Таблиця 2.2. Аналіз стану надходжень зборів та платежів за спеціальне використання природніх ресурсів до Зведеного бюджету України за 2012 рік, (млн.грн)

Назва платежу	План на 2013 рік з урахуванням внесених змін	Виконано за 2013 рік	% виконання	Питома вага
Податкові надходження	378 995,60	353 968,10	93	79,9
Збори та плата за спеціальне використання природніх ресурсів,в тому числі:	30 133,60	28 862,90	95	6,5
збір за спеціальне використання лісових ресурсів	301,10	354,60	118	0,08
збір за спеціальне використання води	1 355,80	1 474,90	109	0,33
плата за користування надрами	14 186,40	14 225,30	100,3	3,2
плата за землю	14 286,40	12 802,90	89	2,88
інші платежі за природні ресурси	3,90	5,10	130	0,01
Екологічний податок	3 372,10	3 899,50	116	1,1
Інші надходження до бюджету	86 546,30	84 981,02	98	20,1
Всього надходжень до бюджету	470 652,40	442 788,70	94	100

Джерело: Складено автором за даними звітності ДКС України [72].

Частка збору за спеціальне використання води та лісових ресурсів становить відповідно 0,33% та 0,08%. Фактично платежів за використання води надійшло на 9% більше і становило 1 474,90 млн.грн. , а надходження від використання лісових ресурсів - на 18% більше (354,6 млн.грн.). Частка надходжень екологічного податку у загальному обсязі податкових надходжень до Зведеного бюджету становить 1,1%,фактично коштів надійшло на 2% менше планового показника [72].

У Таблиці 2.3.наведено дані про обсяг надходжень ресурсних платежів до Зведеного бюджету України за перший квартал 2014 року.

Таблиця 2.3. Обсяг надходжень зборів та платежів за спеціальне використання природніх ресурсів до Зведеного бюджету України станом на 1 квітня 2014р., (млн.грн)

Назва платежу	План на 2014 рік з урахуванням внесених змін	Виконано за січень-квітень 2014р.
Податкові надходження	426 738, 8	83 519, 7
Збори та плата за спеціальне використання природніх ресурсів,в тому числі:	31 981, 2	7 198, 03
збір за спеціальне використання лісових ресурсів	309,9	114, 1
збір за спеціальне використання води	1 439, 6	312, 6
плата за користування надрами	14 807, 7	3 725, 2
плата за землю	15 418, 7	3 044, 4
інші ресурсні платежі	5 163,3	1 722, 5
Екологічний податок	5 279, 6	1 695, 4
Всього надходжень до бюджету	512 044, 3	112 208, 1

Джерело: Складено автором за даними звітності Міністерства фінансів України [72,73].

На основі Звіту про виконання Плану роботи Головного управління Міндоходів у Львівській області на 2013 рік охарактеризуємо надходження ресурсних платежів, мобілізованих по Львівській області до усіх рівнів бюджету.

У січні - грудні 2013 року до Зведеного бюджету України територіальними органами Міндоходів у Львівській області сплачено 6 632,8 млн. грн., що на 2,2% (-149,5 млн. грн.) менше січня - грудня 2012 року [70].

Динаміка збору до бюджетів всіх рівнів за платежами, що контролюються органами Міндоходів у області впродовж 2012-2013 років наведена на рисунку 2.6.



Рис.2.6. Динаміка збору платежів всіх рівнів у Львівській області у 2012-2013рр.(млн.грн.) (Джерело: Використано дані [70]).

До Державного бюджету сплачено 2 825,6 млн. грн., що на 203,2 млн. грн. або на 6,7 % менше відповідного періоду минулого року.

До загального фонду державного бюджету у січні - грудні 2013 року сплачено 2 758,0 млн. гривень.

У розрізі основних платежів забезпечено приріст збору податків та платежів до рівня 2012 року з акцизного збору з вироблених в Україні товарів на 86,3% (+15,4 млн. грн.), збору за спеціальне використання лісових ресурсів - на 13,3% (+0,9 млн. грн.), збору за спеціальне використання водних ресурсів на 11,5% (+2,6 млн. грн.), платежів за користування надрами на 390,4 млн. грн. більше або у 8,4 рази.

Індикативні показники, доведені Міндоходів України по збору платежів до загального фонду державного бюджету у 2013 році виконано на 93,5%, недоотримано 193,0 млн. гривень.

По платежах за користування надрами надходження склали 442,8 млн. грн., виконання індикативних показників становить 100,0 %. Порівняно з 2012 роком надходження зросли на 20,0 млн. грн. або на 4,7%.

По збору за спеціальне водокористування до бюджету надійшло 15,5 млн. грн., виконання індикативних показників становить 126,0 %. Порівняно з 2012 роком надходження зросли на 4,2 млн. грн. або на 38,0 %.

По збору за спеціальне використання лісових ресурсів у 2013 році надійшло 7,4 млн. грн., виконання індикативних показників становить 113,4 %. Порівняно з 2012 роком надходження зросли на 868 тис. грн. або на 13,3 %.

По екологічному податку надходження до державного бюджету склали 30,7 млн. грн., виконання індикативних показників становить 92,2 % [70].

Розглянемо надходження ресурсних платежів з юридичних осіб.

За спеціальне використання лісових ресурсів у 2013 році забезпечено надходження до державного бюджету 7,4 млн. грн., що становить 113,4% від доведеного завдання. У порівнянні з 2012 роком надходження зросли на 0,9 млн. гривень.

Протягом 2013 року виконання планових призначень по збору за спеціальне використання води забезпечено на 126,0%, при завданні 12,3 млн. грн. мобілізовано до державного бюджету 15,5 млн. гривень.

Надходження з плати за користування надрами до державного бюджету у 2013 році виконані на 99,9%, при доведеному завданні 443,0 млн. грн. мобілізовано 442,8 млн. грн., в тому числі:

- по платі за користування надрами (без вуглеводневої сировини) мобілізовано 26,6 млн. грн. при індикативному показнику в сумі 26,3 млн. грн., виконання становить 101,0%;

- по платі за користування надрами для видобування нафти мобілізовано 267,7 млн. грн. при індикативному показнику в сумі 266,1 млн. грн., виконання становить 100,6%;

- по платі за користування надрами для видобування природного газу мобілізовано 148,5 млн. грн. при індикативному показнику в сумі 150,5 млн.грн., виконання становить 98,7%.

З екологічного податку забезпечено надходження до спеціального фонду державного бюджету в сумі 30,7 млн. грн., що становить 92,2% від доведеного завдання 33,3 млн. гривень.

Надходження зі збору за користування радіочастотним ресурсом України до державного бюджету виконані на 119,9%, при доведеному завданні 0,4 млн. грн. мобілізовано 0,6 млн. гривень [70].

До місцевого бюджету зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів забезпечено надходження до загального фонду в сумі 15,0 млн. грн., що становить 125,7% від доведеного завдання.

Надходження з плати за користування надрами до загального фонду місцевого бюджету виконані на 101,9%, при доведеному завданні 36,0 млн. грн. мобілізовано 35,3 млн. гривень.

З екологічного податку забезпечено надходження в сумі 27,2 млн. грн., що становить 92,2% від доведеного завдання 29,5 млн. гривень.

З плати за землю з юридичних осіб забезпечено надходження до загального фонду місцевого бюджету у сумі 304,4 млн. грн., що становить 102,5 % від доведеного завдання 297,1 млн. гривень.

По платі за землю з фізичних осіб забезпечено надходження до загального фонду місцевого бюджету у сумі 43,7 млн. грн., що становить 101,9% від доведеного завдання 42,8 млн. гривень.

До обласного бюджету з плати за користування надрами державного значення надходження забезпечено на 163,2% , при завданні затвердженому Львівською обласною радою в сумі 16,3 млн. грн., мобілізовано 26,6 млн. гривень.

Зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення надходження за 2013 рік забезпечено на 112,5%, при завданні затвердженому обласною радою до обласного бюджету в сумі 6,6 млн. грн. мобілізовано 7,4 млн. гривень.

Зі збору за спеціальне використання води надходження забезпечено на 120,4% , при завданні затвердженому обласною радою до обласного бюджету в сумі 20,7 млн. грн., мобілізовано 24,9 млн. гривень [70].

Проаналізуємо частку надходжень ресурсних платежів по Радехівському відділенні Сокальської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області та визначимо частку цих надходжень у загальному обсязі ресурсних платежів по Львівській області.

Протягом січня-грудня 2013 року у Радехівському районі до Державного бюджету України мобілізовано 15 168,4 тис.грн. платежів, що на 28 229,9 тис.грн. менше, ніж за відповідний період минулого року. Темп росту надходжень склав 35,0% - тобто спад надходжень.

До державного бюджету за 2013 рік, у тому числі до загального фонду зібрано - 14 857,6 тис.грн., надходження спеціального фонду склали 311,0 тис.грн.[68].(див. Додаток Д)

Планові показники по надходженню платежів до загального фонду недовиконані на 13,8% ( 86,2%).

У розрізі джерел надходжень до державного бюджету, досягнуто перевиконання показників розрахункової бази щодо плану, а саме:

Ш збору за спеціальне використання води (120,1%, понад план надійшло 92,4 тис.грн);

Ш збір за спеціальне використання лісових ресурсів (138,9%, понад план надійшло 219,2 тис.грн.);

Ш збір за користування радіочастотним ресурсом України (125,0%, понад план надійшло 0,2 тис.грн).

Не виконані показники розрахункової бази з надходження до державного бюджету таких платежів, як:

Ш цільова надбавка до діючого тарифу на природний газ (71,7% недобір -237,2 тис грн.);

Ш плата за користування надрами (70,7%, недонадходження -44,9 тис.грн.) [68].

За 2013 рік податкові органи Радехівського району мобілізували до місцевих бюджетів 54 093 879 грн. платежів, які контролюються податковою службою.(див.Додаток Е) Дані про надходження податків та зборів у Радехівському районі протягом 2011-2013рр. зображено у таблиці 2.4. та на рисунку 2.6.

Таблиця 2.4. Порівняльна таблиця надходжень податків та зборів у Радехівському районі протягом 2011-2013рр.( тис.грн.)

	Надходження 2011р.	Надходження 2012р.	Надходження 2013р.
Всього (збір)	23296,3	43398,3	15168,4
Загальний фонд Державного бюджету (збір)	22482,1	43148,4	14857,6
Cпеціальний фонд Державного Бюджету	813,8	249,9	311

Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до Державного бюджету України станом на 2010-2014 рр.[68].

Рис.2.7. Надходження податків та зборів у 2011-2013рр.у Радехівському районі (тис.грн.) (Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до Державного бюджету України станом на 2010-2014 рр.[68]).

Порівняно з 2012 роком, мобілізація платежів до державного бюджету у 2013 році зменшилася на 28 229,9 тис.грн., з них - до загального фонду на -28 290,8 тис.грн., а до спеціального фонду - збільшилися на 60,9 тис.грн.

У таблиці 2.5. наведені дані про надходження окремих ресурсних платежів до Державного бюджету, мобілізованих Радехівським відділенням Сокальської ОДПІ у 2013 році.

Таблиця 2.5.Обсяг надходжень ресурсних платежів до Державного бюджету України у 2012-2013 р. (тис.грн.)

Податки	2012 рік	2 013 рік	Питома вага надходжень 2013 р, %
Всього (збір)	43 398,3	15168,4	100
Збiр за спецiальне використання води	270,0	552,3	3,64
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів	384,2	782,2	5,15
Плата за користування надрами	81,5	108,6	0,72
Збір за користування радіочастотним ресурсом України	1,3	1,0	0,006
Екологічний податок	73,2	192,5	1,27

Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до Державного бюджету України станом на 2010-2014 рр.[68].

Як бачимо з даних таблиці частка надходжень збору за використання води становить 3,64% у загальному обсязі надходжень до Державного бюджету України, мобілізованих Радехівським відділенням ОДПІ, за використання лісів - 5,15%, плата за надра - 0,72%, екологічний податок - 1,27%.

У таблиці 2.6. наведено порівняльний аналіз надходжень ресурсних платежів.

Таблиця 2.6. Порівняльний аналіз ресурсних надходжень до Державного бюджету України у 2013 р. (млн.грн.)

Податки	Надходження Радехівського р-ну	Надходження по Львівській області	Частка надходжень району у структурі Львівської обл.,%
Всього (збір)	15,2	2 825,6	0,54
Збiр за спецiальне використання води	0,5	15,5	3,22
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів	0,8	7,4	10,8
Плата за користування надрами	0,1	442,8	0,02
Збір за користування радіочастотним ресурсом України	0,001	0,4	0,25
Екологічний податок	0,2	30,7	0,65

Джерело: Складено автором за даними.[68,70].

З таблиці видно, що надходження до Державного бюджету, мобілізованих Радехівським відділенням Сокальської ОДПІ становить лише 0,54% надходжень області. Надходження збору за використання води у Радехівському відділенні у структурі надходжень області становить 3,22%, використання лісових ресурсів - 10,8%, плата за надра - 0,02%, користування радіочастотним ресурсом - 0,25%, екологічний податок - 0,65%.

У таблиці 2.7. наведені дані про обсяги надходжень плати за землю до місцевих бюджетів, мобілізованих Радехівським відділенням Сокальської ОДПІ протягом 2011-2013рр.

Таблиця 2.7. Обсяги надходжень плати за землю (грн.)

Надходження плати за землю
2011 рік	2012 рік	2013 рік
юридичні особи	фізичні особи	юридичні особи	фізичні особи	юридичні особи	фізичні особи
3117330	790476	4534750	877760	4099965	859815

Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів України за 2010-2014 рр.[68]).

На основі даних таблиці побудуємо порівняльну гістограму надходжень від плати за землю (див.рис.2.8.).

Рис.2.8. Аналіз надходжень плати за землю у 2011-2013рр.(грн.) (Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів України за 2010-2014 рр.[68])

Як бачимо, у 2013 році, порівняно з 2012 роком обсяг коштів від плати за землю зменшився, зокрема: з юридичних осіб надходження зменшилися на 434785 грн., а з фізичних осіб - на 17945 грн.

Виробничо-господарська діяльність суб'єктів господарювання пов'язана із залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність їх використання справляє безпосередній вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємств. В ефективному використанні цих ресурсів зацікавлене й суспільство в цілому. З метою ефективнішого використання ресурсів, що є в розпорядженні або у власності суб'єктів господарювання, держава встановлює відповідні податкові платежі.

З метою оцінки фіскального та регулюючого потенціалу класифікаційних груп ресурсних платежів та окремих їх видів проаналізовано динаміку сплати ресурсних платежів по м. Радехів та Радехівському району до місцевих бюджетів (див. табл. 2.6.).

Таблиця 2.6. Динаміка сплати ресурсних платежів по м.Радехів та Радехівському району (тис.грн.)

Платежі	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Лісовий дохід	30,8	29,5	27,5	29,2	33,5	503,9	922,4	878,3
Плата за воду	113,9	73,9	150,4	195,4	246,2	232,3	270	552,3
Плата за землю	2452,7	2699,3	2753,8	3126,3	3398,1	3907,8	5412,5	4959,8
Плата за користування надрами	41,1	73,7	250,7	322,1	385,7	75,4	97,8	116,9
Всього	2638,5	2876,4	3182,4	3673	4063,5	4719,4	6702,7	6507,3

Джерело: Складено автором за Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного та місцевих бюджетів (2010-2014рр.) [68].

Як видно з таблиці 2.6., найбільше надходжень від ресурсних платежів спостерігається із плати за землю. З кожним роком спостерігається динаміка, щодо збільшення загального обсягу ресурсних надходжень. Лише у 2013 році спостерігається зменшення надходжень порівняно з 2012 роком на 195,4 тис. грн. Найбільш відчутне збільшення спостерігається від плати за використання лісових ресурсів у 2011 році: 503,9 тис.грн, порівняно з 33,5 тис. грн.. у 2010 році.

Графічно, надходження ресурсних платежів можна зобразити у вигляді гістограми (див. рис.2.9.)

Рис.2.9. Динаміка ресурсних платежів у 2006-2013рр., мобілізованих Радехівським відділенням Сокальської ОДПІ (Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів України за 2006-2013 рр.)[68].

Наочно динаміка питомої ваги ресурсних платежів у доходах зведеного бюджету м. Радехів та Радехівського району, а також у доходах зведеного бюджету України наведена на рисунку 2.10. та рисунку 2.11. відповідно, побудованих за даними таблиці 2.7. та таблиці 2.8.

З рисунку 2.10. бачимо, що найбільша частка надходжень припадає на плату за землю і становить понад 9,1%, найменше надходжень припадає за використання надр і становить лише 0,2%.

Таблиця 2.7. Питома вага окремих ресурсних платежів, мобілізованих Радехівським відділенням до місцевих бюджетів у 2013 р.(тис.грн.)

Платежі	Надходження (тис.грн.)	Питома вага, %
Лісовий дохід	878,3	1,62365812
Плата за воду	552,3	1,021002368
Плата за землю	4959,8	9,168871167
Плата за користування надрами	116,9	0,216105698
Інші надходження	47586,6	87,97036265
Всього	54093,9	100

Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів України за 2013 рр.[68]).

Рис. 2.10. Частка ресурсних платежів, мобілізованих Радехівським відділенням до місцевих бюджетів у 2013 р. (Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів України за 2013 рр.[68]).

Таблиця 2.8. Питома вага окремих ресурсних платежів, мобілізованих Радехівським відділенням до Державного бюджету України у 2013 р.(тис.грн)

Платежі	Надходження, Тис. грн.	Питома вага, %
Лісовий дохід	782,2	5,156773292
Плата за воду	552,3	3,641122333
Плата за користування надрами	108,6	0,715962132
Інші надходження	13725,3	90,48614224
Всього	15168,4	100

Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до місцевих бюджетів України за 2013 рр.[68]).

Рис. 2.11. Частка ресурсних платежів, мобілізованих Радехівським відділенням до Державного бюджету України у 2013 р. (Джерело: Складено автором за даними Довідки про суми надходжень податків, зборів та інших платежів до Державного бюджету України за 2013 рр.[68]).

Як бачимо з рисунку 2.11. понад 5,1% надходжень припадає на плату за використання лісових ресурсів, 3,6% - плата за воду, а на плату за користування надрами у структурі припадає менше 1%(0,7%).

2.2 Нові підходи в справлянні ресурсних платежів в контексті положень Податкового кодексу

Нові екологічні податки останнім часом запроваджують дедалі більше країн. Історія свідчить про те, що урядовці більшості благополучних держав діяли доволі радикально, коли йшлося про екологічну безпеку. У 70-х роках минулого століття прикладом одного з найжорсткіших законодавчих актів стосовно порушників і забруднювачів довкілля став так званий американський закон про Суперфонд з офіційною назвою «Про дії щодо навколишнього середовища, компенсації і відповідальності», який встановлював матеріальну та фінансову відповідальність за завдання збитків природному середовищу [51].

У Податковому кодексі України, який введений в дію з 01.01.2011 р. була активізована структура ресурсних платежів (табл.2.9). Вводиться плата за користування радіочастотним ресурсом, спеціальне використання лісових ресурсів та плата за користування надрами для видобутку корисних копалин замість двох податкових платежів (платіж за користування надрами для видобутку корисних копалин і збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету).

Плата за використання природних ресурсів, яка надходила до бюджетів усіх рівнів, мала спрямовуватися на відтворення та підтримку у належному стані відповідних природних ресурсів; плата за забруднення навколишнього природного середовища, що надходила до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища - на цільове фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

Таблиця 2.9. Порівняння видів податків і зборів, встановлених законодавством України чинним до 01.01.2011р. та Податковим кодексом України, чинним з 01.01.2011р.

№ п/п	Законодавство України (чинне до 01.01.2011р.)	Податковий кодекс України
1	Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)	Плата за землю
2	Рентні платежі	Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
3	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	Скасовано
4	Збір за спеціальне використання природних ресурсів	Плата за користування надрами
		Збір за спеціальне використання води
		Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
5	Збір за забруднення навколишнього природного середовища	Екологічний податок
6	Збір за використання радіочастотного ресурсу України	Збір за користування радіочастотним ресурсом України
7	Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками	Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
8	Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності	Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Джерело: Складено автором за даними [5]

Після прийняття Бюджетного кодексу України позабюджетне фінансування стало забороненим. Позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища централізувалися у складі Державного, республіканського АРК та місцевих бюджетів України. І хоча принцип цільового витрачання відповідних коштів формально залишався, у законах України про Державний бюджет на певний рік набула розвитку негативна практика зупинення дії тих норм екологічного законодавства, які регламентували цільове використання таких коштів.

Податковий кодекс України остаточно вніс суттєві зміни до порядку формування та номенклатури вказаних зборів (платежів). Зокрема, збори за забруднення навколишнього природного середовища, справляння яких здійснювалося відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку [5], стали екологічним податком.

Однак екологічний податок не став повним аналогом збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки включив до сфери свого регулювання один з елементів колишнього збору за спеціальне водокористування щодо скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти [37,с. 6]. Водночас у цій частині звужено обсяг введеного цим Кодексом збору за спеціальне використання води, що регламентується розділом ХVІ Кодексу. Окремими розділами цього Кодексу передбачено справляння й інших природоресурсних платежів (зборів) - плати за користування надрами (розділ ХІ), плати за землю (розділ ХІІІ), збору за спеціальне використання лісових ресурсів (розділ ХVІІ). Підзаконні нормативно-правові акти, що раніше визначали механізм справляння цих платежів та зборів, у тому числі й Закон України «Про плату за землю», втратили чинність.

Цільовий характер фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів майже припинив своє існування. Так, кошти від екологічного податку, відповідно до статті 46 вказаного Закону, зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України, і лише невелика їх частина спрямовується на фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, екологічні та природоресурсні податки і збори набули ознак та функцій звичайних податків, визначальною серед яких є фіскальна функція щодо наповнення дохідної частини бюджету [39].

Таким чином, варто констатувати, що у нашій державі з введенням у дію Податкового кодексу України, практично втрачено цільовий характер використання так званих природоресурсних коштів, які надходили до бюджетів різних рівнів і мали б спрямовуватися на природоохоронні заходи, відтворення і підтримку природних ресурсів у належному стані, зменшення негативного впливу на довкілля. Рівень фінансового забезпечення цієї сфери, на жаль, є дуже низьким, що потребує перегляду чинної законодавчої бази.

Основними напрямами реформування системи ресурсних платежів з прийняттям Податкового кодексу мали стати:

- посилення впливу системи природно-ресурсних платежів на стимулювання їх раціонального використання, збереження та повноцінного відтворення природних ресурсів шляхом збільшення розмірів платежів до бюджету;

- запровадження щорічної індексації ставок зборів за користування радіочастотним ресурсом України, за спеціальне водокористування, за спеціальне використання лісових ресурсів та плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, з метою врахування інфляційних процесів в економіці;

- реформування плати за землю шляхом створення справедливої бази оподаткування земельних ділянок на основі нормативної грошової оцінки землі як складової Державного земельного кадастру, що відображає прогресивну світову практику;

- встановлення плати за землю з урахуванням особливостей володіння та використання земельних ділянок;

- розширення бази оподаткування земельним податком шляхом вирівнювання податкового навантаження на суб'єктів господарювання у різних сферах економічної діяльності та встановлення ставок податку для окремих категорій землі, грошову оцінку яких проведено, але розмір ставок податку законодавчо не визначено;

- перегляд системи пільг зі сплати земельного податку з метою скасування пільг, які не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту, та продовження застосування ефективних податкових пільг;

- запровадження коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України у разі зміни тарифів на транспортування продукції магістральними трубопроводами України.

Охарактеризуємо зміни, яких зазнало ресурсне оподаткуванням із прийняттям Податкового кодексу України.

Плата за користування надрами

Слід зазначити, що до 01.01.11 р. відповідно до ст. 28 глави 4 Кодексу про надра плата за надра стягувалася у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів;

4) акцизного збору.

З набранням чинності ПКУ та як наслідок внесенням змін до глави 4 Кодексу про надра перелік платежів, які стягуються як складові плати за надра, змінився. Тепер плата за користування надрами справляється у вигляді:

- плати за користування надрами для видобування корисних копалин (ст. 263 ПКУ);

- плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (ст. 264 ПКУ).

Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата (раніше встановлювалась окремим законом, а тепер регулюється розділом Х ПКУ).

За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір, який не входить до системи оподаткування і стягується відповідно до ст. 34 Кодексу про надра. При цьому розмір збору (плати) за надання спеціальних дозволів на користування надрами, як і раніше, визначатиметься Кабміном за результатами аукціону, а у разі надання дозволу без проведення аукціону, розмір такого збору буде розраховуватися виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

Такі платежі, як акцизний збір (раніше не стягувався) та відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, тепер не згадуються у Кодексі про надра.

Що стосується безпосередньо стягнення плати за користування надрами, яка регулюється розділом ХІ ПКУ, то для кращого висвітлення цієї плати розглянемо кожну її складову окремо.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин. Порядок нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин змінився більш суттєво:

1) уточнено перелік платників податку та базу оподаткування. Таке уточнення не вплинуло на порядок стягнення збору, але тепер більш детально описано платників податку і базу оподаткування;

2) об'єктом оподаткування буде не лише обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони чи обсяг погашених запасів корисних копалин, а також і обсяг корисних копалин (мінеральної сировини), видобутих (вилучених) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва (п. 263.2 ПКУ);

3) дещо змінився перелік об'єктів, з яких не стягується плата ;

4) розмір ставок плати порівняно зі старими, зріс у декілька разів.

Крім того, до ставок плати залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування будуть застосовуватися коригуючі коефіцієнти.

До набрання чинності ПКУ стягнення збору за користування радіочастотним ресурсом (далі -- радіочастотний збір) регулювалося Законом про радіочастотний ресурс, яка визначала порядок нарахування та сплати цього збору.

Після набрання чинності ПКУ механізм стягнення цього збору встановлено у розділі XV. Зміна нормативно-правового акта, яким регулюється стягнення цього збору, практично не вплинула на порядок його сплати та подання звітності, за винятком лише збільшення ставок збору.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів, як і вище перелічені ресурсні платежі, не зазнав кардинальних змін, а лише був дещо підкоригований з оновленням деяких своїх складових. Стягненню цього збору в ПКУ, як і для інших ресурсних податків, відведено окремий розділ XVII.

З набранням чинності ПКУ:

- розширено коло платників лісового збору;

- зріс розмір базових ставок лісового збору;

- змінено перелік категорій платників лісового збору (лісокористувачів), які не повинні подавати звітність.

З прийняттям ПКУ стягнення збору за спеціальне використання води регулюється розділом XVI.

З зміною нормативно-правового акта, який регулює стягнення збору за спецводокористування, відбулись такі зміни у його справлянні.

1. До платників цього збору не відносяться бюджетні установи й організації (п. 323.1 ПКУ). Раніше бюджетні установи звільнялись від сплати збору за спецводокористування поряд з іншими підприємствами, установами і організаціями, якщо вода використовувалась для питних і санітарно-гігієнічних потреб.

2. З'явилися нові пільги для водокористувачів. Так, не справляється збір за воду:

- що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

- що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.

3.Разом з Податковою декларацією до органів ДПС платники збору мають подавати також і копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води [55].

Одним із фіскальних чинників, що обмежував шкідливий вплив на довкілля в Україні, тривалий час був збір за забруднення навколишнього середовища. Із прийняттям Податкового кодексу, цей збір трансформувався в екологічний податок. Новації економічної конституції супроводжувалися істотним підвищенням ставок оподаткування:

- за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами -- в 3,6 раза,

- за використання пального -- в середньому в 3,9 раза,

- за викиди забруднюючих речовин -- в 4,8 раза,

- за розміщення відходів -- у 8,1 раза.

Слід зазначити, що з моменту прийняття Податкового кодексу відбуваються зміни у розмірах ставок в сторону їх збільшення. Законотворці прагнуть розширювати базу оподаткування. На початку жовтня 2012 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект, за яким має запроваджуватися збір за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. На численних Інтернет-форумах новація депутатів викликала невдоволення власників автомобілів, які здебільшого нарікають на порушення принципу справедливості. Адже перелік видів транспортних засобів, які не підпадають під оподаткування податком за утилізацію, підпорядковано переважно інтересам політиків, дипломатів тощо [37].

Розробники кодексу звернули увагу на проблеми, пов'язані із ресурсозберіганням. Проголошена ідея підвищити рівень ресурсних платежів відповідно до загальносвітових тенденцій післякризового періоду, а також впливати за допомогою рентних платежів на раціональне використання природних ресурсів. Але вищезазначене було реалізоване лише частково.

Слід звернути увагу на зміни, яких зазнала система оподаткування із прийняттям Верховною Радою Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р.

У зв'язку з цим, з 1 квітня 2014 року:

- збільшилися ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Відтепер розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менший ніж 3% нормативної грошової оцінки. Раніше мінімальна величина орендної плати визначалася на рівні:

Ш для земель сільськогосподарського призначення, тобто для ріллі, сіножатей та пасовищ, 0,1% нормативної грошової оцінки, а для багаторічних насаджень -- 0,03% нормативної грошової оцінки;

Ш для інших категорій земель -- 3% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 ПКУ;

- збільшилися ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу в середньому на 8,2% -- 8,3%;

- збільшилися ставки екологічного податку на 8,3 % . З 01.01.2014 року ставки екологічного податку становлять 100% від ставок, передбачених статтями 243-246 ПКУ. Протягом 2013 року такі ставки становили 75% від ставок, передбачених статтями 243-246 ПКУ [5].

- відтепер податок на нерухомість сплачуватимуть із загальної площі житлових приміщень, адже базою для визначення податку є саме загальна площа житлової нерухомості, а не її житлова частина. При визначенні розміру податку (1% чи 2,5% мінімальної зарплати) також потрібно буде відштовхуватися від загальної площі об'єктів нерухомості. Це суттєво збільшить суму податку для всіх власників житлової нерухомості. Пільги при сплаті податку на нерухомість для фізичних осіб відтепер може встановлювати не тільки ВРУ, але й міські, селищні та сільські ради.

- cтавки збору за спеціальне водокористування підвищили приблизно на 8,6%.

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ не збільшили ставку збору, натомість розширили коло платників та об'єктів оподаткування.

- плата за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин - ставки плати збільшили приблизно на 8%.

- плата за користування надрами за видобування корисних копалин.Розширили коло платників плати за користування надрами. Зокрема до них додали деякі категорії землевласників та землекористувачів, які видобувають підземні води. Визначили нові ставки плати: тепер вони лише відносні (у відсотках від вартості товарної продукції)

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів - ставки збільшились з 2014 року в 2 рази [9].

Висновки до Розділу ІІ

З метою раціонального використання природних ресурсів, а також забезпечення їх збереження та відтворення для наступних поколінь, держава встановлює відповідні ресурсні платежі, які є обов'язковими для сплати усіма, хто ними користується. Одним із завдань дипломної роботи був аналіз та оцінка стану ресурсного оподаткування. Для цього був проведений аналіз ресурсних надходжень по Україні, Львівській області та Радехівському районі Львівської області.

Відповідно до проведеного аналізу можна зазначити:

1. У 2010-2013 рр., спостерігалася позитивна динаміка ресурсних надходжень до Зведеного бюджету України. Значними темпами зростають надходження від плати за надра. Це пояснюється, насамперед, прийняттям Податкового кодексу та зростанням податкових ставок. Зокрема ресурсних платежів в 2011 році надійшло 14,8 млрд.грн, що майже на 11,9 млрд.грн більше ніж у 2010 році. З прийняттям Податкового кодексу слід звернути увагу на щорічне збільшення надходжень від плати за землю. Так, у 2012 році надійшло на 2,5 млрд.грн. більше ніж у 2011 році, а у 2013 році, порівняно з попереднім - майже на 300,0млн грн. Відповідно до Оперативного звіту про виконання Зведеного бюджету України станом на 01.01.2014 року частка надходжень від зборів та плати за спеціальне використання природніх ресурсів у загальній сумі податкових надходжень становить лише 6,5%. Значну частку серед ресурсних платежів займає плата за користування надрами - 3,2 %.

2. У січні - грудні 2013 року до Зведеного бюджету України територіальними органами Міндоходів у Львівській області сплачено 6 632,8 млн. грн., що на 2,2% менше січня - грудня 2012 року. До Державного бюджету сплачено 2 825,6 млн. грн., що на 203,2 млн. грн. або на 6,7 % менше відповідного періоду минулого року.У розрізі основних платежів забезпечено приріст збору податків та платежів до рівня 2012 року з збору за спеціальне використання лісових ресурсів - на 13,3% (+0,9 млн. грн.), збору за спеціальне використання водних ресурсів на 11,5% (+2,6 млн. грн.), платежів за користування надрами на 390,4 млн. грн. більше або у 8,4 рази. З екологічного податку забезпечено надходження до спеціального фонду державного бюджету в сумі 30,7 млн. грн., що становить 92,2% від доведеного завдання.

3. Протягом січня-грудня 2013 року у Радехівському районі до Державного бюджету України мобілізовано 15 168,4 тис.грн. платежів, що на 28 229,9 тис.грн. менше, ніж за відповідний період минулого року. Серед ресурсних надходжень досягнуто перевиконання показників розрахункової бази щодо плану по таких платежах: збір за спеціальне використання води (120,1); збір за спеціальне використання лісових ресурсів (138,9); збір за користування радіочастотним ресурсом України (125,0%). У загальному обсязі надходжень до Державного бюджету України, мобілізованих Радехівським відділенням Сокальської ОДПІ, частка надходжень збору за використання води становить 3,64%, за використання лісів - 5,15%, плата за надра - 0,72%, екологічний податок - 1,27%. Надходження збору за використання води у Радехівському відділенні у структурі надходжень області становить 3,22%, використання лісових ресурсів - 10,8%, плата за надра - 0,02%, користування радіочастотним ресурсом - 0,25%, екологічний податок - 0,65%.

Податковий кодекс України остаточно вніс суттєві зміни до порядку формування та сплати ресурсних платежів. Зокрема, збори за забруднення навколишнього природного середовища, стали екологічним податком, скасовано збір за геологорозвідувальні роботи.

Слід зазначити, що з моменту прийняття Податкового кодексу відбуваються зміни у розмірах ставок в сторону їх збільшення, що здійснюється з метою більших надходжень до бюджету, раціонального використання природних ресурсів та адаптації вітчизняного законодавства до законодавства країн Європи.

РОЗДІЛ III. ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ СПРАВЛЯННЯ РЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ

3.1 Обгрунтування доцільності використання зарубіжного досвіду оподаткування ресурсних платежів в Україні

У зарубіжних країнах доходи від експлуатації природних ресурсів, як правило, вилучаються через систему податків, орієнтованих на відбирання ренти в користувача природного ресурсу. У багатих на природні ресурси державах застосовуються такі види податкових стягнень, як роялті, податок суверена, спеціальні податки на прибуток видобувних компаній, диференційні рентні платежі, земельний податок та інші. Найбільш розповсюджені податки на використання природних ресурсів у різних країнах світу наведені у табл.3.1.

