Уроки Світової фінансової кризи для банківської системи України
Історичний погляд на дефолти країн та банківські кризи. Їх взаємозв’язок. Економічна криза в Україні. Сутність, фактори виникнення та особливості прояву банківських криз. Аналіз кризових явищ у банківській системі України та методи їх запобігання.
Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.04.2014 |
Размер файла | 814,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Одночасно здійснювалася робота щодо впровадження в Україні загальноприйнятих у світовій практиці підходів до роботи з проблемними (нежиттєздатними) банками. Так, наприклад, у «Меморандумі про економічну та фінансову політику» від 16 липня 2010 року (стаття 23) визначено, що одним із підходів до «вирішення проблем банку, що опинився у скрутному становищі», слід вважати, «проміжний банк», концепція якого має бути викладена у відповідному нормативно-правовому акті.
Також стаття 22 «Меморандуму про економічну та фінансову політику» констатує, що «з метою вирішення проблеми неповернення «поганих» позик ми створимо систему, яка допоможе чітко визначати та сприяти вирішенню проблемних позик".
Програмою економічних реформ України на 2010--2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» одним із необхідних завдань розвитку фінансового сектору визначено зменшення частки проблемних активів, зокрема шляхом «обрання та реалізації моделі реструктуризації проблемних активів у банківській сфері, наприклад, створення банку проблемних активів або перехідного банку (із залученням держави або приватних інвесторів)».
На даний час концепція перехідного банку втілена у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VІ. Зокрема, у статті 2 зазначеного закону «перехідний банк» розглядається як один із заходів виведення неплатоспроможного банку з ринку, тобто це банк, який створено у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, номінальним власником і управителем акцій якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до дня продажу цього банку інвестору.
Загалом особливості утворення та продажу перехідного банку визначено статтею 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Регламентовані цим законом засади діяльності перехідного банку цілком відповідають світовому аналогу - «брідж-банку» (або як його ще називають, «міст-банку», «проміжному банку»). З набуттям чинності зазначеним вище законом (із 21.09.2012 р.) норми щодо санаційного банку були автоматично вилучені з Закону України «Про банки і банківську діяльність», яким доти регламентувалася діяльність цього банку.
Водночас у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» міститься застереження щодо санаційного банку, а саме: «санаційний банк, утворений до набрання чинності цим Законом, продовжує провадити свою діяльність у порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку України, погодженим з Кабінетом Міністрів України та Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики».
На сьогодні в Україні діяльність «санаційного банку» регламентована окремими нормативно-правовими актами. Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про утворення санаційного банку» від 14.09.2011 р. № 880-р, яким, власне, схвалено рішення про утворення санаційного банку на базі ПАТ «Родовід-банк» та визначено, що основною функцією такого банку в межах п'ятирічного строку є робота з активами державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава.
Крім того. Положення «Про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку та нагляду за ним», затверджене Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2011 р. № 471, завдання санаційного банку також визначає так: проведення роботи з активами державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава, спрямованої на максимізацію надходжень від повернення цих активів.
У вітчизняній законодавчій базі щодо діяльності установи, яка здійснюватиме роботу з недіючими («поганими», проблемними) активами, існували суттєві протиріччя. Так, донедавна вітчизняне законодавство регламентувало можливість передачі до такої установи активів та/або зобов'язань. Така норма не відповідає світовій практиці створення «поганого» банку оскільки отримувати у своє розпорядження надійні активи та зобов'язання властиво так званому «перехідному банку» (брідж-банку, міст-банку). Порівняльна характеристика перехідного банку і «поганого» банку наведена у таблиці 5.
Таблиця 5. Порівняльна характеристика перехідного банку (міст-банку, брідж-банку) і компанії з управління активами («поганого» банку)
Порівняльна ознака |
Перехідний банк |
Компанія з управління активами («поганий» банк) |
|
Мета створення |
Запобігання системній кризі та зменшення навантаження на систему гарантування вкладів (депозитів) |
Розв'язання проблем банків, пов'язаних із виникненням на їх балансах недіючих кредитів |
|
Призначення |
Збереження діяльності і вартості збанкрутілого банку |
«Очищення» балансів банків від недіючих кредитів |
|
Юридичний статус |
Банк |
Компанія з управління активами |
|
Основні операції |
1. Розподіл активів (працюючі та «погані») і зобов'язань (застраховані та незастраховані) проблемного банку 2. Продаж (передача) працюючих активів та застрахованих зобов'язань до перехідного банку 3. Пошук інвестора з метою продажу йому перехідному банку 4. Щодо поганих активів та незастрахованих зобов'язань, які залишаються у проблемному банку, - застосовується ліквідація |
1. Розподіл активів на працюючі та недіючі 2. Продаж (переведення) «поганих» активів до «поганого» банку 3. «Поганий» банк здійснює управління «поганими» активами |
|
Банки, що підпадають під дію даної установи |
Проблемні банки (банки-банкрути) |
Банки, які мають на своїх балансах недіючі кредити |
|
Передумови заснування |
Банкрутство окремих банків, насамперед великих банків |
Поява на балансах банків суттєвих обсягів недіючих кредитів |
|
Форма власності |
Державна |
Приватна, державна або мішана |
|
Строк функціонування |
Короткостроковий (три або навіть два роки з можливою пролонгацією на один рік) |
Середньо- або довгостроковий (у міру необхідності) |
|
Світовий досвід |
1987 рік - США 2002 рік - Японія 2005 рік - Корея, Тайвань |
1988 рік - США, «Грант стріт нешнл банк» (Grant Street National Bank) 1992 рік - Швеція, «Секурум» (Securum) і “Ретріва» (Retriva) 1993 рік - Фінляндія, «Арсенал» (Arsenal) |
|
Визначення поняття |
Банк, який здійснює тимчасове утримання застрахованих депозитів і працюючих (непроблемних, нетоксичних) активів, що переведені до нього з проблемного банку, який підлягає ліквідації до моменту їх продажу інвесторам |
Фінансовий інститут, створений виключно для придбання та управління недіючими кредитами |
Отже, виходячи з викладеного вище можна констатувати, що нині в Україні вже розроблено певне нормативно-правове підґрунтя щодо діяльності установи, яка здійснюватиме "роботу з проблемними активами. Крім того, ПАТ “Родовід-банк” 5 червня 2012 року вже отримало від Національного банку України ліцензію санаційного банку.
Розглядаючи основні засади стратегії роботи з недіючими кредитами у напрямі створення КУА, зауважимо, що проблема цих кредитів в Україні була спричинена не лише кризою. Криза лише проявила ті ризики, до яких у своїй кредитній політиці була схильна більшість банків. У битві за прибутками банки досить часто нехтували вихідними принципами кредитування, забезпечуючи у такий спосіб доступність кредитних ресурсів для широких верств позичальників, що, у свою чергу, робило доступним більшість товарів та послуг. Це спричиняло значне зростання цін на активи (яскравим у цьому сенсі є приклад ринку нерухомості). Ризики до уваги не бралися, вважалося, що фаза економічного зростання триватиме завжди.
Тим часом зниження платоспроможності населення внаслідок кризи збільшило кількість позичальників, які були неспроможні сповна виконувати свої зобов'язання за позиками. З огляду на це Національним банком України була запроваджена практика проведення валютних аукціонів, розроблено рекомендації щодо реструктуризації кредитів, спрощено процедури списання та продажу кредитів (зокрема, зменшення бази оподаткування для операцій відступлення боргу) тощо.
Водночас потребує чіткого визначення «аспект проблемності таких активів». Крім розкриття сутності «недіючих кредитів», також важливо завчасно з'ясувати критерії, яким повинен відповідати кредит, аби підлягати передачі до «поганого» банку.
З огляду на світовий досвід, стратегія роботи з проблемними активами банків в Україні повинна виходити з кількох ключових засад.
По-перше, це створення нормативно-законодавчого підґрунтя для роботи з недіючими кредитами. З одного боку, у законодавчій базі має бути передбачена можливість передачі банками таких активів до КУА («поганого» банку). З другого боку, за результатами дослідження встановлено, що юридичний статус «поганого» банку -- це КУА, діяльність яких в Україні регламентована, зокрема, Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-ІІІ. Можливо, саме до цього закону варто вносити відповідні зміни і доповнення, які забезпечать повноцінну регламентацію діяльності в Україні КУА («поганого» банку).
По-друге, під час роботи над законодавчою базою доцільно одразу передбачити, за якою ціною повинен здійснюватися викуп недіючих кредитів та які, власне, кредити повинні бути передані до КУА («поганого» банку).
По-третє, як свідчить світовий досвід, передача недіючих кредитів до КУА («поганого» банку) є доцільною у період розгортання кризи, саме тоді, коли проблема недіючих кредитів загострюється внаслідок погіршення платоспроможності позичальників або в умовах відсутності ефективного фондового ринку для реалізації застави за кредитом.
По-четверте, сліпе копіювання Україною світового досвіду вирішення проблеми недіючих кредитів недоцільне з огляду на особливості політичного та економічного становища кожної країни. Тому позитивний досвід Швеції (де два великі банки зазнали значних проблем, загальний обсяг переданих до КУА активів становив 7.4% від усіх активів банківського сектору) навряд чи буде втілений з такою ж успішністю в Україні (у зв'язку з ризиком передачі бланкових кредитів, затягуванням процесу започаткування діяльності КУА («поганого» банку) в Україні тощо).
По-п'яте, щоб стимулювати банки в подальшому зважено підходити до надання кредитів, слід перекласти суттєву частину ризиків (втрат) на самі банки.
3.2 Стрес-тестування як інструмент попереджування банківських криз
У сучасних умовах розвитку банківської системи зусилля міжнародного співтовариства в цілому та України зокрема спрямовані на пошук ефективної моделі діагностування кризи банківської системи, яка б давала змогу виявляти проблеми на ранніх стадіях їх виникнення, оцінювати рівень фінансової стійкості і прогнозувати тенденції розвитку кризових явищ. За результатами такого діагностування можна розробляти заходи, спрямовані як на попередження кризи, так і на її подолання та відновлення показників банківської діяльності на докризовому рівні.
Найактивніше про необхідність діагностування кризи банківської системи, особливо на ранніх стадіях її прояву, заговорили в умовах негативного прояву світової фінансово-економічної кризи, яка стала каталізатором виникнення проблем із ліквідністю в більшості фінансово стійких банківських систем світу. Втрати світової банківської системи у зв'язку з необхідністю списання безнадійних боргів у величезних масштабах оцінюються в 2.47 трлн. доларів США. Останнім часом експерти все частіше прогнозують третю хвилю світової фінансово-економічної кризи, яка досягне свого максимуму в 2020--2040 рр. і матиме ще більші негативні наслідки для світової фінансової системи, ніж дві попередні. Це пояснюється зростаючим бюджетом накопичених кредитних боргів світових економік, підвищенням ролі експортних операцій у зростанні національних економік, зниженням ділової та інвестиційної активності й посиленням конкуренції за ринки збуту, уповільненням темпів зростання ВВП багатьох країн.
На тлі спадної динаміки розвитку світових економік Міжнародний валютний фонд та провідні рейтингові агентства почали знижувати прогнози розвитку банківських систем світу, в тому числі й України. На думку експертів рейтингового агентства Стендад енд Пурс (Standard & Poor's), банківська система України порівняно з банківськими системами Росії та більшості інших країн СНД найбільше піддається впливу скорочення інвестицій із країн Єврозони. Такий прогноз зумовлений зростаючою залежністю вітчизняної банківської системи від кон'юнктури світових фінансових ринків і посиленням макроекономічної та політичної нестабільності в країні.
Діагностування кризи банківської системи передбачає аналіз та оцінку стійкості банківської системи з метою виявлення ознак і природи кризових явищ, а також причин, які в майбутньому можуть призвести до виникнення кризи як на рівні окремих банків, так і на рівні банківської системи в цілому.
Останнім часом у зарубіжній і вітчизняній практиці все більше уваги приділяється розробці методів та моделей діагностування банківської кризи на початковій стадії виникнення, що дає змогу запобігти її розвиткові за допомогою реалізації відповідних антикризових заходів упереджувального характеру. Як правило, банківський нагляд у переважній більшості країн не обмежується однією системою оцінки фінансової стійкості банків.
Найпоширенішими в зарубіжній практиці є рейтингові системи оцінки (CAMELS, ВОРЕС, ORAP, ROCA, CAMEO, CAEL, PATROL), за результатом яких можна віднести досліджуваний банк до тієї чи іншої групи. Повнота оцінки при цьому досягається шляхом аналізу показників діяльності банків на основі даних за певний період. Отримані рейтинги дають змогу виявити проблеми в діяльності банків та розробити наглядовими органами заходи щодо їх усунення. Особливістю державних рейтингів є їх закритість: отримані дані не публікуються в офіційній пресі, а використовуються органами банківського нагляду для запобігання банкрутства банків та забезпечення фінансової стійкості всієї банківської системи.
Системи коефіцієнтного аналізу та аналізу однорідних груп Бенк Моніторін Скреенс, Бі Ей Кей Ай Ес (Bank Monitoring Screens, BAKIS) дають змогу оперативно діагностувати фінансові проблеми, що можуть загрожувати стійкості, ліквідності й платоспроможності банку. Коефіцієнтний аналіз є досить простим, доступним та легко реалізується в практичній діяльності як банків, так і наглядових органів.
Системи комплексної оцінки банківських ризиків (RATE, RAST) передбачають послідовну реалізацію сукупності процедур, починаючи від первинного ознайомлення з фінансовою звітністю й закінчуючи розробкою антикризових заходів, спрямованих на попередження та мінімізацію втрат банку в разі настання негативних подій.
Недоліком рейтингових систем, систем коефіцієнтного аналізу та аналізу однорідних груп, систем комплексної оцінки банківського ризику є те, що вони забезпечують оцінку лише поточної фінансової стійкості банків на певну дату. Для отримання прогнозної оцінки зміни фінансової стійкості банків на заданому проміжку часу та визначення потенційних проблем і ризиків, що можуть виникнути в майбутньому, використовуються статистичні моделі систем раннього реагування (SEER, SCOR, Bank Calculator -- OCC, SAABA), мікро- та макро-пруденційний аналіз.
Макро- та мікро-пруденційний аналіз як антикризова складова пруденційного нагляду дає змогу прогнозувати тенденції розвитку банківських процесів унаслідок впливу різних потрясінь і поширення «ефекту зараження», що виникають на окремих фінансових ринках або макроекономічному рівні в цілому, а також негативних подій в окремих банках. Мікро- і макропруденційний аналізи є взаємопов'язаними, оскільки вищий ступінь стійкості окремого банку знижує ризик виникнення системної банківської кризи. В сучасних умовах центральні банки, в яких не налагоджено ефективний макропруденційний аналіз, гостро відчувають нагальну потребу в якісній інформації та цілісному аналізі фінансової стабільності, які забезпечують таке комплексне дослідження. У зарубіжній практиці мікро- та макропруденційний аналіз реалізується на підставі моніторингу та стрес-тестування фінансової стійкості банків і банківської системи в цілому. Для проведення моніторингу фінансової стійкості банківської системи використовуються індикатори фінансової стійкості (ІФС БС), що розраховуються на підставі використання методів економічної статистики і поєднують агреговані дані діяльності банків, а також індикатори, що характеризують ринки, на яких вони здійснюють свою діяльність. Індикатори фінансової стійкості можуть використовуватись в поєднанні зі стрес-тестами, які спрямовані на виявлення прихованих банківських ризиків та виконують важливу роль у попередженні поширення й поглиблення системних банківських криз.
Стрес-тестування виникло на початку 1990-х років у США як інструмент ризик-менеджменту й передбачає оцінювання вразливості банківської системи в стресових ситуаціях, зумовлених істотним погіршенням макроекономічних умов. Здебільшого виділяють два стресові сценарії: оптимістичний та песимістичний, які розрізняються силою шоку для банківської системи і вимірюються розміром втрат (вони зростають від оптимістичного до песимістичного сценарію). Ефект «доміно» розраховується виходячи з припущення про невиконання в умовах кризи якою-небудь групою банків своїх зобов'язань за міжбанківськими кредитами і коштами, що перебувають на кореспондентських рахунках. Вважається, що неможливість якою-небудь групою банків виконувати взяті на себе зобов'язання перед іншими банками може через міжбанківський ринок негативно вплинути на фінансову стійкість усієї банківської системи.
У міжнародній практиці питання, пов'язані з проведенням стрес-тестування, регламентуються нормативно-правовими актами Базельського комітету з нагляду за банківською діяльністю, Міжнародного валютного фонду, Банку міжнародних розрахунків, Європейським комітетом органів банківського нагляду разом з Європейським центральним банком та за участі національних наглядових органів і Європейської комісії.
Для більшості країн стрес-тестування є досить простим і відображає зміни показників балансу та фінансових результатів банків у вигляді таблиці 6. При цьому методи проведення стрес-тестування в усіх країнах ґрунтуються на різних індикаторах та передбачають використання різних способів отримання кінцевого результату. Наприклад, Центральний банк Російської Федерації визначає стрес-тестування як формалізовану процедуру оцінки потенційного впливу на фінансовий стан кредитної організації низки заданих змін у чинниках ризику, які відповідають винятковим, але ймовірнісним подіям. З метою аналізу фінансової стійкості кредитних організацій у рамках участі Банку Росії в проекті МВФ розроблено систему показників фінансової стійкості (ПФС) кредитних організацій Координейтед Компілейшн Ексесайз фор Файненшел Саунднесс Індікейторс (Coordinated Compilation Exercise for Financial Soundness Indicators). Цей проект містить 12 основних ПФС (показники тільки по банківському сектору), а також рекомендований набір із 28 показників, які належать до діяльності фінансових організацій, домашніх господарств та підприємств.
Таблиця. 6.Системи оцінки фінансової стійкості банків у зарубіжній та вітчизняній практиці
№ п/п |
Країна |
Рейтингові системи оцінки |
Системи коефіцієнтного аналізу та аналізу однорідних груп |
Системи комплексної оцінки банківського ризику |
Статистичні моделі систем раннього реагування |
Макро- та мікро-пруденційний аналіз |
|
1 |
США |
CAMELS, BOPEC, ROCA, CAMEO, CAEL CAMEL |
Bank Monitoring Screens |
- |
SEER, SCOR, Bank Calculator - OCC |
Моніторинг ІФС, стрес-тестування |
|
2 |
Росія |
CAMEL |
- |
- |
- |
||
3 |
Велико- британія |
- |
- |
RATE |
- |
||
4 |
Німеччина |
- |
BAKIS |
- |
- |
||
5 |
Франція |
ORAP |
- |
- |
SAABA |
||
6 |
Італія |
PATROL |
- |
- |
- |
||
7 |
Польща |
CAMELS |
- |
- |
- |
||
8 |
Чехія |
CAMELS |
- |
- |
- |
||
9 |
Словаччина |
CAMELS |
- |
- |
- |
||
10 |
Нідерланди |
- |
- |
RAST |
- |
||
11 |
Країни Балтії |
CAMELS |
- |
- |
- |
||
12 |
Україна |
CAMELS |
- |
- |
- |
Починаючи з 2009 року, Європейське банківське управління проводить стрес-тестування не окремих банківських установ, як це робить США і рекомендує МВФ, а стійкості банківської системи в цілому. Це пов'язано з тим, що в США стрес-тестування проводиться з метою допомоги окремим банкам, а в ЄС -- для виведення економіки з рецесії. За результатами стрес-тестування 91 банку Європейського Союзу, в 2010 році до групи ризику потрапило 7 банків, решту визнано фінансово стійкою до погіршення макроекономічної ситуації в країнах Єврозони. Як цільовий параметр стрес-тестування було обрано коефіцієнт основного капіталу першого порядку, який відображає здатність банків протистояти кризі. За результатами стрес-тестування 90 найбільших банків Європейського союзу, в липні 2011 року мінімальну межу коефіцієнта стрес-тесту в 5% не пройшли вже вісім банків, два з яких мають свої дочірні банки в Україні, а саме, австрійська група «Фольксбанк» (Volksbanken) та холдинг «Універсал-банк», який входить до складу І. Ер. Джі. Євробанк Ерrасіас (EFG Eurobank Ergasias).
Найпоширенішим методом стрес-тестування в зарубіжній банківській практиці є сценарний аналіз (на основі історичних чи гіпотетичних подій), націлений на оцінку стратегічних перспектив установи й дає змогу визначити одночасний вплив усіх чинників ризику в разі настання екстремальної ймовірної події. Стрес-сценарії поділяються на однофакторні та багатофакторні. Однофакторні сценарії (тести чутливості) розглядають виняткову зміну одного чинника при збереженні незмінними інших умов. Багатофакторні -- поділяються на експертні, історичні, статистичні та сценарії максимальних утрат. Для отримання якіснішого аналізу використовуються комплексні стрес-сценарії, що поєднують чинники фінансових ринків і макроекономічної кон'юнктури.
Методи стрес-тестування, рекомендовані Міжнародним валютним фондом і Світовим банком, відображають тенденцію зменшення ймовірнісно-невизначених подій, тобто попередній метод «поглинає» наступний за принципом зменшення невизначеності. Стосовно європейського підходу, то метод еластичностей найчастіше використовується в країнах, де існує невизначеність у часі щодо кількісної оцінки економічних зв'язків, відсутні адекватні або реалістичні прогнози параметрів економічної політики, значну роль відіграє тіньовий сектор економіки країни. Метод оцінки втрат пов'язаний з аналізом найімовірніших подій або визначенням утрат унаслідок реалізації економічних ризиків. Індексний метод полягає в тому, що динаміка встановлених за результатами стрес-тесту значень індексів залежить від сукупного впливу основних ризиків, які наданий період часу вважаються суттєвими й впливають на стійкість. Результати, отримані за цим методом, є наочними і легко зрозумілими, проте використовувати його доцільно в межах лише окремої системи - на макро- чи мікрорівні.
В Україні стрес-тестування проводиться за допомогою методів сценарного аналізу та аналізу чутливості (див. таблицю 7).
Таблиця 7. Порівняння методів стрес-тестування
Назва методу стрес-тестування в Україні |
Назва методу стрес-тестування за рекомендаціями МВФ та Світового банку |
Назва методу стрес-тестування за європейським підходом |
|
Сценарний аналіз |
Аналіз імовірнісно-невизначених подій |
Метод еластичностей |
|
Аналіз чутливості |
Аналіз найімовірніших подій |
Метод оцінки втрат |
|
Аналіз помірно-несприятливих подій |
Сценарний метод |
||
Аналіз надзвичайних подій «виняткових, але можливих» |
Індексний метод |
У нашій країні методологічні основи проведення стрес-тестування визначені в Методичних рекомендаціях щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України, Методичних рекомендаціях щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, Методичних вказівках з інспектування банків «Система оцінки ризиків». Згідно з Методичними рекомендаціями щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України стрес-тестування трактується як «метод кількісної оцінки ризику, що полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, котра наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора -- валютного курсу, процентних ставок тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями».
Ураховуючи світовий досвід щодо здійснення стрес-тестування та рекомендації, викладені в Основних принципах ефективного банківського нагляду, що розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України, вітчизняні банки повинні здійснювати стрес-тестування за такими ризиками: кредитний ризик; ризик ліквідності; ринковий ризик (валютний ризик, ризик зміни процентної ставки); операційний ризик. Виходячи з того, що значення впливу факторів ризику при стрес-тестуванні встановлюються виключно на основі експертних суджень, результати стрес-тестування прямо залежать від рівня кваліфікації та об'єктивності експертів і мають низький рівень математичної формалізації.
Для підвищення ефективності системи банківського нагляду в Україні, як свідчить досвід Європейського банківського управління, доцільно здійснювати його не лише на рівні окремих банків, а й на рівні банківської системи в цілому. Найприйнятнішим методом для проведення стрес-тестування банківської системи є метод сценарного аналізу, до переваг якого можна віднести такі: дає змогу оцінити рівень впливу факторів ризику при розгортанні кількох альтернативних сценаріїв (песимістичного та оптимістичного); є комплексним, оскільки дає змогу враховувати зовнішні та внутрішні фактори ризику; має єдиний підхід до управління різними факторами ризику, які в кризових ситуаціях реалізуються як кожен окремо, так і всі одночасно та взаємно підсилюються; має практичну цінність, оскільки результати стрес-тестування дають змогу заздалегідь оцінити вплив потенційно негативних або позитивних подій та вжити відповідні заходи, спрямовані на мінімізацію втрат банківської системи в разі істотного погіршення зовнішніх та внутрішніх умов функціонування.
Як цільові параметри стрес-тестування банківської системи пропонується використати: чистий прибуток / збиток (ЧП), власний капітал (ВК) та чисті активи (ЧА); як фактори ризику -- валовий внутрішній продукт (ВВП), індекс інфляції (II), комісійний дохід (КД), комісійні витрати (КВ), процентний дохід (ПД), процентні витрати (ПВ), статутний капітал (СК), іноземний капітал у статутному капіталі (СКіб), міжбанківські кредити отримані (МКо), облікову ставку НБУ (ОС), кредитний портфель (КП), інвестиційний портфель (ІП), готівкові кошти і залишки в НБУ (ГК), міжбанківські кредити надані (МКн).
Для розрахунків використано поквартальні значення перелічених вище показників за 2005--2012 рр. Визначення найвпливовіших факторів ризику та проведення їх стандартизації було здійснено за допомогою програмного пакета «Статистика» (Statistica) 6.0, що дало змогу забезпечити їх порівнюваність між собою. Отримані моделі стрес-тестування мають такий вигляд:
ЧП = 0.528602 х ВВП - 0.05104 х II + 1.876089 х КД + 3.149437 х КВ + + 4.308599 х ПД + 4.036128 х ПВ (1)
ВК = -0.00225 х ВВП + 0.005424 х II + 0.377489 х СК + 0.2748 x СКіб +
+ 0.014367 х ЧП + 0.42832 х МКо; (2)
ЧА= -0.00213 ж ВВП + 0.012825 х ОС + 0.811185 x КП + 0.087421 х ІП + + 0.093623 x ГК + 0.107516 х МКн. (3)
Адекватність побудованих моделей стрес-тестування підтверджує критерій Фішера Р= 35.28 (для чистого прибутку), р = 1 598.56 (для власного капіталу), Р = 19 464.2 (для чистих активів) та показник множинної кореляції відповідно R = 0.90, R = 0.95, R = 0.96. Динаміку фактичного та прогнозного рівня цільових параметрів за даними отриманих моделей стрес-тестування подано на графіку 3.
Графік 3. Динаміка фактичного та прогнозного рівнів чистого прибутку, власного капіталу та чистих активів по банківській системі за даними моделей стрес-тестування за 2005-2012 рр. у поквартальному розрізі
З метою досягнення максимальної ефективності стрес-тестування необхідно здійснювати за кількома альтернативними сценаріями розвитку подій: позитивним (оптимістичним) та негативним (песимістичним). Перший сценарій для кожного фактора ризику передбачає визначення середньої величини темпів приросту фактора ризику (наступний рік до попереднього року) та найкращого темпу приросту протягом докризового періоду, а негативний сценарій -- середньої величини темпів приросту фактора ризику та найгіршого (найнижчого) темпу приросту протягом кризового періоду. За позитивним сценарієм ступінь впливу становить від -6.22% до 214.37%, за негативним - від -344.37% до 49.62% (див. таблицю 8). Прогнозне значення зміни цільового параметра залежно від сценарію у відсотках та абсолютних показниках з урахуванням похибки подано у таблиці 9.
Таблиця 8. Параметри сценаріїв стрес-тестування чистого прибутку, власного капіталу та чистих активів по банківській системі
№ п/п |
Сценарій зміни фактора ризику |
Сценарій 1 - позитивний, % |
Сценарій 2 - негативний, % |
|
1 |
Підвищення ВВП |
34,74 |
4,44 |
|
2 |
Підвищення/зниження індексу інфляції |
-6,22 |
3,04 |
|
3 |
Підвищення комісійних доходів |
48,35 |
-4,79 |
|
4 |
Підвищення комісійних витрат |
29,79 |
47,28 |
|
5 |
Підвищення процентних доходів |
69,58 |
5,85 |
|
6 |
Підвищення процентних витрат |
51,32 |
49,62 |
|
7 |
Збільшення статутного капіталу |
67,26 |
30,22 |
|
8 |
Збільшення іноземного капіталу в статутному капіталі |
214,37 |
32,18 |
|
9 |
Збільшення чистого прибутку |
86,49 |
-344,37 |
|
10 |
Збільшення міжбанківських кредитів отриманих |
127,49 |
-0,54 |
|
11 |
Підвищення облікової ставки НБУ |
-0,34 |
1,68 |
|
12 |
Збільшення кредитного портфеля |
74,22 |
8,90 |
|
13 |
Збільшення інвестиційного портфеля |
73,08 |
29,56 |
|
14 |
Збільшення готівкових коштів та залишків в НБУ |
61,25 |
29,96 |
|
15 |
Збільшення міжбанківських кредитів наданих |
77,24 |
-32,14 |
Таблиця 9. Результати стрес-тестування чистого прибутку / збитку, власного капіталу та чистих активів банківської системи
Фактор ризику |
Значення фактора ризику на 01.01.2012 р. |
Сценарне значення зміни фактора ризику, % |
Прогнозоване значення зміни цільового параметра залежно від сценарію |
|||
Абсолютне значення |
Одиниця виміру |
Відсотки |
Млрд. грн. |
|||
Чистий прибуток |
||||||
ВВП |
1 316,6 |
Млрд. грн. |
34,74 |
79,95 |
-1,5 |
|
4,44 |
10,21 |
-6,9 |
||||
Індекс інфляції |
104,6 % |
% |
-6,22 |
-0,48 |
-7,7 |
|
3,04 |
0,23 |
-7,7 |
||||
Комісійний дохід |
18,5 |
Млрд. грн. |
48,35 |
311,81 |
16,3 |
|
-4,79 |
-30,91 |
-10,1 |
||||
Комісійні витрати |
-3,1 |
Млрд. грн. |
29,79 |
-356,86 |
-35,2 |
|
47,28 |
-566,36 |
-51,4 |
||||
Процентний дохід |
113,4 |
Млрд. грн. |
69,58 |
978,41 |
67,7 |
|
5,85 |
82,25 |
-1,4 |
||||
Процентні витрати |
-59,5 |
Млрд. грн. |
51,32 |
-633,65 |
-56,5 |
|
49,62 |
-612,63 |
-54,9 |
||||
Власний капітал |
||||||
ВВП |
1 316,6 |
Млрд. грн. |
34,74 |
-0,13 |
155,3 |
|
4,44 |
-0,02 |
155,5 |
||||
Індекс інфляції |
104,6 |
% |
-6,22 |
0,02 |
155,5 |
|
3,04 |
-0,01 |
155,5 |
||||
Статутний капітал |
171,9 |
Млрд. грн. |
67,26 |
29,89 |
202,0 |
|
30,22 |
13,43 |
176,4 |
||||
Іноземний капітал у статутному капіталі |
72,0 |
Млрд. грн. |
214,37 |
77,85 |
276,5 |
|
32,18 |
11,69 |
173,7 |
||||
Чистий прибуток/збиток |
-7,7 |
Млрд. грн. |
86,49 |
2,18 |
158,9 |
|
-344,37 |
-8,66 |
142,0 |
||||
Міжбанківські кредити отримані |
250,3 |
Млрд. грн. |
127,49 |
21,02 |
188,2 |
|
-0,54 |
-8,79 |
141,8 |
||||
Чисті активі |
||||||
ВВП, тис. грн. |
1 316,6 |
Млрд. грн. |
34,74 |
-0,14 |
1 052,8 |
|
4,44 |
-0,02 |
1 054,1 |
||||
Облікова ставка НБУ, % |
7,75 |
% |
-0,34 |
0,004 |
1 054,3 |
|
1,68 |
-0,02 |
1 054,1 |
||||
Кредитний портфель |
813,9 |
Млрд. грн. |
74,22 |
54,53 |
1 629,2 |
|
8,90 |
6,54 |
1 123,2 |
||||
Інвестиційний портфель |
89,1 |
Млрд. грн. |
73,08 |
8,31 |
1 141,8 |
|
29,56 |
3,36 |
1 089,7 |
||||
Грошові кошти і залишки в НБУ |
141,6 |
Млрд. грн. |
61,25 |
7,19 |
1 130,1 |
|
29,96 |
3,52 |
1 091,4 |
||||
Міжбанківські кредити надані |
54,9 |
Млрд. грн. |
77,24 |
2,69 |
1 082,6 |
|
32,14 |
-1,12 |
1 042,5 |
За позитивного сценарію найбільший вплив на чистий прибуток мають процентні доходи, за негативного -- процентні витрати, що підтверджується математичними розрахунками та логікою банківської діяльності; на власний капітал відповідно -- іноземний капітал у статутному капіталі банків та статутний капітал; на чисті активи за позитивним та негативним сценаріями найбільше впливає кредитний портфель.
Зростання процентних доходів за позитивним сценарієм на 69.58% забезпечить зростання чистого прибутку (скорочення збитку) в 9.78 раза, зростання процентних витрат на 49.62% -- скорочення чистого прибутку в 6.13 раза. Зростання частки іноземного капіталу в статутному капіталі банків за позитивним сценарієм в 2.14 раза приведе до зростання сукупного власного капіталу на 77.85%, зростання статутного капіталу за негативним сценарієм на 30.22% -- до зростання власного капіталу на 13.43%. Небезпечним для вітчизняної банківської системи є високий вплив частки іноземного капіталу в статутному капіталі на власний капітал банків, оскільки частка ринку іноземних банків у посткризовий період продовжує знижуватися як за рахунок скорочення активів, так і внаслідок повного виходу деяких іноземних банківських груп з українського ринку (наприклад, продаж ПАТ «КБ «Форум» німецькою групою «Комерцбанк» (Commerzbank).
Зростання обсягів кредитного портфеля за позитивним сценарієм на 74.22% приведе до зростання обсягів чистих активів на 54.53%, зростання обсягів кредитного портфеля за негативним сценарієм на 8.90% -- до зростання обсягів чистих активів до 6.54%. Зовнішні фактори виявили найменший вплив на розмір цільових параметрів, оскільки вони лише опосередковано впливають на показники банківської діяльності.
Результати стрес-тестування за умови впливу всіх факторів одночасно відповідно до стресових сценаріїв подано в таблиці 10. Таким чином, за умови розгортання сценарію 1 (позитивного) чистий прибуток збільшиться в 4.26 раза, власний капітал -- в 1.39 раза, чисті активи -- на 69.71%. За умови розгортання сценарію 2 (негативного) чистий прибуток збільшиться в 2.53 раза, власний капітал -- на 16.30%, чисті активи -- на 9.40%.
Таблиця 10. Результати стрес-тестування банківської системи
№ п/п |
Цільовий параметр |
Прогнозоване значення |
||||
Сценарій 1, млрд. грн. |
Сценарій 1, % |
Сценарій 2, млрд. грн. |
Сценарій 2, % |
|||
1 |
Чистий прибуток |
25,1 |
425,73 |
11,8 |
252,91 |
|
2 |
Власний капітал |
372,4 |
139,48 |
180,8 |
16,30 |
|
3 |
Чисті активи |
1 789,2 |
69,71 |
1 153,4 |
9,40 |
Отже, Світова фінансово-економічна криза, яка розпочалася в 2007 році в її США як іпотечна, довела, що мінімізувати фінансові втрати банківської системи можна лише завдяки ранньому діагностуванню кризи та прогнозуванню її наслідків. Важливу роль у попередженні банківських криз відіграє система ризик-менеджменту, спрямована на прогнозування погіршення фінансових результатів діяльності банків унаслідок негативного прояву зовнішніх та внутрішніх ризиків. Прогресивним інструментом реалізації системи ризик-менеджменту є стрес-тестування, на підставі якого виявляються особливо вразливі місця окремих сфер діяльності банків та оцінюється вразливість банківської системи в стресових ситуаціях унаслідок істотного погіршення зовнішніх та внутрішніх умов функціонування. В Україні практика стрес-тестування не досить поширена через відсутність чіткої регламентації методики його проведення (Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України мають рекомендаційний характер).
Для підвищення ефективності системи ризик-менеджменту в Україні запропоновано проводити стрес-тестування не тільки на рівні окремих банків, а й на рівні банківської системи в цілому. Побудовані моделі стрес-тестування дають змогу оцінити ступінь впливу факторів ризику, які можуть становити загрозу фінансовій стійкості банківської системи, на цільові параметри (чистий прибуток, власний капітал та чисті активи) у стресових ситуаціях, визначити запас фінансової стійкості банківської системи в умовах посилення макроекономічної нестабільності в країні та світі й розробити антикризові заходи упереджувального характеру.
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах розвитку економіки внаслідок економічної та політичної нестабільності банки не здатні адекватно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ, внаслідок чого потрапляють у кризові ситуації. Кризи, які виникають у процесах функціонування й розвитку банків, мають негативні наслідки та можуть призвести як до банкрутства окремих банків, так і до масової неплатоспроможності, тобто системної кризи банківської системи. Виходячи з цього, актуальним питанням є формування відповідного організаційно-економічного механізму антикризового управління, здатного забезпечити адекватне реагування банку на вплив дестабілізуючих факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ.
Під організаційно-економічним механізмом антикризового управління розуміють сукупність методичних інструментів, які дають можливість моделювати варіанти прийнятих рішень, розробляти засоби їх аналізу й реалізації, чим підвищують їх обґрунтованість та знижують ризик від упровадження. Організаційно-економічний механізм антикризового управління є основною конструкцією системи антикризового управління суб'єкта господарювання. Антикризове управління припускає реалізацію стратегій антикризового управління, які складаються з великої кількості цільових заходів, спрямованих на подолання виниклих загроз, негативних тенденцій у процесах функціонування та розвитку банку.
Під час формування і впровадження організаційно-економічного механізму антикризового управління у практичну діяльність банку враховують підпорядкованість організаційно-економічного механізму антикризового управління стратегічного розвитку банку, тобто він має забезпечувати стратегічну спрямованість, спадкоємність та безперервний розвиток банку в результаті реалізації відповідних стратегій антикризового управління та відповідного комплексу антикризових заходів. Механізм антикризового управління має забезпечувати адаптацію банку до змін зовнішнього і внутрішнього середовищ, що надасть можливість в результаті впровадження цього механізму у практичну діяльність банку має забезпечувати його стійке функціонування й розвиток за будь-яких економічних, політичних і соціальних перетворень в світі, або змін у внутрішньому середовищі. Також важливо відмітити, що організаційно-економічний механізм має забезпечувати впровадження інновацій, які допоможуть банківському закладу бути конкурентноздатним та враховувати формування кредитного портфелю з надійних позичальників, за якими потрібен постійний контроль його стану.
Для забезпечення ефективного функціонування організаційно-економічного механізму антикризового управління банком доцільно:
1. Сформулювати чіткі стратегічні орієнтири за часовою ознакою у процесі виконання місії банку.
2. Визначити цілі антикризового управління та шляхи їх досягнення, які мають бути адекватними тенденціям зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ банку.
3. Визначити тенденції зміни його внутрішнього потенціалу, а також забезпечувати розв'язання існуючих проблем із найменшими втратами для банку.
4. Визначити комплекс необхідних заходів, що забезпечують здійснення стратегії антикризового управління, спрямованих на подолання саме того виду кризи, яка виникла в банку.
Таким чином, формування ефективного організаційно-економічного механізму антикризового управління банком має базуватися на наступних концептуальних положеннях:
- визначення стратегічних напрямків діяльності банку в умовах нестабільного зовнішнього середовища;
- формування положень, які надають можливість сформувати уявлення щодо його сутності складових організаційно-економічного механізму, їх структури;
- положення, що дають можливість визначити систему взаємозв'язків з організаційно-економічним механізмом стратегічного розвитку банку, обґрунтувати процес функціонування й визначити напрями підвищення його ефективності з метою забезпечення фінансової стійкості і стабільності банку в умовах дестабілізуючого впливу зовнішнього й внутрішнього середовищ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрюшин С., Кузнецова В. Проблема плохих долгов и способы ее решения в России // Бизнес и банки. -- 2011. -№3.~ С. 1-4.
2. Альохіна Т. Шляхи виходу України з світової фінансової кризи / Т. Альохіна // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. - 2010. - № 1. - С. 33-34.
3. Багратян Г. Світова криза в Україні : проблеми й нові підходи до фінансового регулювання / Г. Багратян, І. Кравченко // Фінанси України. - 2009. - № 4. - С. 33-41.
4. Баранецький І. Світова фінансова криза : перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. - 2008. - № 12. - С. 27-30.
5. Баранецький І. Як подолати вплив світової фінансової кризи : більше запитань, ніж відповідей? / І. Баранецький // Зовнішні справи. - 2009. - № 1. - С. 28-30.
6. Бураковський І. В. Глобальна фінансова криза : уроки для світу та України : научное издание / І. В. Бураковський, О. В. Плотніков ; голов. ред. Н. Є. Фоміна. - Х. : Фоліо, 2009. - 299 с.
7. Бурлачков В. Теоретичні основи грошово-кредитної політики та світова фінансова криза / В. Бурлачков // Економіка України. - 2009. - № 2. - С. 49-60.
8. Васильченко 3., Васильченко І. Деякі аспекти методологічної основи розробки антикризових заходів у банку // Банківська справа. -- 2012. -- № 2. -С. 70- 79.
9. Ватманюк О. Україна у час світової економічної кризи : виклики і можливості / О. Ватманюк // Географія та основи економіки в школі. - 2008. - № 11/12. - С. 11-14.
10. Вахненко Т. Уроки світової фінансової кризи для економіки України / Т. Вахненко // Економіст. - 2009. - № 11. - С. 12-15.
11. Вовчак О. Причини та наслідки впливу світової фінансової кризи на розвиток банківського і реального секторів економіки України / О. Вовчак, Н. Поляк // Вісник Національного банку України. - 2009. - № 8. - С. 22-25.
12. Глухова С. В. Вплив світової фінансово-економічної кризи на діяльність будівельної галузі України / С. В. Глухова // Статистика України. - 2009. - № 3. - С. 18-22.
13. Гуменюк Б. Україна під уламками світової фінансової піраміди / Б. Гуменюк // Зовнішні справи. - 2009. - № 4/5. - С. 40-44.
14. Дорошенко І. В. Теоретико-методологічні основи концепції розвитку фінансових ринків в умовах глобальної кризи / І. В. Дорошенко // Фінанси України. - 2009. - № 3. - С. 77-89.
15. Економічна криза в Україні : виміри, ризики, перспективи / Я. А. Жаліло (кер. авт. кол.) та ін. ; за заг. ред. Я. А. Жаліла ; Нац. ін-т стратег. дослідж. - К. : НІСД, 2009. - 142 с.
16. Журавльова Т.О., Назаркіна Л.І. Кредитування та розрахунки / Журавльова Т.О., Назаркіна Л.І.// Одеса: Фенікс 2009 224С.
17. Журавльова Т.О., Назаркіна Л.І., Колесник О.О. Міністерство освіти і науки України, ОНУ ім. І.І.Мечникова, Інститут інноваційної та післядипломної освіти. Методичні вказівки до підготовки та захисту випускних кваліфікаційних робіт бакалавра для студентів напряму 6.030508 «Фінанси і кредит»/ Журавльова Т.О., Назаркіна Л.І., Колесник О.О// Одеса: ОНУ ім.. І.І. Мечникова 2012.
18. Закон України “Про банки і банківську діяльність ” від 07.12.2000р. № 2121-ХІ.
19. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків ” від 24.07.2009р. № 1617- VI.
20. Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 - № 1.
21. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) ” від 15.03.2001 р.
22. Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452- VI.
23. Запорожець О. Особливості політичного дискурсу у період світової економічної кризи / О. Запорожець // Політичний менеджмент. - 2010. - № 4. - С. 83-93.
24. Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег/Д.М.Кейнс. Москва: Эксмо, 2007.
25. Кириченко К. Т. Аналіз діяльності підприємств в умовах світової фінансово-економічної кризи / К. Т. Кириченко // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 8. - С. 9-12.
26. Коваленко В.В., Крохмаль О. В. Антикризове управління в забезпеченні фінансової стійкості банківської системи: Монографія. -- Суми: УАБС НБУ, 2007. - 198с.
27. Курза Ю. Україна в світовій економічній кризі / Ю. Курза // Економіст. - 2009. - № 12. - С. 6-32.
28. Макогон Ю. В. Криза у світовій економіці : стратегічні пріоритети металургії України / Ю. В. Макогон, М. Г. Шпундра // Стратегічні пріоритети. - 2009. - № 1. - С. 86-95.
29. Маркс К. Маніфест комуністичної партії (пер. з нім.) / К.Маркс, Ф.Енгельс. Вибрані твори. -- Том 1. -- К: Партеи- дав ПК КП(б)У, 1936.-С. 151-189
30. Меморандум про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www. bank.gov. ua/docca- talog/document?id=84102.
31. Михайловська О.В. Світова фінансова криза : роль трансформаційних корпорацій / О. В. Михайловська // Фінанси України. - 2009. - № 6. - С. 93-103.
32. Милль Дж. С. Основи политичес- кой жономии / Дж. С.Милль. -- М: Прогресе, 1980.
33. Назаркіна Л.І., О.Ю.Родкіна, О.М.Тарасенко. Основи банківської справи/ Л.І.Назаркіна, О.Ю.Родкіна, О.М.Тарасенко // Одеса : ОДЕУ 2006 219С.
34. Науменкова С. Проблеми підтримки фінансового сектору в умовах світової кризи / С. Науменкова // Вісник Національного банку України. - 2009. - № 6. - С. 12-18.
35. Основні показники діяльності банків України. -- Офіційне Інтернет- представництво Національного банку України. -- [Електронний ресурс].-- Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish
36. Пацера М. Світова фінансова криза та її наслідки для банківської системи України / М. Пацера // Вісник Національного банку України. - 2009. - № 1. - С. 28-33.
37. Підсумки діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лізингодавців) за 2011 рік [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/ dpn/fk_201 l.pdf.
38. Положення “Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями ”: постанова Правління Національного банку України від 25.01.2012р. № 23.
39. Постанова Правління НБУ “Про методи забезпечення погашення кредитів ” від 03.06.2009р. №328.
40. Постанова Правління НБУ “Про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку та нагляду за ним ” від 23.12.2011р. № 471.
41. Резнікова Н. Сучасна світова фінансова криза в деструктивних вимірах інвестиційного прагматизму / Н. Резнікова, М. Відякіна // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 5.
42. Стиглиц Дж. Крутое пике: Америка и новый экономический порядок после глобального кризиса / Дж. Сти- глиц. -- М:. Эксмо, 2011. -- С. 148
43. Танеш Л. В ситуации кризиса очень важно решительно действовать [Еіектронний ресурс]. -- Режим доступу: http://diaIogs.org.ua/print.php ?part= issue&m_id=14733.
44. Уманців Ю. Світова криза та її вплив на конкуренцію в Україні / Ю. Уманців // Конкуренція.Вісник антимонопольного комітету України. - 2009. - № 3. - С. 15-20.
45. Фесенко М. Глобальна економічна криза : причини та наслідки / М. Фесенко // Зовнішні справи. - № 12. - С. 31-34.
46. Фишер И. Покупательная сила денег/И.Фишер. - М.: Дело, 2001
47. Фінансова криза та її вплив на розвиток малого і середнього бізнесу : тези і матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., яка проходила 10-11 груд. 2009 р. / Херсон. економ.-прав. ін-т [та ін.] ; редкол.: В. М. Дарієнко [та ін.]. - Херсон : ХМД, 2009. - 215 с.
48. Фридман М. Количественная теория денег / М.Фридман. -- М.:Дело, 1996
Чумаченко А., Макруишн С. Выброс токсичных активов / Информационный портал "Финансовая аналитика". -- [Егектронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.finanal.ru/005/ выброс-токсичных-активов.
49. Швайка М. Світова фінансова криза : причини виникнення та шляхи подолання / М. Швайка // Банківська справа. - 2009. - № 6. - С. 3-10.
50. Швайка М. Світова фінансова криза та шляхи її подолання / М. Швайка, А. Пельо // Віче. - 2011. - № 6. - С. 29-32.
51. Шевцов А. І. Актуальні проблеми економіки України в контексті світової фінансової кризи / А. І. Шевцов, Г. І. Мерніков // Стратегічні пріоритети. - 2009. - № 1. - С. 80-85.
52. Ялі М. Геополітичний вимір світової економічної кризи : безперспективність російської геостратегії "енергетичної наддержави" / М. Ялі, Н. Полубатко // Зовнішні справи. - 2010. - № 7/8. - С. 15-19.
53. Яцков В. Праця і капітал: їхня роль у подоланні економічної кризи в Україні в сучасних умовах глобалізації / В. Яцков // Віче. - 2009. - № 13. - С. 28-30.
54. Arora, Vivek, Martin Cerisola. How Does U.S. Monetary Policy Influence Spreads in Emerging Markets? / Staff Papers, International Monetary Fund, Vol. 48, Вивчення норм банківського і фінансового права України та країн світу, що регулюють відносини у сфері банківських правовідносин. Аналіз впливу світової фінансової кризи на банківську систему і економіку нашої країни. Огляд шляхів подолання кризових явищ. Несвоєчасне реагування на причини виникнення банківської нестабільності як привід виникнення банківської паніки та кризи. Залежність банківської системи від політичної ситуації в країні. Сумарний збиток комерційних банків України в квітні 2014 року. Сутність кредиту як економічної категорії та його структура. Функції та закони, стадії руху кредиту. Форми і види кредитування підприємств. Тенденції розвитку кредитування підприємств в банківській системі України на фоні світової фінансової кризи. Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання. Макроекономічний аналіз фінансового стану банків України. Чинники попиту та пропозиції, регулювання ліквідності системи банків та заходи щодо підвищення її ефективності та зменшення коливань ліквідності. Суть наслідків світової фінансової кризи. Структура банківської системи України та її динаміка. Національний банк України та його операції. Облік та аудит в банківській системі на сучасному етапі. Шляхи та напрямки розвитку операцій "електронних технологій" в банківській системі України. Історія розвитку банківської справи, її місце в фінансовій системі сучасної держави. Використання системи федерального резерву в роботі банків розвинених країн. Опис банківської системи Канади, Великобританії та США. Аналіз банківської справи України. Виникнення банків та еволюція банківської системи, правові та концептуальні аспекти її побудови в Україні. Аналіз діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" як елементу банківської системи України. Порівняння банківської системи України та зарубіжних країн. Сутність банківської системи України та її складові. Аналіз динаміки розвитку банківської системи України та діагностування кредитного потенціалу банків. Модель покращення функціонування банківської системи України за допомогою кластерного аналізу. Основні етапи формування та розвитку банківської системи України, її специфічні риси та особливості. Політика Національного Банку України. Аналіз банківської системи України, її поітики та стратегічних цілей. Стан банківської системи у 2008 році. Аналіз економічних нормативів банківської системи України. Особливості управління фінансовою стійкістю комерційних банків, методи її оцінювання. Заходи мінімізації ризиків і підтримка стійкості банківських установ для їх функціонування в сучасних умовах. Сутність і механізми національно-регіональних фінансових криз в світовій економіці, основні чинники їх впливу на світові банківські системи та наслідки (на прикладі Росії, США, Європи). Застосування світового досвіду антикризових заходів в Україні. Теоретичні засади ризиків у банківській діяльності. Аналіз, оцінка, контроль, облік економічних ризиків. Фінансова криза та забезпечення стабільної діяльності банківської системи України. Методи управління економічними ризиками та шляхи їх вдосконалення. Залежність України від нестабільності на світових фінансових ринках. Банківська система - найважливіша складова фінансово-кредитної сфери держави. Результати недолугості і нерозвиненості системи фінансової безпеки комерційних банків як причина кризи. Сутність, теоретичні засади та завдання соціального страхування. Особливості та напрями соціального страхування в Україні, вплив світової кризи на його становище у державі. Шляхи покращення функціонування механізму соціального страхування в Україні. Сутність та функції банківської системи. Зміна складових зобов'язань банків України за 2009-2011 роки. Особливості побудови банківської системи України. Проблеми її розвитку та недоліки. Перспективи та напрямки розвитку банківської системи України. Нормативно-правове забезпечення функціонування банківської системи в Україні. Основні заходи НБУ по стабілізації роботи банківської системи. Оцінка ефективності пропозиції злиття австрійських ПАТ "Правекс-банк" та "Надра" як шляху уникнення дефолту. Сутність ризику, причини його формування та можливі результати. Методи управління кредитними ризиками в банківській системі України на сучасному етапі її розвитку. Особливості вексельної форми розрахунків. Види та характеристика міжбанківських об'єднань. Поняття, функції та структура банківської системи України, особливості й умови її формування. Чинники, що впливають на функціонування банківської системи держави, її роль в розвитку фінансового ринку. Розподіл іноземного капіталу банківських установ. Сутність і основні функції банків, їх значення на сучасному етапі. Структура банківської системи України. Методи та інструменти впливу Центрального банку на ринкову економіку. Проблеми та шляхи удосконалення сучасної банківської системи в Україні.
Подобные документы
курсовая работа [55,7 K], добавлен 22.05.2012
реферат [14,6 K], добавлен 23.10.2014
курсовая работа [1,6 M], добавлен 16.07.2010
курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010
реферат [1,8 M], добавлен 04.07.2009
курсовая работа [80,6 K], добавлен 10.07.2010
курсовая работа [562,0 K], добавлен 14.07.2009
дипломная работа [332,0 K], добавлен 20.12.2011
дипломная работа [787,7 K], добавлен 20.03.2011
курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.07.2010
статья [29,9 K], добавлен 13.11.2017
дипломная работа [6,1 M], добавлен 16.06.2013
дипломная работа [118,0 K], добавлен 10.02.2011
доклад [14,5 K], добавлен 12.03.2014
курсовая работа [45,9 K], добавлен 09.01.2014
курсовая работа [905,9 K], добавлен 07.11.2012
дипломная работа [1,9 M], добавлен 02.07.2015
контрольная работа [111,0 K], добавлен 17.05.2009
курсовая работа [622,3 K], добавлен 06.11.2014
курсовая работа [37,2 K], добавлен 10.11.2010