Технополіси як стимулятор оздоровлення регіонів

Технопарки це лише інструменти непрямої підтримки, або, іншими словами, організаційні форми, в межах яких повинні відбуватися передача і комерціалізація інновацій. 4. В економічній літературі не існує сталої думки щодо ефективності роботи технопарку для фірм, які для знаходяться в них. Наслідком цього є наявність величезної різноманітності технопарків, які включають бізнес-парки, дослідницькі парки, наукові парки або індустріальні парки. Крім того, результатом цього є наявність методологічних проблем при визначенні внеску технопарків у місцеву економіку, визначенні терміну «технопарк», його функцій та механізмів організації та функціонування. 5. Загальною мотивацією для створення технопарків є те, що технопарки сприяють економічному зростанню на регіональному та національному рівні. Про це свідчать результати зростання різних форм технопарків у розвинених країнах. 6. Елементи сучасних світових концепцій створення технопарків можуть відповідати умовам України, але тільки якщо процес проектування і створення технопарків буде супроводжуватися критичним підходом та адаптацією іноземного досвіду. Технопарки не є місцями комерціалізації готових до впровадженню інновацій, інновації повинні розроблятися в межах нових фірм, які діють у технопарку або бути результатом діяльності науково-дослідних установ та ВНЗ. Існує небезпека, що політика створення технопарків в Україні і надалі буде більше спиратися на спрощені моделі, а не на глибоке розуміння місцевих умов кожного окремо взятого регіону. 7. Більшість існуючих технопарків у розвинених країнах зосереджені на науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах в університетах і підтримують передачу НДДКР з університетів у промисловість.

Приклади парків, які базується на такому ж підході з акцентом на виробництво, показують, що такі моделі можуть бути успішними. Коли індустріальний технопарк створюється з умовою задовольняти попит на ринку і потреби виробничих процесів - це може мати більш успішний результат. Фокус на виробництво і мотивовану попитом НДДКР є ефективною стратегію у розвитку технопарків. 8. Існування сильного центру НДДКР, зосередженого на прикладних розробках є іншим головним критерієм успішного технопарку. По-перше, така організація - головне джерело інновації для фірм у парку. По-друге, такий центр пропонує послуги з перспективних досліджень. Це говорить про те, що технологічно спеціалізовані технопарки мають перевагу перед технопарками загального типу. 9. Світовий досвід показує, що активне включення урядів у створення і зростання технопарків є важливим при побудові інфраструктури підтримки і політики податкових пільг, служить каталізатором створення нових підприємств і забезпечує адміністративні послуги. Проте уряду не слід включатися в щоденну діяльність з управління технопарками. 10. Навряд чи можна очікувати, що зростання, яке відбувається всередині технопарку, у короткий термін буде поширене на навколишні території або що технопарки самі по собі будуть служити джерелами диверсифікації економіки. Однак технопарки у довготривалій перспективі сприяють зростанню конкурентоспроможності економіки, збільшують експортний потенціал, сприяють загальноекономічному зростанню. 11. Найбільше розходження між Україною і більшістю успішних прикладів функціонування технопарків - це відсутність внутрішнього попиту на НДДКР і технологічну діяльність. У даний час промисловість не пред'являє попиту на НДДКР, і джерела конкурентоспроможності лежать поза діяльністю з таких розробок.

Це говорить про те, що інноваційна політика повинна допомогти компаніям у зростанні їх технологічного потенціалу до рівня, що стимулює попит на НДДКР. В іншому випадку, акцент лише на тій ідеї, що технопарки поліпшать конкурентоспроможність і різнобічно розвинуть економіку, може стати занадто дорогим і сумнівним вибором політики на даному етапі економічного розвитку. 12. Основною відмінністю НІС України від систем промислово розвинених країн є те, що потенціал її НДДКР все ще в основному зосереджений в державних організаціях замість того, щоб належати підприємствам. Недорозвиненість сфокусованої на фірмах інноваційної системи - істотний бар'єр для зростання технопарків, оскільки один з головних чинників їх зростання, тобто попит від вітчизняних великих фірм, відсутній. 13. Очікується, що технопарки можуть створити умови, що створюють джерело зростання, яке буде поширене на всю систему економіки країни. Однак, існує дуже багато умов, які повинні виконуватися, щоб це мало місце. 14. Існує думка, що технопарки повинні заповнити собою наявний розрив між обмеженою здатністю підприємств до інновацій з боку підприємств і результатами діяльності сектора НДДКР. 15. Вибір моделі технопарків для України не може зупинитися на одній певній моделі, оскільки жодна з цих моделей не існує в чистій формі. Єдина чиста модель - це технопарк з його чотирма складовими елементами:

