Екологічна оцінка території Надвірнянського держлісгоспу та прогнозування змін в лісових екосистемах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра Екології

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема: «Екологічна оцінка території Надвірнянського держлісгоспу та прогнозування змін в лісових екосистемах»

Спеціальність: 101 - Екологія

Студент: Негід Р.В.

гр. ЕКОсз-16-1 .

Керівник проекту: проф. Адаменко Я.О.

Завідувач кафедри: д.т.н., проф. Адаменко Я.О.

2017

Реферат

Об'єкт досліджень та розроблення: природні екосистеми, що розташовані на території Надвірнянського держлісгоспу

Мета роботи: дослідити вплив на природні лісові екосистеми, які є основним індикатором техногенного забруднення довкілля на території Надвірнянського держлісгоспу.

В дипломному проекті проведена оцінка екологічного стану довкілля території Надвірнянського держлісгоспу, шляхом оцінки дефоліації та дехромації деревних насаджень та оцінки забруднення ґрунтів, лісової підстилки, деревних рослин, мохів, снігових опадів. Зазначені компоненти природних екосистем були проаналізовані на вміст важких металів та хімічних елементів техногенного походження, за результатами досліджень були встановлені ймовірні джерела потрапляння таких елементів на територію держлісгоспу та запропоновані заходи з лісозахисту, лісовідновлення та лісорозведення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічна оцінка, держлісгоп, дефоліація, дехромація, важкі метали, лісозахист, лісовідновлення

Реферат

Объект исследований и разработки: природные экосистемы, которые находятся на территории Надворнянского гослесхоза

Цель работы: исследовать влияние на природные лесные экосистемы, которые являются основными индикаторами техногенного загрязнения окружающей среды на территории Надворнянского гослесхоза

В дипломном проекте проведена оценка экологического состояния окружающей среды территории Надворнянского гослесхоза, путем оценки дефолиации и дехромации древостоев и оценки загрязнения грунтов, лесной подстилки, древесных растений, мхов, атмосферных осадков в виде снега. Вышеуказанные компоненты природных экосистем были проанализированы по содержанию в них тяжелых металлов и химических элементов техногенного происхождения, за результатами исследований были установлены вероятные источники попадания этих элементов на территорию гослесхоза и предложены мероприятия по лесозащите, лесовостановлению и лесоразведению.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: экологическая оценка, гослесхоз, дефолиация, дехромация, тяжелые металы, лесозащита, лесовостановление

Summary

Subject of scientific research and elaboration: natural ecosystem which are in territory Nadvirna of forest enterprise

Work objective: The purpose of work: to investigate influence on natural wood ecosystem which are the basic indicators technogenical environmental contaminations in territory Nadvirna of forest enterprise

In the degree project the estimation of an ecological condition of an environment of territory Nadvirna of forest enterprise is lead, by an estimation defoliation and dichromate forest stands and an estimation of pollution topsoil, a wood laying, wood plants, mosses, an atmospheric precipitation as a snow. The above-stated components natural ecosystem have been analyzed under the maintenance in them of heavy metals and chemical elements technogenical origins, behind results of researches probable sources of hit of these elements have been established on territory of forest enterprise.

Key words: environmental assisment, forest enterprise, Defoliation, heavy metals, Dechromation, Forest protection, Forest recovery

Зміст

• Вступ
• 1. Базова частина. Загальна характеристика об'єкту досліджень
• 1.1 Основні відомості про Надвірнянське державне лісове господарство
• 1.2 Господарська діяльність та виробнича потужність Надвірнянського держлісгоспу
• 1.3 Загальні відомості про екологічний стан основних компонентів довкілля території Надвірнянського держлісгоспу
• 1.3.1 Геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси
• 1.3.2 Рельєф та сучасні небезпечні ендо- та екзогеодинамічні процеси
• 1.3.3 Підземна та поверхнева гідросфера
• 1.3.4 Атмосферне повітря
• 1.3.5 Педосфера
• 1.3.6 Рослинний покрив
• 1.3.7 Тваринний світ
• 1.3.8 Техносфера
• 2. Проектна частина. Екологічна оцінка лісових екосистем на території Надвірнянського держлісгоспу
• 2.1 Огляд сучасних проблем з дослідження лісових насаджень
• 2.2 Основні методичні принципи організації екологічних досліджень лісу
• 2.3 Оцінка техногенного впливу на стан природних екосистем
• 2.3.1 Оцінка стану лісових насаджень на території досліджень
• 2.3.2 Оцінка техногенного впливу на хімізм ґрунтів природних екосистем
• 2.3.3 Оцінка техногенного впливу на хімізм деревних рослин та міграцію в них важких металів
• 2.3.4 Оцінка забруднення мохів на території досліджень
• 2.3.5 Оцінка забруднення снігу на території досліджень
• 2.4 Прогнозування динамічних змін в лісових екосистемах та аналіз результатів проведених досліджень
• 2.5 Заходи з лісозахисту, лісовідновлення та лісорозведення
• 3. Охорона праці
• 3.1 Стан охорони праці на території Надвірнянського держлісгоспу
• 3.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей
• 3.3 Забезпечення нормальних умов праці на робочому місці
• 3.4 Пожежна безпека
• 3.5 Розрахунок природного освітлення
• 4. Економічна частина
• 4.1 Еколого-економічна оцінка лісових насаджень
• 4.2 Розрахунок економічної вартості лісових насаджень
• 4.3 Економічна оцінка лісів рекреаційного призначення
• 4.4 Економічна оцінка функції поглинання двоокису вуглецю
• 4.5 Обґрунтування доцільності проведення робіт з відтворення та охорони лісових екосистем
• 4.6 Розрахунок витрат, що необхідні, для організації та діяльності розсадника ДЛГ
• Висновки
• Перелік використаних джерел
• Библіографічна довідка

Вступ

Українські Карпати - це легені Європи, тут формується клімат, очищується повітря, бере початок багато рік, які постачають воду для десятків мільйонів людей Європи. Проте, висока густота населення, непродумане розміщення продуктивних сил і безсистемне використання природних ресурсів породжують тут багато екологічних та соціально-економічних проблем. Зокрема, порушення екологічної рівноваги в горах викликає негативні зміни гідрологічного режиму і водного балансу ландшафтів, що призводить до катастрофічних паводків, які важким тягарем лягають на плечі економіки України та її сусідів.

