Вплив митної політики на рентабельність підприємства

Таблиця 2.10 Митний тариф окремих імпортних товарів Гостомельського склозаводу «Ветропак»

Джерело [47]

Середньорозрахункова вартість окремих товарів 25-40 груп згідно з УКТЗЕД при імпорті в Україну в розрізі митниць за березень 2018 року подана у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 Середньорозрахункова вартість окремих товарів 25-40 груп згідно з УКТЗЕД при імпорті в Україну в розрізі митниць за березень 2018 року

Здійснимо нарахування мита для соду, який ввозить ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» із США (таблиця 2.12).

Таблиця 2.12 Розрахунок мита для продукції хімічної галузі

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються Митним кодексом та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (ст. 270 Митного кодексу).

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Нацбанком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Нацбанком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань. «У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку» [45].

Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до розділу III Митного кодексу. З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (у тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому сплата резидентом -- платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку» [45].

Курсові різниці бухгалтерія ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» розраховує:

«на дату балансу, оскільки впродовж звітного кварталу товар не був оплачений, у цьому разі відбувається збільшення курсу, тобто борг перед постачальником зростає і відображаються витрати від курсової різниці;

на дату здійснення розрахунків, у цьому разі відбувається зменшення курсу, тобто борг перед постачальником зменшується і відображаються доходи від курсової різниці» [46].

Датою фактичного надходження сировинної продукції до України є дата, поставлена митницею, розташованою у перепускному пункті на кордоні, штампа «Під митним контролем». Митна вартість товарів, увезених на територію України, визначається згідно з Митним кодексом України. «Митною вартістю товарів, переміщуваних через митний кордон України, є їх ціна, яка була обчислена відповідно до положень цього кодексу, фактично сплачена або підлягає сплаті» [21].

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, Постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік документів для подання митним органам. Товари декларуються шляхом подання митному органу:

«митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

або митної декларації М-16;

або письмової заяви за відповідною формою;

або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації» [38].

При цьому, «митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України декларантами, заповнюється на:

товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 євро;

товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;

товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;

товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими» [38].

Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти перепуску на митному кордоні, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Обов'язковою умовою прийняття рішення про проведення імпортних операцій підприємства є їх ефективність, яка визначається шляхом зіставлення досягнутого економічного результату з витратами, яких зазнало підприємство для одержання такого результату. На стадії «планування виходу на зовнішні ринки визначення рівня ефективності зумовлює ступінь зацікавленості виходу підприємства на конкретні ринки щодо закупівлі або продажу певних товарів (послуг), на стадії безпосереднього ведення зовнішньоекономічної діяльності показники її ефективності дають змогу визначати негативні тенденції, які слугують індикатором для прийняття певних управлінських рішень щодо необхідності усунення негативних факторів, а в разі неможливості їх усунення - відмови від такої діяльності» [48]. Аналізуючи ефективність імпортних операцій, спочатку треба знати його валютну ефективність. Показник валютної ефективності імпорту (Е_в.і.) розраховується як відношення суми добутків ціни і-го товару на внутрішньому ринку (ЦРВ і ) і обсягу імпорту і-го товару (КІ_і ) до суми добутків валютної ціни і-го товару (Ці ) і обсягу імпорту і-го товару (КІ_і ):

 (2.1)

Для показника валютної ефективності імпорту базою порівняння, як правило, слугує валютний курс. Проте порівняння виконується зі значенням курсу за прямим котируванням. Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту (Е_еф.і) розраховується діленням вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку (ВІ_в._р.) на витрати на придбання імпортної продукції (В_і ):

Е_еф.і = ВІ_в.р. / В_і, (2.2)

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефективніша імпортна діяльність для підприємства. За аналогією до показника економічного ефекту експорту показник економічного ефекту імпорту (Е_е.і.) розраховується шляхом віднімання від вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку (ВІ_в.р. ) витрат на її придбання (В_і):

Е _е.і = ВІ _в.р. - В_і, (2.3)

Отже, чим більше його значення, тим більше підприємство отримує прибутку, а його імпортна діяльність - ефективніша. Визначення показника економічного ефекту імпорту дає можливість розрахувати показник рентабельності імпорту (Р_і) діленням його на суму витрат на придбання імпортної продукції:

Р _і = Е _е.і. / В _і, (2.4)

Показує розмір прибутку від реалізації імпорту на 1 грн. витрат щодо його придбання. Найпоширеніша мета імпортної діяльності підприємств - це необхідність залучення іноземних товарів у власному виробництві, тому визначення її економічної ефективності імпортної передбачає застосування показників ефективності імпорту товарів виробничого призначення для власної виробничої діяльності.

У сучасній науковій літературі при визначенні ефективності імпорту товарів виробничого призначення основну увагу приділяють ефективності від залучення у виробництво імпортного устаткування та обладнання. Один «із способів ґрунтується на моделі порівняльної економічної ефективності (Е _{ефі 1}) та полягає в розрахунку співвідношення економічного ефекту від придбання й використання альтернативного варіанта устаткування вітчизняного виробництва (ЕА) та економічного ефекту від придбання й використання імпортного обладнання (Е І)» [48].

Ееф_.і.1 = Е А / Е І , (2.5)

Необхідною умовою ефективного імпорту в цьому випадку є Е _еф.і1 > 1. Економічний зміст даного показника в тому, що він показує, у скільки разів імпортна продукція (товар) ефективніша за продукцію, що може бути альтернативною імпортній. Особливістю такого підходу є те, що показники економічного ефекту Е І і Е А за імпортним та альтернативним варіантами розраховуються на основі двох витратних складових, які в сумі відображають так звану ціну споживання товару: це ціна придбання товару (ціна контракту, митні платежі - для імпортного товару, транспорт, страховка, оплата послуг посередників та ін.), експлуатаційні видатки за весь період служби товару (вартість споживаної сировини, матеріалів, вартість палива й енергії, вартість ремонтів і запасних частин, заробітна плата працівників з усіма відрахуваннями та інші аналогічні видатки, пов'язані з експлуатацією). Різниця між показниками ефекту Е А та Е І показує, який додатковий прибуток матиме імпортер, якщо придбає імпортну продукцію замість альтернативної.

Результати досліджень літератури дозволяють визначити оптимальний метод розрахунку ефективності імпортної діяльності. Зокрема, рівень ефективності імпорту варто рахувати шляхом ділення різниці між вартістю придбаних товарів на внутрішньому ринку та вартістю аналогічного обсягу товарів придбаних на іноземних ринках на вартість аналогічного обсягу товарів придбаних на іноземних ринках.

З метою визначення економічних показників впливу, дія котрих на імпортну діяльність ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» є найістотнішою, необхідно здійснити опитування з наданням кожному показнику вагомості впливу у % еквіваленті. Далі, шляхом анкетного опитування (Додаток Д) визначено пріоритетні фактори, що чинять найзначніший вплив на рівень ефективності імпортної діяльності підприємства. Результати опитування подано в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 Поділ показників за рівнем впливу на імпортну діяльність ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»

Примітка: розраховано на основі даних анкетного опитування

Як демонструють результати опитування до показників відображення зовнішніх факторів, що чинять найзначніший вплив на рівень ефективності імпортної діяльності ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод», варто віднести: рівень якості імпорту, частка митних платежів ціні імпортованого товару та рівень девальвації гривні. До факторів внутрішнього впливу належать: рівень компетентності працівників, рівень досягнення імпортних цілей, коефіцієнт якості управлінських рішень.

Отже, комерційна імпортна діяльність підприємства, пов'язана із закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх подальшого використання у виробничо-господарській діяльності.

2.3. Сучасна митна політика України у сфері імпорту

Сучасна митна політика України є недосконалою, свідченням чому можуть бути такі факти:

значна частка у загальному обсязі товарообігу товарів переміщуються з приховуванням інформації від митних органів або шляхом контрабанди;

велика кількість правопорушень у сфері інтелектуальної власності;

невідповідність існуючої системи митного контролю сучасним стандартам пропускної спроможності;

корупція в митних органах;

великий обсяг тінізації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств.

