Основи митного контролю та напрями його практичного застосування

врахування національних особливостей різних країн, в яких існує відмінний підхід до визначення ваги нетто товарів; підхід до декларування зворотної тари та акцизних марок на підакцизну продукцію також суттєво відрізняється в різних країнах; в окремих випадках (переважно якщо зовнішньоекономічна операція для Молдови є повністю транзитною, а для України імпортною) замість ваги нетто у даних суміжної країни може бути вказано вагу брутто, а вага брутто при цьому не заповнюється; хоча товарна класифікація зовнішньоекономічної діяльності є однаковою для всіх країн і різниця в класифікаційних кодах для національних митних адміністрацій можлива тільки починаючи з сьомого знаку коду товару, втім різні особливості національного законодавства призводять до того, що код товару відрізняється навіть на рівні товарної групи; підхід до визначення кількості місць товарів в транспортному засобі також може кардинально відрізнятись.

Вищенаведені заходи є важливою передумовою для подальшої побудови механізму аналізу ризиків з використанням попередньої інформації про товари. Так, попереднє інформування є одним із інструментів, сучасною інформаційною технологією, яка може стати потужною передумовою для формування митниці нового покоління «електронної митниці», спрямованої на спрощення й ефективізацію митних процедур. Запровадження даного інструменту вимагає належної підготовки й переосмислення принципів здійснення державної митної справи. Сегментне запровадження цієї технології або ж формування власного інституту попереднього інформування незорієнтованого на інтеграцію до європейського митного простору не дасть суттєвих практичних результатів у кращому випадку, у гіршому - ж навпаки, сприятиме нарощенню бюрократизації й активізації корупційних діянь у митній сфері.

Побудова цивілізованого інституту попереднього інформування вимагає впровадження електронного документообігу, формування єдиного інформаційного простору й тотального запровадження електронних комунікаційних технологій у діяльність усіх органів доходів і зборів. При цьому, результативність попереднього інформування напряму залежить від ступеня імплементованості в систему управління ризиками. Окрім того, доцільною є чітка орієнтація на європейську практику використання даного інструменту, й формування власного інституту за її зразком, що створить передумови для формування інформаційного простору, який відповідає міжнародним вимогам [38].

Варто відмітити, що впровадження попереднього інформування передбачає вироблення єдиних вимог до попередньої інформації, які діятимуть в усіх пунктах пропуску залежно від їх функціональної спрямованості.

У розвитку інституту попереднього інформування в Україні доцільно виділити внутрішні напрямки, що передбачають розвиток співробітництва між митницями та суб'єктами ЗЕД та зовнішні - створення єдиного інформаційного простору для інформаційного обміну з митними органами іноземних держав.

Позитивними факторами використання системи попереднього інформування для українських учасників митних взаємовідносин є виступають:

зменшення часу й скорочення черг при перетині митного кордону;

усунення передумов для підробки та заміни документів;

скорочення впливу людського фактору при прийнятті рішення органу доходів і зборів щодо видачі дозволу на митний транзит у пункті ввезення;

підвищення результативності та дієвості митного контролю;

створення атмосфери взаємної довіри, взаємодії та транспарентності між митницями та декларантами і учасниками ЗЕД;

підвищення ритмічності діяльності роботи митниці;

прискорення електронного документообігу;

підвищення митної безпеки.

Рамковими стандартами ВМО визначено інформаційні вимоги до попередніх електронних повідомлень про експортні, імпортні та транзитні вантажі, які формують основні ознаки, за якими будуть складені повідомлення. Крім того, за вимогами Рамкових стандартів у випадку звернення запитуючої сторони, яке базується на методології аналізу ризиків, запитуюча сторона забезпечить здійснення контролю підозрілих контейнерів з використанням відповідного обладнання, наприклад, рентгенівських апаратів та детекторів випромінювання [57]. Застосовуючи Рамкові стандарти ВМО держави зможуть гармонізувати свої системи управління ризиками та імплементувати їх до єдиних методичних систем управління із виокремленням конкретних власних особливостей.

