Аналіз ділової активності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/116

Вступ

Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, необхідно за допомогою фінансового аналізу своєчасно виявити і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення стану підприємства і його платоспроможності.

Результати в будь - якій сфері бізнесу залежить від наявності та ефективності використання фінансових ресурсів, які прирівнюються до кровоносних систем, що забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь - якого суб'єктам господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення. Висування на перший план фінансових аспектів діяльності суб'єктів господарювання, зростання ролі фінансів є характерною рисою і тенденцією в усьому світі.

Багато підприємств, володіючи великими виробничими потужностями та висококваліфікованими трудовими ресурсами, працюють неефективно, і не здатні витримувати ринкову конкуренцію.

Ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від його ділової активності, тому обрана тема дипломної роботи «Оцінка ділової активності» досить актуальна в сучасній України.

Оцінка ділової активності базується на розрахунку різних показників, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. В умовах ринкової економіки ділова активність підприємства у фінансовому аспектів, насамперед, проявляється у швидкості обороту його засобів.

Вугільна промисловість є важливою ланкою паливно-енергетичного комплексу. Вугілля - один з основних енергоносіїв у виробленні електроенергії. У розвинених країнах частка вугільного палива складає від 26 до 77%: у США - 26%, в Германії - 33%, у Великобританії - 29%, в Данії - 77%. Україна володіє значними розвіданими і прогнозними запасами вугілля. Частка України в розвіданих світових запасах вугілля складає 9% (156,7 млрд. т), а прогнозні запаси оцінюються в 22% (1350 млрд. т) від загальної кількості в світі. Таким чином, запасів вугілля в Україні достатньо на декілька століть, в той час, як за різними оцінками фахівців запасів нафти і газу в Україні при існуючих темпах здобичі вистачить лише на декілька десятків років. При існуючому рівні споживання граничне виснаження світових запасів нафти і газу може наступити вже до 2035р. За оцінками західних експертів до 2010-2015 рр. світова потреба у вугіллі може вирости майже в 2 рази. Це означає, що в XXI столітті вугілля, як паливо, виступає на перший план і стає найважливішим, а потім основним енергоносієм. Проте, в світовому видобутку вугілля на Україну доводиться лише 5% від загальної здобичі (95 млн. т. з 1012 млн.т.). Світовий досвід розвитку енергетики показує, що для забезпечення мінімально необхідного рівня енергетичної безпеки в країні «порогова» частка вугілля не повинна опускатися нижче 25-30% в загальному об'ємі використовуваних енергоресурсів.

Недолік засобів на реконструкцію привів до того, що фізичний і моральний знос гірничошахтного устаткування досяг 80%, середня глибина підземних робіт дійшла до критичного рівня, зросла небезпека гірських ударів, обвалів, пожеж і викидів газу, різко збільшилося число аварій з людськими жертвами, погіршала якість вугілля, що здобувалося.

Виникла необхідність реструктуризації всієї вугільної галузі. Але роботу з реструктуризації вугільних підприємств робили і роблять тільки приватні шахти. У зв'язку з необхідністю системного вирішення численних проблем у вугільній промисловості в короткі терміни треба, щоб була розроблена концепція реформування галузі .

Реструктуризація - це реформування вугільної галузі, основною метою якої є створення конкурентного вугільного ринку, що забезпечує повне задоволення ринкового попиту на високоякісну вугільну продукцію при послідовному зниженні величини державних дотацій, поліпшення безпеки робіт і екології. В ході реструктуризації повинні бути вирішені наступні завдання: створення незалежних від прямого державного контролю підприємств; розвиток конкуренції у сфері попиту і пропозиції на вугілля; залучення інвестицій в галузь; технічне переоснащення перспективних вугледобувних підприємств і спорудження шахт і розрізів нового технологічного рівня, при одночасному закритті особливо збиткових і небезпечних за умовами роботи шахт. Слід також вивести за межі галузі всі непрофільні виробництва, акціонувати і підготувати до роботи в ринкових умовах територіальні вугледобувні об'єднання. Все це вимагає значних фінансових коштів, чіткої законодавчої бази і узгодженості дій всіх органів.

Питання вибору критеріїв ефективності проектів є першим з ряду, що стоять перед керівництвом підприємства. Інвестиції - надзвичайно складний процес, схильний до впливу різних чинників, які не можуть бути виражені тільки кількісними величинами. Якісний характер безлічі чинників, що часто мають визначальне значення для проекту, істотно обмежує можливість чисто математичних методів і підсилює роль людини в ухваленні рішення.

Ділова активність підприємств є одним з центральних факторів ефективності ринкової економіки. Критерії її оцінки нерідко зводяться в літературі до характеристики фінансового стану підприємств. Разом з тим необхідна така оцінка і на макрорівні, діюча в більшості країн Західної Європи.

Ділова активність комерційної організації проявляється в динамічності її розвитку, досягненні нею поставлених цілей, що відображають натуральні і вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту своєї продукції.

В умовах ринкових відносин діяльність підприємств з випуску та реалізації продукції, в основному, визначається співвідношенням між попитом і пропозицією на продукцію. Отже, випуск продукції, яка відповідає суспільним і особистим потребам, пошук споживачів є однією з головних завдань, що стоять перед підприємством. У зв'язку з цим, розвиток ділової та ринкової активності підприємства визначає рівень її фінансового стану.

Ділова активність виступає найважливішим фактором, що визначає фінансову стабільність підприємств. На даний фактор впливають: стійкість економічного зростання, дотримання заданих темпів розвитку підприємства, ступінь виконання прийнятих планів виробництва, рівня ефективності використання наявних ресурсів виробництва, широта ринків збуту продукції підприємства, включаючи наявність поставок продукції на експорт, наявність конкретних перспектив розвитку підприємства.

Необхідна ділова активність покликана забезпечити співвідношення наступних індексів динаміки:

Таким чином, актуальність обраної теми обумовлена ??значущістю категорії ділова активність в економіці підприємства.

1. Загальна характеристика СП шахти «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля»

Структурний підрозділ «шахта Вуглегірська» (надалі підрозділ) державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (надалі Підприємство) створено згідно з наказом Підприємства «Про структуру ДП «Орджонікідзевугілля» від 17.03.2003 р. №99 на виконання наказу Мінпаливенерго України від 28.12.2002 р. №768. Підприємство належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України згідно з наказом Мінвуглепрому України від 24.11.2005р. № 40.

1.1 Мета та предмет діяльності шахта «Вуглегірська»

Мета діяльності шахти - забезпечення видобутку вугілля з найменшими витратами: задоволення соціально - економічних потреб працівників шахти.

Видами діяльності, які здійсню шахта є:

– видобування кам'яного вугілля;

– експлуатація родовищ корисних копалин;

– здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження;

– будівництво, реконструкція, технічне переозброєння. Впровадження нових потужностей, своєчасне відтворення очисного фронту. Проведення будівельно - монтажних робіт;

– впровадження нової техніки, передової технології, прогресивних методів організації виробництва, нових видів матеріалів, виробів та конструкцій. Підвищення продуктивності праці, інтенсифікація виробничих процесів;

– проведення комплексу геолого - маркшейдерських робіт, нагляду за деформацію поверхні і об'єктами, під якими проводяться гірничі роботи;

– забезпечення засобами і послугами радіотелефонного зв'язку, їх монтаж і налагодження, монтаж охоронної сигналізації, експлуатація пересувних засобів радіозв'язку;

– охорона земної поверхні та розташованих на ній будинків, споруд, водоймищ та насаджень від негативного впливу, усунення інших факторів, що наносять шкоду природі;

– впровадження заходів з підвищення якості вугільної продукції, що виробляться;

– забезпечення ефективної роботи вентиляційних систем, газовилучувальних рекуперацій них установок, водовідведення, знищення впливу фізичних та інших шкідливих факторів виробництва, відповідно до чинного законодавства, атестація робочих місць. Експлуатація дегазаційних свердловин, супутний видобуток газу та постачання його споживачам;

– створення на робочих місцях безпечних умов праці відповідно до нормативно - правових актів та забезпечення виконання вимог законодавства про права робітників в галузі охорони праці;

– організація правової роботи, укладення господарських угод і взаємодія з судовими, правоохоронними та іншими з питань, що стосуються інтересів шахти;

– медичне і культурне обслуговування та оздоровлення працівників Підрозділу, членів їх сімей та інших громадян. Медична практика;

– організація відпочинку працівників шахти, членів їх сімей та інших громадян;

– фізкультурна - оздоровча та спортивна діяльність;

- надання платних послуг населенню, виробництво товарів народного споживання;

- організація громадського харчування та торгового обслуговування;

- реалізація продукції, товарів, та послуг, залишків від виробництва;

- надання соціальних послуг;

Здійснюючи всі види діяльності шахти забезпечує дотримання законодавства України про надра та про охорону навколишнього природного середовища.

1.2 Правовий статут шахти «Вуглегірська»

Шахта є цілісним майновим комплексом, здійснює діяльність, яка не суперечить чинному законодавству.

Шахта має право здійснювати операції за поточними рахунками в установах банків, які відкриваються для Шахти. Має круглу печатку, кутовий штамп та ланки зі своїми реквізитами, веде касові операції.

Шахта складає відокремлений баланс. Посадові особи шахти мають право в межах повноважень, укладати господарські та інші договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському судах, інших судових органах.

Фінансові та кредитно - розрахункові операції Підрозділу, здійснюються шахтою централізовано включаючи розрахунки за вугільну продукцію, а також за виконані роботи та послуги

Шахта керується у своїй діяльності чинним законодавчими актами України, та внутрішніми нормативними актами, затвердженими шахтою, колективним договором та галузевою угодою.

1.3 Майно шахти «Вуглегірська»

Шахта використовує надане йому майно, яке є державною власністю, для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна

Мінвуглепром може наділяти шахту

– основними засобами та іншими необоротними активами;

– оборотними активами (в тому числі грошовими);

– іншим майном та майновими правами,якщо це не суперечить чинному законодавству.

Ризик випадкової загибелі, пошкодження майна, переданого шахті,несе шахта. Майно передається шахті на підставі двостороннього акта приймання-передачі.

До залучених засобів шахти належать:

– кредити банків та інших кредиторів;

– засоби, передані шахті в тимчасове користування;

– інші засоби, залучення яких не суперечить чинному законодавству.

Доходи, отримання в результаті господарської діяльності шахти, після сплати податків та інших обов'язкових платежів, належать державі. Використання отриманого шахтою доходу здійснюється відповідно до затвердженого державою фінансового плану.

Відчуження, застава, передача в оренду засобів виробництва, споруд, устаткування, транспортних засобів та іншого майна, що знаходиться у використанні шахти, здійснюється виключно державою, а об'єктів соціальної сфери - додатково за погодженням трудового колективу (профспілки).

1.4 Управління шахтою «Вуглегірська»

Управління шахти здійснює його керівник.

Керівник шахти самостійно вирішує питання діяльності шахти.

Керівник шахти призначається та звільняється керівником Мінвуглепромом.

На посаду керівника шахти призначаються особи, що мають вищу освіту відповідного професійного спрямування та стаж керівництва підземними гірничими роботами не менш як 5 років.

Головний інженер, заступники директора, головний механік, головний бухгалтер шахти призначаються на посаду і звільняються з посади керівником Мінвуглепрома в порядку, встановленому чинним законодавством. Всі інші працівники шахти призначаються на посаду та звільняються з посади керівником шахти.

Керівник шахти:

– здійснює керівництво діяльності шахти;

– надає вказівки, обов'язки для усіх працівників шахти;

– видає, в межах своєї компетенції, накази, організовує та здійснює контроль за їх виконанням;

– підпису документи шахти;

– призначає та звільняє працівників шахти в установленому порядку, вживає до них заходи заохочення та стягнення;

– укладає колективний договір шахти з трудовим колективом (відповідними профспілковими органами);

– встановлює працівникам шахти конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором шахти та положеннями;

Керівник шахти:

Відкриває та закриває поточні та інші рахунки в установах банків; укладає господарські та інші договори; представляє шахту в господарських та інших судах, в усіх органах влади та управління, підприємствах, організаціях і установах, справах;

Керівник шахти зобов'язаний:

забезпечити неухильне виконання всіма завдань, покладених на підрозділ, згідно цього Положення, створити умови для виконання Колективного договору та Галузевої угоди.; забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками правомірних вимог бухгалтерської служби щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.; зберігати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію.

У разі тимчасової відсутності керівника його функції, права та обов'язки покладаються на його заступника або головного інженера шахти.

Повноваження трудового колективу шахти реалізуються загальними зборами через їх виборні органи (профспілки), які від імені трудового колективу можуть укладати відповідний колективний договір.

Організаційна структура управління даного підприємства є лінійною. Про це говорить те, що на чолі кожного підрозділу знаходиться керівник, що має всі функції управління цим підрозділом. У лінійній структурі управління рішення передаються по ланцюжку «зверху вниз», тобто керівник нижньої ланки управління підпорядкований керівникові рівня, що стоїть вище (рисунок 1.1).

Організаційна структура шахти «Вуглегірська» є сукупністю відділів і служб, які займаються будівництвом і координацією функціонування системи менеджменту, розробкою і реалізацією управлінських рішень по виконання плану виробництва. Структура є лінійно - функціональною .

Основними чинниками, які визначають складність і ієрархічність організаційної структури шахти, є:

- масштаб виробництва і об'єми продажів;

- номенклатура продукції, яка виготовляється;

- рівень спеціалізації, концентрації і кооперація виробництва.

Розглянемо стисло функції посадових осіб, які здійснюють управління підприємством. Перш за все це директор, який керує роботою, що пов'язана із стратегічним розвитком шахти, діє від імені шахти, представляє її у всіх організаціях, розпоряджається згідно законам майном і засобами, укладає договори, затверджує положення, встановлює межі господарської самостійності підрозділів, несе відповідальність за результати діяльності шахти.

Головний інженер є першим заступником директора. Він виконує функції директора під час його відсутності. Основні функції головного інженера пов'язані із здійсненням технічного розвитку виробництва. Він керує рішеннями у всіх наукових і виробничо-технічних питаннях, керує ремонтним і енергетичним господарствами.

Заступник директора з виробництва керує основним виробництвом і несе відповідальність за виконання завдань зі здобичі вугілля. Здійснює управління розробкою оперативних планів виробництва і проводить контроль за їх виконанням.

Размещено на http://www.allbest.ru/116

Рисунок 1.1 - Організаційна структура СП шахти «Вуглегірська»

Заступник директора з охорони праці забезпечує організацію і контроль за станом техніки безпеки і виробничої санітарії, здійснює заходи, направлені на поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму і професійних хвороб, планує, координує і контролює виконання робіт з попередження, зменшення, і виключення шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище. Взаємодіє з начальниками ділянок на шахті.

Бухгалтерія забезпечує повний облік надходжень грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей і основних фондів, своєчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, правильне обчислення і своєчасні перерахунки всіх платежів, внесків і інших відрахувань, а також дотримання штатної дисципліни, законності витрат засобів управління. Бухгалтерія взаємодіє зі всіма відділами і матеріально - відповідальними особами.

1.5 Основні функції та права СП шахти «Вуглегірська»

З метою здійснення планомірного розвитку шахти та забезпечення виконання планів видобутку шляхом ефективного освоєння виробничих потужностей і найбільшого використання внутрішніх резервів за обов'язкового додержання безпечних умов праці та найменших затрат трудових, матеріальних і грошових ресурсів, а також підвищення соціально - економічного рівня трудового колективу та задоволення соціальних потреб працівника, шахта відповідно до чинного законодавства, галузевої угоди та колективного договору здійснює такі виробничо - господарські функції:

У сфері вирбничо - господарської діяльності:

– планує свою діяльність, виходячи із основних показників і завдань. Надає пропозиції щодо використання доходів.

– на підставі перспективної програми розвитку та завдання, із видобутку вугілля. Шахта розробляє виробництва, доводить їх до дільниць та цехів.

– розробляє проекти відпрацювання очисних вибоїв (лав) та аналізує ефективність використання застосованого обладнання з обов'язковим дотриманням безпечних умов праці.

– розробляє на основі встановлених підприємством показників проекти перспективних, річних, квартальних і місячних планів шахти. Всі планові завдання доводяться шахті. Планові завдання, що доводиться шахти повинні бути стабільними, їх зміна може провадитися лише у виняткових випадках.

У сфері розвитку техніки, вдосконалення технології виробництва і підвищення якості вугільної продукції.

Здійснює вибір системи розробки вугільних родовищ та її елементів, засобів підготовки виїмкових дільниць, засобів механізації основних процесів очисних і підготовчих робіт, засобів управління гірничим тиском в основних і підготовчих вироках.

Розробляє проекти відпрацьовування шахтних полів і технічних процесів. Впроваджує у виробництво нові досягнення вітчизняної і закордонної науки і техніки. Забезпечує сурове дотримання технічної дисципліни, стандартів, технічних умов. Здійснює заходи щодо поліпшення якості вугілля, як визначного показника в оцінці діяльності шахти.

У сфері охорони праці:

Забезпечує належний стан охорони праці, техніки безпеки і промсанітарії відповідно до чинного законодавства і нормативних актів з питань охорони праці.

здійснює:

– аналіз і прогнозування стану охорони праці;

– планування заходів з охорони праці;

– виконання робіт з охорони праці;

– контроль стану охорони праці і техніки безпеки шахти;

– стимулювання робіт з охорони праці;

– забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.

– проводить розслідування та веде облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

– забезпечує функціонування Системи управління охорони праці і створює службу охорони праці.

– забезпечу контроль за безпечних проведенням вибухових робіт,обліком, збереженням та транспортування вибухових речовин.

У сфери матеріально-технічного забезпечення:

– надає заявки про необхідну виробничо-господарської діяльності кількість матеріалів, сировини, палива, устаткування, запасних частин та інших матеріальних цінностей.

– централізовано одержує основні матеріальні ресурси згідно поданих заявок.

– одержує самостійно, за рахунок виділених обігових коштів матеріали,сировину, паливо, інвентар та інші матеріальні цінності.

У сфері кадрів:

– прийма на роботу і звільнює в установленому порядку працівників шахти.

– вживає заходів щодо заохочення і накладає стягнення на працівників шахти відповідно до чинного законодавства.

– вживає заходів щодо перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників шахти.

– затверджує у встановленому порядку правила внутрішнього трудового розпорядку.

– здійснює інші заходи в межах повноважень шахти та відповідно до чинного законодавства.

У сфері оплати праці:

– встановлює показники, умови і розміри преміювання для робітників, керівників, фахівців і службовців про преміювання працівників.

– встановлює показники, умови виплати винагороди працівникам за річні результати роботи про виплату цієї винагороди.

– встановлює розряди робіт і присвоює розряди робітникам відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик професій працівника.

– в установленому порядку підтверджує нові і переглядає чинні норми виробітки, норми обслуговування, нормативи чисельності працівників і інші нормативи трудових витрат, підвищую питому вагу технічно обґрунтованих норм.

– здійснює доплати працівникам у випадку суміщення професій, збільшення обсягу виконуваних робіт, доцільності, або поширення зон обслуговування у встановленому порядку в межах фонду оплати праці.

– встановлює надбавки за високі досягнення в праці та за особливо важливої роботи на термін її виконання керівникам, фахівцям та майстрам у межах планового фонду оплати праці.

– встановлює бригадирам з числа виробників, не звільнених від основної роботи, доплати в передбачених чинним законодавством розмірах за керівництво бригадою у складі понад 5 осіб.

– встановлює надбавки до 12% тарифної ставки за непривабливість робіт, відповідно до типового переліку та інтенсивність праці.

– встановлює працівникам з ненормативним робочим днем тривалість додаткової відпустки згідно з чинним законодавством та переліком посад працівників з ненормативним робочим днем.

– позбавляє окремих працівників премії в повному обсязі або знижує її в розмір в порядку про преміювання.

– встановлює за рахунок і в межах розрахункового фонду оплати праці окремим висококваліфікованим працівникам, зайнятим на особливо важких і відповідальних роботах, місячні оклади замість тарифних ставок у розмірах, відповідно до Галузевої угоди.

– здійснює інші функції відповідно до чинного законодавства.

У сфері фінансів:

– фінансові ресурси шахти формуються за підсумками його діяльності про внутрішньогосподарські розрахунки.

– розпоряджається у встановленому порядку фінансовими ресурсами шахти.

– шахта самостійно нараховує та сплачує всі податки та обов'язкові платежі до бюджетів і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток та податку на додану вартість.

1.6 Технічні характеристики шахти «Вуглегірська»

Шахта Вуглегірська здана в експлуатацію 1 лютого 1956 Поле шахти «Вуглегірська» розташоване на південному схилі Головного вододілу Донецького басейну безпосередньо поблизу його гребеня в басейні річки Булавін.

