Податкова система України

2.3 Вплив податків на стимулювання інвестиційної діяльності

Система оподаткування є одним із найважливіших факторів, які впливають на рішення про інвестування, особливо на прямі іноземні інвестиції. В цілому на прийняття рішень про прямі іноземні інвестиції впливають як податкові, так і не податкові фактори, за допомогою яких здійснюється порівняння потенційного прибутку від інвестицій і ризику.

Щодо інвестування, можна виділити наступні особливості системи оподаткування:

Амортизаційний режим - під час інфляції амортизація, яка ґрунтується на початковій вартості, є недостатньою, так як при обчисленні бази активів в номінальній грошовій одиниці реальна вартість активів в даний момент недооцінюється. Тому необхідно проводити спеціальне коригування вартості активів з метою компенсації недооцінки реальної амортизації в умовах інфляції.

В деяких випадках, коли загальні інвестиційні знижки надаються у великих розмірах, інвестовані суми перевищують нагромаджену амортизацію. При стабільних цінах це означає, що додаткові знижки, які перевищують амортизацію, допускаються при збільшенні загальної суми інвестицій. Розмір такої пільги в умовах інфляції зростає, коли поточні інвестиції співпадають з попередніми, які обчислені в номінальних, а не реальних цінах. Це дозволяє отримати прибуток навіть при відсутності реального росту інвестицій. В значній мірі це компенсує недооцінку амортизації.[29]

Режим, який застосовується до витрат - обмеження на віднімання витрат від бази оподаткування встановлюються для:

- підвищення справедливості системи оподаткування;

- контролю над діяльністю державних підприємств;

- непрямих обмежень, викликаних тим, що витрати в основному не дозволяється віднімати від бази оподаткування при відсутності чітких вказівок.

На інвестиційний процес впливають такі неподаткові фактори, як: макроекономічне середовище, розміри ринку, невпевненість, юридична і регулююча структура, доступ до основних фондів виробництва.

На інвестиції впливають також податки, не пов'язані з доходами. В більшості країн з перехідною економікою на початковому етапі реформ податки сплачувались навіть тоді, коли фірма не отримувала прибутку. Це приводило до збільшення основних затрат, пов'язаних з підвищеними ризиками на початковому етапі інвестицій чи збільшенням операційних затрат компаній. Такі податки, як на соціальне страхування із заробітної плати, митні збори, чи загальні податки на товари, які використовують до інвестиційних товарів, вважаються найбільш важливими в перехідній економіці.

Основними податковими факторами, які впливають на прямі іноземні інвестиції, є наступні (рис. 2.1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Основні фактори, які впливають на прямі іноземні інвестиції

Загальний рівень оподаткування є важливим показником відносної економічної ефективності, який впливає на інвестиції іноземних інвесторів. Однак при виборі країни інвестору недостатньо порівняти відсотки по сплаті податків, оскільки податкові доходи є кінцевим джерелом для більшості урядових витрат. Тому більш низькі доходи ведуть до бюджетного дефіциту і можуть відігравати негативну роль при отриманні інвестицій.[29]

Особливе значення для довгострокових капіталоємких інвестицій має можливість передбачення податкових наслідків для інвестиційних рішень. В цьому напрямку виникають дві проблеми: перша - пов'язана із неточністю законодавства, друга - частими і значними змінами законів і правил.

Непослідовне і довільне виконання законів може накладати на платників податків значні несподівані витрати. Така ситуація викликає ризики для компаній, а також потребує необхідності розробки і прийняття правил простого застосування законів.

Податкова ставка має значення при визначенні загального податкового навантаження і враховується при визначенні стратегії фінансування і податкового планування компаній. Висока ставка податку не завжди приводить до вищих податкових доходів держави, особливо від фірм, які працюють в декількох державах.

При визначенні податкового навантаження велике значення має калькуляція оподаткування доходу. Характеристики цієї калькуляції можуть впливати на модель оподаткування різних компаній. Режим оподаткування різних доходів і видатків впливає на організацію діяльності компанії.

Справляння мита і митних зборів з інвестиційних товарів має відповідний інтерес з точки зору країн, які потребують розширення джерел доходів. Мито являється безпосереднім джерелом доходу, однак воно підвищує вартість інвестицій, що збільшує ризик інвестування в країні і знижує прибутковість інвестицій.[43]

Податкові узгодження являють собою систему, в рамках якої компанія, що співпрацює з закордоном, може планувати свої податки. Основна мета податкових узгоджень заключається в координуванні застосування місцевих та іноземних систем оподаткування. Податкові узгодження -- це правила, за допомогою яких запобігають подвійному оподаткуванню доходів, а також вирішують адміністративні питання, які виникають при розподілі доходів між двома країнами.

Властивість видозмінювати економічну діяльність і викликати відхилення моделі прибутку після сплати податків від моделі до сплати мають податкові стимули (рис. 2.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Затрати і вигоди податкових стимулів в інвестиційній діяльності

Одним із основних податкових стимулів, які надає держава є відмова від податкового прибутку, тобто частини податкових поступлень в бюджет. Надання навіть цілеспрямованих податкових стимулів створює прецедент для їх використання. Компанії, що займаються діяльністю, на яку не поширюються стимули, будуть добиватися їх поширення на діяльність або хоча б отримання стимулів в будь-якій формі. Введені стимули мають тенденцію поширюватися на інші види діяльності. Створення стимулів призводить до політики, яка ще більше підриває державну базу оподаткування.[25]

Складність системи оподаткування призводить до затрат не тільки для платників податків, але і для податкових служб, які повинні слідкувати за змінами правил, а час, затрачений на контроль положень про стимулювання, зменшує час, необхідний для контролю інших аспектів оподаткування.

До категорії податків на фонд заробітної плати відносять податки, які виплачують роботодавці, наймані робітники і працюючі не по найму, утримання яких проводиться пропорційно фонду заробітної плати. Прикладами таких податків можуть бути додаткові податки на державне страхування, які не мають цільового призначення.

