Становлення та розвиток Державного казначейства України

Управління інформаційних технологій у свою чергу забезпечує розробку та впровадження автоматизованих робочих місць, автоматизованого опрацювання інформації в системі Держказначейства на підставі діючої інструктивно-нормативної бази виконання бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності, а також здійснення контролю за ефективним функціонуванням програмно-технічних комплексів. Воно організовує роботу по вдосконаленню системи управління органами Державного казначейства на основі застосування сучасних економіко-математичних методів, технічних засобів і новітніх інформаційних технологій.

7.2 Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою

Механізм взаємовідносин користувачів коштів з системою Державного казначейства є найбільш конкретним елементом платіжної системи виконання державного бюджету. Ці стосунки здійснюються шляхом обміну інформацією у вигляді документів за встановленими Національним банком формами та вимогами щодо їх заповнення.

Облік касових операцій за доходами базується на щоденній банківській звітності за видами податків, яка на сьогодні є єдиним джерелом інформації про виконання державного бюджету за доходами.

Нині система "Банк-клієнт" є програмно-апаратним комплексом, що виконує функції інтерфейсу між казначейством та обласним управлінням НБУ. За цих умов казначейство має можливість:

* приймати та передавати платіжні документи;

* володіти інформацією про проходження в системі електронних платежів відісланих платежів;

* одержувати повну інформацію про стан власних рахунків у динаміці їх змін;

* оперативно відправляти платежі отримувачам;

* безпосередньо отримувати платежі у повному обсязі. Чимало переваг отримав також банк:

* зменшено частку механічної ручної праці, пов'язаної з набором платіжних документів клієнта. У результаті зменшується кількість помилок, що їх можуть допускати працівники операційного відділу;

* зменшуються також витрати на обслуговування клієнтів, підвищується банківський сервіс, якісно оптимізується праця.

Казначейське виконання Державного бюджету за видатками

здійснюється шляхом переказу коштів від Державного казначейства України до його територіальних органів.

Державне казначейство України щоденно, після прийняття рішення про виділення коштів Держбюджету, доводить до головних розпорядників коштів обсяги асигнувань у розрізі функціональної та економічної бюджетної класифікації, а останній розподіляє їх між підвідомчими установами.,

Головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства України розподіл бюджетних коштів по областях у розрізі підвідомчих установ, підприємств, організацій.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки державного бюджету шляхом оплати рахунків розпорядників коштів вищестоящого органу Державного казначейства згідно з реєстром на здійснення видатків. При цьому за головними розпорядниками коштів державного бюджету повністю зберігається право на визначення конкретних напрямів використання коштів відповідно до функцій і пріоритетів розвитку галузей, а за розпорядниками коштів -- першочерговості проведення виплат та напрямків виплат відповідно до залишків коштів на рахунках за кодами економічної класифікації. Якщо останні встигають до 16 години оформити та подати до Державного казначейства України на електронних та паперових носіях розподіл коштів між підвідомчими установами в розрізі територій, то перерахування з Єдиного казначейського рахунку на реєстраційні рахунки та відповідні території здійснюються того самого дня. Якщо ні - зранку наступного дня.



Тема 8. Бухгалтерський облік виконання бюджету

8.1 Організація бухгалтерського обліку в Державному казначействі, його принципи, завдання

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів та фінансової звітності в органах Державного казначейства здійснюється на основі Положення "Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України", затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 , а також змін і доповнень, внесених до нього. Положення розроблено на основі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, основних принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов'язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність. Успішне виконання державного та місцевих бюджетів може бути забезпечене лише за чіткої організації бухгалтерського обліку, який в контексті сказаного (тобто виконання бюджету) прийнято називати бюджетним обліком.

Бухгалтерський облік виконання бюджетів є основою інформаційної системи органів Державного казначейства, за допомогою якого здійснені операції відображаються за відповідними рахунками в автоматизованому режимі.

Відповідно до Бюджетного кодексу України єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України. Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов'язання держави. Розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України. Усі надходження до бюджету та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників. Усі надходження до бюджету та витрати бюджету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.

Система бухгалтерського обліку виконання бюджетів включає в себе:

- бухгалтерський облік, який забезпечує своєчасне і повне відображення всіх операцій органів державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов'язань, результати виконання бюджетів та їх змін;

- бюджетний облік, який ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення та фінансування бюджетів, а також підведення результатів виконання бюджетів;

- управлінський облік, який ведеться з метою забезпечення керівництва органів Державного казначейства та фінансових органів оперативною інформацією, яка використовується для планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю їх використання.

