Основною причиною скорочення чисельності сільського населення в області як природної бази формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є його природний рух. У сільській місцевості Полтавської області з розрахунку на 1000 жителів кількість померлих у 2009 р. склала 21,2 особи, а кількість народжених - лише 9,0 осіб. До 2007 р. спостерігалося зменшення навантаження на працездатне населення. Проте навантаження дітьми було майже вдвічі нижче навантаження особами старше працездатного віку. Із 2008 р. виявилася тенденція до зростання навантаження на працездатне населення. Загальне навантаження дітьми й особами старше працездатного віку на 1000 осіб працездатного населення у сільській місцевості Полтавської області у 2008 р. досягло 605 осіб [62].

Важливим чинником розвитку демографічних процесів на селі є розташування сільських населених пунктів відносно обласного центру. У міру віддалення адміністративних районів від обласного центру та збільшення питомої ваги сільського населення у відповідних районах прискорюються темпи природного скорочення чисельності сільського населення, а також усе більшого значення набуває його міграційне скорочення. У районах, віддалених від обласного центру не більше ніж на 30 км, чисельність сільського населення у 2005-2009 рр. скорочувалася щороку у середньому на 1,1 %, а у районах, віддалених більш ніж на 70 км, - на 1,6 % [18].

Демографічні процеси втратили вирішальне значення для формування чисельності зайнятого сільського населення. Основною причиною скорочення його чисельності стало зменшення попиту на робочу силу у регіоні сільськогосподарських підприємств і зростання рівня безробіття. Унаслідок випереджаючого скорочення чисельності працівників сільськогосподарських підприємств у порівнянні з темпами скорочення чисельності сільського населення зменшується частка сільських мешканців, які працюють на сільськогосподарських підприємствах. Більш високими темпами таке скорочення відбувається саме у сільських районах. У районах Полтавської області з питомою вагою сільського населення до 40,0 % середньорічний темп скорочення питомої ваги працівників сільськогосподарських підприємств у загальній кількості сільського населення у 2005-2009 рр. склав 0,9 %, а у районах з питомою вагою сільського населення понад 60 % - 1,7 % [20].

До найважливіших соціально-економічних чинників формування та використання трудового потенціалу аграрних підприємств належать: рівень матеріального добробуту жителів села, житлово-побутові умови сільського населення, стан здоров'я та рівень працездатності, розвиток культури, освіти та спорту на селі, рівень торговельного та побутового обслуговування селян. Найбільш тісний зв'язок показників трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств виявлено з такими показниками розвитку соціальної інфраструктури, як забезпеченість сільських поселень фельдшерсько-акушерськими пунктами, дитячими дошкільними та клубними закладами. На формування трудового потенціалу аграрного сектора економіки істотно впливають рівень сукупних доходів сільських домогосподарств, рівень забезпечення сільських населених пунктів загальноосвітніми школами, питома вага сільського населення у складі наявного населення області. Забезпеченість населених пунктів загальноосвітніми закладами є важливою передумовою відтворення трудового потенціалу аграрного сектора у довгостроковій перспективі. Не виявлено чіткого взаємозв'язку між рівнем трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств і рівнем забезпечення сільських помешкань центральним опаленням і природним газом.

Істотний вплив на формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств має державне регулювання цих процесів. Недосконалість законодавства та порушення окремих норм законодавчих і нормативних актів (виплата заробітної плати або орендної плати нижче офіційно встановленого мінімуму і т. ін.) не створюють передумов для підвищення рівня заробітної плати у сільському господарстві хоча б до середнього по національній економіці. Це у свою чергу не дозволяє стабілізувати трудовий потенціал аграрних підприємств і забезпечити підвищення темпів зростання ефективності його використання. Подальше удосконалення механізмів державного регулювання процесів формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є особливо актуальним для України, оскільки, на відміну від більшості розвинених країн світу, у структурі зайнятих у сільськогосподарських підприємствах переважають наймані працівники, а не власники [69].

До основних закономірностей зайнятості і використання праці трудових ресурсів аграрної сфери в індивідуальному секторі можна віднести:

- збільшення чисельності зайнятих в індивідуальному секторі, де переважає ручна праця, що пов`язано з розширенням площ землекористування та зменшенням завантаження в суспільному секторі;

- велике навантаження на членів особистих господарств, спричинене поєнанням ведення особистого господарства з одночасною зайнятістю в інших видах діяльності;

- визначення найвірогіднішої соціально-демографічної групи (пенсіонери і жінки працездатного віку, які зайняті лише домашнім господарством), що зумовлено різними можливостями членів родини для участі у веденні селянського господарства;

- відсутність соціального захисту осіб, зайнятих лише в особистих селянських господарствах, оскільки вони не беруть участь у формуванні бюджетів, фондів соціального страхування та пенсійних фондів.

Зайнятість в особистому селянському господарстві фактично дає змогу виживати певній частині сільського населення, але не забезпечує належної ефективності виробництва, запровадження сучасних технологій, не вимагає високої кваліфікації робочої сили. Необхідно зміцнювати існуючі особисті селянські господарства і формувати оптимальне середовище для поступової трансформації їх у більш ефективні агроформування (фермерські, кооперативні тощо). Поряд з цим на формування сільського ринку праці суттєво впливає сезонність і проблема зайнятості особливо загострюється в періоди міжсезонного виробництва.