Низька ефективність реалізації митної політики може також бути проілюстрована динамікою обсягу експорту-імпорту товарів та послуг в Україну (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 Зовнішньоторговельний баланс України з 2005 по 2017 (млн. грн.)

Вочевидь, разом із зростанням обсягів експортно-імпортних операцій, імпорт в Україну в останні роки хронічно випереджає експорт, а їх різниця сягає часом 8% ВВП.

За підсумками фінансових показників першого півріччя 2018 в порівнянні з аналогічним періодом 2017 експорт українських товарів та послуг збільшився на 12.7 % й наразі складає 26 876 млн. дол. Так, загальний український експорт впевнено зростає, але разом з ним росте й імпорт.

Рис. 2.2. Експорт товарів і послуг в Україні у 2005-2017 рр.

У першому півріччі в Україну ввезено товарів загальною вартістю 30939.9 млн. дол. Сальдо зовнішньоекономічної торгівлі залишається негативним, українці купили на 4063,7 млн. доларів США більше, ніж продали (табл. 1.3).

Загальні результати в відсотках подано у табл.2.15.

Таблиця 2.15 Обсяги експорту та імпорту в України за 1 півріччя 2017-2018рр.

Доля європейських країн серед торгових партнерів України за останні два роки збільшилась, за результатами першого півріччя маємо приріст 35%. Причинами таких результатів стала лібералізація торгівлі та відкриття світових ринків протягом останніх двох десятиріч, що справила значний вплив на світову економіку. За статистикою СОТ, «кількість угод про вільну торгівлю збільшилася з 64 у 1998 році до 287 у першій половині 2018 року» [24]. Водночас зростання світових виробничих потужностей, обсягів торгівлі та глобальної конкуренції, яка найбільше відчувається на сировинних ринках, примушує уряд замислюватися над тим, як зберегти і підтримати вітчизняного виробника, а з ним - і робочі місця та податкові нарахування.

2.4 Аналіз впливу митної політики держави у сфері імпорту на рентабельність ПРАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак»

Однією з цільових функцій регулювання ПрАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак» є розробка стратегій його зовнішньоекономічної діяльності. У розробку концепції входить визначення зовнішньоекономічної політики з урахуванням специфічних умов внутрішнього ринку, а також кон'юнктури світового ринку, основними індикаторами якого виступають експортно-імпортні операції. Митна політика як елемент стратегічного напрямку підприємства в першу чергу ґрунтується на проведеній державній політиці та рішенні ради директорів.

Митна політика держави у сфері імпорту може впливати на підприємство як позитивно, так і негативно на усі без винятку його види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні, енергетичні або тощо. При цьому наслідки такого впливу можуть бути прямими та опосередкованими. Прямі наслідки у матеріальних ресурсах склозаводу пов'язані із безпосереднім впливом на них митної політики (наприклад, втрата частини прибутку через відсутність необхідної сертифікації товарів). Опосередковані зміни впливають на показники діяльності підприємства, як правило, через втрати партнерів та контрагентів, які працюють із підприємством - виробником склотари, або зміну загальноекономічних чи політичних чинників у державі (наприклад, зміна валютного курсу для імпортерів під час проходження митного контролю та митних процедур).

Наслідки за фінансовими ресурсами впливу митної політики у сфері імпорту можна поділити на три групи: зумовлюють економію ресурсів, втрату ресурсів та додаткові витрати ресурсів. Зокрема, додаткові витрати ресурсів найчастіше потрібні через додаткові непередбачувані платежі. Наприклад, вітчизняне підприємство, яке володіє власним транспортом, з 30 жовтня 2013 року змушене здійснювати додаткові непередбачувані платежі, перетинаючи кордон із Російською Федерацією, у зв'язку зі скасуванням ФТС РФ дії книжок міжнародних дорожніх перевезень (МДП) на митниці. Як відомо, книжки МДП гарантують сплату митних платежів та дають змогу перевозити скляну продукцію в опечатаних контейнерах, проходячи прикордонні процедури у спрощеному режимі. Натомість керівництво ФТС РФ вирішило, що на заміну книжкам МДП перевізники повинні будуть надавати інші види забезпечення транзиту - митний супровід, надання забезпечення сплати мит грошовими коштами, банківською гарантією, порукою або заставою майна, що, відповідно, суттєво збільшить витрати на перевезення склопродукції вітчизняного виробництва. Окрім зазначеного, внаслідок такого рішення утворились величезні затори та черги на пропускних пунктах, що призвело до додаткових витрат, пов'язаних із невчасним виконанням замовлень та сплатою за простоювання транспортних засобів на кордоні.

Окрім фінансових, у діяльності підприємства ПрАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак» використовують низку інших ресурсів, на які митна політика може позитивно та негативно впливати і, відповідно, гальмувати чи стимулювати розвиток підприємства, зокрема, впливати на рентабельність. Усі можливі наслідки за різними видами ресурсів зведено у табл. 2.16.

Таблиця 2.16 Наслідки дії митної політики у сфері імпорту у діяльності ПрАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак»

Аналіз діяльності ПрАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак», яке є активним суб'єктом ЗЕД, засвідчило, що позитивні наслідки від дії митної політики зачасту непомітні для ради директорів підприємства, а відзначаються негативні, оскільки потребують вжиття негайних заходів для покриття збитків, уникнення втрат тощо. Тому в практичній діяльності домінують чинники із негативними наслідками і підприємству необхідно розвивати методику уникнення та зниження негативних наслідків від дії митної політики.

Митно-тарифне регулювання є одними з основних у розвитку зовнішньоекономічних відносин підприємства та зокрема, імпортних операцій, має забезпечувати мінімізацію витрат підприємства, що сприятиме зростанню рентабельності. Існуюча диференціація ставок митних зборів (мінімальні ставки мита на матеріали, сировину, комплектуючі) створює більш привабливі умови для виготовлення товарів підприємством порівняно з їх імпортом і сприяє перенесенню виробництв на територію України.

Збалансованість тарифного регулювання імпорту з урахуванням потреб виробників і споживачів забезпечується:

застосуванням спеціальних тарифних інструментів (тарифні квоти);

гнучким реагуванням на потреби виробників і споживачів на цінову політику шляхом тимчасового зниження ставок ввізного мита;

застосуванням спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів.

На фактичну собівартість товарів, що імпортуються «Гостомельським склозаводом «Ветропак», впливають такі фактори:

контрактна вартість товару;

транспортно-заготовчі витрати, до яких належать: податок на додану вартість;

витрати з доставки, страхування вантажів, за умови, що вони не включені у контрактну ціну;

послуги митних брокерів (за потребою);

збори за митне оформлення;

імпортне мито;

витрати з оплати банківських послуг з валютного контролю, переказу валюти, купівлі валюти до прийняття товарів до бухгалтерського обліку.

Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності промислового виробництва, рентабельність відображає ефективність спожитих виробництвом ресурсів галузі - трудових, земельних, матеріальних, рівень керування й організації виробництва та праці, кількість, якість і результати реалізації продукції, можливості здійснення розширеного відтворення й економічного стимулювання працівників [50].

Проведемо аналіз рентабельності ПрАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак», який полягає в дослідженні рівнів і динаміки фінансових коефіцієнтів рентабельності за останніх 5 років, що є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства. За результатами аналізу рентабельності та ділової активності підприємства можна сказати, що всі зусилля направляє товариство для просування на ринки склопродукції. Зокрема, протягом періоду дослідження загальна оборотність капіталу свідчить по незначне зростання (від 0,86 у 2013 році до 0,9 у 2017 році), що говорить, що швидкість обертання капіталу підприємства; оборотність готової продукції майже не змінилась - динаміка змін склала 4,7 % (9,7 у 2013 році та 9,69 у 2017 році); оборотність готової продукції - скляної тари з 2013 року до 2016 зменшилась на 26%, однак у 2017 році досягла рівня 2013 року - 9,69; оборотність запасів зменшилась на 20,5%; оборотність заборгованості дебіторам зросла на 0,46 п. або на 13,6%, що свідчить про перевищення виручки від реалізації продукції підприємства над середнім залишком дебіторської заборгованості. Середній строк обороту дебіторської заборгованості змінився протягом періоду дослідження на 12,13 %, тобто ефективність управління дебіторською заборгованістю зменшилась, адже в компанії встановлений максимальний термін товарного кредитування покупців в розмірі 15 днів, то період погашення дебіторської заборгованості не повинен бути вищим цього значення (тоді як в товаристві цей показник досягнув у 2017 році - майже 90 днів).

Таблиця 2.17 Аналіз ділової активності та рентабельності діяльності ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» протягом 2013-2017 років

Для того, щоб період погашення дебіторської заборгованості був контрольованим, необхідно підготувати комплексну стратегію управління дебіторською заборгованістю покупців. Елементами стратегії є: націнка на товар за використання товарного кредиту, штраф у разі несвоєчасного погашення зобов'язань, поділ покупців на групи і вибір тих, з якими компанія згодна співпрацювати без оплати в момент поставки, алгоритм роботи в разі виникнення прострочки.

Оборотність кредиторської заборгованості протягом 2013-2017 років зменшилась на 56,6%, тобто на 11,3 дні: зменшення показника є небажаним для підприємства, так як означає, що компанія не залучає і не використовує фінансові ресурси постачальників і підрядників протягом більш тривалого періоду часу. Це не дозволяє знизити розмір позикового капіталу.

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від продажів (англомовний аналог - Operating Income Margin) - показник рентабельності, який вимірює об'єм операційного прибутку (валового прибутку за вирахуванням операційних витрат) згенерований кожною гривнею продажів. Зазначений показник ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» протягом періоду дослідження зменшувався з 2013 року до 2015 - у 1,4 рази, досягнувши негативного значення - 4,168, однак з 2016 року набув позитивної динаміки, що вказує на зростання операційного прибутку - вимір відсотку грошей, який залишається після вирахування вартості проданих товарів та інших операційних витрат з виручки. Товариство зменшило рівень фінансового ризику і збільшило здатність оплатити свої фіксовані витрати, наприклад, погасити процентні зобов'язання. На кінець періоду дослідження кожна гривня продажів дозволила отримати 9,57 копійок операційного прибутку. Факторами підвищення операційної ефективності є зниження собівартості продукції і послуг і оптимізація витрат на збут.

Рентабельність операційної діяльності товариства зменшилась протягом 2013-2017 рр. на 13%, що свідчить про не ефективність операційних витрат, пов'язаних з формуванням виробничої собівартості, загальногосподарським управлінням і збутовою діяльністю та іншими операційними витратами. Ці витрати безпосередньо беруть участь у виготовленні та реалізації продукції і створюють прибуток від операційної діяльності, а показник рентабельності показує суму прибутку, одержану в розрахунку на 1 грн. цих витрат.

Рентабельнійсть від усіх видів діяльності до оподаткування товариства в динаміці зменшився на 34%, що свідчить про спад ефективності господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (фінансова рентабельність) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, тому найбільший інтерес представляє для наявних і потенційних власників й акціонерів й є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат. Для товариства значення рентабельності капіталу протягом періоду дослідження зменшилось від 9,3 у 2013 році до 8,6 у 2017 році, що свідчить несуттєве зменшення рівня прибутковості власного капіталу та має тенденцію до зростання.

На результати рентабельності вплинула митна політика держави, тому рекомендується продовжити роботу щодо подальшого зниження ставок ввізного мита на технологічне обладнання, зокрема, скловарнi печi з сучасними автоматичними лiнiями контролю та пакування, які не мають вітчизняних аналогів, при збереженні захисних ввізних митних зборів на висококонкурентне обладнання, яке виробляється вітчизняними підприємствами. Пріоритет має надаватися імпорту високотехнологічного обладнання, використання якого підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції. До того ж необхідно відмовитись від необґрунтовано завищених ставок мита, насамперед, на товари промислового і соціального призначення, які не виробляються в Україні. Збереження ставок митних зборів з фіскальною метою призводить до підвищення цін і, відповідно, навантаження на споживача. Іншим негативним ефектом ...