Оцінка конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства

Суттєвий внесок у розробку проблеми конкурентних відносин зробили такі відомі у світі економісти, як М. Портер, А. Сміт, Ф. Хайєк, Е.Чемберлен, Й. Шумпетер.

Українські економісти А. Гальчинський, С. Мочерний, В. Герасимчук, С. Покропивний. [143-145] аналізували різні аспекти конкурентних відносин у перехідній економіці, зокрема, рівень монополізму на окремих ринках, становлення конкурентних відносин в окремих галузях економіки, захист від недоброякісної конкуренції. Проте, незважаючи на наявність певного наукового доробку, в сучасній вітчизняній економічній науці поки що не має спеціальних досліджень щодо формування конкурентного середовища.

У російській економічній літературі конкурентне середовище підприємства відокремлюється від маркетингового середовища [146], яке включає сукупність суб'єктів і факторів ринку, що впливають на відносини між виробником і споживачем продукції.

Конкурентні відносини мають свою специфіку, вони визначають наступні економічні характеристики: обсяги випуску і реалізації продукції, ціни, умови реалізації продукції тощо. Від особливостей конкурентного оточення багато в чому залежить ступінь розвитку ринку, складність роботи на ньому. Крім того, через призму конкурентних взаємовідносин між підприємствами найбільш швидко проявляються зміни, які відбуваються на ринку, тому що саме суперництво є основним двигуном ринкових процесів.

Автори робіт [147 - 149] пропонують розглядати конкурентне середовище як історично конкретну соціально-економічну структуру суспільного господарства, яка забезпечує товарно-грошовий обмін, згідно з законами товарного виробництва. Повноцінне конкурентне середовище створює передумови для раціонального розміщення ресурсів, оптимального їх використання, для розвитку ділової активності.

Формуванню конкурентного середовища передує становлення ринкової конкуренції і зіткнення приватних економічних інтересів, обумовлених власністю на фактори виробництва, продукт і дохід. Зрозуміло, що чим більше носіїв і самих економічних інтересів, тим імовірніше виникнення повноцінного конкурентного середовища. Ми пропонуємо розглядати конкурентне середовище як систему відносин між економічно самостійними господарюючими суб'єктами, які визначають нові способи реалізації своїх економічних інтересів.

У той же час конкурентне середовище не є статичним елементом економічного життя, воно найчастіше є рухомим та динамічним стосовно темпів, глибини і масштабності змін. Зазначені зміни є результатом дії конкретних суб'єктів господарювання. Отже, конкурентне середовище є наслідком певних суб'єктивних дій окремих економічних суб'єктів.

Таким чином, конкурентне середовище - це система відносин значної кількості суб'єктів ринку, а також певного зовнішнього впливу, які характеризуються певним комплексом дій та часовим періодом. Дана система визначає відповідний рівень економічного суперництва і можливість впливу окремих економічних суб'єктів на загальне ринкове становище.

Розглянемо розвиток конкурентного середовища ресторанного бізнесу України. Як уже відзначалось раніше, ресторанна індустрія - це інтегрована сфера підприємницької діяльності, пов'язана з організацією виробництва і управлінням підприємствами харчування, спрямована на задоволення потреб населення у різноманітної і якісної їжі, сервісних послугах, а також отримання прибутку.

Перехід України до ринкових відносин сприяв усуненню багаторічної державної монополії у сфері харчування. Процеси приватизації призвели до змін форм власності багаточисельних кафе, їдалень, ресторанів радянського типу, для яких характерним було: обмежений асортимент і традиційний небагатий сервіс.

Зміни форм власності і власників цих підприємств висунули на перший план питання забезпечення прибутковості підприємств ресторанного господарства. Між підприємствами ресторанного господарства виникла реальна конкуренція. В Україні поступово почав відроджуватися реальний ресторанний ринок, підпорядкований економічним законам попиту і пропозиції, а також конкуренції.

Тенденції у розвитку ресторанного господарства України протягом 2000 - 2009 років набули стійкого характеру і фактично визначають його стан на сучасному етапі (табл. 3.1).

Аналіз динаміки роздрібного товарообороту підприємств ресторанного господарства свідчить про його постійне зростання. Оборот підприємств ресторанного господарства у 2008 році проти 2000 року збільшився у 4,0 рази та становив 8,4 млрд грн [150].

За загального зростання обсягу роздрібного товарообороту, загалом найбільші його темпи відзначено по кафе та барах (зростання проти 2000 р. становило 6,3 та 5,6 рази відповідно). Меншими є показники динаміки по групі ресторанів та їдалень (4,1 та 2,8 рази відповідно) (табл. 3.2).



Таблиця 3.1 - Основні показники розвитку підприємств ресторанного господарства України за 2000-2009 рр.[36, 150]

Період	Товарооборот, млрд. грн.	Частка товарообо-роту у міських поселеннях, %	Кількість об'єктів ресторанного господарства (на кінець року), тис. од.
	усього	у тому числі
		у міських поселеннях	у сільській місцевості
2000	2,1	1,8	0,3	85,7	33,1
2001	2,5	2,2	0,3	88,0	32,0
2001	2,8	2,5	0,3	89,3	30,6
2003	3,0	2,7	0,3	90,0	28,9
2004	3,5	3,1	0,4	88,6	27,9
2005	4,3	3,9	0,4	90,7	27,36
2006	5,2	4,7	0,5	90,4	26,8
2007	6,6	6,0	0,6	90,9	26,1
2008	8,4	7,7	0,7	91,7	24,9
2009	8,1	7,4	0,7	91,4	24,0

Таблиця 3.1 - Динаміка роздрібного товарообороту у ресторанному господарстві [150]

Показник	Темп змін, %
	2008/2007	2009/2008	2009/2000
Ресторанне господарство	132,5	109,8	457,0
у т.ч.
ресторани	134,0	106,9	414,9
кафе	134,5	113,0	634,5
бари	107,3	157,1	556,0
їдальні та постачання їжі	131,3	98,4	280,9

Дослідження показують, що в останні роки відбулися певні зміни мережі ресторанного господарства України за спеціалізацією. Скорочення кількості фабрик-кухонь та фабрик-заготівелень відбулося через суттєве згортання діяльності з централізованого обслуговування об'єктів ресторанного господарства. Зменшення кількості їдалень стало наслідком відмов установ, організацій, промислових підприємств від утримання на своєму балансі закладів ресторанного господарства.



Таблиця 3.3 - Структура реалізації у закладах ресторанного господарства [150]

Показник	2000	2005	2007	2008	2009
Ресторанне господарство	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
у т.ч.
ресторани	26,8	17,7	24,8	25,0	24,4
кафе	36,4	50,7	48,3	49,1	50,5
бари	4,2	5,1	4,4	3,5	5,1
їдальні та постачання їжі	32,6	26,5	22,5	22,3	20,0

Значно зменшилася кількість кіосків, що обумовлено стрімким розвитком підприємств швидкого обслуговування, які пропонують більш якісний та швидкий сервіс. Крім цього, спостерігається зростання частки кафе, закусочних, буфетів у загальній кількості об'єктів ресторанного господарства, що обумовлено відповідними пріоритетами у споживчому попиті на послуги ресторанного господарства України [151]. Таким чином, розвиток ресторанного господарства України за видами економічної діяльності свідчить, що на сьогодні його виробники намагаються насамперед вирішити завдання забезпечення своєї прибутковості. Крім того, збільшення доходів населення сприяє активізації розвитку мережі ресторанів, барів та кафе (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 - Спеціалізація об'єктів ресторанного господарства [150] на кінець року; одиниць

Показник	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Усього	33132	27345	26760	26159	24946	24031
у т. ч.
ресторанів	1234	1215	1247	1259	1278	1315
кафе	15704	12626	12042	11423	10760	9825
барів	3621	2882	2790	2799	2703	2437
їдалень та постачань їжі	12429	10519	10597	10609	10137	10391

За результатами дослідження визначено, що на тлі загального скорочення мережі підприємств ресторанного господарства кількість загальнодоступних підприємств збільшується. Разом з тим, відмічено скорочення місткості об'єктів ресторанного господарства, що пов'язано насамперед з новими запитами споживчого ринку та необхідністю підвищення гнучкості дій суб'єктів господарювання на конкурентному ринку, та скороченням мережі ресторанного господарства державної та колективної форми власності й збільшенням кількості приватних підприємств.

Характерною особливістю розвитку конкурентного середовища підприємств ресторанного господарства є зменшення кількості об'єктів, що належали юридичним особам. Наявність «незаповнених» ніш з точки зору задоволення потреб споживачів в організованому харчуванні, спрощена система контролю та звітності, зростання безробіття призвело до розвитку мережі ресторанного господарства - фізичних осіб. Проте цей процес мав й негативні наслідки, а саме: стимулювання процесів тінізації в галузі, зниження належної якості продукції й послуг.

Сьогодні визначальною тенденцією розвитку вітчизняного ресторанного ринку є його демократизація. Кількість дорогих ресторанів, що відкривається, зменшується, а все більш актуальними стають заклади середнього і дешевого цінових сегментів.

Стан будь-якої сфери національної економіки, в тому числі і ресторанного господарства багато в чому залежить від потоків фінансових коштів, що вкладаються. На ринку ресторанного господарства спостерігається зростання розміру інвестицій в основний капітал підприємств (рис.3.1).



Рисунок 3.1 - Інвестиції в основний капітал підприємств ресторанного господарства (млн грн) 152

За даними Держкомстату України, у 2009 р. у розвиток підприємств ресторанного господарства інвесторами вкладено прямих інвестицій на суму 1166,0 млн грн.

За констатації факту щодо значних інвестицій у сферу ресторанного господарства загалом, науковці та практики звертають увагу на необхідність реалізації, перш за все, інноваційних проектів, як основного джерела формування довгострокових конкурентних переваг.

З огляду галузевих особливостей конкуренції у сфері ресторанного бізнесу (безпосередньої залежності від споживчого попиту, значущості просторових і трудових ресурсів, розгалуженості складу конкурентів, високого рівня ризику діяльності) та враховуючи предмет інновацій, об'єктами інноваційних змін у підприємствах харчування є товар, процеси, засоби праці 12, 154. Засновник мережі ресторанного господарства «Козирна карта» з приводу конкуренції зазначає, що сьогодні конкурують у технологіях, в інформаційному полі та у впливі на суспільну думку [155].

Інноваційного характеру набуває в цілому організація ресторанного бізнесу. Один із довгострокових стратегічних інвесторів у ресторанне господарство України - франчайзингова фірма американської корпорації «McDonald's» - сприяла розповсюдженню в країні успішнішої світової технології з розвитку малого та середнього бізнесу. Станом на кінець 2007 р. ресторанне господарство займало другу позицію за ступенем розповсюдження франчайзингу [156, 157]. За даними Української асоціації франчайзингу, близько 20,0 % мереж закладів ресторанного господарства розвиваються за схемою франчайзингу. Успішним прикладом франчайзингу у сфері ресторанного бізнесу є розвиток компанії Fast Food Systems, яка являє собою мережу демократичних ресторанів для середнього класу (мережа ТМ «Піца Челентано» нараховує 125 ресторанів, «Картопляна Xата» - 42, ресторан «Япі» - 5, «Кафе Пункт» - 2). За результатами 2008 р., до трійки лідерів за обсягами продажів після «McDonald's» та Fast Food Systems входить мережа «Пузата Хата». Проте компанія «Пузата Хата» розвиває лише власну мережу ресторанів, і, за словами директора компанії, за франчайзингом в найближчий час працювати не планує. Група компаній «Мировая Карта» розвиває ресторанні напрямки кухонь світу. Найбільш актуальні і рентабельні концепції, за думкою спеціалістів компанії, на сьогодні - це гриль-ресторан «Sam's Steak House», мексиканський ресторан «Tequila House», ірландський паб-ресторан «Golden Gate», ресторан східної кухні «Шафран» та ресторан української кухні «Шинок» [153; 156-158].

На ринку ресторанного господарства з'являються заклади, що розвиваються як окремі проекти крупного рітейлу. Прикладом є ресторани чеської кухні «У Хромого Пола» та «Старомак», а також ресторан «Prad-A-Cafе», що є проектами Fozzy Group - однієї з найбільших торгово-промислових груп України [158].

Власники підприємств ресторанного господарства намагаються використовувати прогресивні методи виробництва продукції, обслуговування споживачів, управління, тобто застосовують інноваційний підхід до ведення бізнесу і гнучко та швидко реагують на зміну потреб і запитів споживачів продукції та послуг ринку ресторанного господарства. Запрошення шеф-кухарів іноземців у низці елітних ресторанів, нові форми та методи обслуговування, сучасний інтер'єр закладів, використання високотехнологічного обладнання, висока культура та новітні підходи до ведення бізнесу стають запорукою успіху діяльності в Україні підприємств ресторанного господарства.