Органи Державного казначейства здійснюють облік виконання Державного бюджету та складають звітність про його перебіг. Облік виконання бюджету в органах казначейства ведеться за такими розділами: облік ресурсів бюджету; облік доходів; облік видатків; облік розрахунків по боргових зобов'язаннях; облік коштів у розрахунках.

Підставою для бухгалтерського обліку по виконанню бюджетів в органах Державного казначейства є первинні документи. Вони повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів. При електронному записі облікових регістрів повинно бути забезпечено отримання таких документів на паперових носіях.

До оформлення первинних документів ставляться певні вимоги. Зокрема, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; номері дату складання документа; назву установи, від імені якої складений документ; місце складання документа, назву отримувача коштів, зміст операції, суму операції (цифрами та прописом); номери рахунків за дебетом і кредитом; назву банку і казначейства, а також номер коду; підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій та інші вимоги.

Списання коштів з рахунку клієнта за розпорядженням його власника здійснюється за дорученням клієнта протягом 10-ти календарних днів з дня його виписки. При цьому день заповнення не враховується.

Для безготівкових перерахунків за рахунками використовуються меморіальні документи: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, акредитиви, векселі, інкасові доручення (розпорядження), чеки тощо.

Електронні документи - розрахункові документи, повідомлення визначеного формату, які містять встановлені реквізити і несуть інформацію про перерахування коштів у вигляді файлу при передачі електронною поштою.

Прийом та оплата документів здійснюється за схемою:

- перевірка первинного документа на правильність складання;

- повідомлення (підтвердження) особи, що надала первинний документ про його прийом до виконання або відхилення;

- виконання дій, вказаних у первинному документі із записами в облікових регістрах;

- складання звіту про виконання операцій;

- передача звіту про виконання операцій ініціатору операції та/або вказаній ним особі;

- отримання, при необхідності, повідомлення від ініціатора операції про прийом ним звіту (протокол підтвердження).

Орган Державного казначейства приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом його роботи в договорі на розрахункове обслуговування. Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа, крім гарантованих доручень.

Основними завданнями системи бухгалтерського обліку Державного казначейства по виконанню бюджетів є:

- додержання принципів обліку і звітності;

- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;

- щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів; складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

- достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної і порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.

Наявна нині система бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів побудована з урахуванням усіх необхідних змін з дотриманням міжнародних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Найголовнішими серед них є такі принципи: законність; правильність; достовірність; суттєвість (доречність); безперервність; повнота бухгалтерського обліку; дата операції; прийнятність вхідного балансу; обережність; незалежність; сталість; відкритість; співставність; превалювання сутності над формою; своєчасність; консолідація.

8.2 Сутність функції бюджетного обліку

Система обліку включає: бухгалтерський, управлінський, бюджетний облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись за формою та періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов'язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На підставі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність.

Метою управлінського обліку є забезпечення керівництва органів Державного казначейства оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю використання бюджетних коштів. Управлінський облік ведуть органи Державного казначейства для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки виконання бюджетів та особливостей діяльності.

Метою бюджетного обліку є накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів, а також підсумування результатів виконання бюджетів. Предметом бюджетного обліку є кошти всіх видів бюджетів у розрізі їх складових частин, а об'єктом - бюджетні установи, організації, конкретні програми економічного та соціального розвитку.

У налагодженні чіткої системи збирання та використання бюджетних коштів особлива роль відводиться обліку бюджетних коштів на всіх рівнях. Для України, яка лише протягом останніх кількох років розпочала практичне упорядкування витрачання бюджетних коштів, ця проблема є однією з найголовніших. Чітка організація бюджетного обліку дозволяє органам управління державою на всіх рівнях одержувати своєчасну інформацію щодо надходження та витрачання коштів.

Облік бюджетних надходжень здійснюють органи Державної податкової служби, Державного казначейства.

Загальний контроль за цим процесом здійснює Державне казначейство. А на реґіональному рівні - фінансові управління, відділи, в селищах та селах - відповідальні працівники (головні бухгалтери, бухгалтери, касири). На рівні міністерств облік використання виділених бюджетних коштів проводять бухгалтерські підрозділи.

Облік у бюджетних установах ведеться або централізованими бухгалтеріями, або власними. Централізовані бухгалтерії ведуть облік і складають звіти про виконання щодо обслуговуваних ними бюджетних установ.

