Податок на додану вартість як фіскальний інструмент держави

17,6

10,61

11,39

12,97

33,4

36,8

31,1

37,4

Частина ПДВ із вироблених в Україні товарів, яка була відшкодована,%

51,78

76,43

75,2

75,82

56,16

55,5

63,2

53,7

ПДВ з імпортованих робіт, товарів, послуг, млрд грн

41,7

81,47

73,21

73,35

96,69

101,6

96,5

107,3

Частина ПДВ із вироблених в Україні товарів (за вирахуванням бюджетного відшкодування) у загальних надходженнях від ПДВ,%

29,63

11,52

13,46

15,03

25,69

26,51

24,24

25,87

Частина ПДВ із імпортованих товарів у загальних надходженнях від ПДВ,%

70,2

88,48

86,54

84,99

74,38

73,2

75,21

74,2

Габарити економного відшкодування податку на додану вартість, через досліджуваний період виросли в 2,8 рази, з 18910 млн грн в 2009 році до 53410 млн грн. в 2015році, а в 2016 році 43320 млн грн. Якщо подивитися на темп підйому ПДВ з вироблених в Україні товарів та темпи підйому компенсованого ПДВ (2,3 рази і 2,8 рази, відповідно), то останній вважається величезним, в умовах кризових явищ в економіці України і ніяк не краще і недобре впливає на фіскальну віддачу ПДВ. Фактично в умовах зниження сум надходження ПДВ у 2015 році чисельність розрахункових операцій, згідно яким було передбачено його повернення, мала зростати.

Згідно частки компенсованого ПДВ в сумі податку з вироблених в Україні товарів та послуг, то в 2009 році вона складала 51,79% і досягла 75,83% в 2012 році, тоді як в 2015 році цей показник складав 63,3%. Це вважається досить вагомим показником і знижує фіскальну віддачу ПДВ. Невисока фіскальна ефективність ПДВ від українських послуг і товарів утворюється через гігантську експортну спрямованість державної економіки, внаслідок чого ПДВ відшкодовується з бюджету, проте в 2009 році порція ПДВ з вироблених в Україні товарів та послуг в єдиному розмірі податку складала 29,64%, в 2010 році вона була маленькою і складала 11,53%, тоді як найбільше значення досягла в 2014 - 26,52%, ніби для нарощування цього показника потрібно перенаправити створення на внутрішнє користування, замінювати імпортну продукцію та послуги продуктами українського виробництва, беручи до уваги зростання сум ПДВ , створити посилання для становлення державної економіки маршрутом створення робочих місць, раціонального застосування реально-сировинної і тих бази, постачання яких є публічним результатом підприємницької діяльності.

Величина ПДВ з імпортованих послуг, продуктів несе в цілому позитивну динаміку, не рахуючи кризових 2011 і 2014 роки, коли дана сума була не в такій мірі згідно порівнянні з попереднім роком. Так, у 2008 році податок на додану вартість з імпортованих товарів склав 81471 млн грн у 2014 році - 101,61 млрд грн, в 2015 році - 96510 млн грн, а в 2016 - 107,31 грн. Динаміка окремих сум складових ПДВ через 2009-2016 роки представлена на рис. 2.14. Значна частина товарів і послуг через кордони ввозиться із-за відсутності особистого виготовлення, спільно з експортно-спрямованою економікою в Україні, де є висока залежність від імпортованих товарів. Прямий вплив на фіскальну віддачу ПДВ від такої ситуації мало помітний, однак непрямий вплив є зовсім вагомим, так як відсутність виготовлення у власній країні і потреба уособлення операцій імпорту виводить кошти з держави, на які дозволено вдосконалювати власну економіку і тим самим творити посилання для найбільшої суми податку на додану вартість, в тому числі за рахунок її відплати обмеження експорту.

Рис. 2.14. Динамічна статистика обсягів окремих складових ПДВ у Держбюджеті України протягом 2009-2016 років, млрд. грн. [35]

Принциповою складовою валютної і дуже важливою ланкою фінансової - вважається фіскальна політика. Підкреслимо, що конкретно уряд продає, фіскальну політику, тому з плином часу або при певних умовах є можливість видозмінювати норми витрат і ставки оподаткування щоб впливати на умовну стійкості реального ВВП. Міністерство фінансів якраз розробляє бази валютної політичні для держави в цілому і ще продає і погоджує фіскальну політику, пише план бюджету і гарантує його виконання.

Податкова політичного характеризує активність країни в сфері оподаткування - введення видів і пропорції податків, визначення платників та підходів до них. Введення ставок оподаткування, надання, податкових пільг і тому подібне. Вона відображає, як необхідність держави в засобах, так і вплив податків на активність фірм і людей. Тому, ощадлива політика являє собою активність по формуванню бюджету держави, його збалансування, розташування бюджетних коштів та інше. Залежно від текстури економних витрат дана політична дія має можливість володіти суспільно-фінансовою або спрямовання ЗСУ. Ощадлива політичного визначає основи бюджетного приладу держави і зведення її до економної системи, а також фірми міжбюджетних взаємовідносин.

Левову частку в Муніципальному бюджет України займають податкові надходження, які вважаються основним джерелом доходів держави в цивілізованому суспільстві. Податки згідно фінансового змісту - грошові відносини між державою і платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду коштів, потрібних для виконання державою її функцій.

Протягом роки автономії наша держава намагається побудувати податкову систему, що стане відповідати європейським потребам і стандартам. В нашій державі передбачено створення системи оподаткування з метою постачання надходження муніципальних заробітків на базі добровільного виконання платниками податків канонів податкового законодавства, а ще втілення об'єктивного адміністрування податків, для створення сприятливих умов на становлення української фінансової сфери.

Державна фіскальна служба та її територіальні органи відповідно до покладених на їх завданнями виконують широкий спектр адміністративних операцій, як в області оподаткування, так і у сфері митної справи, які складають дуже принципову спрямованість їх діловитості, сприяючи ніяк не тільки абсолютного і багатостороннього напрямку, прав і свобод платників податків, однак і творінню підходящої податкової та митної політики в державі.

За допомогою адміністративних операцій виповнюється здійснення внутрішніх і зовнішніх можливостей органів фіскальної служби України в сфері оподаткування. Вони сприяють врегулюванню внутрішньо-організаційній дієвості ДФС України, а ще прийняттю відповідних рішень згідно особистих справ, що мають сенс для платників податків у взаємозв'язку з реалізацією їх прав та законних інтересів у сфері оподаткування.



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПДВ В УКРАЇНІ

3.1 Напрями модернізації вітчизняного ПДВ у контексті євроінтеграції

Глобалізація процесу зближення переваг покупців і універсалізація набору товарів згідно всьому світу, при цьому всесвітні продукти витісняють районні. Головними складати прогресивної масової економіки, є постійні інновації, знання та інформаційні технології, що вважаються джерелами підйому продуктивності та конкурентоспроможності [3]. Нова економіка врешті-решт організовується в більшій ступені через масову мережу маркетингу, виготовлення і розподілу окремих фірм, що охоплює всі сфери великого господарства, а саме: виробничо-інноваційної, фінансово-кредитну, торгово-посередницьку сферу. Неодмінно, варто згадати те, що в будь-якій із зазначених сфер, розташовується податкова складова і дуже важливо для досягнення успіхів в процесі глобалізації ще враховувати податкові результати інтеграційних рішень, прийнятих, наприклад, державами ЄС.

Податкова політичного Європейського Союзу має можливість розглядатися як система подій, що проводиться інститутами і органами ЄС, ще його країнами-членами з метою:

• гармонізація податкового законодавства держав - членів ЄС;

• видалення отриманого додаткову бар'єрів і податкової дискримінації на внутрішньому ринку ЄС;

• постачання реалізації головних свобод, передбачених Договором про ЄС (свободи маневру капіталів, послуг, продуктів, осіб);

• неприйнятність безчесної податкової конкурентної боротьби в юрисдикції держав - членів ЄС;

• дослідження новітніх основ і приладів знищення подвійного оподаткування;

• злагоджених дій в боротьбі з податковими злочинами [18].

На зараз, беручи до уваги специфіку бюджетно-податкової політики і систем оподаткування кожної із держав, в ЄС категорично відмовилися від створення єдиної податкової системи. Необхідно відзначити, що замість цього було вирішено привести законодавства країн - членів ЄС відповідно до питань оподаткування відповідно Договору про ЄС.

Податкова гармонізація передбачає лімітування частки податкових питань країн-членів міждержавного сполучення. Всі давно розуміють, що ці обмеження, виникають в формі регламентації видів податків, межі встановлення їх ставок, способів адміністрування і тому подібне. Однак у власну черговість, країни-члени міждержавного сполучення дають згоду на лімітування особистих фіскальних здібностей в тій мірі, ніби задовольняються на рівні з'єднання, на муніципальному рівні. Може бути і те, що створення подібних критеріїв і можливостей з одного боку податкова самостійність країн-членів з'єднання, з іншої, гарантує основні інституційні погляди податкової гармонізації, а саме:

• принцип пропорційності - передбачає обмеження у ВНЗ можливостей ЄС, наданими їм установчими документами ЄС (замітка 5 Договору про ЄС)

• принцип субсидіарності - інститути ЄС ніяк не мають права самостійно вплутуватися в функціонування будь-якого з часткою економіки країн-членів ЄС за винятком випадків, коли це втручання буде потрібно (Замітка 5 Контракту про ЄС)

• принцип одностайності - будь-який висновок по формуванню податкової політики в ЄС мають брати за всеголосною згодою країн-членів ЄС;

• принцип податкової дискримінації - охоплює 2 основних розташування: по-1-е, нездійсненність прямого або непрямого оподаткування внутрішніми податками однією державою-членом ЄС продукції іншого, який перевершує оподаткування національної продукції; згідно-2-му держави-член ЄС не повинні обкладати продукцію інших країн-членів ЄС внутрішніми податками (Замітка 90 Контракту про ЄС)

• принцип нейтральності оподаткування - полягає у забороні відшкоування внутрішнього оподаткування при вивезенні продукції на місцевість іншої держави-члена ЄС в обсязі, що перевищує ступінь оплачених непрямих податків [16];

Протидією негативних явищ прогресивної глобалізації згідно думки провідних економістів має можливість існувати:

• лібералізація і маркетизація основних функцій внаслідок механізмів саморегуляції, запущених глобалізацією;

• прийдешнє зменшення податкового тиску;

• поєднання зусиль провідних центрів великого розпорядку (Південноамериканського Євро і Азіатського) на гармонізацію податкового законодавства;

• необхідність створення наднаціональної міжнародної організації, яка буде займатися лише питаннями оподаткування і, м'яко кажучи, володіти здатністю на рівні Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

В даний момент в ЄС знаходить 28 європейських країн, в таблиці 3.1 приведена структурована система податків окремих країн ЄС. Необхідно відзначити, що відібрані, 5 «старих» держав-членів ЄС. Великобританія, що продає неоліберальну модель бюджетно-податкової політики, Німеччина, Франція (більшою мірою ще терпимо-урізана модель) і Швеція, Данія (суспільно-інтенсивна модель).

З нещодавніх новин відомо, що Англія планує покинути Євросоюз в жовтні 2018 року. Якщо точніше, то в 2018 році всі сторони досягнуть відповідної угоди, плюс, зобов'язана ввійти ще 5-6 місяців для ратифікації. Сам висновок Англії з ЄС в 2018 році (так званий Brexit) зовсім непростий процес, і з юридичної точки зору, і з політичної. При цьому фахівці Brexit помічають, що чим раніше Англія активізує «розлучення» з ЄС, тим краще, так як поки всі сторони перебувають в невизначеності. Фахівці сперечаються, які результати такого рішення чекають Англії і ЄС, що напевно позначиться на політичній карті світу.

Таблиця 3.1.

Структурна систематизація податків, у % до ВВП .

Країна	Непрямі податки	Прямі податки	Соц. платежі	Загальна частка
Великобританія	13,3	15,5	8,0	36,7
Німеччина	11,7	10,2	18,0	40,4
Франція	15,3	11,1	18,2	43,9
Данія	17,2	29,9	1,7	49,0
Швеція	17,1	18,7	14,9	50,7
Литва	11,1	8,5	8,7	28,3
Словаччина	11,6	6,0	11,3	28,9

Єдині віяння оподаткування в країнах ЄС.