Розвиток інформаційних технологій вимагає сучасного електронного обладнання та програмного забезпечення, здатного організувати роботу інформаційних систем митних органів із зовнішніми, у тому числі закордонними кореспондентами. Наявна комп'ютерна техніка, що функціонує на митницях, потребує оновлення, але в умовах дефіциту державного фінансування, придбання або модернізація засобів практично не можлива. З урахуванням митної стратегії ЄС (з жовтня 2013 року введено в дію Митний кодекс ЄС (Регламент ЄС № 952/2013) [11], а з 1 травня 2016 року почалось його запровадження на митній території ЄС) вимоги до інформаційних технологій і його обладнання, яке використовується митними органами, дедалі будуть зростати. Адже, відповідно до Митного кодексу ЄС є введення гармонізованих процесів обміну інформацією та створення єдиних баз даних для держава - членів ЄС, що має бути завершено до 2020 року. Європейська комісія планує, що за цей час буде створено та запрацює відповідна ІТ-інфраструктура, з впровадженням якої пов'язується початок повномасштабного функціонування Митного кодексу ЄС 2013 року.

Досвід зарубіжних держав свідчить, що важливою умовою ефективного формування системи державної безпеки в сфері ЗЕД є застосування ризикоорієнтованих методів митного контролю, що забезпечує дієвість митного контролю з мінімальним втручанням в операційну діяльність зовнішньоекономічних суб'єктів. Проте, в багатьох країнах світу система аналізу ризиків передбачає використання системи попереднього інформування (ICS/ЕCS), системи реєстрації і ідентифікації суб'єктів підприємницької діяльності (EORI) та інших засобів з метою підвищення якості митного контролю [24].

Україна з метою зменшення контрабандних потоків товарів по своїй території має займатися активним впровадженням сучасних методів оперативного інформування щодо товарів та транспортних засобів, які повинні перетнути митний кордон держави. На законодавчому рівні прописані та затверджені основні положення попереднього інформування. Так, Митним кодексом України [1] прописано основні засади роботи інституту попереднього інформування митного органу про товари, які повинні перетнути кордон держави та головні принципи взаємодії між усіма співучасниками процесу. При цьому головною проблемою варто вважати не введення в дію даного процесу у тому обсязі в якому він працює у провідних країнах світу. Інформування відбувається, здійснюється обробка та аналіз усієї наявної інформації та приймається відповідне рішення. Водночас спрацьовує так званий людський фактор при якому саме посадовою особою приймається рішення про вжиття відповідних заходів контролю. Крім того, досить часто митниця призначення отримує інформацію про можливі ризики уже після здійснення процедур митного контролю та оформлення. А відповідні інформаційні бази містять у собі застарілу інформацію, яка не надає змогу точно відслідкувати логістичні маршрути, які є типовими для даних товарних потоків.

Зважаючи на досвід розвинутих держав, Україні необхідно враховувати існуючі традиції при відпрацюванні схем «чорного» імпорту та забезпечувати оперативність обміну інформацією з іншими митними адміністраціями. Однак за умов постійних ротацій та скорочення штатної чисельності працівників, зростає завантаженість на одного працюючого. Це відбувається за умови зростання товарних потоків та скорочення часових нормативів для митного оформлення. І як наслідок - зростає імовірність ризику неприйняття до уваги інформації, що міститься у попередньому повідомленні. Крім того, у Державній фіскальній службі на сьогодні відсутній єдиний центр, головною умовою функціонування якого є аналіз та проведення періодичного он-лайн контролю за товарними позиціями, що мають найвищий ступінь ризикованості.

В рамках спрощення митних процедур органи доходів і зборів мають підвищувати рівень довіри з боку суб'єктів ЗЕД. Для цього створюються бізнес асоціації, покликані здійснювати захист інтересів учасників з метою максимізації прибутку з мінімізацією витрат. Тому кожен учасник таких асоціацій має на меті здійснення легальних операцій, які підвищать довіру до нього з боку державних органів. Органи державної влади мають створювати усі необхідні умови для ефективної роботи та співпраці даних підприємств - суб'єктів ЗЕД. При цьому попереднє інформування має забезпечити мінімальні часові затримки в пунктах пропуску на державному митному кордоні та забезпечувати максимальний обмін інформацією щодо змін у законодавстві та нових вимог, які встановлюються перед учасниками зовнішньоекономічних процедур.

Отже, інститут попереднього інформування направлений на оптимізацію митних процедур, взаємодію між усіма учасниками зовнішньоекономічних процесів та впровадження сучасних методик опрацювання інформації. Для органів доходів і зборів з питань митної справи України важливого значення потребує переорієнтація від виконання фіскальної функції до формування нової системи управління ризиками створення на митницях відокремлених підрозділів, які займатимуться постійним оновлення баз даних, моніторингом митних оформлень, впровадженням сучасних інформаційно-технологічних процесів, які прискорюють обмін інформацією та мінімізуватимуть роль субєктивного фактору.

В діяльності Дніпропетровської митниці ДФСУ напрямками удосконалення вбачаються наступні:

пошук додаткових надходжень платежів до бюджету за рахунок контролю за визначенням митної вартості, її коригування, визначення коду товару, визначення країни походження товарів, проведення аналізу ЗЕД платників податків;

впровадження сучасної системи електронного адміністрування реалізації пального;

підвищення ефективності роботи митниці з метою збільшення митних платежів шляхом рахунок попередження і запобігання застосування підприємствами реального сектора економіки мінімізації сплати мита, інших платежів, податків і зборів;

аналіз ефективності організації роботи митниці згідно виконання індикативних показників бюджету;

прийняття (разом з митними службами іноземних держав) заходів, спрямованих на поліпшення процедури пропуску через кордон України товарів і транспортних засобів, їх митного контролю і митного оформлення;

впровадження уповноваженого економічного оператора з урахуванням домовленностей, взятих відповідно до угоди про асоціацію між Україною та ЄС [5];

дієвий контроль за використанням заходів нетарифного регулювання ЗЕД при переміщенні товарів через митний кордон України, втілення підготовчого документального контролю на митниці;

вжиття заходів згідно захисту прав інтелектуальної власності в процесі здійснення ЗЕД, попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

здійснення допуску перевізників-резидентів до перевезень на умовах митної конвенції про міжнародні трансфери вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975;

контроль за процедурою застосування гарантій постачання сплати митних платежів при доставці продуктів в митницю призначення, взаємодія з гарантами;

організація діяльності митниці з надання, анулювання, переоформлення, та призупинення дії дозволів для митної брокерської роботи та дозволів на винахід та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, ліцензійних митних складів;

забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в т. ч. не є предметами біржової торгівлі, що перетинають митний кордон України відповідно до зовнішньоекономічних операціях через посередників, зареєстрованих в країнах з пільговим оподаткуванням, в разі заяви недостовірних, неповних відомостей про товари, спрямованості запитів до уповноважених органів іноземних країн для встановлення автентичності документів для доказування заявленої митної вартості товарів;

координація митниці згідно верифікації документів про походження продуктів з України, правильності класифікації товарів у відповідність до УКТ ЗЕД;

перегляд і актуалізація профілів ризику та наповнення системи управління ризиками електронними профілями;

моніторинг митних оформлень в режимі реального часу з виявлення ризикових зовнішньоекономічних операцій;

аналітично-пошукова робота митниці, спрямована на виявлення методик і пристроїв злочинного руху товарів і транспортних засобів через митницю;

забезпечення співпраці з митними службами Німеччини, Польщі та Литви в рамках проекту Twinning «Підтримка ДФСУ в розвитку частин інтегрованого управління кордонами в митній сфері»;

модернізувати інфраструктурні об'єкти митниці: прискорити здійснення заходів щодо введення в експлуатацію нових і тимчасово непрацюючих габаритно-вагових комплексів, проведення ремонтів, поліпшення діючих комплексів;

запровадження інформаційного обміну між контролюючими органами та Дніпропетровською митницею за принципом «єдиного вікна»;

забезпечення взаємодії та обміну даними з Глобальною митною організацією, регіональним інформаційним вузлом зв'язку держав Центральної / Східної Європи («Rilo-Варшава»), державними та регіональними вузлами Всесвітньої митної організації з боротьби з контрабандою та порушеннями законодавства щодо дотримання митних правил, співпраці і обміну інформацією з податковими та митними адміністраціями світу; представниками міжнародних фінансових організацій; дипломатичними консульствами іноземних держав і міжнародних організацій, акредитованих в Україні, з питань оподаткування. надання пояснень порівняно привілеїв дипломатичних консульств.

ВИСНОВКИ

Створення економічної безпеки та захист економічних інтересів України, запобігання незаконному ввезенню товарів, втратам Державного бюджету України в процесі зовнішньоекономічних операцій є головним завданням органів доходів і зборів з питань митної справи, яке зумовлює пошук нових і вдосконалення існуючих засобів та форм проведення митного контролю. В результаті поновлення митного законодавства значно посилюється вплив митного контролю як елемента державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності на процеси інтеграції в світову економіку і міжнародну торговельну систему.

Митний контроль є різновидом фінансового контролю діяльності суб'єктів господарювання, які вивозять, ввозять, передають, здійснюють транзит, використовують і зберігають товари, транспортні засоби, що переміщуються між митними територіями різних держав.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів.

В державах Європейського Союзу не існує єдиної моделі функціонування митних адміністрацій, у більшості країн вони діють у формі департаментів міністерств фінансів, в інших - є частиною органів доходів, що передбачає їх об'єднання з податковими органами та обов'язок контролю не лише за митними платежами, але й податком на прибуток і податком на прибуток корпорацій.

Митному контролю притаманні принципи: законність, що закладений в законодавчих актах держави з питань митної справи, гармонізація і уніфікація митної діяльності, що ґрунтується на міжнародних конвенціях і договорах, до яких приєдналась Україна. Важливими принципами митного контролю є демократизм, систематичність, компетентність, конфіденційність, професіоналізм.

Робота виконана на матеріалах територіального органу доходів і зборів з питань митної справи - Дніпропетровської митниці, яка є бюджетною установою, що входить в єдину систему органів ДФСУ та реалізує встановлений порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, здійснює митний контроль та митне оформлення, застосовує механізми тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляє митні платежі, веде митну статистику, обмінюється митною інформацією, запобігає та протидіє контрабанді, порушенням митних правил, організує і забезпечує інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Дніпропетровська митниця входить до п'ятірки бюджетоформуючих митниць, які забезпечують майже 70% надходжень до бюджету. На перше вересня 2016 року у Дніпропетровській області зареєстровано 6 443 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що на 4,54 відсотки більше, ніж було зареєстровано в аналогічному періоді 2015 року. Основними імпортерами Дніпропетровщини є: держави Європейського Союзу, доля яких в імпорті складає 42,49%, країни СНД - 30,3%, країни Азії - 16,7%. Із загальної структури експорту по Дніпропетровській митниці найбільші обсяги вивезених українських товарів до країн Європейського Союзу - 37,53%, країн СНД - 28,96%, країн Азії - 24,59%.

За 12 місяців 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС до Державного бюджету України направлено 16,7 млрд.грн., або 95% доведеного індикативу. Відносно 2014 року збільшення надходжень складає +54% (+5,8 млрд.грн).

Розраховано показники ефективність діяльності Дніпропетровської митниці у 2015 році: показник ефективності здійснення митного контролю, який демонструє обсяг товарів, що імпортувались, у розрахунку на одну посадову особу митниці, який склав 3,4 (2015р.), станом на 2014 рік показник складав 2,8; кількість пропущених транспортних засобів через митний кордон 1290 (тис.од.). Обсяг надходжень у розрахунку на 1 працівника 5746,7 тис.грн.; порушено справ про порушення митних правил, 17 808 шт.

Митний контроль Дніпропетровської митниці ДФСУ здійснюється під час: ввезення на митну територію України товарів з метою їх вільного використання з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон; вивезення за межі території України товарів з метою вільного використання -- з моменту ввезення товарів у зону митного контролю і подання необхідних для митного контролю документів на товари і до вивезення їх за межі України; тимчасового ввезення товарів на митну територію України -- з моменту ввезення і до вивезення за межі митної території; тимчасового вивезення товарів за межі митної території України з моменту пред'явлення митниці товарів та інших предметів і необхідних для митного контролю документів на такі товари та інші предмети і до пропуску через митний кордон України під час зворотного ввезення через територію України; транзиту через територію України -- ввезення в Україну і до вивезення з України.

З метою уникнення зайвого витрачання бюджетних коштів ДФСУ здійснює аналіз обсягів і номенклатури товарів, митне оформлення яких здійснюється в місцях розташування підрозділів митних органів, для визначення доцільності/недоцільності забезпечення цих місць спеціалістами, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фіто санітарний, радіологічний та екологічний контроль.

На Дніпропетровській митниці щоденно здійснюється систематичний моніторинг та контроль митного оформлення митних декларацій в напрямі дотримання законодавства в сфері захисту прав інтелектуальної власності. Так, протягом 2015 року заходи з призупинення митного оформлення товарів відповідно до статей 399 та 400 Митного кодексу України застосовувались до 132 об'єктів права інтелектуальної власності: 1 з яких - винахід; 5 - корисних моделей; 50 - промислових зразків; 76 - знаків для послуг і товарів.

В зоні діяльності митного поста «Дніпропетровськ-індустріальний» працюють митні склади ТОВ «Дніпро логістик сервіс», та АТ «Промарматура», завантаженість митних складів протягом 2014-2015 років АТ «Промарматура» зросла 10,78 %, а завантаженість митних складів ТОВ «Дніпро логістик сервіс» у 7,73 рази, що свідчить про прискорення руху товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Розроблено рекомендації щодо вдосконалення організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФСУ, зокрема, розвиток електронних сервісів, з метою забезпечення зменшення витрат часу на адміністрування митних платежів, податків, зборів та вдосконалення наявних електронних сервісів обслуговування платників податків; удосконаленні стану законодавчого та нормативно-правового регулювання питань електронного декларування товарів, запровадження інформаційного обміну між контролюючими органами та Дніпропетровською митницею за принципом «єдиного вікна», технологія віддаленого випуску товарів. (декларування та випуск товарів відбуваються у внутрішній митниці).

Розглянута методика проведення митного контролю на Дніпропетровській митниці, яка реалізується моделлю, що включає об'єкти, джерела інформації та методичні прийоми митного контролю. Щодо покращення процедури визначення митної вартості пропонується запровадити нові стандарти операційних процедур задля збільшення прозорості та узгодженості, а також залучати представників бізнесу для забезпечення більш точного та справедливого визначення вартості.

Досліджено методику застосування митницею автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів, що направлене гармонізацію митного законодавства країни з міжнародним законодавством, а також дієву реформу в митній сфері.

Пропонується скасувати встановлену законодавством процедуру митного оформлення товарів в режимі «внутрішнього транзиту» і натомість передати усі функції в пункти пропуску через державний кордон та припинити проведення розмитнення товарів на внутрішніх митницях. При цьому ресурси ліквідованих митних об'єктів перемістити в ті пункти пропуску, які потребують додаткового забезпечення через великий попит на послуги.

Найбільш ефективна організація праці митного інспектора досягається шляхом поєднання з організацією контрольно-митного процесу, що ґрунтується на застосуванні наукової організації митного процесц з використанням інформаційних систем у збиранні і перетворенні обліково-економічної інформації.

У структурі контрольного органу працюють 26 митниць, безпосередньо здійснюють контрольно-митний процес, управляють ним і обслуговують його за принципом розподілу праці. Головними проблемами, що потребують вирішення є дублювання між окремими структурними підрозділами як на центральному так і на регіональному рівні, недостатня орієнтованість діяльності митних органів на задоволення декларантів та платників податків: тривалий час митного контролю, низька якість послуг, корупція, бюрократизм. Тому важливим завданням є впровадження та удосконалення системи управління якістю, мінімалізація людського фактору у митній службі, підвищення ефективності управління персоналом; розвиток системи безперервного навчання та підвищення рівня мотивації працівників, проведення регулярної оцінки ефективності роботи структурних підрозділів, формування системи управління якістю їх роботи.

В діяльності Дніпропетровської митниці ДФСУ напрямками удосконалення вбачаються наступні: пошук додаткових надходжень платежів до бюджету за рахунок контролю за визначенням митної вартості, її коригування, визначення коду товару, визначення країни походження товарів, проведення аналізу ЗЕД платників податків; підвищення ефективності роботи митниці з метою збільшення митних платежів шляхом рахунок попередження і запобігання застосування підприємствами реального сектора економіки мінімізації сплати мита, інших платежів, податків і зборів; аналіз ефективності організації роботи митниці згідно виконання індикативних показників бюджету; прийняття заходів, спрямованих на поліпшення процедури пропуску через кордон товарів і транспорту, їх митного контролю і митного оформлення; впровадження уповноваженого економічного оператора з урахуванням домовленностей, взятих відповідно до угоди про асоціацію між Україною та ЄС; дієвий контроль за використанням заходів нетарифного регулювання ЗЕД при переміщенні товарів через митний кордон України, втілення підготовчого документального контролю на митниці; здійснення допуску перевізників-резидентів до перевезень на умовах митної конвенції про міжнародні трансфери вантажів; контроль за процедурою застосування гарантій постачання сплати митних платежів при доставці продуктів в митницю призначення, взаємодія з гарантами; забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів; координація митниці згідно верифікації документів про походження продуктів з України, правильності класифікації товарів у відповідність до УКТ ЗЕД; актуалізація профілів ризику, наповнення СУР електронними профілями; моніторинг митних оформлень в режимі реального часу з виявлення ризикових зовнішньоекономічних операцій; забезпечення співпраці з митними службами Німеччини, Польщі та Литви в рамках проекту Twinning «Підтримка ДФСУ в розвитку частин інтегрованого управління кордонами в митній сфері».

Размещено на Allbest.ru