Важливе державне значення має процес виконання державного і місцевих бюджетів, який може забезпечуватись лише за чіткої організації бухгалтерського обліку.

Бюджетний облік - це інформаційна система керування, яка постійно пристосовується до потреб бюджетного процесу, що зростають. Бюджетний процес є дуже складним та різноманітним, тому до обліку весь час висувають нові вимоги.

Бюджетний облік є науково обґрунтованою системою нагляду, відображення, групування й узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету. Облік надає інформацію, яка допомагає прийняти рішення. Більшість важливих рішень, незалежно від суті, базуються на фінансових розрахунках. Облік забезпечує для цих розрахунків потрібну базисну інформацію та дає аналітичну орієнтацію щодо можливих чинників та наслідків можливих альтернатив. Облік розкриває економічні наслідки попередньо прийнятих рішень. Навіть якщо рішення нещодавно прийнято і тільки починає реалізовуватись, воно вже може мати вирішальний вплив на перебіг бюджетного процесу, тому відповідальні особи мають бути вчасно поінформовані про наслідки прийнятих рішень.

Бюджетний облік - це необхідний кожному учаснику бюджетного процесу запобіжний засіб контролю, оскільки містить інформацію щодо кількості ресурсів і поточної заборгованості бюджету.

Отже, бюджетний облік віддзеркалює виконання бюджету через облік доходів, видатків, ресурсів бюджету на рахунках, здійснення заходів, передбачених і затверджених у бюджеті, фондів, резервів і рахунків, створюваних у процесі виконання бюджету, касового виконання бюджету і виконання кошторисів видатків бюджетних установ, забезпечуючи повну інформацію про виконання бюджетів усіх рівнів.

Значення бюджетного обліку найбільш повно виявляється в його функціях: нагляд, відображення, узагальнення, контроль виконання бюджетів усіх рівнів та збереження коштів бюджету. Всі функції взаємопов'язані і доповнюють одна одну.

Бюджетний облік як складова частина бюджетних відносин має завдання, методи, функції.

Завдання бюджетного обліку:

1. Дотримання принципів обліку і звітності.

2. Своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій виконання бюджетів, які виконуються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів, електронних документів та внутрішніх документів Державного казначейства, складених відповідно до чинного законодавства, підписаних уповноваженими особами клієнтів, органу стягнення та Державного казначейства.

3. Щоденне завершення та звірка всіх облікових процесів, регістрів та документів, у тому числі пов'язаних з надходженням та перерахуванням коштів через системи міжбанківських електронних платежів і внутрішню платіжну систему Державного казначейства; складання щоденного балансу та автоматизована перевірка відповідності даних аналітичного обліку цим балансу.

4. Достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної та порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів, у тому числі в розрізі окремих органів Державного казначейства.

Метою бухгалтерського обліку виконання бюджетів є надання користувачам повної, правдивої інформації про фінансовий стан, результати виконання та рух грошових коштів бюджетів для прийняття рішень.

Основним завданням бюджетного обліку і звітності є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання Державного бюджету. Облік і звітність - ключові елементи управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежить, насамперед, від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується на базі обліку та звітності. Прийняті рішення будуть ефективними, якщо вони своєчасні. Це, в свою чергу, висуває вимоги до оперативності отримання інформації. Доцільно щоденно володіти повною інформацією про виконання бюджету.

Функції бюджетного обліку схематично зображено на рис. 5.2:

у відповідних бухгалтерських документах згідно з чинними інструктивними матеріалами.

2. Групування. Усі доходи та видатки мають бути згруповані за структурою бюджетної класифікації.

3. Узагальнення. На підставі даних бухгалтерських документів за певний термін (місяць, квартал, рік) повинні бути зроблені відповідні висновки і при необхідності внесені корективи відносно виконання бюджетів. Результатом цього є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт.

4. Контроль. Бюджетний облік надходжень доходів за видами та облік виконання видаткової частини бюджету відповідних відомств, установ і організацій, які фінансуються з бюджету, тобто цільове використання коштів згідно з розписом та бюджетною класифікацією. Через бюджетний облік виявляють усі порушення бюджетного законодавства, невиконання вимог щодо використання бюджетних коштів. Бухгалтерський облік виконання бюджету дозволяє запобігати крадіжкам, розтратам та іншим порушенням у виконанні бюджетів усіх рівнів.

Наведені функції забезпечують і кількісний, і якісний облік виконання бюджетів усіх рівнів, змін, внесених до нього в процесі виконання, що дає змогу виявити відхилення від затверджених у бюджеті асигнувань і внести відповідні зміни до бюджету чи кошторису видатків, тобто через виконання зазначених функцій органи влади забезпечують управління бюджетами всіх рівнів відповідно до своїх повноважень.



8.3 Облікова політика та організація облікової служби підприємства

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України, Державне казначейство України визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлює єдині правила бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначає порядок і строки подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Успішне виконання державного бюджету може бути забезпечене за умови чіткої організації бухгалтерського обліку. При цьому бухгалтерський облік має забезпечити функцію контролю на етапі зарахування доходів і проведення видатків. Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежить, насамперед, від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується на базі даних обліку та звітності. Прийняті рішення будуть дієвими тільки в тому разі, коли вони своєчасні. Це, в свою чергу, висуває вимоги оперативності в отриманні інформації про виконання бюджету. Тому нагальним питанням у діяльності органів Державного казначейства стала розробка та проведення дієвої облікової політики.

Оскільки під поняттям політика бухгалтерського обліку виконання державного бюджету слід розуміти принципи, методи, договори, правила та процедури, до яких вдаються учасники бюджетного процесу під час підготовки та представлення фінансових звітів (згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), то вибір облікової політики залежить від специфіки та особливостей організації бюджетного процесу.

На облікову політику бухгалтерського обліку виконання державного бюджету впливає бюджетна політика держави. Кардинальні зміни політики у сфері державних фінансів супроводжуються, як правило, змінами облікової політики. Реалізація змін у сфері державних фінансів має базуватися:

- по-перше, на єдиних вимогах з боку держави за витрачанням бюджетних коштів;

- по-друге, на єдиній системі бухгалтерського обліку та звітності для всіх бюджетів;

- по-третє, на ефективному управлінні коштами в момент виникнення касових розривів між доходами та видатками відповідного бюджету за рахунок тимчасово вільних коштів;

- по-четверте, на єдиному програмному забезпеченні для всіх бюджетів.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Державне казначейство України має самостійно визначати облікову політику бухгалтерського обліку державного бюджету; обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку; порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей бюджетного процесу; розробляти систему і форми управлінського обліку; затверджувати технологію обробки облікової інформації.

В Україні застосовується касовий метод виконання державного бюджету. Суть касового методу передбачає реєстрацію операцій за доходами, видатками, кредитуванням і фінансуванням різниці між доходами і видатками в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів та відображення всіх операцій з виконання бюджету на час їх реєстрації в обліку. Усі доходи і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку при зарахуванні податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів державного бюджету на єдиний казначейський рахунок, тобто на рахунки, відкриті для обліку коштів державного бюджету в органах Державного казначейства. Видатки державного бюджету відображаються при здійсненні оплати рахунків розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з рахунків, відкритих на їх ім'я також в органах Державного казначейства. При здійсненні оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи казначейства здійснюють функцію попереднього та поточного контролю.

Зважаючи на складність та різноманітність бюджетного процесу, до бухгалтерського обліку весь час висуваються нові вимоги. Зміна політики у сфері державних фінансів та підходів при формуванні та виконанні бюджетів зумовлюють зміни у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету, оскільки облік є системою нагляду, відображення, групування, узагальнення та контролю за кількісними й якісними показниками виконання бюджету.

Наприклад, поділ бюджету на загальний та спеціальний фонд було чинником введення до плану рахунків бухгалтерського обліку рахунків, призначених для обліку ресурсів, доходів та видатків відповідно загального та спеціального фонду державного бюджету. Запровадження з 1 січня 1998 року нової бюджетної класифікації та з 1 січня 2001 року програмної класифікації видатків державного бюджету стало причиною зміни параметрів аналітичного обліку державного бюджету, оскільки бюджетна класифікація є основною складовою детального обліку доходів і видатків бюджету.

Крім того облікова політика державного бюджету повинна забезпечувати:

- повноту відображення у бухгалтерському обліку всіх операцій, які здійснюють органи Державного казначейства за звітний період;

- відображення в бухгалтерському обліку фактів бюджетних операцій, виходячи із правової форми та економічного змісту;

- тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку, а також відповідність показників звітності записам на рахунках бухгалтерського обліку;

- раціональне ведення бухгалтерського обліку із урахуванням особливостей бюджетного процесу.

Якість фінансової інформації про виконання бюджетів залежить від правильності оцінки економічних подій. При цьому важливо знати як вона формується в процесі бухгалтерського обліку і впливає на прийняття управлінських рішень, а також чи відповідає основним вимогам, що висуваються до облікової інформації: своєчасності; значимості; корисності; надійності; повноти; достовірності.

У 2000 році для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання державного і місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності; вимог Національного банку України до бухгалтерської моделі учасників СЕП НБУ (4-значна структура рахунків); функціонування Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства; запровадження автоматизованої (комп'ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку та обслуговування інших клієнтів органів казначейства Державним казначейством України було розроблено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

План рахунків було затверджено наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119 і запроваджено з 1 січня 2001 року. План рахунків складається із 9 класів рахунків. Структура плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів наведена на рис. 8.1.



Рис. 8.1. Структура плану рахунків

Для обліку операцій з виконання бюджетів за доходами органами казначейства використовуються відповідні рахунки класу 1 рахунків "Активи", класу 3 рахунків "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів", класу 6 рахунків "Доходи бюджету", та класу 9 рахунків "Позабалансовий облік". Платник податків у платіжному документі вказує відповідний аналітичний рахунок, відкритий у органі Державного казначейства за балансовим рахунком 3-го класу рахунків.

Особливістю обліку доходів є облік планових показників за доходами, який ведеться на підставі розпису державного і місцевих бюджетів в розрізі платежів за кодами бюджетної класифікації доходів.

На підставі річного розпису за доходами органи Державного казначейства реєструють на відповідних рахунках 9-го класу "Позабалансовий облік" планові показники за доходами в розрізі видів надходжень.

Для обліку операцій за видатками державного і місцевих бюджетів органами Державного казначейства використовуються відповідні рахунки класу 1 рахунків "Активи", класу 3 рахунків "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів", класу 7 рахунків "Видатки бюджету", класу 8 рахунків "Управлінський облік" та класу 9 рахунків "Позабалансовий облік".

Особливістю обліку видатків є облік планових показників за видатками, який ведеться на підставі розписів державного і місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників коштів бюджетів та невід'ємних складових до нього. Облік планових показників ведеться органами казначейства в розрізі кодів бюджетної класифікації за видатками та розпорядників (одержувачів) коштів бюджетів на відповідних рахунках класу 9 "Позабалансовий облік". На підставі інформації поданої розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів органи Державного казначейства на відповідних рахунках 9 класу реєструють зобов'язання розпорядників бюджетних коштів.

Повнота та достовірність операцій в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Державного казначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку без будь яких відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій і подій. Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджетів. Застосовувані підходи щодо відображення в обліку органами казначейства доходів і видатків бюджетів в розрізі загального та спеціального фондів і кодів бюджетної класифікації дають змогу:

- забезпечити прозорість виконання державного і місцевих бюджетів;

- сформувати детальну базу даних, на підставі якої можна складати звіти про виконання бюджетів у форматі бюджету.



Тема 9. Звітність про виконання бюджетів

9.1 Звітність у системі державного казначейства

Звітність належить до елементів бухгалтерського обліку та є завершальним етапом бюджетного процесу бухгалтерського узагальнення інформації. Тому звітність відносять до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів.

Відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України. Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України. Єдині форми звітності про виконання Державного бюджету України встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України. Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною.

Робота по складанню звітності є досить складною. Вона повинна забезпечити формування об'єктивної, правдивої, повної, якісної і точної інформації про стан та результати виконання бюджету. Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівнювання звітності різних органів Державного казначейства. Адже звітність, будучи підсистемою бюджетного механізму та знаряддям управління соціально-економічним розвитком суспільства, має велике значення для оперативного управління бюджетною системою та процесом виконання бюджетів.

Звітність про виконання державного бюджету складає сукупність впорядкованих, взаємопов'язаних показників, які характеризують умови і результати виконання бюджету, ґрунтується на інформації поточного бухгалтерського обліку, тобто на даних і показниках, відображених на рахунках, що зумовлюють її достовірність.

Оскільки звітність про виконання державного бюджету є сукупністю показників, які дають інформацію про стан виконання державного бюджету, то її значення не піддається сумнівам. З одного боку, за допомогою показників бюджетної звітності можна дати оцінку стану виконання бюджетів з кількісної та якісної сторони, визначити тенденції та закономірності, що мають місце у суспільстві. З іншого боку - у процесі аналізу показників виконання бюджету можна розраховувати рівень позитивного чи негативного впливу окремих чинників на відхилення окремих показників по доходах І видатках, на підставі чого визначити шляхи збільшення доходної частини та економії видаткової частини бюджету. Результати такого аналізу використовуються при складанні проектів бюджетів на наступний рік.

Звітність поділяється на: фінансову та статистичну. Основним принципом складання форм фінансової та статистичної звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних казначейства.

Фінансова (бухгалтерська) звітність - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності про виконання бюджету є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для прийняття економічних рішень.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівняльною. Вона повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того має бути забезпечена можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди.

Розрізняють декілька видів фінансової звітності, в основі яких лежать різні класифікаційні ознаки.

За призначенням фінансова звітність поділяється на:

- внутрішню звітність необхідна для планування, оцінки та контролю за щоденними операціями органів фінансової системи;

- зовнішню фінансова звітність складається з метою оцінки минулих та майбутніх результатів виконання Державного та місцевих бюджетів.

За обсягом показників розрізняють:

- первинну звітність, яка складається на основі даних бухгалтерського обліку органів фінансової системи;

- зведену (консолідовану) фінансову звітність готують органи фінансової системи, включаючи звітність підвідомчих органів.

За терміном складання і подання (згідно ст.58 Бюджетного кодексу України) звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною:

Оперативний звіт - щоденний, тижневий, декадний або звіт за інший період, який визначено Державним казначейством України.

Місячний, квартальний, річний звіти складаються органами Державного казначейства за відповідний період. Місячна і квартальна звітність є проміжною (періодичною) і складається з наростаючим підсумком з поточного звітного року. Основною умовою складання місячного, квартального і річного звіту є те, що вони мають відповідати тій самій структурі, деталізації та бюджетній класифікації, що застосовувалися при затвердженні бюджету. Підставою для річної звітності є дані облікових регістрів та зведених звітів і вона є логічним завершенням періодичної звітності.

Органи казначейства складають консолідовану (зведену) фінансову звітність, включаючи звітність підвідомчих органів по виконанню державного та місцевих бюджетів. Дані цієї звітності використовуються для прийняття управлінських рішень щодо виконання бюджетів Державним казначейством України, Міністерством фінансів України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, податковими органами, органами статистики, та для відкритого опублікування. Поряд з цим фінансова звітність має важливе значення для складання статистики казначейського виконання державного бюджету, статистики доходів та видатків державного бюджету і статистики національних рахунків.

Метою складання статистичної звітності є отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозування на поточний і перспективний періоди.

Своєчасні та достовірні дані про виконання бюджетів дають змогу:

- спостерігати за ходом виконання бюджетів;

- здійснювати заходи щодо забезпечення контролю за операціями та управління бюджетними коштами;

- аналізувати стан і перспективи розвитку органів Державного казначейства. Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів, ділових людей. Відповідної інформації щодо виконання Державного бюджету України потребують також міжнародні фінансові організації, такі, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.

9.2 Склад річної звітності з виконання річного бюджету

Відповідно до статті 61 Бюджетного кодексу України річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України включає такі частини:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про виконання Державного бюджету України;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;

5) звіт про бюджетну заборгованість;

6) звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України;

7) інформацію про стан державного боргу;

8) звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань;

9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.

Звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України (форма 1) складають органи Державного казначейства за даними синтетичного обліку за рахунками 1-5 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів. Сальдовий баланс рахунків складають органи Державного казначейства за даними синтетичного обліку за рахунками 1 - 9 класів Плану рахунків.

Звіт про виконання державного бюджету (форма 2) складають органи Державного казначейства за даними бухгалтерського обліку. Він включає три розділи:

а) операційний доход у розрізі податкових, неподаткових надходжень, доходи від операцій з капіталом, офіційних трансфертів та цільових фондів;

б) операційні витрати за такими підрозділами: загальнодержавні функції, оборона, громадський порядок, безпека та судова влада, економічна діяльність, охорона навколишнього природного середовища, житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, духовний та фізичний розвиток, освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення;

в)фінансування внутрішнє та зовнішнє у розрізі боргових зобов'язань загального та спеціального фондів державного бюджету;

Звіт про рух грошових коштів (форма 3) складають органи Державного казначейства за даними бухгалтерського обліку та чотирма розділами:

а) операційна діяльність (доходи, видатки) складається на підставі даних бухгалтерського обліку органів Державного казначейства, звірених з даними Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України (у частині доходів) по загальному і спеціальному фондах державного бюджету за попередній та звітний періоди. Цей розділ складається з підрозділу "Операційні доходи", який включає : податки; збори, штрафи, пені та плата за ліцензії; трансферти; інший операційний доход; прибутки від продажу основних засобів і заповнюється в розрізі доходів загального та спеціального фондів державного бюджету , на підставі даних аналітичного обліку доходів, звірених з даними синтетичного обліку доходів. Підрозділ "Операційні видатки" включає: поточні видатки; кредитування з вирахуванням погашення і заповнюється в розрізі видатків загального та спеціального фондів державного бюджету, на підставі даних аналітичного обліку видатків, звірених з даними синтетичного обліку видатків.;

б) інвестиційна діяльність (доходи, видатки) складається органами Державного казначейства по загальному і спеціальному фондах державного бюджету за попередній і звітний періоди, на підставі бухгалтерського обліку органів Державного казначейства, звірених з даними Державного казначейства України. Цей розділ складається з підрозділу "Інвестиційні доходи", де проставляються нульові показники. Підрозділ "Інвестиційні видатки" складається в розрізі видатків загального та спеціального фондів державного бюджету по розділу "Капітальні видатки", на підставі даних аналітичного обліку органів Державного казначейства, звірених з даними синтетичного обліку видатків;

в) нерозподілені видатки складається органами Державного казначейства по загальному і спеціальному фондах державного бюджету за попередній та звітний періоди, на підставі даних бухгалтерського обліку органів Державного казначейства, звірених з даними Державного казначейства, звірених з даними Державного казначейства України. Складається в розрізі видатків загального і спеціального фондів державного бюджету по розділу "Нерозподілені видатки", на підставі даних аналітичного обліку органів Державного казначейства, звірених з даними синтетичного обліку видатків;

г) фінансова діяльність (внутрішнє та зовнішнє фінансування) складається в розрізі боргових зобов'язань загального та спеціального фондів державного бюджету, на підставі даних аналітичного обліку Державного казначейства України (центральний рівень).

Інформація про виконання захищених статей видатків державного бюджету України складається Державним казначейством України на підставі даних бухгалтерського обліку по загальному фонду державного бюджету, які повинні бути звірені з даними Державного казначейства України.

Звіт про бюджетну заборгованість містить 2 розділи: а) дані про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості розпорядників; б) звіт про фінансові зобов'язання розпорядників коштів бюджету. Звіт складається у розрізі кодів відомчої, функціональної та економічної класифікації видатків на підставі звітів розпорядників коштів бюджету, звірених за окремими даними з обліком органів Державного казначейства. Звіт складається окремо по загальному та спеціальному фондах державного бюджету.

Звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України складається органами Державного казначейства на підставі даних бухгалтерського обліку по загальному фонду державного бюджету. Заповнюється в розрізі кодів відомчої та економічної класифікації видатків загального фонду державного бюджету за кодом функціональної класифікації 250101 "Резервний фонд Кабінету Міністрів України".

Інформацію про стан державного боргу складається Державним казначейством України тільки на центральному рівні по загальному та спеціальному фондах державного бюджету на підставі даних аналітичного обліку державних боргових зобов'язань, які виникли та погашені в поточному бюджетному періоді, в розрізі кодів класифікації боргу за типом кредитора.

Звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань, що стосуються державних гарантійних зобов'язань складається Державним казначейством України тільки на центральному рівні на підставі даних обліку на аналітичних рахунках за рахунком позабалансового обліку 9811 "Гарантії, що надані банкам" Плану рахунків, по кредитах та операціях, що стосуються державних гарантійних зобов'язань, в т. ч. у валюті кредиту.

До річної звітності органів казначейства додається довідка про перераховані кошти Державного бюджету транзитними управліннями Державного казначейства на здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів, довідка про звірку доходів державного та місцевих бюджетів між органами Державного казначейства, фінансовими органами та органами Державної податкової адміністрації, інформація про надходження та використання коштів державних цільових фондів, які не входять до складу Державного бюджету, довідки і звіти, що можуть бути кваліфіковані як фінансова звітність, та іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.

Інформація про річні звіти подається до вищого органу Державного казначейства на паперовому носії та електронною поштою у вигляді файлів з набором відповідних економічних показників. Зведені звітні дані органів Державного казначейства України повинні відповідати аналогічним даним зведеної фінансової звітності міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших головних розпорядників бюджетних коштів. Річний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством Міністерству фінансів України до 25-го березня року, наступного за звітним. До звіту про виконання Державного бюджету України додаються пояснення щодо відхилень від затвердженого Закону "Про Державний бюджет України" за доходами і за видатками.

Державне казначейство України складає звіти та пояснення щодо відхилень звітних показників за доходами і видатками Державного бюджету та стану розрахунків Державного бюджету України з бюджетами адміністративно-територіальних одиниць і до 5-го квітня наступного за звітним року подає їх Міністерству фінансів України, а з необхідними матеріалами до 20 квітня подаються Кабінету Міністрів України. Бюджетним кодексом України (ст.61) передбачається подання річного звіту про виконання Закону "Про Державний бюджет України" Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України до 1-го травня року, наступного за звітним.

Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання Закону "Про Державний бюджет України" готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України. Верховна Рада України розглядає звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет України" у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.

Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання Закону "Про Державний бюджет України" представляє Міністр фінансів України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштів.

Із співдоповіддю про виконання закону про Державний бюджет України виступають Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Голова Рахункової палати.

За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством відповідно до вимог, встановлених для подання звітності про виконання Державного бюджету.

Територіальні органи Державного казначейства складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчим органам відповідних рад.

Квартальні та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної ради чи міським, селищним, сільським головою (у разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) не пізніше двох місяців після завершення відповідного бюджетного періоду.

Територіальні органи Державного казначейства подають звіти про виконання місцевих бюджетів відповідним фінансовим органам. Фінансові органи складають пояснювальну записку, звіт про виконання плану по штатах і контингентах і разом зі звітністю, отриманою від органів Державного казначейства, подають до вищого фінансового органу.

Органи Державного казначейства подають звіти про виконання місцевих бюджетів до Державного казначейства України. Державне казначейство України подає зведений звіт про виконання місцевих бюджетів Міністерству фінансів України.



Тема 10. Контроль у системі казначейства

10.1 Фінансовий контроль

Ефективність реалізації фінансової політики залежить від багатьох чинників, серед яких особлива роль належить фінансовому контролю. Саме він забезпечує зворотний зв'язок між наміченими і досягнутими результатами. Фінанси є дуже складною системою відносин, вони мають чітко виражений суперечливий характер. Безумовно, у процесі вироблення засад і напрямів фінансової політики треба максимально врахувати всі обставини і специфіку використання тих чи інших фінансових інструментів. Однак оскільки економічна і політична ситуація в країні постійно змінюється, то це впливає на характер і напрями дії фінансових інструментів. Необхідний постійний моніторинг, який дав би змогу відстежувати успішність реалізації фінансової політики та дійовість і відповідність впливу на досягнення запланованих результатів конкретних фінансових інструментів.

Фінансовий контроль являє собою сукупність видів, форм і методів перевірки законності і доцільності здійснення фінансових операцій та реалізації на цій основі завдань фінансової політики. Отже, фінансовий контроль зв'язаний з реалізацією фінансової політики як безпосередньо, так і через контроль за фінансовою діяльністю окремих суб'єктів.

Основні функції контролю за реалізацією фінансової політики покладені на вищі органи законодавчої та виконавчої влади. Безпосередній контроль здійснюють Міністерство фінансів та спеціалізований незалежний орган -- Рахункова палата. При цьому завдання Рахункової палати більш важливі. Міністерство фінансів, розробляючи засади і напрями фінансової політики, контролює тільки їх реалізацію. Рахункова ж палата має контролювати як обґрунтованість та доцільність здійснюваної фінансової політики, так і хід її реалізації. При цьому хоча Рахункова палата може здійснювати і детальні перевірки фінансової діяльності окремих суб'єктів, основна її увага зосереджена саме на контролі у сфері реалізації фінансової політики на мікро- і макрорівнях та у сфері міжнародних фінансових відносин.

Фінансовий контроль за діяльністю окремих суб'єктів має на меті перевірку її відповідності чинному фінансовому законодавству. Водночас з огляду на те, що чинні закони відображають зміст фінансової політики, такий контроль також безпосередньо пов'язаний з її реалізацією. Незаконність дій окремих суб'єктів веде до викривлення фінансової політики та перешкоджає досягненню намічених результатів. Якщо у процесі контролю виявляються постійні порушення фінансового законодавства багатьма суб'єктами, та це може свідчити про те, що фінансова політика не враховує їхніх інтересів. Необхідно внести певні корективи у таку політику, бо ніяке посилення контролю не дасть бажаних результатів, доки фінансова політика не буде враховувати інтереси всіх суб'єктів фінансових відносин.

...