Розвиток сфери ресторанного господарства сьогодні обумовлений зростаючою конкуренцією та розвитком переважно нецінових методів конкурентної боротьби. Забезпечення конкурентоспроможності за таких умов ґрунтується на стимулюванні попиту населення на якісні послуги ресторанного господарства за рахунок використання спеціальних заходів залучення клієнтів. З огляду на це у переліку інноваційних розробок, що реалізуються на підприємствах харчування - сучасні формати закладів за концепціями «Quick&Casual», «Food-Court», «Домашня кухня»; забезпечення on-line замовлення столиків для споживачів у мережі інтернет; використання кредитних карток як засобу розрахунку; застосування системи дисконтних карток; розширення послуг за рахунок проведення презентації, бізнес-зустрічей, фуршетів, організація обслуговування в офісах, тощо [37; 157; 158].

3.2 Обґрунтування майбутньої конкурентної позиції підприємства

Дослідження конкурентного середовища та виокремлення напрямів і тенденцій його розвитку є обов'язковим елементом у системі управління конкурентоспроможністю господарюючого суб'єкта. Результатом моніторингу є відповідь щодо правильності обраної стратегії й тактики підприємства, а також визначення конкретних заходів, реалізація яких сприятиме досягненню його цілей. За розуміння та усвідомлення незворотності ринкового спрямування розвитку національної економіки, визначення як основної цілі підприємства забезпечення його конкурентоспроможності є логічним та очевидним. Саме рівень конкурентоспроможності, як узагальнююча характеристика, є критерієм успішності діяльності підприємства. З огляду на це вважаємо, що під час формування портфелю заходів, що спрямовані на досягнення цілей розвитку господарюючого суб'єкта, є доцільним отримання інформації не лише про досягнутий рівень конкурентоспроможності закладу та тенденцій у конкурентному середовищі, але й про конкурентну позицію підприємства у перспективі. Значущість такої інформації для аналітика полягає в тому, що обізнаність щодо майбутньої конкурентної позиції за інших рівних умов дозволяє управлінцю уже у поточному періоді цілеспрямовано сформувати портфель заходів щодо підтримки наявних або/чи формування нових конкурентних переваг підприємства. Як зазначає П. Друкер, стратегічне планування має справу не з майбутніми рішеннями, а з майбутнім рішень, що приймаються сьогодні [65]. Враховуючи, що заходи, спрямовані на підтримку (посилення) конкурентоспроможності підприємства є різними за ризиком, ефективністю, витратами ресурсів, сферою та періодом реалізації, обізнаність щодо прогнозної конкурентної позиції сприятиме оптимізації процесу вибору напрямів та заходів з управління конкурентоспроможністю підприємства.

Слід відзначити, що окремі аспекти даного питання розглянуто в роботах як вітчизняних, так і іноземних дослідників [12; 14; 16; 160]. Проте не можна вважати, що всі проблеми щодо визначення конкурентної позиції підприємства у майбутньому періоді вирішено, а моделі, що запропоновано, досконалі та можуть бути реалізовані без застережень.

Так, за результатами дослідження визначено, що за різних авторських розробок з визначення перспектив конкурентоспроможності підприємства, всі вони ґрунтуються на основних положеннях теорії прогнозування та відрізняються одна від одної комбінацією методів прогнозування (еврістичних та/чи математичних), чинниками, що при цьому використано (зовнішні та/чи внутрішні), моделями, що застосовано (адитивні, мультиплакативні). Зокрема, в роботі [3] для визначення рівня розвитку підприємства запропонована багатофакторна економіко-математична модель, до складу якої включено коефіцієнт поточної ліквідності, частка нереалізованої продукції та рентабельність продукції [3, с. 286-287]. Модель конкурентоспроможності підприємства, що показано в роботі [9] передбачає як результуючий показник рентабельності власного капіталу, прогнозне значення якого визначається за зміни темпів приросту продажів, оборотності кредиторської заборгованості, оборотності активів, фондовіддачі, абсолютної ліквідності. Основні фонди, ефективність фінансового менеджменту, рівень кадрового та виробничого менеджменту, конкурентоспроможність продукції, ефективність організації збуту та просування товару - основні чинники, що включено до моделей конкурентоспроможності підприємства в роботах [7; 75; 95]. У роботі [161, с. 127-128] рівень прогнозної конкурентоспроможності пропонується визначати на підставі чистої приведеної вартості підприємства, що є спірним в частині практичної реалізації через нерозвиненість національного інституту оцінки вартості підприємства.

За результатами аналізу зроблено висновок, що під час визначення конкурентоспроможності у прогнозному періоді здебільшого враховують чинники внутрішнього середовища, що є недостатнім. Без урахування змін у конкурентному середовищі питання визначення конкурентної позиції окремого господарюючого суб'єкта ускладнюється.

Як відзначено раніше, зовнішнє середовище не є статичним. Воно мінливе, рухливе, динамічне. Іншими словами, для відповіді на питання щодо майбутньої конкурентної позиції підприємства урахування внутрішніх чинників та використання на цій основі прогнозного значення показника лише конкурентоспроможності підприємства, є недостатнім. Необхідно також виходити з характеру динаміки й зовнішнього середовища.

З цього приводу відзначимо доцільність акценту ряду дослідників на необхідності реалізації заходів щодо підтримки й розвитку конкурентних переваг господарюючого суб'єкта, що ґрунтуються на факторах макро-, мезо- й мікрорівня, та погоджуємось з тезою щодо необхідності організації моніторингу зовнішнього середовища та визначення на цій підставі пріоритетних напрямків подальшого розвитку господарюючого суб'єкта [28, с. 190-241]. Проте, уявивши моделі підтримки та формування нових конкурентних переваг підприємства з урахуванням факторів зовнішнього середовища, автори уникають питання визначення прогнозної конкурентної позиції підприємства, і пропонують передусім механізм відбору та оцінки результативності запропонованих заходів із забезпечення конкурентоспроможності на різних рівнях управління. На наше ж переконання, саме визначення прогнозної позиції підприємства, за інших рівних умов, виступає передумовою під час прийняття рішення щодо підтримки існуючих чи/та формування нових конкурентних переваг.

Дотримуючись принципів системності, послідовності та дотримання причинно-наслідкового зв'язку, для оцінки конкурентної позиції підприємства у майбутньому періоді пропонуємо відповідну технологію. В її основі лежить модель оцінки конкурентних ризиків на основі теореми про імовірність гіпотез Байєса. У формалізованому виді модель має бути такою [83, с. 227]:

, (3.1)

де P(Ni/B) - імовірність i-ої гіпотези після об'єктивної експертної оцінки - рівень реальної загрози конкурентного ризику;

P(Ni) - імовірність i-ої гіпотези після суб'єктивної оцінки керівників і спеціалістів підприємств;

P(B/Ni) - загроза конкурентного ризику «В» за оцінкою незалежного експерта;

i=1, 2, …k - кількість конкурентних ризиків, що оцінюються.

Дотримуючись загального підходу до оцінки конкурентних ризиків на основі теореми про імовірність гіпотез, для визначення конкурентної позиції підприємства у майбутньому періоді запропоновано технологію, що ґрунтується на використанні системи матриць розвитку конкурентоспроможності окремого підприємства з урахуванням динаміки конкурентної групи та передбачає механізм оцінки ситуації на підставі співставлення кількості випадків за визначеним сценарієм до всіх можливих варіантів розвитку подій.

Послідовність дій за запропонованою технологією така.

Побудувати матрицю сценаріїв розвитку конкурентної групи (Х; Y).

Побудувати матрицю сценаріїв розвитку підприємства (х; у).

Співвіднести сценарії розвитку підприємства з урахуванням сценаріїв розвитку конкурентної групи.

Визначити кількість варіантів потрапляння підприємства, що досліджується, до груп із сильною, середньою та слабкою конкурентними позиціями за всіх можливих сценаріїв розвитку конкурентної групи.

5. Визначення ймовірності потрапляння підприємства, що досліджується, до групи підприємств сильної, середньої чи слабкої конкурентної позиції.

На відміну від існуючих підходів прогнозування конкурентної позиції підприємства за запропонованою технологію ґрунтується на урахуванні не окремого, а сукупності прогнозів розвитку підприємства та конкурентної групи, що дозволяє комплексно та системно вирішувати проблему розробки заходів щодо підтримки існуючих та створення нових конкурентних переваг на підприємстві.

Розглянемо поетапно реалізацію запропонованої технології визначення майбутньої конкурентної позиції підприємства. Для прикладу використаємо дані підприємства А, що входить до деякої сукупності підприємств-конкурентів.

Етап 1. Визначимо сценарії розвитку за сукупністю підприємств-конкурентів.

За оцінкою спеціалістів прогнозне значення граничного інтегрального показника ефективності господарської діяльності (Х), що розмежовує підприємства сукупності на такі, що мають «високі» та «низькі» значення інтегрального коефіцієнту становитиме за найбільш сприятливих умов 1,88, за несприятливих умов - 1,02, як середнє значення даної характеристики прийнято 1,10. Прогнозні значення граничного інтегрального показника ефективності фінансової діяльності (Y) загалом за сукупністю підприємств-конкурентів очікується на рівні 1,47, 1,13 та 1,28 відповідно.

Поєднання інформації щодо граничних значень інтегральних показників ефективності господарської та фінансової діяльності дозволяє виділити 9 можливих сценаріїв розвитку конкурентної групи (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 - Комбінація інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності за групою підприємств-конкурентів

Показник	Xmax	Xmin	Xсер
Ymax	Xmax; Ymax	Xmin ;Ymax	Xсер ;Ymax
Ymin	Xmax ;Ymin	Xmin ; Ymin	Xсер ;Ymin
Yсер	Xmax ;Yсер	Xmin ;Yсер	Xсер ;Yсер

За вихідних даних варіанти граничних значень для ранжування підприємств сукупності є наступними (табл.3.6).

Таблиця 3.6 - Варіанти комбінації інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності за групою підприємств-конкурентів у прогнозному періоді

Показник	Xmax = 1,88	Xmin = 1,02	Xсер = 1,10
Ymax = 1,47	1,88; 1,47	1,02 ;1,47	1,10 ;1,47
Ymin = 1,13	1,88 ;1,13	1,02 ; 1,13	1,10 ;1,13
Yсер = 1,28	1,88 ;1,28	1,02 ;1,28	1,10 ;1,28

Етап 2 . Визначимо сценарії розвитку підприємства А.

За розрахунками прогнозні значення інтегральних показників ефективності господарської (х) та фінансової (у) діяльності для підприємства А становитимуть:

xmax = 1,59; xmіn =1,11; xсер = 1,05

ymax = 1,36; ymin= 0,98; yсер = 1,24

Результат комбінацій інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності для підприємства А надано в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Варіанти комбінацій інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності по підприємству А у прогнозному періоді

Значення показників	xmax = 1,59	xmіn =1,11	xсер = 1,05
ymax = 1,36	1,59; 1,36	1,11; 1,36	1,05; 1,36
ymin= 0,98	1,59; 0,98	1,11; 0,98	1,05;0,98
yсер = 1,24	1,59; 1,24	1,11;1,24	1,05;1,24

Етап 3. Об'єднаємо інформацію щодо розвитку групи підприємств конкурентів загалом та підприємства А зокрема.

Результати співвідношення варіантів комбінацій у прогнозному періоді інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності по підприємству А з варіантами комбінацій інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності загалом за сукупністю надано у табл. 3.8.

Етап 4. Визначимо відповідний сектор конкурентоспроможності, до якого потраплятиме підприємство з координатами (х; у) за умов комбінації інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності загалом за сукупністю (Х; Y).

За різних співвідношень між «х» та «Х» а також «у» та «Y» підприємство потраплятиме до різних секторів, що трактуватиметься як високий, низький та середній рівень конкурентоспроможності підприємства у прогнозному періоді.



