Концепція інституційної підтримки інклюзивного підприємництва на регіональному рівні
Працевлаштування, підвищення добробуту та обслуговування потреб громадян, що потерпають від соціальної ізольованості, економічної та інших видів нерівності у громадах з низькими доходами. Політика, що націлена на підтримку інклюзивного підприємництва.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2018 |
| Размер файла | 145,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Що ж стосується України, тутешні показники не набагато відрізняються від середньосвітових. За різними оцінками, у креативних індустріях України працює від 500 тис. до 1 млн осіб, тобто близько 35% економічно активного населення. Щоправда, враховуючи високу тінізацію ринку праці та різні методики підрахунку, простір для припущень є чималим. Економічна продуктивність креативних індустрій України перевищує $4 млрд, що приблизно дорівнює 4,5% ВВП. Найбільше доходів приносить ІТ-сегмент: за підсумками 2017-го, його експорт становив $3,6 млрд. Державного фінансування у цій сфері не потребують: за даними фонду AVentures Capital, у 90% випадків основними інвесторами українських ІТ-компаній є іноземні суб'єкти, а загальний обсяг інвестицій у галузь у 2017-му становив $265 млн - на 230% більше, ніж у 2016-му. Що ж стосується стартапів, то тут також є чим пишатися. Окрім загаданих Petcube та Senstone великий інтерес здобув винахід киянина Антона Головаченка - екзоскелет, який допомагає частково паралізованим людям рухатися. Наприкінці 2017-го проект переміг на міжнародному конкурсі інновацій та робототехніки Robot Launch. Передзамовлення на автономні високотехнологічні будинки, які розробив уродженець Маріуполя Максим Гербут, уже оформили близько 8 тис. американських родин. Масове виробництво будинків PassivDom має розпочатися вже у 2018-му в штаті Невада. А інтерактивні столи для ресторанів від Kodisoft не лише з'явилися в Українському домі в Давосі, а й здобули визнання такого корпоративного «монстра», як Microsoft. Звісно, це лише поодинокі приклади - попри всі труднощі, українські креативні індустрії торують собі шляхи для розвитку й зростання. Однак про «креативну революцію» поки що не йдеться - ані в Україні, ані навіть у ЄС, де креативні індустрії забезпечують лише 5% ВВП.
Але легковажити креативним сектором також не слід: за сприятливих умов він може давати й набагато кращі показники. Наприклад, у Великій Британії креативні індустрії дають 19% ВВП, а у Франції - близько 14%. Крім того, слід пам'ятати, що і в решті галузей виробництва зростає креативний складник. Навіть «прив'язана» до ґрунту аграрна промисловість перетворюється на високотехнологічну наукомістку індустрію, що вимагає інноваційних рішень та нетривіальних підходів. У недалекому майбутньому креативний сегмент навряд чи замінить собою інші галузі виробництва, але, безсумнівно, може стати драйвером їхнього інноваційного розвитку. Проте для розвитку креативних індустрій передусім потрібні не оптимізовані під хіпстерів міські локації, а сприятливе інституційне середовище. Оскільки капіталом креативної економіки є творчість, наріжним каменем її функціонування є інститут інтелектуальної власності. У цьому сенсі креативним індустріям України потрібна не так держпідтримка, як функціональна система захисту авторських прав та гарантована недоторканність власності. А от із цим у нас чималі проблеми, і річ не лише в обшуках, від яких потерпають ІТ-компанії. За оцінками Офісу торгового представника США, Україна належить до країн, де інтелектуальні права є захищеними недостатньо, зокрема через недосконалість чинного законодавства. Вкупі з дисфункційною судовою системою, загрозами рейдерства та банального піратства чимало стартаперів воліють легалізувати свої творчі здобутки в іноземній юрисдикції поближче до потенційних інвесторів і споживачів та подалі від турбулентних українських реалій.
Власне, сприятливого інституційного середовища потребують не лише креативні індустрії, а й будь-яка інша галузь економіки. Якщо державні інституції не забезпечують належного захисту власності й не встановлюють прозорих та зрозумілих правил гри, розвиток будь-якої бізнес-ідеї, будь-яка підприємницька діяльність залишатимуться ризикованими. І ніякі вливання з державних фондів цих ризиків не компенсують. Звичайно, певні позитивні зрушення є: торік у рейтингу Doing Business Україна піднялася на чотири сходинки на 76-те місце. Однак аналіз структури рейтингу оптимізму не додає: у категорії «Створення підприємств» Україна опустилася на 32 позиції, на 11 позицій - за рівнем захисту міноритарних інвесторів, а проблеми із забезпеченням виконання контрактів опустили нас із ганебного 81-го місця на 82-ге. І якщо помилки проповідників «креативної революції» можна списати на властиву ідеалізму короткозорість, то знайти виправдання для влади досить важко. Та й, власне, річ не у виправданнях, а в проблемах, які вони не здатні (або не вмотивовані) розв'язати. І стосуються ці проблеми не лише «креативників», а й усієї країни загалом» [16].
Досвід сприяння інклюзивному підприємництву. В країнах Європейського Союзу, незважаючи на відсутність єдиної і безперечної дефініції соціального підприємництва, ця концепція частіше використовується для виявлення альтернативного способу ведення самостійного бізнесу, який виникає у разі, коли підприємство створюється для того, щоб досягати в першу чергу соціальних цілей при одночасному здійсненні комерційної діяльності. Таким чином, соціальне підприємництво відрізняється від явища, що зветься корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ), через різницю пріоритетів у цілях, переслідуваних власниками або засновниками компанії. У разі КСВ, соціальні результати є вторинними, в той час як соціальні підприємства вдаються до комерційної діяльності, насамперед, щоб забезпечити фінансову стабільність для соціальної діяльності.
Європейський економічний і соціальний комітет Європейської Комісії замість дефініції пропонує опис соціального підприємства, заснований на загальних характеристиках таких, як:
• підприємство має за основну мету соціальні результати, а не прибуток, приносячи соціальну вигоду широкому загалу громадськості або членам підприємства;
• підприємство створено в першу чергу не для прибутку, а отриманий надлишок в основному ре- інвестується і не розподіляється між приватними акціонерами або власниками;
• підприємства можуть мати різні правові форми і моделі такі, наприклад, як: кооперативи, товариства взаємного страхування, добровільні асоціації, фонди, прибуткові або неприбуткові компанії; часто комбінуючи різні правові форми, а іноді й змінюючи правові форми відповідно до їх потреб;
• підприємства мають бути економічними операторами, які виробляють товари та послуги (нерідко загального споживання), часто з сильним елементом соціальних інновацій;
• підприємства працюють в якості незалежних суб'єктів господарювання, з сильним елементом участі в управлінні та спільного прийняття рішень (персонал, споживачі, інші зацікавлені особи), демократичне управління (представницьке або відкрите);
• підприємства часто створенні або пов'язані з громадськими організаціями European Economic and Social Committee. Social economy and social entrepreneurship. Social Europe guide. Luxem-bourg: Publications Office of the European Union, 2013. Vol. 4. Р. 2..
Фонд «Східна Європа», котрий разом з консорціумом партнерів - Британською Радою, PwC Украина, Erste Bank в Україні, Міжнародний Фонд «Відродження», Erste Stiftung, Американською торгівельною палатою (AmCham) та компанією ДТЕК починаючи з 2010 р. реалізував в Україні проект «Сприяння соціальному підприємництву» в містах присутності ДТЕК». Партнери проекту визначають соціальне підприємство як «прибутковий бізнес, який має соціальні цілі, і прибутки якого спрямовуються головним чином на розвиток цього бізнесу або на громадські справи» Фонд «Східна Європа». Розвиток соціального підприємництва та створення нових робочих місць. URL: http://www.eef.org.ua/ua/mistsevyi-ekonomichnyi-rozvytok/340-rozvytok-sotsialnoho-pidpryiemnytstva-ta-stvorennia-novyk h-robochykh-mists.html.. Інший досвід створення соціально орієнтованих підприємств частково узагальнений у Додатку до цієї записки.
На вищезгаданій конференції були розроблені деякі конкретні пропозиції щодо розвитку інклюзивного підприємництва, зокрема стосовно жіночого бізнесу, соціального підприємництва та бізнесу, який є дружнім до довкілля. Наведемо їх більш детально. Стосовно «жіночого бізнесу»: 1) стимулювати залучення до роботи на підприємствах інклюзивного бізнесу жінок, які потрапили у складні життєві ситуації, внутрішньо переміщених осіб, самотніх жінок, які мають дітей, а також жінок із сільської місцевості; 2) надавати юридичні, фінансові та адміністративні консультації жінкам, які мають намір працювати у сфері інклюзивного бізнесу, створити умови для тендерної рівності у питаннях доступу до фінансових ресурсів та ринків реалізації товарів і послуг; 3) поширити досвід кращих практик діяльності підприємств Інклюзивного бізнесу шляхом організації тренінгів, круглих столів, конференцій, зустрічей із жінкам, які мають успішний досвід роботи у цьому сегменті малого та середнього підприємництва.
Для «Бізнесу дружнього до довкілля»: 1) популяризувати ідею та кращі практики розвитку «зелених» бізнесів; 2) стимулювати створення нових підприємств інклюзивного бізнесу в сфері зеленої енергетики, екологічного туризму, екологічного будівництва, переробки відходів І повторного використання матеріалів, надання різних видів екологічних послуг, виробництва органічної продукції; 3) організувати навчальні центри у містах для людей, які мають намір створити інклюзивні підприємства і працювати в екологічному бізнесі; 4) проводити моніторинг діяльності малих і середніх підприємств на предмет їхньої відповідності чинним екологічним нормам; 5) стимулювати створення МСП з урахуванням потенційного впливу на довкілля.
В частині «Соціального підприємництва»:
1) розкрити перспективи розвитку соціального підприємництва у середовищі інклюзивної економіки;
2) популяризувати серед приватних інвесторів та широкої громадськості соціальний вплив та значення соціальних підприємств для інклюзивного економічного зростання; 3) сприяти зростанню та розвитку потенціалу соціальних підприємств шляхом підтримки та супроводження стартапів, навчання, підвищення кваліфікації, залучення до державних закупівель; 4) активно залучати соціально вразливі верстви населення до соціального підприємництва та використання інших Інклюзивних бізнес-моделей; 5) стимулювати започаткування нових видів діяльності, пошук нових технологій, бізнес-ідей та новаторських підходів у середовищі соціального підприємництва; 6) сприяти формуванню бізнес-спільноти соціального підприємництва; 7) вивчати та узагальнювати напрацьований досвід функціонування соціальних підприємств, організовувати поширення досвіду та обмін ним.
Соціальні підприємства у всьому світі наявно демонструють, що вони можуть генерувати значну віддачу від коштів, що витрачено на їх підтримку на національному та місцевих рівнях:
• Соціальні підприємства за низкою показників соціальної ефективності перевершують показники малих підприємств, орієнтованих виключно на прибуток. Так, згідно з висновками спеціального статистичного обстеження у Великобританії, 41 відсоток соціальних підприємств створили робочі місця за 12 місяців 2015 у кількості рівній 22 відсоткам робочих місць всього сектору малих підприємств країни State of Social Enterprise Survery 2015. Social Enterprise UK, 2016.). URL: http://socialenterprise.org.uk/ uploads/editor/files/Publications/FINALVERSI0NStateofSocialEnterpriseReport2015.pdf..
• Сектор соціальних підприємств зменшує нерівність шляхом надання стабільної зайнятості тим, хто зазвичай виключається з ринку праці. У провінції Манітоба (Канада) цей сектор щороку заощаджує понад 200 мільйонів канадських доларів на витрати, пов'язані з безробіттям O'Connor P. The new regulatory regime for social enterprises in Canada: potential impacts on nonprofit growth and sustainability. (AFP Foundation for Philantropy Canada, 2014). URL:http://www.sess.ca/english/wp-content/up-loads/2014/10/0Connor-Social-EnterpriseRegRegime.FINAL.2014.pdf..
• Соціальні підприємства мають високу економічну норму віддачи від інвестицій, особливо в довгостроковій перспективі. Наприклад, прибутковість інвестицій у соціальні підприємства в Сполучених Штатах включає економічний мультиплікатор, який дорівнює 2,23 (тобто інвестиція 1 дол. в сектор соціальних підприємств генерує додаткові інвестиції у розмірі 2,23 дол.) і економію для платників податків 1,31 дол. на кожний долар, інвестований в сектор через податкові та інші пільги Maxwell, Nan L., and Rotz, Dana. Building the Employment and Economic Self-Sufficiency of the Disadvantaged: The Potential of Social Enterprises. Working Paper 35. Oakland, CA: Mathematica Policy Research, February 2015. Р. 27..
• Сектор соціальних підприємств може стати суттєвим джерелом росту валового внутрішнього продукту та драйвером для сталого та всеосяжного економічного зростання. У Південній Кореї внесок соціальних підприємств, які у більшості створені у кооперативній формі, становить 3% валового внутрішнього продукту країни How Korea supports Social Enterprise and What Policy Makers Can Learn. May 16th, 2016. URL: http://www.socialenterprisebuzz.com/2012/08/14/how-korea-supports-social-enterprise-and-what-policy-makers-can-learn/..
Концептуальні засади створення Центру сприяння інклюзивному підприємництву. Вивчення досвіду країн Європейського Союзу, США та інших країн ОЕСР [1-9] дозволяє зробити висновки про можливий внесок сектора інклюзивного підприємництва в пост- або неоіндустріальну модернізацію промислових міст і регіонів України в разі його розвитку на їх території. Сектор інклюзивного підприємництва виконує важливі функції для досягнення збалансованого сталого соціо-еколого-економічного розвитку місцевих громад шляхом: 1) сприяння розвитку місцевої економіки і суспільства, пропонуючи певні можливості для створення робочих місць і нових форм підприємництва і зайнятості, передусім шляхом пожвавлення кооперативного руху в регіонах; 2) надання допомоги в подоланні соціальної ізоляції (через реалізацію заходів щодо працевлаштування неохоплених ринком праці людей); 3) активізації участі громадян в добровільних роботах, що зміцнює єдність суспільства; 4) сприяння розвитку широкого спектра соціальних послуг, які необхідні для місцевої громади, але не є цікавими для бізнесу, налаштованого на отримання певної норми прибутку (через низьку прибутковість діяльності, що пов'язано зі значними витратами для спеціальної підготовки персоналу тощо); 5) зменшення навантаження на місцеві бюджети у вирішенні соціальних проблем; 6) вдосконалення структури соціальних програм в регіоні; 7) екологічної орієнтації бізнесу.
Сприяючи активізації самоорганізації членів громади та підтримуючи соціальні підприємства, діяльність яких спрямована на вирішення проблем громад, місцеві органи влади підвищують рівень зайнятості, в тому числі самозайнятості, урізноманітнюють набір соціальних послуг, зміцнюють цілісність місцевих громад, таким чином, значно знижують рівень соціальної напруженості і сприяють підвищення соціальної безпеки.
Інший аспект ефективності розвитку соціального підприємництва в містах та регіонах пов'язаний з тим, що в результаті функціонування цих підприємств виникає своєрідний ефект аутсорсингу: залучення соціальних підприємств до вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем територій веде до підвищення рівня «інклюзії», тобто включення громадськості та її ресурсів в діяльність місцевих органів влади , у якої виникає можливість переадресувати власні ресурси на інші види діяльності або проекти, які в противному випадку неможливо реалізувати взагалі.
