Теоретичні аспекти оцінки інвестиційної діяльності

Рівень ліквідності

При емісії облігацій необхідно оцінювати рівень ліквідності як одного з критеріїв ефективності цінних паперів.



Рис. 3.7. Залежність прибутковості (%) від терміну погашення

Ліквідність означає можливість реалізувати актив протягом короткого терміну по «справедливій» ціні. Класичним прикладом різниці між ліквідним і неліквідним активом є картина й облігації великих американських компаній. Власник картини навряд чи зможе продати її за високою ціною протягом години; якщо в нього мається можливість чекати, то ціна картини може бути набагато вище, ніж при негайній її реалізації.

Головним показником того, наскільки ліквідний даний цінний папер, являється різниця котирувань попиту та пропозиції. Якщо ця різниця мала, цінний папір може бути продано близько до своєї справжньої ціни. Якщо ж вона велика, то для швидкого продажу інвестору прийдеться прийняти ціну попиту, що, можливо, сильно занижена.

Однак, важливо не тільки, які ціни попиту та пропозиції маються в даний момент, але і те, наскільки ці котирування стійкі. Якщо з даною облігацією працюють кілька компаній, регулярно проводяться угоди. Такий цінний папір можна вважати ліквідним.

Очевидно, що чим нижче рівень ліквідності, тим більше незручностей випробують інвестори і тим вище необхідна норма прибутковості по облігаціях. Реально ліквідну премію важко точно оцінити, але вважається, що на її розвинутих ринках існує різниця принаймні в 2% (а може бути й від 4% до 5%) у цінах між найбільше і найменш ліквідними фінансовими активами з подібними іншими характеристиками. В Україні ця величина може бути ще більше.

Облігації компанії по випуску легких літаків А-209 вважаються досить ліквідними (у силу відсутності подібних літаків), і премія може скласти від 3% до 4%.

Премія за можливість неплатежу

Премія за ліквідність передбачає і премію за ризик інвестування в облігації під випуск легких літаків.

Фактично премія за ризик неплатежу компенсує інвестору можливість того, що підприємство взагалі не виплатить обіцяні їм суми грошей. Це саме і є різниця між обіцяною й очікуваною прибутковістю до погашення. Чим вище ризик несвоєчасної реалізації проекту, тим відповідно вище значення премії за ризик.

Реально премію за можливість неплатежу неможливо обчислити приведеним вище способом, оскільки розрахунок очікуваної прибутковості є вкрай складною процедурою. На розвинутих ринках це питання звичайно переборюється в такий спосіб.

Кожна облігація має визначений рейтинг, що характеризує надійність даної облігації з погляду ризику неплатежу. Рейтинги виставляються спеціальними рейтинговими агентствами. Усього виділяється порядку десяти рейтингових класів. Облігації, що мають однаковий рейтинг, мають за інших рівних умов і однакову прибутковість.

Різниця між дохідністю облігацій різних рейтингових класів називається спредом. Величина спреда міняється згодом, різниця між найбільш надійними і низьконадійними спекулятивними облігаціями може досягати декількох процентних пунктів.

У нашому випадку премія за ризик проекту по створенню літака А-209 складе 3%. Таким чином, підсумковий купонний доход по облігаціях складе 9% річних у валюті, що відповідає середній прибутковості корпоративних облігацій російських емітентів на внутрішньому ринку.

Умови виходу на відкритий ринок.

Зокрема, для фінансування літака А-209 передбачається емісія на 10 млн дол., що відповідає критерію доцільності облігаційної позики. У період емісії підприємство не є збитковим.

Мається конкретна програма по створенню літака. Поточна кон'юнктура фінансового ринку така, що швидко залучити за допомогою облігацій великий обсяг «дешевих» засобів може бути досить складно. Робота з облігаційними позиками -- тривалий процес. Але формування іміджу гарного позичальника, публічної кредитної історії може стати коштовним нематеріальним активом підприємства, за рахунок якого підприємство надалі зможе значно знизити вартість позикових засобів. При цьому, найвищий імідж (і найнижча процентна ставка) буде у тих підприємств, що вийшли на ринок облігаційних запозичень першими, що має місце для досліджуваного підприємства.

Дати якусь чітку, однозначну рекомендацію, коли має сенс проводити випуск облігацій, практично не представляється можливим. Можна лише представити загальні розуміння, що свідчать на користь випуску облігацій: випуск облігацій можна застосовувати для залучення фінансування в розмірі від одного до двох млн дол. з метою реалізації інвестиційних програм на термін від трьох до п'ти років, сполучених з низьким чи помірним рівнем ризику. Ці умови відповідають проекту створення легкого літака А-209.

Найбільш важкою для багатьох підприємств вважається процедура підготовки проспекту емісії, у тому числі і для досліджуваного підприємства. Дійсно, це досить великий документ, обсягом у кілька десятків сторінок. Однак велика частина інформації, наданої в проспекті емісії, є довідковою інформацією про підприємство (фінансова звітність, інформація про діяльність), і її підготовка не вимагає спеціальних зусиль. Випуск облігацій обкладається досить високим податком на операції з цінними паперами (0,8% номінальної вартості). Безсумнівно, цей податок істотно збільшує трансакціонні витрати випуску облігацій. Однак і при використанні альтернативних варіантів фінансування (банківські кредити, векселі) підприємство теж зіштовхується з такими витратами. Банківський кредит, крім власне процентної ставки, може включати витрати по одержанню. Вексельна позика вимагає випуску самих векселів, організацію перевірки їхньої дійсності, крім того, виникають проблеми з заліком ПДВ. Тому в багатьох випадках, навіть з урахуванням податку на операції з цінними паперами, облігації все рівно можуть бути найбільш дешевим варіантом фінансування.

Етапи емісії облігацій.

Для фінансування проекту А-209 необхідно знати етапи емісії.

Процедура безпосереднього розміщення облігацій є досить складною. Питання: хто купить облігації? -- повинний бути основним при ухваленні рішення про випуск облігації. Для успішного розміщення позики:

-Необхідно оцінити, чи може підприємство взагалі розміщати облігаційну позику. Важко буде розмістити облігації, якщо в підприємства погана репутація позичальника. Облігації ніколи і ніде не служать варіантом фінансування малого бізнесу і ризикованих проектів. Облігації може розмістити тільки середнє чи велике підприємство, що знаходиться в пристойному фінансовому положенні. Обсяг позики, при якому має сенс розміщати облігації, складає, по досвіду українських підприємств, не менше одного млн грн., але в більшості випадків випуск облігацій доцільний на суму не менше від десяти до двадцяти млн. грн.

- Перед тим, як починати які-небудь дії, треба ретельно проробити параметри майбутньої позики з урахуванням особливостей підприємства, кон'юнктури фінансових ринків, планованого обсягу позики і кола інвесторів і т.д. Перед прийняттям якого-небудь рішення про початок розміщення позики підприємство повинне розробити концепцію облігаційної позики. Вона повинна розроблятися підприємством за допомогою фінансових консультантів.

-Необхідно провести комплекс заходів щодо підвищення інтересів інвесторів до облігацій. Набір засобів тут найрізноманітніший і залежить від того, хто буде виступати потенційними покупцями облігацій. Але головний принцип незмінний у будь-якому випадку -- підтримувати відкритість, формувати позитивне інформаційне поле, підтримувати активні контакти з засобами масової інформації.

-Вибрати компетентних партнерів на ринку цінних паперів. Організації, що займаються розміщенням цінних паперів, називаються андеррайтерами. Така організація може бути одна чи трохи (у цьому випадку говорять про консорціум андеррайтерів чи емісійному синдикаті). Вибір андеррайтера залежить і від того, хто планується бути притягнутим в якості інвесторів. Якщо підприємство розраховує на гроші іноземних інвесторів, доцільно залучити компанію, що має гарні зв'язки за кордоном. Якщо підприємство націлюється на регіональних інвесторів, у ролі андеррайтера може виступити найбільший регіональний учасник ринку цінних паперів.

-Організувати вторинний ринок облігацій. Облігації тим і відрізняються від кредитів, що це ринковий борг, що легко може бути переуступлений одним кредитором іншому. Якщо облігації не звертаються на ринку, то пропадає сама ідея, а разом з нею і плюси облігацій як фінансового інструмента. Вторинний ринок практично ніколи не виникає сам по собі, без зусиль емітента.

Для українських підприємств у даний час випуск облігацій може становити інтерес не стільки як джерело швидкого одержання порівняно дешевих позикових засобів, скільки перспектива одержати таке джерело в майбутньому. Перший випуск облігацій може і не дати підприємству відчутної економії в порівнянні з одержанням банківського кредиту. Однак випуск облігацій зараз дасть можливість підприємству в майбутньому дійсно залучати засобу дешевше й у більшому обсязі, чим через банки. Тобто саме рішення здійснити випуск облігацій може розглядатися як своєрідна інвестиція.

Емісія облігацій складається з етапів:

- ухвалення рішення про випуск облігацій;

- реєстрація випуску цінних паперів;

- розміщення облігацій серед інвесторів;

- реєстрація звіту про випуск;

- організація вторинного ринку.

Тут ми зупинимося тільки на самих істотних моментах, зв'язаних з випуском корпоративних облігацій, зокрема по проекті А-209.

При розгляді процедури емісії облігацій доцільно розмежувати юридичну і фактичну сторону цього процесу. Природно, що таке розмежування не може не бути деякою мірою умовним, оскільки юридична сторона питання накладає визначені обмеження на те, які цінні папери, у якому обсязі, яким образом може розміщати емітент. Проте, після того, як на початковому етапі підприємство взяло до уваги ці обмеження, питання юридичного оформлення випуску цінних паперів і його фактичного розміщення деякою мірою незалежний друг від друга.

Ухвалення принципового рішення. Розрахунок параметрів позики.

До основних параметрів облігацій відносяться термін їхнього звертання, форма випуску (дисконтна/купонна, іменна/ пред'явницька) і купонна ставка. При випуску цінних паперів підприємство зіштовхується з тим, що може існувати визначена невідповідність між параметрами, що влаштовують підприємство, і вимогами інвесторів.

У реальності підприємство деякою мірою підбудовується під ринок, тому перед вибором параметрів облігації необхідно оцінити, які з них будуть користатися найбільшим попитом інвесторів. Найбільші перспективи в Росії мають облігації:

- іменні бездокументні;

- ті, які мають перемінну ставку купона і прив'язку номіналу облігації до валютного чи еквівалента до постійних цін (індексування з урахуванням інфляції).

У нашому випадку фінансування має на увазі випуск купонних валютно-индексувальних документних облігацій на пред'явника зі ставкою купона, рівної 9% річних.

Вибір величини купонної ставки

Очевидно, що підприємства зацікавлені сплачувати по можливості менший відсоток, інвестори -- одержати більший відсоток. Довгий час випуск облігацій був практично невигідний через надмірно високі ставки відсотка, викликаних активною політикою держави по_запозиченню шляхом випуску ГКО.

Події, що відбулися в останній час, змінили ситуацію, і підприємства мають можливість залучати засоби під менші процентні ставки. В даний час, в умовах нерозвиненості ринку корпоративних облігацій, однозначно оцінити можливий рівень процентних ставок досить важко. Базуючи на деяких оцінках, вважаємо, що прийнятний діапазон процентних ставок складає від дев'яти до дванадцяти % річних у валюті.

Не менш важливим параметром випуску облігацій є вид доходу: купонний чи дисконтний.

Аналізуючи практику російських емітентів, можна відзначити, що на ринку корпоративних облігацій дисконтні облігації мало розвиті. Частка їх складає близько 10% обсягу ринку (у грошовому еквіваленті). При цьому емітентами є першокласні позичальники (Внешторгбанк, Алроса, ММК), у платоспроможності яких сумніватися не доводиться.

Купонні облігації вигідні інвестору -- частково повертається борг. Кошти не заморожуються на значний термін. Якщо позичальник регулярно виплачує купон, це підвищує до нього довіра з боку інвесторів. Вигідні купонні облігації й емітенту -- основний тягар розплати не відкладається на момент погашення облігацій.

Усі ці фактори в остаточному підсумку враховуються. У результаті купонні можна розмістити під меншу ефективну прибутковість, чим з нульовим купоном (дисконтні).

У даному випадку, з метою підвищення довіри інвесторів до позичальника, передбачається випустити чотирирічні купонні валютно-индексувальні облігації, з розміром купона, рівним 9% річних.

Термін звертання облігацій

При виборі терміну, на який розміщаються облігації для фінансування проекту А-209, підприємство звичайне знаходиться перед дилемою: розміщати облігації на короткий термін під менший відсоток і нести більший ризик або розміщати їх на більш тривалий термін, що підвищує процентну ставку, але зменшує ризик. На вибір терміну розміщення облігацій впливають фактори, викладені раніше.

Кожен новий випуск облігацій вимагає підготовки і реєстрації проспекту емісії, що також зв'язано зі значними тимчасовими витратами, а часто і коштами. З урахуванням витрат по організації випуску вартість запозичень для емітента істотно зростає при скороченні терміну звертання облігацій.

Це можна проілюструвати прикладом. Здійснюється випуск гривневих облігацій, виплати по який прив'язані до курсу долара, на суму 100 млн дол. по номіналі. Купонна ставка складає 10% річних, ціна первинного розміщення облігацій -- по номіналі. Тому що умови оподатковування витрат на виплату відсотків по кредиту і по облігаціях у даний час однакові, ефективна вартість кредиту комерційного банку для позичальника за даних умов склала б 10% річних.

При випуску облігацій, на відміну від кредиту, емітент сплачує податок у розмірі 0,8% номінальної вартості випуску, несе витрати по організації випуску: витрати на підготовку емісії, біржові збори, оплату послуг андеррайтерів, аудиторів. Припустимо, що вони складають 0,5% суми випуску. Взаємозв'язок ефективної вартості запозичення від терміну звертання облігацій для приведеного вище приклада представлена в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Вплив терміну звертання облігацій на вартість запозичення

Термін звертання	Шість місяців	Дев'ть місяців	Один рік	Два роки
Ефективна вартість запозичення, % річних	12,6	11,9	11,3	10,7

Звідси видно, що, якщо умови обслуговування облігаційної позики і кредиту з терміном погашення два роки відрізняються незначно, те для піврічних запозичень ефективна вартість капіталу майже на 30% перевищує номінальну купонну ставку.

Таким чином, підприємству доцільно випускати середньострокові облігації з терміном обертання чотири роки.

Номінування й індексування облігацій

Номінал облігації може бути зафіксований у гривнях, в іноземній валюті, прив'язаний до темпу чи інфляції до ціни якого-небудь товару.

У нашому випадку для фінансування проекту будуть випускатися валютно-индексувальні облігації, номинуємі в гривнях.

Форма випуску: документальна чи без документальна.

При випуску облігацій необхідно вирішувати питання про форму випуску - документальної чи бездокументальної. Кожна форма має як свої достоїнства, так і недоліки.

У нашому випадку, використовуючи досвід інших українських емітентів, підприємству доцільно випускати документальні облігації на пред'явника, з централізованим збереженням глобального сертифіката облігацій. Це дозволить не тільки скоротити витрати по веденню реєстру, але і буде можливо котирування облігацій на біржі для формування ліквідного вторинного ринку.

Інші параметри облігацій, такі як абсолютна величина номіналу, купонний період і інші, не мають настільки істотного значення і звичайно приймаються в залежності від сформованої в даній країні практики. Однак в Україні ця практика практично відсутня, і на фінансовому ринку звертаються облігації, що характеризуються істотним розкидом цих параметрів.

Дотримуючись досвіду українських емітентів, планується установити номінал однієї облігації, рівну однієї тис. грн. Частота виплат купонного доходу -- раз у рік.

Розміщення облігацій.

Розміщення облігацій може починатися тільки після державної реєстрації випуску. Розміщення цінних паперів шляхом підписки виробляється протягом терміну, зазначеного в зареєстрованому рішенні про випуск. Цей термін не повинний перевищувати одного року з дня ухвалення рішення про -випуск цінних паперів. Вважаємо, що розміщення облігацій по фінансуванню проекту А-209 не порушує встановлені терміни.

Маркетинг і реклама. Взаємини з інвесторами.

Обов'язковим елементом розміщення облігаційної позики для фінансування проекту А-209 є проведення маркетингу і пошук інвесторів. У даному випадку виключається пряма реклама в засобах масової інформації, а шукаються зацікавлені приватні й офіційні інвестори.

Витрати на проведення емісії облігацій.

На відміну від кредитного фінансування, випуск корпоративних облігацій сполучений зі значними витратами на випуск -- трансакційними витратами. Вище ми вже перелічили основні етапи емісії.

Розглянемо тепер, які витрати несе підприємство на кожнім етапі емісії і розрахуємо ефективну вартість запозичення засобів (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Витрати на проведення емісії облігацій

Стаття витрат	Величина	Примітка
Податок на емісію, (%)	0,8	Разовий, від об'єму
Договір на розміщення з біржею, (долл.)	2000	Разовий
Лістинг на біржі, (долл.)	500	Разовий
Комісія біржі за розміщення, (%)	0,035	Разовий, від об'єму
Виплата купону, (%)	9	Від об'єму емісії
Витрати по виплаті купону, (%)	0,18	Від об'єму емісії

Ефективна вартість запозичення засобів для облігаційної позики із терміном обертання чотири роки складе:

9% + 0,18% + (0,8% + 0,035%) : 4 = 9,39%.

З огляду на мінімальну ставку кредитування - 12%, економія на обслуговуванні боргу за кожний рік використання позикових засобів складе 2,61% (12-9,39). Приймаючи в увагу значний обсяг позикових засобів (10 млн. дол.), а також строк окупності проекту (чотири роки), підприємство заощадить близько 1 млн дол. на обслуговування боргу.

Облік дисконтування трохи зменшить дану величину й у наступних розділах вона буде уточнюватися.

Оцінка економічної ефективності емісії облігацій

Проведемо розрахунок змішаного фінансування проекту з наступних джерел: 38,1% власних засобів у перший рік і 61,9% позикових засобів у другий і третій роки.

Інвестиційний проект вимагає 15 млн долл. інвестицій, що витрачаються протягом трьох років. У перший рік інвестуються власні засоби в розмірі 5 млн дол., у другий -- інвестиції виробляються з засобів облігаційної позики обсягом 6 млн дол., у третій -- чотири млн дол. із другої позики.

Підприємство планує використовувати власні засоби в розмірі 5,72 млн. дол. З них п'ять млн дол. інвестуються в перший рік, 48 тис. дол. витрачається на реєстрацію проспекту емісії в другий рік фінансування проекту, 583 тис. дол. витрачається в третій рік на реєстрацію проспекту емісії й обслуговування боргу (виплата купона по першій облігаційній позиці).

Починаючи з другого року, коли готовність проекту складе 33% (5/15), підприємство планує залучити засоби на вторинному ринку, випустивши дві облігаційних позики. Ставка купону складе 9% річних.

З урахуванням податку на емісію 0,8% обсягу емісії і витрат по виплаті купона (навантаження = 2% обсягу купона = 0,18% обсягу емісії) ефективна вартість запозичення складе 9,39% річних у валюті.

Проведемо порівняльний аналіз різних варіантів фінансування.

Основне розходження двох представлених варіантів фінансування складається саме в графіках виплат суми боргу і відсотків по ньому. Розглянемо ці виплати докладніше (табл. 3.6 і 3.7).

Таблиця 3.6. Графік грошових виплат кредитного фінансування

Найменування показника	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	Всього
Витрати власних засобів		-5000							-5000
Трансакційні витрати на випуск									0
Витрати на обслуговування боргу				-720	-1200	-1168	-997	-545	-4630
Погашення боргу					-270	-1422	-3763	-4545	-10000
Всього виплати за рік		-5000	0	-720	-1470	-2590	-4760	5090	-19630
Фінансовий підсумок року		0	0	0	0	0	0	790
Наявність власних коштів	5720	720	720	0	0	0	0	790

Таблиця 3.7. Графік грошових виплат по випуску облігаційної позики

Найменування показника	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	Всього
Витрати власних засобів		-5000							-5000
Трансакційні витрати на випуск			-48	-32					-80
Витрати на обслуговування боргу				-551	-918	-918	-918	-367	-3672
Погашення боргу							-6000	-4000	-10000
Всього виплати за рік		-5000	-48	-538	-918	-918	-6918	-4367	-18752
Фінансовий підсумок року		0	0	0	0	0	0	1513
Наявність власних коштів	5720	720	672	89	641	2313	155	1668

Як видно з табл. 3.6 і 3.7, фінансування проекту шляхом випуску облігаційної позики вигідніше по трьох причинах:

-підприємство завжди має на рахунку кошти, : що може зіграти велике значення при виникненні непередбачених ситуацій і відхиленні процесів виробництва (збуту) від заданих;

-основна вага погашення боргу відкладається з перших років функціонування проекту (2009--2010 р.) і приходиться на 2011--2012 р., коли підприємство цілком стійке;

-загальна сума грошових виплат (сума борга, трансакційних витрат і накладних витрат) менше на 701 тис. дол., чим при кредитному фінансуванні.

Таблиця 3.8. Порівняння варіантів фінансування

Найменування показника	Кредитне фінансування	Облігаційна позика
Майбутні грошові надходження (FV), тис. долл.	32760	32760
Майбутні грошові виплати (FV), всього, тис. долл.	19630	18752
Із них: трансакційні витрати, тис. долл.	0	80
Витрати на обслуговування боргу, тис. долл	4630	3672
Величина інвестицій, тис. долл.	15000	15000
Чистий приведений ефект (NPV), тис. долл.	2161	2825
Економічна ефективність (РІ)	1,16	1,22
Термін окупності вкладень (РР), років	4	4
Середньорічна рентабельність інвестицій (АRR), %	16,5	17,4

З табл.3.8 видно, що грошові виплати зменшуються з 19 630 до 18 752 тис. дол. на величину 878 тис. дол. Чистий приведений ефект (NPV) зростає з 2161 до 2825 тис. дол. на величину 664 тис. дол. Економічна ефективність (Р1) зросла з 1,16 до 1,22, тобто на 5,2%, середньорічна рентабельність інвестицій (ARR) також збільшилася на 0,9%.

Таким чином, фінансування проекту створення легкого літака А-209 доцільно здійснювати на основі емісії облігацій.

ДОДАТОК А

Баланс на 31 грудня 2007 р. форма № 1-м

Актив	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи Незавершене будівництво	020		0,6
Основні засоби: залишкова вартість залишкова вартість	030	27,4	24,8
первісна вартість	031	33,2	33,2
Знос	032	(5,8)	(8,4)
Довгострокові фінансові інвестиції	040
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	27,4	25,4
ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси	100
Готова продукція	130
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість	160		158,7
первісна вартість	161		158,7
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	0,1	0,7
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	110,0	68,0
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті	230	3,6	2,4
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	18,3	3,5
Всього за розділом ІІ	260	131,9	233,4
Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280	159,3	258,8
Пасив
І. Власний капітал Статутний капітал	300	33,2	33,2
Додатковий капітал	320
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	(5,8)	(8,1)
Неоплачений капітал	360
Усього за розділом І	380	27,4	25,1
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430
III. Довгострокові зобов'язання	480
IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	70,2	172,6
Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом	550		2,1
зі страхування	570		0,7
з оплати праці	580		1,4
Інші поточні зобов'язання	610	61,7	56,8
Усього за розділом IV	620	131,9	233,7
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	159,3	258,8

ДОДАТОК Б

Звіт про фінансові результати за 2007 р. Форма № 2-м

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	874,8
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	(148,9)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)	030	725,9
Інші операційні доходи	040
Інші звичайні доходи	050
Надзвичайні доходи	060
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050 + 060)	070	725,9
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080
Матеріальні затрати	090
Витрати на оплату праці	100	( 3,1 )
Відрахування на соціальні заходи	110	( 1,1 )
Амортизація	120	( 2,6 )
Інші операційні витрати	130	(14,0 )
у тому числі:	131	(707,4)
Інші звичайні витрати	150
Надзвичайні витрати	160
Податок на прибуток	170
Разом витрати (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 ± 080 + 160 + 170)	180	( 728,2 )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-2,3

Размещено на Allbest.ru

...