Разом із тим, як було зазначено вище, фінансове забезпечення інвестиційної діяльності підприємства нерозривно пов'язано з визначенням додаткової потреби у фінансуванні. Для її рішення більшість підприємств у своїй практиці використовують методику, засновану на наступному вираженні:

(1.1)

деАFN - додаткова потреба у фінансуванні інвестицій у плановому періоді;

А - сума активів підприємства, що змінюється пропорційно зміні обсягу реалізації;

S - обсяг реалізованої продукції в поточному періоді;

?S - планований обсяг приросту реалізованої продукції в плановому періоді,

CL - сума поточних зобов'язань підприємства, що змінюються пропорційно обсягу реалізації;

РМ - планована рентабельність реалізованої продукції в частках одиниці;

PS - планований обсяг реалізації продукції;

d - частка прибутку, призначена для виплати дивідендів.

Однак, даний спосіб планування можливий в умовах низьких темпів інфляції і відносної стабільності цін, що характерно для країн із розвинутою ринковою економікою. Для умов української економіки, що характеризується високими, стрибкоподібними темпами інфляції і різними темпами росту цін на різні види продукції, цей метод непридатний через неможливість виділити поточні активи. що змінюються пропорційно зміні обсягу реалізації, тому що динаміка обсягу реалізації в наших умовах багато в чому визначається динамікою цін на готову продукцію, темпи росту яких не збігаються з темпами росту цін на сировину і матеріали, що особливо важливо при плануванні фінансового забезпечення інвестиційної діяльності. Разом із тим проблематичним є і середньострокове фінансове планування на основі розрахунку деяких нормативів. Отже, необхідні підходи, що враховують перераховані вище недоліки. При цьому рішення даного питання представляється автору в розробці оптимального фінансового планування на основі деяких обґрунтованих прогнозів в умовах трансформації ринкових відносин.

Поряд із цим для більш повного розгляду поставлених задач і конкретизації визначених напрямків удосконалення управління фінансовим забезпеченням інвестиційної діяльності необхідно розглянути методологічні основи управління, і насамперед у сфері фінансового забезпечення інвестиційної діяльності.

1.4 Промислово-фінансові групи та рух інвестиційних ресурсів

Інтеграція промислового і фінансового капіталів, що спостерігається останніми роками в українській економіці, відбиває як загальну світову тенденцію до об'єднання їх у єдину організаційно-господарську структуру. Головна умова виробничо-господарської діяльності -- наявність інвестиційних ресурсів, безперервність руху капіталу і товарно-грошових потоків. Прагнення забезпечити ці умови змушує промислові підприємства шукати нові джерела інвестування, ініціювати процес формування організаційно-господарських структур, що ґрунтуються на взаємопроникненні й злитті різноманітних форм капіталу -- промислового і фінансового. Спробуємо розібратися, що дасть подібна інтеграція українській промисловості у найближчому майбутньому.

Промислово-фінансові групи у ринковій економіці виникають не випадково, а відповідно до об'єктивних вимог. Як правило, такі утворення формуються з метою широкомасштабної інвестиційної діяльності та акумуляції грошових ресурсів, потрібної, в таких випадках. Причому йдеться про певну скоординованість та спрямованість процесів мобілізації грошового капіталу. Що дає інтеграція капіталів у нових господарських утвореннях для розв'язання проблем інвестування? По-перше, відбувається приріст амортизаційних відрахувань, які накопичуються на рахунках підприємств, можливе їхнє використання як джерела спільного укрупненого фонду інвестицій. По-друге, масштаби прибутку і рівня концентрації капіталу, що зросли, мають можливість збільшувати кошти, які йдуть на накопичення, і своєчасно їх перерозподіляти в потрібному напрямі. По-третє, зростає рівень керованості руху грошових потоків, то використовуються на розширення виробництва, технічне переозброєння.

Інтегровані структури стають основою великого бізнесу. Так, у Японії технологічне оновлення, зміна структури промисловості потребували значної мобілізації зусиль банківських установ і промислових підприємств. Основною перевагою груп, що формувалися, було вміле маневрування величезними фінансовими ресурсами, їхнє спрямування на розширення інвестиційної діяльності. Характерними ознаками цих груп стали завершеність і цілісність внутрішньої організації, наявність функціональних центрів керування з орієнтацією як на фінансове ядро групи, так і на промислово-торговельну спеціалізацію. У багатьох країнах також відзначалися процеси об'єднання зусиль промислового і фінансового капіталів. Такі утворення орієнтувалися в основному на управлінську структуру з чітким поділом фінансового і промислового блоків. Передбачалося, що «пухкі» конгломерати недовговічні й мають тенденцію до постійної трансформації. Можливо, це не так вже й погано в умовах конкуруючих ринків, що постійно змінюються, але для мобілізації зусиль і здійснення великих інвестиційних проектів у зменшуваному економічному просторі, на тлі спаду промислового виробництва дуже проблематично. Звичайно, щоб з'явилися такі інтегровані утворення, як промислово-фінансові групи, знадобився тривалий проміжок часу. Повинні були сформуватися певна ринкова інфраструктура, організуватися відповідні банківські та інші фінансові інститути, що виконуватимуть роль не розрахунково - касових центрів, а стануть універсальними посередниками між промисловими підприємствами - покупцями фінансових ресурсів та їх продавцями. Накопичений грошовий капітал населення, уряду, виробників має знайти прибуткове застосування. Фінансові ресурси акумулюються з подальшою трансформацією в інвестиції на умовах взаємних зобов'язань (цінні папери, позики тощо).

Сучасну промислово-фінансову групу (в українському законодавстві ПФГ) можна подати як систему капіталу, то включає промисловий блок (виробничі, торговельні підприємства, НДІ, КБ тощо) і фінансовий блок у вигляді сукупності фінансово-кредитних установ, основним призначенням яких є мобілізація та організація руху грошових потоків. Грошові потоки у цьому разі призначаються не просто для обслуговування виробничих підприємств, а для розв'язання проблеми розширення інвестиційної діяльності. Накопичення інвестиційних ресурсів може здійснюватися трьома основними способами:

-концентрації вільних коштів у фінансових інститутах даної групи з наступним наданням їх виробничим підприємствам, що їх потребують;

-залучення коштів зовнішніх інвесторів, ефективного використання акціонерного капіталу;

-акумуляції в головній компанії коштів із використанням спеціального інвестиційного рахунка.