В цілому можна констатувати, що регіональні та локальні стратегії розвитку, які в якості важливого стратегічного напрямку використовують підтримку і стимулювання зростання сектора соціальних підприємств, сприяють посиленню соціального капіталу на відповідній території. Цю тезу можна підтвердити наступними аргументами:
* заходи з просування соціального підприємництва - агітація, пошук і об'єднання зацікавлених сторін (громадських організацій і окремих осіб), відповідні тренінги та підготовчі заходи - все це сприяє посиленню самоорганізації населення для вирішення нагальних проблем громад, окремих колективів, а також висуванню серед них реальних лідерів , здатних відстоювати інтереси цих громад і колективів перед представниками влади, а також викристалізувати реальні їхні потреби для актуалізації з відповідних програм, проектів і поточних рішень органів влади;
• включення соціальних підприємців в якості важливого актора в процеси прийняття і реалізації стратегічних рішень щодо місцевого розвитку вимагають від відповідних органів влади бути більш відкритими і приймати власні рішення не келійно, а прозоро;
• місцевий бізнес, у тому числі крупний, переконавшись в ефективності соціальних підприємств, стане активніше залучати таких підприємців до реалізації власних соціальних програм, використовуючи ресурси зацікавлених сторін, що забезпечить більшу актуалізацію цих програм, в результаті чого довіра місцевого населення до бізнесу буде зростати.
Проте наявності явних переваг, що надає розвиток цього інституту, потенційний внесок соціальних підприємств в інтеграцію соціально вразливих верств населення в трудову діяльність, створення робочих місць і надання послуг населенню залишається в Україні значною мірою нереалізованим Сталий людський розвиток: забезпечення справедливості: національна доповідь / кер. авт. колективу Е.М. Лібанова // Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2012. С. 369-370.
Bibikova, V. Social Enterprise in Ukraine / Bibikova Viktoriia // ICSEM Working Papers, No. 12. Liege: The International Comparative Social Enterprise Models (ICSEM) Project. 2015. Р.8-9.
Школяр М.В. Соціальне підприємництво як інструмент вирішення соціальних проблем. Науковий вісник НЛТУ України. Серія економічна. 2017. Вип. 27, № 2. С. 86.. Тому необхідно розвернути інформаційно-пропагандистську кампанію для широкого загалу стосовно користі та переваг соціально-орієнтованого бізнесу та створити необхідні інституційні засади задля забезпечення в країні та її регіонах стійкого розвитку інклюзивного підприємництва, зокрема соціального. Необхідно прийняти рамковий закон, котрий би легалізував таку форму підприємництва в країні, визначив критерії для визнання підприємства або фізичної особи-підприємця в якості соціального, при цьому надавши право органам місцевої влади визначати форми підтримки і стимулювання соціального бізнесу, виходячи з наявних на місцях ресурсної бази і фінансових можливостей. Прийняття такого закону необхідно хоча би для того, щоб мати інформацію стосовно поширення феномена соціального підприємництва в країні в цілому та на території окремих адміністративно-територіальних одиниць, а також в окремих секторах економіки, для проведення аналізу впливу соціального підприємництва на рівень зайнятості, ступінь ефективності надання соціальних послуг, соціальну згуртованість суспільства, визначення бар'єрів для розвитку цієї форми інклюзивного підприємництва та проблем, з якими стикаються соціальні підприємці в повсякденній практиці.
Створення та покращення умов для виникнення та поширення діяльності вітчизняних соціальних підприємств має будуватися на певних інструментах та інфраструктури підтримки як на рівні держави, так і на рівні місцевого самоврядування. До цього мають бути залучені також великий бізнес в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності, освітні установи, банки та інші фінансові організації, благодійні фонди, неурядові організації.
Все вищевикладене дає можливість зробити висновок про доцільність створення в місті Полтава (можливо на базі вже існуючої громадської спілки «Міжнародний центр дослідження соціально-економічних проблем модернізації та розвитку кооперації» с залученням відповідних зацікавлених структур) Центру сприяння інклюзивному підприємництву, яке має за мету надання соціальних послуг населенню та сприяння місцевому розвитку. Такий центр с залученням міжнародної технічної допомоги буде: 1) надавати таким підприємцям консультаційні послуги, інформаційну та професіональну підтримку для розробки бізнес-планів, проведення маркетингових досліджень, підготовки інвестиційних проектів; 2) сприяти пошуку зовнішніх джерел фінансування, проводити тренінги для менеджерів соціальних підприємств; 3) виступати медіаторами для налагодження контактів соціальних підприємств с великим бізнесом та органами місцевого самоврядування; 4) здійснювати роботу щодо популяризації та поширення знань про інклюзивний бізнес та інклюзивне економічне зростання серед представників органів місцевого самоврядування, МСП, недержавних організацій; 5) забезпечувати сприятливі умови для розвитку соціального партнерства між державними організаціями, бізнесом і некомерційним сектором, ініціювати обговорення питань розвитку інклюзивних бізнес-моделей; 6) сприяти доступності МСП до кредитних ресурсів в рамках розвитку інклюзивного бізнесу, зокрема за рахунок розроблення та виконання цільових кредитних програм та за рахунок грантових коштів; 7) популяризувати ідеї інклюзивного розвитку бізнесу серед підприємницьких кіл, вивчити та поширювати досвід національних і закордонних прикладів успішної діяльності інклюзивних малих і середніх підприємств шляхом проведення семінарів, тренінгів, зустрічей з діючими підприємцями; 8) визначити найбільш перспективні та соціально значущі ніші розвитку, де відсутня або зведена до мінімуму конкуренція із комерційним бізнесом, стимулювати створення мережі бізнес-партнерів, які володіють досвідом роботи, мають контакти та навички діяльності І готові надати підтримку підприємствам інклюзивного бізнесу; 9) сприяти доопрацюванню бізнес-ідей ініціаторів-початківців Інклюзивного бізнесу та їх інтеграції до місцевої підприємницької спільноти (включення до спілок, надання порад та консультацій, нагородження відзнаками на кшталт підприємець року тощо); 10) надавати послуги інклюзивному бізнесу на різних стадіях його розвитку - від моменту реєстрації до моменту завершення діяльності; 11) акцентувати увагу суспільства на найбільш гострих соціальних проблемах місцевого та регіонального рівнів, які можуть бути вирішені за рахунок інклюзивного розвитку підприємництва; 12) стимулювати зростання зацікавленості з боку приватних інвесторів, широкої громадськості до інклюзивного бізнесу та його потенційних можливостей у вирішенні соціальних проблем міст; 13) ініціювати створення інклюзивних бізнес-моделей для вирішення конкретних соціальних проблем.
...Подобные документы
Формування ринкової системи в сучасних умовах. Загальні основи малого та середнього підприємництва. Державна політика підтримки підприємництва. Проблеми, які потребують втручання держави у вирішенні їх у сфері підтримки малого і середнього підприємництва.
реферат [68,7 K], добавлен 20.03.2009Основи малого та середнього підприємництва. Суть і система організації та принципи діяльності підприємств. Форми державної і недержавної підтримки підприємництва. Проблеми, які потребують вирішення у сфері підтримки малого і середнього підприємництва.
курсовая работа [124,0 K], добавлен 20.03.2009Поняття підприємництва. Державне регулювання форм ділового підприємництва, його ефективність в умовах перехідної економіки. Використання сучасних форм фінансування малого та середнього підприємництва. Державна підтримка венчурних (ризикових) підприємств
реферат [354,2 K], добавлен 20.03.2009Вивчення функцій і основних принципів підприємництва – ініціативної, самостійної діяльності громадян, їхніх об'єднань, здійснюваної на свій ризик, під свою майнову відповідальність, спрямованої на одержання прибутку. Відмінність бізнесу і підприємництва.
реферат [27,2 K], добавлен 04.04.2011Принципи державної політики у сфері малого підприємництва, оцінка впливу регуляторних бар'єрів на його розвиток. Методика оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях.
автореферат [32,1 K], добавлен 25.09.2010Суть підприємництва, його функції та умови існування. Виробнича, комерційна, фінансова та консультативна підприємницька діяльність. Традиціоналістське та інноваційне виробництво. Розвиток підприємництва в окремих видах економічної діяльності в Україні.
дипломная работа [433,7 K], добавлен 18.02.2011Загальна характеристика малого бізнесу, його вагомі конкурентні переваги та негативні риси. Державна політика підтримки малого і середнього підприємництва в Україні як самостійного і незамінного елементу ринкової економіки, його значення та функції.
презентация [3,7 M], добавлен 15.11.2015Підприємство малого бізнесу. Аналіз малого підприємництва. Організаційно-правові форми підприємства. Поняття малого підприємництва. Досвід малого підприємництва в зарубіжних країнах. Сучасне підприємництво. Роль жінок в розвитку малого підприємництва.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 27.09.2008Сутність підприємництва як виду економічної активності, його роль у ринковій економіці. Головні риси, притаманні підприємництву. Основні форми підприємництва: мале, середнє. Проблеми розвитку підприємництва в Україні: Господарський та Податковий кодекси.
курсовая работа [80,1 K], добавлен 05.01.2014Державна політика як фактор забезпечення єдності економічної соціальної ефективності. Роль підприємства в досягненні єдності економічної і соціальної ефективності. Державна політика сприяння підприємництву. Вдосконалення техніки і технології виробництва.
дипломная работа [184,7 K], добавлен 02.04.2011Механізм державного регулювання підприємництва, його необхідність. Інституціональні засади державної підтримки підприємництва. Фінансові важелі державної підприємницької політики. Економічні функції податків. Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні.
реферат [56,4 K], добавлен 18.03.2011Проблема економічної інтерпретації. Визначення бухгалтерського прибутку. Специфіка функціонування понять "бухгалтерський" і "економічний" прибуток. Механізм оподаткування прибутку. Концепція підтримки добробуту, збереження капіталу, ефективності.
статья [23,9 K], добавлен 31.01.2011Проблеми економічної безпеки підприємства. Фактори впливу на економічну безпеку підприємства. Напрями розвитку безпеки підприємства. Роль економічної безпеки підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, передумови її стабільного розвитку.
статья [286,1 K], добавлен 07.02.2018Роль малого підприємництва у структурі перехідної та розвиненої ринкової системи. Статистична оцінка діяльності підприємств малого бізнесу. Шляхи забезпечення позитивного розвитку, форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.
научная работа [182,3 K], добавлен 18.05.2014Стратегія забезпечення економічної безпеки підприємництва на різних рівнях ієрархії управління економікою. Оцінка інтегрального показника і часткових функціональних складників безпеки. Проблеми розвитку аграрно-промислового комплексу і шляхи їх вирішення.
контрольная работа [67,5 K], добавлен 05.12.2013Сутність підприємництва, його функції, принципи та умови існування. Види підприємницької діяльності. Державне регулювання, організаційно-правові форми підприємництва в Україні. Загальна характеристика та аналіз підприємницької діяльності ПП "Гроно".
дипломная работа [266,6 K], добавлен 14.12.2011Дослідження процесу залучення молоді в сферу підприємництва. Темпи розвитку молодіжного підприємництва, яке мало тенденцію до уповільнення та залучення молодих людей до тіньової економіки. Діяльність центральних та місцевих органів влади у цьому питанні.
реферат [20,1 K], добавлен 12.06.2010Поняття та економічна суть підприємництва, його ознаки та функції. Суб’єкти підприємництва, їх види та форми організації. Проблеми розвитку підприємництва в Україні та роль держави у даному процесі, перспективи та можливі строки вирішення цих питань.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 04.05.2010Аналіз впливу законодавчого регулювання діяльності малих підприємств та його наслідків. Етапи формування малого підприємництва в Україні. Основні проблеми процесу розвитку малого підприємництва та шляхи їх подолання. Малі підприємства в сфері обігу.
статья [203,7 K], добавлен 22.02.2018Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.
статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017