Одним з факторів покращення використання трудових ресурсів у сільському господарстві є розвиток агропромислової форми виробництва шляхом формування кооперативного ведення господарства. Дослідженнями науковців встановлено, що в сільськогосподарських підприємствах, де діяльність здійснюється за схемою: виробництво - переробка - зберігання - торгівля - послуги - підсобні промисли, навіть за умов неврегульованості цінових паритетів для сільськогосподарського виробника, вона є прибутковою. кадровий аграрний трудовий продуктивність

Інтегроване агропромислове виробництво сприяє комплексному багатопрофільному розвитку села, створенню нових робочих місць і підвищенню рівня життя сільського населення [1, с. 3].

Зниження сезонності та підвищення рівномірності зайнятості селян за місяцями протягом року має важливе економічне і соціальне значення. Сезонність праці знижує її продуктивність та оплату, що стримує підвищення життєвого рівня селян, підвищує інтенсивність міграції сільського населення до міст і загострює проблему трудозабезпеченості сільського господарства [16, с. 256-289].

Тому поєднання аграрного виробництва з промисловою переробкою сільськогосподарської продукції, розвиток різних промислів сприятиме створенню додаткових робочих місць, активному залученню молоді в сільське господарство та ефективній зайнятості селян у період міжсезонного виробництва. Важливим джерелом поглинання надлишків робочої сили і формування ефективного використання трудових ресурсів села залишається розвиток малого сільськогосподарського підприємництва.

Реалізації планів займатися підприємницькою діяльністю заважають різні чинники, починаючи від індивідуальних якостей особи (стан здоров'я, вік, наявність підприємницьких здібностей) і закінчуючи загальнодержавним (недосконале оподаткування, кредитування тощо). Водночас, на думку опитаних безробітних, організації підприємницької діяльністю найбільше сприятимуть такі чинники як: пільгове кредитування організації власної справи, безкоштовне навчання майбутньої справи, консультаційне та інформаційне забезпечення підприємців з економічних, технологічних, правових питань після організації власної справи, проведення заходів для виявлення здатних до підприємницької діяльності, пільгове оподаткування тощо.

Аналіз сучасного стану зайнятості населення в Україні вказує на негативні тенденції у використанні трудового потенціалу. По-перше, рівень залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво надзвичайно високий при низькій ефективності праці; по-друге, міжгалузева структура зайнятості деформована. Це пояснюється насамперед недосконалою політикою зайнятості, при якій відсутні реальні стимули до праці, наявна низька її мотивація, результатом чого став нераціональний розподіл робочої сили за видами економічної діяльності [17, с. 45-57 ].

Спостерігається й значна різниця рівня продуктивності праці у сільському господарстві. Проявляються і зональні особливості, обумовлені рівнем землезабезпеченості працівників, природними факторами, відмінностями в економічному розвитку регіонів. Аналіз рівнів продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції і в цілому в регіонах показав, що продуктивність праці знижується в північному та західному напрямах. Тому зональна спеціалізація, уточнення структури виробництва з урахуванням комплексу умов кожного сільськогосподарського підприємства стають суттєвими чинниками підвищення ефективності виробництва.

Занепад суспільного тваринництва зумовив зменшення частки кормовиробництва і ріст частки екстенсивних галузей (соняшник та зерно), які вимагають невеликих трудових затрат. Зменшення частки тваринництва посилило сезонність та зумовило обмеження сфери застосування жіночої праці. Тобто, зміни в галузевій структурі сільськогосподарських підприємств спричинили обмеження трудової зайнятості.

Враховуючи сезонність сільськогосподарського виробництва та відсутність у більшості підприємств додаткових й допоміжних галузей виробництва, в яких можна було б задіяти вільну робочу силу, доцільно класифікувати працівників шляхом їх розподілу на чотири категорії (табл.1.3).

Зокрема, при застосуванні погодинної оплати праці, на якій працюють жінки з малолітніми дітьми, молодь, що навчається, інваліди та пенсіонери, виплати робляться лише за виконання нормованих завдань, а мінімальний розмір годинної тарифної ставки такий же, як при відпрацюванні місячної норми часу при мінімальній заробітній платі. Класифікація складу трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах створює умови для впровадження досконаліших систем стимулювання праці.

Таблиця 1.3 Класифікація складу працівників сільськогосподарського підприємства

1. Найвагоміший вплив на підвищення ефективності праці у сільськогосподарських підприємствах Полтавського району має достатність і своєчасність виплати заробітної плати та стимулюючих виплат за результати роботи, допомога підприємства у вирішенні побутових проблем працівників, соціальна облаштованість і безпечні умови праці.

2. В ринкових умовах підвищення заробітної плати має здійснюватися паралельно із забезпеченням високих темпів росту продуктивності праці, а диференціація доходів працівників має проводитися з урахуванням їх трудового вкладу у зростання.

РОЗДІЛ 2. ДОСЯГНУТИЙ РІВЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ

Полтавський район знаходиться в пiвнiчно-схiднiй частинi Полтавської області. Площа району становить 1259,89 кв. км (4,4% вiд територiї областi). У районі 149 населених пунктів, підпорядкованих 26 сільським радам. Полтавський район лежить у межах Придніпровської низовини. Поверхня - хвиляста рiвнина, розчленована рiчками - Ворсклою, Коломаком i Свинкiвкою, якi належать до басейну Днiпра. На територiї району вiдкрито ряд родовищ, у яких видобувають нафту, газ, газоконденсат (Семенцiвське, Мачухiвське, Абазiвське, Макарцiвське, Сх. Полтавське). Кількість наявного населення станом на 01.01.11 - 66579 чол. Кількість пенсіонерів - 18670 (28,0 % від загальної кількості населення району). Щільність проживання - 53 чол./ кв. км. Господарський комплекс становлять 15 промислових підприємств, 6 будівельних організацій, 2 організації, які здійснюють діяльність у сфері геології та геологорозвідування.

