Екологічна оцінка території Надвірнянського держлісгоспу та прогнозування змін в лісових екосистемах

За отриманими даним визначення кларків в атмосферних опадах регіону концентруються такі хімічні елементи: Ba, Co, Cr, Cu, Fe, Mg, Mo, Ni, Pb, Zn. Ця група металів техногенного походження і можна припустити, що вони розсіювалися від спалювання кам'яного вугілля. Для аналізу аномальності визначених елементів використовували значення показника контрастності. Достовірні аномалії встановлено для барію, берилію, церію, лантану, магнію, молібдену, свинцю, титану.

Для комплексної характеристики вмісту хімічних елементів в снігу проводився розрахунок взаємної кореляції. Серед всіх хімічних елементів найбільше число кореляцій утворюють: Be, Ca, Mg, Co, Mo, Ni, Ti. Характер утворюваних мікроелементами асоціацій свідчить про їх техногенне походження. Показовим є відсутність кореляції між дрібноземом і металами (дрібнозем - це малорозчинні аерозолі атмосферних опадів у широкому діапазоні розмірів зерен, від 2 до 100 мкм). Це свідчить про незначний вплив дефляції на забруднення приземного шару повітря. Переважна кількість дрібнозему в першу чергу переноситься на незначну відстань і віддзеркалює місцеве забруднення ґрунтів. Тому, можна зробити висновок, що на досліджуваній території полютанти переносяться в межах регіону і зв'язані з одним або декількома потужними джерелами емісії.

Зупинимось на розподілі токсичних полютантів в сніговому покриві. Концентрація срібла в снігових водах коливається в межах 1-46 мкг/л. Концентрація барію хоча і перевищує кларки, однак менші за ГДК майже на 2 порядки. Аналогічна ситуація з поширенням алюмінію та кальцію. Кадмій (І категорія токсичності) поширений дуже рівномірно і зустрічається в снігових водах у 40% випадків. Наявність в снігових водах кобальту є свідченням надходження в лісові екосистеми золи від спалювання вугілля.

За вмістом в снігових водах міді (елемент І категорії токсичності) результати поширення по території подібні до розподілу кобальту. Мідь має тенденцію до накопичення в довкілля і її вміст перевищує ГДК (в 25 разів).

Поширення інших індикаторів димових надходжень (Mo, Ti, V, Zn) є закономірним та однотипним: різке підвищення концентрації поблизу промислових об'єктів і зменшення концентрації по мірі віддалення від них. Забруднений сніг фіксується на значних територіях, в напрямку переважаючих вітрів.

Загрозливою в регіоні є ситуація з молібденом, ванадієм і особливо з нікелем та цинком. Прослідковується перевищення ГДК на всій території і стійка тенденція до накопичення. Стосовно такого класичного токсиканту, як свинець, можна зробити висновки, що його концентрація в снігових водах під наметом лісу є теж критичною. За середнього вмісту - “три величини ГДК”, відбувається його накопичення, а максимальні значення вже зараз досягають рівня 50 ГДК. Наведені дані досліджень дозволяють стверджувати, що існує перевищення вмісту всіх визначених елементів поблизу промислових підприємств, порівняно з середніми зональними величинами. Особливо показовим є збільшення вмісту окремих хімічних елементів при наближенні до джерел викидів.

Для порівняння вмісту хімічних елементів в сніговому покриві наведемо дані з досліджень снігової води по Івано-Франківській області та на локальних мережах моніторингу (таблиця 2.7).

В таблиці 2.7 наведені також коефіцієнти концентрації (КК) та розсіювання (КР) по кожному елементу. Це дає можливість визначитись з динамікою кожного конкретного хімічного елемента: якщо коефіцієнт концентрації (розсіювання) більший ніж 1,0 - це означає, що в місцевих екосистемах відбувається процес накопичення (розсіювання) цього елемента і чим більше значення, тим інтенсивніший процес.

Так, максимальне перевищення фонових значень забруднення снігу спостерігається по кількості пилу (FG) в 2320 рази. По хімічних елементах воно складає: по сріблу в 106 разів, по кобальту - у 18 разів, по нікелю - в 57 разів, по свинцю - у 29 разів, по ванадію - в 20, по інших елементах - не більше, як у 10 разів.

Таблиця 2.7 - Порівняння вмісту хімічних елементів в сніговому покриві на локальних мережах моніторингу та в Івано-Франківській області (мкг/л)

Еле мент	Середнє по області	На локальних мережах	КК	КР	Переви щення фону, разів
	Сер. знач.	Мін	Макс.	V, %	Сер. знач.	Мін	Макс.	V, %
FG	0,02	0,0	0,07	108	46,4	1,2	124,9	340	-	-	2320
Ag	0,16	0,0	2,33	286	17,0	1,3	46,1	86	-	-	106
Al	1101	630	2482	43	2489	175	38120	203	-	-	2,2
As	5,2	0,7	13,7	69	7,4	0,8	21,9	95	-	-	1,4
B	176	0	927	117	101	2	626	100	-	-	-
Ba	31	0	124	108	64	6	384	110	1,5	0,6	2,1
Be	0,1	0,0	0,7	150	0,3	0	2,0	120	-	-	3
Ca	1526	522	4284	68	1653	353	17625	140	0,1	8,0	1,1
Cd	0,6	0,0	1,5	63	8,7	0,1	31	97	-	-	15
Ce	1,0	0,0	5,9	141	2,3	1,2	10,5	168	-	-	2,3
Co	0,8	0,0	2,5	91	14	6	32	45	2,6	0,4	18
Cr	6,7	0,0	16,8	56	43	3	141	70	6,7	0,1	6,4
Cu	8,8	2,4	16,8	45	45	0	156	88	1,2	0,8	5,1
Fe	1218	611	1945	27	2003	274	33865	216	2,9	0,3	1,6
La	0,5	0,0	2,8	134	3,2	1,4	6,7	62	-	-	6,4
Mg	345	189	709	35	444	36	5185	163	0,1	8,4	1,3
Mn	31	15	84	56	79	10	629	127	3,1	0,3	2,5
Mo	4,0	0,0	22	180	10,6	0,6	77,1	120	3,9	0,2	2,6
Ni	3,8	0,0	13	89	218	23	465	63	1,5	0,7	37
Pb	14,0	1,7	67	131	317	12	4950	251	11	0,1	29
Si	26	8	48	32	26	6	241	127	-	-	-
Ti	100	0	707	156	101	9	1452	198	-	-	-
V	3,2	0,0	17	104	65	16	109	47	-	-	20
Zn	71	24	193	62	327	8	1524	93	3,5	0,3	4,6