Таблиця 3.1. Види оподаткування природокористування

Податок	Обгрунтування	Приклад	Коментар
Плата за право користування надрами	Вилучення рентних доходів до державного бюджету	Канада та Австралія	Cкладний розрахунок ренти; вилучається на федеральному рівні
Відрахування на охорону та відновлення надр	Стійка база оподаткування	Податки штатів Аляска, Нью Мексико, Монтана (США), провінція Альберт (Канада)	Нечітке визначення податку, перетинається з платою за надрокористування
Акциз	Зручність вилучення. Природоохоронна спрямованість. Надійне джерело надходжень до бюджету	В Європі та Японії набагато вищий, ніж у США	Основне джерело надходжень до бюджету. Може виконувати природоохоронну функцію
Плата за викиди	Відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу	Окремі штати у США використовують спеціальні податки для фінансування цільових програм	Засіб притягнення до відповідальності за нанесення збитків довкіллю
Податок на землю	Вилучається у місцеві бюджети і використовується для місцевих потреб	Існує в переважній більшості країн. Ставка податку залежить від типу землекористування	Важливе джерело надходжень до місцевих бюджетів
Податок на продаж	Податок на кінцевого споживача продукції, однакові умови оподаткування на всіх рівнях	Податок на продаж у США, ПДВ в Європі. Величина податку на паливо може відрізнятись від інших	Податок впливає на розподілення доходів. У країнах ЄС - основне джерело надходжень до бюджету
Податок на експорт	Вилучення доходів, що виникають за рахунок різниці світових та внутрішніх цін	Не використовується між членами СОТ	Виникає при наявності різниці світових та внутрішніх цін

Джерело: Використано дані [41]

Так, рентна частка держави при видобутку корисних копалин в США формується за рахунок двох платежів: роялті - орендної плати за користування надрами чи іншими природними ресурсами і бонусів - суми, яку сплачує переможець конкурсу, де розподіляються ділянки гірничих розробок. Крім того, доходи від експлуатації природних ресурсів можуть прямо перерозподілятись на основі договорів про розподіл продукції та іншими способами. В Данії, Малайзії, Нігерії держава отримує свою долю ренти через аукціонну систему ліцензування (компанія сплачує авансовий платіж,для того щоб орендувати в держави ділянку надр і використовувати відповідні природні ресурси на власний розсуд без будь-яких подальших платежів).

При розподілі ренти в зарубіжній практиці надається перевага прямим платежам, що стягуються безпосередньо з користувачів природних ресурсів. Поряд з цим, існують і непрямі податки, за допомогою яких вилучається додатковий (надлишковий) дохід, отриманий за рахунок перерозподілу ренти із споживачів природної сировини (наприклад, експортне мито, акцизи і т.д.).

Найгострішою проблемою вітчизняного фінансового законодавства є проблема диференціації ставок плати за природокористування як ефективного засобу вилучення природоресурсної ренти. Сучасний правовий механізм плати за спеціальне використання природних ресурсів не забезпечує отримання державою на оптимальному рівні рентних доходів від використання належних їй природних ресурсів та не сприяє створенню справжніх конкурентних умов господарювання у ресурсозалежних галузях промисловості України. На сьогодні відсутні єдині підходи до визначення критеріїв диференціації ставок платежів за використання природних об'єктів, засобів її забезпечення, порядку розроблення і встановлення нормативів плати та коригуючи коефіцієнтів.

Щодо платежів за використання і забруднення водних ресурсів, то вони є ефективним економічним інструментом управління водокористуванням практично в усіх країнах світу, проте мають специфічні особливості, які варто розглянути більш детально [41].

Аналіз сукупності податкових інструментів різних країн світу свідчить про існування двох основних типів платежів. По-перше, платежі за водні ресурси, призначені для перерозподілу (вилучення) ренти, яка виникає у водокористувача в процесі експлуатації водних ресурсів. При їх визначенні виходять з величини рентного доходу та орієнтуються на ту його частку, яка має бути вилучена у водокористувача. По-друге, платежі, спрямовані на підтримання існуючої системи управління водокористуванням.

Організаційно справляння плати за водокористування реалізується у вигляді двох схем. Перша, яка застосовується в Австралії, країнах Азії та Африки, базується на жорсткому державному регулюванні розмірів плати. Всі платежі направляються до державного бюджету, що дозволяє акумулювати фінансові ресурси для утримання і розвитку водогосподарських систем і споруд. Друга схема використовується у країнах Західної Європи. Вона базується на корпоративному управлінні використанням і охороною водних ресурсів з боку водокористувачів, які утворюють басейнові об'єднання.

У багатьох країнах зарубіжжя при заборі води з поверхневих джерел діє система економічного стимулювання, пов'язана з регіональним використанням цих джерел. При достатній кількості води і без необхідності проведення спеціальних робіт плата за забір води може не стягуватись (Фінляндія, Бельгія). Там, де води мало, запроваджуються різні системи зборів: єдина для всієї країни або диференційована згідно з попитом (Франція, Великобританія). Загалом для всіх країн, які використовують економічний механізм у сфері водних правовідносин, існує загальне правило: розроблені тарифи на водокористування діють лише в межах виділених лімітів водокористування. При перевищенні цих лімітів накладається штраф.

Як свідчить досвід багатьох країн, механізми вилучення податків за використання водних ресурсів досить різноманітні. З урахуванням специфічних особливостей нашої держави, в Україні можуть застосовуватися різноманітні елементи зарубіжних податкових систем [18].

З метою стимулювання більш бережного використання природних ресурсів та збереження чистого навколишнього середовища необхідним є пристосування Українського законодавства до законодавства розвинених країн світу.

Одним з ефективних інструментів екологічного регулювання світова спільнота вважає екологічні податки, які є порівняно новими для національних податкових систем і постійно вдосконалюються.

Сьогодні екологічні пода...