Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ "Хмільниксільмаш")

Принцип системності. Суть принципу полягає у необхідності сприйняття управління грошовими потоками як підсистеми загальної системи управління підприємством. Адже всі рішення, які стосуються сфери фінансового управління тісно пов'язані між собою та чинять взаємний вплив одне на одне. Необхідно розробляти заходи із управління грошовими потоками, враховуючи особливості інших управлінських механізмів, бо лише загальна гармонійна управлінська система підприємства може забезпечити йому бажані результати.

Принцип альтернативності. Полягає у необхідності існування багатоваріантності підходів до певної ситуації, що стосується управління грошовими потоками підприємств. Тобто, цей процес вимагає різнобічного формування кінцевого рішення та забезпечення вчасної зміни неправильного на вірне. Адже лише із врахуванням альтернативних варіантів поведінки можна уникнути негативного впливу на загальне функціонування підприємства. До того ж, необхідно забезпечити розроблення системи критеріїв згідно із якими вибір буде здійснюватись, скажімо, на користь рішення А, а не рішення Б.

Принцип конструктивності. Основною характеристикою цього принципу є те, що всі рішення та розроблені на їх основі заходи з управління грошовими потоками повинні бути спрямовані не на виявлення помилок та порушень, а на пошук шляхів ліквідації виявлених труднощів, розвиток та вдосконалення.

Принцип динамічності. Застосування цього принципу обумовлене численними змінами умов функціонування підприємств. Наприклад, це може стосуватися як змін фінансового циклу, так і змін кон'юнктури ринку. Окрім того, в епоху новітніх технологій потрібно постійно вдосконалювати уже наявні управлінські розробки. Суттєво впливати на застосування механізму управління грошовими потоками підприємства можуть також глобальні економічні та політичні зміни в суспільстві.

Принцип інформаційної достовірності. Із врахуванням цього принципу забезпечується повнота та достовірність інформації щодо управління грошовими потоками підприємства.

Принцип адекватності чинникам зовнішнього середовища. Цей принцип покликаний забезпечити постійний моніторинг впливу чинників зовнішнього середовища на формування грошових потоків. Його ігнорування може призвести як до зниження темпів розвитку підприємства, так і до втрати позиції на ринку загалом.

Управління грошовими потоками - це складний неперервний циклічний процес. Пропонуємо таке визначення поняття „ цикл управління грошовими потоками підприємств”:

Цикл управління грошовими потоками - це система послідовних етапів багаторазово повторюваного процесу прийняття і реалізації стратегічних та оперативно-тактичних рішень з управління грошовими потоками.

Ми розробили структуру циклів управління грошовими потоками підприємств (рис. 1.5). Ця схема може використовуватись на підприємствах як практичний орієнтир при виборі найефективніших шляхів організації управління грошовими потоками, бо дає змогу визначити пріоритетність прийняття основних фінансово-господарських рішень та встановити послідовність їх виконання.

Цикл стратегічного управління грошовими потоками підприємств.

Поділяючи думку академіка В. Ірікова, ми розглядаємо поняття „стратегічне” не як синонім довго- чи середньострокового управління, а як визначення нових цілей та критеріїв розвитку, життєво важливих для успішного існування підприємства [33, с.8]. В циклі стратегічного управління грошовими потоками нами виділено такі етапи: визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками, вибір стратегії і її реалізація на етапах циклу оперативно-тактичного управління, оцінка виконання та аналіз результативності стратегії, удосконалення окремих складових управління грошовими потоками підприємств або перегляд стратегії в цілому.

1. Визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками підприємств. Стратегічні цілі управління грошовими потоками нерозривно пов'язані із основними цілями фінансового менеджменту та реалізуються із ними в комплексі.

Згідно із класичною економічною теорією, основною ціллю фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Згадана ціль базувалась на положенні А. Сміта, що максимізація прибутку господарських суб'єктів призводить до максимізації загального добробуту. Вперше її було чітко сформульовано в 1938 р. французьким економістом А. Курно та згодом розвинуто представниками неокласичної школи.

Відповідно до теорії стійкого росту головною ціллю фінансової діяльності є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Реалізація такої цілі покликана забезпечити тривале стійке функціонування підприємства та поступове розширення об'ємів його господарської діяльності.

Сучасна економічна теорія в якості основної цілі фінансової діяльності визначає підвищення рівня добробуту власників підприємства, що виражається в максимізації ринкової вартості господарського суб'єкта.

Синтезуючи підходи науковців до визначення основної цілі фінансового менеджменту, вважаємо, що основною місією стратегічного управління грошовими потоками є забезпечення стану фінансової рівноваги підприємства, оскільки, на нашу думку, мистецтво управління загалом полягає у постійному пошуку вигідного компромісу між досягненням бажаної мети та ризиком, що супроводжує цей процес.

2. Вибір стратегії управління грошовими потоками підприємств. Після визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками потрібно обрати стратегію. Цей процес є основним і полягає не тільки у визначенні генерального плану дій на довгостроковий період. Визначення стратегії - це прийняття рішення щодо того, як розвивати бізнес загалом та його окремі сектори зокрема, як протидіяти конкурентам, яке місце займати на ринку тощо [15, с.37]. Стратегія управління грошовими потоками є складовою частиною загальної економічної стратегії підприємства і тому повинна враховувати базові стратегії економічного розвитку підприємства, серед яких основними є наступні:

Обмежений ріст. Цей тип економічної стратегії використовується підприємством із стабільним асортиментом продукції та виробничими технологіями з обмеженим впливом технологічного прогресу. Вибір такої стратегії можливий за умов незначних коливань кон'юнктури товарного ринку та сталої конкурентної позиції підприємства. Відповідно стратегія управління грошовими потоками підприємства повинна бути спрямована насамперед на раціоналізацію операційного циклу, забезпечення виробничих процесів та приріст активів, необхідних для обмеженого виробництва та реалізації продукції.

Прискорене зростання. Цей тип економічної стратегії характерний для підприємств, що перебувають на ранніх стадіях життєвого циклу, а також для галузей, що динамічно розвиваються під впливом технологічного прогресу. Стратегічне управління грошовими потоками в цьому випадку повинно бути спрямоване на забезпечення високих темпів приросту обсягів грошових коштів, диверсифікації грошових потоків за напрямками, видами, регіонами тощо.

Скорочення. Ця економічна стратегія часто вибирається підприємством, що перебуває на останніх стадіях життєвого циклу, а також у періоди фінансової кризи. Вона передбачає скорочення об'ємів та асортименту продукції. Стратегічне управління грошовими потоками покликане забезпечити ефективне дезінвестування та високе маневрування вивільненими грошовими коштами з метою фінансової стабілізації підприємства.



Комбінування. Це економічна стратегія, що інтегрує усі перелічені види стратегій та є характерною для великих підприємств із широкою галузевою та регіональною диверсифікацією господарської діяльності. Стратегія управління грошовими потоками диференціюється в розрізі окремих стратегічних структурних підрозділів, зумовлена різними цілями їх економічного розвитку.

3. Реалізація стратегії управління грошовими потоками підприємств (цикл оперативно-тактичного управління). Цільовими завданнями оперативно-тактичного управління грошовими потоками є забезпечення аналізу та планування грошових потоків, а також контролю за їх дотриманням в межах обраної стратегії. Ці завдання виконуються фінансовими службами підприємства на таких етапах:

1. Збір та оброблення первинної інформації для управління грошовими потоками.

Реалізація цього етапу передбачає координацію функцій та задач бухгалтерського обліку та фінансового менеджменту підприємства з метою створення необхідної інформаційної бази для забезпечення виконання завдань управління грошовими потоками підприємства. На цій стадії відбувається збір та оброблення інформації, що генерується як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел для здійснення аналізу, оцінки чинників та ризиків, що мають найбільший вплив на формування грошових потоків, а також забезпечення планування та контролю грошових потоків.

2. Кількісний аналіз грошових потоків у попередньому періоді.

Цей етап передбачає дослідження результативних показників грошових потоків з метою визначення джерел надходжень і виплат грошових коштів, причин їх дефіциту (надлишку) та виявлення резервів подальшого підвищення ефективності функціонування.

3. Оцінка чинників та ризиків управління грошовими потоками.

Будь-яке підприємство є складним поєднанням різноманітних ресурсів, організованих та скоординованих для забезпечення господарської діяльності та отримання прибутку. Це економічна система, яка має характерні особливості, основною з яких є специфіка операційної діяльності.

Характер основного виду діяльності підприємства визначає природу його грошових потоків, чинники, що впливають на їх формування та ризики, які можуть зумовлювати розбалансування структури надходжень і виплат грошових коштів. Тому паралельно із кількісним аналізом грошових потоків необхідно дослідити чинники та ризики грошових потоків.

4. Планування та контроль грошових потоків.

Основним призначенням цих етапів є розробка системи планів та планових показників із формування різних видів грошових потоків, здійснення перевірки їх виконання, а також моніторинг цільового використання, збалансованості та синхронності формування грошових потоків у часі.

4. Оцінка виконання та аналіз результативності стратегії управління грошовими потоками підприємств. Заходи, що реалізуються на цьому етапі, спрямовані на з'ясування ступеня досягнення стратегічних цілей підприємства за допомогою вибраної стратегії та сфокусовані на вирішення питання, чи можливо у подальшому реалізувати певну стратегію і чи призведе процес її реалізації до визначених остаточних результатів. На нашу думку, така оцінка повинна обов'язково базуватись на аналізі досягнутого стану та неодмінно повинна враховувати економічні показники та показники організації циклу оперативно-тактичного управління грошовими потоками.

5. Удосконалення окремих складових управління грошовими потоками підприємств або перегляд стратегії в цілому. За результатами оцінки виконання та аналізу результативності стратегії приймаються рішення стосовно коригування окремих складових управління грошовими потоками. В цьому випадку здійснюється пошук та реалізація заходів із удосконалення управління грошовими потоками. Однак досить часто підприємства не можуть виконати обрану стратегію. Це трапляється через неправильно проведений стратегічний аналіз або непередбачувані зміни у зовнішньому середовищі, які не були своєчасно виявлені і враховані. За таких умов необхідно переглянути обрану стратегію. До того ж, коригування за наслідками оцінки результативності стратегії можуть стосуватись як самої стратегії, так і стратегічних цілей підприємства.

Управління грошовими потоками - це динамічний багатоплановий процес, що передбачає сотні можливих варіантів фінансово-господарських рішень, які коректуються відповідно до умов, що диктує підприємству ринкове середовище. Рішення та заходи із управління грошовими потоками, що розроблені та є ефективними для одного підприємства, можуть бути абсолютно недоцільними щодо їх реалізації - для іншого. І це природно. Адже саме багатоваріантність рішень та підходів, їх унікальність у кожній конкретній ситуації і повинні бути основою будь-якого управлінського процесу. Однак повинен бути сформований своєрідний „кістяк” управління, який визначає основні його аспекти. Ним виступає організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками підприємства.

Організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками підприємств - це система взаємопов'язаних між собою елементів, яка визначає і забезпечує реалізацію комплексу заходів на кожному із етапів управління грошовими потоками.

У структурі даного механізму ми виділяємо п'ять базових елементів: методи, важелі, організаційно-правове, інформаційне та програмно-технічне забезпечення (рис. 1.6).

Методи. Ефективність організаційно-економічного механізму насамперед залежить від обраного методичного інструментарію. В процесі управління грошовими потоками підприємства використовується велика кількість методів, які ми згрупували за об'єктом та функціями управління.

Важелі. Кожному економічному методу відповідають певні економічні важелі, які ми поділили на ринкові (ціна, процентна ставка, валютний курс) та адміністративні (ставки податків, норматив залишку грошових коштів, штрафні санкції тощо).

3. Визначення організаційного-правового забезпечення управління грошовими потоками підприємств. Організаційне забезпечення - це взаємопов'язана сукупність обов'язків та повноважень внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які розробляють та ухвалюють рішення з управління грошовими потоками і несуть відповідальність за результати цих рішень.

Для організації управління грошовими потоками на підприємстві необхідно сформувати відділ або спеціальну групу в фінансовому відділі підприємства, в обов'язки якої б входило виконання фінансово-аналітичної роботи з управління грошовими потоками.

Для документального затвердження організаційних аспектів на підприємстві доцільно формувати відповідні регуляторні документи, зокрема Положення про політику управління грошовими потоками, Положення про бюджетування, Положення про фінансову службу тощо.

Система правового регулювання грошових потоків включає регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, порядок здійснення готівкових та безготівкових платежів, податкове регулювання, регулювання методів та норм амортизації основних засобів та нематеріальних активів, ліцензування, державне регулювання галузі тощо. Нормативно-правова база, що регламентує перелічені аспекти складається із Законів Верховної Ради, Указів Президента, Декретів Кабінету Міністрів, Постанов, наказів, листів міністерств і відомств, методичних вказівок, інструкцій, нормативів, норм.

4. Визначення інформаційного забезпечення управління грошовими потоками підприємств. Ефективність будь-якої управлінської системи значною мірою залежить від її інформаційного забезпечення. Як зазначає В. Ковальов, інформація - це відомості, які зменшують невизначеність у тій чи іншій галузі, до якої вони належать [11, с.47].

Размещено на http://www.allbest.ru

Рисунок 1.6 - Структура організаційно-економічного механізму управління грошовими потоками підприємств

На нашу думку, інформаційне забезпечення управління грошовими потоками підприємства характеризує сукупність інформаційних ресурсів, що відображають внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства і є необхідною умовою для прийняття ефективних фінансово-господарських рішень на кожному етапі управління грошовими потоками підприємства.

Створення інформаційної бази на підприємстві полягає, передусім, у формуванні обґрунтованого переліку показників, орієнтованих на прийняття як оперативно-тактичних, так і стратегічних управлінських рішень. Увесь обсяг інформації, необхідний для прийняття рішень у сфері управління грошовими потоками підприємства пропонуємо розділити на декілька груп (рис. 1.7).

Рисунок 1.7 - Система інформаційного забезпечення управління грошовими потоками підприємств

1. Формування даних про зовнішнє середовище підприємства.

1.1. Показники загальнодержавного розвитку. Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідно дослідити показники макроекономічного розвитку, які повинні бути основою аналізу та прогнозування умов зовнішнього економічного середовища при ухваленні рішень із управління грошовими потоками. До таких показників належать: обсяг доходів та видатків державного бюджету, обсяг грошової емісії, грошові доходи населення, вклади населення в банках, індекс інфляції, облікова ставка НБУ. Показники кон'юнктури фінансового ринку є необхідними для формування портфеля довгострокових інвестицій, реалізації короткострокових фінансових вкладень і полягають у визначенні видів основних фондових інструментів (акції, облігації тощо), що обертаються на біржовому та позабіржовому ринку, цін попиту і пропозиції основних видів фондових інструментів, цін та обсягів операцій по основних видах фондових інструментів, зведеного індексу динаміки цін на фондовому ринку, депозитних та кредитних ставок комерційних банків, офіційних курсів окремих валют, курсів купівлі-продажу валют на міжбанківській валютній біржі та комерційними банками тощо. Не менш важливою є інформація про специфіку системи оподаткування, а також особливості політичної ситуації в країні.

1.2. Показники галузевого розвитку. Без врахування галузевих особливостей важко ухвалювати вірні рішення із управління грошовими потоками. Необхідно враховувати індекс цін на продукцію по галузі, загальну вартість активів, в тому числі оборотних, загальну суму використовуваного капіталу, в тому числі власного, обсяг продукції, що виробляється, тощо. Ця інформація потрібна для порівняння даних підприємства з даними конкурентів, середньогалузевими значеннями.

2. Формування даних про підприємство.

Це внутрішня інформація, яка характеризує основні параметри господарської діяльності підприємства (фінансово-аналітична інформація та інша аналітична інформація про характер виробництва, вид використовуваних ресурсів тощо) та формується із даних бухгалтерського та управлінського обліку.

5. Визначення програмно-технічного забезпечення управління грошовими потоками підприємств. Управління грошовими потоками підприємств - це складний та трудомісткий процес, під час якого відбувається збір та обробка великої кількості даних. Необхідність впорядкованості цих інформаційних потоків зумовлює потребу в якісному програмно-технічному забезпеченні.

Виділяють три рівні інформаційних технологій [9, с.226].

На першому рівні вирішуються функціональні задачі за допомогою автоматизованих робочих місць (далі - APM) спеціалістів. APM - це робоче місце працівника, укомплектоване персональним комп'ютером із програмним забезпеченням, що дає змогу в автоматизованому режимі вирішувати покладені на нього функції.

Для підвищення ефективності та рівня автоматизації інформаційної технології, що реалізується за допомогою APM, останні об'єднують у локальну сітку із виходом у корпоративну сітку (другий рівень). Локальні обчислювальні мережі (далі - ЛОМ) об'єднують персональні комп'ютери із центральним файловим сервером, що локалізовані на досить обмеженому просторі (як правило, на відстані 1 км один від одного). Однак із збільшенням кількості користувачів виникає різке сповільнення дії такої системи. На великих підприємствах виробничі підрозділи часто віддалені від адміністративного корпусу (центрального офісу), що вимагає надійних каналів зв'язку для підключення віддалених сегментів. Зв'язок між ними може бути встановлений за виділеним каналом (як оптоволоконним, так і супутниковим), через Інтернет, за допомогою високошвидкісних цифрових модемів. Зв'язок може бути не лише постійним, а й комутативним, тобто встановленим по мірі виникнення необхідності.

Третій рівень - створення інтегрованої системи управління (далі - ІСУ) на базі спеціалізованих програмних продуктів. Такі системи дають змогу досягти повної автоматизації інформаційних процесів при управлінні великими підприємствами.

Управління грошовими потоками потребує збереження комерційної таємниці та захисту інформації, що є конфіденційною.

На підприємствах із першим рівнем інформаційних технологій захист комп'ютерної інформації відбувається шляхом встановлення паролів для отримання доступу конкретного користувача APM.

В організаціях із другим рівнем інформаційних технологій для санкціонованого доступу до інформації потрібний не конкретний комп'ютер, а можливість входу в систему за певними правилами. Наприклад, формування фінансового плану і контроль за його виконанням може передбачати чотири рівні персоніфікованого доступу:

- керівник першого рівня доступу, наприклад, начальник виробничого цеху, має доступ до оперативних даних лише по своєму цеху;

- керівники другого рівня, наприклад, виробнича дирекція, мають доступ лише до даних по всіх виробничих підрозділах та по зведеній інформації по собівартості, але не мають доступу до даних управлінських і комерційних витрат;

- керівник третього рівня, наприклад, начальник планового відділу, має доступ до всіх даних операційного бюджету, але не має доступу до даних фінансового бюджету;

- керівник з фінансових питань, наприклад, фінансовий директор, має доступ до всієї інформації.

На великих підприємствах з інтегрованими системами управління, захист фінансової інформації від несанкціонованого доступу здійснюється комплексно за допомогою організаційних та програмно-технічних засобів.

Для автоматизації управління грошовими потоками існує багато спеціалізованих комп'ютерних програм, серед яких: „Галактика”, PC Center2, mySAP Financials та інші. Потрібно зазначити, що важко створити універсальну програму. Кожне підприємство має свої особливості та з врахуванням специфіки своєї діяльності, галузевих особливостей повинно створювати відповідну модель. Саме, зважаючи на ці причини, розробники програмного забезпечення часто виконують індивідуальні замовлення із створення конфігурації для підприємства. Досить відомою є програма з найбільш вживаного на теренах колишнього СРСР пакету для автоматизації господарської діяльності 1С, а саме: 1С: Платіжний календар. Вона призначена для оперативного планування, обліку і контролю грошових потоків.

Ефективний організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками підприємств покликаний сприяти ритмічності одержання та виконання платежів; прискоренню обіговості капіталу; оптимізації витрат за рахунок більших можливостей маневрування ресурсами підприємства та скороченню потреби в позиковому капіталі; підвищенню якості управління борговими зобов'язаннями та зниженню ризику неплатоспроможності; більшій вірогідності залучення інвестицій; пожвавленню виробничого циклу та кращій адаптації до змін ринкової кон'юнктури.

1.4 Методи аналізу ефективності управління грошовими потоками

Як основний об'єкт фінансового управління на підприємстві грошові кошти та грошові потоки підлягають систематичному аналізу, який базується на методології фінансового менеджменту та економічного аналізу.

Необхідність аналізу в системі управління грошовими потоками визначено об'єктивними факторами фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основою аналізу грошових потоків є їх кількісна оцінка як базис інформаційного забезпечення процесу управління.

Кількісна оцінка здійснюється на підставі структурування сукупності грошових потоків і передбачає реалізацію таких цілей: аналіз особливостей формування грошових потоків; обґрунтування управлінських рішень; моніторинг та аналіз їх виконання; коригування рішень; оцінка ефективності управління [10].

Методи оцінки: а) в абсолютних величинах; б) у відносних величинах.

Перший метод передбачає групування відповідно до структурних характеристик та визначення арифметичної суми абсолютних величин грошових потоків.

Базові показники: чистий грошовий потік, операційний (ОFC), інвестиційний (ІCF), фінансовий, грошовий потік до фінансування (Free Cash Flow) - FCF.

FCF = ОFC + ІCF - І (1.2),

де І - процентні платежі.

FCF має бути позитивним, за виключенням випадків проведення капі-тальних вкладень (інвестицій) згідно інвестиційної стратегії. Крім того, FCF є джерелом дивідендних та процентних виплат, сукупність яких називають корпоративним Cash Flow. Нетто грошовий потік також використовують у кількісній оцінці як абсолютна величина коштів, що належать власникам у результаті господарської діяльності (реінвестована та розподілена частини). Це є інструмент реалізації концепції максимізації достатку акціонерів (shareholder maximization).

Аналіз управління грошовими потоками може здійснюватись через визначення їх впливу на фінансовий цикл шляхом розрахунку періоду обороту активів, протягом якого готівкові кошти уречевлені у оборотних фондах.

ФЦ = ТОзз + ТОдз - ТОкз (1.3)

де ТОзз - середній залишок матеріальних оборотних активів * 365 днів / собівартість реалізованої продукції;

ТОдз - середня дебіторська заборгованість * 360 днів / виручка;

ТОкз - середня кредиторська заборгованість * 360 днів / собівартість реалізованої продукції [11].

Аналізуючи грошові потоки будь-якого підприємства, структуровані в розрізі різних видів діяльності, потрібно мати на увазі наступне:

1. Величина грошового потоку від операційної діяльності в динаміці в фінансовій звітності повинна наводитися з такими показниками як приріст/ зниження доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) і прибутку. Темп приросту грошового потоку від операційної діяльності характеризує масштаби зростання фінансового потенціалу підприємства та рівень доходності, досягнутий за минулі звітні періоди, що дозволяє зробити висновки про тенденції подальшого розвитку підприємства. З іншого боку, грошовий потік від операційної діяльності є індикатором ділової активності підприємства та його здатності погашати свої зобов'язання.

Аналіз грошового потоку від інвестиційної діяльності дозволяє прослідкувати інвестиційну політику підприємства, і виявити розмір тих інвестицій, які в майбутньому викличуть надходження або витрачання грошових коштів. Крім того, визначається надходження ліквідних коштів за рахунок скорочення інвестицій, вивільнення фінансових коштів, заморожених в окремих видах майна.

Окремий розгляд показників фінансової діяльності дає можливість не тільки проаналізувати фінансову політику, фінансові можливості підприємства, але й спрогнозувати майбутні дивіденди власників капіталу [12].

Отже, вихідним моментом аналізу грошових потоків є аналіз результату зміни грошових коштів від операційної діяльності. Розрізняють два способи визначення потоку грошових коштів у результаті основної діяльності: прямий і непрямий.

При прямому способі грошовий потік розраховують як різницю між надходженням грошових коштів та витратами, пов'язаними з їх виплатою (рис. 1.8).

Перевагою прямого способу є те, що він дозволяє оцінити загальні суми надходження і витрачання грошових коштів підприємства, виявити ті статті, які формують найбільші надходження і витрачання грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності. Інформація, отримана при використанні прямого методу, використовується для прогнозування грошових потоків.

Аналіз структури позитивного грошового потоку здійснюється за кожним джерелом надходження грошових коштів, відповідно негативного потоку за напрямами використання.

Рисунок 1.8 - Прямий спосіб визначення грошового потоку [12]

Непрямий спосіб базується на основному положенні бухгалтерського обліку, що активи повинні дорівнювати сумі зобов'язань і власного капіталу (складовою якого є прибуток), і полягає у коригуванні суми прибутку на величину зміни поточних активів, зобов'язань та інших балансових рахунків (рис. 1.9).

Перевагою непрямого способу є те, що він дозволяє провести оцінку грошових потоків лише на основі звітності та пов'язати отриманий фінансовий результат і зміни грошових коштів за період, а також здійснити розрахунок показників зміни грошових коштів від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, практично не використовуючи дані аналітичного обліку. Для виявлення причин відхилення залишку грошових коштів (чистого залишку грошових коштів) від чистого фінансового результату, отриманих підприємством за один і той же період часу, важливо аналізувати не тільки грошові потоки як такі, але й їх взаємозв'язок з фінансовим результатом, що залишається у розпорядженні підприємства.

Рисунок 1.9 - Непрямий спосіб визначення потоку грошових коштів

Аналіз руху грошових коштів за прямим способом показує, що на рух грошових коштів підприємства та їх залишок впливають прямі та непрямі фактори. Під прямими розуміють фактори, дія яких безпосередньо відбивається на грошових потоках підприємства та викликає пропорційну зміну обсягу надходження грошових коштів та обсягу їх виплат.

Непрямими є фактори, виражені показниками, сформованими за принципом нарахування. Показники, що відображають непрямі фактори, визначають прибуток (збиток) до оподаткування. Тому вони впливають на грошові потоки підприємства через податок на прибуток, збільшуючи або зменшуючи перерахування до бюджету. Дія непрямих факторів викликає непропорційну зміну грошових потоків підприємства.

Щоб комплексно дослідити дію прямих і непрямих факторів на рух грошових коштів підприємства та їх залишок, необхідно скористатись формулою:

З_К = П_З + Д_ПН - В_НГ - ДЗ_Д + В₁ + А_О + Ц_Н + К_О + Д + І_Н - О_Т - В_Ф - В_Б -

- (Д_ПН - С - В_А +Ц_П + Д_Д + О_Д + Ц_П - О_В + Н_Д - Н_В + відх.) хС_ТК +

+ КЗ_П - Вб₁ - А_В - Ф - Д_В - К_В - Р₁ (1.4)

Як видно з формули 1.4, фактори, виражені показниками "Виручка від продажу продукції, товарів, робіт та послуг, нарахована" (В_ПН), "Виручка, отримана в результаті виконання зобов'язань негрошовими засобами" (В_НГ) та "Приріст (зменшення) дебіторської заборгованості, пов'язаними з доходами" (ДЗ_Д), мають специфічні риси. Вони відбиваються на грошових потоках підприємства і прямо, і непрямо. Зміна виручки, нарахованої від продажу продукції, товарів, робіт і послуг та отриманої у результаті виконання зобов'язань негрошовими засобами, та зміна приросту (зменшення) дебіторської заборгованості щодо доходів прямо впливає на рух грошових коштів, так як визначає обсяг виручки від продажу продукції, товарів, робіт і послуг, отриманої грошовими коштами. Перераховані фактори непрямо впливають на грошові потоки підприємства тому, що нарахована виручка від продажу продукції, товарів, робіт і послуг визначає прибуток (збиток) до оподаткування. Виручка, отримана в результаті виконання зобов'язань негрошовими засобами, та приріст (зменшення) дебіторської заборгованості щодо доходів є її складовими.

Теорія фінансового менеджменту містить власні методичні підходи до аналізу грошових потоків.

Одним з методичних підходів оцінки ефективності використання грошових коштів є визначення оптимального рівня грошових коштів, для чого фінансовою наукою розроблено декілька моделей.

Модель Баумоля передбачає вкладення вільних коштів, що надходять від реалізації у короткострокові цінні папери, та продаж їх за необхідності.

С = v2F * (T / r) (1.5)

де F - витрати по конвертації грошових коштів у цінні папери;

Т - середня сума потреби у грошових коштах за період;

r - доходність короткострокових ЦП.

Таким чином, середній запас складає С/2, а загальна кількість угод по конвертації цінних паперів складає k = Т/С, загальні витрати по реалізації такої політики

ОР = F * k + r * (C / 2) (1.6)

перший множник - прямі витрати, другий - вигода від зберігання коштів у цінних паперах [13].

У моделі Міллера-Орра використано процес Бернуллі - стохастичність, незалежність окремих грошових потоків. Залишок грошових потоків на рахунку хаотично змінюється, поки не досягає визначеної верхньої межі, як тільки це відбувається, підприємство починає купувати ЦП, за необхідності - їх продає. Розмах варіації залишку грошових коштів (S):

S = 3 * v(3 * F * V) / 4 * r (1.7)

де V - варіація щоденного надходження коштів на підставі статистичних даних; r - щоденна доходність короткотермінових ЦП.

Верхня межа залишку грошових коштів Зв:

Зв = Зн + S (1.8)

де Зн - нижня межа грошових коштів.

Величина залишку грошових коштів, до якої потрібно повернутись у випадку виходу фактичного залишку за межі інтервалу (Зв; Зн) - Тп:

Тп = Зн + S / 2 (1.9)

Водночас, фінансовий менеджер повинен зважати на суб'єктивні фактори, які неможливо формалізувати у ту чи іншу фінансово-математичну модель: джерела початкового капіталу, ділова репутація, стабільність, інше.

Висновок по розділу 1

1. В процесі дослідження ми виявили суттєві розбіжності у підходах науковців до тлумачення сутності грошових потоків. Одна частина авторів розглядає грошові потоки як різницю між надходженнями та виплатами грошових коштів, що ототожнює їх із залишком грошових коштів, інша як рух грошових коштів, а ще одна - як надлишок (нестачу) грошових коштів, отриманих внаслідок співставлення надходжень та виплат грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Критично оцінюючи ці підходи, пропонуємо таке визначення сутності цієї економічної категорії:

Грошові потоки - це економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством при реалізації господарської діяльності.

2. Грошові потоки на підприємстві є агрегованими, адже включають у свій склад численні види цих потоків. У зв'язку з цим, виникає необхідність розроблення їх комплексної класифікації. Узагальнивши та систематизувавши підходи авторів до групування грошових потоків, нами запропоновано схему їх структуризації за такими ознаками: масштаб обслуговування господарського процесу; відношення до підприємства; вид господарської діяльності; напрям руху; метод розрахунку обсягу; форма здійснення розрахунків та вид використовуваної валюти; метод оцінювання в часі; тривалість функціонування; ритмічність формування та стабільність часових інтервалів; рівень достатності та збалансованості; пріоритетність здійснення; можливість передбачення та регулювання; економічний зміст; обов'язковість здійснення.

3. Організація управління грошовими потоками - один із найважливіших сегментів роботи економічних служб, від ефективності якого залежать остаточні результати господарської діяльності підприємства.

Управління грошовими потоками підприємств - це складний неперервний циклічний процес. Цикл управління грошовими потоками підприємств ми визначили як систему послідовних етапів багаторазово повторюваного процесу прийняття і реалізації стратегічних та оперативно-тактичних рішень з управління грошовими потоками.

4. Основою аналізу грошових потоків є їх кількісна оцінка як базис інформаційного забезпечення процесу управління. Кількісна оцінка здійснюється на підставі структурування сукупності грошових потоків і передбачає реалізацію таких цілей: аналіз особливостей формування грошових потоків; обґрунтування управлінських рішень; моніторинг та аналіз їх виконання; коригування рішень; оцінка ефективності управління.

2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВХІДНИМИ ТА ВИХІДНИМИ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПАТ «ХМІЛЬНИКСІЛЬМАШ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Хмільниксільмаш»

Акцiонерне товариство «Хмiльниксiльмаш» вiдкритого типу засноване на пiдставi Наказу Мiнмашпрому України вiд 29.04.1994 р. №675-А шляхом перетворення Хмiльницького заводу сiльськогосподарських машин в акцiонерне товариство «Хмiльниксiльмаш».

Хмiльницький завод сiльськогосподарських машин був створений в 1968 роцi на базi Хмiльницького машинобудiвного заводу (заснований в 1904 роцi) на пiдставi Наказу Мiнiстерства тракторного та сiльськогосподарського машинобудування СРСР вiд 28 листопада 1968 року №280.

До складу ПАТ «Хмiльниксiльмаш» входять материнське пiдприємство «ПАТ «Хмiльниксiльмаш» (м. Хмiльник, вул. Ленiна б. 56), до складу якого входять: цех по ремонту устаткування, дiльниця по ремонту будiвель та споруд, механоскладальний цех та управлiння ПАТ «Хмiльниксiльмаш».

ПАТ «Хмiльниксiльмаш» випускає машини для внесення мiндобрив, чавунне литво, грунтообробнi знаряддя, товари широкого вжитку.

Дiяльнiсть Товариства залежить вiд сезонних змiн, оскiльки воно виготовляє запчастини до сiльгоспмашин.

Основним ринком збуту технiки є сiльськогосподарськi пiдприємства України. Основними каналами збуту, тобто покупцями продукцiї ПАТ «Хмiльниксiльмаш» є: ФОП «Федоренко», ТОВ «Агроресурс», ТОВ «Днiпроагроснабсервiс», ТОВ «ТАКТ», ТОВ «Тонметгруп», ПАТ «Вiнницяметалопостач». Методи продажу - прямi поставки.

Пiсля замiни власника виробникiв сiльськогосподарської продукцiї в 2001 роцi, попит на машини для внесення добрив дещо збiльшився. Вiдсутнiсть обiгових коштiв у споживачiв та сезонний попит на машини пiдприємству компенсувало виготовлення металоконструкцiй, грунтообробних знарядь та товарiв широкого вжитку. Подорожчання металопрокату призвело до зменшення рентабельностi. Цiни на продукцiю зросли через рiст цiн на металопродукцiю. Матерiали та комплектуючi на виготовлення технiки пiдприємство одержує вiд металургiйних та машинобудiвних заводiв.

Галузь промисловостi, до якої належить ПАТ «Хмiльниксiльмаш», зараз перебуває у вкрай скрутному становищi, оскiльки свiтова фiнансова криза, полiтична та соціальна криза в Українi негативно вплинули на всi галузi виробництва. Сiльськогосподарське машинобудування являється прибутковою галуззю, але вкрай низька платоспроможнiсть покупцiв продукцiї даної галузі, непосильний податковий тиск та iншi економiчнi та соцiальнi проблеми ставлять товаровиробникiв у дуже важке становище.

ПАТ «Хмiльниксiльмаш» не займає домiнуючого положення на ринку. Основними конкурентами в даній галузі є ПАТ «Ковельсiльмаш», ПАТ «Сiмферопольський ремонтно-механiчний завод» - по машинах для внесення мінеральних добрив МВД-900, Львiвсiльмаш, «Волинська фондова компанiя» - по машинах для внесення міндобрив МВД-0,5 АМ. Конкуренцію ПАТ «Хмiльниксiльмаш» складають також навiснi машини німецької фірми «Amazone».

Особливiстю продукцiї товариства є те, що воно виготовляє запчастини до сiльгоспмашин, якi завжди користуються попитом. У перспективi ПАТ «Хмiльниксiльмаш» планує здiйснити переорiєнтацiю пiдприємства на виробництво грунтообробної технiки, запчастин та комплектуючих на замовлення, надання послуг.

Основними постачальниками пiдприємства є : ТОВ «Агроресурс», ТОВ «Днiпроагроснабсервiс», ТОВ «Антон», ТОВ «Укрпромторлуганськ».

На дiяльнiсть емiтента впливають такi проблеми: полiтика держави щодо сiльгоспвиробникiв, високi ставки банкiвських кредитiв, непосильний податковий тиск (ПДВ), пенсiйне, соцiальне страхування, оновлення парку технiчного устаткування, вiдсутнiсть пiдготовлених кадрiв з числа молодi, переважно передпенсiйний вiк працiвникiв, зменшення частки внесення добрив в середину грунту з метою охорони довкiлля.

Для вирiшення цих проблем пiдприємству необхiдно: надання пiльгових кредитiв, швидкi кроки в проведеннi економiчних i фiнансових реформ, реформ банкiвської системи, аграрного сектору, надходження кредитiв в аграрний сектор, переорiєнтацiя середньо-спецiальних закладiв та профтехучилищ на машинобудiвнi професiї, покращення технологiчних характеристик машин. Також для покращення фiнансового стану пiдприємства необхiдно виведення країни з фiнансової кризи, полiтичної та соціальної кризи, вiдновлення можливостi отримувати кредити.

ПАТ «Хмiльниксiльмаш» в майбутньому планує здiйснити переорiєнтацiю пiдприємства на виробництво грунтообробної технiки, запчастин та комплектуючих на замовлення, надання послуг. Нестача обiгових коштiв для придбання матерiалiв, великi витрати на впровадження нових видiв продукцiї, необхiднiсть частих ремонтiв застарiлого обладнання спричинило низьку рентабельнiсть. А тому головним завданням ПАТ «Хмiльниксiльмаш» на даному етапі розвитку є полiпшення фiнансового стану, отримання банкiвських кредитiв, а також укладання нових договорiв з замовниками.

2.2 Аналіз основних економічних показників діяльності

Оцінку та аналіз основних показників будемо здійснювати за даними Форми № 1 та № 2 за 2011-2013 рр. методом горизонтального (часового) аналізу, суть якого полягає в порівнянні кожної позиції звітності з відповідним показником за попередні періоди та визначенні відхилення значення показника поточного періоду від відповідного значення показника попередніх періодів, також застосуємо вертикальний, трендовий та порівняльний аналіз.

Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності ПАТ «Хмiльниксiльмаш» наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ПАТ «Хмiльниксiльмаш» (за даними Форми №1 та №2), тис. грн.

Показник	Роки	Відхилення значення показника 2013 від
		2012	2011
	2011	2012	2013	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1. Дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)	1924,0	11352,6	14138,6	+2786,0	+24,5	+12214,6	+634,8
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)	1603,3	9460,5	11782,2	+2321,7	+24,5	+10178,9	+634,8
3. Собівартість реалізованої продукції	1154,8	6631,5	7223,4	+591,9	+8,9	+6068,6	+525,5
4. Валовий прибуток (збиток)	448,5	2829,0	4558,8	+1729,8	+61,1	+4110,3	+916,4
5. Фінансовий результат від операційної діяльності	135,0	2176,1	3803,6	+1627,5	+74,8	+3668,6	+2717,5
6. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	154,6	4605,2	3229,3	-1375,9	-29,8	+3074,7	+1988,8
7. Чистий прибуток (збиток)	154,6	4605,2	3229,3	-1375,9	-29,8	+3074,7	+1988,8
8. Валюта балансу	4306,1	8670,3	11079,6	+2409,3	+27,8	+6773,5	+157,3
9. Власний капітал	241,9	1355,8	6040,3	+4684,5	+345,5	+5798,4	+2397,0
10. Залучений капітал	4091,2	7314,5	5039,3	-2275,2	-31,1	+948,1	+23,2
11. Необоротні активи	1365,0	2869,5	3874,4	+1004,9	+35,0	+2509,4	+183,8
12. Оборотні активи	2940,9	5800,7	7205,2	+1404,5	+24,2	+4264,3	+144,9
13. Коефіцієнт прибутковості власного капіталу (р.7 / р.9)	0,64	3,4	0,53	-2,87	-84,4	-0,11	-17,1
14. Рентабельність реалізації (р.7 / р.1)	0,08	0,4	0,23	-0,17	-42,5	+0,15	+187,5
15. Рентабельність реалізованої продукції (р.4 / р.3)	0,38	0,43	0,63	+0,2	+46,5	+0,25	+65,8
16. Коефіцієнт прибутковості активів (р.7 / р.8)	0,035	0,53	0,29	-0,24	-45,3	+0,25	+728,5
17. Фондовіддача основних засобів (р.1 / р.11)	1,4	3,9	3,6	-0,3	-7,7	+2,2	157,1

Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства за 2011-2013 рр. показав досить гарні результати: підприємство ПАТ «Хмiльниксiльмаш» є рентабельним. Показники обсягу реалізації, валового прибутку, операційного прибутку та валюти балансу мають тенденцію до збільшення.

Так, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2011 р. складав 1924,0 тис. грн., у 2012 р. - 11352,6 тис. грн., а у 2013 р. - 14138,6 тис. грн., що на 12214,6 тис. грн. (на 634,8%) більше, ніж у 2011 р. Збільшення значення показника доходу (виручки) від реалізації свідчить про розширення діяльності підприємства, збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції, вихід на нові ринки збуту та інші позитивні тенденції.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції збільшується пропорційно доходу (виручці) від реалізації продукції: у 2013 р. його сума складала 11782,2 тис. грн., що більше на 24,5% та на 634,8% ніж, відповідно, у 2012 та 2011 рр. Це означає, що підприємство справно та в повному обсязі сплачує податки.

Про збільшення обсягу виробництва продукції свідчить і значне зростання собівартості продукції у 2013 р. (7223,4 тис. грн.) порівняно з 2012 р. (6631,5 тис. грн.) та 2011 р. (1154,8 тис. грн.). Збільшення собівартості складає 525,5% протягом аналізованого періоду.

Сума валового прибутку підприємства також має тенденцію до підвищення: 448,5 тис. грн. - у 2011 р., 2829,0 тис. грн. - у 2012 р. та 4558,8 тис. грн. - у 2013 р. Тобто у період з 2011 по 2013 рр. валовий прибуток збільшився на 4110,3 тис. грн. Таке збільшення свідчить про підвищення результативності діяльності підприємства.

За даними форми №2 видно, що підприємство здійснює раціональні операційні та фінансові витрати, а також отримує деякі суми операційних та фінансових доходів. В результаті такої діяльності підприємство отримує чистий результат протягом аналізованих періодів у вигляді прибутку.

Так, у 2011 р. ПАТ «Хмiльниксiльмаш» отримало чистого прибутку на суму 154,6 тис. грн., у 2012 р. - 4605,2 тис. грн., а у 2013 р. - 3229,3 тис. грн. Як бачимо, прибуток у 2013 р. зменшився порівняно з попереднім на 1375,9 тис. грн. Але причиною такого зменшення є не погіршення діяльності чи значні витрати, а те, що у 2012 р. підприємство отримало значну суму доходів від фінансової діяльності (3090,0 тис. грн.), яких не було у 2013 р.

Показник валюти балансу також має тенденцію до збільшення, збільшуються суми власного капіталу, оборотних та необоротних активів. У 2013 р. майно підприємства оцінювалось у 11079,6 тис. грн., що на 2409,3 тис. грн. (на 27,8%) більше, ніж у 2012 р. (8670,3 тис. грн.) та на 6773,5 тис. грн. більше (на 157,3%), ніж у 2011 р. (4306,1 тис. грн.).

Сума залучено капіталу підприємства на 2013 р. становила 5039,3 тис. грн., що менше порівняно з попереднім роком на 2275,2 тис. грн., але більше порівняно з 2011 р. на 948,1 тис. грн.

Динаміку показників чистого доходу (виручки) від реалізації, валового та чистого прибутку, а також валюти балансу зобразимо на рис. 2.1.



Рисунок 2.1 - Динаміка основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства

Разом з тим, слід відмітити, що в структурі майна підприємства протягом 2011-2012 рр. спостерігається перевищення залучених коштів над власними, у 2013 р. ситуація змінилася - сума власного капіталу стала більшою за суму залучених коштів. Також відмічається превілеювання оборотного капіталу над необоротним. Динаміку джерел фінансових ресурсів підприємства зобразимо графічно на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Динаміка джерел фінансових ресурсів підприємства у 2011-2013 рр.

Як видно з даних рис. 2.2, протягом 2011-2012 р. структура фінансових ресурсів підприємства складалася переважно з позикових коштів, але у 2013 р. значно збільшилась сума власного капіталу і дещо зменшився розмір залучених коштів, в результаті ситуація змінилась на користь власного капіталу.

Динаміку активу балансу зобразимо на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 - Динаміка необоротного та оборотного капіталу підприємства у 2011-2013 рр.

Аналіз відносних показників фінансового стану підприємства показав також досить високі результати діяльності. Коефіцієнт прибутковості власного капіталу у 2013 р. мав значення 0,53. Це означає, що на 1 грн. вкладеного власного капіталу підприємство отримує 53 коп. чистого прибутку. Слід зазначити, що у 2013 р. даний показник є найнижчим за аналізований період: у 2011 р. прибутковість власного капіталу складала 0,64, у 2012 р. - 3,4. Це означає, що підприємство „заморожує” грошові кошти на рахунках в банках, не використовуючи їх у господарській діяльності.

Показники рентабельності реалізації мають тенденцію до підвищення: 0,23 - у 2013 р., 0,4 - у 2012 р. та 0,08 - у 2011 р. Тобто з 1 грн. реалізованої продукції у 2013 р. підприємство отримало 23 коп. чистого прибутку. Це досить високий показник результативності.

Показник рентабельності реалізованої продукції (витрат) у 2011 р. складав 0,38, у 2012 - 0,43, а у 2013 - 0,63. Це означає, що у 2013 р. собівартість продукції складала лише 37% від її ціни. Отже, можна зробити висновок, що підприємство проводить ефективну політику щодо зниження виробничих витрат і має можливість за рахунок цього отримувати більший прибуток на одиницю продукції.

Коефіцієнт прибутковості активів у 2013 р. склав 0,29, це означає, що 1 грн. майна підприємства приносить чистий прибуток у розмірі 29 коп.

Фондовіддача основних засобів хоча й і знизилась у 2013 р. порівняно з 2012 р. на 0,3, але має достатньо високе значення - 3,6. Це означає, що кожна гривня, вкладена в необоротні активи підприємства приносить 3,6 грн. доходу.

Отже, можна зробити висновок про високу ефективність та результативність діяльності. ПАТ «Хмiльниксiльмаш» розширює свою діяльність, нарощує обсяги виробництва та реалізації продукції за рахунок залучення коштів із зовнішніх джерел та власного капіталу, та отримує високі суми чистого прибутку.

Далі проаналізуємо показники ліквідності підприємства ПАТ «Хмiльниксiльмаш» за 2011-2013 рр. та порівняємо отримані значення з нормативними (таблиця 2.3.).

Таблиця 2.2 - Аналіз показників ліквідності ПАТ «Хмiльниксiльмаш»

Показник	Формула розрахунку	2011	2012	2013	Нормативне значення
Коефіцієнт покриття	ф.1 р.260 ф.1 р.620	1,32	2,03	3,0	> 1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	ф.1 (р.260 - р.100 - р.110 - р.120 - р.130 - р.140) ф.1 р.620	0,36	1,32	2,3	0,6 - 0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	ф.1 (р.220 + р.230 + р.240) ф.1 р.620	0,009	0,008	0,005	> 0 Збільшення
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	ф.1 (р.260 - р.620)	716,05	2952,5	4779,35	> 0 Збільшення

Аналіз показників ліквідності характеризує погіршення абсолютної ліквідності підприємства у 2013 р. порівняно з попередніми періодами, тоді як за нормативними рекомендаціями він має збільшуватись. Загальний коефіцієнт покриття у 2011-2013 рр. мав високі значення, що відповідали нормативному значенню, та тенденцію до збільшення: 1,32 - у 2011 р., 2,03 - у 2012 р. та 3,0 - у 2013 р., це означає, що сума оборотних коштів підприємства у 2013 р. перевищувала суму поточних зобов'язань в три рази.

Коефіцієнт швидкої ліквідності також має тенденцію до збільшення протягом аналізованого періоду і є меншим за нормативне значення (0,6-0,8) лише у 2011 р. - 0,36. у 2012-2013 рр. цей показник дорівнював відповідно 1,32 та 2,3.

Чистий оборотний капітал на 2013 р. склав 4779,35 тис. грн., тобто якщо підприємство відразу ж покриє всі поточні зобов'язання, то у нього залишиться 4779,35 тис. грн. для ведення господарської діяльності. Отже, підприємство не збанкрутує в результаті пред'явлення всіх вимог по виплаті боргів одночасно.

Тобто в цілому можна сказати, що ПАТ «Хмiльниксiльмаш» є високоліквідним підприємством.

Значення показників, що характеризують фінансову стійкість ПАТ «Хмiльниксiльмаш» згруповано у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз фінансової стійкості підприємства

Показник	Формула розрахунку	Роки	Нормативне значення
		2011	2012	2013
2.1 Коефіцієнт фінансової автономії	ф.1 р.380 ф.1 р.640	0,05	0,15	0,54	> 0,5
2.2 Коефіцієнт фінансової залежності	ф.1 р.640 ф.1 р.380	17,8	6,4	1,8	< 2 Зменшення
2.3 Коефіцієнт фінансового ризику	ф.1 (р.430 + р.480 + р.620 + р.630) ф.1 р.380	16,9	5,4	0,83 ...

Подобные документы

• Аналіз і управління грошовими потоками підприємства

  Засади управління грошовими потоками підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз стану і рівня збалансованості та ефективності грошових потоків ЗАТ "Богуславський маслозавод". Вдосконалення системи управління грошовими потоками на підприємстві.
  
  курсовая работа [154,9 K], добавлен 13.11.2009
  

• Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ "Черкаське" і СТОВ "Перемога")

  Вплив грошових потоків на фінансовий стан організації, їх види та методи управління ними. Фінансово-економічна характеристика підприємства. Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків, оцінка їх достатності для операційної діяльності та шляхи оптимізації.
  
  магистерская работа [676,6 K], добавлен 07.01.2013
  

• Сутність та класифікація грошових потоків підприємства

  Сутність грошових потоків та методи управління ними: основні елементи поняття, форма економічного ефекту, що генерується грошовими коштами підприємства, інвестиції. Фактори, що впливають на рух вхідних і вихідних фінансових потоків, ознаки класифікацїї.
  
  реферат [27,1 K], добавлен 23.11.2010
  

• Управління грошовими потоками підприємства

  Сутність, види, структура та методи оптимізації надлишкових та дефіцитних грошових потоків підприємства як категорії фінансового менеджменту. Принципи, зміст та завдання управління грошовими потоками організації. Розробка плану надходжень і витрат коштів.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 17.12.2010
  

• Планування і прогнозування грошових потоків підприємства як основа моделі управління ними

  Механізм формування та управління грошовими потоками на ТОВ "Бета-Агро-Інвест". Організаційна структура та фінансово-економічний стан підприємства; аналіз грошових потоків, рівень їх збалансованості та ефективності, порядок планування і прогнозування.
  
  курсовая работа [219,3 K], добавлен 23.11.2011
  

• Аналіз стану грошових потоків підприємства "Зоря Півдня"

  Сутність та їх класифікація грошових потоків. Аналіз фінансового стану підприємства "Зоря Півдня". Принципи та методи управління грошовими потоками. Вдосконалення їх управління за допомогою платіжного календаря. Аналіз руху потоків грошових коштів.
  
  дипломная работа [540,9 K], добавлен 14.10.2013
  

• Шляхи удосконалення управління грошовими потоками

  Аналіз управління грошовими потоками підприємства на основі дослідження фінансового стану та руху капіталу. Показники ефективності планування грошових надходжень, виявлення перспектив розвитку та розширення діяльності ВАТ "Бахмачський арматурний завод".
  
  дипломная работа [202,9 K], добавлен 05.03.2012
  

• Особливості організації управління грошовими потоками на підприємстві ВАТ "Калина"

  Сутність, види та значення грошових потоків у діяльності підприємства. Загальна характеристика та історія розвитку ВАТ "Калина", аналіз його фінансового стану. Основні шляхи та методи оптимізації потоків грошових коштів, розробка платіжного календаря.
  
  дипломная работа [846,4 K], добавлен 04.05.2014
  

• Управління грошовими потоками на підприємстві: його значення та принципи

  Система управління грошовими потоками як забезпечення фінансової рівноваги та стабільної платоспроможності підприємства в процесі його господарської діяльності. Механізм процесу, мета, завдання, етапи, основні елементи. Методи аналізу керування.
  
  реферат [27,5 K], добавлен 23.11.2010
  

• Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу

  Теоретичні основи стратегічного управління грошовими потоками, поняття грошей та грошового потоку в контексті стратегічного аналізу. Роль та завдання аналізу в управлінні грошовими потоками та методологічний інструментарій оцінювання вартості грошей.
  
  курсовая работа [65,4 K], добавлен 16.01.2010
  

• Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства

  Класифікація грошових потоків і управління ними в процесі проведення кожного виду діяльності підприємства. Оцінка динаміки, обсягу, структури та руху грошових потоків, ефективність їх використання на віробництві, визначення платоспроможності підприємства.
  
  курсовая работа [55,7 K], добавлен 21.05.2009
  

• Управління грошовими потоками підприємства

  Теоретичні засади управління грошовими потоками підприємства, їх сутність, класифікація та рух. Макроекономічний аналіз виробничо-господарської діяльності ВАТ "КВБЗ"; рекомендації по вдосконаленню механізму формування та управління грошовими потоками.
  
  курсовая работа [182,5 K], добавлен 08.02.2011
  

• Грошові потоки споживчого товариства та шляхи підвищення ефективності управляння ними (на матеріалах Карлівської РСС)

  Безготівковий та готівковий грошовий обіг. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності. Класифікація грошових потоків підприємства та їх характеристика. Процес управління грошовими потоками та аналіз їх руху на підприємстві.
  
  дипломная работа [308,8 K], добавлен 16.07.2012
  

• Використання платіжного календаря для підвищення ефективності управління грошовими потоками

  Організація фінансового планування грошових потоків на підприємстві. Експрес-аналіз результатів діяльності ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод". Аналіз формування грошових надходжень підприємства. Напрямки удосконалення фінансового планування.
  
  курсовая работа [586,4 K], добавлен 25.03.2011
  

• Управління грошовими потоками в сільському господарстві

  Економічна сутність системи управління господарською діяльністю підприємства. Організація та ведення фінансового, статичного, податкового і управлінського обліку грошовими потоками в сільському господарстві. Облікове забезпечення управління організації.
  
  дипломная работа [709,6 K], добавлен 21.06.2015
  

• Грошові потоки в системі управління підприємством

  Підходи вчених до сутності поняття "грошові потоки". Основні аспекти формування системи управління грошовими потоками підприємства. Шляхи оптимізації системи управління грошовими потоками як одного з елементів в оцінці фінансового стану підприємства.
  
  статья [25,0 K], добавлен 07.02.2018
  

• Оцінка формування грошових коштів підприємства з метою ефективного управління його фінансовою діяльністю

  Аналіз аспектів оцінки формування й використання грошових коштів з метою ефективного управління підприємством. Розрахунок показників ефективності формування грошових потоків на основі звітної інформації СТОВ "Україна" (Черкаська обл., с. Новоукраїнка).
  
  статья [25,3 K], добавлен 13.11.2017
  

• Грошові надходження підприємств та напрямки їх оптимізації

  Сутність та класифікація грошових потоків підприємства, їх планування та прогнозування. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ МПЗ "МилаМ". Стан грошових потоків компанії, рівень їх збалансованості та ефективності; оптимізація системи управління.
  
  курсовая работа [342,8 K], добавлен 04.11.2015
  

• Аналіз структури та динаміки вхідних грошових потоків на підприємстві

  Важливість аналізу грошових надходжень у плані отримання економічної інформації для управлінського персоналу. Характеристика вхідних грошових потоків на підприємстві і їх класифікація. Методика аналізу структури та динаміки вхідних грошових потоків.
  
  курсовая работа [59,3 K], добавлен 21.05.2009
  

• Аналіз грошових потоків та їх оптимізація

  Класифікація грошових потоків. Засади здійснення аналізу грошових потоків на підприємстві на прикладі ВАТ "Нововолинський олійно-жировий комбінат". Достатність надходження та ефективність використання грошових коштів. Шляхи оптимізації грошових потоків.
  
  курсовая работа [738,8 K], добавлен 06.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам