Фінансовий аналіз як інструмент стратегічного управління підприємством (на прикладі ВАТ "Бердянська трикотажна фабрика")

4) за способами перенесення вартості на продукцію: витрати прямі, непрямі;

5) за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат: умовно-змінні, умовно-постійні;

6) за календарними періодами: витрати поточні, одноразові.

III. Повідомлення плану та змісту лекції (40 хвилин).

План:

1.Поняття рентабельності підприємства.

2.Показники рентабельності підприємства.

3.Можливі резерви підвищення рентабельності підприємства.

Зміст лекції:

1.Поняття рентабельності підприємства.

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Рентабельність - це відносний показник економічної ефективності діяльності підприємства. Рентабельність комплексно характеризує ступінь ефективності використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів, а також природних багатств. Вона може виражатися як в прибутку на кожну вкладену грошову одиницю, так і в прибутку, що несе в собі кожна вкладена грошова одиниця.

Підприємство рентабельне, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал [10, c.109].

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

 Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Значення цих показників прибутку підприємства можна взяти ізтаблиці Вертикального (компонентного) аналізу фінансових результатів [21, c. 50]. 

2.Показники рентабельності підприємства.

Показники рентабельності підприємства характеризують ефективність вкладення коштів у підприємство й раціональність їхнього використання. До них відносять [14, c.60]:

коефіцієнт рентабельності активів;

коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

коефіцієнт рентабельності діяльності;

коефіцієнт рентабельності продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Розраховується за формулою (3.1):

, (3.1)

де ЧП- чистий прибуток підприємства;

- середньорічна вартість активів підприємства [59, c.72].

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу й характеризує ефективність вкладення коштів у дане підприємство. Знаходиться за формулою (3.2):

, (3.2)

де ЧП- чистий прибуток підприємства;

- середньорічна вартість власного капіталу підприємства [38, c.32].

Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства. Розраховується за формулою (3.3):

, (3.3)

де ЧП- чистий прибуток підприємства;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) [19, c.99].

Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво й збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності. Цей показник використовується при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, контролі прибутковості та при впровадженні нових видів продукції. Знаходиться за формулою (3.4):

, (3.4)

де П- прибуток підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг);

- витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) [56, c.49].

На великих підприємствах, які виробляють декілька видів продукції, можливо розрахувати рентабельність кожного виду продукції за формулою (3.5):

, (3.5)

де - відповідно ціна та повна собівартість і-го виду продукції.

Коефіцієнт рентабельності виробництва, який може бути розрахунковим (, ці коефіцієнти розраховуються за формулами (3.6) та (3.7):

(3.6)

, (3.7)

де та - відповідно балансовий прибуток та прибуток від реалізації товарів;

та - відповідно вартість основних виробничих фондів та вартість нормованих оборотних засобів.

Рентабельність продажів - показник, який визначає, скільки прибутку випадає на одну гривню реалізованої продукції та визначається за формулою (3.8):

, (3.8)

де - прибуток від реалізації;

Р - виручка від реалізації продукції (без ПДВ та акцизного збору).

Таким чином, ми розглянули основні показники, за якими можна оцінити рентабельність підприємства [36, c.168].

3.Можливі резерви підвищення рентабельності підприємства.

Різноманіття показників рентабельності визначають альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожний з вихідних показників розкладається у факторну систему з різним ступенем деталізації, що задає межі виявлення й оцінки виробничих резервів.

Основними джерелами підвищення рентабельності продукції є зниження витрат на виробництво та збільшення прибутку.

До головних чинників зниження витрат на виробництво належать, по-перше, економія сировини та матеріалів завдяки впровадженню ефективних технологій, по-друге, зниження амортизаційних відрахувань за рахунок інтенсивного використання техніки, підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, скорочення витрат на управління [68, c.20].

Високі витрати виробництва гальмують розширення випуску товарів, оскільки зумовлені ними високі ціни обмежують купівельну спроможність споживачів і стримують розвиток виробництва. Формування ринкового середовища, зокрема умов для конкуренції виробників, сприятиме зниженню витрат, зростанню випуску товарів, зниженню цін на них. Однак досвід показує, що процес зниження витрат має свою природну швидкість і є тривалим. Дещо прискорити його можна за рахунок збільшення тривалості робочого дня (як це було, наприклад, у Південній Кореї), а також підвищення інтенсивності праці (в розвинених країнах).

Щодо прибутку підприємства слід зазначити, що його зростання забезпечується насамперед через зниження собівартості продукції, оскільки прибуток є практично різницею між загальною виручкою від реалізації продукції та її повною собівартістю. Тобто абсолютна величина прибутку прямо пропорційна кількості виготовленої та реалізованої продукції й обернено пропорційна її повній собівартості. На собівартість продукції впливають продуктивність праці, економія матеріалів і сировини, рівень накладних (постійних) витрат. Собівартість залежить також від обсягу реалізованої продукції, а його збільшення у свою чергу досягається за допомогою маркетингових заходів підприємства [72, c.48].

Спід зазначити, що західні вчені-економісти, виходячи з концепції граничних витрат, вивчають можливості отримання максимального прибутку з найменшими витратами в умовах досконалої конкуренції, монополії, олігополії тощо. Так, в умовах досконалої конкуренції максимальний рівень прибутку досягається при виробництві такої кількості продукту, яка забезпечує однаковий граничний доход і граничні витрати.

При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розділяти вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту й ресурсу, обсяг споживаних ресурсів й обсяг виробництва продукції, прибуток від реалізації й рентабельність продажів, перебувають між собою в тісному функціональному зв'язку.

Прибутковість виробництва продукції розглядається як добуток коефіцієнта продуктивності ресурсів і коефіцієнта співвідношення ціни одиниці продукту й одиниці ресурсу. Останнє співвідношення звичайно називають фінансовою продуктивністю (дефлятором) ціни, тому що воно характеризує міру відшкодування додаткових витрат у ціні реалізованої продукції в результаті підвищення собівартості (витрат ресурсів за рахунок росту цін на ресурси).

Великі підприємства головну увагу звертають на проблеми контролю змін промислової продуктивності й намагаються знижувати роль зовнішнього фактору (фінансової продуктивності). Справа в тому, що однією з умов процвітання підприємства є розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни на пропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на споживані ресурси, то роль дефлятора ціни у формуванні прибутковості підприємства знижується. Це природно перемикає сферу зусиль керівництва на контроль змін промислової продуктивності, тобто внутрішніх факторів: зниження матеріалоємності й трудомісткості, підвищення віддачі основних фондів (машин, устаткування й т.д.) [40, c.79]

Закріплення пройденого матеріалу (30 хвилин).

Закріплення пройденого матеріалу проводиться із застосуванням евристичного методу навчання. Студенти вирішують задачі, самостійно шукаючи способи застосування формул, поданих в лекції. На рішення кожної задачі викладач дає студентам певний час, потім викликає одного з них до дошки і вони разом відтворюють правильне рішення для того, щоб студенти, які не змогли самостійно вирішити завдання, отримали можливість уяснити для себе спосіб вирішення даної задачі.

При бальній системі оцінювання викладач може простимулювати студентів до активного пошуку рішення певного завдання, виставляючи за кожне правильне, самостійно знайдене рішення по два бали, які потім будуть враховуватися при виведенні підсумкової оцінки.

Задача 1.

Розрахувати рентабельність кожного з видів продукції пекарні за даними таблиці 3.3. Зробити висновки.

Таблиця 3.3

Показники Асортимент	Номер виду продукції	Річний обсяг реалізації, т	Повна собівартість виробу, грн.	Відпускна ціна, грн.	Вага виробу, кг
Хліб пшеничний	1	70	2,0	2,50	0,9
Хліб житній	2	62	1,75	2,30	1,0
Батон київський	3	35	2,50	3,0	0,5
Булка українська	4	10	0,75	1,0	0,2

Середньорічна вартість основних виробничих фондів 145 тис. грн., вартість нормованих оборотних засобів 20,5 тис. грн.

Рішення.

Рентабельність кожного з видів продукції розраховується за формулою (3.5):

,

,

,

.

Таким чином, найвищий коефіцієнт рентабельності має продукція під четвертим номером, тобто пекарні найвигідніше виробляти булки українські.

Задача 2.

За даними таблиці 3.3 обчислити рентабельність продукції пекарні в цілому.

Рішення.

Рентабельність продукції знаходиться за формулою (3.4). Для цього необхідно розрахувати виручку від реалізації продукції () та собівартість продукції ():

Прибуток від реалізації продукції становить:

Рентабельність продукції:

=0,25

Отже, рентабельність продукції підприємства є низькою, собівартість продукції перевищує прибуток, отриманий від неї.

Задача 3.

За даними таблиці 3.3 обчислити рентабельність виробництва та рентабельність продажів даного виробництва. Зробити висновки.

Рішення.

Рентабельність виробництва обчислюється за формулою (3.7):

.

Рентабельність продажів знаходиться за формулою (3.8):

.

Отже, рентабельність виробництва даного підприємства знаходиться на досить високому рівні, але недостатньому для забезпечення належного прибутку для підприємства. Рентабельність продажів пекарні є низькою, підприємство отримує дуже низький прибуток після сплати із виручки від реалізації податків і платежів.

Підведення підсумків лекції та прощання з аудиторією (5 хвилин).

Таким чином, ми визначили, що рентабельність підприємства - це найбільш узагальнюючий показник діяльності підприємства. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати.

Методична розробка плану-конспекту практичного заняття з теми «Аналіз рентабельності підприємства».

Цілі практичного заняття:

поглибити і закріпити знання студентів з даної теми, які були отримані на лекційних заняттях та в процесі вивчення матеріалу, що виносився на самостійне опрацювання;

розвити у студенів вміння застосовувати вивчені формули для розрахунку показників рентабельності підприємства;

розвиток у студентів вмінь аналізувати інформацію, самостійно шукати рішення певних завдань, відстоювати власну точку зору;

сформулювати у студентів знання та навички, необхідні їм для майбутньої професійної діяльності.

Методи навчання: розповідь, бесіда, дискусія, наукова конференція, ділова гра.

Ключові поняття: фінансова рентабельність, економічна рентабельність, фінансовий леверидж, економічний прибуток.

Термінологічний словник:

економічна рентабельність - відношення економічного прибутку до активів підприємства;

економічний прибуток - являє собою прибуток до сплати відсотків за використання позикових і притягнутих коштів (включаючи відсотки з корпоративних облігацій і привілейованих акціях) і податків;

ефект фінансового левериджу - це здатність позикового капіталу генерувати додатковий прибуток від вкладень власного капіталу або збільшувати рентабельність власного капіталу завдяки використанню позикових коштів;

фінансовий леверидж (важіль) - використання позикових коштів для збільшення прибутковості капіталу;

коефіцієнт процентного покриття - відношення економічного прибутку до величини відсотка за використання позикових коштів.

Організаційний момент (5 хвилин).

Привітання зі студентами. Перевірка присутніх. Перевірка їхньої готовності до заняття, концентрація уваги. Перевірка санітарно-гігієнічних умов в аудиторії.

Зміст практичного заняття (60 хвилин).

Перша частина заняття проводиться у вигляді наукової конференції. Кілька студентів виступають із завчасно підготовленими докладами з питань, які виносилися на самостійне вивчення. Після кожного виступу слухачі можуть ставити питання доповідачам та доповнювати їх. Конференція проводиться протягом 30 хвилин.

1.Методи факторного аналізу рентабельності підприємства.

Всі показники рентабельності взаємозалежні між собою, що відображає об'єктивні зв'язки між різними сторонами виробничо-фінансових й управлінських процесів на підприємстві. Використання моделей, що відображають ці взаємозв'язки, може істотно підвищити рівень прийнятих управлінських рішень для підприємства в цілому.

Для кількісної оцінки взаємодії показників рентабельності й впливу на них інших факторів можуть бути використані факторний й індексний методи аналізу.

Методи факторного аналізу показників рентабельності передбачають розкладання вихідних формул розрахунку показника за якісними і кількісними характеристиками інтенсифікації виробництва й підвищення ефективності господарської діяльності.

При цьому застосовується ряд моделей рентабельності:

1.Двуфакторна модель рентабельності продукції, де оцінюється вплив обсягу від реалізації й виторгу від реалізації продукції.

2.Двуфакторна модель рентабельності власного капіталу, де за формулою Дюпона оцінюється вплив трьох факторів: рентабельності продукції, продуктивності (оборотності) активів, коефіцієнта фінансової залежності, рівного відношенню загального капіталу підприємства до його власного капіталу.

Трифакторна модель застосовується також для аналізу рентабельності виробничих фондів, де оцінюється вплив рентабельності продажів, фондомісткості виробництва продукції, оборотності оборотних коштів.

3.Чотирифакторна модель рентабельності власного капіталу (чистих активів), де додатково до формули Дюпона оцінюється вплив співвідношення прибутку до оподатковування до прибутку від продажів.

4.П'ятифакторна модель рентабельності виробничих фондів, де можна оцінити вплив:

фондомісткості виробництва продукції;

оборотності оборотних коштів;

матеріалоємності виробництва продукції;

величини заробітної плати на виробництво продукції;

величини амортизації продукції.

У цілому факторні моделі рентабельності розкривають найважливіші причинно-наслідкові зв'язки між показниками фінансового стану й фінансових результатів. Вони використовуються при прогнозуванні фінансової стабільності підприємства.

Таким чином, розглянуті вище методи є ефективним інструментом аналізу й прийняття рішень як тактичного, так і стратегічного характеру.

2.Економічна та фінансова рентабельність.

Фінансова стабільність організації залежить від частки прибутку, яка направляється на реінвестування та не розподіляється по дивідендах, а також від структури капіталу, залучення позикового капіталу, що формує економічну й фінансову рентабельність капіталу.

Економічна рентабельність () визначається відношенням економічного прибутку до активів підприємства. Економічний прибуток () являє собою прибуток до сплати відсотків за використання позикових і притягнутих коштів (включаючи відсотки з корпоративних облігацій і привілейованих акціях) і податків.

Економічна рентабельність являє собою найбільш загальну відносну характеристику ефективності використання позикових коштів. Її можна розрахувати принаймні двома способами:

якщо відсотки за користування позиковими коштами сплачуються із чистого прибутку, то економічна рентабельність дорівнює:

 , (3.9)

де - прибуток базового періоду;

- платежі за користування залученими коштами;

А - активи підприємства;

- відстрочені платежі та залучені кошти.

Окремим випадком є визначення економічної рентабельності відношенням прибутку звітного періоду до активів (капіталу) організації.

Якщо відсотки за користування позиковими коштами сплачуються із прибутку до оподатковування, то економічна рентабельність дорівнює:

, (3.10)

де ЧП - чистий прибуток підприємства;

- платежі за користування залученими коштами;

ВК - власний капітал підприємства.

Таким чином, при однаковій економічній рентабельності й структурі капіталу рентабельність власного капіталу в другому випадку істотно вище

3.Ефект економічного важелю.

Поняття економічної й фінансової рентабельності тісно пов'язані з використанням організацією позикових коштів і впливом фінансового важеля (фінансового левериджу) на рівень рентабельності власного капіталу.

Фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових коштів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Ефект фінансового важеля (фінансового левериджу) характеризує результативність використання підприємством позикових коштів з фіксованим відсотком для збільшення прибутковості капіталу. Ефект фінансового левериджу () - це здатність позикового капіталу генерувати додатковий прибуток від вкладень власного капіталу або збільшувати рентабельність власного капіталу завдяки використанню позикових коштів.

Ефект фінансового важеля визначається за формулою (3.11):

, (3.11)

де різниця показників у дужках називається «диференціал важеля», а співвідношення вартості позикового й власного капіталу - «плечем важеля». Відношення платежів за користування позиковими коштами до величини боргових зобов'язань являє собою середній відсоток за кредит.

На величину ефекту фінансового левериджу впливають три основні складові:

податковий коректор фінансового левериджу (1 - Н), який показує, у якому ступені проявляється ефект фінансового левериджу у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку;

диференціал фінансового левериджу , який характеризує різницю між економічною рентабельністю й середнім розміром відсотка за кредит;

фінансовий важіль , який характеризує суму позикового капіталу, використовуваного підприємством, розраховуючи на одиницю власного капіталу.

Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано управляти ефектом фінансового левериджу в процесі фінансової діяльності організації.

У цілому використання фінансового важеля є однією з головних складові формування ефективної фінансової політики організації для рішення як поточних, так і стратегічних завдань.

Протягом другої частини заняття студенти за даними фінансової звітності певного підприємства розраховують показники його рентабельності, аналізують їх, роблять певні висновки та шукають шляхи підвищення рентабельності даного підприємства. Для того, щоб активізувати розумову діяльність студентів, дану частину практичного заняття можна представити у вигляді ділової гри. Студенти поділяються на групи по п'ять - шість чоловік, кожна з цих груп представлятиме агентство з оцінки фінансового стану організацій. Підприємство ВАТ «Консалекс», яке займається виробництвом корпусних та м'яких меблів (його представлятиме викладач), має наміри найняти певне агентство для оцінки власного фінансового стану. Для того, щоб обрати найдосвідченіше агентство, ВАТ «Консалекс» дає їм завдання на оцінку своєї рентабельності. Кожна з груп проводить необхідні розрахунки, студенти радяться щодо шляхів підвищення рентабельності даного підприємства і потім представники кожної з груп оголошують отримані результати. Потім викладач як представник ВАТ «Консалекс» обирає те агентство, яке змогло розрахувати правильно найбільшу кількість показників та запропонувало найефективніші шляхи підвищення рентабельності даного підприємства. Кожен учасник групи-переможця отримує найвищій бал, інші студенти отримують оцінки пропорційно до їхньої участі у грі. Завдання ще ускладнюється тим, що студенти самостійно повинні визначити, які із статей балансу та звіту про фінансові результати підприємства необхідно використовувати для розрахунку показників, якщо жодна з груп не змогла це визначити, то дане питання пояснює викладач. Гра триває 30 хвилин.

Зміст завдання: за даними балансу (таблиця 3.4) та звіту про фінансові результати (таблиця 3.5) ВАТ «Консалекс» розрахувати наступні показники на початок та на кінець року:

1) коефіцієнт рентабельності активів;

2) коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

3) коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства;

4) коефіцієнт рентабельності продукції підприємства;

5) коефіцієнт рентабельності продажів.

Розрахувати відхилення між показниками на початок та кінець року, отримані результати проаналізувати та запропонувати можливі шляхи підвищення рентабельності підприємства. Результати занести в таблицю 3.6.

Таблиця 3.4 Баланс ВАТ «Консалекс» на 31 грудня 2008 року

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	1618	3567
Основні засоби:
залишкова вартість	030	117603	120384
первісна вартість	031	251095	245932
знос	032	133492	125548
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	1000	2000
Усього за розділом І	080	120221	125951
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	20124	30926
Незавершене виробництво	120	403	1248
Готова продукція	130	1042	961
Товари	140	-	1287
Векселі одержані	150	1141	153
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	4000	1200
первісна вартість	161	4340	4370
резерв сумнівних боргів	162	340	170
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими авансами	180	88	286
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	8100	5200
Поточні фінансові інвестиції	220	1510	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	124	527
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	3191	231
Усього за розділом ІІ	260	39723	42019
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	56	30
Баланс	280	160000	168000
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	90402	90402
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	11572	23200
Інший додатковий капітал	330	335	-
Резервний капітал	340	23000	11029
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-98	-
Усього за розділом І	380	125211	124631
ІІ. Забезпечення таких витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	87	92
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420	960	1430
Усього за розділом ІІ	430	1047	1522
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	1000	800
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	4765
Усього за розділом ІІІ	480	1000	5565
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	4510	2041
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	200
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2000	7248
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	18039	17528
з бюджетом	550	4343	269
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	1255	2004
з оплати праці	580	1167	879
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600	400	150
Інші поточні зобов'язання	610	1005	5950
Усього за розділом ІV	620	32719	36269
V. Доходи майбутніх періодів	630	23	13
Баланс	640	160000	168000

Таблиця 3.5 Звіт про фінансові результати ВАТ «Консалекс» за 2008 рік

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	54988	51936
Податок на додану вартість	015	9160	8656
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	45828	43280
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	38037	36788
Валовий: Прибуток	050	7791	6492
збиток	055
Інші операційні доходи	060	737	588
Адміністративні витрати	070	785	684
Витрати на збут	080	315	295
Інші операційні витрати	090	177	121
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	7251	5980
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	75	90
Інші доходи	130	15	10
Фінансові витрати	140	599	876
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	1500	1100
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170	5242	4104
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	1571	1231
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток	190	3671	2873
збиток	195
Надзвичайні: доходи	200
витрати	205	75	-
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий: прибуток	220	3596	2873
збиток	225

Рішення.

1)коефіцієнт рентабельності активів знаходиться за формулою (3.1):

;

.

2)коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується за формулою (3.2):

;

;

.

3) коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства знаходиться за формулою (3.3):

;

;

.

4) коефіцієнт рентабельності продукції підприємства розраховується за формулою (3.4):

;

;

.

5) коефіцієнт рентабельності продажів розраховується за формулою (3.5):

;

;

.

Таблиця 3.6 Результати розрахунку показників рентабельності ВАТ «Консалекс» за 2008 рік

показники	позначення	початок року	кінець року	відхилення
коефіцієнт рентабельності активів		0,022	0,017	-0,005
коефіцієнт рентабельності власного капіталу		0,029	0,023	-0,006
коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства	РД	0,078	0,066	-0,012
коефіцієнт рентабельності продукції підприємства	РП	0,17	0,15	-0,02
коефіцієнт рентабельності продажів	РПР	0,065	0,055	-0,01

Висновок: усі показники рентабельності даного підприємства є дуже низькими, до того ж на кінець року всі вони знизилися. Такі значення даних показників свідчать про те, що підприємство неефективно використовує оборотні активи та власний капітал, через це воно не отримує того прибутку, який би покривав усі його витрати. Таким чином, дане підприємство є нерентабельним, вкладені у нього кошти використовувалися неефективно.

Можливі шляхи підвищення рентабельності підприємства:

використання більш дешевої сировини;

впровадження у виробництво нових технологій та техніки;

розробка системи більш економного використання матеріалів;

розширення ринків збуту продукції;

вдосконалення системи збуту продукції;

підвищення продуктивності праці;

зниження адміністративних, збутових та інших витрат на виробництво продукції;

підвищення якості продукції;

реалізація продукції на більш вигідних ринках;

збільшення суми прибутку від реалізації продукції;

правильне та більш ефективне використання прибутку підприємства.

III. Проведення самостійної роботи для перевірки засвоєння знань студентами (20 хвилин).

Самостійна робота складається із завдань трьох рівнів складності: I рівень - вирішення тестів, II - визначення термінів, III рівень - рішення задачі. За виконання кожного із завдань виставляється певна кількість балів.

Зміст самостійної роботи.

1. Дати відповіді на тести:

1. Рентабельність активів (сукупного капіталу) визначається шляхом ділення:

а) чистого прибутку на середньорічну вартість капіталу;

б) чистого прибутку на вартість капіталу на кінець року;

в) прибутку до оподатковування на середньорічну вартість капіталу.

2. Рентабельність продажів за чистим прибутком визначається як відношення:

а) чистого прибутку до середньорічної вартості активів;

б) чистого прибутку до виторгу від реалізації.

3. Рентабельність власного капіталу визначається як відношення:

а) чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу;

б) чистого прибутку до чистого виторгу від реалізації.

4. За даними фінансової звітності загальна рентабельність капіталу підприємства розраховується як відношення:

а) прибутку від продажів до середньої вартості капіталу;

б) загального прибутку (прибутку до оподаткування) до середньої вартості власного капіталу;

в) загального прибутку (прибутку до оподатковування) до середньої вартості капіталу.

5. Показник рентабельності активів використовується як характеристика:

а) прибутковості вкладення капіталу в майно підприємства;

б) поточної ліквідності;

в) структури капіталу.

6. За формою 2 фінансові звітності рентабельність витрат на продукцію розраховується як відношення:

а) прибутку від продажів до сумарних витрат на виробництво й реалізацію продукції, комерційних й управлінських витрат;

б) виторгу від реалізації до собівартості на виробництво й реалізацію продукції;

в) прибутку від продажів до собівартості на виробництво й реалізацію продукції.

7. Прискорення оборотності активів сприяє:

а) росту рентабельності активів;

б) зменшенню рентабельності активів;

в) росту рентабельності продукції.

8. Показники оборотності характеризують:

а) платоспроможність;

б) ділову активність;

в) ринкову стабільність.

9. Фінансовий леверидж дозволяє оцінити:

а) структуру витрат на виробництво й реалізацію продукції;

б) фінансову стабільність підприємств;

в) рентабельність витрат організації.

10. Ефект фінансового важеля визначає:

а) раціональність залучення позикового капіталу;

б) відношення оборотних активів до короткострокових пасивів;

в) структуру фінансового результату.

Відповіді на тести: 1 - а, 2 - б, 3 - а, 4 - в, 5 - а, 6 - а, 7 - а, 8 - б, 9 - б, 10 - а.

2.Дати визначення наступним поняттям: рентабельність, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність продажів, економічна рентабельність, ефект фінансового важеля (левериджу), фінансовий леверидж (важіль), коефіцієнт процентного покриття.

Відповіді:

Рентабельність - відносний показник економічної ефективності діяльності організації, що відображає її прибутковість.

Рентабельність активів - відношення прибутку до оподатковування до середньорічної вартості активів, або норма прибутку.

Рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку організації до її власного капіталу, відображає прибутковість власника на вкладений капітал.

Рентабельність продажів - відношення прибутку від реалізації до виторгу від реалізації продукції, відображає частку прибутку (маржу) у ціні продукції.

Економічна рентабельність, дорівнює відношенню прибутку до сплати відсотків за користування позиковими коштами й податків до величини активів (сукупного капіталу), являє собою найбільш загальну відносну характеристику ефективності використання позикових коштів.

Ефект фінансового важеля (левериджу) - здатність позикового капіталу генерувати додатковий прибуток від вкладень власного капіталу або збільшувати рентабельність власного капіталу завдяки використанню позикових коштів.

Фінансовий леверидж (важіль) - використання позикових коштів для збільшення прибутковості капіталу.

Коефіцієнт процентного покриття - відношення економічного прибутку до величини відсотка за використання позикових коштів.

3.Вирішення задачі:

За даними фінансової звітності (таблиці 3.7 й 3.8) компанії «Металік» розрахувати комплекс показників рентабельності.

Таблиця 3.7 Баланс компанії «Металік» на 31 грудня 2008 р., тис. грн.

Актив	Початок 2008	Кінець 2008	Пасив	Початок 2008	Кінець 2008
Необоротні активи	1300	1070	Статутний капітал	240	240
Запаси	300	215	Нерозподілений прибуток	660	640
Дебіторська заборгованість	350	315	Усього власний капітал	900	880
Короткострокові фінансові вкладення	0	25	Довгострокові кредити й позики	800	580
Кошти	50	55	Кредиторська заборгованість	160	90
			Заборгованість з оплати праці	10	10
			Заборгованість з податків	130	120
Усього оборотні активи	700	610	Усього короткострокові зобов'язання	300	220
Баланс	2000	1680	Баланс	2000	1680

Таблиця 3.8 Звіт про фінансові результати компанії «Металік» за 31 грудня 2008 року

Показники	На початок 2008 року	На кінець 2008 року
Дохід від продажу робіт, товарів, послуг (без ПДВ, акцизів та інших обов'язкових платежів)	3000	2850
Собівартість проданих робіт, товарів, послуг	2644	2503
Валовий прибуток	356	347
Комерційні витрати	22	20
Управлінські витрати	68	63
Прибуток від продажів	266	264
Інші витрати	48	44
Відсотки до отримання	40	42
Відсотки до оплати	8	2
Прибуток до оподаткування	298	176
Відстрочені податкові активи	23	18
Відстроченні податкові зобов'язання	36	24
Поточний податок на прибуток	86	41
Чистий прибуток	212	135
Постійні податкові зобов'язання	10	18

Результати розрахунку показників рентабельності компанії «Металік» представлено в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 Система показників рентабельності компанії «Металік» за 2008 рік

Показники	Значення показників,%
Рентабельність усього капіталу (сукупних активів) по бухгалтерському прибутку (прибутку до оподатковування)	9,56
Загальна рентабельність власного капіталу по бухгалтерському прибутку (прибутку до оподатковування)	19,8
Рентабельність продажів по чистому прибутку	4,7
Рентабельність продажів по прибутку від реалізації , рентабельність продажів по чистому прибутку	9,3
Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку	15,1

Підведення підсумків заняття, виставлення оцінок, прощання з аудиторією (5 хвилин).

ВИСНОВКИ

Фінансовий аналіз діяльності підприємства в умовах ринкової економіки набуває все більшого значення. Він дозволяє вирішувати ряд важливих завдань, основними з яких є визначення реального фінансового стану підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, розробка заходів з найбільш повного використання виявлених резервів, інформаційне обґрунтування стратегічних рішень в області економіки та фінансів.

Особливого значення фінансовий аналіз набуває при розробці системи стратегічного управління підприємством, оскільки він розглядається як функція менеджменту, яка забезпечує виявлення реального стану функціонування підприємства та розробку на основі отриманих результатів стратегічних шляхів щодо вдосконалення його фінансового стану.

В основі фінансового аналізу лежить методика, яка визначає форму його аналітичних досліджень та процедур. Деталізація процедурної сторони аналізу залежить від інформаційного забезпечення та обраних напрямків аналізу. В залежності від поставлених цілей можна зробити акцент на певні аспекти діяльності підприємства.

Оцінювання фінансового стану підприємства здійснюють за системою показників, основними з яких є показники майнового стану, рентабельності, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості і стабільності, ділової активності тощо. Розрахунок показників фінансового стану підприємства є вихідною передумовою оцінки рівня господарювання для багатьох зацікавлених сторін: державних, контролюючих органів, власників, інвесторів, кредитних установ тощо.

Інформаційною основою для фінансового аналізу є дані фінансової звітності підприємства, від достовірності яких залежить якість його проведення.

На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розроблення основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак - ефективність роботи підприємства в цілому.

З метою дослідження методики проведення фінансового аналізу діяльності підприємства на практиці було розраховано та проаналізовано основні показники фінансового стану ВАТ «Бердянська трикотажна фабрика».

Проведений аналіз показав, що підприємство має багато фінансових труднощів, про що свідчить дуже низький рівень коефіцієнтів його ліквідності, рентабельності, платоспроможності та ділової активності.

На основі результатів, отриманих в ході проведення фінансового аналізу ВАТ «БТФ», було розроблено стратегічні рішення щодо покращення його фінансового стану. Ці рішення полягають в наступному:

Заміна старого розкрійного обладнання на нове, що дозволить підвищити ефективність використання матеріалу;

Встановлення власної когенераційної електроустановки для зниження витрат на електроенергію та опалення приміщень;

Розміщення рекламних оголошень підприємства в газетних виданнях, що сприятиме розширенню його клієнтської аудиторії;

Розширення та вдосконалення збутової системи підприємства за допомогою певних маркетингових заходів;

Розробка системи штрафів за прострочення оплати за отриману продукцію для дебіторів, що дозволить підприємству отримувати додатковий прибуток та привчити споживачів до дисциплінованості стосовно дотримання умов, зазначених в угодах.

Для кожної з пропозицій було розраховано економічну ефективність. Отримані результати дозволили продемонструвати доцільність запропонованих шляхів покращення фінансового стану ВАТ «БТФ».

З метою вдосконалення методики викладання дисципліни Фінансовий аналіз для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст вищих професійних закладів освіти II - III рівнів акредитації в роботі було обґрунтовано теоретичні положення використання активних методів навчання при викладанні економічних дисциплін. Також було проаналізовано робочу програму даної дисципліни для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, спеціальності 5050104 Фінанси Бердянського машинобудівного коледжу та розроблено методику викладання теми «Аналіз рентабельності підприємства» із застосуванням активних методів навчання.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., № 996-XIV.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

Абрютина М. С. Финансовый анализ. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 654с.

Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ. - М.: ДИС, 1998. - 120 с.

Бабаджанов С.Г. Економіка підприємств легкої промисловості. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003 р. - 193 с.

Баканов М. П., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1996.

Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2002 г.

Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002.- 480с.

Бондар Н.М. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: Видавництво А.С.К.,2004.-400с.:іл. - (Унів.б-ка).

Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту: Підруч.: Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.

Буряковский В. В. Финансы предприятий - учебник, 2004 г.

Ван Хори. Основы управления финансами: Учебник: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 800 с.

Ванинский А. Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. - М.: Финансы и статистика, 2003.

Вартанов А. С. Экономическая диагностика деятельности предприятия: организация и методология. - М.: Финансы и статистика, 2001.

Герстнер П. Анализ баланса. М.: Экономическая жизнь, 2001.

Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. - 240 с.

Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: практическое пособие. - К.: ООО Редакция газеты «Бухгалтерия. Налоги. Бизнес», 2001. - 288 с. доп. - М.: Финансы и статистика, 2000.

Економіка падприємства: Підручник/М.Г. Грешак, В.М. Коломот та ін.; За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.:КНЕУ,2004 - 528с. с іл.

Экономика предприятия: Учебник/Под ред. проф. О.И.Волкова - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА - М.,2001. - 520 с.

Экономика предприятия: Учебное пособие/Под общ. ред. д.э.н., проф. Л.Г.Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. - 623с.

Ефимова О.В. Финансовый анализ. - 3-е изд., перераб. и доп. - М: Изд-во "Бухгалтерский учет", 1999.

Жак Ришар. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия. - М.: ЮНИТИ, 2000.

Ізмашова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 358с.

Ковалев В.В. Финансовы...