Відсутнє перевищення фону тільки по бору, титану і стронцію. По елементах І категорії токсичності (хром, мідь, цинк) перевищення фону коливається в межах 4,6 та 6,4.

Отже, токсичні випадання атмосферних опадів навколо промислових підприємств області значно більші, ніж в середньому по регіону, особливо по пилу. Отже, саме викиди найбільших промислових підприємств забруднюють природні екосистеми області.

2.4 Прогнозування динамічних змін в лісових екосистемах та аналіз результатів проведених досліджень

Прогнозування динамічних змін основних характеристик лісового фонду Карпат проведено на основі математичного аналізу проекту лісовпорядкування, їх динаміки і розробки відповідного прогнозу (за матеріалами УкрНДІгірліс). Це дозволило дати відповідний прогноз їх зміни до 2020 року.

По досліджуваному регіону площа лісів збільшилась з 446,4 до 626 тис. га, за цей період максимального значення вона досягала в 1961 році. Запас деревини має дещо іншу тенденцію, після Великої Вітчизняної війни він зменшився на 37% , а потім поступово почав зростати і до 2020 року буде залишатися на рівні 1983 року. Лісистість території теж стабільно зростає після 1946 року. Серед інших характеристик лісового фонду області відмітимо позитивні тенденції по площі твердолистяних, хвойних деревостанів, річного приросту на 1 га та лісів І групи, і негативні наслідки по площі лісових культур і спілих деревостанів.

Аналіз опрацьованих матеріалів та досліджень проведених у даній роботі дозволяє встановити такі тенденції у динаміці стану природних екосистем на території досліджень:

1 Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів держлісгоспу, як задовільний. Усі види господарської діяльності велися, в основному, з дотриманням діючих нормативних актів, правил і настанов. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей і негативного впливу на навколишнє середовище не зробили.

2 Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення. Особливе значення мають гірські ліси держлісгоспу, які виконують ґрунтозахисну, водоохоронну, водорегулюючу і кліматологічну роль. Ліси, розташовані на гірських схилах, відвертають згубну дію селевих потоків, зводять до мінімуму ерозію ґрунтів, регулюють стік, сприяють зниженню інтенсивності паводків і повеней. Велика кількість опадів у горах сприятливо впливає на клімат прилеглих територій.

3 Окремі частини і ділянки лісового фонду зазнають шкідливого впливу розташованих поблизу промислових і сільськогосподарських підприємств, а також надмірних рекреаційних навантажень, внаслідок яких відбувається часткове всихання, сповільнений ріст і ослаблення деревостанів, сильне пошкодження окремих дерев, погіршення загального санітарного стану цих ділянок. Різке зростання рекреаційного навантаження може зумовити цілий ряд негативних факторів, що може порушити цілісність біогеоценозу. Значну шкоду приносить випасання худоби на незімкнутих лісових культурах і площах, залишених під природне поновлення

4 В найбільш критичному стані зараз перебувають лісові екосистеми, які знаходяться в регіонах з найбільшою величиною лімітуючих чинників, що впливають на ріст і розвиток дерев - діброви Прут-Дністровського межиріччя (частина території Надвірнянського держлісгоспу), де лімітуючим фактором є господарська діяльність людини та техногенез. Дія цих факторів обумовлює на протязі останніх десятиріч погіршення стану деревостанів, масовий розвиток шкідників та хвороб, зниження стійкості екосистем.

5 Основним лімітуючим чинником зниження стійкості ялинників високогірних районів є складні абіотичні та лісорослинні умови. Негативний вплив техногенезу достовірно не встановлений, однак його дія, у вигляді транспереносу забруднень, безперечно відіграє свою роль у загальному ослабленні екосистем.

6 Букові ліси на території досліджень визначаються добрим станом, хоча дещо гіршим від лісів з ялицею та сосною.

7 Встановлено, що стан лісових екосистем навколо Надвірнянського нафтопереробного заводу є найгіршим порівняно із іншими результатами по області, а найбільш добре в таких умовах себе почуває ялина.

8 Порівняння опосередкованих даних пошкоджень насаджень дуба показує, що найбільші показники дефоліації та дехромації, знаходяться біля Надвірнянського НПЗ, при цьому в багатших лісорослинних умовах стан дібров кращий.

