Основи митного контролю та напрями його практичного застосування

01.01.2015

01.01.2016

7 808,86 тис.грн.

8651,12 тис.грн.

ТОВ «Дніпро логістик сервіс»

01.01.2015

01.01.2016

4 318,6 тис.грн.

37 701,63 тис.грн.

За даними табл. 3.4 завантаженість митних складів протягом 2014-2015 років АТ «Промарматура» зросла 10,78 %, а завантаженість митних складів ТОВ «Дніпро логістик сервіс» у 7,73 рази, що свідчить про прискорення руху товарів і транспортних засобів через митний кордон. Випадки необґрунтованого розміщення товарів на МС Дніпропетровської митниці та затримок у випуску таких товарів зі складів не допускались:

підстави для розміщення на МС АТ «Промарматура» - імпорт за договорами консигнації. Склад є найбільшим в зоні діяльності митного посту, а вивільнення складських потужностей - найбільш проблематичним, оскільки більшість товарів, розміщених на складі, не належать українським суб'єктам ЗЕД, оскільки відсутній договір купівлі/продажу;

підстави для розміщення на МС ТОВ «Дніпро логістик сервіс» - отримання дозвільних документів (держстандарт, СЕС, фіто, тощо); термін перебування імпортних товарів на складі - до 7 днів [5].

Під час ввезення товарів і транспорту перевізником (або уповноваженою ним особою) пред'являється повідомлення працівнику прикордонного органу і митнику про прибуття товарів і транспорту на митну територію або в місце доставки (митний пост або митницю призначення).

При вивезенні товарів і транспорту пред'явлення виражається в прийнятті органом доходів і зборів відправлення митної декларації або в повідомленні органу призначення про їх прибуття в місце доставки. Оскільки транспортні засоби комерційного призначення декларуються в складі перевезених ними товарів, то їх митне оформлення здійснюється в місцях митного оформлення товарів. На митному кордоні Дніпропетровської митниці ДФСУ митному оформленню підлягають повітряні судна, порожні транспортні засоби і пасажирські транспортні засоби. їх декларування здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів супровідних транспортних документів, що підтверджують факт державної реєстрації даного транспортного засобу і право на управління ним.

Відповідно до митного кодексу України, місця перетину митного кордону і місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів є зонами митного контролю, а переміщення товарів, транспортних засобів і осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через межу таких зон допускається тільки з дозволу органів доходів і зборів і під їх контролем.

На Дніпропетровській митниці ДФСУ не забезпечено обладнання пунктів пропуску габаритно-ваговими комплексами. Встановлено, що в Україні ваговими комплексами забезпечено лише 10 з 81 автомобільного пункту пропуску через державний кордон України, проте більшість цих вагових комплексів перебувають у неналежному стані, застарілі, що призводить до отримання недостовірних вагових даних транспортних засобів і, як наслідок - до неправильного обчислення сум єдиного збору [13]. За таких умов неможливо проконтролювати відповідність фактичної маси транспортного засобу та осьових навантажень задекларованим показникам. Крім того, визначення габаритів транспортних засобів здійснюється за допомогою стандартної вимірювальної рулетки або візуально, тобто має місце суб'єктивний людський фактор, отже, створюються ризики отримання некоректних або недостовірних даних, що впливає на повноту надходження коштів до державного бюджету.

Основні напрями вдосконалення організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФСУ полягають у:

впровадженні кращих зразків сучасного обслуговування платників податків, зокрема, розвиток електронних сервісів, з метою забезпечення зменшення витрат часу на адміністрування митних платежів, податків, зборів та вдосконалення наявних електронних сервісів обслуговування платників податків;

забезпечення належної організації роботи та контролю за якістю та своєчасністю надання адміністративних послуг та інших сервісів платникам податків у центрах обслуговування платників;

скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

скороченні термінів сплати митних платежів;

підвищення ефективності процедур митного контролю та їх документального оформлення, прискорення та розширення електронного обігу документів, спрощення звітності;

оптимізації витрат на проведення митного контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і громадян, що їх перетинають;

забезпеченні оперативної доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

поліпшенні взаємодії з транспортними службами, організаціями шляхом розробки і впровадження сучасних технологій, що сприяють здійсненню ефективного митного контролю та оформленню товарів із забезпеченням безперервності трансферного процесу і та скороченням простою транспорту;

удосконаленні стану законодавчого та нормативно-правового регулювання питань електронного декларування товарів;

удосконаленні програмного забезпечення, що використовується органами доходів і зборів для підтримки процесу електронного декларування, та покращення технічного оснащення органів доходів і зборів;

запровадження інформаційного обміну між контролюючими органами та Дніпропетровською митницею за принципом «єдиного вікна»;

розширення взаємодії органів доходів і зборів з іншими міністерствами та відомствами;

модернізувати інфраструктурні об'єкти митниці: прискорити здійснення заходів щодо введення в експлуатацію нових і тимчасово непрацюючих габаритно-вагових комплексів, проведення ремонтів, поліпшення діючих комплексів;

вдосконаленні контролю та попередження і своєчасне виявлення незаконного переміщення товарів і транспорту.

Таким чином, розглянуті напрями удосконалення організації здійснення діяльності органів доходів і зборів та організації митного контролю Дніпропетровської митниці сприятимуть збільшенню митних надходжень та забезпечать висока результативність функціонування митної системи в цілому.

забезпечить висока результативність функціонування митної системи в цілому.

3.2 Види і форми митного контролю

Ефективність та дієвість митного контролю залежить від наукової організації, врахування об'єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства. Науково обґрунтована класифікація видів і форм митного контролю є найважливішою передумовою його раціональної організації й методики проведення, наближення теорії до практики. Така класифікація сприяє розвитку наукових основ теорії, подальшому удосконаленню ефективної методики здійснення.

Під видами митного контролю розуміють складову частину, яка відображає зміст контролю в цілому, та відрізняється від інших частин конкретними носіями контрольних функцій, об'єктами контролю та методами здійснення контрольних заходів. Враховуючи теоретичні розробки, практику органів доходів і зборів, законодавчі та нормативно-правові документи складемо наступну класифікацію видів митного контролю.

За джерелами інформації виділяють документальний та фактичний контроль. Документальний контроль - основний і найбільш поширений вид митного контролю, що включає перевірку відомостей та документів, необхідних для проведення такого контролю. При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів відповідно до заявленого режиму та найменування товарів, досліджується правильність заповнення супровідних товаро-транспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей даним, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, вивчається інформація та документи, що стосуються нетарифних заходів регу¬лювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про країну походження товарів та інші документи. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, визначається Кабінетом Міністрів України, а їх подання до органів доходів і зборів з питань митної справи передбачене ст. 54 МКУ.

Контролюючі органи доходів і зборів здійснюють фактичний контроль разом із документальним контролем. Реалізується фактичний контроль шляхом проведення митного огляду та переогляду товарів, транспорту комерційного призначення, територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспорт, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів. Використання такого виду митного контролю врегулюється статтями 55, 56 МКУ.

За часом проведення виділяють попередній, поточний та заключний (ретроспективний) митний контроль. Попередній документальний митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів шляхом перевірки та аналізу інформації, яка міститься в товаросупровідних (товаротранспортних) документах, документах та/або відомостях переліку товарів, що підлягають митному контролю, у разі переміщення їх через митний кордон України та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів. Поточний проводиться в момент перетину митного кордону товарів, а заключний після закінчення митних процедур, пов'язаних з проходженням митного кордону товарів.

Важливим напрямком удосконалення митного контролю та одночасно активізації товарообігу є використання електронного попереднього інформування про переміщення транспортних засобів, товарів та через митний кордон України. Процедура попереднього інформування являє собою бізнес-процес, в ході якого здійснюється передача та обробка електронної інформації про товари та транспортні засоби, які плануються до ввозу/вивозу на/з митної території України через пункти пропуску до прибуття їх на митну територію держави, до моменту завантаження товарів на транспортний засіб [1].

За місцем проведення виділяють митний контроль, що проводиться в зонах митного контролю та у суб'єктів ЗЕД. Зона митного контролю -- спеціально відведене місце, де контролюючі органи доходів і зборів з питань митної справи виконують необхідні митні формальності щодо зовнішньоекономічних вантажів та транспортних засобів. Зона митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонений в'їзд до країни та інше. Зони митного контролю можуть розрізнятися за типом залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), напрямків транспортних потоків та магістральних шляхів. Останнім часом використовуються такі назви, як «митний термінал», «вантажний митний комплекс», «автопорт». Для здійснення заходів митного контролю, інфраструктура зони митного контролю потребує наявності таких основних елементів:

службові приміщення для працівників митниці;

місця для розвантаження, перевантаження та навантаження вантажів;

місце для проведення митного огляду з наявністю технічних засобів контролю;

майданчик для стоянки транспортних засобів;

склади тимчасового зберігання (у випадку зміни транспорту або непрямого перевантаження);

майданчик для стоянки затриманих транспортних засобів;

відповідну інфраструктуру транспортного руху (залізничні колії, автомобільні під'їзні дороги тощо) або пасажиропотоку («зелений» та «червоний» коридори) тощо.

