Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ "Хмільниксільмаш")

Размещено на http://www.allbest.ru

Вінницький національний технічний університет

Інститут менеджменту

Кафедра фінансів

Пояснювальна записка

до дипломної роботи

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»

на тему:

УПРАВЛІННЯ ОПТИМІЗАЦІЄЮ ВХІДНИХ ТА ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА

(НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ХМІЛЬНИКСІЛЬМАШ»)

08-43.БДР.015.00.130.ПЗ

Виконав: студент 4 курсу, групи МОф-10

Сюй Ісу

Вінниця ВНТУ - 2014 рік

АнотаціЇ

В дипломній роботі визначено економічну сутність грошових потоків, охарактеризовано грошові потоки за класифікаційними ознаками, обґрунтовано механізм управління грошовими потоками та досліджені методи аналізу ефективності управління грошовими потоками, проведено аналіз основних показників діяльності, грошових потоків та оцінено ефективність системи управління грошовими потоками ПАТ «Хмільниксільмаш», розроблені заходи щодо удосконалення системи управління грошовими потоками ПАТ «Хмільниксільмаш».

Ключові слова: грошові кошти, грошовий потік, рух грошових коштів, операційна діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність.

грошовий потік управління

В дипломной работе определена экономическая сущность денежных потоков, охарактеризованы денежные потоки по классификационным признакам, обосновано механизм управления денежными потоками и исследованы методы анализа эффективности управления денежными потоками, проведен анализ основных показателей деятельности, денежных потоков и оценена эффективность системы управления денежными потоками ПАО «Хмельниксельмаш», разработаны мероприятия по усовершенствованию системы управления денежными потоками ПАО «Хмельниксельмаш».

Ключевые слова: денежные средства, денежный поток, движение денежных средств, операционная деятельность, инвестиционная деятельность, финансовая деятельность.

In diploma work defined the essence of economic cash flow, cash flows characterized by classification attributes, the mechanism of cash flows and the methods of analyzing the effectiveness of cash flows, analysis of key performance indicators, cash flow and effectiveness of cash management Public Company «Hmilnyksilmash», developed measures to improve the management of cash flows Public Company «Hmilnyksilmash».

Key words: money, cash flow, cash flow operating activities, investment, financial activities.

ВСТУП

Підприємницький сектор України працює в період ринкових перетворень в Україні, що характеризується мінливістю та невизначеністю чинників зовнішнього середовища. У зв'язку з цим, посилюється роль та значення ефективного функціонування промислових підприємств - основної складової реального сектора економіки. Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потребу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління їх фінансово-господарською діяльністю, серед яких особливої уваги заслуговує організація управління грошовими потоками.

Діяльність господарюючих суб'єктів це складний динамічний процес, що характеризується безперервним рухом грошових коштів, в результаті якого формуються вхідні та вихідні грошові потоки. Управління ними має важливе значення для реалізації ключових цілей підприємств будь-якої форми власності та є запорукою їх сталого фінансового стану. Адже шляхом збалансування обсягів надходження і використання грошових коштів та синхронізації їх у часі досягається забезпечення фінансової рівноваги та прискорення реалізації внутрішньогосподарських завдань господарських суб'єктів. І, навпаки, відсутність належної уваги до управління грошовими потоками може значно ускладнити роботу підприємств, спричинивши загрозу банкрутства.

У розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками підприємств важливий внесок зробили такі вітчизняні та зарубіжні економісти, як І. Бланк, В. Бочаров, Є. Бріґхем, Дж. К. Ван Хорн, В. Галасюк, А. Горбунов, А. Кінг, Г. Ковальчук, Б. Колас, Ч. Лі, Л. Лігоненко, Л. Павлова, А. Поддєрьогін, Т. Рубінштейн, Є. Сорокіна, І. Тивончук, М. Тутарінова, Дж. Фіннерті, Н. Хахонова, Ю. Ямпольський. Водночас, єдиної теоретичної бази, яка б охоплювала увесь комплекс питань управління грошовими потоками господарських суб'єктів, у працях науковців ще не сформовано. Не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії „грошові потоки”, критеріїв, відповідно до яких здійснюється їх класифікація, відсутні чіткі формулювання цілей та завдань управління грошовими потоками підприємств. Окрім того, методики їх аналізу та планування, розроблені зарубіжними економістами, орієнтовані на стабільну ринкову економіку, а тому для трансформаційних умов мають невисоку практичну цінність.

Відсутність дієвого організаційно-економічного механізму управління грошовими потоками підприємств є також однією із проблем. Необхідно поглибити наукові дослідження структури та функцій цього механізму, вирішити завдання, що стосуються розроблення методологічних рекомендацій із визначення ефективності управління грошовими потоками і розрахунку оптимальної величини залишку грошових коштів, підвищення рівня розрахунково-платіжної дисципліни підприємницьких структур. Це неможливо без глибоких досліджень особливостей, що визначають грошові потоки кожного суб'єкта господарювання в неусталених економічних системах.

Зазначені вище проблеми зумовили вибір теми дипломної роботи, дозволили визначити мету та основні завдання наукового дослідження.

Метою дипломної роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій з удосконалення системи управління грошовими потоками підприємства. Для досягнення цієї мети у роботі поставлено такі завдання:

- визначити економічну сутність грошових потоків;

- охарактеризувати грошові потоки за класифікаційними ознаками;

- обґрунтувати механізм управління грошовими потоками;

- дослідити методи аналізу ефективності управління грошовими потоками;

- проаналізувати основні показники діяльності та грошові потоки підприємства ПАТ «Хмільниксільмаш»;

- оцінити ефективність системи управління вхідними та вихідними грошовими потоками ПАТ «Хмільниксільмаш»;

- розробити заходи щодо удосконалення системи управління грошовими потоками ПАТ «Хмільниксільмаш».

Об'єктом дослідження є грошові потоки ПАТ «Хмільниксільмаш».

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками вітчизняних підприємств.

У роботі використано сукупність наукових методів дослідження: аналізу і синтезу, абстрагування, узагальнення (для розкриття економічної суті явищ та обґрунтування категоріального апарату), статистичний, моделювання, порівняння, індукції, дедукції (при розробленні інструментів стратегічного аналізу ефективності управління грошовими потоками підприємств і методики розрахунку страхового резерву грошових коштів) тощо.

Теоретико-методологічною та інформаційною основою дослідження є основні теоретичні положення управління грошовими потоками підприємств, праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, законодавчі та нормативні акти України з питань оподаткування, регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, офіційні статистичні дані, матеріали бухгалтерського обліку і звітності об'єкта дослідження.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Визначення економічної сутності грошових потоків

Невід'ємним елементом усіх сторін життя людей, усіх стадій суспільного виробництва є грошові кошти. Так, ще в працях А. Антоновича наголошувалось на винятково важливому значенні грошей у стимулюванні виробництва. Він писав: „Ми прагнули довести, що гроші мають безсумнівне значення у виробництві. Цінність або гідність грошової одиниці ми визначаємо якістю її роботи” [1, с.212]. На думку вченого, гроші є силою, що з'єднує чинники виробництва. „Гроші, спрямовані на продуктивні заняття, зазначав він, призводять до цілеспрямованого поєднання чинників виробництва, до збільшення того попиту на продукти, котрий уречевлюється у них, стимулюючи бажане і сприятливе пожвавлення промисловості” [1, с.212].

Значення та роль грошей на рівні підприємства в умовах ринкової економіки були з'ясовані ще Дж. Кейнсом у його всесвітньо відомій праці „Загальна теорія зайнятості, процентів та грошей” (1936 р.). Згідно із дослідженнями Дж. Кейнса існують три основні причини, що спонукають підприємство мати гроші [2, с.4]:

- рутинність - грошові кошти використовуються для виконання поточних операцій;

- обережність - грошові кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;

- спекулятивність - грошові кошти необхідні для несподіваного вигідного інвестування.

Грошові кошти на рівні господарського суб'єкта розглядають як ресурс і як результат діяльності підприємства.

Гроші є матеріальною основою фінансових ресурсів підприємства. Їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, що можуть інвестуватись у новий цикл господарської діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності його активів.

Одночасно грошові кошти є результатом операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. Обсяг їх генерування в процесі операційної діяльності засвідчує визнання ринком товарів та послуг, що пропонуються підприємством. Гроші як результат інвестиційної діяльності, характеризують, з одного боку, отриманий поточний ефект їх збільшення у порівнянні з сумою, авансованою в інвестиційні проекти, а з іншого боку, обсяги іммобілізації грошової маси з інвестиційних проектів у зв'язку із їх закінченням або виходом із них. Грошові кошти як результат фінансової діяльності характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку.

Значущість та роль грошей на рівні ділових одиниць обумовлює необхідність їх ґрунтовного дослідження. Грошові кошти підприємства характеризують на базі застосування статичного та динамічного підходів (рис. 1.1) [2, с.20].

Рисунок 1.1 - Взаємозв'язок статичного (залишок грошових коштів) та динамічного (грошовий потік) підходів до оцінки грошових коштів підприємств

Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок (запас) коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на певний момент часу. Основним недоліком цього підходу є ігнорування чинника часу, що не дозволяє аналітику об'єктивно оцінити платоспроможність підприємства.

Це обумовлює виникнення й розповсюдження в літературі динамічного підходу до визначення грошових коштів, в основі якого лежить поняття „грошові потоки”.

Грошові потоки - це одна із основних економічних характеристик функціонування підприємства. Серед трьох найважливіших параметрів його господарської діяльності - виручка від реалізації продукції, прибуток та грошові потоки - останнім, на нашу думку, повинна відводитись домінуюча роль. Оскільки, як зауважив відомий спеціаліст Я. Соколов у монографії „Основи теорії бухгалтерського обліку”, на практиці існує своєрідний парадокс: „прибуток є, а грошей немає” [3, c.66].

Основними відмінностями між сумою отриманого прибутку та грошовими потоками є наступні:

- прибуток відображає грошові та негрошові доходи протягом певного періоду, що не співпадає із реальним надходженням грошових коштів;

- прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження грошових коштів;

- при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються при її реалізації, а не в момент їх оплати.

Попри всю важливість, економічна категорія „грошові потоки” ще не має достатнього висвітлення в науковій та навчально-практичній фаховій літературі. І хоча окремими авторами охарактеризовано це поняття, все ж існує величезна плутанина у визначенні як терміну, так і його змісту. Явище неоднозначного тлумачення ускладнює процес дослідження, особливо для початківців, яким важко з'ясувати глибше суть питання через неоднозначне трактування основоположних понять, не говорячи вже про те, що без з'ясування цих базових моментів не можливе подальше висвітлення концептуальних засад функціонування грошових потоків підприємств та побудови ефективного механізму управління ними. Адже ще Сократ сказав, що точне логічне визначення понять - головна умова істинного знання.

Отже, на першому етапі нашого дослідження розглянемо існуючі підходи до тлумачення грошових потоків вітчизняними та зарубіжними економістами.

Нами виявлено суттєві розбіжності в поглядах науковців до визначення та трактування змісту цього поняття. Скажімо, паралельно з існуючими термінами „грошові потоки”, „грошовий потік” трапляються визначення „фінансові потоки”, „рух грошових коштів”, „cash flow” або ж український аналог „кеш фло”.

1. Відмінність понять „грошові потоки” та „фінансові потоки”.

Деякі автори [4, c.8; 5, с.65] ототожнюють поняття „грошові потоки” та „фінансові потоки”. Це створює плутанину, адже їх необхідно розрізняти. Фінансові потоки - економічна категорія, яка ілюструє фінансові відносини в рамках всієї фінансової системи підприємства і, на нашу думку, характеризує рух фінансових ресурсів, в той час, як грошові потоки - вужче поняття, що визначає рух грошових коштів та їх еквівалентів. Зокрема О. Васюренко та Г. Азаренкова теж наголошують, що ототожнення грошових та фінансових потоків є не зовсім правильним і визначають фінансовий потік як „цілеспрямований рух, зміну (обсягів, форм і видів) фінансових ресурсів певного суб'єкта господарювання, що відбувається спільно з відповідними йому грошовими потоками” [6, с.33]. На думку цих авторів, рух грошей і фінансових ресурсів утворює взаємозалежні відносини і досліджувати їх функціонування необхідно в комплексі.

2. Вживання термінів „грошові потоки” та „сash flow”.

Cash-flow - у дослівному перекладі з англійської - це готівковий потік. Так, Оксфордський тлумачний словник [7] визначає cash flow так: „cash flow (рух готівки): суми готівкових коштів, отримані чи виплачені підприємством, які часто аналізуються за різними статтями”. Проте готівкою наші зарубіжні колеги і партнери називають не лише ті гроші, які тримають у руках, тобто в касі (cash), а всі без винятку грошові надходження і виплати, що проходять по касових (готівкових) і банківських (безготівкових) рахунках підприємства. Український аналог цього терміну - „живі гроші”. Це всі надходження і виплати, які не є бартерним обміном чи тимчасовими боргами, зарахованими до обсягів реалізації чи авансів виданих (дебіторська заборгованість) або неоплачених витрат чи авансів отриманих (кредиторська заборгованість).

3. Відмінність між поняттями „грошові потоки” та „потік (рух) грошових коштів”.

Паралельно із визначенням „грошові потоки” існує також термін „рух грошових коштів”, однак необхідно підкреслити відмінності цих термінів. Потік грошових коштів, на наш погляд, треба розуміти як рух виключно грошових коштів, у той час, як грошові потоки необхідно трактувати як рух не лише грошових коштів, але і їх еквівалентів. Так, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (далі - МСБО) визначають поняття грошових потоків так: „грошові потоки - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів” [8, с.106].

Грошові кошти та їх еквіваленти своєю чергою визначені МСБО в такий спосіб: „грошові кошти складаються з готівки в касі і депозитів до запитання”. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості [8, с.106].

4. Порівнювати варіанти вживання термінів „грошові потоки” та „кеш фло”, на нашу думку, загалом не коректно, адже це лише український аналог терміну „cash flow”.

Підсумовуючи все вище зазначене, ми зробили висновок, що терміном, який найбільш точно відображає рух грошових коштів та їх еквівалентів є „грошові потоки”.

Проте, оперуючи цим терміном, різні науковці вкладають у нього різне змістове навантаження. Розглянемо спектр поглядів щодо тлумачення цієї економічної категорії.

Нами розглянуто підходи до трактування „грошових потоків” понад 20-ти авторів. В ході дослідження ці підходи згруповано у три найбільш поширених:

Грошові потоки - це різниця між отриманими та виплаченими підприємством грошовими коштами [9, с.17; 10, с.355; 11, с.116; 12, с.182].

Грошові потоки - це сума надлишку (нестачі) грошових коштів [13, с.135; 14, с.147].

Грошові потоки - це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів підприємства, що генеруються його господарською діяльністю [15, c.392; 16, с.91; 17, с.12; 18, с.25; 19, с.22; 20, с.10].

На нашу думку, перше визначення є не цілком коректним, адже в ньому грошові потоки ототожнюються із залишком грошових коштів. Друге - більш характерне для трактування чистого грошового потоку. Третє визначення імпонує нам найбільше, оскільки найточніше відображає сутність згаданої економічної категорії.

Окрім розглянутих вище підходів трапляються й інші варіанти тлумачення „грошових потоків”. Так, найпростіше визначення грошового потоку подає Е. Джонс: „... в бізнесі рух грошових коштів є ключовим чинником його прогресу та успіху. Ми називаємо це потоком грошових коштів” [21, с.120].

Д. Стоун і К. Хітчінг, професори Лондонської школи бізнесу, що читають курс лекцій із фінансів, зазначають, що „рух грошових коштів компанії можна порівняти із кровообігом в організмі” [22, с.174-175].

Є. Брігхем у своїй книзі „Основи фінансового менеджменту” визначає грошовий потік як „фактичні чисті готівкові гроші, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду” [23, с.425].

В. Бочаров наголошує на тому, що „грошовий потік - це обсяг грошових засобів, який отримує і сплачує підприємство впродовж звітного або планового періоду” [5, c.70].

Е. Нікбахт та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як „міри ліквідності компанії”, що складається з „чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування” [24, с.70].

А. Поддєрьогін визначає грошові потоки як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів у зв'язку із виконанням договірних зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями) [25, с.57].

Чимало авторів, вживаючи термін „фінансові потоки”, вкладають у нього зміст „грошових потоків”. Зокрема М. Тутарінова стверджує, що фінансові потоки є сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються господарською діяльністю [4, с,8].

Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття „грошових потоків” можна трактувати по-різному, зокрема в залежності від завдань аналізу: „Рух грошових коштів фірми представляє собою безперервний процес. Для кожного напрямку використання грошових фондів повинно бути відповідне джерело. В широкому розумінні активи фірми представляють собою чисте використання грошових коштів, а пасиви та власний капітал - чисті джерела” [26, c.180].

Поняття „грошових потоків” широко використовується спеціалістами з оцінки бізнесу.

У курсі лекцій, присвяченому оцінці бізнесу, який був сформований Українським об'єднанням оцінювачів, зокрема зазначається: „Не варто забувати, що типового інвестора цікавить не прибуток за бухгалтерськими записами, а реальні гроші, які він може використати на власний розсуд” [27, с.17-19 ].

Спеціалісти однієї із провідних консалтингових фірм світу МсKinsey&Company - Т. Коупленд, Т. Коллер і Дж. Муррін стверджують про застосування поняття „грошових потоків” при оцінці бізнесу: „Вартість основної діяльності дорівнює дисконтованій вартості очікуваного в майбутньому вільного грошового потоку. Своєю чергою, вільний грошовий потік дорівнює прибутку від основної діяльності після оподаткування плюс ненадійні відрахування мінус інвестиції в оборотні засоби, основні засоби (нерухомість, виробничі приміщення, обладнання) та інші активи” [28, c.154].

На думку Л. Мельниченка, грошовий потік характеризує ефект від реалізації будь-якого інвестиційного проекту чи функціонування певного виду активів [29, с.3].

Р. Брейлі та С. Майерс, розкриваючи процедуру прийняття інвестиційних рішень за методом чистої приведеної вартості, пропонують визначати потік грошових засобів так: „Потік грошових засобів від виробничо-господарської діяльності визначається вирахуванням з виручки від реалізації собівартості проданих товарів, інших витрат та податків. До інших потоків грошових засобів від виробничої діяльності належать приріст оборотного капіталу, початкові капітальні вкладення і компенсація ліквідаційної вартості обладнання в кінці періоду” [30, с.110].

Таким чином, викладені вище позиції різних науковців свідчать про те, що поняття „грошові потоки” в залежності від конкретного контексту дослідження може мати різне значення.

Валерій та Віктор Галасюки вважають доцільним використовувати поняття „умовні грошові потоки”. Умовні грошові потоки, на думку цих авторів, - це потоки об'єктів економічних відносин за певний період часу, що виражені в грошовому еквіваленті. „Умовність” їх полягає у тому, що вони не є винятково грошовими [31, с.18-20].

Аналіз підходів авторів до визначення грошових потоків засвідчив, що окремими авторами їх трактування подається в множині, іншими - в однині. Оскільки поняття „грошові потоки” є агрегованим та включає у свій склад численні види цих потоків, нам видається доцільним термін „грошові потоки” вживати в загальному значенні, а в кожному конкретному випадку застосовувати термін „грошовий потік”.

Оцінивши підходи різних науковців до визначення сутності грошових потоків, ми пропонуємо таке його трактування:

Грошові потоки - це економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством при реалізації господарської діяльності.

Необхідно зазначити, що формування грошових потоків є результатом прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки. Узагальнивши та систематизувавши підходи деяких авторів [15, с.12-27, 25, с.57-58], нами виділено наступні характеристики грошових потоків:

1. Грошові потоки як об'єкт фінансового управління господарською діяльністю підприємства. Грошові потоки відображають відносини підприємства, які входять у сферу його фінансової діяльності. Цей зв'язок між грошовими потоками підприємства та сферою його фінансової діяльності підкреслюється багатьма економістами - фінанси підприємства є системою економічних відносин, пов'язаних із формуванням, розподілом та використанням грошових коштів у процесі здійснення ним господарської діяльності. Ця економічна категорія відображає грошові відносини підприємства як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. До внутрішніх належать грошові відносини між головним і дочірніми підприємствами; між різними структурними підрозділами; між підприємством та його засновниками; між підприємством та його персоналом тощо. До зовнішніх належать грошові відносини підприємства з бюджетами усіх рівнів і позабюджетними фондами; з прямими учасниками і установами інфраструктури фінансового ринку; з партнерами по операційній діяльності і установами інфраструктури товарного ринку; з органами виробничої інфраструктури тощо.

2. Грошові потоки як процес, що відбувається у зв'язку із виконанням договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання. Така характеристика обумовлює необхідність документального оформлення та підтвердження причини формування грошових потоків.

3. Грошові потоки підприємства як процес, безпосередньо пов'язаний із функціонуванням грошей та грошової системи країни. Змістом грошових потоків підприємства є рух особливого виду активів - грошей та їх еквівалентів. Гроші є одним із найважливіших елементів будь-якої економічної системи та відображають національні особливості розвитку. Якщо потік матеріальних та нематеріальних активів характеризує рух індивідуалізованих їх різновидів, функціональні особливості яких визначаються специфікою операційної діяльності, то грошові потоки пов'язані із рухом грошей та грошових еквівалентів, що мають універсальний характер для всіх суб'єктів ринку. Ефективність грошової системи країни безпосередньо впливає на функціонування господарських суб'єктів. Так, якщо діюча в країні грошова система функціонує нормально, вона дає змогу суттєво розширювати грошові потоки підприємств, сприяє ефективному використанню усіх грошових активів тощо. Якщо ж вона недосконала, то це призводить до сповільнення грошових потоків підприємств, їх розбалансованості, що негативно відображається на діяльності господарських суб'єктів загалом.

4. Грошові потоки як процес, пов'язаний із формуванням, розподілом та використанням капіталу підприємства. Основою грошових потоків підприємства є рух грошових активів, що належать йому на правах власності, тобто власний капітал у грошовій формі.

5. Грошові потоки підприємства як процес, що відображає використання підприємством різних форм кредиту. Грошові потоки підприємства нерозривно пов'язані з рухом залученого для реалізації своєї господарської діяльності позикового капіталу у формі кредитів. Цей зв'язок обумовлений тим, що в сучасних умовах господарювання кредит є важливим джерелом задоволення попиту підприємств на грошові ресурси. Адже яким би високим не був рівень самофінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, господарським суб'єктам для забезпечення пришвидшеного розвитку та підвищення рентабельності власного капіталу необхідно залучати кредитні ресурси.

