Пенсійне страхування

Суть пенсійного страхування, його фінансове забезпечення. Аналіз виконання бюджету і цільового використання коштів територіального органу Пенсійного фонду. Шляхи вдосконалення контролю в системі пенсійного страхування, підвищення соціальних інтересів.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2016
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
Обзор

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

При актуарних розрахунках обсягу надходжень до ПФУ пропонується використовувати коефіцієнт боніфікації , Що враховує рівень неоподатковуваних виплат, який дозволить оцінити масштаби пільгування виплат на користь застрахованих і відображає реальне співвідношення всіх доходів застрахованих і доходів, що підлягають обкладенню. Також необхідно враховувати і коефіцієнт збирання страхових внесків , Оскільки незважаючи на досить високий рівень збирання внесків, він нижче 1 (даний показник приймає середнє значення 0,986 з 2009 по 2011 рр..) Та суттєво впливає на відхилення прогнозних показників. Таким чином, формула загального обсягу надходжень страхових внесків до ПФУ буде мати чотири складові: страхові внески працюючих самозайнятого населення (SV 2), громадян у «нестрахових» періодах і страхові внески, зайнятих в силових відомствах і прийме наступний вигляд ( формули 3.1- 3.4) :

SV = SV1 + SV 2 + SV3 + SV4 (3.1)

SV1 = NR * Zm * 12 * (1-Kb)*T*Ks (3.2)

SV 2 = NSN * MZP * 12 * (1-Kb)*T*Ks (3.3)

SV 3 = NSN * Zmsv * 12 * (1 - Kb) * T ( 3.4)

де NR - чисельність працюючих у році t;

Z m - середньомісячна заробітна плата;

Кь - коефіцієнт боніфікації (рівень неоподатковуваних виплат);

Т - тариф страхових внесків, встановлений за законодавством;

K s - коефіцієнт збирання страхових внесків;

NSN - чисельність самозайнятого населення;

MZP - мінімальна заробітна плата;

ВРП - бюджет прожиткового мінімуму;

NNP - чисельність населення в нестрахових періодах;

NSV - чисельність зайнятих в силових відомствах;

Z msv - середньомісячні доходи в силових відомствах.

Застосування додаткових коефіцієнтів дозволить реально оцінити масштаби пільгування виплат на користь застрахованих, більш точно визначити коефіцієнт заміщення пенсій, спрогнозувати чисельність майбутніх одержувачів соціальних пенсій та передбачити у разі потреби додаткові джерела фінансування страхових виплат.

На відміну від більшості прихильників "м'яких" варіантів реформування, які, грунтуючись на принципі солідарності поколінь, не враховують головних принципів пенсійного страхування і ставлять метою скорочення витрат на пенсії, ми вважаємо, що необхідні кардинальні заходи з реформування пенсійної системи введенням семінакопітельной системи в якості основи пенсійного забезпечення .

Перерозподіл сукупного страхового тарифу на пенсійне і соціальне страхування дозволить розмежувати розподільну і накопичувальну складові пенсійної системи. Внески роботодавця цілком і повністю повинні надходити в розподільну систему ПФУ, а внески працівника - зараховуватися на іменній особовий рахунок застрахованої особи. Це дозволить досягти поєднання солідарних принципів з накопичувальними елементами і в перспективі скоротити навантаження на працююче населення, яка зросте з погіршенням демографічної ситуації.

Для посилення дії страхових принципів у соціальному страхуванні та встановлення максимальної залежності між сплатою страхових внесків та сумами отриманих страхових виплат і дотацій необхідно задіяти механізм диференціації тарифу на соціальне страхування для наймачів . Заснований на порівнянні основних показників діяльності страхувальника (суми страхового забезпечення по тимчасовій непрацездатності, суми страхових внесків, кількості випадків непрацездатності, періоду непрацездатності на один страховий випадок та ін) механізм повинен передбачати встановлення додаткових знижок і надбавок до базового страхового тарифу і таким чином посилювати принцип самофінансування, обгрунтовано розподіляючи страхову навантаження. Диференціація страхового тарифу зменшить актуарні диспропорції, підвищить стійкість системи соціального страхування і буде сприяти посиленню контролю за коштами соціального страхування з боку страхувальників.

Необхідно також виключити довільну, що не враховує страхових принципів, традицію дотаційних сум на санаторно-курортне лікування та оздоровлення . Для розрахунку обгрунтованого відшкодування вартості санаторних путівок пропонується розраховувати суми дотацій з урахуванням страхового стажу реципієнтів, суми сплачених ними страхових внесків та дотаційного періоду за формулами (3.5 - 3.6):

D ? ( Z p / Zr) * (Pd / Ptn) * Ntsv (3.5)

Ptn = Ntsv / (Z * Tos) (3.6)

де D - сума дотації (страхового відшкодування) на санаторно-курортне лікування або оздоровлення;

Z p - середньомісячні доходи одержувача дотації за 12 попередніх місяців, які вживаються для обчислення страхових внесків;

Z r - середньомісячна заробітна плата робітників і службовців в країні за аналогічний період;

Pd - дотаційний період у місяцях (період страхового стажу з моменту надання одержувачу попередньої дотації на санаторно-курортне лікування чи оздоровлення);

P tn - типовий нормативний дотаційний період у місяцях;

Ntsv - типовий норматив страхового відшкодування;

Z - середньомісячна заробітна плата робітників і службовців в країні за п років (для більш точних розрахунків ми пропонуємо використовувати дані за кілька років);

T os - діючий тариф страхових внесків на оздоровче страхування.

Ця методика дає можливість більш справедливо використовувати кошти соціального страхування на оздоровлення, точніше враховувати внесок кожного застрахованого в систему і суми отриманих страхових відшкодувань, а також розширити коло осіб, які користуються послугами національних оздоровчих установ. Раціональне використання коштів пенсійного та соціального страхування знизить необгрунтовану навантаження на систему соціальних трансфертів, запобіжить її штучний дефіцит.

3.2 Розробка заходів щодо підвищення соціальних інтересів в системі пенсійного страхування та його фінансового забезпечення

Незважаючи на останні позитивні перетворення в галузі пенсійного забезпечення, пенсійній системі країни притаманний ряд негативних моментів, головним з яких є низький рівень пенсій з точки зору їх купівельної спроможності, що не може задовольнити ні держава, ні більшість їх отримувачів.

Пенсійні системи, засновані на принципі соціальної солідарності та виплати пенсій за рахунок поточних надходжень надзвичайно залежні від зміни таких показників, що впливають на обсяг зібраних страхових внесків, як доходи економічно активного населення, чисельність зайнятих в економіці , чисельність платників страхових внесків, тариф страхових внесків та інші.

