Екологічна оцінка території Надвірнянського держлісгоспу та прогнозування змін в лісових екосистемах

Найкращі наслідки отримують при зберіганні насіння в діапазоні температур від 0 до +5 °С. Протягом всього періоду зберігання насіння його час від часу, але не рідше одного разу на місяць, оглядають і при появі ознак плісняви, почорніння відкривають, підсушують і очищують.

Насіння кленів, ясенів, лоху вузьколистого зберігають у дерев'яних скринях, плетених кошиках шаром товщиною не більше 20 см.

Насіння в'язових, осики, тополі зберігають у скляних бутлях, на дно яких кладуть водопоглинальну речовину (хлористий кальцій).

Насіння бука, каштана, ліщини зберігають у льохах при температурі 2-5 °С у ящиках з піском або в ямах глибиною до 1 м. з піском шарами 8-10 см. Насіння бука добре зберігається в ящиках під снігом або в льодовні.

Існує багато способів зберігання жолудів: у траншеях і ямах, у буртах під снігом, шарами під листям уперемішку зі снігом, у спеціальних сховищах, погребах, овочесховищах тощо.

Що стосується ДП «Надвірнянський лісгосп», то насіннєва база складається з однієї постійної лісо-насіннєвої ділянки (ПЛНД) дуба, площею 9,5 га, віком 120 років, лісових культур з кв. 5, вид.2, площею 36 га, віком 120 років, та 9 плюсових дерев віком від 85 до 125 років. Окрім того для забезпечення потреби в насінні бука, лісовпорядкуванням рекомендовано створити ПЛНД бука лісового на площі 7 га.

За останні три роки збір насіння в ДП «Надвірнянський лісгосп» проводився без використання можливостей наявної насіннєвої бази. Збір насіння проводився вручну, переробка насіння за останні три роки не проводилась, зберігання не практикується, використовується посів свіжозібраного насіння в розсадники, основна частина якого не проходила передпосівної обробки. Тому при створенні нового розсадника, даний стан ведення лісового насінництва у ДП «Надвірнянський лісгосп» потребує суттєвого покращення.

При створенні розсадника, ділянку, яку планується відвести під розсадник, обов'язково треба обстежити на зараженість шкідливими комахами та хворобами.

Під розсадник будуть відведені лісові ділянки та цілинні землі, які вийшли з сільськогосподарського-користування. Залежно від стану і виду попереднього використання земель здійснюють так зване первинне освоєння, яке полягає в очищені ділянки від пнів, крупного каміння, чагарників. Заходи по первинному освоєнню передбачають також вирівнювання, тобто планування ґрунту, лущення стерні.

Водночас з урахуванням фізико-хімічних властивостей ґрунту слід звернути увагу на рівень ґрунтових вод, від чого значною мірою залежать умови аерації і вологозабезпечення верхніх шарів ґрунту, де розміщується основна частина кореневих систем рослин. Орієнтовно рівень ґрунтових вод на піщаних грунтах не повинен перевищувати 1,5, супіщаних - 2,5, суглинкових ґрунтах - 3-4 м.

Даний лісовий розсадник закладають з використанням типових проектів.

Організація території розсадника - це розподіл його території на частини, що мають певне господарське значення. Під час організації території звичайно будуть виділяти, такі відділення:

посівне відділення - частина розсадника, де вирощують сіянці
деревних порід або чагарників,

шкільне відділення - частина території розсадника, на якій з сіянців
після їх пересадки вирощують саджанців,

плодово-ягідна школа призначена для вирощування саджанців
плодових порід і ягідних кущів,

дендрологічна ділянка відводиться для вирощування в одному або
кількох екземплярах рослин широкого асортименту порід, як аборигенних,
так і екзотів.

На кожний розсадник необхідно складати організаційно-господарський план на декілька років. Плани розсадників площею понад 15 га, а для зрошуваних і проекти зрошування складають проектні організації після детального обстеження території, плани розсадників площею до 15 га -інженерно-технічні працівники лісгоспів.

Оскільки даний розсадник матиме площу до 13 га, то план складатиметься працівниками держлісгоспу.

Організаційно господарським планом встановлюється: кількість садивного матеріалу по видам і породам; сівозміни і організація території; агротехніка вирощування садивного матеріалу; потрібність людино-днів, машино-змін; коне-днів, матеріалів; вартості робіт; затрат на будівництво і оснащення розсадника; собівартість вирощування 1 тис. садивного матеріалу; результат промислової діяльності на основі співставлення собівартості, випускної продукції і вартості по прейскурантним цінам.

Площі посівного і шкільного відділень визначають з урахуванням сівозмін. Сівозміна - циклічне в часі чергування на даному полі різних видів, рослин і пару. Призначення сівозміни полягає у відновленні структури ґрунту, яка руйнується в процесі вирощування садивного матеріалу, і збагаченні його поживними речовинами. З цією метою вводять парове поле, використовують багаторічні трави, вносять органічні та мінеральні добрива під основний обробіток ґрунту.

Створення розсадника ефективно сприятиме виконанню намічених заходів в лісовідновленні на землях, не вкритих лісовою рослинністю, на зрубах та ін. А із загальної площі не вкритих лісовою рослинністю земель 598,5 га потребують лісовідновлення - 503,8 га. Решту площі рекомендується використати для відпочинку і потреб мисливського господарства.

З усієї площі земель, що потребують лісовідновлення, природне відновлення можливе на 6,2 га. На всій іншій площі створення високопродуктивних лісів із господарських порід можливе тільки штучним шляхом. Отже, створення даного розсадника є доцільним, і він буде мати застосування протягом тривалого часу.

Створення лісового розсадника рекомендується згідно технологічних схем, приведених в "Основних положеннях організації і розвитку лісового господарства". З врахуванням природного поновлення, типу лісорослинних умов, особливостей ділянки в технологічній схемі вказують способи обробітку ґрунту, спосіб створення, схема змішування порід тощо. Технологічні схеми складаються на основі рекомендацій Міністерства лісового господарства України, наукових розробок Карпатської лісової науково-дослідної станції, а також передового досвіду по лісорозведенню в лісових підприємствах області. Використання хімічних засобів для догляду за лісовими культурами не передбачається.

Доповнення лісових культур, які створюватимуться на протязі ревізійного періоду, повинно проводитись при відпаді більше 15 %, як правило весною наступного року після садіння культур. Середній щорічний обсяг доповнення культур, які створюватимуться, становить орієнтовно 25 га або 7,5 га при переведенні на суцільні культури. Доповнення культур передбачається проводити трьох річним посадковим садивним матеріалом.

Виходячи із середніх щорічних обсягів лісокультурних робіт визначена загальна потреба в садивному матеріалі, яка становить 329,0 тис. штук сіянців і 36,4 тис. штук саджанців.

4.6 Розрахунок витрат, що необхідні, для організації та діяльності розсадника ДЛГ

Для організації розсадника необхідно залучати великі кошти. Фінансування запланованого проекту може проводитись із залученням як державних коштів, так і отриманням міжнародного гранду, на розвиток системи ефективного природокористування. Адже, об'єднавшись країни Карпатського екорегіону започаткували ряд міжнародних проектів по збереженню карпатської біорізноманітності. Серед них Ініціатива Карпатського Екорегіону, що фінансує заходи по збереженюю унікальних, ендемічних видів флори і фауни, а також проекти по заповіданню територій з особливим екологічним статусом.

Оскільки ДП «Надвірнянський лісгосп» буде проводити лісовідновлення, завдяки новому розсаднику, то для нього основним завданням є отримання коштів для організації розсадника та виконання поставленої мети. Для цього необхідно переконати комісію у доцільності даної діяльності, її раціональності та ефективності використання коштів, а також можливого терміну окупності.

Найкращим способом, яким можна переконати комісію, є правильно сформована структура бізнес-плану, що є досить складним документом, який включає в себе опис діяльності, її потенціалу, оцінку внутрішнього і зовнішнього середовища бізнесу (діяльності), конкретні дані про подальший розвиток.

В даному розділі наводиться розрахунок витрат, визначається кошторис діяльності. Нижче надається розрахунок суми, яку необхідно виділити для даного проекту, вона становить 951164 гривень. Ця сума буде виділятись в чотирьох частинах. Вона визначається з врахуванням наступних потреб: вартість насіння, тобто його заготівля, вирощування сіянців, саджанців, організація самого розсадника, підготовка території, вартість техніки та технологій, оплата праці, податок, соціальне страхування працівників і тому подібне.

Тобто, потрібно визначити собівартість саджанців, об'єм можливого вирощування саджанців на рік, та терміну погашення витрачених коштів (прибутковість).

Таблиця 4.4 - Розцінки на лісокультурні роботи

Враховуючи те, що насіннєвий матеріал можна заготувати у власному лісовому господарстві, то відразу стає зрозумілим, що його вартість буде значно меншою, адже працівники вже прийняті на роботу і мають заробітну плату, а за кожен зібраний кілограм насіння,залежно від норми виробітку і породи та виду дерев отримують додаткову плату. Розцінка заготівлі насіння подається в табл. 4.4.

За переробку насіння, працівники теж отримують премію в розмірі, що залежить від виходу чистої сировини. Так, наприклад за переробку 10 кг насіння дуба звичайного 0,77 грн., при виході 95 % чистої сировини. Для всіх інших порід та видів дерев вартість переробки теж подається в табл. 3.5. Це зокрема такі дерева, як клен, ясен звичайний, бук лісовий, каштан кінський, липа, яблуня лісова. Саме ці породи є тими, на які буде акцентуватися увага при лісовідновленні.

Знаючи площу на якій передбачується створювати розсадник, та ознайомившись із нормами висіву насіння на одиницю площі, можемо визначити потребу в кількості (об'ємі) насіння.

Розсадник буде організований таким чином, що тут будуть вирощувати: дуб звичайний, бук лісовий, клен, ясен звичайний на площі по 1,75 га кожен, а також каштан їстівний, каштан кінський на площах по 1 га., та липу - на 0,5 га., і яблуню лісову - на 0,25 га.

Таблиця 4.5 - Норми розходу насіння на одиницю площі

Загальна площа під цими лісовими насадженнями складає 9,75 га. з яких 30 % буде складати поле пару. Крім цієї території 0,85 га. відводитиметься підплодово-ягідну школу, а 0,4 га. під декоративний розсадник. А для забезпечення функціонування розсадника, ще 2 га., або 15,4 % виділяється для підсобних та службових ділянок, таким чином загальна площа розсадника становитиме 13 га.

Використовуючи таблицю 4.5 вже можна визначити потребу в насіннєвій сировині, для кожного виду насаджень, для цього площу потрібно перемножити на розхід насіння.

Отже, для дуба звичайного, це становитиме:

1,75 га. * 340 = 595 кг насіння;

для клену: 1,75 га * 78 = 136,5 кг;

для бука лісового: 1,75 га * 260,5 = 455,9 кг;

для ясена звичайного: 1,75 га * 320 = 560 кг;

для каштану кінського: 1 га * 345 = 345 кг;

для липи: 0,5 га * 65,5 = 32,75 кг;

для яблуні лісової: 0,25 га * 58,9 = 14,73 кг.

Тепер можемо визначити собівартість насіння, що потребується для вирощування кожної породи окремо та разом узяті. Для цього, кількість насіння перемножують на вартість заготівлі та переробки одного кілограму даного виду насіння. За формулою:

X = (А + В) * С, (4.11)

де X - собівартість насіння, (грн.);

А - ціна заготівлі 1 кг. насіння (грн.);

В - вартість переробки 1 кг. насіння (грн.);

С - кількість насіння (кг.).

Таким чином отримаємо, що вартість насіння, яка необхідна для розсадника становить::

для дуба звичайного: X1 = (0,401 + 0,077) * 595 = 284,41 (грн.);

для клену: Х2 = (3,21 + 0,298) * 136,5 = 478,84 (грн.);

для ясену звичайного: Х3 = (2,68 + 0,298) * 560 = 1667,68 (грн.);

для бука лісового: Х4 = (2,02 + 0,385) * 455,9 = 1096,44 (грн.);

для каштану кінського: Х5 = (0,37 = 0,094) * 345 = 160,08 (грн.);

для липи: Х6= (14,12 + 0,298) * 32,75 = 472,19 (грн.);

для яблуні лісової: Х7 = (2,08 + 0,137) * 14,73 =32,66 (грн.).

Звідси загальна вартість насіння буде рівною сумі вище визначених

Хзаг.=284,41+478,84+1667,68+1096,44+160,08+472,19+32,66=4656,1=4660 грн.

Враховуючи, що вартість обробітку ґрунту перед посівом становить 150 грн./га, то загальна вартість для розсадника буде рівна 13 га*150 грн./га=1950.

Висновки

В даному дипломному проекті була проведена екологічна оцінка території Надвірнянського державного лісового господарства, основна увага була зосереджена на стані лісових насаджень, які є головним критерієм забруднення навколишнього середовища, а саме:

1 Наведений огляд літературних джерел з проблеми дослідження лісових насаджень в Україні та світі, а також висвітлені основні критерії забруднення лісових екосистем, які досліджувались.

2 Наведена загальна характеристика Надвірнянського держлісгоспу як цілісного об'єкту лісового господарства та важливого промислового підприємства лісозаготівельної галузі народного господарства.

3 В розділі “Загальних відомостей про екологічний стан основних компонентів довкілля” наведені та проаналізовані дані про такі компоненти довкілля: геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси, рельєф та сучасні ендо- та екзогеодинамічні процеси, підземна та поверхнева гідросфери, атмосфера, педосфера (зокрема зосереджена увага на ступені потенційної продуктивності земель вкритих лісовою рослинністю), флора, фауна та техносфера.

4 Проектний розділ “Екологічна оцінка лісових екосистем на території Надвірнянського держлісгоспу” розроблений так, щоб якомога повніше висвітлити процеси, які відбуваються в природних екосистемах на територіях, що розташовані поблизу промислових об'єктів. Так як на території Надвірнянського держлісгоспу немає промислових об'єктів, які безпосередньо можуть впливати на стан довкілля території, що досліджується, то для наочності оцінки екологічного стану були обрані лісові екосистеми, які є індикаторами забруднення навколишнього природного середовища.

5 Аналіз лісовпорядних матеріалів свідчить про позитивну загальну тенденцію основних параметрів лісового фонду Надвірнянського держлісгоспу, але аналіз змін в розрізі типів лісу показав і окремі негативні процеси. Продовжиться погіршення стану ялинників, особливо у високогірних районах і в похідних деревостанах, почнеться поступове покращення стану змішаних корінних деревостанів за участю ялиці, триватиме повільне погіршення стійкості букових деревостанів, ліси дуба дещо покращать свої характеристики, однак в загальному їх стан буде поганий і стійкість до дії шкідливих факторів - низькою.

6 Екологічна оцінка стану лісових екосистем була проведена за матеріалами досліджень УкрНДІгірліс. Основними критеріями досліджень був вміст важких металів, та металів техногенного походження у ґрунтах, підстилці лісу, деревних рослинах, мохах та снігових опадах. Також проводилась оцінка дефоліації та дехромації деревних насаджень. Основні результати проведеної оцінки наведені у підрозділі 2.1.3.

7 В розділі “Охорона праці” проаналізовані потенційні небезпеки і шкідливості, умови праці, пожежна безпека на території Надвірнянського держлісгоспу. Наведені відомості про лісові пожежі на території досліджень. Також розрахована освітлюваність приміщення природним світлом, кінцевий показник коефіцієнта природного освітлення складає 1,57%.

8 Досліджуване підприємство проаналізоване, як важливий об'єкт лісового господарства, що має велике значення в економіці Надвірнянського району. Наведений розрахунок економічної вартості водо регулюючої та ґрунтозахисної функцій лісових насаджень та економічна оцінка екологічного ефекту від використання 1 га лісу, що складе 66,25 тис.грн. Також в розділі розрахований економічний ефект, що приносить 1 га лісу, він рівний 3, 1984 грн, економічну оцінку рекреаційного лісокористування, що складе 93,1 тис.грн/га. На основі проаналізованих даних обґрунтовано доцільність проведення робіт із відтворення та охорони лісових екосистем шляхом облаштування розсадника на території ДП «Надвірнянський лісгосп» витрати на який складуть 951164 грн.

Перелік використаних джерел

1 UN/ECE 1997/ Manual on Methodologies and Criteria for Harmonized Sampling, Assessment, Monitoring and Analysis of the Effects of Air Pollution on Forests. 4-th edition. Hamburg, in print.

2 EC/1996/ Protection of Forests in the European Union against Atmospheric Pollution 1987-1996. Green Europe No2/1996. Brussels. 24 p.

3 Forest Condition in European/ 198 Executive Report - Geneva & Brussels, 1998. 37 p.

4 Ten years of monitoring Forest Condition in Europe/ Overview report - Geneva, 1997. 19 p.

5 Godbold D.I. 1998 Stress concepts and forest trees. Chemosphere 36. p. 859-864.

6 Goldstein R.& Ferson S. 1994. Response of plants to interacting stresses (ROPIS): Program rationale, design, and implications. J. Environ. Qual. 23: 407-411.

7 Manion, P.P. & Lachance D.. 1992. Forest Decline Concepts. APS Press, St.Paul, Minnesota, USA - Chapter 1.

8 Лейжони Р. Происходит ли угнетение лесов? Почему? // Техника, изучение, методология. - 1991, № 12, с.617-626.

9 Усольцев В.А. Международный лесной мониторинг, глобальные экологические программы и базы данных о фитомассе лесов// Лесное хозяйство, №5, 1995 - с.33-35.

10 Landmann G. Изучение угнетения лесов и атмосферного загрязнения во Франции//Acidificat Res.: Eval. And Policy Appl. Proc. Int. Conf. Maastricht, 1991. - Amsterdam, 1992. c.373-395.

11 Haemmerli F., Krauchi N., Stark M. Угнетение лесов и атмосферное загрязнение//Acidificat Res.: Eval. And Policy Appl. Proc. Int. Conf. Maastricht, 1991. - Amsterdam, 1992. c.449-459.

12 Herman F. Деградация лесных экосистем в связи с загрязнением атмосферного воздуха в Циллертальских Альпах, Австрия// FBVA Berlin, 1992/ N67. c.7-12.

13 Matzner E. Подкисление лесов и лесных почв; современное состояние. //Acidificat Res.: Eval. And Policy Appl. Proc. Int. Conf. Maastricht, 1991. - Amsterdam, 1992. c.77-86.

14 Stefanchik I. Влияние промышленных эмиссий на древесный полог лесной экосистемы//Cistova ovzdus - 1993, 22, N 3. c.95-103.

15 Гарелков Д., Божинов Х. Вариант эколого-целесообразного состава лесов // Гора - 1992, № 48, с.4-6.

16 Kwapis Z., Matuszczyk I. Влияние промышленных выбросов на состояние еловых древостоев в районе Устроньского лесничества //Zesz. Nauk AGH im Stanislawa Staszica. - 1991, N 36, c.87-103.

17 Гирс Г.И., Зубарев О.Н. Морфофизиологические критерии повреждения древостоев выбросами тепловых электростанций // Лес. х-во. - 1992, № 10, с.5-6.

18 Таранков В.И., Матвеев С.М. Некоторые оценочные характеристики устойчивости сосны обыкновенной к воздействию промышленных эмиссий в ЦЧР // Тр. Воронеж ЛТИ. - Воронеж, 1992, 10 с.

19 Бабушкина Л.Г., Зуева Г.В., Луганский Н.А. и др. Экологическое состояние лесных насаждений в зоне фторсодержащих промышленных выбросов // Экология - 1993, № 1. с.26-35.

20 Илькун Г.М. Газоустойчивость растений. - К.: Наукова думка,1971,14 с.

21 Mandre M., Annuka E., Tuulmets L. Реакция хвойных деревьев на загрязнение щелочной пылью // Proc.Est.Acad. Sci. Ecol. - 1992, N4, c.156-173

22 Голод Д.С. Растительные ресурсы лесов Белоруссии, оценка их состояния и охрана // Тез сов.: “Состояние растительных ресурсов Восточной Европы”, Ульяновск, 11-14 февраля, 1992 - Ульяновск, 1992, с.12-15.

23 Иванух Р. Экологизация развития производительных сил Украины // Экономика Украины. - 1992, № 10, с.24-33.

24 Пастернак П.С., Ворон В.П., Стельмахова Т.Ф. Воздействие загрязнения атмосферы на сосновые леса Донбасса// Лесоведение. - 1993, №2. - с.28-38.

25 Зибцев С.В., Ворон В.П. Состояние сосняков в районе загрязнения атмосферы выбросами теплоэлектростанций // Лесоводство и агролесомелиорация - К.:Урожай, 1989, вып.78, с.32-35.

26 Стойко С.М. Закономерности формирования лесорастительных поясов в южной части Украинских Карпат //Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: 1967, Вып. 12. С.12-22.

27 Парпан В.И. Современный и восстановленный покров буковых лесов Карпат и сопредельных территорий // Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: 1986, Вып. 72. С.50-54.

28 Парпан В.І., Шпарик Ю.С. Екологічний моніторинг лісів Український Карпат як база сталого розвитку регіону// Збірник “Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку”, Рахів, 1998 - 35 с.

29 Парпан В.І., Шпарик Ю.С., Марків П.Д., Щербак І.С. Моніторинг за станом лісових екосистем Українських Карпат// Збірник “Проблеми і перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва”, Львів, 1999 - с.114.

30 Парпан В.І., Шпарик Ю.С., Марків П.Д. Деякі результати моніторингових досліджень екосистем Карпат// Науковий вісник “Лісівницькі дослідження в Україні”, - Львів, УкрДЛТУ, 1999, вип..9-10 - с.42-46.

31 Алексеев А.С., Тарасов Е.В., Гутман Т.С. Состояние древостоев сосны в зоне промышленного загрязнения в связи с накоплением никеля и меди в биомассе хвои и надпочвенного покрова// Экология и защита лесов. Санкт-Петербург, ЛТА, СПб, 1992 - с.10-15.

32 Таранков В.И., Матвеев С.М. О влиянии автотранспортного загрязнения на сосновые насаждения // Сборник трудов. Воронеж. ЛТИ - Воронеж, 1992, 8 с.

33 Массель Т.И., Швец М.М., Дударева Л.В. Влияние промышленных эмиссий на химический состав пихтовых древостоев Хамар-Дабана // Проблемы экологии лесов Прибайкалья - Иркутск, 1991, с.67-80.

34 Васильева Н.П. Использование критериев чувствительности лесов к загрязнению воздуха при экологическом нормировании // Экологическое нормирование: проблемы и методика. Пущино, 1992 - Москва, 1992, с.31-32.

35 Белаенко А.П., Кудрявцев В.С. Систему контроля лесов необходимо совершенствовать // Стандарты и качество. - 1992, №3, с.42-44

36 Лазарева И.П., Зябченко С.С. и др. Опыт наземного мониторинга лесов Карелии // Лесное хозяйство, № 2, 1994 - с.27-30.

37 Вайчис М.В., Армолайтис К.Э., Рагуотис А.Д. Мониторинг лесов Калининградской области // Лесное хозяйство, № 6-7, 1992. - с.35-36.

38 Proceedings of the XI World Forestry Congress / 13-22 October 1997, Turkey.

39 Leibundgut H. Europaische Urwalder der Bergstufe - Bern^ Stittgart, 1982-s.308.

40 Bazire Pierre. Французский лес // Notes et etud. Doc. - 1991. N 4928. - s.130-142.

41 Геоекологічні дослідження екосистем України, під редакцією проф. Рудька Г.І. - Київ, Манускрипт, 1996, - 124 с..

42 Модели роста и продуктивности оптимальных древостоев, - К., УСХА, 1992, - 123 с..

43 Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии, - К., “Урожай”, 1987 г, - 48 с.

44 Г.В.Стадницкий, А.И.Родионов. Экология. Учебное пособие для ВУЗов- 3-е издание - СПб: Химия, 1997 - 240 с.

45 Т.А.Демина. Экология, природопользование, охрана окружающей среды. Учебное пособие - 3-е издание - Н.: Аспект Пресс, 1996 -143 с.

46 Правила “Техніки безпеки при виконанні лісозаготівельних робіт” - К.; Держстандарт України, 1991, 28 с..

47 СН 305-79. Інструкції по проектуванню блискавкозахисту будинків та споруд.

48 СН-305-77. Категорії по блискавкозахисту будинків і споруд

49 Прокофьев Ф.И. Охрана труда в геодезии: Учебник для техникумов. - М.: Недра, 1981, с.232

50 Методичні вказівки з виконання “Економічного розділу” при написанні дипломного проекту для студентів спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” - Івано-Франківськ, 2002, 20 с.

51 Звіт про науково-дослідну роботу по темі № 336/13 “Оцінка техногенного впливу на стан природних екосистем методами інтегрального моніторингу та біогеохімічної індикації лісів на прикладі Івано-Франківської області” - Івано-Франківськ, 2000, 156 с.

Размещено на Allbest.ru