Таблиця 3.8 - Оцінка комбінацій у прогнозному періоді інтегральних показників ефективності господарської та фінансової діяльності по підприємству А з варіантами комбінації інтегральних показників ефективності фінансової та господарської діяльності загалом за групою підприємств-конкурентів

Показник

Комбінації у розвитку окремих підприємств А (x; y)

Комбінації у розвитку групи підприємств-конкурентів (X;Y)

Усього позицій

Вірогідність потрапити до відповідного сектору

1,88; 1,47

1,88; 1,13

1,88; 1,28

1,02; 1,47

1,02; 1,13

1,02; 1,28

1,10; 1,47

1,10; 1,13

1,10; 1,28

Підприємство № 9

1,59;1,36

І

ІІІ

ІІІ

ІІ

IV

IV

II

IV

IV

9

1,59; 0,98

І

І

І

ІІ

ІІ

ІІ

II

II

II

9

1,59;1,24

І

ІІІ

І

ІІ

IV

ІІ

II

IV

II

9

1,11;1,36

І

ІІІ

ІІІ

ІІ

IV

IV

II

IV

IV

9

1,11; 0,98

І

І

І

ІІ

ІІ

ІІ

II

II

II

9

1,11; 1,24

І

ІІІ

І

ІІ

IV

ІІ

II

IV

II

9

1,05;1,36

І

ІІІ

III

ІІ

IV

IV

I

III

III

9

1,05;0,98

І

І

І

ІІ

ІІ

ІІ

I

I

I

9

1,05;1,24

І

III

І

ІІ

IV

ІІ

I

III

I

9

Разом позицій

9

9

9

9

9

9

9

9

9

81

з них кількість потряплянь до відповідного сектору

І

9

3

6

0

0

0

3

1

2

24

0,30

ІІ

0

0

0

9

3

6

6

2

4

30

0,37

ІІІ

0

6

3

0

0

0

0

2

1

12

0,14

IV

0

0

0

0

6

3

0

4

2

15

0,19

Варіанти інтерпретацій прогнозних рівнів конкурентоспроможності підприємства надано у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Варіанти та інтерпретація прогнозних рівнів конкурентоспроможності підприємства

Варіант	Сектор	Інтерпретація
x<Х; y<Y	І	низький рівень конкурентоспроможності підприємства
x>Х; y<Y	ІІ	середній рівень конкурентоспроможності підприємства
x<Х; y>Y	ІІІ	середній рівень конкурентоспроможності підприємства
x>Х; y>Y	IV	високий рівень конкурентоспроможності підприємства

Етап 5. Визначимо ймовірності потрапляння підприємства А до групи підприємств сильної, середньої чи слабкої конкурентної позиції.

За результатами розрахунків визначено, що у прогнозному періоді найбільш імовірним є потрапляння підприємства А до першого чи другого сектору, коефіцієнти ймовірності становлять відповідно 0,37 та 0,30 пункти. Менш імовірним у прогнозному періоді є потрапляння підприємства до третього чи четвертого секторів (коефіцієнти імовірності становлять 0,19 та 0,14 відповідно). Для того, щоб потрапити до групи підприємств з високою конкурентною позицією необхідним є забезпечення ефективності господарської та фінансової діяльності на рівні, що перевищує найкращі досягнення підприємства дотепер.

Результати позиціонування підприємств є підґрунтям для розробки та прийняття відповідного плану дій щодо забезпечення конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта. За умов, що позиція підприємства у конкурентній групі влаштовує власника, загальна політика щодо забезпечення конкурентоспроможності закладу має бути поміркованою та ґрунтуватись на підтримці та створенні конкурентних переваг з середнім та низьким рівнем ризику за критеріями ефективності та стійкості. До переліку таких заходів вважаємо за доцільне включити проекти, що пов'язані з підвищенням рівня завантаженості виробничої потужності підприємства на основі розширення асортименту та каналів реалізації продукції, оптимізації витрат поточної діяльності, активізації маркетингової політики підприємства, розширення прейскуранту додаткових послуг, оновлення інтер'єру закладу, реалізації пілотних проектів з впровадження у діяльність підприємства інноваційних розробок за товарами, процесами та засобами праці тощо. За умов, що власник має наміри стрімко покращити конкурентні позиції підприємства, політика щодо управління конкурентоспроможністю носитиме агресивний характер та вирізнятиметься значним рівнем ризикованості та капіталомісткості. У такому випадку до портфелю заходів з забезпечення конкурентоспроможності слід включати проекти, що пов'язані зі зміною концепції закладу, реконструкцією окремого приміщення, розвитком власної мережі загалом, переходом бізнесу на засади франчайзингу, активною диверсифікацією господарської діяльності підприємства тощо.



Висновки

Цільовою настановою діяльності підприємства та основою його розвитку за ринкових умов є забезпечення конкурентоспроможності. Розробка та реалізація програм як поточного так, і стратегічного характеру, що спрямовані на забезпечення конкурентоспроможності, ґрунтуються на результатах оцінки позиції господарюючого суб'єкта у конкурентній групі, що, враховуючи галузеві особливості підприємств, процедурно є специфічним процесом.

Дослідження існуючих розробок дозволило виявити особливості конкуренції у сфері ресторанного бізнесу, а саме: а) безпосередню залежність від споживчого попиту; б) значущість просторових та трудових ресурсів; в) розгалуженість складу конкурентів; г) високий рівень ризику діяльності; д) мінімальний рівень державного регулювання; ж) використання всього спектра методів ведення конкурентної боротьби.

Конкурентоспроможністю підприємства ресторанного господарства - це характеристика фактичних та потенційних можливостей господарюючого суб'єкта у поточному періоді та у перспективі щодо виробництва, реалізації та організації споживання продукції, цінність якої для споживача у порівнянні з підприємствами-конкурентами має більш високий порядок.

Важливим у системі управління підприємством ресторанного господарства є оцінка його конкурентоспроможності. Оцінка - це процес, грунтується на уявленні суб'єкта щодо об'єкта оцінки з огляду цілей та відповідних критеріїв, а також передбачає відповідні процедури з визначення статики та динаміки об'єкта оцінки як у поточному періоді, так і в перспективі.

Як предмет оцінки конкурентоспроможність підприємства ресторанного господарства являє собою систему, що залежно від рівня прийняття управлінського рішення, виступатиме як конкурентоспроможність оперативного, тактичного чи стратегічного періоду. Ключовими характеристиками конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства на оперативному рівні, визнано конкурентоспроможність продукції та послуг, у поточному періоді - ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, у стратегічному - конкурентні переваги господарюючого суб'єкта. Критеріями оцінки за різних рівнів управління визнано: а) відповідність попиту споживачів; б) відповідність інтересам зацікавлених осіб.