Серйозним економічним чинником, позначається на фінансових можливостях Фонду соціального захисту населення і, відповідно, на рівні пенсійного забезпечення, є скорочення чисельності зайнятих в економіці.

На рівні прибутковості Фонду соціального захисту населення позначається також зміна структури грошових доходів населення: питома вага оплати праці ,а саме вона є базою для нарахування страхових внесків, за рахунок яких виплачуються пенсії.. У той же час у структурі доходів населення частка надходжень з фінансової системи, доходів від власності, підприємницької діяльності та інших збільшилася.

На ці проблеми нашаровуються демографічні проблеми, що виражаються в деформації вікової структури населення у бік його старіння, тобто збільшення частки осіб страрше пенсійного віку та скорочення частки дітей. У структурі населення країни діти складали в 2002 році 24,5% всього населення, сьогодні - 21,4%. Як бачимо, потенційний резерв за 10 років економічно активного населення зменшується, а частка людей похилого віку відповідно зростає (у 1990 році - 13,5%, в 2000 році - 19,9%, в даний час - 21,3%, за прогнозами до 2015 року вона складе 23,4%).

Не можна також применшувати і значення причин, що негативно впливають на рівень пенсій, які знаходяться всередині пенсійної системи. Це - не завжди обгрунтоване надання права на дострокові пенсії; висока "нестраховий" навантаження за рахунок встановлення надбавок до пенсій окремим категоріям пенсіонерів із страхових коштів (що суперечить самій природі соціального страхування); залік до трудового стажу для визначення розміру пенсії періодів, коли не сплачувалися страхові внески без відповідного фінансового забезпечення цих періодів; одночасна виплата заробітної плати і пенсії та інші.

Результатом осмислення нинішніх і прогнозованих проблем у пенсійному забезпеченні з'явилася постановка таких завдань, вирішення яких необхідне як для підвищення ефективності пенсійної системи на нинішньому етапі, так і для забезпечення її справедливості, ефективності та фінансової стабільності в майбутньому:

- адаптація системи пенсійного забезпечення до змінних економічних умов і забезпечення її стабільності і стійкості на основі розвитку державного і недержавного (додаткового) пенсійного страхування та бюджетного фінансування;

- приведення рівня пенсійного забезпечення громадян у відповідність з об'ємом участі у фінансуванні пенсійної системи та бюджетом прожиткового мінімуму пенсіонера, а в перспективі - мінімальним споживчим бюджетом пенсіонера;

- послідовне зміцнення і розвиток у пенсійній системі принципів, за допомогою яких виключаються будь-які переваги для окремих верств або груп застрахованих за рахунок інших (пенсія має бути відображенням фінансового внеску до пенсійної системи незалежно від того, ким і де застрахований працював);

- раціоналізація та оптимізація умов і норм пенсійного забезпечення на основі перерозподілу і поліпшення використання наявних коштів;

- запровадження механізмів, стимулюючих "заробляння" пенсії і забезпечують гарантії її отримання .

Провідна роль в організації пенсійної системи відводиться державному обов'язковому пенсійному страхуванню.

Враховуючи, що інтереси соціальної стабільності диктують досить обережний підхід до кардинальних реформ у сфері пенсійного забезпечення.У рамках реформування пенсійної системи поступово необхідно вирішити ряд завдань стратегічного порядку, таких як: проблема вікових критеріїв виходу на пенсію, врегулювання питань дострокового пенсійного забезпечення, виплати пенсії у період роботи, паритетної участі наймачів та працівників у фінансуванні пенсійної системи та інших.

Видається, що з метою зниження очікуваного зростання навантаження працездатного населення літніми, попередження зниження рівня життя як працюючих, так і пенсіонерів, держава буде змушене підготувати програму поетапної коригування вікових критеріїв виходу на пенсію, в якій би враховувалися економічні, демографічні чинники і, особливо , становище на ринку праці, щоб не порушити ринок робочої сили. Дуже важливо, щоб необхідність введення цього заходу була усвідомлена в нашому суспільстві і прийнята ім. Згладжування негативних наслідків сприяло б оголошення про це за кілька років.

Проблема впорядкування пільгових пенсій повинна вирішуватися поступово, причому зі збереженням раніше придбаних прав. Шляхи її вирішення можуть бути самими різними. Практично немає розбіжностей в тому, що пенсійне забезпечення працівників з особливими умовами праці необхідно поетапно перенести в галузеві або професійні пенсійні системи, які замінять загальну систему державного пенсійного страхування в період до досягнення працівниками загального пенсійного віку. Введення галузевого (професійного) дострокового пенсійного забезпечення (за результатами атестації робочих місць) доцільно для працівників окремих галузей (професій). Фінансування виплати таких дострокових пенсій пропонується здійснювати за рахунок власних коштів галузевих пенсійних фондів, що акумулюють страхові внески наймачів на дострокові пенсії.

Державне дострокове пенсійне забезпечення раціонально зберегти тільки за тими працівниками, які зайняті у сфері діяльності, де небезпечні рівні професійних ризиків не можуть бути усунені технічними засобами, за результатами атестації робочих місць. Виплату таких пенсій за доцільне здійснювати з коштів Фонду соціального захисту населення за рахунок обов'язкових поточних страхових внесків наймачів, що компенсують (у перспективі - у повному обсязі за допомогою диференціації страхових внесків) витрати на виплату зазначених пенсій.

Для працівників підприємств може мати місце додаткове (в тому числі дострокове) пенсійне забезпечення на підставі колективного договору між наймачем і профспілками. Наприклад, в угоді можуть передбачатися додаткові умови матеріального забезпечення літніх працівників, які вивільняються з підприємства, умови виплати додаткових пенсій і т.п. Фінансове забезпечення пенсій (компенсацій), що надаються підприємствами, можливо за рахунок їх власних коштів.

Формування, законодавче закріплення і реалізація схеми виведення із загальної пенсійної системи дострокових професійних пенсій вимагає ретельного опрацювання і часу, залучення фахівців різних галузей знань, і в першу чергу в сфері банківської діяльності, фінансів, інвестицій, страхування, оподаткування і т.д.

Необхідно змінити підходи до питань виплати пенсій в період роботи (сьогодні це стосується майже 16% пенсіонерів). До недавнього часу діяв порядок, при якому працюючим пенсіонерам пенсія виплачувалася повністю, і всякі спроби його змінити зустрічали опір працівників похилого віку. Вони цілком обгрунтовано стверджували, що для них продовження роботи є життєвою необхідністю, обумовленою низьким рівнем пенсійного забезпечення. Однак таке положення загострено сприймалося і іншою частиною пенсіонерів, які вже не могли працювати.