1. З таблиці 3.1 видно, що ступінь оподаткування в «старих» (ЄС-15) та «новітніх» членів (ЄС-12) коливається від 28-29% (Литва, Словаччина) по 49 -51% (Данія, Земля ). Звичайними ознаками значення оподаткування в країнах ЄС складає 37,5 відсотка. Для таких країн, як Швеція, Австрія, Бельгія, Італія та Люксембург частини надходжень в ВВП непрямих, прямих податків, соц.-платежів є збалансовані.

2. «Новітні» члени ЄС мають значимий внесок податків на користування в єдиних надходженнях (приблизно на 7-10% більше, ніж в ЄС - 15). Необхідно відзначити те, що вони мають більш енергоємні технології та оподаткування енергоносіїв ПДВ.

3. Загальним для країн ЄС вважається те, що порція акцизу на енергоносії в надходженнях, акцизного податку значна і в кінці кінців коливається від 55% - у Великобританії за 81% - в Італії.

4. «Податковий демпінг» з боку «новітніх» країн ЄС привів до важливої диференціації в прямому оподаткуванні мобільних баз:

• порція прямих податків у ВВП вважаються: в ЄС - 15 від 10,3% (Німеччина) по 30,1% (Данія), в ЄС-12 ніяк не доходить і 10%;

• різниця в ставках колективного оподаткування і прибуткового податку біля 10 процентних пунктів на користь ЄС-15.

Значення оподаткування в державах Європейського Союзу:

• Чехія, Нідерланди, Данія, Великобританія, Люксембург - гідності оподаткування з компаній;

• Австрія, Польща, Франція, Німеччина, Словенія - згладжування фіскальної функції прибуткового податку і платежів з робочих;

• Швеція, Нідерланди, Лапландія, Данія, - найбільший інтерес до можливостей податку з доходів фізичних осіб при незначних перевантаженнях на громадські платежі;

• Румунія, Болгарія, держави Балтії, Словаччина мають важливе лімітування прогресії прибуткового податку з метою детінізації заробітків окремих верств населення;

В Ірландії, на Кіпрі і Нідерландах податки на актив, формують вагому частку доходів бюджетів, а Норвегія і Великобританія збільшують темпи становлення ресурсного оподаткування.

Величезний інтерес належить викроїти Франції і Німеччині про введення стратегії передової євро-податкової рівноваги [5]:

• прийняття спільних рішень в спрямованості координації політичного оподаткування ЄС способом отримання основної маси голосів країн - членів ЄС;

• думка про угоди нових членів ЄС про звичайний «податковий коридор», то є фіксація і в відсутності нових ставок прямих і непрямих податків в державах, які лише вступили в ЄС, і недопущення їх зменшення в майбутньому;

• потреба проведення кардинальних реформ в державах, що приєдналися;

• підвищення значення прямого оподаткування, як 1-го з основних напрямків майбутньої реформи податкової системи в державах, що приєдналися;

• посилення надходжень за рахунок непрямих податків способом згладжування ставок ПДВ на різні види споживчих товарів.

Неодмінно, в даний момент в рамках ЄС ще є невирішеним питання про формування Єдиного оптимального євро-оподаткування, що стало б посилом рівномірно-високим темпам фінансового підйому інтегрованих національних економік.

Процес звикання вітчизняної системи оподаткування до європейських стандартів володіє власною динамікою і особливістю. У реальності характеризують напрямками роботи, що вважаються:

• поступовим підняттям значення оподаткування (в даний момент порція податкових надходжень у ВВП складає 29,4%, підйом до попереднього року - 0,9%) до середньої ознаки країн Європейського Союзу (37,5%), видалення диспропорцій оподаткування мобільних і немобільних баз, властивості фіскальної віддачі непрямого і прямого оподаткування складають 13,7% і 8,8% до ВВП, то є на рівні відповідних показників основної маси країн - «нових» членів ЄС;

• зменшення податкового тиску на економіку за рахунок зменшення ставок за основним бюджето-створюючими податками, передбачено ПК і майбутнього зменшення чисельності податків і платежів;

• проведення єдиних операцій на рівні будь-якої ланки ДФС України згідно автоматизації діянь оподаткування з метою знищення схем мінімізації;

• орієнтованість податкових преференцій, в тому числі інвестиційних пільг, в частки лімітування терміну їх надання і контролювання застосування, вивільнених коштів згідно цільовим фронтах;

• удосконалення розкладів до оподаткування природних ресурсів та акцизного податку: частини даних платежів в єдиних податкових надходженнях залишаються незначними (4,5% і 10,2% відповідно) і мають тенденцію до зменшення на енергоносії (паливо, нафтопродукти, скраплений газ) припадає лише 27,3 % надходжень від акцизного податку.

Процес звикання вітчизняної податкової системи до європейських стандартів зобов'язаний володіти унікальним характером і заздалегідь нового грошового занепаду, зобов'язаний ґрунтуватися на фінансовій і політичній стабільності в країні. ПДВ вважається одним з основних видів непрямих податків.

Пристрій стягування ПДВ у всіх державах такий: податок сплачується підприємцем, як тільки він набуває якогось продукту. У той час підприємець має даний податок тоді, коли продає власні продукти. Різницю між придбаним і оплаченим ПДВ передається Державному казначейству. [24].

Розподіл ПДВ, якраз вважається однією з принципових складових становлення системи податків, і може бути з початку свого становлення податок на додану вартість, який використовували тільки 10 країн, а в даний момент він вважається головним складової систем оподаткування в 136 країнах світу. Цей збір відчужує біля 21-26% глобальних податкових доходів.

Швидкому поширенню ПДВ в країнах світу сприяли 2 головні чинники. Необхідно відзначити, що головним вважається вдале використання податку на додану вартість в державах - члени ЄС, які продемонстрували розвиненим державам його віддачу, як збалансованого джерела міських грошових надходжень. Другим вважається функціональна інформаційно-консультаційна служба МВФ і інших міжнародні організації, які сприяли при введенні ПДВ в податкові системи країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються.

Пристрій стягування ПДВ в різних державах відрізняється. Держави, що входять в ЄС, зобов'язані застосовувати модель ПДВ, яка викладена в шостій Директиві ЄС, є конкретні відмінності у справлянні ПДВ в державах - членах ЄС. Інші європейські держави перед впливом ЄС і з урахуванням видів введення в ЄС при введенні ПДВ ще тримаються на механізмі справляння ПДВ, який діє в країнах ЄС [15].

Одні держави мають лише 1-ну звичайну ставку ПДВ, інші вживають ще зменшені або завищені ставки податку для окремих категорій товарів. Звичайна частка цін ПДВ однакова 5% і якраз використовується в Китаї на Панамі і Сінгапурі.

Переважна кількість країн вживають більше однієї ставки податку на додану вартість. Чисельна кількість країн ставлять зменшені ставки ПДВ.

Україна в даний момент тягне скрутний крок становлення своєї економіки і для того щоб ми вийшли з кризи, необхідно прийти до економічної стійкості держави, повертати і легалізувати економіку, необхідно виконати наступні напрямки згідно ПДВ:

• відмова від ПДВ, особливо для постіндустріальних сфери діяльності і наукомістких виробництв;

• анулювати сплату згідно ввізного ПДВ;

• виправити ПДВ в сільськогосподарському секторі.

Система спецрахунків, на суму податку на додану вартість, яка має починання сплатити покупки, є функцією автоматичнго перераховується на особливий рахунок для даного податку. Засоби з цього рахунку можуть перераховуватися лише на особливий рахунок іншого підприємства, якщо фірма стане оплачувати якусь покупку.

Програма по введенню системи ПДВ-рахунків має можливість привести до позитивних підсумків так і до негативних. Мінусом системи спецрахунків вважається те, що вона має можливість реквізувати значний обсяг коштів з обороту фірми. До позитивних результатів дозволено віднести наступне: ПДВ-рахунки допоможуть зменшити чисельність фіктивних операцій, в тому числі і якщо у них задіяна фіктивна фірма, то кошти з даної операції все одно перерахують на особливий ПДВ-рахунок, звідки їх фіктивна фірма скинути уже ніяк не зможе.

З одного боку система спецрахунків в кінці кінців дозволить збільшити величину доходної частини держабюджету, це дозволить здійснити структурну політику в сфері економіки: створити інші конкурентні машини допомоги земляного розділу та вугільної індустрії і помірно замінювати наявне неефективне авансування. Однак, ще напевно потрібно привести до безпідставного підйому розцінок на продукцію фірм.

В Іспанії ПДВ згідно ставки складає 16% ще менші ставки:

• 7% - на продовольчих продуктах, культурних і спортивних подіях, готельних і автотранспортних пропозиціях;

• 4% - для продуктів 1-ї потреби: молоко, медикаменти, хліб, насіння, міське житло друковані видання, [1].

У Греції більшість товарів і послуг оподатковується згідно ставкою 18%. Ще подібним є, знижені ставки: 4% на речі культурного споживання (театральні квитки і газетно-журнальна продукція) і 8% на продукти 1-ї потреби.

У звичайної ставки, велика частка співучасників ЄС вживається 1-а або 2-і, знижені ставки, які ще значно відрізняються від інших держав.

Наприклад, знижена ціна ПДВ на найбільш важливі види продовольчих продуктів складає:

• в Австрії - 10%;

• в Великобританії - 10%;

• в державах Бенілюксу - 3-6%;

• в Фінляндії до всіх продовольчих товарів застосовувалася звичайна ціна ставки - 17%. [8].

У послугах умовно прийдешньої гармонізації законодавства держав-членів в податковій сфері, Європейська Комісія висловлює думку про зближення ставок ПДВ на стільки на наскільки напевно необхідно для обмеження значення відмінності в умовах конкурентної боротьби. Різницю в рівні ПДВ в окремих державах Європейського Союзу є рівномірною і стане зменшуватися, головним чином, через рахунок зменшення кількості ставок, однак національні індивідуальності оподаткування якраз стануть зберігатися і в майбутньому [13].

Не зникла проблема, як розпорядку та простору справляння ПДВ. З 1993 року всі податкові формальності, підключаючи справляння ПДВ на кордонах між державами-членами вважаються відкладені. Суб'єкти господарювання даних країн надають пізніше органам фіскальної сфери, відомості про укладені угоди з партнерами по Союзу, які застосовуються для розрахунків ПДВ і для статистики. Для знищення випадків ухилення від сплати податків, використовується система основної маси подвійного контролю (в країні виникнення і в країні споживання продукту) [24].

Таким чином, ціна ПДВ в державах, які є членами Європейського Союзу досить нижче, ніж в Україні, і широко, в кінці кінців, практикується її диференціація. З іншого боку підтверджується обґрунтованість запропонованих напрямків реформування оподаткування доданої вартості [12].

Беручи до інтересу експеримент країн Європейського Союзу, можемо виготовити зауважити, що необхідність вступу диференційованих ставок в Україні з метою поліпшення ПДВ і потреба конкретно гіпнотизувати в нашій країні диференційованих ставок на продукти, особливо на продукти 1-ї потреби і продукти з удосконаленими споживчими властивостями, які доступні для всіх верств населення.

3.2 Шляхи підвищення фіскальної ефективності та регулюючої ролі ПДВ в Україні

Можна розгледіти стабільну спрямованість, яка націлена на зниження віддачі справляння ПДВ. При цьому зростає заборгованість по сплаті даного податку та заборгованість держабюджету України відшкодування сум податку. Виростає чисельність випадків ухилення від сплати ПДВ, а саме маршрутом втілення псевдо експортних операцій, завищення митної вартості послуг, продуктів, справ, що експортуються і призводять до штучного походження або завищення сум податкового кредиту, після чого є наслідок незаконного отримання з державного бюджету України відшкодування сум податку.

Така обстановка сформувалася через недосконалість законодавства, де є очевидний розпорядок справляння ПДВ і відшкодування Міського бюджету України сум податку, податкові пільги, є недостатню взаємодію з органами ДФС з відповідними економіками, що здійснюють контроль із правоохоронними органами.

З метою поліпшення механізму справляння ПДВ, підвищення його прозорості, прискорення закриття заборгованості по сплаті даного податку, уникнення його виходу в світ в майбутньому і недопущення втрат міського бюджету України, що з'являються внаслідок зловживань при отриманні економного відшкодування сум податку [10].

Крім проблем зарахування до втрат бюджету технічних винятків, які ніяк не вважаються втратами, є і проблема завищення ДФС загального обсягу пільг згідно ПДВ. Це завищення володіє простором, спочатку в результаті подвійного рахунку однієї і тієї ж пільги, при цьому не вважаючи втрат бюджету від оподаткування експорту згідно свіжих ставок від єдиної суми пільг, які залучаються від суми податку і оплачені постачальникам в ціни матеріально-технічних ресурсів, що підлягають відшкодуванню з бюджету при реалізації товарів, вивезених через межі території України. Однак втрати від оподаткування експорту згідно з 0-ю ставкою необхідно вважати маршрутом впровадження ставки 20% від загального обсягу експорту. Таким чином втрати включають в себе як необхідну суму податкового кредиту експортерів, так і необхідну суму ПДВ, яку оплатили б експортери в бюджет в разі оподаткування експорту на єдиних причинах. По-1-е, в разі позбавлення тих чи інших операцій від ПДВ втрати бюджету не мають ніяких шансів, розраховуватися маршрутом впровадження до обсягу такої операції ставки 20%. Ці втрати складають різницю між сумою податкових зобов'язань згідно такої операції, які зобов'язані в разі її оподаткування на єдиних причини і сумою податкового кредиту, який міг би вимагати платник податків. Для визначення втрат від позбавлення таких операцій від ПДВ необхідно володіти інформацією про суми податку, сплачених суб'єктом, який використовується пільги в ціні, придбаних матеріальних ресурсів [4].

По-2-е, при визначенні втрат бюджету від надання пільг по ПДВ необхідно враховувати той факт, що в разі надання пільги не остаточному користувачеві продукції, а на початку або в середині, бюджет не тільки нічого не втрачає, а навпаки - набуває великих надходжень. Такий результат може існувати наслідком кумулятивного результату, який з'являється тому, що порятунок від ПДВ, перериваючи ланцюжок податкових кредитів не тільки дозволяє накладати на більш пізній стадії додану на вартість звільненого від податку фінансового суб'єкта, так і рівнодіючим іншим фінансовим суб'єктами на особисто ранній стадії, що обкладається на більш пізній стадії.

Крім податкових пільг фіскальної віддачі ПДВ, вважається зменшення податкового недоїмки та ухилення від сплати податку. Рішенням цих проблем сприятиме: перехід до касового методу визначення дати виходу в світ, податкових повинностей і права на податок в процесі введення особливих рахунків ПДВ; вступ і обов'язкове втілення державою жорстких бюджетних обмежень; рішення проблем, що лежать через межі оподаткування завдяки, які викликають дебіторську і кредиторську заборгованість між суб'єктами господарювання.

Ощадлива заборгованість по податку на додану вартість безпосередньо пов'язана з податковою заборгованістю. Слід звернути увагу на наслідком останньої, де вона вважається недоотриманням державою запланованого податкового надходження, що ускладнює виконання його обов'язків як перед розпорядниками бюджетних коштів, так і перед експортерами або перед однією зі сторін. Може бути і те, що з іншої сторони, в разі невиконання міських повинностей перед розпорядниками бюджетних коштів, вони не мають ніяких шансів вчасно розрахуватися зі своїми постачальниками, а останні - з власними кредиторами, то є конкретно з тими підприємствами, які через нестачі коштів не мають ніяких шансів задушити власні борги перед бюджетом.

Головні проблемами в стягненні цього податку, привели до зменшення чистих надходжень в бюджет, де є присутність його відшкодування з бюджету, а проблеми, пов'язані з часткою зміною законодавства, а саме:

• присутність і підйом податкового боргу згідно податку на додану вартість;

• уникнення від оподаткування і злочинність домагань до відшкодування;

• надання незвичайних пільг одиничним платникам податків і галузям економіки, які створюють умови ухилення від оподаткування та ускладнюють адміністрування.

За допомогою ПДВ з'являється можливість регулювання фонду, зарплати і розцінки. ПДВ відчужує ймовірність анулювати зайві ланки домашнього управління. Крім податку, дозволяє умовно точно визначити реальну ціну будь-якого продукту і на базі цього зайти в базі, формування фінансових співвідношень.

Використання податку на додану вартість в державах з розвинутою ринковою економікою не тільки в фіскальному однак і в регулюючому аспекті, дозволяє використовувати цей важіль, як ліки стримування занепаду перевиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких виробників.

Податок на додану вартість володіє вродженою «інтегрованістю» пристроїв обопільної звірки з платниками податкових повинностей. Даний податок не має на увазі дискримінації платників в залежності від їх ролі і місця в сільськогосподарському процесі, ПДВ нейтральний по відношенню до руху товарів і послуг, розташування ресурсів.

Податок на додану вартість через інтенсивний вплив на ступінь розцінок має можливість існування застосування в антиінфляційних діяннях, так як ПДВ відчужує ймовірність автоматично знаходити кон'юнктурну виручку, яка породжена інфляцією, і тим самим утримувати невиправдане підняття розцінок.

До більш значущим фінансових переваг ПДВ відноситься його дієздатність не перекручувати поведінку платників, як співучасників економно-платного процесу, при цьому поміняти фінансові рішення перед впливом ПДВ.

Однак, необхідно ще враховувати, що ПДВ характеризується не тільки його позитивними сторонами. Цілісний розряд неоднозначних негативних факторів в кінці кінців роблять дуже важливими суперечки про необхідність справляння цього податку [15].

В принципі, податком на остаточне користування, лягає на народонаселення і економну сферу, ПДВ при досить високій ставці і високих темпах інфляції, перетворюється в 1-у із обставин, яка провокує розвиток виробництва. Напевно виникає внаслідок підйому розцінок і стримування на базі цього, можливостей оплати клієнтом послуг, продуктів і справ. Природно, ці кошти повернуться до клієнта, проте за умови, що цей ланцюг актів реалізації продовжений або з настанням конкретного кроку «запізнення», коли частково ці кошти стануть знецінені інфляцією.

Крім цього, використання ставок ПДВ на рівні 20% ініціює інфляційні процеси в цілому, так і негативно впливає на високотехнологічні та наукомісткі виготовлення. Ця ставка застосовується і показує ПДВ одним з головних джерел наповнення бюджету, проте ілюзія його бездефіцитності дуже оманлива. Саме в взаємозв'язку з цим ставку ПДВ економісти частіше тільки пов'язують з рівнем 15-18%.

Зайнявши домінуючі позиції в світовій системі, податок на додану вартість береже деякі риси, пов'язані з імовірністю ухилення від його сплати. Необхідно відзначити, що в системі ПДВ незначним сенсом володіє абсолютний і детальний бухгалтерський облік, реєстрація всіх операцій.

Важливими перевагами ПДВ вважаються:

• широка основа оподаткування - податок на додану вартість охоплює речі широкого застосування і всі стадії переміщення продукції;

• індиферентність щодо фірм різних стадій виготовлення, беручи до уваги сировинні фірми, які мають маленьку підставу податкового кредиту та мають досить високі обіцянки згідно цього податку;

• позитивний вплив на процеси накопичення - ПДВ ніяк не торкається вигоди, що вважається одним з головних джерел акумуляції грошових коштів;

• індиферентність податкового навантаження згідно ПДВ в чисельності оборотів і стадій створення вартості - відповідно до вертикальної інтеграції виробництва.

Податок на додану вартість вважається глобальним регресивним податком на товари і послуги широкого вжитку. Насправді, якщо сукупний дохід, отриманий платником за період життя, вживався лише на користування, податок на додану вартість дозволено було б вважати пропорційним податком і рівномірним у часі. Цей випадок не тільки доводить стару істину про надзвичайний тягар непрямих податків для убогих, тому що вона робить податок на додану вартість більш регресивним.

За допомогою впровадження пільг на окремі види продукції або певні операції, а ще пільг, що надаються тому чи іншому платнику, уряд володіє ймовірністю провокувати формування і виконувати допомогу суспільно важливих видів діяльності (дисципліна, охорона здоров'я, культура і т. д.), Спонукання експорту українських продуктів через кордон, за допомогою постійного оподаткування ПДВ всіх стадій виготовлення продукції, справ і послуг, де досягається схожість всіх співучасників, що дозволяє виконувати повний контроль і миттєве керування фінансово-домашньою діяльністю суб'єктів.

При розгляді ПДВ, видно що співіснують суперечливості, які узгоджено змішуються в єдине ціле. Податок на додану вартість виконує лише фіскальні функції, відразу виконує фінансовий вплив на принципові макроекономічні показники: зменшує розміри вживання, що потенційно творить ймовірність зниження рентабельності прийдешніх вкладень, однак відразу підйом податкових надходженнях зменшує бюджетний дефіцит, зменшує потреби в муніципальні позики і сприяє зниженню значення відсотка і тим більше провокує інвестування.

Незважаючи на величезне фіскальне значення даного податку, його регулюючий вплив відбивається на економіку через механізм оподаткування. Неодмінно, відкритим залишається питання про позитивну сторону, даного впливу, так як підвищення розцінки сприяє розвитку інфляційних процесів. З іншого боку податок на додану вартість не заважає розвитку виготовлення, так як реальним його платником вважаються виробники, а не покупець. З емоційної точки зору цей податок, на відміну від прибуткового, в меншій мірі впливає на стимули до праці, торкаючись витрат народонаселення, а не їхніх заробітків. Таким чином, остаточний покупець сплачує вартість через продукт та не помічає підвищену необхідну суму, тоді як відрахування з заробітків податку, є найбільш відчутними.

3.3 Удосконалення адміністрування ПДВ в Україні

Широке застосування ПДВ зумовлене численним його перевагам, серед яких головними вважаються то, ніби оподаткуванню підлягає більшою мірою заробіток, що посилається на користування, а інша його частка в значній мірі використовується на скупчення, опосередкованого провокуючого процесу інвестування. Широка основа оподаткування ПДВ сприяє значному підйому доходів держави від податків на користування. Виняток податку на всіх етапах переміщення товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Поодинокі ставки спрощують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль муніципальних податкових органів через дотриманням платіжної дисципліни. Оподаткування, фактично, доданої вартості, сплата податку згідно цін на відповідному кроці виготовлення або просування продуктів наближають ПДВ до прямих податків з точки зору прогресивності оподаткування.

Об'єктом оподаткування ПДВ вважається додана ціна, то є ціна, яка зроблена на даному конкретному етапі переміщення продукту. Визначення доданої вартості дозволяє визначити всі ті податки, які надала господарська конструкція оплатила при придбанні товарів виробничого призначення, справ, послуг. Саме це напевно призводить до ліквідації кумулятивного результату.

Недоліками ПДВ вважається значимий його вплив на спільний ступінь і регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.

Введення 0-х ставок на експортні товари, це позитивні посили для зростання обсягу експорту та підняття конкурентоспроможності вітчизняних товарів на великому ринку. Але при цьому виникають великі можливості для шахраїв, які, виконуючи операції з фіктивного експорту, мають намір швидше роздобути відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Наприклад, фірми, які отримують вантажі морським маршрутом, досить часто скаржаться на те, ніби кораблі прибувають порожніми, то є продукт і не залишає місцевість держави імпортера. А під час прямування судна шахраї припускають в податковий орган висловлювання про експортну заплату, і в багатьох випадках отримують його. Описана більше обстановка характерна для багатьох країн світу (і для нашої держави теж), кожна з яких пробує вирішити цю проблему, удосконаливши апарату відшкодування податку на додану вартість.

ПДВ сплачується відповідно до прецедентів присутності поставки продуктів згідно договірним цінами з додатковим нарахуванням ПДВ, при цьому платник податків зобов'язаний надати клієнту накладну, що вважається звітним податковим і розрахунковим актом. Істотною проблемою в адмініструванні ПДВ вважається його відшкодування, зокрема експортерам. Проблеми з відшкодуванням ПДВ, глобальні зловживання при нарахуванні та позбавлення від сплати, пробивання грошових інтересів конкретних олігархічних сил, зокрема експортерів, справді, встановлюється перед коливанням потреба в даному вигляді податку для держави. Мало того, що ПДВ в Україні був би взагалі збитковим податком, якщо б впору виплачувався.

У новоприйнятому Податковому кодексі тримається операція автоматичного відшкодування податку на додану вартість та критерії відбору фірм для його отримання. Для компаній - платників податків з позитивною податковою ситуацією передбачено, що після подання декларації в 20 днів ведеться камеральне випробування і на її підставі сприймається висновок про виплату.

В єдиному введення автоматичної системи повернення податку на додану вартість дозволить податковим органам виконувати в оперативному режимі своєчасне відшкодування податку на додану вартість чесним платникам, то є скоро і у відсутності контакту з податковою службою. Однак перевага на механічну економну відплату податку мають платники, які підходять відразу наступними критеріями:

· ніяк не перебувають на судових справах банкрутства відповідно до Законодавства "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені в одиничний держреєстр юридичних осіб та фізосіб - підприємців та про їх в даний реєстр не внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, записів про відсутність згідно місцезнаходження (місцем проживання), записів про прийняття рішень про: розрізнення, зупинки юридичної особи, підприємницької діяння фізособи бізнесмена, визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін в установчі документи юридичної особи;

· виконують операції, до яких використовується ціна (питома вага яких в протяго минулих 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно складає ніяк не менше 50% загального обсягу поставок);

· загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку по придбаних товарах (пропозицій), і податковими обіцянками його контрагентів в частки поставки таких товарів (послуг), згідно цим податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі не перевищує 10% від оголошеної платником суми бюджетного надходження;

· платники податків, у яких середня заробітна ціна всіх працівників не менш ніж в 2 рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх 4 звітних податкових періодів (кварталів)

· платники податків, у яких чисельність працівників, що оточують в трудових відносинах з ними, перевищує 20 осіб у кожному з останніх 4 звітних податкових періодів (кварталів) або які мають основні фонди для ведення через декларовану діяльність, і питома вага амортизаційних відрахувань, нарахованих на ці фонди в складі витрат, перевершує середню в області з крайніх 4-ох звітних податкових періодів (кварталів) або ступінь податкового обов'язків згідно податку на прибуток для сплати в бюджет перевищує з крайніх 4-ох звітних податкових періодів (кварталів).

Принциповою складовою процесу становлення економіки України та її інтеграції в систему світових фінансових взаємозв'язків якраз вважається створення прогресивної системи оподаткування, що стане гарантувати потребу економічними ресурсами, соц і фінансового формування держави і виконання державою своїх функцій.

Дієва система оподаткування покликана посприяти подоланню результатів економічної кризи, стимулювати економічне піднесення, враховуючи інтереси українського бізнесу, наростити матеріальне благополуччя народонаселення, в якому місці принциповим кроком на шляху формування прогресивної податкової системи та становлення ринкової економіки, вважається удосконалення справляння ПДВ в Україні, так як податок на додану вартість є найбільш абсолютним в намірі непрямого оподаткування і відіграє головну роль в системі державних фінансів більшості розвинутих держав і країн з перехідною економікою [5].

Однак, податки, що стягуються в Україні, не викликають стільки дискусій, як податок на додану вартість. Слід звернути увагу, з цього потягу кругом нього у відсутності розуму вже не один рік, не раз піднімалося питання про необхідність його скасування та вступу в силу податку з продажів. Однак з іншого боку, наводяться аргументи для охорони цього податку на користь його зберігання в складі системи оподаткування України. Однак крапку в даних дискусіях ще не поставлено ??через відсутність обґрунтованості [18].

Зниження фіскальної віддачі податку на додану вартість вважається критика на базі характеристик частини податку на додану вартість у валовому внутрішньому продукті, податкові надходження бюджету та єдиних грошових надходжень до бюджету, розрахована на динаміку ефективної ставки ПДВ, продуктивності ПДВ та коефіцієнта віддачі ПДВ. Податок володіє найвищою питомою вагою в доходах бюджету - від 35,9% у 2009 році, а в 41,33% в 2013 і 37,83% у 2015 році, що вважається вагомою ознакою частини податку на додану вартість у валовому внутрішньому продукті України, тільки замість якої в 2013 році було на рівні 9,88%. Хвилеподібна динаміка, є невеликою часткою ПДВ в обсягах імпорту товарів і послуг протягом період 2009-2015 років, це є середнє значення, що дорівнює 17,04%. Розбираючи статистику цю приведену статистику фіскальна віддача помірно зростає.

Ймовірні надходження ПДВ з впровадженням практичної ставки податку та остаточного вживання домогосподарств дозволив з'ясувати, що їх величина в 2009 році, мала можливість існувати більш на 24,5% (24,6 млрд грн), тоді як у 2015 році було 83,4 млрд грн (65,00%.). Міський бюджет при різних факторах раз на рік недоотримує на рахунок ПДВ значні суми коштів [35].

Тільки в складі розбору ймовірних надходжень і фіскальної віддачі податку на додану вартість, приходимо до висновку, що ці дані властивостей є головним впливом, що робить стан економіки України, а саме тих зовнішніх і внутрішніх умов, в яких будь-який одиничний суб'єкт господарювання виготовляє і реалізує продукцію.

Істотною проблемою, що якраз знижує фіскальну віддачу ПДВ, вважається введення тіньових схем ухилення від оподаткування цим податком. Відомий підйом фіскальної віддачі ПДВ в 2014 році дозволено залучати до прийняття ПКУ. Позитивна динаміка в 2013 році була динаміка темпів підйому надходжень податку на додану вартість відповідно до минулих періодів, по зіставленню з темпами підйому економного відшкодування. Обстановка в 2013-2014 роках показує, що найбільший вплив на фіскальну віддача податку на додану вартість справляла обстановка в національній економіці. Зокрема, в 2015 році величина залучення ПДВ в Міський бюджет знизилася на 8,1%, тоді як величина економного відшкодування зросла на 19%. [35]. Висновок проблем згідно повернення ПДВ потрібно практикувати справедливу політику його адміністрування, сутність якої стане, освітлена в організації правомірного нарахування і сплати податку відповідно до встановлених в Податковому кодексі обмеженнями по створення сум податкового кредиту. При цьому в якості каталізатора через знамениту практику з боку суб'єктів господарювання на рівні держави потрібно забезпечувати повернення податку на додану вартість в загальному розмірі за умови доведення таких сум у встановленому порядку.

У тому числі і в разі позбавлення від даного податку експортованої в її ціни тримається податок, сплачений на попередніх стадіях, що надає великий вплив на конкурентоспроможність національного експорту.

Нарівні з перевагами механізму визначення повинностей згідно податку на додану вартість, тримається розряд ризиків [15], які при певних умовах можуть створити гострі форми і привести до втрати ПДВ його принципових переваг. Велика частка з цих ризиків не стала об'єктом українських експертів і політичних діячів, тоді як ПДВ, вводився в Україні, після чого був старт його реформування.

Їх знання зобов'язує оповіщенню застережень від конфігурацій в податковому законодавстві, що спонукає до дослідження системи обмежень, здатних зменшити загрозу, або взагалі змінити висновок по вибору прийнятої для України форми універсальних акцизів.

Конкретні ризики пов'язані і з входженням ПДВ за принципом призначення. І справді, цей податок вважається важким механізмом визначення об'єкта оподаткування податкових повинностей і важким механізмом адміністрування. Підсилюється загроза ухилення від сплати податку перебуваючи в залежності від тієї організаційної простоти розрахунку і змісту кожного з податків. Може бути при інших рівних умовах, ПДВ вважається більш важким в обчисленні та адмініструванні, ніж інші [15].

Мала віддача діяльності міських органів відповідно до стягнення ПДВ, вважається невелика дієвість правоохоронних і здійснюючих контроль органів згідно боротьби зі злочинами та правопорушеннями у сфері оподаткування.

Так як правоохоронні органи не завжди вчасно отримують інформацію про потенційну протиправну дію суб'єктів в сфері оподаткування і досить часто не володіють необхідною інформацією про вчинення або підготовку до скоєння таких правопорушень. Це заважає своєчасному прийняттю ними відповідних заходів згідно попередження їх вчинення, притягнення винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності та відшкодування завданих державі збитків. Істотна чисельність кримінальних справ зазначеної групи порушується з вагомим запізненням у часі, згідно прецедентів скоєння правопорушень, що мали місце ще пару років назад, а ніяк не стосовно конкретних осіб.

У взаємозв'язку з цим з'являється потреба в невідкладному прийнятті заходів організаційно-правового характеру, націлених, до цього тільки, на залагодження належної взаємодії між здійсненням контроль і правоохоронними органами.

До цього тільки стосується чітке визначення критеріїв цих операцій, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ і розпорядку взаємообміну інформацією між відповідними органами в подібних випадках.

У подібних випадках конкретно слід передбачити обов'язкове проведення спільних перевірок адептами митних, податкових та інших правоохоронних органів. Починаючи вже від самої картини замовлення на оформлення митних документів про проведення експортної операції.

Метою таких перевірок повинно бути введення як практичної розцінки продукції, яка стане експортуватися, так і подій, пов'язаних з її зародженням, купівлею і реалізацією на теренах нашої держави.

Випробування фінансової діяльності підприємств, які виконують експортні операції, продовжує проводитися податковими та іншими правоохоронними органами, націленими на виявити ймовірності їх невідповідності чинному законодавству, згідно відшкодування ПДВ та володіти вичерпною інформацію про законність такого відшкодування.

Введення такого розпорядку взаємодії здійснить контроль правоохоронними органами, для проведення таких операцій в рамках чинного законодавства.

При взаємозв'язку з цим кроком, зустрічається прийняття загального указу з Державною митною службою, Державною податковою адміністрацією, МВС, СБУ та Міського казначейства України, в якому спланується встановлений розпорядок взаємодії таких органів з одночасним чітким поділом їх прав і зобов'язань для уникнення відшкодування ПДВ [23].

На цей випадок найбільш популярними схемами порушень законодавства при стягненні ПДВ вважаються:

• внутрішні операції по поставці з впровадженням цінових трансфертів, що ненатурально завищуються продажні розцінок для підйому податкового кредиту, при цьому покупцями компанії - «Золотинка», які після здійснення операцій ліквідуються;

• безтоварні операції з використанням фірм, звільнених від оподаткування;

• бездоказове введення податкових векселів;

• проведення безтоварних операцій;

• здійснення товарно-матеріальних цінностей згідно цінам нижче розцінки покупки;

• використання механізму передплати, 1-го податку та спрощеної системи оподаткування в торгівлі [25].

Крім цього об'єктивно обумовлені загрозами можуть збільшуватися при конкретних життєвих обставинах, до яких відносяться:

• відсутність достовірної і законної домашньої діяльності;

• непроникність діяння купівлі-продажу;

• низький рівень правової культури;

• інноваційні податкові технології;

• адекватна матеріальна основа [21].

При таких умовах з'являється невідповідність між домаганнями до справляння і можливостями даного стягнення.

Тому, в даний момент в Україні, на жаль, планується зниження віддачі справляння ПДВ. Фіскальна віддача ПДВ в нашій країні дає відповідь, великим стандартам, по зіставленню з державами, які перебувають на подібному рівні фінансового становлення. Однак неухильна заборгованість по сплаті ПДВ зростає і заборгованість Міського бюджету України перед платниками згідно економного відшкодування, де є істотна чисельність випадків ухилення від сплати податку на додану вартість.

Ощадлива заборгованість по ПДВ безпосередньо пов'язана з податковою заборгованістю. Природно адже наслідком останньої вважається невиконання міського запланованого обсягу податкових надходжень, що ускладнює виконання її зобов'язань перед експортерами однієї зі сторін. З іншого боку, в разі невиконання, міських повинностей перед розпорядником бюджетних коштів, вони не мають ніяких шансів вчасного розрахування зі своїми постачальниками, а останні - з власними кредитами, то є конкретно з тими підприємствами, які внаслідок нестачі коштів можуть задушити власні борги перед бюджетом. Потрібно виділити те, що таким чином, з'являється закрита ланка.

Істотною причиною виходу в світ і майбутнього підйому економної заборгованості по ПДВ, вважається пред'явлення незаконних економних відшкодувань, а ще зниження податкових повинностей.

Слід згадати і про такі фактори економної заборгованості по ПДВ:

• недосконалість податкової законодавчої бази, виражається в наявності податкових «лазівок», посеред яких є досить ліберальний розпорядок отримання відшкодування податку з міського бюджету;

...