За необхідності в зонах митного контролю передбачають створення окремих транспортних смуг, що обумовлено можливістю блокування провідного руху на період проведення митного контролю вантажу або транспортного засобу та прийняття рішення стосовно пропуску вантажів через митний кордон. Зонами митного контролю також є території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі та інші території, в яких діють спеціальні митні режими.

Науковець Р. Б. Шишка виокремлює наступні ознаки класифікації видів митного контролю: напрям переміщення товарів; характеристика товарів; митний контроль транспортних засобів; характер співробітництва країн-сусідів [69, с. 135].

Стосовно транспортних засобів, як критерію виділення видів митного контролю, то згідно зі ст. 4 Митного кодексу України транспортні засоби - це транспорт комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Аналіз інформації ДФСУ та Держстату України [13] щодо кількості транспортних засобів, які перетнули державний кордон України у 2014-2015 рр., показує наявність суттєвих розбіжностей між ними (табл. 3.4).

За даними табл. 3.3, найбільші розбіжності спостерігаються за кількісно вантажних автомобілів, яка становить від 16 відс. у 2013 році до 19 відс. у І півріччі 2015 року, автобусів II відс. у 2013 році, 9 відс. у 2014 році та 13 відс. у І півріччі 2015 року.

Таблиця 3.4

Кількість транспортних засобів, що перетнули державний кордон України у 2013-2014 роках та 1 півріччі 2015 року, за даними ДФС та Держстату України [13]

Показник	2013	2014*	1 півріччя 2015*
Залізничні вагони (вантажні)	ДФСУ	4 188 897	3 680 219	1 650 933
	Держстат	4 111 638	3 723 113	1 459 095
	Відхилення	-77259	+ 42 894	-191 838
Автомобілі (вантажні)	ДФСУ	3 110 625	2 573 395	1 111 370
	Державні	2 625 377	2 207 731	904 586
	Відхилення	- 485 248	- 365 664	- 206 784
Автобуси	ДФСУ	426 932	317 504	144 734
	Державні	474 173	346 016	162 891
	Відхилення	+ 47241	+ 28 512	+18 157

*без урахування даних тимчасово окупованих територій АР Крим і м. Севастополя та зони проведення АТО в Донецькій і Луганській областях

Розбіжність за вагонами залізничними (вантажними) суттєва лише у І півріччі 2015 року та становить 12 відсотків. Наявність указаних розбіжностей свідчить про відсутність злагодженої роботи органів доходів і зборів з питань митної справи та відповідними підрозділами Державної прикордонної служби України щодо обліку транспортних засобів, які перетнули державний кордон України, а також наявність ризиків, що митними органами не за всіма транспортними засобами проводився митний контроль та стягувались митні платежі.

У залежності від напряму переміщення товарів виділяють такі види митного контролю як імпортний, експортний та транзитний [69, с. 136, 48, с. 123].

В залежності від напряму переміщення товарів виокремлюють митний контроль: товарів, які ввозяться на територію України; товарів, які вивозяться з території України; товарів, які переміщуються територією України [31, с.131].

Окремі науковці виділяють такі критерії класифікації видів митного контролю як: кількість разів переміщення товарів і транспортних засобів; місце проведення митного контролю; в залежності від предмету контролю; в залежності від форми контролю [48, с. 124; 65, с. 84-85]. В залежності від кількості разів переміщення товарів і транспортних засобів митний контроль буває однократний (первинний) та багатократний (вторинний, повторний). Однократний митний контроль уповноважені суб'єкти здійснюють, коли товари та транспортні засоби перетинають митний кордон в одному напрямку. Багатократний митний контроль може проводитись у зв'язку із перетином товарами і транспортними засобами митного кордону неодноразово та протягом короткого часу.

Митний контроль здійснюється у формі перевірок та аудиту. Основною та найголовнішою формою митного контролю є перевірка, яку можна класифікувати за способом проведення. Відповідно до ст. 345 МКУ органи доходів і зборів можуть здійснювати невиїзні та виїзні документальні перевірки [1].

Невиїзна документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів без виїзду до суб'єкта ЗЕД досліджують правильність заповнення декларацій митної вартості, митних декларацій та переконуються в достовірності зазначених у них даних, законності та легітимності ввезення (пересилання) товарів в Україну або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ст. 351 МКУ предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством для підприємств [1].

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів ЗЕД та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

надходження від уповноважених митних органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України [1].

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів посадовими особами в приміщенні органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі органу доходів і зборів та не може перевищувати строки, встановлені статтею 346 МК для проведення документальних виїзних перевірок. Продовження строку проведення перевірки можливе на строк та з підстав, визначених частиною дев'ятою статті 346 МК [1].