6. Грошові потоки підприємства як процес, що характеризує оборот та трансформацію окремих видів його активів. Грошові активи, що використовуються підприємством перебувають у постійному русі, змінюючи види і форму. Результат такого постійного руху та трансформації - оборот активів - реалізується у вигляді певних повторюваних циклів.

7. Грошові потоки як процес, що забезпечує генерацію економічного ефекту. Здатність генерування економічного ефекту є однією із найважливіших характеристик грошових потоків підприємства. Адже як би не використовувались грошові кошти підприємства - в операційній чи інвестиційній його діяльності, - вони завжди потенційно здатні генерувати позитивний економічний ефект за умови раціонального їх використання.

8. Грошові потоки підприємства як процес, що відображає форми та обсяги функціонування підприємства на товарному та фінансовому ринках. Формування грошових потоків нерозривно пов'язане із функціонуванням підприємства на певних ринках. Так, основний обсяг надходжень та виплат грошових коштів у процесі операційної діяльності підприємства пов'язаний із реалізацією продукції та закупівлею сировини, матеріалів на товарному ринку. На фінансовому ринку (в різних його сегментах) підприємство залучає грошові кошти шляхом емісії акцій та облігацій, у формі банківського та інших видів кредиту, а використовує їх на обслуговування та повернення основної суми боргу, придбання фінансових інструментів інвестування.

9. Грошові потоки як процес, що здійснюється із врахуванням чинника часу. Темпи росту обсягу грошових потоків, а також їх структура за видами діяльності підприємства визначаються під впливом чинника часу. Функціонування грошового капіталу підприємства в часі завжди є результатом вибраної його власниками стратегії - використовувати його в цілях поточного споживання певного обсягу благ або залучити його в подальший економічний процес для отримання цих благ у більшій кількості в майбутньому.

10. Грошові потоки як процес, що реалізується із врахуванням чинника ризику. Ризик є важливою характеристикою усіх форм використання грошових коштів у господарській діяльності підприємства. Рівень ризику використання грошових коштів перебуває у прямій залежності від рівня очікуваного ефекту грошових потоків. Тому, формуючи різні види грошових потоків, пов'язані із використанням капіталу в грошовій формі для отримання прибутку, підприємець повинен завжди свідомо йти на ризик, міру якого він визначає самостійно. Чинник ризиків є важливим атрибутом формування грошових потоків підприємства і повинен обов'язково враховуватись у процесі управління ними.

11. Грошові потоки як процес, що реалізується із врахуванням чинника ліквідності. Обслуговуючи процес кругообігу капіталу в грошовій формі, грошові потоки повинні забезпечувати не лише своєчасні надходження грошових коштів, але й певний рівень їх запасу з метою підтримання постійної платоспроможності. Такий запас створюється на підприємстві як у формі різних видів грошових активів, так і їх субститутів (короткострокових фінансових інструментів інвестування). Відповідно рівнем ліквідності грошових потоків є відношення середнього запасу грошових активів та їх субститутів до обсягу виплат грошових коштів за певний період.

Узагальнивши дослідження науковців [4, с.17; 15, с.8; 10, с. 392], ми можемо констатувати, що роль грошових потоків у функціонуванні підприємств є вирішальною, що обґрунтовується такими положеннями:

- грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства майже у всіх її аспектах;

- раціональне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства у процесі його стратегічного розвитку;

- якісно налагоджена система управління грошовими потоками сприяє ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Адже будь-які збої в здійсненні платежів негативно відображаються на формуванні виробничих запасів сировини та матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо;

- ефективність управління грошовими потоками впливає на потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками можна забезпечити більш раціональне та економне використання власних фінансових ресурсів;

- раціональне управління грошовими потоками є важливим чинником фінансового забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;

- якісне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, які успішно реалізовують свою господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникнути внаслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі;

- активні форми управління грошовими потоками дають змогу підприємству отримати додатковий прибуток, скажімо ефективно використовуючи тимчасово вільні залишки грошових коштів.

Розглянуті аспекти підтверджують необхідність виділення грошових потоків у самостійний об'єкт дослідження та зумовлюють потребу в розробці дієвого механізму управління ними. Об'єктивною необхідністю за цього є їх структурування відповідно до певних критеріїв, що забезпечить можливість нівелювання впливу особливостей окремих грошових потоків на процес управління внаслідок формування об'єкта управління на основі цільової вибірки грошових потоків.

1.2 Характеристика грошових потоків за класифікаційними ознаками

Поняття „грошових потоків” є агрегованим, адже включає у свій склад різноманітні види цих потоків. У зв'язку з цим, виникає необхідність розробки їх комплексної класифікації. На жаль, це питання ще не достатньо відображено в працях науковців, хоча в останні роки було опубліковано низку робіт [11, с.114-115; 16, с.20; 13, с.23; 17, с.19; 15, с.11; 19, с.60; 9, с.21; 4, с.32], присвячених цій тематиці.

Проаналізуємо існуючі підходи до критеріїв групування грошових потоків у сучасній економічній літературі (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Порівняльний аналіз класифікаційних ознак грошових потоків у працях науковців

Як бачимо, кількість класифікаційних ознак коливається в межах від 4-ох до 19-ти. Кожен автор виділяє найбільш важливі, на його думку, критерії.

Порівняльний аналіз засвідчив, що основними класифікаційними ознаками, на думку більшості авторів, є: масштаб обслуговування господарського процесу; вид господарської діяльності; напрям руху грошових коштів; метод розрахунку та рівень достатності обсягу грошових коштів; метод їх оцінки в часі; ритмічність формування та стабільність часових інтервалів.

Т. Райс поділяє потоки на чисті, традиційні і операційні. Чистий грошовий потік - це зміна грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства за аналізований період. Традиційний потік - це приблизна оцінка надходжень грошових коштів підприємства від виробничої діяльності і визначається із використанням припущення, що надходження коштів можна оцінити, додавши компенсаційні статті витрат до чистого прибутку (наприклад, амортизацію). Під операційним потоком розуміється сума фактичних надходжень грошових коштів від операцій за визначений період. Як правило, за цього не враховуються фінансові виплати (якщо це не є основна діяльність підприємства) [24, с.70].

Для аналізу кредитоспроможності підприємства він виділяє такі види грошових потоків [24, с.71]:

- пріоритетний - виплати комерційного характеру, які компанія повинна здійснювати, щоб уникнути фінансової катастрофи: процентні та податкові платежі;

- дискретний - надходження та виплати грошових коштів, які не пов'язані безпосередньо з комерційними операціями: купівля і продаж необоротних активів і виплата дивідендів;

- фінансовий - надходження грошових коштів і виплати, пов'язані зі зміною довгострокового капіталу.

В економічній літературі до класифікації грошових потоків підходять і з інших сторін та структурують відповідно до різних ознак. На сьогодні існує понад 20 класифікаційних ознак, відповідно до яких поділяють грошові потоки. Зауважимо, що вони не виключають одна одну, а, навпаки, взаємодоповнюють.

Водночас, відсутність систематизованого переліку класифікаційних ознак та відповідних їм видів грошових потоків не забезпечує чіткого усвідомлення їх сутності, а, отже, не сприяє ефективній реалізації управлінських рішень, пов'язаних із їх формуванням.

Узагальнивши та систематизувавши розглянуті вище підходи, ми пропонуємо класифікацію грошових потоків підприємств (рис. 1.3), до якої долучено нові критерії: економічний зміст та обов'язковість здійснення.

1. За масштабом обслуговування господарського процесу необхідно розрізняти:

- грошовий потік по окремій господарській операції підприємства;

- грошовий потік структурної одиниці;

- грошовий потік по підприємству в цілому.

Грошовий потік може обслуговувати одну господарську операцію - перший рівень. Ця господарська операція належить певному структурному підрозділу - другий рівень. Грошові потоки всіх структурних підрозділів підприємства утворюють сукупний грошовий потік підприємства в цілому - третій рівень.

2. За видом господарської діяльності:

- грошовий потік від операційної діяльності;

- грошовий потік від інвестиційної діяльності;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

Грошовий потік від операційної діяльності характеризується надходженням грошових коштів від покупців (замовників) та їх використанням, пов'язаним із забезпеченням виробничого процесу - виплатами постачальникам за сировину і матеріали, заробітної плати персоналу, податкових платежів тощо.



Рисунок 1.3 - Класифікація грошових потоків підприємств

Грошовий потік від інвестиційної діяльності характеризує надходження та виплати грошових коштів, пов'язані із процесом інвестування.

Грошовий потік від фінансової діяльності характеризується рухом грошових коштів у зв'язку із залученням додаткового акціонерного і пайового капіталу, отриманням довгострокових і короткострокових кредитів, сплатою дивідендів і процентів за вкладами власників тощо.

Необхідно відзначити, що між цими трьома видами діяльності існує тісний взаємозв'язок. Основна (операційна) діяльність забезпечує необхідними грошовими коштами всі три види діяльності і є основним джерелом прибутку. Інвестиційна та фінансова сприяють, з одного боку, розвитку операційної діяльності, а з іншого - її забезпеченню додатковими грошовими коштами.

3. За напрямом руху:

- вхідний грошовий потік (характеризується сукупністю надходження грошових коштів на підприємстві за певний період часу);

- вихідний грошовий потік (характеризується сукупністю використання грошових коштів на підприємстві за певний період часу).

В економічній літературі для характеристики вхідних та вихідних грошових потоків часто використовують терміни „позитивний” та „негативний” грошові потоки. На нашу думку, негативним за своїм значенням необхідно вважати грошовий потік, що є відображенням втрат грошових коштів від сплати штрафів, пені тощо. Тому термінологією „позитивний” та „негативний” грошові потоки ми в нашому дослідженні не оперуємо.

4. За рівнем достатності обсягу:

- надлишковий грошовий потік (характеризується перевищенням надходжень грошових коштів над потребами підприємства);

- дефіцитний грошовий потік (надходження грошових коштів є нижчими від потреб підприємства у їх використанні);

- оптимальний грошовий потік (відображає збалансованість надходжень і виплат грошових коштів).

5. За методом оцінювання в часі:

- теперішній грошовий потік;

- майбутній грошовий потік.

Теперішній грошовий потік характеризує суму відповідного грошового потоку, зведену за вартістю до поточного моменту часу.

Майбутній грошовий потік характеризує суму відповідного грошового потоку, зведену за вартістю до будь-якого наступного моменту часу.

6. За формою здійснення розрахунків:

- готівковий грошовий потік;

- безготівковий грошовий потік.

Готівковий грошовий потік характеризується надходженнями і виплатами власне грошових купюр і монет.

Безготівковий грошовий потік характеризується реалізацією грошових розрахунків за допомогою різноманітних кредитних і депозитних інструментів фінансового ринку: чеків, кредитних карток, банківських депозитів тощо.

7. За видом використовуваної валюти:

- грошовий потік у національній валюті;

- грошовий потік в іноземній валюті.

Грошовий потік у національній валюті - це потік, який обслуговується грошовими одиницями держави, на території якої функціонує підприємство.

Грошовий потік в іноземній валюті формується на підприємстві, коли використовується грошова одиниця іншої країни.

8. За тривалістю функціонування:

- короткостроковий грошовий потік;

- довгостроковий грошовий потік.

Більшість авторів визначає короткостроковим такий потік, за яким період від початку грошових надходжень та виплат до повного їх завершення не перевищує одного року [11, с.124; 13, с.25].

Довгостроковим вважають грошовий потік, часові межі функціонування якого перевищують один рік.

9. За методом розрахунку обсягу:

- валовий грошовий потік;

- чистий грошовий потік.

Валовий грошовий потік характеризує всю сукупність надходжень та виплат грошових коштів у періоді, що розглядається в розрізі його окремих інтервалів.

Чистий грошовий потік характеризує різницю між вхідним та вихідним грошовими потоками в періоді, що розглядається.

Розрахунок чистого грошового потоку здійснюється за формулою [11, с.121; 10, с.14]:

ЧГП = ВГП (+) - ВГП (-), (1.1)

де ЧГП - сума чистого грошового потоку за період часу, що розглядається;

ВГП (+) - сума вхідного грошового потоку за період часу, що розглядається;

ВГП (-) - сума вихідного грошового потоку за період часу, що розглядається.

10. За передбачуваністю:

- передбачуваний грошовий потік;

- непередбачуваний грошовий;

- частково передбачуваний грошовий потік.

Передбачуваний грошовий потік характеризується можливістю прогнозування певних параметрів здійснення грошового потоку: суми та часу надходження або вибуття грошових коштів підприємства.

Непередбачуваний грошовий потік - це вид потоку, що виникає на підприємстві випадково і не підлягає прогнозуванню.

Частково передбачуваний грошовий потік - це вид грошового потоку, обсяг та час здійснення якого не можуть бути повністю передбачені у зв'язку із можливими змінами чинників зовнішнього впливу.

11. За ритмічністю формування:

- регулярний грошовий потік (характеризується надходженням чи вибуттям грошових коштів регулярно, через певні проміжки часу);

- нерегулярний грошовий потік (пов'язаний із разовим надходженням або вибуттям грошових коштів, що не мають постійного характеру).

12. За стабільністю часових інтервалів:

- регулярний грошовий потік із рівномірними часовими інтервалами;

- регулярний грошовий потік із нерівномірними часовими інтервалами.

13. За можливістю регулювання:

- регульований грошовий потік;

- нерегульований грошовий потік.

Регульований грошовий потік характеризує такий вид грошового потоку, який може бути змінений в часі чи за обсягом, наприклад, продаж продукції підприємства в кредит, емісія акцій чи облігацій.

Нерегульований грошовий потік характеризує такий вид грошового потоку, який не може бути змінений в часі або за обсягом без негативних наслідків. Прикладом такого грошового потоку можуть бути податкові платежі підприємства.

14. За збалансованістю обсягів взаємопов'язаних грошових потоків:

- збалансований грошовий потік (характеризує такий вид сукупного грошового потоку по окремій структурній одиниці, господарському проекту чи підприємству в цілому, за яким забезпечується збалансованість між обсягами вхідного та вихідного грошових потоків);

- незбалансований грошовий потік (характеризує такий вид сукупного грошового потоку по окремій структурній одиниці, господарському проекту чи підприємству в цілому, за яким збалансованість вхідного та вихідного грошових потоків не забезпечується).

15. За відношенням до підприємства:

- внутрішній грошовий потік;

- зовнішній грошовий потік.

Внутрішній грошовий потік характеризує сукупність надходжень та виплат грошових коштів у межах підприємства та відображає грошові відносини підприємства із персоналом, акціонерами, дочірніми структурними підрозділами тощо.

Зовнішній грошовий потік - це вид грошового потоку, який відображає грошові відносини підприємства із зовнішніми суб'єктами ринку - постачальниками, банками, державними органами тощо.

16. За пріоритетністю здійснення:

- першочерговий грошовий потік;

- другорядний грошовий потік.

Першочерговий грошовий потік генерує високий рівень чистого грошового потоку, наприклад, грошовий потік, пов'язаний із реалізацією продукції, здійсненням високоприбуткових інвестицій.

Другорядний грошовий потік - це вид грошового потоку, який внаслідок своєї функціональної спрямованості чи незначного обсягу не має суттєвого впливу на формування кінцевих результатів господарської діяльності.

17. За економічним змістом:

- грошовий потік, пов'язаний із отриманням прибутку (потік, який формується в результаті здійснення господарських операцій, безпосередньо пов'язаних із отриманням прибутку підприємством, скажімо, надходження грошових коштів від покупців за відвантажену продукцію);

- грошовий потік, не пов'язаний із отриманням прибутку (потік, який має неприбутковий характер, наприклад, соціальні виплати, благодійні платежі тощо);

- обслуговуючий грошовий потік підприємства (формується за господарськими операціями, які хоча і безпосередньо не створюють вартості підприємства, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування). До господарських операцій, що генерують обслуговуючі грошові потоки, можна віднести, наприклад, організацію відносин із комерційним банком, страховою компанією.

18. За обов'язковістю здійснення:

- обов'язковий грошовий потік (грошовий потік, який має генеруватись в обов'язковому порядку, незалежно від бажання власників підприємства, наприклад, податкові платежі, які мають чіткі терміни виконання);

- необов'язковий грошовий потік (грошовий потік добровільного призначення).

Запропонована класифікація сприятиме цілеспрямованому здійсненню аналізу, планування та контролю грошових потоків підприємства, оскільки дасть змогу в залежності від поставленої задачі оцінити та вибрати сектор (чи сектори) управлінської дії.

1.3 Механізм управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками - один із найважливіших сегментів фінансової роботи на підприємстві, від ефективності організації якого залежать як поточні результати діяльності, так і майбутні темпи розвитку господарського суб'єкта.

Розглянемо існуючі підходи до організації управління грошовими потоками підприємств. Так, відповідно до твердження М. Тутарінової, процес управління грошовими потоками підприємства включає в себе дві основні стадії: організацію системи і цикл управління грошовими потоками підприємства.

Організація системи управління грошовими потоками підприємства передбачає такі кроки [15, с.18]:

- проектування системи управління грошовими потоками підприємства;

- створення Положення про систему управління грошовими потоками;

- рішення про автоматизацію системи управління грошовими потоками підприємства.

Перший етап передбачає формування контурів системи управління грошовими потоками підприємства: виявляються зони відповідальності та перелік відповідальних осіб, визначається програмний продукт для автоматичної обробки даних, встановлюються терміни певних заходів, форми звітності.

На другому етапі встановлені елементи управління грошовими потоками оформляють документально.

На третьому етапі здійснюється остаточний вибір програмного продукту по автоматизованій обробці даних і формуванню звітних форм для прийняття управлінських рішень із врахуванням специфіки підприємства. Цей продукт купується в готовій формі та адаптується до існуючої операційної системи, або формується програмно-технічним відділом самостійно.

Цикл управління грошовими потоками охоплює такі етапи [15, с.19]:

- оптимізація грошових потоків підприємства;

- планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їх видів;

- забезпечення ефективного контролю грошових потоків;

- забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків та формування необхідної звітності;

- аналіз грошових потоків за попередній період.

За В. Поповим [24, с.109] конкретні управлінські рішення, що збільшують потік грошових коштів, є такими:

- розрахунок тривалості обороту грошових коштів (фінансовий цикл);

- аналіз грошового потоку та його прогнозування;

- визначення оптимального рівня грошових коштів;

- складання бюджетів грошових коштів.

А. Поддєрьогін вважає, що управління грошовими потоками необхідно розглядати як послідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів [25, с.81]:

- планування та прогнозування грошових потоків та складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошових потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо);

- імплементація бюджету грошових потоків як невід'ємної складової системи бюджетів на підприємстві;

- фінансовий контроллінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;

- здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

Можна погодитись із твердженням Л. Лігоненко та Г. Ковальчук [2, с.43], які зазначають, що об'єктом управління грошовими потоками є, з одного боку, грошові потоки підприємства, а з іншого - залишки грошових коштів. Адже визначені об'єкти управління тісно пов'язані між собою, оскільки характеризують динамічне та статичне розуміння грошових коштів підприємства.

І. Бланк зазначає, що механізм управління грошовими потоками є системою основних елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у цій області. До структури цього механізму належать такі елементи: ринковий механізм регулювання грошових потоків підприємства, державне нормативно-правове регулювання грошових потоків підприємства, внутрішній механізм регулювання окремих аспектів формування грошових потоків підприємства і система конкретних методів і заходів реалізації управління грошовими потоками підприємства [15, c.142-145]. Суттєвою перевагою цього підходу є те, що в такому випадку управління грошовими потоками підприємства не обмежується лише внутрішніми межами, а розглядається в сукупності із особливостями зовнішнього середовища.

Головними цілями управління грошовими потоками підприємств є забезпечення ефективного функціонування, що виявляється в досягненні стану фінансової рівноваги та максимізації чистого грошового потоку.

Основними завданнями управління грошовими потоками підприємств є формування достатнього обсягу грошових коштів відповідно до потреб реалізації господарської діяльності, забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків та синхронності їх формування в часі.

Управління грошовими потоками підприємств повинно забезпечуватись із врахуванням низки принципів, що є основою досягнення високих темпів економічного розвитку. Однак, розглянувши напрацювання науковців у сфері управління грошовими потоками, ми виявили відсутність належної уваги до цього питання. Серед вчених, у працях яких досліджено принципи управління грошовими потоками, можна виділити таких, як В. Архіпов, І. Бланк, А. Поддєрьогін, М. Тутарінова.

М. Тутарінова виділяє такі принципи: інформаційної достовірності, забезпечення збалансованості, ефективності, ліквідності [145, с.16]. На нашу думку, зазначені вище принципи характеризують цілі та завдання управління грошовими потоками.

Ці ж принципи виділяє і В. Архіпов, однак він акцентує увагу на необхідності врахування ще й принципу відповідності [32, с.37]. Мається на увазі, що, скажімо, придбання поточних активів (оборотних засобів) потрібно здійснювати за рахунок короткострокових джерел фінансування. Іншими словами, якщо підприємство планує закупити партію товарів, йому не доцільно застосовувати емісію облігацій для фінансування цього проекту, а необхідно скористатись банківською позикою. Водночас, для здійснення модернізації обладнання доцільно залучати довгострокові джерела фінансування.

А. Поддєрьогін наголошує на важливості врахування принципів інформаційної достовірності, збалансованості, ефективності, а також принципів, що визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства [25, с.74].

І. Бланк серед основних принципів управління грошовими потоками виділяє такі [15, с.131-133]:

- інтегрованість із загальною системою управління грошовими потоками;

- комплексність формування управлінських рішень;

- високий динамізм управління;

- варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень;

- орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Узагальнивши, систематизувавши та доповнивши розглянуті вище підходи, ми пропонуємо при управлінні грошовими потоками враховувати певні принципи, які детальніше розглянемо на рис. 1.4.

Рисунок 1.4 - Принципи управління грошовими потоками підприємств

Принцип цільового спрямування. Цей принцип є базовим у системі управління грошовими потоками підприємств, адже він забезпечує відповідність управлінських рішень основній меті функціонування господарських суб'єктів та забезпечує їх орієнтованість на стратегічні напрямки розвитку.

...