Управління інвестиціями

4.

Коефіцієнт маневрування

Власні оборотні кошти* / Власний капітал

5.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом

Власний оборотний капітал* / Оборотні активи (ІІ розділ активу балансу)

6.

Коефіцієнт поточної ліквідності

Оборотні активи / Поточні зобов'язання

7.

Коефіцієнт загальної ліквідності

Оборотні активи / Довгострокові + поточні зобов'язання

8.

Рентабельність активів

Чистий прибуток (збиток) / активи х 100%

9.

Фондовіддача активів

Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) /Активи (підсумок активу балансу)

10.

Рентабельність сукупного капіталу

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування / Сукупний капітал

11.

Рентабельність власного капіталу

Чистий прибуток / Власний капітал

* Прим.: Величина власних оборотних коштів (власного оборотного капіталу) визначається як різниця між власними і прирівняними до них коштами і необоротними активами (І+ІІ+ІІІ+V розділи пасиву балансу мінус І та ІІІ розділи активу балансу) або ІІ розділ активу балансу мінус ІV розділ пасиву балансу. За абсолютною величиною вони рівні.

На основі даних фінансової звітності за період, що аналізується, обчислені вищезазначені показники. Їх абсолютне значення та темпи зростання (зниження) характеризуються даними таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 - Показники оцінки фінансового стану підприємства

№ з. п.	Назва показника	Економічно доцільне значення показника	Роки
			2006	2007	2008
1.	Коефіцієнт фінансової незалежності (забезпеченості власним капіталом)	>= 0,5	0,54	0,54	0,53
2.	Коефіцієнт фінансової стійкості	0,5 - 1,0	0,76	0,75	0,79
3.	Коефіцієнт інвестування	>1	0,61	0,622	0,624
4.	Коефіцієнт маневрування	0,4 - 0,6	-0,595	-0,546	-0,534
5.	Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом	>= 0,5	-6,93	-4,25	-3,38
6.	Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5 - 2,5	0,13	0,19	0,22
7.	Коефіцієнт загальної ліквідності	>1	0,11	0,18	0,21
8.	Рентабельність активів, %	Тенд.до зростання	-11	-7	8
9.	Фондовіддача активів	>4	0,36	0,5	0,89
10.	Рентабельність сукупного капіталу,%	>10	-0,2	-0,05	-0,05
11.	Рентабельність власного капіталу,%	>10	-20	-12,2	15

Аналіз цього показника показує, що його значення знаходиться в межах економічної доцільності, але попередній аналіз структури позикового капіталу свідчить про те, що підприємство уникає ризику залучення позикового капіталу.

Коефіцієнт інвестування характеризує достатність (недостатність) власного капіталу для покриття необоротних активів і участь власного капіталу в формування оборотних активів. Економічно доцільне значення цього показника > 1, яке засвідчує наявність власного оборотного капіталу.

На підприємстві коефіцієнт інвестування на кінець періоду, що аналізується, становить 0,624, це дещо вище, ніж попередні періоди (0,622, 0,61), але недостатньо для економічної доцільності. Це свідчить про недостатність власного капіталу у формуванні оборотних активів.

Коефіцієнт маневрування характеризує, яка частка власного капіталу використовується для формування оборотних активів. Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства (економічно доцільне значення 0,4 - 0,6). Збільшення значення цього показника позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливостей вільно маневрувати власними коштами. Виходячи з того, що коефіцієнт маневрування має від'ємне значення, можливість маневрування є невисокою, що свідчить про певні обмеження підприємства у використанні обігових коштів.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом характеризує частку власного оборотного капіталу в оборотних активах. Підвищення частки власного капіталу свідчить про зміцнення фінансового стану підприємства, збільшення робочого капіталу, підвищення платоспроможності і ліквідності і ліквідності боргових зобов'язань, зростання фінансової незалежності. Економічно доцільне значення цього показника >=0,5, що означає формування не менше 50% оборотних активів за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом на підприємстві як і попередній показник має від'ємне значення, тобто гостро відчувається незабезпеченість власними оборотними активами. Це свідчить про той факт, що поточні зобов'язання значно перевищують оборотні активи. В цілому такий стан притаманний підприємствам вугільної галузі, які мають статус планово-збіткових в національній економіці.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує спроможність підприємства за рахунок наявних оборотних активів виконувати свої грошові зобов'язання, передусім сплачувати борги. Для забезпечення належного рівня платоспроможності доцільно забезпечувати значення цього показника на рівні 1,5 - 2,5, при якому величина оборотних активів в 1,5 - 2,5 різи більша ніж поточні зобов'язання. Фактично коефіцієнт поточної ліквідності < 1, що свідчить про неспроможність підприємства відповідати оборотними активами по поточних зобов'язаннях.

Оскільки підприємство не мало значних довгострокових зобов'язань, коефіцієнт загальної ліквідності також < 1. Аналіз коефіцієнтів поточної та загальної ліквідності свідчать про потребу підприємства в зовнішніх інвестиціях, в тому числі в оборотні активи.

Доповнюють загальну оцінку фінансового стану показники ефективності використання капіталу. До них належать:

1. Фондовіддача активів. Цей показник характеризує величину обороту з реалізації продукції на 1 грн. активів. Чим більша фондовіддача, тим менша фондомісткість і більш ефективно використовується капітал, вкладений в активи підприємства. Незважаючи на те, що фондовіддача активів збільшилась у 2008 році майже вдвічі до попереднього року, вона є недостатньою: на 1 грн. активів приходиться 0,89 грн. реалізації продукції. Підприємству необхідно вжити заходів щодо нарощування обсягів реалізації продукції.

2. Рентабельність сукупного капіталу характеризує операційну ефективність підприємства. У зв'язку з тим, що протягом періоду, що аналізується, на підприємстві зафіксовано збитки від операційної діяльності, можна зробити висновки про неефективність операційної діяльності.

3. Рентабельність власного капіталу > 10. Це засвідчує ефективне використання власного капіталу тому, що його рентабельність відповідає дохідності довгострокових фінансових інвестицій в банку. Але цей рівень рентабельності був досягнутий за рахунок отримання підприємством надзвичайних доходів у вигляді державних дотацій і тому розглядати даний показник як той, що реально відображає рентабельність капіталу було б не зовсім коректно. Окремо узагальнюючи показники наведено в таблиці 2.15.

Із даних таблиці 2.15 видно, що підприємство в періоді, що аналізується, мало достатньо власного капіталу (53% в сукупному капіталі на кінець звітного періоду). Наявний власний капітал дає можливість залучити в оборот щонайменше 14197 тис.грн. зовнішніх інвестицій (28394 тис.грн. : 2). Фактично залучено 1685 тис. грн., тобто ця можливість ним використана лише на 12% (1685 : 14197 х 100%). Власний капітал був розміщений неефективно він вкладений в основному в необоротні активи. Фінансові інвестиції також біло вкладено в необоротні активи. Коефіцієнт забезпеченості підприємства власними оборотними активами свідчить про їх нестачу. Аналіз даних за 2006 - 2008 роки свідчить про низьку ділову активність підприємства, незважаючи на її підвищення у 2008 році.

Аналіз вищезазначених показників свідчить про наявність потенціалу до фінансового оздоровлення за рахунок:

1. збільшення чистки власних коштів в обороті до >= 50%;

2. оптимізації структури активів шляхом збільшення величини і частки оборотних активів за рахунок власних і зовнішніх джерел оборотних коштів;

3. підвищення фондовіддачі та рентабельності активів;

4. раціонального використання чистого прибутку, забезпечення його реінвестування на поповнення власних оборотних коштів і оновлення матеріально-технічної бази.

2.3 Аналіз ефективності інвестиційної діяльності

По цільовому призначенню інвестиції можна поділити на наступні види:

а) оновлення існуючої матеріально-технічної бази підприємства;

б) приріст виробничої потужності підприємства;

в) витрати на освоєння нових видів продукції або технологій;

г) витрати, не пов'язані із зміною фінансових результатів діяльності (будівництво житла, об'єктів соцкультпобуту, витрати на екології тощо).

д) довгострокові фінансові вкладення в акції інших підприємств, корпоративні спільні підприємства, що забезпечують гарантовані джерел доходів або поставок сировини, збуту продукції;

є) нематеріальні активи.

Аналіз виконання плану капітальних вкладень слід починати з вивчення загальних показників. В першу чергу потрібно вивчити виконання плану інвестування за звітній рік (табл.2.16).

Таблиця 2.16 - Показники виконання плану капітальних вкладень

		2007 рік	2008 рік	виконання плану, %
		факт	пит.вага,%	план	пит.вага,%	звіт	пит.вага,%
Капітальні вкладення:	тис.грн.	636,0	100,0	2 363,0	100,0	2 819,0	100,0	119,3
- придбання обладнання:	- '' -	467,0	73,4	1 813,0	76,7	2 287,0	81,1	126,1
- за рахунок прибутку	- '' -
- за рахунок амортизації	- '' -	271,0		1 542,0		1 306,0		84,7
- за рахунок бюджету	- '' -	196,0		271,0		981,0		362,0
- інші джерела	- '' -
- капітальне будівництво:	- '' -	169,0	26,6	550,0	23,3	532,0	18,9	96,7
- за рахунок прибутку	- '' -
- за рахунок амортизації	- '' -	169,0		550,0		532,0		96,7
- за рахунок бюджету	- '' -
- інші джерела	- '' -

Успішне виконання плану капітальних вкладень залежить від забезпеченості їх джерелами фінансування. Одночасно з вивченням виконання плану капітальних вкладень потрібно аналізувати джерела фінансування. Слід зазначити, що інвестиційна діяльність підприємства фінансується із двох джерел: за рахунок амортизації (фактично 65,2% від загальної суми інвестицій) і за рахунок бюджету за програмою "Державна підтримка вугледобувних підприємств на капітальне будівництво та технічне переоснащення" (34,8% від загальної суми інвестицій).

Для оцінки ефективності інвестицій використовується комплекс показників.

Додатковий випуск продукції на 1 грн. інвестицій:

Е = (ВП1 - ВП0) / И(2.7)

де: Е - ефективність інвестування;

ВП0 і ВП1- валовий прибуток відповідно при базових (за минулий рік) та додаткових (за звітній рік) інвестиціях. ;

И- сума додаткових інвестицій. Обчислюється як різниця між фактичними показниками за минулий та звітній рік.

Е = (-9582 - (-12194)) / (2819 - 636) = 1,2 грн. на 1 грн. інвестицій.

Зниження собівартості продукції в розрахунку на 1 грн. інвестицій:

Е = Q1 х (С0 - С1) / И(2.8)

де:Е- ефективність інвестування;

С0 і С1 - собівартість одиниці продукції відповідно за минулий і звітній періоди;

Q1- річний обсяг виробництва продукції за звітній період в натуральному виразі після додаткових інвестицій;

И- сума додаткових інвестицій.

Е = 69,6 х (783,92 - 1092,23)/ (2819 - 636) = -9,8 грн. на 1 грн. інвестицій.

Аналіз за першим з зазначених показників свідчить про те, що на 1 інвестовану гривню підприємство у звітному році отримало 1,2 грн. доходу. Ефективність інвестування за показником собівартості має від'ємне значення, це свідчить про збільшення собівартості одиниці продукції відповідно до попереднього періоду. Однак цей показник не може розглядатися як об'єктивний тому, що у 2008 році у зв'язку з прийняттям Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" були значно підвищені соціальні гарантії для працівників шахт, членів їх родин та пенсіонерів, що значно підвищило окремі статті собівартості.

На підприємстві коефіцієнт інвестування на кінець періоду, що аналізується, становить 0,624, це дещо вище, ніж попередні періоди (0,622, 0,61), але недостатньо для економічної доцільності. Це свідчить про недостатність власного капіталу у формуванні оборотних активів.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити наступні висновки:

Покращення інвестиційної діяльності підприємства можливе за декілька умов:

- підвищення обсягу інвестицій;

- підвищення ефективності інвестицій;

- пошук нових джерел інвестування (залучення сторонніх інвесторів).

2.4 Аналіз інформаційних потоків

Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних об'єктів: виробничих підприємств, інвестиційних організацій, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, торгівлі, маркетингу, державних та інформаційних органів управління.

Управління названими об'єктами - постійний процес переробки значних обсягів різноманітної інформації, для якого характерні:

- зростаюча потреба в інформації, яка являється основою для прийняття рішень в управлінні;

- значний обсяг інформації та складні інформаційні зв'язки між показниками, динамізм даних, які використовуються в управлінні;

- велика кількість обчислювальних та логічних операцій, які виконує управлінський персонал;

- можливість формалізації переважної більшості задач як в типових ситуаціях, так і при рішенні проблем в слабо структурованих або неструктурованих проблемах.

- якість управління та прийняття рішень в економіці тісно пов'язана з використанням сучасних засобів комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Основним підходом до їх використання являється створення та застосування інформаційних систем (ІС) у менеджменті

За змістом автоматизована система (АС) -- це система, яка складається з персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності та реалізує інформаційну технологію виконання установлених функцій. Призначення автоматизованих систем (АС) в економіці -- це автоматизація розрахунків, під якою розуміють людино-машинне розв'язування економічних завдань. АСУ являє собою систему управління, яка орієнтована на широке й комплексне використання технічних засобів і економіко-математичних методів для розв'язування інформаційних завдань управління.

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних завдань і рядом інших ознак.

Загальноприйнятої класифікації АС у даний час не існує. Пропонується класифікація АС наступними ознаками :

1. За рівнем або сферою діяльності - державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств, технологічних процесів.

2. За рівнем автоматизації процесів управління -- інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні АС.

3. За ступенем централізації обробки інформації -- централізовані АС, децентралізовані АС, інформаційні системи колективного використання.

4. За ступенем інтеграції функцій -- багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство -- об'єднання, об'єднання -- галузь і т. ін.), багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

Сучасний етап розробки інформаційних систем в економіці країни характеризується створенням АС нового покоління, до яких належать:

1) інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня. В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.

2) інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (у вітчизняній літературі під назвою "автоматизовані системи організаційного управління") являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола завдань управління.

3) системи підтримки прийняття рішень (СППР) покоління та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС). належать до інформаційних систем нового покоління. СППР -- це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабо структурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.

Основними завданнями, що вирішує АСУ підприємством є :

- підвищення ефективності виробництва, що виражається в збільшенні випуску продукції, поліпшенні її якості і зниженні собівартості. Це відбувається за рахунок різноманітних розрахунків, спрямованих на оптимальне використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також за рахунок зробленої технології виробничих процесів і т.д.;

- підвищення оперативності і поліпшення якості керування виробництвом, структурними підрозділами або підприємством у цілому, що виражаються в застосуванні зробленої системи оперативно-виробничого планування, а також в оперативному зборі, обробці й аналізі фактичної інформації.

- удосконалювання структури апарата керування, що виражається в її спрощенні і створенні таких структурних підрозділів керування, що, будучи нечисленними по своєму складі, могли б оперативно і зі знанням справи впливати на процеси , що відбуваються. Це відбувається завдяки поліпшення взаємовідносин між структурними підрозділами і виробничими одиницями;

- організація раціональних потоків інформації на підприємстві, забезпечується комплексним використанням сучасних засобів обчислювальної і периферійної техніки;

- своєчасне укладання достовірної звітності підприємства, а також забезпечення оперативної доставки її у вищі за рангом організації. Здійснюється завдяки системно машинній обробці єдиної вихідної інформації, а також шляхом одночасного створення машинних носіїв разом з укладанням звітних даних, що будуть потім одночасно передаватися або іншим способом доставлятися у вищестоящі організації;

- організація діловодства і діспетчерування з обліком досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду. Відбувається за рахунок комплексного застосування засобів організаційної техніки і діспетчерування, а також наукової організації праці інженерно-технічних працівників і власне керування в цілому.

Таким чином, автоматизовані системи керування виробничими об'єднаннями або підприємствами дозволяють не тільки упорядкувати потоки інформації на керованих об'єктах, удосконалювати збір і підвищити оперативність обробки інформації, необхідної для керування, але і серйозно поліпшити якість керування, спростити структуру апарата керування, вирішити інші питання організації виробничо-господарської й іншої діяльності даного об'єднання або підприємства.

Автоматизовані системи керування промисловими підприємствами або

виробничими об'єднаннями істотно впливають на якість керування об'єктами і дозволяють:

- цілком усунути паралелізм і дублювання потоків інформації;

- якісно змінити зміст і методи виконання функцій керування управлінським персоналом і тим самим різко підвищити оперативність керування об'єктом;

- удосконалювати організаційну структуру апарата керування і тим самим скоротити потребу в управлінському персоналі.

Програмні засоби управління реальними інвестиційними проектами

В теперішній час у більшості технологічно розвинутих країн уже склалися глибокі традиції використання програмних засобів планування й систем управління проектами в різних сферах підприємницької діяльності. У багатьох західних компаніях ці системи стали звичним доповненням до стандартних засобів навіть для рядових співробітників, оскільки більшість планованих проектів - це невеликі за розміром комплекси проектних робіт. Дійсно, згідно з дослідженнями, проведеними тижневиком Info Word, 50-ти відсоткам користувачів необхідні системи, які дозволяють підтримувати плани, що містять від 500 до 1000 робіт, і лише 28 процентів користувачів розробляють розклади, які містять більше ніж 1000 робіт. Стосовно ресурсів, то 38-ми процентам менеджерів необхідно управляти 50-100 видами ресурсів у рамках проекту, і тільки 28-ми відсоткам потрібно контролювати більш аніж 100 видів ресурсів. У результаті досліджень були визначені також середні розміри розкладів проектів: для малих проектів - 81 і 14 видів ресурсів; для середніх - 417 і 47 видів ресурсів; для великих - 1198 робіт і 165 видів ресурсів.

Ця статистика може бути відправною точкою для менеджерів, які обмірковують корисність і доцільність переходу на проектну форму управління діяльністю підприємством.

Наявні на ринку програмного забезпечення продукти відрізняються набором функцій, рівнем підтримки користувача і власне вартістю. Отже, критерії, за якими відбувається аналіз та вибір програмного забезпечення, можна розділити на три групи:

- операційні критерії, що належать до функціональних можливостей програмного забезпечення (таких як розрахунок розкладу, витрат і відслідковування виконання робіт);

- критерії, за якими оцінюється можливість функціонування програмного забезпечення в рамках будь-якої управлінської інформаційної системи.

- критерії, пов'язані з витратами на програмне забезпечення (життєвий цикл), як - от: придбання, інсталяція, оплата технічної підтримки, обслуговування протягом усього часу функціонування.

З програмних засобів для календарно-сіткового планування (КСП) можна виділити такі дві групи продуктів:

- пакети для упорядкування розкладів проектів

- комплексні системи.

Пакети для упорядкування розкладів (Prodject Shedulers) у першу чергу орієнтовані на тих керівників, які мають потребу час від часу планувати нескладні проекти. Це програмне забезпечення дозволяє задавати взаємозв'язки між роботами, будувати діаграми Ганта і сіткові діаграми, розраховувати критичний шлях, спрощено оцінювати завантаження ресурсів, вартість проекту і т.д. Як приклад таких програм можна назвати: FastTrack Scheduler (АЕС Software), Мі1еstones Еtс. (Кidasa Software), Visio Standart (Visio Corp). На жаль, ці недорогі продукти майже не представлені на вітчизняному ринку.

Комплексні системи призначені для створення середовища управління численними складними проектами (multi-prodject environment).Вони містять у собі не тільки високопрофесійні інструменти для планування, аналізу і контролю за виконанням проектів, але і всі необхідні засоби для організації ефективних комунікацій між учасниками проектних команд і інтеграції з комплексними автоматизованими системами управління підприємством (АСУП). Таке програмне забезпечення, зокрема, розробляють компанії Artemis Management Sysyems, Primavera Systems, Welcom Software Technologies.

Програмні продукти двох останніх компаній призначено в першу чергу для застосування в проектно-орієнтованих організаціях.

Серед КСП-систем російських розробників можна виділити продукт Spider Prodject компанії «Технології управління Спайдер», призначений для професійних користувачів.

Існують різноманітні підходи до класифікації програмного забезпечення для управління проектами: за вартістю - на дороге ( > 1000$ ) і недороге програмне забезпечення ( < 1000 $ ); за кількістю підтримуваних функцій: на фахове і непрофесійне.

Програмні продукти фірми Primavera Systems, Inc

Усі продукти цієї фірми розробляються відповідно до ідеології Концентричного Управління Проектами (Concentric Project Management - CPM), в основі якої лежить структурований, інтегрований і масштабований підхід до координації людей, команд і проектів. У порівнянні з традиційною методологією управління проектами в СРМ реалізовано декілька важливих переваг:

- візуалізація даних дозволяє відслідковувати кожний проект, навіть якщо реалізуються одночасно декілька проектів;

- координація ініціює діалог усередині компанії (якщо хто-не-будь відхиляється від стратегічного курсу компанії, це негайно виявляється, і вживаються ефективні заходи);

- посилення ролі кожного виконавця досягається за рахунок того, що люди знають, що їхня робота є частиною виконання загальної великої задачі;

- конкурентні переваги реалізуються за рахунок спеціальних
засобів аналізу чутливості та підтримки прийняття рішень, що допомагають вибрати найбільш конкурентноспроможний проект, який
забезпечує найбільший прибуток на інвестований капітал.

- Primavera Prodject Planner (P3) - програмний продукт, призначений для календарно-сіткового планування та управління з урахуванням потреб у матеріальних, трудових і фінансових ресурсах. Виконує функцію центрального сховища проектів, що містить усі дані розкладу, де керівники й планувальники проекту створюють єдині структури проекту.

Аналіз інформаційних потоків на підприємстві

Знаменитий дослідник в області менеджменту, Генрі Минцберг, зробив дослідження рутинної роботи менеджера. Те, що він виявив, було разючим. Замість довгострокового планування й визначення важливих завдань, поставлених перед організацією, менеджери в основному були зайняті виконанням безлічі дрібних, найчастіше не пов'язаних між собою дій. Замість використання комп'ютера як джерела всієї необхідної інформації, менеджери використовували різні методи її одержання: паперові носії, телефонні дзвінки, заплановані й незаплановані збори тощо. Робота менеджера при загальному її огляді виявилася хаотичної, фрагментованою і досить трудомісткої. Минцберг відзначив, що якщо комп'ютер не замінить всі ці джерела інформації хоча б частково, робота менеджера в майбутньому ускладниться ще більше. Дослідження було зроблено на початку 80х рр. ХХ сторіччя. Слід відзначити, що на більшості підприємств, що були засновані ще в "епоху СРСР" майже нічого не змінилося. Заради справедливості слід зазначити, що кількість персональних ЕОМ на робочих місцях значно зросла, поліпшились їх технічні характеристики, але ментальність фахівців, що за ними працюють залишилась майже на тому ж самому рівні.

На дослідному підприємстві ДП "Шахта "Новодзержинська" вхідна (вихідна) інформація поступає переважно електронною поштою та по телефону (факсу). Робочі місця фахівців апарату управління на третину оснащені персональними комп'ютерами, але тільки п'ять з них мають технічні характеристики, які підтримують параметри електронної пошти, Інтернету, сучасного програмного забезпечення тощо. Решта - це морально і фізично застаріле обладнання, яке використовується споживачами у форматі друкарської машинки. З цієї причини фахівці обмежені в доступі до інформаційних ресурсів.

Обробка щомісячних поточних даних по підприємству, а саме: табелів нарахування заробітної плати і обліку основних засобів (нарахування амортизаційних відрахувань) виконується для шахти на підрядній основі обчислювальним центром державного підприємства "Артемвугілля". Крім того, що ця послуга доволі витратна і коштує підприємству приблизно 8 тис.грн. на місяць (без урахування ПДВ), вона сполучена з додатковими витратами трудових і фінансових ресурсів: табелі нарахування заробітної плати на паперовому носії неодноразово перевіряються дільничним нормувальником, передаються до ОЦ, та перевіряються після роздрукування нормувальниками та бухгалтерами розрахункового сектору. Також на підприємстві відсутня комп'ютерна база даних працівників (вся інформація міститься на паперових носіях). Періодично виникає необхідність у складанні загальних списків персоналу, робітників провідних професій, молодих спеціалістів, жінок тощо. І якщо для оперативної підготовки необхідної інформації у кадровика немає паперового "учетничка" ("алфавитничка" і т.д.), йому доведеться перегортати безліч особових справ. Впровадження на підприємстві програмного комплексу, наприклад "Кадри, зарплата, персонал", значно полегшило б роботу з обліку робочого часу, формування різноманітних списків, нарахування заробітної плати. Додатково, даний програмний комплекс автоматично формує статистичні звіти за встановленими формами. Також встановлення на підприємстві програмного комплексу з бухгалтерського та складського обліку значно скоротили б невиробничі витрати грошей і часу, вдосконалили управління товарно-матеріальними ресурсами. Але реалізація проектів щодо впровадження програмного забезпечення викликає негативну реакцію в першу чергу у фахівців, особливо, поважного віку. Комп'ютер тільки своїм зовнішнім виглядом вселяє їм внутрішній острах, а пасивність до перенавчання та небажання мати непрезентабельний вигляд в очах більш молодих колег викликають повне неприйняття всього нового та прогресивного. І тому, літній керівник, який повільно диктує програмісту (оператору ЄОМ або іншому підлеглому) текст для друку - це цілком звичне явище. Проблема в тому, що керівники, від яких залежить позитивне прийняття рішення щодо впровадження програмного забезпечення недостатньо обізнані в можливостях та перевагах той чи іншої програми. Якщо додати до цього хронічну нестачу коштів, доволі високу первісну вартість програмного забезпечення, супроводжуючи витрати на навчання персоналу та негативні відгуки "старої, провіреної часом команди" фахівців, рішення щодо впровадження програм буде негативним.

На рівні галузі підприємство пов'язано інформаційними потоками з ДП "Галузевий інформаційно-розрахунковий центр". Це підприємство в структурі Мінвуглепрому, яке щоденно (щотижнево, щомісячно) у встановлений термін збирає з підприємств Мінвуглепрому інформацію щодо безлічі виробничо-фінансових показників. Для систематизації інформація подається за різними програмами, що були розроблені фахівцями ГІРЦ. Так, наприклад:

- програма "Obzor" - це програма узагальнення щоденної інформації щодо видобутку вугілля, виробництва товарної продукції, проведення підготовчих виробок, рівня беззбитковості;

- програма "Pokaznik" - це програма розвитку гірничих робіт підприємства на поточний (перспективний) рік, з аналізом попередніх двох років;

- програми U49 і U85- це квартальний бухгалтерський звіт та фінансовий план відповідно з урахуванням вимог Управління бухгалтерського обліку Мінвуглепрому з необхідними розшифровками та додатками.

Майже всі вищезазначені програми доволі складні в використанні, не містять інструкцій по використанню, потребують додаткового навчання на спеціальних курсах (або в більш досвідчених колег). Їх інсталяція специфічна і складна для пересічного користувача ЄОМ і потребує втручання програміста при некоректній роботі програми або встановлені оновлення. В цілому, програми цікаві, обробляють велику кількість інформації, що вводиться. І хоча форми для заповнення в програмі не мають між собою зв'язків як, наприклад, у базі даних Microsoft Access, при невідповідності значень одного й того ж показника, програма видає протокол помилок із зазначенням коду помилки, рядку та вірного значення показника.

Але у всіх цих програм є один суттєвий недолік: цей інформаційний потік не має зворотного зв'язку. Підприємство передає інформацію - ГІРЦ її обробляє та накопичує. Фахівці Мінвуглепрому ж замість того, щоб отримати необхідну інформацію вже обробленою з ГІРЦ, запитують її у підприємства. Внаслідок цього дуже багато робочого часу витрачається на дублювання ідентичної інформації різним користувачам.

Для вдосконалення виробничої діяльності на підприємстві доцільне впровадження програмних комплексів з кадрового, бухгалтерського та складського обліку, формування бази даних щодо реалізації продукції в Microsoft Access.

Управлінська діяльність виступає в сучасних умовах як один з найважливіших факторів функціонування й розвитку підприємств. Ця діяльність постійно вдосконалюється відповідно до об'єктивних вимог виробництва, ускладненням господарських зв'язків, підвищенням ролі споживача у формуванні техніко-економічних і інших параметрів продукції.

Зміни умов виробничої діяльності, необхідність адекватного пристосування до неї системи керування інформаційними потоками , позначаються не тільки на вдосконалюванні організації, але й на перерозподілі функцій керування по рівнях відповідальності, формам їхньої взаємодії й т.д. Підходячи по сучасним вимогам, пропонованим до якості роботи управлінської ланки комерційної компанії, не можна не відзначити, що ефективна робота його цілком залежить від рівня оснащення офісу компанії електронним устаткуванням, програмним забезпеченням, рівнем підготовки фахівців та їх зацікавленістю в продуктивності своєю праці.

3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА БАЗІ ДП "ШАХТА "НОВОДЗЕРЖИНСЬКА"

Основні напрямки удосконалення системи управління інвестиційними проектами на підприємстві

Для вдосконалення системи управління інвестиційними процесами, на підприємстві розроблена Програма прискореного розвитку ДП "Шахта "Новодзержинська". Програма представляє собою пакет окремих, але взаємопов'язаних інвестиційних проектів. Метою реалізації даною Програми є покращення фінансово-економічних показників підприємства за рахунок розширення та часткової реконструкції виробництва, управління якістю готової продукції, упорядкування технологічних процесів та раціонального використання трудових ресурсів.

Програмою заплановано реалізація наступних інвестиційних проектів:

1. Завершення у 1 кварталі 2010 року будівництва та введення в експлуатацію технологічного комплекса гор. 585 м. (даний проект станом на 01.08.2009 р. освоєний на 80% , роботи виконуються відповідно до виробничого графіка та запланованих показників).

2. Підготовка та введення в експлуатацію дільниць з видобутку вугілля по пластах l^в₇, l¹_2, l^н₇. даний проект буде детально наведений в дипломній роботі.

3. Оновлення парку підземного транспорту шляхом придбання нових електровозів та вагонного парку.

4. Капітального ремонту гірничо-шахтного обладнання.

Реалізація рішень даної Програми забезпечить підприємству у 2010 році приріст обсягів видобутку з виведенням на освоєння виробничої потужності.

Збільшення обсягу видобутку вугілля знизить собівартість товарної вугільної продукції з 1015,53 грн. за тонну (фактичний показник за 8 місяців 2009 року) до 501,51 грн. / т. - очікуваний показник на 2010 рік.

Реалізація Програми дозволить вже в 2010 році при існуючій ціні на коксівне вугілля 632 грн./т.(з ПДВ) отримати валовий прибуток в обсязі 4 904 тис.грн.

Слід зазначити, що реалізація даної програми має важливе соціальне значення як для підприємства, так і для міста в цілому. Вугільна галузь для міста Дзержинська є бюджетоутворюючою, до 80% працездатного населення міста працюють на вугільних підприємствах. Нарощування обсягів виробництва - це додаткове працевлаштування робочих кадрів, створення додаткових робочих місць.

Рисунок 3.1.- Динаміка нарощування темпів виробництва

Рисунок 3.2. - Динаміка показників чисельності ППП, продуктивності праці і середньомісячної заробітної плати

Формування бізнес-плану інвестиційного проекту "Підготовка та експлуатація дільниці з видобутку вугілля № 65-585 м. по пласту Пугачьовка"

Відповідно до поставленої мети дослідження, розглядатиметься саме процес планування та реалізацій інвестиційного проекту, як складової частини будь-якої економічної активності.

Відповідно до визначених пріоритетних напрямків інвестування розроблено інвестиційний проект підготовки та експлуатації дільниці з видобутку вугілля. Згідно з даним проектом протягом інвестиційного періоду дільницею буде видобуто 115,9 тис.тонн вугілля із зольністю 15,8%. Переробка вугілля такої якості дає змогу отримати товарну вугільну продукцію (концентрат марки Ж - 100 та промпродукт), вихід продуктів збагачення складає 92,68 %.

Споживачем продукції є державне підприємство "Вугілля України" - головний оператор на ринку вугілля. Додатково, підприємство за прямими угодами постачає продукцію на коксохімічні заводи.

Найбільш впливовими конкурентами на ринку є шахта ім.. Засядьмо (майже 30% загального виробництва коксівного вугілля), шахта "Краснолиманська" - 16%, ГХК "Краснодонвугілля" - 40,6%. Найближчим конкурентов (за географічним розташуванням) є ДП "Дзержинськвугілля".

Короткий зміст проекту: "Підготовка та проведення очисних робіт механізованою лавою".

Основні показники проекту:

- Загальний обсяг видобутку вугілля з дільниці116 т.т.

- Прогнозний обсяг реалізації товарної продукції111,6 т.т.

- Прогнозна вартість товарної продукції з ПДВ66,5 млн.грн.

- Термін реалізації проекту 25 місяців

- Обсяг капітальних вкладень27,4 млн.грн.

- Термін окупності> 13 місяців

- Забезпечення ресурсами: дозвільна документація, ліцензії, персонал, допоміжні виробництва (енергомеханічна служба, зв'язок тощо)100%;

- Забезпечення обладнанням та товарно-матеріальними ресурсами (складські запаси)18%

Джерела одержання та погашення коштів:

- джерела фінансування: за рахунок власних коштів28%;

за рахунок залучених інвестицій - 72%.

Погашення залучених коштів передбачається через два роки від початку реалізації проекту рівномірними платежами протягом 2 років.

Гарантії погашення кредиту: застава майна.

Короткі відомості про ДП "Шахта "Новодзержинська"

Державне підприємство "Шахта "Новодзержинська" являє собою цілісний майновий комплекс. Статутний капітал складає 14892 тис. грн., вартість основних засобів 38616 тис. грн..

Доход від реалізації за 2008 рік - 47555 тис. грн.

Чистий прибуток: за 2008 р. - 4322 тис.грн..

Зростання виробництва у 2007-2008 роках склало 143,7%.

Чисельність промислово-виробничого персоналу 891 чол..

Чисельність апарату управління 62 чол.

Форма власності:- державне підприємство.

Фактори інвестиційної привабливості

Фактори виробництва

технічний рівень і потужність виробництва;

кваліфікований персонал;

забезпеченість обладнанням;.

Ринкові фактори:

використання прямих форм оптової реалізації продукції;

цінова політика;

Правові фактори:

наявність свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи;

дозвіл на розробку надр, ліцензії на ведення вибухових робіт та ін.

Макроекономічні і політичні фактори:

екологічна стабілізація і спрямованість на економічний розвиток;

Фактори господарської і фінансової привабливості:

збереження достатнього рівня платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за 2008р. свідчить про те, що фінансовий стан підприємства є стійким. Оборотні кошти (4727 тис.грн.) не покривають поточну заборгованість( 20684 тис.грн.). Загальний коефіцієнт покриття збільшився за рік з 0,178 до 0,211, але все одно є низьким (нормативний 1 - 2).

Підприємство, навіть якщо мобілізує усі свої оборотні активи, не зможе погасити короткострокову заборгованість, що свідчить про неплатоспроможність, не буде здатним продовжувати виробничу діяльність.

Низька ліквідність підприємства, свідчить про недостатність активів у ліквідній формі для термінового задоволення вимог кредиторів.

Однак, реалізація інноваційного проекту дозволить підприємству збільшити обсяг товарної продукції, знизити матеріаломіскість виробництва, що забезпечить прискорення оборотності оборотних коштів, тим самим підвищити платоспроможність шахти (коефіцієнт покриття підвищиться до нормативного).

Загальна характеристика підприємства

ДП "Шахта "Новодзержинська" створене у 2008 році шляхом реорганізації ДВАТ "Шахта "Новодзержинська", є комплексним виробничо-видобувним закладом з видобутку вугілля для подальшої його реалізації.

Підприємство забезпечило в 2007-2008р.м. збільшення обсягів виробництва товарної продукції на 45% в грошовому еквіваленті..

Підприємство має боргів перед бюджетом в сумі 5,6 млн.грн., перед Пенсійним Фондом України - 6,2 млн.грн., за товари, роботи, послуги - 5,2 млн.грн

Співробітничаючи із споживачами, підприємство зарекомендувало себе надійним партнером, що забезпечує своєчасні постачання по договорах.

Фінансово-економічний стан підприємства станом на 01.01.2009 р.

Таблиця 3.1 - Зведений баланс ДП "Шахта "Новодзержинська"

АКТИВИ (тис. грн.)
Оборотні кошти	4727
Основні засоби	38616
Загальна сума активів	53801
ПАСИВИ (тис.грн.)
Короткострокові зобов'язання	20684
Довгострокові зобов'язання	1685
Власний капітал	28394
Загальна сума пасивів	53801
БАЛАНСОВИЙ ПРИБУТОК ЗА 2008 РІК	4322

Фінансові показники роботи підприємства в 2008 році, які наведені в таблиці 3.1., значно покращилися за рахунок збільшення обсягу продукції, що випускається. На підприємстві є резерви для подальшого поліпшення свого фінансового стану за рахунок нарощувань обсягу видобутку та поліпшення якості продукції.

Структура управління

Відповідно до Статуту ДП "Шахта "Новодзержинська", керування персоналом здійснюють:

директор; головний інженер - перший заступник директора; заступники директора; керівники служб, цехів, відділів, майстри дільниць.

Стан приватизації

Державне підприємство "Шахта "Новодзержинська" - цілісний майновий комплекс із 100% державною власністю. Питання щодо приватизації поки що не розглядалося, але підприємство заявлено до Фонду Державного Майна як таке, що може бути приватизовано у межах виконання Концепції реформування вугільної галузі.

Місцезнаходження

Виробнича площадка підприємства розташована у м. Дзержинськ.

Розміри шахтного поля по простяганню складають 3,5 - 5 км., по падінню - 2,8 - 3,2 км. Обсяг Шахта введена в експлуатацію в 1916 році. В 1981 році було проведено реконструкцію. Після реконструкції проектна потужність підприємства складає 400 тис. тонн на рік. З 1995 року підприємству встановлено виробничу потужність - 230 тис. тонн на рік.

Шахта видобуває коксівне вугілля марки "Ж". На балансі шахти значаться дев'ять вугільних пластів: m ₃, l^в₄, l^в₇ , l₅ , l^н₇ , l₃ , l¹₂ , l₂ , k₈ , промислові запаси по яких станом на 01.01.2009 року складають 20457 тис. тонн.

Поверхневий та технологічний комплекс забезпечує можливість видобутку вугілля в обсязі 300 тис. тонн. на рік.

Залізничний транспорт - Під'їзні залізничні колії прилягають до станції Кривий Торець Донецької залізниці. Станція Кривий Торець є вхідною промисловою вантажною станцією.

Чисельність працюючих близько 790 чоловік. Кадри кваліфіковані

Основні виробничі фонди

Вартість основних фондів підприємства складає 38616 тис. грн

До теперішнього часу на підприємстві функціонують наступні основні виробництва:

1) дільниці з видобування вігулля № 78 - 585 м., №66 - 585, дільниця підготовчих робіт.

2) допоміжні виробництва - електромеханічна дільниця, дільниця шахтового транспорту, дільниця вентиляції та техніки безпеки, поверхневий технологічний комплекс, відділ технічного контролю якості продукції, адміністративно-побутовий комбінат

Основна продукція

Вугілля рядове марки Ж-200; вугілля коксівне (концентрат) марки Ж - 100; промпродукт. Обсяг реалізації товарної продукції за 2006 - 2008 роки. наведений в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.- Обсяг реалізації основного виду продукції

Показник	Од. вим.	2006	2007	2008
Обсяг реалізації	тис.т.	40,8	52,4	49,4
Доход від реалізації товарів, робіт, послуг	тис.грн.	14653	25985	39629

Як видно з приведених даних за останні до початку світової фінансової кризи спостерігалось стійке зростання виробництва продукції. У 2008 році кризові явища в металургії на 40% знизили попит на коксівне вугілля. Саме тоді майже у 3,5 рази впала ринкова ціна коксівного вугілля.

У поточному 2009 році підприємство дедалі нарощує обсяги виробництва. За підсумками першого півріччя обсяг товарної продукції в натуральному вигляді перевищив торішні показники, але різке знецінення продукції призвело до того, що в грошовому вигляді показники обсягу виробництва і реалізації відстають від минулорічних. . Характеристика проекту підготовки та експлуатації дільниці з видобутку вугілля № 66 - 585 по пл.. Пугачьовка

Проектом передбачається введення в дію комбайну "Кіровець" та іншого супроводжуючого обладнання, що є на складі підприємства в задовільному стані і тривалий час не експлуатується. Це дозволить суттєво збільшити фондовіддачу актівів до показника економічної доцільності (4,0).

Загальна вартість закупівлі й установки додаткового обладнання (живильники, конвеєр, фідерний автомат, підстанція тощо) визначена в 2,2 млн. грн. У зв'язку з відсутністю в підприємства достатніх коштів, фінансування робіт намічається за рахунок залучення інвесторів. Зазначені капітальні витрати окупляться приростом чистого прибутку й амортизацією за 2 роки. Чистий економічний ефект складає 28,8 млн. грн. Інтегральний ефект за розрахунковий період 25 місяців (10 місяців підготовчі та монтажні роботи і 15 місяців експлуатації) визначений у 19,2 млн. грн. Розрахункові показники наведено в таблиці 3.4.

Опис продукції

Найменування продукції - вугілля коксівне марки Ж-100, промпродукт.

Призначення й область використання - коксохімічна промисловість.

Можливість чи експорту заміщення імпорту - Вітчизняна продукція, замість закуповуваної по імпорті. Конкурентноздатна на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Конкурентноздатність продукції

Розробка низькозольного пласта Пугачьовка (пластова зола 12%, експлуатаційна 15,8%) дозволить поліпшити показники виоду продуктів збагачення з 76 до 92%. Таким чином, після реалізації проекту за рахунок зменшення витрат на транспортування давальської сировини на переробку та витрат на збагачення рядового вугілля та збільшення випуску товарної продукції буде значно знижена собівартість, рентабельність активів зросте до прогнозних 12%, рентабельність сукупного капіталу зросте до до 4%.

Маркетинг і збут продукції

Відповідно до досліджень, виконаними Інститутом чорної металургії НАН України потреба вітчизняної промисловості у металургії в даний час складає 245 тис. тонн. Відповідно потреба металургів у коксівному вугіллі 20 - 22 млн.тонн. Споживачами продукції будуть вітчизняні коксохімічні підприємства та державне підприємство "Вугілля України" - оператор внутрішнього и зовнішнього ринку вугілля. Вітчизняними споживачами в Донецькій та Луганській областях є Авдієвський та Макіївський, Алчевський КХЗ. Деяка частина (на рівні 3%) приходиться на більш дрібних замовників.

Основою маркетингової політики є використання системи прямих зв'язків із споживачами, що забезпечує максимальну обізнаність широкого кола потенційних споживачів з усім спектром товарів.

Визначення внутрішньої норми рентабельності

Аналіз інвестиційних альтернатив розрахуємо методом внутрішньої норми прибутковості (IRR). Показник внутрішньої норми прибутку r характеризує розмір доходу на капітал, при якому проявляється межа ефективності. Критерій внутрішньої ренти заклечається в наступному: коли внутрішня відсоткова ставка по інвестиції має показник більший, ніж % дисконтування, інвестиція є вигідною.

r > i

Таким чином, для використання метода внутрішньої ренти необхідно встановити:

- розмір % ставки дисконтування;

- розмір внутрішньої % ставки (r).

В інвестиційному проекті, що є предметом аналізу, інвестиції формуються як за рахунок власного, так і за рахунок позикового капіталу (змішане фінансування).

і = (ВК х (і деп.+ і ризик) + ПК х (і кред. + і ризик)) / (ВК + ПК)(3.1)

де ВК- розмір власного капіталу в загальному обсягу інвестицій;

ПК- розмір позикового капіталу в загальному обсягу інвестицій;

і деп.- банківська ставка по депозитним вкладам;

і кред- банківська ставка по кредитам;

і ризик - винагородження за ризик.

і = (7,7 х (24 + 3) + 19,7 х (20 + 3)) /(7,7 + 19,7) = 24 %

Розмір внутрішньої ренти може встановлюватися різноманітними методами. Всі вони мають деякий ступінь погрішності, але найбільш простим в розрахунках є метод хорди.

r = i 1 - ЧДВ 1 х (( і1 - і2) / (ЧДВ 2 - ЧДВ1))(3.2)

де:і1 та і2- випадкові значення і, щодо яких є припущення, що показник r знаходиться в інтервалі між ними;

ЧДВ 1 та ЧДВ 2 - розрахунки ЧДВ при і1 та і2 відповідно.

Етапи розрахунку:

1. Задаються значення показника і1 та і2.

2. Розраховуються показники ЧДВ 1 та ЧДВ 2 для обраних і1 та і2. якщо ЧДВ в т. 1 > 0, а в т. 2 < 0, то здійснюється перехід до наступного етапу. Якщо ж ці умови не задовольняються, коригуються показники і1 та і2. найменша погрішність в розрахунку показника внутрішньої ренти буде, якщо інтервал між і1 та і2 буде мінімальний.

3. Розраховується показник внутрішньої ренти на підставі розрахункової формули метода хорд. При і = r ЧДВ = 0, і = r - точка беззбиткованості проекту.

r = 35,4%; r > i, проект ефективний.

У таблиці 3.5 розглянуті ризики та їх імовірність.

Таблиця 3.5 - Можливі ризики і форми страхування

№	Можливі ризики	Можливі втрати	Форми страхування
	Політичні ризики
1.	Нестабільність законодавства може привести до росту ставок оподатковування	Зазначений ризик може привести до росту собівартості і ціни на внутрішньому ринку на 20 -25%	Неможливість запобігання наслідків цього ризику
	Фінансово-економічні ризики
2	Нестійкість збуту.	Частина продукції може виявитися не заявленої ринком, що приведе до зменшення прибутку (на 37 - 40%)	Організація довгострокового співробітництва. Пошуки потенційних партнерів
3	Зниження цін конкурентом	Приведе до змушеного зниження ціни і втраті прибутку (5%)	Реалізація проекту дозволить одержати економію палива, й електроенергії. Можливе зниження ціни, за рахунок зниження собівартості - 5%
4.	Ріст цін на сировину, матеріали, тарифів на перевезення	Ріст цін повинний відповідати темпам інфляції і не робити значного впливу на економічні показники, обчислення у валюті	Ріст цін буде рівною мірою впливати на українських конкурентів і в значній мірі на російських
	Організаційні ризики
1.	Низька якість менеджменту підприємства	Імовірність цього ризику мала через достатній рівень компетентності	Формування моделі корпоративного керування

Висновок: реалізація даного інвестиційного проекту вкрай потрібна підприємству з кількох причин:

У 2009 році відповідно до плану гірничих робіт відпрацьовуються запаси по низькозольних лавах дільниці № 72-585 пл. Сольоний. Вже у другому півріччі поточного року фіксується підвищення фактичної зольності видобутого вугілля, що суттєво знижує вихід товарної продукції та її вартість у грошовому еквіваленті. Відмова від розробки низькозольного пласту Пугачьовка суттєво зменшить, навить, не стільки обсяг видобутку, скільки обсяг виходу товарної продукції, що негативно відіб'ється на очікуваних доходах підприємства (зниження доходу до . 20% по відношенню до очікуваних доходів при реалізації проекту).

...