Управління активами підприємства та його удосконалення

Другий етап включає вибір підходів до фінансування оборотних активів. Виділяються в основному чотири підходи: ідеальний, агресивний, консервативний, компромісний (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 Підходи до фінансування оборотних активів

Ознака	Підходи до фінансування оборотних активів
	Ідеальний	Агресивний	Консервативний	Компромісний
Сутність	1.Довгострокові зобов'язання є джерелами покриття необоротних активів. 2.Оборотні активи дорівнюють поточним зобов'язанням. 3.Чисті оборотні активи дорівнюють нулю.	1.Довгострокові зобов'язання є джерелами покриття необоротних активів та постійної частини оборотних активів. 2.Чисті оборотні активи дорівнюють постійній частині оборотних активів.	1.Довгострокові зобов'язання є джерелами покриття необоротних та оборотних активів. 2.Чисті оборотні активи дорівнюють оборотними активам.	1.Довгострокові зобов'язання є джерелами покриття необоротних активів, постійної частини оборотних активів та приблизно половини змінної частини оборотних активів. 2.Чисті оборотні активи дорівнюють сумі постійної частини оборотних активів та половині змінної частини оборотних активів.
Ступінь ризикованості	Найбільш ризикована з позиції ліквідності	Досить ризикована з позиції ліквідності та має високий ризик порушення безперервності виробництва	Відсутній ризик втрати ліквідності та майже не має ризику порушення безперервності виробництва	Низький рівень втрати ліквідності та має низький ризик порушення безперервності виробництва
Вплив на обсяги оборотних активів	Характеризується постійними обсягами запасів, грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості	Характеризується створенням лише мінімально необхідних обсягів запасів, грошових коштів, проведенням жорсткої кредитної політики, а тому призводити до фінансових витрат через зниження обсягів реалізації	Характеризується створенням значних резервів запасів, грошових коштів, проведенням ліберальної кредитної політики, а тому знижує ефективність використання оборотних активів	Характеризується тим, що в окремі періоди підприємство може мати надлишкові обсяги запасів, грошових коштів.
Практичне використання	На практиці майже не зустрічається	Зустрічається рідко	Носить штучний характер	Зустрічається часто

На третьому етапі здійснюється оптимізація обсягу оборотних активів. Даний процес здійснюється на основі обраного типу політики формування оборотних активів і реалізується на трьох стадіях [9, с.181]:

- на першій стадії з урахуванням результатів аналізу оборотних активів у попередньому періоді визначається система заходів по реалізації резервів, спрямованих на скорочення тривалості операційного циклу;

- на другій стадії - оптимізується обсяг і рівень окремих видів активів;

- на третій - визначається загальний обсяг оборотних активів підприємств на майбутній період.

На четвертому етапі відбувається оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів. Потреба в окремих видах оборотних активів істотно залежить від сезонних та інших особливостей здійснення операційної діяльності підприємства.

Даний етап передбачає чотири стадії [78, с.173]:

- перша стадія - побудова графіка “сезонної хвилі” виходячи з аналізу помісячного динаміки рівня оборотних активів;

- друга стадія - за результатами графіка розраховується коефіцієнт нерівномірності (мінімального і максимального рівнів) оборотних активів по відношенню до їх середнього рівня;

- третя стадія - визначення суми постійної частини оборотних активів;

- четверта стадія - визначення максимальної та середньої суми змінної частини оборотних активів у майбутньому періоді.

Співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів є основою управління їх оборотністю й вибору конкретних джерел їх фінансування.

П'ятий етап передбачає забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. Визначення частки оборотних активів у формі грошових коштів, високо-, середньо- і неліквідних активів.

Шостий етап - це забезпечення необхідної рентабельності оборотних активів. Забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного портфеля короткострокових фінансових інвестицій, представлені у формі їх еквівалентів.

На сьомому етапі відбувається вибір форм фінансування оборотних активів. Забезпечується вибір політики фінансування оборотних активів і оптимізація структури його джерел.

Отже, ефективне управління оборотними активами підприємства відіграє важливу роль в діяльності підприємства, тому що оборотні активи є найбільш ліквідними активами підприємства, які схильні різним фінансовим ризикам. Тому чим більш оперативно і ефективно буде відбуватися керування ними, тим більше фінансово-безпечним, рентабельним та прибутковим буде підприємство.

Управління необоротними активами - це система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із визначенням потреби в необоротних активах для збільшення обсягів виробництва, забезпеченням ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та нематеріальних активів та формуванням необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури.

Управління необоротними активами складається з таких етапів [9, с.234]:

1) аналіз необоротних активів підприємства за останні роки;

2) оптимізація обсягу і складу необоротних активів на підприємстві;

3) забезпечення правильного нарахування амортизації;

4) оптимізація джерел фінансування необоротних активів.

5) забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів та їх ефективного використання.

На першому етапі здійснюється аналіз необоротних активів підприємства в попередньому періоді, який передбачає оцінку динаміки загального їхнього об'єму і складу, ступеню їх придатності, інтенсивності оновлення і ефективності використання.

Аналіз структури та стану необоротних активів здійснюється з метою виявлення можливих резервів підвищення потенціалу ефективності використання необоротних активів в майбутньому періоді. До таких резервів можна віднести: 1) підвищення продуктивного використання необоротних активів в часі (за рахунок приросту коефіцієнтів змінності і безперервності їхньої роботи); 2) підвищення продуктивного використання необоротних активів по потужності (за рахунок зростання продуктивності окремих їхніх видів в межах передбаченої технічної потужності). При розрахунках оптимізації обсягу необоротних активів з їхнього складу виключаються ті види, які не беруть участь у виробничому процесі різних причин [2, с.3].

Наступним етапом в управління необоротними активами є оптимізація їх загального обсягу і складу. Даний аналіз здійснюється з метою виявлення можливих резервів підвищення потенціалу ефективності використання необоротних активів в перспективі. Для оцінювання резервів підвищення ефективності необоротних активів необхідно, насамперед, знати реальний рівень їх використання й конкретні можливості його підвищення. Поліпшення використання основних фондів може бути забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним.

Третій етап передбачає забезпечення правильного нарахування амортизації. Важливість упровадження ефективної амортизаційної політики випливає з наступного [5, с.21]:

1) амортизація необоротних активів дозволяє підприємствам здійснювати капітальні інвестиції за рахунок власних джерел фінансування;

2) застосування методів прискореної амортизації дає можливість підприємствам оптимізувати податкові виплати;

3) вибір методів амортизації впливає на розмір грошових потоків, які генеруються підприємством і врешті-решт - на величину його вартості, що особливо важливо у разі оцінки підприємства за допомогою дохідного підходу.

Четвертим етапом є аналіз джерел формування необоротних активів проводиться з метою визначення їх цільової структури, яка задовольняє підприємство за умов певного компромісу за різних критеріїв оптимізації. Якщо сформований обсяг фінансування із різних джерел відповідає цільовій структурі, то підприємство може переходити до безпосереднього залучення таких джерел до інвестиційного процесу, наслідком якого стане збільшення необоротних активів. Якщо сформований обсяг фінансування не відповідає цільовій структурі, то необхідно повертатись до етапу вибору та пошуку джерел фінансування та відповідно до цільової структури вибрати джерела, використання яких задовольнить умови цільової структури джерел фінансування. У разі неможливості знайти такого співвідношення джерел фінансування підприємству залишається три варіанти: на власний ризик знехтувати вимогами цільової структури, пожертвувати фінансовою стійкістю підприємства, але отримати потрібні необоротні активи; частково поліпшити існуючу структуру джерел шляхом можливої часткової заміни деяких джерел більш прийнятними, тим самим зменшивши можливі наслідки погіршення фінансової стійкості; продовжити пошук джерел фінансування, які відповідали б цільовій структурі, але у цьому випадку доведеться відкласти придбання необхідних необоротних активів, що матиме наслідком можливу втрату підприємством очікуваних вигод від невикористання в діяльності запланованих необоротних активів або навіть втрати конкурентних переваг.

Наступним етапом є забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів та їх ефективного використання. Критеріями оновлення необоротних активів підприємства є рівень інтенсивності оновлення окремих груп необоротних активів; загальний рівень активів, що підлягають оновленню в майбутньому періоді; форми і вартість оновлення різних груп активів.

Ефективне використанням необоротних активів полягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтів рентабельності і виробничої віддачі необоротних активів. На основі даних заходів визначаються резерви ефективного використання необоротних активів - зниження потреб в них за рахунок підвищення коефіцієнтів їхнього використання в часі і по потужності, оскільки між цими двома показниками існує зворотна залежність. Критеріями ефективності використання необоротних активів є: рентабельність (відношення суми прибутку до середньої вартості необоротних активів) та фондовіддача (відношення обсягу зробленої або реалізованої продукції до середньої вартості основних засобів) [76, с.3].

Отже, необоротні активи є основою його функціонування підприємства. Процес управління необоротними активами підприємства складається з кількох етапів. Своєчасне оновлення необоротних активів, обрання оптимальних форм їх фінансування та ефективне їх використання в результаті приводить до підвищення ефективності підприємства в цілому та сприяє поліпшенню його фінансового стану й конкурентоспроможності.

При управлінні активами підприємства важлива роль відводиться методу оптимізації співвідношення оборотних і необоротних активів. Така оптимізація спрямована на забезпечення платоспроможності підприємства, його фінансової стійкості і рентабельності. За відповідності даних показників нормативним межам можна стверджувати про достатній рівень фінансової безпеки підприємства. Даний метод управління активами враховує всю їх сукупність і дає повне уявлення про структуру, динаміку та джерела формування активів підприємства, що є фінансово стійким [78, с.168].

При управлінні активами підприємства метод оптимізації співвідношення оборотних і необоротних активів здійснюється на підставі принципів [8, с.442]:

1. Облік найближчих перспектив розвитку операційної діяльності і форм її диверсифікації. Сформовані на первинній стадії діяльності підприємства об'єми оборотних і необоротних активів повинні мати в своєму розпорядженні певний резервний потенціал, що забезпечує можливості приросту продукції і диверсифікації операційної діяльності в найближчому майбутньому періоді.

2. Забезпечення відповідності співвідношення формованих оборотних і необоротних активів об'єму і структурі виробництва і збуту продукції. Це направлено на забезпечення планованого рівня їх сукупної продуктивності.

3. Забезпечення оптимальності співвідношення оборотних і необоротних активів з позиції ефективності господарської діяльності. Така оптимізація активів направлена і на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих їх видів, і на підвищення сукупної потенційної їх здатності генерувати операційний прибуток.

4. Забезпечення можливостей високого обороту активів в процесі їх використання. В процесі формування операційних активів слід оптимізувати їх склад за наступними групами:

а) Високооборотні операційні активи (виробничі запаси, запаси готової продукції, короткострокова дебіторська заборгованість, грошові активи);

б) Операційні активи з нормальною оборотністю (інші активи, що не відносяться до групи А);

в) Низькооборотні операційні активи (виробничі основні засоби, нематеріальні активи).

З врахуванням даних принципів здійснюється оптимізація структури активів підприємства, направлена на забезпечення його фінансової безпеки. Процес оптимізації активів підприємства виробляється послідовно і складається з трьох стадій, на кожній з яких співвідносяться різні групи активів підприємства.

Даний метод управління активами враховує всю їх сукупність і дає повне уявлення про структуру, динаміку і джерела формування активів підприємства.

Особливе значення в управлінні оборотними активами потрібно звернути на оптимізацію їх складу та структури з урахуванням факторів, що на них впливають. Важливе значення також посідає управління конкретними складовими оборотних активів, зокрема грошовими коштами, від яких залежить рівень ліквідності підприємства, товарно-матеріальними цінностями та дебіторською заборгованістю, що обіймає левову частку у структурі оборотних активів. При цьому варто враховувати особливості оборотних активів (їх переваги та недоліки) порівняно з необоротними активами.

Отже, можна зробити висновок, що управління активами підприємства - це діяльність підприємства з ефективного розміщення власних матеріальних і нематеріальних ресурсів. Управління активами підприємства передбачає визначення оптимальної величини даних активів, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання.

Однією з основних умов успішної діяльності підприємств є формування та ефективне використання активів. Тож поняття “активи” є надзвичайно важливою категорією у обліковому, фінансовому, управлінському, правовому та інших аспектах економічної діяльності підприємств.

Активи становлять економічні ресурси підприємства у різних видах, які використовуються в процесі здійснення господарської діяльності. Вони формуються для конкретних цілей здійснення цієї діяльності відповідно до місії і стратегії економічного розвитку підприємства і у формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічної потенціалу.

У вітчизняних і зарубіжних теоріях існують різні підходи до визначення поняття “активи”. Проте в них нерідко простежується однакова економічна сутність. Але, на жаль, визначення кожного з учених характеризує в основному якусь одну характеристику активів, не розглядаючи з усіх боків їх характерні риси: хтось відзначає отримання економічних вигод від їх використання, інші - джерела їх формування або мету застосування.

Управління активами ? діяльність комерційної організації по прибутковому (з мінімальним ризиком) розміщенню власних і залучених засобів. Головна мета управління активами ? досягнути найвищих кінцевих результатів при раціональному використанні активів.

Завдання управління активами підприємства полягають у нарощуванні їхньої вартості, зростанні вартості підприємства в цілому, підвищенні його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості і можуть бути вирішені шляхом: формування обсягів капіталу, достатніх для забезпечення необхідних темпів розвитку виробництва; оптимізації розподілу капіталу по видам діяльності і напрямам використання; забезпечення максимальної доходності капіталу при передбачуваному рівні фінансового ризику; оптимізації оборотного капіталу; забезпечення фінансової гнучкості та постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі розвитку

Отже, управління активами підприємства ? процес, спрямований на підвищення ефективності діяльності організації. Активи ? і матеріальні, і нематеріальні, в натуральному вираженні і в грошовому, важливо не лише зберегти, але і примножити, адже основна мета існування комерційного підприємства ? зростання ринкової вартості при мінімальних витратах активів.

2. Механізм управління активами підприємства

2.1 Організаційно-економічний механізм управління активами суб'єкта господарювання

В сучасних умовах господарювання значно підвищується самостійність підприємств, їх економічна та юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно посилює раціональне управління активами підприємства.

Управлінська діяльність - один з найважливіших факторів функціонування і розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Вона постійно вдосконалюється у відповідності з об'єктивними вимогами виробництва та реалізації, ускладненням господарських зв'язків та інших параметрів виробництва.

Раціональне управління активами підприємства включає наступні етапи:

- виявлення та формулювання проблеми чи задачі управління активами підприємства, що повинна бути вирішена на базі використання минулого досвіду та наявних даних;

- прийняття управлінського рішення щодо використання активів та його реалізація;

- аналіз результатів прийнятого рішення з погляду можливих способів його модифікації чи зміни, а також врахування його результатів в процесі нагромадження досвіду, який може бути використаний в майбутньому.

Керуючись цим пропонується наступна схема прийняття рішень з управління активами підприємства. В управлінні активами підприємства, на нашу думку, домінують наступні основні принципи: узгодженості термінів господарських операцій; ліквідності та платоспроможності; рентабельності інвестування; збалансування ризиків; врахування потреб ринку; максимізації рентабельності.

Управління активами підприємств притаманні певні властивості: 1) безперервність; 2) циклічність; 3) залежності ефективності управління від послідовності його етапів; 4) динамічність; 5) стійкість.

В управлінні активами промислових підприємств можна виділити три рівні - стратегічний, тактичний та оперативний.

Пріоритетом управління на стратегічному рівні є забезпечення необхідним обсягом фінансових ресурсів найбільш вагомих (у відповідності з встановленими довготерміновими цілями) проектів, заходів та операцій, результатом яких можуть бути значні зміни фінансового стану підприємства, різка зміна структури та величини усіх господарських засобів (активів) та джерел їх утворення (пасивів).

Функціональна направленість тактичного рівня управління активами підприємств та його значення для забезпечення взаємозв'язку стратегічних цілей підприємства і щоденної діяльності окремих підрозділів визначає в якості пріоритетів для керівників [81, c.74]:

- пошук та розподіл необхідної кількості активів для забезпечення окремих напрямків діяльності підприємства та його основних підрозділів;

- постановку середньо- та короткотермінових цілей, контроль їх виконання та визначення порядку залучення використання активів у відповідності з довготерміновими цілями та вибраною стратегією підприємства.

Під оперативним управлінням розуміється комплексна система заходів з розподілу та контролю активів для забезпечення поточної діяльності підприємства в межах виконання короткотермінових та середньо термінових планів. Пріоритетом управління для оперативного рівня є ефективне використання наявних активів.

В межах стратегічного управління активами підприємств керівники визначають стратегічні показники для усього підприємства, міста, регіону та контролюють виконання бюджетів, планів та прогнозів через систему стратегічних звітів, які містять ряд ключових фінансових показників (стандартів чи нормативів). Відносно цих показників вимірюється ефективність роботи підприємства чи адміністрації з досягнення встановлених стратегічних цілей чи забезпечення виконання бюджетів.

На рівні підприємства управління активами повинне розглядатися як адаптивний механізм, як сукупність заходів, методів та навиків, що в комплексі забезпечують ефективну діяльність підприємства з управління активами, з допомогою якого воно постійно перебудовується в процесі пошуку найбільш ефективних зв'язків з навколишнім економічним середовищем.

Механізм управління - це явище багатоаспектне і складно структурне, а зміст його полягає у тому, що він є рушійною частиною системи управління, що забезпечує дієвий вплив на фактори, стан яких обумовлює результат діяльності об'єкту управління. Під організаційно-економічним механізмом управління активами підприємства пропонуємо розуміти певну систему взаємодіючих організаційних та економічних важелів, цільовою функцією якої є забезпечення підвищення конкурентоспроможності та ринкової вартості підприємства.

Погоджуючись із твердженням багатьох науковців, вважаємо, що структура організаційно-економічного механізму управління активами підприємства є трьохкомпонентною.

1. Система забезпечення, яка складається з підсистем нормативно-правового та методичного, ресурсного та наукового забезпечення управління активами підприємства.

2. Функціональна система, яка базується здійсненні власне управлінського процесу з використанням загальних функцій управління.

3. Цільова система, яка власне базується на визначення цілей та результатів формування та використання активів підприємства.

В основу системи забезпечення управління активами підприємства покладено усі матеріальні та нематеріальні активи підприємства, а також законодавче й наукове підґрунтя.

Функціональна система організаційно-економічного механізму управління активами підприємства представлена поетапним управлінським процесом з виділенням функцій, методів управління, відповідних управлінських рішень та управлінського впливу на цільову систему запропонованого механізму.

Реалізація управлінських функцій із управління активами підприємства будь-якої сфери діяльності реалізуються через загальні функції менеджменту, тобто планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання. Варто зауважити, що поряд з ефективним використанням одних функцій (наприклад, планування та контролювання) інші часто нівелюються, що призвело до того, що сучасний менеджмент підприємницьких структур не використовує у повній мірі інтелектуальний капітал та інноваційну інфраструктуру, не приділяє належної уваги розвитку корпоративної культури і формуванню оптимальної організаційної структури, ефективному управлінню нематеріальними активами.

На основі управлінських функцій відбувається формування методів управління. У загальноприйнятому розумінні управлінські методи - це способи і прийоми цілеспрямованого впливу суб'єкта (керуючої системи) на об'єкт (керовану систему) для досягнення поставленої мети. Усі методи управління, які керівники використовують на практиці, розглядаються як цілісна система взаємопов'язаних та взаємозалежних елементів. За допомогою методів керівники забезпечують діяльність підприємства та єдність інтересів персоналу [78, c.169].

Базуючись на ґрунтовному опрацюванні численних теоретико-методичних положень з розроблення дієвих способів здійснення управлінської діяльності, нами виділено дві групи методів: загальнонаукові і специфічні.

Серед усіх загальнонаукових методів до управління процесом формування і використання активів підприємства на практиці найдоцільніше застосовувати економіко-математичні методи, що формалізують економічні процеси шляхом математичного моделювання. Це сприяє отриманню більш точних і об'єктивніших результатів дослідження. Специфічні методи конкретно стосуються визначеної мети підприємства. Їх класифікують так: економічні, технологічні, адміністративні та соціально-психологічні.

Наступним етапом управлінського процесу забезпечення ефективного формування і використання активів підприємства є перетворення методів управління у відповідні управлінські рішення. Управлінське рішення - це результат застосовуваних методів менеджменту, на основі яких організовується і скеровується у певне русло діяльність трудового колективу, що забезпечує досягненню мети, поставленої перед підприємством.

Практикою перевірено, що на даний момент на більшості підприємств при прийнятті управлінських рішень керівництво намагається робити ставку на якнайшвидшому отриманні прибутку, а не на довготермінову перспективу, що відповідно призводить до відсутності інвестицій в інноваційну діяльність підприємств. Розвиток підприємництва у напрямку максимізації прибутку сприяє ігноруванню критеріїв збільшення вартості власного капіталу як необхідної умови для стійкого розвитку. З огляду на це, необхідно розвивати стратегічне управління, що базується на вартісному підході.

Важливими елементами управління процесу забезпечення ефективного формування і використання активів підприємства є правильно визначена цільова система. Загалом цілі управління активами підприємства пропонується структурувати таким чином [69, с.41]:

1) ринкові цілі (критерії: частка ризику, обсяг реалізації, зміна пропорцій, пріоритетів у товарній політиці);

2) виробничі цілі (критерії: обсяг виробництва, показники ефективності);

3) фінансово-економічні цілі (критерії: прибуток, рентабельність, фінансова стійкість, приріст власності тощо);

4) соціальні цілі (критерії: рівень життя працівників, заробітна плата, соціальний захист, інше).

Отже, запропонований механізм представляє собою сукупність організаційних та економічних важелів забезпечення ефективного формування і використання активів підприємства. При цьому, організаційна складова уможливлює дієвість економічної шляхом виконання управлінських функцій, що направлені на реалізацію визначених цілей управління підприємством з метою підвищення ефективності управління активами. Економічна ж складова відповідає за результати діяльності підприємства на основі правильного використання систем забезпечення та функціонування.

2.2 Оцінка стану та ефективності використання необоротних активів підприємства

Для успішного функціонування на ринку підприємству необхідна дієва ефективна комплексна система управління його діяльністю. Саме ефективне управління активами підприємства забезпечує інтеграцію всіх економічних процесів на підприємстві, посилює його адаптивність і конкурентоспроможність. У цьому контексті значним і суттєвим для підприємства є дослідження стану формування необоротних активів. Важливою у визначенні умов формування необоротних активів є оцінка ефективності їх використання. Від ефективності використання необоротних активів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

Розглянемо динаміку вартості необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (рис. 2.1). Як свідчать дані рис. 2.1, динаміка вартості необоротних активів протягом даного періоду має позитивну тенденцію. Так, в 2012 році порівняно з 2008 роком вартість необоротних активів збільшилась на 2002 тис. грн. або на 119,82%, а проти 2011 року - на 866 тис. грн. або 2,42%.

Рис. 2.1. Динаміка вартості необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки

Отже, протягом 2008-2012 років вартість необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” в цілому збільшилась. Це зумовлено постійним оновленням (придбанням, капітальним та поточним ремонтом) основних засобів підприємства.

Розглянемо структуру необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Структура необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 рок

Необоротні активи	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %
Нематеріальні активи	239	1,43	103	0,48	18	0,07	11	0,03	212	0,58
Основні засоби	15586	93,37	20042	93,80	22919	91,70	29147	81,35	29866	81,39
Незавершене будівництво	868	5,20	1222	5,72	2057	8,23	6671	18,62	6617	18,03
Разом	16693	100	21367	100	24994	100	35829	100	36695	100

Як свідчать дані табл. 2.1, в структурі необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років найбільшу частку займали основні засоби - в середньому 88,32%, хоча їх частка зменшилася з 93,37% у 2008 році до 81,39% у 2012 році. Незавершене будівництво протягом 2008-2012 років займало в середньому 11,16%, а його частка зросла з 5,20% у 2008 році до 18,03% у 2012 році. Нематеріальні активи протягом 2008-2012 років займали найменшу частку в структурі необоротних активів - в середньому 0,52%, а їх частка зменшилася з 1,43% у 2008 році до 0,58% у 2012 році. Це свідчить про те, що основу необоротних активів становлять основні засоби та при підвищенні ефективності управління необоротними активами потрібно звертати увагу саме на їх стан, динаміку та структуру.

Розглянемо динаміку вартості основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко”за 2008-2012 роки (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка вартості основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко”за 2008-2012 роки, тис. грн.

Групи основних засобів	Роки	Темп приросту, %
	2008	2009	2010	2011	2012	2012/2008	2012/2011
Будинки, споруди та передавальні пристрої	7181	8367	7295	11939	12174	69,54	1,97
Машини та обладнання	6329	8628	11321	13472	13890	119,47	3,10
Транспортні засоби	1757	2548	3130	3270	3262	85,70	-0,24
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	316	499	573	462	538	70,09	16,45
Інші основні засоби	4	0	600	4	2	-44,44	-50,00
Разом	15586	20042	22919	29147	29866	91,62	2,47

Як свідчать дані табл. 2.2, динаміка вартості основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко” у 2008-2012 роках мала позитивну тенденцію. Так, в 2012 році порівняно з 2008 роком вартість основних засобів збільшилась на 14280 тис. грн. або на 91,62 %, а проти 2011 року - на 719 тис. грн. або 2,47 %. Найбільший приріст спостерігався по інструментам, приладам, інвентарю (меблям): у 2012 році зростання проти 2008 року на 70,09% та в порівнянні з 2011 роком - на 16,45%. Найменший приріст спостерігався по іншим основним засобам: у 2012 році зменшення проти 2008 року на 44,44% та в порівнянні з 2011 роком - на 50,00%. В цілому, проведений аналіз свідчить про постійне оновлення основних засобів підприємства.

Розглянемо структуру основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Структура основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки

Основні засоби	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	7181	46,07	8367	41,75	7295	31,83	11939	40,96	12174	40,76
Машини та обладнання	6329	40,61	8628	43,05	11321	49,40	13472	46,22	13890	46,51
Транспортні засоби	1757	11,27	2548	12,71	3130	13,66	3270	11,22	3262	10,92
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	316	2,03	499	2,49	573	2,50	462	1,59	538	1,80
Інші основні засоби	4	0,02	0	0,00	600	2,62	4	0,01	2	0,01
Разом	15586	100	20042	100	22919	100	29147	100	29866	100

Як свідчать дані табл. 2.3, в структурі основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років найбільшу частку займали машини та обладнання - в середньому 45,16%, а їх частка зросла з 40,61% у 2008 році до 46,51% у 2012 році. Значну частку займали будинки, споруди та передавальні пристрої ? в середньому 40,27%, хоча їх частка зменшилася з 46,07% у 2008 році до 40,76% у 2012 році. Найменшу частку займали інші основні засоби - в середньому 0,53%, а їх частка зменшилася з 0,02% у 2008 році до 0,01% у 2012 році.

Розглянемо динаміку вартості нематеріальних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Динаміка вартості нематеріальних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки

Як свідчать дані рис. 2.2, динаміка вартості нематеріальних активів ПАТ “Бершадьмолоко” у 2008-2012 роках мала негативну тенденцію, крім 2012 року. Так, в 2012 році порівняно з 2008 роком вартість нематеріальних активів зменшилася на 27 тис. грн. або на 11,41%, а проти 2010 року збільшилась на 201 тис. грн. або на 1827,27%, що відбулося за рахунок придбання нового програмного забезпечення для структурних підрозділів підприємства.

Розглянемо динаміку вартості незавершеного будівництва ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (рис. 2.1). За даними рис. 2.3 видно, що динаміка вартості незавершеного будівництва ПАТ “Бершадьмолоко” у 2008-2012 роках мала позитивну тенденцію, крім 2012 року. Так, в 2012 році порівняно з 2008 роком вартість незавершеного будівництва зросла на 27 тис. грн. або на 11,41%, а проти 2010 року зменшилася на 201 тис. грн. або на 1827,27%, що відбулося за рахунок придбання нового програмного забезпечення для структурних підрозділів підприємства.

Рис. 2.3. Динаміка вартості незавершеного будівництва ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки

Отже, проаналізувавши динаміку та структуру необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки можна зробити висновок, що переважну частину необоротних активів становлять основні засоби. Зі складу основних засобів найбільш вагомими є стаття машини та обладнання та стаття будинки, споруди та передавальні пристрої. Наступною по величині за основними засобами статтею є незавершене будівництво, а найменшу величину мають нематеріальні активи. Крім того, слід відмітити, що за останні 3 роки вартість необоротних активів значно зросла і причиною цьому є постійне їх оновлення.

Для оцінки стану та ефективності використання необоротних активів застосовують три групи показників: показники зносу необоротних активів, показники інтенсивності їх оновлення та використання.

Показники зносу характеризують стан необоротних активів за ступенем зносу та придатності до використання в господарському процесі (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Показники стану необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років

Показники	Порядок розрахунку	Роки	Відхилення 2012 від
		2008	2009	2010	2011	2012	2008	2011
Коефіцієнт зносу основних засобів	р.032 (ф.№ 1) / р.031 (ф. №1)	0,38	0,39	0,41	0,41	0,58	0,19	0,17
Коефіцієнт придатності основних засобів	р.030 (ф.№1) / р.031 (ф. №1)	0,62	0,61	0,59	0,59	0,42	-0,19	-0,17
Коефіцієнт амортизації нематеріальних активів	р.012 (ф.№1) / р.011 (ф.№1)	0,65	0,85	0,97	0,89	0,37	-0,28	-0,51
Коефіцієнт придатності нематеріальних активів	р.010 (ф.№1) / р.011 (ф.№1)	0,35	0,15	0,03	0,11	0,63	0,28	0,51
Зведений коефіцієнт придатності необоротних активів	р.010 + р.030 + р. 035 (ф.№1) / р.011 + р.031 + р. 036 (ф.№1)	0,61	0,60	0,58	0,59	0,42	-0,19	-0,17

Як свідчать дані табл. 2.4, коефіцієнт зносу основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко” впродовж 2008-2012 років мав тенденцію до зростання, а коефіцієнт амортизації нематеріальних активів не мав стійкої тенденції до зростання/зменшення. Збільшення коефіцієнту зносу основних засобів звітного періоду у порівнянні з минулими періодами свідчить про негативну роботу підприємства.

Коефіцієнт придатності основних засобів характеризує частку вартості основних засобів не перенесеної на створюваний продукт вартості. У 2008-2012 роках даний показник мав тенденцію до зменшення. Коефіцієнт зносу основних засобів у 2012 році перевищив коефіцієнт придатності, що свідчить про явний фізичний і моральний знос основних засобів. Коефіцієнт придатності нематеріальних активів характеризує частку вартості нематеріальних активів не перенесеної на собівартість продукції. Коефіцієнт придатності нематеріальних активів у 2008-2012 роках мав тенденцію до зростання, а у 2011-2012 роках - до зменшення. Це свідчить про те, що значна частина нематеріальних активів не використовувалась підприємством протягом даного періоду.

Коефіцієнт придатності необоротних активів характеризує частку вартості необоротних активів не перенесеної на собівартість продукції. Протягом досліджуваного періоду даний коефіцієнт постійно зменшувався. Це означає, що необоротні активи підприємства мають значний фізичний і моральний знос.

Показники інтенсивності оновлення необоротних активів характеризують рух цих активів на підприємстві, рівень та швидкість їх оновлення. Показники інтенсивності оновлення оцінюються окремо за основними засобами та нематеріальними активами підприємства (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Показники інтенсивності оновлення необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років

Показники	Порядок розрахунку	Роки	Відхилення 2012 від
		2008	2009	2010	2011	2012	2008	2011
Коефіцієнт введення в дію операційних основних засобів	р.260 (гр.5) / р.260 (гр.14) ф.№5	0,18	0,16	0,10	0,17	0,26	0,08	0,09
Коефіцієнт вибуття операційних основних засобів	р.260 (гр.8) / р.260 (гр.3) ф.№5	0,02	0,01	0,01	0,01	0,02	0,00	0,01
Коефіцієнт оновлення операційних основних засобів	[(р.260 (гр.5) - (р.260 (гр.8)] / р.260 (гр.14) ф.№5	0,17	0,16	0,09	0,16	0,24	0,08	0,09
Швидкість оновлення операційних основних засобів	1 / КВД о.н.а	5,62	6,15	10,08	6,01	3,91	-1,71	-2,09
Коефіцієнт введення в дію операційних нематеріальних активів	р.080 (гр.5) / р.080 (гр.14) ф.№5	0,030	0,003	0,001	0,042	0,717	0,69	0,68
Коефіцієнт вибуття операційних нематеріальних активів	р.080 (гр.8) / р.080 (гр.3) ф.№5	0,000	0,000	0,000	0,867	0,000	0,00	-0,87
Коефіцієнт оновлення операційних нематеріальних активів	[(р.080 (гр.5) - (р.080 (гр.8)] / р.080 (гр.14) ф.№5	0,030	0,003	0,001	-6,21	0,717	0,69	6,93
Швидкість оновлення операційних нематеріальних активів	1 / КВД о.н.а	33,45	345,50	692,00	24,00	1,40	-32,06	-22,60

Як свідчать дані табл. 2.5, коефіцієнт введення в дію операційних основних засобів в 2012 році порівняно з 2008 роком зріс на 0,08, а проти 2011 року - на 0,09. Це свідчить про те, що протягом даного періоду було введено в дію досить значну частину основних засобів порівняно з первісною їх вартістю.

Коефіцієнт вибуття основних засобів в 2012 році порівняно з 2008 роком не змінився, а проти 2011 року зріс на 0,01. Це означає, що протягом даного періоду вибула незначна частина основних засобів порівняно з їх введенням в дію.

Коефіцієнт оновлення операційних основних засобів в 2012 році порівняно з 2008 роком зріс на 0,08, а проти 2011 року - на 0,09. Це свідчить про те, що протягом даного періоду досить значна частина основних засобів оновилась.

Швидкість оновлення операційних основних засобів в 2011 році порівняно з 2008 роком зменшилась на 1,71 років, а проти 2011 року на 2,09 років. Це свідчить про те, що скоротився середній періоду часу оновлення основних засобів.

Коефіцієнт введення в дію операційних нематеріальних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшився на 0,69, а проти 2011 року - на 0,68. Це свідчить про те, що протягом даного періоду було введено в дію досить значну частину нематеріальних активів порівняно з первісною їх вартістю.

Протягом 2008-2012 років нематеріальні активи вибували лише у 2011 році, а коефіцієнт вибуття становив 0,867.

Коефіцієнт оновлення операційних нематеріальних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшився на 0,69, а проти 2011 року - на 6,93. Це свідчить про те, що протягом даного періоду досить значна частина нематеріальних активів оновлювалась.

Швидкість оновлення операційних нематеріальних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком скоротилася на 32,1 років, а проти 2011 року на 22,6 років. Це свідчить про те, що зменшився середній періоду часу оновлення нематеріальних активів.

Проаналізувавши основні засоби та нематеріальні активи за інтенсивністю їх оновлення можна зробити висновок, що вводились в дію та оновлювались ці активи в значно більшому обсязі, ніж вибували з підприємства. Це є свідченням того, що підприємство намагалося замінити морально і фізично застарілі необоротні активи, що дозволило позитивно вплинути на фінансові результати і діяльність підприємства у цілому.

Показники ефективності використання операційних необоротних активів характеризують ефект від їх використання в господарському процесі (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Показники ефективності використання операційних необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років

Показники	Порядок розрахунку	Роки	Відхилення 2012 від
		2008	2009	2010	2011	2012	2008	2011
Коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів	р.220 (ф.№2) / [(р.080 гр.3 + р.080 гр.4) / 2] ф.№1	0,17	0,01	0,22	0,36	0,30	0,13	-0,06
Коефіцієнт продуктивності операційних необоротних активів	р.035 (ф.№2) / [(р.080 гр.3 + р.080 гр.4) / 2] ф.№1	2,55	2,34	3,00	3,63	4,09	1,54	0,46
Коефіцієнт виробничої місткості операційних необоротних активів	[(р.080 гр.3 + р.080 гр.4) / 2] ф.№1 / р.035 (ф.№2)	0,10	0,11	0,08	0,07	0,06	-0,04	-0,01
Період обороту операційних необоротних активів	[((р.080 (гр.14) + р.080 (гр.3)) / 2 + ((р.260 (гр.14) + р.260 (гр.3) ф.№5) / 2] / (р.032 гр.3 + р.032 гр.4 (ф.№1)) / 2]	2,59	2,65	2,54	2,45	1,97	-0,62	-0,49

Як свідчать дані табл. 2.6, коефіцієнт рентабельності необоротних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшився на 0,13 грн., а проти 2011 року зменшився на 0,06 грн. Цей показник характеризує суму прибутку отриману підприємством за кожну одиницю грошових коштів, інвестовану в операційні необоротні активи даного підприємства.

Коефіцієнт продуктивності операційних необоротних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшився на 1,54, а проти 2011 року - на 0,46. Це свідчить, що протягом даного періоду збільшувався обсяг продукції в розрахунку на одиницю операційних необоротних активів, що використовуються в господарському процесі.

Коефіцієнт виробничої місткості операційних необоротних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0,04, а проти 2011 року - на 0,01. Це свідчить про те, що зменшилась середня вартість операційних необоротних активів, що припадають на одиницю обсягу виробництва (реалізації) продукції.

Період обороту операційних необоротних активів в 2012 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0,62, а проти 2011 року - на 0,49.

Показники ефективності використання операційних основних засобів характеризують ефект від їх використання в господарському процесі (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Показники ефективності використання основних засобів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років

Показники	Порядок розрахунку	Роки	Відхилення 2012 від
		2008	2009	2010	2011	2012	2008	2011
Фондовіддача	р.035 (ф.№2) / р.030 (ф.№1)	9,44	8,90	12,12	15,16	19,86	10,42	4,70
Фондоозброєність	р.030 (ф.№1) / чисельність працівників	45,71	50,36	57,59	68,10	73,74	28,04	5,64
Фондомісткість	р.030 (ф.№1) / р.035 (ф.№2)	0,11	0,11	0,08	0,07	0,05	-0,06	-0,02
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	р.030 (ф.№1) / р.280 (ф.№1)	0,44	0,58	0,24	0,24	0,16	-0,28	-0,08
Рентабельність основних засобів	р.220 (ф.№2) / р.030 (ф.№1)	0,63	0,05	0,89	1,50	1,45	0,82	-0,04

Як свідчать дані табл. 2.7, фондовіддача в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшилася на 10,42, а проти 2011 року - на 4,70. Це показник свідчить про суму доходів, яку приносить одна гривня, інвестована в основні засоби.

Фондоозброєність в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 28,04, а проти 2011 року - на 5,64. Цей показник характеризує рівень забезпеченості основними засобами промислово-виробничого персоналу підприємства.

Фондомісткість в 2012 році порівняно з 2008 роком зменшилась на 0,06, а проти 2011 року - на 0,02. Це свідчить, що протягом даного періоду зменшувався рівень середньорічної вартості основних засобів на одиницю вартості виробленої валової продукції.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства в 2012 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0,28, а проти 2011 року - на 0,08. Цей показник є досить низьким, оскільки значно зменшилась вартість основних засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) порівняно з вартістю майна підприємства.

Рентабельність основних засобів в 2012 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 0,82, а проти 2010 року зменшилася на 0,04. Цей показник протягом даного періоду збільшується, що свідчить про збільшення віддачі від кожної гривні вкладеної в основні засоби підприємства.

Отже, аналіз стану і структури необоротних активів ПАТ “Бершадьмолоко” протягом 2008-2012 років свідчить про наявність значного рівня зносу та значну частку оновлення основних засобів. Вводились в дію та оновлювались ці активи в значно більшому обсязі, ніж вибували з підприємства. Тому, протягом даного періоду підприємство досить ефективно використовувало необоротні активи в своїй господарській діяльності.

2.3 Аналіз стану та ефективності використання оборотних активів підприємства

Ефективне використання оборотних активів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності його діяльності та залежить від дії множини факторів. У теперішній час великий негативний вплив на ефективність використання оборотних активів підприємства, уповільнення їх оборотності мають фактори кризового стану економіки, а саме інфляція, непрогнозовані коливання курсів валют, зниження платоспроможності суб'єктів підприємництва.

Розглянемо динаміку вартості оборотних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (рис. 2.4). Як свідчать дані рис. 2.4, динаміка вартості оборотних активів підприємства протягом даного періоду є позитивною. Так, в 2012 році порівняно з 2008 роком вартість оборотних активів збільшилась на 129544 тис. грн. або на 700,59%, а проти 2011 року - на 63427 тис. грн. або на 74,97%. Це свідчить про те, що вартість оборотних активів у майні підприємства зростала.

Рис. 2.4. Динаміка оборотних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки

Розглянемо структуру оборотних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 роки (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Структура оборотних активів ПАТ “Бершадьмолоко” за 2008-2012 рок

Оборотні активи	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %
Запаси	6742	36,46	3643	28,02	12814	18,13	10836	12,81	8010	5,41
Дебіторська заборгованість	11297	61,10	8669	66,68	54148	76,63	71353	84,33	138569	93,61
Грошові кошти та їх еквіваленти	257	1,39	482	3,71	2339	3,31	864	1,02	123	0,08
Інші оборотні активи	194	1,05	206	1,58	1362	1,93	1555	1,84	1333	0,90
Разом	18491	100	13000	100	70663	100	84608	100	148035	100

Подобные документы

• Управління оборотними активами на прикладі підприємства "Мікадо Груп"

  Сутність оборотних активів та їх значення в умовах ринкової економіки. Сучасні моделі управління оборотними активами та їх характеристика. Аналіз фінансової звітності підприємства "Мікадо Груп". Удосконалення управління оборотними активами підприємства.
  
  дипломная работа [156,8 K], добавлен 04.04.2014
  

• Управління активами та пасивами підприємства

  Теоретичні основи формування активів і пасивів підприємства. Класифікація та основні форми розміщення активів та пасивів підприємства. Характеристика ефективності функціонування активів підприємства. Співвідношення власних і позикових коштів ТОВ "КВАРК".
  
  дипломная работа [159,5 K], добавлен 23.07.2010
  

• Управління оборотними активами на підприємстві

  Сутність, склад і структура оборотних активів. Класифікація і принципи організації, джерела формування. Визначення наявності і ефективності використання оборотних активів. Заходи щодо підвищення ефективності управління оборотними коштами підприємства.
  
  курсовая работа [54,0 K], добавлен 05.01.2011
  

• Управління активами і пасивами підприємства

  Економічна сутність та класифікація активів та пасивів підприємства, принципи їх формування. Сутність і завдання управління оборотними та необоротними активами, власним та позиковим капіталом. Фінансово–коефіцієнтний аналіз діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [5,4 M], добавлен 27.01.2011
  

• Розробка і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо покращення фінансової стійкості на підприємстві

  Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.
  
  дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014
  

• Комплексна оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його вдосконалення

  Теоретико-методологічні основи комплексної оцінки фінансового стану підприємства та шляхи його удосконалення. Обґрунтування ефективності вибору форми безготівкових розрахунків. Формування оптимального залишку грошових активів на підприємстві.
  
  дипломная работа [106,1 K], добавлен 03.02.2011
  

• Управління дебіторською заборгованістю в умовах антикризового регулювання фінансового стану підприємства

  Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.
  
  курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014
  

• Необоротні активи. Фінансовий аналіз діяльності підприємства

  Статутний капітал як первинна основа створення необоротних активів підприємства. Фінансове забезпечення відтворення необоротних активів. Форми здійснення інвестицій. Мета і основні показники фінансового аналізу прибутковості діяльності підприємства.
  
  контрольная работа [457,1 K], добавлен 30.11.2010
  

• Управління оборотними активами підприємства

  Економічна сутність та основні завдання управління оборотними активами. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства. Аналіз системи управління оборотними активами ВАТ "Київпромстройсервіс". Характеристка управління грошовими коштами.
  
  дипломная работа [639,1 K], добавлен 07.09.2010
  

• Основи фінансового менеджменту

  Аналіз політики оперативного управління поточними активами та пасивами, характеристика оборотного капіталу. Методи прогнозування банкрутства підприємства та напрямки його запобігання. Типи політики фінансування оборотних активів. Імітаційне моделювання.
  
  контрольная работа [18,1 K], добавлен 12.04.2016
  

• Організаційний механізм управління діяльністю підприємства та шляхи його удосконалення на фармацевтичному об'єднанні ТОВ "Юніфарма"

  Динаміка фінансового стану та ділової активності, оцінка показників оборотності активів підприємтсва. Аналіз ефективності підвищення ділової активності ТОВ "Юніфарма" при впровадженні інвестиційного проекту виробництва нового препарату "Пантолайф".
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 07.07.2010
  

• Формування фінансового механізму підприємства (на матеріалах ВАТ "Центренерго")

  Теоретичний аналіз фінансового механізму управління підприємством. Вивчення фінансових методів і важелів. Правове, нормативне та інформаційне забезпечення. Оцінка результатів діяльності підприємства ВАТ "Центренерго". Удосконалення фінансового планування.
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 06.07.2010
  

• Управління формуванням прибутку підприємства

  Сутність та значення прибутку підприємства. Техніко-економічна характеристика та аналіз фінансового стану ПП "Компанія Вітар". Аналіз факторів, які вплинуть на прибуток від операційної діяльності. Шляхи удосконалення управління прибутком підприємства.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.01.2013
  

• Фінансовий менеджмент підприємницьких структур і його розвиток в Україні

  Характеристика фінансового механізму підприємства як системи управління фінансами. Етапи становлення вітчизняного фінансового менеджменту, його головні завдання. Особливості організаційного аспекту менеджменту підприємства, суб'єкт та об'єкт управління.
  
  реферат [17,9 K], добавлен 09.12.2009
  

• Моделі фінансового управління в різних умовах функціонування господарюючого суб’єкта

  Поняття фінансового управління, його методи та завдання. Фінансова модель підприємств. Етапи математичного моделювання і стратегія управління фінансовою діяльністю та стійкістю підприємства. Моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні.
  
  контрольная работа [25,3 K], добавлен 11.07.2010
  

• Фінансові результати підприємства

  Головні фактори фінансової кризи на підприємстві, її види та фази. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз його фінансового стану та діагностика кризи. Особливості вивчення, аналіз та шляхи вдосконалення антикризового управління.
  
  курсовая работа [88,8 K], добавлен 21.04.2014
  

• Аналіз фінансового стану підприємства та фінансових результатів його діяльності

  Характеристика показників, що потрібні для проведення фінансового аналізу. Класифікація активів підприємства по рівню ліквідності. Аналіз руху коштів ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" за 2009 й 2010 р. висновки щодо фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [115,5 K], добавлен 05.02.2011
  

• Удосконалення управління прибутком ПрАТ "Ліктрави"

  Економічна сутність прибутку підприємства. Методика розрахунку прибутку та його розподіл. Організаційна характеристика ПрАТ "Ліктрави". Динаміка структури активів досліджуваного підприємства. Показники рентабельності. Оцінка рівня економічної безпеки.
  
  дипломная работа [198,1 K], добавлен 15.02.2014
  

• Фінансовий механізм підприємства

  Вивчення фінансового механізму, як системи управління фінансами на підприємстві. Аналіз фінансового механізму ВАТ "Закордоненергокомплектбуд": організаційно-економічна характеристика, фінансові важелі, шляхи вдосконалення фінансового механізму управління.
  
  курсовая работа [160,7 K], добавлен 20.06.2010
  

• Управлінське відтворення економічних ресурсів на підприємстві житлово-комунального господарства

  Ресурсний потенціал підприємства ЖКГ та управління процесом відтворення економічних ресурсів. Результати й ефективність діяльності підприємства ЖКГ. Шляхи підвищення ефективності використання економічних ресурсів на підприємстві ЖКГ.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 04.04.2007
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам