Пенсійне страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

пенсійний страхування соціальний

Вступ

Розділ 1. Суть і необхідність пенсійного страхування та його фінансове забезпечення

1.1 Фінансове забезпечення , як основа сутності Пенсійного фонду

1.2 Характеристика бюджету Пенсійного фонду

1.3 Нормативно - законодавча базу функціонування Пенсійного фонду

Висновки за розділом 1

Розділ 2. Дослідження фінансового забезпечення діяльності територіального органу Пенсійного фонду

2.1 Організаційно-економічна характеристика органу Пенсійного фонду

2.2 Аналіз надходження і формування коштів Пенсійного фонду

2.3 Аналіз виконання бюджету і цільового використання коштів

Висновки за розділом 2

Розділ 3. Напрямки вдосконалення системи пенсійного страхування

3.1 Шляхи вдосконалення контролю в системі пенсійного страхування

3.2 Розробка заходів щодо підвищення соціальних інтересів в системі пенсійного страхування та його фінансового забезпечення

Висновки за розділом 3

Розділ 4. Охорона праці

4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів

4.2 Оцінка важкості умов праці та ефективності заходів з охорони праці

Висновки за розділом 4



ВСТУП

У сучасних умовах пенсійна система України набуває особливої важливості й стає одним з приоритетних напрямів суспільної діяльності.

Державне пенсійне страхування є соціально значущим видом страхування, тому що зачіпає інтереси всіх громадян.

Важливим етапом формування програми державного пенсійного страхування зазвичай розглядається середина 1960-х рр.. коли було встановлено право на отримання на отримання пенсій в період настання відповідного віку, інвалідності або з нагоди втрати годувальника. Систематичне підвищення рівня пенсійного забезпечення трудящих, збільшення кількості пенсіонерів зумовили зростання в подальшому надходжень з державного бюджету до фонду державного соціального страхування.

В сучасній країні соціальна та економічна роль пенсійної системи у сучасному суспільстві визначається тим, що її надійність є запорукою його стабільності соціальної, а в багатьох випадках і економічної. У той же час критичний стан ефективності діючої економіки та загострення соціальних проблем передусім позначаються на пенсійній системі.

Чинне законодавство про пенсійне страхування в Україні спирається на положення конституції України, Трудового кодексу України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, законів «Про обов'язкове пенсійне страхування вУкраїні» та інші нормативні документи .

Актуальною є тема перспективності пенсійного страхування, підраховуючи економічну ефективність цієї сфери , підкреслюючи тим самим її інноваційний характер. Соціальне забезпечення людини є одним із пріоритетів соціально-економічного розвитку українського суспільства на сучасному етапі. Пенсійне забезпечення є основною складовою соціального захисту населення в Україні. Одним із головних завдань держави є створення високого рівня соціального захисту всіх верств населення. Для того, щоб це було здійснено необхідно створити таку пенсійну систему, яка б підвищила рівень доходів пенсіонерів.

Реформування української економіки, а саме перехід її від планової, централізованої, до ринкової і такої, що виступає в світі в якості повноцінної функціонуючої системи, передбачає створення в ній ряду ефективних механізмів соціального захисту громадян. В цьому контексті, найважливішим завданням, що стоїть перед державою є питання пенсійного забезпечення громадян. Немаловажність даного питання постає із самої суті функціонування держави як системи управління, оскільки управління полягає не лише у створенні простору (правового, економічного чи іншого) в межах якого задаються вектори, але й враховується цілий ряд інших взаємозв'язків, що самі виникають в ньому. Останні в науковій літературі класифікуються терміном зворотні зв'язки. І саме їх врахування забезпечує стійкий характер протікання бажаних процесів в державі і в економіці зокрема. В якості прикладу тут можна привести стимулюючу роль пенсійного забезпечення не тільки в галузі виробництва (послуг чи ін.) але й в галузі оподаткування, тобто у формуванні свідомості дисциплінованого платника податків.

Система пенсійного забезпечення фактично відображає ставлення держави до тих громадян які відпрацювали на неї більшу частину свого життя. А основним механізмом у здійсненні пенсійного забезпечення виступає Пенсійний фонд України.

Питання пенсійного страхування знайшло відображення у працях зарубіжних і вітчизняних науковців: Р. Агуна, М. Вінера, Е. Джеймса, Е. Ендрюс, М. Ісаєва, В. Роїка, Е. Лібанової, Л. Лісогор, О. Макарової, В. Новікова, І. Кравченка, В. Адамовича, О.В. Недошитко C.Здіорук, Н.Корнієнко, С.Буковинського, О.Василик, В.Гейєць, В.Глущенко, та інших.

Метою написання дипломної роботи є дослідження впливу запровадження накопичувальної складової державної системи пенсійного страхування в Україні на підвищення рівня соціального захисту як осіб пенсійного віку, так і населення країни загалом.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань :

* розкрити економічну сутність фінансового забезпечення пенсійної сфери ;

* виявити проблемні місця у системі фінансового забезпечення пенсійного страхування;

* напрацювати рекомендації щодо удосконалення фінансового забезпечення державного пенсійного страхування в досліджуваній організації;

Предметом дослідження є теоретико - методичні і прикладні проблеми фінансового забезпечення пенсійного страхування в Україні.

Об'єктами дослідження є Управління пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області.

Теоретико - методологічною основою дипломної роботи є основні положення і висновки , сформульовані в наукових працях вітчизняних та закордонних вчених в області фінансів.

В якості емпіричної бази дослідження використані законодавчі акти та нормативні документи регулюючі фінансову діяльність в пенсійній сфері. Інформативною основою є праці українських та закордонних вчених в області фінансів в Україні , матеріали наукових конференцій , періодичні преси.

У ході дослідження використовуються загальнонаукові методи , методи порівнювання , спостереження , обстеження та ін.

Дипломна робота складається із вступу , трьох розділів , висновків , списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дипломної роботи . показується ступень вивченості проблеми , визначається мета та цілі дослідження , формується значимость рекомендацій

В першому розділі «Суть і необхідність пенсійного страхування та його фінансове забезпечення» розглядаються теоретичні аспекти фінансового забезпечення державного пенсійного страхування.

В другому розділі «Дослідження фінансового забезпечення діяльності територіального органу Пенсійного фонду» досліджується практичне застосування фінансового забезпечення пенсійного страхування. Робиться аналіз надходження і формування коштів Пенсійного фонду,аналіз виконання бюджету і цільового використання коштів

В третьому розділі «Напрямки вдосконалення системи пенсійного страхування» наведено шляхи щодо покращення фінансового забезпечення державного пенсійного страхування.

У висновку сформульовані основні висновки і пропозиції за результатами проведеного дипломного дослідження.



РОЗДІЛ 1. «СУТНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

1.1 Фінансове забезпечення , як основа сутності Пенсійного фонду

На сьогоднішній день проблема належного пенсійного забезпечення, що є наслідком доцільного фінансового забезпечення пенсійної системи є одним з визначальних факторів суспільного добробуту населення країни. До того ж, в Україні існує тенденція переважання кількості пенсіонерів над працездатним населенням, а отже, тягар на працюючих по забезпеченню пенсіонерів збільшується з кожним роком.

Проблема формування коштів Пенсійного фонду досить складна. Для того щоб розробити відповідну програму, слід враховувати особливості різних методів фінансування пенсійних систем. У зв'язку з цим значний інтерес становлять потенційні джерела фонду та створення умов для їх трансформації у реальні. Зважаючи на те, що пенсійна система планується як складна у фінансовому відношенні ієрархічна структура, розглянемо деякі потенційні джерела.

Одним із найвагоміших джерел відрахувань у Пенсійний фонд можуть бути внутрішні заощадження населення. Слід зазначити, що ми не ототожнюємо їх із заробітною платою. За нинішніх її розмірів, на перший погляд, недоцільно сподіватися на істотне підвищення норми заощаджень в рахунок майбутньої пенсії. Воднораз цікаво в цьому плані провести порівняльний аналіз доходів і витрат населення (див. табл.1.1.).

Наведені дані свідчать, що грошові доходи населення, у тому числі за їх основним напрямом, мають стійку тенденцію до зростання. При цьому зазнала змін структура грошових витрат населення у бік зменшення питомої ваги заощаджень. Водночас особливістю економіки України є те, що приріст заощаджень населення у всіх формах залишається високим при відносно низьких офіційних доходах.

Можна стверджувати, що причина цього криється у значному тіньовому секторі фінансово-господарської діяльності, який, за визначенням деяких дослідників, охоплює 60% економіки. При цьому зауважимо, що 40% населення (в тому числі й майбутні пенсіонери) одержують офіційно не зареєстровані доходи. Залучити ці кошти, принаймні частково, надзвичайно важливо, бо, за експертними оцінками, вони становлять досить велику суму - 10-15 млрд. дол. Це складне питання, тому що переважна частина цих коштів населення націлена на придбання майна і нерухомості. Крім того, значна частина заощаджень вкладається у короткострокові активи, які забезпечують високу дохідність або вивозяться за кордон.

Таблиця 1.1. Порівняльний аналіз доходів і витрат населення

Найменування показників	2009 рік млн.грн	2010 рік млн.грн	2011 рік млн.грн	Абсолютне відхилення 2010-2009 рік , млн.грн	Абсолютне відхилення 2011-2010 рік , млн.грн
Грошові доходи	54379	61865	65748	7486	3883
У тому числі
оплата праці	26209	30657	33560	4448	2903
надходження від продажу продуктів сільського господарства	1938	2845	3057	907	212
пенсії, допомоги та стипендії	12710	14737	16647	2027	1910
Грошові витрати і заощадження	53376	59518	64315	6142	4797
У тому числі
купівля товарів і оплата послуг	34867	41832	45810	6965	3978
обов'язкові платежі та добровільні внески	5568	6750	7150	1182	400
приріст заощаджень у вкладах і придбання цінних паперів	2523	4556	5027	2033	471
придбання іноземної валюти	3614	4864	5210	1250	346

Таким чином, кошти населення - неповною мірою реалізоване в Україні джерело ресурсів. За прогнозами, зробленими міжнародними фінансовими організаціями, заощадження населення України у найближчі 4-5 років підвищаться у середньому до 20,5% валового внутрішнього продукту, тому можуть становити реальну основу Пенсійного фонду. У зв'язку з цим необхідно відпрацювати питання створення фінансового механізму залучення цих коштів. Розглянемо в цьому контексті існуючі можливості фінансування пенсійної системи.

Значним потенційним джерелом реального фінансування є кошти, які вивозяться за межі країни. Безперечно, навіть в умовах найдосконалішої фінансової інфраструктури (наявних банків, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо) далеко не всі кошти були б використані у самій країні. Проте потенційні можливості цього джерела надзвичайно великі, враховуючи. що, за оцінками фахівців, обсяг капіталів, вивезених за межі України в період реформ, досяг 20 млрд. дол.

Глибинний фінансовий зміст зовнішніх надходжень полягає у тому, що вони, як правило, є результатом заощаджень, здійснених у інших країнах. Ці заощадження можуть повертатися в Україну у вигляді фінансових запозичень (міжнародних організацій, фондів або іноземних держав). Навіть у тих порівняно незначних надходженнях іноземного капіталу певну їх частину становлять національні заощадження, які свого часу були інвестовані не в економіку України, а за її межі і згодом можуть повернутися.

Зважаючи на альтернативу потенційних джерел формування пенсійних фондів, слід звернути увагу і на проблему управління фінансами пенсійної системи. Згідно з новою системою фінансові інститути матимуть у розпорядженні вже не залишки коштів, а накопичувальні фонди, якими захочуть скористатися. Тобто в цих умовах виникне проблема гарантованого і прибуткового інвестування коштів. Іншими словами, знадобиться надійний інвестор, яким може бути комерційний банк, чи страхова компанія, чи виконавець інвестиційного проекту. Крім привабливості для населення того чи іншого фінансового інструменту вкладення коштів, велику роль відіграють психологічні чинники, передусім ступінь довіри населення до тих структур, які мобілізують фінансові ресурси.

Отже, аналіз потенційних джерел системи пенсійного забезпечення свідчить, що основною проблемою є створення умов для їх трансформації у реальні джерела.

Якщо проаналізувати реальну ситуацію в українському законодавстві, то слід зауважити, що коштами фонду є обов'язкові страхові внески підприємств, організацій і громадян. А якщо детальніше, то кошти фонду формуються за рахунок:

страхових внесків роботодавців;

страхових внесків громадян, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, у тому числі фермерів, адвокатів тощо;

страхових внесків інших категорій працюючих громадян;

асигнувань із Державного бюджету України на виплату державних пенсій та допомог військовим і прирівняним до них по пенсійному забезпеченню громадянам, їхнім сім'ям соціальних пенсій, допомог на дітей у віці старших півтора року, на індексацію зазначених пенсій та допомог, а також на надання пільг у частині пенсій, допомог і компенсацій громадянам, що постраждали від чорнобильської катастрофи, на витрати по доставці і пересилці пенсій та допомог;

коштів, що відшкодовуються Пенсійному Фонду України Державним фондом зайнятості населення України у зв'язку з призначенням дострокових пенсій та допомог;

коштів, стягуваних із роботодавців і громадян у результаті пред'явлення регресивних вимог;

добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, а також прибутків від капіталізації коштів Пенсійного фонду України і інших надходжень (рис1.2.)

Рис.1.1. Структура надходжень та розподілу коштів Пенсійного фонду.