* близькість (організаційна чи фізична) між компаніями орендаря;

* операційні зв'язки з університетом або дослідною установою;

* функція управління, яка активно зайнята в передачі технології та ділових навичок. 16. Наші рекомендації полягають у тому, щоб розрізняти підтримку дій технопарків (співробітництво з НДІ й установами вищої освіти, активне управління передачею технології, підтримка технологічної активності) і підтримку технопарків як організації. Замість того щоб бути сфокусованими на технопарках як організаціях уряд має здійснювати підтримку, по-перше, інноваційних проектів, по-друге, людей, які будуть включені в управління інноваційними проектами, і тільки по-третє, технопарків як організації.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про інноваційну діяльність»// Відомості Верховної Ради України.-2002.- №36.-226 с.

2. Закон України «Про науковий парк «Київська політехніка»// Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2007.- № 10.- С.86-87.

3. Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» від 12 січня 2006 року, № 3333-IV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // www.rada.gov.ua

4. Александрова В., Скрипниченко М., Федулова Л. Прогнозування впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України//Економіка і прогнозування.-2016.- №2.- С.9-27.

5. Аллен Д., Берр Д., Бродхерст Т. Научный парк: организация и управление: пер. с англ. / Д. Аллен, Д. Берр, Т. Бродхерст. - Л., 2000.

6. Амитан В.Н., Дубницкий В.И. Некоторые вопросы развития технопарковых структур в Украине // Вісник АЕН України. - 2014. - №1. - С.125-126.

7. Амитан В.Н., Иванов М.Ф. Экономические и технологические ориентиры инновационной трансформации экономики Украины и регионов / Зб. наук. пр. ДДАУ „Управління економікою регіону та підприємства”. Серія „Економіка”. - Донецьк. - 2003. - Вип.29., Т.IV. - С.6-15.

8. Аналіз діяльності технологічних парків України у 2008-2009 р.р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // www.mon.gov.ua/science/innovation/analiz2008_2009.doc

9. Аналіз діяльності технологічних парків України у 2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // www.mon.gov.ua/science/innovation/analiz2010.doc

10. Братута О. Реформування державної регіональної політики в Україні з урахуванням досвіду економічно розвинених країн // Регіональна економіка. - 2002. - №1. - С.57-65.

11. Бубенко П.Т. Перспективи інноваційного розвитку регіонів // Інновації: проблеми науки і практики: Монографія.- Х.: ВД „ІНЖЕК", 2006.- 336 с.

12. Бутко М.П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці. - К.: ЦНЛ, 2005. - 445с.

13. Василенко В.Н. Архитектура регионального экономического пространства: Монография / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2016. - 311с.

14. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України.- К: Знання України, 2006.- 336 с.

15. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. - К.: Знання України, 2002. - 326с.

16. Гуржій А.М., Каракай Ю.В., Петренко З.О., ін. Інноваційна діяльність в Україні: Монографія. -- К.: УкрНТЕІ, 2007. -- 144 с.

17. Делюкс Т. Свободные экономические зоны как форма привлечения прямых иностранных инвестиций и диверсификации экономики// Исследовано в России: электронный науч. журнал. - 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zhurnal.gpi.ru/articles/2010/016.pdf

18. Дергачев В. Геоэкономика: учебник для вузов / В. Дергачев. - Киев: ВИРА-Р, 2002. - 512 с.

19. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика. - СПб.: изд-во СПбУЭФ, 2002. - 274с.

20. Егоров И.Ю. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития.- К.:ИВЦ Госкомстата Украины, 2006.- 334 с.

21. Жаліло Я. «Стратегія і тактика в державному регулюванні ринкових економічних систем» Дисертаційна робота к.е.н. / Київський університет імені Т.Шевченка, К: - 1999р.

22. Жилінська О., Чеберкус Д. Розвиток інноваційної інфраструктури// Фінанси України.- 2005.- №7.- С.57-67.

23. Избранные вопросы современного менеджмента для малых и средних предприятий/Под ред. Р. Мюллера, В. Соловьева. -- Киев, Украина; Дрезден, ФРГ; "ДЕМУР", 2000. -- 284 с.

24. Инновационный менеджмент: Учебное пособие./ Под ред. П.Н.Завалина, А.К.Казанцева, Л.Э.Миндели.- СПб.: Наука, 2000.- 475с.

25. Інноваційний розвиток України/ О.І.Волков, М.П.Денисенко, А.П.Гречан. Під ред. проф. О.І.Волкова.- К.: КНТ, 2006.- С.100.

26. Кадзума Т. Вечный дух предпринимательства: Практическая философия бізнесмена. - К.: Укрзакордонвизасервис, 2002. - 204 с.

27. Калюжнова Н.Я. Конкурентоспособность регионов в условиях глобализации. - М.: ТЕИС, 2003. - 526с.

28. Комков Н.И. Анализ и оценка перспектив перехода к инновационной экономике / Н.И. Комков, С.Ю. Ерошкин, М.В. Кравченко // Проблемы прогнозирования. - 2005. - № 6. - С. 10-26.

29. Лавров А. А. Особенности функционирования высокотехнологических кластеров в Китае и Японии // Электронная библиотека ТГУ - 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/329/image/329-182.pdf

30. Понятие, функции и задачи технопарков. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //www.raexpert.ru/researches/ technopark/part1

31. Ревуцький С. Основні передумови та загальні риси розвитку технологічних парків у високорозвинених країнах світу //Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2009. - № 1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ndiiv.org.ua/ua/library/view-osnovni-peredumovy-ta-zahalnirysy-rozvytku-tekhnolohichnykh-parkiv-u-vysokorozvynenykh-krajinakh-s.html

32. Рыков Е. Особенности архитектурной организиции структур технопарков// Архитектон: известия вузов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www archvuz.ru

33. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2002. - 254 с.

34. Технопарки Беларуси. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://naviny.by/rubrics/economic/ 2010/08/02/ ic_news_113_349810

35. Технопарк «Могилев». Официальный сайт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://technoparki.narod.ru/tpark/ tparks_sng _mogilev.htm

36. Офіційний сайт Департаменту інновацій та трансферту технологій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.mon.gov.ua/main.php?query=science/ innovation/department

37. Томчин Григорий. Роль Технопарков в инновационном развитии економики.// Пленарное заседание Общественной палаты РФ «Промышленная политика и инновации в РФ». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //www.tomchin.ru/items/52.html

38. Уханова І.О. Технологічні парки як чинник стимулювання розвитку інноваційної економіки в сучасних умовах //Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: збірник наукових праць - Маріуполь, 2011. - Том 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpaeiv/2011_2/10.pdf

39. Уханова І.О. Проблеми та перспективи розвитку інноваційних підприємств (технопарків) у регіонах України//Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2006. - Вип.23.- С.342-347.

40. Уханова І.О. Роль технологічних парків в становленні та розвитку інноваційної економіки країни//Економічний вісник університету: збірник наукових праць вчених та аспірантів. - Переяслав-Хмельницький, 2011.- Випуск 16/2. - С.212-217.

41. Уханова І.О. Умови формування технологічних парків в регіонах України//Соціальні, фінансові та економічні основи ефективної політики держави в умовах глобалізації: Матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених/Заг.ред. д.е.н., проф.Дубницького В.І. - Донецьк: ТОВ «ДЕГІ», 2010. -Ч.1. - С.216-218.

42. Цукерман В.А. О переходе стран СНГ к экономике, основанной на знаниях // 15 лет Содружеству Независимых государств / В.А. Цукерман, С.А. Березиков - Калуга: Изд-во научной литературы Н.Ф. Бочкаревой, 2006. - С. 31-34.

43. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: підручник/ Л.І. Федулова. - К.: Либідь, 2006. - 235 с.

44. Яковенко В.Б. Введение в инновационные технологии. - К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002. - 134 с.

45. Якубовський М., Щукін В. Інфраструктура - фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості// Економіка України.-2007.- №2.- С.27.

46. Янг Лоурен Е. Технопарки та кластери фірм. - К.: ПЕРУ, 2005. - 37с.

Размещено на Allbest.ru