Як основні напрями оцінки конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства в оперативному режимі виділено споживчу та цінову складові. Для оцінки конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства у середньостроковому періоді є доцільним використання одиничних та інтегральних показників, що відображають ефективність господарської та фінансової діяльності. Для оцінки конкурентоспроможності підприємства на рівні стратегічного управління - одиничні, інтегральні та зважені інтегральні показники, що в сукупності дозволяють оцінити зовнішні та внутрішні конкурентні переваги господарюючого суб'єкта. Використання системного та комплексного підходів під час оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства розширюють можливості аналітика. За здійснення періодичної оцінки підприємець отримує інформацію щодо тенденцій розвитку закладу з огляду оперативного, тактичного чи стратегічного рівня розвитку господарюючого суб'єкта.

Визначення досягнутого рівня конкурентоспроможності та урахування тенденцій розвитку зовнішнього середовища є підґрунтям для формування портфелю заходів щодо забезпечення відповідної конкурентної позиції у майбутньому періоді. За таких умов обізнаність особи, що приймає рішення з прогнозного рівня конкурентоспроможності, сприятиме оптимізації процесу формування портфелю таких заходів. Для отримання прогнозної конкурентної позиції підприємства є доцільним дотримання відповідної технології, суть якої полягає у визначені ймовірності досягнення відповідного рівня конкурентоспроможності підприємства за урахування тенденцій розвитку самого господарюючого суб'єкта та конкурентної групи.



Список використаних джерел

1. Портер, М. Е. Конкуренция Текст: учебное пособие / М.Е. Портер; пер. с англ. ; под ред. Я. В. Заблоцкого. - М. : Вильямс, 2000. - 495 с.

2. Юданов, А. Ю. Конкуренция : теория и практика Текст / А. Ю. Юданов. - М. : АКАЛИС, 1996. - 272 с.

3. Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса Текст: монография / А. Н. Тищенко и др. - Х. : ИНЖЭК, 2007. - 376 с.

4. Богомолова, И.П. Анализ формирования категории конкурентоспособность как фактора рыночного превосходства экономических объектов [Электронный ресурс] / И. П. Богомолов, Е. В. Хохлов // Маркетинг в России и за рубежом. - 2005. - № 1. - Режим доступа : http://www.dis.ru/library/market/archive/2005/1/3548.html..

5. Шкардун, В. Интегральная оценка конкурентоспособности предприятия Текст / В. Шкардун // Маркетинг. - 2005. - № 1 (80). - С. 38-50.

6. Воронов А. Конкуренция в XXI веке Текст / А. Воронов // Маркетинг. - 2001. - № 5 (60). - С. 16-24.

7. Мошнов, В. А. Комплексная оценка конкурентоспоосбности предприятия Корпоративный менеджмент [Электронный ресурс] / В. А. Мошнов. - Режим доступа : http://www.cfin.ru/management/strategy/estimate

8. Голубков, Е. П. Изучение конкурентов и завоевание преимуществ в конкурентной борьбе [Электронный ресурс] / Е. П. Голубков. - Режим доступа : http://www.cfin.ru/press/marketing/1999-2/04.shtml.

9. Чернега, В. В. Формування механізму забезпечення стійкості підприємств на основі розвитку підприємництва Текст: автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.06.01 / В. В. Чернега. - К., 2006. - 21 с.

10. Шегінська, Н. З. Макроекономічний аналіз внутрішньої конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкової трансформації економіки України Текст: автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.01.01 / Н.З.Шегінська. - Львів, 2003. - 21 с.

11. Снигерёва, В. Розничный магазин. Управление ассортиментом по товарным категориям Текст / В. Снигерёва. - СПб. : Питер, 2005. - 416 с.

12. П'ятницька, Г. Т. Управління підприємствами в епоху глобалізму Текст: монографія / Г. Т. П'ятницька. - К. : Логос, 2006. - 568 с.

13. Управління конкурентоспроможністю підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://proces.biz/MS/Book/LightBook/t6.html.

14. Фатхутдинов, Р. А. Стратегический маркетинг Текст: учебник для вузов / Р. А. Фатхутдинов. - 4-е изд. - СПб. : Питер, 2007. - 352 с.

15. Экономическая стратегия фирмы Текст: учебное пособие / под ред. А. П. Градова. 2-е изд., испр. и доп. - СПб. : Спец. лит., 1999. - 589 с.

16. Економіка торговельного підприємства Текст: підруч. для вузів / А. А. Мазаракі [та ін.] ; за ред. проф. Н. М. Ушакової. - К. : Хрещатик, 1999. - 800 с.

17. Карлоф, Б. Деловая стратегия Текст / Б. Карлоф ; пер. с англ. - М. : Экономика, 1991. - 239 с.

18. Багиев, Г. Л. Международный маркетинг Текст / Г. Л. Багиев, Н. К. Моисеева, С. В. Никифорова. - СПб. : Питер, 2001. - 416 с.

19. Смолін, І.В. Стратегічне планування розвитку організації Текст: монографія / І. В. Смолін. - К. КНТЕУ, 2004. - 344с

20. Райзберг, Б. А. Курс управления экономикой Текст / Б.А.Райзберг. - СПб. : Питер, 2003. - 528 с.

21. Шнипко, О. С. Конкуренція як специфічна форма конфлікту і співіснування суб'єктів ринку [Електронний ресурс] / О. С. Шнипко. - Режим доступу : http://www.economix.com/ua.

22. Балабанова, Л. В. Маркетингове управління конкуренто-спроможністю підприємств: стратегічний підхід Текст: монографія / Л. В.Балабанова, В. В. Холод. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2006. - 294 с.

23. Власова, Н. О. Оцінка ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємств громадського харчування Текст: навчальний посібник / Н. О. Власова. - Х.: ХДАТОХ, 1998. - 127 с.

24. Киперман, Г. Я. Показатели и нормативы в новых условиях хозяйствования. Оценка деятельности предприятия Текст / Г. Я. Киперман - М. : Финансы и статистика, 1989. - С. 176.

25. Хейне Пол. Экономический образ мышления Текст / П. Хейне ; пер. с англ. - М. : Новости при участии изд-ва «Catallaxy», 1991. - 704 с.

26. Макконнел, К. Р. Экономикс : Принципы, проблемы и политика Текст: в 2 т. / К. Р. Макконел, С. Л. Брю ; пер. с англ. - М. : Республика, 1992. - 799 с.

27. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності : Закон України: вiд 18 лютого 1992 р. № 2132- XII [Електроний ресурс]. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2132-12.

28. Іванов, Ю. Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток Текст: монографія / Ю. Б. Іванов, П. А. Орлов, О. Ю. Іванова. - Х. : ІНЖЕК, 2008. - 352 с.

29. Портер, М. Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів Текст / М. Е. Портер. - К. : Основи, 1998. - 392 с.

30. Балабанова, Л. В. Управление конкурентоспособностью предприятий в условиях маркетинговой ориентации Текст: монография / Л. В. Балабанова, А. В. Кривенко. - Донецк : ДонДУЭТ, 2004. - 147 с.

31. Мескон, М. Основы менеджмента Текст / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; пер с англ. - М. : Дело, 2002. - 704 с.

32. П'ятницька, Г. Т. Менеджмент громадського харчування Текст: підручник для вузів / Г. Т. П'ятницька, Н. О. П'ятницька. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 655 с.

33. Людський капітал і показники економічного зростання [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://book.ipsys.net/archives/172.

34. Сухенко, Ю. Г. Особливості ресторанного бізнесу в Україні [Електронний ресурс] / Ю. Г. Сухенко, В. Ю. Сухенько. - Режим доступу : http:who-is-who.com.ua/bookmarket.

35. Роздрібна торгівля України у 2007 році: статистичний збірник / Державний комітет статистики України - К., 2008. - 173 с.

36. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.

37. Сайт компанії «Ресторанний консалтинг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.recon.com.ua.

38. Про холдингові компанії в Україні [Електроний ресурс] : Закон України: від 15 березня 2006 р. № 3528-IV. - Режим доступу : zakon.nau.ua/doc/?code=3528-15.

39. Про захист прав споживачів [Електронний ресурс] : Закон України: вiд 12 травня 1991 р. № 1023-XII. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1023-12.

40. Андросова, Т. В. Торгівля в ринковій економіці Текст / Т. В. Андронова. - Х., 2001. - 120 с.

41. П'ятницька, Н. Моделювання оцінки конкурентоспроможності ресторанів Текст / Н. П'ятницька, А. Расулова // Вісник КНТЕУ. - 2006. - № 6. - С. 28-33.

42. Леманн, Р.Д. Управление товаром Текст / Леманн Р. Дональд, Винер С. Рассел ; пер. с англ.3-е изд. - М. : Вильямс, 2004. - 624 с.

43. Липсиц, И. В. Конкурентоспособность российской про-мышленности Текст / И. В. Липсиц, Е. А. Вигдорчик, В. К. Кашин // ЭКО. - 1997. - № 5. - С. 55.

44. Фаминский, И. П. Основы внешнеэкономических знаний Текст / И. П. Фаминский. - М. : Международные отношения, 1994.- 382 с.

45. Портер, М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран Текст / М. Портер ; пер. с англ. ; под ред. В. Д. Щетитина.- М. : Международные отношения, 1993. - 896 с.

46. Завъялов, П. Конкурентоспособность и маркетинг Текст / П.Завъялов // РЭЖ. - 1995. - № 12. - С. 50-55.

47. Таран, В. А. Конкурентоспособность предприятий: проблемы современной политики и стратегии в области качества Текст / В. А. Таран // Машиностроитель. - 1998. - № 2. - С. 6-12.

48. Смолін, І. Діагностика ринкової небезпечності підприємств-конкурентів Текст / І. Смолін // Вісник КНТЕУ. - 2004. - № 6. - С. 43-49.

49. Пономаренко, В. С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи Текст: монографія / В. С. Пономаренко, О. М. Тридід, М. О. Кизим. - Х. : ІНЖЕК, 2003. - 328 с.

50. Дикань, В. Л. Реформирование экономики Украины и конкурентоустойчивость предприятий Текст / В. Л. Дикань. - Х. : Основа, 1997.

51. Градов, А. П. Технический уровень производства машиностроительных производственных предприятий: Экономический анализ Текст / А. П. Градов. - Л. : Машиностроение, 1984. - 174 с.

52. Баринов, В. А. Развитие организации в конкурентной среде [Электронный ресурс] / В. А. Баринов, А. В. Синельников : http://www.mevriz.ru/articles/2000/6/853.html.

53. Томпсон А. А., Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии Текст: учебник для вузов / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд ; пер с англ. ; под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. - М. : Банки и биржи ; ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

54. Денисова, А. Л. Управление конкурентоспособностью промышленного предприятия: аспекты качества Текст: монография / А. Л. Денисова, Т. М. Уляхин. - Тамбов : ТГТУ, 2006. - 120 с.

55. Абрамов, В. Управление конкурентоспособностью экономических систем / В. Абрамов Текст // Маркетинг. - 2004. - № 5 (78). - С. 19-24.

56. Ансофф, И. Стратегическое управление Текст / И. Ансофф ; пер. с англ. - М. : Экономика, 1989. - 520 с.

57. Иванова, Т. Ю. Теория организации Текст/ Т. Ю. Иванова, В. И. Приходько. - СПб. : Питер, 2004. - 269 с.

58. Коротков, А. В. Категории управления в маркетинге Текст / А. В. Коротков // Маркетинг. - 2005. - № 1 (80). - С. 23-29.

59. Виноградский Н. Д. Управление торговлей Текст: справочное пособие / Н. Д. Виноградский, Н. Я. Петров. - К. : Вища школа, 1982. - 200 с.

60. Словарь современных экономических и правовых терминов Текст / В. Н. Шимов [и др.] ; под ред. В. Н. Шимова, В. С. Каменкова. - Мн. : Амалфея, 2002. - 816 с.

61. Кужельний, М. В. Теорія бухгалтерського обліку Текст : підручник / М. В. Кужельний, В. Г. Лінник. - К. : КНЕУ, 2001. - 334 с.

62. Українсько-російсько-англійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки Текст / Уклад. : А. С. Дяків та ін. ; під ред. Т. Р. Кияка. - К. : Обереги, 2001. 462 с.

63. Костирко, Р. О. Комплексна оцінка вартості підприємства Текст : монографія / Р. О. Костирко, Н. В. Тертична, В. О. Шевчук ; за заг. ред. д-ра екон. наук, академіка НАН України М. Г. Чумаченка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х. : Фактор, 2008. - 278 с.