З метою стимулювання інвестиційної діяльності від оподаткування звільняється прибуток підприємств, який направляється на інвестиції. Ці стимули можуть мати форму податкових знижок чи кредитів, які застосовуються до всіх видів фондів чи диференціюються за видами обладнання, діяльності тощо. Більшість країн прийшли до висновку, що ці міри не призводять до досягнення намічених цілей, але серйозно видозмінюють інвестиційні рішення.

Слід зазначити, що важливим засобом отримання іноземних інвестицій є формування безподаткових зон. Одним із завдань підприємств, які беруть участь в економічній діяльності, є звільнення законним шляхом від митних тарифів, валютного контролю, експортних і імпортних квот, інших фіскальних проблем. З цією метою, існує багато методів, один з яких використання компаній, заснованих в країнах з низьким оподаткуванням:

1. Податкові гавані чи офшорні зони - більшість малих країн стимулює податкові поступлення шляхом дозволу претендентам створювати компанії на вигідних умовах. Таких держав з пільговим оподаткуванням і відсутністю валютного контролю налічується біля п'ятдесяти. Переваги їх наступні:

- низька собівартість створення компанії;

- простота оформлення;

- можливість відкриття рахунків в будь-яких банках і в будь-якій валюті;

- немає зобов'язань з подання бухгалтерської звітності в податкові та державні органи.

Недоліками є недовіра влади і приватних фірм до офшорних компаній і труднощі в отриманні кредитів такими компаніями.

2. Країни з проміжним оподаткуванням - це країни, які використовують високі податкові ставки до резидентів, але надають відповідні переваги і пільги іноземним інвесторам. Компанії, які зареєстровані в країнах з проміжним оподаткуванням, респектабельніші і мають більше шансів на отримання банківських кредитів.[26]

Оскільки часто іноземні фірми можуть вести операції таким чином, що у них відсутня податкова заборгованість, то податкові органи зустрічаються зі значними труднощами з розкриття й запобігання ухилень від сплати податків. Особливо це помітно в країнах з перехідною економікою, де немає достатнього досвіду роботи з операціями і методами ринкової економіки, направленими на зменшення податків і часто використовуваними платниками податків різних країн.

2.4 Виконання фіскальної функції податків на прикладі роботи ДПА України та Березівської МДПІ

В попередніх розділах розглядалась роль податків у фіскальній політиці держави, стимулюванні інвестиційної діяльності, державному регулюванні економіки. Тому доцільно було б розкрити роль податків у формуванні доходів бюджету на державному рівні та на основі роботи Березівської МДПІ.

Протягом 2008 року органами державної податкової служби за рахунок вжитих заходів щодо забезпечення виконання показників розрахункової бази надходжень та інших завдань з надходження коштів до бюджету досягнуто позитивних темпів приросту надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з 2007 роком (Табл. 2.2).[45]

Таблиця 2.2

Темпи росту податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів (млрд. грн.)

Бюджети всіх рівнів	2007 рік	2008 рік
Зведений бюджет	139,4	182,8
Місцеві бюджети	45,6	60,2
Державний бюджет	93,8	122,6

За 2008 рік до Зведеного бюджету України по платежах, що контролюються Державною податковою адміністрацією України, надійшло 182,8 млрд. грн., що на 43,4 млрд. грн. (або на 31,2 відс.) більше, ніж у 2007 році, з них до місцевих бюджетів надійшло 60,2 млрд. грн., що більше надходжень 2007 року на 14,6 млрд. грн., або на 32,1 відсотка (Рис. 2.3).

Рис. 2.3 Надходження до державного та місцевих бюджетів у 2007-2008 роках (млрд. грн.)

До державного бюджету України надійшло 122,6 млрд. грн., що на 28,8 млрд. грн. (або на 30,7 відс.) більше надходжень 2007 року (Додаток Г).

Збір до загального фонду державного бюджету становить 113,1 млрд. грн, що на 25,4 млрд. грн. (або на 28,9 відс.) більше, ніж у 2007 році.

Аналізуючи податкові надходження до бюджетів по основних бюджетоутворюючих джерелах (ПДВ та податок на прибуток до державного та податок з доходів фізичних осіб до місцевого бюджетів) можна сказати наступне.[45]

З метою виконання встановлених завдань з надходження коштів до бюджету ДПА України здійснено комплекс заходів, спрямованих на забезпечення повноти і своєчасності сплати податку на прибуток.[13]

У 2008 році стійкою була тенденція до зростання кількості платників податку на прибуток. Питома вага платників податку на прибуток, що сплачували податок, збільшилася порівняно із 2007 роком на 7,3 відс. і станом на 01.01.09 становила 98,5 відс. до тих, що повинні сплачувати податок на прибуток.[45]

Протягом 2008 року до загального фонду державного бюджету надійшло 45,9 млрд. грн. податку на прибуток, що на 12,7 млрд. грн. (або на 38,3 відс.) більше, ніж за 2007 рік. Динаміку надходжень податку протягом останніх п'яти років можна спостерігати на рис. 2.4.

Рис. 2.4 Динаміка надходжень податку на прибуток у 2004-2008 роках (млрд. грн.)

Збільшення надходжень податку на прибуток порівняно з 2007 роком відбулося по: банківських установах - на 61,5 відс., приватних підприємствах - на 40,0 відс., підприємствах з іноземними інвестиціями - на 29,6 відс., підприємствах і організаціях, що перебувають у державній власності - на 25,0 відс.. інших - на 79,7 відсотка.

Вжиття заходів щодо залучення до сплати податку на прибуток суб'єктів господарювання, які декларують нульове значення валових доходів та валових витрат або сплачують незначні суми цього податку, а також посилення контролю за повнотою сплати податку на прибуток, дозволило у 2008 році значно зменшити кількість збиткових підприємств порівняно із попереднім роком.[45]

У результаті вжитих заходів у 2008 році досягнуто збільшення показника податкової віддачі по податку на прибуток із 1,27 відс. (за 2007 рік) до 1,46 відс. (за 11 місяців 2008 року).

