Слід відзначити, що багато законодавчих і нормативних актів не виконуються, і насправді вони не забезпечують гарантій підприємницької діяльності. У теперішній час становлення України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави законодавчо-нормативній базі країни властива нестабільність, особливо в області підприємницької діяльності. 3 одного боку, постійні зміни законодавства сприяють зростанню нестабільності в економіці країни, посилюють соціальну напруженість, сприяють нераціональній витраті бюджетних коштів, створюють труднощі в адаптації суб'єктів підприємницької діяльності у економічному просторі країни. 3 іншого боку, саме ця мобільність свідчить про позитивні тенденції в удосконаленні законодавчо-нормативної бази і в посиленні правового захисту суб'єктів господарювання. Не сприяє успішному функціонуванню торговельних підприємств жорстка державна податкова політика. Чинний Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 р. ставить підприємства у певні обмежуючі рамки і погіршує перспективи їхнього розвитку.

Посилення податкового тягаря не підвищує бажання і можливості підприємств реінвестування прибутків, веде до їхнього приховування, до тіньового бізнесу, до посилення конкурентної боротьби за виживання. Рішення проблеми якості в Україні в нових умовах господарювання багато в чому залежить від створення відповідної законодавчої бази, яку у теперішній час складають: Закон України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 p., Закон України «Про захист прав споживачів» від 01.10.1991 p., Закон України «Про метрологію і метрологічну

діяльність» від 11.02.1998 р., Закон України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.1997 р. та інші. Важливу роль у підвищенні рівня конкурентоспроможності товарів грає сертифікація, тобто сукупність дій, процедур, спрямованих на підтвердження того, що продукція відповідає визначеним стандартам або технічним умовам. Особливій жорсткості підлягають у теперішній час стандарти якості, що забезпечують екологічну чистоту, високу ступінь уніфікації продукції, заходи щодо безпеки і захисту здоров'я людини. Таким чином, високий динамізм зміни законодавчої бази, несприятливе відношення уряду до підприємництва, неузгодженість законодавчої і виконавчої влади, жорстка податкова політика не сприяють ефективному функціонуванню підприємств та їх перспективному розвитку, проте, слід відмітити і позитивні тенденції в удосконаленні законодавчо-нормативної бази України і в посиленні правового захисту суб'єктів господарювання.

Економічні фактори

Економічні фактори знаходяться у постійному руху. Економічне середовище характеризується показниками ВВП; індексу інфляції споживчих цін; динамікою реальних прибутків населення; станом бюджету; рівнем безробіття.

Аналізуючи економічну ситуацію, слід особливу увагу приділяти купівельній спроможності населення, яка виражається в рівні його прибутків.

Соціально-демографічні фактори

Соціально-демографічні фактори суттєво впливають на діяльність торговельних підприємств, хоч і повільно змінюються. До них відносяться динаміка чисельності населення, зміни його вікової структури, рівня народжуваності, міграції, рівня освіти. Слід відзначити

підвищення рівня освіти і професійної підготовки у навчальних закладах України вищих рівнів акредитації, що обумовлено пред'явленням більш високих вимог ринком праці України до спеціалістів, які мають продуктивно працювати в умовах ринкових відносин на благо своєї країни. Збільшилася кількість вищих навчальних закладів, що відповідно пов'язане зі зростанням кількості бажаючих одержати вищу освіту. Таким чином, вивчення і постійне відстеження змін у соціально-демографічному середовищі підприємств дуже важливо, оскільки вони безпосередньо впливають на їхню діяльність через зміни в динаміці та структурі попиту.

Техніко-технологічні фактори

Технологічне середовище, у якому функціонують торговельні підприємства, охоплює технологічні можливості щодо отримання товарів відповідної якості, можливості їхнього доведення до споживачів, перспективи технологічних поліпшень. Технологічне середовище має велике значення і потребує дослідження з погляду обмежень, тенденцій і можливостей для підприємств. Саме тут підприємства можуть знайти напрямки щодо отримання міцних конкурентних переваг.

У теперішній час спостерігається прискорення науково-технічного прогресу. У 70-80-х роках у суспільному виробництві розвинених країн став домінувати п'ятий технологічний уклад і почав поширюватися шостий. Провідні елементи п'ятого укладу - це комплекси технологічних і енергетичних автоматів під управлінням комп'ютерів. Технології шостого укладу реалізуються комплексами автоматичних машин-роботів зі штучним інтелектом. У найбільш передових країнах частка на НДДКР у ВВП постійно зростає і складає 2-2,5 %. На жаль, в Україні в умовах нестачі бюджетних коштів можна спостерігати зниження фінансування наукоємних галузей. Таким чином, технологічні фактори активно впливають на діяльність торговельних підприємств, оскільки, з одного боку, створюють можливості у досягненні певних конкурентних переваг, а з другого -

передбачають певні обмеження у їхній діяльності. Це пояснюється тим, що підприємства, які відслідковують тенденції НТП, використовують і впроваджують найновіші техніку і технології, нововведення в області товарної політики, ризикують з впровадженням інноваційних систем управління, без сумніву опиняються у виграшу. Проте, в сучасних складних економічних умовах багатьом підприємствам часто не вистачає коштів для впровадження технологічних досягнень.

Систематизація результатів вивчення факторів конкурентного макросередовища за певний період дозволяє розробити прогноз впливу факторів конкурентного макросередовища на найближчу перспективу (до 5 років).

Для цього доцільно використовувати модель прогнозної оцінки впливу факторів конкурентного макросередовища на діяльність підприємств на основі методу сценаріїв.

Представлена методика охоплює оцінку чотирьох типів сценаріїв впливу факторів на діяльність підприємств: реальний сценарій, оптимістичний прогнозний сценарій, песимістичний прогнозний сценарій і реалістичний прогнозний сценарій.

Реальний сценарій відбиває дійсний стан справ у теперішній час на основі оцінки характеру впливу кожного досліджуваного фактора на підприємства за допомогою оцінки ступеня впливу фактора на галузь (торгівлю) і на підприємства (торговельні) і спрямованості цього впливу (позитивної або негативної).

Оптимістичний і песимістичний прогнозний сценарії відбивають імовірність реалізації кожного сценарію і прогнозну експертну оцінку впливу факторів конкурентного макросередовища на підприємства у випадку реалізації оптимістичного або песимістичного прогнозу.

Реалістичний прогнозний сценарій дає уявлення про характер впливу факторів конкурентного макросередовища на перспективу. В основі розробки реалістичного прогнозного сценарію лежить теорія імовірностей.

Реалістичний прогнозний сценарій розробляється на базі імовірності реалізації оптимістичного та песимістичного прогнозних сценаріїв і розраховується як середнє очікуване значення, тобто значення величини реалізації кожного фактора конкурентного макросередовища. Середнє очікуване значення є середньозваженим для всіх можливих результатів прогнозної тенденції впливу (позитивного і негативного) на галузь в цілому і на підприємства, де імовірність кожного результату використовується у якості вагомості відповідного значення.

Зовнішній стратегічний аудит безпосереднього оточення підприємств передбачає аналіз тих факторів конкурентного маркетингового середовища, із якими підприємство знаходиться в безпосередній взаємодії. У стратегічному аналізі пріоритетними факторами безпосереднього оточення є: конкуренти, споживачі, постачальники, маркетингові посередники та контактні аудиторії.

Діагностика конкурентоспроможності підприємств передбачає, передусім, дослідження діяльності конкурентів. З метою підвищення ефективності стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств, результативності їхньої діяльності і стійкого функціонування на ринку у довгостроковій перспективі необхідно проводити систематичне дослідження конкурентів, що передбачає аналіз і оцінку основних напрямків їхньої роботи на конкурентному ринку.

Дослідження конкурентів в процесі стратегічного маркетингового управління конкурентоспроможністю охоплює декілька етапів.

Перший етап - виявлення дійсних і потенційних конкурентів.

Другий етап - оцінка загальної діяльності конкурентів, визначення найбільш активних і пріоритетних конкурентів.

Третій етап - оцінка конкурентоспроможності пріоритетних конкурентів і визначення «ключових факторів конкурентного успіху» підприємств на ринку в процесі маркетингового аудиту конкурентоспроможності .

Перший етап дослідження конкурентів передбачає виявлення дійсних і потенційних конкурентів. Від вибору пріоритетних підприємств-конкурентів залежить повнота та якість стратегічного аналізу конкурентного ринку, а також значимість кінцевих результатів дослідження. Отже, актуальною стає проблема стратегічного конкурентного сегментування ринку.

Процес стратегічного конкурентного сегментування ринку доцільно проводити в два етапи: конкурентної макросегментації і конкурентної мікросегментації.

Процес конкурентної макросегментації ринку має стратегічне значення, оскільки приводить до визначення області діяльності під-приємств-конкурентів і до ідентифікації факторів, ключових для досягнення успіху на обраних ринках (сегментах).

В ідеалі визначення бізнесу повинно бути сформульовано в термінах, достатньо конкретних, щоб дати практичні вказівки, і в той же час достатньо широких, щоб стимулювати творчий підхід, наприклад, відносно можливостей розширення органічного зростання підприємств або диверсифікації їхньої діяльності у суміжні області.

У сучасній літературі з маркетингу виділяють декілька підходів до стратегічної конкурентної макросегментації підприємств-конкурентів за наступними ознаками сегментації: концепція діяльності; рольова функція; ключові аспекти орієнтації маркетингової діяльності; потреби споживачів; стратегічна поведінка конкурентів; конкурентна позиція; функціональна ознака; стиль конкурентної активності, які представлені у табл. 2.4.

Стратегічна конкурентна макросегментація залежно від потреб споживачів дозволяє виділити у конкурентному середовищі споживчого ринку:

* підприємства-конкуренти, що орієнтуються на задоволення всього комплексу потреб споживачів (універсальні підприємства);

* підприємства-конкуренти, що орієнтуються на задоволення специфічних потреб окремих сегментів ринку (змішані підприємства; комбіновані підприємства; спеціалізовані непродовольчі підприємства; спеціалізовані продовольчі підприємства)[20].

Таблиця 2.4. Підходи до стратегічної конкурентної макросегмецтації підприємств-конкурентів

Ознака сегментації	Характеристика типів конкурентів	Джерело
Концепція ді'яльності	· Віолєнти - підприємства, що здійснюють торговельну діяльність у сфері реалізації, відрізняються великим товарооборотом товарів та послуг; спираючись на свою конкурентну силу, мають намір домінувати на великому ринку, за можливістю витісняючи з нього конкурентів; приваблюють покупців порівняльною дешевизною та добротністю (середній рівень якості) своїх товарів; · патієнти - підприємства, які стали на шлях вузької спеціалізації; реалізують особливі незвичайні товари для певного (частіше вузького) кола споживачів; намагаються не розпиляти своїх зусиль, завойовуючи максимальну частку невеликого ринкового сегменту; комутанти - дрібні неспеціалізовані підприємства, що займаються звичайним бізнесом у місцевих (локальних) масштабах;	Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. - М.: Акалис, 1996. - 272 с
	· спрямовані на найкраще пристосування до задовольняння невеликих за обсягом потреб ринку; · експлеренти - підприємства-піонери у будь-якому напрямку діяльності; маркетингові зусилля спрямовані на створення нових або радикальне перетворенням старих сегментів ринку; зайняті постійним пошуком революційних рішень; головний фактор їхньої сили зв'язаний з випередженням у впровадженні принципових нововведень
Рольова функція на ринку	· Лідер ринку - частка на ринку - 40 %; · претендент на лідерство (челенджер) - 30 %; · послідовник - 20 %; · новачок (нішер) - до 10 %	Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. - СПб.: Питер, 2000. -752 с.
Ключові аспекти орієнтації маркетингової діяльності	· Підприємства-експансіонери на ринку (зростання/підтримка); · підприємства-ініціатори в області цінової політики і політики якості; підприємства-ініціатори в області технології.	SWOT-аналіз - основа формування маркетингових стратегій підприємства
		/Підред. Л.В. Балабанової. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001.- 180 с.
Потреби споживачів	· Підприємства, які орієнтуються на задоволення усього комплексу вимог до даного товару, що пред'являються споживачами; · підприємства, що спеціалізуються на задоволенні специфічних потреб, характерних для окремих сегментів ринку; · підприємства, що намічають вихід на ринок з товарами, аналогічними тим, що реалізуються на ньому; · підприємства, що поки обслуговують інші ринки аналогічними товарами, але вихід яких на поданий ринок є можливим; · підприємства, що виробляють товар-замінники, спроможні витиснути традиційні товари з ринку	Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Навч. посібник / З.Є. Шершньова, С. В. Оборська. - К.: КНЕУ, 1999. -384 с.
Стратегічна поведінка конкурентів	· Творці нових товарів - використовують усі досягнення НТП; частіше за інших проявляють занепокоєння, так як інновації конкурентів створюють загрозу застарівання технологічної бази; · вмілі діячі ринку - їхній успіх заснований на глибокому розумінні ринку і його тенденцій; · переслідувачі лідера - за мірою своїх можливостей можуть добиватися успіхів, проте, звичайно, не уявляють значної безпеки; пливучі за течією - повільно «дрейфують» під впливом дії їхніх внутрішніх сил, як	О'Шонесси Дж. Конкурентний маркетинг: стратегический подход / Пер. с англ. под ред. Д. О. Ямпольской. - СПб.: Питер, 2001. - 864 с.
	· правило, ці підприємства втратили правильну ринкову орієнтацію; · потенційні інтервенти з інших галузей (невмілі марке-тери) - мають намір вийти на ринок з новими товарами, створеними на базі більш досконалої технології; часто не здатні серйозно оцінити свої технологічні можливості порівняно до підприємств, що використовують традиційні технології
Конкурентна позиція	· Найближчі конкуренти, що реалізують аналогічні товари; · найбільш могутні конкуренти у фінансовому відношенні; · підприємства-конкуренти, що володіють найбільшою сумарною ринковою часткою; · діючі конкуренти у рамках географічних меж ринку; · усі можливі конкуренти	Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М.: Центр зкономики и маркетинга, 1996.-208 с.
Функціональна ознака	· Конкуренти за товаром - реалізують однакові товари і (або) проводять однакову (схожу) товарну політику; · конкуренти за збутом - для них характерна особливо гостра конкуренція за товарами широкого вжитку; · конкуренти за ціною - товари певного класу конкурують між собою за допомогою цінових методів конкуренції	Вайсман А. Стратегия маркетинга: десять шагов к успеху. Стратегия менеджмента: пять факторов успеха. -М.: Зконо-мика, 1995. -334 с.
Стиль конкурентної активності	· Конкуренти, що мають порівнянний асортимент товарів; · конкуренти, що використовують однакові типи каналів розподілу; · конкуренти, інтегровані за масштабами діяльності в однаковому ступені; · конкуренти, що пропонують споживачам однаковий рівень сервісу і технічну допомогу; · конкуренти, що орієнтують свою діяльність на один і той же цільовий ринок (тип споживачів); · конкуренти, що намагаються задовольнити купівельні потреби за допомогою однакового набору властивостей товарів; · конкуренти, що інтенсивно використовують рекламу у засобах масової інформації; · конкуренти, що знаходяться у залежності використання однакових технічних досягнень; · конкуренти, що реалізують товари у однаковому ціновому діапазоні	Экономическая стратегия фирмы: Учеб.пособие/ Под ред. А. П. Градова. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб.: Спец, лит., 1999.- 589 с.

Другий етап передбачає оцінку діяльності підприємств-конкурентів за обмеженим колом показників і виявлення найбільш активних і пріоритетних конкурентів, характер діяльності яких досліджується більш глибоко. Для цього необхідно здійснити збір інформації про діючі на конкурентному ринку підприємства, так як оцінка сильних та слабких сторін підприємств-конкурентів передбачає, передусім, одержання інформації про бізнес кожного суперника.

Джерелами інформації про конкурентів можуть бути як вторинні, так і первинні дані (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Джерела інформації, про конкурентів

Джерела первинної інформації	Джерела вторинної інформації
1. Канали дистрибуції товарів, які включають також оптову і роздрібну мережу конкурентів	1. Опубліковані звіти про господарську діяльність конкурентів (для відкритих AT)
2. Постачальники товарів	2. Професійні і спеціалізовані журнали
3. Споживачі товарів	3. Матеріали арбітражної хроніки
4. Рекламні агентства, торговельні агенти, маркетингові підприємства, що обслуговують конкурентів	4. Довідкові видання про кон'юнктуру ринку, тенденції і проблеми його розвитку, що мають деяку інформацію про конкурентів
5. Торговельні та інші професійні асоціації, до яких входять конкуренти	5. Показники-індикатори конкурентної активності (об'яви конкурентів про найом персоналу, розпродаж, закупівлю і т. п.)
б. Торговельний і управлінський персонал підприємств-конкурентів	6. Інформація, що дозволяє оцінити відношення керівників державних служб до діяльності конкурентів
7. Спеціалізовані аналітичні служби (консалтингові компанії, центри маркетингових досліджень, бізнес -центри, інформаційні компанії)	7. Опубліковані інтерв'ю (доповіді) персоналу апарату управління підприємств-конкурентів
8. Семінари, конференції, спеціалізовані виставки та ярмарки	8. Відгуки споживачів про характеристики товарів конкурентів, що публікуються в друкарських органах об'єднань (спілок) споживачів

У системі маркетингового інформаційно-аналітичного забезпечення конкурентного спостереження підприємствам необхідно використовувати первинні і вторинні дані в комплексі (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Переваги та недоліки вторинних і первинних джерел інформації

Джерела інформації про конкурентів	Переваги	Недоліки
Вторинні дані (бухгалтерська, статистична, оперативна звітність та інші внутрішні джерела інформації; дані державної і галузевої статистики; опубліковані результати досліджень науково-економічних організацій; комерційна періодика та місцеві газети; за оперативною інформацією про конкурентів можна також звернутися до спеціалізованих телефонних компаній, які безкоштовно нададуть необхідну інформацію про підприємства, їхні товари і послуги, ціни, про стан ринку продовольчих і непродовольчих товарів)	· Відносно менша вартість; · вільний доступ до джерел інформації; · незалежність змісту інформації; · можливість здійснення порівняльного аналізу декількох джерел інформації.	· Відсутня конкретизація даних за певним напрямком дослідницького пошуку (проблемою дослідження); · інформації часто недостатньо для прийняття обгрунтованих управлінських рішень і розробки конкурентних маркетингових стратегій; · наявні дані мають складний порядок зіставлення і розрахунку окремих показників
Первинні дані (дані, отримані в результаті спеціальних спостережень, експериментів, вибіркових обстежень; особливо важливими є первинні дані, отримані за допомогою вибіркових обстежень, здійснюваних у формі опитувань постачальників, посередників, бесід із споживачами та консультацій із експертами)	· Повна відповідність отриманої інформації цілям дослідження; · унікальний характер отриманих даних; · надійність і точність інформації; · контроль методології збору інформації з боку кваліфікованих спеціалістів	· Великі витрати ресурсів і часу; · ризик невідшкодування витрат на дослідження через недостатній економічний ефект від використання даних.
Використання первинних і вторинних даниз у комплексі в системі маркетнгового інформаційно-аналітичного забезпечення конкурентного спостереження підприємств	· Достовірність, особливо на стадії збору інформації (подальші методи обробки не в змозі усунути допущені помилки); · точність обробки і передачі інформації; · повнота інформації, що необхідна для комплексної всебічної характеристики стану і перспектив розвитку конкурентного ринку; · репрезентативність інформації; · цілеспрямування; · своєчасність надання для забезпечення оперативності прийняття управлінських рішень; · можливість зіставлення і порівняння інформації; · комплексність для реалізації стратегічних конкурентних цілей підприємств

Двомірна карта стратегічної конкурентної сегментації підприємств-конкурентів дозволяє більш детально просегментувати досліджуваний ринок.

Карта стратегічної конкурентної сегментації (рис. 2.4) будується у двомірному просторі:

1) х - концепція діяльності підприємств (віоленти, патієнти, кому-танти, експлеренти) або їхня рольова функція (лідери, челенджери, послідовники, нішери);

2) у - конкурентна сила підприємств (переможці, позиціонери, аутсайдери).

Рис. 2.4 Сегментація конкурентів на основі концепції діяльності

Стратегічні управлінські рішення щодо вибору конкурентних маркетингових стратегій диктуються певними правилами і, насамперед, залежать від того, в рамках стандартизованого або спеціалізованого бізнесу лежить ринкова ніша підприємств.

Кожне підприємство базує свою діяльність на певній концепції, орієнтованій на різні переваги конкурентного маркетингового середовища і різний внутрішній конкурентний потенціал, внаслідок чого виділяють підприємства - віолентів, комутантів, патієнтів, експлерентів (див. рис. 2.4).

Двомірна карта дозволяє виділити дванадцять дослідницьких сегментів: чотири основних сегменти підприємств-конкурентів (сегмент А, сегмент В, сегмент С, сегмент D) за виміром концепції діяльності (рольової функції), кожен з яких можна розбити ще на три субсегмен-ти за рівнем конкурентної сили підприємств у даному сегменті (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Дослідницькі сегменти за двомірною картою стратегічної конкурентної сегментації підприємств-конкурентів

Сегмент А1 «Віоленти (Лідери)/ Переможці»	Сегмент В1 «Патієнти (Челенджери)/ Переможці»	Сегмент С1 «Комутанти (Послідовники)/ Переможці»	Сегмент D1 «Експлеренти (Нішери)/ Переможці»
Сегмент А2 «Віоленти (Лідери)/ Позиціонери»	Сегмент В2 «Патієнти (Челенджери)/ Позиціонери»	Сегмент С2 «Комутанти (Послідовники) / Позиціонери»	Сегмент D2 «Експлеренти (Нішери)/ Позиціонери»
Сегмент A3 «Віоленти (Лідери)/ Аутсайдери»	Сегмент ВЗ «Патієнти (Челенджери)/ Аутсайдери»	Сегмент СЗ «Комутанти (Послідовники) / Аутсайдери»	Сегмент D3 «Експлеренти (Нішери)/ Аутсайдери»

Оцінка ролі підприємств у конкурентній боротьбі з точки зору споживачів на основі методу «асоціативного опитування споживачів»

Більш детальне дослідження передбачає виявлення найбільш активних конкурентів у кожному сегменті і визначення загального рівня конкурентної сили кожного з них за рівнем привабливості для споживачів.

Для цього доцільно оцінити роль окремих підприємств у конкурентній боротьбі з точки зору споживачів на основі методу «асоціативного опитування споживачів».

Вибірку споживачів при цьому доцільно сформувати на основі імовірнісного методу простого випадкового відбору, коли імовірність бути вибраним у вибірку відома і є однаковою для всіх одиниць сукупності.

Як предмет опитування рекомендуються п'ять загальних характеристик діяльності підприємств, які за своєю суттю є ключовими індикаторами конкурентного успіху: рівень інформова-ності споживачів; доступність товарів; якість і диференціація товарів, що реалізуються; якість і диференціація послуг, що надаються; професійний рівень торговельно-оперативного персоналу.

Характеристику ключових індикаторів конкурентного успіху доцільно скласти на основі бальної оцінки конкурентів споживачами згідно наступної шкали:

* 1 бал - індикатор сигналізує про негативну оцінку споживачами;

* 2 бали - індикатор сигналізує про незадовільну оцінку споживачами;

* 3 бали - індикатор сигналізує про задовільну оцінку споживачами;

* 4 бали - індикатор сигналізує про добру оцінку споживачами;

* 5 балів - індикатор сигналізує про відмінну оцінку споживачами.

Обробка первинних даних, отриманих в результаті опитування споживачів, дозволить виявити найбільш активних конкурентів серед досліджуваних підприємств за загальним рівнем їхньої конкурентної сили з точки зору споживачів на базі використання наступної шкали оцінок:

* 19-25 балів - підприємства, які володіють відносно високою конкурентною силою та конкурентний успіх яких базується на диференціації конкурентних переваг (переможці);

* 12-18 балів - підприємства, які володіють помірною конкурентною силою та конкурентний успіх яких сконцентрований на декількох стандартних конкурентних перевагах (позиціонери);

* 5-11 балів - підприємства, які володіють незначною конкурентною силою та конкурентний успіх яких базується на од-ній-двох або декількох незначних конкурентних перевагах (аутсайдери).

Наочну ідентифікацію пріоритетних конкурентів доцільно здійснювати на основі концепції стратегічних груп за двома найважливішими показниками для сучасного споживача.

Процес побудови позиційної карти стратегічних груп підприємств-конкурентів (рис. 2.5) включає наступні етапи:

1) вибираються ознаки диференціації, тобто ті ознаки, за якими цільовий ринок розрізняє конкуруючі підприємства (ознаки диференціації, як правило, визначають шляхом опитування споживачів);

2) уся сукупність виділених ознак поділяється на дві категорії, тобто визначаються дві самих головних ознаки, що поєднують інші показники (дуже часто як основні ознаки вибирають «якість» і «ціну» у різних модифікаціях, наприклад, модифікацією показника «ціна» можуть бути показники «економічність», «доступність» або «престижність»; модифікацією показника «якість» - «характер асортименту», «ступінь новизни для ринку»);

3) будується система координат, на осях якої відкладаються обрані ознаки;

4) на побудованій системі координат знаходиться місце (позиція) досліджуваного підприємства і його конкурентів.

Рис. 2.5. Позиційна карта стратегічних груп підприємств-конкурентів

Позиційна карта стратегічних груп підприємств-конкурентів є важливим інструментом стратегічного аналізу і планування, що дозволяє оцінити ринкові позиції підприємства і прийняти відповідні стратегічні рішення.

На останньому етапі дослідження конкурентів у процесі стратегічного маркетингового управління конкурентоспроможністю оцінюється конкурентоспроможність пріоритетних конкурентів, тобто проводиться маркетинговий аудит конкурентоспроможності.

Модель оцінки рівня загрози конкурентних сил і стану конкурентного середовища підприємств на основі аналізу впливу конкурентних сил

Паралельно зовнішньому стратегічному аудиту безпосереднього середовища споживчого ринку необхідно проводити аналіз рівня загрози конкурентних сил і стану конкурентного середовища підприємств.

Передусім, потрібно визначитися з тим, яку позицію підприємства займають за моделлю конкурентного ринку «п'ять середовищ».

Отже, необхідно з'ясувати ринкову орієнтацію підприємств-конкурентів, яка взагалі може бути спрямована на споживачів, на конкурентів або власна орієнтація підприємств з урахуванням каналів розподілу та суспільної думки.

Чим менше зона пересічення еліпсів на рисунку, тим нижче рівень конкурентної раціональності в процесі прийняття рішень керівництвом підприємств, тим більш ризикованим і невизначеним буде ставати процес моделювання стратегічних управлінських рішень. Це і пояснює необхідність комплексного дослідження усіх ринкових факторів у їхній взаємодії і взаємозалежності як об'єктів стратегічного моніторингу конкурентного маркетингового середовища підприємств. Визначитися з перспективами бізнесу підприємств-конкурентів дозволяє розгляд конкурентних сил на основі розширеної концепції суперництва за М. Портером (табл. 2.8).

У системі стратегічного маркетингового управління конкурентоспроможністю недостатньо досліджувати конкурентні сили тільки з точки зору їхнього впливу на діяльність підприємств. Доцільно розглянути конкурентні сили саме як загрозу стабільному функціонуванню підприємств у довгостроковій перспективі. З метою досягнення максимально об'єктивної оцінки маркетингові дослідження конкурентного середовища підприємств доцільно проводити декількома експертними групами: керівники та спеціалісти конкуруючих підприємств; споживачі; постачальники; дослідники. При оцінці ступеня інтенсивності конкуренції на ринку необхідно використовувати методи розрахунку чотирьохчасткового показника концентрації, індексу Херфіндала та індексу Розенблюта.

Таблиця 2.8. Характеристика конкурентних сил ринку

Конкурентні сили	Фактор	Характеристика фактора
1. Суперництво між конкуруючими продавцями	1.1. Тип конкуренції в галузі (чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія)	* Співвідношення на ринку підприємств крупного, середнього та малого бізнесу
		* Співвідношення часток ринку великих підприємств
		* Темп зміни попиту на товари підприємств
		* Сила конкурентного тиску з боку середніх і дрібних підприємств
	1.2. Позиції підприємств на ринку	* Чутливість споживачів до рівня цін
		* Конкурентні переваги окремих сегментів ринку
2. Проникнення нових конкурентів	2.1. Рівень «вхідного бар'єру»	* Необхідний рівень фінансових інвестицій
		* Можливості налагодження нових господарських зв'язків
		* Можливості створення постійної клієнтури і залучення нових споживачів
	2.2. Сила реакції на прихід нових конкурентів	* Маркетингові зусилля, що докладаються
		* Методи конкурентної боротьби, що використовуються (цінові, нецінові, маркетингові)
3. Можливості споживачів	3.1. Вплив споживачів на конкурентні позиції підприємств	* Ступінь організації споживачів
		* Можливості споживачів у виборі аналогічних товарів
		* Тенденції у рівні інформованості споживачів про товари, які пропонуються підприємствами -конкурентами
		* Можливості кінцевого покупця у виборі продавців
		* Вартість переходу до іншого продавця
	ників на конкурентні позиції підприємств	підвищити ціну на поставки товарів * Імовірність ризику зниження якості товарів, що постачаються * Можливості постачальників диктувати свої умови
5.Поява товарів -замінників	5.1. Вплив товарів-замінників	* Тенденції у реалізації більш дешевих і менш якісних товарів
		* Наявність суттєвих різниць в асортименті основних конкурентів
	5.2. Протизаконна імітація відомих виробників	* Чутливість споживачів до цін на товари відомих марок

Матриця стану конкурентного ринкового середовища відбиває характер конкурентного середовища у межах факторів інтенсивності конкуренції і цінності товару, що сприймається споживачем (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Матриця стану конкурентного ринкового середовища

Якщо стан конкурентного ринкового середовища характеризується високою цінністю товару (високий рівень диференціації товару), що сприймається, і високим рівнем інтенсивності конкуренції (велика кількість конкурентів на ринку), досліджувані підприємства діють на ринку монополістичної конкуренції, що являє собою модифікацію диференційованого олігополістичного ринку, де кожне підприємство намагається досягти переваг, використовуючи власний набір маркетингових прийомів, змінюючи стратегію своєї поведінки залежно від кон'юнктури ринку і поведінки конкурентів.

Конкурентне ринкове середовище з високим ступенем інтенсивності конкуренції і низькою цінністю товару, що сприймається споживачем, представляє ситуацію чистої (досконалої) конкуренції, що не сприяє нововведенням і віддає перевагу стандартизованим прийомам маркетингу.

На ринку монополії або диференційованої олігополії цінність товару, що сприймається споживачем, є досить високою, а ступінь інтенсивності конкуренції - низькою, що дозволяє підприємствам-монополістам (підприємствам-олігополістам) диктувати свої умови споживачам.

Недиференційована олігополія характеризується низькою цінністю товару, що сприймається споживачем, і низьким рівнем інтенсивності конкуренції на ринку, як правило, має місце при випуску (реалізації) декількома продуцентами (продавцями) стандартних спеціалізованих товарів (товарів пасивного попиту).

Дані щодо оцінки рівня загрози інтенсивності конкуренції на ринку фіксують, насамперед, ступінь інтенсифікації конкуренції в галузі, кількість унікальних конкурентних переваг на ринку, рівень ділової активності підприємств.

Рівень загрози появи на ринку нових конкурентів пов'язаний, у першу чергу, з оцінкою привабливістю ринку, висотою бар'єрів входу в галузь, схильністю діючих підприємств-конкурентів до консервативних або прогресивних методів ведення конкурентної боротьби, характеристикою цінової і комунікаційної політики конкуруючих підприємств.

У процесі стратегічного моніторингу конкурентного середовища підприємств особливого значення набувають маркетингові дослідження споживачів, що є складовою конкурентного середовища підприємств і входять у маркетингове безпосереднє оточення підприємств поряд із його конкурентами і постачальниками.

При дослідженні споживачів необхідно широко використовувати методи збору первинних даних: спостереження, опитування керівників і спеціалістів підприємств у формі анкетування та інтерв'ювання і методи збору вторинних даних: аналіз законодавчої бази України в області захисту прав споживачів, періодичних видань, звітності підприємств.

В процесі дослідження споживачів особливу увагу необхідно приділити аналізу правової бази України в сфері захисту прав споживачів; діяльним аспектам консьюмеризму - руху споживачів у захист своїх прав, і просьюмеризму - персоніфікованої ринкової влади окремих споживачів, що вимагають кастомізації товарів, персоналізованої мар-жетингової комунікації і корпоративної відповідальності підприємств; вивченню роботи організацій щодо захисту прав споживачів та дослідженню їхніх дій, внаслідок яких зростає рівень інформованості споживачів про товари; про можливі дії споживачів, які виявили порушення та відповідальність підприємств у випадку доказу порушень.

Контактні аудиторії охоплюють фінансові кола; засоби масової інформації; державні та муніципальні органи; громадські організації; місцеві контактні аудиторії; внутрішні контактні аудиторії.

Функції маркетингових посередників у системі взаємовідносин з торговельними підприємствами на основі співробітництва систематизовані у табл. 2.11.

Таблиця 2.11 Функції маркетингових посередників у системі взаємовідносин з торговельними підприємствами на основі співпраці

Торговельні посередники	* сприяння в системі дистрибуції товарів, її оптимізація; * знаходження нових ринків збуту товарів; * активна взаємодія з іншими оптово-посередницькими господарськими формуваннями; * активізація сумісних маркетингових зусиль щодо найбільш ефективного товароруху
Транспортні організації	* рух товарів від виробника через торговельні підприємства (оптова, дрібнооптова, роздрібна торгівля) і торговельних посередників (оптовики-купці; брокери, маклери, агенти; оптові відділення і контори виробників; різні спеціалізовані оптовики) до кінцевого споживача через транспортні компанії (залізниці, авіалінії, організації автотранспортних перевезень та ін.), склади (ці операції здійснюються частково підприємством-продуцентом, частково - торговельним підприємством, частково - спеціалізованими посередниками)
Агентства щодо надання маркетингових послуг	* передача і одержання інформації за допомогою маркетингових засобів і посередників (рекламні агентства, центри маркетингових досліджень, біз-нес-центри, інформаційні компанії, консалтингові компанії); * активізація маркетингових зусиль щодо найбільш ефективного просування товарів на ринок, сприяння в створенні позитивного образу торговельних підприємств в системі заходів «паблік рилейшнз»
Кредитно-фінансові установи	* переговори і передача права власності на товари через торговців-посередників (купують товари з метою подальшого перепродажу) і агентів-посе-редників (є представниками або агентами виробника і допомагають йому в пошуках покупців, проведенні переговорів і передачі права власності на товари)

Таким чином, стратегічний моніторинг конкурентного маркетингового середовища дозволяє виявити позицію пріоритетних конкурентів ринку відносно конкурентних сил бізнесу, а також конкурентні можливості та загрози, які повинно враховувати кожне підприємство-конкурент у процесі стратегічного маркетингового управління конкурентоспроможністю.

2.3 Діагностика джерел фінансування заходів з підвищення конкурентоспроможності

В умовах дії ринкових важелів в конкурентній боротьбі перемагає лише те виробництво, яке є конкурентоспроможним і використовує новітні досягнення науково-технічного прогресу, впроваджує нові технології, проводить ретельні маркетингові дослідження, що дозволяє йому орієнтуватися в запитах та потребах споживачів, отримувати ресурси, уникнути банкрутства.

Для досягнення підприємством конкурентоспроможного рівня необхідно досягти високих результатів перш за все у виробничій діяльності, організації збуту та просування товарів; стабілізувати свій фінансовий стан і постачати на ринок конкурентоспроможну продукцію.

До показників, що характеризують конкурентоспроможність продукції та товарів підприємства, належать: технічні, економічні, нормативні параметри.

Конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена шляхом співставлення конкретних позицій декількох підприємств на одному ринку. Обізнаність відносно інших підприємств-конкурентів визначається наступними параметрами: технологія; здатність обладнання; знання та практичний досвід персоналу; система управління; маркетингова політика; імідж; комунікації; можливість адаптуватися до мінливих умов конкуренції.

Для визначення конкурентоздатності ТОВ «МЕКС Лтд» доцільно порівняти його показники з іншим підприємством, яке має аналогічний профіль діяльності.

Конкуренти є однією з найважливіших складових мікро середовища підприємства. Чим більша кількість конкурентів на даному сегменті, тим менша вірогідність того, що споживачі виберуть саме це підприємство. Мета аналізу конкурентного середовища ТОВ «МЕКС Лтд» полягає в тому, щоб встановити, якої конкурентної переваги може досягти підприємство.

На сьогодні у Києві є велика кількість торговельних підприємств. Деякі з них закриваються як нерентабельні, не витримуючи конкуренції, деякі тільки починають свою діяльність. Всі великі магазини, супермаркети, ринки, павільйони - це конкуренти ТОВ «МЕКС Лтд», тобто всі вони здатні задовольнити потреби населення в продовольчих та непродовольчих товарах та послугах.

Але якщо розглядати глибше і за якимись визначеними ознаками (розмірами підприємства, обсягами діяльності, асортиментом пропонуємих товарів та послуг тощо), то кількість конкурентів значно менша.

З метою визначення конкурентного середовища ТОВ «МЕКС Лтд» було розглянуто продовольчі магазини Києва та відібрано найбільш схожі за основними характеристиками. На сьогоднішній день основними конкурентами ТОВ «МЕКС Лтд» є:

ТОВ «Броден»,

ПП «Вілєс»,

Етапи аналізу фінансового стану підприємства торгівлі:

1. Оцінка динаміки та структури економічного потенціалу підприємства.

2. Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства.

3. Оцінка ділової активності підприємства.

4. Оцінка рентабельності підприємства.

Економічний потенціал підприємства визначається загальною величиною джерел фінансування і дорівнює вартості засобів, що знаходяться у його розпорядженні. Наявні ресурси підприємство розміщує у власних активах, які характеризують обсяг, склад і структуру його майнового потенціалу. Фінансовий потенціал визначається обсягом, складом і структурою джерел фінансування (пасивів) підприємства. Обґрунтованість розміщення фінансових ресурсів в активах є одним з основних принципів забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Загальний аналіз економічного потенціалу грунтується на застосуванні методичних прийомів вертикального та горизонтального аналізу і спрямовується на оцінку динаміки активів, власного капіталу і зобов'язань за абсолютною величиною, складом і структурою. Для загального аналізу економічного потенціалу застосовується інформація, що міститься у балансі підприємства (табл. 2.12).

Таблиця 2.12. Динаміка активів ТОВ «МАКС Лтд» та джерел їх формування за 2006 - 2008 рр.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі активів в 2008 р. серед оборотних активів займають запаси готової продукції - 1,1%, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 0,2%, грошові кошти - 0,1%. Це є негативним показником діяльності підприємства, тому що загальна сума швидколіквідних активів не перевищує вартості запасів підприємства, які не можуть одразу погасити зобов'язання підприємства. Щодо структури капіталу підприємства, то можна зробити висновок, що за досліджуваний період вона майже не змінилась: в 2008 р. порівняно з 2006 зміни не перевищують 10 пп., а в порівнянні з 2007 р. зміни відбувались в межах 11 пп. Можна зробити висновки, що в структурі капіталу підприємства найбільшу питому вагу займає статутний капітал - 98,5%, поточні зобов'язання - 3,1%. Наступним етапом аналізу фінансового стану є аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства ТОВ «МЕКС Лтд» за аналізований період. Система показників платоспроможності та фінансової стійкості, наведена в табл. 2.13, дозволяє оцінити здатність підприємства відшкодувати поточні борги у визначені терміни, фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, мобільність власного капіталу, здатність капіталу утворювати активи, заборгованість підприємства тощо.

Таблиця 2.13. Система показників платоспроможності ТОВ «МЕКС Лтд» за 2006-2008 рр.

Показники	Роки	Відхилення 2008 р. від
	2006	2007	2008	2006	2007
				абс.	відн., %	абс.	відн., %
Коефіцієнт негайної (абсолютної) ліквідності	0,094	0,008	0,039	-0,055	-58,72	0,030	359,52
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,156	0,057	0,118	-0,038	-24,40	0,061	107,81
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,333	0,358	0,470	-1,863	-79,84	0,113	31,45

Коефіцієнт негайної (абсолютної) ліквідності, використовується для оцінки можливостей розрахунку за короткостроковими зобов'язаннями найближчим часом; оцінки ефективності використання вільних грошових коштів. Оптимальна межа оцінюється на рівні 0,2.

Кабл= , де(2.1)

ГК- грошові кошти

ПФІ - поточні фінансові інвестиції

ПЗ - поточні зобов'язання

Позитивно можна оцінити збільшення коефіцієнту абсолютної ліквідності протягом 2007-2008 рр. на 0,030 (табл. 2.13), хоча порівняно з 2006 роком цей коефіцієнт значно зменшився (на 0,055) і склав 0,039 що суттєво менше за оптимальне значення.

Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) розраховується для загальної оцінки ліквідності підприємства, його можливостей покриття короткострокових зобов'язань за рахунок усіх обігових коштів протягом року, оцінка кредитоспроможності підприємства. Оптимальна межа оцінюється на рівні 1,5.

Кпл= , де(2.2)

ОА - оборотні активи.

Загальний коефіцієнт покриття має також тенденцію як і коефіцієнт абсолютної ліквідності, у 2006 році він має максимальне значення (2,333), що більше оптимального показника (табл. 2.13). Але протягом наступних років він значно зменшився - на 1,863 порівняно з 2008 р. Хоча в останній рік спостерігається незначне його збільшення - на 0,113.

Проміжний коефіцієнт покриття використовується як оцінка ступеня покриття короткострокових зобов'язань лише за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості (тобто без врахування запасів).

Кшвл= , де(2.3)

ДР - дебіторська заборгованість та кошти у розрахунках

Негативним є значне зменшення протягом 2006-2008 рр. показника загального коефіцієнта покриття з 0,156 до 0,118, але в період з 2005 по 2008роки було різке збільшення цього показника на 0,061, хоча протягом всіх п'яти років він значно поступається оптимальному значенню (табл. 2.13).

Проаналізувавши показники платоспроможності ТОВ «МЕКС Лтд» за період з 2006 по 2008 роки можна дійти висновку, що протягом цього періоду всі показники зменшились і значно поступаються оптимальним значеннням, що вказує на недостатність оборотних активів для своєчасного погашення своїх поточних зобов'язань. Так платоспроможність підприємства можна оцінити як “незадовільна”.

Наступним нашим кроком буде розрахунок показників стану та структури капіталу (фінансової стійкості) ТОВ «МЕКС Лтд» (табл. 2.14).

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами - оцінка структури обігових коштів за джерелами формування - за рахунок власного капіталу чи заборгованості. Оптимальне значення не нижче 0,3-0,4

Кпвк= , де (2.4)

ВОК - власний оборотний капітал

Як можна побачити коефіцієнт забезпеченості власними коштами протягом періоду з 2006-2007 рр. падає з 0,580 до -2,618 і виходить за межі нормативу який дорівнює 0,3 а в період з 2007 по 2008 роки він трошки збільшується на 1,665, але все одно його значення залишається від'ємним, що свідчить про недостатність власного капіталу у формуванні основних засобів і оборотних активів (табл. 2.14).

Коефіцієнт фінансової автономії (стабільності) визначає оцінку рівня фінансування діяльності за рахунок власних коштів. Оптимальне значення >0,5

Таблиця 2.14. Система показників стану та структури капіталу ТОВ «МЕКС Лтд»

Показники	Роки	Відхилення 2008 р. від
	2006	2007	2008	2006	2007
				абс.	відн., %	абс.	відн., %
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	0,580	-2,618	-0,952	-1,533	-264,10	1,665	63,62
Коефіцієнт фінансової автономії (стабільності)	0,890	0,854	0,969	0,079	8,87	0,115	13,45
Коефіцієнт заборгованості	0,110	0,112	0,031	-0,079	-71,61	-0,081	-72,14
Коефіцієнт фінансового лівереджу	8,073	7,604	30,959	22,886	283,50	23,355	307,13
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	16,000	20,652	12,590	-3,410	-21,31	-8,062	-39,04
Коефіцієнт мультиплікації власного капіталу	1,124	1,171	1,032	-0,092	-8,15	-0,139	-11,85
Коефіцієнт маневрування	0,168	-0,123	-0,014	-0,182	-108,63	0,109	88,25
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу	0,124	0,132	0,032	-0,092	-73,92	-0,099	-75,44
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,732	0,213	0,123	-0,609	-83,16	-0,090	-42,14

Кавт= , де(2.5)

К - власний капітал

ВБ - валюта балансу

Коефіцієнт фінансової автономії протягом аналізуємого періоду незначно збільшується (табл. 2.14). Так в 2008 році він склав 0,969, що знаходиться в просторі оптимального значення. Порівняно з 2006 роком, він збільшився на 0,079, а в порівнянні з 2007 роком його збільшення склало 0,115. Це говорить про значне перевищення питомої ваги власного капіталу над залученим.

Коефіцієнт заборгованості - оцінка рівня заборгованості підприємства в загальному обсязі капіталу підприємства. Оптимальне значення <0,5.

Кз=,

де(2.6)

З - зобов'язання

Завдяки збільшенню коефіцієнта фінансової автономії, а отже і питомої ваги власного капіталу, протягом 2006-2008 років зменшується коефіцієнт заборгованості. Так в 2006 році він дорівнював 0,031, що на 0,079 менше, ніж в 2006 році і на 0,081 менше, ніж в 2007 році.

Коефіцієнт фінансового лівереджу - оцінка наявності власних коштів на одиницю позикових, що забезпечує при необхідності їх повернення кредиторам. Оптимальне значення <1-1,5.

Кфл= (2.7)

Результати аналізу коефіцієнту фінансового лівереджу ТОВ «МЕКС Лтд» доводять, що власний капітал в структурі загальної суми капіталу підприємства значно перевищує залучений капітал (табл. 2.14). Так в 2006 році співвідношення власних і позикових коштів склало 8,073. В 2007 році цей коефіцієнт трохи зменшився до 7,604, але в 2008 році значно збільшився до 30,959, що дуже перевищує оптимальне значення.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості оцінка ступеня перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською. Оптимальне значення - 1,0.

Ккд=,

де(2.8)

ПЗ - поточні зобов'язання

ДЗ - дебіторська заборгованість

Співвідношення заборгованості протягом аналізуємого періоду знаходиться далеко від оптимального, хоча він має тенденцію зближення з нормативом (табл. 2.14). Так у ці роки він зменшився майже на 40% разів і досяг 12,590.

Коефіцієнт мультиплікації власного капіталу розраховується шляхом поділу загального обсягу капіталу на власний капітал

Км=(2.9)

У 2006-2007 роках коефіцієнт мультиплікації мав тенденцію до збільшення з 1,124 до 1,171 але у 2008 році відбулося його зменшення до рівня нижчого ніж у 2006 році - 1,032 (табл. 2.14).

Коефіцієнт маневрування = Власний оборот. капітал / Власний капітал

Кман= (2.10)

Протягом аналізуємого періоду коефіцієнт маневрування постійно мав значне зменшення і в 2007 році мав негативне значення -0,123 (табл. 2.14). І хоча в 2008 році він трошки збільшився, але все одно його значення негативне -0,014.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталів = Позиковий капітал / Власний капітал

Кпв=, де(2.11)

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталів протягом 2006-2007 років збільшився більш ніж з 0,124 до 0,132 (табл. 2.14). В 2008 році цей коефіцієнт зменшився (до 0,032).

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів = Сума основних засобів за залишковою вартістю / Загальний обсяг капіталу

Крв= , де(2.12)

ОЗ_ЗАЛ - основні засоби за залишковою вартістю

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів протягом періоду, що аналізується, постійно зменшується (табл. 2.14). Так в 2008 році він складав 0,123, що на 0,609 менше ніж в 2006 році. А в порівнянні з 2007 роком зменшення склало 0,090. Це відбувається завдяки зростанню суми незавершеного будівництва, що незабаром позитивно відобразиться на вартості основних засобів шляхов введення в їх експлуатацію.

Проаналізувавши показники стану та структури капіталу, ми дійшли висновку, що в цілому ці показники та їх динаміка є негативними. Так майже всі показники значно менше своїх оптимальних значень і мають тенденції до зниження. До позитивних моментів можна віднести наближені до оптимальних значення коефіцієнту мультиплікації власного капіталу.

Далі розраховуємо показники оборотності (ділової активності) (табл. 2.15).

Оборотність обігових коштів оцінка швидкості обороту всіх обігових коштів підприємства. Оптимальний напрямок - прискорення.<...