Усі ці заходи забезпечують максимальну взаємодію промислового і фінансового капіталів у здійсненні інвестиційних проектів. Повинна бути відтворена десятиліттями відпрацьована світовою практикою схема, коли під єдиним дахом об'єднуються промисловці, комерсанти і фінансисти. Вся утворена система капіталу є головним генератором коштів для кредитування й інвестування у промислово-фінансових групах.

Організаційна структура промислово-фінансової групи дає змогу не тільки акумулювати величезні грошові ресурси і проводити їх у формі інвестицій у виробництво, а й ефективно використовувати переваги інтеграції грошових ресурсів різноманітної «довжини». Інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди працюють із так званими «довгими грошима»- довгостроковими позиками. Банки можуть сполучати свою діяльність на ринку «довгих» і «коротких» грошей, займаючись грошовими спекуляціями, наданням короткострокових позик. Своєрідний міні-ринок капіталів у рамках промислово-фінансової групи дає змогу оперативно формувати пакети грошових ресурсів із різноманітних джерел. Маневровість і керованість потоків капіталів досягаються через домінуючий інвестиційний інститут -- головну компанію - за допомогою створення інвестиційного фонду цільового призначення.

Промислово-фінансові групи можуть розв'язувати завдання мобілізації інвестиційних ресурсів за наявності сильного фінансового блоку, представленого розвинутими фінансовими інститутами. Ця обставина не є сильною стороною українських промислово-фінансових груп. Незважаючи на слабкість реального сектору, спад промислового виробництва, руйнацію старих господарських зв'язків, рівень концентрації капіталу банківської системи в Україні значно нижчий за промисловий. Значною мірою банківська система представлена малими і середніми банками, що здатні займатися лише короткостроковим фінансуванням. Не розвинуті інші форми фінансових інститутів: страхові, лізингові, факторинг в компанії, пенсійні фонди. Слабкі фінансові інститути не зможуть забезпечити необхідну реструктуризацію промислових підприємств групи.

Україна поступово стає на тернистий шлях інтеграції промислового та фінансового капіталів. Слабкість фінансових інститутів -- не єдина обставина, що ускладнює цей процес. Вузька спеціалізація промислового виробництва, орієнтація підприємств на визначене місце в технологічному ланцюжку, нерозвинуте правове та інформаційне забезпечення відтворювальних процесів призводять до роз'єднаності підприємств, прагнення відновлювати старі відтворювальні схеми і урахування техніко-економічних і сучасних інституціональних параметрів.

Чому фінансові інститути, зокрема, представлені великими банками, беруть участь у формуванні промислово-фінансових груп? Адже сама природа і характер банківської діяльності потребують повернення капіталу в короткий термін часу. Банки, розуміючи обмеженість фінансово-спекулятивних операцій, спрямовують свою діяльність в експортну орієнтовані галузі, торгівлю нерухомістю, харчову промисловість. Створюються групи диверсифікованого типу зі значною часткою торговельно-посередницьких і фінансово-спекулятивних операцій. Залежно від ситуації банк обирає для себе різні ролі у групі. Це може бути роль власника у рамках промислово-фінансові групи. Банк може діяти стосовно учасників групи тільки в межах, визначених головною компанією, обмежуватися обслуговуванням спільної з підприємством власності або активно діяти і жорстко керувати всією групою.

Засоби інтеграції апробовані. Великий банківський капітал усе активніше проникає у виробництво. Слід окремо виділити КБ «Приват банк», що має широку мережу філій в Україні і за кордоном. Банк активно займається апробацією методів злиття. Його інтереси в основному спрямовані на видобувну експортну орієнтовану промисловість, у якій можна реально забезпечити високі прибутки. До групи входять «Приват - Інтертрейдинг», банк «Київ-Приват». Група контролює Марганецький і Орджонікідзевський ГЗКи, постачання марганцевої руди на Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, має партнерські стосунки ііїз ГЗКом «Суха Балка». Через «Приват- Інтертрейдинг» контролює Дніпропетровський металургійний заводі ім. Петровського і Костянтинівський металургійний завод. Має інтерес з нафтопереробки та на ринку нафтопродуктів.

Оголошено про створення українського промислово-інвестиційного консорціуму «Металургія». На цьому етапі до групи ввійшли: Запорізький завод феросплавів, НВО ім. Фрунзе, «Дніпроспецсталь», ВАТ «Поршень», «Полтаваобленерго», «Сумиобленерго», «Прикарпаттяобленерго», ВАТ СК«Алькона», «Атамар», із фінансово-кредитних установ до консорціуму ввійшов Український кредитний банк.

Виникнення цього інтегрованого утворення, мабуть, найпомітніше явище за останній час, що відбиває специфіку певної хаотичності формування промислово-фінансових групи. Хоча і тут простежується деяка закономірність: прагнення об'єднати металургійну галузь і машинобудування; забезпечити нове утворення стабільними грошовими потоками; тенденція до об'єднання підприємств за визначеною схемою: металургійний комплекс - підприємства енергетичного комплексу. Наскільки ефективні такі утворення підприємств, розкиданих не тільки територіально, а й за виробничо-технічними параметрами, покаже час. Мабуть, група буде трансформуватися, набуваючи рис вертикально інтегрованої структури, що охоплює весь технологічний ланцюжок виробництва і реалізації продукції, яка випускається. Що стосується виробничо-технологічної спрямованості консорціуму, то не слід забувати: об'єднуються підприємства-монополісти, а саме Запорізький завод феросплавів і НВО ім. Фрунзе. Втім, монополізація металургійної галузі тільки починається. Металургія, як будь-яка видобувна галузь, тяжіє до картелізації. Тому, заохочуючи прагнення українських підприємств об'єднати зусилля з метою стимулювання руху інвестиційних ресурсів, уряд і громадськість повинні знати про те, до яких наслідків може призвести монополізація виробництва .

Абсолютне ігнорування корпоративними структурами об'єктивних умов злиття, відсутність цивілізованої нормотворчої бази і стимулюючої інтеграції податкового законодавства ведуть до монополізації виробництва і виникнення еклектичних утворень із слабким фінансовим інститутом. За таких обставин залишається тільки сподіватися, що інтеграційні процеси в Україні як об'єктивна закономірність формування сучасного інституціонального середовища отримають «друге дихання», що сприятиме майбутньому горизонтальному і вертикальному злиттю, організації ефективного стимулювання руху інвестиційних ресурсів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМТСВА ЧП «АЕРО-М»

2.1 Характеристика підприємства ЧП «Аеро-М»

Київське підприємство ЧП «Аеро-М» є незалежною юридичною особою за законодавством України. Будучи юридичною особою, підприємство діє на принципах повного госпрозрахунку, має самостійний баланс, статутний фонд, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків. На момент реєстрації статутний фонд підприємства ЧП «Аеро-М» становив 5026 грн 62 коп. Статутний фонд був сформований за рахунок грошових коштів. 02.11.2004 р. статутний фонд було збільшено за рахунок майнового внеску власника на суму 609398 грн 96 коп, на початок 01.01.2005 р. він становив 614400 грн, а внаслідок постійного надходження коштів збільшився і на кінець цього ж періоду становив 647200 грн.

Підприємство створено з метою задоволення потреб населення в багатоцільових двомоторних літаках, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України для отримання прибутку.

По даним балансу господарські засоби та джерела їх формування згруповані за економічною ознаками , їх можна порівняти у динаміці по їх складу та структурі, що і зроблено в табл. 2.1.

З табл.2.1 видно, що приріст вартості майна протягом періоду, що аналізується здійснювався як за рахунок росту необоротних активів, так і оборотних активів. Дане зростання майже не вплинуло на основну структуру майна підприємства. Так при абсолютному збільшенні вартості основних засобів і необоротних активів з 1447,3 тис.грн по 3199,8 тис.грн, їх частка у загальній вартості майна зменшилась з 62,7% до 56,35%. Протилежна зміна відбулася з оборотними коштами підприємства, так абсолютне зростання вартості оборотних коштів підприємства з 761,6 тис.грн у 2005 році до 2476,3тис.грн на кінець І півріччя 2006 року, призвела до збільшення їх частки у загальній вартості майна з 33,0% до 43,61% відповідно, а на 01.01.2008 р. оборотні активи підприємства складали 3077,7 тис.грн і це ще збільшило частку їх в загальній вартості майна до 54,19%.

Таблиця 2.1. Структура майна ЧП «Аеро-М», (тис. грн.)

Показник	2005 рік	2006 рік	2007 рік	Відхилення від попереднього року
				у 2005 р.	у 2006 р.
Усього майна	3851,80	4433,00	5678,90	1543,60	581,20
Основні засоби і необоротні активи	1796,60	2367,50	3199,80	349,30	570,90
у % до майна	46,64	53,41	56,35	-16,06	6,76
Оборотні активи	2008,90	2063,50	3077,70	1247,30	54,60
у % до майна	52,15	46,55	54,19	19,16	-5,61
в тому числі:
Запаси	1243,90	1745,30	1986,10	1157,70	501,40
у % до оборотного капіталу	61,92	84,58	64,53	50,60	22,66
Дебіторська заборгованість	759,10	288,20	458,70	313,90	-470,90
у % до оборотного капіталу	37,79	13,97	14,90	-20,67	-23,82
Кошти та їх еквіваленти	5,90	30,00	31,50	-224,30	24,10
у національній валюті	5,90	30,00	11,20	-120,00	24,10
у іноземній валюті	0,00	0,00	20,30	-104,30	0,00
у % до оборотного капіталу	0,29	1,45	1,27	-29,93	1,16
Витрати майбутніх періодів	46,30	2,00	2,80	-53,00	-44,30
у % до майна	1,20	0,05	0,05	-3,10	-1,16

Ефективність комерційно - виробничої діяльності ЧП «Аеро-М» можна дослідити на основі техніко-економічних показників діяльності підприємства, що представлені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Основні техніко-економічні показники діяльності ЧП «Аеро-М» за 2006-2007 роки

Показники	2006 рік	2007 рік	Зміна
Обсяг реалізації продукції, робіт, (тис. грн.)	1563,30	2505,10	941,80
Загальні витрати, (тис. грн.)	1827,20	2473,00	645,80
Чистий прибуток (збиток), (тис. грн.)	-19,10	252,70	271,80
Середньорічна вартість основних фондів, (тис. грн.)	526,85	707,40	180,55
Фондовіддача основних фондів, (грн.)	2,97	3,54	0,57
Фондомісткість основних фондів, (грн.)	0,34	0,28	-0,06
Рентабельність основних фондів, (грн.)	-	35,70	35,70
Рентабельність продукції, (грн.)	-	10,20	10,20
Рентабельність продажу, (грн.)	-	10,10	10,10

Як показують дані табл. 2.2, ЧП «Аеро-М» завершив 2007 рік успішно, що підтверджує чистий прибуток, який зріс на 271,8 тис. грн. у порівнянні з минулим роком і становить 252,7 тис. грн. Отриманий прибуток свідчить про рентабельність діяльності, так рентабельність продаж у 2007 році дорівнювала 10,1%. Дана ситуація відбулась за рахунок збільшення обсягів реалізації на 941,8 тис. грн., або на 160,2%.

Для вирішення конкретних задач по керуванню фінансовими ресурсами застосовують ряд спеціальних систем та методів аналізу, що дозволяють отримати кількісну оцінку результатів фінансової діяльності в розрізі окремих аспектів, як в статистиці, так і в динаміці.

При оцінці фінансової стійкості підприємства використовують різні методики та підходи. Більшість вітчизняних і зарубіжних авторів виділяють такі методи аналізу та оцінки звітності, які характеризують фінансову стійкість підприємства:

- горизонтальний (часовий) аналіз;

- вертикальний аналіз;

- аналіз основних фінансових кофіцієнтів.

Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні абсолютних величин за статтями балансу (вартості активів та зобов'язань) за два суміжні періоди, а також, при можливості, у динаміці за ряд періодів (кварталів). В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів та визначаються загальні тенденції їх зміни. В фінансовому менеджменті найбільше розповсюдження отримали наступні види горизонтального аналізу:

- співставлення фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця, кварталу, року);

- співставлення фінансових показників звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу минулого року). Цей вид горизонтального фінансового аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності;

- співставлення фінансових показників за ряд попередніх періодів. Мета цього виду аналізу це виявлення тенденцій зміни окремих показників, що характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

Всі види горизонтального фінансового аналізу доповнюються звичайно дослідженням впливу окремих факторів на зміни відповідних результативних показників. Результати такого аналітичного дослідження дозволяють виявити основні тенденції, та проаналізувати діяльність фірми в динаміці.

При проведенні горизонтального аналізу у ЧП «Аеро-М» за період від 01.07.2004 по 01.07.2007 рр. було визначено, що підприємство значно наростило свій виробничий потенціал, але економічну стратегію розвитку підприємства не можна назвати раціональною, так як у підприємства за аналізований період зросла дебіторська (з 6,8 тис. грн. у 2004 р. до 458,7 тис. грн. у 2007 р.) та кредиторська (з 126,8 тис. грн. у 2004 р. до 3435,3 тис. грн. у 2007 р.) заборгованості, хоча підприємство має більше власних, а не позичених грошових ресурсів.

Позитивним моментом в балансі аналізованого підприємства є відсутність податкової заборгованості на початок 2007 р. Взагалі, підприємство має наявні можливості для ефективного здійснення діяльності, і поступово може нарощувати свій потенціал застосовуючи новітні технологій і розробки в виробничій сфері. За аналізований період в підприємстві спостерігається тенденція до збільшення частки оборотних засобів, на кінець 2007 р. вона склала 3077,7 тис. грн.

Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладенні окремих показників фінансової звітності підприємства. В процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. В фінансовому менеджменті найбільше розповсюдження отримали наступні види вертикального (структурного) аналізу:

- Структурний аналіз активів. В процесі даного аналізу визначаються питома вага оборотних та позаоборотних активів; елементний склад оборотних активів; елементний склад позаоборотних активів; склад активів підприємства за рівнем ліквідності; склад інвестиційного портфелю та інші.

Результати цього аналізу зображені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Структура активів в балансі підприємства

Актив балансу	Склад на 01.07.2007, (тис. грн.)	Частка активів за 1 півріччя 2007 р, (%)	Склад активів 01.01.2008, (тис. грн.)	Частка активів на 1.01.2008, (%)
Необоротні активи
Нематеріальні активи	-	-	30,90	0,48
Незавершене будівництво	-	-	2266,50	35,40
Основні засоби	310,20	74,80	972,70	15,20
Інші необоротні активи	305,30	73,60	16,80	0,29
Усього необоротних активів	615,50	148,40	3324,60	51,90
Оборотні активи
Запаси	95,80	23,10	2365,30	36,97
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	6,40	1,54	411,40	6,43
Дебіторська заборгованість за розрахунками	0,40	0,10	284,40	4,44
Грошові кошти та їх еквіваленти	6,80	1,64	16,30	0,25
Усього оборотних активів	109,40	26,38	3077,70	48,40
Баланс	414,70	100,00	6406,10	100,00

Якщо проаналізувати дані табл. 2.3, то видно, що найбільшу питому вагу в структурі балансу за 2008 р. займають необоротні активи - 51,9%, тоді як в 2007 р. вони складали 148,4% за рахунок основних засобів, а оборотні активи в 2007 р.- 26,38%, тоді як в 2008 р. їх частка збільшилась за рахунок запасів до 48,4%.

- Структурний аналіз капіталу. В процесі цього аналізу визначаються питома вага власного та позикового капіталу, що використовується підприємством; склад позикового капіталу за періодами його надання (коротко- та довгостроковий залучений позиковий капітал); склад позикового капіталу, що використовується за його видами (банківська позика, фінансова позика інших форм, товарна або комерційна позика тощо). З аналізу видно, що в 2007 р. найбільшу питому вагу в пасивах балансу займають поточні зобов'язання підприємства - 65,13%, а в їх структурі найбільшу частку займає кредиторська заборгованість, яка склала на кінець 2007 року 65,03% та довгострокові зобов'язання, в структурі яких інші фінансові зобов'язання займають найбільшу частку - 36,35%.

Можливо, це зобов'язання які залишились в підприємстві з 2004 р., що складали близько 76% в пасиві балансу;

- Структурний аналіз грошових потоків. В процесі цього аналізу у складі загального грошового потоку виділяють грошові потоки по операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства; в складі кожного з цих видів грошового потоку більш глибоко структуризуються надходження та витрати грошових коштів, склад залишку грошових активів за його окремими елементами.

2.2 Аналіз фінансово-економічних показників фінансової діяльності підприємства

Формування ринкових відносин в Україні пов'язане з високим рівнем динамізму зовнішнього середовища. Такі умови характеризуються посиленням ролі споживачів, невизначеністю умов функціонування підприємств, зростанням ступеню їх залежності від зовнішнього оточення, загостренням конкурентної боротьби. Підвищення ефективності діяльності підприємства, досягнення конкурентних переваг, стабілізація і зміцнення позиції підприємства на ринку досягається шляхом впровадження раціонально і виважено розробленої економічної політики суб'єкта господарювання. Саме тому особливої актуальності набуває питання формування та управління економічною політикою підприємства.

Головне завдання тут полягає у виявленні тих тенденцій, загроз і шансів, а також можливих “виняткових” ситуацій, які здатні якісно змінити минулі тенденції. Методика аналізу зовнішніх загроз та можливостей включає такі кроки:

- виявлення факторів зовнішнього середовища, що тим чи іншим чином впливають на діяльність підприємства;

- виділення із переліку чинників впливу тих факторів, що можуть надати підприємству нові можливості;

- виділення із переліку чинників впливу тих факторів, що можуть спричинити загрозу діяльності підприємства;

- позиціювання чинників першої і другої групи за силою їх впливу на підприємство.

Щодо аналізу факторів зовнішнього середовища непрямої дії, то про їх вплив на підприємство мова йшла раніше. Тут тільки зауважимо, що аналіз макрооточення лише тоді дасть необхідний ефект, коли буде здійснений кваліфіковано, із залученням усієї необхідної інформації, в тому числі і із “закритих” джерел. Особливо важливо у цьому аналізі вміти передбачувати майбутні зміни у перебігу подій, на які підприємство не може вплинути, але які мусить врахувати для того, щоб не зазнати невдач.

Аналіз споживачів та сили їх впливу на підприємство здійснюється, як правило, відділом маркетингу. Досліджуються обсяги попиту, рівень інформованості покупців, наявність продуктів-замінників, чутливість покупця до зміни ціни, вартість для покупця переходу до іншого продавця тощо. Вся отримана і систематизована інформація із відповідними рекомендаціями передається у відділ планування, де і враховується при розробці стратегії підприємства.

Аналіз постачальників спрямований на виявлення тих аспектів у їх діяльності, від яких залежить ефективність роботи організації. Якщо підприємство використовує для виготовлення своєї продукції ресурси, яких є недостатньо на ринку, то сила впливу постачальників може збільшуватися, що є досить небезпечним для підприємства. Тому, вибираючи постачальників, важливо глибоко і всебічно вивчити їх діяльність та їх потенціал з тим, щоб зуміти побудувати такі стосунки із ними, які б забезпечили підприємству максимум переваг у взаємодії із постачальниками.

Для оцінки можливості співпраці з тим чи іншим постачальником слід звернути увагу на вартість товару, який ним пропонується, його якісні характеристики, часовий графік постачання та пунктуальність щодо виконання умов постачання товару.

Вивчення конкурентів спрямоване на те, щоб виявити їх сильні і слабкі сторони і на цій основі будувати свою стратегію конкурентної боротьби. Причому аналізувати слід не тільки наявних конкурентів, але і тих, хто потенційно готовий прийти на ринок. Дуже важливо знати, які перешкоди можуть завадити їм це зробити і сформувати або використати ці перешкоди. Такими бар'єрами можуть бути і ставки ввізного або вивізного мита, і величина та порядок сплати ПДВ, і екологічні обмеження тощо.

Особлива увага при дослідженні складових мікро середовища має бути спрямована на оцінку змін у чинному законодавстві, які можуть несподівано внести істотні корективи у діяльність фірми.

Після виявлення всіх чинників, що впливають на діяльність підприємства з боку зовнішнього середовища необхідно виділити із їх переліку ті фактори, що можуть надати підприємству нові можливості і ті, що можуть спричинити загрозу його діяльності та позиціювати чинники першої і другої групи за силою їх впливу на підприємство.

Ці особливості, а також мінливі фактори зовнішнього середовища, зумовлюють ряд економіко-організаційних проблем розвитку ринку газу на сучасному етапі.

Українська політична еліта донедавна визначала пріоритети на газовому ринку. З переходом ЄЕСУ в штаб опозиції гуртові торговці газом перестали приховувати свій вплив на політику

 Характерною особливістю маркетингової стратегії українських газових трейдерів стали не лише різноманітні форми співпраці з вищими посадовими особами (від приязних особистих контактів до підтримки певних кроків тієї чи іншої політичної фігури), але й інвестиції у власне політичне майбутнє.

Прихід кожної нової команди в Кабмін спричиняв, як правило, і спроби встановити нові правила гри на газовому ринку. В цілому схема роботи газотрейдерів зводиться до товарного кредитування споживачів газу через відсутність у більшості з них вільних обігових коштів. Разом з тим можна виділити три версії організації газового ринку: територіальну, галузеву та біржову. Перша діє сьогодні, інші існують чи існували у формі проектів або реальних схем у різні періоди становлення газового ринку. За кожною із схем стояли або стоять різні групи інтересів як в Україні, так і за кордоном (переважно в Росії).

Ця схема змушує трейдерів "крутитися" так, щоб продати не лише ліквідну, але й неліквідну продукцію. Тут інтереси держави та газотрейдерів збігаються: і першим, і другим необхідно продати мало ліквідну продукцію, щоб розрахуватися за газ і ще якусь дещицю на цьому заробити. Недоліком схеми є те, що підприємства області не мають можливості вибору постачальника газу, оскільки закріплені за конкретним газотрейдером.

Головні перешкоди, що не дають трейдерам працювати на ринку блакитного палива - відсутність доступу до газотранспортної системи, неможливість укладати зовнішньоекономічні контракти, що давали б ринку недорогий та конкурентноздатний газ. Це могло б зменшити собівартість продукції, яку випускають вітчизняні виробники. Окрім цього газові господарства часто втручаються в діяльність газових трейдерів. Приватизовані ВАТи хочуть самостійно продавати газ та заробляти на цьому гроші. Але будується цей бізнес не на зовсім коректних умовах -- через погрози та примус.

Для оцінки фінансово-економічного стану на підприємстві використовуються ряд показників (табл. 2.4).

Таблиця 2.4. Набір фінансових показників (незалежних змінних) для дискримінантної моделі

№	Алгоритм розрахунку	Характеристика
X1		Коефіцієнт покриття
X2		Коефіцієнт фінансової незалежності
X3		Коефіцієнт оборотності капіталу
X4		Коефіцієнт рентабельності операційних продаж по Cash-flow 1
X5		Коефіцієнт рентабельності активів по Cash-flow 2
X6		Коефіцієнт оборотності позичкового капіталу
X7		Відношення Cash-flow 1 до позичкового капіталу
X8	Прибуток/Збиток(перед оподаткуванням) Чиста виручка від реалізації	Рентабельність продажів
X9		Рентабельність власного капіталу
X10		Коефіцієнт оборотності оборотних активів

Аналізом фінансового стану підприємства, організації займаються керівники і відповідні служби, також засновники, інвестори з метою вивчення ефективного використання ресурсів. Банки для оцінки умов надання кредиту і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобів у бюджет і т.п. Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівників підприємства. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використання засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства. Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів ( активів). Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналіз фінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив, їхній взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінка фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства і т.п.

Фінансовий аналіз - це сукупність операцій утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів, а також виявлення факторів та оцінка їх впливу на досягнуті фінансові результати.

Основні показники фінансового стану підприємства розраховуються за допомогою форм фінансової звітності.

Форма 1 ”Баланс” (дод. А) - відображає наявність економічних ресурсів, які контролює підприємство. Використовується при оцінці структури ресурсів, їх ліквідності, платоспроможності підприємства. Інформація з балансу необхідна для прогнозування змін у економічних ресурсах у майбутньому.

Форма 2 ”Звіт про фінансові результати” (дод. Б) - відображає доходи, витрати, фінансові результати діяльності за звітний період. Необхідна для оцінки прогнозування прибутковості підприємства, структури доходів і витрат.

Форма 3 ”Звіт про рух грошових коштів” - узагальнює дані про одержання та використання грошових коштів. Інформація необхідна для оцінки та прогнозу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Для повного та всебічного аналізу фінансово-майнового стану підприємства проводиться вертикальне та горизонтальне вивчення форми №1 “Баланс”. Таке дослідження дає змогу оцінити динаміку зміни вартості майна підприємства та зміну структури його основних елементів. Основуючись на даних розробках здійснімо аналіз управління фінансовою діяльністю на прикладі ЧП «Аеро-М»”

2.3 Аналіз управління фінансовою діяльністю на прикладі ЧП «Аэро-М»

Важлива роль у реалізації задачі підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

З метою спрощення аналізу всі основні показники, які є інформаційною базою для оцінки майнового стану ЧП «Аеро-М» зведені в табл. 2.5, 2.6.

Таблиця 2.5. Структура майна підприємства

	2006 р.	2007 р.	Зміна
Показники	сума	питома вага,(%)	сума	Питома вага,(%)	тис. грн.	%
Необоротні активи	27,40	17,19	25,40	9,82	-2,00	-7,30
Нематеріальні активи
Основні засоби та позаоборотні активи	27,40	17,19	25,40	9,82	-2,00	-7,30
Оборотні кошти	132,00	82,81	233,30	90,18	101,30	76,74
Запаси і витрати
Грошові кошти	3,60	2,26	2,40	0,93	-1,20	-33,33
Дебіторська заборгованість	110,10	69,07	227,40	87,90	117,30	106,54
Інші	18,30	11,48	3,50	1,35	-14,80	-80,87
Всього	159,40	100,00	258,70	100,00

Проаналізувавши дані з табл. 2.5 бачимо, що на підприємстві є деякі позитивні зміни. Так, наприклад, важливим моментом є збільшення питомої ваги оборотних коштів з 82,81% до 90,18% всього майна підприємства, але при цьому слід відзначити, що в структурі самих оборотних коштів відбулись певні зміни, які можна охарактеризувати таким чином: зменшення обсягу грошових коштів і збільшення обсягу дебіторської заборгованості свідчить про неспроможність підприємства в повному обсязі мобілізувати наявні фінансові ресурси а також про неефективну збутову політику.

Незначна частка основних засобів дозволяє підприємству не мати зайвих витрат на її обслуговування в зв'язку з моральним або фізичним зносом, основне, щоб цих основних засобів було достатньо. Більш повний аналіз цього моменту можна зробити розрахувавши коефіцієнт зносу за наступною формулою:

Кз=?зносу/ первісна вартість основних засобів (2.1)

Кз_поч=5,8/33,2=0,17

Кз_кін=8,4/33,2=0,25

Таблиця 2.6. Структура та динаміка джерел коштів підприємства

Показники	2006 р.	2007 р.	Зміна
	сума	питома вага,(%)	сума	Питома вага,(%)	тис. грн	%
Всі джерела	159,3	100,00	258,7	100,00	21,6	-
Власні кошти	27,4	17,20	25,1	9,70	-2,3	-8,39
Позикові кошти	131,9	82,80	233,6	90,30	101,7	71,10
Довгострокові пасиви	-	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість	70,2	44,07	172,6	66,72	102,4	145,87
Поточні зобов`язання	61,7	38,73	61,0	23,58	-0,7	-1,13

Проаналізувавши табл. 2.6 ми бачимо, що було зменшено розмір власних оборотних коштів в структурі капіталу на 2,3 тис. грн. (приріст -8,39%), та зменшено суму поточних зобов'язань на 0,7 тис. грн. (це сталося в основному за рахунок зменшення заборгованості перед бюджетом та фондом соціального страхування), збільшено сума кредиторської заборгованості на 102,4 тис. грн. А це свідчить про те, що підприємство не намагається розрахуватись по своїх боргах і не знаходить кошти для цього, поряд з цим зменшується власний оборотний капітал за рахунок придбання нових товарів. Але в даній ситуації на мою думку це не найкраще рішення, бо я гадаю треба вкласти кошти не в розширення асортименту а в проведення рекламної кампанії по залученню покупців, для того щоб реалізувати старі запаси та оновити асортимент.

Що ж стосується загального збільшення валюти балансу, то, як видно, з аналізу двох попередніх таблиць, що за рахунок збільшення кредиторської заборгованості було збільшено обсяг грошових коштів та збільшено сума товарів, з цього можна зробити висновок що підприємство намагається розширити свою діяльність, асортимент продукції для того щоб пізніше отримати більший прибуток і розташуватись по зобов`язанням.

Отже, в загальному плані фінансово-майновий стан підприємства в динаміці можна охарактеризувати як нормальний, за виключенням факту стрімкого підвищення обсягів кредиторської заборгованості і скорочення без того малих обсягів грошових коштів.

Одним з найголовніших критеріїв фінансового стану підприємства є оцінка платоспроможності та ліквідності.

Платоспроможність - це здатність підприємства своєчасно та в повній мірі розраховуватись за своїми довгостроковими зобов'язаннями.

Ліквідність - здатність підприємства швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. В практиці оцінки ступеню платоспроможності та ліквідності підприємства використовується ціла низка різноманітних показників та коефіцієнтів,

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно і розраховується за допомогою слідуючої формули:

Кал. = (ГК+ПФІ)/ПЗ= (ф.1 р.230...240+ф.1 р.220)/ф.1 р.620 (2.2)

де ГК - грошові кошти;

ПФІ -

ПЗ - поточні зобов'язання.

Нормативне значення - не менше 0,2-0,35.

Кал._поч=3,6/132,0=0,027

Кал._кін=2,4/233,3=0,010

Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, яка частина зобов'язань може бути погашена через деякий час, тобто скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів і розраховується за формулою:

Кпл=(ГК+ПФІ+ДЗ)/ПЗ=(ф.1р.230...240 + ф.1р.220 + ф.1р.150...210) / ф.1р.6 (2.3)

де ДЗ - довгострокові зобов'язання.

Нормативне значення - не менше 1,0.

Кпл. _поч =(0,1+110,0+3,6)/132,0=0,861

Кпл._кін =(158,7+0,7+68,0+2,4)/233,6=0,984

Коефіцієнт покриття відображає , чи достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані ним для погашення своєї поточної заборгованості за формулою:

Кп=ОбА/ПЗ=ф.1 р.260/ф.1 р.620 (2.4)

де ОбА -

ПЗ - поточні зобов'язання.

Нормативне значення - не менше 2-2,5.

Кп. _поч =132,0/132,0=1,00

Кп._кін =233,3/233,6=0,999

Таблиця 2.7. Показники ліквідності та платоспроможності підприємства

Показник		Поч.	Кін.	Норматив	Зміна
коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кал	0,027	0,010	>0.2-0.35	-0,017
коефіцієнт проміжної ліквідності	Кпл	0,861	0,984	>1	0,123
коефіцієнт покриття	Кп	1,00	0,999	>2-2.5	- 0,001

Так, на перший погляд ситуація жахлива. Ні один з наведених показників не дорівнює нормативному значенню, з чого можна зробити висновки, що у ЧП «Аеро-М» дуже велика проблема з ліквідністю. Все це пояснюється тим, що у підприємства немає власних оборотних коштів, і тому весь товарообіг фінансується за рахунок кредиторів, які представляють товарні кредити. На кінець року ситуація дещо змінилася на краще для показника проміжної ліквідності та погіршилася для показників покриття та абсолютної ліквідності. Але ці зміни на загальному фоні виглядають дуже блідло.

Фінансова стійкість підприємства визначає його довгострокову стабільність. Її оцінка має на меті визначення фінансової стабільності і незалежності підприємства, які характеризуються наступними показниками.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу відображає частку власних обігових коштів у власному капіталі , тобто мобільність власних коштів.

Км=ВОК/ВК=(ф.1р.380-080)/ф.1р.380 (2.5)

де ВОК - власні обігові кошти;

ВК - власний капітал.

Нормативне значення - > 0,1.

Км. _поч =(27,4-27,4)/27,4=0,00

Км._кін =(25,1-25,4)/25,1= -0,012

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки обертів за розрахунковий період зробила дебіторська заборгованість.

Кдз=ЧВ/ДЗ=ф.2р.030/((ф.1р.150…210+р.150…210к.р.)/2) (2.6)

де ЧВ -

ДЗ - дебіторська заборгованість.

Кдз =874,8/(((0,1+110,0)+(158,7+0,7+68,0)/2)=5,184

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

Ккз=ЧВ/КЗ=ф.2р.030/((ф.1р.520…600п.р.+р.520…600к.р.)/2) (2.7)

де КЗ - кредиторська заборгованість.

Ккз =874,8/(((70,2)+(172,6+2,1+0,7+1,4+56,8))/2)=5,759

Коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії концентрації власного капіталу) характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, його незалежність від позикових коштів розраховується за формулою:

Нормативне значення - > 0.5.

Кавт=ВК/П= ф.1р.380/ф.1р.640 (2.8)

де ВК - власний капітал,

П -

Кавт. _поч = 27,4/159,4=0,172

Кавт._кін = 25,1/258,7=0,097

Таблиця 2.8. Показники фінансової стійкості

Показник		Поч.	Кін.	Норматив	Зміна
коефіцієнт маневрування	Км	0,00	-0,012	>0.1	-0,012
коефіцієнт оборотності дебітор. заборгованості	Кдз	5,184		-
коефіцієнт оборотності кредитор. заборгованості	Ккз	5,759		-
коефіцієнт автономії	Кавт	0,172	0,097	>0.5	-0,075

На початок року коефіцієнт маневрування не входив у нормативний інтервал, а на кінець року цей показник погіршився, це пов`язано з тим, що власний капітал зменшився на 2,3 тис. грн. і негативно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про зменшення можливості маневрувати власними коштами.

Низький коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показую, що дебітори в основному невчасно розраховуються з підприємством. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості також низький і показую що підприємство хоч і розраховується по своїх боргах, але основна частка кредиторської заборгованості це товарний кредит, який повертається дуже повільно.

Коефіцієнт автономії дуже низький і показує що підприємство дуже сильно залежить від своїх постачальників та кредиторів, та свідчить про те , що всі зобов'язання підприємства не можуть бути покриті його власними коштами.

Виходячи з зазначених особливостей фінансово-господарської діяльності підприємства ЧП «Аеро-М» зазначимо ряд особливостей, що, з одного боку, сприяють підвищенню ефективності управління фінансами, а, з іншого, - істотно його ускладнюють.

У результаті цього зроблено висновок стосовно напрямків оцінки ефективності управління фінансами підприємства, якими повинні стати наступні:

а) оцінка рівня достатності обсягу власних і притягнутих фінансових ресурсів з позицій забезпечення поточних потреб і запланованих темпів економічного розвитку;

б) оцінка рівня фінансової рівноваги підприємства в процесі його економічного розвитку, що визначається якісними і кількісними характеристиками джерел фінансових ресурсів;

в) оцінка рівня економічної ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства.

Для оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності ЧП «Аеро-М» було систематизовано показники, застосування яких дозволяє максимально врахувати специфічні особливості фінансово-господарської діяльності цього підприємства (табл. 2.5).

Відповідно до цього було запропоновано уніфікувати систему показників оцінки ефективності діяльності ЧП «Аеро-М» шляхом об'єднання їх у п'ять блоків: структура капіталу й активів, майновий стан, фінансовий стан, рентабельність та ділова активність.

Таке об'єднання показників є універсальним і відповідає цілям власників, менеджерів і кредиторів.

Запропонована система аналізу показників фінансово-господарської діяльності ЧП «Аеро-М» є основою для оцінки рівня фінансового менеджменту і відповідності системи фінансового управління в цілому вимогам, прийнятим у розвинених країнах.

Так, проведений згідно запропонованої комплексної системи аналізу показників фінансово-господарської аналіз діяльності ЧП «Аеро-М» (табл. 2.9) показав, що при незначному зниженні показників рентабельності продажу (з 16% до 11,2%), рентабельність виробництва різко зменшилась (з 14,3% до 4,4%). Загальна рентабельність усіх активів й власного капіталу також зменшилась (с 2,9% до 1,0% та з 3,1% до 1,2% відповідно). Це є наслідком перевищення темпів росту собівартості виробництва і рівня оподаткування у порівнянні з ростом вартості газу. Зниження рентабельності приводить до скорочення відрахувань на розвиток підприємства за рахунок прибутку, що скорочує їх можливості по здійсненню модернізації, переоснащенню та вирішенню соціальних задач.

Таблиця 2.9. Комплексна система аналізу показників фінансово-господарської діяльності ЧП «Аеро-М» у 2003-2007 рр.

Подобные документы

• Економічна ефективність підприємства

  Сутність інвестиційної привабливості підприємства, підходи до оцінки, використовувані методи, система показників та критеріїв, принципи управління. Аналіз економічної ефективної діяльності підприємства, перспективи розвитку та вдосконалення діяльності.
  
  курсовая работа [97,8 K], добавлен 04.11.2014
  

• Теоретичні аспекти ефективності діяльності підприємства

  Ефективність як економічна категорія. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Панда". Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [92,4 K], добавлен 03.06.2010
  

• Менеджмент інвестиційних проектів в зовнішньо економічній діяльності підприємств (на прикладі ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе")

  Теоретичні основи менеджменту інвестиційних проектів у ЗЕД підприємств. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності на ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе". Шляхи вдосконалення інвестиційної діяльності на підприємстві. Шляхи вдосконалення маркетингової діяльності.
  
  магистерская работа [1,2 M], добавлен 11.10.2011
  

• Права і обов’язки суб’єктів інвестиційної діяльності

  Теоретичні засади інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність як складова розвитку економіки України. Джерела формування інвестицій. Класифікація інвестицій. Економічний зміст, мета та завдання інвестиційної діяльності. Управління інвестиціями.
  
  курсовая работа [65,4 K], добавлен 18.01.2007
  

• Комплексна оцінка трудових ресурсів підприємства ДАХК "Артем"

  Сутність трудових ресурсів як економічної категорії. Характеристика кількісного, якісного складу працівників підприємства. Аналіз показників господарсько-фінансової діяльності підприємства ДАХК "Артем". Використання комплексної оцінки для ротації кадрів.
  
  дипломная работа [241,6 K], добавлен 25.02.2011
  

• Основи інвестиційної діяльності

  Концепція оцінки вартості грошей в часі. Вплив інфляції на результати інвестиційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності міжнародних корпорацій та їх вплив на конкурентоспроможність національних економік. Оцінка інвестиційного клімату в Україні.
  
  контрольная работа [55,4 K], добавлен 28.09.2009
  

• Роль інвестицій в підвищенні ефективності діяльності підприємства

  Аналіз стану господарської та інвестиційної діяльності на прикладі малого виробничо-комерційного підприємства "Акваріус-Дельта". Розробка системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби, аналіз її ефективності.
  
  дипломная работа [855,2 K], добавлен 21.09.2011
  

• Проблема оцінки інвестиційної привабливості регіону

  Інвестиційний аналіз регіону: природний, трудовий, економічний, інфраструктурний, науково-технічний потенціали; наявність податкових преференцій; промислове, сільськогосподарське виробництво; фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання.
  
  реферат [24,8 K], добавлен 16.12.2007
  

• Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ ВО "Конті"

  Обґрунтування стратегії виходу на зовнішній ринок ЗАТ ВО "Контi": характеристика підприємства, іноземних філій; аналіз ринку і конкурентів кондитерської групи; фінансові показники. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності компанії.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 09.06.2012
  

• Оцінка економічної і соціальної ефективності господарчої діяльності підприємства

  Сутність, роль та основні показники оцінки економічної та соціальної ефективності господарчої діяльності підприємств. Аналіз основних показників ефективності діяльності підприємства. Оцінка впливу факторів на динаміку ефективності підприємства.
  
  курсовая работа [74,6 K], добавлен 17.01.2013
  

• Аналіз використання підприємством ресурсів

  Показники ефективності господарської діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів, напрямки оцінки даного процесу та критерії. Техніко-економічна характеристика підприємства і показники його роботи, підвищення ефективності діяльності.
  
  курсовая работа [60,0 K], добавлен 12.04.2014
  

• Основні поняття інвестування

  Сутність поняття "інвестиції". Особливості мнвестіціонной діяльності, її цілі, завдання, класифікація, об'єкт та предмет, тривалість роботи. Фінансові інвестиції. Аналіз основних джерел інвестицій для підприємств. Реінвестиції I нематеріальні активи.
  
  реферат [25,7 K], добавлен 30.11.2008
  

• Оцінка операційної діяльності на підприємстві

  Матеріально-технічні ресурси ТОВ "БЕБІ ХІТ". Аналіз трудових ресурсів підприємства та системи матеріального стимулювання праці. Оцінка поточних операційних витрат. Аналіз податкових платежів. Особливості аналізу інвестиційної діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [1,7 M], добавлен 11.06.2014
  

• Оцінка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії України

  Зміст інвестиційної діяльності в капітальному будівництві. Вивчення проблеми раціонального використання бюджетних коштів в будівництві на державному рівні. Аналіз будівельно-інвестиційної ситуації в Закарпатській, Чернівецькій, Львівській областях.
  
  курсовая работа [733,7 K], добавлен 03.10.2014
  

• Формування стратегії конкурентоспроможності туристичного підприємства

  Характеристика, особливості та науково-теоретичні аспекти процесу розробки і впровадження стратегії кокурентноспроможності. Стратегічний баланс та SWOT-аналіз в діяльності туристичного підприємства. Аналіз та оцінка фінансово-господарської діяльності.
  
  дипломная работа [274,4 K], добавлен 26.08.2010
  

• Статистичне вивчення інвестиційної діяльності

  Статистичний аналіз рівня та динаміки інвестиційної діяльності. Виявлення динаміки та тенденцій інвестиційної діяльності, аналіз взаємозв’язків та вивчення факторів впливу. Застосування методу аналітичних групувань, особливості дисперсійного аналізу.
  
  контрольная работа [89,2 K], добавлен 07.04.2010
  

• Державне регулювання інвестиційної діяльності. Державна інноваційна політика

  Характеристика інвестиційно-іноваційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні. Застосування міжнародного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності до умов економіки України. Заходи підтримки інвестиційно-інноваційної активності.
  
  курсовая работа [180,6 K], добавлен 20.03.2009
  

• Державне регулювання інвестиційної діяльності

  Сутність інвестиційних процесів в економіці та їх закономірності. Характерні риси державного регулювання інвестиційних процесів в міжнародній економіці та в економічному просторі Україні. Проблеми недостатності фінансових ресурсів та їх залучення.
  
  контрольная работа [934,0 K], добавлен 07.02.2011
  

• Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві

  Сутність, організація та правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Характеристика техніко–економічних показників та фінансовий аналіз ДП ВАТ "Київхліб". Інвестиційний проект впровадження нового обладнання та планування діяльності.
  
  курсовая работа [203,4 K], добавлен 28.09.2009
  

• Аналіз результатів фінансової діяльності ЦЛ КВПіА

  Огляд наукових праць щодо економічної сутності понять "дохід", "прибуток". Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст. Виручка, її планування і використання. Організаційно-економічна характеристика ЦЛ КВПіА ДП "СхідГЗК" за 2005–2009 рр.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 14.07.2010
  

Другие документы, подобные "Теоретичні аспекти оцінки інвестиційної діяльності"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам

• Рубрики
• По алфавиту
• Закачать файл
• Заказать работу

• весь список подобных работ

• скачать работу можно здесь

• сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены

Показники	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007
1. Аналіз структури капіталу та активів
1. Коефіцієнт відношення статутного капіталу до загального обсягу власного капіталу	0,0827	0,7657	1,2447	0,7429	0,7827
2. Коефіцієнт фінансування за рахунок довгострокових позикових джерел	-	-	-	0,008	0,0013
3. Коефіцієнт фінансування за рахунок залучених коштів	0,0091	0,008	-0,458	0,0532	0,0207
4. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів до загальної суми активів	0,9206	0,9326	0,8966	0,8655	0,7732
5. Коефіцієнт співвідношення оборотних коштів до загальної суми активів	0,0794	0,0674	0,1034	0,1345	0,2268
2. Аналіз майнового стану
1. Коефіцієнт зносу основних засобів	0,2655	0,2677	0,3581	0,3773	0,3866
2. Строк оновлення основних фондів, років	0,11	44,5	65,1	42,4	19,0
3. Аналіз платоспроможності (ліквідності) та фінансової стійкості