По ряду причин змінювати діючий порядок виплати пенсій вкрай складно. Тому обмеження на виплату пенсій працюючим пенсіонерам були введені з 1 квітня 1999 року одночасно з посиленням диференціації в розмірах пенсій осіб, у яких рівень заробітку до виходу на пенсію перевищував 130% середньої заробітної плати робітників і службовців в країні (з одного боку, пенсії збільшені, з іншого, збільшення виплачується тільки непрацюючим пенсіонерам). Особам, зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, пенсія виплачується в повному розмірі.

Враховуючи складність і неоднозначність цього питання, об'єктивно виправданою видається виплата пенсії при відносно невисокому доході працюючого пенсіонера.

Концепцією реформи системи пенсійного забезпечення в Україні визначена необхідність окреслити коло осіб, які мають право на трудову (страхову) пенсію. При цьому для призначення пенсії за віком при неповному стажі необхідна наявність не менше 15 років страхового стажу .

Розмір трудової пенсії має напряму залежати від страхового стажу та обсягу сплачених пенсійній системі страхових внесків. При цьому не повинно застосовуватися пільгове обчислення стажу. Пільги за стажем повинні бути замінені іншими, більш дієвими заходами (підвищена оплата праці, податкові пільги тощо). Необхідно переглянути підходи до включення до стажу періодів, не пов'язаних зі сплатою страхових внесків (навчання, догляд за дітьми, строкова військова служба, час безробіття та ін.) Такі періоди можуть включатися до стажу для призначення трудової (страхової) пенсії, однак їх фінансування, як зазначається в Концепції, має здійснюватися не за рахунок внесків, сплачених усіма застрахованими, а за рахунок інших джерел (державного бюджету, відповідних фондів страхування страхових ризиків).

Не можна не звернути уваги на "жіноче питання" в пенсійному забезпеченні. Сьогодні в загальній чисельності населення у віці старшому за працездатний частка жінок становить 70%. Середній період отримання ними звичайну пенсію за віком становить 25 років - чи не найдовший у світі (з урахуванням того, що пенсійний вік в багатьох державах у жінок на 5-10 років вище). У порівнянні з пенсіонерами-чоловіками пенсію вони отримують в середньому майже на 10 років довше. Для призначення їм пенсії за віком потрібно стаж на 5 років менше, ніж у чоловіків, у зв'язку з чим 1 рік повного стажу для них оцінюється в 2,75% заробітку, для чоловіків - 2,2%. У результаті трудовий стаж чоловіків оцінюється нижче, а період отримання ними пенсії менший. З огляду на це, в майбутньому за доцільне врегулювати це питання введенням однакової оцінки страхового стажу та залежності розміру пенсії від показника середньої залишилася тривалості життя після виходу на пенсію. Такий підхід застосовується в багатьох пенсійних системах світу і передбачається здійснити у нас. Певна переміщення тут вже є. У пенсійному забезпеченні державних службовців введені однакові тривалість і "вартість" одного року стажу роботи в державному апараті.

Ще однією, необхідної рішення, завданням є вдосконалення критеріїв визначення розмірів пенсій та механізму їх обчислення. Крок у цьому напрямку зроблено. До 2000 року період обліку заробітку для обчислення пенсії становив 5 років. Відповідно до внесених змін у законодавство про пенсійне забезпечення, починаючи з 1 січня 2000 року цей період щорічно збільшується на один рік з тим, щоб поступово перейти на обчислення пенсії із заробітку за весь період трудової діяльності. Дана міра дозволяє більш повно врахувати в розмірі пенсії внесок працівника у фінансування пенсійної системи .

Чинний порядок обмеження заробітку при обчисленні пенсій буде поетапно зазнавати зміни. Це не означає, що розміри заробітку і пенсій не повинні будуть обмежуватися. Максимальні пенсії повинні бути, але регулювати їх, швидше за все, слід граничним заробітком, на який нараховуються страхові внески.

З метою зниження "нестраховий" навантаження на пенсійну систему необхідно переглянути підходи щодо фінансування підвищень пенсій певним категоріям пенсіонерів (учасники війни, жертви репресій, донори і т.д.). Страхова пенсія, як вже зазначалося, має бути оптимальним відображенням фінансового внеску працівника до пенсійної системи незалежно від того, ким він працював і які заслуги має. Все, що вище загальних норм, не має покриватися за рахунок коштів пенсійного страхування. Витрати на підвищення пенсій так званим соціально значущим категоріям населення повинен нести державний бюджет.

Пенсійна реформа включає в себе не тільки зміна умов і норм пенсійного забезпечення, а й введення страхового механізму його здійснення. Серцевиною його є індивідуальний (персоніфікований) облік страхових внесків. Він дозволить упорядкувати процес здійснення пенсійного забезпечення при переході на нові принципи в тісній залежності від сплати страхових внесків. Відповідно до Закону "Про індивідуальний (персоніфікованому) обліку в системі державного соціального страхування" з 1 січня 2000 року він вступив в силу на території окремих адміністративно-територіальних одиниць, а з 2001 року - на території всієї країни.

