Удосконалення системи управління витратами в галузі рослинництва

За роботу в нічний час

до 30% годинної тарифної ставки/посадового окладу/ за кожну годину роботи в цей час

За інтенсивність праці, керівників і спеціалістів

до 20% тарифної ставки

На період освоєння нових

х

норм

до 25% відрядних розцінок

трудових затрат

до 10% тарифної ставки

Надбавки за класність

Водіям:

х

легкових автомобілів

1 класу - 25%

2 класу - 10% до тарифної ставки

вантажних автомобілів

1 класу - 15%

Водіям автобуса

1 класу - 20%

Трактористам-машиністам, Комбайнерам

2 класу - 10%в

Свинарям (майстрам тваринництва)

1 класу - 20%

2 класу - 10%

Для керівництва СТОВ “СС “Тростянець” пропонується також використовувати доплата за інтенсивність праці керівникам і спеціалістам, які працюють в умовах ненормованого робочого дня в період напружених весняно-польових робіт, в період збору врожаю, ліквідації наслідків аварій, стихій. Надбавку за класність доплачувати варто після проведення переатестації водіїв, механізаторів та тваринників.

Практичне застосування визначених напрямків посилення дії моральних та матеріальних стимулів створить атмосферу сприятливих міжособистісних відносин у колективі СТОВ “СС “Тростянець”, відчуття задоволення від виконаної роботи, зацікавленість у кінцевих результатах, що позитивно вплине на підвищення активізації трудової поведінки індивідуума й сприятиме тісному взаємозв'язку їх із продуктивністю праці.

Наступний показник, який безпосередньо характеризує продуктивність праці і потребує дослідження, є трудомісткість.

Трудомісткість продукції - це показник продуктивності праці, вимірюваний витратами праці (робочого часу) на виробництво одиниці продукції або роботи. Обчислюється трудомісткість, як правило, в людино-годинах, рідше - в людино-хвилинах і людино-днях.

Проаналізуємо трудомісткість виробництва 1 ц основних видів продукції рослинництва у СТОВ “СС “Тростянець”, скориставшись таблицею 3.2. Аналіз проведений за 2007 та 2011 роки.

Таблиця 3.2

Трудомісткість виробництва 1 ц основних видів продукції рослинництва у СТОВ “СС “Тростянець”, 2007, 2011 рр.

Показники	2007 р.	2011 р.	Відносне відхилення 2011р. від 2007р., %
	затрати праці, люд.год.	вироблено продукції, ц	Трудоміст., люд.год./ц	затрати праці, люд.год.	вироблено продукції, ц	Трудоміст., люд.-год./ц
Пшениця	7985	22318	0,36	11335	13393	0,85	236,6
Соняшник	2227	2683,	0,83	4108	4548	0,90	108,8
Кукурудза на зерно	2466	2702	0,91	5031	7107	0,71	77,6
Овочі відкритого ґрунту	225	582	0,39	225	383	0,59	152
Ячмінь	56	3845	0,01	2448	4144	0,59	4056
Цукрові буряки	8645	11151	0,78	0	0	0	0

На основі аналізу даних таблиці 3.2 можна зробити висновок, що за досліджуваний період трудомісткість виробництва одних видів сільськогосподарської продукції у підприємстві має тенденцію до збільшення, інших - навпаки, до зменшення, що пояснюється змінами у технологічних операціях. Так, у 2011 р. порівняно з 2007 р. у СТОВ “СС “Тростянець” трудомісткість виробництва пшениці збільшилась на 0,49 люд.-год./ц (136,6%), овочів відкритого ґрунту - на 0,2 люд.-год./ц (52%). Трудомісткість виробництва соняшника залишилася майже незмінною. Зниження трудомісткості спостерігаємо тільки по кукурудзі на зерно, і становить 0,7 люд.-год./ц. Трудомісткість по виробництві буряків у 2011 році відсутня, тому що СТОВ “СС “Тростянець” більше їх не вирощує.

Оскільки ми спостерігаємо тенденцію до збільшення трудомісткості, то необхідно досліджуваному підприємству запропонувати використання більш прогресивної техніки, та ґрунтозахисної технології обробітку ґрунту.

Ще одним із головних факторів у наш час, який впливає на продуктивність праці робітників, є їх заробітна плата. В ринкових умовах господарювання здійснюється концепція, щодо встановлення розмірів та вибору форми оплати праці працівників аграрних підприємств будь-яких форм власності і господарювання. Зміна концепції полягає в тому, що за ринкових умов господарювання максимальний розмір оплати праці не обмежується і він залежить від фінансових можливостей підприємства, а обмежується лише нижчий її рівень, який законодавчо регулюється державою.

Одним з основних принципів оплати праці є дотримання законодавчого положення про розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата праці працівникові.

Праця є одним із основних виробничих ресурсів. Це означає, що кошти на відтворення здатності до її здійснення працівниками, належать до витрат підприємства як складової собівартості продукції. Таким чином, оплата праці належить до витрат, що зменшують прибуток. Але таке категоричне твердження справедливе щодо основної частини заробітної плати. Що стосується додаткової оплати праці з підвищеною стимулюючою функцією (наприклад, преміювання), то рішення про джерела її формування можуть бути різними залежно від призначення виплат і вимог нормативних матеріалів.

У СТОВ “СС “Тростянець” Полтавського району оплата праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, галузевої угоди та колективного договору. Оплата праці у господарстві здійснюється в межах єдиного фонду оплати праці.

На фонд заробітної плати впливає ряд наступних факторів:

- середньорічна чисельність робітників;

- середньорічна заробітна плата одного працюючого;

- кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік;

- середньогодинна зарплата;

- середньоденна зарплата;

- середня тривалість робочого дня.

За допомогою способу абсолютних різниць визначимо вплив факторів (середньооблікової чисельності працівників та середньої заробітної плати одного працівника) на зміну фонду оплати праці СТОВ “СС “Тростянець”, для цього здійснимо факторний аналіз фонду оплати праці, скориставшись даними таблиці 3.3 (Додаток Д).

Здійснимо факторний аналіз впливу середньооблікової чисельності працівників та середньорічної заробітної плати одного працівника на величину фонду оплати праці:

1) вплив зміни середньооблікової чисельності працівників на розмір фонду оплати праці у СТОВ “СС “Тростянець”:

ДФОП_чп = (111 - 175) х 8,53 = -546,23 тис. грн.

2) вплив зміни середньорічної заробітної плати одного працівника на розмір фонду оплати праці у СТОВ “СС “Тростянець”:

ДФОП_зп = (16,73 - 8,53) х 111 = 910 тис. грн.

Перевірка: ДФОП = -546,23 + 910 = 363,8 тис. грн.

Отже, можна зробити висновок, що скорочення чисельності працівників на 64 особи, або на 36,5 % призвело до зменшення фонду оплати праці на 546,23 тис. грн., а зростання розміру середньорічної заробітної плати одного працівника сприяло збільшенню фонду оплати праці на 910 тис. грн.

Отже, основні завдання стосовно менеджменту виробничих витрат, пов'язаних із трудовими ресурсами у СТОВ “СС “Тростянець” такі:

1. Залучення робочої сили відповідної якості й кількості, що передбачає аналіз потреб господарства в певній якості й кількості працівників, ураховуючи їхню майстерність, освіту, період, на який вони потрібні (постійні чи сезонні).

2. Розвиток майстерності працівників для виконання ними в повному обсязі своїх функціональних обов'язків (підвищення кваліфікації).

3. Мотивація працівників до якнайкращого виконання своїх функціональних обов'язків, що передбачає оцінку менеджером умов роботи, взаємовідносин між працівниками й оцінку їхньої праці.

Таким чином, за рахунок проведення запропонованих заходів на СТОВ “СС “Тростянець” згідно плану підвищення доплат і надбавок продуктивність праці підвищиться, тому, що мотивація зросте. Зменшаться втрати робочого часу і можна буде скоротити чисельність працівників в одному підрозділі і збільшити її в іншому.

3.2 Менеджмент виробничих витрат, пов'язаних з функціонуванням земельних ресурсів в підприємстві

В сучасних ринкових умовах для досягнення високих економічних

результатів діяльності сільськогосподарських підприємств визначальну роль відіграє удосконалення механізму раціонального використання необхідних земельних ресурсів. Цей процес повинен якісно перетворюватися в ефективну систему управління земельними ресурсами, яке не обмежується метою скорочення витрат, зростання прибутку та забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Управління земельними запасами - це динамічний процес, який включає управлінські дії, метою яких є забезпечення сталого економічного розвитку підприємства у майбутньому.

Нами вже зазначалося раніше, те, що земля в сільському господарстві є основним засобом виробництва. Від того, наскільки раціонально вона використовується, залежить кількість виробленої сільськогосподарської продукції.

Управління земельними ресурсами має провідний вплив на результати виробництва продукції рослинництва. Удосконалення управління повинно мати комплексний характер і забезпечувати системний підхід до розроблюваних й впроваджуваних заходів. Слід раціоналізувати структуру управляючої системи, весь управлінський процес, методи та процедури управління, техніку і прийоми виконання управлінських функцій, питання регламентації і мотивації управлінської діяльності, організації і нормування управлінської праці, підбір і розстановку кадрів. Систему управління потрібно удосконалити на всіх рівнях, починаючи від керівництва трудовим колективом й господарством і закінчуючи галузевими, міжгалузевими та функціональними органами господарського керівництва.

Основні заходи стосовно удосконалення управління земельними ресурсами в СТОВ “СС “Тростянець”:

кадри управління: удосконалення методів підбору, розстановки і використання кадрів, методів вивчення, атестації і оцінки особистих та ділових якостей працівників, підвищення кваліфікації і стабільності кадрів управління, організація навчання управлінських кадрів на підприємстві;

організація і нормування праці в сфері управління: раціональний поділ і кооперація праці, підвищення організаційного рівня управління, пристосування матеріальних засобів та умов праці до особливостей діяльності управлінських працівників, планування діяльності апарату управління і удосконалення методів;

використання технічних засобів механізації і автоматизації робіт в управлінні.

Покращення управління земельними ресурсами залежить від удосконалення і технології виробництва рослинницької продукції та її організації. Реалізація наявного потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур, навіть за несприятливих кліматичних і метеорологічних умов поточних років, як показує вітчизняна і світова практика безпосередньо залежить від впровадження інтенсивних технологій вирощування, що базується на ефективному використанні наявних матеріально-технічних ресурсів, широкому впровадженні новітніх досягнень насінництва, удосконалення агротехніки, системи добрив, засобів захисту рослин, бур'янів, шкідників і хвороб, застосуванні регуляторів і стимуляторів росту, методів зрошення врожаїв, тощо.

Протягом трьох останніх десятиліть в Україні, як у науці, так і у виробництві, точилися суперечки між прибічниками традиційної системи землеробства, яка базувалася на оранці, і ґрунтозахисного землеробства з мінімальним обробітком ґрунту без обертання скиби і мульчуванням його поверхні соломою та іншими післяжнивними рештками. В умовах здійснення земельної реформи, коли виробництво почала визначати гривня, все більше виробників приймають ґрунтозахисні технології вирощування культур, які забезпечують охорону ґрунтів від факторів деградації і дають можливість мати вищу врожайність культур при низькій собівартості вирощеної продукції.

Одним з найактуальніших питань пов'язаних із земельними ресурсами, які виникають у сучасних сільськогосподарських підприємствах: “Який тип обробітку грунту обрати? ” .

СТОВ “СС “Тростянець” не є виключенням, тому ми вважаємо необхідним запропонувати підприємству використовувати ґрунтозахисну технологію обробітку грунту, скориставшись досвідом передових підприємств України. До них належать: АТЗТ "Агро-Союз", ПП "Агроекологія", ПСП "Сокільча", дані підприємства застосовують ґрунтозахисні технології вже багато років.

Особливо велику організаційну роботу веде АТЗТ "Агро-Союз" Синельниківського району Дніпропетровської області. Воно практикує "дні поля", "зелений тиждень", проводить дискусії з окремих питань, науково-виробничі семінари, навчання. У нього є дослідне поле, де порівнянням вивчається ефективність різних технологій вирощування культур: традиційної, мінімальної, нульової, біологічної. Для участі в спеціальних заходах приїжджають учасники з усіх областей України, Росії, Білорусі, Молдови та інших країн. У господарстві є навчальний центр, який усе це організовує і надає консультації в будь-який час. Тобто АТЗТ "Агро-Союз" показало, як необхідно вести пропаганду новітніх технологій.

Отже, скориставшись набутим досвідом даних підприємств, СТОВ “СС “Тростянець” зможе більш ефективно, раціонально та бережливо використовувати свої земельні багатства.

Ґрунтозахисні технології - це вищий етап організації сільськогосподарського виробництва зі своїм набором технологічних операцій, який потребує спеціальних знань.

Мета впровадження на СТОВ “СС “Тростянець” ґрунтозахисної технології - зробити його продукцію якіснішою, а отже, і конкурентоспроможною на ринку агарної продукції. Завдання програма впровадження ґрунтозахисної технології на СТОВ “СС “Тростянець”:

- значно знизити собівартість вирощеної продукції за рахунок енерго- і ресурсозбереження, а також підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що забезпечить її конкурентоспроможність на внутрішньому та світовому ринках;

- враховуючи вологозберігаючий ефект технологій (до 50 мм) та їхній вплив на саморегуляцію ґрунтової родючості, зробити вітчизняне землеробство менш залежним від стихійних сил природи;

- ґрунтозахисний ефект новітніх технологій сприятиме значному зниженню інтенсивності ерозійних процесів і утворенню екологічно стійких агроландшафтів;

- для відтворення родючості ґрунтів поряд із традиційними добривами використовуватимуться нетоварна частина урожаю (солома, стебла грубостеблих культур, гичка, огудиння та ін.),

- значно збільшити валові збори зерна та іншої сільськогосподарської продукції.

Також, у СТОВ “СС “Тростянець” обробіток ґрунту плоскорізом, важкою дисковою бороною і щілерізами дає можливість правильно вирішувати питання обробітку на всіх полях сівозміни з урахуванням захисту ґрунту від водної та вітрової ерозії, підвищувати урожайність сільськогосподарських культур. Важкі дискові борони заробляють у ґрунт гній та мінеральні добрива, подрібнюють грубі післяжнивні рештки кукурудзи, соняшнику, сорго. За допомогою щілерізів затримують талі та зливові води, підвищують забезпеченість рослин вологою, запобігають розвитку водної ерозії.

Такий варіант ґрунтозахисного безплужного землеробства забезпечить значну агротехнічну і економічну перевагу обробітку перед традиційним (оранка).

Безплужний обробіток ґрунту забезпечить приріст урожаю у СТОВ “СС “Тростянець” на :

озимої пшениці на 5,1 ц/га;

ярого ячменю 4,1 ц/га;

гречки 3,9 ц/га;

вівса 3,4 ц/га;

кукурудзи на зерно 4,0 ц/га;

кукурудзи на силос 5 ц/га;

цукрових буряків 41 ц/га.

Безплужний обробіток ґрунту в цілому по польовій сівозміні на 37-40% підвищує продуктивність праці, на 38-46% зменшує витрати пального на 24-31% коштів.