64. Каленский, В. С. Управление конкурентоспособностью промышленного предприятия Текст : дисс. … канд. экон. наук : 08.00.05 / В. С. Каленский. - М., 2000. - 181 с.

65. Дойль, П. Маркетинг-менеджмент и стратегии Текст / П. Доль ; пер с англ. ; под. ред. Ю. Н. Каптуревского. - 3-е изд. - СПб. : Питер, 2003. - 544 с.

66. Леви, М. Основы розничной торговли Текст / М. Леви, Б. Вейтц ; пер. с англ. ; под ред. Ю.Н. Каптуревского]. - СПб. : Питер, 1999. - 448 с.

67. Кротков, А. М. Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, критерии, методы оценки [Электронный ресурс] / А. М. Кротков, Ю. Я. Еленева. - Режим доступа : http://www.cfin.ru/press/marketing/2001-6/06. html.

68. Pearce J. A. Strategic Management Text / J. A. Pearce, R. B. Robinson 2nd ed. Homewood, III:Richard D. - Irvin, 1985. - P. 6.

69. Higgins J. M. Organizational Policy and strategic Management: Text / J. M. Higgins. 2nd ed.- Chicago : The Dryden Press, 1983. - P. 3.

70. Ансофф, И. Новая корпоративная стратегия Текст / И. Ансофф. - СПб. : Питер, 1999. - 416 с.

71. Банчева, А. Развитие концепции рыночно-ориентированного управления Текст / А. Банчева // Маркетинг. - 2006. - № 2 ( 878). - С. 3-12.

72. Барна М. Ю. Конкурентне середовище роздрібних торговельних підприємств: механізми та шляхи розвитку Текст : автореф. дис. … канд. екон. наук 08.00.04 / М. Ю. Барна. - Львів, 2008.- 21 с.

73. Должанський, І. З. Конкурентоспроможність підприємства Текст : навчальний посібник / І. З. Должанський, Т. О. Загорна. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 384 с.

74. Захаркевич, Н. П. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрового виробництва регіону [Електронний ресурс] / Н. П. Захаревич. - Режим доступу : htpp://www.economix.com.ua.

75. Зулькарнаев, И. У. Метод расчета интегральной конкуренто-способности промышленных, торговых и финансовых предприятий [Электронный ресурс] / И. У. Зулькарнаев, Л. Р. Ильясова. - Режим доступа : http://www.dis.ru/library/market/archive/2001/4/273.html.

76. Ламбен, Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок Текст / Ж.-Ж. Ламбен. - СПб. : Питер, 2008. - 800 с.

77. Млоток, Е. Принципы маркетингового исследования конкуренции на рынке [Электронный ресурс] / Е. Млоток. - Режим доступа : http://www.marketing.spb.ru/read/m3/6. html.

78. Марцин, В. С. Економічне регулювання ефективності господарської діяльності Текст : монографія / В. С. Марцин. Львів : ЛБІ НБУ, 2005. - 491с.

79. Михайлова, Н. В. Критерії конкурентоспроможності підприємства Текст / Н. В. Михайлова, І. А. Маркіна Управління розвитком соціально-економічних систем : глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : IV міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених 15 травня 2003 р. : праці. - Донецьк : ДонНУ, 2003. - Ч.5 - С. 251-253.

80. Михайлова, Н. В. Основні умови розвитку конкурентоспроможного підприємства Текст / Н. В. Михайлова // Регіональні перспективи. - 2004. - № 3-5 (40-42). - С. 261-264.

81. Власова, Н. О. Теоретичні засади оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства Текст / Н. О. Власова, Н. В. Ми-хайлова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : зб. наук. пр. - Харків : Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі, - 2007. - Вип. 2 (6). - С. 48-54.

82. Михайлова, Н. В. Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства: сутність та основні характеристики Текст / Н. В. Михайлова // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. : 5 т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - Вип. 240. - Т. IV. - С. 1096-1103.

83. Балабанова, Л. В. Стратегічне маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств Текст : навчальний посібник / Л. В. Балабанова, В. В. Холод. - К. : Професіонал, 2006. - 448 с.

84. Лифиц, И. М. О критериях конкурентоспособности товаров и услуг Текст / И. М. Лифиц // Маркетинг. - 2006. - № 2 (87). - С. 117-124.

85. Методичні рекомендації щодо забезпечення якості та безпеки товарів і послуг підприємств ресторанного господарства [Електронний ресурс] : Затверджено наказом міністерства економіки України від 22 липня 2008 р. № 295 - Режим доступу : htpp://www.me.gov.ua/control/en/publish/article?art_id=119977&cat_id=38738 - 120k.

86. Лифиц, И. М. О критериях конкурентоспособности товаров и услуг Текст / И. М. Лифиц // Маркетинг. - 2006. - № 3 (88). - С. 25-32.

87. Теорія і практика торговельного обслуговування Текст : навчальний посібник / В. В. Апопій та ін. ; за ред. В. В. Апопія. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 496 с.

88. Павленко, А. Ф. Маркетингові комунікації: сучасна теорія і практика Текст : монографія / А. Ф. Павленко, А. В. Войчак, Т. О. Примак. - К. : КНЕУ, 2005. - 408 с.

89. Анурин, В. Маркетинговые исследования потребительского рынка Текст / В. Анурин, И. Муромкина, Е. Евтушенок. - СПб. : Питер, 2006. - 270 с.

90. ДСТУ 4281:2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://normativ.com.ua/types/tdoc2728.php.

91. ГОСТ 30390-95. Общественное питание. Кулинарная продукция, реализуемая населению. Общие технические условия. Межгосударственный стандарт [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://document.ua/documents/doc5774.php.

92. ГОСТ 30523-97. Услуги общественного питания. Общие требования. Межгосударственный стандарт [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://epicentre.com.ua/doc2727.htm.

93. Стандарти ISO [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iso.staratel.com.

94. Сайт компанії «D$B» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dnb.com/us/.

95. Максимова, И. Оценка конкурентоспособности промышленного предприятия Текст / И. Максимова // Маркетинг. - 1996. - № 3. - С. 51-56.

96. Ахматова, М. Теоретические модели конкурентоспособности Текст / М. Ахматова, Е. Попов // Маркетинг. - 2003. - № 4 (71). - С. 25-38.

97. Гресь, С. В. Формування механізму управління конкурентоспроможністю підприємств елек...