9 Аналіз результатів забруднення ґрунтів вказує, що перевищення фонового регіонального рівня вмісту індикаторів забруднення спостерігається поблизу промислових підприємств практично по всіх визначених хімічних елементах. Виняток складають лише бор, барій, магній і молібден. Найбільш чітке аномальне перевищення відмічене по концентраціях у ґрунті кадмію, церію, кобальту, міді, заліза, лантану, марганцю, нікелю, свинцю, стронцію, титану та ванадію.

10 В порівнянні з ґрунтом в підстилці відбулося зменшення кількості визначених елементів - не встановлено наявності церію, лантану та ванадію, але зате з'явилось срібло. Крім алюмінію, кобальту та молібдену встановлено значне перевищення концентрацій хімічних елементів в підстилці над ґрунтом. Так, для кальцію воно складає 100, для нікелю і магнію - 80, для титану - 40, для кадмію, хрому, стронцію і міді - близько 10 і т.д. Тобто навколо промислових підприємств в лісовій підстилці відбувається накопичення хімічних елементів антропогенного походження.

11 Достовірно встановлено, що осока волосиста характеризується значно меншим вмістом металів антропогенного походження порівняно з підстилкою, а окремі метали взагалі не фіксуються: хром, молібден і нікель. З основних токсикантів найчастіше зустрічається мідь, свинець, стронцій і титан. Значно рідше кадмій, а в окремих випадках - ванадій, кобальт і цинк. Можна зробити попередній висновок, що ця рослина в умовах досліджуваного регіону має властивість накопичувати стронцій та цинк.

12 Кора дерев є відмерлою органічною біомасою дерев і вона виступає в якості “депо” тих хімічних елементів, які проходять через дерево. Тому, концентрації металів антропогенного походження в ній значно вищі, ніж у трав'яному покриві, за винятком біогенних елементів: алюмінію та магнію. По окремих хімічних елементах кора навіть більш забруднена, ніж підстилка (кобальт, нікель, свинець, стронцій, ванадій, цинк).

13 В листках дерев накопичується максимальна кількість та концентрації металів антропогенного походження, а для дуба, серед інших деревних порід, ця закономірність виявляється найбільше. Так, кількість хімічних елементів в листках дуба навіть більша за їхній вміст у підстилці - там з'являється ванадій, а концентрації їхні переважно знаходяться на рівні тих, які є в підстилці. Можна зробити висновок про високу акумулятивну здатність листків дуба стосовно металів антропогенного походження, і особливо - до ванадію, стронцію, свинцю і, потенційно, - хрому. В просторовому відношенні концентрації основних токсикантів в листках дуба наближені до фонових рівнів.

14 Біоіндикація забруднення мохами свідчить, що перевищення фонових рівнів вмісту токсичних металів в лісових екосистемах складає: по кадмію - в 1-8 разів, по хрому - 2-15 рази, по міді - 0,3-2 рази, по залізу - 0,4-6 разів, по нікелю - 1-5 рази, по свинцю - 0,7-16 разів, по ванадію - 0,5-7 разів, по цинку - в 1-8 разів.

15 Отримані результати поліелементного аналізу снігу свідчать про багатший спектр наявних хімічних елементів, порівняно з ґрунтом (24 елементи проти 20). За отриманими даними визначення кларків в атмосферних опадах регіону концентруються: барій, кобальт, хром, мідь, залізо, магній, молібден, нікель, свинець, цинк. Значно далі фіксується забруднений сніг в напрямку переважаючих вітрів - на північний захід та на південний схід. Такі дані дозволяють стверджувати, що існує перевищення вмісту визначених елементів поблизу промислових підприємств, порівняно з регіональним фоном.

16 Динаміка характеристик стану лісів за останні 10 років для регіону є позитивною. Значних погіршень стану деревостанів окремих порід не відмічено. Загальні тенденції стану лісових екосистем за основними породами такі:

- хвойні породи. Ялина звичайна з 1990 року має стійку тенденцію до погіршення стану, хоча в абсолютних величинах це не є загрозливим (низька - дефоліація та дехромація). Ялиця біла за останні 10 років практично не змінює стану (низька - дефоліація, дехромація - відсутня). Сосна звичайна має стабільну тенденцію до покращення стану (дефоліація - відсутня, дехромація - низька).

- листяні породи. На даний час (останні 4 роки) дуб звичайний має тенденцію до покращення, хоча ця порода мала найгірші показники в середині 90-х років. Діброви дуба звичайного мають такі характеристики (дефоліація - середня, дехромація - середня). Дуб скельний все ще має погіршений стан. В облікових деревах бука лісового відмічена стійка тенденція до погіршення стану за весь період спостережень (дефоліація - низька, дехромація - середня), хоча стан дубових деревостанів є значно гірший, ніж букових.

2.5 Заходи з лісозахисту, лісовідновлення та лісорозведення

З метою забезпечення екологічно збалансованого лісокористування, запобігання проявам згубних наслідків природних явищ, посилення водоохоронних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів, охорони здоров'я населення та його естетичного виховання в 2000 році прийнято Закон України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах, в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”. Законом заборонено рубки головного користування у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 м над рівнем моря, введено мораторій на проведення суцільних рубок головного користування в ялицево-букових деревостанах гірських лісів.

Щорічно Надвірнянським держлісгоспом проводяться лісозахисні заходи профілактичного характеру згідно проекту лісовпорядкування, які в комплексі з рубками догляду і санітарними рубками підтримували природну стійкість лісових насаджень від стихійних факторі - вітровалів, буреломів та сніголамів. На території Надвірнянського держлісгоспу лісовідновлювальні заходи були проведені на площі 1738 га. Значних відхилень по способах лісовідновлення, підбору головних порід не допускалось.

Нагляд за осередками шкідників і хвороб лісу проводить лісова охорона, а лісопатологічне обстеження - спеціалісти держлісгоспу, крім того ведеться облік осередків шкідників і хвороб лісу, а також складається план нагляду за найважливішими шкідниками та хворобами лісу.

Із хвороб лісу найбільше поширення має коренева губка. Пошкоджуються ялинові молодняки і середньовікові насадження, тому Надвірнянським держлісгоспом проводились вибіркові і суцільні санітарні рубки.

Зараз у Надвірнянському держлісгоспі забезпечення хімапаратурою для боротьби з шкідниками і хворобами лісу недостатнє, відсутні склади для зберігання отрутохімікатів, які використовуються для ліквідації осередків шкідників і хвороб лісу.

В цілому профілактичні лісозахисні заходи, санітарні рубки і рубки догляду позитивно впливають на стійкість насаджень, запобігають розвиткові патологічних процесів в лісі. Динаміка зменшення осередків шкідників та хвороб лісу внаслідок проведення лісозахисних робіт наведена в таблиці 2.8.

Сприяння природному поновленню проводиться шляхом збереження підросту. Проведені заходи по сприянню природному поновленню дають позитивні результати, відтворюються, як правило, корінні карпатські деревостани.

Природне поновлення займає важливе місце в комплексі лісовідновлювальних заходів на території держлісгоспу, 19% молодняків, що утворились за минулий ревізійний період - природного походження.

Таблиця 2.8 - Динаміка зменшення осередків шкідників та хвороб лісу внаслідок проведення лісозахисних робіт у Надвірнянському держлісгоспі

Назви шкідників і хвороб, інших факторів	Площа осередків, га
	Початок періоду	Виникли знову	Ліквідовано	Затухло	Залишок осередків
					Всього	В т.ч. потребують заходів боротьби
Хвороби лісу
Коренева губка	8291	251	5100	181	2661	897
Рак	14	41	6	-	49	10
Поперечний рак	-	32	-	-	32	26
Опеньок	1336	-	257	1070	9	-
Стовбурна гниль	360	390	297	293	160	101
Разом	10001	714	6260	1544	2911	1034
Пошкодження лісу
Стихійними факторами	624	-	-	-	624	603
Зміною гідрологічного режиму	4	-	-	-	7	1
Промисловими викидами	1	-	-	-	1	1
Худобою	5	-	-	-	5	5
Дикими тваринами	3	-	-	-	3	3
Разом	637	-	-	-	637	613
Всього	10001	1351	6260	1544	3548	1647

3. Охорона праці

3.1 Стан охорони праці на території Надвірнянського держлісгоспу

Даним проектом передбачені необхідні рішення з охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту.

Надвірнянським держлісгоспом на 2016 рік затверджений план заходів по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням та аваріям, основні заходи наведені у таблиці 3.1. Всі працівники держлісгоспу повинні пройти відповідний інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.

Таблиця 3.1 - Заходи з охорони праці по Надвірнянському держлісгоспу

Назва заходів та місце їх впровадження	Кількість	Вартість, грн.	Термін виконання
1	2	3	4
Будівництво навісів для захисту лісорубів від атмосферних опадів		435
Пасічнянське лісництво, ур.Розтоки, кв.51, виділ 17	1	35	ІІ квартал
Бухтівецьке лісництво, ур.Майдан, кв.32, виділ 23	1	45	ІІ квартал
Хрипелівське лісництво, ур.Стоговець, кв.36 ур.Купальський, кв.1	1 1	45 50	ІІ квартал ІІІ квартал
Зеленське лісництво, ур.Черник, кв.12	1	45	ІІІ квартал
Довбушанське лісництво, ур.Фарфанянка, кв.17	1	50	ІІ квартал
Максимецьке лісництво, ур.Максимець, кв.21	1	45	І квартал
Довжинецьке лісництво, ур.Довжинець, кв.21	1	45	ІІ квартал
Бистрицьке лісництво, ур.Салатрук, кв.27	1	45	ІІ квартал
Річанське лісництво, ур.Братковець, кв.36 ур.Дурдинець, кв.4	1 1	50 50	ІІ квартал ІІ квартал
Будівництво перехідних містків через гірські потоки		825
Пасічнянське лісництво, ур.Розтоки, кв.51,	1	30	ІІ квартал
Бухтівецьке лісництво, ур.Майдан, кв.37	1	25	ІІ квартал
Довбушанське лісництво, ур.Ельми, кв.28 ур.Прелуки, кв.1	1 1	30 500	ІІ квартал ІІ квартал
Максимецьке лісництво, ур.Вовочинець, кв.31	1	50	ІІІ квартал
Довжинецьке лісництво, ур.Річка, кв.50	1	50	ІІІ квартал
Бистрицьке лісництво, ур.Салатрук, кв.41	1	50	ІІ квартал
Річанське лісництво, ур.Братковець, кв.40 ур.Річка, кв.44 ур.Гропинець, кв.17	1 1 1	30 30 30	ІІ квартал ІІ квартал ІІ квартал
По автотракторній дільниці		800
Обладнання естакади для огляду і ремонту автомобілів перилами	1	400	ІІ квартал
Виготовлення страхових козликів для безпечного ремонту автомобілів	4	300	ІІ квартал
Виготовлення пристосування для безпечного накачування автомобільних шин	1	100	ІІ квартал
Придбання навчальних та наглядних посібників, плакатів з питань охорони праці	-	300	Протягом року
Проведення цільового навчання посадових осіб	-	1000	Протягом року
Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та ЗІЗ	-	10000	Протягом року
Проведення періодичного медогляду	-	3000	Протягом року

3.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей

Небезпеку для працівників Надвірнянського держлісгоспу можуть становити, в основному, несприятливі метеорологічні умови, так як основна виконувана робота проводиться в лісах на відкритій місцевості; недостатня освітленість (залежить від метеоумов у зимові місяці); шум, від роботи бензопил та тракторів, що трелюють спиляну деревину; .вібрація, від зазначеного обладнання, електричний струм, укуси отруйних змій та диких тварин, а також хвороботворні бактерії, яйця гельмінтів - при недостатньому дотриманні санітарно-гігієнічних умов.