Система ґрунтозахисного безплужного обробітку ґрунту така: під озимі, які висівають після парозаймальних культур і гороху, вслід за збиранням попередника проводять дискування на глибину 5-6 см, вносять добрива і обробляють на 10-12 см агрегатом, що складається з плоскорізів, голчатої борони та кільчасто-шпорового катка. При випаданні дощів і проростанні бур'янів, а також перед сівбою ґрунт обробляють культиватором КПС - 4 на 5-7 см.

Для виконання технологічних операцій з обробітку ґрунту і сівби культур при ґрунтозахисній технології можна використовувати машини з традиційної технології та плоскорізну техніку старих зразків. Для переходу на ґрунтозахисні технології необхідно мати наступні види техніки, таблиця 3.4.

Таблиця 3.4

Необхідні технічне забезпечення аграрного підприємства для переходу на ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту під озиму пшеницю

Найменування	Марка
	старі	нові
Культиватори-плоскорізи	КПШ-5, КПШ-9, КПЕ-3,8	КПШ «Резидент», КТС-6, КПЕ-8
Важкі дискові борони	БДТ-7, БДТ-10, БД-10, БДТ-3	БДТ-6, БДТ-5,4, БДТ-3, БДТ-2,6
Парові культиватори та агрегати	КПС-4, КШУ-12	КПС-8, «Європак»
Сівалки зернові	С3-3,6, СУП-24, СЗП-3,6	«Клен», СЗП-5,4

Визначимо, чи забезпечене СТОВ “СС “Тростянець” необхідною технікою для перехідного періоду впровадження ґрунтозахисної технології.

Як бачимо з даних таблиці 3.5 СТОВ “СС “Тростянець” повністю забезпечене необхідною технікою для того, що б стати на прогресивний шлях впровадження ґрунтозахисної технології обробітку ґрунту для вирощування продукції рослинництва.

Пропонуємо керівництву СТОВ “СС “Тростянець” запроваджувати ґрунтозахисну технологію обробітку ґрунту, при вирощуванні зернових культур, використовуючи технологію безплужного обробітку ґрунту, що сприятиме підвищенню урожайності та збільшенню рівня рентабельності.



Таблиця 3.5

Визначення ступеня технічного забезпечення СТОВ “СС “Тростянець” для переходу на ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту

Найменування техніки	Наявна кількість, шт.
Культиватори-плоскорізи:	х
КПШ-9	1
Парові культиватори та агрегати :	х
КПС-4	1
Важкі дискові борони:	х
БДТ-10	2
Сівалки зернові:	х
С3-3,6	1
СЗП-3,6	1

Проаналізуємо прогнозний рівень урожайності зернових культур для СТОВ “СС “Тростянець” після впровадження пропонованого заходу (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Прогноз урожайності основних зернових культур у СТОВ “СС “Тростянець” після застосування системи ґрунтозахисного безплужного обробітку ґрунту (план на 2013 р.), ц/га

Назва культури	Роки	Відхилення 2013 р. від 2011 р.
	2011 (факт)	2013 р. (план)	абсолютне, (+,-)	відносне, %
Озима пшениця	31,89	36,99	5,10	115,99
Гречка	8,40	12,30	3,90	146,43
Ячмінь	37,67	41,77	4,10	110,88
Кукурудза на зерно	59,23	63,23	4,00	106,75

Аналіз даних таблиці 3.6 дає змогу зробити висновок, що після впровадження ґрунтозахисної технології обробітку ґрунту за планом на 2013 р. у СТОВ “СС “Тростянець” урожайність озимої пшениці збільшиться на 5,1 ц/га (15,99%) порівняно з фактичними даними 2011 р., а урожайність гречки збільшиться на 3,9 ц/га (46,43%). Урожайність ячменю та кукурудзи на зерно згідно прогнозних даних збільшиться відповідно на 4,1 ц/га (10,88%) та 4,0 ц/га (6,75%). Крім того, впровадження запропонованої системи обробітку ґрунту дасть змогу знизити собівартість одиниці продукції, підвищивши її рентабельність.

Економічна ефективність -- це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем. Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Наступним кроком, необхідно розглянути економічну ефективність вирощування сільськогосподарських культур за технологією безплужного обробітку ґрунту у СТОВ “СС “Тростянець” (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Економічна ефективність вирощування основних зернових культур в порівнянні традиційної та ґрунтозахисної технології обробітку ґрунту в СТОВ “СС “Тростянець”, план на 2013 р.

Сільсько-господарські культури	Валова продукція, ц	Витрати виробництва на 1 га посіву, грн.	Рентабельність, %
	Фактично (2011 р.)	За планом (2013 р.)	Фактично (2011 р.)	За планом (2013 р.)	Фактично (2011 р.)	За планом (2013р.)
Пшениця	13393	15535	2723,1	2715,3	-1,4	1,1
Гречка	210	306,6	1336	1325	1,3	2,1
Ячмінь	4144	4599,8	3489,09	3470	-6,55	-3,4
Кукурудза на зерно	7107	7604,5	3199,17	3158	0,72	1,7

Аналіз даних таблиці 3.7 дає змогу зробити висновок, що у СТОВ “СС “Тростянець” доцільно запровадити ґрунтозахисну технологію безплужного обробітку ґрунту, оскільки за умов її використання відбувається збільшення урожайності культур та зменшення виробничих витрат, внаслідок чого зростає розмір прибутку. Так, у 2013 р. порівняно з 2011 р. обсяг виробництва пшениці за прогнозом збільшиться на 2142 ц за рахунок підвищення рівня урожайності. Обсяг виробництва ячменю збільшиться на 455,8 ц, кукурудзи на зерно - на 497,5 ц, а гречки на 96,6 ц. Розмір витрат виробництва на 1 га пшениці, гречки, ячменю, кукурудзи на зерно за прогнозом на 2013 р. зменшиться відповідно на 7,8 грн., 11 грн., 19,1 грн., 41,2 грн.. Рівень рентабельності виробництва за прогнозом збільшиться для всіх культур.

Отже, можна виділити основні напрями удосконалення управління земельними ресурсами, які забезпечать збільшення обсягів виробництва продукції в СТОВ “СС “Тростянець” і зменшення витрат на її одиницю повинні включати комплекс таких заходів:

- поліпшення використання землі і підвищення її родючості;

- впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва;

- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

- впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій;

підвищення якості і збереження виробленої продукції, широке використання прогресивних форм організації виробництва й оплати праці.

3.3 Підвищення прибутковості підприємства шляхом вдосконалення менеджменту витрат

Систематичне одержання прибутку є необхідною метою підприємницької діяльності будь-якого підприємства. Тому, домінуючою проблемою для СТОВ “СС “Тростянець” є максимізація прибутку, що означає розробку стратегії на систематичне збільшення прибутку та мінімізацію витрат.

Оптимізація виробничих витрат займає одне з найважливіших місць при плануванні господарської діяльності підприємства. Керівництво підприємства повинно знаходити раціональні шляхи зменшення витрат, адже саме від витрат залежить кінцевий результат діяльності підприємства - прибуток. Тож чим менші будуть витрати тим більший буде прибуток.

Оптимізація витрат на сільськогосподарському підприємстві має безліч напрямів. Це може бути оптимізація структури посівних площ, оптимізація витрат на транспортні перевезення, мінімізація витрат при збиранні урожаю, визначення оптимальних планів збуту та реалізації продукції та інші.

Нам хотілося б звернути увагу на оптимізацію структури посівних площ, адже у СТОВ “СС “Тростянець” головною галуззю є рослинництво, для даного підприємства дані заходи є актуальними.

Завдяки оптимізації посівних площ, ми можемо визначити в яких видах продукції є найбільша потреба у господарства і таким чином ми зможемо зменшити витрати на виробництво, садильний матеріал та засоби обробітку. зберігання не потрібної нам продукції.

Оптимізація структури посівних площ - це важливе завдання підвищення ефективності використання земельних ресурсів та виробництва продукції.

Оптимізація - це процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень. При оптимізації виробничих витрат ставиться задача розрахувати таку структуру посівних площ та поголів'я тварин, що з урахуванням господарських обмежень дозволить мінімізувати виробничі витрати.

Економіко-математична модель:

(3.1)

за умов:

а)- баланс площі ріллі;

б)- обмеження по питомій вазі площ посіву окремих культур та поголів'ю тварин;

в)- обмеження по використанню виробничих ресурсів;

г)- обмеження по виробництву гарантованих обсягів продукції;

д)- умова невід'ємності значень шуканих змінних.

Позначення:

xj - площа j-тої культури (поголів'я тварин);

сj - урожайність j-тої культури (продуктивність тварини);

B - загальна площа ріллі;

bj - площа посіву j-тої культури (поголів'я тварин);

aij -витрати i-того виду ресурсу на 1 ц j-того виду продукції;

Ai - наявний обсяг ресурсу i-того виду;

qrj - коефіцієнт виходу продукції r-того виду з одиниці виміру j-тої культури;

Qr - об'єм гарантованого виробництва продукції r-того виду.

Множини:

J - культури (групи тварин);

I - види ресурсів;

R - види продукції.

Визначимо резерви зменшення виробничих витрат за рахунок поліпшення структури посівних площ сільськогосподарських культур та оптимізації поголів'я тварин. Для розрахунку величини цього резерву спочатку розробимо оптимальну структуру посівів та співвідношення тварин для даного господарства з обліком всіх його можливостей й обмежень, а потім порівняємо фактичний обсяг продукції з можливим, котрий буде отриманий з тієї ж загальної площі, при фактичній урожайності культур та продуктивності тварин.

Вихідні дані візьмемо за 2011 р. з форми 50-с.-г. “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”. Відповідно до них, у СТОВ “СС “Тростянець” вирощуються зернові та зернобобові культури, кукурудза на зерно, соняшник та овочі відкритого ґрунту, що сумарно займають площу 888 га. Валова виручка за планом не повинна бути меншою, ніж у звітному 2011 р. Відповідно до науково обґрунтованих рекомендацій площа посіву зернових та зернобобових повинна бути не меншою 60 % від загальної, соняшнику - не більше 20 %. Для забезпечення завантаженості тваринницьких комплексів поголів'я ВРХ молочного і м'ясного напрямку повинно складати не менше, ніж по 300 голів.

Критерієм оптимізації є мінімізація виробничих витрат при виробництві сільськогосподарської продукції. Математична модель задачі буде наступною.

Введемо позначення:

х₁ - площа посіву зернових та зернобобових,

х₂ - площа посіву соняшнику,

х₃ - площа посіву кукурудзи на зерно,

х₄ - площа посіву овочів відкритого ґрунту;

х₅ - поголів'я ВРХ м'ясного напрямку,

х₆ - поголів'я свиней;

х₇ -поголів'я корів.

Цільова функція матиме вигляд суми добутків урожайності (продуктивності) на суму витрат 1 ц та площу посіву (поголів'я), які для переведення в тис. грн. розділимо на 1000:

Z_mim = (31,8 Ч 116,08 х₁ + 29,7 Ч 133,60 х₂ + 59,2 Ч 71,64 х₃ + 25,5 Ч Ч

1082,67 х₄ + 0,9 Ч 2733,57 х₅ + 0,7 Ч 7976,92 х₆ + 40,2 Ч 307,52 х₇) / 1000.

Обмеження матимуть наступний вигляд:

1) за загальними посівними площами:

х₁ + х₂ + х₃ + х₄ ? 888;

2) за валовою продукцією в грошовому виразі:

(31,8 Ч 115,21 х₁ + 29,7 Ч 310,80 х₂ + 59,2 Ч 72,15 х₃ + 25,5 Ч 156,06 х₄ +

+ 0,9 Ч 975,25 х₅ + 0,7 Ч 820,96 х₆ + 40,2 Ч 313,83 х₇) / 1000 ? 7117;

3) за площею посіву зернових та зернобобових:

х₁ ? 0,6 Ч 888;

4) за площею під соняшник:

х₂ ? 0,2 Ч 888;

5) за поголів'ям ВРХ м'ясного напрямку:

х₅ ? 300;

6) за поголів'ям корів:

х₇ ? 300;

7) за цілочисельністю поголів'я:

х_і = цел, і = .

8) за невід'ємністю змінних:

х_і ? 0, і = .

Для розв'язання поставленої задачі скористаємося засобом “Пошук рішення” в середовищі MS Excel ( Додаток Е ).

Отже, мінімальні виробничі витрати для СТОВ “СС “Тростянець” становитимуть 6918 тис. грн. при наступному розподілі посівних площ та співвідношенні поголів'я: зернові та зернобобові - 533 га, соняшник - 120 га, ВРХ м'ясного напрямку - 300 гол., корови - 300 гол.

Для визначення економічної ефективності запропонованого проекту проведемо розрахунки резервів у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Резерви зменшення виробничих витрат СТОВ “СС “Тростянець” за рахунок оптимізації посівних площ та співвідношення поголів'я, проект 2013 р.

Культура	Площа посіву, га (Поголів'я, гол.)	Відхилення плану від факту	Урожайність, ц/га Продуктивн. ц/гол.	Витрати на 1 ц, грн.	Резерви зменш. (-) або збільш. (+) витрат, тис. грн.
	фактична	оптимальна	абсолютне, (+, -)	відносне, %
Зернові та зернобобові (без кукур.)	600	533	-67,2	88,8	31,8	116,08	-248,3
Соняшник	153	120	-33,5	78,1	29,7	133,60	-132,9
Кукурудза на зерно	120	0	-120,0	0,0	59,2	71,64	-409,1
Овочі відкритого ґрунту	15	0	-15,0	0,0	25,5	1082,67	-414,7
ВРХ м'ясного напрямку	282	300	18,0	106,4	0,9	2733,57	45,9
Свині	39	0	-39,0	0,0	0,7	7976,92	-231,3
Корови	210	300	90,0	142,9	40,2	307,52	1112,9
Усього	х	х	х	х	х	х	-377,6

Як свідчать дані таблиці 3.8, в господарстві не вигідно вирощувати кукурудзу та овочі відкритого ґрунту. Також, на сучасному етапі розвитку для СТОВ “СС “Тростянець” не вигідно виробляти свинину, це пов'язано з тим, що підприємство використовує застарілі технології утримання та годівлі свиней. Вартість кормів, праці, енергоносіїв, ветеринарних препаратів є занадто великими і тому не приносить прибутку, і є збитковим. При уникненні порушень оптимальної структури посівних площ та співвідношення груп тварин СТОВ “СС “Тростянець” у 2013 р. може зменшити витрати на виробництво сільськогосподарської продукції на 377,6 тис. грн.

Розглянувши оптимізацію виробничих процесів по вирощуванню зернових та технічних культур у СТОВ “СС “Тростянець”, необхідно визначити, як саме організувати систему управління витратами, щоб ще більше зменшити виробничі витрати.

Щодо системи управління витратами, то ми визначили, що управління витратами - це динамічний процес, що включає управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату діяльності підприємства.

Формування системи управління витратами є основним і одночасно найбільш складним елементом організації та розвитку виробничо-господарського механізму підприємства, тому порядок її здійснення повинен бути чітко роз'ясненим і зрозумілим.

Крім того, завдання управління витратами у СТОВ “СС “Тростянець” має вирішуватись на усіх рівнях управління, як на рівні підприємства, так і в місцях утворення витрат. У структурних підрозділах слід шукати додаткові ресурси зниження поточних витрат, а на рівні підприємства - впроваджувати стратегію ефективного ресурсозбереження у довгостроковій перспективі. Заходи щодо їх зниження повинні бути скоординовані, щоб, по-перше, гарантувати якість продукції, по-друге - мотивувати персонал до пошуку прихованих резервів.

Таким чином, побудова ефективної системи управління витратами дозволить підвищити конкурентоспроможність як реалізованого товару на ринку, так і підприємства в цілому.

Отже, для покращення системи управління витратами у СТОВ “СС “Тростянець”, ми б хотіли запропонувати впровадження системи “стандарт-кост”.

Стандарт-кост - це система оперативного керування ходом процесу виробництва та рівнем виробничих витрат, заснована на постійному контролі значень відхилень фактичних показників від нормативних, аналізі причин виникнення цих відхилень і тенденцій їхньої зміни в часі, використання управлінських впливів для мінімізації відхилень або здійсненні коректування норм.

Термін “стандарт-кост” складається з двох слів: "стандарт", який означає кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і трудових) для випуску одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції або надання послуг, а слово "кост" - це витрати, що припадають на одиницю продукції. Таким чином, “стандарт-кост” в повному розумінні слова означає стандартні витрати.

Система “стандарт-кост” задовольняє запити підприємця і служить потужним інструментом для контролю виробничих витрат. На основі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про очікувані доходи майбутнього року. При цій системі інформація про наявні відхилення використовується керівництвом для прийняття ним оперативних управлінських рішень.

В основі системи “стандарт-кост” лежить попереднє (до початку виробничого процесу) нормування витрат за статтями витрат:

- Основні матеріали;

- Оплата праці основних виробничих робітників;

- Виробничі накладні витрати (заробітна плата допоміжних робітників, допоміжні матеріали, орендна плата, амортизація обладнання тощо);

- Комерційні витрати (витрати на збуту, реалізації продукції).

Попередньо обчислені норми розглядаються як твердо встановлений ставки, з тим, щоб привести фактичні витрати у відповідність зі стандартами шляхом вмілого керівництва підприємством.

Мета системи “стандарт-кост” - позбутися усіх незапланованих видів втрат і досягти максимальної ефективності використання ресурсів. Особливість системи “стандарт-кост” - поступове і безперервне вдосконалення всіх бізнес-процесів організації, спрямованих на підвищення задоволеності клієнта.

Впровадження системи “стандарт-кост” у СТОВ “СС “Тростянець” доцільно робити з одночасним реформуванням системи управління якістю на підприємстві, оскільки підвищення якості продукції веде до зменшення витрат на її виробництво та підвищення її конкурентоздатності.

Таким чином, впровадження у СТОВ “СС “Тростянець” системи “стандарт-кост” та системи управління якістю ТQМ сприятиме підвищенню ефективності системи управління витрат на підприємстві та підвищенню конкурентоспроможності та прибутковості продукції підприємства.



РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Вимоги безпеки займають важливе місце в діяльності підприємства. Від того, які умови праці створені на виробництві залежить здоров'я, часто і життя людини, продуктивність її праці, ефективність роботи всього підприємства.

Держава приділяє цьому питанню багато уваги. Охорона праці в Україні регламентується Конституцією України, законом України “Про охорону праці” із змінами і доповненнями від 21 листопада 2002 року за № 229-ІV, законом України “Про обов'язкове державне страхування нещасних випадків, профзахворювань, аварій, які пов'язані з виробництвом” від 01 січня 2001 року, Кодексом законів про працю і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями, стандартами.

Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, організаційно-економічних, гігієнічних, профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Одним із найвідповідальніших етапів формування діяльності підприємства є створення системи управління охороною праці (СУОП) відповідно до ст. 13 Закону України “Про охорону праці”.

Система управління охороною праці (СУОП) ? це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації цілеспрямовано, планомірно виконують завдання і функції управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством з питань охорони праці.

Система управління охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

СУОП має орган управління, виконавчий орган, механізм і об'єкт управління, вхід, вихід, прямий і зворотний зв'язок.

Орган управління СУОП є багаторівневим, бо до його складу відносяться службові особи усіх рангів управління підприємством (в залежності від рівня управління): перший керівник, замісники керівника, головні спеціалісти (керівники окремих виробництв), керівники виробничих підрозділів (дільниць).

Виконавчий орган розробляє і впроваджує організаційно-технічні заходи з охорони праці відповідно до вимог нормативних актів. До його складу входять службові особи, а також служби, які безпосередньо здійснюють контроль і аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробляють заходи для підтримання цього стану на рівні нормативних вимог.

Об'єктом управління СУОП є стан охорони праці на робочих місцях у виробничих підрозділах, включаючи стан будівель, споруд, територій, устаткування та інших об'єктів виробничої сфери.

Система має складну структуру, до її складу, крім основних підсистем (орган управління, виконавчий орган і об'єкт управління) слід віднести і підсистеми, без яких неможливе функціонування СУОП: система фінансування охорони праці; система навчання працюючих з охорони праці; система контролю і розробки заходів з охорони праці.

На кожному рівні управління охороною праці вирішуються такі основні завдання:

- навчання безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

- забезпечення безпеки устаткування, що застосовується;

- забезпечення безпеки виробничих процесів;

- забезпечення безпеки будівель і споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

- забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників;

- забезпечення професійного добору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їх здоров'я та психофізіологічних показників.

