Історія розвитку архітектури

Незважаючи на вражаючі розміри, павільйони палацу справляють враження легкості та витонченості. Тонке пророблення деталей, гармонійне поєднання окремих частин, дрібні за рисунком багатоярусні й багато декоровані доугуни посилюють це враження. Окрасами гребенів дахів, бруківок шляхів, призначених для урочистих процесій, що йшли до тронних зал, а також стін були зображення драконів.

Дракон (рис.5.18) - це казкова істота. В його зображенні фантастично об'єднували голову хамелеона, роги оленя, вуха бика, хвіст змії, пазурі орла, луску риби. Однак із цим страхіттям у Китаї зв'язана уява не про щось жахливе, а навпаки, про благодать. Дракон - втілення родючої води, хмар, гірських вершин, неба взагалі, а також символ імператорської могутності й досконалості. Прямокутник Забороненого міста оточував прямокутник Імператорського міста, який в свою чергу був відокремлений від Внутрішнього міста муром та ровами з водою. В ньому розміщувалося декілька великих імператорських парків.

Через численні сади та парки строга симетрія й чіткість загального планування міста не вносять в його образ монотонність. Сади підкреслено асиметричні, відзначаються вільною та мальовничою композицією, вмілим використанням малих архітектурних форм: кам'яних арочних містків, альтанок із поетичними назвами, як-от: "для читання віршів", "для слухання течії води". У таких парках, як правило, все - і мальовничі групи дерев, і ставки, й острівці, і пагорби - зроблено штучно, але так, щоби створити враження, немовби це створено природою. Сади огороджувалися високим муром і являли собою ізольований світ, який відтворював у малій формі розмаїтість і велич природи й нічим не нагадував про тяготи реального життя.

30. Містобудування та архітектура Тибету. Місто Лхаса

31. Садово-паркова архітектура Китаю

32. Храмово-парковий ансамбль храм неба у Пекіні

Храм Неба ( буквально- Вівтар Неба) являє собою комплекс даоських будівель, розташованих в південно - східній частині центру Пекіна, в районі Xuanwu .

Храм Неба занесений ЮНЕСКО до списку всесвітньої спадщини людства.

Побудований в 1420 році в епоху правління імператора Юн Ле династії Мін.Спочатку храм називався храмом неба і землі, але після будівництва в 1530 році окремого храму землі став виконувати функцію поклоніння Небу.

Храм неба розташований на південний схід від імператорського палацу. З'явився він у теж час, що і Заборонене місто, і спочатку діяв як храм Неба і Землі.Цим пояснюється незвичайна архітектура будинку (південна частина споруди має форму квадрата, а північна округла ): згідно китайської традиції , коло символізує Небо , а квадрат - сили Землі; з тих пір в стінах Тяньтань підносилися молитви виключно Небу.Протягом майже 500 років раз на рік, в день зимового сонцестояння , імператори прибувають сюди, щоб після триденного суворого посту принести Небу щедрі дари. Вважалося, що у владики Піднебесної божественне походження , тому тільки імператор має право звертатися до Небес з молитвами про процвітання держави.Володар заклинав вітер, дощ , спеку і холод, щоб вони з'являлися саме тоді, коли призначено віковічним природним циклом, - це було запорукою гарного врожаю. Всі будівлі храму виконані з синьої черепиці , що нагадує небо .Комплекс культових споруд розташований серед садів та оточений древніми сосновими посадками. Дахи головних будівель храмового комплексу вкриті синьою черепицею під колір неба. Своїм плануванням та окремими будівлями храм символізує відносини між землею і небом - світом людей та світом Бога, а також вказує на ту особливу роль, яку у цих відносинах відігравали імператори (імператорів вважали Синами Неба).