Програмою реформування пенсійної системи було передбачено поступове зменшення фінансування Пенсійного фонду України із Державного бюджету України. Але, як ми бачимо, залежність Пенсійного фонду з року в рік збільшується. Збільшується мінімальний розмір пенсії, збільшується кількість доплат до пенсій, кількості отримувачів пенсій, а також збільшується розмір дотацій із Державного бюджету для збалансування бюджету Пенсійного фонду України. Це відбувається у зв'язку із непослідовність і недоцільність прийняття рішень політиків, які призводять до того, що Україна ніколи так і не зможе перейти на систему пенсійного страхування, а так і залишиться пенсійне забезпечення, яке і полягає загалом у фінансуванні пенсій із Державного бюджету.

Нижче на рис. 1.2. наведена динаміка фактичних видатків на виплату пенсій і грошової допомоги за 200 - 2011 роки

Рис. 1.2. Динаміка видатків на виплату пенсій та грошової допомоги за 2009 - 2011 роки

З рис 1.2 можна побачити, що проблема формування коштів Пенсійного фонду України, як і фінансове забезпечення загалом, на сьогодні є досить гострою проблемою. З кожним роком все гостріше постає питання фінансування Пенсійного фонду, збільшується його залежність від фінансування з Державного бюджету.

Для покращення фінансового забезпечення пенсійної системи в Україні доцільно: - продовжувати роботу із вдосконалення пенсійного законодавства, особливо в частині впровадження нагромаджувального рівня пенсійного страхування;

- зменшити кількість пільг, створюючи окремі пенсійні програми для працівників шкідливих професій. Потрібно стимулювати працедавців покращувати умови праці для запобіганням втрати здоров'я та продовження тривалості активного періоду життя працівників, ніж давати змогу виходу на пенсію раніше встановленого віку;

- вдосконалити механізм індексації пенсій з метою підтримки купівельної спроможності доходів та запобігання бідності пенсіонерів; - скасувати мінімальні гарантовані пенсії, що стимулюватиме громадян відмовлятись від нелегальних зарплат.

1.2 Характеристика бюджету Пенсійного фонду України

Бюджет ПФ утвориться в основному зі страхових внесків суб'єктів пенсійного страхування, до яких відносяться:

суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;

юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;

суб'єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) - виробники та імпортери тютюнових виробів;

підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;

- підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Напрями використання коштів Пенсійного фонду визначені ст. 73 Закону № 1058 і включають виплату пенсій у солідарній системі; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; оплату послуг з виплати та доставки пенсій та формування резерву коштів Пенсійного фонду; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.

У разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами), для забезпечення виплати пенсій у розмірі, передбаченому ст. 28 Закону № 1058, тобто в мінімальному, такий дефіцит, відповідно до ст. 113 Закону № 1058, покривається за рахунок коштів державного бюджету. Одночасно у разі недостатності виділених з державного бюджету коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, згідно з абзацом другим частини третьої ст. 113 Закону № 1058, виплачуються в повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду. Отже, відповідно до Закону № 1058,держава гарантує отримання застрахованими особами пенсій лише в мінімальному розмірі.

У зв'язку з виникненням тимчасових касових розривів Кабінет Міністрів України постановою від 02.11.2004 № 1477 дозволив Державному казначейству надавати Пенсійному фонду на договірних умовах безвідсоткові позики за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на умовах повернення в межах бюджетного року. Надання Пенсійному фонду бюджетних позичок визначається законом про державний бюджет на відповідний рік. Водночас Бюджетний кодекс України не передбачає норм щодо надання Пенсійному фонду таких позичок з єдиного казначейського рахунку.

З 12.10.2009 набрав чинності новий Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду від 31.08.2009 № 21-2 (далі - Порядок № 21-2), який визначав лише перелік документів, що складаються в процесі розроблення і виконання бюджету Пенсійного фонду. Водночас інші недоліки, що мали місце в Порядку № 12-5, залишилися неврегульованими.

Управління системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, відповідно до абзацу першого частини першої статей 58 та 59 Закону № 1058, покладено на Пенсійний фонд, який у складі його органів управління здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду та здійснює інші функції, передбачені цим Законом.

Порушення принципів економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів та внутрішнього валового продукту (ВВП) при формуванні бюджету Пенсійного фонду зумовило значні обсяги його дефіциту та спричинило суттєву зміну структури доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.

Аналіз динаміки ВВП, показників бюджету Пенсійного фонду та фонду оплати праці за 2006 - 2009 роки свідчить про випереджаючі темпи зростання видатків Пенсійного фонду порівняно з ростом ВВП та фонду оплати праці. Динаміка номінального ВВП, фонду оплати праці, доходів і видатків Пенсійного фонду за 2006-2009 роки наведена в таблиці 1.

Таблиця 1.2. Динаміка номінального ВВП, фонду оплати праці, доходів і видатків Пенсійного фонду України за 2009- 2011 роки.

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік
	млн. грн.	у % до попереднього періоду	млн. грн.	у %. до попереднього періоду	млн. грн.	у % до попереднього періоду
Номінальний ВВП	720731,0	132,5	949864,0	131,8	1046500,0	110,2
Фонд оплати праці, на який нарахову-ються внески	220340,0	135,3	290326,7	131,8	301100,0	103,7
Питома вага ФОП у ВВП, відс.	30,6	-	30,5	-	28,8	-
Доходи Пенсійного фонду**	101379,8	140,4	143488,2	141,5	148372,7	103,4
Власні кошти Пенсійного фонду	75531,6	139,1	101949,9	135,0	99781,7	97,9
Видатки Пенсійного фонду	99940,5	135,0	150349,1	150,4	165590,0	110,1

Згідно з даними, наведеними в таблиці, у 2009 році темпи зростання видатків Пенсійного фонду випереджали темпи зростання ВВП та фонду оплати праці більш як на 18,6 %., темпи зростання його доходів - на 8,9 % . У 2010 році видатки та доходи порівняно з попереднім роком зросли вдвічі ; у 2011 році видатки та доходитеж збільшились але не так значно як у попередньому році.

За таких умов порушується принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначений ст. 7 Закону № 1058, щодо обов'язкового фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій і наданням соціальних послуг в обсягах, передбачених Законом № 1058, та відкладаються на невизначений термін перетворення Пенсійного фонду в самоврядну, самоокупну організацію.

Враховуючи значні обсяги доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду та його зростаючу залежність від коштів державного бюджету, затвердження бюджету Пенсійного фонду повинно здійснюватися не постановою Уряду, а відповідним законом, що посилить контроль за ефективністю використання коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Залучення бюджетних позичок у 2011 році на покриття тимчасових касових розривів набуло постійного характеру. При цьому Мінфін у 2011 році самоусунувся від функції надання Пенсійному фонду позички на покриття тимчасових касових розривів, покладеної на нього ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обсяги надходжень страхових внесків залежать від кількості платників, величини об'єкта справляння страхових внесків, страхового тарифу та наявних пільг. Об'єкти справляння страхових внесків, механізм нарахування внесків визначені для кожної групи страхувальників у ст. 19 Закону № 1058, статтях 2 і 4 Закону України від 26.06.97 № 400 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» Максимальна величина , з якої сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду, відповідає 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (до 01.11.2009 становила 10 тис. 35 грн. і відповідала рівню 2008 року, з 01.11.2009 - 11 тис.160 гривень).

Слід зазначити, що законодавче обмеження об'єкта справляння страхових внесків максимальною величиною, з одного боку, призводить до щорічного недоотримання Пенсійним фондом суми страхових внесків, а з іншого - нівелює втрати бюджету Пенсійного фонду, оскільки призначення пенсії здійснюється із суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески (ст. 41 Закону № 1058). За розрахунками у 2009 році через встановлення на законодавчому рівні максимального обмеження Пенсійним фондом недоотримано майже 6 млрд. гривень.

Недоїмка зі страхових внесків до Пенсійного фонду України

Одним із чинників зменшення власних надходжень Пенсійного фонду є збільшення недоїмки платників зі страхових внесків до Пенсійного фонду, яка впродовж 2009 року зросла на 80,1 % (1 млрд. 718 млн. грн.) , 2010 на 87,5 % ( 1 млрд. 810 млн.грн) , в 2011 на 89,5 ( 1 млрд. 905 млн грн.. і станом на 01.01.2012 становила 3,9 млрд. гривень. При цьому 60 % заборгованості перед Пенсійним фондом мають підприємства державного сектору економіки, визначені у статистичних спостереженнях Пенсійного фонду як платники з особливим статусом, щодо яких обмежено заходи стягнення згідно з чинним законодавством. Упродовж 2011 року недоїмка цих підприємств збільшилась у 1,5 раза.

Надходження страхових внесків від платників, що працюють на загальних умовах

Найбільшу частку у структурі страхових внесків (91 %) становлять нарахування за тарифом 33,2 %. В цілому за 2011 рік середній тариф нарахованих страхових внесків становив 34,5 %, у 2010 році - 34,3 %, у 2009 році - 33,5 %.

Тенденція із збільшення середнього тарифу пов'язана перш за все із щорічним збільшенням, згідно із законодавством, ставки страхового внеску для платників фіксованого с/г податку та збільшенням ставки утримання страхових внесків з найманих працівників.

У структурі фонду оплати праці найбільша частка належить підприємствам та організаціям недержавних форм власності (50 %), найменша - платникам спрощеної системи оподаткування (3,5 %). Найбільшими фондоутворюючими регіонами (більше 50 %) є м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Луганська області.

Надходження страхових внесків від спрощеної системи оподаткування

На початок 2012 року на обліку в Пенсійному фонді України перебувало 1 млрд. 419,7 тис. СПД - фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, з яких 22 відс. становили платники фіксованого податку та 78 відс. - платники єдиного податку. На початок 2011 року в загальній структурі страхувальників їх частка становила 65 відс. і за останні три роки зросла на 7,7 відсотка.

Сплата страхових внесків у мінімальному розмірі фізичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, дозволила б додатково наповнити Пенсійний фонд у 2012 році за розрахунками на 1,5 млрд. гривень. За 2011 рік до бюджету Пенсійного фонду від СПД - фізичних осіб надійшло 1 млрд. 106,2 млн.грн. страхових внесків, або 28,1 відс. від плану. Невиконання планових показників пов'язано з їх завищенням.

Відшкодування видатків на виплату пільгових та наукових пенсій

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які, відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років (п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), пенсії призначаються, згідно з нормами статей 27 і 28 Закону № 1058, у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Відповідно до п.13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 та Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 257, починаючи з 2004 року розмежовано видатки на виплату різниці у пенсіях, обчислених науковим працівникам недержавних та державних небюджетних установ згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та за Законом № 1058. При цьому встановлено, що недержавні наукові установи щодо своїх працівників відшкодовують цю різницю у повному обсязі, в той час, як державні небюджетні установи - лише в розмірі 50 %, а відшкодування решти 50 % покладено на державний бюджет.

Станом на 01.01.2011 обсяги заборгованості з відшкодування підприємствами Пенсійному фонду пенсій, призначених за списком № 1, становили 1 млрд. 107,2 млн. грн., за списком № 2 - 528,7 млн. грн., за 2011 рік належало відшкодувати підприємствами 2 млрд. 223,2 млн. грн. та 1 млрд. 125,3 млн. грн. відповідно. Фактично надійшло 54,8 %. та 78,7 % належних сум. Найгірша ситуація з відшкодування пільгових пенсій склалася на підприємствах, підпорядкованих Мінвуглепрому. Станом на 01.01.2012 заборгованість за списком №1 становила 2 млрд. 117,3 млн. грн., за списком №2 - 770,9 млн. грн., тобто зросла впродовж року в 1,9 раза та 1,5 раза відповідно. У структурі заборгованості понад 60 % заборгованості належи ть підприємствам державного сектору економіки. З вище сказаного можно зробити наступні висновки :

1. Неефективне управління Кабінетом Міністрів України, Мінпраці та Пенсійним фондом України системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, безсистемне проведення пенсійної реформи, яка фактично призупинена, призвели до повного розбалансування бюджету Пенсійного фонду. На сьогодні Пенсійний фонд замість перетворення, відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в самоврядну, самоокупну організацію трансформується у державний фонд, повністю залежний від коштів державного бюджету, що суперечить нормам ст. 113 цього Закону, якою визначено, що за рахунок коштів державного бюджету здійснюється покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду лише на виплату пенсій у мінімальному розмірі, а не загального його обсягу.

2. Рахункова палата ще у 2005 році наголошувала на порушенні при формуванні бюджету Пенсійного фонду принципів економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів та ВВП, що зумовило виникнення його дефіциту. Ця тенденція поглибилася впродовж 2009 - 2011 років і спричинила суттєву зміну структури доходів та видатків бюджету Пенсійного фонду та стала однією з причин його розбалансування. У структурі надходжень бюджету Пенсійного фонду частка коштів державного бюджету впродовж 2009 - 2011 років зросла з 24,2 %. до 39,8 %.

3. Виконання бюджету Пенсійного фонду у 2009 - 2011 роках супроводжувалося прийняттям Кабінетом Міністрів Україниуправлінських рішень, які порушували норми Закону № 1058 та поглиблювали його розбалансування.

4. Пенсійним фондом України не забезпечено обгрунтованого планування показників бюджету Пенсійного фонду, не вжито своєчасних заходів нормативно-правового та організаційного забезпечення, спрямованих на фінансову стабілізацію Пенсійного фонду та оптимізацію управлінських видатків.

5. Розбалансуванню бюджету Пенсійного фонду сприяли наявність пільг зі сплати страхових внесків, здійснення Пенсійним фондом ряду невластивих йому видатків, передбачених законодавством, а також значне зростання обсягів недоїмки зі сплати страхових внесківта високі темпи скорочення кількості застрахованих осіб і страхувальників.

8. Законодавство у сфері пенсійного забезпечення залишається неприведеним у відповідність з принципами, передбаченими Законом № 1058, та нестабільним. Питання запровадження тих чи інших доплат і проведення перерахунків пенсій регулюються в межах бюджетного року.

9. Зростаюча залежність бюджету Пенсійного фонду від коштів державного бюджету та значні обсяги його доходів і видатків вимагають затвердження бюджету Пенсійного фонду не постановою Уряду, а відповідним законом, що посилить контроль за ефективністю управління коштами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

1.3 Нормативно - законодавча база функціонування Пенсійного фонду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, передбачено, що Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням. Нижче наведенв декілька основних нормативно - правових актів :

- Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

- Закон України “Про пенсійне забезпечення”;

- Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

- Закон України “Про державну службу”;

- Закон України “Про прокуратуру”;

- Закон України “Про статус народного депутата України”;

- Закон України “Про статус суддів”;

- Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”;

- Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”;

- Закон України “Про зайнятість населення”;

- Закон України “Про донорство крові та її компонентів”;

- Закон України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”;

- Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”;

- Закон України «про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування»

- Закон України “Про звернення громадян”.Закон України від 31.03.2009 № 1209 “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування”;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 236 “Про роз'яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи”; ;

- Кодекс законів про працю України;

- Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене постановою правлення Пенсійного фонду України від 27.06.2002 № 11-2, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 № 5-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 за № 208/14899;

- Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб”;

- Закон України “Про міжнародні договори України”;

Основні з них охарактеризуємо більш детально.



ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1

На сьогоднішній день проблема належного пенсійного забезпечення, що є наслідком доцільного фінансового забезпечення пенсійної системи є одним з визначальних факторів суспільного добробуту населення країни. До того ж, в Україні існує тенденція переважання кількості пенсіонерів над працездатним населенням, а отже, тягар на працюючих по забезпеченню пенсіонерів збільшується з кожним роком.

Термін “фінансове забезпечення пенсійної системи” можна використовувати залежно від мети та змісту дослідження у трьох варіантах. Так, з одного боку під цим забезпеченням можна розуміти діяльність Пенсійного фонду України та недержавних пенсійних фондів, яка стосується вирішення фінансових питань, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням інших соціальних послуг населенню, що відносяться до сфери пенсійного страхування і пенсійного забезпечення. Ця діяльність охоплює наступні напрямки:

- пошук джерел, необхідних для покриття соціальних витрат;

- розрахунок обсягів надходжень по кожному джерелу;

- визначення напрямків фінансування витрат із пенсійного забезпечення громадян;

- розрахунок обсягів витрат по кожному напрямку;

- мобілізація коштів для цілей пенсійного забезпечення та страхування;

- використання коштів на передбачені цілі;

- пошук резервів збільшення надходжень для пенсійних виплат;

- організація контрою за формуванням і використанням коштів для пенсійного забезпечення населення.

У сфері пенсійного страхування будь-якої країни, в тому числі й України, однією із важливих проблем є фінансове наповнення пенсійних фондів та підвищення розмірів пенсійного забезпечення громадян.

Для покращення фінансового забезпечення пенсійної системи в Україні доцільно :

- продовжувати роботу із вдосконалення пенсійного законодавства, особливо в частині впровадження нагромаджувального рівня пенсійного страхування;

- зменшити кількість пільг, створюючи окремі пенсійні програми для працівників шкідливих професій. Потрібно стимулювати працедавців покращувати умови праці для запобіганням втрати здоров'я та продовження тривалості активного періоду життя працівників, ніж давати змогу виходу на пенсію раніше встановленого віку;

- вдосконалити механізм індексації пенсій з метою підтримки купівельної спроможності доходів та запобігання бідності пенсіонерів;

- скасувати мінімальні гарантовані пенсії, що стимулюватиме громадян відмовлятись від нелегальних зарплат.

Бюджет ПФ утвориться в основному зі страхових внесків суб'єктів пенсійного страхування, до яких відносяться:

суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;

юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;

суб'єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) - виробники та імпортери тютюнових виробів;

підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;

- підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОРГАНУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

2.1 Організаційно-економічна характеристика органу Пенсійного фонду

Об'єктом дослідження є Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області .

Основними завданнями Управління Пенсійного фонду в місті Селидове Донецької області є:

1) облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

2) збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку;

3) призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів до їх виплати;

4) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду та інших джерел, визначених законодавством;

5) ефективне та цільове використання коштів Пенсійного фонду, інших коштів,призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення;

6) забезпечення функціонування в районі (місті) системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Управління має також інші права, передбачені чинним законодавством.

Управління Пенсійного фонду має право:

1) отримувати безоплатно від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ i організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, від фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління завдань;

2) проводити планові та в передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях, фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, інших документів, пов'язаних iз нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, призначенням пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, отримувати необхідні пояснення, довідки i відомості, зокрема письмові, з питань, що виникають у процесі таких перевірок;

З) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності усунення виявлених фактів порушення законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду України та порядку їх використання;

4) вилучати в установленому законодавством порядку документи, що підтверджують факти приховування (заниження) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України;

5) звертатися до господарських судів із заявою щодо порушення справ про банкрутство платників страхових внесків;

6) застосовувати фінансові санкції, пеню, прийти нути до адмінвідповідальності, передбачені законом;

7) стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми;

8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

9) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

10) перевіряти правильність витрачення коштів Пенсійного фонду, проводити перевірку цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій;

11) у межах своєї компетенції розпоряджатись майном і коштами Пенсійного фонду в межах затвердженого кошторису видатків.

Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за погодженням з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в місті Селидове. Начальник керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань та визначає ступінь відповідальності працівників управління; подає головному управлінню ПФУ в Донецькій області для затвердження штатний розпис управління та кошторис видатків на його утримання; забезпечує виконання доведених головном управлінню ПФУ в Донецькій області показників доходів та видатків; затверджує регламент роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників управління тощо.

Структура Управління Пенсійного фонду в місті Селидове Донецької області :

1) відділ надходження доходів;

2) відділ персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж;

3) відділ пенсійного забезпечення;

4) відділ виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів. Всі відділи взаємодіють між собою. Загальна організаційна структура представлена на рис.2.1

Нижче в табл. 2.1. наведені основні показники , що характеризують діяльність територіального управління Пенсійного фонду за 2010 - 2011 роки. Дані беремо з форм МЄВ №3 , № 2 - ПФ.

Таблиця 2.1. Основні показники , що характеризують діяльність управління ПФУ за 2009 - 2011 рр

Назва показника	2009 р	2010 р	2011 р	Абсолютне відхилення	Темп змін, %
1	2	3	4	5	6
Контингент одержувачів пенсій та допомоги , осіб	19945	19875	19741	-134	99,3
Кількість платників страхових внесків фізичних осіб, осіб	1305	1381	1423	42	103,0
Кількість платників страхових внесків юридичних осіб, осіб,тис.грн	198	201	203	2	101,0
Власні надходження,тис.грн	72853,1	106856,9	139879,5	33022,6	130,9
Сума страхових внесків від фізичних і юридичних осіб,тис.грн	101165,2	104523,9	137332,1	32808,2	131,4
Сума надходжень коштів з державного бюджету , тис.грн	121020,2	166913,7	135759,1	-31154,6	81,3
Розмір середньої пенсії,грн.	1534,5	1600,1	1731,0	130,9	108,2
Сума пенсійних виплат,тис.грн	34569,6	388843,3	426084,9	37241,6	109,6
Видатки за рахунок власних надходжень,тис.грн	104655,3	106825,2	139879,5	33054,3	130,9

Виходячи з таблиці 2.1. можна побачити наступну тенденцію : контингент одержувачів пенсій та допомоги на 2011 рік зменшився, кількість платників страхових внесків фізичних осіб з кожним роком збільшується, кількість страхових внесків юридичних осіб зменшилась, власні надходження збільшилисчь , сума страхових внесків від фізичних і юридичних осіб збільшилась, - це позитивні тенденції , сума надходження коштів з державного бюджету зменшилась - це недуже добре відобразиться на діяльності Пенсійного фонду . Розмір середньої пенсії збільшився - це явище буде мати тільки позитивні тенденції, сума пенсійних виплат збільшилась.

Для того щоб більш детальніше розглянути таблицю 2.1. можна побудувати графік збільшення показників. Це дозволить побачити наскільки сильними були коливання за останні три роки. Графічно таблиця 2.1 має такий вигляд.(рис. 2.2.)

Рис. 2.2 Основні показники , що характеризують діяльність управління ПФУ за 2009 - 2011 рр

З рис 2.2 видно , що найбільша активність спостерігається в 2011 р. Порівняно с 2009 р. показники значно збільшились. З графіку видно , що збільшення проходили рівномірно без різких коливань.

Це говорить про те , що зміни показників з кожним роком стають все більше.

2.2 Аналіз надходження і формування коштів Пенсійного фонду

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є:

- страхові внески;

- кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством;

- благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

- добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- інші надходження відповідно до законодавства.

Бюджет Фонду щороку затверджує Кабінет Міністрів України.

Облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду.

Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку. Виконавча дирекція Пенсійного фонду забезпечує проведення щорічних актуарних розрахунків фінансового стану системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на наступні 1, 5, 10 та через кожні 5 років на ? 75 років.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" джерелами формування бюджету Пенсійного фонду є:

...