Завдання та організація проведення переддипломної практики із спеціальності "Фінанси і кредит"

Дебет	Кредит	Операція
9122 "Непокриті акредитиви"	9900 "Контррахунок групи 990"	Для відкриття невідкличного непокритого акредитиву робиться проведення
9900 Контррахунок	9122 "Непокриті акредитиви"	Емітуючий банк додатково ставить свою візу або повідомляє покупцеві про аномалії в них
2050 "Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортпими операціями", 204 "Кредити за внутрішніми торговельними операціями"	1500 "Кореспондентський рахунок в іншому банку"	Відображення обліку кредиту, отриманого клієнтом
9001 "Підтверджені акредитиви"	9900 "Контррахунок групи 990"	При підтверджеіші акредитиву банк надає зобов'язання сплатити постачальникові кошти в разі неплатоспроможності покупця та емі-туючого банку
9900 Контррахунок	9001 "Підтверджені акредитиви"	Сплата коштів з рахунка банку-кореспондента, згідно з умовами акредитива, одразу після перевірки документів або з обумовленою затримкою (якщо документи проходять через банк, що підтверджує акредитив)
9900 Контррахунок	9002 "Акцепти, які надані банкам" (сторнування)	При авансуванні покупця підтверджуючим банком, коли строк відстрочки закінчився, банк фактично надає кредит емітуючому банку, який обліковується за рахунком групи
1523 "Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам"	2600 "Поточний рахунок постачальника" або 1500 "Кореспондентський рахунок в іншому банку"

Визначення показників аналізу кредитного ризику

Напрями аналізу фінансового стану позичальника:

- аналіз грошових потоків -- співвідношення чистих надход­жень за рахунками і суми основного боргу за кредитом, склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості, оборотність грошових коштів;

- платоспроможність -- коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності;

- фінансова стійкість -- коефіцієнти маневреності та незалеж­ності;

- рентабельність -- коефіцієнти рентабельності активів, рентабельності реалізації.

Заповнення документації та відображення в обліку надходження та вибуття основних засобів та нематеріальних активів

Кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі, надається відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі та в інвентарній картці (додаток 28), або в книзі обліку основних засобів та нематеріальних активів (додаток 29), якщо кількість об'єктів незначна (декілька десятків найменувань).

Картки розміщуються в картотеці за групами однорідних предметів. Надані номери зберігаються за об'єктом на весь період його знаходження в певній установі. Інвентарні номери об'єктів, що вибули, не можуть бути передані іншим об'єктам.

Інвентарні номери основних засобів повинні бути відмінні від інвентарних номерів малоцінних та швидкозношуваних предметів. Рекомендується при наданні предмету інвентарного номера включати в нього номер балансового рахунку.

Облік основних засобів в інвентарних картках, а також в інвентарній книзі обліку основних засобів та нематеріальних активів називається аналітичним.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час визнання цього об'єкта активом (зарахування на баланс). Амортизації не нараховують, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній вартості та за об'єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.

Аналітичний і синтетичний облік основних засобів та нематеріальних активів

Облік основних засобів та нематеріальних активів ведеться в розділах 44 "Основні засоби", 43 "Нематеріальні активи" і 45 "Інші необоротні матеріальні активи" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Аналітичний облік ведеться за відповідними назвами аналітичних рахунків.

Складання реєстру операцій з відображення обліку доходів ( витрат) банку

Банки щоденно роздруковують список коригувальних проведень, який надалі підшивається разом з іншими документами, що стосуються таких проведень. У документах дня їх підшивають окремою групою.

Щомісяця ведуть накопичувальні реєстри коригувальних проведень, які згодом використовують для формування файла № 02 (включають в обороти звітного місяця).

Визначення кореспонденції рахунків з операцій щодо розподілу прибутку

Зміст операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
Відрахування до резервного фонду	5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження"	5021" Резервні фонди"
Відрахування до загального резерву	5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження"	5020 "Загальні резерви"
Нарахування дивідендів акціонерам	5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження"	3631 "Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами"
Виплата дивідендів акціонерам грошима	3631 "Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами"	1001 "Банкноти та монета в касі банку" 1200 "Коррахунок у Національному банку України"
Облік підтвердженого прибутку, який призначено на капіталізацію, тобто на розширення, банківського бізнесу	5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження"	5030 "Результати минулих років"

Ознайомлення та складання фінансової звітності банку

Фінансова (бухгалтерська) звітність банку - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період.

Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.

Фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію про банк. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.

3.4 Касово-емісійна діяльність банків

Принципи касового обслуговування клієнтів

Особливе значення для організації банками розрахунково-касового обслуговування клієнтів мають такі принципи:

- економічні агенти (юридичні особи) -- власники грошових коштів мають право вибору форми платежу (готівкою, чи безготівково) та право вибору банку, в якому вони хочуть зберігати кошти і через який здійснюватимуть свої розрахунки у безготівковій формі;

- зберігання коштів у банках та переказування їх здійснюється на банківські рахунки, які відкриваються клієнтам на їх прохання при згоді банків. Кожний економічний агент має право відкрити декілька рахунків у різних банках;

- переказ коштів чи видача готівки з рахунку здійснюються банком за розпорядженням власника в порядку визначеної ним черговості та в межах залишку коштів на рахунку. За умови низької платіжної дисципліни, як, наприклад, в Україні в сучасний період, держава може сама визначати черговість платежів, щоб захистити інтереси певних учасників платежів, зокрема державного бюджету;

- форма переказування банком коштів по рахунку клієнта визначається самим клієнтом відповідно до форми безготівкових розрахунків, передбаченої в його господарському договорі (контракті) з контрагентом, при невтручанні банку в договірні відносини між ними.

Суть і значення емісійно-касового регулювання

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;

4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

Здійснюється метою встановлення належного контролю за випуском грошей в обіг та обліком емісійних операцій.

Складання прогнозу касових оборотів банків

Головною метою прогнозування готівкового обігу є визначення необхідного для нормального та безперебійного функціонування економіки обсягу готівки відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики і показників соціально-економічного розвитку країни. Це досягається складанням прогнозів касових оборотів, призначенням яких, насамперед, є економічне обґрунтування можливих змін у розмірі готівкового обігу в прогнозованому періоді.

Розрахунок лімітів залишків готівки в касах клієнтів комерційних банків, складання графіків надходжень і платежів готівкових грошей

Ліміт залишку готівки здійснюється на основі середньоденних надходжень за три місяці або за три дні. Видачу грошей з банку підприємствам здійснюють відповідно до складених графіків. Для своєчасного одержання в уста­нові банку потрібної суми готівки підприємства (підприємці) у встановлені банком строки мають попередити (письмово або усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах та розмінній монеті.

Контрольно-емісійна робота банків зі своєчасного залучення та повноти надходження готівки в касу банку

Основним об'єктом контрольно-аналітичної роботи банків є виручки торговельних підприємств і надходження готівки підприємств сфери обслуговування населення. Тому установи банків в обов'язковому порядку ведуть спеціальний журнал, у якому реєструються усі торговельні та інші підприємства сфери обслуговування, що мають постійну виручку, в тому числі і не виділені на самостійний баланс. Повнота і своєчасність здавання грошової виручки підприємствами контролюються економістами кредитного (комерційного) відділу установ банків. Для здійснення вказаного контролю економісти на підставі згаданого вище журналу складають контрольні відомості за підприємствами, які здають виручку в денні, вечірні каси банків і через підприємства зв'язку, і передають їх бухгалтерам банку за місцем ведення рахунків клієнтів і контролерам вечірніх кас, які щоденно роблять у цих контрольних відомостях відмітки про здавання виручки.

Організація контролю за видачею грошей із каси банку

Підприємства та індивідуальні підприємці одержують готівку з власних поточних рахунків в установах банків у межах наявних на них коштів та на цілі, визначені у чеку. На вимогу банку підприємства зобов'язані представляти розрахунково-платіжні документи, що підтверджують цільове використання готівкових грошей.

Разом із тим видача готівки установами банків військовим частинам, установам, підприємствам і організаціям Збройних сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони та інших міністерств і відомств, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, здійснюється за грошовими чеками без обов'язкового розшифрування цілей, на які готівка одержується.

Організація контролю банку за дотриманням касової дисципліни

Установи банків відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах, які вони обслуговують, незалежно від форми власності не менше одного разу на два роки. При виявленні порушень касової дисципліни перевірка може здійснюватися частіше. При перевірці касової дисципліни установи банків мають право одержувати від підприємств і організацій дані про їх касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання грошей.

Порядок підкріплення операційної каси банку

Якщо ж видатки із каси банку перевищують очікувані касові ресурси, то установи банків звертаються регіонального управління НБУ з проханням підкріплення операційної каси. Заявки на підкріплення операційної каси установи комерційних банків надсилають у встановлені строки і години відділам грошового обігу й емісійно-касових операцій регіональних управлінь НБУ, а копії - дирекціям (управлінням) банку. Суми отриманих підкріплень списуються з кореспондентських рахунків банків.

Звітність банку про касові обороти

Звіт про касові обороти за місяць складається за такою номенклатурою показників, кожному з яких присвоєно відповідний символ. Звіт про касові обороти за кожний день (форма 747) складається за такою ж номенклатурою показників (символів), крім позабалансових показників (символів).

В установах комерційних банків звіти складаються бухгалтерськими працівниками. Для складання звіту про касові обороти, що проходять через каси установ банків, працівниками бухгалтерії ведеться відомість обліку касових оборотів за номенклатурою щоденного та місячного звіту.

3.5 Активні операції комерційних банків. Організація і облік кредитних операцій

3.5.1 Організація роботи з кредитування

Вирішення питань у зв'язку з поданням заявок клієнтів про складання кредитної угоди

Заявки про надання кредиту подаються в електронному вигляді на сайті Приватбанку і обробляються до трьох днів.

Ознайомлення з основними елементами кредитної політики банку

Основними елементами внутрішньої структури кредитної політики банку є:

-- стратегія щодо основних напрямів кредитного процесу;

-- тактика банку щодо організації кредитування;

-- контроль і моніторинг щодо здійснення обраної (узгодженої) стратегії і тактики.

Вимоги банку при вирішенні питання з кредитування клієнта

Кредитування клієнтів здійснюється банками з урахуванням певних особливостей, що притаманні окремим видам позичок. Найсуттєвішими є особливості надання і погашення таких кредитів: під заставу цінних паперів, контокорентного, споживчого й іпотечного.

Перш ніж надати клієнту кредит під заставу цінних паперів, банк повинен з'ясувати:

-- якість цінних паперів (тобто справжність і платоспроможність їхніх емітентів);

-- можливість реалізації цінних паперів на вторинному ринку (наприклад, не реалізуються на фондовій біржі цінні папери пайових товариств і акціонерних товариств закритого типу);

-- котирування цінних паперів на фондовій біржі.

Обов'язковою умовою надання довгострокового споживчого кредиту є страхування об'єктів кредитування на користь банку протягом усього періоду користування позикою.

Комерційні банки використовують таку форму економічних відносин з клієнтами, як контокорентний кредит. Він надається в національній або іноземній валюті відповідно до потреб клієнта в обсязі, який не перевищує встановлений ліміт. Для цього клієнту відкривається контокорентний рахунок (поточний рахунок з овердрафтом). На ньому щоденно відбиваються всі платежі клієнта і надходження на його адресу коштів.

Іпотечний кредит -- довгострокові позички, що надаються банками під заставу нерухомості -- землі і будівель виробничого й житлового призначення. В основу цього кредиту покладена іпотека, що в перекладі з грецької мови означає застава, причому не будь-якого майна, а саме нерухомого (здебільшого будівель і землі).

Складання і оформлення необхідних документів для розв'язання питань про надання позик, оформлення документів, необхідних для відкриття позичкового рахунку

Порядок видачі (надання) позик передбачає такі етапи:

1. Подання в банк заяви.

2. Подання до банку техніко-економічного обґрунтування заходу, на який планується отримати позику, з розрахунком графіка його окупності.

3. Якщо позика видається на оплату продукції, товарів та послуг за угодами, то подаються копії даних угод (контрактів).

4. Для отримання довготермінового кредиту для спорудження об'єктів виробничого призначення подаються додаткові документи.

5. Позичальник, який отримує кредит на витрати виробництва, які не покриваються його власними доходами протягом календарного року, подає до банку прогнозні розрахунки потреби в кредиті загалом на поточний рік із розбивкою за кварталами.

6. Подання позичальником бухгалтерських і статистичних звітів на останню дату, включаючи звіти про фінансові результати, висновки незалежних аудиторів або аудиторських фірм тощо.

Облік заборгованості за етапами здійснення кредитного процесу

Під час укладення кредитної угоди в обліку фіксуються такі записи:

на суму, зазначену в кредитної угоді:

Дебет рахунка 9129 А "Інші зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам";

Кредит рахунка 9900 "Контррахунок";

на суму коштів, перерахованих позичальнику:

Дебет рахунків для обліку наданих кредитів ( 2010, 2062, 2073, 2202 та ін.);

Кредит рахунків для обліку грошових коштів клієнтів (2600, 2620, 1001) або 1200, якщо кредитною угодою передбачено проплату потреб клієнта банком без транзитного зарахування грошей на рахунок клієнта.

Потім облік ведеться відповідно до виду кредиту, нарахування відсотків і сплати кредиту.

3.5.2 Оцінка кредитоспроможності та платоспроможності клієнта

Проведення аналізу фінансового стану клієнта на основі бухгалтерської і статистичної звітності, вибір методів аналізу, оформлення результатів аналізу

Аналіз фінансового стану клієнта, з якого повинен починатися ґрунтовний аналіз всієї його господарсько-фінансової діяльності, є однією з необхідних умов подолання кризових явищ, завоювання певного становища на ринку, підтримання своїх позицій, а в перспективі - нарощування обсягів продажу, а отже, забезпечення вищих прибутків.

Фінансовий стан - характеристика фінансової конкурентоспроможності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими господарюючими суб'єктами.

Узагальнення та оформлення результатів аналізу -- кінцевий етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, крім того, визначається "ціна" досягнення цих результатів. Що більше таких факторів, то складніше підготувати якісь практичні висновки. У цьому разі необхідно зосередити увагу на групуванні факторів за певними ознаками і вибрати головні.

Діючі методи оцінки платоспроможності клієнта

Оцінка кредитоспроможності позичальника може здійснюватись двома методами:

- метод коефіцієнтів ґрунтується на доборі оптимальних для конкретного позичальника коефіцієнтів та їх нормативних значень і аналізі їх у динаміці й порівнянні з середнім значенням у галузі або із значеннями на аналогічних підприємствах;

- метод рейтингової оцінки ґрунтується на присвоєнні певної оцінки (бала) за значення того чи іншого показника в кожній групі коефіцієнтів (на вибір банку) відповідно до встановленої банком шкали. Потім виводять загальну оцінку (бал), яка й визначає ступінь кредитоспроможності конкретного позичальника.

Автоматизація процесів оцінки платоспроможності юридичних осіб

Операції з аналізу стану потенційного позичальника та оцінки ризику його кредитування можна розподілити на дві групи: операції, що не підлягають формалізації, та операції, які можуть бути формалізованими.

До операцій, які складно формалізувати, належать процедури аналізу документальних та недокументальних відомостей про позичальника. Проводиться всебічний аналіз потенційного позичальника. Основним джерелом даних для проведення такого аналізу є документи, які надає клієнт в банк разом із заявкою на кредитування. Крім вивчення основних напрямів діяльності клієн­та та його майнового стану, застави чи гарантійних зобов'язань, необхідно звернути увагу на такі фактори, як репутація клієнта, його професіоналізм, ставлення до своїх кредитних зобов'язань в минулому тощо. Тобто для проведення неформального, якісного аналізу, крім інформації, яку надає клієнт, та інформації, що зберігається про нього в архівних файлах бази даних, необхідно використовувати інші джерела інформації: публікації в періодичних виданнях, відомості з виставок, презентацій, рекламних буклетів, дані податкових інспекцій та інші дані.

Формалізована частина аналізу і оцінки кредитоспроможності позичальника залежить насамперед від структури, розмірів банку, його кредитної політики.

Оцінка платоспроможності "нового" і "старого" клієнта ( поточна, попередня,перспективна платоспроможність)

Оцінка платоспроможності клієнта зазвичай базується на аналізі наступних критеріїв:

- якість управління компанією (рівень менеджменту);

- характер операції, що кредитується;

- досвід роботи банку з даним конкретним клієнтом (кредитна історія);

- стан галузі та регіону, конкурентоспроможність клієнта, положення конкретного клієнта у зазначеній галузі;

- фінансове становище клієнта;

- можливість надання клієнтом майна для використання як іншого забезпечення.

Використання методики оцінки фінансового стану клієнта, розробленої працівниками установи банку

Комплексний аналіз фінансового стану позичальника доцільно проводити в наступній послідовності:

- аналіз структури активів і пасивів позичальника;

- аналіз грошових потоків позичальника;

- аналіз фінансової стійкості позичальника;

- аналіз ефективності діяльності позичальника.

Складання аналітичних таблиць, які характеризують розмір, ліквідність майна та його джерела; стан запасів і витрат, джерела формування запасів; структура і розмір фінансових ресурсів клієнтів ( оформити як додатки)

Див. Додатки №5-8

Кредитоспроможність клієнта

Кредитоспроможність -- це наявність передумов для одержання позик і спроможність повернути їх.

Об'єктами статистичного аналізу є окремі позичальники (юридичні та фізичні особи).

Оцінювання кредитоспроможності клієнтів банку є найважливішою складовою оцінки банківського (насамперед кредитного) ризику.

Підведення підсумків аналізу і висновки про фінансовий стан клієнта, його зміни,клас позичальника

За результатами оцінювання фінансового стану позичальники зараховуються банком до відповідного класу. При цьому позичальників - юридичних осіб (крім банків) за рейтингом надійності зараховують до одного з п'яти класів:

1) Клас "А".

Позичальники, які зараховані до цього класу, характеризуються доброю фінансовою діяльністю.

2) Клас "Б".

Фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою.

3) Клас "В".

Фінансова діяльність позичальників, віднесених до цього класу, є задовільною і потребує детальнішого контролю.

4) Клас "Г".

Позичальники, які належать до цього класу, характеризуються незадовільною фінансовою діяльністю.

5) Клас "Д".

Фінансова діяльність позичальників, віднесених до цього класу, є незадовільною і збитковою.

3.5.3 Короткострокове кредитування

Проведення аналізу кредитної заявки в зв'язку з кредитною політикою банку, розрахунок кредитоспроможності конкретного клієнта

У стандартах кредитування мають бути відображені такі основні моменти:

- перелік документів, що подаються в банк позичальником для отримання кредиту;

- порядок проведення попередньої співбесіди (інтерв'ю) з позичальником;

- вимоги щодо забезпечення кредитів, гарантій і поручительств;

- правила організації кредитного процесу;

- порядок оцінки кредитоспроможності позичальника;

- вимоги щодо оформлення кредитної документації;

- зразки документів (кредитна угода, договір застави, поручительства тощо).

Оцінка ефективності позичкового об'єкта, забезпеченість його контрактами

Оцінка вартості позикового капіталу має наступні особливості:

1) цей процес завжди пов'язаний зі збільшенням вихідних грошових потоків на підприємстві;

2) вартість позикового капіталу пов'язана також з оцінкою кредитоспроможності позичальника з боку суб'єкта, який надає позику;

3) сума фінансових витрат, пов'язаних з позикою, знижує суму прибутку через зменшення оподатковуваного прибутку.

Складання розрахунку умов кредитної угоди, розмір і строк позики, процентна ставка за позику, порядок повернення позики і процентів гарантії повернення позики, режим позичкового рахунка (простий, спеціальний контокорентний)

Усі умови надання кредитів є чітко уніфіковані у відповідному витягу Умовах та правилах користування послугою кредитування фізичних осіб від банку. Умови залежать від виду кредиту.

Складання і оформлення кредитних договорів з різними категоріями клієнтів і на різних умовах видачі позик

Кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

Стандартна форма кредитного договору складається з кількох обов'язкових розділів:

* боргове зобов'язання, підписане позичальником, на основну суму боргу, де також зазначено відсоткову ставку за кредитом, умови й графік його видачі та погашення;

* забезпечення: опис, характеристика, оцінка вартості, умови і строки переходу права власності до банку для погашення заборгованості;

* обмежувальні умови, які можуть стримувати дії позичальника (періодичне надання звітності, підтримка ліквідності, страхування застави тощо), або забороняти певні дії без згоди банку (не продавати активи, не виплачувати високі дивіденди, не брати участі у злитті компаній тощо);

* гарантії позичальника, які засвідчують, що вся надана інформація достовірна;

* відповідальність сторін за невиконання договірних зобов'язань, де міститься перелік випадків та опис юридичних дій і повноважень кожного учасника угоди.

Порядок оформлення додаткової угоди

Висновок додаткової угоди ставить своєю метою розірвання або зміну умов договору. Перед тим, як укласти додаткову угоду, слід уважно вивчити всі істотні умови і положення договору.

Оформлення розпорядження операційному відділу про відкриття позичкового рахунку

Видача кредиту оформляється розпорядженням кредитного відділу банку, операційного відділу про відкриття клієнту позичкового рахунку.

Перевірка і оформлення документів при видачі позики ( заяви,зобов'язання)

Обов'язковою умовою здійснення фінансово-розрахункових операцій є документування їх. Система фінансово-розрахункової документації покликана забезпечити повну збереженість грошових, а також інших ресурсів, точне виконання фінансових, банківських та інших операцій, вчасне відображення виробничих операцій, запобігання фінансовим порушенням і зловживанням, можливість документального обґрунтування відповідальності службових осіб, право здійснювати грошово-розрахункові операції у фінансових і банківських органах.

Основна риса фінансово-розрахункової документації - її сувора стандартизація.

Особливості видачі і повернення позик за простим позичковим рахунком, спеціальним контокорентним і іншими нетрадиційними рахунками

Так звичайний позичковий рахунок і спеціальний відрізняються між собою особливостями функціонування, а саме:

-- спеціальний позичковий рахунок відкривається, коли клієнт постійно користується кредитом;

-- при видачі кредиту зі спеціального позичкового рахунка відкривається кредитна лінія;

-- видача кредиту здійснюється в межах кредитної лінії по мірі необхідності;

-- кожна видача кредиту не оформлюються документами;

-- погашення кредиту здійснюється шляхом зарахування ви­ручки в кредит (К1) цього рахунка.

Простий позичках застосовується для кредитуван­ня разових проектів. Режим його дії такий:

-- видача і погашення кредиту проводиться у разовому порядку -- кожна видача кредиту оформлюється документами;

-- виручка зараховується на поточний рахунок позичальник;

-- кредит погашається шляхом перерахування коштів із поточ­ного рахунка на позичковий.

Документація, необхідна для видачі позик на умовах страхування, під заставу, поруку,гарантію

Страхування означає, що банки повинні створювати страхові фонди як на макро-, так і мікрорівнях, а також страхувати окремі кредитні угоди в спеціалізованих страхових компаніях на основі окремих страхових угод.

Ще однією формою забезпечення кредиту є гарантія, чи порука, -- зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника У разі його неплатоспроможності.

Для гарантії підприємство-гарант перед тим, як видати гарантійний лист підприємству, що звернулося до нього з проханням виступити гарантом по позичці, надає цей лист в свою установу банку.

Перевірка складання документації

На стадії документування кредитний договір, договір застави та інші документи (гарантії, підтвердження прав власності тощо) мають ретельно перевіряти юридичні служби та представники контролюючих підрозділів з метою недопущення помилок і зниження документарного ризику.

Оцінка предмета застави

Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Проведення банківського контролю в процесі кредитування (моніторингу)

Під банківським кредитним моніторингом розуміють механізми проведення банком контролю протягом усього процесу кредитування, що сприяє оптимізації системи організації кредитної діяльності банку.

Головною метою банківського кредитного моніторингу с аналіз позичальника та його кредитної документації для прийняття рішення щодо надання кредиту, відстеження зміни кредитоспроможності позичальника після надання кредитних коштів і визначення конкретних дій, які необхідно здійснити у разі виникненні проблем.

Ведення кредитної інформації позичальника

Кредитна історія (справа) позичальника - інформація про виконання позичальником у минулому зобов'язань за кредитними операціями за укладеними з банком (іншими банками) договорами. Кредитна справа позичальника в банку акумулює в собі інформацію про усі взаємозв'язки банку і клієнта з приводу проведення кредитної операції.

Проведення попереднього контролю при оплаті розрахункових документів за рахунок позики

В документах в першу чергу перевіряється правильність складання, дати і виправлення.

Проведення банківського контролю за цільовим використанням позик та своєчасним і повним поверненням позик

Цільовий характер кредитування припускає вкладання позичкових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит надається позичальнику, як правило, на конкретну ціль, а не тому що у нього виникла нагальна потреба в коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позички, тому що тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу.

Оформлення операцій щодо пролонгації, переоформлення і дострокового погашення позик при порушенні умов кредитного договору

При виникненні певних порушень умов кредитного договору з боку позичальника банк має право застосовувати економічні і правові санкції.

У разі погіршення економічного стану позичальника використання ним кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, надання недостовірної звітності й запущеності бухгалтерського обліку, несвоєчасного повернення кредиту, а також у випадку, коли наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право пред'явити вимогу про дострокове стягнення кредиту і процентів за ним, у тому числі шляхом спрямування стягнення на забезпечення в установленому законодавством порядку.

Розрахунок нових строків повернення сум платежу та інших елементів

При виникненні будь-якого з наступних подій певних порушень з боку позичальника банк на свій розсуд має право змінити умови Договору - змінити умови кредиту, встановивши термін повернення кредиту 61-ий день з моменту порушення зобов'язань Позичальником з погашення кредиту та вимагати від Позичальника повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його використання, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Порядок нумерації особових позичкових рахунків

Приклад нумерації особового рахунку

Відкриття особового рахунку фізичній особі для обліку наданого кредиту "на невідкладні потреби":

* балансовий рахунок другого порядку - 45507 (розряди 1-5);

* код валюти (російський рубль) - 810 (розряди 6-8);

* захисний ключ - 0 (розряд 9);

* номер філії (відділення) - 1 014 (розряди 10-13);

* порядковий номер особового рахунку - 0000888 (розряди 14-20).

Оформлення часткового повернення позики

За погодженням з банком здійснювати часткове погашення кредиту . При цьому позичальник зобов'язаний сплатити банку суму відсотків , суми винагороди у відповідності з даними умовами та правилами та Генеральної угоди , неустойку (штраф , пеню), якщо на момент дострокового погашення частини у банку виникли підстави для стягнення неустойки.

Нарахування і погашення процентів за строковими і простроченими позиками

У разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, включаючи заборгованості, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 4%, але не менше 100 грн від суми простроченої заборгованості по кредиту, в тому числі заборгованості, яка виникла у разі порушення позичальником термінів по сплаті відсотків за користування кредитом за кожен день прострочення, але не менше 1 (однієї) гривні.

у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом, в розмірі, зазначеному в генеральній угоді , позичальник сплачує банку штраф у розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом. Сплата штрафу здійснюється позичальником за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця належного виконання позичальником зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом .

3.5.4 Довгострокове кредитування

Оформлення кредитної угоди і документів на видачу довгострокового кредиту

У процесі надання довгострокового кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за узгодженням з банком такі матеріали:

- проектно-кошторисну документацію

- основні техніко-економічні показники проекту;

- контракт на будівництво;

- документи на право землекористування;

- позитивне рішення екологічної експертизи;

- план технічного переозброєння.

Кредитна угода може оформлятися на одноразову видачу кредиту або як кредитна лінія.

Відкриття позичкового рахунку та його нумерація

Позичковий рахунок - рахунок банку, що відкривається для обліку виданих та погашених позичок. Цей рахунок активний, за дебетом рахунку відображається розмір позичкової заборгованості, за кредитом - її погашення. Позичка вважається виданою за фактом зарахування грошових коштів на розрахунковий або поточний рахунок позичальника, на рахунок каси (для фізичних осіб) і кореспондентський рахунок (для кредитних організацій).

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в кредитних організаціях кредити, надані клієнтам, відображаються але розділу 4 (рахунки 441-457). Аналітичний облік здійснюється в розрізі позичальників але кожному кредитному договору.

Нарахування та плата процентів за кредитом

Нарахування процентів - це технічна операція, яка проводиться банком з визначення, розрахунку та відображення на рахунках бухгалтерського обліку банку плати за користування наданими кредитними ресурсами.

Нарахування процентів за кредитами банків може здійснюватися з використанням схеми простого і складного процента. Сплачуються проценти щомісячно або одноразово залежно від способу сплати кредиту.

Проведення перевірки якості інвестиційних проектів

Побудова системи моніторингу реалізації інвестиційного проекту має базуватися на основі таких принципів:

1. Вибір для спостереження найбільш важливих напрямів реалізації інвестиційного проекту.

2. Побудова системи інформаційних (звітних) показників з кожного напряму реалізації інвестиційного проекту

3. Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників з кожного напряму реалізації проекту.

4. Встановлення періодичності формування звітної бази даних (інформаційних та аналітичних показників).

5. Аналіз основних причин, які призвели до відхилення фактичних результатів від передбачених.

6. Виявлення резервів та можливостей нормалізації ходу реалізації інвестиційного проекту.

7. Обґрунтування пропозицій з зміни календарного плану та бюджету інвестиційного проекту.

Оформлення кредитних договорів за довгостроковим кредитом на договірній основі і кредитуванню державних капітальних вкладень

Кредитний договір -- цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов'язання та економічну відповідальність комерційного банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції. Кредитні відносини між кредитором (банком) і позичальником обов'язково набувають договірного характеру. В правовій державі має забезпечуватися повноцінна правова основа кредитного процесу. Здійснення кредитного обслуговування на договірній основі передбачається Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоби він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин банку з клієнтом (позичальником).

Розрахунок строків і сум погашення кредитів

Погашення (повернення) позики здійснюється або однією сумою одночасно по закінченні строку користування позикою, або періодично (поступово) протягом всього терміну дії кредитної угоди. Конкретний спосіб погашення позики передбачається в тексті кредитного договору і термінового зобов'язання.

Первинним джерелом погашення кредиту є доходи позичальника. У разі фінансової неспроможності позичальника джерелом повернення позики може виступати виручка від реалізації заставленого майна, перерахування коштів гарантом або страховою компанією. Позика може бути відшкодована також шляхом продажу активів позичальника, продажу акцій, отримання позики в іншого кредитора тощо.

Нарахування процентної ставки за користування кредитом

Процентна ставка за кредитом -- це річна плата за використання позики, виражена у відсотках. Вона розраховується банком або кредитною компанією, виходячи із загальної суми кредиту або невиплаченої його частки. Процентні ставки за кредитами є найважливішими показниками, за якими можна порівнювати різні пропозиції по кредитах у банках і компаніях.

Оформлення документів на видачу кредиту

Для отримання кредиту й оформлення кредитного договору позичальник подає до установи банку такі документи:

- заяву на одержання кредиту;

- паспорт;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

- анкету позичальника;

- довідку з місця постійної роботи позичальника із зазначенням посади та отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань із нього. Індивідуальний підприємець подає декларацію про доходи, завірену податковою адміністрацією. Пенсіонери подають довідку про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

- документи, що підтверджують інші доходи для визначення платоспроможності позичальника;

- документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя;

- письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обґрунтування).

Вибір забезпечення кредиту

Застава- спосіб забезпечення повернення кредиту, коли банк-кредитор у разі невиконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту і сплати процентів за ним має право задовольнити свої вимоги з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами, згідно з чинним законодавством України. Застава передбачається договором або Законом.

При укладенні угоди про заставу необхідно керуватися Законом України "Про заставу" та методичними рекомендаціями НБУ щодо застосування комерційними банками Закону України "Про заставу".

Угода про заставу укладається між банком-заставодержателем і заставодавцем у письмовій формі. У ній обумовлюються: вид застави (товари, основні засоби, цінні папери), її розмір, терміни виконання зобов'язання щодо повернення кредиту і процентів за ним, склад (опис) та вартість заставленого майна, вид застави (має передбачатися, що заставлене майно залишається у заставодавця або передається у володіння заставодержателя), місцезнаходження предмета застави, зобов'язання щодо страхування заставленого майна, а також інші умови, стосовно яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. При цьому страхування транспортних засобів згідно з Законом України "Про заставу" є обов'язковим.

Оформлення заборгованості за довгостроковим кредитом строковим зобов'язанням

До довгострокових зобов'язань належать такі зобов'язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл, якщо він становить більш як 12 місяців. Довгостроковими зобов'язаннями є:

-- довгострокові кредити банків;

-- інші довгострокові фінансові зобов'язання;

-- відстрочені податкові зобов'язання;

-- інші довгострокові зобов'язання.

П(С)БО 11 "Зобов'язання" передбачає, що зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зо­бов'язання, якщо первинний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позико­давця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довго­строковим, якщо:

-- позикодавець до затвердження фінансової звітності пого­дився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

-- не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Контроль за цільовим використанням кредиту

У процесі кредитування банк здійснює контроль за цільовим використанням позичальниками наданих кредитів шляхом перевірки документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.

Відповідно до строків, встановлених довгостроковими кредитними договорами, індивідуальні позичальники надають банкові документи, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту

3.5.5 Організація видачі споживчого кредиту

Ознайомлення з порядком відкриття позичкового рахунка та його нумерацією

Позичковий рахунок - рахунок банку, що відкривається для обліку виданих та погашених позичок. Цей рахунок активний, за дебетом рахунку відображається розмір позичкової заборгованості, за кредитом - її погашення. Позичка вважається виданою за фактом зарахування грошових коштів на розрахунковий або поточний рахунок позичальника, на рахунок каси (для фізичних осіб) і кореспондентський рахунок (для кредитних організацій).

Відкриття особового рахунку фізичній особі для обліку наданого кредиту:

балансовий рахунок другого порядку;

код валюти;

захисний ключ;

номер філії (відділення);

порядковий номер особового рахунку.

Проведення оцінки платоспроможності фізичної особи

До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи зокрема належать:

- сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання);

- накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника);

- коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та відсотками/комісіями за ним);

- забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)) та його ліквідність.

Визначення розміру кредиту, що видається в зв'язку з цільовим призначенням, рівнем доходу позичальника та іншими факторами

Розмір кредиту в будь-якому випадку обчислюється індивідуально.

Оформлення документів для видачі кредиту і укладення кредитного договору із довгострокового споживчого кредиту

Для довгострокового споживчого кредиту потрібен паспорт, довідка з місця роботи не обов'язкова, заявку можна залишити на сайті https://privatbank.ua. Подальше рішення банку про надання кредиту здійснюється під час зв'язку з клієнтом і зустрічі. Також можливо оформити кредит у відділенні банку або подати заявку через приват24. Видача кредиту здійснюється протягом 2-3 робочих днів після того, як до банку буде надано необхідні документи продавця з нерухомості та Ваші документи для оформлення кредиту: паспорт, ІПН, довідку про доходи за останні 6 місяців. Крім першого внеску (не менше за 25% від вартості нерухомості), потрібно буде оплатити страховий платіж - до 1% від вартості нерухомості та незалежну експертну оцінку - 150 грн.

Оформлення документів для видачі кредиту і укладання кредитного договору із короткотермінового споживчого кредиту

Для короткотермінового споживчого кредиту не вимагається ніяких документів чи укладання договору.

Нарахування процентів за кредит, порядок повернення споживчого кредиту

Споживчий кредит надається на поточні потреби населення. У "Приватбанку" він надається на таких умовах:

1. Оплата частинами: при цьому виді кредитування від позичальника не вимагається жодних документів, а лише наявність карт "Універсальна Gold", "Універсальна" або елітної картки для VIP-клієнтів. Можливий у магазинах, які є партнерами Приватбанку. Максимальний строк - 24 місяці, максимальна сума розраховується індивідуально. Дізнатися про максимальну суму покупки можливо за сервісом, надіславши SMS на номер 10060 із текстом chast.

2. Миттєва розстрочка: застосовується, послуга "Оплата частинами" не доступна в магазині. Здійснюється на таких самих умовах, що й оплата частинами, але з щомісячною комісією - 2,9% від вартості товару.

3. Кредит на авто: надається для нового і б\у транспорту. Надається на таких умовах для авто:

- ставка по розстрочці нового - 35%, б\у - 28%;

- витрати на державну реєстрацію автомобіля - 440 грн;

- пенсійний фонд для нового - 1 500 грн ;

- GPS датчик для нового - 1 750, б\у - 2 100 грн;

- виплачується з авансом щомісячними платежами в термін до 5 років.

4. Кредит на нерухомість надається максимум на 20 років з авансом від 25% і ставкою від 18%.

виробничий практика комерційний фінансовий

4. Пропозиції та рекомендації щодо подальшого вдосконалення підготовки і проведення практики студентів навчального закладу в установах та організаціях

Вважаю, що традиційна система виробничої практики потребує оптимізації, яка передбачає науково обґрунтований вибір переліку завдань (змісту практики), спрямованих на реалізацію професійно-особистісної моделі конкурентоздатного фахівця, та вдосконалення організації навчально-виробничого процесу на провідних підприємствах галузі з метою поступального розвитку учнів під час навчально-трудової продуктивної діяльності. При цьому, якщо технологічне устаткування, яке виступає засобами навчання, забезпечує відповідно до цілей професійно-практичної підготовки, розвиток пізнавальної діяльності студентів від інформаційно-знакової до результативно-цільової, а також передбачається виконання кожним студентом сукупності фахових завдань, диференційованих за рівнями навчально-виробничої діяльності, то можна говорити про комплексну оптимізацію виробничої практики.

Крім того, враховуючи необхідність перебороти відстороненість роботодавців від проблем підготовки трудових кадрів, доцільно у кращих ВНЗ власними силами створювати навчально-виробничі потужності з штатними робочими місцями для учнів і відповідним устаткуванням, які повністю імітують реальне виробництво та трудові стосунки, максимально наближені до реальних. Такі навчально -виробничі ВНЗ (навчальні фірми, цехи, готелі, ресторани тощо) вже досить давно довели свою доцільність і в психолого-педагогічному сенсі, і як суттєве джерело покращення матеріально-технічної бази та бюджету закладу. Ця форма організації виробничої практики полегшує адаптацію учнів під час переходу від підготовки на практичних заняттях до реальних умов роботи, сприяє соціалізації особистості на початку трудової діяльності.

Размещено на Allbest.ru

...