Основи митного контролю та напрями його практичного застосування

частини змінні до преса, митні оформлення якого здійснювались ПрАТ «Інтеркерама» у товарній підкатегорії 8207309000 (ставка мита 2%), класифіковано за результатами здійснення аналітичних заходів у товарній підкатегорії 8474901000 (ставка мита 5%), сума можливих додаткових надходжень - 231,02 тис. грн.. (матеріали передані до ГУ ДФС у Дніпропетровській області);

в грудні 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС проведено аналіз митного оформлення товару «Аналітичні ваги Mettler Toledo ML 204- 1шт.НПВ: 220г. Дискретність: 0.0001 та аналітичні ваги Mettler Toledo ML 503- 3шт.НПВ: 520г. Дискретність: 0.0001» за кодом УКТЗЕД 8423 81 90 00 (ставка мита 5%) заявленого до митного оформлення за МД від 07.07.2014 №110100000/2014/215632. За результатами перевірки встановлено, що товар має чутливість 0,0001 г.

Важливим напрямком у діяльності митниці є справляння акцизного податку на споживання високорентабельних видів товарів (продукції), що включається до ціни товарів (продукції). Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного податку з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюють митниці, а під час реалізації на території України - податківці.

Податок на додану вартість також є об'єктом митного контролю Дніпропетровської митниці ДФСУ, який нараховується та сплачується при ввезені товарів (супутніх послуг) на митну територію України (імпорт), наданні послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом та вивезені товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, постачанні послуг міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом. Органами доходів та зборів перевіряється достовірність бази оподаткування, яка включає собівартість продукції, прибуток, ввізне мито та акцизний податок; загальну суму податкових зобов'язань; суму податкового кредиту; ставок податку, надання пільг, правомірність відшкодування із бюджету сум ПДВ; своєчасність сплати належних сум податку.

До окремих видів діяльності підприємств, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами, належать: митна брокерська діяльність; відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання та вантажного митного комплексу.

Валютні операції, що здійснюються підприємствами підлягають контролю щодо дотримання валютного законодавства, декларування валютних цінностей, отримання ліцензій тощо. Органами валютного контролю відповідно до чинного законодавства визначено: НБУ, уповноважені банки, ДФСУ. Залежно від своїх функцій зазначені органи мають різний обсяг повноважень у сфері валютного контролю. Зокрема, в межах компетенції ДФСУ застосування та своєчасне стягнення сум штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Контрабанда - переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів. Зокрема, спільними заходами Дніпропетровської митниці ДФС та Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області у 2015 рік створено міжвідомчу оперативно-аналітичну групу у складі співробітників з метою організації заходів з протидії контрабанді та корупції у митній справі, недопущення нанесення економічних збитків державі. На постійній основі здійснюється комплекс спеціальних заходів щодо недопущення порушення чинного законодавства України у рамках спільних планів взаємодії зі співробітниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області: операція «Рубіж»; операція «Нафтопродукт-2015»; операція «Акциз-2015»; «План заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» [5].

Протягом 2015 року співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС проводився комплекс спеціальних заходів, у тому числі у взаємодії з правоохоронними і контролюючими органами доходів і зборів, спрямовані на виявлення, припинення та попередження незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспорту та інших предметів, тютюнових виробів та реалізації їх на внутрішньому ринку, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, зброї та боєприпасів. Посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС за результатами проведених заходів складено 91 протокол про порушення митних правил.

Дніпропетровською митницею ДФС протягом 2015 року направлено 1 повідомлення до СУ ФР міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків щодо протиправних дій службових осіб ТОВ «Веста-Дніпро», що містить ознаки злочину ч.3 ст. 212 КК України. Сума несплачених обов`язкових платежів складає: 22 325 560, 56 грн. [5].

Протягом 2015 року за результатами моніторингу митних оформлень складено 11 протоколів про ПМП за ознаками ст.ст. 472, 483 Митного кодексу України на загальну суму 6 763 636 грн., вилучено товарів на суму 4 244 018 грн. Проведено спільно з оперативними підрозділами УБНОН ГУ МВС України в Дніпропетровській області та Дніпропетровською Дирекцією УДППЗ «Укрпошта» 7 оперативно-перевірочних заходів із залученням кінологічних команд митниці, направлених на виявлення та припинення фактів незаконного пересилання у міжнародних поштових відправленнях наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, перевірено 352 міжнародних поштових відправлень.