Працівники митниць під час проведення перевірки не мають права:

перевіряти дані, які не є предметом перевірки;

вимагати від підприємства, що перевіряється, надання документів або інформації, що не стосуються предмета перевірки;

розголошувати відомості про підприємство, що перевіряється, які становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов'язків. Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється актом встановленого зразка.

Виїзна документальна перевірка - це комплекс заходів, які здійснюються у суб'єкта ЗЕД і, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевірку підприємства може бути зупинено на строк до 30 днів наказом органу доходів і зборів, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається суб'єкту господарювання підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку керівнику підприємства чи уповноваженій ним особі, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк за наявності хоча б однієї з таких підстав, коли виникає необхідність:

відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованої потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті посадової особи органу доходів і зборів;

проведення митної експертизи;

проведення зустрічної звірки;

отримання інформації від інших державних органів України або уповноважених органів іноземних держав.

В разі необхідності проведення митної експертизи, отримання інформації від інших державних органів України або уповноважених органів іноземних держав, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення підприємством втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Так, за даними звіту Спеціалізованої лабораторії експертних досліджень ДФСУ найбільші надходження протягом 2015 року забезпечені за результатами експертиз та досліджень, проведених згідно із запитами Дніпропетровської митниці- 8,2 млн. грн.; Київської міської - 4,9 млн. грн.; Запорізької - 4,7 млн. грн.; Івано-Франківської - 3,0 млн. грн. [13].

Поновлення призупиненої документальної виїзної (планової чи позапланової) перевірки у разі закінчення строку зупинення, що вказаний в рекомендованому листі, який вручено керівництву підприємства чи уповноваженій ним. Рішення про зупинення та поновлення документальної перевірки підприємства приймає керівник органу доходів і зборів або особа, яка виконує його обов'язки, за письмовим поданням посадової особи, яка проводить таку перевірку, або за обґрунтованим зверненням підприємства, що перевіряється [1].

Посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до початку проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб митних органів, які проводитимуть перевірку, а також копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки та службових посвідчень посадових осіб органів доходів і зборів, які проводитимуть перевірку. Посвідчення на право проведення перевірки є дійсним за умови наявності підпису керівника органу доходів і зборів, скріпленого печаткою органу доходів і зборів. Непред'явлення або порушення правил пред'явлення керівнику підприємства копії підстав (наказу органу доходів і зборів) про проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб митних органів, які проводитимуть перевірку є підставою для недопущення посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки. При пред'явленні посвідчення на право проведення перевірки керівник підприємства або уповноважена ним особа розписується у посвідченні із зазначенням свого прізвища, ім'я, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи розписатися в посвідченні на право проведення перевірки посадовими особами митниці складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт про відмову від підпису в посвідченні на право проведення перевірки є підставою для початку проведення перевірки. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи у допуску посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки складається акт.

За характером проведення документальна перевірка може бути плановою і позаплановою. Планування здійснюється тільки до виїзних перевірок. Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні органу доходів і зборів. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування органами доходів і зборів виїзних перевірок визначається Головою ДФСУ, керівник якого спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого суб'єкта підприємницької діяльності може проводитися не частіше одного разу на рік, а підприємства, яке має статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців. Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки .

Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог митного законодавства. Проведення позапланової документальної виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, за умови, що стосовно посадових осіб контролюючого органу доходів і зборів, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, визначає митний орган, що проводитиме таку перевірку;

виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не наддасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;

підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;

розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання суб'єкта господарювання банкрутом;

підприємством подано в установленому порядку митному органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені в процесі перевірки та об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення повторної перевірки. Така перевірка проводиться винятково за тими питаннями, що стали обєктом оскарження.

Тривалість документальної виїзної планової та позапланової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. У такий строк не включаються:

період часу між врученням керівнику суб'єкта господарювання, що перевіряється письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з'ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;

час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з'ясування питань перевірки;

час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;

час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.

Термін проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом контролюючого органу доходів і зборів, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:

заява підприємства;

змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його структурних підрозділів, об'єктів;

в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи органу доходів і зборів з питань митної справи, підприємством, діяльність якого перевіряється, не надані документи для з'ясування окремих питань такої перевірки.

Наступна форма яка використовується при здійсненні митного контролю - це аудит. Митний аудит - це форма митного контролю, яка здійснюється контролюючими органами доходів і зборів для перевірки правильності та достовірності даних, вказаних в митних деклараціях, шляхом вивчення бухгалтерських первинних документів, рахунків, систем управління бізнесом. Проводиться митний аудит після здійснення процедур митного оформлення з метою контролю за достовірністю відомостей, які пред'являються для проведення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів після їх випуску у вільний обіг. Метою використання такої форми контролю є перехід від тотальної перевірки всіх декларацій суб'єктів ЗЕД до їх вибіркового контролю після факту митного оформлення.

