Моніторинг біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку

Виходячи з вищевикладеного, користуючись розробками [1], автором була напрацьована схема інтегрованого управління водними ресурсами для природоохоронних територій на прикладі Шацького національного природного парку, яка об'єднує комплексну оцінку стану водних ресурсів та управління ними.

39. Моніторинг

На наш погляд, в сучасних умовах оптимальне, невиснажливе використання потенціалу природних комплексів, особливо водних ресурсів, так як вони об'єднують всі існуючі галузі гоподарства району, слід розглядати як найважливіше завдання Шацького національного природного парку. Його послідовне виконання сприятиме розв'язанню цілого ряду наступних кроків, пов'язаних із цілями, що поставлені перед природно-заповідним фондом держави, де охорона водних ресурсів включає в себе великий комплекс заходів у системі збереження природно-заповідного фонду, що направлені на забезпечення раціонального використання вод при правовій підтримці держави. Управління водними ресурсами парку повинно базуватись на основі комплексного моніторингу усіх складових, від яких залежить формування, перерозподіл та збереження поверхневих та підземних вод території.

40. Гніздова орнітофауна торфових боліт Шацького НПП у 2010 р.

У 2010 р. продовжено вивчення орнітофауни низинних боліт, що розташовані на приозерних пониженнях і обрані як тестові ділянки для фауністичного моніторингу у Шацькому національному природному парку (ШНПП). Ці болота є важливими угіддями, що мають міжнародний природоохоронний статус, вони охороняються Рамсарською конвенцією, ратифікованою Урядом України. Також, ці болота обрано для тривалого екологічного моніторингу стану місцевих популяцій гніздових птахів, оселища яких на Західному Поліссі приурочені до торфових боліт. Вперше орнітологічні цілеспрямовані обліки на цих тестових ділянках розпочато з 1982 року.

Болото біля села Мельники (урочище „Став”), має два невеликих озера - Карасинець та Озерце, але обліки птахів по їх берегах у даному огляді не враховувались (також і в попередні роки), бо в даних матеріалах аналізуються лише дані про чисельність гніздових видів в угіддях торфових боліт. Болото біля села Омеляне (урочище „Забороцьке”), у 2010 році мало найбільший рівень води за останні 10 років. Така тенденція помічена і на болоті „Рипецьке”, біля села Світязьські Смолярі, та на багатьох інших торфових болотах ШНПП. Очевидно з цим фактором пов'язані зміни чисельності цілого ряду видів, для яких особливо важлива наявність поверхневих вод (мілководь) у гніздовий період. Нагромаджені матеріали підтверджують об'єктивність надання Шацькому НПП національного та міжнародного статусу ІВА - територій, статусу водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення у першу чергу для збереження рідкісних видів гніздових та мігруючих птахів. Серед цих видів наявні такі, що потрапили у нове третє видання Червоної книги України: нерозень Anas strepera, лунь лучний Circus pygargus, тетерук Lyrurus tetrix. Ряд видів у гніздовий період 2010 року зазнав незначного скорочення - грицик великий Limosa limosa, чайка Vanellus vanellus, крячок білокрилий Chlidonias leucopterus, плиска жовтоголова Motacilla citreola, плиска жовта Motacilla flava, кобилочка-цвіркун Locustella naevia, очеретянка прудка Acrocephalus paludicola, кропив'янка рябогруда Sylvia nisoria, вівсянка очеретяна Emberiza schoeniclus. Відносно сталими залишаються місцеві популяції баранця великого Gallinago media, синьошийки Luscinia svecica, чечевиці Carpodacus erythrinus, кропив'янки садової Sylvia borin, кропив'янки сірої Sylvia communis. Незначне зростання чисельності у цьому році встановлено серед видів ряду журавлеподібних: погонич малий Porzana parva, пастушок Rallus aquaticus, деркач Crex crex, а також - баранець звичайний Gallinago gallinago.

Науково-дослідні роботи виконані в рамках програми моніторингу екосистем західного Полісся, номер державної реєстрації 0109U002094.

41. Спостереження червонокнижних тварни у Шацькому НПП у 2010 році

Спостереження за фауною національного природного парку та прилеглих територій проводили у травні - червні 2010 року (19.05.-24.06), під час проведення екпедиції «Природа Західного Полісся: Прип'ять - 2010» та в час літньої польової практики студентів із зоології. Облік тварин проводили маршрутним методом в околицях озер Пісочне, Пулемецьке, Світязь, Луки і Перемут, на риборозплідних ставах «Ладинка» біля с. Піща та на болотах в урочищах «Уничі» й «Ставецьке» поблизу села Мельники.

Слід відмітити, що зима 2009-2010 років була холодною і багатосніжною, що зумовило високий рівень води в озерах і на болотах, як на території Шацького НПП, так і по всій території в долинах річок Прип'ять та Західний Буг. Проте, сніговий покрив не вплинув серйозно на фенофази прильоту більшості видів птахів досліджуваної території. Перша поява птахів і хід міграції їх знаходилися в межах нормальних відхилень (усні повідомлення В. Шкарана та В. Матейчика). Активність представників інших систематичних груп тваринного світу була в межах норми.

Варто відзначити, що наші спостереження не мали регулярного характеру і тому можуть виступати даними, які доповнюють загальну картину спостережень за фауною парку, що входить до розділу «Літопису природи» Шацького НПП.

Щодо спостережень безхребетних таврин занесених до Червоної книги України, нами були відмічені представники ряду лускокрилих (Lepidoptera), зокрема: райдужниця велика Apatura iris та стрічкарка тополева Lіmenitis populi, які здійснюють свій літ починаючи з середини червня. Цих метеликів спостерігали на лісових дорогах, на проміжку між біолого-географічним стаціонаром ЛНУ ім. І. Франка та селом Затишшя.

Серед земноводних відмічено лише ропуху очеретяну Bufo calamita, виводки малят якої спостерігали між магістральним меліоративним каналом та нагульно-мальковими ставками у риборозплідному господарстві «Ладинка» біля с. Піща у другій половині червня.

Найбільше - 12 видів червонокнижних тварин, які спостерігалися нами належать до класу птахів. Серед них варто відзначити високу чисельність, гніздових нерознів Anas strepera на ставах рибгоспу «Ладинка» (не менше 7 пар) та практично в околицях усіх озер. Під час екскурсії біля оз. Перемут, нами з групою студентів, на меліоративному каналі спостерігалася самка з 7 пуховими малятами (18.06). На тих же ставах рибгоспу, у травні, нами були відмічені 4, а в червні - одна особина черні білоокої Aythya nyroca, а 19 травня - одна пара гоголів Bucephala clangula.

Серед інших червонокнижних видів - сорокопуд сірий Lanius excubitor, відмічені 3 пари птахів в острівних лісах неподалік оз. Луки та одна пара поблизу хутора Червоний біля урочища «Уничі» і, одна - в урочищі «Ставецьке» біля с. Мельники. Там же, відмічені вдень, 3 співаючі самці очеретянки прудкої Acrocephalus paludicola та один дорослий птах і пташеня в ювенільному вбранні кульона великого Numenius arquata (останнє було закільцьоване нами).

Між оз. Пулемецьке та рибгоспом «Ладинка» у травні, і в червні нами спотсерігався дорослий лелека чорний Ciconia nigra, що може свідчити про гніздування цих птахів на даній території. Це ж можна стверджувати й про орлана-білохвоста Haliaeetus albicilla, дорослі та статевонезрілі особини якого спостерігалися нами від с.Піща до с.Мельники та урочищ «Ставецьке» і «Уничі» протягом усьогo періоду досліджень.

Цікавими можна вважати спостереження пари журавлів сірих Grus grus серед острівних лісів і вирубок неподалік с.Затишшя та в урочищі «Уничі».

На останній території, у середині червня, знайдене махове перо пугача Bubo bubo.

Самець луня лучного Circus pygargus, спостерігався нами вздовж траси Шацьк - Піща, над заливними луками 16.06.2010 року.

З класу ссавців, на території рибгоспу «Ладинка», нами постійно спостерігаються поодинокі особини горностая Mustela erminea, які полюють по узбережжях водойм.

42. Особливості гніздової біології дроздів чорного (Turdus merula L.) і співочого (T. Philomelos brehm.) на території Західноукраїнського Полісся

Із п'яти видів дроздів, які гніздяться на території Полісся, чорний і співочий є найчисельнішими видами. Проте, їх гніздова біологія вивчена недостатньо.

Цей матеріал зібраний автором у 1990-2009 рр. на території Шацького НПП і в околицях сіл Датинь Ратнівського і Ставище Камінь-Каширського районів Волинської області.

Чорний дрізд. Поселяється у найрізноманітніших лісових біотопах.

Перевагу надає густим зволоженим вільховим і мішаним лісам з добре розвинутим підліском. Охоче населяє непроріджені ділянки монокультури сосни 10-15-річного віку.

Приліт відбувається у середині березня (11.03.2009 р., 16.03.2004 р., 16.03.2005 р.). Рання дата прильоту відмічена у 2008 р. (8 лютого), а найпізніша - у 2006 р. (22 березня). В окремі роки зимує. 04.01.2009 р. одну особину спостерігали у санаторії “Лісова пісня”.

За досліджуваний період знайдено 66 гнізд чорного дрозда: 27,3% (n=18) розміщувалося на пеньках вільхи серед молодої порослі; стільки ж - на бокових гілках сосни при стовбурі; 10 гнізд - 15,2% у кущах ялівцю звичайного; 5 гнізд - (7,6%) розміщувалися на черемсі звичайній, 4 (6,1%) - на ялині, по 2 гнізда (3,0%) - на грабі і березі, по одному (1,5%) - на ліщині, дубі, груші, вербі сірій, спіреї. Одне гніздо знайдене у хмизі, який залишений після рубок проріджування у сосновому лісі і ще одне - на землі серед заростей кропиви дводомної.

Розміри гнізд (n=50): діаметр (D) складає від 130-240x120-210 мм, у середньому - 168,4x 158,7 мм, діаметр лотка (d): 85-120x75-120 мм, в середньому - 95,2x95,3 мм. Висота гнізда (H) -від 60 до 190 мм, у середньому - 121,4 мм, глибина гнізда (h) сягає від 50 до 90 мм, середній показник - 64,2 мм. Висота розташування гнізд на деревах і кущах знаходиться у межах від 0,2 м до 6,0 м від землі, найчастіше - від 1,6 до 2,2 м.

Будівельний матеріал 66-ти гнізд складався із 22-х компонентів. Сухі стебла і кореневища трав'янистих рослин (переважно родини злакових) присутні практично у всіх знайдених гніздах. В основі і зовнішніх стінках лотка у 66,7% (n=46) гнізд виявлені сухі гілки семи видів дерев і кущів. 20 гнізд (30,3%) не мали в основі гілок і розміщувалися, як правило на пеньках вільхи і на землі. Очевидним є те, що гілки слугують скріплюючим матеріалом (платформою і каркасом) для тих гнізд, які розміщені на тонких гілках дерев і кущів. Переважають гілки берези бородавчастої, вони виявлені у 28 гніздах (42,4%), гілки сосни - у 15 (22,7%), вільхи і ялини - у 4 (6,1%), верби (Salix sp.) - у 3 (4,5%), крушини ламкої - у 2 (3,0%), гілки осики знайдені в одному гнізді (1,5%). Серед інших компонентів: мохи виявлені у 10 гніздах (15,1%), листя папороті чоловічої у - 13 (19,7 %), сухе листя вільхи - у 4 (6,1%), береста - у 3 (4,5%), хвоя сосни - у 3 (4,5%), сухе листя берези і стебла вересу - по 2 гнізда (3,0%), листя дуба - у 1 (1,5%), стебла чорниці із зеленим листям - у 1 (1,5%) гнізді. Цікавими є такі компоненти, як стебла і листя хмелю, стебла плауна булавовидного (по одному гнізду). Одне з гнізд, яке знаходилося дуже близько від поля, майже повністю зроблене із кореневищ пирію повзучого, у стінках і лотку виявлена тваринна шерсть.

Гніздовий цикл є розтягнутим у часі. Відкладання яєць починається в середині квітня (16.04.1999 р., перше свіжознесене яйце) і триває до кінця першої декади травня (08.05.1993 р. - два яйця, 09.05.1993 р. - два яйця).

Перші пташенята з'являються на початку травня. Так, 05.05.2000 р. у гнізді було чотири трьохденних пташенят, 08.05.1992 р. - три одноденних. У повній кладці виявлено від 3-х до 6-ти яєць. Середня величина 36 повних кладок - 4,4 яйця на гніздо.

Співочий дрізд. На відміну від чорного, співочий дрізд у меншій мірі приурочений до зволожених листяних і мішаних лісів з густим підліском.

Поселяється, як правило на узліссях, рідколіссях, на заростаючих вирубках.

Охоче влаштовує гнізда у кущах ялівцю звичайного.

Приліт відбувається дещо пізніше, ніж у дрозда чорного (09.03.2007 р., 13.03.2008 р., 19.03.2004 р., 21.03.2009 р.).

Всього проаналізовано 108 гнізд. За нашими спостереженнями для влаштування гнізд співочий дрізд обрав 13 видів дерев і кущів.

38,9% гнізд (n=42) розміщувалися у кущах ялівцю, 29,6% (n=32) - на соснах, на пеньках вільхи серед порослі знайдено 11 гнізд (10,2%), 7 гнізд (6,5%) розміщувалися на ялині європейській, 5 (4,6%) - у черемсі звичайній, по 2 гнізда (1,9%) знайдені на дубі і грабі, по одному (0,9%) - на ялині блакитній, горобині звичайній, вільсі, вербі сірій, груші, березі, жостері проносному. Висота розташування гнізд знаходилася в межах від 35 см до 3,5 м від землі, у середньому - 2,0 м.

Гніздовий будівельний матеріал 100 досліджених гнізд складався із 24 компонентів. Сухі стебла і кореневища переважно рослин родини злакових присутні в усіх гніздах. Основа будується з гілок дерев і кущів. Переважають гілки сосни і берези. Вони виявлені у 53% і 63% гнізд відповідно. Гілки вільхи відмічені у 13 гніздах, верб - у 5, крушини ламкої і осики - у 4, ялини - у 2 гніздах. Тільки в 1 гнізді траплялися гілки спіреї, граба або малини.

Значна кількість мохів знайдена у 15 гніздах, лишайників - у 5, листя папоротей - у 8. До складу будівельного матеріалу також входить листя дерев і кущів (береза - 8 гнізд, дуб - 7, осика - 4, вільха - 3, ожина - 1 гніздо). Основа і зовнішні стінки одного гнізда сплетені із стебел вересу.

Суха хвоя сосни у великій кількості знайдена у 4 гніздах, береста в 1 гнізді.

Одне з гнізд, яке розміщувалось близько від покинутого поля, на 70% сплетене із стебел і листя будяку. Лоток гнізда завжди оштукатурений деревною трухою. Розміри гнізд (n=108): D (min) = 125x130 мм; d (min) = 60x65 мм; H (min) = 60 мм; h (min) = 40 мм. D (max) = 240x190-180x235 мм; d (max) = 140x70-100x105 мм; H (max) = 220мм; h (max) = 85 мм. Середні показники: D = 161x150 мм; d = 85x87 мм; H = 126 мм; h = 65 мм.

Перші кладки відмічені у другій половині квітня (18.04.2008 р. - 4 яйця, 22.04.2005 р. - 4 яйця). Переважна більшість пар відкладає яйця у кінці квітня і на початку травня. Перші пташенята з'являються всередині травня (15.05.1998 р.). Повторні другі кладки знаходили у першій половині червня (01.06.2008 р. - 2 яйця; 03.06.1994 р. - 2 яйця; 13.06.2006 р. - 2 яйця). Повні кладки мають від 3-х до 6-ти яєць.

43. Про поширення малого ставковика в Шацькому національному природному парку

Поширення малого ставковика залежить від екологічних особливостей району його заселення, рельєфу місцевості, гідробіологічної сітки і погодно-кліматичних факторів, які детермінують виживання та відтворення популяцій.

Малий ставковик є амфібіонтним молюском серед всіх прісноводних ставковикових і специфічним живителем фасціоли звичайної. Він найбільш часто трапляється на зволожених пасовищах.

Поширення молюсків на території Західного регіону України вивчали В.І. Здун (1, 2, 3), Л.Г. Кузьмович (5,6), І.П. Яворський (7,8). Згідно з літературними даними та на основі власних досліджень найбільш поширеними астатичними біотопами для малого ставковика є заплави річок, окремі стоячі водойми, заболочені пасовища.

Збір та дослідження молюсків проводили влітку 2005-2009р.р. на пасовищах Шацького національного природного парку (села Затишшя, Піща, смт. Шацьк).

Малий ставковик найчастіше траплявся на пасовищах неподалік с.Піща, Затишшя. Щільність заселення молюсків коливалась у межах 5-10 екз/м2. Молюски заселяли пасовища нерівномірно, так влітку їхня щільність мінялась від 10 до 15 екз/м2. Висока щільність молюсків була виявлена в с. Піща на межі з Білорусією (12 - 20 екз/м2).

Залежно від погодних умов, щільність малого ставковика суттєво змінювалася. Так, 2005-2006 роках літо було вологе, а щільність молюсків становила 30 екз/м2. У цей час молюски майже не були інвазійованими личинками трематод. Лише траплялися незрілі церкарії фасціоли в межах 0,2-0,9%. На початку літа (червень) щільність інвазії молюсків становила 1,5% і влітку інвазія становила 1,9%. Щільність зараження сягала 2,5%.

Щільність заселення малого ставковика в 2007 році була нижчою (5-7 екз/м2). Інтенсивність зараження молюсків становила 0,2%. Частота заселення молюсків в біотопах неодинакова. У залежності від сезону року вона змінювалася, зокрема максимум спостерігається в кінці літа і на початку осені.

44. Видова представленість зоопланктону вирощувальних коропових ставу, удобрених зерновою бардою з відстійника

Для інтенсивної технології вирощування риби необхідною умовою є внесення органічних добрив, серед яких традиційним є перегній. Проте після занепаду великих колективних господарств існуючі приватні фермерські господарства не в змозі задовольнити попит у повній мірі, що спричиняє також підвищення ціни на гній.

В якості замінника традиційного органічного добрива нами запропоновано застосовувати відходи спиртового виробництва - зернову барду.

Дослідження проводились на базі Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААНУ у ставах площею 1,77-3,61 га середньою глибиною 1,0-1,5 м. У вирощувальні стави вносили відходи спиртової промисловості - зернову барду в якості органічного добрива, взяту із відстійника Великолюбінського спиртового заводу в кількості, що відповідає 2 т/га згідно патенту [1]. Контролем служили стави, удобрені перегноєм у кількості 2 т/га. Цьоголіток коропа вирощували у монокультурі 50 тис.екз./га.

Проби зоопланктону відбирали за загальноприйнятими у гідробіології методами [2, 3]. Таксономічне визначення видів здійснювали за Л.О. Кутіковою [4], Є.Ф. Мануйловою [5], В.І. Монченком [6].

Об'єктом даних досліджень були організми трьох основних груп зоопланктону експериментальних ставів: Rotatoria, Cladocera, Copepoda.

Метою досліджень було простежити зміни видового різноманіття у ставі, удобреному зерновою бардою, порівняно з контролем.

Видовий склад зоопланктону дослідного ставу, удобреного зерновою бардою, представлений 32 видами: 19 видами коловерток, 9 видами гіллястовусих ракоподібних, 5 видами веслоногих ракоподібних, що склало відповідно 59; 28; 16 % від загальної кількості. Добова представленість протягом вегетаційного періоду мала незначні коливання і змінювалась в межах 9-12 таксономічних одиниць (рис. 1). У першій половині сезону кількість видів у даному ставі виявилася дещо кращою порівняно з контролем та з другою половиною вегетаційного періоду. Одним із чинників, які сприяли цьому, був інтенсивний розвиток у цей час зелених водоростей, які домінували у фітопланктоні дослідного ставу і які є кормом для багатьох зоопланктонктонних організмів. Однак надалі переважний розвиток отримували синьо-зелені водорості, зокрема спостерігалося “цвітіння” Microcystis aeruginosa (Kutz.) Elenk і в меншій мірі Aphanizomеnon flos-aquae Ralfs, що пригнічувало розвиток зоопланктону.

Видовий склад контрольного ставу налічував дещо більше - 38 видів, з яких 20 видів коловерток, 12 - гіллястовусих ракоподібних, 5 - веслоногих ракоподібних, що склало відповідно 53; 32; 16 % від загальної кількості.

Добова представленість протягом вегетаційного періоду змінювалась в межах 8-16 таксономічних одиниць. Зниження видової різноманітності зоопланктону після удобрення ставу перегноєм, як наслідок інтенсифікаційних заходів, поступово переходить у зростання кількості виявлених таксонів до максимального значення у середині серпня - 16 видів, які складали організми по групах, відповідно 8; 6; 2 видів. У даному ставі також спостерігалось “цвітіння” синьо-зелених водоростей, проте його інтенсивність була вдвічі меншою і вплив цього чинника був малопомітним.

Лише в середині вересня загальний показник видової представленості знизився вдвічі в зв'язку із різким пониженням температури.

Середньодобова видова представленість зоопланктону у дослідному ставі склала 10,20±0,36 , а в контрольному - 10,30±0,80 таксономічних одиниць; нормоване відхилення склало лише 0,11, що підтверджує подібність результатів. Отже, у ставах удобрених зерновою бардою, спостерігається тенденція до зниження видової різноманітності.

У досліді і в контролі зоопланктон мав ротаторно-кладоцерний характер.

Спостерігається тенденція до зниження видового різноманіття зоопланктону основних груп Rotatoria, Cladocera, Copepoda, що є характерним в умовах підвищення інтенсифікації рибництва.

Список літератури

1. Борейко В.Е. Этика и менеджмент заповедного дела. - К.: Киевский эколого- культурнный центр, 2005. - 328 с.

2. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. - К.: Заповіт, 1996. - 352 с.

3. Мандер Ю.Э. Природные учебные тропы как способ регулирования посещаемости национального парка. //Лахемааский национальный парк. Научные труды по охране природы. 5. -- Уч.зап. Тартуского гос. ун-та. Тарту, 1982, вып. 575, стр. 52-56.

4. Товажнянський Л.Л., Солодкий В.Д., Масікевич Ю.Г., Шапорев В.П., Моісеєв В.Ф. Заповідна справа: Навч. посібник. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 240 с.

5. Голубець М.А. Екосистемологія. - Львів: Поллі, 2000. - 316 с.

6. Программа и методика биогеоценологических исследований / под ред. В.Н. Сукачева.М.: Наука, 1966. - 330 с.

7. Программа и методика биогеоценологических исследований / под ред. В.Н. Сукачева и Н.В. Дылиса. - М., 1974. - 403 с.

8. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны.-Киев, 1983.-216 с.

9. Дідух Я.П., Якущенко Д.М., Фіцайло Т.В. Класифікація рослинності та біотопів Української частини транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся» // Створення транскордонного біосферного резервату та регіональної екологічної мережі в Поліссі: Зб. наук. статей. - К.,2008. - С. 43.

10. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающиеи типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ.ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. - Киев: Наук. думка, 1987. - 216 с.

11. Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний фонд. Під наук. ред. д.б.н. С.Ю. Поповича - Київ: Фітосоціологічний центр 2002. - 276 с.

12. Літопис природи Шацького національного природного парку 1988-2009 рр.

13. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна «Зелена книга»). - Львів, 1998. - 190 с.

14.Тахтаджян Н.Л. Флористические области Земли. - Л.: Наука, 1978. - 247 с.

15. Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. - Київ: Фітосоціоцентр, 2006. -316 с.

16. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Стойко С.М., Вакаренко Л.П. Ліси України. Сучасний стан, збереження, використання. / Національний екологічний центр України. - Київ, 1996. - 32 с.

17. Ященко П.Т. Редкие виды флоры в Шацком природном парке. - VII съезд УБО:Тез.докл. - Киев: Наук. думка, 1982. - С. 282-283.

18. Чопик В.І. Рідкісні рослини України. - К.: Наук. думка, 1970. - 188 с.

19. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины: Справочник. - Киев: Наук. думка, 1978. - 216 с.

20. Красная книга. Дикорастущие виды флоры СССР, нуждающиеся в охране. - Под ред. А.Л.Тахтаджяна. - Л.: Изд - во Наука, Ленингр. отд., 1975. - 204 с.

21. Medwecka - Kornas A. Czynniki, wplywajonce na rosmieszczenie roslin w Polsce. Uksztaltowanie pionowe Polski. - In.: Szata Roslinna Polski. - Warszawa, Panstw. wyd.-wo nauk., 1959. - S. 26-39.

22. Красная книга СССР. Книга редкостных и находящихся под угрозой исчезновения видов животных и растений. - М.: Лесная пром-ть 1978. - 460 с.

23. Красная книга СССР: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и растений . - Т. 2. - Изд-е 2-е, перераб. и доп. - М.: Лесная пром-сть, 1984. - 480 с.

24. Червона книга Української РСР. - К.: Наук. думка, 1980. - 504 с.

25. Червона книга України. Рослинний світ: / Редкол: Ю.Р.Шеляг-Сосонко (відп. ред.) та ін. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.

26. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук. думка, 1983. - 216 с.

27. Стойко С.М., Мілкіна Л.І. Ященко П.Т., Кагало О.О. Тасєнкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна «Зелена книга»). - Львів: Поллі, 1997 - 190 с.

28.Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.

29. Байрактар В.М. Симбіотична взаємодія дріжджів Saccharomyces cerevisiae і батерій Lactobacillus, виділених при спонтанній ферментації виноградного сусла//- Виноград, Київ, 2010, №5(28), -с. 54-58.

30. Бур'ян Н.І. Мікробіологія виноробства / Н.І. Бур'ян, Л.В. Тюрина //- Москва: 1979.-255 с.

31. Бур'ян Н.І. Мікробіологія виноробства.- Сімферополь: Таврида, 2002.- 433 с.

32. Кишковська С.А. Селекція дріжджів для шампанського виробництва / С.А. Кишковська., Н.І. Бур'ян., Т.П. Чичинадзе.// Магарач. Виноградарство i виноробство. Ялта, 2009, № 3, - c. 18-20.

33. Саришвили Н.Г. Мікробіологічні основи технології шампанізації вина. / Н.Г. Саришвили., Б.Б. Рейтблат // - Москва: Пищепромиздат, 2000.-346 с.

34. Аргиропуло А.И. Сем. Muridae - мыши.- М.-Л., 1940. - 172 с. - (Фауна СРСР. Млекопитающие; Т. 3, Вип. 5).

35. Виноградов Б.С., Аргиропуло А.И. Определитель грызунов. - М.-Л., 1941. - № 29. - 244 с. - (Фауна СССР. Млекопитающие).

36. Зайцева Г.Ю., Гнатина О.С. Трофічні зв'язки сови вухатої (Asio otus L.) та дрібних гризунів (Rodentia) на території Шацького поозер'я // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2009. - № 2. - С. 217-221.

37. Зайцева Г.Ю., Дребет М.В. Роль мікромамалій у трофічному раціоні сови вухатої (Asio otus L.) на території Східного Поділля // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2007. - В. 23. - С. 205-214.

38. Кондратенко А., Кузнецов В., Тимошенков В. Особенности питания ушастой совы (Asio otus) в Донецко-Донских и Приазовських степях // Теріофауна сходу України (Праці Теріологічної школи, випуск 7). - Луганськ, 2006. - С. 77-79.

39. Підоплічко І.Г. Підсумки дослідження погадок за 1924-1935 рр. // Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. - 1937. - № 19. - С. 101-107.

40. Сребродольська Є.Б., Рибалко М.В., Горбань І.М., Шидловський І.В. Щодо трофіки вухатої (Asio otus) та болотяної сов (Asio flammeus) в агроценозах Прикарпаття // Матеріали наукової конференції “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку”. Львів: “СПОЛОМ”, 2008. - С. 113-114.

41. Талпош В.С. Матеріали до живлення і розмноження сови вухатої на Закарпатській рівнині // Звітно-наук. конф. - Кременець, 1967. - С. 127-130.

42. Шацьке поозер'я: характеристика абіотичних і біотичних компонентів екосистем / За редакцією Й.В. Царика. - Львів: Євросвіт, 2008. - С. 216.

43. Бридсон Д., Форман Л. Гербарное дело. - Кью, 1995. - 341 с.

44. Гончаренко В. І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. - 2009. - N 2. - С. 5-17.

45. Дубина Д.В., Чорна Г.А. Альдрованда пухирчаста // Червона книга України. Рослинний світ. - К., 2009. - С. 422.

46. Зуб. Л.М., Карпова Г.О. Рідкісні види водяних рослин та умови їх збереження у Шацькому національному природному парку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю створення Шацького національного природного парку ” (Світязь, 17-19 травня 2004 г.). - Луцьк, 2004. - С. 70-71.

47. Красная книга Республики Беларусь: Растения. - Минск, 2005. - 456 с.

48. Скворцов А.К. Гербарий. Пособие по методике и технике.- М.: Наука, 1977. - 199 с.

49. Ященко П.Т. Судинні рослини Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983-1993 рр. - Світязь, 1994. - С. 132-163.

50. Гузій А.І. Фауна і населення хребетних Західного регіону України. - Т. 1. Розточчя. - Київ. 1997.- С. 1-148.

51. Луговой А.Е. О сезонных трофико-экологических ритмах структуры орнитокомплексов (на примере оз. Яновский став Львовской области) // Вестник зоологии. 2. - 1991. - С. 43-48.

52. Уголев А.М. (ред) Мембранный гидролиз и транспорт: Новые данные и гипотезы / А.М. Уголев, Л. 1986. -240 с.

53. Сельскохозяйственная электронная библиотека знаний // Режим доступу: www.cnshb.ru/akdil/0033/base/k0110002.shtm.

54. Кушак Р.И. Пищеварительно-транспортная система энтероцитов /Р.И.Кушак Рига.: Зинатне, 1983. - 304 с.

55. Забитівський Ю.М. Вплив сублетальних концентрацій свинцю на активність травних ферментів цьогорічок коропів/ Ю.М. Забитівський // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2002. Вип. 28. - С. 200 - 210.

56. Alarcon F.J. Characterization of digestive carbohydrase activity in the gilthead seabream (Sparus aurata)/ Alarcon F.J.; Martinez T.F.; Diaz M.; Moyano F.J. // Hydrobiologia, Volume 445, Numbers 1-3, February 2001, pp. 199 - 204 (6).

57. Гриб Й.В., Куньчик Т.М. До питання заповідання басейну Західнобузько-Прип'ятського річково-озерного комплексу // Доповіді Національної академії наук України, 2002, №6 с.185-194.

58. Гриб Й.В., Сондак В.В. Антропогенна трансформація і шляхи омолодження озер Волині // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Зб. наук. праць.- Луцьк: Надстир'я, 1998.- С. 172-174.

59. Проць Г.Л., Муха Б.П. Шацькі озера // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Зб. наук. праць.- Луцьк: Надстир'я, 1998.- С. 42-46.

60. Тимченко В.М., Ярошевич А.Е., Виденина Ю.Л., Безродная С.М. Экологические аспекты гидрологии Шацких озер // Гидробиол. журн., 1994. - Т. 30, № 4, с. 59-71.

61. Шевчук М.Й., Косенко М.П., Юрчук П.В., Екологічний стан озерних екосистем та основні напрями його покращення // Наук. вісн. Волинського держ ун-ту ім. Лесі Українки, № 11. Ч. 2., 2007, С. 86-89.

62. Іванців В.В. Структурно-функціональна організація комплексів ґрунтових олігохет західного регіону України. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун - ту ім. Лесі Українки, 2007. - 400 с.

63. Стриганова Б.Р. Питание почвенных сапрофагов. - М.: Наука, 1980. - 244 с.

64. Козловская Л.С. Роль почвенных беспозвоночных в трансформации органического вещества болотных почв. - Л.: Наука, 1976. - 211 с.

65. Брюзгин В.Л. Методы изучения роста по чешуе, костям и отолитам.-К.: Наук.думка, 1969.-187 с.

66. Денисов Л.И. Рыбоводство на водохранилищах (Современное состояние и пути совершенствования).-М.: Пищ. пром-сть, 1978.-286 с.

67. Маркевич О.П., Короткий І.І. Визначник прісноводних риб УРСР.-К.: Рад.школа, 1954..- 209 с.

68. Оксиюк О.П., Якушин В.М., Тимченко В.М. Трофосапробиологическая характеристика Шацких озер. // Гидробиол. журн. - 1997. - Т. 33, № 1. - С. 24-35.

69. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно пресноводных). - М.: Пищ. пром-сть, 1966.- 376 с.

70. Тимченко В.М., Якушин В.М., Олейник Г.Н., и др. Гидроэкологическая характеристика Шацких озер I Редакция "Гидробиологического журнала" АН Украины. -120 с. Депонирована в ВИНИТИ 02.08.1993 г., № 2188-В 93.

71. Шевченко П.Г., Коваль М.В., Колесніков В.М., Медина Т.В. Визначення коефіцієнтів уловистості контрольних знарядь лову тюльки та молоді інших риб у водосховищах Дніпра // Рибне господарство. - К.: Урожай, 1993. - Вип.47.- С. 42-45.

72. Гнатина О.С., Сеник М.А., Журавчак Р.О. Первая регистрация успешного гнездования кулика-сороки, Haematopus ostralegus (Haematopodidae, Charadriiformes), на западе Украины // Вестник зоологии, Том 44. № 2 (март-апрель 2010). - С. 182. 73. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. Київ, Фітосоціоцентр, 2000. 240 с.

74. Гузий А.И. Методы учетов птиц в условиях леса. // Обліки птахів: підходи, методики, результати (Матеріали школи по уніфікації методів обліків птахів у заповідниках України, смт. Івано-Франкове, 26-28 квітня 1995 р.) Львів-Київ, 1997. - с. 121.

75. Журавчак Р.О., Гнатина О.С., Сеник М.А. Первая регистрация успешного гнездования мородунки Xenus cinereus (Scolopacidae, Charadriiformes, Aves) на западе Украины // Вестник зоологии, Том 44. № 2 (март-апрель 2010). - С. 176.

76. Кузякин А.П. Зоогеография СССР // Уч. зап. МОПИ им. Н.К. Крупской. Биогеография. 1962. - Т. 109. Вып. 1. - С. 3-182.

77. Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності України // Український фітоценологічний збірник. Серія А. Фітосоціологія. Випуск 4 (5), Київ, Фітосоціоцентр, 1996. 119 с.

78. Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т.Л.Андрієнко. - Київ: Фітосоціоцентр, 2006. - 316 с.

79. Химин М.В. Результати інвентаризації фауни хребетних Рівненського природного заповідника // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Матеріали науково- практичної конференції. м. Луцьк, 22-24.09.05. - Луцьк: “Вежа”, 2005. - С. 217-235.

80. Алабастер Дж., Ллойд Р. Критерии качества воды для пресноводных рыб. Москва: Легкая и пищевая промышленность, 1984. - 334 с.

81. Воробьев В.И. Микроэлементы и их применение в рыбоводстве. - Москва: Пищевая промышленность, 1979. - 184 с.

82. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. - Москва: Высшая школа, 1960. - 548 с.

83. Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов: Справочник: в 6 кн. / Под ред. 416 с.

84. Морозов Н.П., Петухов С.А. Переходные и тяжелые металлы в промысловой ихтиофауне океанических, морских и пресных вод // Рыбное хозяйство. - 1977. - № 5. - С. 11-13.

85. Морозов Н.П., Петухов С.А. Микроэлементы в промысловой ихтиофауне Мирового океана. На примере микроэлементов группы металлов. - Москва: Агропромиздат, 1986. - 160 с.

86. Мур Дж.В., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах. Контроль и оценка состояния. - Москва: Мир, 1987. - 286 с.

87. Никаноров А.М., Жулидов А.В., Покаржевский А.Ф. Биомониторинг тяжелых металов в пресноводных экосистемах. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1985. - 144 с.

88. Никаноров А.М., Жулидов А.В. Биомониторинг металов в пресноводных экосистемах. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1990. - 327 с.

89. Некоторые вопросы токсичности ионов металлов. Пер. с англ. / Под ред. Х. Зигеля, А. Зигель. - Москва: Мир, 1993. - 368 с.

90. Патин С.А., Морозов Н.П. Некоторые аспекты проблемы загрязнения морской среды тяжелыми металлами // Труды ВНИРО. - 1974. - Том 100. - С. 7-12.

91. Перевозников М.А., Богданова Е.А. Тяжелые металлы в пресноводных экосистемах. - Санкт-Петербург, 1999. - 228 с.

92. Комаровский Ф.Я., Полищук Л.Р. Ртуть и другие тяжелые металлы в водной среде: миграции, накопление, Токсичность для гидробионтов (обзор) // Гидробиологический журнал. - 1981. - 17, № 5. - С. 71-83.

93. Гош Р.І., Коновалов Ю.Д., Якушин В.М. Вміст важких металів і фенолів в воді Шацьких озер / Екологічні аспекти осушувальних меліорацій в Україні. Тези доповідей конференції. - Київ: Знання, 1992. - С. 124-125.

94. Гош Р.І., Якушин В.М., Тимченко В.М. Рівень забруднення важкими металами води і донних відкладів Шацьких озер / Національні парки в системі екологічного моніторингу. - Світязь, 1993. - С. 35-37.

95. Дрaбкова В.Г., Кузнецов В.К., Трифонова І.С. Оцінка стану озер Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983 - 1993 рр. - Світязь, 1994. - С. 52 -79.

9. Підопригора Л.М., Горун А.А., Матейчик В.І., Цвид В.І. Риби Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983 - 1993 рр. - Світязь, 1994. - С. 191-194.

97. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в природном сырье и пищевых продуктах. - СанПиН 42-123-4089-86. - Москва: Минздрав СССР, 1986. - 15 с.

98. Євтушенко М.Ю., Ситник Ю.М., Осадча Н.М. Підсумки трьохрічних досліджень вмісту важких металів в компонентах озерних екосистем Шацького національного природного парку / Національні парки в системі екологічного моніторінгу. Тези доповідей конференції. - Світязь, 1993. - С. 33-35.

99. Новиков Б.И., Сытник Ю.М., Осадчая Н.Н., Чижмакова Н.А. Тяжелые металлы в воде, донных отложениях и некоторых видах рыбы озер Шацкого национального природного парка // Тяжелые металлы и радионуклиды в окружающей среде. Материалы V международной научно-практической конференции. Семипалатинский государственный педагогический институт, 15 - 18 октября 2008 года. - Семей, 2008. - Т. І. - С. 348-361.

100. Олексиенко Н.В., Сытник Ю.М., Шевченко П.Г. Тяжелые металлы в промысловых видах рыбы Шацких озер: карликовый сомик (Ictalurus nebulosus Lesueur, 1819) // Тяжелые металлы и радионуклиды в окружающей среде. Материалы VІ международной научно-практической конференции. Семипалатинский государственный педагогический институт, 4-7 февраля 2010 года. - Семей, 2010. - Т. І. - С. 258-264.

101. Сытник Ю.М., Евтушенко Н.Ю., Тимченко В.М. Концепция комплексного гидроэкологического изучения Шацких озер / Вопросы экологии и мелиорации заболоченных земель. Материалы к семинару в г. Шацке. 28-29 мая 1991 г. - Шацк, 1991. - С. 15-16.

102. Ситник Ю.М., Осадча Н.Н., Євтушенко М.Ю. Вміст важких металів в деяких видахриб Шацьких озер / Екологічні аспекти осушувальних меліорацій в Україні. Тези доповідей конференції. м. Київ. - Київ, 1992. - С. 116-117.

103. Сытник Ю.М. Содержание тяжелых металлов в рыбе / Гидроэкологическая характеристика Шацких озер / Редакция “Гидробиологического журнала”. - Депонирована в ВИНИТИ 02.08.1993 г., № 2188 - В 93. - С. 91-101.

104. Ситник Ю.М. Важкі метали у промислових видах риб Шацького поозер'я // Рибне господарство. - 1994. - Вип. 48. - С. 79-84.

105. Сытник Ю.М. Загрязнение тяжелыми металлами пресноводных рыб естественных и искусственных водоемов Украины // Другий з'їзд Гідроекологічного товариства України. Тези доповідей. 27-31 жовтня 1997 р., м. Київ. - Київ, 1997. - Том 2. - С. 151-152.

106. Ситник Ю.М. Важкі метали в організмі молоді риби озер Шацького національного природного парку // ZOOCENOZIS - 2007. БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА РОЛЬ ТВАРИН В ЕКОСИСТЕМАХ. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції 9 - 12 жовтня 2007 р., м. Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 2007. - С. 164-166.

107. Ситник Ю.М. Важкі метали в органах та тканинах вугра європейського Anguilla anguilla L. озера Світязь (травень 2001 р.) // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Матеріали наукової конференції (11-14 вересня 2008 року, смт. Шацьк). - Львів: "СПОЛОМ", 2008. - С. 108-113.

108. Ситник Ю.М., Волкова О.М. Еколого-токсикологічна ситуація в оз. Чорне Велике (Шацькі озера) до та після загибелі вугра Anguilla anguilla L. / Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. Наукові праці. - Житомир: Волинь, 1999. - Вип. 6. - С. 97-107.

109. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г. Еколого-токсикологічна характеристика за вмістом важких металів озера Чорне Велике до та після загибелі вугра в 1996 році / Українське Полісся : вчора, сьогодні, завтра. Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир`я, 1998. - С. 170-171.

110. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Забитівський Ю.М. Токсикологічні аспекти загибелі Вугра в озері Чорне Велике Шацького національного природного парку (огляд) // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. Національний лісотехнічний університет України. - 2006. - Вип. 16.5. - С. 50-58.

111. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Олексієнко Н.В. Вміст важких металів організмі деяких видів молоді риби озер Шацького національного природного парку // Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы решений - 2. Материалы Второй международной научной конференции. 26-29 августа 2008 года, г.Херсон. - Херсон, 2008. - С. 411-417.

112. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Олексієнко Н.В. Важкі метали в промислових видах риби Шацького поозер'я: карликовий сомик (Ictalurus nebulosus Lesueur, 1819) // Наукові запискиТернопільського педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2008. - № 2 (36). - С. 108-116.

113. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Олексієнко Н.В. Накопичення важких металів 1819) в озерах Шацького національного природного парку // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Матеріали наукової конференції (11-14 вересня 2008 року, смт. Шацьк). - Львів: "СПОЛОМ", 2008. - С. 101-104.

114. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Олексієнко Н.В. Еколого-токсикологічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку. Важкі метали в органах та тканинах риб (молодь риби різних видів) // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2009. - № 2. Біологічні науки. - С. 168-171.

115. Сытник Ю.М. Тяжелые металлы в органах и тканях угря европейского Anguilla anguilla L. озера Свитязь (май 2001 г.) // Тяжелые металлы и радионуклиды в окружающей среде. Материалы VІ международной научно-практической конференции. Семипалатинский государственный педагогический институт, 4 - 7 февраля 2010 года. - Семей, 2010. - Т. І. - С. 366-369.

116. Сытник Ю.М., Шевченко П.Г., Евтушенко Н.Ю., Подопригора Л.Н. О причине массовой гибели речного угря озера Черное Большое Шацкого природного національного парка в 1996 г. / Повышение качества рыбной продукции внутренних водоемов. Материалы международной конференции 8-9 октября 1996 г., г. Киев. - Киев, 1996. - C. 136.

117. Тимченко В.М., Якушин В.М., Олейник Г.Н., Новиков Б.И., Гош Р.И., Сытник Ю.М., Коновалов Ю.Д., Ярошевич А.Е., Ярошевич Л.В., Жданова Г.А., Головко Т.В., Осадчая Н.Н., Сидерский А.В., Виденина Ю.Л., Безродная С.М., Меленчук Г.В., Гресько М.М., Калениченко К.П., Кундиев В.А., Крыжановский И.В., Давыдов О.А., Чижмакова Н.А., Васильева И.Г., Иванова Т.И., Кабакова Т.Н. Гидроэкологическая характеристика Шацких озер / Редакция “Гидробиологического журнала”. - 120 с. Депонирована в ВИНИТИ 02.08.1993 г., № 2188 - В 93. 118. Шевченко П.Г., Сытник Ю.М, Олексиенко Н.В. Тяжелые металлы в организме молоди рыбы озерных экосистем Шацкого национального парка // Тяжелые металлы и радионуклиды в окружающей среде. Материалы VІ международной научно-практической конференции. Семипалатинский государственный педагогический институт, 4-7 февраля 2010 года. - Семей, 2010. - Т. ІІ. - С. 449-452.

119. Евтушенко Н.Ю., Сытник Ю.М., Осадчая Н.Н. Концентрация тяжелых металлов в воде Шацких озер // Вопросы экологии и мелиорации заболоченных озер: Материалы к семинару в г. Шацке, 28-29 мая 1991 г. - Шацк, 1991. - С. 27-28.

120. Осадча Н.М., Ситник Ю.М., Євтушенко М.Ю. Вміст важких металів у водах Шацького поозер'я (за результатами 1990-1991 pp.) // Екологічні аспекти осушувальних меліорацій в Україні: Тези доповідей конференції. - Київ, 1992. - С. 116-119.

121. Verbost P. М. Cadmium toxicity: interaction of cadmium with cellular calcium transport mechanism // Krips Repro Mappel, 1989. - 108 p.

122. Бандура В.П. «Прожорливый ротан», «Рыбное хозяйство», 1979, № 11, С. 40.

123. Еловенко В.Н. 1984. Питание ротана в прудах Хабаровского рыбхоза. Тез. докл. Всесоюзн. Конф. молодых учен. “Mетоды интенсификации прудового рыбоводства”. М. ВНИИПРХ. С. 11.

124. Кирпичников В.С. 1945. Биология Percottus glehni Dyb. (Eleotridae) и перспективы его использования в борьбе против японского энцефалита и малярии. Бюлл. МОИП. 50 (5-6). C. 14-27.

125. Кудерский Л.А. 1982. Ротан в прудах Ленинградской области. В: Рыбохозяйственные исследования на внутренних водоемах. Сб. трудов ГосНИИОРХа N 191. Ленинград. С. 70--75.

126. Литвинов А.Г. 1993. Экология ротана-головешки (Perccottus glehni Dyb.) в бассейне оз. Байкал и его влияние на промысловых рыб: Автореф. канд. дисс. - Санкт-Петербург: ГосНИОРХ. 25 с.

127. Мошу А.Я., Гузун А.А. 2002. Первая находка ротана-головешки Percottus glenii (Perciformes, Odontobutidae) в реке Днестр. Вестник зоологии. Т. 36. № 2. с. 98.

128. Сабодаш В.М., Ткаченко В.А.. Цыба А.А. 2002. Обнаружена популяция ротана в водоемах Киевской области. Вестник Зоологии. Т. 36. № 2. с. 90.

129. Соколов Л.И. 2001. О зимовке ротана в Амурских водоемах. Вопр. Ихтиол. Т. 41. № 4. C. 572-573.

130. Алекин О.А. Основы гидрохимии. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1970. - 444 с.

131. Алекин О.А. Руководство по химическому анализу вод суши. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1973. - 270 с.

132. Драбкова В.Г., Кузнєцов В.К., Трифонова І.С. Оцінка стану озер Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983 - 1993 рр. - Світязь, 1994. - С. 52-79.

133. Зенин А.А., Белоусова Н.В. Гидрохимический словарь. - Ленинград: Гидрометиздат, 1988. - 239 с.

134. Ільїн Л.В., Мольчак Я.О. Озера Волині. Лімно-географічна характеристика. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - 139 с.

135. Львович М.В., Горун А.А. Загальна характеристика Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983-1993 рр. - Свтязь, 1994. - С. 4-20.

136. Морозова А.О. Гідрохімічний стан та оцінка якості води водойм Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2009. - № 1. Географічні науки. - С. 47-51.

137. Погребенник В.Д. Гідрохімічні дослідження Шацьких озер. - Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2007. - 62 с.

138. Полищук В.В., Травянко В.С., Гарасевич И.Г. и др. Современный гидрохимический и гидробиологический режим Шацких озер и основные задачи по их охране // Круговорот вещества и энергии в водоемах. - Лиственничное на Байкале, 1977. - С. 71-78.

10. Рамад Ф. Основы прикладной экологии. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1981. - С. 166-167.

139. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Осадча Н.М., Хомік Н.В. Гідрохімічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку: озеро Чорне Велике (1996-2007 рр.) // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Матеріали наукової конференції (11-14 вересня 2008 року, смт. Шацьк). - Львів: "СПОЛОМ", 2008. - С. 105-108.

140. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Засєкін Д.А. Гідрохімічні дослідження озер Шацького національного природного парку (1996-2001 рр.) // ГІДРОЛОГІЯ, ГІДРОХІМІЯ І ГІДРОЕКОЛОГІЯ. Матеріали Третьої Всеукраїнської наукової конференції 15-17 листопада 2006 р., м. Київ. - Київ: Ніка-Центр, 2006. - С. 133-134.

141. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Майструк І.А., Сидоренко М.М., Осадча Н.М., Хомік Н.В., Хамар І.С., Забитівський Ю.М., Назарук К.М., Киричук Г.Є. Гідрохімічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку: оз. Луки-Перемут // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Матеріали наукової конференції (10-13 вересня 2009 року, смт. Шацьк). - Львів: "СПОЛОМ", 2009. - С. 91-97.

142. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Майструк І.А., Сидоренко М.М., Осадча Н.М., Хомік Н.В., Хамар І.С., Забитівський Ю.М., Назарук К.М., Киричук Г.Є. Гідрохімічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку: оз. Пісочне // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Матеріали наукової конференції (10-13 вересня 2009 року, смт. Шацьк). - Львів: "СПОЛОМ", 2009. - С. 98-106.

143. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Осадча Н.М., Хомік Н.В., Сидоренко М.М., Майструк І.А. Гідрохімічні дослідження озера Люцимер Шацького національного природного парку: весна - літо 2009 р. // Матеріали науково-практичної конференції "Вода та довкілля" VIІ Міжнародного Водного Форуму " AQUA UKRAINE - 2009". 10-13 листопада 2009, Київ, Україна. - Київ: ТОВ "Міжнародний Виставковий Центр", 2009. - С. 94-95.

144. Тимченко В.М., Ярошевич А.Е., Дячук И.Е. и др. Некоторые аспекты экологии озер Шацкого национального природного парка / Редакция “Гидробиологического журнала” АН УССР. - Киев, 1989. - 43 с. Депонирована в ВИНИТИ 20.09.1989, № 5962 - В 89.

145. Шевченко П.Г., Ситник Ю.М., Засєкін Д.А., Осадча Н.М. Хімічні показники якості води озер Шацького національного природного парку в кінці ХХ-го століття та їх відповідність рибогосподарським вимогам / Еколого-фауністичні особливості водних та наземних екосистем. Матеріали наукової конференції (12-13 лютого 2008 року, м.Львів), присвяченої 100-річчю від дня народження професора Всеволода Ілліча Здуна. - Львів, 2008. - С. 193-197.

146. Якушин В.М., Гош Р.І., Тимченко В.М. Оцінка якості води Шацьких озер за еколого-санітарними показниками // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983-1993 рр. - Світязь, 1994. - С. 96-107.

147. Ялынская Н.С. Гидробиологический очерк озер Шацкой группы Волынской области (предварительное сообщение) // Труды научно-исследоватедьского института прудового и озерно-речного рыбного хозяйства. - Киев: Издание института, 1949. - С. 133-151.

148. Ялынская Н.С. Биологические основы реконструкции рыбного хозяйства озер Шацкой группы Волынской области. - Автореф. дисс. … канд. биол. наук. - Львов, 1953. - 15 с.

Размещено на Allbest.ru

...