів компанії, укладених з ними договорів і дій, компанії та агентів для їхнього належного виконання.

Важливим також є питання складання звітності. В першу чергу внутрішньої, необхідної для проведення безпосередньо самої діяльності по обігу цінних паперів (наприклад, планові графіки надходження і списання засобів у відповідності до укладених договорів, які виконуються, незавершені угоди і т.д.). У другу чергу - зовнішньої звітності (перед регулюючими органами), відсутність якої, відповідно до вимог чинного законодавства, призводить до серйозних наслідків, зокрема накладання на компанію санкцій, у вигляді штрафів.

Слід зазначити, що торговці здійснюють внутрішній облік проведених операцій з цінними паперами окремо від бухгалтерського обліку діяльності компанії, але в доповнення до такого обліку. Це пояснюється власне специфікою діяльності та необхідністю більш точного та послідовного відображення операцій з цінними паперами. Адже внутрішній облік торговців грунтується на більш широкій інформаційній та технологічній базі, ніж це прийнято в бухгалтерії.

Щодо договорів, требо сказати вони регулюються рішенням НКЦПФР «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами».

Торговець здійснює ведення внутрішнього обліку в паперовій та/або електронній формах.

При веденні внутрішнього обліку в електронній формі має забезпечуватись:

1. можливість перегляду та переведення на паперовий або машинний носій (магнітний, оптичний чи електронний) будь-яких даних, які містяться у внутрішньому обліку;

2. формування резервних копій даних внутрішнього обліку в електронній формі;

3. захист даних внутрішнього обліку від несанкціонованого доступу сторонніх осіб, випадкового пошкодження чи внесення несанкціонованих змін;

4. роздрукування журналу обліку та реєстрів внутрішнього обліку в повному обсязі та/або витягів з них.

Складовими внутрішнього обліку є:

1. документи внутрішнього обліку;

2. журнал (журнали) обліку

3. реєстри внутрішнього обліку;

4. акти проведення звірки наявності грошових коштів та цінних паперів або інших фінансових інструментів;

5. звіти торговця клієнтам;

6. інші журнали та реєстри внутрішнього обліку, визначені внутрішніми документами торговця.

Існують загальні вимого до договорів які укладаються торговцем цінними паперами:

Договори, зміни або розірвання договорів укладаються (вчиняються) торговцем у письмовій формі у вигляді паперового або електронного документа з дотриманням вимог законодавства.

Договори, зміни або розірвання договорів, що укладаються (вчиняються) у вигляді паперового документа, засвідчуються підписами уповноважених осіб сторін і печаткою торговця та печаткою клієнта/контрагента, якщо клієнтом/ контрагентом є юридична особа - резидент (для юридичних осіб - нерезидентів - за наявності печатки).

Укладання договорів між торговцями, у тому числі на фондовій біржі за допомогою електронної торговельної системи, та між торговцем і клієнтом/ контрагентом у вигляді електронних документів здійснюється відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

2. Номер договору, що укладається торговцем, повинен містити присвоєну ним літерну ознаку виду договору, а саме:

а) договори при здійсненні брокерської діяльності:

договір доручення - «БД» (присвоюється торговцем, який за договором виступає повіреним);

договір комісії - «БК» (присвоюється торговцем, який за договором виступає комісіонером);

договір на брокерське обслуговування - «БО» (присвоюється торговцем при укладанні договору з клієнтом, який не є торговцем), «БОТ» (присвоюється торговцем, який за договором з іншим торговцем виступає комісіонером, субкомісіонером або повіреним), «БОК» (присвоюється торговцем, який за договором з іншим торговцем виступає комітентом в інтересах свого клієнта);

договір субкомісії - «БСС» (присвоюється торговцем, який за договором субкомісії з іншим торговцем виступає субкомісіонером), «БСК» (присвоюється торговцем, який за договором субкомісії з іншим торговцем виступає комітентом);

договір на виконання договору комісії, договору доручення, наданого разового замовлення до договору на брокерське обслуговування, укладених з клієнтом, який не є торговцем, - «БВ»;

договір на виконання договору комісії, договору доручення, договору субкомісії, наданого разового замовлення до договору на брокерське обслуговування, укладених між торговцями, - «БВТ» (присвоюється торговцем, який за договором з іншим торговцем виступає комісіонером, субкомісіонером або повіреним), «БВК» (присвоюється торговцем, який в інтересах свого клієнта виступає комітентом за договором з іншим торговцем);