Прогресуючий антропогенний вплив на навколишнє середовище обумовив негативні зміни в структурі лісових екосистем: погіршується видове різноманіття, спрощується структура деревостанів, знижується їх продуктивність, погіршується санітарний стан лісів, що веде до ускладнення екологічної ситуації. Тому, визнаючи право сьогоднішніх і майбутніх поколінь на якісно здорове і незабруднене навколишнє середовище, в якому ліс розглядається з екологічної, економічної і соціальної точки зору, у відповідності з його поліфункціональним значенням, яке він виконує протягом довготривалого періоду, в Страсбурзі (грудень, 1990 року), а потім в Гельсінкі (червень, 1993 року) відбулися конференції з питань “Захисту лісів в Європі”[9].

Починаючи з 50-60 років антропогенний вплив на лісові екосистеми став особливо відчутний. Так, вже з 50-тих років ХХ століття відмічено різке погіршення стану озер і рослинності Скандинавії. В 1972 році в Манчестері випав дощ, кислотність якого була менше 4 одиниць. В середині 70-тих років спостерігались деструктивні зміни в лісах Німеччини, трохи пізніше - Франції [8]. В даний період негативний антропогенний вплив на лісові екосистеми спостерігається практично по всьому світу: в США, в 80-ті роки знищувалось тільки пралісів до 24 тис. гектарів на рік [9], в Німеччині пошкоджено 50% лісів [8], у Франції - більше 30% [10], в Швейцарії - від 1/3 до Ѕ всіх дерев ялини втратили до 30% хвої [11], в Австрії - усиханням охоплено всі деревостани ялини і ялиці [12], в Англії - закислення ґрунтів збільшило сухостійкість деревостанів [13], в Японії кислі дощі (рН менше 5,2) пригнічують приріст деревини [14]. В Чехословаччині тільки у 1988 році промисловими викидами пошкоджено 70% лісів [15], в Болгарії і Польщі антропогенної зміни лісів стали національною проблемою [16, 17]. В Росії виділено цілий ряд індустріальних регіонів, стан лісів яких близький до критичного [18-20], в Естонії і Білорусії зафіксовано ряд епізодів негативного впливу забруднення на ліси [21, 22].

На Україні вчені виділяють три зони підвищеного забруднення навколишнього середовища:

- перша і основна зона - це територія Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької і Кіровоградської областей, на якій експлуатується майже 500 різних родовищ корисних копалин і нагромадилось біля 6 млрд. тон відходів;

- друга - охоплює Прикарпатські райони Львівської та Івано-Франківської областей, де працює цілий ряд хімічних підприємств;

- третя - включає радіоактивно забруднені райони Полісся: сільгоспугіддя - 6,4 млн. га, лісові масиви - більше 10 млн. га [23]

Стан лісових екосистем в цих зонах характеризується як критичний [9, 24, 25].

Окремим видом антропогенного впливу на ліси є інтенсивна господарська діяльність в них. Оскільки, практично всюди зникли корінні ліси, різноманітні за структурою та видовим складом деревостани замінюються моно домінантними насадженнями зі спрощеною будовою. Тому пропонується ряд заходів для відновлення і підтримання природного стану лісів, через заміну суцільних рубок поступовими і вибірковими, сприяння природному поновленню, формування змішаних насаджень, реконструкцію похідних деревостанів та ін. А “стара, але вічно нова” проблема використання і відтворення лісових екосистем є центральним завданням теорії і практики лісівництва. Успішне її вирішення, в залежності від регіональних умов, може мати різні варіанти. Але екологічно, а значить і економічно перспективною буде така стратегія експлуатації лісових екосистем, яка дозволить, на базі пізнаних закономірностей їх структури, з найменшими затратами “вписатися” в їх природну, еволюційно запрограмовану динаміку [26, 27].

На початку вісімдесятих років, коли погіршення стану лісів почало притягувати більшу увагу, багато країн в усьому світі почали оцінювати стан своїх лісових насаджень. Найбільша увага приділялась повітряному забрудненню. У 1985 році, як реакція на зростання інтересу, була прийнята Міжнародна Спільна Програма по Оцінці і Контролю Впливу Повітряного Забруднення на Ліси (“ICP-Forest”), згідно договору ООН/ЕСЕ по Довготерміновому Трансграничному Повітряному Забрудненню [1]. У 1986 р. Європейський Союз прийняв також Програму Захисту Лісів проти Атмосферного Забруднення [2]. Методи і результати щорічних індивідуальних оглядів описуються детально в спеціальних Технічних Звітах по програмі “ICP-Forest” [3, 4].

При цьому, вивчення шкідливості антропогенного впливу на лісові насадження є дуже складним і багатогранним. Для його вирішення була розроблена і створена система пунктів постійних спостережень за станом природного середовища. На даний час така система охоплює практично всю тверду поверхню планети, а над океаном і морями спостереження ведеться за допомогою спеціальних пристроїв і засобів. Отримані по моніторингу дані дозволяють вже зараз робити висновки, як про стан біосфери в будь-якому пункті спостережень, так і зробити висновки про причини, що обумовлюють такий стан.

Починаючи з 1991 року, на базі УкрНДІЛГ формується екологічний моніторинг лісів, що дозволило на даний період охопити мережею ППС більшу частину областей України. Отримано систематичну інформацію про стан лісів на всій території країни, про характеристики ґрунту на ППС, про рівень забруднення. На основі комп'ютерних програм опосередковано регіональні та загальні дані по дехромації та дефоліації деревостанів, і по інших параметрах облікових дерев головних лісоутворюючих порід [28-30]. В регіоні Карпат мережа ППС функціонує в Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській, Тернопільській і Чернівецькій областях.

Локальний моніторинг дозволяє отримувати більш конкретні дані по впливу окремих підприємств на лісові екосистеми. На прикладі великої промислової агломерації Донбасу структуризовано антропогенну дію на окремі елементи лісу. Визначено зону біохімічного впливу міста Нікель - в південно-західному напрямку, на віддаль майже 50 км [31]. Встановлено негативну дію автотранспортного забруднення на стан лісу в смузі шириною 100 м обабіч автомагістралей [32]. Вивчено схеми проникнення і ступені пошкодження промисловими емісіями ялицевих деревостанів [33]. Розраховано тісноту кореляційного зв'язку між станом лісів і концентрацією в біосфері сірки [34]. Більшість дослідників вказує на зменшення приросту по мірі наближення до джерела викидів токсикантів [35]. Такий моніторинг в Івано-Франківській області проводився фахівцями УкрНДІгірліс. Основні точки спостережень були закладені навколо основних промислових центрів області: Калуської хімічної агломерації, Надвірнянського нафтопереробного центру, та Бурштинської теплоелектростанції. Було відібрано зразки з 7 компонентів природних екосистем на всіх ППС.