Закон про пенсійне страхування повинен поширюватися на всіх тих, хто займається професійною, прибутковою діяльністю, включаючи осіб вільних професій і самозайнятих, за винятком випадків їх адекватного забезпечення в рамках інших обов'язкових систем, передбачених законодавством. З метою більш чіткого розмежування питань, пов'язаних з державними страховими внесками (у тому числі фінансування), забезпечення строго цільового використання "пенсійних" коштів, управління системою державного страхування повинно здійснюватися самостійним органом (пенсійним фондом). В управлінні фондом на паритетних засадах повинні брати участь представники держави, профспілок та роботодавців, а діяльність фонду повинна контролюватися з боку держави. Фінансування системи має бути встановлено з внесків наймачів, працівників та інших застрахованих осіб, а у встановлених випадках - із внесків, які надходять з інших фондів (наприклад, фонду сприяння зайнятості для фінансування періодів безробіття у разі включення їх до стажу для призначення страхової пенсії), надходжень з державного бюджету та інших коштів. Страхові тарифи повинні визначатися на підставі актуарної оцінки, проведеної пенсійним фондом під контролем державних органів. Законом можуть бути визначені також частки страхових внесків працівників та роботодавців. Збільшення частки внесків, що сплачується безпосередньо працівником, може компенсуватися підвищенням оплати його праці, або іншим способом. Пенсії повинні, перш за все, грунтуватися на сумах індивідуальної страхової заробітної плати (доходу), обчислених, як правило, за весь страховий період. Право на пенсії по державному соціальному страхуванню повинні мати застраховані за наявності мінімального страхового стажу (наприклад, 12 або 60 місяців). Передбачається, що страховий стаж буде складатися з періодів, протягом яких сплачувалися обов'язкові страхові внески на пенсійне забезпечення. Для застрахованих до страхових періодів будуть прирівнюватися деякі нестрахові періоди (обов'язкова військова служба, відпустка по догляду за дитиною до 3 років, період одержання допомоги по безробіттю тощо) за умови відшкодування вартості цих періодів з відповідних джерел (державного бюджету, фонду сприяння зайнятості і т.д.). Пенсія повинна складатися з двох частин: базової і індивідуальною. Базовий (мінімальний) розмір пенсії при страховому стажі встановленої тривалості (імовірно не більше 20 років) повинен бути орієнтований на бюджет прожиткового мінімуму пенсіонера. Індивідуальна частина пенсії має становити певний відсоток від середнього індивідуального місячного доходу, з якого сплачувалися обов'язкові страхові внески, розрахованого за весь період страхового стажу. Розмір пенсії має визначатися з урахуванням кожного місяця страхового стажу. Сума передбачуваних надходжень до пенсійного фонду і передбачуваних витрат, тарифи внесків на державне пенсійне страхування, рівень пенсій мають визначатися на підставі актуарної експертизи.

Створювана система державного пенсійного страхування повинна забезпечити одержувачам пенсій рівень життя, як можна більш близький до того, який вони мали в період трудової діяльності, і тим самим запобігти бідність серед пенсіонерів. Без досягнення цієї головної мети проведення реформи не має сенсу.

Для досягнення даної стратегічної мети виділимо наступні завдання на шляху вдосконалення пенсійного страхування:

- створення механізмів, що гарантують зв'язок між внеском кожної конкретної людини до пенсійної системи і розміром його пенсії;

- створення для учасників ринку праці системи мотивації регулярної сплати внесків до пенсійної системи;

- скорочення в існуючій державній системі кількості спотворень і дискримінаційних практик, які виливаються у розвиток сірого ринку праці, високе безробіття, скорочення заощаджень, стагнацію фінансового ринку;

- забезпечення реальної рівності можливостей для представників різних поколінь, соціальних, статевих і професійних груп, скасування механізмів перерозподілу на користь більш забезпечених груп населення;

- нейтралізація політичних ризиків, пов'язаних з видачею певним групам високих гарантій, які фактично не забезпечені ресурсами;

- нейтралізація демографічних ризиків, пов'язаних зі скороченням кількості працездатних і збільшенням числа пенсіонерів .

Одним із шляхів удосконалення системи пенсійного страхування є перехід до системи, яка б включала накопичувальний приватний компонент з встановленими внесками і не була б на 100% розподільчої державною системою з встановленими виплатами. Така система передбачає створення трьох рівнів:

обов'язковий державний рівень, який забезпечує перерозподіл;

обов'язковий приватний накопичувальний рівень, який би заощадження;

добровільний рівень для тих, хто зацікавлений в більшому захисту, чим можуть дати два цих рівня.

Перший рівень схожий на державні пенсійні схеми, акцент у ньому робиться на перерозподіл передусім на користь тих, у кого дохід протягом життя був низький. На другому рівні розмір виплат актуарним чином пов'язаний із сумою коштів, накопичених за рахунок сплачуваних протягом трудової діяльності внесків і доходів від інвестування накопичень. Він є повністю накопичувальним і знаходиться в приватному конкурентному управлінні. Третій рівень - це добровільні заощадження. Він надає додаткову пенсію тим, хто хоче більше споживати у старості.

Обов'язковість системи пояснюється тим, що люди ведуть себе недалекоглядно і не забезпечують свою старість заощадженнями. У результаті в похилому віці вони можуть стати тягарем для суспільства. Встановлений розмір внесків в тісній ув'язці з ними розмірів виплат зменшує прагнення ухилятися від сплати страхових внесків. Одночасно зменшується зацікавленість у достроковому виході на пенсію. Принцип накопичення знижує небажані трансферти між поколіннями, сприяє, на думку авторів накопичувальних схем, формування довгострокових національних заощаджень. Приватне управління багатьом видається більш ефективним у порівнянні з державним. Працівник може вибрати будь-яку з наявних у країні компаній, а також на свій розсуд і бажанням переходити з однієї компанії в іншу. Роль уряду полягає в тому, що воно є регулятором системи, її фінансовим гарантом, а також контролером .

У разі вибору Україною пропонованої багаторівневої системи на шляху встане ряд складних проблем:

фінансування переходу від розподільчої системи до накопичувальної;

забезпечення прибутковості накопичуваних коштів;

покриття адміністративних витрат на управління коштами.

Розмір фінансування переходу буде залежати від шляху його реалізації. При радикальному способі переходу всі працюючі починають вносити кошти на накопичувальне рахунку, а надходження до солідарної системи припиняються. Відразу постає питання: з яких джерел платити пенсії нинішнім пенсіонерам, чисельність яких досягла 2,5 млн. Правда, ця сума поступово, протягом декількох десятиліть, буде зменшуватися в міру природної втрати пенсіонерів солідарної системи - до повного погашення прихованого пенсійного боргу (СПД). Під СПД розуміється приведена цінність накопичених на момент переходу прав пенсіонерів та працівників, які сплатили внески в стару систему. За оцінками фахівців, в Україні СПД дорівнює 360% ВВП (для порівняння: Казахстан - 88%, Чилі - 100, інші латиноамериканські країни - 35 - 90, Угорщина - 213, Польща - 220%). Такий високий прихований пенсійний борг робить перехід на накопичувальну систему дуже проблематичним. Знайти ці кошти для нас нереально, тому такий радикальний шлях переходу неприйнятний.

Більш виваженими підходом є введення накопичувальної схеми тільки для нових працівників на ринку праці (як це зроблено в Чилі). У цьому випадку вже в перший рік надходження внесків у нашу солідарну пенсійну систему скоротяться на 1,8 - 2% (7 - 8 млрд. грн. В місяць). Джерел покриття такого зниження доходів у Фонді немає навіть на перший рік переходу, не кажучи про наступних періодах. Сподіватися на підтримку держави в умовах дефіциту державного бюджету, який він частково навіть покриває за рахунок коштів соціального страхування, підстав немає. Проблема СПД зберігається і при цьому варіанті.

На закінчення важливо зазначити, що метою пенсійної реформи не є створення фондового ринку країни, забезпечення високих темпів економічного зростання за рахунок використання коштів приватних пенсійних фондів для фінансування державних проектів, в тому числі через розміщення коштів у державних облігаціях. Пропонована реформа збільшить особисту відповідальність за забезпечення високого рівня соціального захисту в похилому віці. Тривалість життя і стан здоров'я багато в чому визначається способом життя, харчуванням самої людини. Перехід на накопичувальну систему індивідуальних пенсійних рахунків створить реальні умови для зміщення акцентів соціальної політики з державної підтримки на підтримку сім'ї, громадських організацій, а також створить активну систему стимулів для індивідуального накопичення і заощадження. Відповідно до пропонованої Концепції, стратегічним напрямком пенсійної реформи є, в кінцевому підсумку, отримання повністю приватної пенсійної системи, яка створюватиметься протягом десятиліть за рахунок добровільного вибору громадянами того чи іншого пенсійного фонду. Перший рівень (розподільна державна система) припинить своє існування в його сьогоднішньому вигляді після того, як будуть виконані всі зобов'язання перед нинішніми та майбутніми пенсіонерами, які побажають залишитися в цій системі. Після того, як у кожного працюючого буде індивідуальний пенсійний рахунок (тобто кожен громадянин, що вступає в робочу силу, буде відкривати рахунок в одному з приватних пенсійних фондів), то, що ми сьогодні називаємо першим рівнем пенсійної системи, стане другим рівнем ( за обсягом коштів) і буде представляти собою Фонд з виплати мінімальної гарантованої державою соціальної пенсії різним категоріям громадян, які з різних причин не змогли забезпечити собі мінімально необхідний споживчий дохід.

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 3

Для України найбільш прийнятною є багаторівнева пенсійна система. З урахуванням цього пенсійну реформу слід проводити за трьома напрямами:

- реформування солідарної системи, створення обов'язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

Реформування пенсійної системи - складний, багатогранний і комплексний процес, який має істотно змінити баланс політичних, економічних і соціальних інтересів населення, систему державних фінансів, функціонування ринків праці та капіталу. Відповідний успіх цієї справи значною мірою залежатиме від узгодженості дій у суміжних напрямах ринкового трансформування економіки.

Реформування пенсійної системи має бути підкріплене адекватними змінами в оподаткуванні, які заохочували б роботодавців і найманих працівників до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень. З цією метою необхідно:

- знизити ставки оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню доходів населення та їх легалізації і збільшенню пенсійних внесків;

- звільнити від оподаткування частину доходів фізичних та юридичних осіб, яка спрямовуватиметься в накопичувальну пенсійну систему;

- звільнити від податку на прибуток інвестиційні доходи, одержані від вкладення пенсійних коштів;

- включити до системи оподаткування доходів фізичних осіб виплати з накопичувальної пенсійної системи;

- звільнити суб'єктів господарювання, які управляють пенсійними коштами, від податку на додану вартість послуг з обслуговування пенсійних активів,

- оскільки це призводить до адекватного зменшення пенсійних виплат;

- розробити правовий та економічний механізми залучення доходів, одержаних від легалізації та податкової амністії, до пенсійних фондів.

Важливим напрямом поліпшення фінансування пенсійного страхування населення може бути виведення заробітної плати з тіні, головним чином, шляхом зменшення податкового тягаря на неї. Існуюча в даний час система оподаткування доходів громадян, завдяки високій ставці, не стимулює отримання таких заробітків через касу підприємства, а створює об'єктивні умови для їх приховування та отримання у вигляді готівки. При цьому працівник економить на податках, але втрачає на послугах державного соціального страхування. Роботодавець заощаджує на сплаті відрахувань у соціальні фонди, що для нього є досить вагомим джерелом отримання додаткового незаконного прибутку .

До найголовніших пріоритетів реформування солідарної пенсійної системи на сучасному етапі слід віднести вдосконалення механізму індексації пенсій з метою підтримки купівельної спроможності доходів та запобігання бідності пенсіонерів порівняно з рештою населення.

Проблеми індексації пенсій існують і в розвинутих країнах. Це пов'язано з недосконалістю індексації пенсій на інфляцію: певний лаг між зростанням загальних доходів населення та індексацією пенсій у зв'язку із зростанням цін загрожує поширенням бідності старих людей відносно середніх стандартів суспільства, постійним відставанням купівельної спроможності пенсій.

Слід також розглянути питання щодо ліквідації пільгових дострокових пенсій. Збереження розгалуженої системи пенсійних пільг, успадкованої від радянських часів, є одним з головних чинників, що здійснює дестимулюючий вплив на економічну активність населення України.

Насамперед слід відзначити, що право виходу на пенсію раніше встановленого віку не може вважатися адекватною компенсацією за працю у шкідливих умовах чи особливий характер роботи. Для кожної окремої людини і для суспільства загалом набагато важливіше (і, зрештою, вигідніше) запобігти втратам здоров'я через несприятливі умови на робочому місці, зберегти і подовжити тривалість активного періоду життя. Натомість можливість раніше вийти на пенсію може бути навіть стимулюючим чинником для зайнятості в подібних умовах. При цьому роботодавцеві часто буває дешевше сплачувати внески чи компенсацію на виплату дострокової пенсії, ніж покращувати умови праці.

Вважаємо за доцільне обмежити тривалість періоду роботи у шкідливих чи особливих умовах терміном, припустимо, з огляду на збереження здоров'я й працездатності (тобто без права на достроковий вихід на пенсію). Подібні норми були прийняті в більшості європейських країн постсоціалістичного простору. Звичайно, таке обмеження має запроваджуватися одночасно з комплексом заходів, спрямованих на створення нових робочих місць з належними умовами праці.

Недостатній розмір пенсійних виплат неспроможний задовольнити потреби пенсіонерів у повноцінному харчуванні, лікуванні тощо, позбавляє їх можливості вести активний спосіб життя, підтримувати нормальний стан здоров'я й користуватися багатьма соціальними благами.

Для попередження бідності серед пенсіонерів та підтримки життєвого рівня після виходу на пенсію в більшості країн (виняток становлять, як правило, індивідуальні чи групові приватні пенсійні схеми) встановлюється гарантований мінімальний розмір пенсійної виплати. Такі мінімальні гарантії доходу є основною формою соціальної безпеки людей похилого віку, особливо для тих, які за трудового періоду мали низьку заробітну плату або належать до уразливих категорій населення (іммігранти, жінки, ін.).

Впровадження нової трирівневої пенсійної системи в Україні лише почалось. Проте вже перші кроки реформування свідчать про створення всіх необхідних умов для її реалізації. Цілком очевидно, що з моменту введення в дію Закону № 1058 процес пенсійної реформи вступив у фазу активних практичних дій. Урядом поставлено задачу підвищити розмір заробітної плати, тобто - збільшаться й перерахування до ПФУ, а це дасть можливість соціально захистити пенсіонерів.

Розглянуті проблеми функціонування пенсійного страхування та оцінка результатів пенсійної реформи надають підстави стверджувати, що в Україні питання покращення добробуту пенсіонерів поки що не вирішено.

Виходячи з результатів дослідження можна стверджувати, що однією із найважливіших складових фінансової системи є система пенсійного страхування. Головним завданням побудови системи пенсійного страхування є забезпечення максимальної мобілізації наявних у суспільстві фінансових ресурсів та залучення при обґрунтованих потребах їх ззовні, установлення передумов для їх ефективного використання і максимізації на цій основі виробництва ВВП.

Пенсійне страхування відіграє вирішальну роль не лише в соціальному і суспільно-політичному житті країни, а й в її фінансовій системі, впливаючи на формування і перерозподіл грошових ресурсів у регіональному і галузевому аспектах. Це зумовлює необхідність постійного вдосконалення пенсійної системи у відповідності до потреб суспільства і реального рівня економічних досягнень.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Важливою умовою життєдіяльності людей є праця, тобто діяльність, спрямована на створення матеріальних цінностей. Праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сферу ствердження особи. Перша з цих функцій знаходить своє відображення в орієнтуванні працівника на зміст праці, її відповідність його внутрішнім запитам, моральне задоволення роботою.

Але завжди слід знати ті фактори і чинники які впливають на здоров'я і самопочуття персоналу організації, підприємства, установи, тощо. Під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища.

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове побудувало свою політику з охорони праці згідно Закону України «Про охорону праці». Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності. Відхилення від норм мікроклімату на робочому місці негативно впливає на організм людини, що в свою чергу веде до погіршення стану здоров'я та часткової або повної втрати працездатності. Величини показників мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99.

При аналізі будь-якого виду діяльності підприємства доцільно звернути увагу і на чоловічий фактор, тому що він теж, певною мірою, є складовою діяльності підприємства.

Основним видом обладнання, яким користується протягом робочого дня працівник Управління ПФУ в місті Селидове ( далі управління ПФУ), є електрообладнання, принаймні, комп'ютерна техніка, прилади освітлення, вентиляції або кондиціювання.

Відповідно до класифікації ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ при роботі спеціаліста управління ПФУ можуть виникати певні небезпечні та (або) шкідливі фактори.

Небезпечні виробничі фактори:

- небезпека виникнення загорання (пожежі);

- ураження електричним струмом (небезпечний змінний струм напругою 220В, частотою 50Гц, можуть бути і інші значення) ;

- можливість механічного травмування (падіння, забиття);

- опіки (термічне ушкодження) в результаті випадкового контакту з нагрітими поверхнями (всередені лазерного принтера).

Шкідливі фактори поділяють на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Протягом роботи на спеціаліста мають вплив такі фізичні виробничі фактори: підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень статичної eлектрики; підвищенa концентрація пилу, шкідливих речовин у повітрі робочої зони, підвищена іонізація повітря (надлишок позитивно заряджених або негативно заряджених іонів), підвищена або низька вологість повітря робочої зони, підвищена або низька рухливість повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, неякісне освітлення (підвищений рівень або нижчий за норму), нераціональна організація освітлення робочого місця (підвишений рівень прямого або відображеного світла (поява бликування), підвишений рівень засліпленісті, нерівномірність розподілу яскравості у полі зору, підвищена яскравість світлового зображення, підвишений рівень пульсації світлового потока).

Хімічні виробничі фактори визначаються характеристикой відповідного робочого оточення. Контакт с речовинами, специфічними для робочих місць з компЧютером (тонер, селен, озон при роботі лазерних принтеров) у правильно провітрюваних приміщеннях нижче допустимого рівня та не містить небезпеки, але він може стати небезпечним, якщо приміщення провітрюється погано або містить декілька лазерних принтерів або копіювальних машин.

До психофізіологічних виробничих факторів належать:

- напруга зору; напруга уваги; інтелектуальны та емоціональні навантаження; тривалі статичні навантаження; монотонність праці; великі інформаційні навантаження; нераціональна організація робочого місця.

Можливість дії біологічних факторів (підвищеного вмісту в повітрі робочої зони мікроорганизмів) зростає в переповнених і неправильно провітрюваних приміщеннях.

Основними складовими персонального компЧютера (ПК) є: системний блок (процесор), різні пристрої ввода/вивода інформації (клавіатура, дискові накопичювачі, принтер, сканер), засіб візуального відображення інформації (монітор або дисплей). Монітор дещо застарілий, але ще використовуваних моделей розроблений на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ).

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.(рис 4.1)

Рис 4.1. Зона легкої досяжності робочого простору

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх в плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними предплечьями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності:

· Дисплей розміщується в центрі столу;

· Системний блок розміщується в передбаченій ніші столу;

· Клавіатура - в передбаченій викатній ніші столу;

· «Миша» - в зоні зправа по відношенню до клавіатури;

· Сканер в зоні зліва по відношенню до клавіатури;

· Принтер знаходиться в зоні а (справа);

· Документація: необхідна при роботі - в зоні легкої досяжності долоні - в, а у висувних ящиках столу - література, невживана постійно.

На рис. 4.2. показаний приклад розміщення основних і периферійних складових ПК на робочому столі працівника.

Рис. 4.2. Розміщення основних і периферійних складових ПК на робочому столі програміста: 1 - сканер, 2 - монітор, 3 - принтер, 4 - поверхня робочого столу, 5 - клавіатура, 6 - маніпулятор типу «миша».

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам :

- висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

- нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб лікар міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;

- поверхня столу повинна володіти властивостями, що виключають появу відблисків в полі зору лікар;

- конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, канцелярських обладнань).

- висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650мм.

КомпКютерну техніку часто оснащують сітьовими фільтрами, джерелами безперервного живлення та іншим допоміжним електрообладнанням. Усі ці елементи формують складне електромагнітне середовище на робочому місці (табл.4.1).

Таблиця 4.1 Джерела електромагнітних полів персонального компЧютера

Джерело

Діапазон частот

Монитор

Сітьовий випрямник блока живлення

50 Гц

Статичний трансформатор напруги в імпульсному блоці живлення

20 - 100 кГц

Блок кадрової розвертки та синхронізації

48 - 160 Гц

Блок строчної розвертки та синхронізації

15 - 110 кГц

Прискорююча анодна напруга монитора (тільки для мониторів з ЕПТ)

-

Системний блок (процесор)

50 Гц - 3000 МГц

Пристрої ввода/вивода інформації

- , 38 кГц

Джерела безперервного живлення

50 Гц, 20-100 кГц

Отже, компЧютер є джерелом електромагнітних полів (ЕМП) у диапазоні від 3 Гц до 300 МГц, які можуть бути поділені за їх фізичними властивостями на електростатичне, змінне електричне та змінне магнітне. КомпКютерна техніка є джерелом декількох видів електромагнітних полів та випромінювань: мЧякого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного та високочастотного.

Наявність у приміщеннях декількох компЧютерів з додатковим обладнанням та системою електроживлення утворює складну картину електромагнітного поля.

Робота з компКютерною технікою повЧязана з візуальним сприйняттям відображеної на екрані монітора інформації, отже, значне навантаження приходиться на зоровий апарат. Факторами, які найбільше впливають на зір, є:

- недосконалість способів створення зображення на екрані монітора (неоптимальні параметри схем розвертання ЕПТ; несумісність параметрів монітора та графічного адаптера; недостатньо якісний монітор, розфокусовка, незведення променів та низький рівень інших його технічних характеристик; надлишок яскравості або недостатня яскравість зображення);

- недосконала організація робочого місця, яка є причиною блимання на зовнішній панелі екрана, неякісне освітлення робочих місць, недостатня відстань від очей оператора до екрана.

Під впливом перерахованих вище факторів у користувачів можуть виникати:

- вади зору (синдром дискомфорту очей), що виникли внаслідок надлишкового візуального навантаження, тривалої концентраціі на екрані, хибним кутом зору, неякісного освітлення, блиманням зображення, поганою комбінацією кольорів;

- астенопичні симптоми (напруга очей, біль в очах, головний біль);

- окулярні симптоми (сухість очей, подразнення, сльозотеча);

- візуальні симптоми (нечітке зображення, подвійне зображення);

- проблеми, повЧязані із використанням окулярів (особливо мультифокальних) та контактних линз (сухість очей).

Рівень шуму на компЧютеризованому робочому місці майже завжди менший, ніж гранично допустимий, але навіть шум невеликого значення (особливо на високих частотах) від принтерів та моніторів може сприйматися як дратівний фактор. Дія шуму поряд із специфічною взаємодією на вуха може викликати труднощі у якісному розпізнанні та швидкості сприйняття кольорових сигналів, знижує гостроту зору та зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, знижує здатність швидко та точно виконувати координовані рухи, зменьшує на 5--12% продуктивність праці. Основними джерелами шуму виявляються вентилятори системного блока, накопичувачі, принтери.

А при розташуванні у приміщенні декількох компЧютерів (особливо різних модифікацій або з різними додатковими пристроями) створюється досить складна для працівника ситуація, комплексний вплив якої на теперішній час не досліджений та не відображений у нормативних документах не тільки в Україні, але у будь-якій країні світу.

У зазначених приміщеннях при експлуатації компЧютерної техніки змінюється також склад повітря. Зростає концентрація СО2 до 0,19% (у атмосферному повітрі концентрація С02 складає 0,03%), выдбувається поява диоксину та фурану (входять до складу пластмас, з яких виготовлені електронні плати та корпус дисплею), відзначається збільшення концентрації полихромових бифенилів (можуть виделятися конденсаторами та трансформаторами). Концентрація перелічених речовин частіше всього не перевищує ГДК.

У той же час відзначається перевищення ГДК вмісту у повітрі озону, оксида азоту та пилу. Найбільшу небезпеку створює озон, який є канцерогенною речовиною. На робочих місцях змінюється також іонний склад повітря: концентрація негативних іонів знижується (через 3 години роботи наближується до 0), концентрація позитивних іонів відповідно підвищується. Підвищений вміст позитивних іонів у повітрі негативно впливає на фізичну працездатність, появляється та розвивається втома, погіршується діяльність серцево-судинної системи, бронхолегенівого апарату, вегетативної нервової системи. Разом із цим помічений і сприятливий вплив негативних іонів.

При роботі в положенні сидячи більшість груп мЧязів перебувають у постійній напрузі, що призводить до швидкої втомлюваності, сприяє розвитку професійних патологічних загибів хребта.

Неправильне розтащування дисплеїв по висоті: наднизьке, під неправильним кутом -- є причиною появи сутулення; надвисоке положення дисплею призводить до довготривалого напруження шийного відділу хребта, яке може призвести до розвитку остеохондрозу.

Ненормальний стан хребта (неправильна осанка, зкривлення, зміщення або деформація міжпозвонкових дисків) може стати причиною заболевання всього организма.Інтенсивна робота із клавіатурою викликає біль у локтевих суглобах, пeредпліччях, у кистях та пальцях рук. Це може стати джерелом тяжких професійних захворювань рук. Захворювання, повЧязані із повторюваними рухами, охоплюють захворювання нервів, мЧязів та сухожиль рук.

При роботі економіста нерідко не враховуються психофізіологічні можливості людини, відсутні системи контролю стану її головних фізіологічних чинників.

Як наслідок, людина безконтрольно страждає від високих інформаційних навантажень, психоемоційних навантажень, перенапружень системи зору.

Усе це, при щоденній повторюваності, призводить до розвитку спочатку функційних, а згодом і соматичних порушень.

До факторів, що впливають на стан здоровЧя спеціаліста галузі також, належать:

- інформаційні перенапруження мозку разом із постійним браком часу; довготривала нестача інформації, що має сигнальне значення;

- постійна зміна прийомів та складності праці із засобами праці (операційні системи, редактори, бази даних, мови програмування, різні прикладні програми та ін.);

- екстрені зміни міжособових взаємовпливів, що викликані утворенням нових мікро- і макроколективів протягом невеликих проміжків часу;

- порушення біологічних ритмів организму, яке обумовлене змінними або ненормованими режимами праці;

- умови довготривалої інформаційної ізоляції, обумовлене індивідуальним характером праці на компКютері;

- часткова інактивація руху.

Психоемоційний стрес сприяє або є причиною багатьох функціональних порушень і захворювань:

- психосоматичних (психозів, неврозів, порушень сну);

- серцево-судинної системи (аритмії, гипертоничної хвороби, інфаркту міокарда);

- уражень шлунково-кишкового тракту;

- зниження імунітету, підвищена вразливість до вірусних і багатьох інфекційних хвороб, аутоімунних процесів;

- ревматичних уражень та остеохондрозів;

- онкологічних;

- гормональних порушень та порушень статтєвих функцій і т. п.

Взаємодія розглянутих факторів призводить до виникнення різних скарг та порушень здоровЧя.

Довготривале перебування людини у зоні комбінованої дії різних несприятливих факторів може призвести до розвитку загальних захворювань, професійних або професійно обумовлених захворювань. Основне місце займають хвороби серцево-судинної системи та захворювання шлунку (хронічні гастрити, холецистити).

Відхилення від норм мікроклімату на робочому місці негативно впливає на організм людини, що в свою чергу веде до погіршення стану здоров'я та часткової або повної втрати працездатності. Величини показників мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99.

Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму тощо. При недостатньому чи надмірному освітленні робочої зони очі сильно напружуються, знижується темп роботи, збільшується стомлюваність.

З часом у працівників можливий розвиток захворювань очей, таких як короткозорість чи інших, тому освітлення робочих приміщень повинно відповідати нормам СниП ІІ.4-79.

Колір приміщень і меблів повинен сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття та гарного настрою. Джерела світла, такі як світильники і вікна, які дають віддзеркалення від поверхні екрану, значно погіршують точність сприйняття знаків на екрані монітору чи клавіатури і спричиняють за собою перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі.

Віддзеркалення, включаючи віддзеркалення від вторинних джерел світла, повинне бути зведено до мінімуму. Для захисту від надмірної яскравості вікон можуть бути застосовані штори і екрани.

...

Подобные документы

  • Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

    дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012

  • Сутність та організація загальнообов’язкового Пенсійного страхування в Україні. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів пенсійного фонду, шляхи удосконалення. Динаміка зростання рівня пенсій та обсягів загальнодержавних пенсійних виплат.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.07.2010

  • Система недержавного пенсійного забезпечення. Основна мета інвестування пенсійних активів. Здійснення недержавного пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства. Особливості використання пенсійних схем, умови укладання пенсійного контракту.

    реферат [975,2 K], добавлен 10.12.2014

  • Оцінка можливостей використання систем міжнародного страхування життя для недержавного пенсійного забезпечення майбутніх пенсіонерів України. Аналіз ефективності діяльності вітчизняних та іноземних страхових компаній на ринку страхування життя в Україні.

    магистерская работа [4,4 M], добавлен 02.07.2010

  • Добровільне медичне страхування в Україні, планування його реформування. Страхові продукти і програми, що пропонуються страховими компаніями. Засоби формування коштів. Аналіз пенсійного забезпечення до реформи та після неї. Його фінансова основа.

    контрольная работа [10,7 K], добавлен 31.05.2012

  • Особливості внесків до обов’язкового державного пенсійного страхування. Визначення платників, порядок нарахування та сплати внесків до обов’язкового пенсійного страхування. ТОВ "Альянс Ойл Україна" та порядок справляння внесків до Пенсійного фонду.

    курсовая работа [95,2 K], добавлен 18.12.2010

  • Дослідження особливостей і правил забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей санаторно-курортними путівками. Видатки Фонду на оздоровчі заходи. Механізм оздоровлення дітей. Поєднання державного і приватного (недержавного) пенсійного забезпечення.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 08.02.2011

  • Розкриття сутності соціального страхування як системи забезпечення і підтримки громадян за рахунок цільового позабюджетного фонду. Теоретичне дослідження організації обліку розрахунків із соціального страхування, його відображення у фінансовій звітності.

    курсовая работа [65,5 K], добавлен 19.06.2011

  • Характеристика основних пенсійних систем в розвинутих ринкових країнах світу. Законодавче поле створення системи недержавного пенсійного страхування в Україні, аналіз його становлення в 2005-2007 роках, оцінка перспективи розвитку в майбутньому.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 12.07.2010

  • Зміни організаційно-правового характеру при забезпеченні пенсіонерів в Україні в порядку соціального страхування впродовж 1930-х роках. Розширення страхування по старості. Заборона працювати після оформлення пенсії. Поділ інвалідів праці на 6 груп.

    статья [24,8 K], добавлен 10.09.2013

  • Мета страхування - захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Ризикована функція страхування. Функція створення і використання страхових резервів (фондів). Формування страхових резервів. Функція заощадження коштів. Правова база страхування.

    реферат [26,6 K], добавлен 02.02.2008

  • Види пенсійного забезпечення в Україні. Аналіз сучасного стану недержавних пенсійних фондів, особливості їхнього функціонування. Шляхи покращення їхнього подальшого розвитку, стимулювання зростання числа учасників та обсягів пенсійних накопичень.

    статья [188,7 K], добавлен 22.02.2018

  • Сутність, теоретичні засади та завдання соціального страхування. Особливості та напрями соціального страхування в Україні, вплив світової кризи на його становище у державі. Шляхи покращення функціонування механізму соціального страхування в Україні.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 09.01.2014

  • Зміст недержавного пенсійного забезпечення, інституційні основи його організації та мотиви запровадження підприємствами. Аналіз умов та можливостей "Тюменської нафтової компанії в Україні" щодо здійснення недержавного пенсійного забезпечення працівників.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 14.08.2016

  • Сутність і мета добровільного медичного страхування, особливості його розвитку в Україні та роль в охороні здоров'я населення. Аналіз фінансового стану страхової компанії. Пропозиції щодо поліпшення фінансового забезпечення системи медичного страхування.

    дипломная работа [259,5 K], добавлен 24.06.2013

  • Дев'ять основних видів соціальних допоміг відповідно до правових актів Міжнародної організації праці. Основні напрями соціальної політики України. Система соціальних гарантій населенню. Платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    курс лекций [60,7 K], добавлен 25.12.2010

  • Страхування майна, страхування відповідальності та індивідуальне страхування. Договір страхування. Об'єкти страхування підприємницьких ризиків. Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.

    реферат [18,9 K], добавлен 22.01.2009

  • Необхідність, зміст та значення соціального страхування. Види соціального страхування. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням. Страхування життя, страхування додаткової пенсії. Стан розвитку особистого страхування в Україні.

    реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2010

  • Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Обов’язкове державне пенсійне страхування. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи. Страхування на випадок безробіття.

    курсовая работа [128,5 K], добавлен 10.05.2015

  • Принципи та методи дослідження розвитку альтернативних форм пенсійного забезпечення. Накопичувальні пенсії та роль недержавних пенсійних фондів в Україні. Системні недоліки та напрямки удосконалення національного недержавного пенсійного забезпечення.

    дипломная работа [106,8 K], добавлен 06.10.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.