Інвестиційна діяльність ТОВ "Колорпак” являє собою досить тривалий процес і тому повинна здійснюватися з урахуванням визначеної перспективи. Формування напрямків цієї діяльності з урахуванням перспективи являє собою процес розробки інвестиційної стратегії.

Слід зазначити, що процес стратегічного керування інвестиційною діяльністю ТОВ "Колорпак”, тобто розробки її інвестиційної стратегії, одержує свою подальшу конкретизацію в процесі тактичного керування цією діяльністю шляхом формування інвестиційного портфеля ТОВ "Колорпак”. На відміну від інвестиційної стратегії формування інвестиційного портфеля є середньостроковим управлінським процесом, здійснюваним у рамках стратегічних рішень і поточних фінансових можливостей компанії (фірми). У свою чергу, процес тактичного керування інвестиційною діяльністю одержує своє найбільше детальне завершення в оперативному керуванні реалізацією окремих інвестиційних програм і проектів. Таким чином, розробка інвестиційної стратегії є тільки першим етапом процесу керування інвестиційною діяльністю компанії (фірми).

Формування інвестиційної стратегії ТОВ "Колорпак” є досить складним творчим процесом, що потребує високої кваліфікації виконавців. Насамперед, формування стратегії базується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності (інвестиційного клімату) і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розтині окремих його сегментів, що, як було показано раніше, є досить трудомістким процесом. Складність цього процесу полягає й у тому, що при формуванні інвестиційної стратегії йде великий пошук і оцінка альтернативних варіантів інвестиційних рішень, найбільше повно відповідному іміджу ТОВ "Колорпак” і задачам її розвитку. Визначена складність формування інвестиційної стратегії полягає також у тому, що вона не є незмінної, а потребує періодичного коригування з урахуванням мінливих зовнішніх умов і нових можливостей росту ТОВ "Колорпак”.

Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії є загальна стратегія економічного розвитку ТОВ "Колорпак”. Стосовно неї інвестиційна стратегія носить підпорядкований характер і повинна погоджуватися з нею по цілям і етапам реалізації. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один їхній головних чинників забезпечення ефективного розвитку компанії відповідно д обраного неї загальною економічною стратегією. Процес формування інвестиційної стратегії ТОВ "Колорпак” проходить ряд етапів.

Початковим етапом розробки інвестиційної стратегії ТОВ "Колорпак” є визначення загального періоду її формування. Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційному ринку, зокрема. У умовах теперішнього нестабильного (а по окремих напрямках - непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн із розвитою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років).

Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної економічної стратегії ТОВ "Колорпак”. Тому що інвестиційна стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування інвестиційної стратегії допустим, тому що заключні етапи економічної стратегії компанії можуть не потребувати змін інвестиційної діяльності).

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинно виходити насамперед із системи цілей загальної стратегії економічного розвитку. Ці цілі можуть бути сформовані у виді забезпечення приросту капіталу; росту рівня прибутковості інвестицій і суми прибутку від інвестиційної діяльності; зміни пропорцій у формах реального і фінансового інвестування; зміни технологічної і відтворювальної структури капітальних вкладень; зміни галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм і т.п.

Розробка найбільше ефективних шляхів реалізація стратегічних цілей інвестиційної діяльності здійснюється по двох напрямках. Одне з них охоплює розробку стратегічних напрямків інвестиційної діяльності, інше - розробку стратегії формування інвестиційних ресурсів. Цей етап є найбільше відповідальним і складним. Він докладно розглядається в таких поділах.

Конкретизація інвестиційної стратегії по періодах її реалізації передбачає встановлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей і стратегічних задач. У процесі цій конкретизації забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація в часу. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часу реалізації інвестиційної стратегії з загальною стратегією економічного розвитку компанії (фірми), а також із прогнозованими змінами кон'юнктури інвестиційного ринку. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часу реалізації окремих напрямків інвестування між собою, а також із формуванням необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

Оцінка розробленої інвестиційної стратегії здійснюється на основі таких критеріїв:

1) узгодженість інвестиційної стратегії ТОВ "Колорпак” із загальною стратегією її економічного розвитку. При цьому досліджується узгодженість цілей, напрямків і етапів реалізації цих стратегій;

2) внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії. У процесі такої оцінки визначається, наскільки узгодяться між собою окремі стратегічні цілі і напрямки інвестиційної діяльності, а також послідовність їх виконання;

3) узгодженість інвестиційної стратегії з зовнішнім середовищем. При цьому оцінюється, наскільки розроблена інвестиційна стратегія відповідає прогнозованим змінам економічного розвитку й інвестиційного клімату країни, а також кон'юнктури інвестиційного ринку;

4) реализуємість інвестиційної стратегії з урахуванням наявного, ресурсного потенціалу. У процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенційні можливості компанії у формуванні фінансових ресурсів, за рахунок власних джерел. Крім того, оцінюється кваліфікаційна підготовленість персоналу і технічної оснащеності компанії з позицій задач реалізації інвестиційної стратегії. В окремих випадках розглядається також можливість притягнення до реалізації інвестиційної стратегії необхідних фінансових, технологічних, сировинних, енергетичних і інших ресурсів;

5) прийнятність рівня ризику, пов'язаного з реалізацією інвестиційної стратегії. У процесі такої оцінки розглядаються рівні основних інвестиційних ризиків і їх можливі фінансові наслідки для компаній;

6) результативність інвестиційної стратегії. Оцінка результативності інвестиційних програм базується насамперед на визначенні економічної ефективності їхньої реалізації. Поряд із цим оцінюються і позаекономічні результати, що досягаються в процесі реалізації інвестиційної стратегії (ріст іміджу компанії; поліпшення умов праці її співробітників; поліпшення умов обслуговування клієнтів і т.п.).

Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності ТОВ "Колорпак” базується на системі цілей цієї діяльності. У процесі розробки послідовно вирішуються такі задачі:

1. Визначення співвідношення різноманітних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду.

2. Визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності.

3. Визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності.

Визначення співвідношення різноманітних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду пов'язано насамперед із функціональною спрямованістю діяльності ТОВ "Колорпак”. Так, інституціональні інвестори, здійснюють свою інвестиційну діяльність переважно на фондовому ринку. Отже, основною формою їх довгострокової інвестиційної діяльності буде інвестування в акції, облігації, ощадні сертифікати й інші фондові інструменти. Питома вага реального інвестування в таких компаній може коливатися лише в межах, дозволених законодавством для кожній із цих груп інвесторів.

У той же час у ТОВ "Колорпак”, що здійснює виробничу діяльність, переважною формою інвестування будуть реальні вкладення (у формі капітальних вкладень, покупки об'єктів приватизації і т.п.). Саме ця форма інвестування дозволяє таким компаніям розвиватися найбільше високими темпами, освоювати нові види продукції, проникати на нові товарні і регіональні ринки.

Визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності є найбільше складною задачею розробки інвестиційної стратегії. Вона потребує поетапного підходу до прогнозування інвестиційної діяльності в ув'язуванні з загальною стратегією економічного розвитку ТОВ "Колорпак”.

На першому етапі досліджується доцільність галузевої концентрації або диверсификации інвестиційної діяльності. Як правило, початкові етапи діяльності ТОВ "Колорпак” пов'язані з концентрацією її на одній галузі, найбільше добре знайомої інвесторам. Огляд західної практики показує, що багато хто з найбільше щасливих інвесторів досягли високого рівня добробуту, використовуючи стратегію концентрації, тобто не виходячи за рамки моноотраслевой діяльності. Особливо яскраві приклади дає нам виробництво окремих видів наукомісткої продукції (комп'ютерна техніка, комп'ютерні програми і т.п.) або продукції, що задовольняє нові потреби великого кола споживачів. У той же час слід зазначити, що серед інвесторів, що використовують цю стратегію, спостерігається найбільше число банкрутств. Це пов'язано з тим, що концентрація пов'язана з більш високим рівнем інвестиційних ризиків, чим можуть дозволити собі багато інвесторів.

На другому етапі досліджується доцільність різноманітних форм галузевої диверсификации інвестиційної діяльності в рамках визначеної групи галузей. Такими групами можуть бути галузі сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості, транспорту і т.п. Така галузева диверсификация дозволяє інвестору більш широко використовувати накопичений досвід у сфері маркетингу, виробничих технологій і т.п., а, отже, у більшій мірі визначати ефективність інвестування. Крім того, використання галузевої диверсификации навіть у таких обмежених рамках дозволяє істотно знизити рівень інвестиційних ризиків.

На третьому етапі досліджується доцільність різноманітних форм диверсификации інвестиційної діяльності в розтині різноманітних ие пов'язаних між собою груп галузей. Необхідність використання такої стратегії визначається тим, що для багатьох значних і середніх компаній, що здійснюють свою діяльність протягом тривалого періоду, традиційно обрані галузі (окремі або в рамках визначених груп), стримують темпи перспективного розвитку, одержання високої віддачі від інвестицій, а іноді викликають стратегічну уразливість у конкурентній боротьбі. Забезпечити нові можливості розвитку для таких компаній може інвестування в інші альтернативні групи галузей.

Визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності пов'язано при розробці інвестиційної стратегії компанії (фірми) із двома основними умовами.

Першою умовою, що визначає необхідність такої розробки, є розмір ТОВ "Колорпак”. Переважна більшість невеличких фірм і значної частини середніх фірм здійснюють свою діяльність у межах одного регіону по місцю проживання інвесторів. Для таких фірм можливості регіональної диверсификации інвестиційної діяльності (особливо в частині реальних інвестицій) обмежені в силу недостатнього обсягу інвестиційних ресурсів і істотного ускладнення керування інвестиційною і господарською діяльністю. Принципова можливість регіональної диверсификации можлива лише при фінансових інвестиціях, проте їхній обсяг у таких фірм невеличкий, тому інвестиційні рішення можуть прийматися не в рамках розроблювальної стратегії, а при формуванні інвестиційного портфеля (тобто на стадії тактичного керування інвестиційною діяльністю).

Другою умовою, що визначає необхідність такої розробки, є тривалість функціонування ТОВ "Колорпак”. На перших стадіях її життєвого циклу господарська й інвестиційна діяльність сосредотачивается, як правило, у рамках одного регіону, і лише в міру подальшого розвитку компанії (фірми) виникає потреба в регіональній диверсификации інвестиційної діяльності.

Всі напрямки і форми інвестиційної діяльності ТОВ "Колорпак” здійснюються за рахунок формованих нею інвестиційних ресурсів. Інвестиційні ресурси являють собою усі види грошових і інших активів, що залучаються для здійснення вкладення в об'єкти інвестування.

Стратегія формування інвестиційних ресурсів є важливим складовим елементом не тільки інвестиційної, але і фінансової стратегії ТОВ "Колорпак”. Розробка такої стратегії покликана забезпечити безперебійну інвестиційну діяльність у передбачених обсягах; найбільше ефективне використання власних фінансових засобів, що спрямовуються на ці цілі, а також фінансову усталеність компанії (фірми) у довгостроковій перспективі.

Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії (фірми) здійснюється по окремих етапах.

Методичні підходи до розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів істотно різняться в компаніях являющихся інституціональними інвесторами, що формують ці ресурси винятково за рахунок емісії власних акцій і інвестиційних сертифікатів, і в компаніях, що здійснюють реальну виробничу діяльність у різноманітних галузях економіки.

Перша група інвесторів визначає можливий обсяг інвестиційних ресурсів виходячи зі стратегії андеррайтинга, тобто можливостей реалізації що емітуються ними цінних паперів. Для цієї групи інвесторів не виникає особливих проблем і з визначенням методів фінансування окремих інвестиційних програм, і з оптимізацією структури джерел формування інвестиційних ресурсів" Тому основна увага в процесі подальшого виклада цього питання буде виділено методичним підходам до розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів у ТОВ "Колорпак”, що здійснює реальну виробничу діяльність.

3.2 Міроприємства по вдосконаленню інвестиційної діяльності підприємства

1. Розрахунок загальної суми лізингових платежів здійснюється за формулою:

Рl = Ра + Рк + Рі + Рu (3.1),

де Рl - сумарна вартість лізингу;

Ра - величина амортизаційних відрахувань;

Рк - плата за використовувані кредитні ресурси;

Рі - розмір комісійних виплат лізингодавцю;

Рu - додаткові витрати лізингодавця;

2. Амортизаційні відрахування розраховуються за формулою:

(3.2)

де БВ - балансова вартість майна, грн.;

На - норма амортизаційних відрахувань, %;

Балансова вартість майна визначається в порядку, передбаченому діючими правилами бухгалтерського обліку. Норма амортизаційних відрахувань приймається відповідно до діючих норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів.

3. Розрахунок плати за використовувані кредитні ресурси здійснюється за формулою:

(3.3)

де ПК - плата за використовувані кредитні ресурси, грн.;

СТк - ставка за кредит (річний).

При цьому мається на увазі, що в кожному розрахунковому році плата за використовувані кредитні ресурси співвідноситься із середньорічною сумою непогашеного кредиту цього року чи середньорічною залишковою вартістю майна - предмета договору:

(3.4)

де КРt - кредитні ресурси, використовувані на придбання майна, плата за які здійснюється в розрахунковому році, грн.;

ЗВп і ЗВк - розрахункова залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, грн.;

Q - коефіцієнт, що враховує частку позикових коштів у загальній вартості майна, що набувається. Якщо для придбання майна використовуються тільки позикові кошти, коефіцієнт Q = 1.

4. Розрахунок комісійної винагороди лізингодавцю.

Комісійна винагорода може встановлюватися за згодою сторін у відсотках:

а) від балансової вартості майна - предмета договору;

б) від середньорічної залишкової вартості майна.

Відповідно до цього розрахунок комісійної винагороди здійснюється за формулою:

КВt = p * БВ (3.5),

де p - ставка комісійної винагороди, відсотків річних від балансової вартості майна;

БВ - балансова вартість майна;

чи за формулою:

КВt = (ЗВп + ЗВк) * СТв 2 * 100 (3.6),

де ЗВп і ЗВк - розрахункова залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, грн.;

Ств - ставка комісійної винагороди, встановлювана у відсотках від середньорічної залишкової вартості майна - предмета договору.

5. Розрахунок плати за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором лізингу здійснюється за формулою:

Дп = (P1 + P2 +. Pn) / T (3.7),

де Дп - плата за додаткові послуги в розрахунковому році, грн.;

Р1, Р2. Рn - витрати лізингодавця на кожну передбачену договором послугу, грн.;

Т - термін договору, років.

6. Розрахунок розмірів лізингових внесків при їхній сплаті рівними частками з обговореної в договорі періодичністю:

а) щорічно здійснюється за формулою:

ЛВг = ЛПТ (3.8),

де ЛВг - розмір щорічного внеску, грн.;

ЛП - загальна сума лізингових платежів, грн.;

Т - термін договору лізингу, років.

б) щокварталу здійснюється за формулою:

ЛВк = ___ЛП____

(Т * 4)

(3.9),

де ЛВк - розмір щоквартального лізингового внеску, грн.;

в) щомісяця здійснюється за формулою:

ЛВм = ____ЛП____

(Т * 12)

(3.10),

де ЛВм - розмір щомісячного лізингового внеску, грн.;

Підставивши вихідні дані з таблиці 3.1 у приведені формули одержимо розрахунок лізингових платежів (таблиця 3.2).

Наступний метод розрахунку лізингових платежів на основі теорії фінансових рент складається у визнанні рівності сучасної (поточної) вартості потоку лізингових платежів і вартості майна з усіма додатковими витратами при його придбанні. За умовами розрахунку визначається єдина величина лізингових платежів по періодах, що надалі розподіляється на процентні платежі і суми відшкодування вартості майна.

Безпосередньо лізингові платежі пропонується розраховувати по наступній формулі:

(3.11)

де С - вартість майна з обліком усіх додаткових витрат;

в - лізингова винагорода лізингодавця в частках;

N - кількість лізингових платежів;

a_{n,в -} коефіцієнт розстрочки (погашення)

Дана формула отримана, виходячи з того, що платежі здійснюються наприкінці періоду і майно амортизується цілком за термін договору лізингу.

Сучасна (приведена) вартість потоку лізингових платежів дорівнює вартості лізингового майна.

Таблиця 3.2

Розрахунок загальної суми лізингових платежів на основі традиційної методики розрахунку загальної суми платежів

Залишкова вартість устаткування - 12 980 грн.

Грошовий потік складається з N рівних платежів, що здійснюються рівномірно наприкінці кожного періоду.

Ставка лізингового відсотка в. Необхідно визначити розмір одного лізингового платежу.

Сучасна величина 1-го платежу буде дорівнює (3.12)

Сучасна величина 2-го платежу буде дорівнює (3.13)

Сучасна величина N-го платежу буде дорівнює (3.14)

Тоді сумарна вартість усіх лізингових платежів, приведених до початкового періоду дорівнює:

(3.15)

Ліва частина рівності являє собою геометричну прогресію з першим членом і знаменником .

Формула визначення суми геометричної прогресії, що складає з N членів, має наступний вид:

(3.16)

Підставивши в неї значення , одержимо формулу для розрахунку лізингових платежів, що має вид формули:

(3.17)

У формулі розрахунку лізингових платежів, здійснених наприкінці періоду при повному відшкодуванні вартості майна, основне навантаження несе коефіцієнт розстрочки (погашення), що визначається по наступній формулі:

(3.18)

Коефіцієнт розстрочки показує, яка частка вартості майна погашається в кожен період. Іноді в розрахунках використовується коефіцієнт приведення, що є зворотною величиною до коефіцієнта розстрочки, тобто

(3.19)

Як правило, у реальних розрахунках наводяться дані про річні відсотки Р, кількості платежів у році M і терміну договору T.

З урахуванням цих зауважень коефіцієнт розстрочки приймає наступний вид:

(3.20)

З формули (3.20) добре видно, що коефіцієнт розстрочки залежить від числа платежів і процентної ставки, причому з ростом числа платежів при одній і тій же процентній ставці коефіцієнт розстрочки зменшується.

Після того як лізинговий платіж визначений, він розподіляється на величину комісійної винагороди і суму відшкодування вартості майна. Причому спочатку визначається комісійна винагорода лізингодавця як добуток невідшкодованої вартості майна на відсоток винагороди лізингодавця, а потім обчислюється вартість майна, що відшкодовується в даному періоді, що розраховується як різниця між значеннями лізингового платежу і комісійної винагороди.

Математично цей процес описується наступними формулами:

(3.21)

(3.22)

Залишкова вартість майна для наступного кроку визначається як різниця між невідшкодованою вартістю майна і вартістю майна, що погашається на даному кроці.

(4.23)

У випадку якщо в договорі передбачений авансовий платіж у розмірі Ca, те необхідно скорегувати загальну вартість майна З по наступній формулі:

(3.24)

і підставити нове значення у формулу (3.15) для розрахунку лізингових платежів.

Таким чином, якщо лізингодавець виплачує аванс і починає платити лізингові платежі з першого періоду, то у формулі (3.15) величина вартості майна береться за винятком авансового платежу, тобто коректується з урахуванням формули (3.24).

Якщо платежі будуть здійснюватися на початку періоду, лізингові платежі повинні зменшитися, тому що борг повертається раніше.

Знову розглянемо вісь часу і приведемо всі платежі до початкового періоду.

Сучасна величина 1-го платежу буде дорівнює R.

Сучасна величина 2-го платежу буде дорівнює (3.25).

Сучасна величина N-го платежу буде дорівнює (3.26).

Тоді сумарна вартість усіх лізингових платежів, приведених до початкового періоду, дорівнює:

(3.27)

Усередині фігурних дужок знаходиться точно така ж сума, що виникала при розрахунку лізингових платежів наприкінці періоду. Таким чином, лізинговий платіж на початку періоду відрізняється від лізингового платежу, зробленого наприкінці періоду на величину , а формула прийме наступний вид:

(3.28)

Розподіл лізингового платежу на лізингову винагороду і відшкодовану вартість майна описується наступними формулам:

(3.29)

(3.30)

(3.31)

Загальна сума лізингового договору при виплаті лізингових платежів на початку періоду менше, ніж у випадку, коли ці платежі виплачуються наприкінці періоду. У зв'язку з цим, якщо лізингоотримувач прагне зменшити загальну суму лізингового договору, йому необхідно швидше сплачувати борг. Наприклад, здійснювати платежі на початку періоду.

Якщо в процесі договору виникає залишкова вартість, то необхідно зробити коректування вартості на її величину. У зв'язку з тим, що вартість приведена до початкового періоду часу, то через N періодів сучасна залишкова вартість буде менше, ніж фактична на величину дисконтного множника Vn, узятого по ставці . У математичному виді це виглядає так:

(3.32)

З урахуванням даного положення в процесі лізингового договору через лізингові платежі необхідно буде повернути вартість майна не (С), а більше:

(3.33)

Таблиця 3.3

Розрахунок лізингових платежів на основі теорії фінансових рент із коректуванням на залишкову вартість (платежі - на початку періоду)

Залишкова вартість устаткування - 12 000,1 грн.

Таблиця 3.4

Розрахунок лізингових платежів на основі теорії фінансових рент із коректуванням на залишкову вартість (платежі - наприкінці періоду)

Залишкова вартість устаткування - 12 000,04

Другий член у формулі (3.33) є сучасною величиною залишкової вартості майна після N платежів.

У зв'язку з цим, формула для розрахунку лізингових платежів прийме наступний вид:

(3.34)

Зручність даної методики полягає в тому, що лізингоотримувач може задати необхідну залишкову вартість устаткування, по якій він готовий його викупити і поставити на баланс. Виходячи з цього, розраховується величина щоквартальних платежів (таблиці 3.3, 3.4).

У випадку якщо лізингоотримувач вносить платежі на початку періоду, сума договору складе 265 549,48 грн., а залишкова вартість устаткування - 12 000,1 грн. Якщо платежі провадяться наприкінці періоду, то сума договору складе 272 442,52 грн., а залишкова вартість - 12 000,04 грн. Очевидно, що лізингоотримувачу вигідніше вносити лізингові платежі на початку періоду: різниця складає 8 271,64 грн.

У порівнянні з розрахунком лізингових платежів на основі традиційної методики розрахунку загальної суми платежів, методика, заснована на теорії фінансових рент, більш вигідна для лізингоотримувача, так як сума договору менше на 21-23%.

У випадку одержання кредиту підприємство зобов'язане погашати його і виплачувати відсотки з періодичністю, встановленої в договорі з банком (таблиця 3.5). Також фірма несе витрати, пов'язані з покупкою, доставкою, монтажем і утриманням устаткування (таблиця 3.6).

Для погашення заборгованості банку підприємство повинне мати необхідний обсяг оборотних коштів як на виплату основної частини кредиту 283 200 грн., так і відсотків по ньому в розмірі 104 637,99 грн.

Порівняльний аналіз витрат при одержанні устаткування в лізинг і при покупці за рахунок кредиту приведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.5

Графік погашення кредиту (метод ануїтетів)

Подобные документы

• Основні види інвестицій та шляхи їх залучення в економіку України

  Роль інвестицій в економіці. Класифікація інвестицій. Проблеми пов'язані із залученням іноземних інвестицій в Україні. Пріоритетні напрямки залучення іноземних інвестицій в Україну.
  
  курсовая работа [27,0 K], добавлен 09.04.2003
  

• Інвестиції в економіці України

  Сутнісна характеристика прямих іноземних інвестицій та їх роль в економічному зростанні національної економіки. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні. Основні альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій.
  
  дипломная работа [127,8 K], добавлен 15.01.2011
  

• Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання

  Причини залучення іноземних інвестицій. Ставлення іноземних інвесторів до інвестицій в Україну. Напрямки поліпшення інвестиційного клімату. Вдосконалення податкового законодавства. Спеціальні (вільні) економічні зони. Інвестиційне середовище в Україні.
  
  доклад [24,4 K], добавлен 12.12.2008
  

• Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

  Економічна сутність та значення поняття "інвестиційний клімат". Динаміка прямих та портфельних іноземних інвестицій в Україну. Аналіз інвестиційно привабливих галузей вітчизняної економіки. Шляхи удосконалення механізму залучення іноземних інвестицій.
  
  дипломная работа [893,8 K], добавлен 25.08.2010
  

• Проблеми та шляхи залучення іноземних інвестицій

  Вплив іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави. Співвідношення між інвестиційною і зовнішньоторговельною політикою. Ефективність державного контролю над рухом капіталу. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіони України.
  
  курсовая работа [107,5 K], добавлен 06.10.2012
  

• Проблеми залучення іноземних інвестицій

  Додаткові джерела фінансування. Інвестиційна привабливість. Сучасний стан. Стимулювання та захист іноземних інвестицій. Портфельні інвестиції. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіонах України. Невисока інвестиційна привабливість.
  
  контрольная работа [19,2 K], добавлен 08.02.2007
  

• Іноземні інвестиції в Україну

  Фінансові аспекти інвестування. Роль іноземного інвестування в економіці Україні, його правове регулювання. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України. Проблеми залучення іноземних інвестицій. Структура прямих іноземних інвестицій.
  
  курсовая работа [167,3 K], добавлен 01.11.2012
  

• Вплив іноземних інвестицій на структуру капіталу в економіці України

  Інвестиційний капітал як каталізатор економічної активності. Пріоритетні сфери та зони іноземного інвестування в Україні. Фактори, що перешкоджають притоку капіталу та іноземних інвестицій в економіку держави. Політика по залученню іноземних інвестицій.
  
  курсовая работа [108,2 K], добавлен 02.03.2015
  

• Практика залучення іноземних інвестицій в економіку України та напрямки підвищення їх ефективності

  Нормативна база та механізм залучення іноземного капіталу в економіку України. Аналіз розміщення та динаміки іноземних інвестицій на фінансовому ринку країни. Проблеми іноземного інвестування та напрямки ефективності розвитку інвестиційної діяльності.
  
  курсовая работа [596,9 K], добавлен 13.03.2015
  

• Вплив іноземних інвестицій на економіку України на прикладі ПАТ Уманський завод "Мегомметр" Черкаської області

  Інвестиційний клімат України: стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища; державне регулювання. Основи зовнішньоекономічної діяльності ПАТ Уманський завод "Мегомметр", механізм залучення іноземних інвестицій.
  
  курсовая работа [123,1 K], добавлен 26.03.2014
  

• Іноземні інвестиції в українській економіці: необхідність і дійсність

  Поняття іноземних інвестицій. Важливість вкладення іноземного капіталу в економіку України. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах. Органи, які здійснюють керування та контроль іноземним інвестуванням. Способи залучення іноземних інвестицій т
  
  контрольная работа [14,2 K], добавлен 08.03.2005
  

• Залучення іноземних інвестицій в економіку України

  Стан розвитку економіки України. Перешкоди для залучення іноземних інвестицій в економіку країни, прямі і портфельні іноземні інвестиції. Іноземне інвестування, реалізація інвестиційних проектів у зоні пріоритетного розвитку Харкова і Харківської області.
  
  дипломная работа [152,1 K], добавлен 08.12.2011
  

• Іноземні інвестиції в Україні: проблеми та перспективи

  Розгляд основних проблем та перспектив залучення іноземних інвестицій в Україну. Аналіз економіко-статистичних даних, які відображають їх динаміку. Обґрунтування значущості іноземних інвестицій, як фактора соціально-економічного розвитку країни.
  
  статья [20,0 K], добавлен 05.10.2017
  

• Територіальні відмінності інвестиційної діяльності в Україні

  Проблема залучення інвестицій в економічному реформуванні України. Види інвестицій, джерело їх фінансування. Особливості іноземного інвестування. Регіональні особливості формування інвестицій та регіональна політика держави. Державний інноваційний фонд.
  
  реферат [52,5 K], добавлен 15.01.2012
  

• Іноземне інвестування аграрного сектору економіки України

  Сутність і причини інвестиційних проблем української економіки. Способи залучення іноземних інвестицій у сільське господарство України. Основні джерела інвестицій на рівні виробничо-господарських структур. Проблема розвитку інвестиційного процесу.
  
  реферат [30,6 K], добавлен 30.11.2008
  

• Інвестиції та інвестиційна діяльність в сучасних умовах

  Функції та роль інвестицій в економіці держави. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні, правове регулювання, державна підтримка, шляхи її активізації та створення сприятливого інвестиційного клімату. Регіональні тенденції залучення інвестицій.
  
  курсовая работа [124,1 K], добавлен 31.10.2014
  

• Державна політика стимулювання іноземних інвестицій

  Визначення поняття інвестицій та форми здійснення вкладів іноземними інвесторами. Розподіл функцій з управління вкладами між центральними органами виконавчої влади. Концептуальні основи фінансового стимулювання залучення іноземного капіталу в країну.
  
  презентация [573,8 K], добавлен 27.11.2010
  

• Державне регулювання іноземних інвестицій у економіку України

  Іноземні інвестиції, суть та роль в національній економіці. Стимулювання іноземних інвестицій з боку держави. Вільні економічні зони. Регіональна економічна політика. Державне управління в галузі природного середовища. Іноземне інвестування у екологію.
  
  дипломная работа [45,7 K], добавлен 18.12.2007
  

• Капітал як економічна категорія товарного виробництва

  Капітал як економічна категорія товарного виробництва, його сутність і зміст. Іноземні інвестиції у світовій економіці. Сутність та класифікація інвестицій. Портфель цінних паперів та фондовий ринок. Залучення іноземних інвестицій в економіку України.
  
  курсовая работа [58,2 K], добавлен 16.11.2008
  

• Інвестиційна діяльність підприємства

  Класифікація інвестицій, організаційні аспекти їх залучення у виробниче підприємство. Аналіз визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій. Шляхи вдосконалення процесу управління інвестиційною діяльністю підприємства.
  
  курсовая работа [185,0 K], добавлен 21.03.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам