Фінансовий аналіз

перевищення темпів росту поточних зобов`язань над темпом росту грошових активів (це приводить до зниження коефіцієнта абсолютної ліквідності).

Доцільно розраховувати мінімальний потрібний залишок грошових коштів:

,

де ГК_од - запланований грошовий оборот від операційної діяльності;

Коб_ГК - коефіцієнт оборотності грошових коштів попереднього періоду.

Розрахована величина порівнюється з фактичними залишками коштів і робиться висновок про достатність їх для ведення операційної діяльності підприємства.

З метою з'ясування впливу чинників на зміну залишку грошових активів підприємства використовується адитивна факторна модель:

ГА = П + (ВК - П) + ЗНВП + ДК + ПК + ДМП - НА - (ОА - ГА) - ВМП,

де

К - власний капітал;

П - прибуток;

ЗНВП - забезпечення майбутніх витрат і платежів;

ДК - довгострокові зобов`язання;

ПК - поточні зобов`язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів;

НА - необоротні активи;

ОА - оборотні активи;

ВМП - витрати майбутніх періодів.

Розрахунок впливу факторів можна провести способом абсолютних різниць.

При цьому за позитивними елементами факторної моделі знак впливу певного фактору прирівнюється до відхилення цього показника від базового періоду, а за від`ємними - змінюється на протилежний.

Показники ефективності використання грошових активів підприємства:

1. Коефіцієнт оборотності грошових коштів (Коб_ГК):

,

де ВР - виручка від реалізації;

ГК - середньорічні залишки грошових коштів та їх еквівалентів.

Коефіцієнт оборотності грошових повинен зростати.

2. Відносна економія (перевитрата) грошових коштів (?ГК):

,

де пл, ф - позначення планових та фактичних показників відповідно.

Додатне значення даного показника характеризує суму перевитрати коштів, а від'ємне - суму відносної економії.

8.2.2 Коефіцієнтний аналіз грошових потоків

Якість грошового покоту визначається його складом, але й показниками ритмічності, синхронності надходження та витрачання коштів, ефективності грошових потоків.

Показники оцінки грошових потоків:

- синхронність надходження та витрачання грошових коштів (відповідність вхідних та вихідних потоків у часі та за обсягом, має наближатися до 0):

,

де Н_n - надходження коштів у n-й день;

В_n - витрати коштів у n-й день;

n - кількість днів у періоді;

- рівномірність надходження грошових коштів (розподіл грошового потоку у часі, відмінність одноденного грошового потоку від середньоденного, повинен наближатися до 0):

,

де - середньоденний розмір надходження грошових коштів;

- рівномірність витрат грошових коштів (розподіл грошового потоку у часі, відмінність одноденного грошового потоку від середньоденного, повинен наближатися до 0):

,

де - середньоденний розмір витрачання грошових коштів;

- коефіцієнт синхронності надходження та витрачання грошових коштів (частка середнього відхилення між вхідним та вихідним грошовими потоками у середньому вихідному грошовому потоці, повинен наближатися до 0):

;

- коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів (частка середнього відхилення вхідного грошового потоку від його середнього значення у середньому вхідному грошовому потоці, повинен наближатися до 0):

;

- коефіцієнт рівномірності витрачання грошових коштів (частка середнього відхилення вихідного грошового потоку від його середнього значення у середньому вихідному грошовому потоці, повинен наближатися до 0):

;

- коефіцієнт ліквідності грошового потоку - співвідношення між сумами вхідного та вихідного грошових потоків підприємства, для забезпечення ліквідності його значення повинно бути більшим за 1;

- коефіцієнт ефективності грошового потоку - відношення чистого грошового потоку до вихідного грошового потоку підприємства;

- коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку - відношення чистого грошового потоку, зменшеного на суму дивідендів (процентів), виплачених власникам (акціонерам) на вкладений капітал, до чистого грошового потоку підприємства;

- коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності - відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до поточних зобов`язань підприємства;

- коефіцієнт грошового покриття виплат по відсотках - відношення суми чистого грошового потоку від операційної діяльності, сплачених відсотків та податків, до суми сплачених відсотків з довгострокових та короткострокових позик;

- коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів - відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності, зменшеної на суму дивідендів, які будуть сплачені грошовими коштами, до суми короткострокових боргів;

- коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу;

- коефіцієнт достатності грошового потоку - відношення суми чистого грошового потоку до суми виплат боргу з довгострокових та короткострокових кредитів і позик, збільшених на суму приросту запасів та дивідендів (процентів), виплачених власникам (акціонерам) на вкладений капітал.

8.2.3 Управління грошовими потоками

Кваліфіковане управління грошовими потоками дає можливість суттєво вплинути на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Управління грошовими потоками передбачає:

планування руху коштів;

поточне регулювання грошових потоків;

оптимізацію залишку коштів.

Планування грошових потоків передбачає визначення можливих джерел надходження та напрямків використання грошових коштів підприємства для забезпечення його платоспроможності протягом планового періоду. План руху грошових коштів розробляється у формі платіжного календаря, який являє собою баланс грошових надходжень та витрат підприємства за окремими періодами, який балансується залишком коштів на поточному рахунку підприємства.

Поточне регулювання грошових потоків передбачає такі напрями роботи:

1. Синхронізація грошових потоків - полягає в узгодженні вхідних та вихідних грошових потоків за обсягами та в часі.

2. Прискорення процесу надходження коштів - здійснюється з метою скорочення часу між моментом сплати дебіторами своїх боргів та моментом надходження коштів на рахунок підприємства.

3. Контроль за витрачанням грошових коштів - полягає у максимальному уповільненні виплат коштів у часі.

4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів - здійснення їх інвестування у цінні папери.

Оптимізація залишку коштів на рахунках підприємства полягає у визначенні обсягу грошових коштів, необхідних підприємству для задоволення його потреб. Для цього використовуються оптимізаційні моделі Баумоля, Міллера-Орра, Стоуна, Беранека.

Питання для самоконтролю

1. Що таке грошовий потік?

2. За якими напрямками класифікуються грошові потоки?

3. За якими напрямками проводиться аналіз грошових потоків?

4. Наведіть приклади руху грошових коштів від операційної діяльності.

5. Наведіть приклади руху грошових коштів від інвестиційної діяльності.

6. Наведіть приклади руху грошових коштів від фінансової діяльності.

7. В чому полягає прямий метод розрахунку грошових потоків?

8. В чому полягає непрямий метод розрахунку грошових потоків?

9. Що входить до складу грошових активів підприємства?

10. Як проводиться аналіз структури та динаміки грошових активів?

11. Якими показниками описується ефективність використання грошових активів підприємства?

12. Якими коефіцієнтами характеризується ефективність грошових потоків?

13. Що передбачає планування грошових потоків?

14. В чому полягає поточне регулювання грошових потоків?

15. Як проводиться оптимізація залишку коштів на рахунках підприємства?

9. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Питання:

1. Поняття платоспроможності і ліквідності засобів підприємства.

2. Оцінка ліквідності балансу.

3. Коефіцієнтний аналіз платоспроможності.

9.1 Поняття платоспроможності і ліквідності засобів підприємства

Важливою характеристикою фінансового стану кожного підприємства є його платоспроможність.

Платоспроможність - можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів і контрагентів.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Поняття ліквідності:

ліквідність балансу - ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань;

ліквідність активу - його здатність швидко приймати грошову форму;

ліквідність підприємства - здатність підприємства завдяки його стійкому фінансовому стану залучати позикові засоби для погашення своїх поточних зобов'язань.

9.2 Оцінка ліквідності балансу

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто можливості швидкого перетворення їх у грошову форму.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), згрупованих за ознакою зниження ліквідності, з капіталом і зобов'язаннями (пасив балансу), згрупованими за ознакою зменшення терміновості їхнього погашення.

У залежності від ступеня ліквідності виділяють групи активів:

найбільш ліквідні активи (А1) - грошові кошти і них еквіваленти (ф. 1, ряд. 220, 230, 240);

активи, що швидко реалізуються (А2) - дебіторська заборгованість у широкому розумінні (включаючи видані аванси) (ф. 1, ряд. 150-210);

активи, що повільно реалізуються (А3) - виробничі запаси і витрати (ф. 1, ряд. 100-140, 250, 270);

активи, що важко реалізуються (А4) - необоротні активи (ф. 1, ряд. 080).

Пасиви підприємства підрозділяються на групи в залежності від термінів погашення:

термінові пасиви (П1) - кредиторська заборгованість і позички, не погашені в термін (ф. 1, ряд. 520-610);

короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 500, 510, 630);

довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 480);

постійні пасиви (П4) - власний капітал і забезпечення наступних витрат та платежів (ф. 1, ряд. 380, 430).

За результатами такого групування будується баланс ліквідності (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Баланс ліквідності

Актив	Сума	Пасив	Сума	Платіжний надлишок (+), нестача (-)
	На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року
А1	А1п	А1к	П1	А1н	П1к	А1п - П1п	А1к - П1к
А2	А2п	А2к	П2	А2н	П2к	А2п - П2п	А2к - П2к
А3	А3н	А3к	П3	А3н	П3к	А3п - П3п	А3к - П3к
А4	А4н	А4к	П4	А4н	П4к	А4п - П4п	А4к - П4к
Баланс			Баланс			-	-

Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1 ? П1, А2 ? П2, А3 ? П3, А4 ? П4.

Виконання цих чотирьох позицій свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості, тобто наявність у підприємства власних оборотних коштів і збалансованість окремих груп активів і пасивів.

Зіставлення підсумків А1 і П1 (терміни до 3 місяців) відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння А2 і П2 (терміни від 3 до 6 місяців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення А3 і П3 (від 6 до 12 місяців), а також А4 і П4 (більше 12 місяців) відбиває віддалене майбутнє.

Аналіз ліквідності балансу, проведений за даною схемою, не дає абсолютної точності. Тому з метою комплексної оцінки ліквідності балансу доцільно використовувати загальний коефіцієнт платоспроможності:

.

Підприємство вважається платоспроможним, коли загальний коефіцієнт платоспроможності ?1. Збільшення даного коефіцієнту свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства і поліпшення структури його активів і пасивів.

9.3 Коефіцієнтний аналіз ліквідності

Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність своєчасно й у повному обсязі погашати поточні зобов'язання - короткострокову кредиторську заборгованість.

При цьому розраховують ряд коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (загальної ліквідності, покриття) (К_пл):

,

де ПА - поточні (оборотні) активи;

ПЗ - поточні зобов'язання;

З - запаси;

ДЗ - дебіторська заборгованість;

ГК - грошові кошти та їх еквіваленти.

Цей коефіцієнт показує, скільки гривень поточних активів приходиться на 1 грн. поточних зобов'язань. Якщо поточні активи більші за поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. У західній практиці вважається достатнім співвідношення 2:1 (тому що при терміновому продажу активів їхня вартість може знизитися до 2 разів).

У деяких методиках до складу поточних активів включаються витрати майбутніх періодів, а до поточних зобов'язань - витрати майбутніх періодів.

При нормальних умовах підприємство не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютною характеристикою здатності повернути борги, тому що характеризує лише наявність оборотних активів, а не їхню якість.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжної ліквідності) (К_шл):

.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує здатність підприємства погашати свої поточні зобов'язання за рахунок активних розрахунків та грошових коштів. Значення цього коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно не менш 1 (у деяких методиках 0,7-0,8). Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт звичайно невисокий, тому що велика частина коштів вкладена в запаси.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал):

.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує здатність підприємства погашати свої поточні зобов'язання за лише грошових коштів. Як достатнє значення приймається 0,2-0,25 (0,25-0,30 відповідно до рекомендацій деяких фахівців).

4. Коефіцієнт ліквідності запасів (К_лз):

.

Даний коефіцієнт показує, якою мірою запаси покривають поточні зобов'язання підприємства.

5. Коефіцієнт ліквідності засобів у розрахунках (К_лдз):

.

Даний показник характеризує величину дебіторської заборгованості, що буде використана для погашення поточних зобов'язань.

6. Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості (К_спів):

.

Цей коефіцієнт показує розмір кредиторської заборгованості, що приходиться на 1 грн. дебіторської заборгованості. Оптимальне значення 1.

7. Коефіцієнт мобільності (маневреності) активів (К_ма):

,

де А - загальна величина активів.

Цей показник характеризує частку мобільних активів у майні підприємства. Повинний бути більший за 0,5.

Динаміка показників ліквідності цікавить різних користувачів інформації:

постачальників - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

банківські установи - коефіцієнт проміжної ліквідності;

покупців і акціонерів - коефіцієнт загальної ліквідності.

Відзначимо, що на підставі тільки цих показників не можна безпомилково оцінити фінансовий стан підприємства, тому що даний процес дуже складний, і дати йому характеристику двома-трьома показниками неможливо.

Коефіцієнти ліквідності - показники відносні і протягом деякого часу не змінюються, якщо пропорційно зростають і чисельник, і знаменник дробу. Сам же фінансовий стан за цей час може істотно змінитися, наприклад, зменшиться прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт оборотності й ін. Тому для більш повної оцінки ліквідності можна використовувати факторні моделі.

При аналізі платоспроможності варто розглядати причини фінансових утруднень, частоту їхнього утворення і тривалість прострочених боргів.

Причини неплатоспроможності:

невиконання плану по виробництву і реалізації продукції;

підвищення собівартості продукції;

невиконання плану по прибутку, як результат - нестача власних фінансових ресурсів;

високий % оподатковування;

неефективне використання оборотного капіталу;

відволікання засобів у дебіторську заборгованість;

вкладення в понадпланові запаси і на інші цілі, що тимчасово не мають джерел фінансування.

Питання для самоконтролю

1. Що понімають під платоспроможністю підприємства?

2. В чому полягає ліквідність активу?

3. Чим визначається ліквідність балансу?

4. Чим визначається ліквідність підприємства?

5. Як класифікуються активи за ступенем ліквідності?

6. Як класифікуються пасиви за терміновістю погашення зобов'язань?

7. За яких умов баланс вважається абсолютно ліквідним?

8. Як будується баланс ліквідності?

9. Які коефіцієнти використовуються для аналізу ліквідності?

10. Внаслідок яких причин підприємство може стати неплатоспроможним?

10. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Питання:

1. Поняття фінансової стійкості і фактори, що її забезпечують.

2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості.

3. Аналіз відносних показників фінансової стійкості.

10.1 Поняття фінансової стійкості і фактори, що її забезпечують

Фінансова стійкість підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, яке забезпечує розвиток підприємства на основі росту прибуткуй капіталу при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризиків.

Фінансова стійкість - це певний стан рахунків підприємства, яке гарантує його постійну платоспроможність.

Фінансова стійкість тісно пов'язана із взаємовідносинами між статтями активу та пасиву балансу. Кожна стаття активу має свої джерела фінансування у пасиві (рис. 8.1).

Джерелом фінансування довгострокових (необоротних) активів, як привило, є власний капітал та довгострокові позикові кошти. В залежності від джерел формування, загальну суму поточних активів прийнято поділяти на:

а) змінну частину (створену за рахунок короткострокових зобов'язань);

б) постійну частину (створену за рахунок перманентного капіталу).

Необоротні активи	Власний основний капітал та довгострокові кредити	Постійний (перманентний) капітал
Поточні активи	Постійна частина	Власний оборотний капітал
	Змінна частина	Короткостроковий позиковий капітал

Рис. 8.1. Взаємозв'язок між статтями активу и пасиву балансу

Доцільно, щоб поточні активи наполовину були сформовані за рахунок власного, а наполовину - за рахунок позикового капіталу. Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної та зменшення постійної частини поточних активів, що свідчить про посилення фінансової залежності та нестійкості його положення.

Фінансова стійкість характеризується різними факторами внутрішнього та зовнішнього походження.

Внутрішні фактори фінансової стійкості:

галузева приналежність підприємства;

склад та структура продукції, послуг;

технічна організація виробництва й управління;

структура й динаміка витрат підприємства;

склад та структура активів підприємства і стратегія управління ними;

склад і структура прибутку, його розподіл;

кошти, що мобілізуються на ринку позикового капіталу (чим більше коштів може залучити підприємство, тим більше його фінансові можливості, а одночасно й ризик).

Зовнішні фактори фінансової стійкості:

1. фаза економічного циклу національної економіки;

2. загальна політична та економічна стабільність;

3. платоспроможний попит населення;

4. пануюча в суспільстві техніка й технологія;

5. конкурентна боротьба;

6. податкова й кредитна політика держави;

7. інфляція та зміни курсів валют;

8. ступінь розвитку фінансового й страхового ринків;

9. налагодженість економічних зв'язків з контрагентами.

10.2 Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є забезпеченість матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

Для проведення оцінки фінансової стійкості можна скористатися балансовою моделлю:

F + Z + R^а = C^c + K^Т + K^t + K^o + R^p,

де F - необоротні фонди;

Z - запаси та витрати;

R^а - грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість та інші активи;

C^c - власний капітал;

K^Т - довгострокові кредити й позики;

K^t - короткострокові кредити й позики;

K^o - позички, не погашені в строк;

R^p - кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Враховуючи, що довгострокові кредити й позики спрямовуються переважно на фінансування основних засобів та капіталовкладень, перетворимо вихідну балансову формулу:

Z + R^а = C^c + K^Т + K^t + K^o + R^p - F ;

Z + R^а = [(C^c + K^Т) - F] + [K^t + K^o + R^p].

Звідси можна зробити висновок, що при умові обмеження запасів і витрат Z величиною власних оборотних засобів Z ? (C^c + K^Т) - F, буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, їх еквіваленти та активні розрахунки (дебіторська заборгованість) покриють короткострокову заборгованість підприємства: R^а ? K^t + K^o + R^p.

Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних засобів і величин власних та позикових джерел їхнього формування визначає фінансову стійкість підприємства.

Показники, що характеризують джерела формування запасів:

наявність власних джерел формування запасів (E^c):

E^c = C^c - F;

2) наявність власних та довгострокових джерел формування запасів (E^Т):

E^Т = (C^c + К^Т) - F;

3) загальна величина джерел формування запасів (E^У):

E^У = (C^c + К^Т) - F + K^t;

На основі цих показників розраховуються показники забезпеченості запасів джерелами фінансування:

1) надлишок (+) або нестача (-) власних джерел формування запасів (±E^c):

±Е^с = Е^с - Z;

2) надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (±E^Т):

±Е^Т = Е^Т - Z;

3) надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів(±E^У):

±E^У = E^У - Z.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується трьохвимірний показник:

,

х₁=±Е^с,

х₂=±Е^Т,

х₃=±E^У.

Функція S(x) визначається наступним чином:

.

У відповідності з забезпеченням запасів певними джерелами фінансування їхнього фінансування виділяють чотири типи фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості:

абсолютна стійкість: - для забезпечення запасів достатньо власних джерел коштів, платоспроможність гарантована (крайній тип);

нормальна стійкість: - для забезпечення запасів достатньо власних та довгострокових позикових джерел коштів, платоспроможність гарантована;

нестійкий стан: - для забезпечення запасів використовуються власні, довгострокові та короткострокові позикові джерела коштів, платоспроможність порушена, але може бути відновлена;

кризовий стан: - для забезпечення запасів недостатньо джерел їхнього формування, платоспроможність порушена, мають місце прострочені кредити, кредиторська заборгованість.

Додатково можна розрахувати запас стійкості фінансового стану підприємства (днів):

,

де ВР - виручка від реалізації продукції (чиста).

Знання меж зміни джерел коштів для покриття вкладень капіталу у основні фонди чи запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до покращення фінансового стану підприємства, до підвищення його фінансової стійкості.

10.3 Аналіз відносних показників фінансової стійкості

Більш детально оцінити рівень фінансової стійкості можна за допомогою фінансових коефіцієнтів, які характеризують структуру пасивів, а також співвідношення певних статей активів і пасивів.

Система показників аналізу фінансової стійкості:

коефіцієнт фінансової незалежності (фінансової автономності, концентрації власного капіталу) - відношення власного капіталу до загальної величини капіталу, нормативне значення коефіцієнту незалежності ?0,6, критичне значення складає 0,5;

коефіцієнт фінансової залежності - відношення загальної величини капіталу до суми власного капіталу, нормативне значення складає ?2;

коефіцієнт концентрації позикового капіталу - відношення позикового капіталу до загальної суми капіталу підприємства, нормативне значення повинно бути ?0,4, критичне значення складає 0,5;

коефіцієнт фінансового ризику (заборгованості, плече фінансового важеля) - відношення позикового капіталу підприємства до власного, нормативне значення ?0,5, критичне значення дорівнює 1;

коефіцієнт фінансування - відношення власного капіталу до позикового, нормативне значення ?2, критичне значення дорівнює 1;

коефіцієнт фінансової стійкості - відношення суми власного та довгострокового позикового капіталу до загальної величини капіталу підприємства, повинен бути ?0,75;

власний оборотний капітал - різниця між величиною поточних активів і витрат майбутніх періодів і сумою поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів, повинен мати додатне значення і тенденцію до зростання;

коефіцієнт забезпеченості запасів - відношення власного оборотного капіталу до величини запасів, повинен бути ?0,8;

коефіцієнт забезпеченості оборотних активів - відношення власного оборотного капіталу до величини оборотних активів, повинен бути ?0,5;

коефіцієнт маневрування власного капіталу - відношення власного оборотного капіталу до власного капіталу підприємства (нормативне значення ?0,5)

коефіцієнт інвестування - відношення власного капіталу до вартості його необоротних активів, нормативне значення - в межах 0,5-0,7.

При проведенні аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості оцінюється не тільки їх відповідність нормативним значенням, але й динаміка.

Питання для самоконтролю

1. Визначте суть фінансової стійкості підприємства.

2. Які зовнішні фактори впливають на фінансову стійкість підприємства?

3. Які внутрішні фактори впливають на фінансову стійкість підприємства?

4. Які показники характеризують джерела формування запасів?

5. Як визначається тип фінансової стійкості підприємства?

6. Чим характеризується абсолютна фінансова стійкість підприємства?

7. Коли має місце нормальна фінансова стійкість підприємства?

8. Чим характеризується нестійкий фінансовий стан підприємства?

9. Коли настає кризовий стан підприємства?

10. Які коефіцієнти характеризують фінансову стійкість підприємства?

11. Аналіз кредитоспроможності підприємства

Питання:

1. Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання.

2. Система показників кредитоспроможності підприємства.

3. Визначення класу позичальника.

11.1 Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

Перед тим, як надати кредит, банк повинен бути впевненим, що йому повернуть борг у повному обсязі та у встановлений термін. З цією метою перед тим, як надати кредитні ресурси, оцінюється кредитоспроможність потенційного позичальника.

У світовій банківській практиці при вирішенні питання про надання кредиту діяльність клієнтів всебічно аналізується за найважливішими напрямами, перші літери назв яких (англійською мовою) склали абревіатуру CAMPARI:

C - character - характеристика клієнта, особисті якості;

A - ability - здатність до повернення позики;

M - margin - маржа (дохідність);

P - purpose - ціль, на яку витрачатимуться гроші;

A - amount - розмір позики;

R - return - умови погашення позики;

I - insurance - страхування ризику непогашення позики.

Такий методичний підхід використовується й комерційними банками України в оцінці кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність - це такий фінансовий стан підприємства, який дає можливість отримати та своєчасно повернути кредит.

Думка кредитора щодо кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

загальне уявлення про клієнта;

аналіз фінансового стану клієнта;

аналіз ефективності кредитної угоди або інвестиційного проекту.

Методика оцінювання фінансового стану позичальника передбачає поєднання об`єктивних даних, сформованих на основі фінансової звітності, та суб`єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк, та пакету документів, які подає позичальник для отримання кредиту.

Установи банку здійснюють оцінювання фінансового стану позичальника-юридичної особи перед наданням йому позики, а в подальшому - щоквартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника.

Оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи здійснюється перед наданням йому позики. Подальший аналіз здійснюється в разі змін, що впливають на фінансовий стан позичальника (втрата заробітку, тощо), про що позичальник повинен інформувати банк.

Оцінювання фінансового стану позичальника передбачає аналіз його фінансово-господарської діяльності за такими даними:

обсяг реалізації;

прибутки та збитки;

рентабельність;

коефіцієнти ліквідності;

грошові потоки;

склад дебіторсько-кредиторської заборгованості;

ефективність управління позичальника;

ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних та структурних змін в економіці;

історія погашення кредиторської заборгованості в минулому.

Оцінювання фінансового стану позичальника виконується в три етапи:

1 етап - обчислення значень показників, що характеризують фінансовий стан позичальника;

2 етап - оцінювання та узагальнення показників і визначення класу позичальника;

3 етап - складання аналітичного висновку.

11.2 Система показників кредитоспроможності підприємства

Показники фінансового стану, що характеризують кредитоспроможність позичальника, поділяються на такі аналітичні групи:

І група - попередня оцінка позичальника;

ІІ група - показники платоспроможності позичальника;

ІІІ група - показники фінансової стійкості позичальника;

ІV група - показники надійності позичальника.

І група - попередня оцінка позичальника - це показники, що розраховуються з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин з банком у минулому, перспектив розвитку:

1. Період функціонування підприємства (ФП) - кількість років з моменту одержання державної реєстрації підприємства. Значення ФП дорівнює кількості років функціонування підприємства. У разі функціонування підприємства 5 та більше років ФП приймає значення 5, менше 1 року - 0,5.

2. Наявність бізнес плану (БП) - характеризує перспективу подальшого розвитку підприємства.

БП = 1 - при наявності бізнес-плану,

БП = 0 - за його відсутності.

3. Прибуткова діяльність (ПД) - свідчить про період рентабельної діяльності підприємства.

ПД = 3 - прибуткова діяльність за останні 3 роки;

ПД = 2 - за 2 роки;

ПД = 1 - за 1 рік;

ПД = 0 - відсутність прибутку.

4. Погашення позичок у минулому (ПП) - характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів.

ПП = 1 - кредит погашено без проблем;

ПП = 0,7 - кредит погашено після відстрочки;

ПП = 0,1 - кредит прострочений або позичальник не користувався кредитом у минулому;

ПП = 0 - позичальник ухиляється від відповідальності.

5. Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) - характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати відсотків за користування кредитом.

СВ = 1 - нараховані відсотки сплачено своєчасно;

СВ = 0,7 - відсотку сплачено з затримкою платежу;

СВ = 0,1 - відсотки прострочено або позичальник не користувався кредитами у минулому;

СВ = 0 - позичальник ухиляється від відповідальності.

ІІ група - показники платоспроможності позичальника.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (К_пл). Нормативне значення - не менше 2,0.

2. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності (К_шл). Нормативне значення - не менше 0,5.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал). Нормативне значення - не менше 0,2.

ІІІ група - показники фінансової стійкості позичальника.

1. Коефіцієнт фінансової стійкості (К_фс). Нормативне значення - не менше ніж 0,6.

2. Коефіцієнт фінансової незалежності (К_фн). Нормативне значення - не менше 0,2.

3. Коефіцієнт автономності (фінансового ризику) (К_ав). Нормативне значення - не більше 1,0.

4. Коефіцієнт оборотності балансу (К_об) - відношення виручки від реалізації до середньорічної величини валюти балансу. Нормативне значення коефіцієнта - не менше 0,7.

5. Коефіцієнт маневреності власних коштів (К_м). Нормативне значення - не менше 0,5.

ІV група - показники надійності позичальника.

1. Коефіцієнт забезпеченості кредиту (К_з). Характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

К_з = 2, якщо забезпеченням кредиту є гарантії Уряду України; банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах категорії А (Положення НБУ “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих утрат за позиками комерційних банків”); грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позику;

К_з = 0,5, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику;

К_з = вартість застави / сума кредиту та відсотків, якщо забезпеченням є застава майна.

2. Оборотність дебіторської заборгованості (О_дз) - відношення виручки від реалізації до середньорічної дебіторської заборгованості.

О_дз = 2 - зменшення значення проти попереднього періоду;

О_дз = 1 - значення на рівні попереднього періоду;

О_дз = 0 - збільшення значення проти попереднього періоду.

3. Оборотність кредиторської заборгованості (О_кз) - відношення виручки від реалізації до середньорічної кредиторської заборгованості.

О_кз = 2 - зменшення значення проти попереднього періоду;

О_кз = 1 - значення на рівні попереднього періоду;

О_кз = 0 - збільшення значення проти попереднього періоду.

4. Оборотність готової продукціі (О_гп) - відношення виручки від реалізації до обсягу виробництва за звітний період.

О_гп = 2 - зменшення значення проти попереднього періоду;

О_гп = 1 - значення на рівні попереднього періоду;

О_гп = 0 - збільшення значення проти попереднього періоду.

11.3 Визначення класу позичальника

Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, можливості виконувати свої обов`язки перед банком позичальник відноситься до певного класу.

Класи позичальників:

Клас А - підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

Клас Б - підприємство із стійким фінансовим станом;

Клас В - підприємство з ознаками фінансової напруи;

Клас Г - підприємство підвищеного ризику;

Клас Д - підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Для встановлення класу позичальника визначається інтегрований показник фінансового стану.

Порядок визначення інтегрованого показнику фінансового стану позичальника:

1. Розрахунок фактичних значень показників і занесення їх до табл. 2 (гр. 5).

2. Визначення оцінок коефіцієнтів згідно табл. 9.1 та занесення їх до табл. 9.2 (гр. 6).

Таблиця 9.1. Оцінка коефіцієнтів

Коефіцієнт	Оцінка
	2	1	0
Коефіцієнт поточної ліквідності, Кпл	2 і більше	Від 1 до 2	Менше 1
Коефіцієнт швидкої ліквідності, Кшл		0,5 і більше	Менше 0,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, Кал		0,2 і більше	Менше 0,2
Коефіцієнт фінансової стійкості, Кфс		0,6 і більше	Менше 0,6
Коефіцієнт фінансової незалежності, Кфн		0,2 і більше	Менше 0,2
Коефіцієнт фінансового ризику, Кфр		Менше 1	1 і більше
Коефіцієнт оборотності балансу, Коб		0,7 і більше	Менше 0,7
Коефіцієнт маневреності, Км		0,5 і більше	Менше 0,5
Коефіцієнт забезпеченості, Кз	2 і більше	Від 1,4 до 2	Менше 1,4

Таблиця 9.2. Розрахунок інтегрованого показника фінансового стану позичальника

№	Назва показника	Теоретичне значення	Вагове значення	Розрахункове значення	Оцінка коефіцієнта	Зважене значення
1	2	3	4	5	6	7
І група - Попередня оцінка позичальника. Ваговий коефіцієнт - 2
1	ПФ	0,5-5	0,5
2	БП	0-1	1
3	ПД	0-3	2
4	ПП	0-1	6
5	СВ	0-1	6
Разом за групою І
ІІ група - Показники платоспроможності. Ваговий коефіцієнт - 5
1	Кпл	Не менше 2	8
2	Кшл	Не менше 0,5	7
3	Кал	Не менше 0,2	6
Разом за групою ІІ
ІІІ група - Показники фінансової стійкості. Ваговий коефіцієнт - 4
1	Кфс	Не менше 0,6	6
2	Кфн	Не менше 0,2	5
3	Кфр	Не більше 1	4
4	Коб	Не менше 0,7	4
5	Км	Не менше 0,5	4
Разом за групою ІІІ
№	Назва показника	Теоретичне значення	Вагове значення	Розрахункове значення	Оцінка коефіцієнта	Зважене значення
1	2	3	4	5	6	7
ІV група - Показники надійності позичальника. Ваговий коефіцієнт - 2
1	Кз	Не менше 1,4	8
2	Одз	0-2	2
3	Окз	0-2	2
4	Огп	0-2	2
Разом за групою ІV
Усього (S)
КЛАС

Таблиця 9.3. Рейтингова шкала визначення класу позичальника

Клас	Значення інтегрованого показника
А	Понад 200
Б	Від 160 до 200
В	Від 135 до 160
Г	Від 110 до 135
Д	Менше 110

3. Помноження оцінок коефіцієнтів на ваговий коефіцієнт (гр. 7=гр. 6гр. 4).

4. Помноження суми значень показників по кожній групі (гр. 7) на ваговий коефіцієнт відповідної групи.

5. Визначення суми значень усіх груп (S).

6. Визначення класу позичальника залежно від значення S (табл. 9.3).

Питання для самоконтролю

1. Що таке кредит?

2. В чому полягає суть поняття «кредитоспроможність підприємства»?

3. Назвіть етапи оцінювання фінансового стану позичальника.

4. З яких груп складається система показників кредитоспроможності підприємства?

5. За якими показниками проводиться попередня оцінка позичальника?

6. Які показники характеризують платоспроможність позичальника?

7. Якими показниками визначається фінансова стійкість позичальника?

8. Які показники оцінюють надійність позичальника?

9. Розкрити порядок визначення класу позичальника.

10. Дайте визначення класів позичальників.

12. Аналіз ділової активності підприємства

Питання:

1. Сутність та задачі аналізу ділової активності підприємства.

2. Аналіз показників оборотності капіталу підприємства.

3. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства.

12.1 Сутність та задачі аналізу ділової активності підприємства

В умовах дефіциту ресурсів, що склався в Україні, проблеми ефективного розподілу та використання ресурсів підприємств виходять на одне з перших місць. Основним інструментом для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства є аналіз їх ділової активності, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити результативність фінансового-господарської діяльності підприємства та визначити перспективи його розвитку. На рівні окремого підприємства ступінь його ділової активності визначається за допомогою цілої системи показників економічної ефективності господарювання та вимірюється одним з двох способів, які відображають результативність роботи підприємства відносно розміру авансованих ресурсів або розміру їх споживання (витрат) у процесі виробництва.

Способи вимірювання рівня ділової активності підприємства:

1) забезпечення запланованих темпів росту та динаміки основних показників діяльності підприємства;

2) розрахунок системи показників, які характеризують ефективність використання ресурсів підприємства.

Співвідношення між динамікою обсягів продукції та ресурсів (витрат) визначає характер економічного зростання.

Способи економічного зростання:

- екстенсивний - пропорціональне зростання ресурсів (витрат) і продукції;

- інтенсивний - перевищення темпів росту продукції над темпами росту ресурсів (витрат).

Мета аналізу ділової активності підприємства - визначення інтенсивності використання авансованого капіталу.

Задачі аналізу ділової активності:

оцінка ефективності використання ресурсів підприємства;

визначення, у що вкладаються кошти підприємства протягом фінансового циклу;

визначення можливостей підвищення інтенсивності використання коштів підприємства.

Джерела інформації для аналізу ділової активності підприємства: ф. № 1 «Баланс», ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», дані бухгалтерського та статистичного обліку.

12.2 Аналіз показників оборотності капіталу підприємства

Показники ділової активності - це показники ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, тобто показники економічної ефективності. Для оцінки ділової активності підприємства велике значення мають показники оборотності капіталу підприємства. Як відомо, капітал підприємства знаходиться у постійному кругообігу, переходячи з одної стадії до іншої. На першій стадії підприємство залучає виробничі ресурси, на другій вони надходять до сфери виробництва і випускається готова продукція, а на третій стадії відбувається процес реалізації продукції та надходження виручки.

Система показників оборотності капіталу підприємства:

- коефіцієнт оборотності оборотного капіталу (К_об):

,

де ОбК - середньорічна вартість оборотного капіталу;

- коефіцієнт закріплення оборотного капіталу (К_зк):

,

- тривалість одного обороту оборотного капіталу у днях (Т_об):

,

де Д - кількість днів у аналізованому періоді;

- тривалість операційного циклу (Т_оц):

,

де З - середньорічні залишки запасів;

ДЗ - середньорічні залишки дебіторської заборгованості;

- тривалість фінансового циклу (Т_фц):

,

де КЗ - середньорічні залишки кредиторської заборгованості;

- відносне вивільнення (додаткове залучення) оборотного капіталу (ОбК):

,

де 0, 1 - ознаки базисного та звітного періодів відповідно.

Якщо отримана величина від'ємна, то має місце вивільнення оборотного капіталу, якщо позитивна - додаткове залучення.

За цією схемою можна побудувати показники оборотності загальної величини активів, запасів, дебіторської або кредиторської заборгованості, готової продукції та ін. (табл. 10.1).

Таблиця 10.1. Коефіцієнти оборотності капіталу

Показник	Зростання	Зменшення
Оборотність капіталу (балансу)	Прискорення оборотності коштів підприємства або інфляційне зростання цін (при зниженні рентабельності капіталу)	Уповільнення оборотності коштів підприємства
Оборотність власного капіталу	Підвищення рівня продажу, що може забезпечуватися кредитами та знижувати частку власників у загальному капіталу підприємства	Тенденція до бездіяльності підприємства
Оборотність кредиторської заборгованості	Зниження обсягів комерційного кредиту, прискорення оплати поточної заборгованості	Розширення обсягів комерційного кредиту, уповільнення оплати поточної заборгованості
Оборотність оборотного капіталу	Зменшення операційного циклу, це позитивно при прискоренні оборотності запасів і негативно - при уповільненні	Збільшення операційного циклу
Оборотність запасів	Зменшення виробничого циклу, підвищення ефективності виробництва	Збільшення виробничого циклу, зниження ефективності виробництва
Оборотність готової продукції	Підвищення попиту на продукцію	Затоварювання складів
Оборотність дебіторської заборгованості	Скорочення обсягів продажу в кредит	Збільшення обсягів продажу в кредит
Оборотність грошових коштів	Вкладення тимчасово вільних коштів в активи чи нестача коштів (зниження ліквідності)

Показники оборотності залежать від сфери діяльності підприємства, галузі, масштабів діяльності, організаційної структури, тому для них не встановлюються нормативні значення, а оцінюється динаміка.

12.3 Аналіз стійкості економічного зростання підприємства

Для забезпечення розширення діяльності підприємства необхідно забезпечення його додатковими джерелами фінансування, в першу чергу власними. Саме забезпеченість підприємства власним оборотним капіталом, структура позикового капіталу, рівень фінансової незалежності дозволяє спрогнозувати темпи розвитку підприємства на основі коефіцієнта стійкості економічного зростання.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання визначається відношенням суми чистого прибутку, що направляється на накопичення, до суми власного капіталу.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання (К_сез) залежить від факторів:

рентабельність продажу (R_пр);

оборотність капіталу (К_об);

структура капіталу (коефіцієнт фінансової залежності) (К_з);

відсоток відрахувань чистого прибутку на розвиток виробництва (Д_відр).

К_сез = R_пр К_об К_з Д_отч.

Перші два фактора відображають дію тактичної, а два останніх - стратегічної фінансової політики.

Вірно вибрана цінова політика, розширення ринків збуту веде до збільшення обсягів продажу і прибутку підприємства, підвищує рівень рентабельності продажу, швидкість обороту капіталу.

В той же час нераціональна інвестиційна політика може знизити суму позитивних результатів перших двох факторів.

Розширена факторна модель коефіцієнта стійкості економічного зростання може мати вигляд:

К_сез = ЧП_відр Р_пр Коб_вок Кз_па. К_зл Ч_пз К_фз,

де ЧП_відр - частка чистого прибутку, відрахована (реінвестована) на розвиток виробництва;

Р_пр - рентабельність продажу;

Коб_вок - коефіцієнт оборотності власного оборотного капіталу;

Кз_па. - коефіцієнт забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом;

К_зл - коефіцієнт загальної ліквідності;

Ч_пз - частка поточних зобов'язань у капіталі підприємства;

К_фз - коефіцієнт фінансової залежності.

Також можна застосувати у процесі аналізу модель такого типу:

К_сез = ЧП_відр Р_пр Коб_вок Кз_па. К_зл К_з,

де ЧП_відр - частка чистого прибутку, відрахована (реінвестована) на розвиток виробництва;

Р_пр - рентабельність продажу;

Коб_вок - коефіцієнт оборотності власного оборотного капіталу;

Кз_па. - коефіцієнт забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом;

К_зл - коефіцієнт загальної ...