Агропромисловий комплекс Полтавського району представляють 22 сільськогосподарські підприємства та 154 фермерських господарств. Основні напрямки: у рослинництві - виробництво зерна; у тваринництві - виробництво м'яса, молока, яєць. Виробництво основних видів продукції сільськогосподарськими підприємствами на 2010 рік становить: зернові - 669377 ц; цукровий буряк - 286817 ц; картопля - 663 ц; молоко - 148083 ц; м'ясо (реалізовано на забій) - 16890 ц; м'ясо (вирощено) - 19225 ц; яйце - 447,5 тис. шт.; надій на 1 корову за рік склало 3981 ц.

На території району створено та функціонують такі аграрні підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, як: ССТ “Краяни ”, ТОВ ім. Воровського, СГ ТОВ ім. Калашника, СТОВ “Спілка Селян Тростянець”, СГТОВ “Злагода”, “Вітал-агро”, ПП “Зоря”, ТОВ “Полтава-сад”, ПСП “Промінь”, СТОВ “Васильківське”, ТОВ АФ “Куликове”, ВАТ “Полтавське”, ВАТ “Авангард”, НДГ “Ювілейний”, ДГ “Степне”, ДДГ “Тахтаулово”, ТОВ АФ “Джерело”, СП “Новоселівський”, Полтавський ЕБ “Надія”, ТОВ “Дукла”.

Для поглибленого дослідження теми дипломної роботи було обрано 3 сільськогосподарських підприємства приватної форми власності: СТОВ “Спілка селян Тростянець”, ТОВ ім. Воровського та СГТОВ “Злагода” та середнорайонні зведені показники по сільськогосподарських підприємства Полтавського району, за період 2006 - 2010 роки.

СТОВ “Спілка селян Тростянець” є сільськогосподарським підприємством, створеним у процесі реструктуризації спілки селян Тростянець, Полтавського району, Полтавської області і утвореним на засадах договору фізичних осіб шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Воровського розташоване в с. Калашники Полтавського району Полтавської області. Товариство створене відповідно до законів України “Про господарські товариства”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про підприємство” та іншого законодавства України. Головною метою діяльності товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання учасникам товариства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов'язаних з ним видів діяльності. Предметом діяльності товариства є: ведення сільськогосподарського виробництва; переробка сільськогосподарської продукції, як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників; надання агротехнічних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам; ТОВ ім. Воровського є юридичною особою з дня, його державної реєстрації. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності; одержаних доходів. Воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги; реалізує свою продукцію за цінами, що встановлюються на самостійній або на договірній основі. Вищим органом управління TOB ім. Воровського є збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Збори учасників обирають голову товариства на 1 рік.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Злагода” (СГТОВ “Злагода”) входить до числа кращих підприємств Полтавського району по ефективності ведення господарства. СГ ТОВ “Злагода” знаходиться в селі Кірове Полтавського району Полтавської області за 30 км від міста Полтава та займає територію 4842 га. Виробництво продукції сконцентроване у восьми великих селах: Бугаївка, Витівка, Уманцівка, Циганське, Гутирівка, Карпусі, Келебердівка, Косточки. Основою господарської діяльності є вирощування зернових культур та соняшнику. Підприємство має свій млин, пекарню, олійницю.

На основі даних підприємств і данних середньорайонних показників буде проведений аналіз організаційно-економічної характеристики сільськогосподарських товариств Полтавського району.

Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, а особливо сільському господарству.

Розглянемо динаміку землекористування у СТОВ “СС Тростянець” за 2006 - 2010 роки, та сільськогосподарських підприємствах Полтавського району за 2010 рік.

Отже, виходячи з даних таблиці 2.1, можна зробити висновок, що у СТОВ “СС Тростянець” за 2006 - 2010 рр. динаміка зміни складу та структури земельних угідь залишилась майже незмінною, це видно на незначному збільшенні земельних угідь у 2010 р. на 3,2 % порівняно з 2006 р. Та ж ситуація спостерігається і з ріллею, де цей показник склав 1,6 %. Досить динамічне зростання відбулося лише у сінокосах, у 2010 році площа збільшилась на 96 % або на 24 га., порівняно з 2006 р. Навантаження на 1 працівника сільськогосподарських угідь у 2010 р. збільшилося, порівняно з 2006 р. на 87,5 %. Навантаження на 1 працівника ріллі у 2010 р. збільшилося на 83,6 %, або на 6,1 га. Таке значне збільшення навантаження на 1 працівника пояснюється зменшення працюючих на підприємстві за 5 років.

Порівнюючи ж динаміку зміни складу земельних угідь за 2010 р. у СТОВ “СС Тростянець” та середньорайонних показників Полтавського району, можемо зробити висновки про перевищення, порівняно з СТОВ “СС Тростянець”. Найбільша різниця спостерігається по площі ріллі - більше на 37,9 %. Навантаження на 1 працівника угідь більше на 22,8 %, порівняно з аналогічним показником СТОВ “СС Тростянець”. Навантаження на 1 працівника ріллі більше на 29,2 % відповідно.

Отже, як ми бачимо, темп розвитку середньорайонних показників Полтавського району за 2010 рік набагато інтенсивніші, за показники СТОВ “СС Тростянець” за аналогічний період.

Для визначення динаміки розвитку бази порівняння, а саме СТОВ “СС Тростянець”, необхідно також зробити аналогічний аналіз щодо динаміки зміни складу та структури земельних угідь у схожих по розмірам і темпах розвитку підприємствах. Отже, для порівняння беремо два підприємства: Товариство “ім. Воровського” та СГ ТОВ “Злагода”.