Крім того робота у гірських умовах небезпечна в зв'язку із можливим потраплянням під снігові лавини, селі, дощі, гірські вітри, грози, сонячну радіацію.

Найчастіше із природних катаклізмів були зафіксовані грози та блискавки, а також гірські снігові лавини. Навесні потоки снігу, що тане від дощу, піднімають і руйнують зв'язки між снігом та нахиленою поверхнею гори, а маса важкого мокрого снігу сповзає вздовж по схилу, утворюючи лавину, тому недопустимо зупинятися біля лавинонебезпечного схилу.

Сильні грози на вершинах та схилах гір створюють небезпеку ураження блискавкою. У випадку наближення грози польові роботи в горах необхідно припинити, негайно знайти безпечне місце. Металеві речі необхідно розосередити на схилах гори вище місця де залишились для захисту від грози. Потенційно небезпечні виробничі фактори наведені в таблиці 3.2.

3.3 Забезпечення нормальних умов праці на робочому місці

Основою забезпечення здорових і безпечних умов праці є висока виробнича дисципліна і суворе дотримання правил техніки безпеки кожним працюючим.

Всі працівники повинні знати про заходи безпеки на відкритих незахищених місцевостях, а також правила безпеки при виконанні лісозаготівельних робіт [46].

Більшість нещасних випадків на лісозаготівельних роботах відбуваються в зв'язку із падінням гілок, небезпечних дерев, завалами шляхів і т.п. До небезпечних і непридатних дерев належать: гнилі, сухостійні, фаутні, завислі, нахилені дерева.

На території держлісгоспу, де це можливо, повинні бути встановлені показники проїздів. Небезпечні зони слід загородити, або встановити на границях попереджувальні знаки і сигнали, які були б помітні як вдень, так і вночі.

Металеві частини (корпуси конструкцій) трелювальних тракторів, механізмів з електроприводом повинні бути заземлені. Забороняється робота трелювальних тракторів і інших машин безпосередньо під діючими лініями електропередач.

Таблиця 3.2 - Потенційно небезпечні виробничі фактори, що були зафіксовані на території Надвірнянського держлісгоспу

Виробничий об'єкт	Небезпечний фактор на робочому місці	Фактичне значення	Нормативне значення (безпечна величина)	Характер дії на людину
Лісосіки призначені для санітарних та виробничих рубок, лісові стежки та дороги	Шум та вібрація від бензопил та тракторів	Lp=110 дБ fcr=63 Гц	Lp=91 дБ fcr=63 Гц	Роздратування, втома, втрата слуху
	Змінний електричний струм	U=390 В, I=10 А, f=60 Гц	U<42 B, f=50 Гц, I<0,005 А	Електротравми різного ступеня
	Укуси отруйних змій та диких тварин	-	-	Отруєння організму. Інфекційні захворювання
	Яйця гельмінтів	-	-	Інвазійні захворювання
Лісівничі квартали та виділи, місця виробничих рубок	Висотні роботи по рельєфу місцевості, падіння небезпечних дерев	-	-	Падіння з висоти, травми різної важкості, ураження блискавкою

Польові роботи працівниками держлісгоспу виконуються в різних природних умовах і тому вимагають постійної обачності і оцінки впливу навколишнього середовища, для того щоб попередити небезпечні наслідки. Ситуація ускладнюється значними коливаннями температур, джерелами інфекційних захворювань, зустрічами з отруйними зміями, дикими тваринами і т.п.

Для створення та підтримання необхідних санітарно-гігієнічних умов наводяться характеристики метеорологічних умов (див.табл.3.3).

Таблиця 3.3 - Нормативні характеристики метеорологічних умов

Виробниче приміщення	Категорія важкості фізичних робіт	Період року	Темпе-ратура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Контора лісництва	-	Літо	25	60	5
Відкрита місцевість	-	Зима	-17	40	5-15

Для створення та підтримання необхідних санітарно-гігієнічних умов виробничих приміщень застосовуються опалення та вентиляцію (табл.3.4).

Теплопостачання контор в зимовий період забезпечується опалювальними печами, як пальне використовуються відходи деревини.

Щоб зменшити вплив негативних виробничих факторів, уникнути аварійних ситуацій необхідно передбачити основні заходи, які частково наведені у попередньому підрозділі таблиця 3.1.

Таблиця 3.4 - Характеристика системи вентиляції Надвірнянського держлісгоспу

Виробниче приміщення	Вид вентиляції	Вентиляційне обладнання	Кратність повітряного обміну, 1/год
Контора лісництва	Природна	-	3
Контора лісництва	Природна	-	4

При виконанні робіт, що супроводжуються шкідливою дією на організм людини та проявами, підвищеної небезпеки передбачається застосування колективних, індивідуальних та аварійно-рятувальних засобів (табл.3.5). Основні охоронні заходи та засоби були розроблені згідно діючих нормативних документів і узгоджені з відділом “Охорони праці” на Надвірнянському держлісгоспі.

Таблиця 3.5 - Засоби захисту на території Надвірнянського держлісгоспу

Вид способу захисту	Призначення способу захисту	Назва способу захисту
Індивідуальний	Проведення імунізаційних щеплень. Захист тіла від укусів комах та змій. Захист організму від переохолодження	Вакцини для імунізаційних щеплень. Костюми бавовняні, чоботи гумові, рукавиці захисні
Колективний	Захист від ураження електричним струмом	Захисне заземлення, захисні огородження, знаки безпеки
Аварійно-рятувальний	Захист від ударів, падіння	Запобіжні пояси, сигнальні шнури, захисні каски

3.4 Пожежна безпека

Охорона лісу від пожеж та лісопорушень проводиться лісовою охороною. В держлісгоспі організовано 10 лісництв, 20 майстерських дільниць і 83 лісові обходи.

В держлісгоспі розробляються оперативні плани гасіння пожеж, проводиться організаційна і роз'яснювальна робота серед населення про заходи по охороні лісу від пожеж.

Всі приміщення, в тому числі пожеженебезпечні оснащуються первинними засобами пожежегасіння.

Враховуючи особливості гірського рельєфу, на території держлісгоспу відсутні пожежно-спостережні вежі.

Як недолік слід відмітити незадовільний стан гірських стежок, які в умовах гірського рельєфу є важливим організаційним елементом при виконанні лісогосподарських робіт і охороні лісу від пожеж і лісопорушень.

Можливими причинами виникнення пожежі на території Надвірнянського держлісгоспу може бути ураження блискавкою, непогашені вогнища, висока температура повітря та посуха, що сприяє лісовим пожежам, займання пожеженебезпечних речовин від ліній електропередач, і т.п. Тому в проекті наводимо відомості про лісові пожежі на зазначеній території, таблиця 3.6. Щорічно держлісгоспом виконуються протипожежні заходи (див таблицю 3.7), які відповідають проекту попереднього лісовпорядкування, носять профілактичний характер і дають позитивні результати.

Будинки та споруди, що знаходяться на території Надвірнянського держлісгоспу захищаються від прямих попадань блискавки, електричної індукції, а також занесень високих електростатичних потенціалів, блискавкоприймачами установленими на прожекторній щоглі. Цей захист здійснюється шляхом приєднання до заземлювача обладнання, а також всіх підземних комунікацій [47]. Захист будинків і споруд, що належать за умовами захисту від блискавки до III-I категорій [48], передбачається здійснити шляхом приєднання металевого каркасу будинків і споруд до контуру заземлення. Всі з'єднання повинні виконуватись зварюванням.

Таблиця 3.6 - Відомості про лісові пожежі на території Надвірнянського держлісгоспу

Показники	Одиниці вимірювання	Разом за ревізійний період
Площа, пройдена пожежами в т. ч. вкрита лісовою рослинністю	га га	22,2 22,2
Кількість пожеж разом в т.ч. низових	випадків випадків	5 5
Середня площа однієї пожежі	га	4,7
Стовбурний запас згорілої та пошкодженої деревини	тис.м3	0,8
Збитки від пожеж в т.ч. витрати на гасіння	тис. грн. тис. грн.	3,6 0,9
Витрати на охорону від пожеж	тис. грн.	9,7
Причини пожеж: необережне поводження з вогнем	випадків	5

Таблиця 3.7 - Існуючі протипожежне упорядкування та виконання запроектованих заходів на території Надвірнянського держлісгоспу

Найменування заходів	Од.вим.	Запроектовано	Фактично виконано	% виконання
1	2	3	4	5
Попереджувальні заходи
Встановлення постійних стендів і агітвітрин	шт.	10	10	100
Встановлення попереджувальних аншлагів	шт.	110	120	109
Організація контрольних постів	шт.	10	3	30
Організація місць відпочинку	шт.	100	100	100
Заходи по обмеженню розповсюдження пожеж
Улаштування протипожежних бар'єрів	км	20	20	100
Розчистка смуг від захаращення і підросту	км	120	100	83
Облаштування мінералізованих смуг	км	40	10	25
Догляд за мінералізованими смугами	км	120	100	83
Дорожнє будівництво
Будівництво доріг	км	150	150	100
Будівництво мостів	шт	10	50	500
Ремонт доріг	км	100	100	100
Ремонт мостів	шт	10	10	100
Облаштування гірських стежок	км	250	100	40
Ремонт гірських стежок	км	100	50	50
Організація зв'язку
Придбання радіостанції	шт	11	-	-
Дозорно-сторожова служба
Наймання тимчасових пожежних сторожів	чол.	10	10	100
Заходи по ліквідації лісових пожеж
Організація пунктів пожежного інвентарю	шт	12	10	83
Створення ДПД	шт	10	10	100

Отже, стан пожежної безпеки на території держлісгоспу - задовільний і відповідає правилам пожежної безпеки.

3.5 Розрахунок природного освітлення

Освітлюваність приміщення природним світлом розраховують шляхом визначення коефіцієнтів природного освітлення в декількох точках приміщення, що характеризують розрізи приміщення за світловими потоками через вікна. Для кожної точки визначають складові освітлюваності за формулою:

(3.1),

де - дифузне світло неба, що проникає у вікно, - відображене світло від стін, стелі та підлоги, - світло, відображене від споруди чи будівлі, яка знаходиться навпроти.

Дифузне світло небосхилу визначаємо за формулою:

(3.2),

де - розрахункове значення коефіцієнта природної освітленості без врахування світловтрат приймається мінімальним при боковому освітленні, згідно табличних значень [49], приймаємо значення коефіцієнта 1,5%, (так як точність зорової роботи, яку виконують у приміщенні контори належить до середньої, це четвертий розряд, освітлення бокове, нормоване значення цього коефіцієнта не домножуємо на жодний показник, так як територія Надвірнянського району розташована північніше 450 північної широти і південніше 600 північної широти); - коефіцієнт світлопроникнення вікон, що враховує втрати світла викликані перельотами вікон, згідно таблиць, його значення 0,35, так як вікна встановлені дерев'яні та подвійні; - коефіцієнт, що враховує нерівномірне забарвлення неба по меридіану, визначається також за таблицями в залежності від кута , що утворюється горизонтальною лінією і прямою, що поєднує точку М з центром, =1,00 так як кут рівний 450. Знаходимо : 1,5 *0,35* 1,00 = 0,525%

Величину коефіцієнта природної освітленості , що відображає світло від внутрішніх поверхонь, визначаємо за формулою (3.3):

(3.3),

де - коефіцієнт природної освітленості від прямого світла небосхилу, отриманий з формули (3.2), =0,525%, - величина, що враховує підвищення коефіцієнта природної освітленості за рахунок світла, що відображається від внутрішніх поверхонь, визначається за таблицями в [49], визначивши попередньо - середній коефіцієнт відображення стін, стелі та підлоги, що визначають за формулою (3.4):

(3.4),

де - коефіцієнти відбиття стін, стелі, підлоги; - площі відповідних поверхонь. Згідно табличних даних. =0,4, =0,6, =0,2, так як колір стін це середні тони зеленого кольору, колір стелі білий, а колір підлоги коричневий. Площа стелі і підлоги кабінету контори однакова і становить =20,8 м2 (довжина 5,86 м, ширина 3,55 м). Знаходимо загальну площу стін вона становитиме 48,96 м2 (висота приміщення становить 2,6 м, тобто є дві стіни загальною площею (2,6*5,86)*2=18,46 м2 та дві стни загальною площею (2,6*5,86)*2=30,5 м2 , тобто 18,46+30,5=48,96 м2). Але, в приміщенні є два вікна і двері, площа яких відповідно становить1,2*1,3*2=3,12 м2 та 1*2=2м2, тому від загальної розрахованої вище площі стін ми віднімаємо площу двох вікон та дверей і отримуємо 48,96-2-3,12=43,8 м2, тобто =43,8 м2. Тепер знаходимо середній коефіцієнт , з формули (3.4): ,

отже, згідно табличних даних при рівномірному освітленні =3, тому з формули (4.3) =0,525*(3-1)=1,05%.

Величину коефіцієнта природної освітленості приміщення, що створюється світлом, яке відбивається від споруд та будинків, які знаходяться навпроти, приймаємо рівну 0, так як навпроти приміщення контори Надвірнянського держлісгоспу немає зазначених споруд.. Тому розраховуємо кінцевий показник коефіцієнт природного освітлення з формули (3.1):

Так як точність зорової роботи середня і належить до ІV розряду, то розрахунок світлового потоку, що надходить в приміщення через вікна і, як наслідок, проектування необхідних світлоприйомів для збільшення природного освітлення в денний час, не проводився.

4. Економічна частина

4.1 Еколого-економічна оцінка лісових насаджень

В період екологічної кризи ліси набувають особливого значення, як соціальний, рекреаційний, захисний і глобально-екологічний фактор. На території лісів ДП «Надвірнянський лісгосп» з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, та інших цінностей природних та історико-культурних комплексів і об'єктів, їх особливостей, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Зона регульованої рекреації - в її межах проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць, дозволяється влаштування, та відповідне обладнання туристично-екскурсійних маршрутів і екологічних стежок.

Зона стаціонарної рекреації - призначена для розташування центрів відпочинку, об'єктів харчування, торгівлі, громадських, культурних, побутових та інших об'єктів обслуговування.

Господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, забезпечення належного функціонування парку.

Оскільки об'єктом нашого дослідження є насадження то необхідно розглянути функції, які вони виконують. По-перше насадження лісгоспу відіграють важливе значення в оздоровленні атмосфери, відбувається природне очищення атмосфери міста.

По-друге насадження ДЛГ захищає водойми від замулення та обміління, закріплює сипучі піски та круті схили, відвертає їх ерозію. Зелені масиви, що збирають, накопичують і зберігають вологу, пом'якшують кліматі, захищають с/г угіддя.

По-третє ліси мають санітарно-гігієнічне та бальнеологічне значення.

На основі вище наведених функцій , які виконують насадження ДЛГ, з метою кращого висвітлення цих функцій доцільно розбити територію лісів на функціональні зони за функціями, які вони виконують. Основною оцінювальною одиницею для такого зонування є таксаційний виділ.

4.2 Розрахунок економічної вартості лісових насаджень

Економічну вартість водорегулюючої та ґрунтозахисної функції насаджень розраховуємо за формулою:

, (4.1)

де: Rзф - економічна цінність захисної функції лісових насаджень, гривень;

Zз - замикаючі затрати на виробництво 1 ц продукції рослинництва залежно від впливу лісових насаджень, грн.;

3н - індивідуально зведені витрати на виробництво 1 ц продукції рослинництва, гривень;

b - середньозважена врожайність сільськогосподарських культур на І га земельної площі, ц;

Sm - площа земель, що підлягає меліорації, га;

Кз - коефіцієнт продуктивності (ефективності);

Ен - коефіцієнт капіталізації, рівний 0,12.