Поверхня ділянки являє собою горбисту рівнину, порізану правими притоками річки Булавін - великими балками Рассоховатой і Абісінской і системою впадають в них ярів. Протяжність шахтного поля по простягання 4800 - 5000 метрів хрестом простягання 2200 метрів.

Площа поля складає 11 тис. кв. м.

Розробка пластів ведеться на горизонтах 700 - 820 м. Поле розкрите трьома вертикальними стволами.

Система відпрацювання - суцільна з потолкоуступним забоєм на відвальні молотки. Гірничо - геологічні умова експлуатації, у зв'язку з великими заляганням (кут падіння більше 60%) малопотужних пластів, наявність нестійких порід, що вміщають, мінливості морфології пластів, високої природної газоносністю і вибухонебезпечністю пластів, розцінюються як складні. Вугільні пласти відпрацьовується прямим ходом від квершлагами до кордонів шахтного поля. Вентиляційні штреки проходять по завалу (колишньому відкаточних штрек). Відкатні штреки проводяться по простяганню пласта з підриванням бокових порід.

Виїмка вугілля в лавах проводиться добірними молотками по падінню з потолкоуступнимі забоями.

Оброблення вугілля в 2012 році здійснювалося на горизонті 820 м.

Транспортування рядового вугілля з лав відбувається під дією власної ваги. Вугілля за рештачним ставити на відкаточних штрек в вагонетки ВК - 3,3 і електровозом АМ - 08Д доставляється в околоскіповой двір гор.820 м, де за допомогою круглого перекидача потрапляє в приймальний бункер. Далі скіпами ємністю 10т. Вугілля видається на поверхню.

Далі на поверхні вугілля конвеєром (поз.40) надходить на збагачення з попередньою виробленням породи класу +100,0 мм. Вугілля зважується на конвеєрних автоматичних вагах ВКА - 1000 - 100 - 12.

Підготовчі виробки проводяться буро - вибуховим способом з роздільним вийманням вугілля і породи. Вугілля в забої штреків виймається за допомогою ОМ і вантажиться у вагонетки породонавантажувальних машин ППН - 1С. Потім проводиться буріння шпурів по породі і підривання зарядів. Зрошення забою проводиться за допомогою форсунок водою з протипожежного зрошувального трубопроводу.

Порода з підготовчих виробок видається стовбуром № 3 на поверхню і автомобільним транспортом вивозиться на відвал, а вугілля доставляється електровозом на перекидач гір. 820 м. Відділ технічного контролю здійснює - систематичний та своєчасний контроль за технологією ведення гірничих робіт у відповідності з технічною документацією в цілях недопущення погіршення якості вугілля. Підземна служба ВТК контролює якість видобутого ділянками шахти вугілля і виконує роботи по визначенню його якості. Якість виданого вугілля з шахти контролюється контрольно - опробовательним пунктом. Відбір про провадиться з стрічки конвеєра за допомогою маятникового пробовідбірника ПМ - 1 - 10. Проба обробляється дробильної машиною МПЛ - 150 Проби відбираються згідно з ДСТУ 4096-2002. Після відбору Т - концентрат відвантажується на ТЕС України та іншим споживачам. ВТК здійснює контроль за якістю видобувається і відвантажується вугілля згідно ГОСТів, технічних умов.

Діючі норми в 2012 р. на шахті наступні:

Таблиця 1.1 Норми якості на 2012 рік

зольність	середня гранична	36,7% 44,0%
Волога	середня гранична	6,5% 7,8%
Сіра	середня гранична	3,3 4,0
Вихід летючих речовин		11,2
Теплота згорання	вища нижча	7870ккал/кг 4460ккал/кг

Виробничо-господарська діяльність характеризується великою кількістю техніко-економічних показників. Основними з них є: видобуток вугілля; середньодобовий твір; навантаження на очисний забій, кількість видобувних дільниць, проведення підготовчих виробок, чисельність працівників, середньомісячна продуктивність праці, обсяг реалізованої продукції, обсяг товарної продукції; ціна 1 т. вугілля; собівартість 1 т. готової продукції; заробітна плата на 1 т. вугілля; балансовий прибуток (збиток).

2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності СП шахти «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля»

Ефективність роботи підприємства залежить від великої кількості чинників: від обсягів виробництва і реалізації продукції, від якості і кількості матеріальних, трудових ресурсів, від ступені зносу основних фондів, величини собівартості та рентабельності.

Виробничо-господарська діяльність характеризується великою кількістю техніко-економічних показників. Основними з них є: видобуток вугілля; середньодобовий добуток; навантаження на очисний забій; кількість добувних ділянок; проведення підготовчих виробіток; чисельність працівників, середньомісячна продуктивність праці; обсяг реалізованої продукції; обсяг товарної продукції; ціна 1 т. вугілля; собівартість 1 т. готової продукції; заробітна плата на 1 т. вугілля; балансовий прибуток (збиток).

Основні показники шахти приведені в таблиці 2.1. Видобуток вугілля є основним техніко-економічним показником роботи шахти.

На державному підприємстві шахта «Вуглегірська» основним видом діяльності є видобуток і збагачення кам'яного вугілля, проте підприємство здійснює також:

- перспективний розвиток, нове будівництво, реконструкцію, технічне переозброєння;

- організацію підготовки кадрів, підвищення кваліфікації робітничих кадрів;

- розвиток та удосконалення системи технічного контролю та проведення єдиної технічної політики в області підвищення продуктивності праці та ефективності видобутку вугілля, максимальне використання внутрішніх резервів, інтенсифікація виробничих процесів;

- проведення контролю за умовами праці, за шкідливим впливом фізичних факторів;

- забезпечення екологічного аналізу виробничої і фінансово-господарської діяльності з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, поліпшення використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

- створення та забезпечення на робочих місцях безпечних умов праці відповідно до нормативно - правових актів та забезпечення виконання вимог законодавства про права робітників у сфері охорони праці;

- організацію громадського харчування та торгового обслуговування працівників підприємства; виконання робіт по перевезенню вантажів та пасажирів автомобільним транспортом.

Таблиця 2.1 - Основні техніко-економічні показники діяльності шахти «Вуглегірська»

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс. "+","-"	темпи росту
1	2	3	4	5	6
Видобуток вугілля, тис. тон	122,4	133,8	140,2	17,8	1,15
Середньодобовий видобуток, тон.	347	372	390	43	1,12
Обсяг реалізованої продукції,тис. грн.	57487,6	68687,2	69166,2	11678,6	1,2
Обсяг товарної продукції, тис. грн..	49752,8	62365,5	62728,6	12975,8	1,3
Ціна 1 т. вугілля, грн	566,81	685,08	649,26	82,45	1,15
Навантаження на очисний забій, тон	66	69	72	6	1,12
Кількість добувних ділянок	6	6	6	0	0
Проведення підготовчих виробіток, м.	1420	1630	2010	590	1,42
Середньомісячна продуктивність праці, тон.	10,5	11,7	11,8	1,12	1,12

Як бачимо з таблиці 2.1 видобуток вугілля зріс на 17,8 тис. тон, тому що були відкриті нові горизонти з видобутку вугілля, обсяг реалізованої продукції зріс на 11678,6,були знайдені нові канали збуту і збільшення видобутку вугілля, також зросла середньомісячна продуктивність праці на 1,12 тис. тон.

2.2 Аналіз виробництва і реалізації продукції

Основним завданням промислових підприємств є найбільш повне забезпечення попиту населення високоякісною продукцією. Темпи зростання обсягу виробничої продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Обсяг виробництва та реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) - це основні показники, що характеризують діяльність підприємства.

Обсяг реалізації вкрай важливий для встановлення нормованих статей витрат - витрат на рекламу, представницьких витрат, а також для обчислення цілого ряду податків.

За своїм економічним змістом обсяг реалізованої продукції характеризує кінцевий фінансовий результат роботи підприємства, виконання своїх зобов'язань перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку.

Таблиця 2.2 - Виробництва і реалізації продукції

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс. "+,-"	темпи росту
1	2	3	4	5	6
Обсяг видобутку в тис. тон	122,4	133,8	140,2	17,8	1,15
Обсяг видобутку в тис. грн..	69377,54	91663,7	91026,25	21648,71	1,31
Обсяг реалізованої продукції в тис.тон.	84,4	83,6	89,3	4,9	1,06
Обсяг реалізованої продукції в тис. грн..	47838,76	57272,69	57978,92	1,0140,16	1,21
в т.ч. шахтою	2673	4863	4777	2104	1,8
об'єднанням	45165,76	52409,69	53201,92	8036,16	1,2

Як бачимо з таблиці 2.2 що в 2012 зменшилась реалізація продукції шахтою, реалізація об'єднанням зросла. Реалізація продукції склала 57978,92 тис. грн. з яких 53201,92 тис. грн. реалізовано об єднанням.

2.3 Аналіз використання трудових ресурсів

Економічний аналіз має велике значення у вирішенні проблем використання трудових ресурсів на сучасному етапі розвитку економіки. До цих проблем передовсім відносяться наступні: приховане безробіття. неефективне використання робочого часу; спад продуктивності праці, низький ступінь зайнятості у виробництві, плинність кадрів на підприємстві тощо. Основний об'єкт аналізу - трудові ресурси. Використовуючи існуючі теоретичні підходи та беручи за основу власні дослідження, можна дати наступні визначення поняття трудових ресурсів:

- трудові ресурси - промислово-виробничий персонал суб'єкта господарювання, який володіє певною освітою та кваліфікацією, і вагомою складовою якого є робітники;

- трудові ресурси беруть участь у процесі виробництва шляхом взаємодії з основними засобами і матеріальними ресурсами, створюючи при цьому продукт, вартість, додаткову вартість.

- трудові ресурси - це складова виробничих ресурсів, що уявляє собою промислово-виробничий персонал суб'єкта господарювання, чисельність якого може змінюватись в разі потреб виробництва.

Таблиця 2.3 - Використання трудових ресурсів

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс."+,-"	темпи росту
1	2	3	4	5	6
Чисельність робітників	1185	1170	1209	24	1,02
Звільнено за власним бажанням	17	20	30	13	1,8
Звільнено за скороченням	20	27	39	19	1,95
Прийнято на роботу нових працівників протягом року	22	24	19	-5	0,9

Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників.

- коефіцієнт плинності кадрів:

(2.1)

де В - кількість вибулих працівників,

Ч - середньооблікова чисельність,

розрахунок за 2011, 2010 рік робляться аналогічно і приведенні в таблиці 2.4

- коефіцієнт обороту прийому на роботу:

(2.2)

де Чпр - кількість прийнятого на роботу персоналу, осіб;

Ч -- облікова кількість персоналу, осіб.

%

Продуктивність праці - основний показник економічної ефективності виробництва галузі і кожного підприємства. Виявлення резервів та шляхів підвищення продуктивності праці має спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства. Аналіз продуктивності праці дозволяє визначити ефективність використання підприємством трудових ресурсів і робочого часу.

(2.3)

де ВП - обсяг видобутку вугілля тис.грн.;

Таблиця 2.4 - Використання трудових ресурсів

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс."+","-"	темпи росту
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт плинності кадрів	3	4	5,7	2,7	1,9
Коефіцієнт обороту прийому на роботу	1,9	2	1,6	-0,3	0,8
Річна продуктивність праці тис.грн./пер.	58,5	78,3	75,3	16,8	1,3

Як бачимо з таблиці 2.4 плинність кадрів зросла на 2,7 %, кількість працівників зросла на 24 пер., у зв'язку с відкриттям нових робочих міст, Коефіцієнт обороту прийому на роботу зменшився на 0,3, у зв'язку з тим що у 2012 р. було скорочення робочих міст, продуктивність праці збільшилась на 1,3

2.4 Аналіз використання основних фондів

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними виробничими фондами та їх використання. Основні фонди (засоби) - це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк корисного використання (експлуатації) основних фондів перевищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалі­шим за один рік).

Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих фондів.

Основні засоби підприємства це сукупність матеріальноречових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Починати аналіз основних фондів слід з ознайомлення зі складом основних фондів у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни основних фондів, питома вага промислових основних фондів, виробничих основних фондів в інших галузях і невиробничих основних фондів.

Вивчаючи зміну структури основних фондів у вартісному в разі, з'ясовують, за рахунок чого вона сталася - за рахунок зміни складу будівель і споруд чи складу машин, обладнання та інших груп основних засобів. Важливою умовою раціональної зміни складу будівель і споруд є зростання виробничої площі як порівняти з невиробничою, зокрема виробничої площі цехів, де відбуваються виробничі процеси.

Завдання аналізу стану та ефективності використання основ­них виробничих фондів можна визначити так:

а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, тобто встановлення відповідності величини, складу та технічного рівня фондів виробничій програмі підприємства;

б) визначення рівня використання основних фондів і факторів, які впливають на нього;

в) установлення належної комплектності наявного парку об­ладнання;

г) з'ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

д) розрахунок впливу використання основних фондів на обсяг продукції;

е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів.

Таблиця 2.5 - Використання основних фондів

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс."+,-"	темпи росту
1	2	3	4	5	6
Основні фонди тис. грн.	1001022	100907	96218	-4804	0,95
Об'єм випуску продукції тис. тон.	122,4	133,4	140,2	17,8	1,15
Кількість персоналу осіб	1185	1170	1209	24	1,02
Залишкова вартість тис. грн.	1001022	100907	96218	-4804	0,95
Первісна вартість	142896	144518	149117	6221	1,04
Собівартість продукції тис. грн.	69377,54	91663,7	91026,25	21648,71	1,32
Знос тис. грн.	41874	43611	52899	11025	1,26

Основні фонди зменшились на 4804 тис. грн. , об'єм випуску продукції збільшився на 17,8 тис. тон., за рахунок нових ділянок з видобутку вугілля, собівартість реалізованої продукції збільшилась на 21648,71 тис. грн. , за рахунок відкриття нових ринків збиту.

Розрахуємо та проаналізуємо показники стану основних фондів.

Коефіцієнт придатності, який показує яку частку складає їх залишкова вартість від первісної вартості за певний період.

(2.4)

де ОФзал - залишкова вартість основних фондів;

ОФпер - первісна вартість основних фондів;

Коефіцієнт зносу, характеризує ту частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах

(2.5)

де ИОФ - знос основних фондів;

Розрахувати та проаналізувати показники ефективність основних фондів.

Фондоозброєність це показник оснащеності праці виробничими основними фондами.

(2.6)

де ОФ - основні фонди тис. грн.;

Чсп - кількість персоналу чол.;

тис./осіб

Фондоємність, показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції.

(2.7)

де ОФ - основні фонди тис. грн.;

ВП - обсяг добичі вугілля, тис. грн.;

/т

Розрахунок показника витрат на 1 грн. товарної продукції за формулою:

(2.8)

де ЗП - повна собівартість продукції, тис.грн.

ВП - обсяг добичі вугілля, тис. грн.

Таблиця 2.6 Аналіз використання основних фондів

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс. "+","-"	Темпи росту
Коефіцієнт придатності	0,71	0,70	0,65	-0,06	0,9
Коефіцієнт зносу	0,29	0,30	0,35	0,06	1,2
Фондоозброєність тис/осіб	85,3	86,2	79,6	-5,7	0,3
Фондоємність тис. грн./т	825,34	754,16	686,29	-139,05	0,8
На 1 тон товарної продукції грн..	1,9	2,09	2,5	0,6	1,3

Як бачимо з таблиці 2.6 коефіцієнт придатності зменшився на 0,06, а коефіцієнт зносу збільшився на 0,06, що свідчить про збільшення частки вартості основних засобів в загальних витратах виробництва. коефіцієнт фондоозброєності зменшився на 5,7, фондоємність на 139,05. Низький рівень фондоємності говорить про ефективне використання ОФ.

2.5 Аналіз витрат і собівартості продукції

В процесі господарської діяльності та інших видів діяльності у підприємства виникають певні витрати, які можна згрупувати певним чином:

- поточні витрати - це витрати, пов'язані з основною діяльністю підприємства по випуску продукції, виконанню робіт, наданню послуг. Їх називають собівартістю продукції;

- фінансові витрати - це витрати, пов'язані з інвестуванням вільних коштів у цінні папери, на депозити, у статутні капітали змішаних або спільних підприємств .

Операційні витрати у 2012 р. у порівнянні з попереднім періодом збільшилися 13,9%, тому що значно збільшилися відрахування на оплату праці, соціальні заходи та інші операційні витрати.

Таблиця 2.7 - Аналіз операційних витрат за економічними елементами

Показники	2010	2011	2012
	тис.грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Матеріальні затрати	33997	25,8	60259	31,4	71066	31,2
Витрати на оплату праці	51035	38,8	69484	36,2	84495	37,1
Відрахування на соціальні заходи	23971	18,2	32255	16,8	39501	17,4
Амортизація	2043	1,6	2538	1,3	3803	1,7
Інші операційні витрати	20649	15,6	27352	14,3	28789	12,6
Разом	131695	100	191888	100	227654	100

Найбільші затрати пішли на оплату праці, тому що збільшилося кількість працівників та підвищилася мінімальна заробітна плата. Трохи менше на матеріальні затрати - це вартість витрачених матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі -- МШП) на виробництво продукції, робіт або послуг (далі позначатимемо ці поняття одним словом «продукція», але все сказане нижче буде справедливим також і для робіт, і для послуг), а також матеріалів і МШП, витрачених на адміністративні, збутові та інші потреби підприємства. Найменші витрати пішли на амортизацію.

2.6 Аналіз фінансових результатів діяльності

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток -- це грошовий дохід, утворений у результаті виробничо-господарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції:

– оцінки підсумків діяльності підприємства;

– розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою, підприємство м і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою сферою);

– джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

Отже, у зростанні прибутку заінтересовані як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

– систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

– виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

– вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

– виявлення резервів збільшення прибутку;

– розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Таблиця 2.8 - Аналіз фінансових результатів діяльності

Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2010 до 2012
				абс."+,-"	темпи росту
1	2	3	4	5	6
Виручка	3195	5826	5721	2526	1,8
Податок на додану вартість	522	963	944	422	1,8
Собівартість реалізованої продукції	120312	173999	203657	83345	1,7
Чиста виручка	2673	4863	4777	2104	1,8
Валовий прибуток	117639	169136	198880	81241	1,7
Чистий прибуток(збиток)	127257	184888	219111	91854	1,7

З таблиці 2.8 ми бачимо, що виручка на підприємстві підвищилась, у 2012 році порівняно з 2010 роком виручка збільшилась на 2526 тис. грн., а собівартість реалізованої продукції збільшилась на 83345 тис. грн. у 2012 року порівняно з 2010 роком.

За даними форми № 2 звіт про фінансові результати" в період з 2010р. по 2012 р. фінансовим результатом діяльності СП „ шахта «Вуглегірська» є збиток.

Розрахуємо і проаналізуємо чинники рентабельності підприємства:

1. Загальна збитковість:

(2.9)

де: ВЗ - валовий збиток, тис. грн.;

С - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

2. Рентабельність капіталу:

(2.10)

де: ЧП - чистий прибуток, тис. грн.

ВК - середньорічна вартість власного капіталу, тис. грн.

3. Рентабельність використання основних виробничих фондів:

(2.11)

де: ЗВ - залишкова вартість основних засобів, тис. грн.

Загальна збитковість зменшилась на 0,1, рентабельність капіталу підвищилась на 571,61, рентабельність використання основних фондів збільшилась на 138,81.

3. Аналіз фінансового стану СП шахти «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля»

3.1 Аналіз майна і джерел його фінансування

Для здійснення своєї діяльності підприємство повинно мати у своєму розпорядженні певним набором економічних ресурсів - елементів, використовуваних для виробництва економічних благ.

Склад застосовуваних підприємством економічних ресурсів різний. Особливе значення для успіху виробничої діяльності має наявність певного запасу ресурсів тривалого користування, майна.

Майно підприємства є предметом вивчення різних дисциплін - права, яке досліджує правові аспекти існування, захисту, переходу прав власності й зобов'язань; аналізу господарської діяльності, де розглядається ефективність використання різних видів майна підприємства; бухгалтерського обліку з відображенням руху і основних джерел його формування; економіки підприємства , яка розглядає майно як господарський ресурс, використання якого забезпечує успішну діяльність підприємства.

Перехід, до ринкової економіки викликав потребу в добре розбираються в специфіці своєї професії фахівцях і керівниках. Особливо високі вимоги до фахівців в області управління капіталом та оборотними коштами, управління трудовими ресурсами підприємств: будь-яка помилка, будь-який прорахунок можуть обернутися непоправними фінансовими втратами.

Таким чином, вивчення майна підприємства, його економічно доцільне використання фахівцями в галузі управління є актуальним і для пі...