Отже, аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що база порівняння, а саме СТОВ СС “Тростянець”, займає середні позиції щодо показників динаміки складу і структури земельних угідь по Полтавському району. Розмір сільськогосподарських угідь СТОВ “СС Тростянець” на 60 % менша, порівняно з СГТОВ “Злагода”, але в той же час цей самий показник по базі порівняння більший на 4,8 %, порівняно зі СТОВ “ім. Воровського”. Навантаження на 1 середньорічного працівника на 1 га сільськогосподарських угідь у СТОВ “СС Тростянець” менше на 33,4 %, порівняно зі СГТОВ "Злагода", та менше на 22,1 %, порівняно зі СТОВ “ім. Воровського”. Така тенденція пояснюється тим, що СТОВ “СС Тростянець” є збалансований рівень кількості працюючих до загальної площі сільськогосподарських угідь. До трудових ресурсів підприємства належить частина працездатного населення, яка має необхідний фізичний розвиток та володіє знаннями та досвідом роботи в народному господарстві. Якісний та кількісний склад трудових ресурсів у сільському господарстві прямо пропорційно залежить від потреб підприємства у персоналі, що вимірюється обсягами виробництва, складністю виробничого процесу, рівня розвитку підприємства тощо. На підприємстві, яке є базою порівняння (СТОВ “СС Тростянець”) ситуація з використання трудових ресурсів як штатних підрозділів, так і сезонних та постійних працівників, які задіяні у виробництві, з кожним роком стає все менше, або що зображено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Динаміка середньорічної чисельності працівників у СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2006 - 2010рр.

Аналіз проведених розрахунків дає можливість зробити наступні висновки. Отже, протягом досліджуваного періоду в СТОВ “СС Тростянець” чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві стрімко знижується, що негативно відбивається на економічній діяльності підприємства. Так в 2010 р. чисельність працівників в галузі рослинництва зменшилась на 38 осіб або 43,2 % порівняно з 2006 р., в галузі тваринництва - на 53 особи або 46,1 % відповідно.

Особливо гостро нестачу трудових ресурсів сільськогосподарські товариство Полтавського району відчувають весною, коли починаються польові роботи, влітку під час жнив, та восени, коли йде збір урожаю та осінній обробіток ґрунту. Наприклад, у СТОВ “СС Тростянець” у тваринництві спостерігається нестача кадрів, і це відчувається на протязі всього року, хоча в цій галузі і задіяні на 12 працівників більше, ніж у рослинництві.

Для вирішення проблем з нестачею працівників особливо в найгостріші періоди керівництва товариств залучають місцеве населення, чим збільшує свої витрати на оплату праці. До роботи залучаються різні категорії населення від учнів школи, до осіб пенсійного віку.

Порівнюючи базу порівняння СТОВ “СС Тростянець” зі середньо-районним показниками Полтавського району, можна сказати, що загальна кількість працівників, зайнятих у сільському господарстві у СТОВ “СС Тростянець” за 2010 р. була на 12,3 % менше, за аналогічні середньорайонні значення Полтавського району, де в структурі працюючих найменше працівників припало на галузь рослинництва, де показник чисельності на 28,7 % менше за середньо-районні значення.

Аналогічне порівняння за показником середньорічної кількості працюючих, зробимо по трьох підприємствах Полтавського району (табл. 2.4).

Аналізуючи дані таблиці 2.4, можемо зробити висновок, що СТОВ “СС Тростянець” має усереднені показники щодо середньорічної наявності персоналу порівняно з підприємствами СГ ТОВ ”Злагода” і ТОВ “ім. Воровсь-кого”. Даний факт підтверджується, що кількість працюючих за 2010 рік у СТОВ “СС Тростянець” була меншою на 39,8 %, порівняно із СГ ТОВ “Злагода”, та більшою на 34,9 % відповідно за СТОВ “ім. Воровського”. При порівнянні з середніми показниками по товариствах району та базового підприємства, ми бачимо, що вони є дещо різними, причинами цього є різні розміри товариств.

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва та оцінки фінансового стану підприємств Полтавського району є забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання.

Проаналізувавши дані відмітимо, що вартість основних фондів протягом 2006-2010 рр. має тенденцію до підвищення, так у 2006 р. їх вартість становила 2212,60 тис.грн., а у 2010 році цей показник збільшився до 2987,50 тис.грн., тобто на 35 % або на 774,9 тис.грн. У свою чергу це сприяло підвищенню вартості основних фондів, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь - на 30,8 % та на 1-го середньорічного працівника - відповідно на 144,7 %. Таке значне зростання могло бути причинене значним зниженням чисельності працюючих за досліджуваний період та спричинення природного індексаційного ефекту.

Порівнюючи показники СТОВ “СС Тростянець” з середніми показниками по Полтавському району, зазначимо, що загальний рівень вартості основних фондів майже перевищує господарство-базу порівняння приблизно по всіх показниках у 5 раз, це говорить про те, що у Полтавському районі існують сільськогосподарські товариства великих масштабів та оборотів.

Проаналізуємо динаміку наявності основних фондів сільськогосподарських підприємств Полтавського району.

Таблиця Динаміка наявності основних фондів по сільськогосподарських товариствах Полтавського району, 2010 р.

Проаналізувавши дані таблиці 2.6, відмітимо, що вартість основних фондів у СТОВ “СС Тростянець” за 2010 р. порівняно з підприємствами-конкурентами значно менша, де, наприклад, вартість основних фондів на 37,6 % менша за СГТОВ “Злагода” та менше на 14,6 % за господарство ТОВ “ім. Воровського”. Перевищення показників спостерігається лише у розрахунку наявності основних виробничих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь (тис.грн.) та на 1 середньорічного працівника (грн.) на 56,1 % і 3,7 % відповідно, і це у порівнянні зі СГТОВ “Злагода”. Такий результат отриманий за рахунок меншої кількості земельних угідь і середньорічної кількості працюючих на досліджуваному підприємству, ніж це спостерігається у господарстві СГТОВ “Злагода”.

Оснащення сільськогосподарського підприємства основними фондами, особливо технікою (найбільш активною частиною) поряд з широкою хімізацією землеробства та тваринництва являє собою інтенсифікацію виробництва, що є головним напрямом у підвищенні продуктивності Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази, головною ланкою якої є основні фонди, їх якісний склад і раціональне співвідношення. Збільшення активної частини основних фондів і раціональне використання оборотних фондів забезпечують підвищення їх ефективності.

Отже, аналізуючи дані таблиці 2.8, можна зробити висновки, що за досліджувальний період підприємство СТОВ “Спілка селян Тростянець” збільшило свій балансовий прибуток на 72,2 %, це відбулося за рахунок збільшення оборотних фондів у 2010 р. на 6,0 %, порівняно з 2006 р. У вартість виробництва, а отже і у кінцеву суму балансового прибутку стала закладатися менша сума основних фондів, де у відсотковому значенні ця величина склала 7,7 %, це твердження видно по показнику фондомісткості, який зменшився за досліджуваний період на 61,3 %. У 2010 р. на одну вкладену гривню основного фонду, було отримано 2,9 грн. продукції, що на 162,4 % за 2006 р. Такі коливання у зміни основних і оборотних фондів призвели до збільшення норми прибутку на 69,8 %.

Що стосується середньорайонних показників Полтавського району, то слід відмітити, що майже по всіх показниках СТОВ “Спілка селян Тростянець»” має у 2 рази менші обороти. Досліджуване підприємство має приблизне значення до середньо районного по показнику вартості середньорічних оборотних фондів, де цей показник лише на 9 % менший. У 5,5 разів СТОВ “Спілка селян Тростянець” перевищило показник по середньо-районним показникам фондовіддачі. Норма прибутку у СТОВ “Спілка селян Тростянець” перевищила середньо районні показники на 51,4 %. Аналіз даної таблиці показав, що досліджуване підприємство має стабільну ситуацію з забезпечення господарства основними і оборотними фондами.

Дослідження ефективності виробництва дозволяє визначити шляхи зростання продуктивності праці і зниження зарплатомісткості продукції (економія затрат живої праці), зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва (економія затрат уречевленої праці), а також раціонального використання природних ресурсів (економія затрат суспільної праці).

Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать: обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції; величина одержаного прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.

Аналіз даної таблиці показує, що на протязі досліджуваного періоду відбувалося збільшення виробництва валової продукції у грошовому виразі, так у 2006 р. валова продукція становила 2445,1 тис.грн, а у 2010 р. цей показник збільшився на 140,7 % і становив 5884,4 тис.грн.. Збільшилося виробництво валової продукції в розрахунку на 1-го середньорічного працівника майже у 3,5 рази, це відбулося за рахунок скорочення працівників у СТОВ ”Спілка селян Тростянець”. Також на підприємстві спостерігається збільшення валового доходу на 69,6 %, а чистий дохід має випереджаючі темпи зростання і склав 72,2 %. Рівень рентабельності у господарстві протягом досліджуваного періоду зменшувався і у звітному році становив 20,1 %.

Аналізуючи показники базового господарства зі середньорайонними показниками, можна сказати, що валове виробництво продукції у СТОВ “СС Тростянець” менше на 11,1 %, валовий доход склав 7138,0 тис.грн., що на 48,3 % менше за аналогічний середньорайонний показник. Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що СТОВ “СС Тростянець” має середні темпи розвитку сільськогосподарського виробництва порівняно із середньорайонними показниками.

Виробнича структура підприємства була докорінно змінена під час реструктуризації “Cпілки селян Тростянець”, яка була здійснена для того щоб привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

Спеціалізація виробництва у сільськогосподарських підприємствах характеризується багатьма показниками, основним з яких є структура товарної продукції. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства.

Рівень спеціалізації господарства визначають за часткою вартості товарної продукції головних (головної) галузей у загальній вартості його товарної продукції.

Кс =100 / (?Ут(2і-1)),

де Кс-- коефіцієнт спеціалізації; Ут -- частка товарної продукції окремих галузей; і -- порядковий номер частки товарної продукції у ранжованому ряду.

Рівень спеціалізації визначають за коефіцієнтом, який розраховують за формулою:

(100/(11,8*(8-1)+1,0*(22-1)+3,9*(12-1)+2,6*(14-1)+0,6*(20-1)+0,001*(26-1)+14,5*(6-1)+0,03*(24-1)+3,8*(18-1)+2,9*(16-1)+58,7*(32-1)+13,6*(10-1)+0,4*(28-1)+0,1*(30-1)+37,1*(4-1)+0,2*(30-1)+7,3*(2-1)) = 0,189.

Отже, за допомогою формули визначення коефіцієнта спеціалізації реалізації товарної продукції у порівняльних цінах СТОВ “СС Тростянець”, ми визначили, що цей коефіцієнт склав 0,189, що говорить про низький рівень спеціалізації та широко асортиментний ряд реалізації готової продукції у порівняно однакових розмірах. Доля більш наочного відображення структури товарної продукції, пропонуємо зобразити її у вигляді діаграми (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Склад товарної продукції СТОВ “СС Тростянець” за 2010 рік (од. виміру ц)

Досліджуючи структуру товарної продукції СТОВ “Спілки селян Тростянець” ми бачимо, що вартість товарної продукції рослинництва менша за вартість продукції тваринництва. У тваринництві головною продукцією є молоко, у рослинництві - пшениця і соняшник. На інші види продукції, які виробляє “Спілка селян Тростянець” припадає менша частка у товарній продукції (додаток Б).

На основі цього можна визначити рівень спеціалізації підприємства, він становить 0,189, це говорить про те, що підприємство має слабкий рівень спеціалізації, тобто діяльність підприємства в основному направлена на виробництво молоко-соняшниковий напрям.

Отже, аналізуючи показники діяльності СТОВ “Спілки селян Тростянець”, середньорайонні дані та окремо діяльність товариств Полтавського району, можна сказати, що порівняльне підприємство СТОВ “Спілки селян Тростянець” є середнім по своєму масштабу та розвитку, порівняно зі середньорайонними показниками та показниками сільськогосподарських товариств по Полтавському району.

2.2 Кількісна та якісна характеристика трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Полтавського району

Трудовий потенціал кожного аграрного підприємства характеризується абсолютним показником - середньообліковою кількістю працівників і питомим показником - працезабезпеченістю виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь підприємства. За сучасного недостатнього рівня механізації та автоматизації виробництва, високого ступеня зношеності машинно-тракторного парку, гостра нестача окремих видів техніки для своєчасного та якісного виконання технологічних операцій зумовлює істотну залежність результатів господарської діяльності підприємства від рівня працезабезпеченості виробництва.

Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, зокрема і у СТОВ “СС Тростянець”, а їх праця - вирішальним фактором сільськогосподарського виробництва.

В умовах зменшення чисельності працівників сільського господарства важливо забезпечити їх найбільш повне і раціональне використання у виробництві. Основними показниками, що характеризують рівень використання трудових ресурсів, є кількість відпрацьованих людино-днів (людино-годин) за рік одним працездатним та коефіцієнт використання трудових ресурсів. Останній визначають з відношення фактично відпрацьованого в суспільному виробництві робочого часу до можливого його річного фонду. З 3000 тисяч осіб, які проживають в с. Великий Тростянець, у СТОВ “СС Тростянець” на 31 грудня 2009 року задіяні лише 129 штатних працівники, причому 62 особи - це жінки, 16 осіб це працівники, які прийняті на умовах не повного робочого дня, лише 7 працівників мають повну вищу освіту та 5 неповну та базову вищу освіту. Це говорить про те, що якісний склад працівників надто слабкий і потребує негайного покращення.

Динаміка ефективності використання трудових ресурсів у СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2006-2010 рр.

Отже, аналізуючи дані таблиці 2.9, можна зробити висновок, що загальний рівень використання робочого часу за період з 2006 по 2010 рр. у СТОВ “СС Тростянець” покращився, а порівняно з 2006 р. взагалі стабілізувався. Так у 2010 р. коефіцієнт використання робочого часу склав 0,899, що на 0,2 % менше, за аналогічний показник 2006 р. За рахунок того, що чисельність працівників у СТОВ “СС Тростянець” за 5 років зменшилась на 43,7 %, то це за собою потягло і зменшення загального фонду робочого часу, а відповідно і зменшення відпрацьованого працівниками фонду робочого часу. На вантаження на 1 працівника ріллі у 2010 р. склало 11,9 га, що на 63,3 % більше за 2006 р., а це говорить про те, що ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві покращилась.

Аналізуючи ж дані роботи СТОВ “СС Тростянець” порівняно з середньорайонними показниками за 2010 р., то загалом можна сказати, що базове порівняльне господарство має менше на 37 % річне навантаження на 1 працівника ріллі, та на 31,6 % менше навантаження на 1 працівника сільськогосподарських угідь. Відпрацювання фонду робочого часу у 2010 р. у СТОВ “СС Тростянець” становило на 25,6 % менше, за середньо-районні показники, що говорить про необхідність приближення до норм середньорайонних показників Полтавського району показникам досліджуваного господарства.

Проаналізуємо ці ж показники, тільки все на базі трьох товариств Полтавського району.

Динаміка ефективності використання трудових ресурсів по сільськогосподарських товариствах Полтавського району, 2010 р.

Отже, аналізуючи дані таблиці, робимо висновок, що базове порівняльне підприємство СТОВ “СС Тростянець” має гірші показники ефективності використання трудових ресурсів, порівняно з сільськогосподарськими товариствами СГТОВ “Злагода” та ТОВ “ім. Воровського”. Цей висновок базується на меншому коефіцієнті використання робочого часу, де ця різниця складає 1,1 %, порівняно зі СГТОВ “Злагода”, та на 4,9 % менше за аналогічний показник у ТОВ “ім. Боровського”. Негативна тенденція використання трудових ресурсів у 2010 р. у СТОВ “СС Тростянець” прослідковувалась і на показнику забезпеченості господарства робочою силою, де навантаження на 1 працівника на досліджуваному господарстві на 41 % менше, порівняно з аналогічним показником у СГТОВ “Злагода”, та на 31 % менше, за аналогічний показник у ТОВ “ім. Воровського”. Отже, проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що підприємству СТОВ “СС Тростянець” необхідно покращити рівень використання власних трудових ресурсів.

Важливою складовою аналізу трудових ресурсів підприємства є вивчення ефективності використання фонду робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за період, що аналізується. З метою полегшення цього аналізу доцільно скласти.

Отже, зробивши відповідні розрахунки, можна зробити висновки, що коливання у структурі фонду робочого часу у СТОВ “СС Тростянець” мали періоди.чний характер, де найбільші структурні зміщення спостерігались у 2009 р, коли економічна криза негативно плинула і на сільське господарство, було відмічено значне скорочення персоналу та зменшення годин роботи працівників. Так тільки у 2009 р. у СТОВ “СС Тростянець” було зафіксовано 1120 люд.-год. неявок з дозволу адміністрації, та 4324 люд.-год. неявок у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день. Аналізуючи ж структуру використання фонду робочого часу не відпрацьованих люд.-год., то за цей час залишився сталим у розрахунку на 1 працівника. Зміни відбулися лише у збільшенні відпрацьованих годин одним працівником, де цей показник у 2010 р. збільшився на 14,9 %, порівняно з 2006 р. Це збільшення показує, що підприємство стабілізувалося після кризи 2008-2009 рр.

Порівнюючи ж показники діяльності СТОВ “СС Тростянець” і середньо-районні показники Полтавського району, можна сказати, що у розрахунку на 1 працівника не відпрацьованих люд.-год. та загального фонду робочого часу (люд.-год.), всі показники є сталими і знаходяться майже на одному рівні. Відмінності тільки спостерігаються у більшому показнику тривалості робочого дня у середньому у Полтавському районі, де у відсотковому значенні це збільшення склало 6,4 %.

За цими ж показниками проаналізуємо роботу товариств Полтавського району.

Таблиця Динаміка використання фонду робочого часу у сільськогосподарських товариствах Полтавського району, 2010 р.

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.12, можна зробити наступні висновки. Відпрацьовано робочого часу 1 працівником у СТОВ “СС Тростянець” у 2010 р. на 19,9 % більше, ніж у господарстві СГТОВ “Злагода”, та на 12,6 % більше за ТОВ “ім.. Воровського”. Це пов'язано із тим, що у СТОВ “СС Тростянець” менший а відсоток відпусток та невиходів з причин хвороби та інших мотивів.

Наявність та склад персоналу СТОВ “Спілка селян Тростянець” розглянемо у наступній.

Отже, як ми бачимо склад персоналу на протязі 5 років у СТОВ “СС Тростянець” мав динамічний характер, що проявлялося у плинності руху персоналу за віковою ознакою. Так у 2010 р. кількість працівників молодого віку, а саме від 15-34 років скоротилася на 16,7 % порівняно з 2006 р. Але при цьому цей же показник значно покращився у 2010 році, порівняно з 2008 і 2009 рр. Зменшилось на підприємстві за 5 років і кількість працюючих з вищою і незакінченою вищою освітою, у середньому у 2010 р. це зменшення склало 50 %, що є досить негативним чинником. Помітно на підприємстві зменшилась і кількість працюючих, які отримують пенсію, таких працівників стало на 14,3 %, порівняно з 2006 р.

Отже, чисельність працівників підприємства з останніми роками має нестабільний характер. Найбільша частка працівників - це люди молодого віку, і частка людей передпенсійного віку зменшується порівняно з 2010 р. Досить невелика частина працівників має освіту, а саме 12 осіб, що негативно впливає на продуктивність праці, її якість та діяльність товариства загалом. За аналізований період можна сказати, що підприємство утримує стабільні позиції по видам виробничих ресурсів, де виключенням є склад та структура трудових ресурсів підприємства. Тому, на даний момент, нагальною проблемою для підприємства є корегування та балансування штатних кваліфікованих працівник за для відповідності завданням, поставленим перед стратегічним розвитком підприємства.

Отже, за даними таблиці 2.14, можна зробити такі висновки. Загальний стан із плинністю кадрів у СТОВ “СС Тростянець” є динамічним, це підтверджується на кількості прийнятих за період 2006-2010 рр., де за цим показником кількість прийнятих у 2010 році зменшилась на 18 осіб або на 46,2 %. Відносна позитивна тенденція спостерігається у 2010 р. у показнику вибулих, так як це значення менше за значення прийнятих у 2010 р. Кількість вибулих у СТОВ “СС Тростянець” на 12 осіб більше за аналогічний показник 2010 року або на 3,2 %. У структурі вибулих причиною плинності кадрів стало звільнення за власним бажанням, звільнення за прогул,
та інші порушення трудової дисципліни, звільнення за невідповідність займаній посаді. За досліджу вальний період у підприємству у структурі руху персоналу не траплялося випадків створення нових місць (вакансій) або скорочення штату.

На підприємстві застосовується як погодинна так і відрядна форми оплати праці. Крім того додатково оплачується робота у вихідні, свята, нічний час, виплачуються доплати за шкідливі роботи (внесення гербіцидів, добрив). Також виплачуються премії за перевиконання норм виробітку, що є особливо ефективним стимулом під час таких робіт як оранка, сівба, збирання урожаю.

Отже, раціональне та ефективне використання трудових ресурсів передбачає насамперед забезпечення їх нормальної зайнятості, пропорційний їх розподіл по галузях виробництва і на території, досягнення ними найвищої продуктивності праці.

2.3 Факторний аналіз економічної ефективності використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Полтавського району

На основі даних бухгалтерської звітності форми 50-с.-г. “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств” та форми № 2 “Звіт про фінансові результати” СТОВ “Спілка селян Тростянець” побудуємо та дослідимо модель багатофакторної лінійної регресії за останні 5 років. Показником (Y) виступатиме продуктивність праці, що є свідченням економічної ефективності використання трудових ресурсів. За фактори візьмемо середньорічну оплату праці 1 працівника (Х1), фондоозброєність (Х2) та фондооснащеність (Х3) (табл. 2.15).

Таблиця 2.15 Вихідні дані для проведення факторного аналізу продуктивності праці в СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2006 - 2010 рр., тис.грн.

Після введення вихідних даних в таблицю в Exel, за допомогою функції “Линейн” розраховуємо статистичні характеристики вибраної лінійної багатофакторної економічної моделі та виводимо табличні дані, що виконується для лінійної множинної регресії (табл. 2.16).

За розрахунковими даними таблиці, ми визначили такі параметри моделі лінійної множинної регресії: F-критерій Фішера склав Fрозр = 16,1; загальний коефіцієнт кореляції дорівнює r = 0,980.

Таблиця 2.16 Значення параметрів для визначення моделі лінійної множинної регресії

Для даної багатофакторної лінійної регресії модель за таких даних є адекватною. А високе значення загального коефіцієнта кореляції r = 0,980 говорить про високу якість моделі.

Значення параметрів а0 = -28,4, а1 = 3,0, а2 = 0,2, а3 = 17,3, що дозволяє записати в явному вигляді формулу моделі лінійної множинної регресії:

Y = -28,4 + 3,0 X1 + 0,2 X2 + 17,3 X3.

З одержаної моделі можна зробити наступні висновки:

1) при зміні фактора X1 (середньорічна оплата праці 1 працівника) на 1 грн. при незмінних інших факторах продуктивність праці збільшиться на 3,0 грн.;

2) зміна фактора X2 (фондоозброєність) на 1 грн. (при сталих інших факторах) викликає зміну продуктивності праці на 0,2 грн.;

3) зміна фактора X3 (фондооснащеність) на 1 грн. (при сталих інших факторах) викликає зміну показника на 17,3 грн.

За даними розрахункової моделі пропонується спрогнозувати тенденцію розвитку факторів X1, X2, X3 ,Y та Yрегр, враховуючи динамізм зміни факторів протягом п'яти років.

Для розрахунку прогнозу динаміки розвитку факторів впливу (середньорічна оплата праці 1 працівника, фондоозброєність, фондооснащеність) на продуктивність праці, ми застосували розрахунки за допомогою графіку “поліном”, де в наслідок таких розрахунків ми змогли спрогнозувати динаміку розвитку продуктивності праці на 2011 рік на базі лінійної багатофакторної регресії і цей показник склав Yрегр. = 45,4 (табл. 2.17).

Таблиця 2.17 Прогноз динаміки розвитку факторів впливу на продуктивність праці у СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2011 рік, тис.грн.

Показник був розрахований на базі прогнозних факторних значень на 2011 рік, де враховувалася тенденція їх зміни протягом п'яти років.

Нижче зобразимо допоміжні графіки із відображенням розрахункових формул для визначення прогнозного значення факторного показника на 2011 рік.

Рис. 2.2. Графік динаміки зміни середньорічної оплата праці 1 працівника у СТОВ “СС Тростянець”, 2006 - 2010 рр.

Аналізуючи рис. 2.2, можна сказати, що загальний коефіцієнт кореляції R2 = 0,9149 і це означає, що модель є адекватною. Лінія тренду зміни середньорічної оплата праці 1 працівника за допомогою формула дозволила визначити прогноз заробітної плати на 2011 рік, яка складе Х1 = 14,9 тис.грн. за рік, що на 2,4 тис.грн. більше за попередній 2010 рік, що в свою чергу позитивно вплине на продуктивність праці у 2011 році, розраховану на базі багатофакторної лінійної регресії.

Зробимо такий же графічний динамічний аналіз та прогноз і для інших факторів пливу на продуктивність праці у СТОВ “СС Тростянець” (рис. 2.3, 2.4). За результатами одержаного графіку 2.3 можна зробити висновки, що загальний коефіцієнт кореляції склав R2 = 0,9318 і це означає, що модель є адекватною. Лінія тренду зміни фондоозброєності за допомогою формули дозволила визначити прогноз фондоозброєності на 2011 рік, яка складе Х2 = 13,3 тис.грн. за рік, що на 10,8 тис.грн. менше за попередній 2010 рік, що в свою чергу негативно вплине на продуктивність праці у 2011 році, розраховану на базі багатофакторної лінійної регресії.

Рис. 2.3. Графік динаміки зміни фондоозброєності у СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2006 - 2010 рр.

Рис. 2.4. Графік динаміки зміни фондооснащеності у СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2006 - 2010 рр.

За результатами одеражаного графіку 2.4 можна зробити висновки, що загальний коефіцієнт кореляції склав R2 = 1, а отже це означає, що модель є адекватною. Лінія тренду зміни фондооснащеності за допомогою формули на графіку дозволила визначити прогноз фондооснащеності на 2011 рік, яка складе Х3 = 1,52 тис.грн. за рік, що на 0,26 тис.грн. менше за попередній 2010 рік, що в свою чергу негативно вплине на продуктивність праці у 2011 році, розраховану на базі багатофакторної лінійної регресії.

У рис. 2.5 за допомогою динаміки зміни фактичної продуктивності праці у СТОВ “СС Тростянець” за 5 років, за допомогою формули визначимо прогнозну величину фактичної продуктивності праці на 2011, яка не буде залежати від таких факторів впливу як середньорічна оплата праці 1 працівника, фондоозброєність та фондооснащеність.

Рис. 2.5. Графік динаміки зміни продуктивності праці у СТОВ “СС Тростянець” Полтавського району, 2006 - 2010 рр.