б) договори при здійсненні дилерської діяльності:

дилерські договори - «ДД»;

договір комісії - «ДКК» (присвоюється торговцем, який за договором виступає комітентом);

договір доручення - «ДДД» (присвоюється торговцем, який за договором виступає довірителем);

договір на брокерське обслуговування - «БОД» (присвоюється торговцем, який за договором з іншим торговцем виступає комітентом або довірителем);

договір на виконання договору комісії, договору доручення, наданого разового замовлення до договору на брокерське обслуговування, укладених між торговцями, - «ДВК» (присвоюється торговцем, який за договором з іншим торговцем виступає комітентом або довірителем);

в) договори при здійсненні андеррайтингу:

договір андеррайтингу - «АА»;

договір на придбання - «АП»;

договір про спільну діяльність - «АС»;

г) договори при здійсненні діяльності з управління цінними паперами:

договір про управління - «УУ»;

договір на виконання договору про управління - «УВ»;

Крім істотних умов договору, у договорі (за винятком договорів, що укладаються на фондових біржах) зазначаються, зокрема:

реквізити ідентифікації договору;

реквізити сторін включають:

для юридичної особи: повне або скорочене найменування (у разі наявності); код за ЄДРПОУ - для юридичної особи-резидента; номер реєстрації відповідно до торговельного, банківського або судового реєстру або реєстру місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (далі - номер реєстрації) - для юридичної особи-нерезидента;

для фізичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності); серія і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; для фізичної особи - резидента - реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі відсутності відповідно до законодавства - не зазначається);

місцезнаходження сторін;

серія, номер, дата видачі та строк дії ліцензії торговця на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами;

у разі якщо клієнтом/контрагентом за договором є професійний учасник фондового ринку - торговець, вказуються серія, номер, дата видачі та строк дії його ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку;

відповідальність сторін і порядок розгляду спорів;

порядок нарахування та сплати винагороди за надання послуг відповідно до договору (крім дилерського договору, договору на придбання та договору на виконання);

порядок, термін (терміни) та спосіб (способи) надання торговцем звіту (звітів) клієнту (крім дилерського договору, договору на придбання та договору на виконання);

підтвердження, що інформація, яка зазначена в пункті 2 розділу XIII цих Правил, надана клієнту;

Крім зазначених умов, договір може містити порядок зміни умов договору та умови його розірвання, а також умови щодо збереження інформації, що відповідно до закону належить до конфіденційної, у тому числі інформації, доступ до якої обмежений клієнтом.

При зміні істотних умов або розірванні договору, що має наслідком виникнення, зміну або припинення зобов'язань торговця та/або його клієнта, торговцю необхідно оформити таку зміну або розірвання додатковим договором та відобразити факт укладання додаткового договору у внутрішньому обліку.

Додатковий договір, крім умов договору, що змінюються, обов'язково повинен містити посилання на основний договір (договір, до якого додатковим договором вносяться зміни або який відповідно до додаткового договору буде розірваний).

Додаткові договори повинні мати нумерацію, яка б однозначно дозволяла їх ідентифікувати.

Додаткові договори укладаються та оформляються в тому самому порядку та вигляді, що і основні договори, крім договорів, укладених на фондових біржах.

На фондовій біржі укладання (вчинення) договорів, внесення змін до них або їх розірвання, виконання договорів здійснюються з дотриманням правил цієї фондової біржі.

Щодо журналу обліку треба сказати, що він ведеться (ведуться) в хронологічному порядку. До журналу (журналів) обліку вноситься інформація про всі договори, разові замовлення, зміни до них, строкові операції, що стосуються здійснення торговцем професійної діяльності на фондовому ринку.