Згідно нормативів Євразійського економічного союзу, митний аудит після випуску товарів повинен здійснюватися протягом трьох років з дня випуску декларації на товари. Надаючи переваги цій формі митного контролю, ДФСУ України зможе мінімізувати витрати часу та кошти учасників зовнішньоекономічної діяльності при проходженні контролю на митному кордоні.

Таблиця 3.5

Показники контрольно-перевірочної роботи Департаменту податкового та митного аудиту за січень-жовтень 2014 -2016 рр. з наростаючим підсумком Дніпропетровської митниці ДФСУ

Найменування	2014	2015	2016
Кількість перевірок, результати яких узгоджено
всього	2362	1794	1439
питома вага у структурі країни, %	8,52	9,9	9,4
планових	436	488	266
питома вага у структурі країни, %	10,0	13,5	9,6
позапланових	1926	1307	1173
питома вага у структурі країни, %	8,2	8,7	9,4
Сума донарахованих грошових зобов'язань, яка підлягає погашенню, тис.грн.
всього	276016	221214	134568
питома вага у структурі країни, %	3,61	5,76	3,04
планових	134532	113177	67832
питома вага у структурі країни, %	3,56	7,64	3,67
позапланових	141484	108036	66736
питома вага у структурі країни, %	3,7	4,58	2,6

Примітка. Складено за даними "Звіту "Аудит-1"" (додаток Д)

За даними табл. 3.5 протягом 2014-2016 рр. загальна кількість перевірок, результати яких узгоджено Дніпропетровської митницею зменшилась на 923, або на 39%, в тому числі за рахунок планових перевірок - на 170 або на 39%, позапланових - 753 або на 39%. Сума донарахованих грошових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом досліджуваного періоду зменшилась на 141448 тис. грн. або на 51,24%.

Широке поширення Інтернет і вдосконалення інформаційної безпеки при роботі в мережі Інтернет призвело до появи нових систем електронного декларування та схем взаємодії декларантів з митними органами. На базі Інтернет-декларування широко впроваджується технологія віддаленого випуску товарів. Віддалений випуск передбачає, що декларування та випуск товарів відбуваються у внутрішній митниці. Із застосуванням технології віддаленого випуску учасники ЗЕД можуть подавати електронну декларацію на товари через мережу Інтернет до митного органу, що знаходиться всередині території країни. А ввезення, тимчасове зберігання товарів та їх фактичний контроль здійснюються в регіоні діяльності зовнішнього митного органу, який наближений до державного кордону України.

Таким чином, документальний і фактичний контроль здійснюють різні митні органи, а це дозволяє проводити митне декларування товарів без прив'язки учасників ЗЕД до митних постів і місць знаходження товару та організовувати митний огляд товарів і транспортних засобів безпосередньо на прикордонній митниці. Учасники ЗЕД можуть вибирати такі логістичні схеми доставки товарів, які найбільш економічні, що скорочує їх фінансові витрати, виникає можливість отримання паперової копії митної декларації з відмітками про випуск товарів у зручному для митниці, що знаходиться в місці декларування або в місці знаходження товарів. Незважаючи на порівняно невеликий термін свого існування, дана технологія набуває заслужену популярність і затребуваність, тому що дозволяє скоротити потік великовантажного автотранспорту, що прямує до великих міст, зменшити документообіг при митному декларуванні та контролі.

У зв'язку з цим і митники, і ділові кола зацікавлені в розвитку і більш інтенсивного застосуванні цієї технології. Однак основною проблемою є відсутність єдиного інформаційного простору між митними органами, іншими суміжними державними органами та учасниками ЗЕД. Рішенням зазначеної проблеми є реалізація механізму «Єдиного вікна» в рамках діяльності митних адміністрацій Митного союзу. Ідея єдиного вікна реалізує уніфікацію і автоматизацію процесів видачі та обліку всіх дозволів на основі ІТ-технологій, інтеграцію баз даних всіх суб'єктів, які здійснюють дозвільну діяльність.

Митний контроль реформується з урахуванням необхідності формування економічної безпеки України, а також створення адекватних зворотних зв'язків з об'єктом адміністрування - учасником зовнішньоекономічної діяльності. Концептуальний перегляд базових принципів митного контролю, впровадження сучасних інформаційних технологій в діяльність митних органів, а також модернізація інформаційно-програмних засобів, включаючи інфраструктуру, що забезпечує безвідмовне функціонування всіх компонентів Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, дозволить повною мірою реалізувати концепцію державних послуг в галузі митної справи на основі міжнародних стандартів якості.

Отже, види і форми митного контролю за своїми функціями між собою взаємопов'язані, охоплюють усі стадії контрольно-митного процесу і інтегровано сприяють наповненню державного бюджету митними платежами. При цьому митний контроль повинен забезпечувати комплексне управління всім ланцюгом руху товарів, транспортних засобів при здійсненні ЗЕД.

РОЗДІЛ 4. МЕТОДИКА МИТНОГО КОНТРОЛЮ

4.1 Методика проведення митного контролю Дніпропетровської митниці ДФСУ

Митний контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, передбачає безпосереднє здійснення контрольних заходів Дніпропетровською митницею ДФСУ, спрямованих на перевірку відповідності реальної кількості товарів зазначеній у товаросупровідних документах, задекларованої митної вартості - реальній митній вартості, й інші контрольні дії, виконання яких за загальним правилом є умовою пропуску товарів, предметів, транспорту через митний кордон держави. Заходи організаційного й матеріально-технічного характеру спрямовані на забезпечення законності й дисципліни суб'єктів ЗЕД виносяться за рамки вузько нормативного визначення митного контролю як діяльності, що виконується в пунктах пропуску через митний кордон або в інших нормативно визначених місцях. Виходячи із мети та завдання митного контролю, розглянемо об'єкти перевірки Дніпропетровської митниці ДФСУ (рис. 4.1).

Легітимність зовнішньоекономічної діяльності підприємства - юридична правомочність підприємства, дотримання дозволів для виконання митних операцій (наявність ліцензій, патентів, сертифікатів тощо). Завданням митного контролю об'єкта є встановлення правомірності здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта господарювання відповідно до чинного законодавства, наявність документації щодо ліцензування та квотування операцій, проходження санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, ветеринарного, екологіч-ного, радіологічного, мікробіологічного, гемологічного та інших видів контролю, що є обов'язковою умовою видачі сертифіката відпо-відності та митного оформлення. У Дніпропетровській області зареєстровано 6 443 суб'єкта ЗЕД станом на 01.09.2016р., що на 4,54 відсотки більше, ніж зареєстровано в аналогічному періоді 2015 року.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється Дніпропетровською митницею ДФСУ під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки заявленої митної вартості. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до Митного Кодексу України. Завданням митного контролю є нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання ЗЕД України; ведення митної статистики та розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; способом віднімання вартості та додавання вартості (обчислена вартість), резервний [1].

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється Дніпропетровською митницею ДФСУ шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Контроль визначення митної вартості товарів проводиться при перевірці питань, пов'язаних із заявленням неповної та/або недостовірної інформації про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену вартість декларантом, неподання/або відсутності документів, що підтверджують складові митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування [1].

За 2015 року митним постом «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФСУ винесено 168 рішень про коригування митної вартості, сума додаткових нарахувань склала 272 млн. 680,4 тис. грн.

Размещено на http://www.allbest.ru/

З винесених рішень 60,7% (102 рішення) складено за товарами, які імпортувало ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (вугілля, кокс, вогнетривкі вироби тощо). Середня кількість митних декларацій, оформлених на підстав рішень про коригування митної вартості у відношенні до загального імпорту, за 2015 року становить 41,2% (оформлено МД типу ІМ40 без загальних та попередніх ВМД - 6247, у тому числі за рішеннями про визначення митної вартості - 2613).

У 2015 році на митному посту «Дніпропетровськ-індустріальний» Дніпропетровської митниці ДФСУ направлено 33 запита до відділу контролю митної вартості митниці [5].

Таблиця 4.1

Результати перевірки митної вартості на митному посту «Дніпропетровськ-індустріальний» Дніпропетровської митниці у 2015 році

Період	Сума збільшення митних платежів при коригуванні митної вартості, які перераховані до Держбюджету України, тис.грн.	Сума збільшення митних платежів при коригуванні митної вартості, на які декларантом надані гарантії, тис.грн.	Сума митних платежів, перерахованих до Держбюджету України у порядку реалізації гарантій, тис.грн.
січень	368,20	899,22	2 517,01
лютий	1 071,10	7,09	1 768,59
березень	827,01	276,42	341,62
квітень	1 069,43	-	899,22
травень	707,19	-	7,09
червень	630,18	23,48	276,42
липень	623,58	25,83	-
серпень	1 356,31	-	-
вересень	1 814,69	-	49,31
жовтень	1 057,34	894,37	-
листопад	2 761,07	332,64	-
грудень	1 913,95	74,53	-
за півроку	4 673,10	1 206,21	5 809,95
За рік	14 200,03	2 533,58	5 859,26

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів щомісячно відділом митної вартості УАМП та МТР на митному посту «Дніпропетровськ-індустріальний» узагальнюється цінова інформація (з офіційних видань, мережі Інтернет) та розміщується на FTP - сервері. Довідкова цінова інформація актуальна цінова інформація з зовнішніх джерел (на підставі даних спеціалізованих аналітично-інформаційних видань, біржових котирувань на провідних світових біржах, офіційних статистичних видань багатьох країн світу, аналізу світових ринків). На постійній основі здійснюється надання методологічної допомоги уповноваженим посадовим особам митних постів в частині правильності визначення митної вартості при здійсненні митного оформленням товарів. За рахунок контролю за визначенням митної вартості додатково до Держбюджету забезпечено митним постом «Дніпропетровськ-індустріальний» у 2015 році 884,1 млн.грн.

Дніпропетровською митницею ДФСУ здійснюється моніторинг рівнів митної вартості товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, та товарів, які містять сировинні складові та проводиться відповідна робота з підприємствами, що здійснюють митне оформлення, щодо недопущення заниження бази оподаткування.

Країна походження товарів як об'єкт митного контролю перевіряється з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. При цьому додержується конфіденційність інформації, наданої для цілей визначення країни походження товару, яка не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді.

За 2015 рік постом «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФСУ складено 17 відмов у митному оформленні за напрямком визначення країни походження товарів, економічний ефект склав 781,3 тис. грн. [5].

Місце товару в тарифній класифікації передбачає включення товарів до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і затверджується Законом України «Про Митний тариф України». Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Так, за 2015 рік митним постом «Кривий Ріг» винесено 2 рішення про визначення коду товару. На підставі запитів посадових осіб митного поста Дніпропетровською митницею винесено 36 рішень про визначення коду товару. За результатами винесених рішень додатково перераховано до Державного бюджету України 2 млн. 935,9 тис. грн. податків.

За 2015 рік на посту «Дніпропетровськ-індустріальний» рішення про визначення коду товару не виносилися:

направлено запитів до спеціалізованого підрозділу - 399;

винесено рішень про зміну коду товару у відповідь на запити поста - 31;

економічний ефект - 296548,86 грн.

На постійній основі проводиться моніторинг митних оформлень товарів з метою забезпечення ефективного контролю за справлянням митних платежів, визначенням країни походження, наданням податкових пільг. Сума додаткових надходжень до Державного бюджету України склала 101,71 тис. грн.

До Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС для перевірки на автентичність направлено 1 сертифікат про походження товару з України, виданий у Федеративній Республіці Німеччина.

На уповноважені органи країн СНД направлено запити по 126 сертифікатах на товари:

Російська Федерація: сульфат натрію (2530), пляшки зі скла (7010), шини (4011), колеса, бандажі (8607), феросиліцій (7202), підшипники (8482), флоат скло (7005), жир кондитерський (1517), хурма свіжа (0810), туалетна вода (3303), акумулятори свинцеві (8507), склянки (7013), скло (7005) та інші;

Республіка Білорусь: віск свічний (3404), соки (2009), листи з полівінілхлориду (3902), рукава з вулканізованої гуми (4009), частини та обладнання до автомобілів (гр.86), нитки скляні (7019), скло (7005), компресори (8414), какаовелла (1806), та інші;

Молдова: насіння соняшнику (1206);

Республіка Казахстан: формовочний міканіт (6814).

Сума додаткових надходжень до Державного бюджету склала 2,34 тис. грн. Відмовлено в відновленні преференційного режиму на суму 139,29 тис. грн.

Проводиться на митних постах Дніпропетровської митниці ДФСУ аналіз митних оформлень товарів, на які встановлені диференційовані повні та пільгові ставки ввізного мита, та які ввозяться в Україну на умовах режиму найбільшого сприяння з метою забезпечення повноти митного оподаткування. До Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФСУ для перевірки на автентичність протягом 2015 року направлено 9 сертифікатів про походження товару (Королівство Бельгія, Італійська республіка, Тайвань, Республіка Туреччина, Швейцарська Конфедерація, ЄС). Автентичність 7 сертифікатів підтверджена.

На митних постах Дніпропетровської митниці ДФСУ досліджують митні оформлення товарів, на які встановлені диференційовані повні та пільгові ставки ввізного мита, та які ввозяться в Україну на умовах режиму найбільшого сприяння за непрямими контрактами, при цьому країна походження товару не є країною відправлення. До Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС для перевірки на автентичність направлено 4 сертифікати про походження товару (Королівство Бельгія, Республіка Туреччина). Автентичність 3 сертифікатів підтверджена.

До уповноважених органів країн СНД направлено запити за 350 сертифікатами. За результатами перевірки виконання критерію достатньої переробки на товари рис-сирець та тролейбуси не підтверджено. Зазначена інформація внесена у реєстр товарів. Матеріали направлені до ГУ ДФС у Дніпропетровській області для проведення відповідних заходів.