33. Загальна характеристика мусульманської архітектури.Основні типи споруд,особливості їх обємно-просторового, конструкнивного та художнього рішення

сукупність архітектурних стилів країн Близького та Середнього Сходу, Кавказу, Індії та Піренейського півострова. Принципи мусульманської архітектури сформувалися після VII ст. під впливом ісламу як панівної релігії в регіоні. Традиційно виділяють п'ять архітектурних шкіл: сирійсько-єгипетську, перську, індійську, магрибську та османську (дрібніші -- іракська, середньоазійська, вважаються похідними.Архітектура мусульманської Індії мала ряд особливостей. Міста середньовічної Індії розвивалися по нерегулярному плану, характерному для країн Близького та Середнього Сходу. Міста, що були засновані в період пізнього Середньовіччя, будувалися вже за регулярним планом (Джайпур, Хардарабад та інші).Культове зодчество Індії мусульманського періоду характеризується використанням традиційних форм - фігурних колон, кілевидних профілів арок та цибулястих куполів. Мусульманська архітектура принесла в планувальне рішення індійських храмів айван. Типовими для Індії являються дворові мечеті з купольним молитовним залом і галереєю навкруги всього двору. В Делі, що був незмінною столицею мусульманських держав Індії, в XVII столітті була споруджена соборна мечеть. Побудована вона з червоного піщаника, купола ж висічені з білого мармуру. Весь образ мечеті втілює велич і стриману декоративність

Під впливом широкого обміну будівельним досвідом, що відбувався між Індією з одного боку та Іраном та Середньою Азією з іншого, створювалися нові типи мавзолеїв.

Типи будівел.1 Мечеть.2 Медресе.3 Ханака.4 Рибат.5 Громадські споруди.

Мечеть -- місце для молитви і богослужіння, молитовний дім у мусульман. У середньовіччі мечеть окрім релігійних функцій відігравала і соціальні -- у ній відбувалося навчання, зібрання жителів, надавався притулок подорожнім і т. д.Мечеті, складалися із огороженного двору і колонади (поклавши початок "дворовому", або "колонному", типу мечеті), у 1-й половині 7 ст. вони були побудовані в Басрі

Мечеті будувались таким чином. У плані вони мали прямокутну форму. Перед входом був розташований просторий дворик, оточений портиками і звичайно засаджений деревами, з фонтаном посередині (для омовіння правовірних). Мечеті були увінчані одною або декількома башточками, високими і стрункими мінаретами, з яких муеззін провіщав час початку служби..

Громадські споруди-Для ісламської архітектури характерними є караван-сараї (заїжджі двори), криті ринки, громадські лазні (хаммам) та ін. споруди. У цивільних спорудах план і конструкція були аналогічні плану і конструкції мечетів із змінами, які були обумовлені різним призначенням будівль. Житлові будівлі мали центральний двір з арками навколо і фонтаном посредині. Майже завжди домівки мали лише один поверх і відсутність вікон по фасаду, які виходять на вулицю. При домі зичайно існував сад.

34. Вплив ісламу на формування мусульманського мистецтва та архітектури

ранньохристиянський архітектура символізм храм

Три періоди- період ранніх халіфатів (622 - 661 роки);- період Омейядського халіфату ( 661 - 750 роки);- період Аббасидського халіфату ( 750 - 1258 роки).

35. Будівельна техніка ,конструкції та формування основних обємно-просторових вирішень у середньвічній мусульманській архітектурі

Житлові будинки, в залежності від кліматичних умов, вирішувалися по-різному. Так, у напівпустелях північної Сирії з давніх часів зводилися купольні житла (рис.6.5а); у прибережній зоні Середземного моря житлові будинки являли собою ізольовані композиції, що мали в середині двір, іноді з водоймищем. Будинки чітко ділилися на чоловічу та жіночу половини. Вони були переважно одноповерховими .Траплялися і двоповерхові будинки.

А в деяких місцевостях Аравійського півострова (наприклад, на території нинішнього Йемена) переважало будівництво житлових будинків у вигляді високих башт. Так, житлові будинки Бишаму мали 7 і більше поверхів. Кожен поверх мав яруси вікон. Верхній - це вентиляційні вікна, тому кількість поверхів у будинку не завжди можна правильно підрахувати, якщо розглядати його ззовні (рис.6.6). Нижні поверхи таких будинків складені з вапняку, верхні - з сирцевої глини. Отвори вікон підкреслювали білим тиньком й вапняною побілкою, що надавало будівлі мальовничості. Закриті красивими гратами вікна кожного другого ярусу слугували для провітрювання приміщень, що було конче необхідно у жаркому кліматі, відіграючи значну роль у формуванні зовнішнього вигляду вулиць.

Караван-сараї зводили не тільки у містах. Багато їх було збудовано вздовж торговельних караванних шляхів. Як правило, вони мали прямокутний план. Уздовж укріплених стін розташовувалися житлові приміщення, склади і конюшні. Посеред двору знаходилася криниця або цистерна з водою. Вхід виділявся порталом. Його монументальні форми, підкреслені глибокими тінями, здалеку впадали в очі. В окремих випадках караван-сараї мали круглий або багатокутний план.Саме такий за планом караван-сарай побудували в Ірані на караванному шляху з Ісфагану до Ширазу. Це міцна, добре укріплена і благоустроєна будівля

Протягом ранніх та Омейядського халіфатів склався так званий «арабський» тип мечетей (цей тип має ще кілька визначень - дворовий, колонний, базилікальний). До мечетей арабського типу належать мечеть Бейт-Уллах (найперша ісламська культова будівля, споруджена в Мецці в 608 році), мечеть Омейядів у Дамаску

Загальні розрізи мечеті складають 157,5х100 м, а двору - 122,5х50 м. З півдня до двору примикає молитовна зала, що в плані має розміри 132х37 м. Характерним прикладом дворового (колонного) типу є мечеть Ал-Хакім у Фустаті (нині Каїр), споруджена в кінці Х століття ...До дворових, або колонних, мечетей відноситься і знаменита мечеть у Кордові (теперішня Іспанія), побудована на місці колишньої вестготської церкви, яку в 785 році за великі гроші викупив у міста емір Абдарахман. У центрі цієї архітектурної композиції - просторий Помаранчевий двір (бо там і зараз ростуть помаранчеві дерева). Двір оточений галереєю, що створює по периметру затишну тінь, і огороджений стіною, до якої примикає мінарет - висока струнка башта, з верхівки якої муедзин скликає правовірних мусульман (слово означає «відданий») декілька разів на добу на молитву. До двору примикає колонний зал, який неодноразово збільшувався. Повністю спорудження мечеті було завершене лише в 987 році

36. Особливості розвитку середньовічної архітектури в арабських країнах, краънах близького та середнього сходу. Основні типи споруд , їх об"емно-просторові , конструктивні та художні вирішення

Спочатку культура арабів була нижчою від культури завойованих ними країн. Та незабаром араби увібрали краще з античної культури і культур інших підкорених народів, створивши на цій основі свою власну високу цивілізацію.Вплив арабської культури продовжував позначатися і після розпаду халіфату на окремі феодальні держави, й навіть після вигнання арабів із завойованих ними країн. У кожній з них, з огляду на обставини, що склалися, архітектура була достатньо самобутньою, але з переважанням загальних рис. Їх формуванню сприяли інтенсивні зв'язки з народами халіфату, схожість шляхів розвитку феодалізму та природних умов, спільність культурних та побутових традицій, загальне віросповідання.Засновник ісламу шейх Магомет зробив першою столицею об'єднаної арабської держави місто Мекку, а з 622 року - Медіну. Ця дата вважається першим роком становлення мусульманської культури.

В історії арабських халіфатів традиційно виділяється три періоди:

- період ранніх халіфатів (622 - 661 роки);

- період Омейядського халіфату ( 661 - 750 роки);

- період Аббасидського халіфату ( 750 - 1258 роки). Початковий період існування арабського халіфату характеризується швидким зростанням кількості та розмірів міст. Це було пов'язано з розвитком ремісничого виробництва і торгівлі, необхідністю створення опорних пунктів у підлеглих країнах. Багато міст виросло з військових поселень, побудованих завойовниками у підкорених країнах. Навколо первісного укріпленого феодального замку - цитаделі - розвивалася основна частина міста - шахристан, що також обносився стіною, а за його межами виростали захищені власними стінами рабади (ремісничі слободи).У цитаделі розміщувалися палац правителя, арсенал, казарми, у шахристані - основні адміністративні й культові будівлі, базари, лазні, житло можновладців. Основним населенням рабадів були ремісники. В усіх завойованих країнах з'явилися нові типи монументальних споруд, притаманних арабській архітектурі. Головні з них: мечеті (слово перекладається як «місце поклоніння»), медресе (школи богослов'я), мавзолеї, маристани (лікарні), палаци, караван-сараї (постоялі двори, заїзди). Караван-сараї споруджувалися як у містах, так і на караванних шляхах. Замкненість міст пояснювалась, звичайно, не лише кліматичними умовами, а й потребами оборони. Цитадель - приклад арабської фортифікації. В середині цитаделі розміщувалися палац і мечеть. Її потужні стіни оточував широкий рів з водою. З містом цитадель правителя зв'язував лише один міст. Місто також оточували стіни. І самі міста, і житла в них були замкнені, без прямих підходів до значних громадських будівель.Щодо будівельних конструкцій, то характерними стають кам'яні перекриття у формі різноманітних склепінь, куполів та арок. При цьому нерідко конструкція трактується не тектонічно, а художньо, переростаючи у декоративний мотив. Наприклад, араби охоче використовували стрілчасті арки, склепіння і куполи . Їх профіль зменшує силу розпору і дозволяє обходитися при зведенні конструкції без кружал. Стрілчасті арки більш стійкі до сейсмічних поштовхів, їх «замок» більш гнучкий і менше схильний до руйнування

37. Особливості розвидку містобудування в арабських країнах, країнах близького та середнього сходу .Планувальна структура міст, типи громадських споруд, житлова забудова

38. Характерні види споруд та видатні пам"ятники архітектури Арабського Халіфату

39. Особливості обємно-просторових вирішень культових споруд мусульманської архітектури. Типи мечетей

Мечемть (араб.-- масджид) -- місце для молитви і богослужіння, молитовний дім у мусульман, прихильників ісламського віровчення. Іслам не знає храмів, оскільки під час богослужіння не складають жертву.

Назва «мечеть» є запозиченням з класичної староарабської мови, в якій воно має вигляд «масджид» і означає буквально «місце для поклоніння і молитви», утворене від дієслова «саджада» (поклонятися, бити поклони, падати ниц, молитися, служити Богу). Воно указує на місце, де віруючий може поклонитися богові під час молитви і не припускає нічого окрім ритуально чистого простору.

Мусалла -- (від араб. «салят» -- молитва) -- особливий тип відкритих споруд, оточених стіною або що мають тільки одну стіну (у ісламі вона відзначає напрям убік Мекки) і розташованих зазвичай за межами міста.

Особливості архітектури й типи

У всіх мусульманських культових споруд є одна загальна риса -- вони орієнтовані строго на мекку, або, точніше, на Каабу, те місце, куди посилаються молитви. Цей напрям на Каабу називається кібла (дослівно «те, що знаходиться навпроти»). Від нього отримала свою назву і задня, звернена до Кааби, стіна будь-якої молитовної будівлі в ісламі, яка теж називається кібла. У найраніший період, коли мечетей ще не було і молитва проводилася на обкресленій на піску ділянці землі, кіблу визначали по тіні увіткненого в землю списа. Орієнтація на мекку утвердилась тоді, коли Мухаммед, після переїзду общини до Медіни, оголосив язичницьке святилище -- Каабу -- і мусульманською святинею так само. Про це ясно мовиться в другій сурі Корану, такій, що належить до якнайдавніших мединских одкровень.

Були спеціальні правила поведінки в мечеті-1триматися за руки або цілуватися неприпустимо в мусульманських культових місцях

2.Для безпеки і поваги віруючих, відвідувачі повинні знаходитися в дозволених для відвідування місцях мечеті і не допускати вільного ходіння

3.На території мечеті заборонено куріння

4.Відвідувачі не слід доторкатися до Корану (святої книги) та іншим архітектурним елементам усередині основного молитовного залу.

40. Об'ємно-планувльне та архітектурно-художнє вирішення палацового комплексу Альгамбри

Зовні фортеця Альгамбра (що означає «червона»), подібно до інших середньовічних замків, мала зубчасті стіни і башти. Основа цієї композиції - невеличкий (28,5х15,7 м) Лев'ячий двір. У його центрі споруджений фонтан, оточений 12-ма кам'яними фігурами левів, із пащ яких виливаються струмені води. Двір зо всіх боків оточений галереєю з підковоподібних арок, що спираються на світлі мармурові колони. З усіх боків двору, за колонними портиками, ховаються зали. На заході це Зала сталактитів (названа так завдяки склепінню у вигляді кількох ярусів сталактитоподібних аркатурних поясів. На сході - Зала королів у вигляді продовгуватого приміщення, увінчаного куполами, де у прохолоді любили відпочивати правителі. Вся архітектура Альгамбри побудована на контрастах і протиставленнях. Яскраво освітлені двори змінюються приміщеннями, зануреними у прохолодний сутінок Стіни залів суцільно вкриті різьбленими орнаментами з гіпсу (ця улюблена техніка арабських оздоблювачів називається «різьблення по стуку».переважають блакитні, червоні, золотисті фарби. Візерунки в'ються по стінах, переходять на стелі і звітди стікають до легких арок, які спираються на тонкі колони. Як і всюди в арабському зодчестві, тут величезну роль відіграють арабески. Якщо християни вважали найсвященнішим із зображень ікону - образ Божий, то мусульмани найбільше вшановували образ Слова Божого, зображене слово. Мусульманська релігія забороняла зображувати Бога. Тому каліграфія була основним видом мистецтва в ісламському світі. Майстерно виписаними уривками з Корану прикрашали мечеті і палаци як всередині, так і ззовні.різні почерки, залежно від змісту переписуваного тексту.

Здається, що інтер'єри палацу Альгамбра складені з суцільно коштовних матеріалів. Насправді ж основним матеріалом стін є не вишуканий мармур, а глина з гіпсом (стук), ажурні різьблені грати вікон - дерев'яні.Бо цей шедевр світової архітектури споруджувався в ті часи, коли іспанці вигнали арабів з Кордови і еміри поспіхом створювали тут свою нову столичну резиденцію.

41. Мусульманські архітектурні пам'ятки Стамбула.Планувальне та об'ємно просторове вирішення

Блакитна мечеть - один із найбільших шедеврів ісламської і світової архітектури, названа так через блакитний колір кахлів, якими оздоблені її інтер'єри, цікава і тим, що світло потрапляє у приміщення через 260 вікон. Мечеть носить ім'я султана Ахмеда I, який її збудував і поряд, у мавзолеї, похований. Мечеть діюча.Блакитна мечеть в Стамбулі входить до числа найкрасивіших споруд Землі. Вона особливо знаменита своїм каскадом куполів, які стали справжнім символом міста.

Блакитна мечеть, була збудована в 1609-1616 роках. Будівництво тривало 7 довгих років. Мечеть стала справжнім витвором мистецтва, яке захоплює і сьогодні. При будівництві мечеті, головним чином, орієнтувалися на розташований неподалік храм Святої Софії.