Проаналізовані дані дозволили прослідкувати антропогенний і природний вплив на лісові угруповання розташовані на території Надвірнянського держлісгоспу, зробити прогноз їх розвитку. На основі такого прогнозу є можливість розробити в подальшому заходи по веденню лісового господарства регіону в сучасних умовах, відтворенню лісів, їх використанню та охороні. В дипломному проекті визначено також сукцесійні зміни в лісах Прикарпаття під впливом техногенного навантаження найближчого техногенного об'єкту - Надвірнянського нафтопереробного заводу.

Окремою, але дуже важливою проблемою на даний час є розробка на базі даних моніторингу прогнозу лісових екосистем під впливом традиційних антропогенних чинників. Відмічається, що саме прогнозування є головним завданням моніторингу, і для цього необхідне удосконалення самої системи, зокрема в питаннях уніфікації і обліку інформації [36, 37]. Для створення прогнозів вчені застосовують різні математичні моделі і методики.

На Х світовому лісовому конгресі перед лісівниками поставлене чітке завдання з розробки системи заходів по підтриманню і, якщо потрібно, відновленню екологічних функцій лісів, з урахуванням довготермінових прогнозних змін під впливом антропогенних факторів. Така програма дій повинна розглядатися на державному рівні [38]. В Австрії прогнози розвитку лісового господарства базуються на принципах “природного” лісівництва [39]. Такі принципи повинні бути стратегічними і для Карпатського регіону, оскільки є генеральним напрямком охоронного ведення лісового господарства в Європі. В Росії гарантом екологічної безпеки бачать не “перетворення природи”, а розвиток людського суспільства по шляхах, обґрунтованих на основі вимог охорони навколишнього середовища. У Франції велику увагу приділяють питанням фінансового і правового забезпечення програми розвитку лісової промисловості [40].

1. Базова частина. Загальна характеристика об'єкту досліджень

1.1 Основні відомості про Надвірнянське державне лісове господарство

надвірнянський лісовий екосистема

Надвірнянський держлісгосп розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області на території Надвірнянського адміністративного району. Поштова адреса господарства: Надвірнянський держлісгосп, вул. Соборна, буд.163 м. Надвірна, Івано-Франківської області, 77700.

До складу Надвірнянського держлісгоспу входить десять лісництв, кожне з них адміністративно знаходиться в межах Надвірнянського району нашої області, адміністративно-організаційна структура та загальна площа лісництв наведені в таблиці 1.1.

Територіальне розміщення Надвірнянського держлісгоспу в межах Івано-Франківської області, зображено на рис. 1.1, а зовнішні межі держлісгоспу, лісництв, місць розташування виділів, лісових кордонів зображені на рис. 1.2.

Надвірнянський держлісгосп, колишній Надвірнянський лісокомбінат виробничого лісозаготівельного об'єднання “Прикарпатліс” Мінліспрому УРСР, був організований у 1959 році згідно з Постановою РМ УРСР 3 1834 від 30.11.59 “Про реорганізацію системи управління лісовим господарством і лісозаготівлею” на базі ліквідованих Надвірнянського лісгоспу і Надвірнянського деревообробного комбінату.

Після припинення діяльності Надвірнянського лісокомбінату, як комплексного підприємства і створення на його базі лісового фонду Надвірнянського держлісгоспу відбулося у 1995 році на виконання Указу Президента України від 24.02.95 № 142+95, Постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 05.05.95 “Про вдосконалення управління лісовим та мисливським господарством у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях” та наказу Мінлісгоспу України № 57 від 26.05.95 “Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях”.

Рисунок 1.1 - Адміністративне розташування ДП «Надвірнянський ЛГ»

Надання в постійне користування земель лісового фонду держлісгоспу здійснене розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації від 05.04.96, № 238.



Рисунок 1.2 - Карта-схема господарської діяльності ДП «Надвірнянський ЛГ»

Таблиця 1.1 - Адміністративно-організаційна структура та загальна площа лісництв Надвірнянського ДЛГ

Найменування лісництв, місцезнаходження їх контор	Адміністративний район	Загальна площа, га
Надвірнянське, с.Мирне	Надвірнянський	4170
Пасічнянське, с.Пасічна	Надвірнянський	4811
Бухтівецьке, с.Бухтівець	Надвірнянський	4289
Хрипелівське, с.Зелена	Надвірнянський	4722
Зеленське, с.Зелениця	Надвірнянський	4840
Довбушанське с.Зелениця	Надвірнянський	4171
Максимецьке, с.Максимець	Надвірнянський	5210
Бистрицьке, с.Бистриця	Надвірнянський	6629
Довжинецьке, с.Бистриця	Надвірнянський	5143
Річанське, с.Бистриця	Надвірнянський	5662
Разом	49647

Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу держлісгоспу, проведено в різні роки дирекцією лісів Польщі. Так, лісові масиви Зеленського, Максимецького і Довбушанського лісництв були впорядковані у 1930 р. Бистрицького і Річанського лісництв - у 1936-1937 рр. Наступні лісовпорядні роботи проводилися з 1951-1952, 1960-1961, 1967, 1978, 1988 рр. Попереднє лісовпорядкування 1988 р. було проведено Львівською експедицією Українського лісовпорядного підприємства в/о “Ліспроект” по першому розряду.

Лісовпорядкування 1996 року було проведено по І розряду, відповідно до вимог діючої лісовпорядної інструкції і доповнень до неї, рішеннями першої лісовпорядної наради, основні показники цих робіт наведені у таблиці 1.2.

Картографічною та геодезичною основою для складання лісовпорядних робіт планшетів стали матеріали попереднього лісовпорядкування і матеріали землеустрою.

Таблиця 1.2 - Основні показники проведеного лісовпорядкування

Показники	Одиниці вимірювання	Розряди лісовпорядкування
Площа лісовпорядкування, в т.ч. з використанням аерофотознімків	га га	49647 49647
Кількість кварталів	шт.	613
Площа кварталів: максимальна мінімальна середня	га га га	469 24 81
Кількість таксаційних виділів	шт.	13837
Середня площа таксаційного виділу	га	3,6
Протяжність таксаційних ходів на 1000 га	км	86
Закладено площадок вимірювально-перелікової таксації	шт.	2320
Закладено пробних площ - разом в т.ч. на рубки догляду	шт. шт.	15 5
Кількість планшетів	шт.	61

Для таксації деревостанів використовувались чорно-білі аерофотознімки масштабу 1:12000, задовільної якості, зальоту 1995 року. Основні показники по зміні площ за результатами лісовпорядкування наведені у таблиці 1.3.

Інвентаризація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, що полягає у поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для корегування запасів насаджень на 1 га при окомірній таксації, а також визначення відносних повнот при вибірковій вимірювальній і переліковій таксації використовувались стандартні таблиці для лісів України, складені кафедрою лісової таксації УДАУ на основі таблиць ходу росту основних лісоутворюючих порід України.

Таблиця 1.3 - Зміни площ лісів за результатами лісовпорядкування у Надвірнянському ДЛГ

Найменування лісництв	Найменування адміністративних районів	Площа в га за даними
		теперішнього лісовпорядкування	попереднього лісовпоряднування	державного обліку лісів на 01.01.95 р.	земельного балансу на 01.01.95 р.
Надвірнянське	Надвірнянський	4170	4202	4170	4170
Пасічнянське	Надвірнянський	4811	5338	4811	4811
Бухтівецьке	Надвірнянський	4829	4680	4289	4289
Хрипелівське	Надвірнянський	4722	5633	4722	4722
Зеленське	Надвірнянський	4840	5023	4840	4840
Довбушанське	Надвірнянський	4171	4228	4171	4171
Максимецьке	Надвірнянський	5210	5499	5210	5210
Бистрицьке	Надвірнянський	6629	6792	6629	6629
Довжинецьке	Надвірнянський	5143	5254	5143	5143
Річанське	Надвірнянський	5662	5902	5662	5662
Разом по держлісгоспу	49647	57954	49647	49647

Виключення особливо захисних ділянок в розрахунку головного користування, проектування способів рубок і необхідних лісогосподарських заходів здійснювались у відповідності з діючими нормативними документами (Лісовий Кодекс України, Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захищеності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду, Правила рубок головного користування в лісах України, Правила відновлення лісів і лісорозведення, Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок, Санітарні правила в лісах України та ін.).

Оцінка якості лісових культур та природного поновлення здійснюється при таксації та обстеженнях за галузевим стандартом. Введеним в дію наказом Мінлісгоспу України №117 від 04.09.1992 р. та Інструкцією по атестації лісових культур, захисних лісонасаджень та природного поновлення, затвердженої Мінлісгоспом України 03.09.1992 р.

Станом на сьогоднішній день територія Надвірнянського держлісгоспу складає 49,6 тис. га, в тому числі вкрита лісом - 45,2 тис. га. Площа зайнята водами складає 289 га.

Район розташування Надвірнянського держлісгоспу характеризується відносно добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності держлісгоспу є :

- залізниця Івано-Франківськ - Рахів;

- асфальтована дорога Івано-Франківськ - Рахів і Надвірна - Ланчин, що проходять по території Надвірнянського лісництва;

- асфальтована дорога Надвірна - Бистриця, що проходить по території Пасічнянського, Бухтівецького, Хрипелівського, Максимецького і Довжинецького лісництв.

Влітку придатними для автомобільного транспорту є частина лісових доріг.

Протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі складає 6,0 км, в тому числі залізниць - 0,1 км, автомобільних доріг - 5,9 км, з них з твердим покриттям - 0,3 км, ґрунтових - 5,6 км.

Більшість існуючих лісових доріг потребують розширення і ремонту. Після зливових дощів усі лісові і ґрунтові дороги загального користування розмиваються і потребують частих ремонтів.

Гірські стежки знаходяться в незадовільному стані і використовуються для пересування робітників і лісової охорони при виконанні лісогосподарських робіт.

На території держлісгоспу з 1984 року було створено 8 шкільних лісництв, в яких з учнями старших класів проводились заняття по лісівничій тематиці, вивчались характер і особливості виконання лісогосподарських робіт. В даний час, заняття в шкільних лісництвах не проводяться.

1.2 Господарська діяльність та виробнича потужність Надвірнянського держлісгоспу

Господарська діяльність держлісгоспу спрямована на забезпечення підвищення продуктивності, охорону та відновлення лісів, поновлення їх корисних властивостей, задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції. Заготівлею другорядних лісових матеріалів держлісгосп не займається.

Показники рівня інтенсивності ведення лісового господарства вказують на деяке його зниження в останні роки. З екологічної точки зору цей показник є позитивним. Основні дані про рівень ведення лісового господарства у Надвірнянському держлісгоспі наведені у таблиці 1.4.

Технічне і транспортне забезпечення в цілому недостатнє для ведення лісового господарства, але з метою недопущення розвитку ерозійних процесів з 2005 року заборонене трелювання деревини гусеничними тракторами, а дозволяється використовувати колісні, тому Надвірнянський держлісгоспом було придбано 3 колісні трактори, а саме ЛКТ-120, ЛК-157, МТЗ-82 і планується придбати ще 4 одиниці.

Лісова охорона залучалась до виконання лісогосподарських і лісовідновних робіт.

Із загальної площі ДЛГ вкритої лісом, 23326 га - це ліси І групи (50%), це в основному: ліси, що виконують водоохоронні функції - 2889 га; ліси, що виконують переважно захисні функції - 16219 га; ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні функції - 3022 га; ліси спеціального призначення - 1196 га.

В лісах І групи рубки головного користування заборонені. Щорічна розрахункова лісосіка по головному користуванню по Надвірнянському держлісгоспу складає 28,8 тис. м3, в минулому році зрубано всього 39,4 тис. м3 ліквіду, в тому числі по головному користуванню 20,6 тис. м3, по рубках пов'язаних з веденням лісового господарства 19,8 тис. м3.

Таблиця 1.4 - Рівень інтенсивності ведення лісового господарства у Надвірнянському держлісгоспі

Найменування показників	Одиниця вимірювання	На початок ревізійного періоду	На кінець ревізійного періоду
Річний розмір лісокористування (ліквід) - разом в т.ч. по головному користуванню	тис.м3 тис.м3	113,9 56,9	38,2 26,9
Середній розмір лісокористування на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель в т.ч. по головному користуванню	м3 м3	2,2 1,1	0,9 0,6
Річний обсяг робіт з лісовідновлення - створення лісових культур	га	192	70
Відсоток використання лісосічних відходів	%	57	60

Виходячи з існуючого поділу лісів держлісгоспу на групи і категорії захищеності, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період утворені певні господарські частини. При організації господарств та господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їх продуктивності і інших особливостей, що обумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства. визначених “Основними положеннями організації і розвитку лісового господарства області”. Перелік утворених господарств і господарських секцій наведений у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Характеристика господарських частин та категорій захисності лісів Надвірнянського держлісгоспу

Найменування господарських частин	Категорії захисності лісів, що входять до госпчастини	Загальна площа, га
Лісів І групи спеціального цільового призначення	Пам'ятки природи	48
	Заповідні лісові урочища	444
	Лісопаркова частина лісів зелених зон	1250
	Субальпійські деревні та чагарникові угрупування	704
	Ліси приполонинні	644
	Протиерозійні ліси	15540
Разом по господарській частині	18630
Лісів І групи, можливих для експлуатації	Смуги лісів. що захищають нерестовища цінних промислових риб	561
	Захисні смуги лісів вздовж залізниць	13
	Захисні смуги лісів вздовж автомобільних доріг державного значення	55
	Лісогосподарська частина лісів зелених зон	1761
	Смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер та інших водних об'єктів	2328
Разом по господарській частині	4718
Лісів ІІ групи	Ліси ІІ групи	26299
Разом	49647

Кожна господарська секція зорієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку головної рубки лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних природних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька господарський секцій стала значна різниця в продуктивності, віці і способах рубок лісу, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні.

Об'єднання насаджень різних переважаючи порід, що належать до одного господарства, проведено в тих випадках, якщо площа насаджень цих порід складає менше 10% від вкритих лісовою рослинністю земель відповідного господарства в межах господарських частин, а також при схожих цілях лісовирощування і однакового віку цих порід.

Основною метою ведення лісового господарства є вирощування найкращих (еталонних) лісових насаджень, тому в процесі лісоінвентаризаційних робіт для основних типів лісу підібрано 64,9 га кращих насаджень, які відзначаються високою продуктивністю, найбільш досконалих в лісогосподарському і лісівничому відношенні та мають найбільшу відповідність даному типові лісу.

Наявні у лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб підсобного господарства і працівників держлісгоспу.

Випас худоби в лісовому фонді не проводиться у зв'язку з наявністю лісових культур останнього 10-річчя, що розкидані дрібними ділянками по усій території держлісгоспу.

З побічних лісових користувань мають місце збір населенням для своїх потреб грибів, ягід, лікарських рослин, бджільництво.

Територія Надвірнянського держлісгоспу використовується для потреб мисливського господарства. Мисливські угіддя закріплені за держлісгоспом.

З мисливської фауни в лісах держлісгоспу водяться олені, козулі, кабани, зубри, лиси, куниці, рябчики, куріпки, глухарі та ін. Полювання носить спортивний так і промисловий характер, лише за наявності відповідної ліцензії.

Одночасно з лісовпорядкуванням на території держлісгоспу було проведено мисливське впорядкування з розробкою окремого спеціального проекту організації і розвитку мисливського господарства. Одним з головних завдань в мисливських угіддях є збереження оптимальної чисельності звірів, бо надмірна нерегульована чисельність звірів приносить значну шкоду лісовим насадженням. Розрахунок кількості звірів в насадженнях держлісгоспу зроблений за інструктивно-методичними вказівками розробленими колишнім Українським лісовпорядним підприємством. Ці розробки були покладені в основу при проектуванні біотехнічних заходів. Обсяг цих заходів запроектований на майбутній ревізійний період проводиться в проекті по мисливському впорядкуванню.

Відстріл мисливської фауни запроектовано згідно доведення чисельності усіх її видів до оптимальної кількості. Суттєвої шкоди від втрати лісових культур держлісгоспу внаслідок впливу мисливської фауни в минулий період не було.

На території держлісгоспу в рекреаційних цілях використовується лісопаркова частина лісів зеленої зони навколо м. Надвірної і смт. Биткова.

За цей ревізійний період виконувались заходи по благоустрою рекреаційних лісів: обладнання навісів і бесідок, встановлення лісових меблів, облаштування стоянок для автомобілів.

Із лісопорушень мали місце самовільні рубки лісу, самовільне сінокосіння, потрава молодняків худобою.

В останні роки, в зв'язку з масовою передачею із складу держлісгоспу, пасовищ і сіножатей, спостерігаються випадки розширення угідь за рахунок пошкодження прилеглих лісових насаджень.

По виявленими випадкам лісопорушень заводились кримінальні справи, винні притягувались до відповідальності.

Щорічно обсяги лісовідновних робіт на землях лісового фонду лісгоспу становить близько 300 га.

Для створення високопродуктивних насаджень в лісгоспі велика увага приділяється заготівлі лісового насіння і вирощуванню власного садивного матеріалу. За 2011-2016 роки заготовлено 7063 кг лісового насіння.

Площа генофонду, де заготовляється насіння становить 462 га, з них 20,0 га постійних лісонасіннєвих ділянок, 24,1 га лісонасіннєвих плантацій, 417,9 га генетичних резерватів. Відібрано та атестовано 24 плюсових дерева ялини звичайної, ялиці білої, сосни звичайної.

В 2012 році ДП «Надвірнянський лісгосп» закупив 1 тис. шт. пінополістиролових блоків на суму 50 тис. грн. для вирощування посадматеріалу основних лісоуворюючих порід з закритою кореневою системою, загальною кількістю 74 тис. шт.

В 1984-88 роках в Пасічнянському лісництві закладена постійна лісонасіннєва плантація, де висаджено дугласію Мензіса, модрину європейську та японську, ялицю бальзамічну і сахалінську, ялину аянську, канадську та корейську, сосну кедрову сибірську і корейську, сосну веймутову. Окремі екземпляри плодоносять і з них проводиться заготівля лісового насіння та вирощування посадматеріалу.

В лісгоспі нараховується 21 лісовий розсадник загальною площею 3,2 га, з яких три постійних площею 0,7 га, де щорічно вирощується понад 300 тис. штук стандартних сіянців лісоутворюючих порід, що повністю задовольняє потребу лісгоспу в посадматеріалі. Це ялина, ялиця, бук, явір, дуб звичайний, ясен та модрина.

Крім цього в Надвірнянському лісництві, збудовано теплицю та закладено парники для вирощування декоративного посадматеріалу самшиту, туї, ялівців різних форм та видів, каштану, барбарисів, айви японської та інших.

1.3 Загальні відомості про екологічний стан основних компонентів довкілля території Надвірнянського держлісгоспу

1.3.1 Геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси

Територія Надвірнянського держлісгоспу знаходиться в межах гірської зони Карпат з передгір'ями. За своєю геологічною будовою і рельєфом північна частина держлісгоспу належить до району північно-східного Прикарпаття, а південна частина - до Карпатського гірського району.

Північно-східне Прикарпаття є смугою передгір'я що іде паралельно Карпатському хребту і складена з ряду слабо еродованих витягнутих від Карпат плато і великих рівнинних слабостічних низин. Висота його над рівнем моря складає в середньому 400 м.

Карпатський гірський район це пасмо гір, довжиною 270 км і завширшки 70-100 км, що тягнеться вздовж південно-західного кордону України в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Найвищим хребтом Карпат в межах України є Полонинський, окремі вершини якого сягають до 1600-1800 м над рівнем моря.

В межах північного схилу Карпат, де розташована територія Надвірнянського держлісгоспу, переважають круті, часто стрімкі схили, на яких іноді відсутній ґрунтовий шар. Найвищою точкою на території держлісгоспу є гора “Довбушанка” (1760 м над рівнем моря).

Карпатський регіон України є однією з найстаріших в Європі мінерально-сировинних баз. Характер залягання, розміщення корисних копалин і величина запасів залежать від геологічної будови території. Основними видами горючих копалин є нафта, природний газ, кам'яне вугілля, горючі сланці, торф.

Промислові запаси нафти і газу зосереджені в основному в передгір'ї Карпат. Родовища нафти розміщено вздовж південно-західного краю Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Безпосередньо на території держлісгоспу немає родовищ нафти і газу, що розробляються, згідно українського законодавства такі землі виводяться із власності держлісгоспів, тому ми не будемо на цьому зупинятись.

З родовищ металів в регіоні відомі руди заліза, марганцю, золота, поліметалів.

Найпоширенішими видами залізної руди є бурий залізняк, який вміщує до 12-25% металічного заліза, залягає серед четвертинних відкладів близько до поверхні. Найбільші родовища є поблизу міст Надвірна та Калуш.

Рудні родовища в Карпатському регіоні, як в геологічному, так і в економічному відношенні вивчені ще не достатньо. Залізні руди мають порівняно невеликі запаси, марганцеві, хоч і є цінною сировиною, проте залягають у складних умовах високогірного рельєфу.

Нерудні ресурси Карпатського регіону великі і різноманітні. До них належать сіль, каоліни, фосфорити, вогнетривкі глини, графіт, сірка, вапняк, мінеральна сировина для виробництва фарб, граніт, мармур, мергель, крейда, гіпс.

Каоліни, як продукти вивітрювання вулканічних порід мають великі родовища в Закарпатті, але на території Передкарпаття вони зосереджені в районі міста Надвірна.

Гравійно-галькові матеріали, які застосовуються в шляховому будівництві, видобуваються в терасових та заплавних відкладах рік Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська, Прут, Дністер. Ці ріки в основному беруть початок в горах, їх заплави складені алювіально-гальковими відкладами, що зумовимо широке використання останніх для будівництва [41].

1.3.2 Рельєф та сучасні небезпечні ендо- та екзогеодинамічні процеси

Існує ряд природних факторів, які обумовлюють селеві явища в Карпатах: висока розчленованість басейнів гірських рік, значне падіння русел, наявність крутих схилів, слабка денудаційна стійкість флішових товщ, значна потужність пухкого матеріалу на схилах, поширення безлісих площ, великий поверхневий стік. Для типу морфологічної зональності схилів досліджуваної території характерний такий поздовжній профіль гірських селенебезпечних потоків: у верхньому ярусі, де розміщений водозбір, переважають круті схили площинного змиву; середній і нижній яруси перетинають канал селю, тут поширені переважно схили площинного змиву, обвально-осипні явища і конус виносу, який перекриває нижні тераси. Перевага в безлісному водозбірному басейні схилів площинного стоку сприяє під час зливових дощів раптовому зростанню водних мас і посиленню ерозії в каналі стоку. Схили площинного змиву та обвально-осипні, які перетинають русло гірського потоку, живлять уламковим матеріалом струмок і посилюють селеві явища.

В межах території Надвірнянського державного лісового господарства, вершини гір та схили переважно заліснені. Але, враховуючи зменшення лісистості водозборів внаслідок санітарних рубок, існує ймовірність утворення пухкого матеріалу на схилах та підвищення селенебезпеки існуючих на території потоків або перевід їх з розряду селебезпечних до розряду селенебезпечних.

Селепроявам сприяють наступні фактори:

– наявність обширних водозборів в приполонинній безлісій зоні, які обумовлюють максимальний стік зливових дощів;

– значна неотектонічна активність району впливає на великі ухили русел, крутизну схилів, інтенсифікацію ерозійних і обвально-осипних явищ, збільшуючи величину твердого стоку;

– геолого-геоморфологічні умови глибоких, місцями ущелиноподібних долин транзитних ділянок селей;

– лісосічні роботи на водозборах, внаслідок яких в руслах і на схилах потоків нагромаджується щебнеисто-делювіальний матеріал і залишки лісосічної деревини.

У гірській частині річок, що беруть свої витоки на території надвірнянщини за період з 1900 по 1941 роки селеві прояви були відмічені 5 разів, з 1948 по 1964 - 7, а з 1964 по 1994 роки - 9 разів. Таке збільшення кількості селевих явищ було викликане, очевидно, інтенсивною вирубкою лісів у післявоєнні роки.

У процесі досліджень та розробок протиерозійних, протипаводкових, протисельових та інших заходів виділено три основні ерозійно-небезпечні градації ділянок. Найбільш небезпечні в ерозійному відношенні землі з крутизною схилів 17° і більше, середньо-небезпечні з крутизною схилів від 9° до 17° і потенційно небезпечні з крутизною схилів до 9°.

1.3.3 Підземна та поверхнева гідросфера

Густота річкової мережі у горах складає від 1,0-1,2 км/км2, падіння гірських рік сягає 100 м/км, при виході з гір 10-20 м/км. Для долин, які перетинають Карпати, характерне чергування ділянок - ущелин при перетинанні хребтів і лощиноподібних розширень між ними. Долини вузькі і глибокі, русла кам'янисті, порожисті, складені галькою і валунами. Швидкість течії змінюється від 1,0-1,5 м/с під час межені до 4,0-7,0 м/с під час паводків і повеней.

Територія Надвірнянського держлісгоспу розташована в басейні річки Дністер. Найбільшою річкою, що протікає по території Надвірнянського держлісгоспу є річка Бистриця Надвірнянська, притока р. Бистриця, загальна її протяжність складає 94 км, швидкість течії змінюється від 0,5 до 8,0 м/сек., ширина русла сягає від 20 до 40 м, глибина - 1,0-1,5 м, фактична ширина берегозахисних смуг складає 300 м (відповідає нормативній 300 м).

Річкова мережа річки Дністра в межах території досліджень має своєрідну пір'ясту будову. Найбільш розвинена система правих приток, що стікають з гір (зокрема Бистриці Солотвинська та Надвірнянська, Луква, Ворона і т.д.). на них припадає 70% водозбірної площі басейну Дністра.

Загальну закономірність розподілу водності по території показує середньорічний модуль стоку, який підкоряється закону географічної зональності: збільшується з підняттям місцевості від 4,0 до 25 л/с з км2. Фактори клімату і підстилаючої поверхні визначають змішаний характер живлення рік (дощовими, талими і ґрунтовими водами), а також участі їх у живленні. Доля дощового живлення річок складає 35-50%, снігового - 20-30%, ґрунтового - 15-20%.

Внутрішньо річний розподіл стоку характеризується паводковим режимом протягом більшої частини року з коротким періодом осінньо-зимової межені (яка також часто порушується після випадання дощів і відлиг). У загальних рисах розподіл стоку такий: весна - 10-22%, літо - 41-53%, осінь - 11-15% і зима - 16-18%. На теплий період року припадає до 85% річного стоку.

Для карпатських рік характерна дуже велика амплітуда коливань стоку. У багаторічному розрізі мінімальний добовий стік може бути у 2000 разів меншим максимального (р. Бистриця - максимальна витрата 2450 м3/с, мінімальна - 0,5 м3/с).

Характерною рисою рік є значна мінливість гідрологічних характеристик у часі - добре виражений паводковий режим з різкими коливаннями стоку води і наносів, нестійким і коротко часовим льодоставом, що часто переривається відлигами.

Інтенсивні дощі - причина раптових і небезпечних паводків, що завдають значної шкоди природним комплексам і народному господарству. Особливо небезпечний підйом рівня вод в річках і потоках можливий під час танення снігу, яке супроводжується значними опадами, і влітку, при проходженні над Карпатами середземноморських циклонів. У такі дні в горах випадає надмірна кількість опадів. З поверхневим стоком на крутих схилах території залишок води швидко поступає в русла долини, де утворюються небезпечні паводки. Вони виникають, як правило, якщо інтенсивність зливи перевищує 30 мм/год. Швидкість підняття рівня води в гідромережі й масштаби розливів гірських рік залежать і від ценотичної структури, характеру й стану рослинного покриву на схилах водозбірних басейнів. Експериментально доведено, що в смерековому лісі затримується і з часом випаровується від 31 до 49% опадів, у буковому - близько 32 %, у криволіссі сосни гірської до 80 %, у трав'яному покриві - від 65 до 97 %.

За гідрохімічними показниками річкові води переважно гідрокарбонатно-кальцієві, менш розповсюджені гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридні кальцій-магнієвого або кальцій-магній-натрієвого складу. Загальна мінералізація від 0,15 до 0,64 г/дм3.

Рівень ґрунтових вод в різних місцях території держлісгоспу неоднаковий. У наявних заболочених місцях він коливається від 0,2 до 0,5 м, а вздовж ущелин ґрунтові води виходять на поверхню у вигляді джерел на різній висоті. В гірській частині території держлісгоспу води у колодязях знаходяться на глибині 4-8 м.

До підземних вод питного призначення належать води, які мають мінералізацію до 1,0 г/дм3, Одним з родовищ підземних вод питного призначення є Надвірнянське родовище. Це води переважно гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвого складу з мінералізацією 0,2-0,8 г/дм3.

У гірській частині Карпатського регіону виявлено понад 60 водопунктів мінеральної води типу “Нафтуся” з вмістом органічних речовин від 8 до 30 мг/дм3. найчастіше вони пов'язані з водоносними горизонтами у бітумінозних аргілітах та алевролітах верхнього палеогену, які насичені органічними речовинами.

У Надвірнянському районі представлений такий тип лікувально-столових вод, як залізисті. Залізисті води, як правило, слабо мінералізовані (0,2-0,5 г/дм3), з вмістом заліза до 20 мг/дм3 (при нормативній вимозі не більше 10 мг/дм3). Залізисті води ефективні при лікуванні хвороб шлунку, печінки, залізодефіцитної анемії.

Мінеральні води з таким біологічно активним компонентом як бром і йод виявлені у Надвірнянському районі (Делятин, Яблунів, Уторопи). Вміст брому у водах складає від 30 до 319 мг/дм3 (при нормативі не менше 25 мг/дм3), а йоду - від 5-10 до 35 мг/дм3 (при нормативі не менше 5 мг/дм3).

1.3.4 Атмосферне повітря

Клімат території, де розташований Надвірнянський держлісгосп помірно-континентальний, характерний для південно-західної частини Івано-Франківської області. Кліматичні умови місцевості повністю відповідають високогірній зоні. Це помірно-континентальний клімат з особливостями високогірного. Для нього характерні холодні зими і відносно прохолодне літо. Зима - помірно-холодна з морозами від -80 С до -150 С (в суворі зими температура опускається до -320 С і навіть до -360 С). Літо - помірно-тепле, переважно з ясною погодою. Денні температури: +150 С до +250 С, рідше спостерігається перевищення цих меж до +350 С . Літні опади - у вигляді дощів із грозами.

Річна сумарна радіація складає близько 100-110 ккал/см2. В сумі за рік ефективне випромінювання перевищує 32 ккал/см2, що становить близько 40% увібраної радіації. Радіаційний середньорічний баланс складає близько 40-45 ккал/см2. Період з негативним значенням радіаційного балансу продовжується з другої декади листопада до середини лютого. Крім радіаційного режиму, клімат території формується під впливом циркуляції повітря у атмосфері та в залежності від орографічних особливостей.

Загальні умови атмосферної циркуляції визначаються пануючим західним переносом у середній тропосфері та положенням території, що підпадає під вплив азорського, ісландського і сибірського центрів атмосферної активності. Зазначені фактори обумовлюють західну орієнтацію повітряних течій у нижній тропосфері. Протягом року переважає перенесення повітряних мас з Атлантичного океану. В результаті формуються два типи повітряних мас помірних широт - континентальний і морський. Частота їх прояву становить 47 % і 30 % відповідно по відношенню до загальної кількості всіх типів.

Важливу роль у формуванні особливостей клімату, а значить фізико-географічної ситуації, відіграють також орографічні особливості та рельєф регіону. Чітке простягання прилягаючої частини Карпатської складчастої системи з північного заходу на південний схід та значні висоти (1500-2000 м) обумовлюють характерний перерозподіл повітряних мас в нижній частині тропосфери, а значить перерозподіл атмосферних опадів. Покриті лісами круті схили є природними конденсаторами вологи. Тому, в регіоні випадає значно більша кількість опадів, ніж на суміжних територіях Прикарпатського та Закарпатського крайових прогинів. Крім цього, відмічається чітка сезонність переважаючих напрямків вітрів. Влітку (липень) - це північно-східні, а взимку (січень) - південно-західні. Швидкість вітрів помірна (близько 3-7 м/с) і тільки іноді сягає до 25 м/с і більше.

Сніжний покрив лежить стабільно протягом всієї зими. Товщина його в передгір'ї складає 25-30 см, а в зоні досліджуваного об'єкту до 1,5-2,0 м і більше. Протягом року характерні довготривалі тумани. Весна нестійка з частою переміною погоди та поверненням холоду і опадів. Навесні та восени характерні заморозки. Середньорічна температура складає + 7-80 С, а часті перезволожені вітри обумовлюють додаткову і навіть надлишкову природну зволоженість з середньорічною кількістю опадів близько 900-1200 мм/рік, а в окремі роки до 1500 мм/рік.

У районах Передкарпаття за рік випадає 600-800 мм опадів. У горах їх приріст на кожні 100 м підняття становить 11% від кількості опадів на рівні 300 м н.р.м. Таким чином, зволоження досліджуваної території - надмірне .

В межах території Надвірнянського держлісгоспу спостерігається таке явище, як снігові лавини. Лавини, які руйнують криволісся, верхню межу лісу і бувають небезпечними для людей. Лавинонебезпечні зони розташовуються на різних ступенях висоти. За характером руху і в залежності від морфологічних особливостей підстилаючої поверхні розрізняють снігові зсуви, лоткові і стрибаючі лавини.

Виникнення снігових лавин є наслідком взаємодії ряду взаємопов'язаних природних факторів та антропогенного впливу на структуру природних екосистем. Схід лавин і лавинонебезпечний період обумовлені внутрішніми процесами перекристалізації снігової товщі в зв'язку з тим, що в сніговому покриві відбуваються глибокі структурні зміни, які викликають утворення лавинних горизонтів ковзання.

На проектній території сходження лавин може відбуватися на схилах крутизною від 25° до 55°. Частіше всього кут нахилу схилу від 30° до 40°. Ця відносно невелика крутизна сприяє значному накопиченню снігу на них. Висота снігового покриву в місцях відриву лавин - від 2 до 4 м, на окремих ділянках перевищує від 8 - 10 м, досягаючи в окремих випадках навіть 20 м.

Лавинні снігозбори на території держлісгоспу, знаходяться переважно у верхній частині гірських масивів, для яких характерне довготривале залягання (5-7 місяців на рік) потужного снігового покриву. Причому за зиму тут випадає близько 500 мм твердих опадів, яких достатньо для утворення рівномірного снігового покриву висотою 1,0-1,5 м при щільності 0,4 г/см3. З кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, слід відмітити пізні весняні і ранні осінні заморозки, які згубно впливають на сходи і молоді пагони деревних порід, особливо екзотів.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для ведення лісового господарства наведена у таблиці 1.6

Таблиця 1.6 - Основні кліматичні показники території розташування Надвірнянського держлісгоспу

Найменування показників	Одиниці вимірювання	Значення	Дата
Температура повітря: Середньорічна Абсолютна максимальна Абсолютна мінімальна	0С 0С 0С	+7,3 +34,0 -17,5
Кількість опадів на рік	мм	797
Тривалість вегетаційного періоду	днів	165
Останні заморозки весною	-	-	31.05
Перші заморозки восени	-	-	10.10
Середня дата замерзання рік	-	-	24.10
Середня дата початку паводку	-	-	27.03
Сніговий покрив: Потужність Дата появи Дата сходження у лісі	см	38	29.10 15.04
Глибина промерзання ґрунту	см	33
Напрям переважаючих вітрів по сезонах Зима Весна Літо Осінь	румб румб румб румб	ПнЗх ПдЗх ПдЗх ПдЗх
Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах: Зима Весна Літо Осінь	м/сек. м/сек. м/сек. м/сек	4,2 3,3 2,4 4,1
Відносна вологість повітря	%	77

При проведенні господарської діяльності можливе забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами, димом і пилом.

При виконанні лісогосподарських і лісозаготівельних робіт основним джерелом забруднення атмосферного повітря є двигуни тракторів, автомобілів і бензопил, під час роботи яких відбувається викид токсичних речовин в повітря. Найбільш небезпечними із яких є вуглецю оксид СО(чадний газ), азоту двоокис NО, вуглеводні (пари бензину) СН, окисли свинцю.

Кількість викидів, склад речовин і швидкість поширення відпрацьованих газів залежить від режиму роботи двигуна, технічного стану транспорту, типу і стану дорожнього покриття, напрямку і швидкості вітру.

ДП «Надвірнянський лісгосп» характеризується розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності лісгоспу є:

...