Для цього розраховуємо замикаючі витрати (Zз), які складаються з витрат, пов'язаних з відновленням родючості фунту (Еk), втраченого в результаті ерозії, технологічних витрат на вирощування захисних насаджень (3o) і втрат від вилучення сільськогосподарських угідь під створення лісових насаджень (По). В загальному вигляді їх величина визначається:

Zз=Ek+Зо+По (4.2)

Визначення затрат на відновлення втрат ґрунту від ерозії здійснюємо за формулою:

, (4.3)

де Сi - вартість компенсації і-го ресурсу (ґрунт, органічні добрива тощо) з урахуванням витрат на доставку і розкидання, гривень/т, приймаємо рівною 15 грн./т ;

Пі - кількість і-го ресурсу (ґрунт, добрива тощо), еквівалентного втратам на змитих землях, т. Даний показник розраховуємо за формулою:

Пі = Пд(Si+1), (4.4)

де: Пд - нормативні щорічні втрати ґрунту чи добрив від вітрової ерозії на 1га ріллі, т/га (приймаємо на рівні нормативних втрат - 25 т/га в рік);

І - площа, що зайнята 1 га лісом;

Si - площа угіддя, що знаходиться під впливом 1 га лісових смуг і-того віку, га, в даному випадку становитиме 20,2 га. Отже: Пі = 25х(20,2+1) = 530 т

Екологічний ефект від функціонування 1 га 40-річних лісових насаджень при ціні добрив (ґрунту) 15 грн./т складає 7,95 тис. гривень (530*15), а економічна оцінка екологічного ефекту від використання 1 га лісу 66,25 тис.грн. (530х15/0,12)

Ек=530х15= 7,95 тис. гривень.

Технологічні витрати на створення і вирощування захисних насаджень розраховуємо за формулою:

 , (4.5)

де: Кt - капітальні вкладення на створення захисних насаджень, гривень/га (в нашому випадку становить 450 грн./га),

Сt - експлуатаційні втрати на вирощування насаджень, гривень/га (рівні 200 грн./га);

Епр - нормативний коефіцієнт приведення різночасових витрат, рівний 0.02;

to - базовий період, до якого приводяться витрати t-го року = 40 р.;

Т - період функціонування захисних насаджень, (р) приймаємо на рівні 80 р.;

to - рік закладки (посадки) лісових насаджень = 0.

Маючи основні необхідні показники розраховуємо технологічні витрати на створення і вирощування захисних насаджень:

Зо = (450+200)/(1+0,02)^0-40= 1444 грн.

Втрати, пов'язані з вилученням продуктивних земель під захисні насадження розраховуємо за формулою:

По = Sзb(Ц-С), (4.6)

де Sз - площа продуктивних земель, вилучених під захисні насадження, га;

Ц - закупівельна ціна знеособленої продукції рослинництва, гривень;

С - собівартість знеособленої продукції, гривень.

По = 1,6х76,9х(42-34,1)=972,02 грн.

Середньозважена врожайність сільськогосподарських культур (b) обчислюється, виходячи із прийнятої в районі структури сівозміни, за формулою:

b = (30х0.9+120х0.5+0.2х180)/1.6=76.9;

Середньозважена закупівельна ціна знеособленої продукції та її собівартість обчислені за формулою

Ц = (38х0,9+0,5х60+0,2х15)/1,6= 42;

С = (30х0,9+50х0,5+0,2х13)/1,6=34,1;

Коефіцієнт продуктивності (Кз) визначається в залежності від конструкції насаджень. Для насаджень продувної конструкції він приймається на рівні 1,0, ажурної - 0,8-0,9, щільної 0,7.

Оскільки здійснити економічну оцінку впливу лісових насаджень на водоохоронні, водорегулюючі та інші екологічні функції, через відсутність кількісних характеристик в цьому відношенні, ускладнюється. То ми застосовуємо при проведенні розрахунків понижений норматив приведення - 0,02.

Отже отримавши всі необхідні дані розраховуємо економічну вартість захисних насаджень визначається на підставі капіталізації. Згідно цієї формули, вартість системи лісових насаджень, що зосередженні на площі 35,5 га, становить 46,75 тис. гривень.

R=[76,9х35,5(68,3х0,85-56)]/0,12=46,75

За методикою Ушакова протиерозійну функцію можна розрахувати наступним чином. Основними даними для цього є: наявний водозбір площею 85,5 тис.га з них під полем - 50 та під лісом - 35,5 га. Розподіл необхідних земель за ступеню еродованості: нееродовані-55%, слабоеродовані-15%, середньо еродовані - 20%, сильноеродовані - 10%, розчленованість вододілу слабка (0,5 км/км2), крутизна схилу - 10°.

Визначаємо потенційні втрати, які відповідають характеру водозбору і будуть дорівнювати врожайності не змитих земель і врожайності слабозмитих, яка б була при відсутності лісів. Приймаємо її рівною 62 ц корм. од.

Визначаємо врожайність, яка відповідає фактичному розподілу площ с/г угідь за степенем змитості при фактичній лісистості водозбору вона рівна 46,1.

Трансформуємо врожайність різних с/г культур в кормові одиниці і розраховуємо їх вартість і затрати на отримання 1-го ц кормових одиниць. Ринкова ціна 1 ц кормових одиниць дорівнює 49 грн., приведені затрати на виробництво о...