Надання практичної та методичної допомоги підрозділам митниці в організації діяльності з питань документування та провадження у справах про порушення митних правил, а також перевірка додержання посадовими особами підрозділів митного оформлення митниці вимог законодавства, що визначають порядок запобігання та протидії митним правопорушенням, здійснюються постійно Дніпропетровською митницею шляхом отримання відділом провадження у справах про порушення митних правил доповідних записок від підрозділів щодо наявності в діях громадян або посадових осіб підприємств ознак порушення митних правил, їх кваліфікації та документування.

Співробітниками Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням перед складанням протоколів про ПМП в якості методичної допомоги у межах повноважень надавалась довідкова інформація, яка допомагала з'ясувати обставини щодо наявності порушень митного законодавства з боку громадян або посадових осіб підприємств, за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність. Також перевірялось, чи співробітник митниці всебічно, повно та об'єктивно з'ясував, чи було вчинено особою адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності.

Ухилення від митного оподаткування - правопорушення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні платником своїх обов'язків зі сплати митних платежів. Завданням митного контролю є своєчасне виявлення та запобігання ухиленням від сплати митних платежів та підвищення економічної безпеки держави.

Дніпропетровською митницею у 2014 році проведено 27 перевірок підприємств з питань державної митної справи, у т.ч. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, за результатами яких донараховано 4,4 млн.грн. Перевірений 931 суб'єкт ЗЕД з питань дотримання встановлених законом строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, за результатами яких донараховано 19,9 млн.грн. [68].

Протягом 2015 року управлінням аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС з метою ініціювання перегляду рішень судів (апеляційні скарги) про незастосування конфіскації або закриття заведених Дніпропетровською митницею ДФС справ про порушення митних правил були направлені до апеляційного суду Дніпропетровської області 14 скарг на постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська щодо переглядів рішень судів про незастосування конфіскації або закриття справ про порушення митних правил, заведених митницею, на загальну суму 6 969 540 грн., з них: 9 скарг митниці на загальну суму 6 852 882 грн. знаходяться на розгляді; по одній справі на суму 2055 грн. правопорушник визнаний винним у вчиненні порушення митних правил та йому було винесено усне зауваження; 2 справи на суму 114 603 грн. були припинені.

У 2015 році Дніпропетровською митницею ДФС направлено 51 запит за кордон, в тому числі 50 запитів через Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ДФС України (Великобританія, Республіка Естонія, Республіка Польща, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Литва, Російська Федерація, Республіка Туреччина, Італійська Республіка, Королівство Бельгія, Королівство Норвегія, США, Королівство Нідерланди, Китайська Народна Республіка, Республіка Латвія) та 1 запит направлено безпосередньо до країн-учасниць СНД (Республіка Молдова). Отримано 97 відповідей (в тому числі на запити минулих років).

За результатами опрацювання відповідей, отриманих від митних органів іноземних держав, за звітний період складено 12 протоколів про порушення митних правил (ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України), на загальну суму 5 млн. 731 552 грн.

Митницею отримано до відпрацювання 34 запити іноземних митних органів: безпосередньо 20 запитів з країн СНД та 14 запитів через Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ДФС України (з Туреччини, Литовська Республіка, Російська Федерація, Узбекистан, Естонська Республіка).

За звітний період опрацьовано понад 63 службові записки підрозділів митних оформлень митниці стосовно спрацювання форм митного контролю 801-1 «Направлення службової записки до підрозділу по боротьбі з порушеннями митних правил з метою розгляду питання щодо направлення запиту до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, даних митного органу (після завершення митного оформлення)», сформованих АСАУР [5].

З початку 2016 року Дніпропетровською митницею складено 85 протоколів про правопорушення митних правил на суму майже 108 млн. грн. В порівнянні з аналогічним періодом 2015 року, було складено 70 протоколів на суму майже 16 млн. грн. За результатами розгляду митних справ про порушення митних правил накладено штраф в 40 справах на суму більше, ніж 3 млн. грн. Основними правопорушеннями при перетині кордону є подання документів з неправдивими відомостями відносно вартості і кількості товару, і його найменувань (побутова техніка, транспортні засоби тощо), а також не декларування товарів і транспортних засобів для комерційного призначення [68].

Джерела інформації митного контролю включають: законодавчі акти, нормативно-правові документи, планово-регулюючі, організаційно-розпорядчі документи, фактографічну інформацію (первинні облікові документи, бухгалтерський і податковий облік та звітність, матеріали внутрішнього контролю).

Джерелом фактографічної інформації з питань митної справи є наведений конкретний список документів та відомостей, необхідних до подання для здійснення митного контролю різними видами транспорту (табл. 4.2).

Методичні прийоми узагальнення і реалізації митного контролю - це митне оформлення, митне декларування, хронологічне групування недоліків, систематизоване групування та хронологічно-систематизоване групування, аналітичне групування результатів контролю, систематизоване викладення недоліків в акті перевірки, прийняття рішень за результатами контролю та контроль за виконанням прийнятих рішень.