Також ДПА України вжито заходів, спрямованих на підвищення ефективності проведення невиїзних документальних (камеральних) перевірок, зокрема, розроблено Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, який затверджено наказом ДПА України від 05.12.08 №761.

Протягом 2008 року підрозділами оподаткування юридичних осіб здійснено 927820 камеральних перевірок, за результатами яких виявлено 84120 порушень та донараховано податку на прибуток (із застосуванням фінансових санкцій) на суму 169,0 млн. гривень.

За результатами впровадження організаційних заходів із забезпечення дієвого контролю за повнотою сплати податку на додану вартість до бюджету протягом 2008 року до загального фонду державного бюджету зібрано 45,0 млрд. грн., що майже на 8,5 млрд. грн. (або на 23,2 відс.) більше, ніж у 2007 році. Середньомісячний збір податку у 2008 році склав 3,8 млрд. грн., що майже на 800 млн. грн. більше, ніж у попередньому році (Рис. 2.5).

Рис. 2.5 Темпи росту ПДВ у 2007 та 2008 роках (млрд. грн.)

Заходи ДПА України щодо поліпшення адміністрування та відшкодування ПДВ дозволили: збільшити протягом 2008 року (порівняно з 2007 роком) самостійно задекларовані платниками податків суми ПДВ на 12,9 млрд. грн., або 33,7 відс., усунути диспропорцію між задекларованим податковим кредитом і податковими зобов'язаннями з ПДВ.[11]

За результатами діяльності 2008 року спостерігається наявна тенденція росту коефіцієнта ефективності. Коефіцієнт ефективності за 2008 рік склав 1,120, тоді як за 2007 рік - 1,054.

Вжито ряд заходів щодо забезпечення дієвого контролю за відшкодуванням ПДВ, проведення аналізу причин росту заявлених до відшкодування сум ПДВ платниками податків, а також недопущення приросту невідшкодованих сум ПДВ.[45]

У 2008 році одним із пріоритетних напрямів діяльності ДПА України було вжиття низки заходів, спрямованих на вдосконалення адміністрування ПДВ, зокрема у частині запровадження автоматизації процесів адміністрування ПДВ та відшкодування його із бюджету.

Протягом 2008 року до місцевих бюджетів надійшло 45,9 млрд. грн. податку з доходів фізичних осіб, що на 11,1 млрд. грн., або на 32 відс., більше порівняно з відповідним періодом 2007 року (Рис.2.6).[16]

Рис. 2.6 Темпи росту податку з доходів фізичних осіб у 2007-2008 роках

Вжито комплекс заходів, направлених на збільшення податкового навантаження суб'єктами господарювання - фізичними особами, які отримували значні доходи та мали високий рівень витрат, забезпечено приріст надходжень цього податку в усіх регіонах України.

Адміністрування податків Березівською МДПІ здійснюється на основі законів ВРУ, указів Президента України, Постанов КМУ, листів та інструкцій ДПА України.

У 2008 році Березівська МДПІ здійснювала контроль за справлянням податків і зборів 3 657 платників, у т.ч.: 1 021 підприємств та 2 636 фізичних осіб. Фактично сплачували податки 1 019 (99,8 відс.) юридичних осіб та 2631 (99,8 відс.) громадян (Рис.2.7).

Рис. 2.7 Структура платників податків по Березівській МДПІ у 2008 році

У 2007 році загальна кількість платників податків становила 3586, у тому числі: 1183 юридичних осіб та 2403.[44]

До бюджетів усіх рівнів у 2008 року мобілізовано податків, зборів та обов'язкових платежів на суму 40 млн. 354 тис.грн., що перевищило рівень минулого року на 7 млн. 612 тис.грн. - 123,2 відс.( Рис.2.8).

Рис. 2.8 Загальна сума мобілізованих податків і зборів до держбюджетів усіх рівнів по Березіській МДПІ за 2007-2008 роки

До державного бюджету надійшло 6 931 тис.грн., що забезпечило виконання розрахункової бази надходжень на 115,9 відс., у т.ч. до загального фонду державного бюджету на 111,6 відс. ( план - 5532,7 тис.грн., факт - 6176,8 тис.грн.), у т.ч. по бюджетоформуючим платежам:

- з податку на додану вартість - на 100 відс.;

- податку на прибуток - на 118,1 відс.

По податку на прибуток у 2008 році досягнуто зростання надходжень у порівнянні з 2007 роком на 265 тис.грн., або на 13,2 відс. при тому, що обсяги валових доходів підприємств за деклараціями 11 міс.2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року скоротилися на 40 млн. грн. ( 11 міс.2008р.-231 млн., 11 міс.2007р.- 271 млн.грн.) (Додаток Б,В).

Податкову віддачу підприємств збільшено до 0,45 відсотків проти 0,32 відс. за 11 міс.2007 року.

Рівень сплачуваності податку на прибуток на 01.01.2009 року збільшено до 99,1 відс. проти 96,5 відс. на початок 2008 року (Додаток А).

По податку на додану вартість у 2008 році допущено зниження надходжень у порівнянні з 2007 роком на 427 тис.грн., або на 12,5 відсотків. На таке зниження надходжень вплинуло припинення діяльності державного підприємства «Хлібна база-77» та часткове припинення діяльності з 2 півріччя 2008 року підприємств торгівлі ТОВ«Еко-оіл», ТОВ«Ексим-оіл». У минулому 2007 році цими підприємствами сплачено до державного бюджету 1 009 тис.грн., у 2008 році надходжень зменшено на 695 тис.грн., або 69,0 відс. та у тому числі податку на додану вартість на 437 тис.грн., або на 62 відсотки.[44]

Не забезпечено завдання у 2008 році частини прибутку державних підприємств (3,7 відс.) по причині відсутності бази оподаткування. По Березівській МДПІ на обліку 3 підприємства з державною часткою майна, найкрупніше з яких ДП «Хлібна база-77» яким у 2008 році сплачено частини прибутку 1,3 тис.грн. проти 109 тис.грн. у 2007 році. Наказом Голови Держкомрезерву від 21.02.2008 року “Про припинення державного підприємства “Хлібна база-77” підприємство ліквідовано та майнові права на долю державного майна підприємства передано до ДП «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» (Комінтернівська ДПІ).

Завдання зі збору платежів до спеціального фонду державного бюджету у 2008 року забезпечено на 167,6 відс.( план-450 тис.грн., факт-754 тис.грн.). (Рис.2.9).

В розрізі податків і зборів завдання до спеціального фонду державного бюджету забезпечено в повному обсязі.

Рис. 2.9 Планові та фактичні показники зі збору платежів до спеціального фонду по Березовській МДПІ у 2008 році (тис.грн.)

Контрольні показники з надходження коштів до державного бюджету, встановлені наказами ДПА в Одеській області, за 2008 рік виконані:

- підрозділом погашення прострочених податкових зобов'язань - на 155 відс., до державного бюджету надійшло 189 тис.грн.;

- аудиту юридичних осіб - на 105 відс., до бюджету надійшло 842 тис.грн.

Податковий борг по Березівській МДПІ (з урахуванням боргу банкрутів) станом на 01.01.2009р. становить 601,5 тис.грн. та зріс порівняно з початком року на 13,3 тис.грн., або на 2,3 відс.( на 01.01.2008р.-588,2 тис.грн.) Причина зростання - новостворений податковий борг у сумі 37,5 тис.грн., що виник 31.12.2008р. (ТОВ«НЕТК»-17,9тис.грн.(оренда землі), ВУЖКГ смт. Раухівка-2,4 тис.грн.(ПДВ),ТОВ«Мирне»-6,8тис.грн.(оренда землі), Іванівський ринок «Привоз» - 6,7 тис.грн. (оренда землі), ТОВ«Маяк»- 1,7 тис.грн. (оренда землі, ФСП).

Податковий борг до державного бюджету станом на 01.01.2009р. склав 83,9 тис.грн. та зріс порівняно з 01.01.2008р. на 40,9 тис.грн., або на 95,1 відс.( 01.01.2008р.-43,0 тис.грн.). Податковий борг, який утворено у 2008 році: СФГ«Росинка» - 26,4 тис.грн.(КПР), ПП«Золотий колос-Іванівський млин» -4,5 тис.грн.(декларація), ВУЖКХ см.Раухівка - 4,6 тис.грн. (декларація).[44]

Кількість боржників із сумою до 1 тис.грн. станом на 01.01.2009 р. порівняно з початком 2008 року скоротилася на 2 платника ( з 21 до 19 ).

Відділом аудиту юридичних осіб Березівської МДПІ у 2008 році здійснено 438 перевірок: згідно плану-графіку проведення документальних перевірок -41; позапланових - 13; зустрічних перевірок - 384(Рис.2.10).

Рис. 2.10 Контрольно-перевірочна діяльність відділу юридичних осіб Березівської МДПІ у 2008 році

За результатами документальних перевірок:

- донараховано до бюджету - 799 тис.грн., що порівняно з 2007 роком менше на 2599,4 тис.грн.(у 2007р.-3398,4 тис.грн.);

- стягнуто донарахованих сум - 773 тис.грн., або 96,7 відс. ( борг СФГ«Росинка»-26,4 тис.грн.);

- зменшено збитки - на 102,0 тис.грн (ВАТ АПК «Південний»);

- розширено базу оподаткування - 824,5 тис.грн.

- донарахування на одну документальну перевірку за 2008 рік - 14,8 тис.грн., що порівняно з 2007 роком менше у 2,7 рази (2007р.-39,5 тис.грн.);

- донарахування на 1 перевіряючого - 159,8 тис.грн., що порівняно з 2007 роком менше на 325,6тис.грн., або у 3 рази (485,4 тис.грн).

Зменшення донарахованих сум у 2008 році пояснюється тим, що у 2007 році проведено 2 позапланових перевірки згідно постанов слідчих податкової міліції, в результаті яких донараховано 2 635,0 тис.грн.. У 2008 році такі перевірки відсутні.

Відділом оподаткування фізичних осіб МДПІ у 2008 році здійснено 106 перевірок: юридичних осіб -56, фізичних - 50.

За результатами перевірок:

- донараховано до бюджету - 359,3 тис.грн. та стягнуто 100 відс. донарахованих сум ;

- донарахування на одну перевірку за 2008 рік - 3,4 тис.грн., що порівняно з 2007 роком більше на 30,8 відс. (2007р.-2,6 тис.грн.);

- донарахування на 1 перевіряючого - 119,7 тис.грн., що порівняно з 2007 роком більше на 7,1 відс.(2007р.- 111,8 тис.грн).

В результаті контрольно-перевірочної роботи відділом оподаткування юридичних осіб у 2008 році застосовано штрафних санкцій на суму 186 тис.грн., у тому числі:

- за несвоєчасну сплату податків (п.п.17.1.1 пункту 17.1 ст.17 ЗУ від 21.12.2000 року №2181-III) - 170 тис.грн. у 429 випадках;

- за несвоєчасне подання звітності (п.п.17.1.7 пункту 17.1 ст.17 ЗУ від 21.12.2000 року №2181-III) - 16 тис.грн. по 80 платникам.

При камеральному опрацюванні декларацій та розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів за березень-жовтень 2008 року донараховано 151,1 тис.грн. по 17 платникам (Рис. 2.11).

Рис. 2.11 Штрафні санкції, застосовані відділом оподатування юридичних осіб по Березівській МДПІ у 2008 році

Щодо підвищення рівня податкової віддачі з податку на додану вартість та податку на прибуток, відпрацювання збиткових СГД були здійснені наступні роботи.

Оцінка ефективності адміністрування ПДВ, яку можна визначити за такими показниками:

- Виконання розрахункової бази по податку на додану вартість з початку року складає 100 відсотків, при запланованих 2996,5 тис.грн., фактично надійшло 2996,5 тис.грн.;

- Коефіцієнт ефективності адміністрування ПДВ юридичних осіб, який вираховується по алгоритму за даними декларації з податку на додану вартість за період січень-листопад 2008 року, по МДПІ складає 1,1 відс.

- Повнота сплати задекларованих сум ПДВ юридичних осіб - 100 відсотків.

- Рівень сплачуваності податку на додану вартість юридичних осіб - 100 відсотків ( кількість платників, що повинні сплачувати ПДВ- 193 та сплачують - 193);

- Податкова віддача ПДВ за деклараціями за грудень-листопад 2008 року - 2,93 (середньообласний показник - 1,31 відс.)

Податкова віддача з податку на прибуток за 2008р. по МДПІ склала 0,45 відс.(включно збиткове підприємство), що порівняно з аналогічним періодом 2007 року більше на 0,13 відс.п. (11 міс.2007р.- 0,32 відс.).[44]

Аналізуючи податкову віддачу по основним галузям економіки можна сказати наступне:

Торгівельна галузь - найвагоміша галузь Березівської МДПІ, на яку припадає 65 відсотків валових доходів від загальної суми, та від якої залежить загальний показник податкової віддачі по МДПІ (Рис. 2.12).

Рис. 2.12 Аналіз податкової віддачі по основним галузям економіки

Податкова віддача галузі «Торгівля» за 2008 р. по Березівській МДПІ склала 0,33 відс. (Березівка - 0,58 відс., Іванівка - 0,13 відс.), що менше за середньообласний показник на 0,18 відс. пунктів.

Причини низької податкової віддачі по Березівській МДПІ:

1. Використання схем мінімізації податків в межах діючого законодавства, що дозволяє їх існування та використання. Схеми мінімізації, які використовуються платниками МДПІ:

- віднесення до складу валових витрат суми передплати, які сплачуються постачальникам за товари (роботи, послуги) в останні дні звітного кварталу (ТОВ»Транс-юг» - торгівельна галузь);

- використання кредитних договорів, укладених з банками, та віднесення відсотків за їх користування до складу валових витрат (ВАТ АПК «Південний» - виробництво);

- віднесення до складу валових витрат перерахування грошових коштів іншому підприємству у вигляді безповоротної фінансової допомоги ( ТОВ Компанія «Транс-оіл» - торгівельна галузь).

2. Наявність збиткового підприємства з обсягом валових доходів за 11 міс.2008 року 18,3 млн.грн.

ВАТ АПК «Південний» (КВЕД 15.83.0 Виробництво цукру) - “мінімізатор”-виробник та єдине підприємство Березівської МДПІ, яке за підсумками діяльності 2006 та 2007 років задекларувало валові доходи більше 50 млн.грн. А у 2008 році ще і підприємство, яке мінімізує податкові зобов'язання шляхом збиткової діяльності. За 11 міс. 2008 року підприємством задекларовано збитки у сумі 3,5 млн грн.

Специфіка роботи підприємства має сезонний характер, виробничий цикл триває лише протягом 2-3 тижнів у році, увесь інший час ведеться підготовка до запуску підприємства на переробку цукрового буряку. Цілорічно проводяться витрати постійного характеру: витрати на утримання, переоснащення, ремонтні та пусково-налагоджувальні роботи, які не залежать від об'єму перероблених цукрових буряків та виробленого цукру.

За результатами останньої документальної перевірки у червні 2008 року, яка проводилася за період діяльності 2007 року, зменшено збитків на суму 102,0 тис.грн.

У 2008 році підприємство до виробничої діяльності не приступило. Причина - відсутність необхідного об'єму сировини.

Робота з підприємствами-“мінімізаторами”, яка організована спільно підрозділами оподаткування юридичних осіб та аудиту юридичних осіб, проводиться наступним чином:

1.Аналіз наданих декларацій з податку на прибуток платниками з валовими доходами більше 1 млн.грн. та податковим навантаження менше 1 відс. і менше середнього по відповідній галузі.

2.За результатами розгляду декларацій з податку на прибуток підрозділу аудиту юридичних осіб передано висновки по підприємствах-“мінімізаторах” для вжиття заходів щодо підвищення податкового навантаження та включення до плану-графіку перевірок.

У 2008 році передано 10 висновків з пропозицією включення до плану-графіку перевірок 27 підприємств-«мінімізаторів». До плану-графіку документальних перевірок у поточному році включено 20 підприємств. Донараховано по вказаним підприємствам в результаті контрольно-перевірочної роботи за 2008 рік 1082,8 тис.грн., у т.ч.податку на прибуток -546 тис.грн.

3.За результатами проведеного аналізу щоквартально складається графік та проводяться зустрічі з керівниками підприємств, які декларують великі суми валових доходів та низьким податковим навантаженням з метою проведення роз'яснювальної роботи щодо наближення податкового навантаження до розміру не менше, ніж в середньому по відповідній галузі по Україні.

За 2008 рік проведено 25 робочих груп та запрошено 167 керівників підприємств, у тому числі 2 робочі групи з координації дій органів виконавчої влади де запрошено 22 керівника підприємств.[44]

Результати проведеної роботи з підприємствами-«мінімізаторами» у 2008 році:

1. Податкове навантаження по Березівській МДПІ за підсумками 11 міс.2008 року складає 0,45 відс., що більше, ніж за аналогічний період минулого 2007 року на 0,13 відс.п.( 11 міс.2007 року -0,32 відс.).

2. При зменшенні валових доходів підприємств за 11 міс. п.р. порівняно з минулим роком на 40 млн.грн., або 15,0 відс., збільшено нарахувань з податку на прибуток на 19,2 відсотки.

Приклади позитивної роботи з підприємствами-«мінімізаторами у 2008 році:

- ВАТ‹‹Березівський елеватор»(00955331), вид діяльності - оптова торгівля зерном, вперше досягло податкової віддачі з податку на прибуток до рівня 1,0 відсоток у 1 кварталі 2008року та дотрималося його і за 1 півріччя, 9 та 11 міс.2008року;

- ПП «Ліан» (30397492), вид діяльності - роздрібна торгівля нафтопродуктами, збільшило податкову віддачу за декларацією 11 міс.2008 року до 1,30 відс. (2007р.- 0,79%; 1 кварт.2008р.- 0,95 %);

- ТОВ ‹‹Зернопродукт» (31253805), вид діяльності - виробництво борошна, збільшило податкову віддачу за декларацією 11 міс.2008 року до 1,04 відс. ( 2007р.- 0,6%, 1 кварт.2008р.- 0,65 %, 1 півр.2008 р.- 1,0 відс.).

Аналізуючи структуру податків та зборів по Березівській МДПІ у 2008 році можна сказати, що найбільшу питому вагу займає прибутковий податок - 61 відсоток ( 24862,365 тис.грн.). Другим по величині є податок на додану вартість, його питома вага становить 7,4 % (2996,478 тис.грн.). Також досить значну питому вагу займають податок на прибуток підприємств 5,7 % ( 2307,262 тис.грн.) та земельний податок юридичних осіб 6,39 % (2307,2 тис.грн.) (Рис. 2.13).

Аналізуючи динаміку податкових надходжень по Березівській МДПІ можна сказати, що у 2008 році до зведеного бюджету було зібрано 40353,725 тис.грн., що більше ніж за аналогічний період 2007 року на 7761,863 тис.грн. ( у 2007 році було зібрано 32741.862 тис.грн.) або на 23,2%. План становив 35806,7 тис.грн. Завдання ДПА було виконано на 112,7 %. Сума перевиконання плану становить 4547,025 тис.грн (Додаток Д,Ж).

Рис. 2.13 Структура основних податків і зборів по Березівській МДПІ у 2008 році

До держбюджету у 2008 році було зібрано 6930,671 тис.грн. Завдання ДПА виконано на 115,85 % (план - 5982,3 тис.грн.). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року у 2008 році до держбюджету було зібрано більше на 216,7 тис.грн., або на 3,2 % ( у 2007 році до держбюджету було зібрано 6713,969 тис.грн.).

До місцевого бюджету у 2008 році було зібрано 33423,054 тис.грн. Завдання ДПА виконано на 112,07 % (план - 29824,4 тис.грн.). Сума перевиконання плану становить 3598,654 тис.грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року у 2008 році до місцевого бюджету було зібрано більше на 7395,161 тис.грн., або на 28,4 % (у 2007 році до місцевого бюджету було зібрано 26027,893 тис.грн.).

Темпи росту основних податків і зборів по Березівській МДПІ у 2007-2008 роках можна побачити на (Рис. 2.14).

Основними заходами та напрямками роботи щодо забезпечення виконання завдань ДПА області та контрольних показників у 2009 році по Березівській МДПІ є:

Рис. 2.14 Темпи росту основних податків у 2007-2008 роках

1. Збільшення нарахованих сум по податку на додану вартість та по податку на прибуток шляхом залучення до оподаткування підприємств-мінімізаторів, збільшення їх податкової віддачі, руйнування схем ухилення від оподаткування.

2. Покращення контрольно-перевірочної роботи та забезпечення зростання кількості ефективних перевірок за рахунок викриття схем ухилення від оподаткування підприємств з великими обсягами реалізації, що декларують мізерні суми сплати до бюджету з сумою донарахувань не менше 20,0 тис.грн. на 1 перевірку до державного бюджету.

3. Забезпечення надходження коштів до бюджету за рахунок погашення заборгованості платників та забезпечення максимального скорочення податкового боргу.

4. Подальше впровадження звітності в електронному вигляді та забезпечення її надання абсолютною кількістю платників.

5. Розширення кола платників податків шляхом виявлення суб'єктів-фізичних осіб, які здійснюють торгівельну діяльність без державної реєстрації, виявлення найманих працівників без оформлення трудових відносин згідно трудового законодавства.

6. Проведення масово-роз'яснювальної роботи шляхом проведення семінарів з платниками по роз'ясненню змін у податковому законодавстві, проведення засідань робочих груп МДПІ та засідань робочих груп з координації дій органів виконавчої влади при Березівській РДА з метою збільшення податкової віддачі, погашення податкового боргу підприємств та вирішення інших проблемних питань МДПІ на рівні керівництва району.

7. Забезпечення 100-відсоткової сплати нарахованих платниками сум податків шляхом створення сприятливих умов для добровільної сплати

Проаналізувавши діяльність Березівської МДПІ, можна зробити наступні висновки: робота в інспекції поставлена добре, майже всі завдання ДПА області виконуються успішно, плани по адмініструванню податків та зборів виконуються на 100% (у деяких випадках навіть більше). Це свідчить про те, що робота податкових органів значно сприяє збільшенню надходжень до бюджету та до державних цільових фондів, а податки є основним бюджетоутворюючим джерелом.

3. Актуальні проблеми системи оподаткування України та шляхи її вирішення в контексті світового досвіду

3.1 Зарубіжний досвід оподаткування

Сучасні податкові системи розвинених країн є відображенням процесу демократизації та цивілізованих взаємовідносин держави і платників податків. Еволюція податкових систем визначається: по-перше, пошуком і реалізацією більш ефективних форм перерозподілу ВВП в інтересах як платників податків, так і всього суспільства; по-друге, інтеграцією податкових систем розвинених країн в умовах глобалізаційних процесів і формування єдиного світового соціально - економічного співпростору.

На сьогодні реалізується тенденція щодо збільшення частки ВВП, яка перерозподіляється через податки. Статистичні дані по країнах з розвиненою ринковою економікою показують, що протягом тривалого історичного періоду темпи росту податків випереджають темпи росту ВВП. Вилучення в якості податків третини, або більшої частини ВВП, пов'язане з розширенням сфери впливу держави на процес розширеного відтворення (табл. 3.1, рис. 3.1). У свою чергу, величина вилученого ВВП визначає структуру та темпи росту суспільного відтворення.[40]

Таблиця 3.1

Динаміка питомої ваги податкових надходжень у відсотках до ВВП у найрозвиненіших країнах

Країна	1900	1913	1938	1950	1955	1960	1965	1974	2004
США	7,5	8,3	18,3	25,2	26,7	29,6	29,3	30,9	31,9
Англія	13,0	11,8	22,9	38,8	33,5	30,3	34,8	36,4	40,8
Франція	11,0	11,1	23,0	32,6	32,0	34,0	38,2	39,6	49,8
Німеччина	-	11,8	36,9	32,7	31,9	34,4	36,0	39,2	43,2
Японія	-	-	11,6	18,0	18,2	18,3	19,7	20,5	30,3

При цьому важливим моментом є визначення ефективності функціонування податкової системи держави, обґрунтування критеріїв ефективності дозволяє здійснювати ефективну податкову політику держави та проводити ефективне реформування податкової системи в межах тих стратегічних завдань, які дозволяють досягти соціально-економічного розвитку держави.

Рис. 3.1 Динаміка росту питомої ваги податкових надходжень до ВВП у найрозвиненіших країнах

В структурі податкових надходжень країн з розвиненою ринковою економікою переважають податки на доходи, прибутки та приріст капіталу і внутрішні податки на товари та послуги. Ці дві групи займають від 78,5 (Швеція) до 100 (Німеччина) відсотків загальної суми податкових надходжень. Але якщо в США, Канаді, Австрії, Японії, Бельгії, Італії, Іспанії, Великобританії, Франції переважають податки на доходи, прибутки та приріст капіталу, то в Швеції, Норвегії, Швейцарії, Португалії, Фінляндії, Данії, Німеччині та Нідерландах - внутрішні податки на товари та послуги; в Австрії зазначені дві групи займають однакову питому вагу у податкових надходженнях.[22]

Основними податками в країнах з розвиненою ринковою економікою є податки на доходи фізичних та юридичних осіб, загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість та акцизні податки. Ці чотири податки займають від 74,8 до 96,1 відсотка всіх податкових надходжень державного бюджету країн, що розглядаються. В усіх країнах, що розглядаються, найбільшу питому вагу серед зазначених податків займає або податок на доходи фізичних осіб, або загальний податок на продаж, оборот/податок на додану вартість. При чому податок на доходи фізичних осіб займає найбільшу частку в Австралії, Австрії, Бельгії, Великобританії, Данії, Італії, Канаді, Німеччині, США, Франції та Японії (від 35 до 75,5 відсотка всіх податкових надходжень державного бюджету цих країн). У Нідерландах, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції найбільшу частину займає загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість - від 31,6 до 43,6 відсотка. Друге місце серед зазначених податків займають податок на доходи фізичних осіб (Нідерланди, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Швейцарія - від 20,8 до 28,2 відсотка податкових надходжень державного бюджету цих країн), податок на доходи юридичних осіб (Австралія, США, Японія - від 15,6 до 24,1 відсотка), загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Італія, Канада, Німеччина, Франція - від 17,8 до 31,5 відсотка), акцизні податки (Швеція- 16,4 відсотка). Третє місце податок на доходи юридичних осіб займає в Бельгії, Італії, Канаді, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Франції та Швеції - від 9,5 до 17,5 відсотка податкових надходжень державного бюджету цих країн; загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість - в Австралії та Японії -14,8 та 12,2 відсотка відповідно; акцизні податки - у Австрії, Великобританії, Данії, Німеччині, Норвегії, США та Швейцарії - від 4 до 25,7 відсотка. На останньому місці податок на доходи фізичних осіб в Швеції -11,6 відсотка податкових надходжень державного бюджету; податок на доходи юридичних осіб - в Австрії, Великобританії, Данії, Німеччині, Норвегії та Швейцарії - від 2,7 до 13,4 відсотка; акцизні податки - у Австралії, Бельгії, Італії, Канаді, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Франції та Японії від 5,5 до 14,7 відсотка.

Отже, країни, що розглядаються, можна умовно поділити на групи:

1. Країни, в структурі податкових надходжень яких переважає податок на доходи фізичних осіб, друге місце займає загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість, третє - податок на доходи юридичних осіб, четверте - акцизні податки - Бельгія, Італія, Канада та Франція;

2. Країни, в структурі податкових надходжень яких переважає податок на доходи фізичних осіб, друге місце займає загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість, третє - акцизні податки, четверте - податок на доходи юридичних осіб - Австрія, Великобританія, Данія та Німеччина;

3. Країни, в структурі податкових надходжень яких переважає загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість, друге місце займає податок на доходи фізичних осіб, третє - податок на доходи юридичних осіб, четверте - акцизні податки - Нідерланди, Португалія та Фінляндія;

4. Країни, в структурі податкових надходжень яких переважає податок на доходи фізичних осіб, друге місце займає податок на доходи юридичних осіб, третє загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість, четверте акцизні податки - Австралія та Японія;

5. Країни, в структурі податкових надходжень яких переважає загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість, друге місце займає податок на доходи фізичних осіб, третє - акцизні податки, четверте - податок на доходи юридичних осіб - Норвегія та Швейцарія;

6. У США в структурі податкових надходжень переважає податок на доходи фізичних осіб, друге місце займає податок на доходи юридичних осіб, третє - акцизні податки;

7. У Швеції найбільшу питому вагу у структурі податкових надходжень становить загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість, друге місце займають акцизні податки, третє податок на доходи юридичних осіб, четверте - податок на доходи фізичних осіб.[34]

Як висновок, слід зазначити, що найбільшу питому вагу у податкових надходженнях більшості країн займає податок на доходи фізичних осіб (його питома вага варіюється від 11,6 до 75,5 відсотка), друге місце частіше посідає загальний податок на продаж, оборот або податок на додану вартість (від 12,2 до 37,3 відсотка), третє місце в більшості країн займає податок на доходи юридичних осіб (від 2,7 до 24,1 відсотка), останнє місце в половині країн, що розглядаються, займають акцизні податки (від 4,0 до 25,7 відсотка). При чому податок на доходи юридичних осіб та акцизні податки в жодній країні не займають найбільшої частки податкових надходжень серед зазначених податків.

На протязі останніх десятиріч у більшості розвинених країн світу здійснювались податкові реформи з метою універсалізації та спрощення податкових систем, створення умов для обмеження ухилення від сплати податків, упорядкування й значного скорочення податкових пільг. Податкові реформи були спрямовані на зменшення обсягів перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою податкової системи, збільшення особистих нагромаджень громадян і використання їх заощаджень для економічного зростання. При проведенні податкових реформ спостерігається тенденція до розширення бази оподаткування та відміни пільгового режиму оподаткування. Відбувається зменшення кількості та скорочення граничних ставок особистого прибуткового оподаткування, зменшуються також ставки податку на прибуток корпорацій, зростає значення внесків на соціальне страхування.[26]

Епоха інтеграції та глобалізації вносить свої корективи в традиційне національно-державне поняття податкової системи. Податкова система є сферою взаємодії людей, ринкових структур і державних інститутів у певному соціально-економічному і міжнародному оточенні. Як національно-державне явище вона відображає історико-етнографічні обставини її формування, а також законодавчо - нормативне, організаційно-адміністративне, інформаційно-аналітичне середовище оподаткування. При цьому щоб відповідати системним вимогам, зміни однієї з складових податкової системи викликають ланцюгові зміни у всій системі, впливають на результати її функціонування.[40]

Вивчення досвіду зарубіжних країн є надзвичайно важливим для України на сучасному етапі реформування податкової системи. Проте слід враховувати умови економіки перехідного періоду та особливості національної системи оподаткування.

3.2 Недоліки чинної системи оподаткування та необхідність її вдосконалення

Численні концепції реформування податкової системи України суттєво ускладнили вибір найприйнятнішої з них. Цей вибір можливий лише в разі визначення критерію, відповідно до якого він має здійснюватись. Таким критерієм може бути забезпечення адекватності податкової системи моделі правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою.[38]

Реформування податкової системи України передбачає розв'язання двох груп проблем: вдосконалення інституціональних умов оподаткування і вдосконалення власне податкової системи: її складу, структури та окремих елементів.

Побудова в Україні правової держави неможлива без створення системи достатніх інституціональних обмежень фіскальної політики держави. Метою її створення є стримування зростання державних видатків за межі суспільно необхідних функцій держави і, відповідно, податкового тягаря - за оптимальні межі. В сучасній фінансовій науці склалася думка, що вирішити це питання можна лише шляхом законодавчих обмежень податково-бюджетної компетенції політиків. Ці обмеження можна умовно поділити на два види:

1) кількісні та якісні фіскальні обмеження;

2) процедурні обмеження.

Кількісні фіскальні обмеження передбачають визначення граничного рівня оподаткування, за який не дозволяється виходити інститутам, що розробляють і ухвалюють податкову політику. До них відносять, зокрема, визначення граничного рівня податкових ставок для місцевих податків і зборів, що обмежують податкову компетенцію органів місцевого самоврядування; законодавче закріплення податкової квоти (частки податків у ВВП). Дієвість останнього обмеження значно підвищується за умови його визначення на конституційному рівні.

Якісні фіскальні обмеження - це правила діяльності уряду в сфері оподаткування. До них можна віднести основні принципи оподаткування, дієвість яких як інструментів обмеження фіскальної експансії держави підвищується в разі закріплення їх в Основному Законі держави. Важливим обмеженням є закріплення в Конституції податкової структури та деяких інших параметрів оподаткування.[1]

Процедурні фіскальні обмеження пов'язані з регламентацією порядку розробки та ухвалення рішень у податково-бюджетній сфері. До них належать: ухвалення рішень про доходи у взаємозв'язку з рішеннями про видатки і навпаки; конституційні обмеження логролінгу; ухвалення рішень з питань оподаткування, видатків і державного боргу кваліфікованою більшістю в парламенті тощо.

Українське право не містить достатніх обмежень податково-бюджетної компетенції політиків. Обмеження, передбачені в Законі "Про систему оподаткування", по-перше, не є достатніми, а по-друге, часто порушуються. Більш дієвими взагалі вважають обмеження, закріплені на конституційному рівні або в органічних (конституційних) законах, тобто таких, які може змінювати кваліфікована більшість. Конституція України (ст. 92) регламентує лише встановлення системи оподаткування, податків і зборів виключно законами України. Деякі процедурні фіскальні обмеження передбачено Бюджетним кодексом України та проектом Податкового кодексу України.[5]

Зокрема, в ст. 27 Бюджетного кодексу визначено порядок подання та розгляду законопроектів, які впливають на дохідну чи видаткову частину бюджетів. Згідно з цим порядком кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету з питань бюджету для проведення експертизи щодо впливу на дохідну або видаткову частину бюджетів. До законопроектів, введення в дію яких у поточному чи наступному роках призведе до збільшення видатків або скорочення доходів бюджету, суб'єкт законодавчої ініціативи додає пропозиції про видатки, які належить скоротити, або про джерела додаткових доходів для покриття нових видатків. Законопроекти, які відповідно до експертного висновку Комітету Верховної Ради впливають на дохідну чи видаткову частину бюджету, протягом трьох днів передаються Міністерству фінансів України для експертного висновку щодо визначення вартісної величини такого впливу та щодо доцільності прийняття їх.[2]

Статтею 40 передбачено порядок узгодження пропозицій до видаткової і дохідної частини бюджету в процесі підготовки проекту Закону "Про Державний бюджет України" до першого читання. Згідно з цим порядком пропозиції стосовно збільшення видатків державного бюджету України мають визначати джерела покриття таких видатків; пропозиції стосовно зменшення доходів повинні визначати джерела поповнення дохідної частини бюджету або види та обсяги видатків, що підлягають відповідному скороченню. Жодна з таких пропозицій не повинна призводити до збільшення державного боргу і гарантій порівняно з їх обсягом, передбаченим у представленому проекті Закону "Про Державний бюджет України". Якщо одна з вимог не виконується Комітет Верховної Ради з питань бюджету не приймає відповідну пропозицію до розгляду.

...