Журнал обліку має містити таку інформацію:

Щодо договорів при здійсненні брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу та управління цінними паперами:

1. реквізити ідентифікації договору;

2. предмет договору з визначенням виду послуги, яку надає торговець за договором;

3. Кількість цінних паперів або інших фінансових інструментів (крім договорів на брокерське обслуговування)

4. суму договору (крім договорів на брокерське обслуговування);

5. термін дії договору;

6. дату виконання (розірвання) договору;

7. реквізити ідентифікації договору, разового замовлення, на виконання якого укладений договір на виконання, договір на придбання (зазначається для договорів на виконання, на придбання);

8. реквізити біржового контракту (зазначається для договорів на виконання, на придбання, укладених на фондовій біржі);

9. вказівки щодо того, чи є торговець керуючим рахунком у цінних паперах клієнта;

Журнал (журнали) обліку та реєстри внутрішнього обліку повинні забезпечувати можливість групування даних за договорами, за видом професійної діяльності, за реквізитами ідентифікації цінних паперів та інших фінансових інструментів, за договорами, укладеними на організаторах торгівлі, або договорами на позабіржовому ринку, за кожним клієнтом, за датою здійснення операції або датою укладання/виконання договору.

Журнал (журнали) обліку та реєстри внутрішнього обліку можуть також забезпечувати групування даних і за іншими параметрами, визначеними внутрішніми документами торговця.

У реєстрі внутрішнього обліку грошових коштів та розрахунків за договорами і операціями з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами відображаються відомості про всі операції, пов'язані з рухом грошових коштів торговця та його клієнтів, а також залишки грошових коштів торговця та його клієнтів за місцями їх обліку (зберігання). Облік грошових коштів ведеться в грошовому вираженні.

Торговець здійснює окремо облік грошових коштів клієнтів, які передані йому для здійснення операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами, окремо облік грошових коштів клієнтів відповідно до укладених договорів та окремо облік власних грошових коштів.

Реєстр внутрішнього обліку грошових коштів та розрахунків за договорами і операціями з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами має містити:

1. номер (код) рахунку внутрішнього обліку торговця, клієнта;

2. реквізити ідентифікації договору, строкової операції або іншої операції, пов'язаної з рухом грошових коштів;

3. дату проведення операції з грошовими коштами;

4. номер (за наявності) та дату документа внутрішнього обліку, який підтверджує факти проведення грошових розрахунків (для операцій, за якими рух грошових коштів здійснюється через банківський рахунок торговця);

5. найменування операції (внесення клієнтом грошових коштів, вилучення клієнтом грошових коштів, оплата клієнтом витрат, пов'язаних із виконанням договору, операції, винагороди торговцю, інші операції, встановлені внутрішніми документами торговця);

6. вхідний залишок грошових коштів на рахунку внутрішнього обліку торговця, клієнта (для операцій, за якими рух грошових коштів здійснюється через банківський рахунок торговця);

7. суму за операцією;

8. розмір винагороди торговцю;

9. суму витрат, пов'язаних із виконанням договору, операції;

10. вихідний залишок грошових коштів по рахунку внутрішнього обліку торговця, клієнта (для операцій, за якими рух грошових коштів здійснюється через банківський рахунок торговця).

Щодо порядку звірки наявності грошових коштів та цінних паперів, то вона проводиться у розрізі випусків цінних паперів та інших фінансових інструментів, які знаходяться на балансі торговця, а також за всіма цінними паперами та іншими фінансовими інструментами клієнтів, стосовно яких торговцю клієнтом надані повноваження з розпорядження та реалізації прав за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, а також за всіма цінними паперами та іншими фінансовими інструментами клієнтів, переданих торговцю в управління.

Дані стосовно залишків цінних паперів та інших фінансових інструментів звіряються торговцем з даними рахунків бухгалтерського обліку, з виписками з рахунків у цінних паперах (особових рахунків) на звітну дату.

Звірка наявності цінних паперів та інших фінансових інструментів проводиться торговцем:

а) протягом 10 робочих днів місяця, наступного за кварталом, протягом якого змінювався залишок цінних паперів та інших фінансових інструментів;

б) щороку щодо всіх цінних паперів та інших фінансових інструментів протягом місяця, наступного за роком, за який проводиться звірка.

За підсумками проведення звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням у разі наявності розбіжностей, виявлених під час проведення звірки.

Акт проведення звірки підписується фахівцем торговця, який проводив звірку, фахівцем, відповідальним за ведення внутрішнього обліку відповідно до внутрішніх документів торговця, та головним бухгалтером торговця або іншою особою, яка веде бухгалтерський облік торговця.



Розділ 10. Інформаційні технології в діяльності торговця цінними паперами

Торгувати через інтернет можна акціями, облігаціями і похідними фінансовими інструментами. Торгівля ведеться через онлайн-брокера - професійного учасника фондового ринку з ліцензією на брокерську діяльність і відповідним програмним забезпеченням.

НКЦПФР встановлено певні вимоги, до програмних продуктів:

1. Програмний продукт створюється на підставі технічного завдання або іншого аналогічного за змістом документа, який, зокрема містить функціональні вимоги до програмного продукту.

2. Технічне завдання або інший аналогічний за змістом документ щодо створення програмного продукту з метою програмної реалізації норм певного нормативно-правового акта Комісії має відповідати вимогам норм такого нормативно-правового акта та цим Вимогам.

3. При створенні програмних продуктів використовуються засоби розробки програмних продуктів із дотриманням законодавства з питань правової охорони інтелектуальної власності, зокрема правомірного використання комп'ютерних програм.

4. Документація до програмного продукту повинна містити опис реалізованих процедур, які відповідно до вимог нормативно-правових актів Комісії програмно реалізовані цим продуктом, мати інструкцію щодо користування програмним продуктом, опис процедури резервного копіювання та відновлення інформації, у тому числі баз даних, якщо програмний продукт використовується для створення або модифікації власних даних.

Функціональність програмного продукту має відповідати таким вимогам:

1. інтерфейс користувача програмного продукту забезпечує керування функціями, зазначеними у технічному завданні на програмний продукт або аналогічному за змістом документі, та повинен відповідати вимогам цих документів;

2. обслуговувати запити користувачів та забезпечувати надання необхідної інформації, якщо ці функціональні вимоги визначені у технічному завданні на відповідний програмний продукт або аналогічному за змістом документі;

3. передбачати можливість перегляду інформації, створеної з урахуванням вимог нормативно-правового акта Комісії, за допомогою програмного продукту, створеного на вимогу такого нормативно-правового акта;

4. передбачати можливість роздрукування на певну (запитувану) дату на паперовому носії документів, створених в електронній формі за допомогою програмного продукту та передбачених певним нормативно-правовим актом Комісії, відповідно до якого цей продукт створено, здійснювати контроль формату даних таких документів, контроль та перевірку відповідності та цілісності інформації документів в електронній формі, якщо продукт створено для здійснення зазначених функцій на виконання вимог нормативно-правового акта Комісії.

5. забезпечувати для формування даних, які подаються до Комісії, експорт інформації у форматах, які визначає Комісія, та імпорт інформації з цих форматів у разі можливості виконання імпорту інформації;

З погляду на те, що Брокерський Дім «Откритіє», надає доступ до Української біржі, будемо розглядати програмне забезпечення яке сертифіковане на цій біржі.

Українська біржа сертифікувала наступні системи:

1. QUIK

2. WEB2L

3. SmartTrade

4. GL Net

5. Alor Trade

6. LiveTrade Scalping Direct

7. LiveTrade Scalping Direct

8. Webtrader

9. SLTrade

10. VolFix.NET

11. MetaTrader 5

12. TRADERNET

Багато торговців цінними паперами розробили свої торгівельні системи, та пропонують їх своїм клієнтам, але на сьогоднішній день найпопулярнішою залишяється QUIK.

QUIK - це абревіатура від Quickly Updatable Information Kit. З самого початку QUIK був інформаційною системою, яка відрізнялася високою швидкістю доставки даних, що і відобразилося у назві програми. Зараз QUIK є багатофункціональною інформаційно-торговою платформою з різними галузями застосування.

Торгова система QUIK дозволяє в реальному часі стежити за ходом біржових торгів та самостійно здійснювати операції на ринку цінних паперів "Української біржі" і ПФТС, а також на строковому ринку «Української біржі».

Робоче місце QUIK - це спеціальна програма, що встановлюється на комп'ютер користувача, яка призначена для перегляду та аналізу біржових котирувань, а також для здійснення угод.

Особливості системи QUIK:

· Виконання лімітованих, ринкових і стоп-заявок.

· Умовні заявки: Стоп-ліміт, Тейк-профіт, Із зв'язаною заявкою («одна скасовує іншу»), По виконанню активної заявки («if done»), З умовою по іншому інструменту.

· Перенесення умовних заявок «до вказаної дати» або «до скасування».

· Підтримка маржинальної торгівлі у повному обсязі - надання кредитного плеча й можливості короткого продажу.

· Вичерпна інформація про поточний стан портфеля клієнта, використані маржинальні ресурси і доступні засоби для відкриття нових позицій.

· Відкладені заявки («Кишеня транзакцій») та їхнє пакетне виставлення.

· Імпорт транзакцій. Можливість автоматизації торгових операцій через стандартне робоче місце користувача.

· Автоматичне зняття заявок будь-яких типів (ринкові, лімітовані, адресні, умовні) за заданою умовою.

· Програмне введення заявок засобами вмонтованої мови QPILE.

Також популярною є система АЛОР-Трейд - перша система Інтернет-трейдингу на російському фондовому ринку, підключена до торгів в Секції фондового ринку ММВБ у 1999 р. Розроблена компанією “АЛОР ІНВЕСТ”. Клієнтський термінал АЛОР-Трейд є основним інструментом для здійснення торговельних операцій на ринку цінних паперів. Розширена версія терміналу, створена спеціально для програмістів, дозволяє не лише самостійно проводити торговельні операції на фондовому ринку, але і дає можливість створити власного торговельного робота, який торгуватиме без безпосередньої участі трейдера.

Нступною програмою є MetaTrader 5, вона дає можливість трейдерам робити аналіз динаміки фінансів, проводити торгові операції, застосовувати особливі програми для спрощення роботи на валютному ринку (автоматичні програми для трейдингу - форекс радники), а ще формувати їх аналоги без допомоги інших.

До плюсів можна віднести:

· миттєве відкриття операцій (технологія "Instant Execution");

· робота з відкладеними ордерами;

· статистика операцій (формування звітів, стейтментів);

· допустима автоматична торгівля;

· прийнятні параметри ресурсів комп'ютера;

· невисокі вимоги до швидкості обміну інформацією;

Основними постачальниками програмних продуктів для Інтернет-трейдингу до України є російські компанії “IT-Інвест” (http://www.itinvest.ru/, торговельна платформа SmartTrade), “Броккредитсервіс” (http://www.bcs.ru/) та “ARQA Technologies” (торговельна платформа QUIK).

Технологічний процес роботи бек-офісу безпосередньо пов " язаний з технологією проходження документів, тобто з документообігом. Управління документообігом в процесі виконання зобов'язань по угоді як разів і є однією з основних задач, що стоять перед бек-офісом. Процес проходження документів по угоді досить жорстко регламентований і гранично короткий. Тому саме від якості організації документообігу залежить не тільки робота самого бек-офісу, але і всієї компанії загалом, так як саме документообіг по угоді є складовою частиною основної діяльності брокерських компаній.

Для обробки інформації, формування необхідних звітів, автоматизації процесу оформлення угод та обліку вже підписаних угод необхідне відповідне програмне та апаратне забезпечення. Зрозуміло, що головна причина автоматизації виконання функціональний задач бек-офісу полягає у необхідності обробки великого обсягу інформації. Оскільки переважна більшість документів по операціям з ЦП формується та обліковується саме в цьому відділі.

Важливо відзначити, що на торговий відділ практично не покладається ніяких облікових і розрахункових операцій - усе це відбувається в бек-офісі. Саме бек-офіс займається підготовкою документів (що є невід " ємною частиною угоди) таких як підтвердження угоди, договір купівлі-продажу, передатне розпорядження для перереєстрації прав власності, а також здійснює контроль платежів, що надходять у компанію, з метою прив'язки їх до конкретних угод і фіксації ступеню завершеності останніх. Крім того, бек-офіс забезпечує документообіг, пов'язаний із процесом виконання угод : відслідковує відправлення документів для перереєстрації на підпис контрагенту або реєстродержателям, одержання або неотримання повідомлення про перереєстрацію від реєстродержателя і відправлення його контрагенту.

Технологічний процес виконання і обліку угод з цінними паперами в загальному вигляді включає в себе:

1. Документарне оформлення угоди.

2. Безпосереднє виконання зобов " язань по угоді, а саме:· перереєстрація (постачання) цінних паперів, · організація своєчасної оплати за договором.

3. Контроль за виконанням угоди.

4. Внутрішній облік операцій і етапів їх проходження.

5. Передача первинних документів у відповідні підрозділи.

6. Оперативна передача достовірних зведених даних у відповідні підрозділи для прийняття оперативних управлінських рішень.

7. Формування відповідної регулярної звітності клієнтам і контролюючим органам.

Загальні процеси інформатизації і комп'ютеризації глибоко увійшли до різноманітних сфер нашого життя. Поза сумнівом, ці тенденції не могли залишити осторонь і фінансовий ринок. Використання переваг, які дають нові інформаційні технології при проведенні операцій на фондовому та інших фінансових ринках, узгоджується іззагальним прагненням світового ринку до глобалізації і уніфікації своїх правил і процедур. Все це виразилося, в першу чергу, в повсюдній заміні традиційних голосових торгів на електронні, де постановка заявок учасниками здійснюється через спеціалізовані термінали, що дають доступ до біржових електронних торговельних систем (ЕТС).

Важливим етапом розвитку ЕТС стала організація доступу до найбільших міжнародних біржових і позабіржових торговельних систем з використанням мережі Інтернет як глобальної розподіленої інфраструктури передачі даних для здійснення інвестицій на світових фондових ринках, що дозволило істотно

спростити і прискорити процес прийому наказів від індивідуальних і інституційних інвесторів на проведення операцій з цінними паперами. Нова технологія, що одержала назву Інтернет-трейдингу, привела до перегляду основних економічних моделей і концепцій функціонування світових фінансових ринків в цілому, виникненню принципово нового конкурентного середовища, розробці технологічних стандартів, появі нових гравців, торговельних майданчиків і фінансових інструментів. На сьогоднішній день світові обсяги торгівлі цінними паперами черезІнтернет оцінюються в сотні мільярдів доларів США в рік з потенціалом зростання до декількох трильйонів в найближчі декілька років.

Сучасні системи Інтернет-трейдингу, окрім стандартних можливостей отримання котирувальної інформації, простої аналітики і виконання замовлень на купівлю і продаж акцій, все частіше комплектуються такими можливостями, як вбудований технічний аналіз, експорт інформації в спеціальні програми аналізу даних, маржинальне кредитування, автоматизація торговельних і бухгалтерських операцій, розрахункові операції, онлайн-консультаціїз фахівцями тощо.



Розділ 11. Аналіз стану ринку цінних паперів за період проходження практики

Розглядаючи розвиток ринку цінних паперів за 2012-2013 роки, треба сказати, що змін було багато, проте не всі вони буди на користь. Були прийняті зміни до законодавчі акти, що регламентують відносини між учасниками фондового ринку, зокрема Закони України: «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про іпотечні облігації», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про недержавне пенсійне забезпечення». Сформовано законодавчу базу у сфері корпоративних відносин, основним законодавчим документом якої є Закон України «Про акціонерні товариства».

Найбільші зміни торкнулись саме депозитарної системи. Законом «Про систему депозитарного обліку цінних паперів” передбачено створення централізованої депозитарної системи в Україні, уніфікацію принципів та порядку здійснення діяльності учасниками депозитарної системи і взаємодії між ними.

Планується удосконалити діючу депозитарну систему, покращуючи та адаптуючи її до змін, що сталися в законодавстві України протягом останніх років, відповідно до тенденцій на світових фінансових ринках, приймаючи до уваги міжнародні стандарти та рекомендації депозитарного обліку цінних паперів.

Законом передбачено створення централізованої депозитарної системи в Україні, уніфікацію принципів та порядку здійснення діяльності учасниками депозитарної системи і взаємодії між ними.

Планується удосконалити діючу депозитарну систему, покращуючи та адаптуючи її до змін, що сталися в законодавстві України протягом останніх років, відповідно до тенденцій на світових фінансових ринках, приймаючи до уваги міжнародні стандарти та рекомендації депозитарного обліку цінних паперів.

Також передбачено порядок та принципи взаємодії Центрального депозитарію і депозитарних установ щодо забезпечення депозитарного обслуговування обігу цінних паперів в Україні, у тому числі порядку складання та надання реєстру власників іменних цінних паперів.

Законом встановлюються механізми захисту від розкриття та розголошення інформації із системи депозитарного обліку емісійних цінних паперів та запроваджується застосування електронного документообігу та використання електронного цифрового підпису між професійними учасниками депозитарної системи України, у тому числі щодо обліку прав власності на цінні папери.

Статус ЦД отримає Національний депозитарій (НДУ), а Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП) не пізніше 11 жовтня 2013 повинен буде завершити передачу на зберігання в НДУ глобальних сертифікатів українських емітентів. Його найбільшими акціонерами на 15 червня були Ощадбанк (25% -1 акція), НБУ (25%), корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ (10,979%), Укрексімбанк (9,98%) і НКЦПФР (25%). Таким чином, держава контролює 95,96% капіталу НДУ. Участь НБУ і держави на момент реєстрації правил ЦД має бути понад 50%, а через п'ять років - 25% +1 акція.

Щодо Розрахункового центру то його створити складніше. Нацбанку доведеться вкласти в нього мінімум 75 млн грн з необхідних 100 млн грн. Через п'ять років після початку роботи центру частка НБУ може бути зменшена до 25% +1 акція. На створення РЦ законом передбачений один рік. Проти РЦ виступали акціонери "Української біржі". Щоб привернути увагу президента, 20 вересня торгова сесія на біржі почалася з годинним запізненням. Один із співвласників майданчику розповів, що найближчим часом акціонери проведуть консультації щодо перспектив подальшого розвитку "Української біржі" в нових умовах.

ВДЦП, який обслуговує "Українську біржу" в частині облікової та розрахункових функцій, передасть їх в НДУ, то біржові розрахунки по таких паперах зупиняться, оскільки НДУ не підключений до системи електронних платежів Нацбанку. А підключитися до системи НДУ не зможе, оскільки Центральному депозитарію, яким він стане, заборонено проводити розрахунки. Цю монопольну функцію, як повідомлялося вище, отримає тільки РЦ. Для цього РЦ отримає ліцензію НБУ на здійснення окремих банківських операцій та генеральну валютну ліцензію. Тому передача глобальних сертифікатів в НДУ повинна буде відбутися разом із запуском РЦ.

1 січня 2013 року набрав чинності Закон від 06.12.2012 № 5519-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» (далі - Закон № 5519-VІ). Цими змінами вводиться акцизний податок на операції з цінними паперами та затверджено порядок оподаткування податком на прибуток операцій з ними.

Згідно із Законом № 5519-VІ платниками акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа ? резидент або нерезидент (у тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів.

Також ст. 215 ПКУ доповнена ст. 215-1, якою визначені розміри ставок податків за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, а саме:

1. 0% від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів та операції з деривативами;

2. 0,1% від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що включені до біржового реєстру;

3. 1,5% від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не включені до біржового реєстру;

4. 85 грн на укладений дериватив поза фондовою біржею.

Щодо саморегулівних організацій

Також треба сказати, що сьогодні продовжується процес де матеріалізації акцій який повинен був закінчиться ще в 2006р.

Зараз уже всім зрозуміло, що проблема дематеріалізації має вирішуватися комплексно і концептуально. Адже не можна ігнорувати інтереси та права ні емітентів, ні акціонерів, ні реєстраторів, які зараз обслуговують документарні випуски акцій. В жодному разі не можна створювати загрозу втрати дрібними акціонерами їхньої власності, навіть отриманої безкоштовно під час приватизації, або нехтувати законним правом акціонерів на отримання від АТ інформації про корпоративні події, наприклад загальні збори. Що стосується реєстраторів, то нещодавно набрав чинності Закон, який дозволяє їм отримати ліцензію зберігача цінних паперів без набуття статусу торговця цінними паперами чи банку. Це позитивний крок, який дозволить реєстраторам трансформуватися у зберігачів та обслуговувати емітентів і надалі.

Щодо самого ринку цінних паперів, то за час проходження практики, капіталізація національного фондового ринку як одиного із головних індикаторів розвитку знаходився на досить низькому рівні.

Така ситуація пов'язана з відсутністю достатньої пропозиції інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризикованості, ліквідності та захищеності, а також відносно незначним обсягом інвестиційного капіталу.

Незацікавленість потенційних інвесторів придбавати акції вітчизняних емітентів пов'язана з низьким рівнем корпоративного управління, недостатнім рівнем розкриття інформації про діяльність таких підприємств, відсутністю прийнятної дивідендної політики, невизначеністю власної бізнес-стратегії тощо. Існуючий попит на акції інвестиційно-привабливих підприємств, які частково або повністю належать державі, не задовольняється через вкрай невелику кількість акцій таких підприємств у вільному обігу.

Аналізуючи ринок боргових цінних паперів треба сказати, що він також в занепаді. Основною проблемою ринку боргових цінних паперів є відсутність ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації, як наслідок, обмеженість інструментів ринку цінних паперів. За межами біржового ринку знаходяться не тільки державні фінансові інструменти, але й сама держава (в особі державних органів), яка мала б стати найбільш впливовим та активним учасником ринку.

Через відсутність комплексного законодавчого регулювання правил здійснення операцій РЕПО та операцій маржинальної торгівлі, стримується активізація таких операцій, які можуть стати одним із способів розширення пропозиції привабливих фінансових інструментів на ринку. Проходження лістингу фінансовими інструментами на біржовому ринку можливе з ініціативи тільки їх емітента, однак у емітентів відсутня достатня мотивація проводити таку процедуру. Більше того, існуючі лістингові вимоги, особливо щодо фінансових показників діяльності емітентів, не враховують їх реального стану і тим самим призводять до штучного обмеження кількості цінних паперів в біржовому обігу.

Складність організації та проведення первинних публічних розміщень фінансових інструментів на українському фондовому ринку значно звужує можливість доступу інвесторів до об'єктів інвестування.

Сегмент ринку похідних (деривативів) практично не охоплює валютний та товарний ринки, при тому, що формування справедливих цін на важливі для економіки країни товари, такі як енергоносії, зерно, метали, продукція хімічної промисловості, деревина тощо неможливе без використання інструментів строкового ринку.

Надто вузькі можливості для сек'юритизації фінансових активів стримують оборот таких активів та обмежують можливості залучення довгострокових інвестиційних ресурсів у важливі галузі економіки.

Незначною залишається інтеграція національного фондового ринку до міжнародних ринків капіталу. Прикладом може слугувати процедура залучення інвестиційних ресурсів з цих ринків українськими споживачами, яка полягає у випуску та розміщенні іноземними емітентами, які володіють активами, розташованими в Україні, цінних паперів або інших фінансових інструментів. Безпосередньому виходу українських емітентів на міжнародні ринки капіталу, а також активній участі іноземних інвесторів у національному ринку заважає низка правових, ринкових та технологічних складнощів.

Невелика пропозиція інвестиційного капіталу на фондовому ринку зумовлена відсутністю потужних національних інституційних інвесторів, недостатньою зацікавленістю роздрібних інвесторів, та недостатньо сприятливим кліматом для іноземних інвесторів. Становлення потужних внутрішніх інвесторів гальмується, в тому числі, через не впровадження другого рівня пенсійної системи - Накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також недостатнє економічне стимулювання участі роботодавців та робітників у третьому рівні пенсійної системи - недержавних пенсійних фондах.

Важливим фактом є саме ізольованість українського фондового ринку. Основною причиною «ізольованості» українського фондового ринку від світових стала неспроможність уряду врегулювати внутрішні проблеми економіки, що продовжують накопичуватися і сповільнюють економічний розвиток, що проявилося в невиконанні умов МВФ, з одночасним погіршенням стосунків з ЄС, зокрема через порушення низки кримінальних справ проти представників опозиції. Це вплинуло на зниження інвестиційного рейтингу країни і стало негативним сигналом для зовнішніх інвесторів. Наприкінці 2012 року відбувся перегляд рейтингів суверенного дефолту України в сторону зниження. Рейтингове агентство S&P знизило рейтинг за міжнародною шкалою в національній та іноземній валюті з «В+» до «В» з прогнозом «негативний», Moody's - з «В2» до «В3» з прогнозом «негативний», називаючи причинами слабку інституційну стійкість, брак зовнішньої ліквідності та негативні прогнози щодо розвитку економіки.

Важливим фактором зниження ліквідності ринку була непослідовна монетарна політика НБУ, внаслідок чого протягом другої половини року в Україні відбувалася повзуча девальвація. Таким чином, до грудня інвестори зайняли очікувальну позицію, внаслідок чого обсяги торгів на ринку різко скоротились. У підсумку за 2012 рік індекс Української біржі знизився на 34.8%, а індекс ПФТС - на 38.5%.

Размещено на Allbest.ru

...