Реформи. Шлях до соціально-орієнтованої ринкової економіки

Виконанню поставлених завдань сприятиме істотне посилення спільної роботи держави і бізнесу на основі державно-приватного партнерства з мобілізацією джерел фінансування центрального і місцевих бюджетів, прибутку приватних компаній, залучення банківських кредитів, участі в пулах інших організацій.

З метою оцінювання ефективності та визначенні пріоритетності у забезпеченні фінансових механізмів розвитку внутрішнього ринку має бути здійснений перегляд системи критеріїв для надання фінансової підтримки окремим галузям та секторам економіки, державних цільових програм та програм розвитку з урахуванням середньострокового періоду та програм щодо зростання доходів населення на основі підвищення державних соціальних стандартів та гарантій у порівнянні з показниками зростання продуктивності праці.

Вказані заходи мають бути посилені механізмами:

-зміцнення інвестиційного потенціалу банківської системи України, під потреби розвитку реального сектора економіки;

-підвищення ролі фондового ринку у залученні фінансових ресурсів на розвиток національних підприємств;

-посилення використання внутрішнього фінансового потенціалу в інвестуванні розвитку внутрішнього ринку (інтенсифікація ролі інстутиційних інвесторів - страхових та пенсійних фондів; ширша мобілізація заощаджень громадян та ін.);

-інвестування національних програм імпортозаміщення на основі визначення перспективних сегментів розширення внутрішнього ринку для національних виробників;

-системного підвищення споживчого попиту громадян (підвищення мінімального рівня заробітної плати, індексації тощо).

Розбудова фінансових механізмів розвитку внутрішнього ринку України дозволить вчасно адаптуватися до системних змін світової економіки, яка складається у період розгортання боргової кризи Єврозони та сповільнення глобальної економічної динаміки.

4.3 Державний бюджет і його роль у модернізації економічної системи України

Сьогодні в Україні бюджет і проблеми надійного управління ним належить до найактуальніших як в економічному й соціальному, так і в політичному контексті. В умовах ринкової економіки бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів.

На сьогодні фінансовий потенціал реального і фінансового секторів економіки, а також доходи простих громадян та держави досить обмежені. На жаль, нинішня бюджетна політика в Україні багато в чому продовжує ґрунтуватись на старих засадах адміністративно-командної системи. Це проявляється у відсутності сучасних бюджетних технологій, методів бюджетного управління, реального планування на середньо і довготерміновий періоди.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Зазначимо, що над проблемами реформування державного бюджету, їхньої дохідної та видаткової частин працює доволі широке коло українських вчених, зокрема О.В. Барановський, О.Д. Василик, Л.І Василенко, С.Ю. Колодій, Б.І. Кравченко, М.В. Кульчицький, І.О. Луніна, В.М. Опарін, К.В. Павлюк, Ю.М. Пасічник, І.В. Розпутенко, І.В. Сало, С.В. Слухай, Л.Л. Тарангулов, В.М. Федоров, І.Я. Чугунов, С.І. Юрій та інші.

Бюджет загалом, у сучасному трактуванні і призначенні, має порівняно недавнє історичне походження. У західних країнах під бюджетом розуміють законодавчий акт, що легалізує розпис доходів і видатків у формі фінансового документа, і лише вища законодавча влада уповноважена надати бюджету будь-який рівень чинності закону через процес ухвалення рішень за демократичними процедурами.

Бюджет за своїм змістом є складною категорією і в теорії державних фінансів розглядається у трьох аспектах: по-перше, як правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади розпоряджаються фондами грошових ресурсів; по-друге, як план видатків і доходів відповідного органу влади; по-третє, як економічна категорія, оскільки державний бюджет відображає грошові відносини з приводу утворення, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

Бюджет відображає масштаби діяльності держави й водночас обмежує її. Якщо, з одного боку, це кошти, які надходять у повне розпорядження держави і визначають її фінансовий потенціал, то з іншого, в цьому документі зосереджені грошові фонди суспільного користування, які перебувають не так у власності, як у розпорядженні органів державної влади.

Бюджет - це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Головне призначення бюджету - регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики.

У бюджеті переплітається великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади, і об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень про справедливість. Кожна гривня бюджетних коштів має працювати на забезпечення, потребує сталого економічного зростання та добробуту населення. Відповідно, кожна гривня має бути під постійним контролем, що має забезпечувати цільове використання бюджетних коштів та належну їх віддачу.

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі України дається таке визначення: "Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду". Наприклад, відомі вчені в галузі фінансів професори О.Д. Василик та В.М. Федосов зазначають: "Державний бюджет України - централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України". "Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів держави".

Бюджет як фінансовий план державних витрат і джерел їхнього покриття відіграє важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети розвитку, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це ефективний регулятор економіки, що відображає обсяги необхідних державі фінансових ресурсів, визначає конкретні напрями використання коштів, спрямовує фінансову діяльність держави.

Особливістю бюджету як фінансового плану є те, що він має силу закону. Законодавчий характер бюджету забезпечує належні умови для контролю за використання бюджетних коштів і посилення його впливу на ефективність суспільного виробництва. Користуючись бюджетом, держава забезпечує населенню матеріальний достаток, комфортне та безпечне існування.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та населення:

?держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій;

?суб'єкти господарювання усіх форм власності та напрямів діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть отримувати їх від неї залежно від місця і ролі у системі економічних відносин;

?населення, яке може бути як платником податків, так і одержувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо).

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм - доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення, і які відбивають фінансову діяльність держави. Їхня структуризація може мати офіційний науковий характер. Офіційна бюджетна класифікація являє собою систематизоване згрупування доходів і видатків та фінансування бюджету, які затверджують відповідні уповноважені органи. В її основу кладуть ті ознаки, що мають визначну роль у бюджетному процесі. Наукова класифікація дає змогу оцінити склад та структуру доходів і видатків передусім за економічним змістом. У класифікації видатків основним є їхнє суспільне призначення, а в класифікації доходів - методи мобілізації. Але весь бюджетний процес в нашій державі має певні вади. На передній план у бюджетному процесі виходять питання поведінки його суб'єктів у світлі ідей демократії і їхнього впливу на остаточні рішення у галузі бюджету. Прикладом може слугувати прийняття Податкового кодексу в Україні, прийняття якого має понад п'ятирічну історію. А головна причина такого зволікання - неузгодженість інтересів угруповань, неналежний вплив громадськості на ухвалення рішень з питань доходів бюджету спричинені недостатнім рівнем поінформованості, як на рівні виборців, так і політиків. Тому важливим завданням фінансової науки є розроблення заходів щодо удосконалення рівня інформаційного забезпечення учасників бюджетного процесу. Головне тут - розроблення методів аналізу впливу рішень з питань бюджету на економічні інтереси його суб'єктів [3]. Одним з найактуальніших питань, що стосується бюджету та бюджетних відносин, є розподіл бюджетних коштів між загальнодержавними та місцевими рівнями. Нині за традицією, успадкованою від минулих часів, зберігається порівняно високий рівень централізації бюджетних ресурсів, тоді як місцеві бюджети не отримують кошти в повному обсязі. Проблеми, що виникають у бюджетній системі України, не є чимось привнесеним ззовні, вони характерні саме для України з її особливою ментальністю. Цим пояснюється хронічне несприйняття будь-яких шаблонів або теорій. Напрацювання будь-яких наукових концепцій щодо векторів соціально-економічного розвитку обов'язково повинні мати історичне підґрунтя. Втрачене протягом століть відчуття власної держави в сучасних умовах проявляються в нерозумінні значення мови корінного населення, захопленні чужинськими цінностями, які генетично нам не властиві.

Роль бюджету у регулюванні соціальних процесів у державі в остаточному підсумку зводиться до того, як і кому слугуватимуть результати фінансової стабілізації - реальному поглибленню майнової диференціації населення чи більшою мірою формування рівномірного розподілу доходів, становленню середнього класу, який є запорукою стабільності у державі загалом.

Отже, визначаючи напрямки розвитку бюджетної політики і бюджетної системи, обов'язково потрібно враховувати національні риси. Економічні інтереси кожного індивідуума не завжди збігаються з інтересами більшості, а саме тут приховується небезпека прорахунків і неефективних рішень. Тому можна зробити висновок, що демократичні засади у бюджетному процесі - це такий організаційний устрій, у якому владні структури ухвалюють рішення в умовах боротьби за голоси виборців. Бюджетна політика законодавчої і виконавчої влади - один із найважливіших чинників їхньої популярності у виборців. В умовах демократії на бюджет можуть впливати виборці, які у більшості випадків виявляють нестримність у своїх потребах, будучи фінансово не компетентними, і тут можна наразитися на велику небезпеку, що виборці можуть надати перевагу економічно неефективній програмі, запропонованій з популістських міркувань.

У нашій державі щороку майже 20 % державного бюджету витрачається на фінансування програми "Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні", проте чинна система соціального захисту, і насамперед пільг та субсидій, не забезпечує належного рівня підтримки най незахищених верств населення, незважаючи на зростання питомої ваги видатків бюджету на зазначені потреби. Хронічна нестача коштів на фінансування програм соціального захисту і соціального забезпечення пояснюється, передусім, тим, що чинна в Україні система пільг є фінансово необґрунтованою, тобто вонане зорієнтована на захист від бідності. Крім відсутності належних обсягів фінансових ресурсів, ще однією з причин невиконання цільових програм соціальної підтримки населення є вади в методології їх розроблення. Відтак, наявні програми і реальний порядок їх фінансування поки що не виконують функцій раціоналізації та підвищення ефективності державних видатків.

Видатки Державного бюджету у 2009 р. становили 267,4 млрд грн, тоді коли у 2008 р. - 253,2 млрд грн, а в 2007 р. - 174,6 млрд грн. З них фінансування на соціально-економічні заходи у 2008 та 2009 рр. було приблизно однаковим - 57,4 %, тоді коли у 2007 р. на ці заходи було передбачено лише 30,6 %, порівняно з економічною діяльністю (16,3 %) та загальнодержавними заходами (9,7 %). Ця сума набагато більша, але у зв'язку з інфляцією, підвищенням цін на продукти, житло ці кошти мало чим поліпшили життя простих громадян нашої держави (рис.).

Наслідком реалізації в Україні економічної доктрини, яка спирається на принципи низької вартості, дешевизни сировини, товарів, робочої сили, є формування соціальної структури, що докорінно відрізняється від європейської: замість домінування середнього класу і дуже помірного рівня розшарування - поляризоване суспільство з високою часткою бідного населення, що є вагомим чинником соціальної нестабільності українського суспільства й уповільнення його соціально-економічного розвитку.

Також важливим є усвідомлення того, що бюджет є складником фінансової системи, тому має бути відповідна координація. Так, проблеми бюджетної політики і бюджетної системи неможливо ефективно вирішувати, не подолавши податкових, банківських, інвестиційних, митних проблем.

Для України дотримання встановлених правил є досить істотною проблемою. Доволі важко спрогнозувати вектори розвитку бюджетного процесу в нашій країні в умовах значної кількості змінних, параметри яких мають широкий діапазон коливань. Щодо України прогнози, що ґрунтуються на суто математичних методах, не справджуються. Потрібно в " ручному режимі враховувати такі складники, як політичне протистояння, відсутність розвинених демократичних інститутів, суб'єктивний чинник під час ухвалення рішень, недостовірність даних під час базових розрахунків.

Висновки. Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної системи та бюджетної політики значною мірою залежить загальний соціально-економічний розвиток держави. Бюджетна система та бюджетна політика має розвиватись гармонійно і в цьому аспекті важливе значення належить досконалій законодавчій базі.

У ринковій економіці бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів у державі. Визначаючи напрямки розвитку бюджету, обов'язково потрібно враховувати національні риси нашої держави.

Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевих рівнях залежить від усіх гілок влади, активної громадянської позиції політичних партій, інших громадських об'єднань, фахівців різного профілю.

В умовах України актуальними є чітка організація бюджетного процесу, дотримання встановлених Бюджетним кодексом термінів. Сучасна бюджетна система України проходить етап реформування і найближчим часом повинна задовольняти вимоги зовнішніх і внутрішніх чинників.

Висновки

Соціально орієнтована ринкова економіка - це найперспективніша модель організації суспільного виробництва, яка поєднує високу ефективність ринкового механізму й орієнтацію на досягнення справедливості та рівності. Це, по суті, є соціалізація ринкової економіки. Саме на таку модель орієнтується наша держава, розбудовуючи свою незалежну економіку. Але конкретна реалізація моделі в кожній країні має певні особливості, і ми повинні розбудовувати таку модель соціально-орієнтованої ринкової економіки, яка б найповніше відповідала національним особливостям нашої країни.

Одним із стратегічних напрямків побудови цієї нової системи і повинна стати глибока перебудова соціальної сфери. В успішному розв'язанні цього стратегічного завдання особливо важливим пріоритетом на наступні роки є здійснення політики доходів і реформування системи оплати праці, усунення існуючого досі штучного заниження вартості робочої сили, а також дуже низького рівня соціальних доходів населення. Саме ці чинники, включаючи гострий дефіцит інвестиційно-інноваційної діяльності, стримують прискорення відтворювальних процесів і технологічне оновлення виробництва в Україні, що є необхідною передумовою забезпечення конкурентоспроможності багатьох підприємств.

Саме виходячи з наведеного необхідно зазначити наступні умови переходу до соціального ринкового господарства в Україні:

*забезпечення економічної свободи;

*становлення та зміцнення різних форм власності;

*розвиток конкурентного середовища;

*формування механізму вільного ціноутворення;

*формування ринкової інфраструктури;

*збалансоване функціонування комерційного і некомерційного секторів економіки;

*державне регулювання економіки;

*формування відкритої моделі економіки при дотриманні національних інтересів країни;

*ефективна система соціального захисту населення, наявність соціальної інфраструктури.

Використана література

1. Основи економічної теорії: Навчальний посібник / В.Г. Чепінога. - К. : Юрінком Інтер, 2003.с.120-129

2. http://as-diplom.com/free-referats/ukrainian-referats/53-pravo/180-provedennya-adminreformy-v-ukraine.html?start=1

3. К.е.н., Покатаєва О.В. Інституціональні перетворення у національній економіці.

4. В. Куценко. Зміцнення соціальної бази реформ - шлях до подолання бідності.

5.Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С., Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. - 527 с.

6. В.В. Копєйчиков Правознавство ; -К.: В-во Юрінком Інтер ,2003.

7. Р.Ю. Биков, Ефективність приватизації державного майна в Україні/ Р.Ю. Биков// Державне управління: удосконалення та розвиток.-2008.

8.http://parlament.org.ua/index.php?action=publication&id=8&ar_id=11&iar_id=298&as=2

9. http://ru.osvita.ua/vnz/reports/econom_theory/22233/

10. http://www.spfu.gov.ua/ukr/review.php

11. Чухно А.А., П.М. Леоненко, П.І. Юхименко Інституціонально-інформаційна економіка - [Електронний ресурс] Режим доступу - http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/institutsion..

12. Ульянов К.Є. Формування конкурентного підприємницького середовища в Україні / Вісник Університету банківської справи Національного банку України - 2011 - №2(11) [Електронний ресурс] Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUbsNbU/2011_2/..

13. Ткаченко Т.П., Кавтиш О.П. Підприємницьке середовище функціонування малого бізнесу в Україні - 2011 - Економічний вісник НТУУ «КПІ» - №8 [Електронний ресурс] Режим доступу - http://economy.kpi.ua/ru/node/344

14. Бєляєв О.О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії: Монографія. / О.О. Бєляєв,А.С. Бебело, О.М. Комяков - К.: КНЕУ, 2003

15. Базилевич В.Д. Посилення ролі фінансів у трансформаційній економіці / В.Д. Базилевич // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 5-9.

16. Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки (теоретико-методологічні аспекти) / С. Мочерний // Економіка України. - 2005. - № 2. - С. 13-21.

17. Папп В.В. Структурна трансформація економіки України у контексті євро-інтеграційних процесів / В.В. Папп // Регіональна економіка. - 2008. - № 1. - С. 23-31.

18. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовс-

кий, Е.Б. Стародубцева - 2-е изд., [испр.]. - М. : Изд-во "ИНФРА-М", 1999. - 479 с.

19. Трансформаційна економіка: Навч.посіб. / [За ред. В.С. Савчука,

Ю.К. Зайцева]. - К.: КНЕУ, 2006. - 612 с.

20. Василик О. Фінансова стабілізація як фактор економічного зростання//Фінанси України. - 2004. - № 12. - C. 5-11

21. Від стабілізації - до економічного поступу: 100 днів діяльності уряду //Урядовий кур'єр. - 2006. - 10 листопада. - C. 9

22. Геєць В. Макроекономічна стабілізація і криза пропозиції у перехідній економіці //Банківська справа. - 2004. - № 6. - C. 7-14

23. Геєць В. Питання теорії і практики макроекономічної стабілізації в аспекті переходу від економічної кризи до зростання //Вісник Національного банку України. - 2004. - № 9. - C. 10-17

24. Іванух Р. Фінансова політика держави на шляху до стабілізації економіки //Фінанси України. - 2003. - № 5. - C. 36-42

25. Корецька В.О. Фінанси: Навчально-методичний посібник/ В.О. Корецька; М-во освіти і науки України, Кіровоградський державний педагогічний університет ім.В.Винниченка. - Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - 141 с.

26.Косолапов А. Грошово-кредитна політика-гарант стабілізації економіки України //Фінанси України. - 2005. - № 7. - C. 45-47

27. Кудряшов В. Фінанси: Навчальний посібник/ Василь Кудряшов,; М-во освіти і науки України, Український фінансово-економічний ін-т. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. - 356 с.

28. Мозер Г. Економічна стабілізація у процесі ринкової трансформації економіки України //Легка промисловість. - 2004. - № 1. - C. 10-11

29. Наумова Л. Бюджетний механізм фінансової стабілізації економіки //Фінанси України. - 2003. - № 4. - С.19-28

30. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ Авт. кол.: В'ячеслав Алєксєєв, Ольга Андрусь, Марина Вербицька та ін.; За заг. ред. Петра Круша, Валентини Депутат, Світлани Тульчинської,. - К.: Каравела, 2007. - 447 с.

31. Отрошко О.В. Фіскальна політика як засіб стабілізації економіки//Фінанси України. - 2005. - № 6 . - С.69-75

32. Петровська І. Фінанси : (З елементами статистики фінансів): Навч. посібник/ Ірина Петровська, Дмитро Клиновий,. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: ЦУЛ, 2004. - 299 с.

33. Романенко О. Фінанси: Підручник/ Олена Романенко,; М-во освіти і науки України, 34. Укр. фінансово-економічний ін-т. - 2-ге вид., стереотип.. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 310 с.

35. Савлук М. Грошово-кредитна політика як фактор економічної стабілізації в Україні //Вісник Національного банку України. - 2005. - № 8. - C. 50-56

36. Стеців Л. Фінанси: Навчальний посібник/ Леся Стеців, Оксана Копилюк. - К.: Знання , 2007. - 235 с.

37. Фещенко Л. Фінанси: Навчальний посібник/ Лариса Фещенко, Павел Проноза, Любов Меренкова,; М-во освіти і науки України, Харківський держ. екон. ун-т. - Харків: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 209 с.

38. Фінанси: Навчальний посібник/ Володимир Загорський, Ольга Вовчак, Ігор Бла-гун, та ін.. - К.: Знання , 2006. - 247 с.

39. Фінанси: Навчальний посібник/ Оксана Близнюк, Людмила Лачкова, Віктор Оспіщев та ін.; За ред. В.І. Оспіщева. - К.: Знання , 2006. - 415 с.

40. Шевченко А. Альтернативні теоретичні концепції стабілізації національної економіки //Економіка України. - 2005. - № 4. - C. 75-85

41. Авдашева С.Б. Холдинги с участием государственнных и смешанных компаний: оценка российской практики в контексте мирового опыта / С.Б. Авдашева. - М.: ГУ ВШЭ, 2003. - 36 с.

42. Чечетов М. В. Приватизація:теорія, методологія, практика / М.В. Чечетов. - К.: ІВЦ ДКСУ, 2005.- 645 с.

43. Космідайло І.В. Механізм управління державними підприємствами (на прикладі машинобудування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 / Космідайло. - К.: НДЕІ, 2011. - 19с.

44. Corporate Govermance of State-Owned Enterprises. A Survey of OECD Countries, OECD, 2005

45.Стаття з Інтернет-ресурсу: Ярослава Базилюк, завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук

46. Бюджетний менеджмент : підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін. / за заг. ред. В. Федосова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - С. 17, 42-47.

47. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн : навч. посібн. - 2-ге вид., [перероб. і доп.]. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2003. - С. 278, 448-451.

48. Василик О.Д. Бюджетна система України : підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К. : Центр навч. літ-ри, 2004. - С. 12-17.

49. Бюджетна система. Конспект лекцій для студентів спеціальності "Фінанси" факультету підготовки фахівців заочної форми навчання / Л.В. Дзенік. - Луцьк : Вид-во ЛДТУ, 2007 - С. 12.

50. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1997. - С. 28.

Размещено на Allbest.ru