Куполи мечеті по черзі піднімаються один над одним, з кожним ярусом збільшується їх обсяг. Центральний купол має діаметр в основі 33 метра, а висота його від землі 42 метри. До нього впритул примикають 4 напівкуполи, до яких, у свою чергу приєднуються ще 4. Всі куполи утримуються за допомогою мармурових колон, що знаходяться всередині храму. Діаметр кожної колони - 5 метрів.

Підстава самої мечеті - 72 на 64 метри. За зовнішньому боці вона оточена галереями, утворена арками та колонами.

Блакитна мечеть вражає не лише зовнішнім оформленням, а й внутрішнім оздобленням. Головна її прикраса - це кольорові плитки, які покривають стіни до вікон, склепіння і внутрішні частини куполів. Всередині мечеті дуже світло - тут дуже багато вікон, через які і потрапляють сонячні промені. Крім того, зі стелі спускається гігантський світильник.

У оформленні переважають відтінки синього і блакитного,

Фонтан султана Ахмеда III - одним із найкрасивіших фонтанів Стамбула (їх у місті 400), зведений у стилі барокко у 1728 році, займає площу 100 кв. м, має навісний дах, оригінальні рельєфи та витончені склепіння. На фасаді - настанова Ахмеда III : "Моліться за Хана Ахмеда і пийте цю воду після того, як промовите молитву".

Міст Ататюрка - один із символів країни, міст через Босфор, що з'єднав європейський і азійський береги Туреччини, був відкритий у 1973 році на честь 50-річного ювілею Турецької Республіки, за протяжністю (1560 м) є четвертим у світі.

Палац Долмабахче - вражаюча розкішшю споруда була збудована в XIX ст. як резиденція останніх оттоманських султанів. Для його оздоблення було використано 14 т золота і 40 т срібла, тронний зал оформлений 56 колонами і кришталевою люстрою, зібрана велика колекція полотен відомих художників.

Галатська вежа - одна з найвищих і найстаріших веж Стамбулу, заввишки 63 і діаметром 9 метрів, була побудована в 1348-1349 рр., як частина оборонної стіни. З вежі відкривається панорамний вид на місто, Босфорську протоку і Золотий Ріг.

Топкапи - адміністративний центр Османської імперії, палац, в котрому жили султани у 1465-1853 рр. вражає східною вишуканістю та розкішшю коштовностей, принесених в дар султанам. Найпопулярнішим місцем є гарем, у 400-х залах якого жили дружини, наложниці і рабині султана.

42. Комплекс Тадж-Махал в Агрі.Планівальна структура,арх. Особливості

Висота Тадж-Махалу з маківкою досягає 74 м. В його основі лежить квадратна платформа зі сторонами понад 95 м. По кутах мавзолея розташовані чотири мінарети.Стіни викладені полірованим мармуром, зовні в деяких місцях доповнені червоним піщаником. У вікнах та арках -- ажурні решітки. Склепінчасті переходи розписані сурами із Корану арабськими літерами.Більшість дослідників вважають, що Тадж-Махал побудовано з матеріалів, які привозилися з усієї Індії і Азії. Для транспортування будівельних матеріалів використовували понад 1000 слонів. Білий мармур привозили з Раджастану, яшму з Педжабу, нефрит і гірський кришталь з Китаю. Бірюзу завозили з Тибету, лазур з Афганістану, сапфіри з Шрі Ланки, сердолік з Аравії.У будівництві брало участь до 20 000 робітників. Ім'я архітектора невідоме, але поширена думка, що в розробці проекту брали участь найкращі архітектори Індії та інших країн Сходу на чолі з агрським архітектором Устад-Ісою. Не виключено, що одним з авторів був сам Шах Джахан, який мав високий художній смак.Навколо Тадж-Махалу Шах Джахан висадив сад, причому сам мавзолей знаходиться на початку саду. В центрі саду є мармурове водоймище. Вздовж зрошувального каналу з фонтанами висажені кипариси.Напроти Тадж-Махалу, на іншому березі Джамни, Шах Джахан хотів побудувати ще одну гробницю, для себе, тієї ж форми, що й Тадж- Махал, але із чорного мармуру. Обидва мавзолеї повинні були з'єднуватись мостом. Та після того як син Аурангзеб усунув імператора від влади, плани не втілилися в життя. Після смерті Шаха Джахана поховали в одному склепі з Мумтаз-Махал. На їхніх могилах лежать плити, прикрашені орнаментом із золота та срібла.

43. Мусульманська арх. Середньовічної Індії.Основні типи споруд, особливості їх об*мно-просторового,конструктивного та худ. вирішення

Культове зодчество Індії мусульманського періоду характеризується використанням традиційних форм - фігурних колон, кілевидних профілів арок та цибулястих куполів. Мусульманська архітектура принесла в планувальне рішення індійських храмів айван. Типовими для Індії являються дворові мечеті з купольним молитовним залом і галереєю навкруги всього двору. В Делі, що був незмінною столицею мусульманських держав Індії, в XVII столітті була споруджена соборна мечеть. Побудована вона з червоного піщаника, купола ж висічені з білого мармуру. Весь образ мечеті втілює велич і стриману декоративність (рис.6.24).

Під впливом широкого обміну будівельним досвідом, що відбувався між Індією з одного боку та Іраном та Середньою Азією з іншого, створювалися нові типи мавзолеїв. Найбільш довершеним з них є шедевр індійської архітектури періоду моголів - всесвітньо відомий мавзолей Тадж-Махал з архітектурно-парковим ансамблем. Його вибудував у 1632 - 1650 роках Шах-Джахан в Агрі для своєї коханої дружини Мумтаз-Махал. Ансамбль складається з будівель мавзолею, мечеті і павільйону для зібрань, що встановлені на масивній платформі, складеній з плит червоного пісковику уздовж берега ріки Джамни. З півдня до ансамблю примикає широкий парк - «чербага», з трьох боків обнесений стіною з брамами посередині кожної зі сторін.

Головна брама розташована з південної сторони. Вона являє собою квадратну в плані монументальну споруду, по кутах якої поставлені круглі башти з купольними павільйонами - «чатри» - зверху. Висока арка величного порталу відкриває вхід на центральну алею, що через увесь парк веде прямо до біломармурової будівлі мавзолею, який є композиційним центром усього ансамблю. Мавзолей піднятий на квадратний в плані цоколь, облицьований білим мармуром. Загальна висота його - 75 метрів. По кутах цоколя стоять 4 струнких мінарети висотою по 41 м (рис.6.25).

44. Зробіть порівняльний аналіз арх.. особливостей мавзолею Хумаюна в Делі та мавзолею Тадж-Махал в Агрі

45. Особливості розвитку архітектури середньовічної середньої азії. Основні типи споруд. Їх об'ємно-просторові конструктивні та планувальні рішення

Засновник ісламу шейх Магомет зробив першою столицею об'єднаної арабської держави місто Мекку, а з 622 року - Медіну. Ця дата вважається першим роком становлення мусульманської культури.

В історії арабських халіфатів традиційно виділяється три періоди:

- період ранніх халіфатів (622 - 661 роки);

- період Омейядського халіфату ( 661 - 750 роки);

- період Аббасидського халіфату ( 750 - 1258 роки).

Початковий період існування арабського халіфату характеризується швидким зростанням кількості та розмірів міст. Це було пов'язано з розвитком ремісничого виробництва і торгівлі, необхідністю створення опорних пунктів у підлеглих країнах. Багато міст виросло з військових поселень, побудованих завойовниками у підкорених країнах. Навколо первісного укріпленого феодального замку - цитаделі - розвивалася основна частина міста - шахристан, що також обносився стіною, а за його межами виростали захищені власними стінами рабади (ремісничі слободи).