Узагальнення результатів проведення документальних перевірок органами доходів і зборів з питань митної справи здійснюється у акті або довідці. При виявленні порушень під час перевірки складається акт, а у разі їх відсутності - довідка.

Таблиця 4.2

Документи та відомості необхідні для митного контролю

Акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Довідка документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [17].

Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених фактів під час перевірки порушень митного та податкового законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють органи доходів і зборів. Акт документальної перевірки включає всі істотні факти зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта господарювання, які стосуються виявлених порушень митного, валютного, податкового та іншого законодавства, контроль дотримання якого здійснюють на митники. Виявлені порушення законодавства висвітлюються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно з посиланням на первинні документи, регістри бухгалтерського, податкового обліку, фінансову, податкову та іншу звітність, інші документи, пов'язані зі справлянням податків, зборів, митних платежів чи надіслані іншими підприємствами, органами державної влади, правоохоронними органами, іноземними державами. Вартісні показники вказуються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті відображають в акті (довідці) документальної перевірки з зазначенням їх еквіваленту в гривнах за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату проведення фінансово-господарської операції.

Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки [1].

Обов'язковому відображенню в акті перевірки підлягають результати дослідження питань, визначених програмою, затвердженою наказом контролюючого митного органу, а саме :

правильність, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати митних платежів;

обґрунтованість та законність надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (у разі наявності);

правильність класифікації товарів, щодо яких проведено митне оформлення згідно з УКТ ЗЕД;

відповідність фактичного використання товарів заявленій меті переміщення через митний кордон України та/або відповідність фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів платника податків, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

законність переміщення товарів через митницю, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території [1].

Якщо за результатами перевірки виявлено порушення митного законодавства, то необхідно викласти чітко зміст порушення з обов'язковою вказівкою конкретних пунктів і статей законодавчих актів, що порушені; вказати в чому полягає невідповідність інформації, яка міститься в документах, поданих декларантом для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки за первинними або іншими обліковими документами; вказати на зміст первинних документів та інших матеріалів, що свідчать про наявність порушень.

Окремо в акті перевірки зазначаються дані про виявлені митні порушення, що передбачають вжиття заходів нетарифного регулювання ЗЕД. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами не оформляються окремими документами, а вказуються в акті перевірки або у довідці;

наводиться в акті (довідці) документальної перевірки інформація про складання відповідних документів, які підтверджують факти відмови керівника суб'єкта ЗЕД поставити свій підпис у посвідченні на право проведення перевірки;

щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи в акті документальної перевірки зазначається інформація, якщо при проведенні перевірки посадовими особами контролюючого органу здійснювались відбір проб та зразків товарів, контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися платником податків у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини, поміщених у відповідний митний режим, призначалось проведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів будівельних, монтажних та інших робіт.

Отже, методика митного контролю реалізується з використанням моделювання, що охоплює об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми, митного контролю направлена на всебічне і комплексне дослідження з метою виявлення порушень митного законодавства та запобігання ним.

4.2 Аналіз та управління ризиками при здійсненні митного контролю товарів і транспортних засобів

Митний контроль і управління ризиками нерозривно пов'язані напрямками діяльності митних адміністрацій зарубіжних держав, в тому числі і України. Застосування системи управління ризиками (СУР) дозволяє одночасно забезпечити виконання завдань, покладених на державу з питань державної митної справи, і сприяти прискоренню товарообігу.

Центральним поняттям в процесі реалізації СУР і застосування оціночного інструментарію є власне митний ризик. Як і у випадку з ризиком в цілому, даний його різновид характеризується наявністю безлічі підходів до розуміння. Їх узагальнення дозволяє зробити висновки про те, що митний ризик найчастіше визначають як ймовірність (потенційну можливість) порушення митного законодавства [79]; ступінь ймовірності даного порушення [12]; можливість випадкового виникнення небажаних збитків в результаті недотримання митного законодавства [36]; комбінацію ймовірності та ступеня негативних наслідків [66].

Однак, «ймовірність», «можливість» вказують на невизначеність, зумовлену відсутністю повної інформації про конкретний об'єкт митного контролю (наприклад, об'єктивну інформацію про фактичну кількість декларованого товару), з іншого боку, «порушення», «збитки», «негативні наслідки» означають негативний результат настання події (ухилення від сплати митних платежів у повному об'ємі, контрабанда).

Митний ризик може бути охарактеризований як сукупність можливостей порушення права Євразійського економічного союзу і законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на органи доходів і зборів, а також розміру наслідків цього порушення.

Відповідно до статті 363 Митного кодексу України та Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю виявлений ризик - ризик, щодо якого в органах ДФС наявна інформація про порушення законодавства України з питань державної митної справи [1, 17].

У вітчизняній і світовій практиці склалося розуміння оцінки ризику як найважливішої складової процесу управління ним, яка характеризується певною структурою. Безпосередньо оцінку митного ризику та три його елементи вважаємо більш доцільним визначати не як дії суб'єктів управління митних ризиків (уповноважених посадових осіб органів доходів і зборів), а як процес, що відповідає міжнародним стандартам ІСО в галузі ризик-менеджменту.

За статтею 361 МКУ органи доходів і зборів з питань митної справи використовують СУР для визначення товарів, транспорту комерційного призначення, документів і громадян, які проходять митний контроль, форм і методів контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю [1]. При чому, виявлення, аналіз та оцінка ризиків здійснюється після проведення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та визначення країни походження товарів [17].

Прийнятність митного ризику, його величини знаходить своє відображення в понятті рівня митного ризику, який можна визначити як якісну або кількісну характеристику, виражену поєднанням ймовірності виникнення і величини можливих наслідків ризику. Наявність інформації про рівень ризику є, по суті, кінцевим результатом процесу його оцінки, який дозволяє приймати подальші рішення щодо об'єктів митного контролю. Наприклад, із застосуванням експертного методу чи інших методів і інструментів можуть бути встановлені «ризик високого рівня», «прийнятний ризик», «ризик з ймовірністю 55%», «незначний ризик».

Контрольні заходи по аналізу, розкриттю та оцінці ризиків виконуються за наступними етапами. Спочатку досліджують характеристики товарів, які формують та впливають на митну вартість, вивчають зміст документів, що містять інформацію про вартість послуг по перевезенню товарів, досліджують маршрут транспортування і достовірність декларування витрат на перевезення. На підставі наявної в митниці інформації за митною вартістю (результати попереднього інформування, документальних перевірок, запити для встановлення автентичності тощо) перевіряється структура митної вартості. Митна вартість товарів досліджується шляхом порівняння заявленої її величини з наявною в митниці інформацією - цін на такі товари або прямих витрат на їх виробництво (вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів), що були понесені на виготовлення товару. Крім того, митники співставляють заявлену митну вартість товарів з митною вартістю аналогічних, ідентичних або подібних, митне оформлення яких вже здійснено. Досліджується взаємозв'язок покупця та продавця.

У випадку продажу товарів між пов'язаними особами окремо перевіряють митну вартість товарів, визначену першим основним методом, що надав декларант, якщо він доведе, що така вартість є близькою до вартості однієї з операцій, що виконувались одночасно з оцінкою товарів (вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів) [17].

Існують особливості визначення митної вартості нафти та нафтопродуктів, комплектних об'єктів, товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі, незареєстрованих лікарських засобів. Зокрема, при виявленні та аналізі системи управління ризиками митної вартості нафти та нафтопродуктів, які надходять в Україну, відповідно до умов договору, часу поставки товарів та враховують значення котирувань, які публікуються світовими інформаційними агентствами (Platts, Argus тощо), регіон експорту, дані про склад вартості, а також досвід розрахунку ціни товару залежно від країни експорту, якості товару, виробника тощо.

Службові особи митниці контролюють заявлену митну вартість товарів при наявності пільг, знижок, надбавок до ціни товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження.

Окремо здійснюється контроль наявності продажу оцінюваних експортних товарів. Виявляються ознаки підробки, фальсифікації документів, в яких зафіксована митна вартість товарів, для цього вивчають розбіжності у різних документах, що відображають одну операцію визначення митної вартості. Важливим джерелом інформації при проведенні перевірок є рішення інших митниць про коригування митної вартості ввезених товарів за одним і тим же зовнішньоекономічним договором (контрактом), що визначали митну вартість товарів на підставі результатів спрацювання критерію АСУР. В якості джерел інформації залучають і додатково подані декларантом документи, що підтверджують митну вартість товарів.

За підсумками з аналізу ризиків митники контролюють правильність визначення митної вартості товарів під час митного контролю і митного оформлення шляхом дослідження заявленої митної вартості, обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів,

При перевірці митної вартості товарів за основним методом, виконаним декларанта, оцінюється включення всіх частин формування митної вартості, платежів, до ціни, що підлягає сплаті або фактично сплачена, тотожність даних у митній декларації (декларації митної вартості) та у документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність підробок, фальсифікацій, арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; помилок у розрахунках сум в іноземній та/або національній валютах, при розрахунку знижок; при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру згідно Митного тарифу України.

Джерелами інформації при здійсненні контролю заявленої митної вартості товарів є:

митна декларація рядки 12, 20, 22, 31 (характеристика товару, яка формує склад митної вартості), 42, 43, 44 (реквізити документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46 (коригування, додаткова інформація, сертифікати і дозволи);

документи, подані для декларування, у випадках не використання митної декларації (характеристики товару, що формують митну вартість);

рахунки-фактури або інші документи, який визначає митну вартість товару.

У випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки достовірності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком її заниження та декларуванням нижчої, ніж вартість аналогічних, митники досліджують документи, що підтверджують заявлену митну вартість надсилають запити для отримання додаткових документів. У випадках виявлення помилок у розрахунках декларанта митної вартості, неподання ним документів, або відсутності у документах інформації, що підтверджує склад вартості товарів чи даних щодо фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті ціни; невідповідно обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, надходження до митниці офіційних, достовірних даних інших держав щодо недостовірності заявленої митної вартості контролюючі митні органи о коригує митну вартість товарів.

Щодо покращення процедури визначення митної вартості пропонується запровадити нові стандарти операційних процедур задля збільшення прозорості та узгодженості, а також залучати представників бізнесу для забезпечення більш точного та справедливого визначення вартості.

Застосування системи управління ризиками - це право митниці, а не обов'язок. У кожному конкретному випадку митний інспектор визначає доцільність проведення окремих митних формальностей та відповідатиме за їх ефективність.

Практичне впровадження положень правил 6.3, 6.4 та 6.9 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась шляхом прийняття Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» подана у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Застосування митницями автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів у січні-лютому 2011-2015 рр.

*селективність профілю ризику - показник профілю ризику, який кількісно характеризує його вибіркову здатність (числове значення від 0 до 100, що показує відсоток митних оформлень, який профіль ризику дає можливість відбирати із загальної кількості митних оформлень).

На думку експертів США, українські митники суттєво обмежені та надмірно залежні від недосконалих параметрів систем управління ризиками, що призводить до низької ефективності та кількості перевірок та недостатнього нагляду [5]. Тому слід прийняти відповідні нормативні документи і розробити операційні стандартні заходи, які дозволятимуть митникам виконувати процедури по дотриманню митних правил для отримання достатньої інформації про товари, що ввозяться на територію України. Пропонується скасувати встановлену законодавством процедуру митного оформлення товарів в режимі «внутрішнього транзиту» і натомість передати усі функції в пункти пропуску через державний кордон та припинити проведення розмитнення товарів на внутрішніх митницях. При цьому ресурси ліквідованих митних об'єктів перемістити в ті пункти пропуску, які потребують додаткового забезпечення через великий попит на послуги.

Необхідно реформувати систему пільг для трейдерів - продавців, що діють за власною ініціативою і прагнуть отримати прибуток безпосередньо з процесу торгівлі. Експерти радять зменшити законодавчо передбачене звільнення від сплати митних платежів до рівня 300 євро, що відповідатиме нормативним вимогам ЄС, та обмежити звільнення від сплати митних платежів для товарів некомерційного характеру, товарів, призначених для експорту або для подарунків. Крім того, пропонується обмежити частоту застосування суб'єктами ЗЕД такого звільнення. Такі законодавчі зміни допоможуть вітчизняним митникам ефективніше боротися з контрабандою на «сірому» ринку, збільшити обсяг митних зборів та привести митні процедури у відповідність з міжнародними стандартами. Україна повинна змінити програму попереднього декларування ЕА40, що є обов'язковою для всіх імпортерів, на програму довірених трейдерів для перевірених і попередньо затверджених імпортерів чи перевізників. Програма повинна передбачати регулярне здійснення нагляду, перевірок та вибіркових оглядів.

Отже, застосування митницями автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів, направлене гармонізацію митного законодавства країни з міжнародним законодавством, а також дієву реформу в митній сфері.

РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

5.1. Наукова організація митного контролю

Збільшення обсягів міжнародної торгівлі, активі-зація міжнародної митної співпраці з метою наближення національного мит-ного законодавства до світових стандартів митного регулювання, спрощення та безперешкодне переміщення товарів через митний кордон, скорочення рівня тіньової економіки неможливе без належної організації митного контролю адекватного сучасним реаліям.

Невисока ефективність митного контролю пояснюється не використовуваними можливостями його організації, відсутністю зацікавленості з боку контролюючих структур та їх посадових осіб в отриманні кінцевих результатів. Митний контроль в Україні проводиться за відсутності логічно завершеної розробки теоретико-методичних засад та єдиного організаційно-правового і методичного забезпечення й інформаційно-комунікативної інфраструктури формування його системи, належної координації діяльності митників та їх співпраці з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Замість принципу стабільності в організації митного контролю реалізується практика перманентних реформ, що створює ефект нестійкості і не сприяє стабілізації діяльності органів. Все це негативно впливає на результативність митного контролю, метою якого є забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку [1]. Крім того, результативність діяльності митних органів постійно зменшується через відсутність економічного обґрунтування засад його організації. Відтак в Україні існує нагальна потреба у формуванні цілісної та чітко структурованої організації митного контролю, що сприятиме обґрунтуванню стратегій його подальшого розвитку, напрацюванні методичних основ функціонування, удосконаленню форм і прийомів здійснення, результативності, ефективності та якості контрольно-аналітичних заходів.

Розробці теоретичних засад діяльності митних органів та принципів їх організації присвячені роботи науковців: Бережнюка І.Г., Білухи М.Т., Гребельника О.П., Пашка В.П., Терещенка С.С. та ін. Високо оцінюючи вклад науковців у вирішення теоретичних і практичних аспектів організації митного контролю, залишається ціла низка невирішених проблем у цій сфері. Зокрема, це відсутність однозначності трактування сутності контрольно-митного процесу й використо-вуваного інструментарію, а також науково обґрунтованої концепції організації митного контролю й однозначного бачення підходів до його розвитку.

Особливість ефективної організації митного контролю полягає у взаємозв'язку елементів контрольної діяльності та вибір таких методів і умов їх використання, які в найбільшій мірі відповідають меті митного контролю. Перед контролем як складовою державної митної політики стоять завдання її реалізації, підвищення рівня митної безпеки, боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів митних платежів, вдосконалення неефективної діяльності органів доходів і зборів, забезпечення повноти оподаткування товарів, достовірності декларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, посилення роботи з контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, класифікації, країни походження.

Наукова організація контрольно-митного процесу виникла в зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку контрольних, фінансових, податкових, аудиторських і митних процедур при комплексній оцінці діяльності митних органів. Так, прийоми організації, які ґрунтуються на практичному досвіді митних органів, не забезпечують оптимальності організації в умовах імплементації міжнародних норм до вітчизняного митного законодавства та не сприяють підвищенню ефективності діяльності митних органів в Україні.

У спеціальній літературі наукова організація митного контролю обмежується розробкою і впровадженням окремих елементів інтелектуальної організації праці митників (володіння сучасними електронними системами, інформаційними технологіями, технікою, методами обробки інформації, документування процесу перевірки тощо). Такий підхід не сприяє впровадженню технічного прогресу в організацію і методологію митного контролю. Якщо сучасні контрольні заходи спрямовані на перевірку митниками повноти оподаткування, достовірності декларування товарів, транспорту, що переміщуються через митний кордон України, посилення роботи з контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, класифікації, країни походження товарів, тобто об'єктом організації виступають трудові процеси інспектора.

В умовах формування конкурентоспроможної економіки змінюються функції митного контролю від контрольних до сервісно-консультаційних, прогнозно-профілактичних. Відповідно до мети реформування митних органів стає актуальним розвиток превентивного митного контролю, проактивного аналізу та експрес-діагностики шляхом впровадження нових та вдосконалення наявних електронних сервісів обслуговування, що сприятиме формуванню високої фіскальної культури суспільства, що передбачає добровільну сплату митних платежів, запобігає ухиленню від митного оподаткування, протидіє корупційній поведінці в митно-податкової сфері, позитивно впливає на зниження тінізації економіки України.

Найбільш ефективна організація праці митного інспектора досягається шляхом поєднання з організацією всього контрольно-митного процесу, що ґрунтується на застосуванні інформаційних систем у збиранні і перетворенні обліково-економічної інформації для контролю декларанта, платника податку. Проте це не знижує значення наукової організації у контрольно-митному процесі, а, навпаки, підвищує його роль в організаційно-технологічній підготовці та управління ним.

Дослідження економічної інформації в умовах застосування інформаційних систем відповідно до цілей митного контролю повинно раціонально поєднувати процеси праці, засоби праці (обладнання, устаткування, за допомогою яких працівник обробляє інформацію) і предмети праці (первинна фіксована інформація, перетворена в інформаційні сукупності, необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи -- алгоритми, програмне забезпечення, методики. Для цього система контрольно-митного процесу має бути впорядкована: всі елементи приведені у системний взаємозв'язок, підпорядкований меті та завданням митного контролю. Така упорядкованість системи може бути досягнута науковою організацією, що передбачає застосування у податковому контролі системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальнення передового практичного досвіду і спрямованих на раціональне виконання контрольно-митного процесу.