Проводиться постійний контроль на митних постах Дніпропетровської митниці ДФСУ за дотриманням вимог антидемпінгового законодавства. До Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС для перевірки на автентичність направлено 5 сертифікатів про походження товару (Італійська Республіка, Федеративна Республіка Німеччина,). Отримані відповіді про підтвердження автентичності 8 сертифікатів, направлених на перевірку за попередні періоди [5].

З метою застосування митного законодавства запроваджено митні режими: імпорт (випуск для вільного обігу); реімпорт; експорт (остаточне вивезення); реекспорт; транзит; тимчасове ввезення та вивезення; митний склад; вільна митна зона; безмитна торгівля; переробка на митній території; переробка за межами митної території; знищення або руйнування; відмова на користь держави.

На митних постах Дніпропетровської митниці проводяться робочі зустрічі з питань контролю за дотриманням термінів декларування товарів і транспортних засобів у відповідні митні режими. Так, з представниками ТОВ «Аеротехсервіс» 25.11.2015 та 24.12.2015 були проведені робочі наради щодо контролю за дотриманням термінів декларування повітряних суден у митний режим [5].

Митні платежі включають мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Розмір митного збору визначається митним тарифом, який містить номенклатуру товарів, оподатко-вуваних митним збором. Мито захищає внутрішнього виробника, штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також служить джерелом поповнення бюджетних коштів. В Україні ставки митного збору є єдиними і не підлягають зміні залежно від осіб, що здійснюють переміщення вантажів через митний кордон України, не залежать від видів операцій.

В Україні застосовуються види ставок мит залежно від способу стягнення [1]: адвалерні (встановлюються у відсотках від вартості товару); специфічні (фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару); комбіновані (поєднання приведених першого та другого методів).

В цілях захисту економічних інтересів держави та її внутрішнього ринку від неякісних товарів або недобросовісної конкуренції (а також в інших випадках передбачених законодавством) до товарів, що ввозяться або вивозяться, можуть тимчасово застосовуватися особливі види мита:

спеціальні - використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть завдати збитку вітчизняним виробникам;

антидемпінгові - використовується при ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка є суттєво нижчою за їхню конкурентну ціну та при вивезенні товарів з України за ціною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних товарів, якщо такі операції можуть завдати збитку загальнодержавним інтересам;

компенсаційне - використовується при ввезенні чи вивезенні товарів, під час виробництва яких використовувалася субсидія, якщо таке вивезення чи ввезення загрожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

сезонне - встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення.

Нарахування, сплата і стягування мита на товар проводиться на основі його митної вартості чи/і його фактичної кількості (для комбінованих і специфічних митних зборів) відповідно до Митного Кодексу України.

За результатами проведеного постаудиту на митному посту «Дніпропетровськ-індустріальний» інформація щодо класифікації товарів при здійсненні контрольно-перевірочних заходів:

стрічки для друкарських машинок, митні оформлення якого здійснювались ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у товарній підкатегорії 3212100000 (ставка мита 5%), класифіковано за результатами здійснення аналітичних заходів у товарній підкатегорії 9612101000 (ставка мита 10%), сума можливих додаткових надходжень - 18,2 тис. грн. (матеріали передані до ГУ ДФС у Дніпропетровській області)

ваги електронні FEH-300, що мають чутливість 0,01 г, митні оформлення якого здійснювались у товарній підкатегорії 8423101000 (ставка мита 5%), класифіковано за результатами здійснення аналітичних заходів у товарній підкатегорії 9016001000 (ставка мита 10%), сума фактично сплачених додаткових надходжень до Державного бюджету України склала - 1,44 тис.грн.

вироби вогнетривкі (плити), митні оформлення якого здійснювались ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського» у товарній підкатегорії 6902100000 (ставка мита 5%), класифіковано за результатами здійснення аналітичних заходів у товарній підкатегорії 6903909000 (ставка мита 10%), сума можливих додаткових надходжень - 59,61 тис. грн. (матеріали передані до ГУ ДФС у Дніпропетровській області);

суміш вуглеводнів та текстильний матеріал ”Belzona”, митні оформлення яких здійснювались ПП «Компанія Сперанца» у товарних підкатегоріях 5911909090 (ставка мита 5%) та 2901100000 (ставка мита 0%) відповідно, класифіковано за результатами здійснення аналітичних заходів у товарних підкатегоріях 2710122100 (ставка мита 5%, акцизний податок 182 EUR за 1000 кг). Сума фактично сплачених додаткових надходжень до Державного бюджету України склала - 2,52 тис. грн.;

...