Одним з основних елементів СУОП є служба охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

Згідно Положення про службу охорони праці № 255 від 15.11.2004 р. у СТОВ “СС “Тростянець” створена служба з охорони праці. Так як чисельність працюючих більше 50 осіб, а саме 127 осіб. Інженер з охорони праці має право в будь-який час перевіряти стан охорони праці в господарстві, робити зауваження і давати зобов'язання щодо ліквідації виявлених недоліків спеціалістами і керівниками виробничих дільниць, забороняти експлуатацію несправних машин та обладнання, а також виконання робіт, які загрожують життю чи здоров'ю працюючих і доводити це до керівника господарства для прийняття відповідних заходів.

Основні завдання служби з охорони праці:

- опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника;

- організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

- вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

- контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень, розділу «Охорона праці», колективного договору та актів з хорони праці, що діють в межах підприємства;

- інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Функції служби з охорони праці:

- розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;

- підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

- проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

- проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

- ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;

- забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі її до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;

- складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення;

- інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

У якості пропозиції, щодо удосконалення СУОП у СТОВ “СС “Тростянець” пропонуємо покращити порядок проведення медичних оглядів працівників.

Необхідно приділити особливу увагу професійному відбору. Потрібно визначити коло працівників, що виконують важкі роботи, роботи із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба у професійному доборі. Робітники цих категорій повинні пройти медичний огляд, а ті, що відносяться до останньої категорії, бажано, психофізичне обстеження. Урахування результатів обстежень дозволить СТОВ “СС “Тростянець” значно знизити ризик виникнення нещасних випадків.

Проведення медичних оглядів працівників у СТОВ “СС “Тростянець” має включати проведення:

- попереднього огляду (під час прийняття на роботу);

- періодичного огляду (протягом трудової діяльності).

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою директора СТОВ “СС “Тростянець” Довгого А.А., за участю голови профспілкової організації визначають категорії працівників, які підлягають періодичному медичному огляду та складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду.

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Результати медичних оглядів та висновки про стан здоров'я заносяться до “Картки особи, яка підлягає медичному огляду” і зберігається у лікувально-профілактичному закладі, який проводить медичні огляди.

Результати завершених медичних оглядів протягом місяця оформлюються заключним актом в чотирьох примірниках, що видаються власникові, профкому, особі, що проходить медичний огляд,і лікувальному закладу.

Робота по проведению медичних оглядів у СТОВ “СС “Тростянець” проводиться в такій послідовності:

- інспектор з кадрових питань підприємства разом з представником санітарно-епідеміологічної станції, спеціалістом служби охорони праці та профкомом визначають контингент осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, і складає в двох примірниках поіменний список;

- особи, які приймаються на роботу або змінюють професію чи місце роботи, направляються на попередній медичний огляд за спеціальною формою;

- спеціаліст з охорони праці знайомить особу, яка приймається на роботу, з властивими конкретній професії шкідливими і небезпечними виробничими факторами і речовинами;

- головний бухгалтер передбачає асигнування на організацію медичних оглядів, відшкодування витрат на обстеження і лікування працівників в профпатологічних центрах науково-дослідних інститутів, медичних інститутів, професійну реабілітацію осіб з профзахворюваннями;

- спеціаліст з охорони праці разом з інспектором з кадрових питань готують проекти заходів про проведения медичних оглядів в строки, погоджені з лікувально-профілактичними закладами, визначають відповідальних за організацію медичних оглядів; направляють працівників на медогляди в лікувально-профілактичні заклади і здійснюють контроль за термінами їх проходження; забезпечують працюючих медичними і санітарними книжками згідно з формами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України та бланками-направлениями на медичний огляд;

- головні спеціалісти по видах діяльності підприємства разом з спеціалістом з охорони праці здійснюють працевлаштування працівників у відповідності з результатами медоглядів, а також сприяють виконанню рекомендованих оздоровчо-профілактичних заходів: проводять облік, контроль і оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів і речовин на роботах, які потребують проведення медичних оглядів працівників.

Таким чином, в СТОВ “СС “Тростянець” чітко визначено порядок проведення та організацію медичних оглядів працівників різних категорій, але у сучасному соціумі, перш за все необхідно покращити саму систему медичних оглядів працівників, а саме контроль за її виконанням.

Головним напрямом, при цьому, вважаємо додержання лікувальними й медичними закладами всіх вимог та правил щодо процедури проведення огляду, оскільки зараз досить актуальним є питання чи дійсно людина, яка направляється на огляд пройшла його, чи просто заплатила кошти і отримала потрібну довідку?

Нажаль, це дійсно так, адже країна настільки поглинута в корупції, що навіть медичне обслуговування займає в ній досить значну нішу. Звичайно людині легше витратити певну суму коштів і забрати готову довідку, ніж проводити свій дорогоцінний час в чергах та неприємній атмосфері. Однак, саме проходження щорічного медичного огляду - це запорука нормального здоров'я та життєдіяльності. Це стосується особливо осіб, які працюють в шкідливих та небезпечних умовах.

Заходи керівника СТОВ “СС “Тростянець”, стосовно забезпечення реального проходження медичних оглядів працівників підприємства:

- організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях

- надання транспорту за рахунок підприємства, який доправить працівників до медичного закладу;

- забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження;

- відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в у...