Наукова організація митного контролю передбачає використання методичного забезпечення, до якого належать міжнародні угоди, ратифіковані державою, Податковий та Митний кодекси України, інструкції, положення, рекомендації тощо, що сприяють технічному прогресу на основі інформаційних систем збирання, передавання і обробки економічної інформації відповідно до завдань контролю.

У діяльності державної фіскальної служби зайнято близько 13 228 працівників різних за фахом і професійним рівнем. У структурі контрольного органу працюють 26 митниць, безпосередньо здійснюють контрольно-митний процес, управляють ним і обслуговують його за принципом розподілу праці. Головними проблемами, що потребують вирішення є дублювання між окремими структурними підрозділами як на центральному так і на регіональному рівні, недостатня орієнтованість діяльності митних органів на задоволення декларантів та платників податків: тривалий час митного контролю, низька якість послуг, корупція, бюрократизм. Тому важливим завданням є впровадження та удосконалення системи управління якістю, мінімалізація людського фактору у митній службі, підвищення ефективності управління персоналом; розвиток системи безперервного навчання та підвищення рівня мотивації працівників, проведення регулярної оцінки ефективності роботи структурних підрозділів, формування системи управління якістю їх роботи.

Митний контроль в Україні проводиться за відсутності логічно завершеної розробки теоретико-методологічних засад та єдиного організаційно-правового і методичного забезпечення й інформаційно-комунікативної інфраструктури формування його системи, належної координації діяльності митних інспекторів та їх співпраці з бізнесом. Замість принципу стабільності в організації контролю реалізується практика перманентних реформ, що створює ефект нестійкості і не сприяє стабілізації діяльності митних органів. Головна проблема полягає у відсутності контролю за рухом товарів від моменту ввезення його на територію України до моменту продажу. Інформація про товари в фінансовій документації, податковій звітності розходиться з митною інформацією. Результатом цього є непрозорість руху товарів та їх оподаткування, відсутність належного контролю за митною вартістю, нарахуванням митних платежів відсутність ідентифікації імпортних товарів та спів ставність даних у митній та податковій даних.

Підвищенню якості та дієвості митного контролю сприятиме запровадження консолідованого митного аудиту. Сутність якого полягає у комплексному дослідженні зовнішньоекономічних, товарознавчих, маркетингових та інших особливостей діяльності підприємства з метою оцінки митних, податкових, інформаційних ризиків та визначення шляхів мінімізації їх впливу на діяльність [53, с.286].

Усталене розуміння ефективності митного контролю як економічної доцільності (співвідношення результатів та витрат на його проведення) лише частково відображає його економічний зміст, оскільки поза увагою залишається оцінка результативності (обсяг виявлених митних правопорушень) та дієвості здійснення контрольних заходів (відповідності обсягів виявлених правопорушень у грошовому вимірі та обсягів фактично відшкодованих збитків за результатами перевірки).

До того ж, витрати часу на здійснення митних формальностей на кордоні пов'язані не із здійсненням митних процедур, а з відсутністю у перевізників необхідних відомостей про товари, дозвільних документів, у тому числі в електронному вигляді.

Розрахунки середніх витрат на утримання працівників, які здійснюють у пунктах пропуску через державний кордон України митний контроль товарів і вантажів, транспортних засобів, всі види перевірок, а також екологічний та радіологічний контроль товарів і транспортних засобів за даними ДФСУ і Держекоінспекції за підсумками 2014-2015 років наведено у табл. 5.1.

Таким чином, середньорічні за 2014-2015 роки надходження митних платежів по Україні в розмірі 161300 млн. грн. становили 250 відс. середньої вартості витрат, пов'язаних з проведенням тільки митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, всіх видів попереднього документального, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів (645,3 млн. гривень).

Таблиця 5.1

Середні витрати на утримання працівників державних органів, які здійснювали митний контроль вантажів і транспортних засобів, за підсумками 2014-2015 рр.

В межах Дніпропетровської митниці середньорічні витрати на утримання працівників склали 9074 тис.грн., надходження митних платежів за 2015 рік складає 202,3 мрд. грн., відповідно надходження склали 222,3 відсотки.

Розвиток творчих здібностей працівників, зайнятих у контрольно-митному процесі, передбачає навчання науковим методикам, необхідним для дослідження незаконної ЗЕД ризикових підприємств-імпортерів, захисту інтересів та законних прав добросовісних суб'єктів господарювання, дотримання фіскального та митного законодавства всіма учасниками відносин, спрощення та прискорення адміністративних і митних процедур та формування оперативної, зручної та комфортної для декларанта системи митного сервісу.

Отже, наукова організація праці в контрольно-митному процесі сприятиме проведенню структурних реформ у фіскальних органах для розробки ефективного механізму протидії новим економічним викликам.

5.2 Напрями підвищення ефективності діяльності Дніпропетровської митниці ДФСУ

Активізація міжнародної торгівлі в умовах глобалізації світової економіки та посилення ролі загрози вимагає постійного поліпшення механізму митного контролю, зокрема, шляхом збільшення віддачі функціонування системи аналізу ризиків. Разом з удосконаленням митного контролю постійно ускладнюються і схеми здійснення митних злочинів, адже дані процеси взаємопов'язані. Особливу актуальність отримує фактичне використання ризикоорієнтованих методів митного контролю, націлених на оптимізацію інформаційної взаємодії між митницями та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Митний контроль грунтується на застосуванні системи управління ризиками, може бути реалізований неавтоматизованим, автоматизованим і комбінованим способами. У діяльності Дніпропетровської митниці ДФСУ СУР реалізується за допомогою АСАУР, яка інтегрована до АСМО «Інспектор», що дозволяє проведенню комплексного аналізу ризиків та формуванню переліку форм контролю, відповідно до ступеня і характеру оцінених ризиків.

Одним із способів активізації товарообігу і удосконалення митного контролю є використання електронного попереднього інформування про переміщення транспортних засобів, товарів та через митний кордон України.

Процедура попереднього інформування являє собою бізнес-процес, в ході якого здійснюється передача та обробка електронної інформації про товари та транспортні засоби, які плануються до ввозу/вивозу на/з митної території України через пункти пропуску до прибуття їх на митну територію держави, а в окремих випадках, до моменту завантаження товарів на транспортний засіб [1].

Реалізовуватиметься попередне інформування шляхом короткої ввізної декларації (entry summary declaration - ENS) на товари, що ввозитимуться на митну територію України.

Попередне інформування може бути використане під час інформаційного обміну, розробки інструкцій, документації інформаційних систем з усіма агентами в сфері попереднього інформування, налаштованими на співпрацю з органами доходів і зборів з питань митної справи України. У цьому напрямку вже відбувається співпраця між ЄС та Україною, результатом якої стало підписання домовленостей про фінансування програми «Підтримки секторальної політики управління кордоном в Україні», що передбачає вдосконалення механізмів обміну інформацією та створення телекомунікаційної мережі у пунктах пропуску.

Підкреслимо, інформативний замін при попередньому інформуванні ґрунтується на схемі централізованого обміну із дотриманням інформаційної безпеки та системи охорони інформації. Важливим елементом Угоди про інформаційне співробітництво є складання протоколу про обмін попередньою інформацією, який передбачає формати та структуру інформаційних даних, порядок їх передачі, впровадження засобів охорони даних при передачі та їх застосування країнами обміну.

Інформативний обмін під час попереднього інформування забезпечується з використанням засобів, що створюють комплексність, єдність, зрозумілість і секретність, аутентифікацію та захист інформації, сек'ютеризацію даних при передачі за каналами зв'язку. Зокрема, при отриманні даних від користувача в електронній формі інформація обробляється з використанням елементів форматно-логічного контролю та, в разі отримання позитивного результату контролю, розташовується в центральному банку даних. Згідно з результатами обробки електронної пошти для користувача створюється протокол про підсумки даної обробки. В рамках Протоколу про розміні підготовчої інформацією можуть існувати передбачені процедури розширення інформаційного простору дій інформаційного обміну при минулому інформуванні, які включають передачу Агенту інформації згідно всього обсягу робіт з попередньо придбаними електронними повідомленнями.

Система попереднього інформування спрямована на забезпечення якісно нового рівня управління державною митною справою і максимальний перехід органів доходів і зборів на електронні форми взаємодії з учасниками ЗЕД.

Важливою передумовою для подальшої побудови механізму аналізу ризиків з використанням попередньої інформації про товари є вирішення наступних проблем:

визначення форми бланку та переліку інформації, зазначеної у короткій ввізній декларації відповідно до засобу та способу переміщення й наявності сертифікату УЕО з врахуванням додатку 30А прикладних положень Митного кодексу ЄС [3];

внесення змін до Угоди про інформаційне співробітництво, що укладається агентською організацією (морським агентом) з державним підприємством «Адміністрація морських портів України» з метою розширення формату попередньої інформації відповідно до формату, передбаченого в рамках CTS WCO (Системи націлювання по вантажах Всесвітньої митної організації (ВМО), яка за умовами підписаної у липні 2015 року угоди між ДФС та ВМО [5], планується до запровадження у морських портах;