Фінансовий аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ»

РВВ ХТЕІ КНТЕУ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ»

Для студентів, які навчаються за

напрямом підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит”

галузі знань 0305 „Економіка та підприємництво”

(усі форми навчання)

Харків

РВВ ХТЕІ КНТЕУ

2011

УДК 336.67(075.8)

ББК 65.053я7

Затверджено на засіданні вченої ради ХТЕІ КНТЕУ

Протокол № від

Укладачи: канд. екон. наук, доцент Литвиненко О.Д.,

канд. екон. наук, доцент Приходько Н.І.

Опорний конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий аналіз». Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» (усі форми навчання)/ ХТЕІ КНТЕУ; [Кафедра фінансів; Укладачи: Литвиненко О.Д., Приходько Н.І.].- Х.: РВВ ХТЕІ КНТЕУ, 2011.- с.

Вступ

Перехід до ринкової економіки обумовив реформування бухгалтерського обліку в Україні з виділенням фінансового та управлінського, введення нового плану рахунків та формування фінансової звітності відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів. Це, у свою чергу, викликало необхідність здійснення фінансового аналізу за методичними підходами, властивими ринковій економіці.

Мета викладання дисципліни «Фінансовий аналіз» - формування у студентів теоретичних знань з основ та методології проведення фінансового аналізу підприємства, необхідних для правильної та об'єктивної оцінки і прогнозу його господарсько-фінансової діяльності, зокрема, теоретична та практична підготовка студентів з наукових основ фінансового аналізу, його методу та методології, формування вмінь використання економіко-логічних та економіко-математичних методів і моделей для вивчення фінансового стану підприємств, а також формування у студентів сучасного економічного мислення, глибокого комплексного розуміння проблем управління фінансовою діяльністю підприємства та опанування навичками їх практичного розв'язання.

У процесі викладання дисципліни мають бути вирішені такі основні завдання:

визначення наукових засад, принципів і завдань фінансового аналізу в умовах ринкової економіки;

визначення необхідності системного підходу до оцінки формування та використання ресурсного потенціалу підприємства з метою стабілізації фінансового становища та оптимізації економічних результатів діяльності;

ознайомлення з методичним інструментарієм фінансового аналізу.

Студент повинен знати:

– визначення основних складових фінансово-господарської діяльності підприємства;

– основні цілі, задачі, інформаційне забезпечення та організаційні основи фінансового аналізу;

– методи аналізу і обґрунтування управлінських рішень щодо забезпечення та раціонального використання ресурсного потенціалу підприємства;

– сутність та методи кількісної оцінки впливу факторів на зміну основних результативних показників господарської діяльності підприємств з метою виявлення резервів підвищення інтенсифікації виробництва;

– методичні підходи до оцінки соціально-економічної ефективності та наслідків управлінських рішень, що приймаються.

Студент повинен оволодіти навичками:

– розуміння сутності господарських процесів, які здійснюються на підприємстві, їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, систематизування та моделювання;

– обґрунтування управлінських рішень щодо формування ресурсного потенціалу підприємства та його ефективного використання;

– складання та аналізу різноманітних економіко-математичних моделей, оцінка за допомогою відповідних критеріїв їх адекватності;

– об'єктивної оцінки ступеня виконання плану і динаміки важливіших показників фінансового становища підприємств виробничої і невиробничої сфери;

– творчого критичного погляду на діючий фінансово-економічний механізм та розробки відповідних заходів та пропозицій щодо використання резервів підвищення ефективності виробництва .

Опорний конспект лекцій відповідає програмі з навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз». У ньому висвітлено теоретичні та методичні основи фінансового аналізу, розкрито методики аналізу майна підприємства та джерел його формування, руху грошових коштів, платоспроможності та ліквідності, фінансової стійкості, кредитоспроможності, ділової активності, прибутковості та рентабельності підприємства, оцінки його інвестиційної діяльності, а також комплексного оцінювання фінансового стану підприємства.

Опорний конспект лекцій розроблено з метою надання допомоги студентам у підготовці до занять, модульного контролю та іспиту.

Розподіл навчального часу за змістовними модулями і видами навчальних занять

Таблиця 1

Найменування змістовних модулів	Всього	Кількість годин, у тому числі	Форма контролю
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Модульний контроль
1	2	3	4	5	6	7
Блок змістовних модулів № 1 Теоретичні засади фінансового аналізу та його забезпечення
Змістовний модуль 1 Значення і теоретичні засади фінансового аналізу	8	2	2	4	-	контрольні питання
Змістовний модуль 2 Інформаційне забезпечення фінансового аналізу	6	2	-	4	-	контрольні питання
Змістовний модуль 3 Аналіз майна підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 4 Аналіз оборотних активів	14	2	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 5 Аналіз джерел формування капіталу підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Поточний модульний контроль № 1	2	-	2	-	-	тестування
Всього за блоком змістовних модулів №1	58	10	10	38	-
Блок змістовних модулів № 2 Система фінансового аналізу стійкості, ліквідності, кредитоспроможності та грошових потоків підприємства
Змістовний модуль 6 Аналіз грошових потоків підприємства	18	4	4	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 7 Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 8 Аналіз фінансової стійкості підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 9 Аналіз кредитоспроможності підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Поточний модульний контроль № 2	2	-	2	-	-	тестування
Всього за блоком змістовних модулів №2	62	10	12	40	-
Блок змістовних модулів № 3 Аналіз фінансової політики підприємства
Змістовний модуль 10 Аналіз ділової активності підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 11 Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства	16	4	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 12 Аналіз інвестиційної активності підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Змістовний модуль 13 Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства	14	2	2	10	-	контрольні питання
Поточний модульний контроль № 3	2	-	-	-	2	тестування
Всього за блоком змістовних модулів № 3	60	10	8	40	2
РАЗОМ за блоками змістовних модулів	180	30	30	118	2
Підсумковий контроль						екзамен

І. Теоретичні основи фінансового аналізу

Питання:

Поняття і значення фінансового аналізу

Принципи і види фінансового аналізу

Методи фінансового аналізу, їх класифікація

1.1 Поняття і значення фінансового аналізу

Ринкове середовище вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, раціонального управління виробничими і фінансовими ресурсами. Важлива роль в рішенні цієї задачі відводиться економічному аналізу в цілому і фінансовому аналізу зокрема. З його допомогою проводиться оцінка фінансових результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на основі чого виробляються стратегія і тактика фінансової діяльності підприємства, обгрунтовуються фінансові плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що означає «розділяю», «розчленовую». Отже:

Аналіз у вузькому плані - це розчленовування явища або предмету на складові частини для вивчення їх як частин цілого.

Таке розчленовування дозволяє зрозуміти внутрішню суть явища або предмету, визначити його склад і структуру. Проте, необхідно знати взаємозв'язки між елементами. Отже, необхідний синтез.

Синтез - це побудова явища або предмету з окремих частин з виявленням взаємозв'язків між ними.

Сучасна наука виходить з єдності аналізу і синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тому:

Аналіз в широкому плані - це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Аналітичні здібності людини виникли і удосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середовища і пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Проте як самостійна наука фінансовий аналіз виділився відносно недавно - на початку ХХ століття.

Фінансовий аналіз є частиною загального економічного аналізу (аналізу господарської діяльності) підприємства, який складається з двох пов'язаних частин (рис. 1.1):

фінансового аналізу;

управлінського аналізу.

Аналіз господарської діяльності підприємства (економічний аналіз)
Управлінський аналіз	Фінансовий аналіз
Внутрішньогосподарчий виробничий аналіз	Внутрішньогосподарчий фінансовий аналіз	Зовнішній фінансовий аналіз
Внутрішній аналіз	Зовнішній аналіз

Рис. 1.1. Взаємозв'язок економічного та фінансового аналізу

Фінансовий аналіз - процес дослідження фінансового стану і основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення і кількісної оцінки резервів підвищення його ринкової вартості.

Об'єкти фінансового аналізу - фінансові результати і фінансовий стан підприємства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Об'єкти фінансового аналізу

Об'єкти фінансового аналізу
Результати діяльності підприємства	Фінансовий стан підприємства
обсяг виробництва обсяг реалізації обсяг основної діяльності дохід прибуток	майнове положення платоспроможність фінансова стійкість ділова активність прибутковість

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими нею методами. Предметом тієї або іншої науки вважається те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед безлічі інших наук. Тому визначення предмету фінансового аналізу має принципове значення.

Предмет фінансового аналізу - причинно-наслідкові зв'язки між фінансовими процесами в діяльності підприємства.

Основна мета фінансового аналізу - отримання невеликої кількості ключових, найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів балансу, розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Завдання фінансового аналізу:

об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності і ділової активності підприємства;

виявлення чинників і причин, що вплинули на досягнутий рівень і отримані результати діяльності;

підготовка і обгрунтування управлінських рішень в області фінансів;

виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану і фінансових результатів.

1.2 Принципи і види фінансового аналізу

Фінансовий аналіз повинен відповідати певним вимогам, які накладають свій відбиток на само дослідження і повинні обов'язково враховуватися при організації, проведенні і практичному використанні результатів аналізу.

Найважливіші принципи фінансового аналізу:

Комплексність - обхват всіх ланок і сторін діяльності підприємства;

Системний підхід - підприємство розглядається як система взаємозв'язаних елементів, виявляється характер зв'язку між ними;

Об'єктивність і точність - базою повинна служити достовірна і об'єктивна інформація, а виводи повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками;

Плановість і систематичність - проводиться планомірно, а не від випадку до випадку;

Оперативність - необхідність швидко проводити аналіз і ухвалювати відповідні управлінські рішення;

Ефективність - витрати на проведення аналізу повинні давати багатократний ефект.

Фінансовий аналіз класифікується по видах залежно від наступних ознак (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Класифікація фінансового аналізу

Види фінансового аналізу
За методами проведення	За змістом	За періодом проведення	За суб'єктами аналізу	За об'єктами аналізу
вертикальний горизонтальний порівняльний коефіцієнтний чинник	повний тематич-ний	перспективний оперативний ретроспектив-ний	внутрішній зовнішній	підприємства підрозділи окремих операцій

1.3 Формування системи показників фінансового аналізу

Кожне економічне явище, кожен процес звичайно визначається не одним показником, а цілим комплексом взаємопов'язаних показників. Наприклад, ефективність використання майна підприємства описується показниками віддачі, рентабельності і т. п. У зв'язку з цим вибір і обґрунтування системи показників для відображення економічних явищ і процесів є важливим етапом аналітичної роботи. Для того, щоб правильно формувати такі системи показників, необхідно знати їхню класифікацію та характеристики.

Класифікація аналітичних показників:

за змістом:

кількісні - описують об'ємні характеристики економічного явища чи процесу (кількість робітників, обсяг виробництва чи реалізації продукції);

структурні - характеризують частку частини у цілому (наприклад, питома вага матеріальних витрат у собівартості, частка власного капіталу в пасивах підприємства);

якісні - описують суттєві особливості та якісні характеристики явищ і процесів, що вивчаються (наприклад, рентабельність активів, собівартість продукції);

за ступенем синтезу:

узагальнюючі - використовуються для узагальнюючої оцінки складних економічних явищ та процесів (для рентабельності реалізації - рентабельність продажу усієї продукції);

часткові - відображають окремі сторони, елементи явищ і процесів, що вивчаються (для рентабельності реалізації - рентабельність продажу окремих видів продукції);

за характером розрахунку:

абсолютні - виражаються в вартісних, натуральних вимірювачах і через трудомісткість, тобто у гривнях, тонах, метрах, штуках, годинах, днях (собівартість, прибуток, відпрацьований час);

відносні - показують співвідношення абсолютних показників і визначаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (темп росту показника, рентабельність, фондовіддача);

за вимірювачами абсолютних показників:

натуральні - виражають величину явища чи процесу у фізичних одиницях, таких як маса, довжина, об'єм (кількість виробленої продукції, чисельність співробітників);

вартісні - показують величину складних явищ у вартісних вимірювачах (вартість реалізованої продукції, величина прибутку, статутний капітал);

за причинно-наслідковими зв'язками:

факторні - такі, що впливають на зміну будь-якого показника (ціна реалізації виробу та обсяг реалізації - на виручку від реалізації);

результативні - такі, що розглядаються як результат взаємодії факторів (виручка від реалізації як результат взаємодії обсягу та ціни реалізації);

за способом формування:

нормативні - отримуються в результаті розробки різних норм та нормативів;

планові - є результатом розробки різних планів;

облікові - дані бухгалтерського, управлінського, статистичного, оперативного обліку;

звітні - дані бухгалтерської, статистичної, оперативної звітності;

аналітичні - розраховуються у процесі проведення аналізу.

Вибір показників, їх аналіз повинний проводиться з позиції системного підходу.

При формуванні системи показників треба виконувати наступні вимоги:

1) у систему повинні входити кілька часткових і один узагальнюючий показник, що забезпечує єдність системи;

2) системі повинна бути притаманна інтегрованість, що дозволяє використовувати її при програмно-цільовому управлінні підприємством і будувати «дерево цілей» розвитку підприємства;

3) необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємства та його підрозділів;

4) усі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси, динамічними, забезпечувати однозначне тлумачення процесів, що вивчаються.

Комплексне вивчення економіки підприємства передбачає систематизацію показників, оскільки без урахування взаємозв'язків між показниками неможливо скласти вичерпного уявлення про ефективність діяльності підприємства.

2. Методичні прийоми фінансового аналізу

Питання:

1. Метод фінансового аналізу і його особливості.

2. Статистичні методи у фінансовому аналізі.

3. Основні типи моделей, що використовуються у фінансовому аналізі.

2.1 Метод фінансового аналізу і його особливості

Під методом науки в широкому сенсі розуміють спосіб дослідження свого предмету.

Характерні особливості методу фінансового аналізу:

використання системи показників, які всебічно характеризують фінансову діяльність підприємства;

вивчення причин зміни цих показників;

виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними в цілях підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства.

Відповідно до цих особливостей можна визначити метод фінансового аналізу.

Метод фінансового аналізу - системне, комплексне вивчення, вимірювання і узагальнення впливу чинників на результати фінансової діяльності підприємства.

В процесі проведення фінансового аналізу застосовується ряд методик.

Методика фінансового аналізу - це сукупність аналітичних способів і правил дослідження зв'язків між явищами і процесами у фінансовій діяльності підприємства.

Як найважливіший елемент методики фінансового аналізу виступають технічні прийоми і способи аналізу.

Прийом аналізу - спосіб вивчення зміни економічного показника і причин цієї зміни.

Система методів, що використовуються у фінансовому аналізі, представлена на рис. 1.3.

2.2 Статистичні методи у фінансовому аналізі

Порівняння - зіставлення явища, що вивчається, або процесу з уже відомим.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Система методів фінансового аналізу

Ситуації порівняння:

фактичне значення з плановим;

фактичне значення з нормативним;

значення поточного року з передуванням;

значення даного підприємства з іншим;

значення даного підприємства з середнім;

паралельні і динамічні ряди;

варіанти управлінських рішень;

значення до і після впливу якого-небудь чинника.

Види порівняльного аналізу:

горизонтальний - порівняння фактичного рівня показника з базовим;

вертикальний - вивчення структури показників;

трендовий - побудова рядів динаміки;

одновимірний - порівняння за однією ознакою;

багатовимірний - порівняння декількох об'єктів по декількох ознаках.

Відносні показники відображають співвідношення величини явища, що вивчається, з величиною якого-небудь іншого явища або цього ж, але узятого за інший період або по іншому об'єкту.

У фінансовому аналізі використовується великий арсенал відносних величин:

виконання плану - відношення між фактичним і плановим рівнем показника;

динаміка - відношення величини показника в поточному періоді до його рівня в попередньому періоді (ланцюгові і базисні);

структура - питома вага частини в цілому, виражена у відсотках;

координація - співвідношення частин цілого між собою;

ефективність - співвідношення ефекту з ресурсами або витратами.

Середні величини, вживані у фінансовому аналізі:

середньоарифметична (проста і зважена);

середньогеометрична;

середньохронологічна;

середньоквадратична;

середньогармонічна.

Середні величини дають узагальнену характеристику явища, засновану на масових даних, проте за середніми величинами можуть ховатися показники з великим ступенем розкиду.

Групування інформації - це ділення сукупності об'єктів, що вивчається, на якісно однорідні групи по відповідних ознаках.

У аналізі угрупування допомагає вивчити сенс середніх величин, виявити взаємозв'язок між явищами, що вивчаються.

Правильне угрупування інформації дозволяє вивчити залежності між показниками, суть явищ, що вивчаються, систематизувати матеріал для виділення головного.

Початкові дані і результати аналізу зазвичай представляються у формі таблиць. Це найбільш раціональна і зручна форма представлення аналітичної інформації, що дозволяє відстежити зв'язки між показниками.

За аналітичним змістом розрізняють таблиці, що відображають: характеристику об'єкту, що вивчається, по яких-небудь ознаках, порядок розрахунку показників, динаміку показників, що вивчаються, структурні зміни у складі показників, результат розрахунку впливу чинників на рівень результативного показника, звідні результати аналізу.

На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення або розвитку явища, що вивчається, дозволяє візуально побачити ті закономірності, які містить числова інформація.

Основні види графіків у фінансовому аналізі:

1) діаграми: діаграми порівняння, структурні (секторні) діаграми, діаграми динаміки,

2) лінійні графіки: графіки зв'язку, графіки контролюю

Балансовий метод служить для віддзеркалення співвідношень двох урівноважених груп показників. Він широко використовується для аналізу забезпеченості підприємства різними видами ресурсів і повноти їх використання.

Як допоміжний засіб балансовий метод використовується для перевірки початкових даних і правильності розрахунку виляння окремих чинників нам результативний показник.

Балансовий метод може бути використаний для побудови детермінованих факторних моделей, наприклад баланс активів і пасивів:

2.3 Основні типи моделей, що використовуються у фінансовому аналізі

Моделювання - метод дослідження, за допомогою якого створюється умовний образ (модель) досліджуваного показника у вигляді математичного рівняння.

Фінансовий аналіз проводиться за допомогою різних типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками.

Основні типи моделей:

1) дескриптивні моделі - моделі описового характеру. Вони є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться:

побудова системи звітних балансів;

подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах;

вертикальний и горизонтальний аналіз звітності;

система аналітичних коефіцієнтів;

аналітичні записки до звітності.

2) предикативні моделі - це моделі прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємства та його майбутнього фінансового стану. Найбільш розповсюдженими з них є:

розрахунок точки критичного обсягу продажу (беззбитковості);

побудова прогностичних фінансових звітів;

моделі динамічного аналізу (детерміновані і стохастичні моделі факторного аналізу);

моделі ситуаційного аналізу.

3) нормативні моделі - дозволяють проводити порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з очікуваними, розрахованими за бюджетом (використовуються в основному у внутрішньому аналізі). Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті розходів за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і т. п. та до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні детермінованих факторних моделей.

При вивченні зв'язків у фінансовому аналізі вирішується декілька завдань:

встановлення факту наявності або відсутності зв'язку між аналітичними показниками;

вимірювання тісноти зв'язку;

встановлення невипадкового характеру виявлених зв'язків;

кількісна оцінка впливу зміни чинників на зміну результативного показника;

виділення найбільш значущих чинників, що визначають поведінку результативного показника.

Залежно від виду зв'язку між показниками ці завдання вирішуються за допомогою різних моделей.

Типи моделей за характером зв'язків між показниками:

детерміновані (функціональні) - описують функціональну залежність;

стохастичні (кореляційні, імовірнісні) - описують неповну, імовірнісну залежність.

Вимоги до моделювання детермінованих факторних систем:

фактори, що включаються в модель, і самі моделі повинні мати економічний сенс і чітко виражений характер;

фактори, що входять в систему, повинні знаходитися з досліджуваним показником в причинно-наслідковому зв'язку;

всі фактори повинні бути кількісно вимірними;

факторна модель повинна забезпечувати можливість вимірювання впливу факторів на результат, сума впливів окремих факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

Види детермінованих факторних моделей:

1. адитивні (результативний показник Y являє собою алгебраїчну суму факторних показників Xi):

Y=X1+X2+...+X_n;

2. мультиплікативні (результативний показник являє собою добуток факторних показників):

Y=X1X2...X_n;

3. кратні (результативний показник являє собою результат ділення факторних показників):

Y=X1/X2;

4. комбіновані (поєднують у собі різні арифметичні дії):

Y=X1(X2-X3),

Y=X1/(X2-X3).

Факторний аналіз - виявлення величини впливу факторів на зміну і рівень результативного показника.

Типи факторного аналізу:

детермінований - аналіз, що проводиться на основі детермінованих моделей;

стохастичний - аналіз, що проводиться на основі кореляційних моделей.

Типові завдання детермінованого факторного аналізу:

оцінка впливу відносної зміни фактора на відносну зміну показника;

оцінка впливу абсолютної зміни фактора на абсолютну зміну результативного показника;

визначення частки величини зміни результативного показника під дією деякого фактора в загальній зміні результативного показника;

визначення приросту результативного показника за рахунок зміни величини деякого фактора.

Основні завдання стохастичного аналізу:

вивчення впливу факторів, по яких не можна побудувати детерміновану модель чинника (наприклад, рівень фінансового левериджу);

вивчення впливу факторів, що паралельно діють, які не піддаються об'єднанню в одній детермінованій моделі;

вивчення впливу складних факторів, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень науково-технічного прогресу).

Розглянемо групу способів детермінованого факторного аналізу під назвою «елімінування».

Елімінування - спосіб виключення впливу на результативний показник всіх факторів, окрім одного.

Основоположне припущення елімінування: всі чинники змінюються незалежно один від одного, послідовно.

Порядок чинників у моделі: кількісні, структурні, якісні.

Способи елімінування:

ланцюгові підстановки;

абсолютні різниці;

відносні різниці;

індекси.

Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою послідовної заміни базисної величини кожного фактора у моделі на фактичну величину. Він використовується для усіх видів детермінованих моделей. Суть способу подано у наступних формулах:

,

де Y - результативний показник,

a, b, c, d - фактори.

Вплив факторів:

.

.

.

.

Перевірка проводиться за формулою:

.

Спосіб абсолютних різниць є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Він використовується для мультиплікативних і змішаних адитивно-мультиплікативних моделей.

Алгоритм розрахунку впливу факторів такий:

;

;

;

.

Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок.

Спосіб відносних різниць заснований на використанні для розрахунку впливу факторів їх відносних відхилень. Використовується він для мультиплікативних моделей.

Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок.

Індексний спосіб застосовується для визначення впливу факторів на результативний показник у мультиплікативних та кратних моделях.

Результатом розрахунків впливу факторів на результативний показник, на відміну від інших способів елімінування, є не абсолютне, а відносне відхилення результативного показника (індекс).

Існують і інші способи факторного аналізу, які не є елімінуванням: інтегральний, диференціальний, логарифмічний, пропорційного ділення, часткової участі.

Питання для самоконтролю

Розкрити суть поняття «фінансовий аналіз».

Розкрити взаємозв'язок між фінансовим та економічним аналізом.

Дати характеристику об'єктів фінансового аналізу.

Що є предметом фінансового аналізу?

Які завдання виконує фінансовий аналіз на підприємстві?

Яким принципам повинен відповідати фінансовий аналіз?

Як класифікується фінансовий аналіз за методами проведення?

Як класифікується фінансовий аналіз за суб'єктами?

Як класифікується фінансовий аналіз за періодом проведення?

За якими напрямками класифікуються фінансові показники?

Які характерні особливості методу фінансового аналізу?

Які статистичні методи використовуються у фінансовому аналізі?

В чому полягає вертикальний аналіз?

В чому полягає горизонтальний аналіз?

Дати характеристику дескриптивних моделей фінансового аналізу.

Дати характеристику предикативних моделей фінансового аналізу.

Дати характеристику нормативних моделей фінансового аналізу.

В чому полягає відмінність детермінованих факторних моделей від стохастичних?

Яких видів бувають детерміновані факторні моделі?

У чому полягає сутність елімінування?

Як проводиться факторний аналіз способом ланцюгових підстановок?

Як проводиться факторний аналіз способом абсолютних різниць?

Як проводиться факторний аналіз індексним способом?

3. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу

Питання:

1. Сутність та види економічної інформації.

2. Фінансова звітність підприємства.

3. Користувачі фінансової інформації.

3.1 Сутність та види економічної інформації

Термін «інформація» (лат. informatio) означає «пояснення», «викладення», «повідомлення». Він набув ужитку ще наприкінці ХІХ століття.

Економічна інформація - сукупність корисних відомостей економічного характеру, які є об`єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання й перетворення.

Інформація - це головний елемент будь-якої з функцій управління підприємством. Цінність і своєчасність управлінського рішення значною мірою залежить від здатності управління в потрібний момент зібрати та проаналізувати інформацію.

Економічна інформація класифікується за кількома напрямками:

1) за місцем утворення:

внутрішня інформація - сукупність даних, що виникають на самому об`єкті (підприємстві) і характеризують його діяльність;

зовнішня інформація - дані, що виникають за межами об`єкту, але мають безпосереднє відношення до досліджуваного об`єкту;

2) за стадіями перетворення:

вхідна інформація - дані, необхідні для розв`язання аналітичних задач;

вихідна інформація - результат обробки вхідних даних;

проміжна інформація - дані, що є результатом розв`язання однієї аналітичної задачі, але необхідні для розв`язання інших задач;

3) за ступенем стабільності:

постійна інформація - не змінює своїх значень;

умовно-постійна інформація - зберігає значення протягом тривалого часу;

змінна інформація - носить разовий характер.

4) за джерелами:

планова інформація - дані планів, графіків, норм та нормативів, що розробляються на підприємстві;

облікова інформація - дані бухгалтерського (фінансового, управлінського), статистичного, оперативного обліку та звітності;

позаоблікова інформація - закони, нормативні акти, дані ринкових досліджень, засобів масової інформації.

Для забезпечення якісного проведення фінансового аналізу використовувана економічна інформація повинна відповідати переліку певних вимог.

Вимоги до економічної інформації у фінансовому аналізі:

значущість для користувача - здатність впливати на прийняття управлінських рішень (визначається її своєчасністю, прогностичною цінністю, зворотнім зв`язком);

надійність - об`єктивне відображення результатів діяльності підприємства (визначається вірогідністю, перевірністю, нейтральністю);

порівнянність - можливість співставлення даних з різних підприємств;

сталість - дотримання тих самих процедур розрахунку показників протягом звітного періоду.

3.2 Фінансова звітність підприємства

В системі економічної інформації особливе значення має фінансова звітність підприємства. Фінансова звітність містить в собі великий аналітичний потенціал і може бути використана у процесі прийняття рішень як поточного, так і перспективного характеру.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Принципи складання фінансової звітності підприємства (згідно з П(С)БО): обачність, повнота висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична собівартості, єдиний грошовий вимірювач, періодичність.

Склад фінансової звітності:

форма № 1 «Баланс» - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал;

форма № 2 «Звіт про фінансові результати» - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів» - це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді;

форма № 4 «Звіт про власний капітал» - це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року;

форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено П(С)БО.

Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх у групи за економічними характеристиками.

Виділяють п'ять груп елементів фінансових звітів:

активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди;

власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань;

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Бухгалтерський баланс є основною формою фінансової звітності, в якій в грошовому вимірі на певну дату відображаються активи (господарські кошти) та пасиви (джерела їх утворення). Зміст, форма та загальні вимоги до складання балансу регулюються П(С)БО № 2 «Баланс».

Актив балансу складається з таких розділів:

розділ І «Необоротні активи»;

розділ ІІ «Оборотні активи»;

розділ ІІІ «Витрати майбутніх періодів».

Пасив балансу включає розділи:

розділ І «Власний капітал»;

розділ ІІ «Забезпечення наступних витрат і платежів»;

розділ ІІІ «Довгострокові зобов'язання»;

розділ ІV «Поточні зобов'язання»;

розділ V «Доходи майбутніх періодів».

Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність активів, наявність та співвідношення власного та позичкового капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та багато інших показників. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Інформація у балансі на водиться на початок і кінець звітного періоду, що дає можливість співставлення показників з метою виявлення їх динаміки.

В балансі статті активу розташовані за ознакою наростаючої ліквідності, а статті пасиву - за ознакою зменшення терміну погашення зобов'язань.

Значення балансу для наукових досліджень полягає у тому, що вони дають у стислому вигляді точні, систематизовані дані про майновий стан, статику й динаміку окремих підприємств.

Звіт про фінансові результати має надавати повне та достовірне уявлення про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про фінансові результати складається за звітний період наростаючим підсумком з початку року. У даній формі надаються дані за звітний та попередній періоди (П(С)БО № 3).

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

розділ І «Фінансові результати» надає інформацію про доходи і витрати підприємства, формування фінансових результатів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності;

розділ ІІ «Елементи операційних витрат» дає можливість провести аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат;

розділ ІІІ «Розрахунок показників прибутковості акцій» стосується лише акціонерних товариств, акції яких відкрито обертаються на фондових біржах і призначений для розрахунку розміру дивідендів на одну просту акцію.

Звіт про фінансові результати дає можливість оцінити результати минулої діяльності підприємства, його прибутковість, здатність ефективно використовувати ресурси.

Звіт про рух грошових коштів складається з метою надання інформації про зміни у грошових коштах та їх еквівалентах, що відбулися за звітний період в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (П(С)БО № 4).

Даний звіт включає наступні розділи:

розділ І «Рух коштів від операційної діяльності»;

розділ ІІ «Рух коштів від інвестиційної діяльності»;

розділ ІІІ «Рух коштів від фінансової діяльності».

Звіт про рух грошових коштів надає можливість:

оцінити можливості підприємства відносно забезпечення продовження та розширення основної діяльності власними коштами без залучення зовнішніх джерел фінансування;

передбачити майбутній рух грошових коштів.

Звіт побудований за непрямим методом, тобто шляхом трансформації чистого прибутку (збитку) в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів.

Даний звіт надає інформацію про те, на які цілі витрачаються кошти на підприємстві та з яких джерел вони надходять.

Звіт про власний капітал надає інформацію про всі доходи і витрати, що впливають на власний капітал підприємства протягом звітного періоду, а також про інші зміни власного капіталу (П(С)БО № 5).

Даний звіт містить інформацію за звітний та попередній періоди для забезпечення порівняльного аналізу.

Звіт про власний капітал побудовано за шаховим принципом, який передбачає розташування по горизонталі джерел утворення власного капіталу, а по вертикалі - статей з відображенням інформації про його зміни (збільшення або зменшення), що дає можливість виявити, за рахунок яких факторів змінилася за рік сума власного капіталу підприємства.

Примітки до річної фінансової звітності складаються з тринадцяти розділів, які розкривають інформацію за статтями балансу та звіту про фінансові результати відповідно до вимог окремих П(С)БО. Метою складання приміток є забезпечення деталізації та обґрунтованості статей фінансових звітів.

3.3 Користувачі фінансової інформації

Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень (рис. 1).

Керівники підприємства та управлінський персонал на основі фінансової інформації приймають управлінські рішення, направлені на вдосконалення діяльності підприємства та поліпшення його фінансового стану.

Засновники, учасники зацікавлені в інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, його прибутковість, дивідендну політику, положення на ринку цінних паперів для прийняття рішень щодо доцільності вкладень у капітал даного підприємства.

Банківські та кредитні установи приймають рішення про доцільність та ефективність надання кредитів, тому вони цікавляться прибутковість підприємства, його грошовими потоками, наявністю інших кредитів для виявлення вірогідності повернення кредиту та сплати відсотків.

Постачальники та інші кредитори цікавляться платоспроможністю підприємства та можливістю погашення заборгованості або необхідності створення резерву сумнівних боргів.

Покупці, замовники приймають рішення відносно надійності ділових зв'язків з даним підприємством.

Відомчі органи, до сфери управління яких відноситься підприємство, крім державної запроваджують відомчу звітність для контролю за майном, фінансовим станом та фінансовими результатами діяльності підприємства.

Користувачі фінансової звітності
Внутрішні	Зовнішні
Керівники та управлінський персонал підприємств	З прямим фінансовим інтересом	З непрямим фінансовим інтересом
	Засновники, учасники	Аудиторські фірми
	Банківські та кредитні установи	Органи державного контролю
	Постачальники та інші кредитори	Юристи, законодавчі органи
	Покупці, замовники	Фінансові консультанти
	Відомчі органи	Профспілки
	Працівники підприємства	Засоби масової інформації

Рис. 2.1. Користувачі фінансової інформації

Працівники підприємства визначають можливості підвищення заробітної плати та збереження робочих місць.

Аудиторські фірми перевіряють фінансову звітність підприємства з метою захисту інтересів інвесторів.

Органи державного контролю (податкові адміністрації, органи статистики) здійснюють контроль за розрахунками з державною податковою системою та позабюджетними фондами, узагальнюють показники за галузями господарства, розробляють державну економічну політику.

Юристи, законодавчі органи перевіряють виконання умов контрактів, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку, виплаті дивідендів.

Фінансові консультанти на основі фінансової звітності розробляють рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства, доцільності інвестування в капітали інших підприємств.

Профспілки зацікавлені в даних фінансової звітності для визначення своїх вимог відносно заробітної плати та умов трудових відносин, оцінки тенденції розвитку галузі, до якої належить підприємство.

Засоби масової інформації використовують фінансову інформацію для підготовки оглядів відносно стану окремих підприємств, галузей та економіки в цілому.

Питання для самоконтролю

Що являє собою економічна інформація?

Що відноситься до внутрішньої та зовнішньої інформації?

Як класифікується економічна інформація за джерелами формування?

Яким вимогам повинна відповідати економічна інформація, що використовується у фінансовому аналізі?

Дати характеристику форми №1 «Баланс».

Дати характеристику форми №2 «Звіт про фінансові результати».

Дати характеристику форми №3 «Звіт про рух грошових коштів».

Дати характеристику форми №4 «Звіт про власний капітал».

Хто відноситься до внутрішніх користувачів фінансової інформації?

Хто відноситься до зовнішніх користувачів фінансової інформації з прямим фінансовим інтересом?

Хто відноситься до зовнішніх користувачів фінансової інформації з прямим фінансовим інтересом?

4. Аналіз майна підприємства

Питання:

1. Аналіз складу і структури майна підприємства.

2. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів.

3. Аналіз ефективності використання основних засобів.

4.1 Аналіз складу і структури майна підприємства

Об'єкти аналізу - види майна підприємства:

майно, що має натурально-речову форму (основні засоби, запаси);

грошові кошти і засоби в розрахунках;

цінні папери, капітальні і інші інвестиції.

Джерела інформації: ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності».

Аналіз майнового положення підприємства починається з вивчення складу, структури і динаміки балансу. З цією метою використовується порівняльний аналітичний баланс (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Порівняльний аналітичний баланс

Статті	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни	Темп росту	Динаміка структурних змін
	Сума	Питома вага	Сума	Питома вага	Сума	Питома вага

Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом.

Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є:

абсолютні величини по статтях балансу на початок і кінець періоду;

питомі ваги статей балансу у валюті на початок і кінець періоду;

зміни в абсолютних величинах;

зміни в питомих вагах;

темп зростання статей балансу;

зміни у % до змін валюти (темп зростання структурних змін - динаміка структурних змін);

ціна 1 % зростання валюти і статей балансу - відношення абсолютної зміни до % зміни по відношенню до початку періоду.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено безліч важливих показників, які характеризують статику і динаміку фінансового стану досліджуваного підприємства. Він активно використовується в практиці зарубіжних фірм.

Всі показники порівняльного аналізу можна об'єднати в групи:

- структури балансу;

- динаміки балансу;

- структурної динаміки балансу.

Для осмислення загальної картини зміни майнового положення важливі показники структурної динаміки. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити вивід про те, через які джерела в основному була притока нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному вкладені.

Актив балансу містить зведення про розміщення капіталу, що є у розпорядженні підприємства. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття в балансі.

За ознакою ліквідності активи підрозділяються на довгострокових (необоротні) і поточних (оборотні) (рис. 3.1). В процесі аналізу визначаються зміни в цих групах активів.

Довгострокові активи	Основні засоби (стор. 030)
	Нематеріальні активи (стор. 010)
	Довгострокові інвестиції (стор. 020, 040)
	Довгострокова дебіторська заборгованість (стор. 050, 060)
Поточні активи	Запаси (стор. 100-140, 250, 270)
	Дебіторська заборгованість (стор. 150-210)
	Короткострокові інвестиції (стор. 220)
	Грошові кошти (стор. 230, 240)

Рис. 3.1. Структура активів підприємства

4.2 Аналіз ефективності використання нематеріальних активів

Завдання аналізу нематеріальних активів:

аналіз об'єму і динаміки нематеріальних активів;

аналіз структури нематеріальних активів по видах, термінах корисного використання, джерелах надходжень, ступені правової захищеності;

аналіз рентабельності і оборотності нематеріальних активів;

аналіз ліквідності нематеріальних активів і ступені риски вкладень в нематеріальних активів.

Аналіз структури і динаміки нематеріальних активів по видах проводиться на основі даних розділу I ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності». При цьому розраховуються наступні показники: питомі ваги окремих видів нематеріальних активів в їх загальній вартості на початок і кінець року; абсолютні зміни по статтях; темпи з...